Створення вихідного матеріалу для селекції сорго різного напряму використання

Кабінет Міністрів України
Національний університет біоресурсів і природокористування України
(НУБіПУ)
ЗВІТ
ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ
СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ СОРГО
РІЗНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ
(проміжний)
2009
Список авторів
Керівник НДР, ст. наук. співроб., канд. с.-г. наук, завідуюча проблемною НД лабораторією сорго Л. Болдирєва (реферат, вступ, висновки, розд.1, 2,3, 5.1, 5.2, 6,7).
Науковий співробітник В. Філатова (розд.4, 5.3).
Мол. науковий співробітник В. Бритвін (розд.5.4,5,2 5.5).
Реферат
Звіт про НДР: ____с., 25 табл., 3 рисунка, 44 джерел.
Об’єкт дослідження — новий вихідний матеріал, самозапилені лінії, стерильні аналоги, сорти й гібриди сорго різного напряму використання.
Мета роботи — на основі нових методів генетичної селекції, створення й вивчення вихідного матеріалу, виведення нових сортів і гібридів сорго різного напряму використання (зернове, сориз, силосне, віничне, сорго-суданкові гібриди і суданська трава) з комплексом цінних морфологічних і господарських ознак, а також їхнє первинне насінництво, прискорене розмноження й впровадження у виробництво.
Метод досліджень — польовий, лабораторний, статистичний.
Наведено результати досліджень за 2009 р. В поточному році у селекційних розплідниках вивчалося 1277 зразків зернового, цукрового, віничного сорго, суданської трави і сорго-суданкових гібридів. Частина з них оцінена по реакції на ЦЧС, комбінаційну здатність, і по комплексу господарсько-цінних ознак. У попередніх і конкурсному випробуваннях виділені нові високоврожайні сорти й гібриди зернового, цукрового, віничного сорго, суданської трави й сорго-суданкових гібридів. На 2009 рік включений до Реєстру сортів України гібрид сориту НАШ. Готується до передачі в Інститут експертизи сорт суданської трави під назвою Чародійка і сорт віничного сорго Скіфське з робочою назвою Українське 30. У розсадниках первинного насінництва (відбору й насіннєвих) розмножені оригінальні насіння й насіння супереліти, а також гібриди першого покоління різних напрямків використання.
СТЕРИЛЬНІ АНАЛОГИ, САМОЗАПИЛЕНІ ЛІНІЇ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, СЕЛЕКЦІЙНИЙ ЗРАЗОК, НОМЕР, СОРТИ, ГІБРИДИ, ГЕТЕРОЗИС, УРОЖАЙНІСТЬ, ПОПЕРЕДНЄ, КОНКУРСНЕ ВИПРОБУВАННЯ, ЕКСПЕРТИЗА СОРТІВ, ПЕРВИННЕ НАСІННИЦТВО, РОЗСАДНИК ВІДБОРУ, НАСІННЄВИЙ РОЗСАДНИК, ОРІГІНАЛЬНЕ НАСІННЯ, СУПЕРЕЛІТА, ЕЛІТА, СОРГО РІЗНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ, КОМБІНАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ, ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА ЧОЛОВІЧА СТЕРИЛЬНІСТЬ, РЕЄСТРАЦІЯ.
Зміст
1. Обґрунтування напрямку досліджень
2. Умови та методика проведення дослідів
3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов
3.1 Ґрунти дослідної ділянки
3.2 Агрометеорологічні особливості
3.3 Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 році
4. Створення, вивчення, розмноження, збереження зразків вихідного матеріалу сорго різного напряму використання
4.1 Гібридний розсадник
4.2 Селекційний розсадник
4.3 Розплідник самозапилених ліній
4.4 Розсадник стерильних ліній
4.5 Використання селекційних зразків сорго
5. Проведення попереднього та конкурсного випробування сортів і гібридів сорго
5.1 Попереднє випробування сорго-суданкових гібридів і суданської трави
5.2 Попереднє випробування цукрового сорго
5.3. Попереднє випробування сортів віничного сорго
5.4 Попереднє випробування сортів харчового сорго «Крупинка»
5.5 Конкурсне випробування сортів і гібридів зернового сорго
5.6 Створення ліній, сортів і гібридів сорго з високим змістом цукру
6. Державна реєстрація сортів
7. Розмножити насіння нових самозапилених ліній, стерильних аналогів, сортів і гібридів сорго
Висновки
Перелік посилань
Додатки
Прилади виміру, використані в дослідженнях
Вступ
Аграрна галузь Криму і в цілому України переживає дуже важкий етап свого розвитку, тому що зміни які пройшли в формі власності супроводжувались соціально-економічною кризою, котра постійно ставить проблеми, для рішення яких необхідно вибирати вірну спрямованість змін параметрів виробництва, адекватні економічним чи кон`юнктурним вимогам.
При створенні міцної кормової бази в південних посушливих районах велике значення мають культури, які можуть забезпечити високі стабільні врожаї зеленої та сухої маси в екстремальних умовах. Вагому роль в цьому зв’язку може зіграти сорго різного напряму використання — зернове, силосне, суданська трава, сорго-суданські гібриди. Віничне сорго, як технічну культуру використовують для виготовлення віників.
Соргові культури мають високу теплостійкість і посухостійкість, і стабільні по продуктивності, у той же час добре реагують на зрошення, що забезпечує при невеликих зрошувальних нормах високе збільшення врожаю. Цю властивість необхідно використати в умовах дефіциту поливної води, а також при плануванні культури на умовно зрошуваних землях — супутниках.
У зеленому конвеєрі, з однолітніх кормових культур, сорго є одним з економічно вигідних: по-перше, сорго добре відростає після скошування, що дає можливість одержувати на неполивних землях 2-3, а на зрошенні — до 4-х укосів зеленої маси й урожайність відповідно 40-50, 100 і більше тон з 1 га. По-друге, норма висіву насіння сорго в 3-5 разів менше кукурудзи, майже в 10 разів менше бобово-злакових сумішей, а врожайність — істотно перевищує останні. У третіх, при використанні сортів і гібридів соргових культур різних груп стиглості й сіву їх у різний термін, досягається гарантоване забезпечення кормами в конкретно намічені періоди у необхідній кількості. При цьому, строк надходження зеленої маси можна змінювати залежно від складних умов без істотного впливу на загальну продуктивність посівів, що не спостерігається в інших однолітніх одноукісних культур.
Останнім часом створена нова культура зернового сорго — сориз або круп’яне сорго, призначене для переробки його зерна на крупу. Вихід крупи із зерна сорго становить 75-85%, а по харчовим якостям вона не поступає крупі з рису й кукурудзи. Виведені сорти соризу з яких також можна одержувати, після термічної обробки, повітряні вироби.
Сорго зернове і цукрове доцільно використовувати як сировину для одержання біоетанолу.
Однак, незважаючи на великі переваги соргових культур, площі посівів у Криму залишаються незначними. Одна з головних причин цього — погано налагоджене насінництво, недостатня кількість високоврожайних низькорослих сортів і гібридів зернового сорго, пристосованих до механізованого збирання й до місцевих посушливих умов, недостатня розробка зональної й сортової агротехніки вирощування їх на неполивних землях, слабка пропаганда й реклама.
По нашим розрахункам у Криму, у найближчій перспективі, посіви сорго на зерно повинні бути розширені до 50 тис. га за рахунок кукурудзи, ярового ячменя й вівса, що висівають на богарі, а також в поукісних і післяжнивних посівах, після збирання рапсу і озимого ячменя в умовах зрошення. Площі посіву соргових культур на силос, сіно, сінаж, зелений корм повинні бути доведені до 100-105 тис. га за рахунок кукурудзи й маловрожайних однорічних трав на богарі й зрошенні. При цьому необхідно планувати ущільнені та змішані посіви з високобілковими культурами (соєю, амарантом).
Таким чином, широке поширення соргових культур дає можливість поліпшити кормовиробництво в господарствах Криму, підвищити врожайність і стабільність кормових культур, істотно знизити собівартість кормів.
Метою досліджень є розробка й удосконалювання методів генетичної селекції, створення на основі ЦЧС нового вихідного матеріалу, а на його основі сортів і гібридів соргових культур з комплексом цінних морфологічних та господарських ознак, стійких до посухи, вилягання, ушкодження шкідниками й хворобами, які перевищуватимуть по продуктивності районовані сорти на 20-30%, а також їхнє прискорене розмноження й впровадження у виробництво.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Створити і вивчити новий вихідний матеріал для селекції сорго.
2. Провести випробування нових сортів і гібридів, кращі передати на експертизу до Державної служби з охорони сортів рослин України.
3. Розмножити в ланках первинного насінництва оригінальне і елітне насіння сорго різного напрямку використання.
1. Обґрунтування напрямку досліджень
В умовах реорганізації сільськогосподарського виробництва досягнення науково-технічного прогресу й нові економічні механізми є одним з головних факторів його підйому й стабільності.
У цьому зв’язку головним завданням науково-дослідних установ є правильний вибір високопріоритетних напрямків у роботі з метою досягнення максимального ефекту в короткі строки. Один з таких напрямків, на даний час, є прискорення процесу створення й використання в широкому масштабі високоврожайних, з високою якістю продукції, харчових, зернофуражних і кормових культур.
Для південних регіонів нашої країни, у посушливих умовах Криму, однією з таких культур є сорго. Універсальність у використанні, висока посухостійкість, і одночасно чутливість на зрошення, солестійкість, невибагливість до ґрунтів, мала норма висіву й високий коефіцієнт розмноження дозволяє у короткий строк здійснити необхідне розширення посівних площ сорго кращими сортами й гібридами.
Всебічне вивчення й використання ефекту гетерозису, стабільності основних ознак до біотичних і абіотичних факторів у різних видів сорго (зернове, цукрове й віничне, сорго-суданкові гібриди й суданська трава), надійне промислове насінництво — головне завдання селекції й насінництва на сучасному етапі.
У результаті багаторічних досліджень (1988-2008 рр) співробітниками проблемної НІ лабораторії сорго проведена значна робота зі створення вихідного матеріалу сорго і виведенню нових сортів і гібридів: створено понад 1200 самозапилених ліній, 50 стерильних аналогів, включено до Реєстру сортів рослин України 17 сортів і гібридів сорго різного напряму використання.
Подальше розширення й поглиблення досліджень по сорго, розробка нових напрямків у використанні продукції (одержання крупи, крохмалю, цукру, спирту, біоетанолу та ін) дає можливість більш повно оцінити сорго з народно-господарської точки зору, виявити потенційні можливості в якості харчової, кормової й технічної культури.
2. Умови та методика проведення дослідів
Наукові дослідження по створенню нового вихідного матеріалу сорго, селекційній роботі, випробуванню нових сортів і гібридів різного напряму використання проводилися в спеціально виділеній селекційній сівозміні, що розміщувалась на дослідному полі ПФ НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет», розмноження насіння — на полях учгоспа.–PAGE_BREAK–
При постановці та проведенні досліджень керувалися спеціальними методами польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1979, 1985), Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2000), Методикою по селекції і насінництву гібридного сорго (Н.А. Шепель, 1985).
Селекційні досліди розміщалися в дослідному полі, а розсадники первинних ланок насінництва на полях університету.
Попередник — зернові колосові. Слідом за збиранням попередника проводилося дворазове лущіння стерні дисковою бороною, а потім оранка на глибину 23-25 см. Під оранку вносилися фосфорні добрива у вигляді простого суперфосфату причіпним розбрасувачем НРУ-0,5. У такому стані поле залишали під зиму.
Весняна допосівна підготовка ґрунту складалася з ранньовесняної культивації поля на глибину 5-6 см. За місяць до посіву сорго для боротьби з багаторічними бур’янами вносили гербіцид Луварам — 2 л/га.
Посів селекційних і насінницьких ділянок в поточному році проводили пізно — в кінці другої декади травня (17-19), коли середньодобова температура повітря становила 13-15°С. Слідом за посівом поле каткували кільчасто-шпоровими катками. Через 4-5 днів після посіву проводили досходове боронування середніми зубовими боронами поперек напрямку посівів. Ділянки гібридизації й ділянки розмноження сіяли зі співвідношенням рядів материнської стерильної лінії й запильника 10: 2 і 6: 6.
Догляд за посівами складався з обробки гербіцидами 2,4Д (Діален-супер) дозою 1 л/га у фазі 4-5 листів у рослин сорго і двох міжрядних обробок (КРН-4,2), ручної прополки (видалення курячого проса й мишію), обробки рослин проти попелиці.
Для посіву селекційних розсадників, конкурсного, попереднього випробування й ділянок гібридизації застосовували переустатковану селекційну сівалку СПЧ-6 нашої конструкції.
Розміщення ділянок селекційних дослідів проводилося систематичним методом, триярусно, шаховим способом. Елементарні ділянки у випробуваннях зернового сорго були площею 21 м2, повторність трьох — і чотириразова, у попередньому випробуванні цукрового сорго й сорго-суданкових гібридів — дворядкові, площею 14 м2, у всіх селекційних розсадниках — без повторень, однорядкові, площею 7 м2.
Збирання зернового сорго у випробуваннях проводили прямим комбайнуванням фінським комбайном “Сампо-500” у фазі повної стиглості зерна, з визначенням його вологості польовим вологоміром «Фермер». Урожай зерна проводили до стандартної (14%) вологості.
Скошування й збір зеленої маси силосного сорго, сорго-суданкових гібридів і суданської трави проводили вручну (серпами) з одночасним зважуванням всієї маси на платформних поштових вагах. Перший укіс суданської трави і сорго-суданкових гібридів збирали на 45-50 день після сходів, або за 7-10 днів до викидання волоті, другий — на 30 день після першого і третій — на 40 після другого укосу.
Силосне сорго збирали у фазі воскової стиглості зерна. З кожної ділянки як трав’янистого, так і силосного сорго відбирали по два пробних снопи вагою 3-5 кг для визначення виходу сіна, абсолютно сухої речовини, а також для визначення структури врожаю.
За стандарт прийняті районовані в Криму сорти і гібриди сорго різного напряму використання: для сортів і ліній зернового сорго — сорт Кримбел; для гібридів — гібрид зернового сорго Кримдар 10; по цукровому (силосному) — сорт Кримське 15; по сорго-суданкових гібридах — Ювілей 50, по суданській траві — сорт Фіолета.
Для створення нового вихідного матеріалу використовували метод схрещування на стерильній основі; всебічної оцінки сортозразків, факторів що вивчалися. У дослідах проводили: фенологічні спостереження, біометричні виміри, польову оцінку на стійкість до ушкодження попелицею і кукурудзяним метеликом та ураження бактеріозами і летючою сажкою; визначали: зміст цукру у соці стебел, оцінку зразків по реакції на цитоплазматичну чоловічу стерильність (ЦЧС) і інші спостереження й дослідження.
Крім цього, в селекційних розсадниках проводили оцінку зразків з комплексу господарсько-цінних ознак. У результаті жорсткого бракування виділені найбільш продуктивні номери для різних напрямків використання.
У насіннєвих розсадниках первинного насінництва проводили видові й сортові прополки, апробацію та масовий відбір типових рослин.
Статистична обробка експериментальних даних проводилася по Вольфу (1966), Доспєхову (1985) і Методиці державного сортовипробування (2000) на персональних комп’ютерах.
3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов
3.1 Ґрунти дослідної ділянки
Дослідне поле університету, де проводились досліди, розташоване у зоні передгірних степів. Ґрунти цієї зони були вивчені Н.Н. Клепініним (1935), П.Г. Гусєвим (1966), В.Н. Івановим (1966), И. Я Половицьким (1979) і виділені в тип — чорнозем південний, карбонатний, малогумусний. Ґрунтовий розріз даного типу ґрунтів характеризується наступними показниками:
горизонт А1 (0-24 см). Темно-сірий з буруватим відтінком, угорі — пухкий, до низу — більш щільний. Структура грудкувато-пориста з домішкою пилу;
горизонт А2(24-34 см). Забарвлення трохи темніше, щільність значно вище. Структура добре вирівняна, грудкувато-зерниста;
горизонт В (34-94 см). Характерне сірувато-буре забарвлення з поступовим переходом у жовто-буре. Відзначається наявністю псевдомицелія, ущільнений, часто зі значними включеннями щебенів. Структура грудкувато-горіхова;
горизонт З (94-150 см). Характерне жовто-буре або палево-буре забарвлення, глиняний із включенням білоглазки. Структура грудковато-призмовидна.
По механічному складу ґрунти варто віднести до пилувато-муловатих легких глин, у яких зміст мулу із глибиною зменшується, а кількість пилуватих часток збільшується. Однак, не дивлячись на більш високий вміст мулистої фракції у шарі ґрунтуна глибині 0-20см, кількість структурних агрегатів трохи менше, ніж у шарі 20-40см, де їхній вміст найбільший і досягає72%, щопояснюється постійним руйнуванням структури верхнього шару ґрунту сільськогосподарськими знаряддями в момент обробки.
Аналізуючи водно-фізичні властивості, необхідно відзначити, що об’ємна маса ґрунту до глибини 60 см змінюється в оптимальних межах. Поступове збільшення об’ємної маси по профілю ґрунту пояснюється зниженням вмісту органічної речовини із глибиною та поступовою заміною його мінеральною частиною ґрунту, що має більш високі показники щільності й питомої маси. Висока шпаруватість таких ґрунтів є найважливішим чинником високої їхньої вологоємності. Тому зимові опади накопичуються в шарі ґрунту, в якому максимально зосереджені корені рослин. Однак, кількості доступної вологи в ґрунті не достатньо, внаслідок високого порога в`янення.
Вміст гумусу у верхніх шарах коливається від 2,7 до 2,9%. У метровому обсязі запаси його становлять 200-230 т/га, з них у шарі 0-20 — 25,7%, півметровому — близько 68%, на глибині 50-100 см — до 32%.
Вміст валового азоту у верхньому гумусовому шарі становить 0, 20-0,26%, у нижньому 0,085-0,097%. Запаси загального азоту у шарі 0-100 см — понад 22 т/га. Гідролізуємого азоту в орному шарі — 11 мг/100 г сухого ґрунту. Фосфору в орному шарі втримується 0,098%, у підорному — знижується до 0,075%. Рухливого фосфору (Р2О5по Мачігіну) — 1,15 мг/100 г сухого ґрунту. Забезпеченість карбонатних ґрунтів доступними фосфатами при такому вмісті для зернових культур вважається низкою. Тому відзначається висока ефективність фосфорних добрив. У той же час, відсутня ефективність калійних добрив, тому що забезпеченість даних ґрунтів калієм вважається високою. Вміст валового К — 1,18-1,22% і рухливого 27,8-33,5%. Скіпання ґрунту відбувається з поверхні: з глибиною кількість карбонатів різко зростає, pН водної суспензії становить 7,2-7,4.
Дані ґрунти по водно-фізичних і агрохімічних властивостях цілком придатні для вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й такої культурі як сорго, і є типовими для передгірних степів Криму. Сорго на таких ґрунтах при оптимальних метеорологічних умовах завжди дає порівняно високі і стабільні врожаї.
3.2 Агрометеорологічні особливості
В зоні проведення дослідів середньорічна температура повітря складає +10,1°С. Сума ефективних температур вище +10°С становить 3162°. Тривалість безморозного періоду — 182 дня. Середньобагаторічна норма опадів — 509 мм. Цієї кількості вологи недостатньо для нормального вирощування більшості сільськогосподарських культур. Дефіцит вологи, значною мірою підсилюється за рахунок несприятливого розподілу опадів по періодах року й характеру їхнього випадання. Так, літні опади, що випадають у вигляді злив на висушений тривалою відсутністю дощів ґрунт, дає великий стік або випаровується з верхніх її шарів, не встигаючи просочуватися в глибину. Середньомісячна відносна вологість повітря з квітня по жовтень становить 55%, а в липні — вересні — 45-47%. За ці три місяці набирається 23 дні, коли вона опускається нижче 30%, а в окремі посушливі дні — до 8-10%, що негативно впливає на вегітуючі рослини (Агрокліматичний довідник по Кримській області, 1960).
Весна відрізняється невеликою кількістю опадів, які випадають переважно в другій її половині. У середньому випадає близько 107 мм опадів. Однак, в окремі роки сума опадів за весну буває нижче. Значна частина їх може виявитися непродуктивною, внаслідок зливового характеру їхнього випадіння та високих температур повітря. У березні, і особливо у квітні, ймовірні сильні північно-східні вітри, які викликають вітряні бурі. Температурний режим навесні дуже нестійкий. Можливі часті повернення холодів; навіть на початку травня можливі заморозки. Середньодобова температура вище +10°С установлюється з 19 квітня.
Літо дуже жарке. Середньодобова температура в липні й серпні перевищує 20-21°С, а денні досягають 34-40°С. У середньому за літо випадає 166 мм опадів, переважно у вигляді злив. При такому характері опадів ґрунтові запаси вологи поповнюються слабко. Щорічно відзначаються суховії.
У таких умовах волога є основним лімітуючим фактором, що стимулює ріст урожаю сільськогосподарських культур, особливо пізніх ярових.
3.3 Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 році
Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в звітному році були різноманітними. Перша декада квітня була порівняно теплою, середньодобова температура складала 6-12оС, а в окремі часи вона піднімалась до 18-20оС. Опадів за цей період не спостерігалося. У другій декаді температура повітря знизилась в порівнянні з першою на 2-3о, і склала 8,2оС, опадів не було. Початок третьої декади був холодним, 25 квітня мінімальна температура була 0оС. З 27 квітня почалосяпідвищення температури до 10-11оС в середньому за добу. Середньодекадна температура склала 6,8оС, опадів не було У цілому за місяць температура повітря була нижчою на 0,9оС середньобагаторічної і склала 8,3оС, опади були відсутніми на протязі всього квітня, (табл.3.1). Посів сорго в таких умовах проводити було недоречно. В цей період в верхньому шарі грунту не було вологи, і він на глибині 10 см ще не прогрівався до 14-16о.
Перша декада травня була вологою й порівняно теплою. Середньодобові температури склали 13,6оС. Опадів випало 70,4 мм. Вдень грунт прогрівався до 40-50оС. Амплітуда коливання денних і нічних температур на поверхні грунту була 44-58 одиниць. Температура його на глибині 10 см піднялась до норми 15оС. Проводити посів сорго з-за великих опадів було неможливо. У другій декаді травня проходило наростання температур, на кінець декади вона складала 17оС, а денні температури підіймалися до 25-25оС. Опади склали 17 мм і температура ґрунту на глибині 10 см піднялася до 17оС. В таких умовах було проведено посів сорго і одержані дружні сходи. Початок сходів фіксували з 22 травня. У третій декаді температура трохи знизилась і склала в середньому 14,6оС, що на 1 градус нижче другої декади. Денна температура в окремі дні підіймалась до 26-28оС, а нічна складала 8-14оС. Опадів практично не було (5,6 мм). У цілому, травень звітного року, по температурному фактору був на рівні багаторічних значень, перевищення склало (0,3оС), а по опадам, навпаки, вологим — на 52 мм перевищив середню багаторічну норму. За травень випало більше двох місячних норм опадів.
Червень відмічений сухою і жаркою погодою. Температура повітря варіювала від 16-23оС на початку першої декади до 25-29о в кінці її. Денна температура на кінець першої декади складала 30-31оС. В другій декаді в окремі дні вона піднімалася до 30-34оС, а в третій до 34-36оС. В день ґрунт на глибині 10 см в першу і другу декаду прогрівався до 25оС (на 4 градуси вище норми), в третю до 27-29оС, що вище багаторічного значення на 5-6о і було несприятливо для рослин. Середньодобова температура повітря по декадам була 18,8, 18,9 і 23,6о. У цілому за місяць випало 2,0 мм опадів, що склало 2,9% від середньої багаторічної норми. Високі денні температури до 30-34оС сприяли інтенсивному проходженню фаз розвитку рослин сорго.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблиця 3.1 — Характеристика основних елементів погоди за вегетаційний період сорго, 2009 р.
Декади
М і с я ц і
За вегетаційний період

квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень

О П А Д И, мм
1
70,4
42,5
19,0

2
17,0
10,0

3
0,5
5,6
2,0
2,0

Сума
0,5
93,0
2,0
52,5
21,0
169,0
Середнє багато-річні
34
41
68
63
35
35
276,0
Відхилення від багаторічн.,+,-
-33,5
+52
-66
-10,5
-35
-14
-107,0
СЕРЕДНЬОДОБОВА ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ, оС
1
9,9
13,6
18,8
23,7
23,5
18,0

2
8,2
14,6
18,9
21,6
21,3
17,5

3
6,8
15,6
23,6
22,0
22,6
13,5

Середня
8,3
14,6
20,4
22,4
22,5
16,3
17,4
Середня багаторічна    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
93
185
48
4,3
34
78/6,7
1428
Таврічеське 32
55
96
180
52
5,3
32
68/6,0
1430
Таврічеське 27
58
97
187
46
5,0
34
70/7,7
1431
Мітельчате 1
59
99
185
59
5,0
47
82/8,7
1433
Таврічеське 14
58
98
190
65
4,7
28
81/10,7
1440
Легена 5/2
63
102
172
58
5,7
28
60/6,7
1460
Мітельчате 8
65
107
169
68
6,7
27
68/9,7
1464
Дліміта 97/1
58
104
180
74
3,0
56
81/5,1
1475
Вавіген 115
65
112
165
44
4,0
51
64/6,3
Період сходи-повна стиглість зерна змінювався, залежно від зразка з 90 днів (Дліножка 94, Д 1391) до 107 (Мітельчате 8, Д 1460). Висота рослин варіювала від 112 см (Дліножка 91/2, Д 1380) до 190 (Таврічеське 14, Д 1433) і залежала головним чином від біології рослини, її генотипу.
По довжині волоті розбіг в параметрах кращих зразків був 33-74 см. Найдовша волоть була у Дліміта 97/1, Д 1464 (74 см), Мітельчате 8, Д 1460 (68 см), Таврічеське 14, Д 1433 (65 см), Мітельчате 1, Д 1431, Дліножка 94, Д 1391 (59 см) і др. Такий показник, як довжина ніжки волоті, характеризує технологічність сировини зіничного сорго і він змінювався у селекційних зразків від 27 до 56 см.
Зразки цього розсадника будуть в подальшому вивчатися, а кращі переводяться в розсадник самозапилених ліній.
4.3 Розплідник самозапилених ліній
У розсаднику самозапилених ліній створюються, допрацьовуються, вивчаються і зберігаються самозапилені лінії сорго всіх напрямків використання, різних років інцухтування (від 7 до 30). Проводиться їх оцінка по комплексу ознак і якісних показників, біометричні досліди.
У звітному році в даний розплідник було включено 624 лінії зернового, цукрового сорго й суданської трави: зернового сорго — 382 ліній, цукрового — 92 і суданської трави — 150. Всі ці лінії є цінним селекційно-генетичним матеріалом для селекції на гетерозис, тобто їх можна використати в гібридизації, попередньо вивчивши по реакції на ЦЧС і комбінаційну здатність, окремі лінії розмножуються для створення нових сортів.
По морфо-біологічним ознакам, стійкості до хвороб і шкідників, серед досліджуваних ліній, в 2009 році відмінну оцінку одержали:
по зерновому сорго — 141 ліній;
по цукровому — 64 ліній;
по суданській траві — 28 ліній.
Добру оцінку одержали відповідно 110, 47 і 24 інцухт-ліній.
Якщо аналізувати фенологічні показники — періоди сходи — викидання волоті і сходи — повна стиглість, можна відзначити, що зразки самозапилених ліній по стиглості розділені на наступні групи:
скоростиглі, до 95 днів — по зерновому сорго — 78 зразка    продолжение
–PAGE_BREAK–
по цукровому — 6
по суданській траві — 33;
ранньостиглі, 96-100 днів — по зерновому сорго — 108
по цукровому — не було
по суданській траві — 14;
середньоранні, 101-105 днів — по зерновому — 75
по цукровому — 40
по суданській траві — 9;
середньостиглі, 105-110 днів — по зерновому сорго — 37
по цукровому — 19
по суданській траві — 3;
середньопізні, 111-120 днів — по зерновому — 9
по цукровому — 53
по суданській траві — не було;
пізньостиглих, більше 120 днів — по зерновому — не було
по цукровому — 4
по суданській траві — не було.
Незважаючи на високу температуру повітря, опади в травні і на початку липня, посуху в більшості періоду вегетації, зразки сорго в звітному році мають великий розбіг по вегетаційному періоду (сходи-повна стиглість). Розтягнутість вегетаційного періоду у сорго пов’язана з сильною посухою, яка настала з другої декади липня. Скоростиглі форми змогли швидко відцвісти і зав’язати зерно. А що до більш пізньостиглих зразків — цвітіння у них наступало на два три тижні пізніше ранньостиглих зразків, і сам період цвітіння був довшим, особливо у цукрового сорго. Окремі його зразки зовсім не сформували зерна; цвітіння у них продовжувалось з початку серпня до жовтня.
Таким чином, період сходи — повна стиглість у сорго різного напряму використання пов’язаний з агрометеорологічними умовами вегетаційного періоду.
По всіх самозапилених лініях проведені біометричні виміри, оцінка на стійкість до хвороб, шкідників і полягання
Морфо-біологічна характеристика й вегетаційний період кращих ліній за 2009 рік представлені в таблицях 4.5, 4.6 та 4.7
За висотою рослин всі лінії зернового сорго поділяються на:
дуже низькі — висотою до 60 см;
низькі — 61 — 90 см;
середні — 91 — 120 см;
високі — 121 — 150 см;
дуже високі — понад 150 см.
Основна кількість зразків в розсаднику самозапилених ліній зернового сорго за висотою рослин відносяться до середньо — і високорослих. Також зустрічаються невелика кількість низкорослих зразків — Рисорго 30 (Д 722), Кучліза (Д 831), Безнома 21 (Д 844), ВІС 150/1 (Д 935).
Таблиця 4.5 — Морфо-біологічна характеристика кращих самозапилених ліній зернового сорго, 2009 р.
№
ділянки
Назва
лінії
Вегетаційний
період, днів
Висота головного стебла, см
Довжина волоті, см
Вихід волоті з піхви листка, см
Розміри листка, см

сходи-викидання волоті
сходи-повна стиглість.

довжина
ширина
1
2
3
4
5
6
7
8
9
710
Кримбел — ст.
55
91
125
25,3
27,3
48
5,3
711
Крупинка 10
60
102
116
26,6
16,6
42
5,4
712
Генічеське 209
64
102
130
23,3
16,6
53
8,0
722
Рисорго 30
59
104
87
26,0
17,6
41
7,6
723
Рисорго 62/4-1
59
104
122    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
59
104
215
27,0
10,3
72
8,3
1247
Крисакор 8
65
112
209
31,3
9,0
75
8,6
1249
Цукрове 13
59
106
231
27,0
24,0
72
8,3
1253
Янтарь 2
53
103
181
20,6
1,6
58
9,3
1257
Південне
63
110
257
22,0
16,3
61
10,5
1260
Силосне 153
59
104
241
28,3
23,0
72
9,0
1312
Кримське солодке
65
106
225
23,7
16,3
76
8,0
1315
Пітательне 4
51
103
190
22,7
2,0
54
6,7
1320
Цукрове 412/2
59
102
237
22,3
21,3
53
7,3
1323
Просвіт 1
61
104
249
26,3
27,0
71
8,7
Листок за довжиною, у більшості зразків, був до 60-70 см — тобто середнім для цукрового сорго. Те ж саме слід сказати і за ширину листка: він варіював у зразків від 7 до 10 см. Це значення для середнього листа. Найбільші розміри листа відмічені у: Крисакор 12/1 (1186) — 75 х 9,0 см; Силосне 983 (1207) — 71 х 9,5 см; Силосне 982 (1243) — 72х 8,3 см; Крисакор 8 (1247) — 75 х 8,6 см; Силосне 153 (1260) — 72 х 9 см.
Зразки суданської трави в поточному році різко відрізнялись по вегетаційному періоду. Викидання волоті, в зв’язку з високими температурами та нестачою вологи в перший період вегетації у більшості зразків проходило дуже рано, на 45-50 день після сходів. Так, лінія Багатоукісна (Д 1099) викинула волоть на 49 день, Фіолета (Д 1115) — на 46 день, Чародійка (Д 1095) на 48, а Бурліта (Д 1112) на 45 день після сходів. Їх віднесено до ранніх зразків по викиданню волоті. Зразки, у яких період сходи — викидання волоті були 45-59 днів віднесено до ранньостиглої групи, 60-71 день — до середньостиглої. Відповідно і період сходи — повна стиглість зерна у цих зразків був більш довшим, в порівнянні з дуже ранніми зразками по викиданню волоті.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблиця 4.7 — Морфо-біологічна характеристика кращих самозапилених ліній суданської трави, 2009 р.
№
ділянки
Назва
лінії
Вегетаційний
період, днів
Висота головного стебла, см
Довжина волоті, см
Вихід волоті з піхви листка, см
Розміри листка, см

сходи-викидання волоті
сходи-повна стиглість.

довжина
ширина
1095
Чародійка
48
90
243
50,0
22,3
72
5,1
1097
Фіолета 108
46
89
225
43,3
30,3
57
4,3
1099
Богатоукісна
49
91
204
30,3
4,6
65
8,5
1104
Госліта
49
91
268
38,6
18,3
52
4,1
1106
Соковита 215
45
89
191
34,6
32,6
42
3,5
1112
Бурліта
45
87
198
41,6
17,3
38
6,0
1115
Фіолета
46
100
209
35,0
27,6
77
6,6
1121
Соковита 2/3
54
96
196
39,1
7,3
63
4,7    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
37
63
40
60
70
30
Коричнева 11Сх Кримчанка 100
43
57
30
70
20
80
Іскра 2С
55
45
53
47
20
80
Орана 10С
45
55
48
52
25
75
Бурана 8С
42
58
45
55
27
73
Перспектива 80С
50
50
55
45
44
56
Суданська трава
Фіолета — ст.
30
70
38
62
30
70
Сорокалета
28
72
30
70
32
68
Чародійка
36
64
35
65
34
66
Таврійська 94
53
47
40
60
31
69
Соковита 2
42
58
37
63
29
71
Кримчанка 100
25
75
27
73
18
82
Аналіз структури урожаю третього укосу показав, що серед сорго-суданковыхгібридів найбільш високий вміст листя відмічений у гібридів Орана 10Сх Соковита 2 — 43%, Коричневе 11Сх Соковита 2 — 42%; у сортів — Чародійка — 34%, Сорокалета — 32% і Фіолета — 30%.
Погодні умови 2009 року істотно вплинули на врожайність зеленої маси як сорго-суданковых гібридів, так і сортів суданської трави — вдалося зібрати порівняно великий урожай зеленої маси за 3 укоси.
Врожайність сорго-суданковыхгібридів на момент першого укосу доходила до 21,9 т/га, найбільшу врожайність зеленої маси показали Іскра 2Сх Фіолета (21,9 т/га), Коричнева 11Сх Фіолета (21,5 т/га). Стандарт — гібрид Ювілей 50 показав врожайність 21,1 т/га. Всі сортозразки серед сорго-суданковых гібридів по цьому показнику були на рівні стандарту або мали ймовірно меншу врожайність зеленої маси. Серед сортів суданської трави цей важливий показник змінювався від 9,7 до 19,5 т/га. Найбільшу врожайність показали сорти Таврійська 94 (19,3 т/га) і Чародійка (19,5 т/га), (табл.5.3).
Врожайність другого укосу була нижчою або на рівні першого по всіх зразках, тільки в де яких це перевищення було не значним. Так в другому укосі врожайність зеленої маси у сорго-суданковыхгібридів варіювала від 12,2 (Коричнева 11сх Кримчанка 100) до 19,3 т/га (Бурана 24Сх Фіолета), а у сортів суданської трави — від 15,5 (Соковита 2) до 17,1 т/га (Фіолета). Вірогідного перевищення зразків над стандартами не спостерігалося. Всі вони були в межах помилки досліду.
Якщо аналізувати врожайність зеленої маси в третьому укосі, то слід зазначити, що як у гібридів, так і у сортів вона була нижча за другий укіс. Кращі показники були тільки у стандарту Фіолета (12,8 т/га) і сорта Чародійка (12,0 т/га). Серед сорго-суданковыхгібридів слід виділити комбінації Коричнева 11Сх Фіолета (14,1 т/га), Іскра 2Сх Фіолета (13,5 т/га) і Бурана 24Сх Сорокалета (13,7 т/га).
В сумі за три укоси вірогідного перевищення над стандартом, районованим сорго-суданковымгібридом Ювілей 50 (Бурана 8Сх Фіолета) серед гібридів, що вивчалися в звітному році, не спостерігалося.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблиця 5.4 — Продуктивність сорго-суданковихгібридів і сортів суданської трави в попередньому випробуванні, 2009 р.
Назва
Врожайність зеленої маси, т/га
Відхилення від стандарту
Врожайність сіна за 3 укоси, т/га

1
укіс
2
укіс
3
укіс
за 3 укоси
т/га
%

Сорго-суданкові гібриди
Бурана 8Сх Фіолета (Ювілей 50) ст-т
21,1
13,3
12,5
46,9
–
–
14,4
Коричнева 11Сх Фіолета
21,5
15,8
14,1
51,4
+4,5
9,7
16,3
Іскра 2Сх Фіолета
21,9
15,3
13,5
50,6
+3,7
7,9
14,2
Перспектива 80СхФіолета
15,3
13,0
11,1
39,4
-7,5
10,6
12,1
ГОС 11Сх Фіолета
15,9
16,5
8,2
40,6
-6,3
13,5
10,0
Бурана 24Сх Фіолета
20,7
19,4
11,1
51,2
+4,3
9,1
15,0
Орана 10Сх Фіолета
17,7
14,8
12,7
45,2
-1,7
3,6
13,0
Фіолета♂
14,2
16,5
12,7
43,4
-3,4
7,3
12,0
Сорокалета♂
16,4    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
10,7
-66,9
50
25
25
Орана 10С
20,3
-26,6
56,7
5,5
12,7
-60,7
64
27
9
Бурана 8С
22,3
-24,6
52,4
7,3
11,1
-65,6
54
33
13
Перспектива 80С
8,7
-38,2
81,4
3,3
5,5
-82,9
35
38
27
Коричнева 11С
25,2
-21,7
46,3
6,3
18,3
-43,3
53
25
22
Кукурудза
Подільська 274 СВ
24,7
-22,2
47,3
–
10,3
-68,1
31
41
28
Кукурудза Кадр 267 МВ
13,0
-33,9
72,3
–
9,3
-71,2
35
27
38
НІР05, ц/га

6,33

У середньостиглій групі жоден зразок ймовірно не перевищив стандарт по врожайності силосної маси. На рівні стандарту сорту Кримський 15 показали врожайність — Коричнева 11Сх Пам’яті Шепеля (43,3 т/га), Силосне 153 (43,3 т/га), Янтар ранній (42,7 т/га); решта ліній і гібридів були достовірно нижче по цьому показнику в порівнянні до стандарту.
Порівняна оцінка зразків кукурудзи показала, що по урожаю силосної маси в звітному році кращим гібридом була Подільська 274СВ, урожай її склав 24,7 т/га, але це набагато нижче, ніж забезпечили кращі сорти і гібриди цукрового сорго.
Якість силосної маси залежить від кількості зерна в загальній масі. У звітному році погодні умови дали можливість сформувати і визріти зерну у всіх зразків цукрового сорго середньостиглої групи. Врожайність зерна в волотях в середньостиглій групі склала 5-9,6 т/га або 12-26% від силосної маси. Найбільший урожай зерна в волотях був у зразків Солодкий 44 (8,9 т/га), Янтар 2 (9,6 т/га). Врожайність зерна в волотях у пізньостиглій групі варіювала від 8,2 т/га (Мутант 42) до 12,2 т/га (Іскра 2Сх Кримське 15) або в процентному відношенні від 13 до 18%.
Таким чином, по комплексу господарсько-цінних ознаках і особливостей в звітному році виділилися: у пізньостиглій групі гібрид Бурана 24Сх Кримське 15; у середньостиглій — Янтар ранній, Цукрове 350/3, Цукрове 44.
Гібрид Бурана 24Сх Кримське 15 за результатами багаторічних даних планується до передачі в Державгу службу з охорони сортів росли України для експертизи.
5.3 Попереднє випробування сортів віничного сорго
Вирощування віничного сорго з метою використання продуктів його переробки в народному господарстві ставить цю культуру в число важливих і перспективних. Жодна родина, жодна установа не обходиться без віників. При цьому потреба у віниках буде завжди, тому що вони звичайно використовуються не більше одного року. Тому віничне сорго необхідно вирощувати в сільськогосподарських підприємствах.
Займатися віничним сорго економічно вигідно. При своєчасному посіві й догляді за рослинами сорго можна одержати з 1 га від 3,5 до 4,5 тисяч віників при нинішній ціні за віник 8-10 грн. Крім того, віничне виробництво дозволяє забезпечити людей роботою в зимовий період.
У Південному філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету ведуться дослідження із селекції віничного сорго з метою виведення нових сортів та впровадження їх у виробництво.
Додатковим джерелом прибутку може стати зерно яке вимолочують з волотей. При дотриманні певних умов можна реалізувати його як насіння для віничного виробництва, або на корм птиці та тваринам. Тому селекція й випробування нових сортів, призначених для виробництва віників є однієї з важливих завдань.
У звітному році у випробуванні вивчалося 7 сортів віничного сорго, де проводилися морфологічні спостереження за ними й оцінка по господарсько-цінним ознакам і технологічності.
За стандарт прийнятий включений до Реєстру сортів рослин України сорт віничного сорго Українське 20.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Згідно фенологічним спостереженням сорти віничного сорго цього року можна віднести до середньопізньої і пізньостиглої груп, період сходи-повна стиглість у них склав 114-122 днів. Знову, це можна пояснити тільки холодним періодом під час сходів рослин і першого періоду росту (30 днів).
По висоті рослин у метеорологічних умовах даного року сорти віничного сорго можна віднести до середньорослих. Висота головного стебла в цих сортів варіювала від 140,7 см (Любиме 80) до 161,3 см (Українське 20). У стандарта — районованого сорту Українське 20 висота рослин була найбільшою — 161,3 см. До найбільш високорослих зразків слід віднести сорти Вавіген 120 — 159,3 см. Любиме 80 — 152,3 см, Українське 30 — 149,3 см, (табл.5.7).
Для віничного сорго важливими ознаками, що визначають технологічність сорту є довжина волоті, довжина стрижня волоті й довжина ніжки волоті. Слід зазначити, що по довжині волоті всі сорти перевищували необхідні параметри (40 см) за винятком сорту Вавіген 120, у якого цей параметр дорівнював стандарту.
Довжина стрижня волоті — важливий показник, який впливає на якість віника, чим довший стрижень, тим гірше якість віника, у віника не буде потрібної еластичності, гілочки волоті будуть швидко ламатися в місцях прикріплення. В звітному році цей показник у сортів зафіксований на рівні 2,7 — 4,7 см.
Таблиця 5.7 — Морфологічна характеристика сортів в попередньому випробуванні віничного сорго, 2008 р.
Назва сорту
Вегетаційний період, днів.
Висота рослин, см
Довжина, см
Вихід волоті з з піхви листка, см.
Кількість вузлів, шт
Лист, см

волоті
стрижня волоті
ніжки волоті

довжина
ширина

сходи-викидання волоті
сходи-повна стиглість

Украинское 20 — ст
75
121
161,3
48,7
2,7
20,7
2,7
10
58,3
507
Вавіген 100
77
125
145,0
52,0
3,7
25,0
11,7
11
59,3
6,5
Любиме 80
69
114
152,3
49,0
3,0
26,7
4,3
10
57,3
5,7
Вавіген 120
73
120
159,3
40,0
3,5
30,3
10
60,0
6,7
Вавіген 115
81
122
143,3
54,3
3,0
30,3
3,3
10
51,0
6,8
Вавіген 125
79
121
140,7
45,0
4,7    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
1,4
17,1
Печана 170
60
101
3,28
+0,34
11,6
16,4
КСИ 80
55
99
3,05
+0,11
3,7
17,2
Крупинка 21
57
99
2,24
-0,70
23,8
17,6
ВИС 508/1
53
99
1,97
-0,97
33,0
16,3
Оркси 508/1
60
107
2,27
-0,67
22,8
18,3
Вероника 20
61
110
2,88
-0,06
2,0
18,8
Амкрімбура
59
99
2,98
+0,04
1,4
17,4
Рисорго 54/1
58
98
3,21
+0,27
9,2
17,6
ВИС 691
59
100
3,01
+0,07
2,4
17,4
НІР 05, т/га

0,51

На процес механізованого збирання, пов’язаної зі збільшенням енергетичних витрат при сушінні зерна, впливає вологість. Чим вологість зерна нижче, тим кращі умови для збирання, і слід, менше енергоресурсів потрібно для сушки зерна до стандартної вологості. Малу вологість зерна, в порівнянні зі всіма зразками, мали сорти Крімбел (вологість зерна при збиранні була 15,1%), Рисорго 54/2 — 16,3%, ВИС 546 — 15,9%. В інших сортів круп’яного сорго вологість зерна варіювала від 16,4 до 19,6% залежно від сорту.
З вищевикладеного видно, що серед харчового сорго є сорти, які по багатьом господарсько-цінним ознакам, морфологічним і біологічним показникам перевищують стандарт. На жаль ймовірного перевищення по врожаю зерна в поточному році не відмічено. По всіх сортах відібране насіння для випробування в наступному році.
Не зважаючи на умови, що склалися для круп’яного сорго в звітному році, роботу по випробуванню нових сортів слід продовжити.
5.5 Конкурсне випробування сортів і гібридів зернового сорго
У конкурсному випробуванні в звітному році у вивченні знаходилося 24 гібриди зернового сорго. Для оцінки і вивчення різних типів гетерозису в розплідник було включено 9 сортів і самозапилених ліній — батьківських компонентів гібридів, і 5 — стерильних аналогів — материнських форм, які брали участь в створенні гібридів F1. За стандарт прийнятий включений в Реєстр сортів рослин України гібрид нашої селекції Кримдар 10 (Перспектива 80Сх Людмила 107).
По довжині вегетаційного періоду гібриди, сорти і лінії розділилися в звітному році на наступні групи:
Скоростиглі (до 95 днів) — 4
Ранньостиглих (96-100 днів) — 31
Середньоранніх (101 — 105 днів) — 2
Середньостиглих (106 — 110 днів) — не було
Середнепіздніх (111 — 120 днів) — 1
Пізньостиглих гібридів — не було.
Таке явище пояснюється високими температурами і недоліком вологи в період вегетації сорго, що викликало швидке проходження фаз розвитку рослин. Більшість гібридів були скоростиглими і ранньостиглими. Цим ще раз підтверджується, що властивість «сходи — дозрівання» у рослин, зокрема, у культур сорго, контролюється великою кількістю генів і має безперервний характер, і, більшою мірою залежить від умов зовнішнього середовища.
Висота рослин у гібридів зернового сорго варіювала від 115 см (Бурана 24Сх Крупинка 10) до 143 см (Іскра 2Сх Кримбел) і головним чином залежала від генотипу (комбінації батьківських пар) і умов зовнішнього середовища. Таким чином всі гібриди, що вивчались можна віднести до групи низько — і середньорослихрослин сорго зернових видів, і всі вони придатні до комбайнового збирання (табл.5.11).    продолжение
–PAGE_BREAK–
Порівняно зі своїми батьківськими компонентами одні гібриди проявляли гетерозис по висоті, а інші, навпаки, на низькорослість.
Така ознака, як довжина волоті у гібридів зернового сорго першого покоління змінювалася від 21 см (Іскра 2Сх Анна) до 32,7 см (Перспектива 80Сх Людмила 107, або Кримдар 10).
Таблиця 5.11 — Морфологічна оцінка гібридів зернового сорго і їх батьківських форм, в 2009 р.
Назва гібридів і батьківських компонентів
Продук-тивна кущістість, шт
Висота головного стебла, см
Довжина волоті, см
Вихід ніжки волоті з піхви верхнього
листка, см
Довжина ніжки волоті, см
Розмір листка

довжина, см
шири-на, см
1
2
3
4
5
6
7
8
Кримдар 10
2,0
116,7
32,7
13,0
47,3
45,3
5,3
НАШ
3,7
115,0
29,3
15,3
49,3
43,3
4,7
Прогрес
4,0
122,0
24,7
15,0
49,3
43,3
5,7
Бурана 8Сх Крупинка 10
3,3
132,3
29,3
11,7
46,0
34,0
5,7
Перспектива 80Сх Крупинка 10
2,0
116,0
32,0
23,0
41,0
45,0
6,2
Коричнева 11Сх Крупинка 10
2,7
134,3
29,3
12,7
43,7
50,3
6,7
Орана 10Сх Крупинка 10
3,7
136,7
25,7
23,3
57,3
57,7
8,3
Крупинка 10
3,0
133,7
27,3
16,0
49,7
46,0
7,3
Кримбел
3,0
136,0
24,3
27,3    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
3,06
2,62
2,84
+0,59
20,8
Орана 10Сх Кримбел
2,96
3,06
2,67
2,86
+0,10
3,5
Іскра 2Сх Кримбел
4,28
3,06
3,23
3,14
+1,14
36,3
Коричнева 11Сх Анна
3,72
2,48
2,62
2,55
+1,17
45,9
Іскра 2Сх Анна
2,65
2,48
3,23
2,85
-0, 20
7,0
Орана 10Сх Скіфка
3,39
2,03
2,67
2,35
+1,04
44,2
Коричнева 11Сх Скіфка
4,3
2,03
2,62
2,32
+1,98
85,3
Бурана 8Сх Скіфка
3,50
2,03
3,12
2,57
+0,93
36,2
Іскра 2Сх Скіфка
2,98
2,03
3,23
2,63
+0,35
13,3
Бурана 24Сх Рисорго 54/1
2,63
1,77
3,09
2,43
+0, 20
8,2
Іскра 2Сх Рисорго 54/1
4,06
1,77
3,23
2,50
+1,56
62,4
НІР 05, т/га
0,453

Вивчаючи дійсний і гіпотетичний гетерозис гібридів зернового сорго, виділені батьківські форми (стерильні аналоги і самозапилені лінії-відновлювачі фертильності), які в різних при схрещуванні комбінаціях проявляють високий ефект гетерозису.
Серед стерильних ліній — це Бурана 24С, Перспектива 80С, Коричневе 11С, Іскра 2С; по самозапилених лініях — Скіфка, Крупинка 10, Рисорго 54/1, Анна. Гібриди з їх участю необхідно вивчати в наступні роки.
5.6 Створення ліній, сортів і гібридів сорго з високим змістом цукру
Цукрове сорго — найважливіший вуглеводний корм. Крім кормових цілей, цукрове сорго відіграє важливу роль як сировина для харчової й технічної промисловості, у зв’язку з наявністю в соці стебел високого змісту цукрів.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Сік цукрового сорго, крім сахарози, містить в значній мірі глюкозу й розчинний крохмаль, що перешкоджає кристалізації цукру. Тому із соку сорго виробляють не кристалічний сухий цукор, а сорговий мед, патоку, які володіють живильною цінністю у зв’язку з підвищеним змістом глюкози. Найбільше інтенсивно цукор накопичується після цвітіння сорго. Максимальна кількість цукрів у соці стебел збігається з фазою воскової й повної стиглості зерна.
Цукрове сорго має в соці стебел достатню кількість цукрів, завдяки яким воно є гарною кормовою культурою. Але зміст цукрів при цьому не повинен перевищувати 15-16% (при згодовуванні худобі в чистому виді). При більш високому змісті цукрів погіршується їстівність зеленої маси й може виникнути ацидоз у тварин.
У зв’язку із цим нами поставлене завдання, поряд з формами кормового напряму, по створенню нових високоцукрових ліній, сортів і гібридів цукрового сорго для одержання із соку стебел соргового меду, сиропу, патоки, біоетанолу, для використання їх у харчовій промисловості, а відходи виробництва — для годівлі тварин.
Зміст цукрів (сухих речовин) у соці стебел сорго визначали за допомогою рефрактометра угорського виробництва ОУ-101 у період воскової спілості зерна. У цей період у рослинах накопичується найбільша кількість цукрів. Сік вилучали зі стебла між другим і третім вузлами. Дані, наведені в таблиці 5.13 свідчать про те, що є самозапилені лінії й гібриди кормового сорго з високим змістом цукрів у соці стебел протягом ряду років. Це Цукрове 383, Цукрове 9/2, Новинка 3, Крисакор 6, Цукрове 9/5.
Таблиця 5.13 — Лінії й гібриди цукрового сорго з високим змістом цукрів у соці стебел, 2005-2008 рр.
Назва ліній,
гібридів
Зміст цукрів по роках,%

2005
2006
2007
2008
1
2
3
4
5
Кримське 15 — ст.
11,3
15,0
16,0
14,3
Цукрове 996/1
16,6
13,3
6,7
–
Цукрове 14
11,3
13,3
8,7
14,0
Цукрове 13/4
11,2
6,3
11,7
15,3
Цукрове 14/1
13,7
–
9,7
–
Цукрове 14/2
14,0
10,3
12,3
15,1
Цукрове 14/3
13,5
10,7
14,0
15,6
Цукрове 22/1
16,0
13,7
13,3
–
Кримсхі 5/1
11,6
10,7
14,0
–
Крисакор 1
19,0
13,3
12,3
–
Силосне 100
15,1
10,7
8,4
–
Кормовий 220/1
18,0
15,7
18,8
14,0
Цукрове 383
17,3
–
16,7
15,3
Крисакор 9
12,3
13,0
–
16,5    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
Цукрове 70/4
18,3
204,3
69
108
370
1848
Цукрове 9/5
18,5
184,0
79
121
440
1878
Кримське солодке 30
19,3
175,0
79
105
290
1905
Кормовий 220
16
173,0
74
107
260
1903
Кримське солодке
16,3
159,0
81
111
440
сорт
Пам’яті Шепеля
15,3
165,3
71
105
300
По цих зразках визначена попередня врожайність силосної маси в період молочно-воскової стиглості, та приведена морфологічна характеристика.
Таким чином, серед самозапильних ліній цукрового сорго є зразки, у яких вміст цукру складає 16-19%, при цьому врожайність, залежно від зразка варіювала від 260 до 590 ц/га.
6. Державна реєстрація сортів
Кінцевою метою селекційної роботи після створення вихідного матеріалу, виявлення найбільш перспективних батьківських форм із комплексом цінних ознак і властивостей, оцінки їх на загальну й специфічну комбінаційну здатність і стосовно ЦМС є виведення високоврожайних сортів і високогетерозисних гібридів.
Після багаторічних досліджень, оцінок і бракувань нами виведено високопродуктивний гібрид соризу «НАШ», який за результатами попереднього й конкурсного випробувань на 2007 рік переданий в Державну службу по охороні сортів рослин України для реєстрації і з 2009 року занесений до Державного реєстру.
Сориз НАШ F1 — гібрид зернового сорго харчового напрямку створений колективом авторів Проблемної НІ лабораторії сорго ПФ «Кримський агротехнологічний університет» НАУ методом міжлінійної гібридизації на основі ЦЧС при участі материнської стерильної лінії Бурана 24С та батьківського компонента — сорта Крупинка 10. Гібрид середньостиглий, вегетаційний період 107-110 днів, високоврожайний, у середньому за роки випробування врожайність зерна склала 4,8 — 5,2 т. Зерно призначене для переробки на крупу й використання в харчовій промисловості. Кущ прямостоячий з темно-зеленими листами ланцетоподібної форми, не опушені з світло-зеленою центральною жилкою листка, компактний, висотою 139-142 см. Волоть прямостояча, циліндричної форми, легко продувається, жовтогарячого забарвлення, слабко опушена в мутовках, довжиною 27-29 см, маса 1000 зерен 26-27 г, (табл.6.1., Рис.6.1). Зерно округле, приплющене, жовтогарячого кольору, без плівок, добре вимолочується. Колоскові луски темно-коричневого кольору, слабко опушені, колоски сидячі гронковидні. Зміст крохмалю — 68-72%, білка — 14,5%.
Таблиця 6.1 — Урожайність і морфологічна характеристика сориза НАШ F1
Гібриди
Середня врожайність, ц/га
Відхилення від
стандарту, +,-
Вегетаційний
період, днів
Висота рослин, см
Маса 1000 зерен, г

ц/га
%
сходи-викидання волоті
сходи-повна стиглість

НАШ
48,3
4,9
11,3
67
108
139
26,6
Кримдар 10
43,4
–
–
64
106
148
25,2
Гібрид придатний до механізованого збирання у фазу повної спілості зерна.
/>
Рисунок 6.1 — Гібрид зернового сорго НАШ
Рекомендується висівати широкорядним способом з міжряддями 70 см і густотою стояння 120-140 тис шт/га. Пропонується для вирощування в степовій і лісостеповій зоні на богарі й зрошенні.
7. Розмножити насіння нових самозапилених ліній, стерильних аналогів, сортів і гібридів сорго
Насінництво серед багатьох заходів, що підвищують урожайність сільськогосподарських культур, в тому числі і сорго (зернового, віничного, силосного чи кормового, ССГ і Суданської трави), є одним з основних, що дає можливість використання на посів насіння з високими сортовими якостями. Насінницька робота починається в первинних ланок насінництва з оригінальним насінням: в розсадниках відбору, насіннєвих розсадниках, а потім і на ділянках розмноження елітного насіння. У розсаднику добору особлива увага приділяється типовості родин, сорту або лінії, стерильності стерильних аналогів і фертильності їхніх закріплювачів стерильності. Ця робота проводиться за допомогою індивідуального, індивідуально-сімейного, індивідуально-групового й масового доборів; сортових і видових прополок, контролем за ступенем стерильності материнських форм. Від якості роботи на даному етапі залежить чистосортність нового або районованого сорту. Тому в насінництві всі заходи спрямовані на одержання насіннєвого матеріалу не тільки високої чистоти, але й вирівняності по важливим морфологічним властивостям і господарсько-цінним ознакам. Цим і займаються співробітники проблемної НІ лабораторії сорго в первинному насінництві.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Розсадник відбору закладається 1 раз в 4 роки. Тому ми щорічно в насіннєвому розсаднику проводимо масовий добір типових рослин для закладки на наступний рік того ж насіннєвого розсадника.
У звітному році в розсадниках відбору розмножувалися: стерильний аналог зернового сорго і закріплювач стерильності до нього: Орана 10С і Орана 10Ф, Перспектива 80с і Перспектива 80Ф; стерильний аналог цукрового сорго і закріплювач стерильності до нього ГОС 11С і ГОС 11Ф; сорт зернового сорго сориз Анна; сорти віничного сорго Вавіген 100 та Українське 20 і лінія цукрового сорго Південне. Цим матеріалом у майбутньому будуть закладатися насіннєві розсадники для одержання суперелітного насіння.
У насіннєвих розсадниках проводилося розмноження оригінального насіння супереліти районованих сортів і нових самозапилених ліній, а на ділянках гібридизації — гібридів першого покоління на стерильній основі різних напрямків використання. Всі посіви апробовані, оформлені акти апробації, затверджені Міністерством і Республіканською насінною інспекцією Криму.
На даний момент заготовлено, і поки зберігається в снопах масовий відбір по сортах і лініям сорго різного напрямку використання. Серед цукрового сорго це Кримське солодке (Пам’яті Шепеля), Кримське 15, Цукрове 372; суданської трави — Фіолета, Чародійка; віничного сорго сорту Українське 30 (Скіфське).
В 2009 році було зібрано і доведено до насіннєвих кондицій наступна кількість насіння еліти:
Крупинка 10388 кг
Бурана 24С х Крупинка 1080 кг
Іскра 2С х Крупинка 1065 кг
Крымбел1667 кг
Коричнева 11С 186 кг
Коричнева 11Ф40 кг
Іскра 2С745 кг
Іскра 2Ф150 кг
По сортах цукрового сорго на даний момент точних цифр немає. Сорти Кримське 15 і Пам’яті Шепеля проходять доробку насіннєвого матеріалу (обмолот волотей комбайном безпосередньо на сушарках, очистка сортування насіння на насіннєочищувальних машинах і закладка на зберігання).
Насіння, яке було отримано в насіннєвих розсадниках, на ділянках гібридизації направляються згідно рознарядок, Інституту експертизи сортів рослин України, на сортодільниці для випробування, вищим навчальним закладам і науково-дослідним установам для зонального випробування, дослідним станціям для промислового насінництва й реалізуються господарствам півдня України для насінницьких і виробничих посівів.
Висновки
За результатами виконаної в 2009 р. науково-дослідної роботи, проведених польових дослідів, фенологічних спостережень, біометричних вимірів, обліків і польових оцінок, на підставі узагальнення, аналізу, статистичної обробки отриманих даних можна зробити наступні висновки:
1. Агрометеорологічні умови 2009 року у період вегетації сорго різного напряму використання можна віднести до екстремальних по температурному режиму й ступеню зволоження. Рік був вкрай посушливим з високими температурами. Все це в певній мері позначилося на рості, розвитку й продуктивності сорго. Сорго сформувало у звітному році порівняно низькі врожаї як зерна так і зеленої маси.
2. Тривало вивчення, розмноження, збереження зразків сорго для формування нового вихідного матеріалу і використання його надалі для селекційного процесу. Всього у вивченні перебувало 1360 зразків і ліній соргових культур різного напрямку використання: 279 — в гібридному розсаднику, 231 — у селекційному, 678 — у розсаднику самозапилених ліній і 172 — у розсаднику стерильних аналогів. Кращі з них з комплексу господарсько-цінних ознак, комбінаційній здатності й реакції на ЦЧС, будуть включаться в гібридизацію для створення нових сортів і гібридів.
3. У попередньому і конкурсному випробуваннях вивчалися нові сорти й гібриди зернового, цукрового, харчового, віничного сорго, суданської трави й сорго-суданкові гібриди, у тому числі: 31 сорт і гібрид цукрового сорго; 7 сортів суданської трави й 15 сорго-суданкових гібридів; 7 сортів віничного сорго; 36 сортів харчового сорго й 34 гібрида зернового сорго й до них 8 самозапилених ліній — відновлювачів фертильності.
Проведено їхню комплексну оцінку на посухостійкість, стійкість до поразки хворобами, ушкодженню шкідниками, на продуктивність і інші показники.
4. Серед сорго-суданкових гібридів і суданської трави в розсаднику попереднього випробування врожайність зеленої маси за 3 укоси склала 208 — 306,3 ц/га. Ймовірного перевищення над стандартом (51,06 ц/га) у нових гібридів не було. Однак слід виділити комбінації Коричнева 11С х Фіолета, у якої врожайність зеленої маси склала 301,3 ц/га і Іскра 2С х Сорокалета — 306,3 ц/га; перевищення над стандартом відповідно 39,3 ц/га і 44,3 ц/га, чи і 16.9%. У сортів суданської трави ймовірного перевищення над стандартом — сортом Фіолета за три укоси не спостерігалося, всі значення були в межах помилки досліду.
При визначенні врожайності сіна за три укоси серед сорго-суданкових гібридів кращими були: Коричнева 11С х Фіолета (86,5 ц/га), Коричнева 11С х Сорокалета (72,4 ц/га) та Іскра 2С х Сорокалета (73,5 ц/га). В цілому урожайність повітряно-сухої маси у гібридів склала 57,7-86,5 ц/га.
Серед сортів суданської трави по врожайності сіна за три укоси перевищення над стандартом Фіолета (56,2 ц/га) не спостерігалося.
5. У середньостиглій групі цукрового сорго 5 зразків перевищили стандарт по врожайності силосної маси: Золотава 65С х Кримський солодкий (326 ц/га), Цукрове 14 (333 ц/га), Кормовий 220 (343 ц/га), Янтар ранній (350 ц/га) і Цукрове 350/3 (343 ц/га). Перевищення над стандартом склало 48-72 ц/га або 17,3-25,9%, при врожайності районованого сорту Кримське 15 — 278 ц/га. Решта сортів і гібридів цукрового сорго була на рівні стандарту або ймовірно нижче за нього.
Серед гібридів пізньостиглої групи тільки один гібрид цукрового сорго перевищив стандарт сорт Кримське 15, це Бурана 24С х Кримське 15, при врожайності 439 ц/га перевищення склало 112 ц/га або 79%.
6. Аналіз головних параметрів якості сировини віничного сорго показує, що як урожайність надземної маси, так і врожайність волотей (технічної сировини), а, отже, і врожайність насіння у звітному, посушливому році була на порядок нижчою, чим у вологий рік і склала: технічної сировини 50,2 ц/га (Вавіген 115) — 81,6 ц/га (Вавіген 100); насіння — 11,0 — 26,5 ц/га. Ймовірне перевищення над стандартом сортом Українське 20 забезпечив по технічній сировині тільки один сорт Вавіген 100, а по насінню перевищення не спостерігалося.
7. У попередньому випробуванні харчового сорго «Крупинка» урожайність сортів варіювала від 13,5 ц/га (Кримакса) до 26,0 ц/га (Рисорго 534/3). Ймовірного перевищення над стандартом не було (НІР05 = 2,3 ц/га). У стандарту, сорту Кримбел урожайність зерна у звітному році склала 24,9 ц/га.
8. У конкурсному випробуванні зернового сорго гібридів першого покоління, що перевищили врожайність зерна за стандарт Кримдар 10 (26,5 ц/га) на ймовірну величину було 10 гібридів, тобто, у них виявився трансгетерозис. Найвищий ефект трансгетерозису (конкурсного гетерозису) відмічено у гібридів: Коричнева 11С х Кримбел — 6,8 ц/га, або 25,3%, при врожайності зерна 33,2 ц/га; Бурана 24С х Крупинка 10 (НАШ) — 5,7 ц/га, чи 21,5%, з урожаєм 32,2 ц/га; Коричнева 11С х Анна — 5,6 ц/га, або 21,1%, з урожаєм 32,2 ц/га,
9. Виділені зразки цукрового сорго з високим змістом цукру, проведена їх попередня оцінка на врожайність з метою подальшого глибокого вивчення і розмноження кращих.
10. Після багаторічних досліджень, оцінок і бракувань виведений продуктивний сорт цукрового сорго Пам’яті Шепеля й гібрид сориз — НАШ, які за результатами попереднього й конкурсного випробувань передані до Державної служби по охороні сортів рослин України для реєстрації. З 2008 року сорт Памяті Шепеля занесений до Реєстру сортів України.
11. У розсадниках відбору, насіннєвих розсадниках розмножені оригінальні насіння й насіння супереліти нових і районованих сортів і гібридів, а також відновлювачів фертильності, стерильних аналогів і їхніх закріплювачів стерильності для закладки ділянок гібридизації в майбутньому; на ділянках гібридизації — розмножено насіння гібридів першого покоління на стерильній основі різних груп використання: зернового, харчового, цукрового, віничного й трав’янистого сорго (суданської трави й сорго-суданкових гібридів). У цілому зібрано 8210 кг бункерної ваги й зерна в волотях. На даному етапі ведеться доробка насіннєвого матеріалу (обмолот волотей комбайном безпосередньо на сушарках, очистка сортування насіння на насіннєочищувальних машинах і закладка на зберігання).
Перелік посилань
Агроклиматический справочник по Крымской области. — Л., 1960. — 135 с.
Болдырева Л.Л. Изучение веничного сорго как основной культуры для производства веников. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.100. — Симферополь, 2007. — С.137-143.
Болдырева Л.Л. Изучение морфологических признаков и урожайности сорго-суданковых гибридов в предварительном испытании. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.96. — Симферополь, 2006, — С.47-54.
Болдырева Л.Л. Новые сорта сорго для возделывания в Крыму. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.94. — Симферополь, 2006, С.67-71.
Болдырева Л.Л. Создание и морфо-биологическая оценка исходного материала зернового сорго для селекции на гетерозис в условиях юга Украины: Автореф. дисс… — Днепропетровск. — 2004. — 20с.
Болдырева Л.Л. Сорта памяти Шепеля и НАШ. Збірник наукових праць VІІІ з`ізду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова: Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. -Т 2. — Київ. — Логос. 2007. — С.32-34.
Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Изучение различных типов гетерозиса зернового сорго пищевого направления. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.91. — Симферополь, 2005. — С.217-223.
Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Итоги и перспективы развития селекции сахарного сорго в Крыму. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.108., Симферополь, 2008, — С.102-108.
Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Сахарное сорго — универсальная культура. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.104. — Симферополь, 2007. — С.167-174.
Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Селекционное изучение сортов и гибридов сахарного сорго. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.96. — Симферополь, 2006, — С.151-157.
Болдырева Л.Л., Бритвин В.В., Филатова В.Д. Морфологические, биологические и технологические особенности сорго пищевого — сориз. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.100. — Симферополь, 2007, — С.159-165.
Болдырева Л.Л., Новые сорта сорго для возделывания в Крыму // Сельскохозяйственные науки. Научные труды ЮФ «Крымского АТУ» НАУ., вып.94., Симферополь, 2006, с.67-71.
Вопросы селекции, технологии возделывания и использования сахарного сорго // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго. — Саратов, 2003.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. — М.: Колос, 1979. — 416 с.
Еримизин Н.Н. Гетерозис у гибридов сахарного сорго // Сельскохозяйственные науки: Научные труды Крымского ГАУ. — Симферополь, 1999. — Вып.58, ч.1. — С.40-47.
Еримизин Н.Н. Использование стерильных гибридов в семеноводстве сорго // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. — Зерноград, 1999. — С.38.
Еримизин Н.Н. Потенциальные возможности сахарного сорго // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых: Научные труды Крымского ГАУ. — Симферополь, 1997.
Изотов А.М., Болдырева Л.Л., Тарасенко Б.А., Бритвин В.В. // Итоги селекции сорго-суданковых гибридов и суданской травы в условиях Крыма. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.107., Симферополь, 2008, — С.71-74.
Изотов А.М., Болдырева Л.Л., Тарасенко Б.А., Бритвин В.В. Изучение гетерозиса у позднеспелых гибридов сорго сахарного. // Сельскохозяйственные науки. — Вып.107., Симферополь, 2008, — С.89-93.
Методика проведення дослідів по кормовиробництву / Під ред. проф.А. О Бабича. — Вінниця, 1994.
Пошивальник С.А. Изучение гибридов зернового сорго пищевого направлення // Сельскохозяйственные науки: Научные труды Крымского ГАУ. — Симферополь, 2002. — Вып.73. — С.126-130.
Шепель М.А. Удосконалення насінництва гібридного сорго: Наукові розробки і реалізація потенціалу сільскогосподарських культур: Збірник наукових праць. — К.: Аграрна наука, 1999.
Шепель М.А., Болдирева Л.Л., Філатова В.Д. Агротехніка харчового сорго сортів селекції Кримського державного агротехнологічного університету // Агроном. — 2004. — № 3. — С.54-57.
Шепель М.А., Болдирєва Л. Л, Корж Г.М. Сорго повинно вирішити проблему кормів // Пропозиція. — 2005. — № 5. — С.52-54.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Шепель Н.А. Засухоустойчивой культуре сорго — надежное семеноводство // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: К 60-летию агрономического факультета. — Симферополь, 1996. — С.54-59.
Шепель Н.А. Итоги селекции сорго // Проблемы биологии, селекции, технологии возделывания и переработки сорго. — Волгоград, 1992. — С.7-9.
Шепель Н.А. Результаты и перспективы селекции пищевого сорго // Научные труды, посвященное 75-летию со дня основания университета. — Симферополь: Таврия, 1997. — С.31-39.
Шепель Н.А. Селекция и семеноводство гибридного сорго. — Ростов, 1985. — 156с.
Шепель Н.А. Сорго — интенсивная культура. — Симферополь: Таврия, 1989. — 193 с.
Шепель Н.А. Сорго. — Волгоград: Комитет по печати, 1994. — 428 с.
Шепель Н.А. Сорговые культуры в системе зеленого конвейера // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. — Зерноград, 1999. — С.88.
Шепель Н.А. Сорговые культуры просятся на поля Украины // Нива. — 2003. — № 7. — С.9-11, 14-15.
Шепель Н.А., Болдирєва Л.Л., Филатова В.Д., Шепель С.Н. Віникове сорго — технологічні особливості вирощування та ринкові перспективи // Агроном. — 2004. — № 4. — С.11-16.
Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Результаты селекции сорговых культур // Перша Всеукраїнська конференція по проблемі «Корми і кормовий білок». — Вінниця, 1994. — С.131-132.
Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Создание новых родительских форм сорго для селекции на гетерозис // Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої: Сімпозіум. — Вінниця, 1993. — С.6-7.
Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Сорта и гибриды сорговых культур селекции Крымского государственного агротехнологического университета, адаптивные к условиям юга Украины // Сельскохозяйственные науки: Научные труды КГАТУ. — Симферополь, 2004. — Вып.86. — С.111-123.
Шепель Н.А., Болдырева Л.Л., Пошивальник С.А. Создание и оценка сортов и гибридов зернового сорго пищевого направления // Сельскохозяйственные науки: Научные труды. — Симферополь. — 2003. — Вып.80. — С.33-38.
Шепель Н.А., Болдырева Л.Л., Филатова В.Д., Шепель С.Н. Технологические особенности выращивания веничного сорго // Агромир. — 2004. — 21 декабря. — С.3.
Шепель Н.А., Еримизин Н.Н. Селекция сахарного сорго // Корми і кормовиробництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. — К.: «Аграрна наука», 1998. — № 45. — С.104-107.
Шепель Н.А., Кандрашов В.Н. Изучение гибридов разных поколений // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. — Зерноград, 1999. — С.86.
Шепель Н.А., Шепель Г.Н. Селекция пищевого сорго // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. — Зерноград, 1999. — С.87-88.
Шепель Н.А., Шепель С.Н. Гетерозисний ефект у сорго-суданковых гибридов // Корми і кормовиробництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. — К.: «Аграрна наука», 1998. — № 45. — С.107-110.
Шепель С.Н., Еримизин Н.Н. Итоги селекции, технологии возделывания и использования сорго // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: К 60-летию агрономического факультета. — Симферополь, 1996. — С.16-25.
Додатки
Додаток А
ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ
Опыт Урожайность зерна в конкурсном испытании зернового сорго, 2008 год
Единица измерения данных ц/га
Вариантов 48, Повторностей 4
Исходные данные
===============================================================================
Вариант Среднее Повторности
——————————————————————————-
1 29.58 31.60 26.70 30.50 29.50
2 33.03 29.00 34.40 35.20 33.50
3 30.13 32.60 27.70 30.10 30.10
4 29.20 30.00 29.40 28.60 28.80
5 24.78 22.30 27.20 24.00 25.60
6 30.95 31.30 31.80 34.90 25.80
7 30.13 28.20 35.30 27.60 29.40
8 19.18 18.60 18.80 17.90 21.40
9 26.13 27.00 28.30 23.10 26.10
10 33.15 30.80 35.50 34.90 31.40
11 30.85 29.30 32.00 28.50 33.60
12 27.20 25.80 28.60 26.80 27.60
13 28.75 28.70 29.60 29.60 27.10
14 28.30 26.50 26.50 34.70 25.50
15 31.88 30.20 33.30 34.40 29.60
16 18.88 17.20 21.30 17.80 19.20
17 32.08 32.60 31.00 34.00 30.70
18 18.58 16.50 18.50 20.70 18.60
19 27.38 27.50 26.90 29.20 25.90
20 22.83 25.90 22.40 20.20 22.80
21 29.20 29.00 30.80 30.90 26.10
22 22.48 21.40 20.30 25.60 22.60
23 21.68 22.20 21.10 21.70 21.70
24 18.58 21.10 17.90 17.00 18.30
25 23.45 19.80 21.40 25.80 26.80
26 30.90 33.90 27.80 31.00 30.90
27 29.55 25.60 28.90 30.10 33.60
28 22.80 24.60 24.80 19.00 22.80
29 26.63 25.90 26.10 27.90 26.60
30 27.33 32.10 26.20 24.40 26.60
31 30.50 31.50 34.40 29.80 26.30
32 26.00 23.60 27.10 27.30 26.00
33 26.75 30.00 25.50 26.80 24.70
34 26.50 24.00 27.40 27.70 26.90
35 25.00 26.10 23.90 24.00 26.00
36 25.68 23.50 27.80 25.10 26.30
37 25.98 23.00 26.10 26.40 28.40
38 13.48 13.20 13.70 13.00 14.00
39 23.25 21.30 26.20 22.30 23.20
40 20.60 19.30 19.20 23.30 20.60
41 29.80 29.90 29.10 30.40 29.80
42 28.35 29.90 26.80 30.30 26.40
43 20.10 19.10 20.50 20.70 20.10
44 25.43 25.30 26.40 24.40 25.60
45 23.15 24.40 25.30 22.70 20.20
46 21.53 20.00 20.30 23.30 22.50
47 29.80 29.80 30.60 29.00 29.80
48 12.75 11.30 13.10 12.70 13.90
===============================================================================
Средняя по опыту — 25.84 ц/га    продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблица дисперсий
===========================================================================
Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F
—————————————————————————
Общая 5065.40 191
Повторений 17.92 3
Вариантов 4387.84 47 93.36 19.96
Остатка 659.64 141 4.68
===========================================================================
Ошибка средней = 1.08 Ошибка разности средних = 1.53
НСР = 3.07 ц/га или 11.90%
Сила влияния фактора = 0.87
Точность опыта = 4.19% Вариация данных = 19.93%
11-02-2008
Додаток Б
ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ
Опыт Продуктивность сорго-суданковых гибридов в предварительном испытании за три укоса, 2008 год
Единица измерения данных ц/га
Вариантов 23, Повторностей 3
Исходные данные
===================================================================
Вариант Среднее Повторности
——————————————————————————-
1 261.93 237.50 223.90 324.40
2 301.33 265.50 301.30 337.20
3 252.43 297.30 231.10 228.90
4 208.47 244.60 189.10 191.70
5 210.97 186.80 188.80 257.30
6 235.10 219.50 189.30 296.50
7 216.60 220.80 206.50 222.50
8 237.43 262.10 206.90 243.30
9 265.50 259.60 293.80 243.10
10 291.17 292.60 305.50 275.40
11 306.30 288.60 276.50 353.80
12 256.53 267.00 222.00 280.60
13 253.63 281.30 248.30 231.30
14 245.27 276.50 210.90 248.40
15 208.10 212.50 226.60 185.20
16 230.20 226.10 224.80 239.70
17 187.53 171.70 170.80 220.10
18 212.43 239.00 173.30 225.00
19 205.87 188.10 214.70 214.80
20 142.23 123.80 175.50 127.40
21 152.70 132.90 163.00 162.20
22 175.80 151.40 221.60 154.40
23 172.97 182.20 163.80 172.90
=======================================================================
Средняя по опыту — 227.41 ц/га
Таблица дисперсий
===========================================================================
Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F
—————————————————————————
Общая 174929.32 68
Повторений 3621.18 2
Вариантов 128718.02 22 5850.82 6.04
Остатка 42590.12 44 967.96
===========================================================================
Ошибка средней = 17.96 Ошибка разности средних = 25.40
НСР = 51.06 ц/га или 22.45%
Сила влияния фактора = 0.74
Точность опыта = 7.90% Вариация данных = 22.30%
10-21-2008
Додаток В
ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ
Опыт Урожайность зеленой массы позднеспелых форм сахарного сорго в предварительном испытании, 2008 г.
Единица измерения данных ц/га
Вариантов 12, Повторностей 3
Исходные данные
Вариант Среднее Повторности
——————————————————————————-
1 326.67 320.00 320.00 340.00
2 313.33 310.00 330.00 300.00
3 322.67 335.00 313.00 320.00
4 304.00 300.00 312.00 300.00
5 439.00 377.00 500.00 440.00
6 191.00 185.00 188.00 200.00
7 331.67 305.00 345.00 345.00
8 370.00 370.00 400.00 340.00
9 360.00 330.00 370.00 380.00
10 214.33 200.00 253.00 190.00
11 236.67 230.00 210.00 270.00
12 331.67 310.00 355.00 330.00
===============================================================================    продолжение
–PAGE_BREAK–
Средняя по опыту — 311.75 ц/га
Таблица дисперсий
===========================================================================
Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F
—————————————————————————
Общая 176674.75 35
Повторений 4398.50 2
Вариантов 158458.08 11 14405.28 22.93
Остатка 13818.17 22 628.10
===========================================================================
Ошибка средней = 14.47 Ошибка разности средних = 20.46
НСР = 42.36 ц/га или 13.59%
Сила влияния фактора = 0.90
Точность опыта = 4.64% Вариация данных = 22.79%
10-08-2008
11-20-2006
Додаток Г
ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ
Опыт Урожайность сахарного сорго в предварительном испытании (среднеспелая группа), 2008 г.
Единица измерения данных ц/га
Вариантов 28, Повторностей 3
Исходные данные
===============================================================================
Вариант Среднее Повторности
——————————————————————————-
1 278.33 250.00 280.00 305.00
2 245.67 240.00 247.00 250.00
3 215.00 230.00 200.00 215.00
4 261.33 250.00 254.00 280.00
5 255.00 245.00 280.00 240.00
6 163.33 160.00 140.00 190.00
7 246.67 240.00 230.00 270.00
8 326.00 348.00 300.00 330.00
9 306.67 290.00 330.00 300.00
10 276.67 270.00 280.00 280.00
11 268.67 290.00 246.00 270.00
12 276.67 260.00 280.00 290.00
13 326.67 320.00 340.00 320.00
14 186.67 190.00 190.00 180.00
15 333.33 360.00 310.00 330.00
16 223.33 230.00 230.00 210.00
17 320.00 300.00 300.00 360.00
18 343.33 320.00 350.00 360.00
19 183.33 180.00 190.00 180.00
20 350.00 340.00 370.00 340.00
21 343.33 320.00 380.00 330.00
22 305.00 300.00 315.00 300.00
23 126.67 120.00 120.00 140.00
24 173.33 200.00 150.00 170.00
25 153.33 160.00 140.00 160.00
26 136.67 140.00 130.00 140.00
27 110.00 100.00 120.00 110.00
28 220.00 240.00 220.00 200.00
===============================================================================
Средняя по опыту — 248.39 ц/га
Таблица дисперсий
===========================================================================
Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F
—————————————————————————
Общая 444628.04 83
Повторений 498.50 2
Вариантов 424564.70 27 15724.62 43.40
Остатка 19564.83 54 362.31
===========================================================================
Ошибка средней = 10.99 Ошибка разности средних = 15.54
НСР = 31.24 ц/га или 12.58%
Сила влияния фактора = 0.95
Точность опыта = 4.42% Вариация данных = 29.47%
10-08-2008
Додаток Д
ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ
Опыт Продуктивность суданской травы в предварительном испытании (3-й укос), 2008 год
Единица измерения данных ц/га
Вариантов 7, Повторностей 3
Исходные данные
===============================================================================
Вариант Среднее Повторности
——————————————————————————-
1 72.33 57.00 100.00 60.00
2 59.33 61.00 57.00 60.00
3 65.00 60.00 80.00 55.00
4 55.50 41.00 70.00 55.50
5 68.00 68.00 70.00 66.00
6 43.60 55.00 44.80 31.00
7 57.67 60.00 63.00 50.00
===============================================================================
Средняя по опыту — 60.20 ц/га
Таблица дисперсий
===========================================================================
Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F
—————————————————————————
Общая 3930.41 20
Повторений 903.30 2
Вариантов 1607.75 6 267.96 2.27
Остатка 1419.36 12 118.28
===========================================================================
Ошибка средней = 6.28 Ошибка разности средних = 8.88
НСР = 19.36 ц/га или 32.15%
Сила влияния фактора = 0.41
Точность опыта = 10.43% Вариация данных = 23.28%
10-21-2008
Прилади виміру, використані в дослідженнях
1. Ваги ВЛТК — 500 — №366;
2. Ваги РП — 100 ШВ — М — 1 — №34556;
3. Ваги ВНЦ-2-№541;
4. Рефрактометр ОУ — 101 — №70302;
5. Лінійка металева ДЕРЖСТАНДАРТ 425-75;
6. Рулетка металева 5м. — ЗВДЗ — 5БУЛ/1;
7. Штангенциркуль.