Судова бухгалтерія

Міністерство освіти і науки України
ХАРЬКОВСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ
кафедраГосподарського права
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
«Судовабухгалтерия»
Варіант№2
Виконав: Добродін Євген Валерійович
групаЗП-42 4 курс
адреса:Сумська обл. м.Ромни
вул. Гетьмана Мазепи,57а кв.11
Харков 2009

План
1. Класифікація документів заякісними ознаками. Вимоги до змісту та оформленню документів
2. Характеристика основнихетапів контрольно-ревізійного процесу
Використані джерела
Ключевые слова:документ бухгалтерія підробка ревізія

1. Класифікаціядокументів за якісними ознаками. Вимоги до змісту та оформленню документів
 
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність вУкраїні» від 16.07. 1999 р. № 996-ХІУ у статті 9 «Первинні облікові документита регістри бухгалтерського обліку» та «Положенням про документальне забезпеченнязаписів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансівУкраїни від 24.05. 1995 р № 88, визначається порядок створення, прийняття івідображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів,облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннямита госпрозрахунковими організаціями (крім установ банків) незалежно від формивласності та специфіки установ і організацій.
А, що таке бухгалтерськійоблік, визначено у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p., №996-XIV: «бухгалтерський облік — процесвиявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання тапередачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнімкористувачам для прийняття рішень»
Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне й безперервне спостереженняза всіма господарськими операціями, що здійснюються в підприємствах, організаціяхта установах. Для проведеннятакого спостереження кожну господарську операцію необхідно документальнооформити. Бухгалтерський документ є письмовимдоказом фактичного здійснення господарської операції абописьмовим розпорядженням на право її здійснення.
Уширокому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому задопомогою різних засобів і способів зафіксовано вдоцільній для сприйняття формі інформацію.
Сукупністьбухгалтерських документів, що складаються на всі господарські операції, називається документацією. Тобто документи, якіскладаються в момент здійснення господарських операцій, називаються первиннимидокументами. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку.
” Жодна господарська операція не можебути відображена в обліку без належного їїоформлення відповідним первинним документом. Це спосібпервинного спостереження за господарськимиопераціями і обов’язкова умова відображення їх в обліку. Від своєчасності складання і якості документів значною міроюзалежить правильність показників бухгалтерського обліку і звітності”(*)
 Інформація,що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується нарахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного облікушляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерськогообліку.
Сутьдокументів і їх місце в господарській діяльності підприємства відображаються уїх класифікації. Документи класифікують за різними критеріями зокрема: за місцем складання, призначенням,порядком складання, способом використання, змістом та ін.
За якісними ознаками документикласифікують на:
а) повноцінні (доброякісні)
б) неповноцінні (недоброякісні).
Повноцінні документи повинні повністювідповідати пред’явленимиу нормативно-правових актах вимогам, дляданого типу документів, мати усі необхідні реквізити.
Документи, в яких відсутня хоч биодна з вимог, що пред’являються до них,визнаються неповноцінними. Правоохоронні органи і суди звертають звертають на них особливу увагу.
В цілях ретельнішого вивчення і аналізу неповноціннідокументи підрозділяються на наступні групи івиди:
неправильно оформлені — документи без необхідних реквізитів(без підпису, без дати), із зайвимиреквізитами (наприклад, накладна з гербовоюпечаттю та.ін.);
з неналежними реквізитами (наприклад, чек наотримання грошей в банку, підписаний неправомочною особою);
документи на незаконні операції, що відображають господарські операції, які по існуючих правових нормах не повинні здійснюватися (наприклад, акт на списання матеріалів на капітальний ремонт із завищенням їх вартості та.ін.);
документи на операції, які насправді або не булиздійснені (безтоварні або безгрошеві) або булиздійснені не в тому об’ємі, такі документи називаютьсяпідробленими.
Підроблені документи у свою чергу діляться на два види:
– фальсифіковані(матеріальний підлог)
– і таки щомістять свідомо помилкові відомості, (інтелектуальнафальсифікація).
Підроблені документи згідно УПК Україниє речовими доказами,оскільки зберігають на собі слідизлочину або служили знаряддям злочину, або на них були направлені злочинні дії.(*)
Далі розглянемо які ж вимоги дозмісту та оформленню документів існують. По-перше, первинні документи мають бути складеніна паперових або машинних(електронних) носіях.Відповідно до цього існують і вимоги до змісту й оформлення документів. Порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та зберігання документів,регістрів і звітів установлено «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерськомуобліку», затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від24.05. 1995 р. № 88.(надалі Положення)        По- друге повнота і достовірністьпоказників бухгалтерського обліку значною мірою залежать від якості оформлених документів.Щоб бути доказовим імати юридичну силу, документ має містити обов’язковіреквізити. Такими реквізитами для будь-якого первинного бухгалтерського документа є:
—назва документа (форми);
—дата і місце складання;
—назва підприємства, від імені якого складено документ;
—зміст та обсяг господарської операції;
—одиниця виміру господарської операції;
—посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
Усі реквізити документа розміщують у порядку, що відповідаєвимогам автоматизованого обліку. При цьому реквізити первинних документівможуть бути зафіксовані у вигляді коду. Положення передбачає такі вимоги щодо оформленнядокументів:
 записи мають бути зроблені чорнилом,хімічним олівцем, пастою кулькової ручки;
з допомогою друкарської машинки;
засобами механізації і т. ін., якізабезпечують недоторканність цих записів протягом часу, встановленого для їхзберігання в архіві. Для заповнення документів не допускається використанняпростого олівця. Деякідокументи заповнюють лише чорнилом (наприклад, грошові чеки тощо). Перелік цихдокументів установлює Міністерство фінансів і центральні відомства(Національний банк і т. ін.)
У документах забороняються виправлення і підчищення. Допущенапомилка виправляється чорнилом, при цьому закреслюється неправильний запис інадписується правильний текст чи сума. Виправлення засвідчується підписомособи, що його зробила.
У деяких документах, наприклад чеках, платіжних вимогах,дорученнях тощо виправлення взагалі не допускаються. Якщо допущено помилку,документ анулюють і замість нього виписують новий.
Доказовість бухгалтерських документів— це їх суттєва та юридична доказовість, яка забезпечується правильнимоформленням, і передусім повнотою зареєстрованих даних про господарські факти,явища та процеси; підтвердженням осіб (підписами), які відповідають заздійснення господарського факту (операції) та реєстрацію документа; зберіганнямдокумента протягом встановленого законом терміну.
Наказом № 55 від 7 квітня 2003 р. ДержспоживстандартуУкраїни затверджено та надано чинності ДСТУ 4163 -2003”Уніфікована системаорганізаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів(УСОРД)” Вимоги до оформлення документів (датування, підписання,візування, адресування та ін.), викладені в державному стандарті на УСОРД,застосовуються і до документів інших систем документації. Тому можнастверджувати, що державний стандарт на УСОРД встановив єдині, науковообґрунтовані загальні правила складання службових документів та машинописногоїх оформлення.
Будь-який окремий документ складається з ряду складовихелементів, які називаються реквізитами: найменування виду документа, автор,адресат, заголовок, текст, дата, підпис, резолюція та ін. Різні документи маютьрізний набір реквізитів. Сукупність реквізитів, певним чином розміщених вдокументі, становить формуляр цього документа. Для конкретного виду документа,наприклад наказу, протоколу, акта тощо, характерний свій формуляр, якийназивається типовим формуляром. Для зручностіоформлення й подальшої обробки реквізити в документах розміщують у певномупорядку та послідовності. Цей порядок визначає форму документа.
Застосуваннядержавних стандартів дає можливість ввести єдині вимоги до оформленнядокументів, що є необхідною умовою для механізації та автоматизації роботи зними. ДСТУ 4163-2003веде перелік у певній послідовності реквізитів, наявних у всіх видахдокументів, що належать до уніфікованої системи організаційно-розпорядчоїдокументації(ОРД). В ньому визначено максимальнийсклад реквізитів документів, які входять в систему ОРД, і кожному реквізитувідведено певне місце на папері
Стандарт дає максимальний набір реквізитів, які можуть зустрітися прискладанні та оформленні організаційно-розпорядчого документа всього їх 32. В конкретному документі реквізитівможе бути менше, частина з них буде відсутня. Місце реквізиту визначенографічно.
Якщоу первинному документі немає будь-якого обов’язкового реквізиту такий документ недоказовий і не може бути підставою убухгалтерському обліку.
На підставі викладеного вище, розглянемо більш детально та підсумуємо вимоги до оформлення первинних бухгалтерських документів:
—первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після їїзакінчення;
—документи складають на бланках типових форм, затверджених Держком-статомУкраїни, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами і відомствами, а такожвиготовлених самостійно,які мають міститиобов’язкові реквізити типових або спеціалізованих форм.
—записи в первинних документах роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкарськими засобами чи принтером, щозабезпечує зберігання цих записів протягомвстановленого терміну зберігання документа;
—вільні рядки в первинних документах прокреслюють;
— угрошових документах суми проставляють цифрами і прописом, перше слово суми записують скраю і з великої літери;
—кожен первинний документ має містити дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення;
—забороняється приймати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам,встановленому порядку обліку коштів і матеріальнихцінностей, завдають шкоди власникам;
—складаючи первинні документи, можна припуститися помилок. У банків-ськихі касових документах помилки не виправляють. В первинних документах помилки виправляють коректурним способом, тобтонеправильний текст або суму закреслюють тонкоюрискою так, щоб можна було прочитати закреслене,а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок має бути застережено підписом «виправлено» іпідтверджено підписом осіб, які підписали цейдокумент із зазначенням дати виправлення;
— увипадках, встановлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бутивіднесеними до бланків суворої звітності. їхдрукують за зразками типових або спеціалізованихформ з обов’язковим зазначенням номера;
—відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, якісклали та підписали ці документи;
—первинні документи можуть бути вилученими у підприємства тільки за постановою уповноважених державних органів відповідно дочинного законодавства України.
У цьому завданніна підставі чинних нормативно-правових актів та використовуючі підручникі мноюрозглянуто питанння, яким чином класифікують документи за якісними ознаками таякі вимоги до змісту і оформленню документів пред’являються чинним законодавством
2. Характеристикаосновних етапів контрольно-ревізійного процесу
Контрольно-ревізійнаробота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народнимгосподарством, оскільки координує і погоджує ряд однорідних процесів, виконанняяких здійснюється колективом працівників.
Підконтрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів,пов’язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створеннямнеобхідних умов для їх здійснення.До контрольно-ревізійних процедур відносятьорганізацію перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансовихресурсів, розрахункових операцій та ін.
Економічнийконтроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарськоїдіяльності підприємств з різними формами власності. При цьому поєднується державнийконтроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у виконанні державнихзамовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтересиспоживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідністьінформації про кількість і якість асортименту продукції.
Контрольно-ревізійнаробота проводиться у формі ревізій і перевірок. При цьому, ревізія — це методдокументального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства,дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку ізвітності, спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень такрадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.За наслідками ревізії складається акт.
Перевірка — цеобстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльностіпідприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою абодоповідною запискою.
За характером виконанняконтрольно-ревізійних процедур виділяють бригадну, індивідуальну та змішануформи організації контрольно-ревізійної роботи.
Ревізія або перевірказдійснюється на підставі розпорядчого документа, підписаного начальникомконтрольно-ревізійної служби, начальником управління, їх заступниками.
У той же часзгідно п.5 УказуПрезидента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницькоїдіяльності» від 23.07.98 р. № 817/98: «Контролюючими органами, якімають право проводити планові та позапланові виїзні перевіркифінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, є:
 а) органи державної податкової служби- стосовно сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів тадержавних цільових фондів, неподаткових платежів;
 б) митні органи — стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість,які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територіюУкраїни в момент перетинання митного кордону;
 в) органи державногоказначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державноїподаткової служби в межах їх компетенції — стосовно бюджетних позик, позик такредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій тасубсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а такожналежного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетнихкоштів.
 Зазначені у цій статтіконтролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарськоїдіяльності суб’єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції,визначених у частині першій цієї статті.
Здійснення планових тапозапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієїстатті, іншими державними органами забороняється.»
Відповідно до статті 11Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993№ 2939-ХІІревізія підприємств, установ та організацій за ініціативоюконтрольно-ревізійних органів може проводитись не частіше ніж один раз на рік.За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться в будь-який час.
Згідно п.4 ст.5Закону України «Проосновні засади державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V: «Органи державного нагляду (контролю)здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмовогоповідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізнішяк за десять днів до дня здійснення цього заходу»
При цьомувідповідно до п.5 ст.5 вказаного закону «Строк здійснення планового заходу не може перевищуватип’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — п’яти робочихднів, якщо інше не передбачено законом.».
Документальнаперевірка фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться замісцезнаходженням підприємства, що перевіряється, та/або за місцезнаходженнямоб’єкта, який перевіряється. Згідно з методикою проведення комплексної ревізіїекономічної та соціальної діяльності ревізійний процес складається з 5 етапів:
 I етап — організація і підготовка допроведення комплексної ревізії;
 II етап — проведення ревізії;
 III етап — оформлення результатів ревізії;
 IV етап — прийняття рішення за результатамипроведеної ревізії;
 V етап — організація контролю за виконаннямрішень за матеріалами ревізії.
 I–й етап- організація і підготовка до проведеннякомплексної ревізії;
На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведенняревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізіїзобов’язаний видати наказ про її проведення.
Начальник контрольно-ревізійного відділу на цьому етапіповинен правильно визначити тему ревізії, ревізійний період, тривалістьревізії, створити ревізійну групу, призначити її керівника, розглянути ізатвердити програму ревізії, запропонувати ревізорам ознайомитись звідповідними нормативними документами, розглянути необхідність залученнягалузевих спеціалістів, а також забезпечити ревізора необхідними бланкамиактів, довідок і т.д. Керівнику ревізійної групи одночасно з наказом пропризначення ревізії дається програма комплексної ревізії, в якій, крімконкретних завдань, вказуються ділянки роботи, які підлягають суцільнійперевірці.
Якщо до часу призначення ревізії в контрольно-ревізійному відділі єматеріали про факти порушень на об’єкті перевірки (недостачі, крадіжки і т.д.),то вони також передаються керівнику групи. Склад ревізійної групивстановлюється залежно від тривалості періоду ревізії та самої програми.Підготовка ревізії починається із ознайомлення з діяльністю об’єкта, щопідлягає ревізії. На цьому етапі ознайомлюються із діяльністю об’єктаперевірки, вивчають відповідні нормативно-інструктивні матеріали, складаютьробочі плани.
Тривалість підготовки до ревізії — не більше 2 днів. Перший деньприсвячується ознайомленню з особливостями виробничої і фінансово-господарськоїдіяльності підприємства. Другий день необхідний для вивчення нормативнихдокументів та проведення інструктажу.(*)
II –й етап — проведення ревізії;
Другим етапом проведення ревізії є організаційна робота на об’єкті.Починається ревізія з моменту прибуття ревізійної групи на підприємство іпред’явлення керівником групи своїх повноважень на проведення ревізії. Керівникревізійної групи на місці здійснює організаційну роботу, яка полягає вуточненні і конкретизації завдань, передбачених програмою ревізії. На цьому етапі начальникконтрольно-ревізійного відділу в разі необхідності повинен подати ревізорамдодаткову методичну допомогу з питань ревізії, а також контролювати виконавськуі трудову дисципліну підлеглих, в т.ч.: вихід на об’єкт, а при виникненнісуперечностей між перевіряючими і керівником об’єкта, що ревізується,розв’язувати ті суперечності. Начальник контрольно-ревізійного відділу маєрозглядати і вирішувати по суті звернення керівника ревізійної групи чикерівництва підприємства, що ревізується, з питань ревізії, в т.ч. щодопродовження чи скорочення її терміну. Планова тривалість ревізії становить не більше ніж 30 робочихднів, а в окремих випадках на підставі письмових обґрунтувань керівника групитермін ревізії може бути продовжений.
На початковій стадії комплексної ревізії рекомендуютьперевіряти виконання заходів з усунення недоліків в роботі, виявленихпопередньою ревізією, ознайомитись із змістом наказів, листуванням, актамиперевірок, проведеними фінансовими органами і т.д. Закінчивши організаційну стадіюкомплексної ревізії, ревізійна група приступає до виконання своїх обов’язківвідповідно до своїх робочих планів.
При здійсненні ревізії (перевірки) використовують такі прийомидокументального і фактичного контролю:
1. Техніко-економічні розрахунки проводяться в процесі ревізії длявстановлення правильності розрахункових показників, обґрунтованості директивнихпоказників, правильності складання кошторису витрат капітального і поточногоремонту основних засобів і т.д.
2. Нормативна перевірка полягає в зіставленні фактичних звітних даних ізвстановленими нормативами, кошторисами або плановими нормами з метою визначенняправильності їх дотримання;
3. Документальна перевірка змісту операцій і процесів є провіднимприйомом документального контролю і проводиться за даними первинних документів,облікових регістрів, звітності з метою встановлення законності операцій іпроцесів.
Перевірка первинних документів може проводиться:
• суцільно — за ревізований період перевіряють зміст всіх господарськихоперацій;
• вибірково — під час такої перевірки перевіряють частину операцій задекілька днів в кожному місяці або за окремі місяці.
Перевірка змісту операцій, відображених в обліку, проводиться як ухронологічному, так і у систематичному порядку. Практика контрольно-ревізійноїроботи показує, що найбільш раціональним контролем є систематизована перевірказмісту операцій і запису в облікові регістри. При такому способі ревізіяведеться по однорідних операціях за весь ревізований період (наприклад — операції по рахунках в банку, по розрахунках з підзвітними особами, рухутоварно-матеріальних цінностей).
Перевіряючи зміст документів, ревізор повинен знати, що зазовнішньо правильним оформленням документів іноді ховаються зловживання іпорушення (виписування фіктивних нарядів, трудових угод, актів і т.д.)
Достовірність господарських операцій встановлюють при формальній іарифметичній перевірці. При формальній перевірці визначають повноту іправильність заповнення реквізитів, які характеризують операції, виявляютьпідчищення, виправлення і т.д.
Арифметична перевірка дає можливість встановити правильність підрахунківв документах і виявити зловживання, крадіжки.
4. Зустрічна перевірка документальних даних полягає в тому,що достовірність і правильність відображення в документах господарськихоперацій перевіряється зіставленням даних різних документів, які стосуютьсяодних або різних, але взаємопов’язаних операцій (наприклад: повноту ісвоєчасність оприбуткування готівки в касу звіряють з даними прибутковихкасових ордерів і виписок банку).
5. Взаємний контроль змісту різних документів здійснюється шляхомвивчення і зіставлення окремих реквізитів, що повторюються в різних документах.
6. Перевірка правильності відображення господарських операцій за данимидокументів в регістрах бухгалтерського обліку (наприклад: касові операціївідображаються в журналі-ордері №1 відомості №1.1)
Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що за правильнооформленими документами, але за неправильним відображенням їх в регістрахбухгалтерського обліку стоять випадки крадіжок та привласнення грошових коштів,ТМЦ.
До спеціальних прийомів фактичного контролю належать:
• інвентаризація;
• контрольне замірювання;
• контрольний запуск сировини, матеріалів у виробництво;
• перевірка якості сировини і матеріалів;
• експертна оцінка;
• службове розслідування.
III-й етап — оформленнярезультатів ревізії
Кваліфіковано провестиревізію, об’єктивно й принципово обґрунтувати кожний факт, що наведений в актіревізії, — важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. За умови виявлення ревізієюгрубих порушень чинних нормативних актів ревізор має встановити обсягзаподіяної матеріальної шкоди, знайти причини допущених порушень та винних уцьому конкретних осіб, вказати, на підставі чийого письмового розпорядження їх заподіяно(номер і число наказу, листа, резолюції, грошового документа і ким йогопідписано).
Від кожної винної узловживанні особи треба отримати відповідне письмове пояснення з вичерпними,точними й обґрунтованими поясненнями фактів, що відображені в акті. Післявикладення кожного факту порушень необхідно обов’язково назвати документи, щопідтверджують цей запис і додаються до акту.
У разі виявленнязловживань ревізор має одержати від посадових осіб підприємства, установи абоорганізації, що ревізується, копії документів, які свідчать про зловживання, ау разі необхідності — вилучити потрібні йому документи до закінчення ревізії чиперевірки, залишивши у справах акт про вилучення документів та їхні копії
Копії оригіналівдокументів ревізор отримує лише за умови, якщо сам зміст документа є доказомфакту порушень. Кожнакопія документа має бути завірена печаткою та підписом посадової особипідприємства, установи чи організації, що ревізується
На копії кожногодокумента повинен бути напис такого змісту:

Цю копію знято зоригіналу документа (вказати якого)
« » _______________200_р. для (посада ревізуючого). Оригінал копії
зберігається усправі № (вказати назву підприємства,
установи,організації, бухгалтерський запис № від « » 200_ р.
Підпис головногобухгалтера
(вказати назвупідприємства, установи, організації)
Копія з оригіналузнімається у двох примірниках. Другий примірник копії зберігається разом з актом у справахконтрольно-ревізійної служби, перший примірник копії разом із матеріаламиревізії передається до правоохоронних органів.
За результатамидокументальної ревізії ревізором складається акт — двосторонній документ, уякому мають бути об’єктивно відображені наслідки ревізіїфінансово-господарської діяльності перевіреного підприємства, установи чиорганізації, наведено перелік фактів виявлених порушень та хиб у їхній роботі. Форма складання акта затверджуєтьсявідомчими положеннями й інструкціями.
Розрізняють два видиактів — проміжні та загальні.
За проміжнимиактами оформляються результати інвентаризації коштів, товарно-матеріальнихцінностей, розрахунків із дебіторами й кредиторами, результати контрольногозапуску сировини у виробництво, їх складають і тоді, коли виявлене порушення чизловживання може бути приховане, або коли на підставі виявлених фактів требавжити термінових заходів, щоб усунути порушення чи притягти до відповідальностівинних у здійсненні зловживань осіб.
Проміжні актипідписуються ревізорами, які проводять ревізію, та посадовими особами, якібезпосередньо відповідають за ту ділянку, де здійснюється перевірка. Проміжні акти складаються також і зарезультатами ревізії кас. Такі акти підписуються ревізором, головним (старшим)бухгалтером і матеріально відповідальними особами (касиром).
Загальний акт має бутискладений закінчення строку проведення ревізії, підписаний керівникомревізійної групи, керівником та головним бухгалтером підприємства, установи,організації, де була проведена ревізія. У загальному акті відображаютьсянаслідки перевірок усіх передбачених програмою ревізії питань, у тому числі йза фактами, що наведені у проміжних актах.
Розглянемо більшдетально які вимоги застосовуються до акту ревізії
Умовно акт ділиться накілька частин:
1) Загальнівідомості.У загальній частині вказується підстава для проведення ревізії, складревізійної групи, тема ревізії, повне найменування, а не абревіатурапідприємства, його підпорядкованість, якщо вона є, повна назва міністерства чивідомства. У цій частині вказується, за який період діяльності даногопідприємства проведено ревізію, зазначається, зокрема, за який період проведеносуцільним методом ревізію касових, банківських операцій, наводяться прізвища,посади керівників та період, протягом якого вони відповідали за станбухгалтерського обліку. Узагальній частині акта наводиться дата початку й закінчення ревізії. Крім того,зазначається, ким і коли проводилась попередня ревізія, чи усунено виявлені неюпорушення і які перевірки було після неї здійснено
У цій частиніакта наводяться відомості про те, як підприємство, що ревізується, виконуєпропозиції щодо усунення хиб, згаданих у попередньому акті ревізії, провідшкодування заподіяних збитків, оформлення позовів чи подання матеріалів дослідчих органів, поліпшення обліку, окремо вказується на ті вади, для усуненняяких не було вжито належних заходів.
2)Виробнича-фінансова діяльність (виконання кошторисів).У цій частині наводитьсяперелік основних показників виробничої програми протягом одного-двох років і їхвиконання, аналізуються фінансові результати або виконання кошторисів, розрахункиз бюджетом, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, відображаєтьсяправильність виплати готівкою з каси і обґрунтованість безготівковихрозрахунків, дотримання норм використання сировини, матеріальних цінностей, їхзбереження тощо.
У цій частиніакта у логічній послідовності відповідно до програми ревізії і з дотриманнямсуворої об’єктивності чітко, стисло й лаконічно описуються усі перевірені занаявними на підприємстві, в установі чи організації документами факти порушеньабо зловживань. При цьомуне можна записувати до акта (довідки) різних висновків, пропозицій та непідтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність об’єкта,що ревізується. Забороняється також вносити до акта (довідки) дані слідчихматеріалів та посилатися на свідчення посадових осіб, які вони дали слідчиморганам.
У цій частинізагального акта можуть бути виділені окремі розділи залежно від галузевоїспецифіки діяльності об’єкта, що ревізується. Такими розділами можуть бути: ревізіякаси і касових операцій, ревізія операцій за рахунками у банках та іншихкоштів, ревізія кредитних операцій, ревізія основних засобів, ревізіярозрахунків з оплати праці й соціального страхування, ревізія збереження і рухуматеріальних цінностей, ревізія операцій з формування й використання прибутку,ревізія достовірності обліку і звітності.
3) Бухгалтерськийоблік і звітність. У цій частині аналізується стан бухгалтерського обліку йдостовірність наданих звітів.
У тому разі, якщо під часпроведення ревізії стає зрозуміло, що матеріали ревізії передаватимуться дослідчих органів, то незалежно від того, проводитиметься чи не проводитиметьсяслідство за наслідками ревізії, при складанні загального акта у ньому необхіднозазначити кожний факт, кожний епізод зафіксованих порушень чи зловживань. Якщож встановлено достатньо велику кількість ідентичних порушень, що маютьоднорідні ознаки (за винятком обсягів збитків, періоду їх заподіяння), можназастосувати шаблонне за змістом формулювання суті порушення.
У загальному актінебажано наводити численних планових і звітних показників, а також дрібнихпорушень, що їх було усунено під час проведення ревізії. Кожне внесене до актавиправлення має бути засвідчене підписами особи, яка проводить ревізію,керівника та головного бухгалтера об’єкта, що ревізується. Один примірник актаревізії дається керівнику перевіреного підприємства з його підписом на першомупримірнику акта.
До загального актадодаються проміжні акти, описи та відомості. Пояснення додаються лише допершого примірника загального акта, що залишається в особи, яка проводитьревізію.
Загальний актпідписується особами, які брали участь у проведенні ревізії, а також керівникомта головним бухгалтером об’єкта, що ревізується. Якщо ж виникають які-небудьнеузгодження, керівник і головний бухгалтер підписують акт із відповіднимзастереженням, даючи його ревізорові, або ж надсилають керівникові організації,яка проводить ревізію, мотивуючи заперечення і пояснення з приводу усіхзазначених у акті хиб і порушень.
Якщо керівником, головнимбухгалтером підприємства, установи чи організації за актом ревізії абоперевірки було подано письмові заперечення, то контролер-ревізор (керівникревізійної бригади) має зробити за ними письмові висновки.
Якщо матеріальновідповідальними особами до надрукування акта подано пояснення, які докорінноміняють зміст виявлених порушень, то ревізор зобов’язаний внести їх до акта,але за умови документального підтвердження таких пояснень або заяв занаслідками перевірки.
Ревізор повиненретельно перевірити правильність обґрунтувань, доказів та фактів, що викладеніу поясненнях, зауваженнях або запереченнях посадових осіб (за необхідностіздійснити додаткову перевірку) і скласти письмовий висновок, текст якогоузгоджується з безпосереднім керівником ревізора й затверджується керівникомконтрольно-ревізійного підрозділу (відділу у районі, місті, управління) абойого заступниками.
Іноді, ігноруючивстановлене правило, керівник разом із головним бухгалтером або самостійновідмовляється підписати акт без мотивованих заперечень або претензій доревізуючого. В даному випадку ревізором складається акт що засвідчує факт такоївідмови, а один примірник загального акта залишається під розписку керівнику.
IV — прийняття рішення за результатамипроведеної ревізії
При виявленні підчас перевірки порушень, відповідальність за які передбачена Законами України посадовіособи, які проводили перевірку, не пізніше двох місяців із дня здійсненнязазначеного порушення складають протокол, що направляється керівнику органадержконтролю.Керівники органів держконтролю мають право: — вносити обов’язковідля виконання розпорядження
— вживати заходищодо обмеження надання суб”єкту підприємніцької діяльності певних послуг(виконання робіт);
— застосовувативідповідно до чинногозаконодавства фінансовісанкції;
— ставити передкерівниками підприємств питання про накладення стягнення напосадових осіб, винних у порушенні, або про їх невідповідність займаній посаді;
— передаватиправоохоронним органам матеріали про правопорушення, які містять ознаки злочину;
— вносити органамліцензування пропозиції про застосування передбачених законодавством заходів допорушників ліцензійних умов;
— інформуватитериторіальні органи Антимонопольного комітету про виявлені під час здійсненнядержконтролю факти порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За результатами розглядуактів по проведених перевірках керівник органа держконтролю за наявностіпідстав приймає рішення про направлення суб”єкту підприємніцької діяльності листа з копією відповідного акта іпропозиціями усунути причини, що призвели до порушень, або про винесення йомурозпорядження щодо усунення порушень. Розпорядження складається в двохекземплярах, один із яких не пізніше 10 днів після виявлення порушеннявручається під розпис керівнику суб”єкту підприємніцької діяльності, або надсилається поштою, другий — залишаєтьсяв матеріалах справи.
Керівник органадержконтролю протягом 10 днів після складання протоколів розглядає справу і занаявності підстав схвалює постанову про застосування до суб”єктупідприємніцької діяльності фінансових санкцій. Перша копія постанови не пізніше3 днів після її прийняття вручається під розпис керівнику суб”єктупідприємніцької діяльності або надсилається поштою, про що проводиться запис усправі, а друга — направляється для виконання відповідним органам
V — організація контролю за виконаннямрішень за матеріалами ревізії
Завершальний етап ревізії передбачає узагальнення і оформлення контрольно-ревізійних матеріалів. Крім того, обов’язковооприлюднюються результати контролю і розробляютьсязаходи щодо усунення виявлених недоліків іпогашення збитків. Особливе значення має контроль за виконанням пропозицій, винесених в актах ревізій. Якістьвиконання пропозицій перевіряється, як правило,з виїздом на місце з письмовим оформленнямрезультатів перевірки.
Підсумовуючірозгляд цього питання слід зазначити, що ревізія вважається завершеною, якщовиявлені порушення усунено, винних притягнено до адміністративної,дисциплінарної чи матеріальної відповідальності і вжито заходів щодонедопущення таких порушень надалі.
Зрозуміло, що підетапами фінансового контролю розуміють весь процес із початку до кінця ззастосуванням певних форм, методів, способів і прийомів контрольно-ревізійноїроботи.
При проведенні фінансового контролю незавжди наявні всі його складові. Наприклад, не завжди потрібно проводити інвентаризацію матеріальних цінностей, не завжди оприлюднюються результатифінансового контролю, а лише доводяться доокремих посадових осіб

Використаніджерела
1.ЗаконУкраїни «Проосновні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-VВВР, 2007, № 29, ст.389 )// Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
2.ЗаконУкраїни «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ//Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
3.Закон України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від16.07.1999 p., №996-XIV// Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
4.Указ Президента України «Продеякі заходи з дерегулювання підприємни-цької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98 // Нормативні акти України. www.nau.kiev.ua
5.Методичні рекомендації позастосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Наказ Міністерства ФінансівУкраїни від 29.12.2000 № 356// Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
6.«Про затвердження Положення продокументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: — Наказ,Міністерства фінансів України N 88, 24.05.1995// Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
7.»Порядок здійснення державногоконтролю на автомобільному транспорті загального користування” затвер.постановою КМУ від29.01.2003 р. № 143 // Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
8.«Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позаплановихперевірок з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства» наказДержавної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327// Нормативні акти України.www.nau.kiev.ua
9.Камлик М. І. Судова бухгалтерія. Підручник. К.: Атіка, 2001.
10.Романів Є.М. Хом’як Р.Л. МорозА.С. Озеран В.О. Контроль і ревізія. Львів: Інтелект-Захід, 2004 р. – 328 с.
11.Білоусько В.С., Бєлєнкова М. І. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / За ред. В. С. Білоуська. — 2-ге вид.— К.:Мета, 2002.
12.Толкаченко, А.А. и др.Правовая (судебная) бухгалтерия:курс лекций.- Москва, 2003.-