Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університетімені В.Н. Каразіна
Геолого-географічний факультет
Кафедра соціально-економічноїгеографії і регіонознавства
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКАЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
(кваліфікаційна робота бакалавра)
Виконала
студенткагрупи ГЦ-42
денноговідділення
ПоляковаКатерина Анатоліївна
Науковийкерівник
старшийвикладач
КулєшоваГанна Олександрівна
Харків – 2010р.

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХРЕГІОНІВ
1.1 Прикордоннийрегіон як об’єкт суспільно-географічногодослідження
1.2 Сутністьі класифікація зовнішньоекономічних зв’язків
1. 3.Методи дослідження
РОЗДІЛ2. АНАЛІЗ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 
2.1 Експорт товарів і послуг
2.2 Імпорттоварів і послуг
2.3 Особливостізовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, які входять до складу єврорегіонів
РОЗДІЛ 3. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
3.1 Аналіззбалансованості зовнішньої торгівлі
3.2 Групуванняприкордонних регіонів за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі
3.3 Проблеми і перспективиучасті прикордонних регіонів у зовнішньоекономічні діяльності України     
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Зовнішньоекономічнізв’язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічногорозвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненняминауки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітнимитоварами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачатичас і знижувати темпи розвитку.
Зовнішньоекономічнадіяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організаціїспільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв,сприяє розв’язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв’язкистають одним з основних чинників розвитку господарства України.
Україна має ряд переваг для розширення зовнішньоекономічної діяльності,однією з яких є наявність спільного кордону з країнами-членами СНД та з країнами-членамиЄвропейського Союзу.
Особливу роль у зовнішньоекономічній діяльності України відіграютьїї регіони, адже специфіка їхньої участі у зовнішній торгівлі безпосередньо впливаєна формування зовнішньополітичної стратегії країни в цілому.
Прикордонні регіони відіграють важливу роль у зовнішньоекономічнійдіяльності країни, а зовнішня політика держави має бути направлена на підвищеннязначення міжрегіонального співробітництва у зовнішній політиці. Різні регіони країнипо-різному реагують на ті чи інші виклики глобалізації та, відповідно, потребуютьрізних підходів до обґрунтування їх розвитку.
Прикордонні регіони мають ряд переваг щодо розвитку зовнішньоекономічноїдіяльності. Особливістю таких регіонів є те, що їхня віддаленість від центральнихринків країни та близькість до ринків сусідніх держав надає їм додаткові можливостіу розвитку зовнішньої торгівлі. Сьогодні в Україні спостерігається тенденція добільш активного залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльністькраїни, що і визначає актуальність теми даного дослідження.
Метою даної роботи є характеристика зовнішньоекономічних зв’язківприкордонних регіонів України в умовах розширення сучасних євроінтеграційних процесів.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:
–  ознайомитися з теоретико-методичнимиаспектами дослідження зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів;
–  проаналізувати зовнішньоторговельнудіяльність прикордонних регіонів України, а саме, виявити особливості динаміки показниківекспорту, імпорту товарів та послуг;
–  виявити особливості зовнішньоїторгівлі прикордонних регіонів у складі єврорегіонів;
–  розрахувати коефіцієнт збалансованостізовнішньої торгівлі прикордонних регіонів та проаналізувати отримані результати;
–  розрахувати сумарний рейтинг показниківзовнішньої торгівлі товарами і послугами та провести групування прикордонних регіонівУкраїни за даним показником;
–  визначити проблеми та перспективиподальшого залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни.
Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв’язки прикордоннихрегіонів України, а предметом – суспільно-географічні особливості їх експортно-імпортноїдіяльності.
Важливість наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельних зв’язківприкордонних регіонів підкреслюється значним масивом публікацій з даної тематики.Зокрема, питаннями теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності прикордоннихрегіонів займаються такі вітчизняні та закордонні науковці, як А. Балабанов, І. Балабанов,А. Голіков, М. Долішній, О. Жулканич, В. Колосов, О. Кирюхін, Ю. Макогон, П. Луцишин,Н. Мікула, І. СторонянськаП. Черномаз та ін.
В роботі застосовано ряд загальнонауковихметодів дослідження. В основу дослідженняпокладено системний, порівняльно-географічний та проблемний підходи. Окремі аспекти зовнішньоекономічних зв’язків дослідженоіз застосуванням методів математичного та статистичного аналізу: нормування вибірковихпоказників, лінійне шкалювання статистичних показників, ранжування, групування тощо.Динаміка процесів показана із застосуванням графічного методу. Картографічний методвикористаний для наочного відображення територіальних особливостей зовнішньої торгівліприкордонних регіонів.
За результатами дослідження було опубліковано 7 наукових статей,з яких 2 у фахових виданнях, взята участь у всеукраїнському конкурсі наукових робіт,у фінансовій програмі підтримки молодих науковців «Завтра UA», участь у Міжнародних конференціях:«Регіон – суспільно-географічні аспекти (2007, 2008, 2009, 2010 рр)», «Географія, геоекологія,геологія: досвід наукових досліджень (м. Дніпропетровськ)».
В результаті проведеного дослідження синтезовані теоретичні доробкинауковців у сфері вивчення зовнішньоекономічних зв’язків. Проведений аналіз та отриманірезультати будуть враховані у майбутньому у ході розробки стратегії активізаціїзовнішньої торгівлі прикордонних регіонів та підвищення ефективності транскордонногоспівробітництва.
Робота написана на основі статистичної інформації Державного комітетустатистики України та його регіональних підрозділів.
Робота складається з 3 розділів, до складу яких входить: 8 таблиць,7 рисунків, 7 графіків, додатків (5) та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІАСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ
1.1 Прикордонний регіон як об’єкт суспільно-географічних досліджень
Говорячи про прикордонний регіон як про об’єкт дослідження тієїчи іншої галузі науки, перш за все необхідно визначитися з самим поняттям «регіон».
У науковій літературі існує значна кількість визначень поняття«регіон», але у широкому розумінні – «регіон – це певна територіальна одиниця (район,область, зона), що вирізняється з поміж інших таких же одиниць специфічними рисами(географічними, геологічними, етнографічними, економічними тощо)» [3, с. 1020].Відповідно до завдань, що ставить перед собою наука, використовуються різні підходищодо виокремлення регіонів. Так, визначальними у виділенні регіону з позиції суспільноїгеографії є його цілісність, наявність взаємозв’язків між його елементами, типовістьсоціально-економічних проблем тощо. Крім цього, значну роль при визначенні територіальнихпараметрів регіонів відіграє той фактор, що у дослідженнях регіональних суспільно-географічнихпроцесів здійснюється аналіз статистичної інформації, яка має чітку адміністративно-територіальнуприв’язку. Отже, з цієї точки зору регіон має досліджуватися саме як: «адміністративнеутворення в межах прийнятих границь» [20, с.67], тобто істотну роль відіграє адміністративнийпідхід, згідно з яким: «регіон – це певна адміністративно-територіальна одиницяі суб’єкт права, що знаходиться на рівні, безпосередньо нижчому після державного»[24, с. 138].
Головною рисою, яка відрізняє прикордонні регіони від решти інших,є безпосередня їхня приналежність у територіальному відношенні до держаного кордону,який виконує одночасно роль бар’єру, фільтру та контакту. У зв’язку з цим, прикордоннірегіони мають забезпечувати розвиток торгово-економічних взаємозв’язків із суміжнимирегіонами за рахунок вільного руху капіталу, інформації, товарів та послуг черезкордон. Крім цього, кордон має бути бар’єром на шляху небажаної міграції робочоїсили, контрабанди, насичення внутрішнього ринку країни низькоякісною продукцієютощо.
Такимчином, виходячи із наведеного визначення поняття «регіон» та враховуючи фактор наявностікордону, І. Студенніков зазначає: «прикордонний регіон – це адміністративно-територіальнаодиниця, що знаходиться на рівні, наступному після державного, і розташована безпосередньоуздовж державного кордону» [24, с.139]. При виділенні регіонів з позиції адміністративногота економічного управління, Н. Мікула наголошує: «прикордонний регіон визначаєтьсяяк територія, що охоплює одну або декілька адміністративно-територіальних одиницьоднієї держави та прилягає до державного кордону» [18, с. 27]. А. Балян визначаєприкордонний регіон: «як систему просторової територіальної реальності у складнійвзаємодії внутрішніх однорідних, але не уніфікованих фізико-географічних, економічних,етнокультурних складових та впливу зовнішніх факторів суміжних територій, просторів»[1, с.11]. Специфіка прикордонного регіону, на думку Ю. Шолох, визначається йогогеостратегічним розташуванням, що сприяє розширенню транскордонного співробітництвата є необхідною та достатньою умовою для успішного розвитку транспортної галузіта інших сфер економіки включно [34].
Прикордоннірегіони являються суб’єктами транскордонного співробітництва і виступають у якостіскладових транскордонного регіону – певної території, яка характеризується наявністюсхожих природно-географічних умов і охоплює прикордонні регіони двох або кількохдержав, що мають спільний кордон [24]. Важливими ознаками, за якими ту чи іншу прикордоннутериторію можна ідентифікувати як частину транскордонного регіону, на думку І. Студеннікова,є наявність певних природно-географічних умов, приналежність цієї території до цілісноїекосистеми, яка об’єктивно формується і функціонує незалежно від лінії державногокордону, наявність сталих історико-культурних, етнічних зв’язків.
Отже, прикордонний регіон можна розглядати як окрему територіальнусистему, та як частину транскордонного простору.
В останній час активною формою залучення прикордонних регіоніву зовнішньоекономічну діяльність країни є створення нового інструменту співпраці– єврорегіонів.
Дослідження діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництвапредставлені у працях Голікова, М. Долішнього, О. Жулканича, В. Колосова, О. Кирюхіна,П. Луцишина, Ю. Макогон, Н. Мікули, І. Студенніковата ін. (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Визначення поняття «єврорегіон» за різними джерелами(узагальнено авторомза данимиАвтор Визначення поняття «єврорегіон» Закон України «Про транскордонне співробітництво»
організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво. Н. Мікула це одна з організаційних форм транскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів – на базі спеціальних розширених повноважень на міжнародне співробітництво – місцеві органи влади прикордонних областей мають можливість розробляти спеціальні комплексні програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії, реалізувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології. Школа І.М., Козменко В.М., Бабінська О.В це транскордонне регіональне об’єднання кількох адміністративно-територіальних одиниць з суміжних країн, які розвиваються за погодженими планами і проектами, розв’язуючи таким чином спільні проекти, програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії Польський малий словник міжнародних стосунків це географічний простір, який охоплює прикордонні зони двох або більшої кількості країн, які прагнуть між собою співпрацювати і координувати діяльність місцевих громад у різних сферах Автор Визначення поняття «єврорегіон» І. Студенніков це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права для розв’язання спільних проблем і в інтересах людей, що населяють його територію по обидва боки державного кордону
Тобто, об’єднуючим для всіх цих визначень є те, що єврорегіон- це територіальне об’єднання, яке створене з метою покращення економічного, соціальногорозвитку суміжних територій суверенних країн. У табл. 1.2 наведені головні ознакиєврорегіонів.
/>/>Таблиця 1.2
/>Ознаки єврорегіонів
/>географічна
єврорегіон є територією, яка має конкретне географічне розташування
/>політична
частина цієї території знаходиться під юрисдикцією суверенних держав, які мають спільний кордон
/>адміністративна
єврорегіон утворюють прикордонні регіони, що мають спільний кордон
функціональна
/>єврорегіон є транскордонного співробітництва
Функціонування єврорегіонів як форми транскордонного співробітництва характеризується наступнимиособливостями:
– створенняєврорегіону не призводить до виникнення нового адміністративно-територіального утвореннязі статусом юридичної особи;
– правове регулюванняна території кожного з членів єврорегіону здійснюється відповідно до чинного законодавства держави, у складякої він входить;
– організаційнаструктура єврорегіону виконує координаційні функції і не має владних повноважень, а також не можепідмінювати органи влади, що діють на території кожного з його членів;
– у політичномусенсі єврорегіони не діють супроти національних інтересів держави; не є наднаціональнимутворенням;
– у своїй діяльностієврорегіони не підмінюють зовнішньополітичні функції держав, прикордонні територіїяких є членами єврорегіонів;
– необхідноюумовою ефективного функціонування єврорегіонів є наявність чітко визначених спільних інтересівїх членів, зокрема, у розв’язаннітаких проблем:
– зміцненнявзаємної довіри та безпеки;
– виробленняспільної стратегії охорони довкілля;
– виробленняспільної стратегії просторового розвитку транскордонного регіону;
– спільноговикористання енергетичних ресурсів;
– узгодженнярозвитку прикордонної інфраструктури;
– розвитку спільноїпідприємницької та інформаційної інфраструктури;
– ефективноговикористання людських ресурсів шляхом взаємного визнання їх професійної кваліфікації,створення єдиного ринку праці;
– підтримкиспільних місцевих ініціатив органів місцевого самоврядування, громадських організацій.В окремих випадках відносини між територіальними органами влади [27].
Участь прикордонних регіонів у складієврорегіонів дає змогу оперативно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні,створювати гнучкі господарські структури з залучення зовнішніх інвестицій для будівництвата удосконалення транскордонної інфраструктури, налагоджувати прикордонну торгівлю,туризм, розширювати співробітництво в культурній, соціальній, природоохоронній сфері.Все це позитивно сприяє розвитку не тільки прикордонних регіонів, але і країнів цілому.
1.2 Сутність і класифікація зовнішньоекономічнихзв’язків
Однієюз характерних особливостей сучасного етапу розвитку світового господарства є зростаючаінтернаціоналізація господарського життя, об’єктивно диктуюча значне підвищенняролі зовнішньоекономічного фактора стосовно національної економіки, що відображається,з одного боку, у збільшенні масштабів зовнішньоекономічних зв’язків, а з другогобоку, приводить до розвитку їх традиційних форм і появи нових [29].
Зовнішньоекономічнізв’язки України на сучасному етапі переживають період важливих якісних перетворень,обумовлених здійсненням ринкових реформ і пошуком шляхів оптимальної інтеграціїу світову економіку [29].
Поняття„зовнішні економічні зв’язки держави ” зустрічається у авторів різних галузей наукиі цей термін трактується по-різному (табл.1.3)
Таблиця1.3 Визначення поняття «зовнішньоекономічні зв’язки» зарізними джереламиАвтор Визначення «зовнішньоекономічні зв’язки» Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв’язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян
В.Є. Гріцишина, В.І. Єршова, Ю.В. Зімінського, Б.Т. Кліяненка, Г.М. Маслової та ін.
Словник-довідник «Митна справа в Україні» сукупність видів зовнішньоекономічної діяльності держав і суб’єктів у всіх галузях економіки, відмітною ознакою яких є переміщення між країнами продукції, послуг, ресурсів — матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних М.О. Янковський комплексну систему різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб’єктів у всіх галузях економіки І.Г.Хільчевська це сукупність напрямів, форм, методів і засобів торговельно-економічного, валютного і кредитно-фінансового співробітництва між країнами з метою раціонального використання міжнародного поділу праці. Автор Визначення «зовнішньоекономічні зв’язки» Н.М. Штангуй, В.Ю. Аксьонова комплексна система різнобічних форм міжнародного співробітництва держав та їх суб’єктів у різних галузях економіки.
Зовнішньоекономічнізв’язки України на сьогоднішній день мають досить значну розгалужену структуру,що, в свою чергу, пов’язано з найрізноманітнішими формами співробітництва між країнисвіту, в якому активну участь приймає Україна.
Таблиця 1.4 Структура зовнішньоекономічних зв’язків
За змістом, характером, предметами обміну:
політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні
За часовою тривалістю:
тимчасові, стабільні, довготривалі
За територією:
з країнами Європи, Азії, Америки тощо
За рівнем розвитку країн:
з розвиненими країнами, з середньо розвиненими, з країнами, що розвиваються, з раїнами багатими нафтоекспортерами тощо
При цьомукожна група зв’язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічнізв’язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові,туристські тощо.
Формизовнішніх економічних зв’язків України різноманітні:

Таблиця 1.5 Форми зовнішньоекономічних зв’язківзовнішня торгівля міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва експорт та імпорт капіталів і робочої сили надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортне чи імпортно-посередницьких, юридичних) міжнародне спільне підприємництво туризм науково-технічне співробітництво валютні та фінансово-кредитні відносини проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів
Виходячи з цього, обсяг і структура зовнішньоекономічнихзв’язків не тільки характеризують ситуацію в країні як на макро-, так і на мікрорівні,але і багато в чому визначають економічний стан і перспективи розвитку національноїекономіки, оскільки здатні зробити значний вплив на динаміку і стійкість розвиткунаціональної економіки, формування її структури і ефективність функціонування.
Зовнішньоекономічні зв’язки мають значний вплив на соціально-економічнийрозвиток прикордонних регіонів, враховуючи особливості економіко-географічного положенняданих територій.
1.3 Методи дослідження
Дослідженняособливостей участі прикордонних регіонів України у зовнішньоекономічній діяльностікраїни спирається на застосування системного підходу, який буває двох видів: системногоаналізу і системного синтезу, які взаємодіють між собою. Системний синтез передбачаєрух розумових і практичних операцій від визначення елементів системи, налагодженнязв’язків між ними. А системний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної системиспочатку на підсистеми першого, далі другого і n-го рівнів і так аж до отриманняелементів системи [32, с. 411].
В роботізастосовувався порівняльно-географічний метод, який дає змогу оцінити подібністьчи відмінність географічних об’єктів, що є основою для наступної систематики такласифікації цих об’єктів. У суспільно-географічних дослідженнях поширені просторово-часовіпорівняння, що використовувалися під час аналізу показників зовнішньоторговельноїдіяльності за певні періоди, виявлення змін та динаміки даних показників.
У дослідженнівикористовувалися методи статистичного аналізу для обробки даних та опису й аналізустатистичної інформації. На сонові статистичних даних виявлені особливості динамікиекспорту, імпорту, сальдо зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельного обороту прикордоннихрегіонів України.
В роботі проводилися розрахунки за такими формулами:
– зовнішньоторговельнийоборот регіону на душу населення — це сума об’єму експорту та імпорту розділенана кількість населення
/>                                                                  (1.1)
де: ЗТО — зовнішньоторговельний оборот;
/> — це об’єм експорту;
         /> – це об’єм імпорту.
– сальдо торговельногобалансу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності — це співвідношення вартості експортуі імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік).Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб’єктів ЗЕД становить різницюміж вартістю їх експорту і імпорту.
/>                                                                                     (1.2)
де: С — сальдо зовнішньої торгівлі;
Е — експорт товарів;
І — імпорт товарів.
– коефіцієнтзбалансованості зовнішньої торгівлі, який показує співвідношення сальдо зовнішньоїторгівлі до зовнішньоторговельного обороту.
К= />                                                                                             (1.3)
де К- коефіцієнт збалансованості зовнішньоторговельної діяльності;
С – зовнішньоторговельне сальдо;
Т з –зовнішньоторговельний оборот;
У даній формулі К є функцією двох змінних (Е і І). Вона має максимум,що дорівнює 1 при І = 0 і Е > 0 і мінімум, що дорівнює -1 при E = 0 і І >0. Нульового значення функція набирає при І = Е. Таким чином, при збалансуванніобсягів експорту і імпорту коефіцієнт збалансування зовнішньоторговельної діяльностістає близьким до нуля. При наявності односторонності відносин, тобто коли значнорозрізняються обсяги експорту і імпорту, значення коефіцієнта в залежності від знакузовнішньоторговельного сальдо наближаються до плюс або мінус одиниці. Значення коефіцієнтарівні плюс або мінус одиниці говорять про повну односторонність зовнішньоторговельнихзв’язків, тобто ці зв’язки представлені або лише експортними або лише імпортнимипоставками. При значенні К рівному нулю їх слід вважати повністю збалансованими.
– Експорт надушу населення:
Vексп../Населення                                                                             (1.4)
– Імпорт надушу населення:
Vімп../Населення                                                                              (1.5)

У дослідженнізастосовано метод лінійного шкалювання статистичних показників та визначення індексівзовнішньоторговельної діяльності областей України. Нормовані статистичні показникимають різні числові значення, які у вибірковій сукупності відрізняються на декількапорядків. Тому їх порівняння та аналіз потребують застосування процедури лінійногошкалювання, тобто трансформації вибіркових даних таким чином, щоб вони мали числовізначення – індекси в інтервалі 0-1.У суспільно-географічних дослідженнях індекснепредставлення показників дозволяє зводити до одного масштабу різні за абсолютнимизначеннями величини, що значно полегшує їх аналіз. Обчислення індексів представляєподвійну операцію: спочатку від всіх вибіркових елементів віднімається найменшезначення, потім вираховуються частки кожного вибіркового елементу відносно найбільшогозначення. Отримані відносні величини мають однаковий інтервал існування (від 0 до1)незалежно від вихідних абсолютних значень показників. В узагальненому виглядіформула для обчислення індексів має наступний вигляд
/>                                                                           (1.6)
де /> — індекс j-того показника;
/> — поточне значення j-того показника;
/> — найбільше значення j-того показникау ряду спостережень;/>
/> — найменше значення j-того показника у ряду спостережень;/>
У формулі індекси i, j символізують відповідно номер даного вибірковогоелементу у варіаційному ряду і номер даного показника у масиві вихідних даних.
У дослідженні використано метод ранжування прикордонних регіоніві визначення їхнього рейтингу. Ранжуючі об’єкти дослідження у порядку зменшеннясереднього індексу, отримують послідовність, у якій місце певного об’єкту однозначновизначає його положення серед інших об’єктів за станом розвитку. Надійність визначеннярейтингу залежить від обсягу вибіркової сукупності, тобто від кількості статистичнихпоказників, які використовуються для аналізу.
Групування у дослідженні полягає у визначенні груп прикордоннихрегіонів за схожістю окремих ознак (статистичних показників). Ця процедура виконуєтьсяграфічно на графіках Парето (впорядкування регіонів за однією ознакою). Змістовнаінтерпретація отриманих груп визначається конкретними ситуаціями [17].
Графічний метод застосовано у роботі длянаочного відображення динаміки процесів, що відбуваються в зовнішньоторговельнійдіяльності України. Були побудовані графіки та діаграми динаміки таких показників,як експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг [30].
У роботі був застосований картографічнийметод для відображення результатів дослідження на картосхемах, а саме групуванняприкордонних регіонів за показниками зовнішньої торгівлі.

РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВУКРАЇНИ
2.1 Експорт товарів та послуг
Експорт продукції та послуг є одним ізнайважливіших показників, який характеризує стан соціально-економічного розвиткудержави і її конкурентоспроможність в системі міжнародних економічних зв’язків.В сучасний період величезний експортний потенціал України використовується ще далеконе в повній мірі. Це обумовлено серйозними проблемами, як технічного і технологічногохарактеру, так і організаційно-кадровими, які мають місце в державі. Експортнийпотенціал країни в цілому складають експортні потенціали окремих регіонів, що єактивними самостійними структурними одиницями у зовнішньоекономічних відносинах.В загальному плані конкурентоспроможність економіки країни полягає в можливостіїї економічної системи ефективно функціонувати на світовому ринку в умовах світовогоподілу праці та вільного міжнародного товарного обміну. Від рівня конкурентоспроможностінапряму залежить рівень експортних можливостей держави. Саме тому, для зростанняекспортного потенціалу необхідно визначати і активно впливати на фактори, які обумовлюютьрівень конкурентоспроможності.
На сьогоднішній день, важливу роль дляпідвищення конкурентоспроможності мають вітчизняні підприємства, особливо ті, щорозташовані в прикордонних регіонах. Адже, близькість до ринків сусідніх країн,підвищує роль коопераційних зв’язків та надає перспектив для збільшення об’ємівекспорту та імпорту прикордонних регіонів
Проаналізувавши, динаміку експорту товарів і послуг прикордоннихрегіонів за період 2000-2008 рр. ми виявили, що експорт товарів та послуг у 2000р.склав 9346,96 млн. дол. США, а у 2004 р.він збільшився на 57 % і становив 21770,21 млн. дол. США. У 2008р. експорт становив43768,3 млн. дол. США, що на 50 % більше у порівнянні з 2004 р.
Загалом за період 2000-2008 рр. експорт товарів і послуг збільшивсяна 78%.
/>
Рис. 2.1 Динаміка експорту товарів та послуг прикордонних регіонівУкраїни за період 2000-2008 рр
Тобто, експорт товарів і послуг за проаналізований період значновиріс, це пов’язано з тим, що проводиться більш активна політика залучення прикордоннихрегіонів у зовнішньоекономічну діяльність, але, на сьогоднішній день, існують щепроблеми, які призупиняють цей процес.
Для визначення місця кожного прикордонного регіону за показникомекспорту товарів і послуг нами було побудовано графік Парето, на якому відображеніабсолютні показники експорту товарів і послуг у 2008р. Також на цьому графіку чітковидно, що найперші місця за даним показником займають: Донецька, Луганська, Запорізька.Одеська області. Це пов’язано, в першу чергу з тим, що дані області мають потужнупромислову, інвестиційну базу, тому показники експорту товарів і послуг найбільшісеред усіх прикордонних регіонів. Найменші показники зовнішньоекономічної діяльностіу м.Савастополь, Чернігівській, Чернівецькій області. Це найменш розвинуті області,тому в основному товари та послуги, що виробляються даних регіонах, спрямовані навласні потреби прикордонних регіонів.
/>
Рис. 2.2 Графік Парето для прикордонних регіонів України за абсолютнимпоказником експорту товарів та послуг у 2008 р. (побудовано автором за)
Проаналізувавши абсолютні показника експорту товарів і послугми співставили їх з середнім показником для прикордонних регіонів, який складає2188,4 дол. США (2008р.) та виявили, що найбільше перевищення даного показника,на 30-35 %, у Донецькій, Запорізькій, Луганській області. А в таких областях, якм. Севастополь, Чернівецька, Вінницька, Чернігівська області навіть не складає 10% від середнього показника. Це пов’язано з рівнем промислового розвитку даних регіонів(рис.2.3)
Нами було проаналізовано показники експорту товарів і послуг надушу населення по всім прикордонним регіонам України та виявили, що найбільші показникихарактерні для Луганської, Запорізької, Донецької області. Найменші для Чернівецькоїобласті, де даний показник становить лише 188,3 дол. США. Звичайно, при розрахункахважливу роль мала чисельність населення, адже навіть якщо прикордонних регіон промисловопотужний, але в ньому значна кількість населення, то показник експорту товаріві послуг на душу населення стрімко зменшується, що спостерігається у таких областях,як Харківська, Київська, Львівська (рис.2.3).
Проаналізувавши товарні групи поточного стану українського експортубуло виявлено, що провідні позиції належать продукції металургії, хімічної промисловостіта сільського господарства, що свідчить про сировинну спрямованість і недостатнійтехнологічний розвиток української економіки. При цьому продукція наукомістких виробництвпосідає останні місця в товарних групах. Найбільш перспективними товарними групамив контексті розвитку світового господарства для аналізованого періоду виступаютьмашини, механізми, обладнання та сільгосппродукція.
Такі товарні групи негативно вливають на розвиток зовнішньоекономічноїдіяльності країни, тому важливим елементом структурної перебудови національногогосподарства країни має стати розвиток експорту наукомістких виробництв. Попри це,доволі посередніми нині є успіхи в нарощуванні обсягів українського експорту: темпиросту останнього значно нижчі від аналогічного показника для міжнародних відносину цілому.
Для розвитку і реалізації експортного потенціалу України необхіднібюджетні державні асигнування та іноземні інвестиції, обсяг яких слід визначитиз урахуванням існуючої світової практики, а також сучасного стану національної економікиі сформованої структури експорту.
2.2 Імпорт товарів та послуг
Сьогодні стан економічного розвитку Українихарактеризується суттєвою залежністю від імпорту, в першу чергу паливно-енергетичнихресурсів (газу, нафти та нафтопродуктів тощо). В країну заводиться значна кількістьтехнічних засобів виробництва та устаткування, машин, приладів та іншої високотехнологічноїтехніки. В значній мірі, цей імпорт можна визнати обґрунтованим бо він здійснюєтьсядля забезпечення функціонування і з метою підвищення ефективності вітчизняної економіки,так як наші виробники високотехнологічної техніки часто виробляють продукцію абонезрівняною із зарубіжними аналогами за якістю, або необхідна сучасна техніка певнихзразків в Україні взагалі не випускається.
Одночасно в країну потоком іде імпорт,який не можна виправдати, бо аналогічну продукцію з подібними споживчими характеристикамивзмозі виробляти вітчизняні виробники. Натомість, вітчизняні підприємства таку доступнуїм продукцію, зокрема і найпростішу, не виробляють, або виробляють з такими споживчимиякостями (наприклад, за дизайном), що це не дає їй можливості конкурувати на ринкуіз зарубіжними аналогами. В значній мірі мова йде про товари широкого вжитку: одяг,господарчі товари, продукцію побутової хімії, АПК тощо. На закупівлю усієї цієїпродукції витрачаються величезні обсяги валютних коштів, які відтікають за кордон,тобто наш вітчизняний споживач підтримує зарубіжного виробника.
Обсяг імпорту товарів і послуг для прикордонних регіонів, яківідіграють важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності країни, зростають с кожнимроком, про що свідчить аналіз показників за період 2000-2008 рр.
Імпорт товарів і послуг у 2000 р. становив 6343,81 млн. дол. США,а у 2004р. він збільшився на 51 % і склав 12871 млн. дол. США. У 2008 р. імпорт становив 38007,7 млн.дол. США, що на 66 % більше ніж у 2004 р. Загалом за період 2000-2008 рр. імпорт товарів і послуг прикордоннихрегіонів України збільшився на 83%.

/>
Рис. 2.4 Динаміка імпорту товарів та послуг прикордонних регіонівУкраїни за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за)
Найбільше імпортних надходжень отримали: Одеська, Донецька, Луганська,Запорізька, Київська, Харківська області. По-перше, це пов’язано з великим темпамита обсягами виробництва, які характерні для даних областей. Найменше імпортуютьтакі прикордонні регіони, як Чернігівська, Херсонська, Чернівецька області та м.Севастополь.
/>
Рис. 2.5 Графік Парето для прикордонних регіонів України за абсолютнимпоказником імпорту товарів та послуг у 2008 р
Середній показник імпорту товарів і послуг в прикордонних регіонахУкраїни у 2008 р. становив 1900,4 млн. дол. США. Найбільше перевищення даного показникахарактерне для Одеської області (6319,5 млн. дол. США), найменше у співвідношенніз середнім у м. Севастополь (88 млн. дол. США). Однакові значення з середнім показникомімпорту товарів і послуг характерні для таких регіонів: Луганська, Київська, Харківська,Львівська області (рис 2.6).
Імпорт товарів і послуг на душу населення (рис 2.6) найбільшийу таких прикордонних регіонах: Луганська, Київська, Запорізька, Одеська. Найменшийу Чернівецькій (220,9 дол. США), м. Севастополь (231,5 дол. США), АР Крим (240,1дол. США).
Найвищі показники імпорту характерні дляприкордонних регіонів, які є промислово потужними та яким не вистачає власного устаткування,енергоносіїв тощо. Але і інші прикордонні регіони мають значні показники імпортутоварів та послуг, що пов’язано з тим, що наша країна, а значить і її регіони нев повній мірі забезпечені машинами, устаткуванням, мінеральними продуктами, продуктамихімічної промисловості, адже саме ці товарні групи найбільш характерні для імпортуусіх прикордонних регіонів, не залежно від їх економічного чи соціального розвитку.На сьогоднішній день, найбільше імпортують паливні ресурси, тому що Україна, маючивеликі підприємства металургії, хімічної промисловості не в змозі самостійно забезпечитисебе енергоносіями.
Вітчизняний виробник, який має перспективидля нашої країни, втрачає свої позиції, тому що деякі товари прикордонним регіонамкраще купити, чим виготовити.
Проблема повинна вирішуватися, зокрематакими шляхами:
– задіяти геологічнурозвідку і по можливості розширити власне добування газу, нафти та інших паливно–енергетичнихресурсів;
– вирішуватипитання про можливість заміни традиційних видів палива на інші, менш дефіцитні.Для цього необхідна певна конструкційна перебудова обладнання (або його заміна),яке споживає традиційні види палива;
– розвивати,так звану, малу енергетику і переходити на теплопостачання окремих об’єктів шляхомвстановлення індивідуальних котелень (або нагрівальних котлів);
– впроваджуватиу практику господарювання нетрадиційні джерела енергії, а саме, вітрової, сонячноїтощо.
Слід надавати перевагу імпорту найсучаснішоїмедичної техніки, медінструментам та обладнанню, а також імпорту товарів виробничогопризначення для таких галузей, сфер і видів виробництва, які забезпечують зростанняекспортних поставок і формування експортної спеціалізації, створення виробництвдля заміни нераціонального імпорту, а також модернізацію підприємств провідних галузейекономіки та інфраструктурних об’єктів, розвиток наукоємних виробництв, поліпшеннязбереження та поглиблення переробки сільськогосподарської продукції товарів народногоспоживання, причому часто недостатньо якісних, але привабливих за дизайном.
2.3 Особливостізовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, що входять до складу єврорегіонів
Прикордонні регіони мають ряд переваг щодо розвитку зовнішньоекономічноїдіяльності. Особливістю таких регіонів є те, що їхня віддаленість від центральнихринків країни та близькість до ринків сусідніх держав надає їм додаткові можливостіу розвитку зовнішньої торгівлі.
Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до більш активногозалучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність завдяки створеноїв останні роки нормативно-правової бази та появі нових інституцій співробітництва.
З метоюприскореного переходу на інноваційний шлях розвитку економіки України слід раціональновикористовувати промисловий та експортний потенціал прикордонних регіонів із залученнямнових інструментів європейської регіональної політики, а саме єврорегіонів.
Сьогодні одним з інструментів державної регіональної політикиу сфері зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів є створення єврорегіонів.Нині Україна майже закінчила формування єврорегіонів, які допоможуть їй інтегруватисяв загальний європейський економічний простір (рис.2.7). Єврорегіони являються комплекснимитериторіальними інститутами співробітництва, які мають нові компетенції для вирішенняспільних проблем в сфері економіки, охорони навколишнього середовища, туризму, розвиткуінфраструктури.
Уздовжукраїнського державного кордону створено 7 єврорегіонів (табл.2.6) та один знаходиться на стадії формування– «Донбас» (Луганська область (Україна) Ростовська область (РФ)).
Таблиця 2.6 Склад та учасники єврорегіонів, які створені уздовждержавного кордону України (побудованоавтором за даними)Назва єврорегіону Прикордонні регіони суміжних держав Прикордонні регіони України «Буг» Люблінське воєводство (Республіка Польща) Брестська область (Білорусь) Волинська область «Нижній Дунай» Райони Кагул та Кантемир (Республіка Молдова), повіти Бреїла, Галац, Тульчя (Румунія) Одеська область «Верхній Прут»
Ботошанський та Сучавський повіти (Румунія), Фалештський, Єдинецький, Глоденський, Окницький, Ришканський та Бриченський райони (Республіка Молдова)
Чернівецька, та Івано-Франківська область «Ярославна» Курська область (РФ) Сумська область «Слобожанщина» Бєлгородська область (РФ) Харківська область «Дніпро» Гомельська (Республіка Білорусь), Брянська області (РФ). Чернігівська область «Карпати» прикордонні регіони Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області
До складу єврорегіонів входять такі прикордонні регіони України:Волинська, Харківська, Одеська, Чернівецька, Сумська, Чернігівська, Закарпатська,Івано-Франківська та Львівська області.
Прикордонні регіони України, що не входять до складу єврорегіонів:АР Крим, Запорізька, Вінницька, Донецька, Житомирська, Луганська, Київська, м. Севастополь, Миколаївська, Херсонськата Рівненська області.
З метою оцінки перспектив розширення зовнішньої торгівлі прикордоннихрегіонів, які входять до складу єврорегіонів, ми проаналізували динаміку середньогозначення експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту товарів за 2000 р., 2004р. та 2008 р (рис.2.8, рис.2.9, рис.2.10)
Сумарний експорт товарів прикордонних регіонів, що входять доскладу єврорегіонів у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 58 % і становив4958,7 млн. дол. США, а у 2008 р. у порівнянні з 2004 р.на 43 % і склав 8770,4 млн. дол. США. Загалом за період 2000-2008 рр. сумарний експортзбільшився на 76 %. Сумарний імпорт товарів у 2004 р. становив 5550,6 млн… дол. США, що на 58 % більше, ніж у 2000 р.(2301,4 млн… дол. США), а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р.збільшився на 65 % (16214,4 млн. дол. США), у порівнянні з 2000 р на85 %. Зовнішньоторговельний оборот у 2004 р. становив 10509,3 млн. дол. США, що на 55 % більше за показник у 2000р. – 4706,4 млн.дол. США, а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р.збільшився на 57 % і склав 24984,8 млн. дол. США, а у порівнянніз 2000 р. збільшився на 81 %.
Сумарний експорт товарів прикордонних регіонів, що не входятьдо складу єврорегіонів у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 57 % і становив 15135,9 млн. дол. США, а у 2008 р. у порівнянні з 2004 р.на 52 % і склав 31335,4 млн. дол. США. В цілому за період 2000-2008 рр. експортзбільшився на 79 %. Сумарний імпорт товарів у 2004 р. становив 6754,4 млн. дол. США, що на 48 % більше, ніж у 2000 р.(3515 млн. дол. США), а в 2008 р. у порівнянні з 2004р. збільшився на 66 % (19605,8 млн. дол. США), у порівнянні з 2000 р на82 %. Зовнішньоторговельний оборот у 2004 р. склав 21890,3 млн. дол. США, що на 54 % більше за показник у 2000р. – 9976,6 млн.дол… США, а в 2008 р. у порівнянні з 2004р.збільшився на 57% і становив 50941,2 млн. дол. США, а у порівнянніз 2000 р. збільшився на 80%.
/>
Рис.2.8 Динаміка експорту товарів і послуг прикордонних регіонівза період 2000-2008 рр. (побудовано авторомза даними)
/>
Рис.2.9 Динаміка імпорту товарів і послуг прикордонних регіонівза період 2000-2008 рр. (побудовано авторомза даними)

/>
Рис.2.10 Динаміка зовнішньоторговельного обороту прикордоннихрегіонів за період 2000-2008 рр. (побудованоавтором за даними)
З проведених розрахунків було виявлено, що показники зовнішньоїторгівлі прикордонних областей, що не входять до складу єврорегіонів, збільшуютьсябільш інтенсивніше. Це пов’язано з тим, що до даних регіонів відносяться найбільшрозвинені, потужно промислові області України, такі як Донецька, Луганська, Запорізькаобласті.
Показники зовнішньої торгівлі (експорт, імпорт, ЗТО товарів) областей,що входять до складу єврорегіонів, мають менш динамічне зростання упродовж 2000-2008рр. Причинами цього є :
– нещодавнєстворення єврорегіонів;
– недосконалістьдержавної регіональної політики, що є причиною зростання асиметрії у розвитку;
– скороченнякількості та погіршення якості трудового потенціалу;
– посиленняміграції працездатного населення, особливо молоді за межі України, адже саме в цихобластях найбільша міграція у країні;
– нерозвиненістьвідповідних правової та інституційної систем;
– слабим кадровимзабезпеченням місцевих органів влади у поєднанні із відсутністю чітких стратегічнихцілей та пріоритетів регіональної політики на загальнодержавному рівні;
– фактична відсутністьефективних інструментів для реалізації регіональної політики, невикористання можливостей,пов’язаних із застосування інноваційних підходів та ініціатив щодо подолання проблемрегіонального розвитку [3, 4].
Сьогодні існують значні проблеми функціонуваннідіяльності єврорегіонів, але вони є могутнім інструментом для усунення перешкод,пов’язаних із перетинанням кордонів, зміцнення економічного, соціального, культурногоспівробітництва, мінімізації екологічних проблем у прикордонних регіонів держав-сусідівта вирішення проблем, пов’язаних із безпекою підприємництва і туризму.
Основною перевагою єврорегіонів для розширеннязовнішньої торгівлі є те, що Україна та її прикордонні регіони матимуть змогу фінансовудопомогу із Фондів Європейського Союзу для реалізації транскордонних проектів, щовже у найближчому майбутньому посилить їх інноваційний розвиток та сприятиме досягненнюперших реальних позитивних результатів європейської інтеграції нашої держави.
Основні проблеми прикордонних регіонів у розвитку зовнішньоекономічноїдіяльності пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішній політиці держави.Орієнтири у співробітництві регіонів з іншими країнами залежать від політичної ситуаціїв країні.
У цілому розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собоюза рядом ознак, серед яких найважливішими є їх економіко-географічне положення, природно-ресурсний потенціалта рівень соціально-економічного розвитку. В умовах активного розширення євроінтеграційнихпроцесів, зокрема створення єврорегіонів та посилення контактної функції кордонів,важливим завданням регіональної стратегії розвитку має стати активізація зовнішньоекономічнихзв’язків за участю прикордонних регіонів України та використання ними потенціалуїх унікального економіко-географічного положення.

РОЗДІЛ 3 РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
3.1 Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі
Щоб детальніше розглянути і оцінити експортні та імпортні операціїобластей України, а особливо її прикордонних регіонів, у роботі проводиться аналізкоефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі усіх регіонів України.
Результати занесені у табл.3.7 та представлені на картосхемі (рис.3.11).
Таблиця 3.7 Оцінка зовнішньоторговельної діяльності областей Українина основі розрахунку коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівліЗначення коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності областей Області та містаУкраїни -1 Область абсолютної незбалансованості імпорту (зовнішньоторговельні операції однобічні – існує тільки імпорт) 1 Область абсолютної незбалансованості експорту(зовнішньоторговельні операції однобічні – існує тільки експорт) від -1 до — 0,5 Область значної незбалансованості імпорту (імпорт значно перевищує експорт) Київська область, м. Київ від — 0,5 до 0 Область порівняльної збалансованості імпорту(імпорт дещо перевищує експорт) Волинська, Закарпатська, Львівська, Одеська, Харківська, Тернопільська, Чернівецька, Черкаська, Область абсолютної збалансованості експорту та імпорту (зовнішньоторговельні операції збалансовані Е=І) Рівненська, Хмельницька Значення коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності областей Області та містаУкраїни від 0 до 0,5 Область порівняльної збалансованості експорту (експорт дещо перевищує імпорт) АР Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська,, Чернігівська, м. Севастополь від 0,5 до 1 Область значної незбалансованості експорту (експорт значно перевищує імпорт) Луганська область
З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено,що експортно-імпортні операції областей України в цілому не збалансовані. У зовнішньоекономічнійдіяльності більшості регіонів (17 областей) спостерігається порівняльна збалансованістьекспорту, тобто експорт дещо перевищує імпорт. Тільки у двох областях – Рівненськійта Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. Вдеяких областях (22 %) імпорт дещо перевищує експорт (рис. 3.11). Це пов’язано зтим, що товари даних регіонів мають низький рівень конкурентоспроможності, томуіснують деякі проблеми з їх виходом на світовий ринок. Крім того, значна частинаімпорту у зовнішній торгівлі може свідчити про процес технологічного переоснащенняпідприємств регіону.
Аналіз коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі прикордоннихобластей України свідчить про значні відмінності у експортно-імпортній діяльностірегіонів. Так:
58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованостіекспорту;
22% — до області порівняльної збалансованості імпорту;
10% — до області абсолютної збалансованості експорту та імпорту;
5% — до області значної незбалансованості імпорту;
5% — до області значної незбалансованості експорту.
Якщо розглядати прикордонні регіони України, то більша їх частинавідноситься до областей з порівняльною збалансованістю експорту та імпорту. Це говоритьпро те, що усі прикордонні регіони, які різняться за територією, природно-ресурснимпотенціалом, кількістю населення, промисловими потужностями та ін. не мають єдиноїстратегії розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Прикордонні регіоні на західномута східному кордоні України мають різні орієнтири, напрямки зовнішньоекономічноїдіяльності. Усе це ускладнює експортно-імпортні операції та спричиняє їхню незбалансованість.Все це послаблює зовнішньоекономічну діяльність країни та знижує загальні показникиімпорту та експорту.
Тобто, у зв’язку з різносторонніми напрямками зовнішньоекономічнихзв’язків прикордонних регіонів України, знижується загальний розвиток та вдосконаленнязовнішньоекономічної діяльності країни.
3.2 Групування прикордонних регіонів за сумарним рейтингом показниківзовнішньої торгівлі
Для виявлення регіональних особливостей розвитку зовнішньоекономічноїдіяльності прикордонних регіонів України ми провели їх групування за сумарним рейтингомпоказників зовнішньої торгівлі, що найбільш яскраво демонструє об’єкт оцінки. Задопомогою методики, описаної у [Розділ 1, підрозділ 1.3], використавши лінійне шкалювання, показники зовнішньоекономічноїдіяльності були переведені в індекси. За індексами були визначені місця рейтингуприкордонних регіонів у зовнішньоекономічній діяльності країни. Сума отриманих місць(рейтингів) дала нам сумарний рейтинг кожного регіону. При цьому, в основу намипокладено 6 показників (у розрахункуна душу населення): експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг,зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг. Результати групування представленіна рис.3.14.
/>
Рис 3.12 Розподіл прикордонних регіонів України за сумарним рейтингомпоказників зовнішньої торгівлі у 2004 р
/>
Рис. 3.13 Розподіл прикордонних регіонів України за сумарним рейтингомпоказників зовнішньої торгівлі у 2008 р
Застосовуючи методику [Розділ 1, підрозділ 1.3] та аналізуючи розподіл прикордонних областей Україниза сумарним рейтингом показників зовнішньоторговельної діяльності у 2003 і 2008р., можна виділити такі групи регіонів:
1 група – регіони-лідери;
2 група — прогресуючі регіони з вираженою тенденцією покращеннястану розвитку у часі;
3 група — регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршеннястану розвитку у часі;
4 група – регіони без чітко вираженої тенденції ровику;
5 група – регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності;
За сумарним рейтингом зовнішньої торгівлі прикордонні регіонирозподілилися таким чином :
до групи регіонів-лідерів відносяться Запорізька, Одеська область.Для них характерні перші місця по усім показникам зовнішньоторговельної діяльності,такими як експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг, зовнішньоторговельнийоборот товарів та послуг;
до групи прогресуючих регіонів ми віднесли Донецьку, Київську,Харківську, Луганську області. У даних регіонах у 2008 р. значно збільшилися обсягиімпорту, експорту товарів та послуг, зовнішньоторговельного обороту у порівняніз 2003 р. Підвищенню показників зовнішньоекономічної діяльності сприяло нарощуванняпромислового виробництва, удосконалення системи зовнішньоекоемічної діяльності,яка спрямована на розвиток економіки, інфраструктури та соціального сектору;
до регресуючих регіонів відносяться Львівська, Івано-Франківськаобласть. Показники сумарного рейтингу зовнішньої торгівлі у 2008 р. значно погіршилисяу порівнянні з 2003 р.;
до групи регіонів без чіткої вираженої тенденції розвитку відносятьсятакі регіони: Миколаївська, Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська області,АР Крим, м. Севастополь. Дані області за період 2003-2008 рр. не зазнали значнихзрушень у зовнішній торгівлі, тому показники сумарного рейтингу у 2003 р. та 2008р. залишилися майже однаковими;
до групи регіонів — аутсайдерів відносяться: Вінницька, Житомирська,Чернівецька, Чернігівська, Херсонська області. Для даних регіонів характерні низькіпоказники зовнішньої торгівлі, низький промисловий потенціал, товари даних областейне користуються попитом на ринках інших країн (рис.3.14).
Як в 2003 р.,так і в 2008 р. зовнішня торгівля прикордонних регіонів України значно не змінилася.Показники зовнішньоекономічної діяльності деяких областей набули негативних змін,у більшості прикордонних регіонах тенденції зовнішньої торгівлі залишаються стабільними.Лише Донецька, Київська, Харківська, Луганська області мають прогресивний характерзовнішньоекономічної діяльності, а регіонами лідерами упродовж 2003-2008 рр. залишаютьсяЗапорізька, Одеська області.
З проведеного дослідження було виявлено, що у зовнішній торгівліприкордонних регіонів спостерігаються значні регіональні відмінності.
На розвиток зовнішньої торгівлі прикордонних областей впливаютьтакі чинники, як виробничий потенціал регіонів, їх внутрішня політика, яка повиннабути спрямована на підтримку експотноорієнтованих галузей та окремих підприємств.Саме тоді продукція українського виробництва може витримати конкуренцію на світовомуринку. Прикордонне положення є додатковим фактором розширення зовнішньої торгівліприкордонних регіонів, оскільки це дає змогу досягти зменшення транспортних витрату торгівлі з суміжними територіями.
Саме такі умови участі прикордонних регіонів у зовнішньоторговельнийдіяльності нададуть Україні переваг у міжнародній торгівлі.
прикордонний регіон зовнішньоекономічнийгеографічний україна

3.3 Проблеми та перспективи участі прикордонних регіонів у зовнішнійторгівлі України
Зовнішньоекономічнадіяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організаціїспільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв,сприяє розв’язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв’язкистають одним з основних чинників розвитку господарства України.
Зовнішньоекономічнадіяльність України та прикордонних областей потребує докорінної перебудови—йдетьсяпро зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньому частки продукціїобробних галузей, удосконалення структури імпорту. Адже відомо, що Україна вироблялай може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції:літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, судна різного призначення, ракетнікомплекси, верстати, турбіни, засоби зв’язку, електроніку, радіо- і телеапаратурутощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можутьшвидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякіснеобладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.
У товарнійструктурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продуктихарчової промисловості.
На український експорт впливає комплекс таких факторів:
– низька конкурентноздатністьукраїнських підприємств;
– важкий фінансовийстан більшості підприємств, що практично унеможливлює здійснення за рахунок внутрішніхресурсів інвестування перспективних, орієнтованих на експорт проектів;
– штучне стримуваннякурсу гривні, яка звужує можливості використання курсового фактора з метою просуванняекспорту;
– недостатнійрозвиток вітчизняних систем сертифікації і контролю якості;
– зростанняцін на експортні послуги й експортні поставки (20% ПДВ);
– нестача кваліфікованихкадрів і досвіду роботи у сфері експорту на більшості українських підприємств;
– збереженняелементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методівобмежувальної ділової практики;
– низький світовийрейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що утруднює використанняіноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни;
– невідповідністьокремих норм українського законодавства міжнародним;
– високі податки.
Промисловийпотенціал прикордонних регіонів достатній для надходження валюти, необхідної длясплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплатиінших загальнодержавних потреб.
Реалізаціяцього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури,сприятливої соціально-політичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторговельнихорганізацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції [7].
Основнимнапрямом зовнішньоекономічної діяльності України та прикордонних регіонів є розвитокі поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР,країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельнуукраїнську діаспору.
Зовнішньоторговіорганізації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукціюна традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони особливо в Азію,Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економічного співробітництваз країнами близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, готовоїпродукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальнаперебудова механізму економічних зв’язків, здійснення кардинальних заходів для їхоптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановленнямитного кордону з республіками колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росієюта Білоруссю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які недопускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулювання.Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах,що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів [7].
Загалом перспективи подальшого розвитку та розширення зовнішніхекономічних зв’язків прикордонних областей України пов’язані з :
1. проведеннямєдиної зовнішньоекономічної політики держави,
2. реалізацієюїї економічних інтересів і безпеки,
3. проникненнямта зміцненням позицій національного товаровиробника на зовнішніх ринках товарівта послуг
4. посиленнямконкурентоспроможності української продукції,
5. збільшеннямїї експорту,
6. надходженьіноземних інвестицій,
7. здійсненнямконтролю за надходженням в Україну валютних цінностей,
8. захистом праві законних інтересів України,
9. вітчизнянихта зарубіжних суб’єктів господарської діяльності.
10. участь у проектахтранскордонного співробітництва;
11. посиленнядіяльності єврорегіонів, створених за участі даних прикордонних регіонів;
12. розширенняспектру експортованих товарі та послуг;
13. виробництвов регіоні імпортозамінюючої продукції.
Всі ці фактори позитивно вплинуть не тільки на самі прикордоннірегіони, але і на зовнішньоекономічну діяльність країни в цілому

ВИСНОВКИ
В роботі було розкрито теоретико-методичні аспекти обраної тематики.Значна кількість літературних джерел дали змогу узагальнити та систематизувати зарізними авторами термінологічних апарат та виявити основні особливості таких понять,як «прикордонний регіоні», «зовнішньоекономічні зв’язки». Виявлено, що прикордоннірегіони відіграють важливу роль у здійсненні зовнішньоторговельної діяльності, аджемають ряд переваг для підвищення показників експорту та імпорту.
В роботі був проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльностіУкраїни, розраховані показники зовнішньоторговельного обороту, сальдо зовнішньоїторгівлі, коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі, досліджено динаміку експорту,імпорту товарів і послуг прикордонних регіонів України. Встановлено, що в останніроки спостерігається тенденція збільшення зовнішньоторговельного обороту як Українизагалом, так і прикордонних регіонів зокрема. У зовнішній торгівлі прикордоннихрегіонів обсяги експорту поступаються об’ємам імпорту, результатом чого є від’ємнесальдо зовнішньої торгівлі.
Коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі дав змогу виявитирегіональні відмінності зовнішньоторговельної діяльності прикордонних регіонів.З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено, що експортно-імпортніоперації областей України в цілому не збалансовані. Тільки у двох областях – Рівненськійта Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. Загалом58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованості експорту, тобтоекспорт дещо перевищує імпорт.
На основі лінійного шкалювання статистичних показників були визначеннііндекси зовнішньоторговельної діяльності та розрахований сумарний рейтинг, якийпоказує місце регіонів у зовнішній торгівлі у 2004 р. та 2008 р., що дало змогупровести порівняльний аналіз та виявити особливості розвитку зовнішньої торгівліприкордонних регіонів. Результати розрахунків були покладені в основу групуванняприкордонних регіонів України за показниками зовнішньої торгівлі. Було виділенотакі групи: регіони-лідери (Запорізька, Одеська область) прогресуючі регіони з вираженоютенденцією покращення стану розвитку у часі (Донецька, Київська, Харківська, Луганськаобласть), регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршення стану розвитку (Львівська,Івано-Франківська область), регіони без чітко вираженої тенденції ровику (Миколаївська,Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська область, АР Крим, м. Севастополь),регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності (Вінницька, Житомирська, Чернівецька,Чернігівська, Херсонська області).
Встановлено міжрегіональні відмінності у розвитку зовнішньоекономічноїдіяльності. Так, слід відмітити, що на основі рейтингового оцінювання лідером узовнішній торгівлі є Запорізька область, а аутсайдером – Чернігівська область.
Важливим інструментом залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічнудіяльність є створення єврорегіонів, яких на сьогоднішній день в Україні 7. Самеза допомогою єврорегіонів, Україна активно включається в єроінтеграційні процеси.На сьогоднішній день, існують певні проблеми у функціонуванні єврорегіонів, якіпов’язані з нещодавнім їх створенням, з нестабільною політичною, економічною ситуацією,з недостатнім рівнем розвитку країни вцілому.
Розвиток транскордонного співробітництва в рамках єврорегіональнихутворень потребує завершення формування нормативно-законодавчої бази, яка б визначалаправові засади і регулювала б діяльність єврорегіонів, сприяла б удосконаленню структуриуправління зовнішньою діяльністю прикордонних регіонів на всіх рівнях, а також активізаціїорганізаційної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності участі Україниу єврорегіонах.
Існують деякі проблеми у розвитку зовнішньоекономічної діяльностіприкордонних регіонів України, що пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішнійполітиці держави. У цілому, розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собоюза рядом ознак, серед яких, можливо, найважливішими є їх економіко-географічне положення,природно-ресурсний потенціал та рівень соціально-економічного розвитку. В умовахактивного розширення євроінтеграційних процесів, зокрема створення єврорегіонівта посилення контактної функції кордонів, важливим завдання регіональної стратегіїрозвитку має стати активізація транскордонного співробітництва за участю прикордоннихрегіонів України та використання ними потенціалу їх унікального економіко-географічногоположення
Відкрита регіональна економіка більшості прикордонних регіонівспрямована на ринки сусідніх держав, що є позитивною ознакою. Але не всі прикордоннірегіони ведуть подібну економічну політику, що негативно відбивається на загальнихпоказниках зовнішньої торгівлі країни. Залучення усіх прикордонних регіонів у зовнішньоекономічнудіяльність країни, ведення правильної економічної політики сприятиме покращеннюстану зовнішньоекономічної діяльності країни в цілому. Їхня віддаленість від центральнихринків країни та близькість до ринків сусідніх країн надає їм певної специфіки уформуванні зовнішньоторговельних зв’язків, враховуючи і те, що дані території виступаютьзонами об’єднання економік України та суміжних держав.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. БалянА. В. Міжрегіональне транскордонне співробітництво України та Угорщини в умовахрозширення Європейського Союзу (питання методології, методів і практики): автореф.дис. на здо-буття наук. ступеня докт. економ. наук: спец. 08.10.01 «Розміщенняпродуктивних сил і регіональна економіка» / А. В. Балян. – Львів, 2006. – 29 с.
2. Балабанов І.В.Зовнішньоекономічні зв’язки: Навчальний посібник./І.В. Балабанов, А.Н. Балабанов. – М. Фінанси і статистика, 2000. – 512 с.
3. Великийтлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Бусел. – К.;Ірпінь: ВТ «Перун», 2003. – 1440 с
4. ВолошинВ. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України // Регіональна економіка.– 2004. — №4. –С. 123-129
5. Гладкий Ю.Н.,Чистобаев А.И. Основы региональной политики. Учебник. – М.,1998. – С. 19.
6. Голіков А.П.Міжнародні економічні терміни: Навчальний посібник./ А.П. Голіков, П.А. Черномаз.-М. ЦУЛ, 2008. – 376 с.
7. ДорогунцовС.І., Заєць Т.А., Пітюренко Ю.І. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка.Підручник. – КНЕУ, 2005. – 988 с.
8. Долішній М.Регіональні основи транскордонного співробітництва./ М.Долішній, П. Біленький //Регіональна економіка. – 1996. — №1. – с.237-247.
9. Економічнінаслідки приєднання України до Світової організації торгівлі / Ю. Макогон, М. Янковський, М.Марченко, І. Хаджинов // Економіка України: Політико-економічний журнал Міністерстваекономіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів Українита Національної академії наук України. — 2003. — №12. — С. 69-77. — ISSN 0131-775Х
10. Жулканич О.Регіон в системі зовнішньоекономічних відносин: на прикладі Закарпатської області/ О. Жулканич. – Ужгород: Мистецька лінія, 2000. – 200 с.
11. Закон України«Про зовнішньоекономічну діяльність »/ Режим доступу: www.rada.gov.ua
12. Закон України«Про транскордонне співробітництво »/ Режим доступу: www.rada.gov.ua
13. Кирюхин А.М. Приграничное сотрудничество между Украинойи Россией в условиях глобальной неопределенности / Проблемы природопользования иэкологической ситуации в Европейской части России и сопредельных стран: мат-лы ІІІмежд. научн. конф. 20-24 октября 2008г. – М.: Белгород. «Политера». – 2008 г., ч.1– С.78-83.
14. Колосов В. Геополитичекийдискурс и отношения между Россией и странами Балтии/ В.Колосов, Н. Бородулина //Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – №9. – с 97-105.
15. КухарськаН.О., Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник./ Н.О. Кухарська,С.К.Харчіков. – «Одіссей», 2006. – 456 с.
16.  Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Навчальнийпосібник. / П.В. Луцишин, Н.П. Луцишин. – РРВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. ЛесіУкраїнки, 2003. – 339 с.
17. Медична галузьХарківської області: територіальні особливості, проблеми та шляхи вдосконалення(суспільно-географічні аспекти): монографія / Л.М. Нємець, Г.А.Баркова, К.А. Нємець.– К.: Четверта хвиля, 2009. – 224 с.
18. .МікулаН. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія./Н. Мікула – Львів: ІРД НАН України,2004. – 395 с.
19. МікулаН. Єврорегіони: досвід та перспективи./ Н.Мікула.– Львів: ІРД НАН України,2003. – 222 с.
20. НємецьЛ.М., Олійник Я.Б., Нємець К.А. Просторова організація соціально-географічних процесівв Україні: Монографія./ Л.М. Нємець, Я.Б. Олійник К.А. Нємець. – Х.: РВВ ХНУ, 2003 –160 с.
21. Посібникз транскордонного співробітництва / Укл. і голов. ред. Є. Лукша.У.; «ТЕС Фонд»,2005 .- 70 с.
22. Польськиймалий словник міжнародних стосунків / Укл. і голов. ред… М. Ятвинський– В.1996р., «ПАШ», 1996.- 150 с.
23. Процесиконвергенції / дивергенції соціально-економічного розвитку регіонів України: підходидо оцінки / І. З. Сторонянська. — // Регіональна економіка. — 2008. — N 2. — С.73-84.
24. Регіональнаполітика в країнах Європи: Уроки для України. За ред. С. Максименка. – К.: Логос,2000. – 171 с.
25. Регіональніпроблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб.наук. праць.– Херсон: ПП Вишемирський, 2009. – 488 с.
26. Слишова С.А.Основні домінанти та особливості поглиблення економічних зв’язків міх Україною таРеспублікою Білорусь: Автореферат к. е. н. / 08.10.01. – Київ, 2002. – 22 с.
27. СтуденніковІ. Транскордонне співробітництво як крок до визначення концепції регіональної політики // На шляху до Європи.Український досвід євро регіонів. / За ред. Максименка С. –К.: Логос. –C. 94-95
28. Студенніков І. Регіональна політика в країнах Європи:Уроки для України. За ред. С. Максименка. – К.: Логос, 2000. – С. 138 – 170;
29. ТерещенкоТ.В. Науково-методичні основи забезпечення розвитку транскордонного співробітництва: дис…кандидата економічних наук: 08.10.01./Терещенко Тетяна Василівна. – К.,2005 р.
30. Топчієв О. Г. Суспільно-географічнідослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт,2005. – 632 с.
31. Хільчівська І.Г. Суспільно-географічніаспекти зовнішніх зв’язків України та Німеччини: автореф.дис…на здобуття наук.ступеняканд… геог.наук: спец.11.00.02.»Економічна і соціальна географія» І.Г. Хільчівська– К., 2002. 23 с.
32. Шаблій О. І. Основи загальноїсуспільної географії. Підручник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка,2003. — 444 с. 52 іл.
33. Школа І.М., Козменко В.М.,Бабінська О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник/ За ред. І.М.Школи.-Київ:КНТЕУ, 2006 – 356 с.
34. Шолох Ю.М.Стратегічне планування розвитку прикордонного регіону (на прикладі Закарпатськоїобласті) // Регіональна економіка, 2007, №2. – С. 131 138.
35. Штангуй Н.М.,Аксьонова В.Ю. Зовнішньоекономічні зв’язки як засіб реалізації загальнодержавнихінтересів // Науковий потенціал України.- 2007 Сер. Економіка.- №26-27. – С.100-108.
36. Яровой Г.О. Регионализми трансграничное сотрудничество в Европе.- СПб.: Норма.- 2007.- 280 с.
37. Офіційний сайт Державного комітету статистики/ Режим доступу ukrstat.gov.ua.

ДОДАТКИ
Додаток А
/>
Рис. А. 1 Прикордонні регіони України

Додаток Б
Таблиця Б. 1 Показники зовнішньої торгівлі товарами прикордонних регіонівПрикордонні регіони Роки Експорт (млн… дол США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) АРК Крим 1998 133 157,9 -24,9 290,9 1999 127,3 122,2 5,1 249,5 2000 173,4 146,2 27,2 319,6 2001 218,3 125,7 92,6 344 2002 220,5 120,9 99,6 341,4 2003 318 153,9 164,1 471,9 2004 274,9 149,3 125,6 424,2 2005 355,6 168,6 187 524,2 2006 400 228,3 171,7 628,3 2007 463 266,9 196,1 729,9 2008 586,6 431,1 155,5 1017,7 Запорізька область 1998 1203,1 617 586,1 1820,1 1999 1134,3 400 734,3 1534,3 2000 1380,7 755,1 625,6 2135,8 2001 1316,6 538,2 778,4 1854,8 2002 1326,8 481,6 845,2 1808,4 2003 1719,8 883,4 836,4 2603,2 2004 2369,2 1225,8 1143,4 3595 2005 2658,7 1687,2 971,5 4345,9 2006 3125,3 2090,6 1034,7 5215,9 2007 4324,8 3414 910,8 7738,8 2008 5370 3591 1779 8961 Вінницька область 1998 128,6 117 11,6 245,6 1999 175,6 127,6 48 303,2 2000 154 77,9 76,1 231,9 2001 177,1 122,8 54,3 299,9 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн… дол США) Імпорт (млн… дол США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Вінницька область 2002 221,9 122,2 99,7 344,1 2003 305 189,7 115,3 494,7 2004 376,5 198,9 177,6 575,4 2005 424,7 287,6 137,1 712,3 2006 403,9 321,5 82,4 725,4 2007 485,9 305,6 180,3 791,5 2008 482,8 417,8 65 900,6 Закарпатська область 1998 148,6 150,3 -1,7 298,9 1999 169,3 158,4 10,9 327,7 2000 215,3 183,9 31,4 399,2 2001 253,5 243,2 10,3 496,7 2002 288,5 255,7 32,8 544,2 2003 414,5 453,3 -38,8 867,8 2004 605,4 614,4 -9 1219,8 2005 552,8 686,6 -133,8 1239,4 2006 677,6 952,1 -274,5 1629,7 2007 1129,8 1552,5 -422,7 2682,3 2008 1220,6 1866,1 -645,5 3086,7 Донецька область 1998 2442,9 1111,2 1331,7 3554,1 1999 2136,2 785,2 1351 2921,4 2000 2957 1247,5 1709,5 4204,5 2001 2996 1126,4 1869,6 4122,4 2002 3544,4 960,5 2583,9 4504,9 2003 4956,7 1415 3541,7 6371,7 2004 8342,6 2177,4 6165,2 10520 2005 8221,8 2584,6 5637,2 10806,4 2006 8776,6 2869,9 5906,7 11646,5 2007 10654,9 4451,5 6203,4 15106,4 2008 14444,5 4952,3 9492,2 19396,8 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн.долСША) Імпорт (млн.долСША) СЗТ (млн.долСША) ЗТО (млн.долСША) Луганська область 1998 467,2 297,5 169,7 764,7 1999 509,1 228,5 280,6 737,6 2000 681,2 384,2 297 1065,4 2001 1236,4 976,2 260,2 2212,6 2002 1409,7 618,3 791,4 2028 2003 1351 351,2 999,8 1702,2 2004 1900,1 368,8 1531,3 2268,9 2005 2167,6 2412,5 -244,9 4580,1 2006 3004,6 2720,5 284,1 5725,1 2007 3963,7 3634,8 328,9 7598,5 2008 6361 4461,6 1899,4 10822,6 Сумська обл. 1998 192,3 176,2 16,1 368,5 1999 164,1 268,4 -104,3 432,5 2000 197,2 154,2 43 351,4 2001 225,7 191 34,7 416,7 2002 259,7 456,9 -197,2 716,6 2003 351,1 150,9 200,2 502 2004 471,6 187,9 283,7 659,5 2005 578,1 255,7 322,4 833,8 2006 513,7 277,4 236,3 791,1 2007 682 374,5 307,5 1056,5 2008 913,4 547,3 366,1 1460,7 Чернігівська область 1998 99,8 131,3 -31,5 231,1 1999 115,7 678,5 -562,8 794,2 2000 130,8 173,1 -42,3 303,9 2001 143,4 155,7 -12,3 299,1 2002 166,8 159,2 7,6 326 2003 212,2 199,3 12,9 411,5 2004 245,4 209,4 36 454,8
Прикордонні
регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн.дол США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн… дол США) Чернігівська область 2005 250,8 247 3,8 497,8 2006 313,1 257,4 55,7 570,5 2007 362,5 281,6 80,9 644,1 2008 418,6 378,4 40,2 797 Житомирська область 1998 131,2 93,5 37,7 224,7 1999 107,3 68,1 39,2 175,4 2000 131,2 91,1 40,1 222,3 2001 136 130,1 5,9 266,1 2002 176,6 246 -69,4 422,6 2003 219,1 499,3 -280,2 718,4 2004 250,2 300,2 -50 550,4 2005 268 180,7 87,3 448,7 2006 314,3 206,2 108,1 520,5 2007 405,1 294,8 110,3 699,9 2008 521,2 456,8 64,4 978 Харківська область 1998 360,6 931,6 -571 1292,2 1999 313,8 779,8 -466 1093,6 2000 315,3 450,5 -135,2 765,8 2001 425,6 474,8 -49,2 900,4 2002 393,2 556,4 -163,2 949,6 2003 552,2 819,8 -267,6 1372 2004 724,4 874,5 -150,1 1598,9 2005 721,6 1571,5 -849,9 2293,1 2006 888,6 1936,4 -1047,8 2825 2007 1143 2265,4 -1122,4 3408,4 2008 1551,5 2480,2 -928,7 4031,7 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Київська область 2000 239,9 346 -106,1 585,9 2001 303,1 445,3 -142,2 748,4 2002 299,3 464,8 -165,5 764,1 2003 343,5 754,7 -411,2 1098,2 2004 485,2 1185,4 -700,2 1670,6 2005 496,1 1546,9 -1050,8 2043 2006 577,9 1985,2 -1407,3 2563,1 2007 775,4 2596,9 -1821,5 3372,3 2008 943,1 3464 -2520,9 4407,1 Львівська область 1998 188 374,2 -186,2 562,2 1999 185,8 254,4 -68,6 440,2 2000 294,7 393 -98,3 687,7 2001 289,3 771,4 -482,1 1060,7 2002 343,2 1052 -708,8 1395,2 2003 492,6 2945,3 -2452,7 3437,9 2004 632,6 1125,6 -493 1758,2 2005 622,2 933,8 -311,6 1556 2006 804,8 1118,8 -314 1923,6 2007 1036,7 1473,7 -437 2510,4 2008 998,5 2572,4 -1573,9 3570,9 м. Київ 1998 1656,1 4080,3 -2424,2 5736,4 1999 1929,7 3560,1 -1630,4 5489,8 2000 1934,3 6795,7 -4861,4 8730 2001 2614,2 6064,5 -3450,3 8678,7 2002 2494,7 3915,2 -1420,5 6409,9 2003 2906,1 5183,5 -2277,4 8089,6 2004 4136 6539,5 -2403,5 10675,5 2005 4383,2 13268 -8884,8 17651,2 2006 4480,4 16201,8 -11721,4 20682,2 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн.долСША) Імпорт (млн.долСША) СЗТ (млн.долСША) ЗТО (млн.долСША) м. Київ 2007 5337,4 24270,4 -18933 29607,8 2008 8653,2 32820,3 -24167,1 41473,5 Івано-Франківська область 1998 195 195,1 -0,1 390,1 1999 151,5 93,2 58,3 244,7 2000 192,3 142,2 50,1 334,5 2001 307,2 274,7 32,5 581,9 2002 392,8 278,8 114 671,6 2003 680,9 381,6 299,3 1062,5 2004 867,2 505 362,2 1372,2 2005 815,1 573,5 241,6 1388,6 2006 885,8 757 128,8 1642,8 2007 1005,4 789 216,4 1794,4 2008 721,7 790 -68,3 1511,7 м. Севастополь 1998 76,7 57,5 19,2 134,2 1999 56,6 35,9 20,7 92,5 2000 35,9 60,7 -24,8 96,6 2001 48,8 47,1 1,7 95,9 2002 45,5 30 15,5 75,5 2003 52,7 39,9 12,8 92,6 2004 61,4 34,1 27,3 95,5 2005 79,6 46,5 33,1 126,1 2006 101,5 55,2 46,3 156,7 2007 109,2 51,8 57,4 161 2008 124 75,6 48,4 199,6 Одеська область 1998 434,7 505,3 -70,6 940 1999 580,4 596,6 -16,2 1177 2000 527,6 648,8 -121,2 1176,4 2001 597,7 725,3 -127,6 1323 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Одеська область 2002 979,7 1160 -180,3 2139,7 2003 1048,9 1246,9 -198 2295,8 2004 1053,6 1285,2 -231,6 2338,8 2005 1019,4 1988,1 -968,7 3007,5 2006 766,4 1955,4 -1189 2721,8 2007 1098,5 2581,8 -1483,3 3680,3 2008 2314,9 6077,4 -3762,5 8392,3 Миколаївська область 1998 408,5 203,2 205,3 611,7 1999 355,3 149,6 205,7 504,9 2000 521 283,2 237,8 804,2 2001 485,6 286,7 198,9 772,3 2002 540,7 280,8 259,9 821,5 2003 544 271,1 272,9 815,1 2004 653,6 327,3 326,3 980,9 2005 878,4 470,1 408,3 1348,5 2006 1059,7 458,9 600,8 1518,6 2007 1104,5 533,3 571,2 1637,8 2008 1649,8 916,5 733,3 2566,3 Херсонська область 1998 183,1 123,1 60 306,2 1999 101 72,4 28,6 173,4 2000 103,4 43,5 59,9 146,9 2001 129,9 39,3 90,6 169,2 2002 164,7 40,3 124,4 205 2003 140 78,7 61,3 218,7 2004 223,5 78,1 145,4 301,6 2005 234,6 100,1 134,5 334,7 2006 245,6 151,4 94,2 397 2007 323,2 188,8 134,4 512 2008 400,3 305,8 94,5 706,1
Прикордонні
регіони Роки Експорт (млн.долСША) Імпорт (млн.долСША) СЗТ (млн.долСША) ЗТО (млн.долСША) Волинська область 1998 87,6 108,4 -20,8 196 1999 85,9 60,7 25,2 146,6 2000 147,8 447,1 -299,3 594,9 2001 171,1 345,6 -174,5 516,7 2002 147,9 324,7 -176,8 472,6 2003 204,8 473,2 -268,4 678 2004 272,8 662,5 -389,7 935,3 2005 280,8 666,2 -385,4 947 2006 336,3 653,3 -317 989,6 2007 422,4 1055,6 -633,2 1478 2008 465 1307,7 -842,7 1772,7 Чернівецька область 1998 44,3 45,4 -1,1 89,7 1999 44,6 32,3 12,3 76,9 2000 57,9 34,7 23,2 92,6 2001 61,4 40,3 21,1 101,7 2002 71,8 56 15,8 127,8 2003 72,1 73 -0,9 145,1 2004 85,7 86,1 -0,4 171,8 2005 102,5 164,4 -61,9 266,9 2006 112,1 171,4 -59,3 283,5 2007 157,5 134 23,5 291,5 2008 166,2 194,9 -28,7 361,1 Рівненська область 1998 109,9 113,1 -3,2 223 1999 75,5 66,6 8,9 142,1 2000 83,9 79,6 4,3 163,5 2001 74,7 106,9 -32,2 181,6 2002 102,9 110,5 -7,6 213,4 2003 155,1 182,4 -27,3 337,5 2004 198,7 709,1 -510,4 907,8
Прикордонні
регіони Роки Експорт (млн.долСША) Імпорт (млн.долСША) СЗТ (млн.долСША) ЗТО (млн.долСША) Рівненська область 2005 234,8 297,8 -63 532,6 2006 291,4 459,3 -167,9 750,7 2007 384,7 416,5 -31,8 801,2 2008 452,1 533,3 -81,2 985,4 /> /> /> /> /> /> /> /> />

Додаток В
Таблиця В .2
Показники зовнішньої торгівлі послугами прикордонних регіонівПрикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) АРК Крим 1998 68,8 9,2 59,6 78 1999 70,1 15,2 54,9 85,3 2000 76,9 12 64,9 88,9 2001 75,3 5,3 70 80,6 2002 111,2 7,5 103,7 118,7 2003 131 5,2 125,8 136,2 2004 153,2 12,2 141 165,4 2005 146,5 9,2 137,3 155,7 2006 155,1 10,7 144,4 165,8 2007 174,2 13,7 160,5 187,9 2008 251,3 25 226,3 276,3 Запорізька область 1998 51,5 53,8 -2,3 105,3 1999 47,5 20,5 27 68 2000 52,4 40,1 12,3 92,5 2001 54,2 41,4 12,8 95,6 2002 65,3 18,3 47 83,6 2003 70,8 40,5 30,3 111,3 2004 120,2 27,5 92,7 147,7 2005 102,8 41,3 61,5 144,1 2006 122,5 68,8 53,7 191,3 2007 156 104,9 51,1 260,9 2008 202 269,2 -67,2 471,2 Вінницька область 1998 1,8 0,2 1,6 2 1999 1,9 0,1 1,8 2 2000 1,9 0,2 1,7 2,1 2001 1,8 0,2 1,6 2 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Вінницька область 2002 2,6 0,3 2,3 2,9 2003 2,5 0,5 2 3 2004 10,5 70,9 -60,4 81,4 2005 13,8 104,4 -90,6 118,2 2006 19,5 61,4 -41,9 80,9 2007 26,1 67,6 -41,5 93,7 2008 38,2 64,2 -26 102,4 Закарпатська область 1998 11,3 7,3 4 11,3 1999 9,6 4,4 5,2 9,6 2000 12 4,6 7,4 12 2001 10,7 4,3 6,4 10,7 2002 14,6 7,3 7,3 14,6 2003 15,9 6,4 9,5 15,9 2004 23,6 13,8 9,8 23,6 2005 31,3 27,2 4,1 31,3 2006 27,7 21 6,7 27,7 2007 38,6 25,1 13,5 38,6 2008 64,7 46,1 18,6 64,7 Донецька область 1998 118,6 65,1 53,5 183,7 1999 54 34,5 19,5 88,5 2000 56 38,9 17,1 94,9 2001 49,9 18,2 31,7 68,1 2002 51 30,4 20,6 81,4 2003 66,2 25,5 40,7 91,7 2004 205,1 66 139,1 271,1 2005 256,5 135,7 120,8 392,2 2006 306,8 218,5 88,3 525,3 2007 399,3 375,9 23,4 775,2 2008 453,6 399,1 54,5 852,7 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Луганська область 1998 31,3 10,5 20,8 41,8 1999 18,9 9,3 9,6 28,2 2000 20,9 8,5 12,4 29,4 2001 21 10,1 10,9 31,1 2002 17,7 12,9 4,8 30,6 2003 17 17 34 2004 18,8 17,1 1,7 35,9 2005 22,9 54 -31,1 76,9 2006 28 41,7 -13,7 69,7 2007 34,3 94,5 -60,2 128,8 2008 46,4 81,7 -35,3 128,1 Сумська область 1998 6,8 15,2 -8,4 22 1999 5,5 8,1 -2,6 13,6 2000 6,5 5,1 1,4 11,6 2001 7,1 24 -16,9 31,1 2002 9,2 29,5 -20,3 38,7 2003 17,9 63,3 -45,4 81,2 2004 41,4 55,2 -13,8 96,6 2005 30,4 102,4 -72 132,8 2006 49,4 108,9 -59,5 158,3 2007 50,1 103,8 -53,7 153,9 2008 41,4 159,4 -118 200,8 Чернігівська область 1998 2,2 3,7 -1,5 5,9 1999 1,9 4,7 -2,8 6,6 2000 2,8 4,1 -1,3 6,9 2001 4,1 3 1,1 7,1 2002 2,7 5,9 -3,2 8,6 2003 3,4 10,8 -7,4 14,2 2004 4,3 9,2 -4,9 13,5
Прикордонні
регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Чернігівська область 2005 2,9 13,5 -10,6 16,4 2006 3,8 12,7 -8,9 16,5 2007 4,1 13,6 -9,5 17,7 2008 6,7 19,1 -12,4 25,8 Житомирська область 1998 1,2 0,1 1,1 1,3 1999 1 1 1 2000 1,5 1,5 1,5 2001 1,7 1,7 1,7 2002 2,7 0,1 2,6 2,8 2003 3,7 0,1 3,6 3,8 2004 3,6 0,6 3 4,2 2005 4,2 1,9 2,3 6,1 2006 5,9 2,4 3,5 8,3 2007 8,7 5,9 2,8 14,6 2008 11,1 7,2 3,9 18,3 Харківська область 1998 28,6 8 20,6 36,6 1999 24,5 6,8 17,7 31,3 2000 24,6 5,1 19,5 29,7 2001 33,4 9,2 24,2 42,6 2002 35,5 14,3 21,2 49,8 2003 34,3 14,8 19,5 49,1 2004 48,3 46,2 2,1 94,5 2005 58,9 96,8 -37,9 155,7 2006 97,1 153,3 -56,2 250,4 2007 241,4 268 -26,6 509,4 2008 234 428,1 -194,1 662,1 Київська область 1998 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Київська область 2000 21 10,4 10,6 31,4 2001 23,3 9,1 14,2 32,4 2002 30,4 6,8 23,6 37,2 2003 40,9 15,7 25,2 56,6 2004 76,4 73,9 2,5 150,3 2005 101,7 34,4 67,3 136,1 2006 104,1 66,9 37,2 171 2007 118,9 130,1 -11,2 249 2008 147,5 170,6 -23,1 318,1 Львівська область 1998 30,1 10 20,1 40,1 1999 18 7,4 10,6 25,4 2000 19,5 9,9 9,6 29,4 2001 19,9 21,6 -1,7 41,5 2002 30,1 17 13,1 47,1 2003 37,6 21,3 16,3 58,9 2004 44,8 26,9 17,9 71,7 2005 57,6 33,6 24 91,2 2006 72,8 43,6 29,2 116,4 2007 93,1 58,5 34,6 151,6 2008 129,9 105,9 24 235,8 м. Київ 1998 365 204,6 160,4 569,6 1999 341,4 171,9 169,5 513,3 2000 357,9 196,6 161,3 554,5 2001 368,1 203,8 164,3 571,9 2002 383,5 228,6 154,9 612,1 2003 526 287 239 813 2004 762,8 464,3 298,5 1227,1 2005 1068,7 887,6 181,1 1956,3 2006 1612,9 1364,1 248,8 2977
Прикордонні
регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США)
  м. Київ 2007 2255 1774,9 480,1 4029,9
  2008 3216,3 2434,1 782,2 5650,4
  Івано-Франківська область 1998 9,3 1,4 7,9 10,7
  1999 10,9 1,2 9,7 12,1
  2000 12 1,1 10,9 13,1
  2001 9,7 3,8 5,9 13,5
  2002 18,1 11,3 6,8 29,4
  2003 18,3 7,3 11 25,6
  2004 15,8 6,2 9,6 22
  2005 13 7,2 5,8 20,2
  2006 17,1 20,6 -3,5 37,7
  2007 20,3 15,3 5 35,6
  2008 25,8 23,8 2 49,6
  м. Севастополь 1998 30,2 10 20,2 40,2
  1999 22,4 6 16,4 28,4
  2000 27,1 3,7 23,4 30,8
  2001 30,7 4,1 26,6 34,8
  2002 36,8 3 33,8 39,8
  2003 42,1 1,6 40,5 43,7
  2004 85,1 4,3 80,8 89,4
  2005 89,2 8,7 80,5 97,9
  2006 90,6 22,9 67,7 113,5
  2007 95,5 11,1 84,4 106,6
  2008 107,7 12,4 95,3 120,1
  Одеська область 1998 455,7 43,6 412,1 499,3
  1999 422,8 38,6 384,2 461,4
  2000 386,9 43,8 343,1 430,7
  2001 435,1 40,4 394,7 475,5
  Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США) Одеська область 2002 499,1 35,4 463,7 534,5 2003 505 36,1 468,9 541,1 2004 657,2 79,5 577,7 736,7 2005 830,5 124,3 706,2 954,8 2006 879,8 130,7 749,1 1010,5 2007 1063,9 168,5 895,4 1232,4 2008 1548,7 242,1 1306,6 1790,8 Миколаївська область 1998 55,4 21,7 33,7 77,1 1999 47,7 10,6 37,1 58,3 2000 51,3 10,2 41,1 61,5 2001 59,6 12,8 46,8 72,4 2002 69,7 28,4 41,3 98,1 2003 53,3 19,3 34 72,6 2004 83 35 48 118 2005 111,4 37,1 74,3 148,5 2006 100,5 31,9 68,6 132,4 2007 131,6 36 95,6 167,6 2008 186,8 46,5 140,3 233,3 Херсонська область 1998 15,8 1,1 14,7 16,9 1999 14,2 0,2 14 14,4 2000 11,6 0,1 11,5 11,7 2001 16,4 0,6 15,8 17 2002 17,7 0,3 17,4 18 2003 22,8 0,4 22,4 23,2 2004 47,5 3,1 44,4 50,6 2005 57,9 6,5 51,4 64,4 2006 48,4 8 40,4 56,4 2007 45,9 1,8 44,1 47,7 2008 71,3 6,2 65,1 77,5 Прикордонні регіони Роки Експорт (млн. дол. США) Імпорт (млн. дол. США) СЗТ (млн. дол. США) ЗТО (млн. дол. США)
  Волинська область 2000 3,86 1,91 1,95 5,77
  2001 3,48 2,36 1,12 5,84
  2002 3,37 2,27 1,1 5,64
  2003 4,35 5,67 -1,32 10,02
  2004 5,71 10,5 -4,79 16,21
  2005 10,54 17,9 -7,36 28,44
  2006 18,27 16,7 1,57 34,97
  2007 25,4 26,4 -1 51,8
  2008 40,9 57,6 -16,7 98,5
  Чернівецька область 2000 1,5 0,3 1,2 1,8
  2001 1,2 0,8 0,4 2
  2002 1,2 0,7 0,5 1,9
  2003 1,2 0,6 0,6 1,8
  2004 1,1 0,6 0,5 1,7
  2005 1,4 0,5 0,9 1,9
  2006 1,9 6,1 -4,2 8
  2007 3,3 3,2 0,1 6,5
  2008 3,2 3,9 -0,7 7,1
  Рівненська область 2000 16,2 1,3 14,9 17,5
  2001 17,6 6 11,6 23,6
  2002 19 2,7 16,3 21,7
  2003 24,1 4,4 19,7 28,5
  2004 30 7,3 22,7 37,3
  2005 31,9 8,7 23,2 40,6
  2006 50,1 11,9 38,2 62
  2007 55,4 19,4 36 74,8
  2008 51,3 19,4 31,9 70,7
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Додаток Г
Таблиця Г.3 Товарна структура експорту і імпорту прикордоннихрегіонів України у 2009рПрикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту АР Крим
–  Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (35756,2 тис.дол.США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання ( 28995,3 тис.дол.США);
–  Продукти рослинного походження ( 2972,7 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (12330,4 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (2582,6 тис.дол.США);
–  Продукти рослинного походження (3130,9 тис.дол.США); Вінницька область
–  Деревина і вироби з деревини (3932,1 тис.дол.США);
–  Текстильні матеріали, текстильні вироби (2641,0тис.дол.США)
–  Продукти рослинного походження (10558,5 тис.дол.США);
–  Готові харчові продукти (10344,9 тис.дол.США);
–  Мінеральні продукти (4058,7 тис.дол.США)
–  Текстильні матеріали та текстильні вироби (1122,9 тис.дол.США)
–  Машини, обладнання та механізми (2036,3 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (1562,2 тис.дол.США) Волинська область
–  Живі тварини; продукти тваринного походження (8436,4 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (24744,5 тис.дол.США);
–  Деревина і вироби з деревини (5228,1 тис.дол.США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (7947,7 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (15107,3 тис.дол.США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання (6421,8 тис.дол.США ); Прикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту Донецька область
–  Готові харчові продукти (52868,8 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти (103262,1 тис.дол.США);
–  Продукція хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (31659,0 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (1062178,5 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (103524,6 тис.дол.США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання (88213,5 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти ( 106355,5 тис.дол.США);
–  Продукція хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (24924,9 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них ( 51791,4 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (30120,4 тис.дол. США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання (10115,4 тис.дол. США) Житомирська обл
–  Деревина і вироби з деревини (10902,7 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (5953,7 тис.дол.США);
–  Мінеральні продукти (5720,9 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю (6532,7 тис.дол.США) –  Мінеральні продукти (3216,0 тис.дол.США) Закарпатська область
–  Деревина і вироби з деревини (8612,5 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю (18505,3 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (69716,8 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти (11693,4 тис.дол.США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (12540,0 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю (13968,7 тис.дол.США); Прикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту Запорізька область
–  Мiнеральнi продукти (24397,7 тис.дол. США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (226717,7 тис.дол. США);
–  Механічне обладнання (82619,7 тис.дол. США);
–  Мiнеральнi продукти (51182,2 тис.дол. США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (226717,7 тис.дол. США)
–  Механічне обладнання (82619,7 тис.дол. США); Івано-Франківська
–  Живi тварини; продукти тваринного походження ( 7640,0 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловостi ( 8978,0 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (2895,4 тис.дол. США);
–  Текстиль та вироби з текстилю (4298,2 тис.дол. США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловостi (5253,8 тис.дол. США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (5193,2 тис.дол. США); Львівська область
–  Механічне обладнання (34010,7 тис.дол.США );
–  Текстиль та вироби з текстилю (24446,7 тис.дол.США)
–  Деревина і вироби з деревини (14763,8 тис.дол.США );
–  Продукти рослинного походження (27094,0 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти (60395,6 тис.дол.США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (18600,8 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю (18932,6 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (33309,0 тис.дол.США); Прикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту Київська область
–  Готові харчові продукти ( 58498,6 тис.дол.США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук ( 13431,7 тис.дол.США);
–  Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів ( 29861,0 тис.дол.США);
–  Продукти рослинного походження ( 15188,7 тис.дол.США);
–  Жири та олії тваринного або рослинного походження ( 15404,5 тис.дол.США);
–  Готові харчові продукти ( 25019,1 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти ( 23984,1 тис.дол.США);
–  Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (80458,4 тис.дол.США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук ( 22340,0 тис.дол.США)
–  Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів ( 31656,6 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (17592,0 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (24856,8 тис.дол.США); Луганська область
–  Мiнеральнi продукти (204864,9 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (38855,2 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (88738,4 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (21739,7 тис.дол.США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання (46472,7 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти (401869,5 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (27850,7 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (12089,7 тис.дол.США); Прикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту Миколаївска область
–  Продукти рослинного походження (76335,5 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (65446,5 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання; (20848,4 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти (26946,5 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (14078,3 тис.дол.США); Одеська область
–  Мінеральні продукти (100822,4 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (53765,1 тис.дол.США);
–  Жири та олії тваринного або рослинного походження (39054,3 тис.дол.США)
–  Продукти рослинного походження (65563,3 тис.дол.США );
–  Мінеральні продукти (124426,9 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю (42036,0 тис.дол.США); Рівненська область
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (12452,4 тис.дол.США);
–  Деревина і вироби з деревини (11934,5 тис.дол.США);
–  Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла ( 1934,8 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання ( 44323,6 тис.дол.США); Сумська область
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (13123,3 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (77567,7 тис.дол.США);
–  Готові харчові продукти (21990,0 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (4600,4 тис.дол.США); Прикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту Херсонська область
–  Продукти рослинного походження (7488,7 тис.дол.США
–  Готові харчові продукти (6722,2 тис.дол.США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання (15580,5 тис.дол.США);
–  Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (2027,8 тис.дол.США);
–  Недорогоцінні метали та вироби з них (1774,8 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (1942,6 тис.дол.США); Харківська область
–  Продукти рослинного походження (20076,8 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (65042,1 тис.дол.США);
–  Прилади і апарати оптичні (17313,8 тис.дол.США);
–  Готові харчові продукти (17849,3 тис.дол.США);
–  Готові харчові продукти (28551,8 тис.дол.США);
–  Мiнеральнi продукти (27366,5 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (21799,1 тис.дол.США);
–  Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (29103,0 тис.дол.США);
–  Механічне обладнання (40478,0 тис.дол.США); Чернівецька область
–  Деревина і вироби з деревини ( 3397,5 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю ( 4407,6 тис.дол.США);
–  Текстиль та вироби з текстилю ( 4882,5 тис.дол.США);
–  Транспортні засоби та шляхове обладнання (1720,7 тис.дол.США); Прикордонні регіони України Головні статті експорту Головні статті імпорту Чернігівська область
–  Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів (10024,8 тис.дол.США);
–  Продукти рослинного походження (7099,8 тис. дол. США );
–  Готові харчові продукти ( 11694,0 тис.дол.США);
–  Продукція хімічної промисловості (7203,0 тис.дол.США);
Додаток Д
/>
Рис. Д. 2 Експорт товарів прикордонних регіонів України у 2008 р
/>
Рис. Д. 3 Імпорт товарів прикордонних регіонів України у 2008р

/>
Рис.Д. 4 Зовнішньоторговельний оборот товарів прикордонних регіонівУкраїни у 2008 р
/>
Рис. Д. 5 Експорт послуг прикордонних регіонів України у 2008р

/>
Рис. Д.6 Імпорт послуг прикордонних регіонів України у 2008 р
/>
Рис. Д. 7 Зовнішньоторговельний оборот послуг прикордонних регіонівУкраїни у 2008 р