Купити чи продати?Прийняття рішення за допомогою технічного аналізу на прикладі зарубіжногодосвіду
Проблемою всіх без виключення економік світу є світова фінансовакриза, яка несподівано виникла наприкінці 2008 року. Стосовно її«несподіваності», зрозуміло, можна сперечатися, але те, що ця сама криза сталанайболючішою з часу «Великої депресії», переконливий факт.
Прийнято вважати, що кризові явища зародились у найбільшійекономіці світу – США і саме на ринку іпотеки. Ця проблема пов’язана передусімз крахом найкрупніших компаній, що займалися кредитуванням населення набудівництво житла, таких як Fannie Mae (FNMA- Федеральна національна іпотечнаасоціація) та Freddie Mac (FHLMC- Федеральна корпорація житлово-іпотечногокредитування).
І хоча Україна в листопаді 2008 року в черговий раз виявила своюунікальність і на фоні серйозних проблем у національній економіці, завідсутності системної та збалансованої державної політики щодо виведення країниз фінансово-економічної кризи і гострого дефіциту фінансування показала один ізнайкращих світових результатів із зростання фондових індексів [1], світовафінансова криза стала визначальною рисою розвитку системи міжнародних фінансіву 2007-2008 роках [2].
Відомо, що основним джерелом фінансування американського ринку єфондовий ринок, тобто ринок цінних паперів. Причому цей ринок включає в себе нетільки звичні нам акції, але й похідні цінні папери (деривативи), які сталиособливо широко розповсюджуватись в останні часи. Тут і прихована головнавідміна так званих континентальних ринків, до яких належить й українськийринок, від ринків острівної (англосаксонської) моделі.
Так, наприклад, фінансування ринків Старої Європи відбувається восновному за рахунок прямих інвестицій або придбання великих (контрольних)пакетів акцій компаній, тоді як в США забезпечення ресурсами відбувається зарахунок істотної участі великої кількості інвесторів в операціях з відносноневеликими пакетами цінних паперів. Український фондовий ринок в цьому невиключення тому, що ринок акцій України фактично є ринком корпоративногоконтролю, а не інвестицій. Тому не може бути детонатором економічної кризи [3].Від себе додамо, що на щастя.
Взагалі, сучасний ринок – складне багатофункціональне комплекснепоняття. Воно включає в себе, з одного боку, ринок товарів та послуг, а здругого – ринок ресурсів, що складається з фінансового ринку та ринкунерухомості. Взаємовідносини цих ринків і визначають економічний механізмдержави. Аналіз показує, що цей механізм має кредитний характер. Це значить, щобільшість ринкових суб’єктів, які діють на підставі укладених угод, приймаютьна себе зобов’язання, що мають форму цінних паперів. Таким чином, цінні папери,разом з фінансовими інститутами та ринками, є невід’ємними частинами фінансовоїсистеми країни [4].
Інвестиції в цінні папери повинні враховувати й можливість управлінняризиками, пов’язаними з можливістю не тільки не збільшити свої фінанси, але йвтратити їх.
На американському фондовому ринку відбулося приблизно таке.
Маючи за, безперечно важливі, наміри реалізувати соціальніпрограми з кредитування будівництва доступного житла для середньо- тамалозабезпечених громадян, фінансисти припустилися головного, на наш погляд,прорахунку – не врахували, що більшість цих громадян будуть не в змозі розрахуватисяпо кредитах за часи блискавичного росту цін на нерухомість. Однак, щоб навсякий випадок унебезпечити себе від ризиків неповернення, іпотечні організаціїемітували відповідні цінні папери, які, в свою чергу, скуповувались банками.Потім провідні рейтингові агентства надавали цим цінним паперам високірейтинги, що призвело до масової купівлі їх багатьма закордонними інвесторами.Як бачимо, відбувся розділ між власністю та ризиками її втратити. А у періодбуму загальнопоширена оцінка ступеня ризику з боку як боржника, так і кредиторамає тенденцію ставати надзвичайно й нерозсудливо низкою. У той же час з’являється стимулвитратити на новий проект суму, здавалося б, непомірно більшу, якщо єможливість розмістити відповідні акції на фондовій біржі й дістати негайнийприбуток. Таким чином, деякі категорії інвестицій регулюються скорішесередніми припущеннями тих, хто робить угоди на фондовій біржі (і які знаходятьвідбиття в курсах акцій), ніж розрахунками професійних підприємців, тобтоприпущеннями в справжньому змісті [5].
Але досить довго таке становище існувати не може. Як тільки одна зчастин цього ланцюга дає збій, вся піраміда обов’язково впаде. Що й відбулося вцьому випадку – цінні папери Fannie Mae та Freddie Mac раптом нічого не сталикоштувати. До речі, націоналізація цих установ буде коштувати американським платникамподатків 200 млрд. дол. Ну а зазначені папери були заставою по кредитах, якіборжники не в силах сплатити, а банки не в змозі реалізувати. Це констатаціяподій.
Пояснювати, яким чином відбулося таке стрімке падіння фондовихіндексів, задача не з легких. Навіть дати однозначну оцінку, чому налагоджений«годинниковий механізм» був зламаний, буде неможливо. Наразі існує багатопояснень: від заздалегідь спланованих дій американських транснаціональнихкорпорацій до зловтіхи представників лівих кіл, що, мовляв, ліберальнаекономіка обов’язково до цього і повинна була привести.
Одного разу, правда, з іншого приводу, Алан Грінспен, колишнійголова Федеральної резервної системи США — цей загальновизнаний «гуру» зфінансів, сказав слова, які можна віднести до всіх, хто намагається надатиостаточну відповідь стосовно причин фінансової кризи: «Ставши головнимбанкіром, я навчився незв’язно бурмотіти. І якщо я здаюся надто зрозумілим,отже, ви мене неправильно зрозуміли».
Щоб зрозуміти про надзвичайний вплив американського фондовогоринку на стан світових фінансів, наведемо деякі цифри.
1. 70 трлн. дол. США – загальносвітовий валовий продукт.
2. 14,4 трлн. дол. США – ВВП США у 2008 році.
3. 3 трлн. дол. США – частка промислового виробництва тасільського господарства (реальний сектор) у ВВП США, що становить близько 18%.
4. 11 трлн. дол. США (весь залишок ВВП США) становлять так званіпослуги. Не менше половини цих послуг – послуги фінансові. А якщо говоритипрямим текстом, то більше третини загального ВВП США утворюється в результатібездумних й неконтрольованих споживчих позичок та спекуляцій на фондовому ринку[6].
Таку, небезперечну на наш погляд, характеристику було наданофінансовим операціям на фондовому ринку США процитованим автором.
Разом з цим, можливо, буде цікавим розглянути механізми поведінкиінвесторів на фондовому ринку, які можуть стати поштовхом для появленнякризових явищ: як формуються рішення, виникають панічні настрої та провизначальну роль суб’єктивного чинника. В рамках статті пропонується розглянутилише основні поняття так званого технічного аналізу, що був впершесистематизований піонером комп’ютерного аналізу фінансових ринків Стівеном Б.Акелісом [7].
Як було показано вище, фінансування американської економікивідбувається переважно за рахунок фондового ринку. Кожного дня тисячіінвесторів вирішують дилему: купити сьогодні чи ні? Які ціни будуть завтра, затиждень, рік? Якщо б були відомі відповіді на ці прості, з першого погляду,питання торгівля була б дуже простою справою. Але це не так і томупідтвердження – сьогоднішня світова криза. Однак без застосування різнихметодик поведінки на фондовому ринку, таких як технічний аналіз, життяінвестора було б подібне пошуку відомої конфуціанської чорної кішки у темнійкімнаті.
Технічний аналіз – це метод вивчення цін, головним інструментомякого є графіки.
Цей інструмент бере свій початок з теорії Чарльза Доу, яказ’явилась на початку XX століття. Виходячи з неї, технічний аналіз вивчаєхарактер руху цін (ціни враховують всю відому інформацію), підтвердження тарозходження, об’єм як дзеркало цінових змін та підтримку або спротив.Зрозуміло, що формування загальновідомого промислового індексу Доу-Джонса і єпрямим продовженням застосування технічного аналізу.
Курсова ціна цінного паперу це, просто кажучи, угода двох сторін.Це ціна, по якій інвестор згоден продати, а інший – купити. Величина, яка можевлаштувати покупця та продавця, обумовлена насамперед їх очікуваннями. Якщоінвестор розраховує на підйом курсу цінного паперу, то він буде купувати; якщож він вважає, що курс впаде, то буде продавати. Ці виводи ускладнюютьправильний вибір, бо є по суті проявами такого мінливого людського фактору.Відомо ж, що людська натура дуже важко підпорядковується кількісній оцінці тапрогнозуванню, тому незначна зміна в настрої людини може вивести з ладубудь-яку механічну систему біржової торгівлі.
Багато інвестиційних рішень приймається на підставі несуттєвихфакторів, які постійно змінюються та з’являються нові. Доцільність таких дійможе визначати відомий банкір і студент літературного факультету, лікар ісантехнік, художник і домогосподарка. В свою чергу на їх думку можуть вплинутитакі не пов’язані між собою фактори, як сьогоднішня погода та зверненнятеперішнього голови ФРС Бена Бернанке про зміну облікової ставки тощо.
Якщо люди були б в змозі діяти строго логічно та без емоційприймати інвестиційні рішення, то фундаментальний аналіз — визначення цінивиходячи з величини майбутнього доходу — працював би чудово. І оскільки у всіхбули б однакові й строго логічні очікування, ціни змінювалися б лише післяпублікації квартальних звітів компаній або важливих повідомлень з програмекономічних новин. Тоді, щоб виявити недооцінені цінні папери, інвестори сталиб відшукувати «непомічені» іншими гравцями ринку фундаментальні дані.
Відповідно до теорії ефективності ринку, що викликає бурхливісуперечки, ціна цінних паперів являє собою все відоме про них у цей час. Отже,прогноз цін неможливий, тому що в них вже відбита вся відома на даний моментінформація про цінний папір.
Таким чином можна зазначити, що, як і в суспільному розвитку,майбутнє фондових індексів пізнається через минуле.
Якщо ціни засновані на очікуваннях інвесторів, то тоді важливішезнати не скільки цінний папір повинен коштувати (фундаментальний аналіз), аскільки за неї готові заплатити інші інвестори. Звідси не означає, щооб’єктивну вартість паперу взагалі не важливо знати. Ні, важливо. Але звичайнадумка переважної більшості учасників ринку про майбутні доходи по акціяхнастільки одностайна й сильна, що рядовий інвестор не має сил на неї вплинутиабо змінити.
Технічний аналіз складається з вивчення минулих цін з метоювизначення ймовірного напрямку їхнього розвитку в майбутньому. Поточна динамікацін (тобто поточні очікування) порівнюється з відповідною динамікою цін уминулому, за допомогою чого досягається більш-менш реалістичний прогноз.Прихильник «чистого» технічного аналізу, напевно, пояснив би це тим, що історіяповторюється. А інші обмежилися б сентенцією типу: минуле — наш вчитель. Атреті не без іронії додали щось на кшталт «історія повторюється, але нікогонічому не навчила».
Лише невелика кількість аналітиків здатна стабільно й точнопрогнозувати ціни на фондові інструменти. Але далі якщо не виходить точнопередбачати ціни, за допомогою технічного аналізу хоча б можливо стабільнозменшувати ризики і збільшувати прибуток. Тут можна додати, що, вочевидь,американські фахівці недооцінили важливість такого аналізу (як було зазначеновище), що й призвело до системної кризи.
Яким чином технічний аналіз сприяє вдалій торгівлі? Зрозуміти ценайкраще допоможе, мабуть, порівняння із грою у рулетку. Але треба відразуобмовитися: на відміну від інвесторів, учасники азартних ігор майже цілкомперебувають під владою емоційних настроїв (хоча, якщо придивитися до дійбагатьох інвесторів, порівняння з азартною грою — дуже вдале).
Власники «чесних» гральних домів заробляють гроші на грі в рулеткуне тому, що знають, який номер випаде слідом — вони просто злегка підвищуютьсвої шанси, додаючи значення «0» і «00» на ігровому полі.
Аналогічна ситуація спостерігається й на фондовій біржі: купуючицінний папір, інвестор не знає, чи зросте її ціна. Але, якщо він купує акціюпри зростаючій тенденції, після невеликого спаду й при падаючих процентнихставках, то він збільшує свої шанси отримати прибуток. Тут діє не азарт, арозрахунок. Однак багато інвесторів купують папери, навіть не намагаючисьвплинути на свої шанси. При цьому додамо, що приблизно так вийшло і вукраїнській банківській сфері: вкладники, піддавшись паніці, стали вилучатисвої гроші з банків. Однак далеко не всі фінансові структури надали до цьоговагомий привід.
Щоб виграти, вам не потрібно знати (всупереч традиційномупогляду), куди рушить ціна паперів. Головне завдання — підвищити ймовірністьукладення прибуткових угод. Навіть якщо такий аналіз зводиться лише довизначення довгострокових, середньострокових і короткострокових тенденцій, цевже дає перевагу, якої б не було без технічного аналізу.
/>
Мал.1[*]
Розглянемо, наприклад, графік курсу акцій компанії Merck на мал.1:тенденція тут явно спадаюча, без ознак розвороту. Хоча компанія, можливо, маєперспективи високого прибутку й гарні фундаментальні показники, купувати їїцінні папери нема рації, поки які-небудь технічні ознаки в динаміці цін невкажуть на зміну існуючої тенденції.
Технічний аналіз майже цілком заснований на аналізі ціни й обсягу.Нижче дане тлумачення необхідних термінів, що визначають ціну паперів і обсягторгів [7].
Ціна відкриття (open): ціна першої угоди даного періоду(наприклад, першої угоди дня). При аналізі денних даних ціна відкриття дужеважлива, тому що вона відображає одностайну думку, до якої прийшли всі учасникиринку до ранку — а він, як відомо, «мудріше вечора».
Максимум (high): найбільша ціна паперу за даний період. Це рівень,при якому продавців було більше, ніж покупців (тобто бажаючі продати по більшвисокій ціні є завжди, але максимум — це найвища ціна, на яку згодні покупці).
Мінімум (low): найменша ціна паперу за даний період. Це рівень,при якому покупців було більше, ніж продавців (тобто бажаючі купити по більшнизькій ціні є завжди, але мінімум — це найменша ціна, на яку згодні продавці).
Ціна закриття (close): остання ціна паперу за даний період.Завдяки її широкій інформаційній доступності, цю ціну частіше іншихвикористають при аналізі. Більшість аналітиків уважають важливим співвідношенняміж ціною відкриття (першою ціною) і закриття (останньою ціною).
Обсяг (volume): кількість акцій (або контрактів – ф’ючерсів,форвардів), по яких були укладені угоди за даний період. Взаємозв’язок міжцінами й обсягом (наприклад, ріст цін на тлі зростаючого обсягу) має великеаналітичне значення.
Відкритий інтерес (open interest): загальне число нереалізованихф’ючерсних або опціонних контрактів (тобто не виконаних, не закритих).
Ціна попиту (покупця) (bid): ціна, яку біржовий посередник готовийзаплатити за цінний папір (тобто ціна, по якій можна продати).
Ціна пропозиції (продавця) (ask): ціна, по якій біржовийпосередник готовий продати цінний папір (тобто ціна, по якій можна купити).
Ці прості показники лежать в основі багатьох технічнихінструментів, що використовуються для вивчення цінових співвідношень, тенденцій,моделей тощо.
Однак не завжди можна одержати всі вищезгадані параметри ціннихпаперів та і багато інформаційних агентств повідомляють лише неповні дані.
Основа технічного аналізу — це графік. І в цьому випадку дійснокраще один раз побачити, чим сто разів почути (або прочитати).
Найчастіше використовуються для аналізу лінійні та стовпчиковіграфіки.
Лінійний графік (line charts) — найпростіший вид графіка. Лінія,що представлена на графіку курсу акцій компанії General Motors (мал.2), з’єднуєціни закриття акцій у кожний з днів торгових сесій. Дати проставлені внизу погоризонталі, а ціни на акції — по вертикалі.
Стовпчиковий графік (bar charts ) показує ціну відкриття (якщовона відома), максимум, мінімум і ціну закриття. Стовпчикові графіки — найпоширенішийтип графіка, застосовуваний в аналізі цінних паперів.
Як видно зі стовпчикового графіка (мал.3), верхня крапка кожного звертикальних стовпчиків являє собою максимальну ціну за даний період, а нижня — мінімальну. Риска із правої сторони стовпчика позначає ціну закриття. Якщоаналітик має у своєму розпорядженні ціни відкриття, то вони відзначаютьсярисками з лівої сторони стовпчика.
/>/>
Мал.2 та мал.3
Стовпчиковий графік обсягу (volume bar chart ), передусім,ілюструє обсяги торгів та звичайно представляється у вигляді стовпчиків,розташованих під графіком ціни (мал.4). Більшість аналітиків стежать лише завідносним рівнем обсягу, так що шкала обсягу як така звичайно відсутня.
На цьому малюнку показаний обсяг з нульовим відліком: тобто нижнякрапка кожного стовпчика — це нульова величина. Однак більшість спеціалістіввіддають перевагу не нульовому відліку, а обчисленню відносного обсягу. Вінздійснюється шляхом вирахування мінімальної величини обсягу за період, щоаналізується, із всіх стовпчиків обсягу.
/>
/>
Мал.4 та Мал.5
Стовпчикові показники обсягу з обчисленням відносного значення, уяких відкинуті мінімальні значення денного обсягу, дозволяють легше розпізнатитенденції обсягу. На мал. 5 представлені ті ж дані по обсягу, але з обчисленнямвідносного його значення.
Поведінку інвесторів як раз тому, що її неможна достатньо точнозмоделювати за допомогою логічних припущень, дотепно наділили твариннимизвичками, відомими як поведінка биків та ведмедів.
Ціни паперів можна образно представити як результат сутички міжбиком (покупцем) і ведмедем (продавцем). Бики намагаються підштовхнути цінинагору, а ведмеді — униз. Фактично цей напрямок руху цін показує, чия бере,тобто означає наявність тенденції. А це – вже прямий сигнал для інвестора.
Опираючись на це образне порівняння, розглянемо динаміку курсуакцій компанії Phillip Morris на мал.6. Зверніть увагу, як щораз, коли ціни заперіод, що аналізується, падали до рівня 45,50 дол., бики (покупці) бралиініціативу у свої руки, не допускаючи подальшого зниження цін. Це означає, щопри ціні 45,50 дол. покупці вважали придбання паперів цієї компанії вигідним (апродавці не бажали продавати за ціною нижче 45,50 дол.). Така цінова ситуаціяназивається підтримкою, тому що покупці підтримують ціну 45,50 дол.
За аналогією з рівнем підтримки, опір — це рівень, при якому ціниконтролюють продавці, що не допускають їхнього подальшого підйому. Розглянемомал. 7. Зверніть увагу, як щораз, коли ціни наближалися до оцінки 51,50 дол.,продавці чисельно перевершували покупців, перешкоджаючи росту цін.
/>
Мал.6
/>
Мал.7
Таким чином ціна, по якій відбувається угода, — це ціна, щовлаштовує й бика, і ведмедя. Вона відображає збіг їхніх очікувань. Бикисподіваються на ріст цін, а ведмеді — на падіння.
Рівні підтримки показують ціну, при якій більшість інвесторіврозраховують на її підвищення; рівні опору показують ціну, при якій більшістьінвесторів уважають, що вона знизиться.
Однак під впливом різних факторів, в тому числі і незначних,згодом очікування інвесторів міняються! Так, наприклад, довгий час інвесторидумали, що промисловий індекс Доу-Джонса не підніметься вище 1000 (про щосвідчить потужний опір в оцінки 1000 на мал.8). Однак пройшло кілька років — іїх уже не дивували значення індексу, близькі до 2500.
/>
Мал.8
/>
Мал.9
Якщо очікування інвесторів міняються, то найчастіше цевідбувається досить різко. Це також підкреслює мінливість людської натури,схильної, як відомо, безжалісно скидати колишніх кумирів.
Подивіться, як рішуче переступили ціни рівень опору на графікукурсу акцій компанії Hasbro Inc. (мал. 9). Зверніть також увагу, що при проривіцього рівня значно зріс обсяг торгів.
Як тільки учасники ринку зрозуміли, що акції Наsbro можутькоштувати більше 20,00 дол., зросло число інвесторів, готових купувати їх і побільш високій ціні (що привело до росту цін і обсягу продаж). За цією ж логікоюведмеді, які раніше почали б продавати з наближенням цін до оцінки 20,00 дол.,також повірили в подальший ріст цін і відмовилися від продажу.
Тепер погляньмо, на основі яких факторів приймають рішенняінвестори вітчизняного фондового ринку. Ось де діє справжній чистийфундаментальний підхід! Навіть в часи сертифікатної приватизації тих показниківфінансового та майнового стану підприємств, пакети акцій яких надані до продажута які доступні широкому загалу, було недостатньо для того, щоб, наприклад,пояснити вкрай асиметричний розподіл кількості проданих акцій та якіснунеоднорідність підприємств. Аналіз поведінки інвесторів під час прийняттярішення щодо купівлі тих чи інших цінних паперів виявив залежність результатіваукціонів від характеристик підприємства, що характеризується коефіцієнтамикореляції від 0,6-0,8. Це означає, що існує майже лінійна залежністьпривабливості підприємства від збільшення його загальних характеристик, такихяк розмір статутного капіталу, запропонований до про продажу пакет акцій, обсягпродукції, розмір земельної ділянки тощо [4].
Про справжні цілі зазначеного інвестування можна тількиздогадуватись, бо сьогодні ні для кого не є секретом, що багато товариств, якібули вкрай затребувані покупцями на сертифікатних аукціонах, перебувають на тихчи інших стадіях банкрутства або взагалі відійшли в історію.
Заради об’єктивності слід додати, що наразі в Україні є ознакитого, що фінансові аналітики все ж таки використовують засоби технічногоаналізу для формування інвестиційних очікувань. Це стосується ізагальноукраїнського індексу ПФТС та деяких приватних індексів, таких як DragonCapital, TEKT Asset Management та «Укранет» (див., напр., «Інвестгазета» від15.09.2008, 22.09.2008, 06.12.2008, 02.03.2008). Тобто, є об’єктивна цінаакцій, є тенденція, присутні показники опору та підтримки. Інструмент дляприйняття інвестиційного рішення, здається, присутній.
Але ж подивимось на котирування цінних паперів, частина з якихвключена до зазначених вище фондових індексів, в тому ж самому виданні(«Інвестгазета» від 02.03.2008, стор. 66-67) та побачимо, що ціна їх визначенаяк договірна. Тобто ніякого рішення потенційний інвестор не зможе прийнятитільки на підставі ринкових інструментів.
Такими чином слід погодитися з думкою, що ціни акцій українськихемітентів існують як би двох, трьох видів для різних інвесторів, ціна угодивизначається тільки за згодою, а не безальтернативним біржовим збігом цінпродавця та покупця й при цьому «некоректно відображає їх реальну вартість»[8].
На думку автора, суто суб’єктивну, для того, щоб український фондовий ринокз ринку корпоративних поглинань та захоплень за темною завісою перетворився насправжній ринок інвестицій, необхідно залучити до нього велику кількістьінвесторів – простих громадян. «…Ми чомусь не залучаємо до приватизації власненаселення… Обов’язково включити до приватизації власне населення!»- закликаєакадемік НАНУ, директор Інституту економіки та прогнозування В. Геєць [9].
Ось тут в нагоді й будуть навички технічного аналізу і кожнаукраїнська родина, сподіваємось, буде уважно вчитуватись в рядки котируваньцінних паперів на шпальтах, наприклад, згадуваної вище «Інвестгазети», як цезазвичай роблять пересічні американці, розглядаючи кожного дня багатосторінкові«Financial Times» та «Wall Street Journal».
Особливо такий підхід буде актуальним зі вступом в дію 29.04.2009довгоочікуваного Закону України «Про акціонерні товариства», де обіг акційможливий тільки за ринковою (біржовою) ціною та кожне акціонерне товариствоповинно пройти обов’язковий лістинг на фондовій біржі. Це необхідно, насамперед, длятого, щоб кожний інвестор в будь-який момент міг знати про реальну ціну ціннихпаперів та робити відповідні висновки щодо подальшого інвестування.
Додамо також при цьому, що на тлі вирування світової економічноїкризи інвестори повинні все ж таки переглянути свою поведінку та відмовитисьвід чистого азарту гравця та перебільшених очікувань на користь більш виваженоїоцінки параметрів ринку для того, щоб ціна цінного паперу нарешті відображаласвою реальну вартість. Мабуть тоді брокери будуть поводитись не як «бики» та«ведмеді», а як, так би мовити, «людина-покупець» та «людина-продавець».
Література
1. Додаток доДержавного інформаційного бюлетеня «Про приватизацію» «Відомості приватизації»,№47 від 03.12.2008.
2. П. Дзюба.Динаміка розвитку міжнародного ринку акцій: досвід кризового періоду, Державнийінформаційний бюлетень «Про приватизацію», №12, 2008.
3. В. Корнеев.Кураж и риски финансовых спекуляций. «Инвестгазета», 22-28.09.2008.
4. В. Сословский,А. Рогачевский. Современное состояние фондового рынка Украины. Экономикатранспортного комплекса. Сборник научных трудов., Х.: ХГАДТУ, 1998.
5. Д.М. Кейнс.Общая теория занятости, процента и денег. Гл. 12. М.,1997.
6. Р. Василишин.Братство «кінця». Кінець. «Дзеркало тижня», №44 від 22.11.2008.
7. Steven B.Achelis. Technical analysis from… to. Cover every trading tool… from theabsolute Breadth index to the Zig Zag. Probus Publishing, Chicago, Illinois/Cambridge, England, 1999.
8. Л. Городецкий.Цены акций некорректно отражают их реальную стоимость. «Инвестгазета»,06-12.10.2008.
9. В. Геєць. Ярозпоряджався би передусімсвоїми коштами, а не запозиченими, бо ми вже є жертвами кредитної експансії.«Дзеркало тижня», №8 від 07.03.2009.