МІНІСТЕРСТВОАГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедратехнології виробництва
продукціїтваринництва
КУРСОВОЙПРОЕКТ
натему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГОВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ”
здисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВАПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА
ХЕРСОН –2011 р
ВСТУП
В Україні виробництво свинини нарощують зарахунок збільшення поголів’я свиней, переходу до інтенсивних методів веденнягалузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, щосприяє значному підвищенню продуктивності тварин.
Свинарство країни нині переживає не кращічаси, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареноюцирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті,незважаючи на ризик. З одного боку, кон’юнктура ринку непередбачувана: палкідискусії у Верховній Раді – звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому,що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіхзусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла,оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все жтаки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощенихсвиней та збільшення поголів’я, росли з кожним роком.
Треба сказати, що тваринники ще пам’ятаютьчаси, коли ціни на м’ясо в Україні перевищували європейські. Отже, буламожливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.
Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівняселекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексузоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямованевирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору тадобору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів,скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції йполіпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЮРОК ПОРОДИ СВИНЕЙ 1.1 Історія виведення дюрок породи
Виведена у 1860 р. в США шляхом схрещування ліній рудих свиней штатівНью-Джерсі та Нью-Йорк. До Америки руді свині завезені з Африки, Іспанії,Португалії та руді беркшири. Рудих свиней, яких розводили в штаті Нью-Джерсі,називали джерсейськими. Вони відзначалися міцною конституцією, великимирозмірами і високою багатоплідністю. Значний вклад у породоутворювальний процесрудих великих свиней вніс відомий селекціонер К. Петтіта, який з 1820 р. Завізу своє господарство цей генотип. Відповідно до потреб ринку, селекція з цією породою веласьспочатку за сальними, а в останні десятиліття — за м’ясними якостями.Користуються попитом у населення для розведення в домашніх підсобнихгосподарствах. В Україну свині породи дюрок завезені в 1976 році. Свині цієї породи в умовахУкраїни використовуються протягом 30 років, як при чистопородному розведенні,так і при схрещуванні та гібридизації. Це довгі тварини з коропоподібною спиною, добре вираженимим’ясними формами та прямою слоноподібною поставою кінцівок. Масть тварин рударізних відтінків. 1.2 Біологічні особливості дюрок породисвиней
Це довгі тварини з коропоподібною спиною, добре вираженими м’яснимиформами та прямою слоноподібною поставою кінцівок. Масть тварин руда різнихвідтінків. Дорослі кнури мають живу масу 390-420 кг, матки — 330-350 кг, багатоплідність — 9-11 поросят. Свиноматкам притаманні високі материнськіякості в годівлі потомства. На контрольній відгодівлі молодняк досягає живоїмаси 100 кг за 170-180 днів при витратах 3,6-3,8 корм. од. на 1 кг приросту, і товщини шпику над 6-7 грудними хребцями 15-20 мм. Свиней породи дюрок використовують для промислового схрещування 1.3 Зв’язок продуктивності свиней зконституцією
Свині дюрок мясного типу. Такі свині мають тонкий, але міцний костяк,тонку і щільну шкіру. Мязова тканина розвинута добре. Свині енергійні,скоростиглі. Внутрішні органи розвинені, окислювально-відновні процеси уорганізмі таких свиней проходять активно. Тип нервової діяльностіхарактеризується сильним збудливими і гальмівними нервовими процесами. Головаповинна бути пропорційною довжині тулуба. Вуха повинні бути невеликі, горизонтальнопоставленні. Ганаші у свиней повинні бути виповненими, але не відвислими. Шиябільш видовжена. Плечі бажанно широкі, рівні, косо поставленні з добрерозвинутою мязовою тканиною при зєднанні з шиєю та спиною без перехватів. Холкаширока, рівна, без западин між лопатками. Грудна клітка у свиней повинна бутиширокою. Обхват грудей за лопатками меньший за довжину тулуба на 5-10 см. Боки бажанні довгі, рівні, з круглими ребрами. Окороки бажані широкі, довгі, окрцглі, добревиповнені.1.4 Племінна робота з тваринами дюрок породи
Свині дюрок імпортної селекції мають високі відгодівельні та м’ясніякості, але серед свиней вітчизняних порід за репродуктивними якостями матоквони не конкурентоздатні. Тому на підставі цілеспрямованих поєднань генотипівдюрок американської, чеської, а надалі й англійської селекцій в умовах Українистворюється новий тип свиней породи дюрок української селекції з поліпшенимирепродуктивними якостями маток при збереженні у них високих відгодівельних там’ясних якостей (автор — В. С. Топіха). Виведення високопродуктивних генотипівта створення стад свиней породи дюрок нового типу базується на внутріпородніймінливості та генетичній різноманітності осіб з визначеною подібністю, щозабезпечується наявністю географічних популяцій породи. Нині свиней породи дюрок українськоїселекції є 5 тис. голів, з них основних маток 350 голів. В умовах повноцінноїгодівлі жива маса повновікових кнурів становить 326 кг, маток — 258 кг, що відповідно вище вимог класу еліта на 36 кг і 28 кг. Максимальні показники за цією ознакою у кнурів — 382 кг, у маток — 325 кг (вище вимог класу еліта на 85 кг і 92 кг), що свідчить про високі потенційні можливостітварин. Крупність тварин зумовлює й довжину тулуба, яка відповідає класу елітаабо дещо перевищує його. У середньому в 1991 — 1994 pp. за 2997 опоросамибагатоплідність маток становила 10,64 поросяти (макс. — 18 голів), кількістьпоросят у двомісячному віці — 10,18 (макс. — 15 голів) з масою гнізда 197 кг (макс. — 310 кг). У 1995 р. ці показники за 494 опоросами були відповідно: 10,8 голови, 10,27голови, 204 кг (макс. 17 голів, 15 голів і 345 кг). На великому масиві свиней (п=1177) встановлені високі відгодівельні якості. Вік досягнення 100 кг живої маси — 184,6 дня (1981 — 1991 pp.), 185,7 дня (1991 — 1994 pp.), що вище вимог стандартукласу еліта відповідно на 2,4 і 1,39 дня при середньодобовому прирості 723 г і 732 г. В 1995 р. ці показники були відповідно 184 дні, 744 г і затрати корму на 1 кг приросту 3,69 к. од., високі були забійні та м’ясні якості. В середньому за 1981 — 1991pp. і 1991 — 1994 pp. забійний вихід у тварин становив 80,69; 80,10% (макс—83,3%), площа «м’язового вічка» — 38,41; 38,17 см2 (макс— 40,3 см2),товщина шпику — 22,1; 23 мм (мінім.— 18 мм), довжина туші — 97,9; 98,9 см (макс— 103,6 см), маса заднього окістя — 11,97; 11,92 кг (макс— 12,9 кг), вихід м’яса із туші — 63; 62%. Наведені дані підтверджують, що протягомдослідного періоду свині породи дюрок нового типу української селекціїнезнизили своїх відгодівельних, забійних та м’ясних якостей у створених племінних стадах. Хімічні та фізичні показники м’яса ісала свідчать про добру їх якість. Привертає увагу наявність великої кількостіміжмускульного жиру — 3,93%, що забезпечує високу калорійність м’яса та добрісмакові якості. Такимчином, новий тип свиней породи дюрок української селекції в умовах повноцінноїгодівлі забезпечує високі параметри продуктивності. Відтворювальні якостідобрі. Кнури використовуються як при ручному паруванні маток, так і штучному їх осіменінні. Сучаснагенеалогічна структура нового типу свиней породи дюрок складається із 11 ліній.Кращою виявилась лінія Далекого, що створена на основі генотипів американськоїта чеської селекцій.
2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ
Технологіяодержання свинини у спеціалізованих господарствахґрунтується на потоковомуспособівиробництва, при якому передба-чаєтьсябезперервний і рівномірний випуск протягом року через певні проміжки часу, однакової кількості продукції (відгодівельних свиней чи молодняку в репродукторних господарствах). Вона передбачає:формування однорідних груп свиноматок, осіменіння та опороси кожної групи впевний період, розподіл тварин за статево-віковими групами, утримання створенихгруп у спеціалізованих приміщеннях. При потоково-цеховій системі виробництвасвинини виділяють чотири цехи: цех холостих свиноматок; цех опоросу, підсиснихсвиноматок та поросят-сисунів; цех дорощування молодняку; цех відгодівлі.
Закількістю вирощеного й відгодованого молодняку за рік сви-нарськіспеціалізовані господарства з цілорічним безперервним рит-мічним закінченимциклом виробництва поділяють на три групи: невеликі — до 12 тис. голів, середні— до 54 тис. і великі — до 108 тис. голів.
Спільнимирисами різних інтенсивних технологій промислового виробництва свинини є: високаконцентрація відселекціонованого стандартного поголів’я; інтенсивневикористання тварин і площі приміщень; ритмічність і послідовність виробничихта технологіч-них процесів; потоковий (конвеєрний) принцип виробництва;висо-кий рівень механізації й автоматизації; вузька спеціалізація техно-логічнихоперацій; наукова організація праці.
Залежно відпородного складу, інтенсивності росту поголів’я, по-тужності підприємства,кліматичної зони, умов утримання та годів-лі технології можуть різнитися міжсобою, але мінімальні вимоги до показників виробництва залишаються стабільними
2.1 Основні параметри роботи підприємства
Щоб виконатизавдання підприємства ─ 5990 ц свинини в живій масі, необхідно звідгодівлі зняти та здати на м’ясо, голів з середньою живою масою 105 кг:
599 т / 0,105 = 5705голів
На відгодівлюповинно бути поставлено, голів (санітарний брак — 2%, а збереженість — 98%):
5705– 98%
х – 100% />
Санітарний брак підсвинків за період дорощування-12%,відповідно збереженість-88%. Кількість відлучених поросят, що буде переведенона дільницю дорощування становить:
5821 голів – 88 %
х – 100 % />
Щорічне одержанняпоросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсиснийперіод (12%).
6615 голів – 88%
х – 100% />
Одержана величина є вихідною для визначеня кількостінормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідністьтехнологічних ♀ дорівнює 9 голів на опорос, тому протягом року будеодержано:
/>
Репродуктивнийперіод ♀ визначаємо за формулою:
П = Тпор.+ Тпід. + Тхол., де: П = 114 + 42 + 22 = 178 днів
Тпор.– тривалість періоду поросності, днів;
Тпід. –тривалість підсисного періоду, днів;
Тхол. –період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.
Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне йогопотужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційнепоказникам ефективності використання ♀ :
/>, де (3.2)
М = />
О – потужністьсвинарського підприємства, гол;
П –репродуктивний період, днів;
Т – коефіцієнт заплідненості♀;
Д – вихід діловихпоросят;
Кд – коефіцієнтзбереженості підсвинків за період дорощування;
Кв – коефіцієнтзбереженості молодняку за період відгодівлі.
Показникомефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньомупо стаду):
/> ; де А = />
А – кількістьопоросів на ♀за рік;
Т – коефіцієнтзаплідненості ♀;
П –репродуктивний період, днів;
Крок ритмузалежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник,складається з двох ізольованих секцій по 30 станків у кожній.
Середня кількістьопоросів, які припадають на одну добу, становить:
/>
Таким чином, водній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:
/>
Після визначеннярозміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміритехнологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):
1) технологічнагрупа глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 12% аварійних опоросів) складається із 34 свиноматок
(30 підсиснихсвиноматок + 4 (12%), які опоросилися аварійно);
2) технологічнагрупа умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуваннямпрохолосту (14%) складається з 39 голів
(34 голів + 5 (14%));
3) технологічнагрупа новонароджених поросят складається з 270 голів
(30 свиноматок *9 новонароджених поросят),
а до відлученнязменшується на 12% (відхід за період), або на 32 голови, і становить 238 голів;
4) технологічнагрупа на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період(12%) становитиме 209 голів
(238 голів – 29голів (12%));
5) технологічнагрупа на дільниці відгодівлі складається із 205 голів
(209 голів — 4голів (2%)).
Таблиця 1. — Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницяхСтатево-вікові групи
Розмір технологічної групи на початок
періоду Санітарний брак
Розмір
технологіч-ної групи на кінець періоду Середній розмір технологічної групи % голів Умовно поросні ♀ 39 14 5 34 37 Поросні ♀ 34 – – 34 34 Підсисні ♀ 34 12 4 30 32 Поросята-сисуни 270 12 32 238 254 Поросята на дорощуванні 238 12 29 209 224 Молодняк на відгодівлі 209 2 4 205 207 2.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок
В цьому цеху займаються відтворенням стада, виявляють свиноматок вохоті, осіменяють їх після цього утримують в індивідуальних станках протягом2-х, 3-х днів. Перші 30-33 дні після осіменіння свиноматки вважаються умовнопоросними. За цей час виявляються незаплідненими від 20 до 30% маток. Їхпереводять на повторне осіменіння, або вибраковують. Кнурів утримуютьіндивідуально, або групами по 2-3 голови. Площа станка на одну голову 7 м2, температура приміщення на рівні 17-18 С, відносна вологість повітря 65-75%.
Техніка осіменіння передбачає визначення охоти у свиноматоккнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й о 17.00 годині вечора.Час осіменіння молодих свинок – через 36 годин від початку охоти, дорослих –через 24 години. Початок охоти вважається середина проміжку від часу, колисвиноматка останній раз не прийняла кнура і прийняла перший раз (наприклад,останній раз не прийняла о 6.00, а перший раз прийняла о 17.00, значить,початком охоти можна вважати 12.30).
Якщо час осіменіння випадає на нічний період, то можна осіменятьввечері цього ж дня або зранку наступного дня.
Групу холостихсвиноматок формують за рахунок свиноматок, від яких відлучили поросят і які незапліднилися після осіменіння. Їх утримують в групових станках. Норма площі станкана холосту і поросну свиноматку досягає 1,9 м2 при глибині станка до 3,5 м. Станки обладнують годівницями шириною по верху бортика 50 см, по низу при прямокутному і трапецєподібному-50 см, висота переднього бортика-25, фронт годівлі– 45 см. З боків біля свинарника обладнують вигули для холостих і пороснихсвиноматок з розрахунку 5 м2 на голову. Норми використання води на одну головуза добу 25 л, в тому числі 12 – для напування і 7 л для миття годівниць та прибирання приміщень. Вихід гною від свиноматок за добу становить 18 кг( 9 кг калу+8 кг сечі+1 кг підстилки). У свинарниках для холостих і поросних свиноматокоптимальними є температура повітря в межах 13-19 С та відносна вологість 40-75%.
Для технологічноїгрупи ♀ період умовної поросності становить 34 днів. На дільницюпідсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 107 добу. Період утриманняявно поросних ♀ становить:
114 — (34+7)=73днів.
Визначаємо, якакількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці.Цикл складається з двох частин:
— періодузайнятості тваринами:( 34 днів умовної поросності + 73 днів явної поросності =107 днів);
— часу навиконання робіт по санації і ремонту приміщення.
Кількістьтехнологічних груп на дільниці:
/>
кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день: />
група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:
3 * 22 = 66 голів
Таблиця 2. — Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматокПоказники Кількість за ритм За рік Крок ритму виробництва, діб 14 Кількість технологічних груп на дільниці, голів 8 Розмір технологічної групи умовно поросних ♀ 39 1014 Холостих ♀, % 14 Холостих ♀, голів 5 130 Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів 34 884 Сформовано технологічних груп ♀ 1 26 Постійне поголів’я умовно поросних ♀ 95 Постійне поголів’я явно поросних ♀ 177 Постійне поголів’я холостих ♀ 66 Постійне поголів’я ♀ на дільниці 338 Типове приміщення місткістю, голів 1200 Потреба в приміщеннях 1
Сформованотехнологічних груп ♀ за рік:
365/14 = 26 раз
Постійнепоголів’я умовно поросних ♀:
(39 голови*(34днів: 14 днів)= 95 голови)
Постійнепоголів’я явно поросних ♀:
(34 голови*(73днів:14 днів) = 177 голів)
Постійне поголів’я♀ на дільниці:
(66+95+177 = 338голів)
Розрахунокпоголів’я ♂:
За розрахункамибуде запліднено за рік 26 технологічних груп ♀ по 39 голів в групі, тобто1014 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 2028 робочих дозсперми (2*1014).
Використовуємо ♂плідників у режимі 1 раз у 5 днів.
Середній об’ємеякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:
365 / 5 = 73 рази
При розміріробочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочихдоз:
/>
Поголів’я♂ буде становити:
/>
Для гарантованогозабезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (2 голови).
Для нормальногофункціонування підприємства необхідно мати 6 основних кнурів-плідників.Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості,досягають 50 % кількості основних, тобто 3 голови.
Загальнакількість ♂– 9 голів (6+3).
На циклограмівідображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням крокуритму та санітарного розриву на даній дільниці.
2.3 Дільницяпідсисних свиноматок
Виробничагрупа тварин на дільницю надходить за 2 – 4 дні до опоросу, де її утримують до відлучення поросят в індивідуальних станках, розміщених в ізольованих секціях по 30 – 60 станків у кожній. Після відлучення поросят свиноматок переводять для осіменіння на дільни-цю холостих і свиноматок першої половини поросності.
Системи і строкиодержання приплоду. Від систем і строків одержання приплоду в свинарствізалежать обсяг виробництва продукції, затрати праці і сумарні витрати наодиницю продукції, економічна ефективність галузі.
Фізіологічну особливість свиноматок пороситись у будь-який час можнавикористати з метою ефективного ведення галузі в конкретному господарстві. Усвинарстві відомі системи: рівномірного отримання приплоду; турова (циклічна);потоково-турова (конвеєрна).
Системарівномірного отримання приплоду пов’язана з певними труднощами у вирішенніорганізаційно-економічних питань як на початковій стадії, так і в процесі дорощуваннята відгодівлі молодняку. Зокрема, утруднюється можливість концентрації зусильпрацівників на формуванні однотипних за віком груп, годівлі за однаковимираціонами із зміною останніх залежно від віку поголів’я та ін.
Техніка парування передбачає визначення охоти у свиноматоккнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й о 17.00 годині вечора.Час парування (осіменіння) молодих свинок – через 36 годин від початку охоти,дорослих – через 24 години. Початок охоти вважається середина проміжку відчасу, коли свиноматка останній раз не прийняла кнура і прийняла перший раз(наприклад, останній раз не прийняла о 6.00, а перший раз прийняла о 17.00,значить, початком охоти можна вважати 12.30).
Якщо час парування випадає на нічний період, то можна парувати ввечеріцього ж дня або зранку наступного дня.
Парування проводиться в спеціальному манежі. При паруванні молодихсвиноматок з дорослими кнурами з великою живою масою використовують парувальнийстанок.
Технологія вирощування поросят передбачає:
1. Відлучення поросят проводяться в племінній групі в 60 днів, втоварній групі в 45 днів. Опороси приймаються в індивідуальних станках,обладнаних захисними перегородками, які застерігають від задавлювання поросят.
2. Після закінчення опоросу, що контролюється виходом посліду з обохрогів матки, поросятам відривають (відрізають) пуповину, залишаючи 5–7 см,дезінфікують розчином марганцю або перекисом водню, обтирають і поміщують вспеціальний ящик.
3. Підсадка поросят для першої годівлі проводиться після закінченняопоросу, але не пізніше ніж через 1,5–2 години після народження.
4. Закріплення поросят за сосками проводиться з урахуванням молочностісосків і розвитку поросяти: слаборозвинутих поросят підсаджують до передніхсосків (як більш молочних), а міцних – до задніх.
5. Для профілактики анемії поросятам роблять ін’єкцію одного ізпрепаратів: фероглюкіну (1 мл), феродексу (2,5 мл) або урозферану (3 мл) натретій день і повторно на 14 день.
Привчання поросят до поїдання кормів починається з 5–7 дня життя спеціальнимипрестартерними комбікормами. При згодовуванні комбікормів досхочу, починаючи з10 дня життя, жива маса поросят в 2‑місячному віці досягає 18–20 кг.Витрати корму за період вирощування складають 20–25 кг.
6. При відлученні свиноматок переганяють в групу холостих, поросятзалишають в індивідуальному станку, не змінюючи складу, норм, режиму годівлі інапування протягом 2 тижнів.
Технологічнігрупи глибокопоросних ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва,надходять на дільницю поросних
Час,протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 7+14+42=63 дня і єперіодом зайнятості приміщення тваринами.7 днів 14 днів 42 днів глибокопоросна ♀ Тривалість опоросу в одній секції підсисна ♀
Кількістьтехнологічних груп визначають на дільниці:
/>
Постійнепоголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:
(7днів / 14 днів) * 34 глибокопоросні ♀= 25 голів
Постійнепоголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи:
(14днів /14 днів) * 34 голів = 34 голів
Постійнепоголів’я підсисних ♀:
42день / 14 днів * 32 голів = 96 голови
Постійнепоголів’я поросят на дільниці:
42днів / 14 днів * 254 голів = 762 голів
Одержанийприріст від групи поросят-сисунів
(14,2-1,2)кг * 238 =3094 кг = 30,94 ц
Таблиця 3 — Основніпараметри дільниці підсисних свиноматокПоказники Кількість за ритм за рік Крок ритму виробництва, діб 14 Кількість технологічних груп на дільниці 5 Технологічної групи глибокопоросних ♀, голів 25 650 Тривалість опоросу ♀ технологічної групи, діб 14 Аварійних опоросів, % 12 Аварійних опоросів, голів 3 78 Технологічна група підсисних ♀, голів 32 832 Технологічна група поросят на час народження, голів 270 7020 Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів 238 6188 Середній розмір технологічної групи поросят-сисунів на дільниці, голів 254 Тривалість підсисного періоду, діб 42 Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці, голів 25 Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи, голів 34 Постійне поголів’я підсисних ♀, голів 96 Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці, голів 762 Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц 30,94 804,4 Типове приміщення місткістю, голів 600 Потреба в приміщеннях 1 Кількість секцій 2 Кількість станків у 1 секції 30 /> /> /> /> 2.4 Дільниця дорощування молодняку
Після відлученняформують групи за статтю і розвитком. Поросят утримують групами. Температураповітря в приміщенні підтримують у межах 22-24 С, відносну вологість – 60 -75 %Обмін повітря у приміщенні регулюють з розрахунку надходження в холодний таперехідний періоди року 30 м2 повітря за 1 год., а в теплу пору- не більше 60 м2 швидкість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 0,2 та 0,6 м\с.
Початкова живамаса поросят при надходженні з дільниці підсисних ♀ згідно з проектнимзавданням досягає 14,2 кг, а кінцева — 31 кг, тобто приріст однієї голови молодняку за період дорощування становить (31-14,2) = 16,8 кг. Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці: 280 г. Тривалість періоду утримання молодняку — 60 днів (16,8 кг / 0,28 кг).
Кількістьтехнологічних груп на дільниці дорощування становить:
(60+ 10) / 14 = 5 груп
Таблиця 4.
Основні параметридільниці дорощування Показники Кількість за ритм за рік Крок ритму виробництва, діб 14 Період зайнятості однією групою, діб 70 В т. ч. період зайнятості тваринами, діб 60 0санітарний розрив, діб 10 Кількість технологічних груп на дільниці 5 Технологічна група при постановці на дорощування, голів 238 6188 Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів 209 5434 Середній розмір технологічної групи, голів 224 Санітарний брак поросят, % 12 Санітарний брак поросят, голів 29 754 Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів 24960 Буде одержаний приріст за рахунок: — кондиційного молодняку 35,11 912,86 — некондиційного молодняку 1,45 37,7 Валовий приріст на дільниці дорощування 36,56 950,56 Типове приміщення місткістю, голів 2000 Потреба в приміщеннях 1 Кількість секцій Кількість станків у 1 секції
Середнійрозмір технологічної групи: 224 голів
Постійнепоголів’я підсвинків на дільниці: 224 голів * (60 / 14) = 960 голова
Будеодержаний приріст за рахунок:
— кондиційного молодняку(31 кг— 14,2 кг) * 209 голів = 35,11 ц
— некондиційного молодняку (19 кг — 14,2 кг) * 29 голів = 1,45 ц
Валовийприріст на дільниці дорощування становить 35,11 ц + 1,45 ц = 36,56 ц
2.5 Дільниця відгодівлі свиней
Відгодівлясвиней є заключним процесомвиробництва свинини. Від раціональної його організації значною мірою залежатьінтен-сивність ведення і рентабельність свинарства. Основна мета відго-дівлі — одержання від тварин максимального приросту живої маси в найкоротші строки з найменшими витратами кормів на одиницю продукції.
Для різних видіввідгодівлі характерні свої особливості, пов’яза-ні з такими факторами як віктварин, стать, породні якості, будова тіла, поживна цінність кормів, складраціону, способи підготовки кормів, способи утримання свиней в різні періодиросту, мікроклі-мат у приміщеннях, маса свиней при зніманні з відгодівлі та ін.Ін-тенсивність ростусвиней визначаютьвеличиною середньодобових приростів ікількістю днів, необхідних для досягненняживої маси 100 кг. Для виробництва м’ясної свинини на відгодівлю ставлять нормально розвиненихпоросят різних порід (чистопородних,помісних або гідридних) у3-місячному віціживої масою 25 – 30 кг і закінчу-ють через 4 – 4,5 міс. Відгодівлю організовують у два періоди: перший (підготовчий) триває від 3- до 5,5-місячного, другий (заключ-ний) — від5,5- до 8-місячного віку.
Середня жива масапри постановці на відгодівлю — 31 кг; середньодобовий приріст молодняку навідгодівлі – 505 г; санітарний брак – 2 %; середня жива маса молодняку признятті з відгодівлі – 105 кг.
Періодутримання молодняку на відгодівлі:
(105-31)кг / 0,505 кг за день = 147 діб.
Кількістьтехнологічних груп на дільниці :
/>/>
Постійнепоголів’я молодняку, який відгодовують:
207* (147 / 14) = 2173,5 голів
Живамаса кондиційних свиней знятих з відгодівлі:
205*1,05ц = 215,25 ц
Середнійрозмір технологічної групи – 207 голів
Будеодержаний приріст за рахунок:
— кондиційного молодняку: (105-31) кг * 205 голів = 151,7 ц
— некондиційного молодняку: (47-31) кг * 4 голів = 0,64 ц
Валовийприріст живої маси на дільниці всього за рік: 151,7 ц+0,64 ц=152,34 ц
Таблиця 5.
Основні параметридільниці відгодівлі свиней Показники Кількість за ритм за рік Крок ритму виробництва, діб 14 Період зайнятості однією групою, діб 154 В т. ч. період зайнятості тваринами, діб 147 санітарний розрив, діб 7 Кількість технологічних груп 1 26 Середня жива маса на початку відгодівлі, кг 31 Середня жива маса на кінець відгодівлі, кг 105 Технологічна група при постановці на відгодівлю, голів 209 5434 Санітарне вибракування молодняку, % 2 Санітарне вибракування молодняку, голів 4 104 Жива маса вибракуваного поголів’я, кг 47 1222 З відгодівлі буде знято кондиційного поголів’я, голів 205 5330 Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі, ц 21,5 559,6 Середній розмір технологічної групи, голів 207 Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів 2174 Буде одержаний приріст за рахунок: — кондиційного молодняку, ц 151,7 3944,2 — некондиційного молодняку, ц 0,64 16,64 Кількість вибракуваних ♀ на відгодівлі, голів 166 Середня жива маса ♀ в кінці відгодівлі, кг 245 Валовий приріст на дільниці відгодівлі, ц 152,34 3960,8 Проектна потужність господарства, т 599 Виконання проектного завдання, т 617,7 Рівень перевиконання, % 3
На циклограмівідображаємо зайнятість дільниці відгодівлі поросят, з врахуванням кроку ритмута санітарного розриву на даній дільниці.
Виконанняпроектного завдання виробництва свинини:
1)реалізованийкондиційний молодняк – 5596,5 ц;
2)реалізовані,відгодовані, вибракувані свиноматки:
166 голів *0,245 ц= 40, 67 ц
3)відгодовані,реалізовані свинки:
166 голів * 0,105ц = 17,43 ц
Всього: 559,65 ц+4,067ц +1,743 ц = 565,46 ц.
Рівеньперевиконання:
5590 ц – 100%
565,46 ц – х х =(565,46 * 100) / 5590 = 3 %
На 123 добу життяпоросята переводяться на дільницю відгодівлі з живою масою 31 кг, середньодобовий приріст на даній дільниці 505 г. Жива маса в кінці відгодівлі 105 кг.
2.6 Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней
Рівень вибракування основного стада залежить від багатьохпричин.
1)ремонт маточного стада відбувається протягом року рівними частинами;
2)рівень вибракування стада визначається як сумарний процент вибракуванняосновних і перевірюваних ♀ і прийнятий за 35%;
3)тривалість стану ♀ як перевірюваної становить 5,3 міс :
(115днів поросності + 45 днів вирощування поросят) / 30 днів (місяць) = 5,3 міс
Загальнакількість ♀ 779 голів. Рівень вибракування 35%, за рік буде вибракувано:
474голів – 100 % />
х — 35%
Кількість ремонтних свинок, відібраних на вирощування за рікбуде складати:
166 * 2 = 332 голів ;
На протязі вирощування проводиться контроль росту і розвиткуремонтного молодняку. За цей період передбачається провести три вибракуванняремонтних підсвинків:
·у 4-місячному віці – 50% (від усієї кількості, щопотрібно вибракувати);
·у 6-місячному – 30;
·у 8 – місячному – 20 %.
Щомісячно зі стада технологічних свиноматок буде вибувати:
166 голів / 12 місяців = 14 голови
Постійне поголів’я перевірюваних ♀ буде таким:
14 голови * 5,3 міс = 74 голови
а питома їх кількість у стаді :
/>
За рахунок власного молодняку відбувається поповненняосновного стада.
3. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА ВИРОБНИЧИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ ІКОРМАМИ
Таблиця 6. — Розрахунок потреби поголів’я в станкомісцях і приміщенні
Статево-вікові
групи
Тривалість зайнятості станків з сан. розрив
Діб Число груп Кількість свиней у групі, гол. Необхідно станкомісць
Проектна місткість приміщень,
гол. Необхідно приміщень
Норма площі на 1 гол.,
м2
Необхідно корисної площі,
м2 ♂ основні 365 6 1 6 7 42 ♂ ремонтні 365 5 1 5 1 5 Ремонтні ♀ 365 34 10 332 1200 1 664 ♀ холості та поросні 112 8 49 66+312=378 1200 1 2 756 ♀ підсисні 70 5 34 170 600 1 7,5 1275 Поросята-сисуни 70 5 270 1350 Відлучені поросята 70 5 238 1190 2000 1 0,4 476 Молодняк на відгодівлі 154 11 209 2299 2000 2 0,8 1839 Дорослі ♀ та ♂ на відгодівлі 60 17 10 166 1,2 199