Тема: Технологія продажу пральних, миючих та дезінфікуючих засобів
Зміст
Вступ
1. Значення пральних засобів у сучасному житті людини. Особливості та перспективи випуску цих товарів
2. Огляд асортименту пральних, миючих та дезінфікуючих засобів
2.1 Господарче мило
2.2 Синтетичні пральні засоби
2.3 Засоби миючі та ті, що чистять, для різних цілей
2.4 Дезінфікуючі засоби
2.5 Допоміжні засоби
2.6 Вимоги до якості, особливості маркування, зберігання пральних засобів
3. Організація продажу засобів для прання, чищення та дезінфекції
3.1 Методика стимулювання продажу
3.2 Організація роздрібного та оптового продажу
3.3 Продаж товарів через парфюмерно-косметичні магазини
3.4 Особливості продажу засобів для прання, чищення, дезінфекції
Висновки і пропозиції
1. Значення пральних засобів у сучасному житті людини. Особливості та перспективи випуску цих товарів
Україна — привабливий ринок для збуту товарів побутової хімії завдяки мільйонам споживачів, при тому, що намітилося економічне зростання.
2009 року споживання мийних засобів в Україні сягнуло 7,5 кг на одну людину на рік, включно з 4,9 кг порошкоподібних, 0,3 кг рідких мийних засобів і 2,3 кг мила. З огляду на це, річна споживча ємність ринку України в мийних засобах оцінюється в 350 тис. тонн, хоча 2008 року офіційно було продано менше 50% — лише 170 тис. тонн. Однак річна динаміка зростання продажів порошків становить 15—20%, і це обіцяє відмінні перспективи для інвесторів. На території України спільні підприємства з іноземними фірмами виникли недавно, але вже встигли розгорнути свою діяльність. За цей самий період частка СМЗ, що випускаються місцевими підприємствами, різко знизилася. Більшість вітчизняних виробників ледве животіє в маленьких ринкових нішах, не претендуючи на більш ніж 1% ринку. Відсутність чіткої стратегії розвитку — того, що називають «баченням бізнесу», — призвело до безгрошів’я і ганебної здачі ринку.
Цікаво, що шарахання «куди піти, кому продатися», такі характерні для вітчизняного менталітету з часів козацтва, — чужі іноземцям. Турецьке СП «Ольвія бета» своїм Galaнастільки захопило дочок Роксолани, як не снилося і султанові Сулейману. Їй вдалося відібрати першість у брендів P&Gстворивши таким чином унікальний прецедент «розгрому» цього транснаціонального гіганта на окремо взятому локальному ринку. Своє місце на ринку зайняли і ТОВ «Логос кемікал», що виробляє «Честу» на території Дніпропетровської області, і ЗАТ «Унал-АВС кемікал індастрі» з Теплодара Одеської області (Test). Причому значну частину їхньої продукції становлять порошки, що пройшли в Україні лише технологічний процес змішування і фасування. Крім того, у країну імпортуються мийні засоби різних цінових категорій. Причому частка продукції із середньої цінової категорії (надходить переважно з Росії) постійно зростає. Російські підприємства рік у рік збільшують поставки порошків в Україну. 2004року з Росії було завезено 6,2 тис. тонн, 2005-го — 13,5 тис, а 2008-го — 27,2 тис. тонн. Нині північно-східний сусід постачає більш як половину всього «мийного» імпорту, що надходить у країну. Пральні порошки нижчої цінової групи ввозяться в Україну переважно з Туреччини. А в дорогому сегменті успіхів домоглося німецьке ТОВ «Хенкель Україна» (Ужгород), дочірнє підприємство від HenkelCEE, якій належать 15 заводів. Зараз в Україні продається 3—4% продукції від загального обсягу продажів Henkel CEE, але в недалекому майбутньому Україна може стати другою за рівнем продажів після Росії. Тоді частка реалізації продукції сягне 15%. Найвідоміші торгові марки, представлені на українському ринку, — Persil, Rex(порошки), Silan(споліскувач), Fa(мило). Persil займає сегмент найдорожчих порошків на вітчизняному ринку і, за відгуками торговців, продається порівняно непогано як для такого дорогого товару і наших невисоких доходів. Реконструкція, проведена концерном «Хенкель» на підприємстві в Ужгороді, дозволила збільшити потужність виробництва до 30 тис. тонн на рік і розпочати «атаку із захопленого плацдарму» 2006 року зроблено 7,5 тис. тонн СМЗ. Щороку в Україні продають 150 тис. тонн прального порошку, з яких вітчизняного — лише третина. Переважна більшість імпортованих мийних засобів — контрабанда. Ринок мийних засобів фахівці сегментують на дві групи: засоби для миття посуду чи кахлю та засоби для прання, серед яких — господарське мило, відбілювачі, пральні порошки, ополіскувачі та кондиціонери для тканин. Щодо останніх двох, то на українському ринку вони з’явилися недавно й охоплюють незначну його частину. Господарське мило також особливої погоди не робить. Його частка на ринку, порівняно з пральними порошками, — близько 5%. Тому сегмент пральних порошків — найбільший за асортиментом, кількістю торгових марок та найпривабливіший для трейдерів. Щороку, за їхніми даними, в Україні реалізують на $115-120 млн. порошку.
Ще один критерій сегментування: дешеві порошки (50-60% ринку), засоби за середніми цінами та дорогі. До останньої групи зараховують Ariel, ОМО і продукцію компанії Henkel. До групи так званого оптимального співвідношення ціни і якості, або продукції за середніми цінами, увійшли Tide та Surf. У сегменті недорогих марок — Е, Тіх Bonux, Dosia, турецькі Gala, Bingo, а також вітчизняні порошки «Лотос», «Біо-М», «Магік-М», «Сканмакс» тощо. Серед недорогих порошків за обсягами продажів минулого року перше місце посідала Dosia.Популярність тієї чи іншої продукції певною мірою залежить від регіону. Приміром, у селах основну частину проданих порошків (близько 70%) становлять дешеві марки. У містах більше купують продукцію за середніми та високими цінами (близько 60%). Загалом, за словами більшості опитаних «ГК» представників фірм, нині, з відомих причин, на українському ринку найвищий попит на порошки недорогі та за середніми цінами. За оцінками трейдерів, рентабельність торгівлі порошками — 10-15%. Тому в одному лише Києві «базуються» 50-60 середніх і великих гуртових фірм, що отримують товар від 10-15 імпортерів. Хоча, на думку незалежних експертів, внаслідок кризи трейдерів помітно поменшало.
Постачають порошок в основному з Польщі, Туреччини та Росії, де іноземні виробники мають свої заводи. Якщо перевозити цей товар на великі відстані, то транспортні витрати у структурі його ціни сягатимуть 30%.
На думку експертів, переважну більшість іноземної продукції постачають в Україну неофіційним шляхом. Зі 104 тис. тонн імпортованих минулого року порошків, лише 12 тис. тонн надійшло офіційно. Ввізне мито на мийні засоби — 30%. До кризи ціни на іноземні порошки становили в середньому 6,4 грн. за пачку 450 г, що за такого мита неможливо. Більшість закордонних брендів потрапляє до нас «сірим» та «чорним» шляхами”. За словами одного з операторів ринку, який побажав залишитися неназваним, з усіх закордонних виробників, представлених в Україні, лише декілька «по-білому» ввозять продукцію. Як правило, це компанії, що твердо стоять на ногах і можуть дозволити собі працювати певний час зі збитками. Тим часом представник однієї базарної торгової точки вважає, що нині частка контрабандного ввезення зменшується тому, що ставки хабарів наблизилися до митних ставок. Аби «протягти» крізь кордон один автофургон (у середньому 20 тонн порошку), треба дати «на лапу» не менше $1 тис. що ризику геть не виправдовує. Завезені нелегально мийні засоби легко впізнати за упаковкою, на ній немає перекладу українською. Втім, трапляється і «білий» імпорт без написів кирилицею.
Певну частину порошків завозять і «човники», хоча, на думку операторів ринку, — незначну. Зазвичай товар везуть з Польщі, де влаштовуються рекламні акції та сезонні розпродажі пральних засобів з чималими знижками. Як правило, продукція «човників» дешевша за завезену «білим» шляхом на 10-20%. Цьому кожна компанія-імпортер протиставляє щось своє: приміром, пропонує додаткові 5% знижки для гуртовиків і дистриб’юторів.
Під час кризи ціни на імпортні пральні порошки піднялися на 200-250%. на вітчизняні — в середньому на 40%. Так, якщо до кризи «Лотос» коштував у межах 5 грн. за півкілограмову пачку, то після — незважаючи на це, попит на «Лотос» був просто шалений. «Кризові» обсяги продажів вітчизняних порошків за лічені дні зросли на 25-30%. Тоді і намітилася тенденція до збільшення на ринку частки української продукції. Не набагато — в межах 3%. Втім, важлива сама тенденція”. Через кілька років частка вітчизняного виробника на ринку зросте до 60%.
На думку незалежних експертів, ціни на імпортні порошки були завищені на 20-25%. Так, Ariel(450 г) під час кризи коштував 10 грн. Згодом ціни почали поступово зменшуватись, і сьогодні «ручний» Arielкоштує від 8 грн., «автоматичний» 9,5 грн. Деякі фірми у скрутний час взагалі припинили завозити продукцію. Так, приміром, у роздрібній торгівлі не було Gala. А от Procter & Gamble підняв ціни на всю свою продукцію, крім порошку Тіх Bonux. В результаті обсяги продажів цього засобу значно зросли. Подейкують, що Procter& Gamble— одна з тих компаній, яка може дозволити собі навіть «тихий демпінг». Як зазначив один торговець, Procter& Gambleдотримується дивної політики: то підніме ціни за пачку і потримає їх протягом двох тижнів, то знову знизить. Сьогодні порошки дешевої групи коштують 5 грн. за пачку, середньої 6,5 грн., групи «преміум» – 8,5 грн.
Варто згадати, хоча б кількома словами, про вільну поки що нішу кондиціонерів, ополіскувачів та засобів для підсилення дії пральних порошків. Ці засоби ще не встигли набути популярності серед населення через ціну (літрова пляшка коштує в середньому $1,5), а у разі з кондиціонерами та ополіскувачами далася взнаки незнищенна звичка українців крохмалити білизну. Кондиціонери і ополіскувачі, навпаки, роблять тканину м’якшою і пухнастішою. Враховуючи це, іноземці завозити таку продукцію не поспішають. З усіх присутніх в Україні закордонних фірм лише Cussons(кондиціонер Е), Henkel(засоби для підсилення дії прального порошку Silта Saptil) і Benckiser(засіб для полоскання Dosia) ризикнули представити на ринку подібний товар.
Ще порівняно недавно компанії не наважувалися виходити на ринок з порошками-«автоматами». Адже в Україні машиною-автоматом може похвалитися лише 5% громадян (в Англії — 95%, Чехії — 77%). Тому на вітчизняному ринку порошки для «неавтоматизованого» прання набагато популярніші. Проте заможніші українці потроху купують пральні автомати, тож і зростає попит на порошки для них. Серед вже представлених на ринку найбільш відомі — Arielautomat, OMOautomat, Eautomat. Через кризу, за словами Бориса Лабенського, з’явилася тенденція до збільшення попиту на Е automat, що майже у півтора рази дешевший за своїх конкурентів.–PAGE_BREAK–
Особливістю «автоматичних» порошків є те, що вони запобігають корозії нагрівальних елементів машини і мають низьке піновиділення. До речі, Вінницький хімічний завод також виготовляє порошок для автоматичних машин — «Лотос-автомат». Як зазначають оператори ринку, його цілком можна використовувати в імпортних пральних машинах. Втім, якість мийного засобу може вплинути не лише на якість прання, а й на «тривалість життя» пральної машини.
Шкоди завдає не лише неякісний порошок, а й підробки, яких не так вже й мало. Найчастіше підробляють популярні марки: Ariel, OMO, Dosia. За даними незалежних експертів, підробки порошку Dosiaвід загальної кількості на ринку становлять майже половину. Звісно, «завдяки» ним псується репутація популярних брендів. Подейкують, що саме через це торік обсяги продажів Dosia впали на 30%. За словами операторів ринку, що не назвалися, зазвичай підробляють порошки у Дніпропетровській, Миколаївській областях та поблизу Одеси. Саме там з фальсифікатами стикаються особливо часто. Як правило, на підпільних заводах виробляють невеликі партії сфальсифікованого порошку, досипаючи або соди, або, в кращому разі, вітчизняного порошку. Здебільшого зовні сфальсифікований засіб не надто відрізняється від оригіналу. Поліграфія нині на такому рівні, що підробити упаковку «нічого не варто». Утім, кілька нюансів все ж є. Зокрема, підроблена упаковка тьмяніша. Поліетилен, що ним обтягнуто блок порошку, грубіший, а картон упаковки, навпаки, «благенький». Інколи на підробленій упаковці не вказують країну-виробника, термін зберігання мийного засобу (зазвичай один рік). З часом «несправжній» порошок збирається у грудку і геть втрачає здатність розчинятись у воді. Ознаками підробки є і висипання з пачки та недостатня її заповненість. Задля боротьби з «умільцями», приміром, Procter & Gamble розробила для своєї продукції новий штрих-код, а дата виготовлення наноситься голчастою принтерною головкою. Та все ж найбезпечніше купувати мийні засоби у тих крамницях, що дбають про свою репутацію.
2. Огляд асортименту пральних, миючих та дезінфікуючих засобів
Засоби для прання та миття
До них відносять миючі, відбілюючи та водо пом’якшуючі засоби.
Миючі засоби — це сполуки, основною складовою яких є миючі речовини. До них відносять господарське мило і синтетичні миючі засоби (СМЗ). Вони являються товарами першої необхідності для особистого застосування і відіграють значну роль в різних галузях промисловості.
Миючі засоби повинні бути не шкідливими
Функціональні властивості визначаються миючою здатністю (здатністю відновлювати чистоту брудної поверхні), виконанням допоміжних функцій (дезінфекція, антистатичний ефект та ін.), універсальністю -здатністю миючих засобів виконувати основну функцію в середовищі різної жорсткості і температури розчину. До ергономічних властивостей відносять зручність користування миючими засобами, які залежать від їх консистенції, розчинності, необхідності нагрівання миючого розчину, зручності дозування і внесення. Надійність миючих засобів характеризується зберіганням їх складу, кольору, запаху. Естетичні властивості визначаються однорідністю кольору і художнім оформленням упаковки. Мило господарське — це миючий засіб, основними складовими якого є натрієві і калієві солі жирних кислот.
На торгові підприємства поступає мило господарське тверде в кусках з вмістом 72, 70 і 60% натрієвих солей жирних кислот. Одержують мило омиленням лугами тваринних і рослинних жирів або нейтралізацією жирних кислот содою, де сировиною являються смоляні (із каніфолі) і нафтенові кислоти. Таке мило містить до 47% натрієвих солей жирних кислот, залишки жиру, лугу і інші домішки; мають невисоку миючу здатність і випускають його для спеціальних цілей. Для одержання мила з більшим вмістом жирних кислот в не вистиглу масу (мильний клей) вводять поварену сіль, щоб виділити мило від домішок. Такий процес називається висолюванням, а одержане мило — ядровим з вмістом 60% натрієвих солей жирних кислот. Для покращення споживчих властивостей ядрове мило старанно перетирають на вальцях і формують. Таке мило містить 70-72% натрієвих солей жирних кислот.
Випускають господарське мило тверде, для миття посуду і господарських виробів. Воно додатково містить соду і інші добавки.
Синтетичні миючі засоби — це сполуки, основною складовою яких є синтетичні миючі речовини. В склад СМЗ, крім синтетичних миючих речовин, входять лужні і нейтральні солі, відбілюючи і дезінфікуючі речовини, піноутворювачі та піногасники, ароматизовані речовини і ін.
СМЗ розрізняють за призначенням, консистенції (порошкові, пасти,
рідкі), наявності допоміжної функції (з відбілюванням, підкрашуванням і ін.).
Засоби для прання та миття
За призначенням СМЗ поділяють на засоби для прання виробів із
волокна льону; із волокна шерсті, шовку і хімічних; універсальні, комплексної дії, піно миючі. Засоби для прання виробів з льону мають більш високий вміст лужних солей. Використовують для прання і замочування білизни, для ручного і машинного прання, для прання з одночасним відбілюванням, для машинного і ручного прання сильно забруднених виробів. Засоби для прання виробів із шерсті, шовку і хімічних утворюють слабо лужне середовище і не містять підбілювачів. Призначені в основному для ручного прання.
Універсальні засоби застосовують для прання виробів із льону, шерсті, шовку і хімічних. Активність лугів регулюється температурою прання в залежності від того, який виріб. Засоби комплексної дії — універсальні, але мають в своєму складі спеціальні домішки для проявлення допоміжних функцій: підкрашування, дезінфекція, видалення плям, антистатичної обробки. Піномиючі засоби утворюють піну і використовуються для миття голови і приймання ванни. Відбілюючи засоби використовують для відновлення білизни тканин. На торгові підприємства поступають відбілюючи засоби хімічної дії. Випускають їх у вигляді порошків, рідин і таблеток. Використовують в основному для відбілювання лляних тканини, а також інших виробів із тканин.
Відбілюючи засоби для виробів із лляних тканин і з віскозного шовку в залежності від виду відбілюваної речовини розрізняють перекисні і хлорвмісні. До перекисних підбілювачів відносять Персоль, Персоль-2 та ін.; до хлорвмісних — Білизну, Білизну-2 і інші сильнодіючі препарати. Для обробки виробів із інших волокон застосовуються універсальні відбілюючи засоби — перекисні (Універсальний, Універсальний-2 та ін.) і сірковмісні (Лілія, Лілія-2 та ін.). Використовують їх при невисокій температурі води.
В склад деяких відбілюючи засобів вводять оптичні підбілювачі для підвищення білизни тканин. Водопом’якшуючі засоби (кальцинована сода, тринатрійфосфат та ін.) застосовують для пом’ягшення води, щоб зменшити розхід миючих засобів, збільшити їх ефективність і покращити ергономічні і естетичні властивості виробів.
Засоби для чищення
Засобами для чищення користуються в тих випадках, коли потрібно видалити бруд, плями, накип, іржу. За призначенням їх ділять на засоби: для очищення керамічних виробів, емальованих поверхонь (ванн та ін.); для очищення посуду, виробів із металів; для чищення і миття скла; для чищення килимів, декоративних тканин; для видалення плям і чищення одягу та ін..
Засоби для чищення випускаються у вигляді порошків, паст, рідин, аерозолів, салфеток. Наприклад, очищуючий порошок Comet.
Вперше очищуючий порошок Cometбуло випущено на ринок США ще в 1956р., та він і досі є дуже популярним засобом для чищення і дезінфекції. В Україні Cometз’явився в 1997р.
Cometмає дезінфікуючі властивості, відчищає складні плями і вбиває збудників бактеріальних хвороб. Головною особливістю порошків Cometє унікальне поєднання абразивного компоненту і хлорінолу. Це сполука, що спеціально призначена для використання в житлових приміщеннях та здатна м’яко проникати усередину поверхні і видаляти навіть найскладніші плями. Завдяки цьому Cometочищує не тільки поверхневі забруднення, але і плями, що в’їлися в поверхню. Здатність Cometвичищати як свіжі, так і застарілі плями, що глибоко в’їлися, робить його універсальним засобом для чищення. Завдяки цьому, Cometпридатний для всіх видів поверхонь. Плита, кахель, раковина, ванна, унітаз, кухонні меблі і стіл перевтіляться і засяють чистотою завдяки дбайливій турботі Comet. Ви можете бути спокійними за гігієну у Вашому домі. Cometдосягає відмінних результатів і за допомогою хлорінолу вбиває 99,9% усіх відомих бактерій, забезпечуючи потрібний захист Вашої родини. Comet проти іржі — спеціалізований продукт, призначений для видалення плям іржі, що видаляє іржу в два етапи. Спочатку він проникає вглиб плями і легко розчиняє структуру іржі. Потім активні інгредієнти захоплюють частки іржі і, утворивши з ними стійку сполуку, не дають закріпитися на поверхні знов. Активні інгредієнти починають діяти одразу під час контакту з поверхнею, завдяки чому шкода для емалі мінімізується.
Крім порошків, у асортименті Cometгідне місце займають гелі Comet, що також видаляють жир і найскладніші забруднення та вбивають мікроби. Comet гель добре видаляє нагар з плити. Щоб видалити забруднення, що складно виводяться, достатньо лише залишити гель на більштривалий час. Для миття підлоги й алюмінієвих поверхонь рекомендовано розчиняти гель у воді (2 ковпачка гелю на 5 л теплої води).
Засоби для дезінфекції
Засоби для дезінфекції можна поділити таким чином: — засоби, які призначені для дезінфекції об’єктів у середовищі життєдіяльності людини (поверхонь підлоги, стін, меблів, приладів та устаткування; предметів догляду хворих; білизни; посуду; іграшок; одягу; взуття; транспорту; санітарно-технічного обладнання; виділень людини та тварин тощо) при проведенні поточних, заключних та профілактичних дезінфекційних заходів;
— засоби для дезінфекції, передстерилізаційного очищення та «холодної» стерилізації виробів медичного та спеціального призначення;
— засоби для контролю якості дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації виробів медичного призначення;
засоби для дезінфекції повітря у приміщеннях;
засоби для знезараження питної води;
засоби для дезінфекції шкіри операційного та ін’єкційного полів, рук медичного персоналу, працівників торгівлі, громадського харчування та в побуті;
засоби мийні та очищувальні з дезінфекційними властивостями, які призначені для застосування у середовищі життєдіяльності людини;
— засоби для боротьби з членистоногими, які мають санітарно-епідеміологічне значення (кліщі, воші, клопи, блохи, комарі, москіти, мухи, таргани, міль тощо), у середовищі життєдіяльності людини; продолжение
–PAGE_BREAK–
засоби для обробки поверхонь приміщень, верхнього одягу, захисних сіток, наметів та інших предметів, а також шкіри, призначені для відлякування кровосисних членистоногих;
засоби боротьби з гризунами, які є джерелами та переносниками збудників інфекційних хвороб, за винятком тих, що застосовуються у сільському господарстві.
Санітарно-епідеміологічна експертиза матеріалів на дезінфекційні засоби передбачає:
— розгляд матеріалів щодо повноти за обсягом та правильності їх оформлення;
оцінку специфічної активності, повноти та обґрунтованості режимів дезінфекції об’єктів;
визначення безпечності дезінфекційних засобів, ступеня можливого ризику для здоров’я людини при використанні дезінфекційного засобу відповідно до режимів дезінфекції;
оцінку обґрунтованості показників якості дезінфекційних засобів та методів їх контролю;
у разі необхідності підготовку програм та проведення випробувань специфічної активності, безпечності та випробувань ефективності дезінфекційних засобів на практиці.
Санітарно-епідеміологічну експертизу матеріалів на дезінфекційні засоби здійснює державне підприємство «Науково-експертний Центр з регламентації застосування та впровадження дезінфекційних засобів» МОЗ України.
Для проведення робіт з експертизи Центр може залучати установи та заклади, акредитовані в установленому порядку та вповноважені Головним державним санітарним лікарем України для проведення таких робіт (далі -установа).
Дезінфекційний засіб — речовина хімічного або біологічного походження чи суміш речовин, які використовуються для знищення збудників інфекційних хвороб у середовищі життєдіяльності людини (дезінфекція) та їх переносників — комах, кліщів тощо (дезінсекція) і гризунів (дератизація).
Специфічна (дезінфекційна) активність — здатність засобу спричиняти специфічний знезаражувальний та знешкоджувальний ефект.
Якість дезінфекційних засобів — сукупність властивостей, які надають цим засобам здатність задовольняти потреби споживачів у відповідності до свого призначення і відповідають вимогам нормативних документів.
Випробування на практиці — дослідження ефективності та безпечності засобу в практичних умовах відповідно до галузі та режимів застосування.
Безпечність дезінфекційного засобу — установлення критеріїв допустимого впливу засобу на здоров’я людини відповідно до запропонованих режимів дезінфекції (дезінсекції, дератизації).
Вперше очищаючий порошок Comet було випущено на ринок США ще в 1956р., та він і досі є дуже популярним засобом для чищення і дезінфекції. В Україні Cometз’явився в 1997р. Cometмає дезінфікуючі властивості, відчищає складні плями і вбиває збудників бактеріальних хвороб. Головною особливістю порошків Cometє унікальне поєднання абразивного компоненту і хлорінолу. Це сполука, що спеціально призначена для використання в житлових приміщеннях та здатна м’яко проникати усередину поверхні і видаляти навіть найскладніші плями.
Завдяки цьому Comet очищує не тільки поверхневі забруднення, але і плями, що в’їлися в поверхню. Здатність Cometвичищати як свіжі, так і застарілі плями, що глибоко в’їлися, робить його універсальним засобом для чищення. Завдяки цьому, Cometпридатний для всіх видів поверхонь. Плита, кахель, раковина, ванна, унітаз, кухонні меблі і стіл перевтіляться і засяють чистотою завдяки дбайливій турботі Comet. Ви можете бути спокійними за гігієну у Вашому домі. Cometдосягає відмінних результатів і за допомогою хлорінолу вбиває 99,9% усіх відомих бактерій, забезпечуючи потрібний захист Вашої родини. Comet проти іржі — спеціалізований продукт, призначений для видалення плям іржі, що видаляє іржу в два етапи… Спочатку він проникає вглиб плями і легко розчиняє структуру іржі. Потім активні інгредієнти захоплюють частки іржі і, утворивши з ними стійку сполуку, не дають закріпитися на поверхні знов. Активні інгредієнти починають діяти одразу під час контакту з поверхнею, завдяки чому шкода для емалі мінімізується. Крім порошків, у асортименті Cometгідне місце займають гелі Comet, що також видаляють жир і найскладніші забруднення та вбивають мікроби. Comet гель добре видаляє нагар з плити. Щоб видалити забруднення, що складно виводяться, достатньо лише залишити гель на більш тривалий час. Для миття підлоги й алюмінієвих поверхонь рекомендовано розчиняти гель у воді (2 ковпачка гелю на 5 л теплої води).
Показники вимоги до якості
Засоби для прання і миття повинні мати приємний запах, встановлений колір, однорідну консистенцію, не мати згустків і осадів, добре розчинятися у воді і мати визначену миючу здатність.
Контроль якості
На торгових підприємствах перевіряють правильність упаковки, повноту і чіткість маркіровки. Засоби для прання та миття на сорти не ділять, крім господарського мила, сорт якого визначають в залежності від процентного вмісту миючих речовин. Склад засобів для прання та миття і їх відповідність нормам гарантується виробником.
Контроль якості — визначення якісного складу та кількісного вмісту діючих речовин у дезінфекційному засобі.
3. Організація продажу засобів для прання, чищення та дезінфекції
3.1 Методика стимулювання продажу
Якщо на початку XX ст. виробники та торговці витрачали гроші на просування товару до споживача за допомогою реклами, то у другій половині XX ст. значного поширення набули заходи зі стимулювання продажу товарів. Є дані, що річний обсяг витрат на стимулювання продажу становить 125 млрд. доларів. За рік витрати на стимулювання зростають на 12% проти збільшення витрат на рекламу лише на 7,6%.
Сучасне стимулювання продажу товарів можна визначити як сукупність прийомів, котрі застосовуються протягом усього життєвого циклу товару до трьох учасників ринку (споживача, оптового та роздрібного торговця і власного торгового (збутового) персоналу з метою максимального (нехай і короткочасного) збільшення кількості нових покупців.
До переваг стимулювання продажу товарів спеціалісти відносять:
більш швидкий вплив на попит, як порівняти з рекламою;
забезпечення постійного пошуку нових ідей з урахуванням еволюції ринку та змін у менталітеті покупців;
ефективніше забезпечення гармонічного просування товару на ринок проти інших форм комунікативної діяльності.
Реклама — це тільки заклик, пропозиція купити товар, а стимулювання продажу сприймається як приємна несподіванка, сюрприз, подарунок або розвага. Покупець частіше «клює» на цей захід, бо сприймає його поза актом купівлі-продажу, ізольовано від нього (і тільки згодом він починає розуміти мету цього «сюрпризу» та хто був його ініціатором).,
До недоліків можна віднести те, що покупці звикають до стимулювання і чекають, коли потрібні їм товари широкого вжитку стануть його об’єктами. Ось чому рекомендують використовувати сезонність стимулювання продажу, зв’язувати його зі зміною пори року, річницями певних подій та святковими днями. Тільки ігри можуть бути використані з однаковим успіхом протягом усього року (хоч і тут можуть бути сезонні коливання).
Перші акції зі стимулювання продажу були дуже жорсткими та однозначними: значне зниження цін, безоплатна передача додаткової кількості товару тощо. У наші дні заходи зі стимулювання набули більш м’якого характеру (ігри, конкурси, лотереї, виставки). Завдяки поєднанню жорстких та м’яких методів стимулювання встановлюється зв’язок між товаром та споживачем, що спонукає останнього до купівлі товару. Це коштує ініціаторові акції дешевше, ніж реклама.
Стимулювання продажу варто поєднувати з прямим маркетингом. Поряд з інформацією про товар прямий маркетинг повідомляє потенційного покупця персонально про можливі переваги та вигоди стимулюючого характеру. Усе це об’єднує рекламу, стимулювання та прямий маркетинг.
Споживачів спеціалісти поділяють на три групи: перша — це ті, хто не користується товарами даної марки; друга — це ті, хто користується іншими товарними марками і третя — ті, хто часто міняє марки.
Отже, метою стимулювання споживача є збільшення кількості покупців та кількості товару, придбаного одним покупцем.
Проміжну позицію між виробником та споживачем займають посередники. Вони виконують регулюючу функцію. Посередниками можуть бути і дистриб’ютори, які самі намагатимуться найбільше продати, а тому самі стимулюватимуть споживачів.
Торговий посередник також є продавцем, але дещо своєрідним. Так само як і виробник, торговий посередник має на меті отримання прибутку за пропонування покупцеві товарів, які йому потрібні. Однак тут інтереси виробника й посередника не збігаються. Виробник прагне продати свій товар будь-кому. Торговий посередник має групу «своїх» покупців (тобто тих, хто користується його послугами) і вибирає товар, виходячи з інтересів саме цих покупців. Якщо товар не відповідає цим інтересам, посередник може відмовитися від нього. Він вільний у виборі тих виробників, пропозиції яких відповідають його цілям, або тих, хто може гарантувати йому певний рівень рентабельності. Відтак великого значення набувають стимулюючі акції виробників. Стимулюванням, однак, не варто зловживати. Коли підприємство стимулює продаж товарів надто довго або надто часто, споживачі починають сприймати такі товари як нікчемні, котрі продати нормальним способом неможливо. Особливо це стосується цінового стимулювання. У такому разі ліпше використати інші стимулюючі засоби (лотереї, конкурси, ігри).
3.2 Організація роздрібного та оптового продажу
Роздрібний продаж
Для успішного виконання основного завдання — продажу миючих засобів — магазин здійснює широку торговельно-оперативну діяльність, яка складається з окремих взаємопов’язаних процесів. Операції торговельного процесу обслуговування покупців поділяються на основні і допоміжні. До основних належить продаж товарів у торговельному залі і обслуговування покупців, до допоміжних — приймання, зберігання і підготовка товарів до продажу. Залежно від методів продажу структура і послідовність виконання операцій та схеми торговельно-технологічних процесів можуть бути різними.
Найбільш трудомістка схема — традиційний метод продажу товарів крізь прилавок обслуговування. У разі організації роботи за методом самообслуговування деякі торговельно-технологічні операції виконуються покупцями, що призводить до зменшення кількості операцій в торговому залі і спрощення схеми. Залежно від місця реалізації засобів для прання та дезінфекції, у практиці торгівлі розрізняють магазинні та поза магазинні форми торговельного обслуговування покупців. До магазинних форм торговельного обслуговування населення відносять продаж миючих засобів у стаціонарних підприємствах роздрібної торгівлі, які мають торговий зал та допоміжні приміщення для виконання циклу операцій торговельно-технологічного процесу з підготовки до реалізації та продажу товарів покупцям. продолжение
–PAGE_BREAK–
Основними поза магазинними формами торговельного обслуговування покупців вважається реалізація товарів через роздрібні торговельні одиниці і підприємства дрібно роздрібної торговельної мережі. До них належать торговельні автомати, павільйони, палатки, ларьки, кіоски, а також підприємства роздрібної посилкової торгівлі, ярмарки, базари, аукціони.
Зміст і послідовність операцій, які виконуються в роздрібній торговельній мережі, залежать від методів продажу. Методами роздрібного продажу товарів називають сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється виконання торговельно-технологічних операцій в процесі продажу товарів. Методи продажу, які використовуються в сучасній роздрібній торгівлі, відрізняються між собою способами, прийомами виконання операцій обслуговування покупців, відбору товарів, формування комплексних купівель, а також технологією розрахунків за товари. У системі магазинної форми обслуговування розрізняють такі методи роздрібного продажу товарів: продаж за допомогою прилавка обслуговування, самообслуговування, продаж товарів з відкритим викладенням, за зразками, на замовлення та вдома у покупців.
Оптовий продаж
Найбільш поширеними методами оптової продажі товарів зі складів є продаж товарів: з особистим відбором; по письмовим, телеграфним, телефонним та іншим заявкам; через роз’їзних товарознавців і кімнати товарних зразків, які пересуваються; через авто склади. Продаж товарів з особистим відборомпредставником роздрібної торгової організації або підприємства практикується з товарів складного асортименту. Відбір товарів здійснюється у залах товарних зразків. Тут надається можливість детально ознайомитися з існуючим на базі асортиментом товарів шляхом огляду товарних зразків, вивчення каталогів. У залах товарних зразків виставляються трикотажні вироби, тканини, головні убори та багато інших непродовольчих і продовольчих товарів. Товари розміщують за групами та підгрупами. Добре відомі, а також великогабаритні товари у залі товарних зразків не демонструють, на них повинні бути списки про належність і каталоги. Для розміщення товарів у залі товарних зразків використовують пристінні та острівні гірки, демонстраційні стенди, прилавки-вітрини. Викладені на них зразки товарів повинні мати ярлики з вказаною назвою виробу, ціни, артикули, а також найменування підприємства-виробника.
Продаж товарів по письмовим, телеграфним, телефонним та іншим заявкамзастосовується у тому випадку, коли особисте знайомство зі зразками товарів не потребується. Цей метод оптової продажі товарів особливо зручний при широкому використанні централізованої доставки товарів у роздрібну торгову мережу. Для полегшення роботи по складанню заявок у магазинах на завезення товарів і спрощення їх обробітки на оптових підприємствах бази здійснюють передчасну розсилку бланків і заявок.
Продаж товарів може проводитисяі через пересувні склади і роз’їзних товарознавців.
Пересувні склади обладнуються на базі критих автомашин. їх завантажують товарами у відповідності з товарним асортиментом магазинів, в які здійснюється завезення товарів. Робітники магазинів знайомляться з асортиментом товарів, який пропонується, визначають потребу в них. Використовують пересувні склади при товаропостачанні віддалених невеликих роздрібних торгових підприємств, звільняючи при цьому робітників магазинів від необхідності поїздок на оптові бази і значно прискорюючи доставку товарів на підприємства роздрібної торгівлі.
Завезення товарів у магазини проводиться у відповідності з заздалегідь розробленими графіками. Пересувні кімнати товарних зразківспеціально обладнані автомашини, укомплектовані необхідними товарними зразками, каталогами, альбомами. За кімнатою товарних зразків закріплюється товарознавець, у обов’язки якого входять знайомство робітників магазинів зі зразками товарів, надання їм допомоги у підборі необхідних товарів, прийом заявок на їх завезення.
В останні роки все більший розвиток отримує продаж товарів на оптових ринках. Щорічно розширюється мережа оптових продовольчих ринків, де у якості продавців виступають товаровиробники і оптові комерційні структури, у якості покупців — підприємства роздрібної торгівлі, дрібнооптові комерційні структури та інші покупці.
Оптові ринки, у залежності від асортименту товарів, які реалізуються, можуть бути спеціалізовані, які реалізують товари окремих груп, і універсальними, які реалізують товари декількох товарних груп.
3.3 Продаж товарів через парфюмерно-косметичні магазини
Спеціалізовані парфумерно-косметичні магазини та мережі стають основним місцем купівлі. Згідно з даними Панелі домогосподарств компанії GfKUkraineринок засобів для миття та чищення дому та товарів особистої гігієни у першому півріччі 2007 року характеризують наступні тенденції.
Споживачі надають перевагу стаціонарній торгівлі: протягом першого півріччя 2007 року більшість витрат домогосподарств на ці товари (близько 70%) була здійснена в стаціонарних магазинах. Безумовними лідерами серед місць купівлі засобів для миття та чищення дому та товарів особистої гігієни є спеціалізовані магазини з урахуванням мереж та супермаркетів (29% та 13% усіх витрат відповідно). Як і в попередні роки високими темпами зростає кількість покупців у спеціалізованих парфумерно-косметичних торгівельних мережах. У першому півріччі 2007 року лідерами за темпами зростання кількості покупців порівняно до аналогічного періоду 2006 року були такі торгівельні мережі, як «Космо», «Реал для Вас» та «Єва». Однак, загалом серед торгівельних мереж основним гравцем залишилася мережа «ДІД». Водночас, частка покупок, що здійснюються на ринках та місцях вуличної торгівлі, як і в попередні роки, зменшується.
3.4 Особливості продажу засобів для прання, чищення, дезінфекції
Маркування товарів побутової хімії передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву виробу, масу нетто або місткість, номер партії, термін придатності, призначення та спосіб застосування товару, умови зберігання, попереджувальні написи та запобіжні заходи, дату виготовлення, позначення нормативного документа. Маркувальні дані розмішуються па етикетках або на упаковці. На упаковці отруйних або вогненебезпечних товарів мають бути попереджувальні написи: «Отрута»; «Вогненебезпечно»; «Берегти від вогню»; «Не розпиляти біля відкритого вогню»; «Оберігати від попадання в очі» тощо, а також інформація про правила та умови безпечного їх використання. Здійснюючи приймання товарів, перевіряють дату виготовлення і термін придатності товарів, які при тривалому зберіганні втрачають якість (клеї, оліфи, лаки, емалі, фарби, деякі отрутохімікати, фотохімікати). Зберігання товарів побутової хімії здійснюється з дотриманням вимог правил пожежної безпеки, а також санітарних вимог щодо транспортування та зберігання товарів. Суб’єкти господарської діяльності здійснюють зберігання та продаж товарів побутової хімії у торговельних приміщеннях з урахуванням їх складу та призначення за умови, що отруйні товари зберігаються окремо від решти.
Товари побутової хімії зберігають у закритих сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях з підлогою з бетону або з керамічних плиток при температурі не нижче ніж 0 град. С і не вище ніж від +20 град. С до +25 град. С і відносній вологості повітря не більше ніж 55-65%. Для уникнення погіршення якості хімічних товарів (зволожування, руйнування та розкладання) забороняється зберігати товари побутової хімії у вологих приміщеннях. При зберіганні товари побутової хімії розміщують окремо за групами, видами з урахуванням їх особливих властивостей.
Товари побутової хімії у твердій упаковці розміщують на підтоварниках висотою штабеля не більше ніж 1,5 м, а в м’якій упаковці — на полицях стелажів. Ці товари розміщують на відстані не менше ніж 1 м від приладів опалення, відстань між стінами та штабелями має бути не менше ніж 1 м. При тривалому зберіганні товари побутової хімії необхідно періодично оглядати, у разі необхідності просушувати, перевіряти цільність і герметичність тари отрутохімікатів, лакофарбових товарів, клеїв тощо.
На кожній упаковці (тарі) з хімічною речовиною має бути етикетка або бирка з її назвою та зазначенням характерних властивостей (окислювач, пальне, самозаймисте тощо). Усі товари побутової хімії повинні мати анотації з інформацією про споживчі властивості товару.
У торговельному (демонстраційному) залі товари побутової хімії розміщують за групами на пристінних та острівних гірках, прилавках, у контейнерах та на іншому обладнанні. Забороняється продаж товарів без інформаційних етикеток, із закінченим терміном придатності, товарів у пошкодженій упаковці, а також небезпечних товарів побутової хімії (отрутохімікатів, вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування та інформації про правила та умови їх використання. Продаж вогненебезпечних та отруйних побутових хімічних речовин неповнолітнім і особам у нетверезому стані забороняється. Товари побутової хімії в аерозольній упаковці продаються в ізольованих секціях або на ізольованих робочих місцях. Враховуючи можливий несприятливий вплив засобів побутової хімії на організм людини, до роботи з ними допускаються лише практично здорові люди віком 18-55 років, які не мають нервових, шкірних і алергічних захворювань. Особи віком понад 55 років допускаються тільки з дозволу медичних органів. Не допускаються до роботи особи з підвищеною чутливістю до хімічних речовин.
Висновки і пропозиції
Привабливим ринком для збуту товарів побутової хімії Україна є передусім завдяки 48-мільйонному населенню. 2000 року споживання мийних засобів у країні досягло 7,5 кг на людину за рік, зокрема 4,9 кг порошкоподібних і 0,3 кг рідких мийних засобів, а також 2,3 кг мила. З огляду на це річна споживча місткість ринку мийних засобів України оцінюється виробниками в 350 тис. тонн. Однак ринок остаточно все ще не заповнений — його обсяг 2005 року, за оцінками гравців, становив близько 200-210 тис. тонн. Враховуючи невисокий рівень платоспроможності населення, найбільший попит нині мають СМЗ нижчої і середньої цінових груп. Дорожчі порошки купують власники автоматичних пральних машин.
Водночас динаміка зростання продажу СМЗ за останні роки зберігалася на досить високому рівні — 15-20%, що обіцяє хороші перспективи для інвесторів. До того ж якщо ще кілька років тому українські господині купували один вид порошку для всіх домашніх робіт, то тепер великий попит мають спеціалізовані засоби для прання білизни та чищення поверхонь. Український ринок не можна назвати насиченим. Частка вітчизняної продукції на ринку могла б бути більшою. Але бракує сировини. Більшість компонентів доводиться закуповувати за кордоном. А нині це робити ще складніше. Іноземці відпускають товар лише за передоплатою, проте ні власних, ні кредитних коштів для цього немає. Старі зв’язки з постачальниками обірвані, нові — ще не налагоджені. Втім, сподіваюсь, що з часом вітчизняної продукції побільшає. Український «порошковий» ринок фахівці оцінюють як далекий від насичення. На Заході, приміром, торгових марок удвічі більше, не кажучи вже про асортимент.
Список використаної літератури
1. Лист Державної митної служби України «Щодо переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» від 23.12.2002 p. N11/2-10- 12858-ЕП
2. Бикбов А.С., Сидоров В.Ф. Методические рекомендации для выполнения таможенно — товароведческих зкспертиз по определению стоимости товара — СП6.-СЗРТЛ.-1995, 7с.
Витов С.М. Зкспресс-оценка наиболее популярных шампунем ТСС-Информ — №06 (30) июнь, — 2003. — С. 21-25.
Гамидуллаев С.Н., Иванова Е.В., Николаева С.Л., Симонова В.Н. Товароведение и зкспертиза продовольственных товаров — СПб.: Альфа, 2000.
Жиряева Е.В. Зкспертиза в таможенном деле и международной торговле.- СПб.: Питер, 2003.- 557с.
Иванников Д.А., Фомичев Е.Н. Основы метрологии и организации метрологического контроля: Учеб. Пособие. — Нижний Новгород, 2001. — 326 с.
Кабірова Н. Битва мийдодирів // Галицькі контракти. № 11. 06.2004. -С. 14-17.
Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. В.Б. Боброва. — С.-Пб.: АО Коруна, 1994. — 698 с.
Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учеб. для вузов. М., 1999.- 711с.
Кутянин Г.И. Пластические массы и бытовые химические товары: Учеб. -2-е изд., перераб. — М.: Зкономика, 1988. — 207 с.
Месяченко В.Т., Кокошинская В.И. Товароведение: Учеб. — М.: Зкономика, 1997. — 415 с.
Смирнова Н.А., Надежнова Л.А., Селезнева Г.Ф., Воробьева Е.А. Товароведение. Учсбник для вузов. М.: Зкономнка, 1999. — 640 с.