Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Міністерство аграрної політики України
Харківська державна зооветеринарна академія
Технологічний факультет
Спеціальність 6.090102 – Технологіявиробництва і переробки
продукції тваринництва
Харківська державна зооветеринарна академія
Технологічнийфакультет
Спеціальність 6.090102 – Технологіявиробництва і переробки
продукції тваринництва
«Затверджую»
Завідувач кафедри прикладної
екології ім. О.А.Колесова О.М. Маменко
«» 2010 р.

Завдання на виконання випускної роботи студенту
 
1. Тема роботи:
Затверджено наказом ректора № від«_» 2010 р.
2. Термін здачі студентом завершеної випускної роботи накафедру «_» _ 2010 р.
3. Вихідні дані до роботи
4. Перелік питань, щорозробляються в роботі: _
5.        Перелік ілюстративногоматеріалу (таблиці, схеми, графіки тощо):
6. Календарний план виконанняроботиЕтап виконання Дата виконання етапу Відмітка про виконання Огляд літератури
 
  Методика виконання роботи
 
  Розрахунково-технологічна частина
 
  Економічне обґрунтування розробок
 
  Літературно-технічне оформлення
Керівник випускної роботи  (підпис)(вчене звання)(ініціали, прізвище)
7. Завдання до виконання прийняв _(підпис)(ініціали, прізвище)
Дата отримання завдання «……………» 2010р.

Зміст
 
Вступ
1 Мета, задачі, матеріал таметодика виконання роботи
2 Огляд літератури
3 Власні дослідження
3.1 Паспорт господарства
3.2 Характеристика тваринницької галузі
3.3 Вдосконалення технології виробництва молока та станувідтворення поголів’я ВРХ
3.3.1 Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода
3.3.2 Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць
3.4 Визначення ефективності різних форм організаціїштучного осіменіння корів і телиць
4Охорона праці та довкілля
4.1 Охорона праці в галузі
4.2 Екологія
5 Висновки та пропозиції
5.1 Висновки
5.2 Пропозиції виробництву
Список використаної літератури
Вступ
Інтенсифікація тваринництва та підвищенняпродуктивності тварин – основні напрямки розвитку сільського господарствакраїни – дуже підвищують практичне значення науки. Дослідження та розробкиприкладного характеру ефективні лише у тому випадку, якщо вони опираються надані фундаментальних наук, розвиваються у тісному зв’язку [7].
Продуктивність тварин залежить від рівнягенетичного потенціалу організму та його взаємодії з факторами навколишнього середовища(повноцінної годівлі та утримання).
Одним із найбільш вагомихнауково-практичних досягнень минулого століття є винайдення, розробка та широкевпровадження у виробництво довготривалого зберігання сперми та новогобіотехнологічного методу відтворення – штучного осіменіння [14, 49]. Данірозробки дали можливість більш ефективно використовувати біологічний потенціалкращих самців-плідників, полегшили оцінку нащадків, покращили швидкість таефективність генетичної селекції, дозволили координувати племінну справу україні, зменшили ризик поширення заразних хвороб, які передаються статевимшляхом.
Однак, впровадження штучногоосіменіння супроводжується необхідністю вирішення ряду питань таких як:
1)        визначення оптимальногочасу та кратності осіменіння корів і телиць;
2)        асептичне взяття сперми уплідників;
3)        дотримання правилзберігання та використання замороженої сперми;
4)        оцінка якості сперми;
5)        дотриманняветеринарно-санітарних вимог у пунктах штучного осіменіння;
6)        профілактика виникненнястресу у корів і телиць.
Під час вивчення стресу усільськогосподарських тварин була підмічена цікава особливість: тварини навітьодного виду мають різну сприятливість до стресу, у зв’язку з чим їх ділять настрес-стійких та стрес-чутливих, які неоднаково реагують на дію одного й того жстрес-фактору навколишнього середовища.
Це підтверджує важливість проблеми стресу утваринництві та необхідність детального ознайомлення спеціалістів з причинами йоговиникнення та розвитку у сільськогосподарських тварин, а також з методамидіагностики стресового стану та заходами попередження шкідливого впливу стресуна здоров’я та продуктивність тварин.
1 Мета, задачі, матеріал/>та методика виконанняроботи
Мета роботи полягала в удосконаленні технології виробництва молока та станувідтворення поголів’я ВРХ в умовах СТОВ «Агросвіт» Вовчанського району Харківськоїобласті.
Для досягненняпоставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:
1.  Дати характеристикугосподарсько-економічної діяльності господарства.
2.  Охарактеризувати тваринницькугалузь з аналізом умов утримання і годівлі тварин.
3.  Проаналізувати технологію виробництвамолока та стану відтворенняпоголів’я в умовах СТОВ«Агросвіт».
4.  Вивчити вплив якості годівлі корів на їхздатність до запліднення та розвиток плода до отелення.
5.  Вивчити вплив віку осіменіння напродуктивність телиць.
6.  Опрацювання технології виявлення корів вохоті, визначення оптимального часу їх осіменіння з використанням сучаснихлабораторних методів дослідження і оцінки якості сперми.
7.  Розробити ефективні засоби запобіганнястрес-факторів при штучному осіменінні самиць.
Роботавиконувалась у СТОВ «Агросвіт»Вовчанського району Харківської області. В дослідахбуло використано корів і телиць української чорвоно-рябої молочноїпороди, яка високочутлива до стрес-факторів. Угосподарстві організована загальна прийнята технологія осіменіння корів утиповому пункті штучного осіменіння.
Пунктштучного осіменіння – це те приміщення, де зберігається заморожена сперма тапроводиться технологічна робота з нею. Він має усе необхідне технічнеоснащення: електричне освітлення, опалення, водопровід, вентиляція, дезбар’єр,бактерицидні лампи.
Пунктзнаходиться за 100 метрів від місця утримання тварин – корівника.
Упункті є декілька окремих відділень:
1)Лабораторія – світла і тепла кімната площею приблизно 8 м². Підлога дерев’яна, пофарбована, стіни і стеля побілені свіжопогашеним вапном (20%-нимрозчином). Лабораторію використовують для збереження сперми, її розморожуванняй оцінки. А також проводять підготовку і складення інструментів для штучногоосіменіння корів і телиць. В лабораторії встановлено електричний духовийстерилізатор і бактерицидні лампи (БУВ-30)
2)Мийна кімната – використовується для миття посуду, прання спецодягу. Цеприміщення обладнане умивальником, електричною плитою, водяним стерилізаторомта іншим інвентарем.
3)Манеж – спеціальне приміщення, обладнане фіксаційним станком для осіменіннякорів і телиць.
4)Тамбур. Тут встановлено дезящик, заповнений тирсою; щоденно тирсу зволожують1%-ним розчином каустичної соди.
Приміщенняпункту утримується в чистоті. Два рази на місяць проводиться дезінфекціяприміщень.
Унашій роботі було досліджено 2 групи корів по 50 голів кожна: перша група –дослід, друга – контроль. Першу групу корів осіменяли на місцях їхньогоутримання, а другу – у пункті штучного осіменіння. Вибір самок для штучногоосіменіння проводили за допомогою візуально-клінічного способу, який ґрунтуєтьсяна виявленні змін поведінки самиць і безпосередньому огляді тварин (особливоїхніх статевих органів). Більшу увагу приділяли самицям, які проявляли рефлекснерухомості і допускали сплигування інших самок на себе. Самок, які зарезультатами досліджень були в охоті, відмічали у спеціальному журналі.

Таблиця 1 – Складовікомплектів інструментів для мано-цервікального і ректо-цервікального осіменінняз використанням облицьованих і не облицьованих гранул замороженої спермиМаноцервікальний Ректоцервікальний Гранули не облицьовані Катетер поліетиленовий короткий Катетер полістироловий довгий Ампула поліетиленова Ампула поліетиленова (гумова) Рукавиця поліетиленова коротка Рукавиця поліетиленова довга Гранули облицьовані Зоошприц поліетиленовий Здовжувач металевий – Циліндр зоопшрица поліетиленовий – Чохол поліетиленовий Рукавиця поліетиленова коротка Рукавиця поліетиленова довга
Технікапідготовки інструментів для штучного осіменіння
Інструменти іпосуд промивали водопровідною водою і мили у теплому розчині содидвовуглекислої (20-30 г на 1 л води). Після цього інструменти споліскувалитеплою дистильованою водою 3 рази та зберігали завернуті у стерильний папір.Стерилізували інструменти найпоширенішим способом – кип’ятінням.
Шприц-катетерспочатку розбирали, циліндр і поршень обгортали марлею та зв’язували, і тількипотім стерилізували. Скляний посуд обгортали марлею і клали у стерилізатор,заповнений на 2/3 об’єму дистильованою водою, кришку закривали і кип’ятили 20хвилин. Після охолодження стерилізатора, знімали кришку та стерильним пінцетомдіставали посуд та інструменти. Складуючи шприци-катетери, рухом поршнявидаляли з них залишки води. Усі інструменти загортали стерильною серветкою, авідкриті частини скляного посуду закривали стерильним папером. Металевіінструменти клали у киплячу дистильовану воду і також стерилізували 20 хвилин,після чого їх виймали із стерилізатора та просушували.
Прилади, якіне піддавалися кип’ятінню, стерилізували шляхом протирання їх поверхонь ватнимтампоном, змоченим 96º-ним спиртом.
Окрімінструментів та приладів ми використовували специфічні розчини. За правилами,застосовувані розчини мають відповідати вимогам технології штучного осіменіннята бути ізотонічними. Це потрібно для запобігання загибелі сперміїв,забрудненню та інфікуванню сперми. Кожен розчин має своє призначення татехнологію приготування.
Дляпромивання посуду та інструментів після стерилізації їх кип’ятінням, видаленнязалишків спирту з шприців-катетерів, зволоження піхвових дзеркал передвведенням у піхву, готували 0,9%-й розчин натрію хлориду. Для цього у чистухімічну колбу наливали 100 мл дистильованої води, відважували і вносили в колбу 0.9 г хімічно чистого натрію хлориду і розмішували стерильною скляноюпаличкою. Доводили розчин до кипіння, охолоджували та зливали в стерильнібаночки, які потім закривали притертими кришками. Такий розчин готували щодня.
Приготування2,9%-го розчину натрію цитрату. У чисту стерильну колбу наливали 100 млпрокип’яченої і охолодженої дистильованої води, потім відважували 2,9 г хімічно чистого тризаміщеного п’ятиводневого натрію цитрату, висипали у колбу та ретельнорозмішували стерильною скляною паличкою. Після цього, фільтрували крізьпаперовий фільтр у стерильну колбу, закривали нещільно ватно-марлевим тампономі кип’ятили протягом 10 хвилин. Розчин готували щодня. Натрію цитрат має слабколужну реакцію і буферні властивості, він нетоксичний для сперміїв, нейтралізуємолочну кислоту, яка нагромаджується у спермі. Використовували його при оцінціякості сперми та розморожуванні замороженої сперми.
Приготуваннярозчину соди. Відважували 15 г кальцинованої соди і розчиняли в 1 л гарячої води. Використовували розчин для миття посуду, піхвових дзеркал, різних інструментів таін.
Приготування70%-го спирту. В умовах виробництва ми готували його з 96%-госпирту-ректіфікату. Спочатку наливали у 500-мілілітровий циліндрспирт-ректифікат, обережно занурювали у нього спиртометр і по верхньому меніскуперевіряли його міцність. За нижче наведеною формулою ми визначали скількитакого спирту треба взяти для одержання 100 мл 70-го.
Х = (70 ×100): М,
де: Х –кількість спирту-ректіфікату, мл;  М – міцність срирту-ректіфікату, град;
Якщо спирт96%-ний, то Х=(70×100): 96 = 72,9 мл.
З розрахункувиходить, що для приготування розчину треба узяти приблизно 73 мл. До 73 мл96%-го розчину ми доливали 27 мл прокип’яченої дистильованої води. Міцністьрозведеного водою спирту перевіряли спиртометром. 70%-й спирт використовувалидля знезараження шприців-катетерів, мікро шприців, баночок та інших предметів.Такий розчин викликає слабшу коагуляцію білка, ніж 96%-й спирт, тому глибшепроникає в протоплазму клітин і швидше спричиняє їх смерть.
Приготуваннярозчину 0,02%-го фурациліну та 0,01-го фуразолідону.
Ці розчини миготували на 0,9%-му розчині натрію хлориду. (табл. 2)
Таблиця 2 –Приготування розчину 0,02%-го фурациліну та 0,01-го фуразолідонуПорошок Таблетки на 5 л на 1 л 0,02 0,1 Фурацилін 1 г Фурацилін 0,2 г Фурацилін 1 таб. Фурацилін 1 таб. Хлорид натрію 50 г Хлорид натрію 10 г – Хлорид натрію 5 г Вода 5 л Вода 1 л Вода 100 мл Вода 500 мл
Використовувалиці розчини для санітарної обробки зовнішніх статевих органів корів передосіменінням, знезараження поверхні робочого столу, спецвзуття і фіксаційногостанка.
Дляштучного осіменіння використовували глибоко заморожену сперму, яка зберігаєтьсяу судинах Дьюара при температурі -196ºС.
Передвикористанням спочатку переносили дозу сперми в флакон з 1 мл 2,9%-ним розчиномцитрату натрію для її відтаювання.
Потім,під мікроскопом при температурі 38-40º С перевіряли якість сперми ідопускали до штучного осіменіння сперму з таким показниками:   – активністьсперми — не нижче 4-х балів;   – кількість сперміїв (з прямолінійнимпоступальним рухом) у дозі не менше 15 млн.;   – живучість сперміїв у водяномутермостаті при температурі 38±0,5ºС не менше 5 годин.
Оцінкуякості сперми в облицьованих гранулах проводили без її розгерметизації, через прозоруплівкову оболонку за допомогою спеціального пристрою.
Призастосуванні мано-цервікального способу осіменіння використовували стерильнийполіетиленовий катетер, довжиною 7,5 см, ампулу і полімерну рукавицю, а в разівикористання сперми в облицьованих гранулах застосовували спеціальнийінструмент — зоопшриц, який складається із циліндра з фланцем та поршня. Всі ціінструменти призначені для одноразового використання і загерметизовані вплівкову індивідуальну упаковку.
Технікуосіменіння за цим способом виконували в такій послідовності. Брали стерильнуампулу, стерильними ножицями зрізували її конус і з’єднували зі стерильнимкатетером. Потім набирали сперму об’ємом 1 мл і розміщали на стерильнійпідставці. Облицьовану гранулу після розморожування знезаражували спиртовимтампоном, протираючи її поверхню. Потім вміщували її у циліндр зоошприца іпоршнем досилали до переднього краю. Стерильною голкою проколювали оболонкугранули крізь вихідний отвір інструменту. Перед осіменінням проводили вологусанітарну обробку зовнішніх статевих органів корови, надівали стерильнуполіетиленову рукавицю, змочували її ізотонічним розчином натрію цитрату іобережно вводили руку у піхву корови. Протягом хвилини проводили масаж шийкиматки. Другою рукою подавали підготовлений до осіменіння інструмент, масажуючишийку матки проштовхували катетер в її канал на глибину 8 см і, піднявши ампулу (зоошприц) видавлювали сперму в шийку матки. Після введення сперми виймалируку із піхви, рукавицю і інструменти утилізували і додатково проводили масажклітору.
При ректо-цервікальномуосіменінні із використанням заморожено-відтаненої сперми у формі необлицьованих гранул брали пакет з ампулами, кут якого знезаражувалиспиртово-ватним тампоном, надрізали і виймали ампулу, знезараженими ножицямизрізували конус шийки ампули. Таким же чином брали пакет з довгими катетерами,надрізали стерильними ножицями упаковку і виштовхували через отвір кінецькатетера не більш ніж на 2 см, після цього герметичноз’єднували катетер з ампулою і набирали розморожену сперму в катетер.
Направу руку одягали довгу одноразову рукавицю. Після санітарної обробки коровивеликим і вказівним пальцями розкривали статеву щелину і катетер вводили знизувверх під кутом 30-45° по верхній стінці піхви приблизно до половини йогодовжини. Потім переводили інструмент в горизонтальне положення і проштовхувалийого до шийки матки. Після цього руку захищену рукавицею вводили в пряму кишку.Рукавицю перед введенням зволожували мильною водою. Спочатку відшукували яєчникі діагностували його на наявність дозрілого фолікула. Після цього фіксувалишийку матки рукою, відшукували піхвову частину каналу шийки матки і вводиликатетер під контролем пальців у канал шийки. При цьому направляли шийку маткина катетер таким чином, щоб останній пройшов весь канал. Після цього ампулуздавлювали і сперма через катетер вводилася в матку. Не відпускаючи ампули,катетер виймали із піхви, а руку — з прямої кішки. Одноразові інструменти післявикористання знищували.
Привикористанні сперми розфасованої в облицьованих гранулах, після їхрозморожування, спермодозу виймали із біотермостату, витирали їх поверхню стерильноюсерветкою від залишків води і знезаражували 96° спиртом. Підготовлену такимчином спермодозу вставляли в наконечник зоопшрица і під’єднували до ньогоспеціальний подовжувач, який складається з металевого трубчатого корпуса ідротяного стержня з дисковим упором. На корпусі є замок для фіксаціїодноразового чохла, який надівають на зібраний інструмент. Перед введеннямнаконечника в канал шийки матки інструмент розчохлювали шляхом подання чохла задопомогою замка в протилежний бік в напряму зовнішніх статевих органів. Прицьому забезпечується введення стерильного наконечника асептичним способом.
Длявизначення впливу стрес-факторів на склад крові використовували методвизначення кількості еозинофілів в крові тварин. При цьому досліджували тварин,яких осіменяли в стійлах і у пункті штучного осіменіння.
Усвоїх дослідженнях користувалися методом С.М. Бакмана. Кров узяту від корівзмішували з спеціальною рідиною, яка руйнує еритроцити і усі інші формилейкоцитів, окрім еозинофілів. В такій рідині еозинофіли набувають червоногоабо яскраво-оранжевого кольору. Для фарбування еозинофілів використовувалирідину, яка має такий склад: еозин калію – 0,5 г, формалін концентрований (40%) – 0,5г, фенол концентрований (88 – 95%) – 0,5г, вода дистильована– до 100 мл.
Хіданалізу. В чисті і сухі пробірки об’ємом 3 – 4 мл наливали по 0,4 мл рідини ізакривали гумовими пробками. Пробірки нумерували згідно пробам крові. Потім0,02 мл цільної крові доливали в пробірки з рідиною і активно перемішували. Длявзяття проб крові використовували піпетки від гемометра Салі, яківідградуйовані точно по 0,02 мл, при цьому кров розчиняється в 21 раз. Пробіркиставили в штатив і витримували 1 годину.
Підрахунокеозинофілів проводили в лічильній камері Горяєва через 3 години після початкуфарбування.
Камерамає дві сітки, кожна з яких у свою чергу має по 225 великих квадратів.Підрахунок еозинофілів ми проводили по усій сітці, не звертаючи увагу на лінії,якими розділені квадрати один від одного.
КамераГоряєва має глибину 0,1 мм і площину сітки 9 мм². Об’єм однієї половини камери дорівнює 0,9 мм³.Для визначення кількості еозинофілів в 1 мм³ крові ми підрахованукількість клітин по усій сітці помножували на 21( ступінь розчинення кровірідиною) і ділили на 0,9(об’єм камери).
2 Огляд літератури
Одним із найбільш вагомих науково-практичнихдосягнень минулого століття є винайдення, розробка та широке впровадження увиробництво довготривалого зберігання сперми та нового біотехнологічного методувідтворення – штучного осіменіння. Дані розробки дали можливість ефективновикористовувати біологічний потенціал кращих самців-плідників, полегшили оцінкунащадків, покращили швидкість та ефективність генетичної селекції, дозволиликоординувати племінну справу в країні, зменшили ризик поширення заразниххвороб, які передаються статевим шляхом [2].
Длястатевої функції самок характерна виражена періодичність, тобто вона маєциклічний характер. Комплекс фізіологічних і морфологічних змін у статевійсистемі і організмі самки загалом від овуляції до овуляції називається статевим(естральним) циклом. Це складний нейрогуморальний ланцюговий рефлекторнийпроцес, який розвивається поступово і спрямований на створення в організмісамки сприятливих умов для запліднення та розвитку зародка [3].
Пов’язанийвін із змінами гормонального співвідношення вгіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковому ланцюзі, змінами процесів збудження тагальмування в нервовій системі, ростом у яєчниках фолікулів і дозріванням у нихстатевих клітин, овуляцією, утворенням і зворотним розвитком жовтих тіл.Вирішальну роль при цьому відіграють зміни гормонального стану і пов’язане зним дозрівання фолікула з нагромадженням у ньому естрогенних гормонів; його лопання;утворення на його місці жовтого тіла і виділення ним прогестерону.
Впершециклічний характер змін у геніталіях самки описав у 1900 р. англійський біологВ. Хіпп і виділив у статевому циклі чотири стадії:
1)prooestrum — передтічкова;
2)oestrus — стадія тічки і характерної статевої активності;
3)metoestrum— післятічкова;
4)dioestrum — стадія статевого спокою [3].
У50-х роках XX ст. А. П. Студенцов, надаючи важливого значення нервовійрегуляції статевої функції, виділив у статевому циклі три стадії — збудження,гальмування і зрівноваження, а К.Братанов – дві: фолікулінову та лютеїнові [9].
Зміна процесів збудження тагальмування і надходження у кров підвищених концентрацій гонадотропних істатевих гормонів викликає появу у самок ознак статевого циклу: тічку, загальнезбудження (загальна реакція), охоту, дозрівання фолікулів та овуляцію [13].
Тічка(oestrus) виявляєтьсяв морфологічних змінах у геніталіях — активна гіперемія, проліферація,набрякання слизових оболонок, активна секреція залоз переддвер’я піхви та шийкиматки, розкриття шийки матки й виділення тічкового слизу в піхву і назовні [8].
Загальнезбудження самки(загальна реакція — reactiо) виявляється в неспокійному стані, відмові відкорму, іноді в агресивності, зниженні молочної продуктивності та погіршенніякості молока [29].
Охота(статева охота —libido sexualis) — позитивна сексуальна реакція самки на самця, коли вонапрагне наблизитися до нього, стає в позу для статевого акту, часто виділяєсечу, допускає садку [6].
Овуляція(ovulatio) — вихідяйцеклітини з дозрілого фолікула. Всі ці ознаки є проявом, за А. П.Студенцовим, стадії збудження статевого циклу чи, за К. Братановим, — фолікуліновоїстадії [38].
Наступнастадія (за А. П. Студенцовим — гальмування чи за К. Братановим — лютеїнова) характеризуєтьсязниженням ознак тічки, інволюцією (зворотним розвитком) морфологічних іфізіологічних процесів, характерних для попередньої стадії. Самказаспокоюється, у неї поліпшуються апетит і продуктивність, вона негативно чибайдуже реагує на самця; у яєчнику, на місці фолікула, що овулював, утворюєтьсяжовте тіло, яке виробляє гормон прогестерон[38].
Стадіязрівноваження, характеризуєтьсязрівноваженим загальним станом самки, байдужим чи негативним ставленням досамця, наявністю в яєчниках фолікулів та жовтих тіл. У матці однаковою міроювиражені проліферативні та дегенеративні процеси. Шийка матки закрита [18].
Регуляціястатевої функції ворганізмі самки досить складна. Умовно в ній можна виділити такі ланки:
1)надходження в центральну нервову систему потоку екзо- та ендогенних імпульсів,їх аналіз і формування тут відповідної домінанти (статевої, материнської,лактаційної, родової);
2)при формуванні статевої домінанти відповідний імпульс передається в проміжниймозок, до гіпоталамуса, який є своєрідним біологічним годинником статевоїфункції і виділяє, залежно від характеру імпульсів, так звані гонадотропін-релізінг-фактори,що надходять звідси в гіпофіз. Одні з цих факторів є ліберинами (стимулюючими),а другі — статинами (інгібіторами);
3)надходячи в гіпофіз, фоліліберин стимулює виділення фолікулостимулюючогогормону (ФСГ), який, потрапляючи з течією крові в яєчник, стимулює дозріванняфолікула і секрецію естрогенних гормонів;
4)останні, розносячись з течією крові по організму, викликають тічкові зміни встатевих органах, статеве збудження самки і гальмують дальше виділення гіпофізомФСГ;
5)слідом за цим з гіпофіза виділяється лютеїнізуючий гормон (ЛГ). який зумовлюєлопання дозрілого фолікула (овуляцію) і утворення на його місці жовтого тіла,яке з часом починає виділяти прогестерон, що гальмує охоту, посилюєпроліферативні процеси у слизовій оболонці матки та секреторну функціюендометрію, а це сприяє живленню та приживленню ембріона;
6)у разі запліднення та розвитку вагітності в самки виділюваний передньою часткоюгіпофіза пролактин (лютеотропний гормон) підтримує існування та секреторнуактивність жовтого тіла, забезпечує збереження вагітності та підготовляємолочну залозу до лактації;
7)подразнення органами плода рецепторів матки в кінці вагітності рефлекторностимулює виділення задньою часткою гіпофіза окситоцину, що викликає скороченняматки і настання родів. Важливу роль при цьому відіграє гормональна активністьплода [38].
Середнятривалість статевого циклу (тобто інтервал від овуляції до овуляції уневагітних тварин) становить: у корів 18 — 22 доби (у середньому 21) [17].
Заодну стадію збудження на корову здійснюється близько 56 (3-104) сплигувань, щоє причиною появи у неї саден у ділянці кореня хвоста, крижів і маклаків. Самкиз ознаками статевого збудження проявляють локомоторний рефлекс, обнюхуютьстатеві органи самців, інколи намагаються стрибати на них. В цей період коровивідходять від бугаїв при спробі плигати на них. Тривалість статевого збудженнязмінюється залежно від пори року і має деякі породні особливості [16].
Установленотакож зв’язок між кількістю тварин у стадії збудження і її тривалістю: колистатеву активність проявляла одна корова — ознаки статевого збудженняреєстрували протягом 11,6 год., а коли в охоті одночасно перебували більше 7тварин — тривалість статевого збудження збільшувалася до 17,1 год. Статева охота у корів настає через 6-12 год. після появи ознак статевогозбудження і характеризується позитивною сексуальною реакцією самки на самця.У літній період охота більш чітко виражена ітриваліша, ніж у зимовий. Літом у 73,7 % корів охота триває 13-17 год., у 21 % — 17-21 год. і 21-23 год. — у 5,3 % тварин; у середньому 16 (10-23) годин, узимовий період – 13 год. [42].
Статеві цикли бувають повноцінними,коли під час стадії збудження проявляються всі її феномени, і неповноцінними,коли випадають один або декілька з них.
Розрізняють: 1) анестральністатеві цикли — без ознак тічки;  2) ареактивні — без прояву загальної реакції; 3) алібідні — без статевої охоти;  4) ановуляторні — без овуляції.
Можуть бути змішані неповноцінністатеві цикли (анестрально-ареактивні, ареактивно-ановуляторні та ін.) [17].
На підставі детального вивченнязмін, що відбуваються під час стадії збудження статевого циклу та їх зв’язку зовуляцією, науковцями запропоновано для використання цілий ряд методів виборуоптимального часу осіменіння корів [37].
Методивиявлення оптимального часу осіменіння корів.
Рефлексологічнийметод: метод базується на виявленні у корів статевої охоти за допомоги бугаїв-пробників. Пробників готують зі здорових, активних у статевому відношенні,фізично міцних тварин віком 8-10 міс. Для підготовки пробників запропонованобагато способів: вазектомія, каудальна епідектомія, пенектомія, пришиванняпеніса до черевної стінки, зшивання нижнього і верхнього колін 8-подібногозгину, блокування статевого члена в препуціальному мішку за допомогою пристроївтипу Пен-О-Блок. Найбільш активними пробниками є бугаї, підготовлені методамивазектомії і каудальної епідектомії. Щоденно вранці і ввечері на 1,5-2 годбугаїв-пробників випускають у загони, де утримуються неплідні, отелені (з3-4-го дня після родів), осімінені (з 10-го по 30-й день після осіменіння)корови. Після виявлення позитивної реакції самки, її вилучають із стада [26].
Заумови правильної організації ефективність методу становить 95-100 %. Донедоліків методу слід віднести велику трудомісткість, ризик травматизму.Використання пробників, здатних до статевого акту, не виключає небезпеку поширеннязаразних хвороб, які передаються статевим шляхом [19].
Вдеяких країнах для підвищення ефективності виявлення тварин в охоті рефлексологічнимметодом, особливо в м’ясному скотарстві, використовували мітчики. Це металевіконтейнери напівсферичної форми, на верхівці яких розташовується кулькадіаметром біля 2,5 см. Пристрій фіксують під нижньою щелепою бугая за допомогоюременів [37].
Порожнинумітчика заповнюють фарбою, колір якої залежить від масті тварин. Наявністьфарби у мітчику необхідно контролювати не рідше одного разу на тиждень. При плиганніпробника на корову в охоті він натискує на шарик і відбувається виділенняфарби, внаслідок чого на спині корів в охоті залишаються короткі лінії.Позитивну пробу на охоту встановлюють при виявленні двох і більше міток (однаможе бути випадковою)[26].
ВУкраїні дану методику запропонував професор Д.Д. Логвинов і дав їй позитивнуоцінку.
Клініко-візуальнийметод: вінґрунтується на виявленні у тварин клінічних ознак та змін поведінки,характерних для стадії збудження статевого циклу. Найбільш вірогідною ознакоюстатевої охоти у корів вважається прояв «рефлексу нерухомості», тобтодопускання сплигувань інших самок. До додаткових ознак відносять: потертості вділянці крупа, кореня хвоста і сідничних горбів, зміна поведінки, стрибання наінших самок, набряк статевих губ і почервоніння слизової оболонки переддвер’япіхви, витікання еластичного, прозорого тічкового слизу з статевих органів.Деякі дослідники вказують, що даний метод дозволяєвиявляти охоту у корів з точністю 70 % і більше. Вони установили, що наефективність методу значною мірою впливає технологія його організації, зокрема,час, кратність та тривалість спостереження за тваринами [29].
Осіменіннякорів проводять відразу ж після визначення оптимальних показників для введеннясперми і повторюють через 10-12 годин. До недоліків цього методу слід віднести: вибіртварин у стані тічки, статевого збудження, але поза охотою: неможливість виборутварин з ареактивним циклом: у 5 % тварин охота триває більше 24 год; від 3 до19 % тільних корів проявляють ознаки статевого збудження, у 17 % випадків їхосіменіння призводить до ембріональної смертності. Перевагою застосуванняклініко-візуального методу є експресність і простота, що виключає необхідністьвикористання складних; часто дефіцитних приладів, реактивів тощо [32].
Використаннядетекторів активності прояву обіймального рефлексу
Дляпідвищення ефективності і полегшення спостереження за тваринами з метоювиявлення статевої охоти використовують методи фарбування кореня хвоста,детектори плигань KaMar, Mate-Master, Hot-Flash, Heat Watch [47].
Методреєстрації обіймального рефлексу тваринами за допомогою кольорової мітки нахвості чи крижах широко використовується фермерами Австралії та Нової Зеландії.Дня цього оператор штучного осіменіння по циклографу, записам, календарювизначає очікувану дату прояву охоти твариною і наносить кольорову мітку накрижі довжиною 20 і шириною 6,3 см. Як барвники використовують водо-, чижиророзчинні фарби, крейду, спеціальні кольорові олівці і пасти. Зникненняфарби при дво-триразовому нанесенні протягом дня є свідченням того, що короваперебуває в стані охоти [19].
Залітературними даними ефективність методу складає 68-94 %. Thibier M.,Chapalgaoncar K. вказують, що кількість помилок незначна — 5 %, в основному, зарахунок вагітних тварин, які проявляють статеву циклічність.
АА.И. Филоненко, Г.П. Дюльгер, В.В. Храмцов, В.Г. Буров повідомляють, щокількість помилок значно більша і досягає 37 %, Кеrr О.M., Мс.Caughey – 30,1 %.
Найбільшраціонально використовувати даний метод як допоміжний при клініко-візуальному.Це дозволяє підвищити ефективність виявлення часу осіменіння корів на 11,3-26%, ніж їх окреме застосування [37].
Детекторсплигувань КаМаR — це пластикова капсула з тюбиком червоної фарби оточеноїбілою, губчатою речовиною всередині, прикріплена на підкладку з тканини. Їхприклеюють на крижову ділянку спини корови. Під час сплигування іншихтварин на корову тюбик лопає і губчаста речовина забарвлюється в яскравочервоний колір [47].
Показникидетектора вважаються позитивними, якщо-його пластинкова капсула забарвлюєтьсяна 50 % і більше. Для повного забарвлення детектора необхідно щоб вінзнаходився під тиском не менше 6 с. Використання детекторів разом із візуальнимспостереженням збільшує ефективність останнього на 23-37 %. Разом з тим їхвикористання має цілий ряд недоліків: показання назавжди співпадають зі станомстатевої охоти, в 31% випадків вони активуються за день і більше до їїнастання; можуть активуватися при відсутності сплигувань при неправильномурозташуванні їх на спині тварини, скупченому утриманні тварин, а також припаразитарних хворобах, коли тварини чухають спину; 2-10 % детекторів незмінюють забарвлення при сплигуваннях на самку інших тварин; вони частогубляться, на їх прикріплення і заміну потрібно багато часу [19].
Використаннядетекторів Mate-Master, Hot-Flash має ті ж самі недоліки і немає жоднихпереваг. Дляреєстрації активності плигань на корову американські вчені розробилиелектронний навісний пристрій – Heat Watch детектор[47].
Мікропроцесор,кодований ідентифікаційним номером корови, в захисному футлярі розміщуютьтварині на крижі. При плиганні на тварину інших самок він активується і передаєрадіосигнал через ретранслятор, або безпосередньо на приймач. Інформація продату і час плигань накопичується і зберігається у буфері, а при активаціївідповідної програми передається на комп’ютер [47].
Використанняданої системи дозволяє точно визначати початокпрояву рефлексу нерухомості і диференціювати випадкові включення приладу.Stevenson J. S вказує, що використання детекторів дозволяє реєструвати тварин зареактивно-алібідними статевими циклами, а також тварин у яких стадія збудження статевого циклу триваєвід 8,4 до 15.6 год. Загалом використання детекторів Heat Watch дозволяєреєструвати статеву циклічність у 74-100 % випадків, з точністю 99 % [51].
Використаннядетекторів рухової активності
Вченимидоведена закономірність змін рухової активності корів під час статевого циклу.Вважається, що пік рухової активності співпадає з стадією збудження статевогоциклу. Дослідження R. Nebel показали, що рухова активність під час охотизбільшується на 400 % у корів при безприв’язному утриманні і на 275 % при утриманнітварин в стійлах. Для визначення активності тварин в умовах виробництвавикористовують механічні та електронні педометри. Перші працюють за принципом«так-ні»: При збільшенні рухової активності вдвічі включаєтьсячервона лампочка, при меншому — зелена. Контроль проводять два рази на добу.Більш широко використовуються електронні транспондери, так як вони зручніші увикористанні. Їх кодують індивідуальним номером тварини, розміщують у захиснийчохол і фіксують до тазової кінцівки або на шиї тварини. Інформація зчитуєтьсяспеціальним сканером, залежно від місця його розміщення [50].
Останнімчасом фірма Bou Matic розробила транспондери, які фіксуються на шиї тварин.Вони мають ряд переваг над педометрами — не містять ртуті, менше забруднюються,зручніші у використанні, обладнані подвійною батареєю[51].
Використаннядетекторів рухової активності дозволяє реєструвати статеву активність у 75-99 %випадків, витрачаючи в чотири рази менше часу, ніж при клініко-візуальномуметоді. Введення сперми в цей час забезпечує заплідненість 46% і більше [29].  Недолікиметоду: педометри часто руйнуються; не у всіх корів рухова активність в деньохоти збільшується більше як у два рази; в 25—27 % тварин максимальна руховаактивність реєструється за день або навпаки через день після прояву охоти. Як переваги, на конгресі звикористання педометрів, за результатами досліджень на 3085 високопродуктивнихкорів, називали: економія часу на виявлення тварин для осіменіння, внаслідокчого скорочується інтервал від отелу до запліднення, зменшуються витрати сперми[34].
Методтрансректальної пальпації статевих органів
Прицьому під час дослідження відшукують яєчники і пальпують, спочатку правий,потім — лівий, визначаючи їх положення, розмір, форму, поверхню, консистенцію,чутливість та оцінюють стан граафового міхурця і передбачають орієнтовний часовуляції.
Напочатку охоти домінантний фолікул ледь виступає на поверхні яєчника,промацується у вигляді міхурця розміром 0,5-1 см з пружною гладенькою поверхнею [26].
Приобережному надавлюванні на нього відчувається флуктуація, а стінки фолікулам’яко вдавлюються. Такий стан вказує, що до овуляції залишилося 6-12 год. Післяовуляції стінки фолікула спадаються і на його місці утворюється заглиблення зрихлими краями, матка втрачає ригідність.  Заплідненість корів при наявності в яєчникахдобре флуктуючих фолікулів найвища (68,7—69 %), а при осіменінні корів зщільними фолікулами зменшується до 30,8 %. А E. D. Watson, B. J. Mac Donaldзнайшли, що серед корів, у яєчниках яких методом транеректатьної пальпації підчас осіменіння домінантних фолікулів не виявили — 23 % стали тільними. Наоснові чого автори стверджують, що методом трансректальної пальпації яєчниківназавжди вдається об’єктивно установити наявність у них функціональних утворень[51].
Використанняультразвукового дослідження статевих органів
Використаннянових методів дослідження значно розширює діагностичні можливості, таквикористання ультразвукового дослідження дозволяє візуалізувати функціональніутворення в яєчниках розміром 2 мм. Для дослідження використовують приладиультразвукової дії з лінійними датчиками. Ультразвукове дослідження яєчниківвиконують безпосередньо перед осіменінням при частоті 5-8 МГц [26].
Сприятливоюознакою для введення сперми є візуалізація в яєчниках домінантного фолікуладіаметром від 10 до 25 мм та 2-х – 8-ми везикулярних діаметром до 8 мм. Очікувана заплідненість 76 % і більше.
Виявленняв яєчниках домінантного фолікула, діаметр якого більше 26 мм, або 10-25 мм, та 3-х — 4-х везикулярних фолікулів діаметром більше 8 мм і за їх відсутності, слід вважати ознакою сумнівного прогнозу заплідненості (імовірністьзапліднення складає не більше 25 %). Виявлення у фолікулі гіперехогенної ділянки єознакою несприятливого прогнозу без імовірності запліднення [9].
Електрометричнийметод
Електрометричнийметод виявлення оптимального часу осіменіння корів базується на змініелектропровідності секретів, які виділяються з шийки матки та змініелектричного опору слизової оболонки піхви під час стадії збудження статевогоциклу. Ранішедля цього використовуватися прилади ИИП — 2М, Естрометр-2 (автори Осташко Ф.И.,Мирний И.Н.). Однак через погане технологічне виконання приладів він не набув широкогопрактичного використання [19].
Останнімчасом польська фірма „Драмінскі” розробила новий прилад для визначення часуосіменіння корів за змінами електричного опору слизової оболонки піхви – „Електроннийвизначник тічки у корів”. Прилад водонепроникний, зручний у використанні,поверхня зонда легко очищується та дезінфікується [52].
Проведенимидослідженнями установлено, що заплідненість корів при показниках електричногоопору слизової оболонки піхви під час осіменіння 220 У.О. і менше становила69,0 % і була вірогідно вищою, ніж при більших показниках (26.9 %). Отриманірезультати дають підстави рекомендувати прилад для широкого практичноговикористання при традиційній організації осіменіння та при використаннісинхронізації охоти та овуляції [36].
Задопомогою телебачення
Методбазується на цілодобовому спостереженні за поведінкою тварин за допомогоювідеокамер. При цьому можливі два варіанти спостереження і аналізу: перший — безпосереднє спостереження за поведінкою тварин чергового оператора іреєстрація номерів корів, що допускають плигання на себе інших тварин стада;другий — щоденний ранковий і вечірній перегляд відеозаписів і відбір тварин дляосіменіння. Метод високоефективний, але вимагає значних матеріальнихзатрат на придбання обладнання [48].
Методтермометрії Під час стадії збудження статевого циклу під впливомвисокої концентрації естрогенів посилюється обмін речовин і, як наслідок,підвищується температура тіла тварин на 0,3-0,6 °С. Запропоновані методивизначення ректальної температури за допомогою термометрів, вживляння в шийкуматки електронних датчиків, визначення температури молока або визначеннятемператури тіла тварин методом інфрачервоного сканування.  Однак, Я.П.Сон ідр. вважають, що діагностична цінність цього методу низька, так як підвищеннятемператури тіла на 0,3 °С спостерігають під час охоти лише у 27 % тварин.Окрім цього температура тіла зазнає змін протягом доби, може змінюватися призахворюваннях [37].
Визначенняферомонів
У1961 р Паркес довів існування речовин, які виділяються тваринами у зовнішнєсередовище і можуть сприйматися іншими, викликаючи ту чи іншу специфічнуреакцію. Пізніше A. J. Lane, D.C. Wathes створили спеціальний прилад, однак упроведених дослідженнях установили, що у 83% тварин специфічні пахучі речовиниз’являються ще за добу до початку стадії збудження статевого циклу. Тому данийметод можна використовувати для виявлення тварин у стадії збудження статевогоциклу, але оптимальний для осіменіння час необхідно уточнювати іншими методами[50].
Лабораторніметоди Лабораторніметоди визначення оптимального часу осіменіння корів базуються на використанніхімічних, фізичних, цитологічних методів дослідження зразків крові, молока,цервікального чи вагінального слизу, зішкребів слизової оболонки переддвер’япіхви з метою визначення тих чи інших змін, які вказують на сприятливий дляосіменіння час [38].
Сучасні методи ведення промислового тваринництвав значній мірі передбачають такі способи утримання тварин, які вступили впротиріччя з їх природними фізіологічними особливостями, що склалися у філогенезі.
Безвипасне і безвигульне утримання тварин,зміна мікроклімату, формування занадто великих груп, часті перегрупування,малий фронт годівлі, ранній відьом молодняку, інтенсивна експлуатація тварин іінші фактори часто стають стресовими, унаслідок чого не тільки порушуєтьсядіяльність життєво важливих органів, знижується продуктивність тварин, виникаютьрізні патологічні стани організму, але і виникає необхідність передчасноговибракування [10]. Нова технологія утримання тварин у промислових комплексахпривела до появи раніше рідких у ветеринарній практиці захворювань (кетоз,остеодистрофія, гіперкератоз рубця, виразка шлунка і кишечнику, гострий розладтравлення, інфаркт міокарда й ін.). Цілорічне стійлове утримання, гіподинамія,функціональна перевтома, однотипна годівля (концентрати, гранули, силос) стаютьстресовими факторами, що привертають, а в багатьох випадках і визначаютьпорушення обміну речовин, захворювання тварин [28].
Уперше на подібність неспецифічних реакційорганізму при різноманітних впливах звернув увагу канадський дослідник X. Селье(Sе1уе, 1936), він перший ввів у медицину термін „стрес”. Слову „стрес” має рядзначень, у тому числі „умови (стан), що є причиною дискомфорту, розладу тілаабо розуму, занепокоєння, хвилювання, тривоги”.
У світовий медичної, біологічної, а за останнєдесятиліття й у зоотехнічній літературі термін „стрес” використовується дужешироко, причому йому додають різні відтінки. Іноді під стресом розуміютьсясили, що прагнуть вивести дану біологічну систему з рівноваги, порушити їїгомеостаз. Частіше термін стрес виражає виникнення в організмі реакціїзагального адаптаційного синдрому (по Селье) — комплексу неспецифічних змін, щовиникають під впливом зовнішніх подразників „стрессорів” для захисту організму.Стан стресу, в процесі свого розвитку, проходить три стадії: мобілізаціязахисних сил організму, рівновага на новому підвищеному рівні і виснаження [40].
Якщо фізіологічний механізм захисту уступаєсилі діючого агента, то може бути перехід до патологічного стану і навітьлетальний результат [22].
На думку Г. Селье, реакція організму залежитьі від його реактивності, що міняється від внутрішніх і зовнішніх умов [40].
Л.Х.Гаракви, М.А.Уколова, і Е.Б.Квакина (1977)довели, що розвиткові стрес-реакції передує розвиток інших неспецифічнихадаптивних реакцій (тренування, активація), що виникають на малі дози подразників,великі дози яких є стресорами.
Стрес-синдром організму може розвитися увідповідь на вплив самих різноманітних факторів. Намагання класифікувати ціфактори зустрічають ряд труднощів, А.В. Вальдман (1976) запропонував виділятидві якісно різні категорії стресів: виникаючі при впливі на організм фізичним(хімічним) шляхом — фізичний стрес і викликувані психогенними впливами-емоційний стрес [53].
На думку деяких вчених стрес-синдром єважливим компонентом адаптації. Головною його ланкою є значне порушеннянервових центрів і, як наслідок, адренергический і гипофизарно-адреналовойсистем з підвищенням концентрації в крові катехоламинов і глюкокортикоидов, щомобілізують енергетичні і структурне ресурси організму. Встановлено, щокатехоламины збільшують хвилинний обсяг серця, мобілізують гликогенные резервипечінки, викликають гіперглікемію, липолиз і збільшення змісту жирних кислот укрові і підвищують приплив кисню і субстратів окислювання до тканин [40].
Реакції, які викликають стрес, знижаютьпродуктивність, саме цьому явище стресу для сільськогосподарських твариннебажане [36].
Основними стрес-факторами в промисловомутваринництві є:
1)        температурні;
2)        транспортні;
3)        технологічні;
4)        біологічні [40].
Питанняорганізації штучного осіменіння тварин є вирішальними і від їх постановки вповній мірі залежить успіх відтворення і покращення стада [18].
Нацей час розроблено дві організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць:1)стаціонарна;   2) маршрутно-кільцева.
Згідноіз сучасними зооветеринарними вимогами, незалежно від форми організації штучнеосіменіння корів і телиць повинно проводитись в стаціонарних пунктах, щообумовлено неможливістю дотримання техніки безпеки і відповідних мір гігієни вумовах тваринницьких приміщень при традиційних технологіях [15].
Однак осіменіння корів у пунктахпов’язано із значними затратами праці персоналу ферм при виділенні корів вохоті із загального стада, примусовій доставці їх у пункт, фіксуванні в станку,витримці після осіменіння і примусовому поверненні тварин у стійло [32].
При потраплянні самиці у нові,незвичайні для неї умови, вона проявляє сильну стресову реакцію, внаслідок чогопорушується діяльність життєво важливих органів, і в першу чергу репродуктивноїфункції органів розмноження[19].
Заданими В.В. Жаркіна (1983) примусова доставка самиці у пункт, її фіксація таінші несприятливі фактори при штучному осіменінні збільшують рівеньглюкокортікоїдів у крові, які блокують секрецію гонадотропінів, що призводитьдо порушення діяльності репродуктивної функції [10].
Заданими І.Н. Нікітченко, СІ. Плященко і А.С. Зінькова (1989), під час стресустатеві залози зморщуються і гублять свою активність по мірі збільшення маси іпідвищення наднирників, так, як при мобілізації захисних механізмів, гіпофіз устані стресу підсилює секрецію АКТГ (адренокортикотропного гормону),необхідного для підтримки гомеостазу, що в свою чергу знижує виділеннягонадотропних гормонів, що впливає негативно на репродуктивні процеси в організмісамиць. При стресі кортикоїдні гормони негативно впливають на кровотворніоргани, лімфатичну систему, знижують проникність клітин і внутріклітиннихмембран [18].
До найбільш характерних проявівпід впливом екстремальних подразників на організм відносяться підвищеннязбудження, неспокійність, зниження апетиту, судороги, часте дихання іприскорення пульсу, підвищення температури, синюшність слизових оболонок, частісечовиділення і дефекації, а також шлунково-кишкові розлади [19].  Враховуючи ці фактори в умовах виробництва, переважнабільшість операторів проводить осіменіння корів безпосередньо в стійлах [26].
Однак, недоліком такого осіменінняє порушення санітарно-гігієнічних норм, відсутність засобів, які забезпечуютьобмеження тулуба тварин від радіального переміщення і непередбачених рухів, внаслідокчого, при осіменінні корови в стійлі виникають значні труднощі при введеннісперми в цервікальний канал самиць [22].
Нерідко це призводить дотравмування інструментом слизових оболонок статевих шляхів і втратам сперми,неплідного осіменіння, пропусків охоти, виникнення гінекологічних захворювань,подовженню сервіс-періоду, додатковим витратам праці і не гарантуєтьсязабезпечення техніки безпеки при осіменінні самиці. Внаслідок цього занадточасто бувають випадки травмування рук і ніг операторів [17].
Зметою створення оптимальних умов при штучному осіменінні корів в місцях їхньогоутримання, забезпечуючих відповідні міри гігієни, зручність в роботі,підвищення заплідненості самиць і зниження затрат групою авторів: М.П.Павленко, Л.Н. Павленко, Б.М. Павленко (2001) було розроблено ефективнітехнічні засоби і технологію штучного осіменіння корів в місцях їхньогоутримання [25].
Зарезультатами досліджень цих авторів при використанні даної технологіїзаплідненість корів підвищилась на 11,5%, а витрати часу на одне осіменіннязменшились у 5,5 разів. Враховуючи, що ці дослідження проведені на комплексіпромислового типу, ми поставили перед собою завдання впровадити цю технологію уфермерському господарстві і вивчити її ефективність у порівнянні із осіменіннямкорів і телиць в умовах типового пункту штучного осіменіння.

2.1 Висновок з огляду літератури
Вивчаючилітературу, щодо питання стресу у сільському господарстві, можна зрозуміти, щоце питання вивчається не одне десятиріччя. Вітчизняні і зарубіжні дослідникинамагаються створити оптимальні умови для штучного осіменіння корів з метоюпідвищення їх заплідненості, зменшення витрат матеріалів, робочої сили та часу,який витрачається на повторне осіменіння. Як видно з огляду літератури на цейчас дослідниками встановлені закономірності процесів відтвореннісільськогосподарських тварин, розроблено теорію статевого циклу у самиць івивчено його стадії.
Велику увагу приділено розробціефективних способів виявлення самиць в охоті і визначенню оптимального часу осіменіння.На підставі глибоких досліджень фізіології розмноження сільськогосподарськихтварин розроблено і запропоновано ряд ефективних методів штучного осіменіннясамиць та нових інструментів і обладнання для введення сперми у статеві шляхисамиць, що сприяло значному підвищенню їх запліднювання і широкому впровадженнюметода штучного осіменіння в тваринництво усіх цивілізованих країн Світу.
Визначноюподією 20 століття поряд з розробкою методу штучного осіменіння стала розробкавітчизняними вченими методу довготривалого зберігання сперми в умовахнаднизьких температур при — 79-196°С. Це відкрило необмежені можливості длякрупно масштабної селекції тварин із заданими генотипічними і фенотипічнимиознаками. На підставі проведених розробок, які наведені вище, в практиці тваринництвакорінним чином реорганізована система відтворення тварин і особливо у молочномутваринництві.
Розробленасіть племінних об’єднань, племінних підприємств і пунктів штучного осіменіннявеликої рогатої худоби, а також нові організаційні форми штучного осіменіннякорів і телиць.
Зарозробленою інструкцією по штучному осіменінню, корів і телиць необхідноосіменяти безпосередньо у пунктах штучного осіменіння, але на практиці ціманіпуляції пов’язані із неможливістю дотримання техніки безпеки і відповіднихзасобів гігієни.
Востанній час, у зв’язку із розробкою нових біотехнологій і технічних засобівфіксації тварин, з’явилась можливість осіменіння тварин в місцях їхньогоутримання, що дає змогу уникнути шкідливих стрес-факторів у тварин і зменшитизатрати праці при осіменінні тварин.
Недивлячись на досягнення в біології репродукції, питання щодо покращенняорганізації штучного осіменіння потребує подальшого вивчення і доопрацювання.
Актуальністьпитання вивчення ефективності штучного осіменіння в стійлах не викликаєсумнівів. Саме цьому питанню і присвячена наша дипломна робота.
/>3 Власні дослідження
 3.1 Паспорт господарства
СТОВ «Агросвіт» розташоване у Харківськійобласті, Вовчанському районі, с. Шестакове (за 20 км від м. Харкова та 50 км від м. Вовчанська). Шестакове Країна
/>Україна Область Харківська область Район/міськрада Вовчанський Рада Шестаківська сільська рада Код КОАТУУ 6321689201 Основні дані Засноване 1968 Населення 649 Площа 2,184км² Густота населення 297,16осіб/км² Поштовий індекс 62562 Телефонний код +380 5741 Географічні дані Географічні координати
/>50°4′12″ пн. ш. 36°37′12″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 150м Місцева влада Адреса ради 62562, Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Шестакове, вул.Шкирівка,1

Шестакове (колишня назва Непокрите) — село в Україні, Вовчанськомурайоні Харківської області.
Населення становить 649 осіб.
Орган місцевого самоврядування — Шестаківська сільськарада [45].
Шестаківська сільська рада1 Колишня назва 2 Історична дата утворення В 1968 році 3 Дата віднесення до категорії року 4 Поштове відділення Шестоківське Поштовий індекс 62562 5 Адміністративний центр с Шестакове 6 Річка, озеро (море) р.Бабка 7 Територія (тис. кв. м) 57400 8 Населення сільське (тис.осіб) 0.730 9 Щільність населення (осіб/кв.км) 12.720 Код АМТС Телефон Адреса ради Шестаківська сільська рада 8-05741 6-25-37 62562, Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Шестакове, вул.Шкирівка,1
СТОВ «Агросвіт» відноситься до провіднихпідприємств Харківської області [30].
Програмою економічного і соціального розвиткуВовчанського району на 2010 рік прогнозується довести поголів’я великої рогатоїхудоби по сільгосппідприємствам до 6330 голів. Заплановане поголів’я плануєтьсядовести за рахунок у т.ч. й СТОВ „Агросвіт” – 32 голови, збільшити чисельністькорів молочного та м’ясного напрямку на 157 голів і довести їх чисельність до2210 голів, знову ж таки в основному за рахунок — СТОВ „ Агросвіт” – на 124голів за рахунок закупівлі племінних корів покращеної селекції та власногорозведення;
сільгосппідприємствами планується довестипоголів’я свиней до 3923 голів, що на 283 голови більше минулого року: СТОВ„Агросвіт” – на 98 голів;
виробництво молока по сільгосппідприємствампланується отримати 7972 тони, що на 482,3 тони більше минулого року: у числіінших виробництво молока планують збільшити й у СТОВ „Агросвіт” [31].
СТОВ «Агросвіт» є одним з не багатьохгосподарств області (ВАТ «Підсереднє» Великобурлуцького району, СТОВ «Мрія»Красноградського району, ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» Богодухівського району,ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського та СФГ «Промінь»Богодухівського районів) яким останнім роком вдалося не лише стабілізуватичисельність поголів’я корів, а й збільшити кількість. Адже в області протягом2009 року дійне стадо сільгосппідприємств зменшилося на 4,2 тис. корів, або на9 %, а у 15 господарствах області протягом року взагалі позбулися корів іліквідували молочне виробництво. Серед кращих господарство й у галузірослинництва по урожайності та валовому збору [27].
Займає статус племінного репродуктора зрозведення ВРХ української червоно-рябої породи.
Дійне стадо – 760 гол. (роздільно на 13 груп).З них 500 – племінних. Телиці парувального віку – 110 гол.
Свині на відгодівлі – 589 гол.
Взимку частина корів (44%) утримується у 2-охнедавно збудованих боксах з безприв’язним утриманням. Доїння здійснюється 3рази на день (ранок – 4.00-7.00 год., обід – 11.00-13.00 год., вечір –17.00-18.30 год.). Доять у відро.А інша частина корів утримується на прив’язі укорівниках на 100 скотомісць, також з 3-ох разовим доїнням, але черезмолокопровід.
Улітку ж всі корови на безприв’язномуутриманні з вільним входом у бокс. Дояться також 3 рази на день, але усі увідро (ранок – 4.00-7.30 год., обід – 12.00-14.00 год., вечір – 18.00-20.00год.).
Телиць узимку утримують у іншому боксі (на 250гол.), а влітку переводять на літньо-табірне утримання.
Годівля узимку і влітку 2-разова (ранок – 7.30год., вечір – 14.00 год.). Корми змішують у змішувачі і роздають КТЦ-10.Комбікорм роздають доярки перед доїнням.
Таблиця 3 – Розміри і структура земельнихугідьПоказники Роки 2009 р. у % до 2007 р. 2007 2008 2009 Загальна земельна площа 4822,02 4761,6 4754,2 98,6 Площа с.-г. угідь 4822,02 4761,6 4754,2 98,6
у т. ч.: рілля
сінокоси
пасовища
4822,02
–
–
4701,7
–
59,9
4694,3
–
59,9
97,4
–
– Плодово-ягідні (багаторічні) насадження, га – – – – Ліс, га – – – –
Як свідчать дані таблиці 3, нажаль, розміри таструктура земельних угідь зменшилися. Так, загальна земельна площа порівняно з 2007р. складає 98,6%, площа с.-г. угідь – 98,6%, у т. ч. рілля – 97,4%
Таблиця 4 – Площа та урожайність с.-г. культурПоказники 2009 р. площа, га структура, % урожайність, ц/га 1 2 3 4 Загальна площа с.-г. угідь 4754,2 100 – у т. ч. пашні 4694,3 98,7 – Зернові – всього 2465,4 51,9 –
у т. ч.: кукурудза на зерно
ячмінь
243,7
481,3
5,1
10,1
31
13,7 горохсоя 496,1 10,4 22,7
Технічні – всього
у т.ч.: соняшник
1221,2
1221,2
25,7
25,7
–
23,1
Кормові — всього
у т. ч.: кормовий буряк
кукурудза на силос
кукурудза на зелений корм
518
518
10,9
10,9  170 Багаторічні трави – всього 172,1 3,6 –
у т. ч.: на зелений корм
на сіно
–
172,1
–
3,6
–
30 Однорічні трави – всього 317,6 6,7
у т. ч.: на зелений корм
на сінаж
на сіно
–
268,5
49,1
–
5,6
1
–
70
40
 При цьому в останньому аналізуємо, що у 2009році отримано непогані врожаї, але менш ніж у минулому (таблиця 4).  Таблиця 5 –Показники галузі рослинництва за 2007-2009 рр.Найменування с.-г. культури Площа, га Урожайність, ц/га Собівартість, 1 ц, грн. 2009 р. 2008 р. 2007 р. 2009 р. 2008 р. 2007 р. 2009 р. 2008 р. 2007 р. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Оз. пшениця 1191,3 1770,9 2104,4 56 57,1 32 65,0 40,9 51,3 Оз. тритикале – 10 – 37,3 – 65,7 Яр. пшениця 53 91,5 168,5 19,2 25,9 14,5 74,4 80,8 83,7 Ячмінь 481,3 147 168,5 13,7 29,3 25,9 83,0 80,8 83,7 Горох 496,1 150 482,5 22,7 32,8 28,1 95,0 63,7 123,0 Кукурудза на зерно 243,7 449,8 355,2 31 47,2 62,7 87,0 75,4 33,6 Сорго – 218,5 99,5 – 49,6 43,9 – 52,5 41,1 Гречка – 140 – 7,8 – 173,7 Овес – 216,7 – 36,3 – 40,2 Віко-овес – 50 – 29,1 – 26,3 Соняшник 1221,2 931,5 730 23,1 24,4 27,9 78,0 101,7 63,6 Соя – – – Кукурудза на силос 518 357,7 287,9 170 272 290 13,9 8,60 8,12 Кукурудза на з/корм – 81,6 126,2 – 213 180 – 8,10 8,11 Озимі на з/корм – 9,5 11 – 75 87,1 – 7,10 9,42 Сорго на з/корм – 33 – 493 – 3,90 Однорічні трави на з/корм – 28 6,5 – 139 111,7 – 9,60 12,67 Багаторічні трави на з/корм – 21,7 56,7 – 237 200,7 – 6,30 4,34 Багаторічні трави на сіно 189,9 91,5 222,9 30 64,3 51 26 24,90 16,92 Однорічні трави на сіно 49,1 28,2 40 60 42 27,30 Озимі на сінаж – 6 – 90,5 – 17,10 Однорічні трави на сінаж 268,5 161,5 291,8 70 164 67,6 26,5 10,20 17,33 Багаторічні трави на сінаж 208 166,5 62 142 19,8 9,90 Кормові коренеплоди Солома  916 * * 15 * * 8,5 60 30 Усього 5836,1 5111,1 5096,1 * * * * * *
Непогані показники господарство має урослинництва по собівартості.3.2 Характеристика тваринницької галузі
Як правило аналіз гурту розпочинають зхарактеристики породного складу гурту. Породний склад гурту великої рогатоїхудоби СТОВ «Агросвіт» наведено у таблиці 6.
Таблиця 6 – Породний склад гурту великоїрогатої худобиПородність 2007 р. 2008 р. 2009 р. гол. % гол. % гол. % Чистопородні і ІV покоління 500 100 600 100 760 100 ІІІ покоління – – – – – – ІІ покоління – – – – – – І покоління 500 100 600 100 760 100
Як бачимо, усі тварини у господарстві єчистопородними.

Таблиця 5 – Віковий склад гурту корівРоки Показники Вік
По
гурту 3 4 5 6 7 і ст. 2007 голів 163 181 120 36 – 500 % 33 36 24 7 – 100 2008 голів 195 253 141 11 – 600 % 32 42 24 2 – 100 2009 голів 229 301 158 72 – 760 % 30 40 21 9 – 100
У відношенні вікового складу гурту слідвідмітити, що немає тварин надто старих, натомість значна частина тварин 3-4річного віку, які є повновіковими.
Таблиця 6 – Геніалогічна структура маточногогурту Належність до лінії, гол. Разом Сітейшна Хановера Кавалера Чіфа Елевейшна голів % Корови 215 200 305 40 – 760 55,4 Нетелі – 15 47 29 – 91 6,6 Телиці ст. 1 року 11 14 84 23 – 132 9,6 Телиці до 1 року – 149 – 109 129 387 28,4 Разом голів 226 378 436 201 129 1370 – % 16,5 27,6 31,8 14,7 9,4 – 100
Геніалогічна структура гурту представленалініями Кавалера (найбільш чисельна – 31,8% усього поголів’я), Хановера (27,6%),Сітейшна (16,5%), Чифа (14,7%) та Елевейшна (9,4%).
Таблиця 7 – Виробництво продукціїтваринництваПоказники Роки 2009 р. у % до 2007 р. 2007 2008 2009 1 2 3 4 5
1. Валове виробництво, ц:
— молока
— яловичини — свинини
23407
2091
2206
27932
2134
1618
 36419
2091
1807
155,6
100
81,9
2. Продаж молока, ц:
— натуральної жирності
— базової жирності
20023
12351
7672
24568
13638
10930
32516
19510
13006
162,4
158
169,5 3. Середньорічний надій на корову, кг 4759 5028 5411 113,7
4. Середньодобові прирости живої ваги, г:
— молодняку ВРХ
— свиней
683
438
730
457
733
461
107,3
105.3
5. Продана м’яса – всього, ц:
у т. ч. яловичини
свинини
2348
2487
2696
1502
899
1701
38,3
68,4
6. Собівартість 1 ц, ц корм. од.:
— молока
— яловичини — свинини
37,7
36,7
74,9
42,3
69
86,05
56,03
80
110,45
148,6
218
147,5
7. Затрати кормів на 1 ц, ц корм. од.:
— молока
— яловичини — свинини
1,16
11,1
6,2
1,29
8,9
0,5
1,1
9,9
6,3
94,8
89,2
101,6
8. Затрати праці на 1 ц, люд.-год.:
— молока
— яловичини
3,6
22,1
3,5
21,
2,8
19
77,8
86  – свинини 31,2 30,8 25 80,1
9. Виручка від реалізації продукції тваринництва, тис. грн.:
у т. ч.: молока
яловичини
свинини
3537,5
1408,5
1731,8
4877,9
2938,7
1724,0
6638,0
2712,9
2411,2
187,6
192,6
139,2
10. Рівень рентабельності, %:
у т. ч.: молока
яловичини
свинини
90,6
-31
-20,3
45
-0,1
10
65
-11
14,3
71,7
281,8
141,9
Чудові показники має господарствопо виробництву продукції тваринництва у цілому, де має значні плюси попереважній більшості показників у порівнянні з попередніми роками (табл. 7) тавідносно поголів’я тварин та їх продуктивності зокрема (табл. 8).

Таблиця 8 – Поголів’я тварин таїх продуктивністьПоказники Роки 2009 р. у % до 2007 р. 2007 2008 2009 Велика рогата худоба – всього, гол. 1366 1519 1605 117,5 у т. ч. молочного напрямку продуктивності з них: корови 500 600 760 152
нетелі
телиці до 6 міс.
телиці 6-12 міс.
телиці 13-18 міс.
телиці 19-24 міс.
бугайці
55
101
107
96
315
192
76
167
168
170
260
78
91
139
186
103
91
235
165,4
137,6
173,8
107,3
28,8
122,4 Свині – всього, гол. 1001 1322 1243 124,2 у т. ч. основних свиноматок 65 65 65 100
Таблиця 9 – Забезпеченість тваринкормамиПоказники 2007 р. 2008 р. 2009 р. Потреба, ц Заготовлено, ц Забезпеченість, % Потреба, ц Заготовлено, ц Забезпеченість, % Потреба, ц Заготовлено, ц Забезпеченість, % Грубі 49840 31084 62,4 50800 58365 114,9 47000 34660 73,7 у т. ч. сіно 9260 11364 122,7 13850 7577 54,7 12000 7560 63 Соковиті 195370 119244 61 125830 412289 112,3 85000 79160 93 у т. ч. силос 66330 83470 125,8 64280 97340 151,4 85000 79160 93 Сінаж 40580 19720 48,6 36950 50788 137,4 35000 27100 77 Коренеплоди 55250 – – – – – – – – Зелені 73790 35774 48,5 61550 43949 71,4 6000 6000 100 Концентрати 23543 23543 100 21134 21124 100 29470 29470 100 Виробництво кормів – всього, ц корм. од. 53668 35717 66,5 64927 70068 107,9 65800 59647 90,6 у т. ч.: на 1 га корм. угідь 58,2 46,8 78,7 64,4 69,5 107,9 65,3 59,2 90,6 на 1 умовну голову 40,7 27,1 66,6 45,1 48,6 107,8 42,3 38,4 90,8
Чудовим резервом підвищення іпродуктивних і відтворних якостей є забезпечення тварин кормами у повномуобсязі, адже, як свідчать дані таблиці 10, тут є прогалини.
Таблиця 10 – Молочнапродуктивність корів за 305 днів останньої закінченої лактації і жива масаНайменування Усього голів Надій, кг Жир Білок Жива маса, кг % кг % кг 1 2 3 4 5 6 7 8 У середньому щодо стада 760 6615 3,7 245 3,3 218 582 І лактація факт. 150 5659 3,7 208 3,3 183 513 Стандарт породи – 3200 3,7 118 3,3 106 500 % до стандарту породи – 177 100 176 100 173 102,6 ІІ лактація факт. 330 6585 3,7 247 3,3 218 565 Стандарт породи – 3600 3,7 133 3,3 119 560 % до стандарту породи – 183 100 185,7 100 183,2 100,9 ІІІ лактація факт. 280 6857 3,7 253 3,3 226 610 Стандарт породи – 4000 3,7 148 3,3 132 600 % до стандарту породи – 171,4 100 171 100 171,2 101,7
Корови господарствахарактеризуються високою молочною продуктивністю, значно перевищуючи стандарт.Однак це стосується лише надою та жиру, а по білку і по живій масі – часто йогонедосягаючи. Крім того, молочна продуктивність має й негатив, якщо говорити увідношенні відтворення, між якими існує негативна кореляція.

Таблиця 11 – Показникивиробництва молока у господарствіПоказники Роки 2009 р. у % до 2008 р. 2008 2009 1 2 3 4 Валовий надій, ц 33516 3641,9 108,7 Продаж молока, ц 30556 32516 106,4 Жирність проданого молока, % 3,7 3,51 94,9 Білковість проданого молока, % 3,2 3,1 96,9 Товарність молока, % 73,3 89,3 121,8 Кількість корів, гол. 600 760 126,7 Удій від 1 корови, кг 5028 5411 107,6 Вихід телят на кожні 100 корів, гол. 52 99,8 191,9 Вихід телят на 100 корів і нетелей, гол. 67 100 149,3 Кількість нетелей, гол. 76 91 119,7 Середньодобові прирости молодняку ВРХ, г 730 733 100,4 Вік отелення первісток, міс. 25 25 100 Введення у стадо первісток на кожні 100 корів, гол. 37 38,6 104,3 Собівартість 1 ц молока, грн. 132,50 123 92,8 у тому числі: вартість кормів, грн.  55 62 112,7 оплата праці, грн.  22 20,57 93,5 Витрати кормів на 1 ц молока, ц корм. од. 1,29 1,1 85,3 Затрати праці на 1 ц молока, л.-год. 3,5 2,8 80 Кількість працюючих на фермі, осіб 57 60 105,3 Виручка від продажу 1 ц молока, грн. 197,93 204,0 103,1 Загальна сума прибутку від реалізації молока, тис. грн. 1518,1 2614,3 172,2 Прибуток на 1 корову за рік, грн. 2626,47 3880  147,7
У таких же тонах можемо описати йситуацію по інших показниках, що характеризують тваринництво господарства таскотарство зокрема (табл. 12-13).
Таблиця 12 – Показники виробництваяловичини у господарствіПоказники Роки 2009 р. у % до 2007 р. 2007 2008 2009 1 2 3 4 5 1. Виробництво яловичини, ц: у живій масі 2348 2696 2340 99,7 у забійній масі 1644 1887 1640 99,8 2. Поставлено на дорощування та відгодівлю, гол. 116 103 – – 3. Жива маса 1 гол., кг 100 105 – – 4. Середньодобові прирости, г – – за молочний період 641 684 – – за період дорощування 620 641 – – за період відгодівлі 809 853 – – за весь період вирощування 690 726 – – 5. Знято з відгодівлі, гол. 116 101 – – 6. Вік молодняку при реалізації, міс. 18 17 – – 7. Жива маса 1 гол. при реалізації, кг 450 405 – – 8. Валовий приріст живої маси, ц 1917 1921 – – 9. Затрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. 11,1 8,9 – – 10. Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год. 22,1 21,4 – – 11. Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн. 1174,00 1453,30 – – 12. Виручка від реалізації, грн.: – – 1 ц живої маси 600 1090 – – 1 голови, реалізованої на м’ясо 2399 4360 – – всієї продукції 1408500 2938700 – – 13. Прибуток, грн. -634000 -2700 – – 14. Рівень рентабельності, % -31 -0,1 – –
 
Таблиця 13 – Програма приростумолодняку ВРХ (фактична), бугайці Вік, міс. Жива маса, кг Приріст живої маси (2008 рік) абсолютний, кг середньодобовий, г відносний, % Новонароджені 35 – – – 1 54,5 19,5 650 55,7 2 76,3 21,8 703 40 6 148,3 72 590 94,4 9 227,4 79,1 860 53,3 12 317,1 89,7 975 39,4 15 408,1 91,0 990 28,7 За весь період 408,1 373,1 816 1066
3.3 Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворенняпоголів’я ВРХ
У господарстві розводять українську червоно-рябумолочну породу корів, яка створена схрещуванням червоно-рябої худобивітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказомМінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 «Про виведенняукраїнської чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби».
Тварин червоно-рябої молочної породи розводятьу всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т.ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників.
Жива маса дорослих корів — 600—650 кг, бугаїв— 850— 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців290—300 кг, у 18 — 400—420 кг, бугайці — відповідно 380—400 і 500—520 кг, маючипри цьому задовільні м’ясні якості.
Молочна продуктивність у кращих племіннихстадах становить 6000—8000 кг молока жирністю 3,6—3,8%. Корови-рекордистки:Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021(2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-1541 за 10 лактацій — 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру.
Як показали результати численних досліджень,бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приростуживої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи.Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900—1000 і більше грамів.Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять0,9—1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку — 6,5—7,2 к. од.
Екстер’єрні особливості. Тип будови тілатварин червоно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважаютьровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. Уних більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо«підсушений», міцний кістяк.
Порода в цілому та її внутрішньопородніформування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності,технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин «всобі».
Відтворювальна здатність. За цим показникомтварини червоно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вікпершого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить85—100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища,технологічними умовами утримання та годівлі.
Бугаї-плідники породи за об’ємом еякуляту,концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються віданалогів вихідних порід.
Генеалогічна структура породи включає тривнутрішьопородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводськітипи (київський, подільський, харківський), шість ліній: Монтфреча 91779КЧП-540, Суддина 1688624 КЧП-749, Астронавта 1696984 КЧП-735, Ельбруса 897КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607 і 55 високопродуктивних родин.
Особливості генетичної структури за групамикрові. Новій породі притаманна висока частота антигенів A, C, E, F, L, H'(більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1, М, U’, Н”. Заантигенами А, С, X1, U’ порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, Lнаближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, якR2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і — 12,2% у голландської породи),Ш (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними єфактори U і Н”.  За алелями системи В груп крові найвищу частку мають ВОY,ВОУD’ і ОJ’К’О’, що свідчить про її чітку диференціацію порівняно з вихіднимипородами.
Резистентність. За даними дослідників, червоно-рябамолочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншимпородам відповідного ареалу.
Перспективи розведення породи — використаннятварин червоно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, дестворені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу.Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся [33].
На підставі обґрунтування основнихперспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі,визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючивстановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують їїпоголів’я [35].
На особливу увагу при цьому заслуговуєзоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Останняхарактеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби устаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільшакількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів.Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого(валового) доходу чи товарної (валової) продукції.
Плануючи структуру стада, ураховують такіфактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивностівирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничоговикористання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чирозширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я вексплуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченимоборотом стада корови становлять 35%, нетелі— 6, ремонтні телиці— 15,надремонтний молодняк— 44% загального поголів’я, а в господарствах, щоспеціалізуються на виробництві незбираного молока,— відповідно 60, 11, 25 і 4%.
Планові розробки раціональної структури стадає основою складання його обороту, тобто руху (зміни) складу статево-віковихгруп окремих видів худоби протягом певного періоду, організованого відповіднодо планових вимог господарства і з урахуванням природних умов відтворенняпоголів’я худоби. Оборот стада господарства планують з таким розрахунком, щобне тільки виконати договірні зобов’язання з реалізації продукції і покритивнутрішньогосподарські потреби в ній, а й створити передумови для збільшеннявиробництва продукції в наступні роки. У господарствах складають річний,сезонний, квартальний і помісячний оборот стада.
Оборот стада є джерелом вихідних даних длярозрахунків виробництва продукції тваринництва, потреби в кормах, тваринницькихприміщеннях, витрат на формування стада, поточних витрат, а також длявизначення потреби в робочій силі. Плануючи оборот стада, враховують впливприродних і організаційно-господарських факторів. До перших належать перехідтварин з однієї вікової групи в іншу впродовж певного календарного строку,тривалість періоду розплоду, строки настання й досягнення статевої і повноїфізичної зрілості; до других— сезони продажу продукції, найраціональнішікалендарні строки парування й отелення, економічно вигідні строки використанняматочного поголів’я, строки вирощування молодняку для тих чи інших цілей,раціональні строки парування молодняку, строки кастрації, тривалість і характервідгодівлі окремих груп тварин.
Річний оборот стада в галузі тваринництва складаютьна основі попередньо розробленого помісячного обороту стада, що значно підвищуєточність та обґрунтованість планових розрахунків. У їх основу покладено такіприродні та організаційно-економічні умови відтворення стада:
ü відтворення стада просте і здійснюють його за рахуноквласного приплоду молодняку;
ü вік телиць при паруванні становить 18 місяців, періодтільності корів— 285 днів, середня довготривалість сервіс-періоду вгосподарстві прийнята 58 днів, а сухостійного— 60 днів, штучно заплідненихтелиць переводять у нетелі після ректального обстеження на 3-му місяцітільності. У віці 6 місяців вибраковують 15% телиць, що йдуть на відтвореннястада, 5%— у віці 18 місяців (перед паруванням) і 5%— після ректальногообстеження на тільність;
ü вихід телят від поголів’я спарованих корів становить94%; маса теляти при народженні— 30кг; щодо них передбачається відхід 2% відкількості одержаного приплоду;
ü оборот стада закінчений. Відтворення стада просте.Середня норма вибраковування корів становить 25% (корів вибраковують через 7місяців після отелу), з них 20% вибраковують без включення в контингент корів,що підлягають штучному заплідненню, а решту— через яловість, хвороби та інші причини.На жаль, у цьому господарстві, як і в більшості підприємств України, склаласьнеефективна система вибраковування корів, яких вибраковують у першу чергу не запоказником їхньої низької продуктивності, а через хвороби (табл.14).
На особливу увагу заслуговує план парування інадходження приплоду. Його складають таким чином, щоб забезпечити:
ü   ефективні строки виробництва і реалізаціїпродукції;
ü   раціональне використання дешевих зеленихкормів.
Таблиця 14 – Причини вибраковування корів (%)Причини 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. Низька продуктивність 23,5 31,0 50,6 80,6 Захворювання, 76,5 69,0 47,1 5,2 гінекологічна яловість 13,0 13 22,4 7,3 захворювання вимені 6,0 19 12,6 4,6 захворювання кінцівок 7,9 9 12,7 1,3 травми і нещасні випадки 0,3 14 — 1,0 лейкоз 16,5 14 2,3 — Усього 100,0 100,0 100,0 100,0
Щодо великої рогатої худоби приплід уплановому році буде одержано від корів і телиць, спарованих з квітня по груденьзвітного року, а також у першому кварталі планового року. Для складання планупарування корів у січні—липні потрібна зоотехнічна інформація щодо їх отелень учервні—грудні звітного року.
У планово-економічній роботі підприємствашироко використовують показник умовного поголів’я (для обчислення рівнівнасиченості господарства поголів’ям худоби, забезпеченості кормами тощо). Прицьому застосовують такі коефіцієнти: корови, бики-плідники— 1,0; молодняк,старший за 1 рік— 0,5; телята до року— 0,125; свині дорослі— 0,5; підсвинки,старші за 4 місяці— 0,25; поросята до 4 місяців— 0,05; вівці й кози дорослі—0,1, ягнята— 0,06; коні дорослі— 1,1; молодняк коней, старший за 1 рік— 0,8;лошата до року— 0,25; кролики— 0,02; птиця— 0,02.
На підставі потреби підприємства в продукціїтваринництва, атакож запланованих продуктивності худоби і птиці, структури йобороту стада визначають плановий обсяг виробництва продукції. Виробництвом’яса планують за трьома показниками: вирощування, реалізація в живій тазабійній масі. Так, валова продукція вирощування складається з маси приростутварин за рік, живої маси приплоду за винятком падежу тварин і визначається заформулою:
П = (A + Б) – (В + С),
де П— продукція вирощування худоби і птиці вживій масі (приріст); A— жива маса поголів’я худоби і птиці на кінець плановогороку; Б— жива маса худоби і птиці, яку планують до вибуття (продаж відповіднодо укладених договорів, забій у господарстві, продаж племінної та іншої худоби,інше вибуття за винятком падежу худоби; В— жива маса худоби і птиці на початокпланового року; С— жива маса придбаної худоби і птиці й тієї, що надійшла зісторони.
Обчислена продукція вирощування худоби і птиців цілому щодо даного їх виду перевіряється аналогічним розрахунком за кожноюстатево-віковою групою.
Валовий приріст за рік визначають множеннямсередньорічного поголів’я на середньодобовий приріст живої маси і на 365 днів.Загальна маса одержаного приросту по господарству має відповідати данимгоспрозрахункових планів ферм. Для перевірки правильності розрахунків стосовноживої маси доцільно провести балансовий розрахунок:
A = В + Г + Д – М,
де Г— маса придбаної худоби, приплоду іпоголів’я, переведеного з інших груп, Д— валовий приріст за рік; M— масахудоби, яка вибула.
Продукцію вирощування худоби і птиці,виробництво молока та яєць за кварталами і місяцями року планують виходячи ізсереднього поголів’я відповідних статево-вікових груп за певний період(інформація береться з додатково складеного планового помісячного руху худоби іптиці) і запланованої їхньої продуктивності. При цьому доцільно враховуватифактичні дані щодо продуктивності тварин і виробництво продукції за місяцями ікварталами у попередні роки.
Планування реалізації продукції тваринництваза кварталами року здійснюють виходячи із запланованих обсягів виробництва ідодатково складених балансів виробництва і розподілу тваринницької продукції закварталами. При цьому необхідно враховувати різкі коливаннявнутрішньогосподарських виробничих потреб у молоці через нерівномірність надходженняприплоду.
У господарстві маються 2 пункти штучногоосіменіння. Осіменяють корів і телиць ректо-цервікальним способом. Для цьоговикористовується шприц-пістолет, який складається з тонкої металевої трубки іштовхача та одноразовий полімерний чохол.
Сперму у пайетах. Завозять із Київськоїобласті, Бориспільського району, «Генетичні ресурси».

Таблиця 15 – Оцінкабугая-плідника Люкка Ред. DE 05 79108198 за якістю нащадківГрупи корів Го-лів Продуктивність за І лактацію Категорії бугая жива маса, кг надій за 305 днів лактації вміст жиру, % тип тіло будови, балів швидкість молоковіддачі, кг/хв. за надоєм за вмістом жиру Дочки бугая 110 510 5728 4,31 85 1,83 поліпш. поліпш. Матері дочок бугая, що оцінюється 110 525 6089 4,1 80 1,86 Ровесники дочок бугая 93 500 4925 4,27 83 1,81 Середні дані по стаду 760 526 5411 3,71 83 1,84 Стандарт породи – 500 3200 3,7 – –
Тварин в охоті виявляють за рефлексомнерухомості під час прогулянок.
Корів після розтелення осіменяють через 30-45днів, телиць – при досяганні віку 15-18 міс. і живої маси 340 кг.
Вихід телят за 2009 р. – 99,8%.
Заплідненість після І осіменіння у корів –60%, у телиць – 70-75%.
На 2010 р. планується вихід телят на рівні95-100%.
Найбільш плодотворним є осіменіння корів тателиць у період травень-липень.3.3.1 Впливякості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода
Велика рогата худобаголштинської породи швидко реагує на умови утримання й годівлі.
Ми поставили задачу –вивчити вплив годівлі корів на їх здатність до запліднення та розвиток плода доотелення.
Відомо, що при поганій організаціївідтворення корови і телиці плідно запліднюються в основному в кінці літа—початкуосені. До цього часу організм тварини, особливо при пасовищному вмісті,щонайкраще підготовлений до запліднення. Проте при цих термінах остання третинавагітності доводиться на зиму, коли кормів мало і вони низької якості. Врезультаті тваринні часто абортують, а більшість телят народжуються слабкими [39].
Незбалансованістьраціону по живильних речовинах, а також їх низький рівень у кормах руйнуєрепродуктивну функцію раніше, ніж виявляються інші симптоми і знижуєтьсямолочна продуктивність.
На відтворну функціюкорів впливає і зміна раціону. При цьому змінюється мікрофлора рубця, щовідбивається на енергетичному балансі.
Телята, що народилися ужовтні і листопаді, найбільш життєздатні, оскільки остання третина вагітності вїх матерів доводиться на літо, коли досить трави, а це — найповноцінніший кормдля худоби.
У березні 2009р.відібрали 30 тільних корів голштинської породи масою 547,5 кг, в яких отелення очікувалося у травні.
Наступну групу з 30тварин тієї ж породи масою 545,3 кг відібрали у вересні. У всіх у них це буладруга вагітність. Корови були штучно осімененені.
Проаналізували раціонивсіх піддослідних корів, а в серпні 2009р. і січні 2010. досліджували їх кровна вміст у ній каротину.
Після отелень оглянулиі зважили приплід.
Годівля корів у зимово-стійловий ілітній періоди дещо розрізняється за якістю, хоча види кормів протягом рокузалишаються одними й тими ж (таблиця 16). Улітку тварин не пасуть, але звересня раціон оновлюється тільки що заготовленим сіном і сінажем, які попоживності набагато перевершують старі запаси, де до кінця зимово-стійловогоперіоду, як показали наші дослідження, каротину майже не залишається.Неминучими були і втрати цукру.
Таблиця 16 – Раціон сухостійнихкорів у різні сезониКорми та поживні речовини, кг Період годівлі вересень-лютий березень-серпень 1 2 3 Сіно різнотравне 6 6 Силос конюшинний 20 20 Шрот соняшниковий 0,7 0,7 Ячмінь 0,9 0,9 Пшениця 0,9 0,9 Овес 0,3 0,3 Горох 0.3 0,3 Висівки пшеничні 0,6 0,6 Премівіт 0,04 0,04 Обмінна енергія 123,8 115,1 Суха речовина 12,27 11,4 Перетравний протеїн 1325 1232 Сира клітковина 3473 3230 Цукор 554 515 Кальцій 105,8 98,4 Фосфор 76 70,7 Каротин 475 133 /> /> /> />
Аналіз раціону взимовий і літній періоди показав, що у ньому недостатньо обмінної енергії,сухої речовини, протеїну, цукру і каротину, оскільки в процесі зберіганнякормів вміст цих поживних речовин поступово знижується. Рівень обмінної енергіїзменшився з 82% (норма) до 76,1%, сухої речовини — з 86,4 до 80,3, протеїну — з89,2 до 83, цукру —с 37,3 до 34,7, каротину — з 58,7 до 16,4%. Цукрово-протеїновеспіввідношення було 0,42.
Як видно з таблиці 16,після заготовки кормів у раціоні значно підвищився вміст цукру і каротину.
Біохімічні дослідженняпоказали, що у крові тварин кількість каротину набагато менше норми: влітку воноколивалося від 0,3 до 0,6 мг%, а взимку — від 0,2 до 0,4 мг%.
У СТОВ «Агросвіт»отелення протягом року розподіляються вельми нерівномірно (таблиця 17).
Таблиця 17 – Розподілотелень з травня по жовтеньМісяць отелення Одержано телят Травень 84 Червень 53 Липень 45 Серпень 14 Вересень 36 Жовтень 16 Разом  248
Основна маса отеленьдоводиться на початок літа. З травня по липень розтелилося 73,4% корів,запліднених з вересня по листопад, коли кормів було до достатньо, причому хорошоїякості.
Годівля сухостійнихтварин відбилася на живій масі приплоду. Для аналізу ми порівняли корів щорозтелилися в листопаді і травні. Раціон першої групи із знов заготовленихкормів за змістом живильних речовин і енергії був значно краще, ніж другий.
Телята, що народилисяв листопаді, перевершували по живій масі своїх однолітків, що народилися втравні, на 3,5%. У корів, що розтелилися в листопаді, не було случав затриманняпосліду, а при травневих отеленнях їх було чотири.
Таким чином, якістьгодівлі корів і статево-вікових телиць впливає на їх заплідненість, а також наотелення ріст і розвиток приплоду. Найкращі можливості для годівлі сухостійнихкорів — влітку і на початку зимово-стійлового періоду, а найбільш крупний іздоровий приплід можна отримати восени і на початку зими.3.3.2 Вплив вікуосіменіння на продуктивність телиць
Досліджуване стадо(120 голів) володіє хорошою молочною продуктивністю, у середньому надої коріврізного віку перевищують порідний стандарт на 62–95% і досягають 4966 кг. Середній вміст жиру у молоці перевершує стандартне на 0,04–0,05% і складає 4,24–4,27%.
Висока продуктивністьцих тварин пояснюється правильною селекцією, хорошими умовами годівлі таутримання.
Ми досліджувализалежність молочної продуктивності первісток від віку осіменіння. Результатипредставлені у таблиці 18.
При осіменінні у віці20–22 міс. підвищується молочна продуктивність і жива маса корів. Подальшевідкладання осіменіння призводить до незначного збільшення молочноїпродуктивності (на 67 кг, або 1,3%) і зниження живої маси (на 28 кг, або 5%). Слід зазначити, що вік осіменіння телиць не чинив впливу на показники жирномолочності.
Таблиця 18 – Вплив вікуосіменіння на продуктивність телицьКількість голів Вік осіменіння, міс. Жива маса, кг Продуктивність за першу лактацію Надій, кг Вміст жиру у молоці % кг 6 14-16 528 4800 4,17 200 6 16,1-18 497 4450 4,17 185 11 18,1-20 557 4382 4,16 185,5 7 20,1-22 561 5100 4,14 212,9 4 22,1-24 523 5124 4.18 212,5 6 24,1-29 533 5167 4,17 215
Останніми рокамивітчизняні селекціонери стали приділяти більше уваги повноцінному вирощуваннюмолодняка, аби отримувати здібних до відтворення тварин, використання якихзабезпечує швидкий генетичний прогрес поголів’я, збільшує термін експлуатаціїкорів і істотно скорочує витрати на «перетримку» у господарствах ремонтнихтелиць.
Сьогодні для багатьох порід худобирозроблені стандарти інтенсивного вирощування телиць, призначених для ремонтустада. Так, корів айрширської породи при середньодобовому прирості 600–650 г осіменяютьу віці 15–16 місяців, коли вони досягають живої маси 350-370 кг [1].
Для вивчення відтворнихякостей піддослідних первісток ми оцінили їх за наступними показниками: вікпершої охоти і першого отелення, тривалість тільності, багатопліддя, сервіс-період,жива маса після отелення (таблиця 19).
Різниця у віці першої охоти,першого запліднення і отелення між групами варіює у межах 3–5%, але відмінностінедостовірні. Що стосується досягнення віку першої ефективної злучки іпродуктивних якостей тварин, то їх залежність не лише значима, але й, на нашпогляд, визначальна. Раннє отелення говорить про хороші відтворні здібності івигідний термін господарського використання телиці. По такому важливомупоказнику, як сервіс-період, істотної різниці між групами не виявлено,ймовірно, з-за їх нечисленності.
Таблиця 19 – Відтворназдатність первістокПоказник Група 1 2 3 4 5 6 Кількість голів 6 6 11 7 4 6 Жива маса, кг 439 440 446 452 456 466 Вік, міс.: 13-14 13-14 15,1-16 14-16 15.5 15,1 першої охоти 14-16 16,1-18 18,1-20 20,1-22 22,1-24 24,1-29 першого отелення 24,3 25,1 27 29-30,6 31-33.7 34-38 Період тільності, дні 287 286 286 284 285 285 Народилося живих телят 5 6 10 7 43 6 Сервіс-період, дні 173 171 196 190 196 193
Для дорослих корівнормальним вважається сервіс-період в 90 днів, що дозволяє щорік отримувати відкожної з них і молоко, і потомство. Проте для первісток, які ще ростуть, такевелике навантаження, що супроводиться різкими змінами у технології годівлі, призводитьдо збільшення сервіс-періоду. Тому у досліджуваних тварин він склав 171–196днів, що в два рази перевищує допустиму межу.
Чіткіші відмінностіміж групами відмічені у показниках живої маси. Це ще раз підтверджує гіпотезупро те, що скороспілість і інтенсивність формування відтворних здібностейзв’язані зі швидкістю зростання.3.4 Визначення ефективності різних форм організації штучногоосіменіння корів і телиць
Мививчали дві форми організації штучного осіменіння корів: загальноприйняту(контроль), засновану на осіменінні корів у пунктах, і запропоновану (дослід),засновану на осіменінні корів і телиць у місцях їхнього утримання.
Післядоставки дослідних тварин на пункт штучного осіменіння і їх фіксації в станку увсіх корів було відмічено загальне напруження і судорожні скороченнямускулатури задніх кінцівок. При доторкуванні рукою до хвоста і обробцізовнішніх статевих органів, тварини приймали напружену позу з сильно вигнутоюспиною. Загальна напруга мускулатури підсилювалась і відмічалось значнескорочення гладкої мускулатури статевих органів, що ускладнювало введення рукиі інструмента в статеві шляхи.
Післявведення в цервікальний канал піпетки з контрольною рідиною проводилиінтенсивний масаж шийки матки, при якому спостерігали пульсуючі нейтральніколивання рідини у піпетці. Через 35-45 секунд інтенсивного масажу всмоктуючіантиперистальтичні скорочення матки вдалось викликати тільки у 3-х корів (13%),через 45-90 секунд — у 5-ти корів (31%), через 90-120 у 3- х корів, через120-150 секунд у 7-ми корів (30%), у останніх 5-ти корів (21%) не вдалосьвикликати антиперистальтичних скорочень навіть після інтенсивного і більшдовготривалого масажу шийки матки і клітора. Результати цих досліджень,наведені у таблиці 20, говорять про те, що примусова доставка тварин у станіеструсу на пункти штучного осіменіння порушує моторну функцію статевого апаратусамиці, яке супроводжується значним напруженням гладкої мускулатури іпризводить до порушень процесу запліднення самиць.
Таблиця 20 – Характеристика форморганізації штучного осіменіння№ Показники Місце проведення осіменіння Постійне місце утримання Пункти штучного осіменіння 1 2 3 4 1. Частота пульсу 60-65 130 2. Частота дихання 30 55 3. Реакція на доторкання і маніпуляції Адекватна дії Активне запобігання, захисна реакція 4. Необхідність фіксації Легка фіксація хвоста і крупа Жорстка фіксація всій тварини у станку 5. Стан гладкої мускулатури сфінктерів Адекватне маніпуляції Загальне напруження, сильне стискання гладкої мускулатури 6. Введення інструментів або руки в піхву Вільне Ускладнене 7. Реакція на масаж шийки матки Розслаблення с послідуючим інтенсивним всмоктуванням Часткове розслаблення, слабе всмоктування 8. Реакція на масаж клітора Ритмічне прогинання спини, попереку і скорочення сфінктера піхви Тремтіння попереку
Дослідженнямоторної функції статевих органів самиць за випробуваною методикою може слугувативірогідним критерієм для визначення фізіологічної реакції самиці натехнологічні маніпуляції, пов’язані із штучним осіменінням корів та телиць.
Одержанірезультати дають підставу вважати, що при проведенні маніпуляцій осіменіннякорів у пунктах, головними стресорами є: примусове вилучення корів в охоті іззагального гурту, їх фіксація і примусове переведення до пункту з застосуваннямстимуляції їх руху фізичними засобами, фіксація корови у стаціонарному станку,незвична обстановка пункту штучного осіменіння та інше. А вважаючи туобставину, що при двократному осіменінні всі ці маніпуляції повторюються,відповідно цьому подвоюється і стресове навантаження на самиць в охоті.
Відомо,що при інтенсивній дії різних стрес-факторів, організм тварин мобілізує захиснімеханізми для відновлення гомеостазу. Як правило, така стабілізаціявідбувається за рахунок другорядних функцій. Тому при стресах одним із першихспостерігаються розлади у статевій системі.
Статевізалози стимулюються гонадотропними гормонами передньої долі гіпофізу. Примобілізації захисних механізмів гіпофіз у стані стресу збільшує секреціюадренокортикотропного гормону, необхідного для підтримки життєдіяльностіорганізму, що призводить до зниження виробки гонадотропних гормонів. Цепов’язано з тим, що в такий критичний період потреба в них організму різкознижується. До їх числа відносяться у першу чергу статеві гормони (ФСГ, ЛГ,ЛІТ). В результаті стресу статеві залози різко знижують свою активність, що всвою чергу гальмує фолікулогенез, овогенез і лютеогенез та блокує синтезестрогенів і прогестерону.
Окрімцього, в крові тварин яких ми осіменяли у пункті штучного осіменіння виявленопідвищений рівень еозинофілів, а у тварин, яких осіменяли в стійлах рівеньеозинофілів у межах норми. Це свідчить про те, що виробка кортикостероїднихгормонів під час стресу провокує підвищення рівня еозинофілів і зниженнязапліднюючої здатності тварин.
Одинз найважливіших заходів підвищення запліднювальної здатності маточногопоголів’я – це профілактика або зниження негативних наслідків стресів приштучному осіменінні тварин. Заходи профілактики наслідків стресів базуються на2-х принципах, це:
1)створенняоптимальних умов експлуатації тварин при максимальній оптимізації навколишньогосередовища;
2)застосуванняхімічних і гормональних препаратів, вітамінів, антибіотиків для активноговпливу на перебіг стресових реакцій.
Мивважаємо, що слід надавати перевагу першому принципу. На нашу думку усуненнястресів при штучному осіменінні можна досягти за рахунок переводу тварин наоднократне осіменіння і застосування більш досконалої організації і технологіїосіменіння корів і телиць у місцях їхнього утримання.
Длявизначення ефективності штучного осіменіння самиць у місцях їхнього утримання звикористанням спеціального обладнання у порівнянні з осіменінням у пунктіформували по дві групи корів і телиць (дослідні, контрольні).
Контрольнугрупу корів осіменяли двічі в одну охоту: перший раз зразу після виявленнякорів в охоті а другий, — через 10-12 годин після першого. Корів осіменялиасептичним способом у пункті штучного осіменіння. При цьому фіксували тваринвід радіального переміщення за допомогою обслуговуючого персоналу ферми.
Досліднихкорів осіменяли один раз через 8-12 годин від початку охоти за принципом „ранок-вечір”,при цьому як у контрольних, так і дослідних корів охоту визначали візуальнимспособом під час прогулянок на вигульних майданчиках за рефлексом нерухомості.У дослідних корів додатково уточнювали оптимальний час осіменіння за стадієюрозвитку фолікула шляхом ректальної пальпації. Дослідних корів виявляли в охотіна вигульних майданчиках. Після прогулянок корови самостійно займали свої місцяв стійлах, де їх спочатку фіксували біля годівниць ланцюговими прив’язями.Сперму розморожували в умовах пункту штучного осіменіння за загально прийнятоюметодикою. Сперму розбавляли і розфасовували у поліетиленові ампули асептично.Об’єм дози становив 1 мл з вмістом 15-16 млн. активних сперміїв зпрямолінійно-поступальним рухом. Інструменти зі спермою для мано- іректоцервікального осіменіння комплектували в умовах лабораторіївнутрішньогосподарського пункту, безпосередньо після взяття і розбавленнясперми бугаїв.
Підготовленіінструменти зачохлювали і переносили в поясі-патронташі до місця осіменіннякорови або телиці водночас з переміщенням фіксатора.
Безпосередньоперед осіменінням корову додатково фіксували за допомогою портативного станка.Для цього станок з’єднували замками на водогінній трубі стійлового обладнання,або ж на металевій перекладині і опускали на тварину з таким розрахунком, щобїї тулуб її знаходився між штангами. Штанги опускали до зависання їх на лямці заплікаторами. В цей час аплікатори лямки подразнювали шкіру ерогенної зони вобласті останнього поперекового хребця тварини, що викликало у неї рефлекснерухомості.
Цейефект оснований на фізіологічному явищі, яке полягає у тому, що при пальпаціїшкіри в указаній зоні тварина заспокоюється, прогинає спину и приймає позу,зручну для штучного осіменіння. Після заспокоєння самиць, обробляли зовнішністатеві органи і коровам вводили сперму мано-цервікальнім, а телицям – ректо-цервікальнимспособами.
Післяосіменіння розмикали замки за допомогою важелів затворів, станок знімали зтварини. Після цього його переміщували по проходах корівника до пункту штучногоосіменіння.
Удосліді і контролі враховували витрати часу на одне осіменіння і, заплідненістьтварин після першого осіменіння, а також слідкували за поведінкою тварин підчас їхнього осіменіння.
Порівняльнідані по заплідненню тварин в залежності від місця осіменіння та рівеньеозинофілів в крові представлено у таблиці 21.
Таблиця21 – Порівняльна характеристика осіменіння корів в стійлах і у пункті штучногоосіменінняГрупи корів. Показники 1 2 Різниця Кількість осіменених корів 50 50 – Запліднилось після першого осіменіння 35 42 Заплідненість, % 70% 84% 14% Використано спермодоз на одне плодотворне осіменіння 100 50 50
Яквидно з отриманих даних, відсоток запліднення корів при одноразовому осіменіннісклав 84%, що на 14% було вище у порівнянні із загальноприйнятим двократнимосіменінням.
Такимчином, однократне осіменіння корів з уточненням оптимального часу введеннясперми у статеві шляхи самці має перевагу перед двократним осіменінням заекономією високоцінної сперми у два рази, затрат праці на одне запліднення удва рази при одночасному підвищенні заплідненості на 14%.
Підвищеннязаплідненості ми пояснюємо зниженням стресових реакцій у тварин за рахуноквиключення додаткового осіменіння, яке вважаємо фізіологічно необґрунтованим інедоцільним для подальшого використання.
В досліді проведено осіменіння 50корів. За результатами ректальних досліджень запліднилось після першогоосіменіння 42 корів (84%).
Вконтрольній групі осіменено 50 корів. Заплідненість після першого осіменіннястановила 35 корів, або 70%. Різниця за заплідненістю досягла 14% на користьосіменіння корів в стійлах з використанням запропонованої технології. Такимчином, використання запропонованої технології осіменіння корів у стійлах впорівнянні з існуючими технічними рішеннями забезпечує:
— усунення факторів, що викликають негативні стресові реакції у тварин;
— можливість дотримання техніки безпеки при штучному осіменінні корів в стійлах;
— усунення необхідності осіменіння корів в стаціонарних пунктах, що дає змогу знизитивитрати робочого часу при проведенні штучногоосіменіння в 5,5 разів;
— забезпечується підвищення заплідненості корів майже на 14% і раціональневикористання сперми високоцінних бугаїв;
— компактність, зручність і безпечність запропонованого обладнання в експлуатації таможливість легко переміщувати його безпосередньодо місць утримання корів в охоті, що значно полегшуєроботу техніків і забезпечує енерго- і, ресурсозбереженняпри штучному осіменінні корів і телиць;
— використання фіксаційного станка може бути з успіхом застосовано при клінічнихобстеженнях корів, діагностиці їх вагітності,гінекологічних обстеженнях, лікуванні маститів і при інших зооветеринарних обробках;
— безстресова технологія осіменіння забезпечує високу ефективність при штучному осіменінністресочутливих порід корів.
/>4  Охорона праці та довкілля
 
/>4.1 Охорона праці в галузі
Законодавство України про охорону праці, якескладається із Закону та інших нормативних актів, має широку сферу дії. Вонопоширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від формвласності і видів діяльності на усіх громадян, які працюють, включаючи учнів істудентів під час виробничої практики.
На підприємстві повинні бути розроблені наступнінормативні акти з питань охорони праці:
1.1. Положення по систему управління охороною праці на підприємстві; Положенняпро службу охорони праці на підприємстві; Положення про навчання з охоронипраці на підприємстві; Положення про розробку нормативних актів з охоронипраці; Положення про забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, миючимита дезінфікуючими засобами; Положення про організацію атестації робочих місцьна підприємстві; Положення про організацію медичних оглядів на підприємстві; Положенняпро організацію безкоштовної видачі молока та рівноцінних йому продуктівпрацівникам, які працюють із шкідливими хімічними речовинами; Положення проорганізацію розслідування нещасних випадків на підприємстві; Положення проспеціальне навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки; Загальнооб’єктнаінструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві.
Законодавство України про охорону працівстановлює високий рівень життя і здоров’я працівників в процесі трудовоїдіяльності.
Забезпечення здорових та безпечних умов праціпокладається на власника (адміністрацію). Керівник зобов’язаний створити вкожному структурному підрозділі і на робочому місті відповідно до вимогнормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників гарантованихзаконодавством пор охорону праці.
Що стосується правової бази, то на власникулежить обов’язок розробляти і затверджувати положення, інструкції, іншінормативні акти про охорону праці, що діють в межах господарства. Вінвстановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на територіїгосподарства. Ці правила повинні відповідати основним вимогам, які встановленідержавним актом. При відсутності вимог, які потрібно виконувати длязабезпечення безпечних нешкідливих умов праці на певних роботах, керівникзобов’язаний вжити, погоджених з органами державного нагляду, заходів, щозабезпечують безпеку працівників.
Відповідно до діючого законодавства,відповідальність за організацію роботи по охороні праці та техніці безпеки вгосподарстві покладено на керівника господарства. Проведення роботи по охороніпраці в тваринництві покладено на головного зоотехніка і головного лікаряветеринарної медицини господарства. За стан машин і механізмів та обладнання втваринництві і в цілому по господарству відповідає інженер по трудомісткихпроцесах.
Важливе значення в плануванні та організаціївсієї роботи по охороні праці має комплексний план заходів по охороні праці,який складається в господарстві на окремий період часу (на 5 років). В цьомуплані вказуються заходи по охороні праці заплановані на рік.
При прийнятті на роботу працівників головніспеціалісти проводять з ними вступний інструктаж. При цьому, вони знайомлять їхз правилами безпеки при обслуговуванні сільськогосподарських тварин, машин, атакож загальними правилами електробезпеки.
Інструктаж на робочому місті проводятьбригадири і зоотехніки. В їх програму входить ознайомлення з технологічнимипроцесами на даних ділянках роботи, будовою машин, установок, інвентарю і обладнання,що застосовується при роботі. При цьому працівників ознайомлюють з безпечнимиметодами роботи і прийомами праці, з інструкцією із техніки безпеки для даноговиду робіт, правилами транспортування вантажів і перевезення тварин.
1.        Первинний інструктаж на робочомумісці проводіть з всіма без виключення працівниками при вступі їх на роботу,або коли змінюються її умови і характер. Первинний інструктаж на робочому місцівключає: Роз’яснення основнихвимог безпеки при виконанні роботи і її заключенню; Показ практично-безпечнихдій і прийомів в роботі; Перевірку засвоєння проведеного інструктажу проводятьусною розповіддю діями в роботі.
Після цього факт проведеного інструктажу реєструєтьсяу журналі. Повторний інструктаж проводиться з усіма робітниками систематичночерез кожні 6 місяців. Мета цього інструктажу відновлювати і підтримуватирівень знань з техніки безпеки. Даний інструктаж реєструється також у журналі.Крім цього на ділянках робіт з підвищеною небезпекою, повторний інструктажпроводять раз у квартал.
Всі спеціалісти та посадові особи раз у трироки проходять навчання з питань охорони праці. Для пропаганди охорони працішироко використовуються засоби наочної агітації у вигляді плакатів і стендів.
Слід відмітити, що в господарстві систематичноздійснюється контроль за проведенням заходів по охороні праці.
Відповідно до діючого законодавства, всіпрофесійні захворювання і отруєння, що виникли на виробництві, розслідуються,обліковуються і в подальшому аналізуються причини їх виникнення. При кожномунещасному випадку в господарстві потерпілий або свідок відразу повідомляєкерівника робіт, який організовує першу допомогу потерпілому і відправляє йогодо медпункту, потім письмово повідомляє начальника про даний випадок.
Результати розслідування нещасного випадку, щовикликав втрату працездатності не менше одного робочого дня оформлюється актомформи 11-1, в якому формуються обставини, причини, що викликали нещаснийвипадок і складаються міроприємства по їх ліквідації.
За результатами розслідування роблятьсявисновки про відповідальність адміністрації якщо були допущені відхилення відвимог охорони праці, а також про відповідальність самого потерпілого, якщо віндопустив необережність при виконанні дорученої йому роботи, порушив правилатехніки безпеки.
При роботі з тваринами слід дотримуватисяособливої безпеки в зв’язку із непередбаченістю їх поведінки. Для початку требабути в полі зору тварини, надалі потрібно її окликнути і повільно без різкихрухів підходити. При маніпуляціях пов’язаних із спричиненням болю тварину слідфіксувати за допомогою вірьовок і фіксуючих приладів.
Також слід дотримуватися особистої гігієни істерильності у наданні терапевтичної допомоги. Для цього потрібно одіватизахисний одяг: гумові рукавиці, ковпак на голову, резинові чоботи, прорезиненийфартух, халат.
Всі інструменти при застосуванні повинні бутистерильними. Одразу після використання їх слід стерилізувати.
Всі роботи пов’язані з хімічними обробкамиреєструються в спеціальних книгах. Практичні вимоги до кожного робітникавикладені в технологічних картах. На основі технологічних карт розробленіопераційні карти, в яких приведені інструкційні вказівки про порядок аварійнихзупинок, про вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії на окремих робочихмісцях.
На фермі є попереджувальна сигналізація, тобтовивішуються знаки безпеки: заборонено користуватись відкритим вогнем,«заборонено палити», «вхід заборонено», обмежено електричний струм.
Для попередження ураження електричним струмомв приміщеннях, дотримують тварин, ізольовані проводи розміщені на висоті неменше 3 метрів від рівня підлоги. Проводи повітряних ліній ізолюють від тілаопори і піднімають на висоту, гарантуючу безпеку людям.
Для роботи на тваринницькій фермі допускаютьосіб фізично здорових, що пройшли медичний огляд, добре знаючих виробничіпроцеси, свої обов’язки. Осіб молодших 18 років, не допускають дообслуговування жеребців, кнурів та бугаїв-плідників.
Фінансування заходів з охорони праці у господарствіпроводиться із внутрішньогосподарських коштів.
4.2 Екологія
Екологічна ситуація, яка склалася за останнідва десятиріччя на Україні, характеризує стан взаємовідносин суспільства,виробництва і природи. Вона не тільки вимагає суворого контролю за аграрнимприродокористуванням, але і потребує переведення сільськогосподарськоговиробництва на якісно нову екологічно безпечну технологічну основу. Відполіпшення екологічної ситуації, а також використання у сільськогосподарськомувиробництві біологічних добрив, значною мірою залежить у найближчій перспективіуспіхів в зростанні продуктивності створених людиною агро систем і ефективністьоцінювання агропромислового комплексу.
Сільське господарство не являється природноюсистемою, проте дуже впливає на природні системи, особливо на якість повітря,ґрунтових поверхневих вод. Тому, як інші галузі, — це галузь, що потребуєвнесення матеріалів, які повністю не використовуються в процесі виробництва іможуть потрапляти в навколишнє середовище, спричиняючи в ньому негативні явища.
Однією із проблем господарства, яку потрібновирішувати є недопущення забруднення тваринницькими фермами природногосередовища. Тваринницькі ферми у господарстві розміщені з дотриманнямеколого-гігієнічних норм.
При оцінці еколого-санітарного стану фермиможна відмітити, що не всі санітарно-гігієнічні норми належним чиномпроводяться на території ферм і вигульних майданчиків, що і є загрозою длязабруднення навколишнього середовища. Спостерігаються такі джерела забрудненняяк гній, хоча він і є цінним органічним добривом, але при порушенні правил йогозберігання є загрозою забруднення навколишнього середовища. Визначено, що приутворенні одного кілограма молока утворюється до 5 кг гною.
Виробництво продукції тваринництва ґрунтуєтьсяна перетворенні рослинного білка, спожитого тваринами і використовується дляросту тіла і продукування молока. Інша частина неперетравлених кормовихзалишків (незасвоєних) виділяється у якості фекалій і сечі.
Сільськогосподарські тварини споживають багаторослинних кормів. Наприклад: доросла тварина (до 500 кг ж.м./м) з’їдає за рік 5 т сухих кормів. Спожита твариною харчова маса піддається складнимбіохімічним реакціям в організмі жуйним і хімічним після виділенняекскрементів. Внаслідок цих реакцій утворюється багато хімічних сполук, якіпоширюються у навколишнє середовище.
При утриманні тварин вони виділяють метан іаміак, який можна виявити по запаху, та який псує повітря, основним компонентомйого є сірка. Виділення сполук тваринами, що мають неприємний запах єнеминучий, але при додержанні усіх зоогігієнічних норм у приміщенні, зокремавентиляції, концентрацію його можна зменшити.
Близько 90% аміаку, що міститься у повітрі,надходить із сільськогосподарського виробництва, головним його джерелом єтваринництво. Тому важливу роль у захисті повітряного балансу мають зеленінасадження, які обов’язково повинні бути на території ферми. А також територіяферми повинна бути розміщена на відстані 500-1000 м від населеного пункту і на відстані 500 м від найближчих водойм, для того, щоб незабруднювалося повітря населеного пункту стороннім неприємним запахом і також,щоб стоки із ферми не надходили у водойми села.
Ферми у господарстві розташовані за 200 м від населеного пункту, не огороджені парканом. Дорога, яка веде до ферми асфальтована, а дорогина території ферми з твердим покриттям, що позитивно впливає на санітарний стантваринницьких приміщень.
На фермах відсутні санпропускники і ізолятор,карантинне відділення, при вході в приміщення відсутні дезковрики. Гноєсховищерозміщене за 150 м від тваринницьких приміщень з підвітряної сторони. Гній зтваринницьких приміщень прибирається два рази на добу ланцюговимгноєтранспортером і подається на причіп трактора. Після наповнення причепу гнійвивозиться на гноєсховище.
5  Висновки та пропозиції/>5.1 Висновки
1.        СТОВ «Агросвіт»розташоване у с. Шестакове Вовчанського району Харківській області і є одним зпровідних на сьогодні підприємств Харківської області як у галузі рослинництва,так і тваринництва.
2.        За останній аналізуємийрік (2009р.) отримано високі врожаї і в цілому показники у рослинництва, однакрозміри та структура земельних угідь порівняно з 2007р. складають 98,18%.
3.        Хороші показники маєгосподарство по виробництву продукції тваринництва у цілому, де є значні плюсипо переважній більшості показників у порівнянні з попередніми роками тавідносно поголів’я тварин і їх продуктивності зокрема.
4.        Господарство має статусплемінного репродуктора з розведення ВРХ української червоно-рябої породи,маючи дійне стадо – 760 гол., з яких 500 – племінних, та 110 гол. – телиціпарувального віку. Усі тварини чистопородні, у віковому аспекті гурт вирівнянийі більша частина тварин є повновіковими (3-4 річного віку).Генеалогічнаструктура гурту представлена лініями Кавалера (найбільш чисельна – 31,8% усьогопоголів’я), Хановера (27,6%), Сітейшна (16,5%), Чифа (14,7%) та Елевейшна (9,4%).
5.        Відтворення тварин угосподарстві здійснюється шляхом штучного осіменіння ректо-цервікальнимспособом, яке здійснюється на 2 пунктах спермою бугая-плідника Люкка Ред. DE 0579108198 розфасовану у пайетах тазавезену із «Генетичних ресурсів» (Бориспільський район, Київська область).Результативність: вихід телят – 99,8% при заплідненості після І осіменіння укорів – 60%, у телиць – 70-75%.
6.        Аналіз раціонув зимовий і літній періоди показав, що у ньому недостатньо обмінної енергії,сухої речовини, протеїну, цукру і каротину, оскільки в процесі зберіганнякормів вміст цих поживних речовин поступово знижується. Рівень обмінної енергіїзменшився з 82% (норма) до 76,1%, сухої речовини — з 86,4 до 80,3, протеїну — з89,2 до 83, цукру —с 37,3 до 34,7, каротину — з 58,7 до 16,4%.Цукрово-протеїнове співвідношення було 0,42. Біохімічні дослідження показали,що у крові тварин кількість каротину набагато менше норми: влітку воноколивалося від 0,3 до 0,6 мг%, а взимку — від 0,2 до 0,4 мг%.
7.        Якість годівлікорів і статево-вікових телиць впливає на їх заплідненість, а також на отеленняріст і розвиток приплоду. Найкращі можливості для годівлі сухостійних корів —влітку і на початку зимово-стійлового періоду, а найбільш крупний і здоровийприплід можна отримати восени і на початку зими. Так, телята, що народилися улистопаді, перевершували по живій масі своїх однолітків, що народилися втравні, на 3,5%. У корів, що розтелилися в листопаді, не було випадківзатримання посліду, а при травневих отеленнях їх було чотири.
8.        При осіменіннітелиць у віці 20–22 міс. підвищується молочна продуктивність і жива маса корів.Подальше відкладання осіменіння призводить до незначного збільшення молочноїпродуктивності (на 67 кг, або 1,3%) і зниження живої маси (на 28 кг, або 5%). Вік осіменіння телиць не чинив впливу на показники жирномолочності. Різниця у віціпершої охоти, першого осіменіння і отелення між групами варіює у межах 3–5%,але відмінності недостовірні. Раннє отелення говорить про хороші відтворніздібності і вигідний термін господарського використання телиці. По такомуважливому показнику, як сервіс-період, істотної різниці між групами не виявлено,ймовірно, з-за їх нечисленності.
9.        Встановлено,що примусова доставка корів і телиць у стані еструсу до пункту штучногоосіменіння із місця виявлення в охоті і фіксація їх у стаціонарному станкувикликає оборонну реакцію в тварин і порушення моторики матки з перевагоюпрояву шкідливих для запліднення перистальтичних скорочень.
10.     Встановлено,що осіменіння корів в умовах пункту штучного осіменіння призводить достресового стану тварини, яке супроводжується гальмуванням антиперистальтичних,всмоктувальних скорочень матки і зниженням заплідненості самиць.
11.     Головниминегативними стресорами при загальноприйнятій організації штучного осіменіння є:примусове вилучення корів в охоті із загального гурту, їх примусове доставляннядо пункту і фіксація у стаціонарному станку та повторне осіменіння твариничерез 12 годин після першого.
12.     Встановлено,що візуальне виявлення корів в охоті за рефлексом нерухомості з додатковимуточненням пальпацією оптимального часу осіменіння по стадії зрілості фолікула,забезпечує високу заплідненість самиць після однократного осіменіння і виключаєнеобхідність повторного осіменіння їх через 12 годин.
13.     Використаннянової форми організації і технології штучного осіменіння корів у місцях їхньогоутримання з застосуванням фіксуючих засобів, комплектів інструментів іоднократного осіменіння самиць асептичним способом забезпечує запобігання діїстресорів на самок при штучному осіменінні, скорочення затрат праці у 5,5разів, підвищення заплідненості самиць на 11-13%, та створення умов длядотримання вимог техніки безпеки.5.2 Пропозиції виробництву
Зметою підвищення молочної продуктивності та ефективності штучного осіменіннякорів, профілактики стресових факторів, раціонального використання сперми високоціннихбугаїв і трудових затрат, рекомендується:
1.       Структуру посівних площзбільшити в напрямку виробництва сінажу і сіна.
2.       Виділити більшу площуземлі під луки і пасовища.
3.       Створити щоденний моціондля корів.
4.       Застосовувативізуальний спосіб виявлення корів в охоті за рефлексом нерухомості з додатковимуточненням оптимального часу осіменіння за ступенем зрілості фолікула іоднократне осіменіння тварин в місцях їхнього утримання.
5.       Комплексустаткування, який включає портативний станок для фіксації корів в стійлах,пояс техніка штучного осіменіння з набором необхідних інструментів і методикуосіменіння корів за безстресовою технологією.
6.       Використовуватипортативний станок для фіксації корів в стійлах для їх осіменінням, клінічнихобстежень, діагностики вагітності ректальним методам, гінекологічних обстежень,лікування маститів та інших зооветеринарних обробок.
7.       Замістьтипових пунктів штучного осіменіння обладнувати в тваринницьких приміщенняхлабораторії для зберігання замороженої сперми і підготовки її до штучногоосіменіння корів у місцях їхнього утримання.
8.       Осіменіннятварин проводити спокійно, без грубості, зайвого застосування сили чи нанесенняударів тварині;
9.       Застосовуваніінструменти не повинні бути холодними чи гарячими.
/>Список використаноїлітератури
1.             Алифанов, В.Выращивание айрширских первотелок [Текст] / В. Алифанов, С. Алифанов, С.Волкова // Животноводство России. – 2009. – №1. – С.45-46.
2.             Андрєєв, Є.П.Двократне осіменіння корів в одну охоту [Текст] /Є.П.Андрєєв // Проблеми тваринництва.– 2007. – №5. – С. 82-84.
3.             Бесхлебнов, О.В. Про оптимальні терміни осіменіння корів в період охоти [Текст] / О.В.Бесхлебнов // Проблеми тваринництва. – 2007. – №5.– С.73-87.
4.             Бугров, А Д.Некоторые вопросы теории совершенствования метода глубокого замораживанияспермы биков-производителей [Текст]: дис. … канд… биол. наук / А Д. Бугров –Харьков, 1965.
5.             Бугров, А.Д.Выявление и выборка коров и телок в охоте (методические рекомендации) [Текст] /А.Д. Бугров, А.В. Медведовский, А.В. Субота. — Харків: ХБТЦ, 2002.
6.             Гетьманенко-Максимов,Ю.А. Некоторые физиологические изменения, связанные с воспроизводительнойфункцией коров в зависимости от условий питания: автореферат [Текст] / Ю.А.Гетьманенко-Максимов. – М.,1956.
7.             Довідник зтехнології таменеджменту в тваринництві [Текст]: навч. посіб. для підготов. фахівців уаграр. вищ. навч. закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації із спец.«Зооінженерія» / Д.І. Барановський, В.І. Герасимов, В.О. Головко;Ред. Ю.Д. Рубан. — Х.: Еспада, 2008. — 575 с.
8.             Жаркин, В.В.Биология воспороизведения и искусственного осеменения сельскохозяйственныхживотных [Текст] / В.В. Жаркин. – Дубровицы, 1966. – С. 127-131. Жаркин, В.В.Зависимость оплодотворения коров от времени овуляции и особенности цервикальногосекрета [Текст] / В.В. Жаркин // Живоноводство. – 1966. – №10. – С. 63-66.
9.             Жаркин, В.В.Отрицательное влияние стресових факторов при осеменении телок не комплексе[Текст] / В.В. Жаркин // Животноводство. – 1983. – С.39 -40.
10.          Зверева, Г.В.Біохімічні зміни цервікального слизу корів [Текст] /Г.В.Зверева // ТваринництвоУкраїни. – 2006. – №1. Кузнєцов, Г.М. Особливості технології штучногоосіменіння великої рогатої худоби [Текст] / Г.М. Кузнєцов // Вісник аграрноїнауки. – 2003. – № 8. – С. 41-45. Логвинов, Д. Д. Беременность и роды у коров[Текст] / Д. Д. Логвинов. – 1975. – С. 76.
11.          Медвецкий, Н.С. Этиология повторности в искусственномосеменении [Текст] / Н.С. Медвецкий, А. А. Глаз // Материалы конференции«Современные технологии сельскохозяйственного производства»: XIмеждународная научно-практическая конференция. — Гродно, 2008. — С. 280-281. Мельник,Ю.Ф. Інструкція зі штучного осіменіння корів і телиць [Текст] / Ю.Ф. Мельник[та ін.]. – 2009. Милованов, В.К. Биологиявоспроизведения и искусственного осеменения животных [Текст] / В.К. Милованов.– М.: Колос, 1962. – 478 с. Никитин, В.Я. Ветеринарное акушерство, гинекологияи биотехнология размножения [Текст] / В.Я. Никитин [и др.]. – 2007. – 495 с.  Никитченко, И.Н. Адаптация, стрессы ипродуктивность сельскохозяйственных животных [Текст] / И.Н. Никитченко, С.И.Плященко, А.С. Зеньков. – 1988. – 200 с.
12.          Осташко, Ф.И.Воспроизведение стада в промышленном скотоводстве [Текст] / Ф.И. Осташко [идр.]. – Киев,1982. – 168 с.
13.          Осташко, Ф.И.Глубокое замораживание и длительное хранение спермы производителей [Текст] /Ф.И. Осташко. – Киев, 1978. – 225 с. Осташко, Ф.И. Методические рекомендации поорганизации искусственного осеменения крупного рогатого скота [Текст] / Ф.И.Осташко, В.И.Канцедал, Г.Н. Кузнєцов. – 1986. – 92 с.
14.          Павленко М.П.А.С. 523693 Способы консервирования спермы; А.С. 895428. Інструмент дляштучного осіменіння тварин [Текст] /. Пат.№37842А. Фіксатор для корів, 2008.
15.          Павленко, М.П.Безстресова ресурсозбережна технологія штучного осіменіння корів і телиць і їхвплив на заплідненість самиць [Текст] / М.П. Павленко // Проблеми зооінженеріїта вет. мед.: збірник наукових праць. – Вип. 2(35), частина 2. – С. 202-206.
16.          Паршутин, Г.В.Искусственное осеменение сельскохозяйственных животных [Текст] / Г.В. Паршутин,Д.В. Смирнов-Угрюмов. – М.,1962. – С.214-219.
17.          Підстави дляоптимізму [Електронний ресурс] // Слобідський край: газета. – № 13. – 5 лютого2009. – Режим доступу: www.slk.kh.ua/view_ print.php?id=1317.
18.          Плященко, С.И.Стрессы у сельскохозяйственных животных [Текст] /С.И. Плященко, В.Т. Сидоров. –М.: Агропромиздат, 2007. – 192 с.
19.          Полянцев, Н.И.О выборе времени осеменения коров и тёлок [Текст] /Н.И. Полянцев // Учёныезаписки КЗИ. – 2009. – №77. – С.133-140.
20.          Провідніпідприємства Харківської області: who-is-who.com.ua [Електронний ресурс]. –Режим доступу: who-is-who.com.ua/bookmaket/ encykloped2007/21/85.html.
21.          Програмаекономічного і соціального розвитку Вовчанського району на 2009 рік [Електронийресурс]. – Режим доступу: volchansk.kh.ua/publ/11-1-0-245.
22.          Скотарство ітехнологія виробництвата переробки молока і яловичини [Текст]: підруч. / Ю.Д. Рубан, О.В. Борщ, О.Г.Сирота, М.П. Хоменко; За ред. Ю.Д. Рубана. — К.: Мета, 2003. — 368 с. — Бібліогр.: с.357-359. — ISBN 966-7947-17-3
23.          Соколовская,И.И. Зависимость эффективности осеменения коров от физико-биологических свойствцервикальной слизи в период течки [Текст] /И.И.Соколовская, Б. Г. Скопець. – 2008. – № 12. – С. 69-72.
24.          Сон, Я.П.Оптимальные сроки покрывания тёлок и коров с целью повышения их продуктивности[Текст] / Я.П. Сон. – Душанбе, 2008. – 24 с.
25.          Студенцов, А.П.Ветеринарное акушерство и гинекология [Текст] /А.П.Студенцов [и др.]. – 2008. – 447 с.
26.          Судаков, В.Считайте телят осенью [Текст] / В. Судаков, В. Голомолзин, Т. Березина //Животноводство России. – 2008. – №7. – С. 39-40.
27.          Устинов, Д.А.Стресс – факторы в промышленном животноводстве [Текст] / Д.А. Устинов. – 2006. – С. 293.
28.          Фрорип, Г.Использование спермы в виде капель драже [Текст] /Г.Фрорип // Мол. мясн. скот.– 2007. – №7. – С. 39.
29.          Фурдуй, Ф.И.Стресс и животноводство [Текст] / Ф.И. Фурдуй, С.Х.Хайдарлиу. – 2008. –286 с.
30.          Шевякова И.Н.Половой цикл у ремонтних телок в зимний период и время их осеменения [Текст] /.2007. — Вып. 5. — С. 143-148.
31.          Шестакове:Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс].
32.          Automatedelectronic system for the detection of oestrus and timing of Al in cattle / R.Neber, M. Dransfield, S. Jobst et al.// Anim Reprod Sci. — 2008. — № 2. -Р. 60-61.
33.          Diskin M.G.,Sreenan J.M. Expression and detection of oestrus in cattle [Text] // ReprodNutr Dev. — 2007. — № 40. — Р. 481 — 491.