Реферат
«Тектоніката корисні копалини Сумської області»
Вступ
Сумська область у своїй основі має типовоплатформенні утворення за особливістю тектонічної будови, які значно поширеніза площею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського,палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на деннуповерхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогеновоговіку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохломпорівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можнадовести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизум. Ромни. Особливості геологічної будови Сумської області зумовленірозташуванням її в межах Східноєвропейської платформи, фундамент якої складенодуже дислокованими кристалічними породами архею та протерозою. За схемоютектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур:більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезькоїантеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецькоїзападини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецьказападина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане ізсистемою глибинних розломів. Тектонічна будова південно-західного схилуВоронезького кристалічного масиву не відзначається особливою складністю, хочаслід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані дані дозволяютьвисловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного фундаменту даноїтериторії в південно-західному напрямку. Глибина залягання цієї поверхні напівніч від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становить майже 300м, а напівдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м і більше. Кути нахилуповерхні фундаменту переважно невеликі: на півночі, ймовірно, вони неперевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районі розломів становлять5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент у межах областітектонічними розломами розбито на серію блоків. З’єднання схилу Воронезькогокристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається по глибинномурозлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км. Простягаєтьсяцей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с. Медвеже(Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с. Берестівкавін утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена. Найхарактернішимирисами Дніпровського грабена є значна подрібненість кристалічного фундаменту:одні блоки його опущені, інші займають відносно високе положення. У напрямку іззаходу на схід у складі кристалічного фундаменту виділяють Талалаївськепідняття, Липоводолинський виступ, Роменську та Срібненьку западини,Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську й Качанівську западини,Гунське підняття, Охтирську западину. Абсолютні відмітки кристалічногофундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, у піднятих блоках вонистановлять 5-6км, а у западинах – 6-8км.
Згідно згеоморфологічним районуванням України територія Сумської області розташована вмежах Полісько-Дніпровської низовини і південно-західної окраїни Середньоруської височини. За іншою схемою районування, територія області знаходиться втрьох геоморфологічних провінціях у складі геоморфологічної країни – полігенноїрівнини України і Молдавії: Поліської низовини, Середньоруськоївисочини(південно-західні відроги) і Придніпровської низовини. У Придніпровськійнизовині виділяють області Середньодніпровської алювіальної низовини іПолтавської акумулятивної лесової рівнини. Ще за однією схемоюгеоморфологічного районування Сумська область розташована в межах двох областейСхідноєвропейської полігенної рівнини. Більша частина належить доПридніпровської області пластово-акумулятивних низинних рівнин, а менша(східна) частина – до Середньо руської області пластово-денудаційних підвищенихрівнин.
ТериторіяСумської області характеризується достатньою розмаїтістю різних типівморфоскульптур. Вони включають велику кількість дрібних форм рельєфу ( прохіднідолини, балки, ерозійні останці, донні врізи, зсуви, конуси виносу, дюни іпіщані пагорби, просадні блюдця, поди тощо). Ці форми рельєфу поєднуються в групи,сформовані під дією певного чинника, так звані генетичні типи рельєфу. Допровідних морфоскульптур належать флювіальні (ерозійна й акумулятивна), водно –льодовикові і льодовикові, карстово – суфозійні, еолові, гравітаційні.
1. Тектонічна будова
Сумська область за особливістю тектонічноїбудови у своїй основі має типово платформенні утворення, які значно поширені заплощею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського,палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на деннуповерхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогеновоговіку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохломпорівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можнадовести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизум. Ромни.
Особливостігеологічної будови Сумської області зумовлені розташуванням її в межахСхідноєвропейської платформи, фундамент якої складено дуже дислокованимикристалічними породами архею та протерозою.
За схемоютектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур:більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезькоїантеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецькоїзападини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецьказападина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане ізсистемою глибинних розломів.
Тектонічна будовапівденно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву не відзначаєтьсяособливою складністю, хоча слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отриманідані дозволяють висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічногофундаменту даної території в південно-західному напрямку. Глибина заляганняцієї поверхні на північ від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становитьмайже 300м, а на півдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м ібільше. Кути нахилу поверхні фундаменту переважно невеликі: на півночі,ймовірно, вони не перевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районірозломів становлять 5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент умежах області тектонічними розломами розбито на серію блоків. З’єднання схилуВоронезького кристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається поглибинному розлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км.Простягається цей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с.Медвеже (Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с.Берестівка він утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена.Найхарактернішими рисами Дніпровського грабена є значна подрібненістькристалічного фундаменту: одні блоки його опущені, інші займають відносновисоке положення. У напрямку із заходу на схід у складі кристалічногофундаменту виділяють Талалаївське підняття, Липоводолинський виступ, Роменськута Срібненьку западини, Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську йКачанівську западини, Гунське підняття, Охтирську западину Абсолютні відміткикристалічного фундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, упіднятих блоках вони становлять 5-6км, а у западинах – 6-8км. Згідно згеоморфологічним районуванням України територія Сумської області розташована вмежах Полісько-Дніпровської низовини і південно-західної окраїни Середньоруської височини. За іншою схемою районування, територія області знаходиться втрьох геоморфологічних провінціях у складі геоморфологічної країни – полігенноїрівнини України і Молдавії: Поліської низовини, Середньоруськоївисочини(південно-західні відроги) і Придніпровської низовини. УПридніпровській низовині виділяють області Середньодніпровської алювіальноїнизовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини. Ще за однією схемоюгеоморфологічного районування Сумська область розташована в межах двох областейСхідноєвропейської полігенної рівнини. Більша частина належить доПридніпровської області пластово-акумулятивних низинних рівнин, а менша(східна) частина – до Середньо руської області пластово-денудаційних підвищенихрівнин. Відповідно до районування, опублікованого в 2004 р., Сумська областьрозташована в межах геоморфологічної країни – Східноєвропейська полігеннарівнина, у складі якої виділяють Придніпровську область пластово-акумулятивнихнизинних рівнин і Середньоруську область пластово-денудаційних височин нанеогенових, палеогенових і крейдових відкладах. Перша область включає дві підобласті: Чернігівсько-Новгород-Сіверська пластово-акумулятивна низинна рівнинана палеогенових і крейдових відкладах та Придніпровська пластово-акумулятивнанизинна рівнина на палеогенових і неогенових відкладах. У межах областей іпідобластей виокремлюють 8 геоморфологічних районів. Їх перелік наведено вдодатку №4.
2. Корисні копалини
За данимидержавного Геологічного фонду України, 53,4% мінерально-сировинної бази областіприпадає на паливно-енергетичну сировину(нафта, газ, конденсат, торф), 39,1% — на мінерально-будівельну сировину, 6,1% — підземні води, 1,4% — інші видикорисних копалин.
В області 294родовища з 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається зпаливно-енергетичної сировини(нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральноїбудівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та ін. Крім того, надраобласті вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитова сировина,опоки, скляні піски, мінеральні води. У 2005 році підприємствами різних формвласності розроблялося 52 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату-24;цегельної сировини-20; піску-4; крейди-3; кварцитів-1.
У зв’язку зособливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшеннямтехногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільшнебезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносять зсуви тапідтоплення.
Надра Сумськоїобласті містять різноманітні корисні копалини, які широко використовуються ународному господарстві. Як і рельєф, корисні копалини тісно пов’язані згеологічними структурами нашої території. Оскільки вище було сказано, що нашаобласть розташована на платформі, яка покрита досить товстим шаром осадовихпорід, то всі корисні копалини можуть бути сконцентровані або в фундаментіплатформи, або у її осадовому чохлі. Треба сказати, що для утворення кориснихкопалин дуже важливі географічні умови минулого, які сприяли утворенню інакопиченню нафти і газу, солі і крейди, цирконо- і титаномісткої сировини,різноманітних будівельних матеріалів.
Найбільшийінтерес викликають родовища нафти і газу. Розташовані вони на півдні області івідносяться до Дніпровсько-Донецької провінції, яка ще не повністю розвідана іосвоєна, оскільки глибина залягання продуктивних горизонтів коливається в межахвід 3000м і нижче. У цей час розробляються Велико-бубнівське, Анастасівське,Коржівське родовища нафти і газу в Роменському районі. Ново троїцьке родовищегазу в Лебединському районі, Качанівське, Рибальське, Бугреватське іПрокопенківське в Охтирському районі.
У перспективіможлива експлуатація ще цілого ряду родовищ, найбільшим із яких єАндріяшівсько-Гудимівське.
Відкриті родовищакам’яного і бурого вугілля (в Липоводолинському, Лебединському районах).Проте,у зв’язку з тим, що ці пласти малої потужності і глибокого залягання, їхрозробка вважається недоцільною.
А ось торфомСумська область дуже багата. На сьогодні відомо близько 230 родовищ, більшістьіз яких вважаться великими. Поклади торфу відносять в основному до заплаввеликих річок і балок. Вони мають 12-40% зольності, а теплоутворювальнаспроможність 3300-5000 кілокалорій, що вважається достатньо високою. Основна масаторфу розташована на півночі і заході області. Найбільшими є Вичихівське,Ретьєвське, Глухівське, Кл евенське, Молчанівське. Єзуцьке родовища.
Розвідані запасикам’яної солі, які належать до Роменського і Синівського соляних куполів.Запаси солі тут значні і в будь-який момент можуть бути збільшені, оскількижодна із свердловин на Роменському родовищі не була пройдена на всю потужністьсоляного штока, хоча деякі із них сягають 2км глибиною. На Синівському куполідосліджені лише перші десятки метрів. Відомо, що роменська сіль годувала людейпід час громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Зараз родовища солі нерозробляються, хоча в будь-який момент можуть бути використані як сировина ухімічній і харчовій промисловості.
Крім того, у томуж Роменському соляному куполі під час буріння були виявлені прошарки калійнихсолей, що значною мірою збільшує цінність родовища в його перспективі.
Інтерес длямайбутніх розробок становлять фосфорити, які знайдені у с. Стецьківка іМогриця. Глибина їх залягання 20-30м, а вміст Р2О5 сягає30%.Окрім власне фосфоритів, поклади, у яких вони знайдені, багаті мінераломглауконітом – чудово цінною хімічною сировиною. Залягають ці породи поблизуповерхні і мають до 25% глауконіту.
У господарськійдіяльності широке застосування у Сумській області знайшли піски, піщаники,глини, суглинки, гіпси, піщана крейда та ін. Так, для випалювання на вапновикористовується біла піщана крейда. Відомі 17 родовищ крейди, більшість ізяких вважаються великими(Збруцьке-Глухівський район; Шечківське-Путивльськийрайон; Барилівське-Краснопільський район; Кам’янське, Прогресівсько-Порохонськета ін.). Вміст СаСО3 у крейдових породах складає 93-95%. Як сировина
Прояв кам’яноговугілля в межах Сумської області приурочений до нижньо- або середньокарбоновим відкладам.Як правило, виділяються декілька пластів робочої потужності, але враховуючи їхглибоке залягання на даний момент вони практичного значення не мають, так якпотужність пластів невелика, а глибина їх залягання значна. В Роменському,Липоводолинському, Охтирському районах вона складає 600-1500м й навіть більше.
На рівнісереднього палеогену прояв типово бурого вугілля був відмічений свердловинами,у с. Смєлов на півночі Роменського району. З верхнім палеогеном пов’язують одненепромислове родовище бурого вугілля і ряд невеликих проявів. Знаходиться вонона західному периклінальному замиканні Роменського соляного купола.
Наявність буроговугілля в онові неогенової товщі було виявлено в Кролевецькому районі. Навідміну від раніше згаданих ділянок вугіллевмісні відклади залягають тут не навеликій глибині, а поблизу поверхні.
Пласти буроговугілля відмічаються і в інших районах. Найбільш перспективними в цьому плані єпівденно-західні окраїни області.
/>