Міністерствоосвіти та науки України
Житомирськийдержавний університет ім. І. Франка
Кафедранімецької мови та літератури
Тенденціїрозвитку та функціонування словотвору в сучасній німецькій публіцистиці
Курсова робота
студентки ІV курсу 41 групи
ННІ іноземної філології
ПМСО. Мова та література ( німецька )
денної форми навчання
Бондарчук Аліни Іванівни
Науковий керівник:
Прищепа Валентина Панасівна
Житомир2010
Зміст
Вступ
1.Словотвір у німецькій мові. Шляхи збагачення німецького лексичного складу
1.1Загальна проблематика словотвору та його основні способи
1.2Види та моделі словотвору німецької мови
1.3Запозичення як один із основних видів словотвору
Висновкидо розділу
2.Дослідження словотвору в німецькій публіцистиці на сучасному етапі
2.1Публіцистичні жанри та їхні мовні особливості
2.2Мовніособливості німецькомовної молодіжної преси. Словотвір у молодіжнійпубліцистиці
2.3Функціонування зрощень та зсувів у сучасній німецькій публіцистиці
Висновкидо розділу
Загальнийвисновок
Додатки
Список використаної літератури
Вступ
Численнакількість науковців та лінгвістів займалася вивченням шляхів утворення новихслів, шляхів збагачення словникового складу мови. Детальним аналізом з цихпитань займалися такі дослідники: М.Д. Степанова, важливу роль мають роботи Е.Каденова, В. Хенцена, В.В. Виноградова, А.І. Смирницької, О.С, Ахманової та ін.
Одним ізважливих засобів поповнення лексичного запасу мови є складання слів,запозичення, афіксація, префіксація та ін.
Актуальність даноїроботи полягає у встановленні тенденцій розвитку та функціонування сучасногословотвору у німецькій публіцистиці, а особливо у німецькій молодіжній пресі.
Об’єктомдослідження є словотвір у німецькій публіцистиці, як активний засіб поповненнялексичного складу німецької мови.
Предметомдослідження є встановлення різних способів словотвору, їх характеристик,способів творення.
Мета дослідженняполягає у розкритті способів словотвору, тенденції його розвитку тафункціонування у сучасній німецькій мові та визначення найбільш плідногоспособу поповнення лексичного складу мови.
Мета дослідженняпередбачає вирішення таких завдань:
– визначити поняття «словотвір»;
– проаналізувати шляхи поповненнялексичного складу мови;
– проаналізувати молодіжну пресу та визначити,який спосіб словотвору переважає;
– проаналізувати зразки німецької публіцистикина предмет найпоширенішого способу словотвору.
Матеріаломдослідження слугує німецькомовна преса.
Наукова новизнадослідження полягає у розкритті словотвірного потенціалу німецької мови, а саменімецькомовної молодіжної преси.
Практичнезавдання проведеного дослідження полягає у можливості використання отриманихрезультатів та висновків у нормативних курсах лексикології, граматики німецькоїмови, лінгвокраїнознавстві.
Структура роботи. Курсоваробота складається зі вступу, основної частини, висновків до кожного розділу,загальних висновків, списку використаних джерел. Робота містить сторінки.
1.Словотвір у німецькій мові. Шляхи збагачення німецького лексичного складу
1.1 Загальнапроблематика словотвору та його основні способи
Стан суспільствавпливає на мову. У соціально-економічному плані мова пристосовується до змінумов в житті суспільства, його ідеалів, установок, цінностей. Мова чутливореагує на соціально-економічні процеси. Вплив цих факторів на мову має опосередкованийхарактер .
Поява новоїлексики в мові — наслідок економічного, правового, політичного, фінансового тасоціального розвитку на новому рівні в умовах нових міжнародних відносин.
Людськесуспільство розвивається безперервно, разом з ним розвивається також мова та їїсловниковий склад. Потреби мови у нових словах та назвах можна задовольнитирізними способами. І для цього не має відразу необхідності у створенні новогослова. Вже існуюче слово може змінювати або розширювати своє значення, напр.der Strom ( fließendes Wasser und fließendes Elekrozität ).
1) потрібні нові назви можуть бутиімпортовані з чужої мови:
напр. Lexikum,Aphoteke, Atom ( aus dem Griechischen );
Dame, Porträt,Mode ( aus dem Französischen );
Antene, Bank,Konto, Hause ( aus dem Italienischen );
Jeans, T-Schirt,Darty ( aus dem Englischen );
Kaffe, Samt,Zucker ( aus dem Arabischen );
Sputnik,Perestrojka ( aus dem Russischen ).
2) лексичний склад мови може збагачуватисятакож за допомогою запозичень.
Склад мови можепоповнюватися із внутрішніх резервів, тобто можливі шляхи це запозичення зусної та розмовної мови, напр: Kiste, Mühle ( für das Auto ), Röhre( Fernsehapparat ).
3) також відродження старих сліврозглядається як спосіб поповнення мови, напр. früher der, das Virus –jetzt der Hacker.
Фразиологізаціятакож сприяє поповненню лексичного складу мови. І цей спосіб називаєтьсяфразеологічна деривація. Вона полягає в тому, щоб надати вже існуючимфразеологізмам нове життя, створити новий варіант фразеологізму, напр. in derTinte sitzen – im Dreck sitzen; j-n durch den Kakao ziehen – j-n durch den Koksholen; j-m fällt ein Stein vom Herzen – j-m fällt ein Steinbruch vomHerzen.
4) рідні або запозичені мовні елементиможуть утворювати також нові слова, напр. Wortlehre – Wort+Lehre.
Ці всі способипоповнення складу мови називаються способами словотвору, але, звичайно, це лишедеякі варіанти, більш детально це питання розглядається далі у ходідослідження.
1.2 Види тамоделі словотвору німецької мови
Поповненнялексики — історично неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапісвого розвитку мова відповідала потребам суспільства в спадкуванні, узакріпленні результатів знання дійсності, розвитку i збагачення культури народу,у тому числі внаслідок економічних, політичних, культурних та мовних контактівз іншими народами.
Лексика — єдинаобласть мовних явищ, де сам зміст культури (даного колективу в дану епоху)відображається більш чи менш посередньо. Ось тому тут скоріше всього (навіть умежах мови одного i того покоління) може виявитись результатсоціально-економічної мутацїї.
Кожна мова маєсвою унікальну будову, має свої особливості, недоліки та переваги. Так інімецька мова відрізняється серед усіх мов своєю своєрідністю. Так, наприклад,ні в якій мові ми не зустрінемо таку кількість композитів, тобто складнихслів.Ці слова утворюються надзвичайно швидко та, іноді, мимовільно. Такі словаяк Gebrauchtwagenausstellung, Oberflächenformation, Hagelschädenoptik,є важкими для говоріння, але в тей же час, вони надзвичайно чітко роблятьнімецьку мову «економною». Тому цей спосіб словотвору, якийназивається словоскладання, є одним із найпопулярніших способів словотворунімецької мови.
Так як і кожнамова, німецька мова відрізняється від всіх інших мов тільки для неї властивоюсистемою словотвору. У системі словотвору розрізняють засоби словотвору та видисловотвору.
Під засобамисловотвору ми розуміємо мовні засоби, з допомогою яких будуть утворюватися новіслова. Сюди належать:
1. словотвірні морфеми або дериваційні афікси( Arbeit-er, be-leben, Ge-lauf-e, un-aus-weich-lich );
2. сполучувальні елементи (Auflehrungsarbeit, Sonnenschein );
3. зміна звуків, аблаут ( binden, Bund );
4. умлаут ( Land – Gelände, fallen – Fällen);
5. переломлення ( Berg – Gebirge ).
Застосуваннязасобів словотвору одночасно з утворенням нових слів слугують видам словотвору:сполучення двох коренів слів із або без сполучувального елемента – звідси миотримуємо сполучення двох нових слів – додавання до основи слова словотвірнихафіксів продукує створення нових лексем ( напр. Arbeitnehmer, Ursprache ).
Вид словотвору –зразок, або тип структури, за яким будується нове слово, або за яким можна йогостворити.
Утворення новихслів досягається визначеними словотворчими моделями.
Словотворчамодель – під нею розуміють узагальнене схематичне зображення мовленнєвоїструктури.
М. Д. Степановарозділила всі моделі на 8 основних моделей. Це:
1. модель кореневих слів — кореневіслова не розкладаються на морфеми і невмотивовані. Німецькі кореневі слова, якправило, мають один — два склади (Tisch, klug, Abend), але є і трискладові(Ameise); запозичені кореневі слова можуть включати більше двох складів. Напериферії кореневих слів знаходяться звуконаслідувальні слова (paff, piep,miau) і абревіатури.
2. модель безафіксного(імпліцитного) словотвору — взаємоперехід частин мови, функціонування однієї ітієї ж основи в умовах різної дистрибуції (grünen vi, grün a, Grünn). Словотворчий афікс відсутній, як словотворчий засіб розглядається наявністьвнутрішньої флексії (binden — Band, krank-kränken).
3. префіксальна модель — зв’язкова словотворча морфема передує продуктивній основі (entlaufen,missgelaunt, Unruhe). Префікс надає слову певної категоріальної ознаки(наприклад, префікс be-надає дієсловам besetzen, besticken значеннятранзитивності).
4. суфіксальна модель — зв’язна словотворча морфема перебуває після продуктивної основи (Schönheit,nächtlich). Суфікс підводить відповідну лексичну одиницю під більш широкусемантичну категорію (наприклад, суфікс іменників жіночого роду-ung маєзначення дії процесу, окремих дій, актів (Abdankung, Beaufsichtigung); явищ (Lösung);технічних пристроїв (Abdichtung); неживих предметів, іноді збірності(Besegelung, Kleidung)).
5. модель префіксально-суфіксальногословотвору — лексичні одиниці, продуктивні основи яких одночасно поєднуються якз префіксом, так і з суфіксом (Gefrage, befragt).
6. модель основ знапівпрефіксами – багато напівпрефіксів семантично відповідають прийменникам (ab-,an-, mit-, vor-, zu-). Більшість напівпрефіксів є відокремлюваними, але є йвиключення (über-, um-); напівпрефікси здатні групуватися в семантичнікатегорії (посилення — hoch-, allzu-, blitz-; негативність — teufels-, sau-).
7. модель основ з напівсуфіксами- відрізняються від суфіксів обмеженістю висловлюваних ними семантичнихкатегорій (наявність, велика кількість –voll,-reich; напрямок –weg,-seits;здатність, цінність — fertig,-fähig).
8. словоскладання — буваєозначальним і неозначальним. Під першим розуміється поєднання двох компонентів(Freiheitsliebe, Braunkohle), другий тип включає “імперативні імена”(Vergißmeinnicht), сурядні складання (Freundfeind) і деякі інші видиз’єднань.
Найважливішівиди словотвору
1. словоскладання ( Zusammensetzung )
2. деривація ( Derivation )
3. зрощення ( Zusammenbildung )
4. конверсія ( Konversion )
5. словоскорочення або абревіація ( Wortkürzung,Abreviation )
Словоскладання
Словоскладання –це такий вид словотвору, де слово завдяки з’єднанню двох коренів або основ утворюєнове слово, із сполучувальним елементом або без нього, напр. Muttersprache,Tageslicht, Landesregierung.
Словоскладання внімецькій мові поділяється за різними критеріями:
1. за походженням та структурою –Deutschlehrer – ( структурно-генетична класифікація) ;
2. за семантичними і синтаксичнимивідносинами між компонентами композитів – die Langweile, der Taugennichts – (семантично-синтаксична класифікація );
3. за належністю складеного слова довідповідної частини мови – kinderlieb, abhehmen, spazierengehen – (морфологічна класифікація ).
Деривація
Дериваціяпредставляє собою такий вид словотвору, де до кореневої морфеми чи до основислова приєднується словотворчий афікс. Поділяються на суфіксацію (Freund+schaft = Freundschaft ) та префіксацію ( Ur+Mensch = Urmensch ).
В. Фляйшеррозрізняє 2 види деривації – експліцитну та імпліцитну.
Експліцитнадеривація – морфемна конструкція з якої із невідокремлюваних складових тількиперший корінь може існувати вільно. Перший конституент позначається також як базисдеривації: sand+ig = sandig; Les+er = Leser; Schön+heit = Schönheit.
Імпліцитнадеривація – тип словотвору, при якому нове слово утворюється завдяки змініналежності до певної частини мови. Це полягає у переході в іншу частину мови,напр. ( binden – Band, Bund; greifen – Griff; treiben – Trieb ).
Зрощення
Зрощення – цетакий вид словотвору, при якому одночасно відбувається словоскладання тадеривація. Таким способом утворюються іменники та прикметники, напр. ( früh+aufstehen= das Frühaufsteher; breite+Schulter = breitschultrig ).
Конверсія
Найпростішаформа словотвору це перехід слова в іншу частину мови. При цьому новоутворенеслово отримує якості нової частини мови. Конверсія в німецькій мовіпродуктивна, теоретично перехід може відбуватися у кожну частину мови, аленайбільш частими переходами є:
1. субстантивація ( lernen – das Lernen, grün– das Grün )
2. ад’єктивізація ( Schade, Laut )
3. вербалізація ( das Land – landen, derFilm – filmen ).
Абревіація
Абревіація цедуже популярний та продуктивний вид словотвору. Скорочені слова полегшуютьроботу, особливо у сфері техніки та науки. Розрізняють такі типи абревіації:
1. скорочення – найстаріший вид абревіації,що представляє собою позначки для швидкого письма – chr., km., usw., bzw., Dr.;
2. короткі ( скорочені ) слова – закількістю сегментів поділяють короткі слова на три великі групи:
— моносегментальні( при цьому тільки перша частина повнозначного слова перетворюється в одне цілеслово ( Info, Labor, Foto, Zoo );
— частковоскорочені слова – таким способом скорочується лише перша частина слова, другазалишається незмінною ( U-Bahn, O-Bus, S-Bahn );
— полісегментальні скорочені слова – вони представляють групу скорочень, якіподіляються на літерні та складові скорочення. Літерні скорочення це скороченняіз перших букв повнозначних слів ( die BRD, die UNO, die NATO), складові жскорочення – це перші декілька букв повнозначних слів ( die Kripo, die Stasi,das Moped ).
1.3 Запозиченняяк один із основних видів словотвору
На цей час усучасній німецькій мові спостерігається підйом процесу запозичення iактивізація англійської лексики у сфері економіки у зв’язку з високим розвиткомамериканського бізнесу.
Запозичення — один iз шляхів збагачення лексики кожної мови. Hoві, ще не зафіксованісловниками слова одержали широке розповсюдження під впливом певних соціально-економічнихвідносин.
Численніанглійські запозичення в німецькій мові займають провідне мicцe. Ці словавідносяться до важливих семантичних груп, які означають фундаментальні поняттяв економіці:
– банківськасправа: das Banking, die Gross-rate, das Floating, der Stock;
– біржовасправа: die Scalping operations, die Stock — Exchange;
– маркетинг:das Marketing-Research;
– менеджмент:die Supervision, der Tallyman;
– реклама:die Publicity, der Sandwichman, der Slogan;
– оподаткування:das Roy airy, die Surtax;
– фінансування:das Deficit-spending, das Factoring.
Деякі запозиченнярозширили своє значення i змінили стилістичне забарвлення. Прикладом може бутислово Sandwich у німецькій мові воно має п’ять значень:
l.doppelte, mit Käse,Schinken o.a. belegte Weibbrotschnitte;
2.(österr.)belegtes Brot, Brötchen;
3.Kurzform von –Sandwichmontage;
4.Belag desTischtennisschlägers aus einer Schicht Schaumgummi o.ä. u- einerSchicht Gummi mit Noppen;
5.auf Brust u. Rückenzu tragendes doppeltes Plakat.
Нова спеціальналексика широко представлена субстантивними композитами, абревіатурами. Цесвідчить про продуктивність синтаксичного, морфологічно-синтаксичного способівтворення досліджуваної сфери.
1. Якперший чи другий компонент нових слів або термінологічних словосполучень частовиступають іменники der Manager, der Investment:
— derBrand-Manager, der Fonds-Manager, der Produktmanager;
— derInvestmenttrast, das Investmenthaus, das Investmentpapier.
2. Запозиченняприкметників зустрічається рідше:
big, clever,instant, inzentiv, reflatinär, small, smart, soft, transferabel, unfair.
Необхідновиділити складні прикметники, у яких один iз компонентів є докорінно німецьким:
teamfähig,trastartig.
3. Високопродуктивнимивиявляються словоскладення i складноскорочені слова:
derIG-Metall-Chef, das US-Business, das US-Investmenthaus, dasScanti-Drogeriemarkt, das Discountmarkt, der toom-Baumarkt.
4. СловоComputer, словосполучення Personal Computer або абревіатура PC є одним зкомпонентів складних слів:
derComputerausdrück, computergesteuert, das PC-Geschäft.
5. Середпредставленої лексики можна зустріти складні комбінації; які мають як основнеслово німецького походження:
das Clearing-Verfahren,der Charterflug, der Spotmarkt;
6. як компонентнових термінологічних одиниць часто використовують теж словотворчі засоби як:
а) числа:1-, 2- und 5-Cent-Münzen, 10 -, 20 — und 50 — Cent-Münzen, l- und 2-Euro- Münzen;
б) абревіатури:
CDI Abk. fürCenter for the Development of Industry (Zentrum für industrielleEntwicklung);
PR Abk. fürdie Public Relations (Bemühungen eines Unternehmens).
Picт буквенихабревіатур пов’язано з процесом раціоналізації мови.
Група запозиченьотримала морфемне переоформлення на rрунті адаптації:
engl. to fix, tofloat, to lease, to manage, to pool, to push, to soft, to transfer, to trand,
нім. fixen,floaten, leasen, managen, poolen, pushen, soften, transferieren, trandieren.
8. Необхідновідзначити запозичення, які мають латинські корені. Багато запозичень прониклив німецьку мову через французький або американський національний варіант англійськоїмови :
das Cash, dasManagement, der Charter, der Merchandiser.
9. Hoвiпоняття входять у мову не ізольовано, а в мікросистемах, у словотворчихгніздах, які відображають широке коло явищ, оточуючих дане поняття iсупроводжують його:
die Charter, derDiscounter, der Transfer, das Leasing.
Ряд запозиченьмає форму герундія, вони означають абстрактні поняття, якості, процес,властивості, предмет i отримують артикль середнього роду:
das Banking, dasFloating, das Handling, das Mailing.
Необхідновідзначити слова, що складаються з двох, трьох, чотирьох слів, i пишуться воничерез дефіс:
das Field — Reseach, das Non – food, das Field – work.
Деякізапозичення пишуться в два, три окремих слова:
cash beforedelivery, cash and carry, on the road.
Розширеннясемантичної структури слів породжує цілу череду новоутворених складних слів,як, наприклад, слово Markt:
der Markt, dieVermarkung.
Численний потікзапозичень не слід розцінювати як негативне явище в сучасній німецькій мовіперш за все тому, що вони свідчать про відкритість лексичної системи, про їх життєздатність.Мова на подальших етапах еволюції має надлишок елементів, запозичених лексичниходиниць, які змогли адаптуватися в системі, включитися в системні відношення вмові, збагатити сучасну німецьку мову.
Іноземне словомає деяку перевагу — це точність. Іноземне слово, запозичене для визначеннябудь-якого одного конкретного предмета або поняття, означає його, не збуджуючипобічних уявлень i асоціацій. Часто запозичення слів отримує більш точне iпевне значення, ніж у мові, з якої запозичене. Ця якість запозичення давно iпродуктивно використовується в термінології.
Запозичення лексикиамериканського бізнесу міцно утвердилось i є самою яскравою рисою розвиткусучасної німецької мови.
Висновки дорозділу
Словотвір – ценевід’ємна складова кожної мови. Мова – це, в свою чергу, не статичне, адинамічне явище; вона постійно перебуває у русі, змінюється, удосконалюється.Деякі слова переходять у розряд архаїзмів, історизмів, застарілих слів. Алез’являється дуже багато нових, які позначають або вже існуюче явище, предмет,або ж використовуються для назви зовсім нових.
Розвиток мови,поповнення її словникового складу відбувається на сучасному етапі дуже швидко.Це пов’язано із шаленою швидкістю розвитку промисловості, техніки, із загальноюкомп’ютеризацією. Тому наш лексикон потребує все нові слова, назви, які бнайточніше могли б назвати предмет та дати йому чітке та конкретне пояснення.Поява нової лексики в мові — наслідок економічного, правового, політичного,фінансового та соціального розвитку на новому рівні в умовах нових міжнароднихвідносин. Поповнення лексики — історично неминучий процес, необхідний для того,щоб на кожному етапі свого розвитку мова відповідала потребам суспільства вспадкуванні, у закріпленні результатів знання дійсності, розвитку i збагаченнякультури народу, у тому числі внаслідок економічних, політичних, культурних тамовних контактів з іншими народами.
Словотвір саме іслугує для утворення нових слів, причому використовує дуже багато засобів –словоскладання, конверсію, деривацію, абревіацію, та ін., що допомагаютьзбагачувати лексичний склад мови та знаходити нові шляхи для її поповнення.
2. Дослідженнясловотвору в німецькій публіцистиці на сучасному етапі
2.1Публіцистичні жанри та їхні мовні особливості
Публіцистичнийстиль – це функціональний різновид мови, який обслуговує широку сферу суспільнихвідносин: суспільно-політичних, культурних, спортивних та інших. Найбільшвиразно публіцистичний стиль представлений у газетах та суспільно-політичнихжурналах, тому його також називають газетно- чи журнально-публіцистичним ( крімтого, він представлений на радіо та телебаченні, у документальному кіно).
Публіцистичнийстиль має дві основні функції – інформативну та функцію впливу та служить длявираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У газеті відображаєтьсявнутрішнє життя країни та їїжиття за кордоном, у поле зору потрапляють будь-якіфакти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Інформативна функціяневід’ємна від функції впливу. Вже відбір та розміщення інформаційногоматеріалу з точки зору його соціальної значущості (найбільш важливі подіївисвітлюються на першій полосі газети), здійснюють певний вплив на суспільнусвідомість читача. Функція впливу публіцистичного стилю пов’язана зідеологічною направленістю публіцистики. Факти, які повідомляються, також ікоментуються, а це значить, що вони отримують тлумачення та оцінку, в томучислі і суспільно-політичну.
Особливістюпубліцистики, яка відрізняє її від інших стилів є те, що вона відображає життяпрямо та безпосередньо.
Публіцистичний жанр– це не сукупність одиниць, а спосіб їх організації в тексті, який охоплюєсмислову, композиційну та мовні сторони тексту, це функціально-структурний типвтілення теми.
Жанрамив пресі називають форми організації матеріалу, відображення фактів, подій,висвітлення явищ. Жанри в пресі склалися протягом довгої практики та володіють,крім загальних ознак, деякими національно-традиційними особливостями… Наврядчи є необхідність розділяти газетні і журнальні жанри, тому що вони багато вчому співпадають, якщо мати на увазі не наукові, а масові суспільно -політичнівидання. У порівнянні з ними в газеті переважають жанри хронікального типу(Nachrichten, Berichte), власне газетні жанри у вузькому сенсі (journalistischeTexte im engeren Sinn) і так звані напівхудожні жанри — великі за обсягомстатті, огляди і т.п.
Жанрамив пресі прийнято називати форми організації матеріалу, відображення фактів,подій, явищ освітлення. Жанри пересікалися протягом довгої практики і мають,крім загальних рис, деякі національно-традиційні особливості. Будь-якийгазетний або журнальний твір (стаття, репортаж, кореспонденція і т.д.) являєсобою завершений за змістом і формою цілісний текст.
Унімецькомовній пресі фахівці виділяють не менше десяти жанрів: передовиця,хроніка, кореспонденція, стаття, коментар, репортаж, фейлетон, інтерв’ю,рецензія, глосс.
Коженіз зазначених мовних жанрів — це унікальна смислова (комунікативна) модельтексту, це і прагматична модель диференціації функції переконання, а такожконструктивна модель тексту, що визначає загальну синтаксичну схему його оформлення.
Відзначається,що газета об’єднує статті, що розрізняються як за жанровими, так і застильовими ознаками. Однак загальна система екстралінгвістичних факторів, щовизначають специфіку мови ЗМІ, а також лінгвістичні дослідження, дозволяєговорити про існування єдиного функціонального стилю газети.
Підфункціональним стилем розуміється функціональна система, система внутрішніх,прихованих відносин і зв’язків явищ, в якій виявляються функції призначення тавпливу словесного твору. У цій системі зазначені функції мовного твору не реалізуються.
Дослідженнямовних засобів газети свідчить про чіткі розмежування інформаційних і передовихстатей.
Першіза характером використання мовних засобів наближаються до науково-ділового стилю,володіючи рисами фактологічності, документальності в передачі інформації.Інформаційний матеріал складають статті, в яких присутність авторського«я» зведено до мінімуму, тобто нерідко навіть не вказується прізвищетворця. Грунтуючись на класифікацію Е. В. Розен, сюди можна віднести такігазетні жанри, як кореспонденція, репортаж,інтерв’ю, рецензія, стаття, хроніка.Такі типи текстів визначаються завданнями гранично стислої, об’єктивної,достовірної, точної і відповідної до офіційного етикету передачі фактологічної,перш за все, подієвої інформації. Офіційно-інформаційна мова відрізняється відсутністюемоційності, суб’єктивності, образності
Другімають відкрито оцінний, яскраво публіцистичний характер і спрямовані наагітаційний вплив, за певними параметрами зближуючись з художньою прозою. Утаких типах жанрів, сюди ми відносимо передовицю, коментар, фейлетон, глоси. Факторисуб’єктивної оцінки мають вирішальний вплив на використання мовних засобів, щореалізують комунікативні завдання переконання, директивності, критичногоосмислення подій, що відбуваються, тобто в мові заломлюється суб’єктивнепрагнення колективу авторів впливати на політичні, світоглядні позиції«широкого» читача. Мовні засоби набувають тут яскраво вираженийекспресивний характер, що особливо позначається на синтаксисі, який спрямованийна формування мови розчленованої, з різко і ясно позначеними акцентами.
Функціональнаспрямованість служить тут сприятливим фактором для розкриття мовно-стилістичнихресурсів створення експресивності: використання контрастного поєднанняелементів книжкової і розмовної мови, метафор та ін. засобів створенняобразності мови, а також великої різноманітності прийомів експресивногосинтаксису: інверсії, антитези, паралелізму, повторів, еліпсів та ін. Вінформаційних статтях елементи суб’єктивної оцінки не роблять вирішальноговпливу на використання мовних засобів. Одиниці мови приймаються тут зазвичай усвоєму прямому значенні читача, тобто мають лише один рівень розуміння — семантичний, у той час як у передових статтях до цього змістового рівнярозуміння додається рівень додаткових значень.
Наперший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходженняоптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача.Як і в інших газетних жанрах, в інформаційних матеріалах виникає необхідністьвигідним чином представити повідомлення в найкоротший термін і по можливості встислому вигляді. Таким чином, у газеті існують дві якісно різних функціональнихєдності: тексти передових статей, орієнтовані на соціальний вплив і текстиінформаційних повідомлень, спрямовані на передачу інтелектуальної однозначноїінформації. Ця особливість свідчить не стільки про різностильних мови газети,скільки про його екстралінгвістично «запрограмоване» підгрунтя функціональності, спрямованої,в кінцевому рахунку, на досягнення функціонального єдиного ефекту впливу.Своєрідним джерелом створення експресії служить протиставлення експресивномаркованої мови передових статей на тлі нейтральної інтелектуальної мовиінформаційних повідомлень.
2.2 Особливостісловотвору німецькомовної молодіжної публіцистики
Сучаснамолодіжна преса, безумовно, має мовно-стилістичну специфіку, що відрізняє їївід художньої чи наукової літератури, від усних висловлювань в повсякденномужитті. Ця своєрідність — наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів,найбільш відповідних тому соціальному завданню, яке виконує преса як певний видмасової інформації.
Істотноюстилеформуючою універсальною властивістю преси є прагнення до стислості, доекономії журнально-газетної площі, яке супроводжується своєрідним мовнимпроцесом.
Універсальноюрисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивний акцент, тобто пошукнових, свіжих засобів вираження — слів, образів, стилістичних прийомів. Разом зтим, як уже зазначалося, мова преси рясніє величезним числом стандартнихвиразів, стереообразів, кліше. «Нове» в газеті дуже швидко стає всімвідомим і перетворюється на старе і побите.
Аналізуючинімецькомовну молодіжну пресу, не можна не помітити очевидного зниження мовногостандарту, що супроводжується активним вторгненням елементів розмовної мови,напр. geil, Tussi, Beziehungskiste, outen, Banker, absahnen.
Появавеликої кількості експресивних слів і виразів пов’язано з прагненням молодіяскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явища. На першийплан при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають факторизнаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неїінтересу читача. Виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення.І одним із засобів створення експресивності є стійкі словесні комплекси, напр.:
in Bausch undBogen – цілком, всі разом, оптом;
klipp und klar –коротко та ясно;
für jmdn.durchs Feuer gehen – піти за когось в вогонь і в воду;
mit Mann undMaus – піти на дно;
zwischen Türund Angel – поспіхом, в останню хвилину, перед самим виходом;
ihn sticht derHafer – він біситься з жиру;
Früchtetragen – мати хороші результати.
На даний моменту всі мови дуже впевнено, швидко та наполегливо просочуються англіцизми. Цеслова, які запозичені з англійської мови і вони, потрібно сказати, набуваютьвеликої популярності. Не є виключенням і німецькамова. Основна причина цього –розвиток промисловості, інфраструктури, техніки, та загальна комп’ютеризація. Напр.low-fat, Burn-Out, Chat, e-mail, Transfer, PC та ін.
Щодо способівсловотвору німецькомовної молодіжної преси важливо ще сказати, що в журналах,газетах ми зустрічаємо майже всі способи. Так ми можемо спостерігати і словоскладання– Frauengestalt, Landesfürst, Stubenhocker, Sinnfrage; так і деривацію – vielschichtig,harmlos, die Schwangerschaft, absaugen,lesbar; і зрощення – karrieretauglich, handvoll, frühaufstehen;конверсію – salzen, trommeln, das Lesen, dasGüte, das Rot,das Gestern, Münchner Bier, das Ich, das Oder; словоскорочення абоабревіацію – usw., das Schoko, das Cello, Lisa, E-Mail, Kita, Mofa.
Останній спосібсловотвору є одним із найвживаніших у німецькій публіцистиці. Це можна пояснитияк економію газетної площі, як більш оригінальний спосіб висловитися. Іноді недуже вдалий спосіб написання, або не дуже зручний змушує авторів спрощуватислова, вони все частіше надають перевагу короткій формі, напр. Blukoko – Blumenkohlekopf,die UNO-Organisation – United States Organizations. Абревіатури — особливіодиниці мови, які можуть також називати предмети, що є основною лексичноюфункцією слова, напр. der Alki – der Alkoholiker, die H-Milch – die haltbareMilch, die Schupo – die Schutzpolizei.
Звичайно, унімецькі публіцистиці є ще декілька найпоширеніших способів словотвору, задопомогою яких слова утворювалися, утворюються та будуть з’являтися ще всенові.
На даному етапідослідження слід проаналізувати статтю із відомого молодіжного журналу ELLE, деможна прослідкувати, які саме способи словотвору найчастіше зустрічаються утакого роду виданнях. І статистичні дані, виявлені у даному дослідженнідопоможуть нам проаналізувати частоту вживання того чи іншого способу.Отже, для аналізу ми беремо статтю під назвою «Langeweile- aufregender, als man denkt» (див.додатки).
Прочитавши її,було взято слова, які утворилися певним способом словотвору. Це такі слова, як:die Langeweile, der Unterhaltungskünstler, der Gemütszustand, unterschätzten,hochinteressant, die Gefühlslage, vielschichtig, ausdrücken, träge,innerlich, langweilig, der Schüler, die Unterrichtszeit, anöden, vertreiben,der Dämmerschlaf, die Jugendliche, vergehen, die Hilfskonstruktion, die Zeiteinheit,umrechnen, ereignisarm, dementsprechend, umgekehrt, die Lebensphasen, gesundheitsschädlich,Burn-Out, beruflich, dauerhaft, Unterforderung, das Herz-Kreislaufsystem, der Wissenschaftler,die Langzeit-Untersuchung, der Todesfall, die Dichterkrankheit, der Abgrund,die Sinnfrage, die Kreuz- und Querverbindung, das Jugendinstitut, ergeben, der Stubenhocker,sinnvoll.
Отже, іздосліджуваних 43 слів після аналізу можна зробити висновок. Із проаналізованихлексем виявлено слова, утворені способом:
1. словоскладання– 18 слів; (Unterhaltungskünstler, Gemütszustand, Gefühlslage, Unterrichtszeit, Dämmerschlaf, Hilfskonstruktion, Zeiteinheit, Lebensphasen, Herz-Kreislaufsystem,Langzeit-Untersuchung ua);
2. деривації –17; (unterschätzten, ausdrücken,innerlich, Schüler, anöden, vertreiben, Jugendliche, ua);
3. конверсії – 3;( träge, umgekehrt, langweilig );
4.зрощення – 4;( vielschichtig, ereignisarm, dementsprechend, gesundheitsschädlich );
5.абревіації – вданій статті не виявлено.
У ходідослідження також були помічені запозичені слова – англіцизми ( напр. burn –out ).
Найбільшпоширеним способом словотвору саме в вище проаналізованій статті єсловоскладання та деривація. Є деякі слова, які викликають деякі сумніви щодоїх походження, тобто слово може бути утворене як одним, так і іншим способом.Наприклад, слово die Langweile може бути за семантичними і синтаксичнимивідносинами між компонентами композитів віднесене до словоскладання та доконверсії, як похідне слово від дієслова langweilen ( субстантивація ).
2.3Функціонування зрощень та зсувів у сучасній німецькій публіцистиці
Згіднопідрахунків такі іменники, які утворені способом зрощення, складають більше 4%складних слів. Зрощення – це особливий вид словотвору, який характеризується «зростанням»групи слів в основу для суфіксального словотвору.
Про зсуви якособливі випадки словосладання ми говоримо у тому випадку, коли синтаксичнагрупа – зі збереженням порядку слів та можливих словозмінних морфем – «зсувається»до одного слова або компонента складного слова.
Отож, у ходівибірки дослідники спиралися на зафіксовані у словнику такі словосполучення іотримали одиниці, основою для утворення яких слугували:
1.чисті(синтаксичні) словосполучення ( напр. Gesetzgebung, Beschlußfassung);
2. прийменниковісполучення ( Außerachtlassung );
3.ізопущенням прийменника ( Schaustellung );
4. слова типу «Liebhaber»(Nußnacker, Schwarzseher );
5.безприйменника ( Landstreicher Türsteher );
6. інфінітиви,субстантивовані разом із супровідними словами (Augenzumachen Ballspielen ).
Щодо утвореннязсувів, то в іменному словотворі функціонують такі способи:
1. новоутворенняіз фразеологічних сполучень ( Hoheslied );
2. синтаксичнісполучення, у яких останній член не визначає частину мови усього виразу (Augenmerk, Nimmersatt, Fingerzeig ).
Дослідженняпроводилося на основі текстів художнього, наукового, публіцистичного стилів. Уході вибірки було отримано моделі зрощення і зсувів та моделей з ними. Буловиявлено, що найчастіше такі моделі вживаються у художньому та публіцистичномустилях.
Що стосуєтьсяокремих моделей, то результати дослідження виявляють, що «зрощення» (напр. Tagelöhner ) значно частіше трапляються у художньому тексті, а зсувивиявили частоту вживання у публіцистичному тексті ( Handvoll, Schluckauf ).
Окрім того можнапомітити декілька моделей, у яких зрощення або зсуви сполучаються з іншимиодиницями. Серед таких моделей трапляються двокомпонентні ( іменник + зрощення), так і багаточленні конструкції ( зрощення + (прийменник + іменник)).
Необхіднозауважити, що, однак такі конструкції не є широковживаними. Також післяпроведення ще деяких досліджень було виявлено, що:
1. зрощеннята зсуви можуть слугувати одиницями для утворення нових конструкцій;
2. ціконструкції найбільш вживані в художньому та публіцистичному стилі.
Висновки дорозділу
Отже, публіцистикамає дві основні функції – інформативну та функцію впливу та служить длявираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У газеті відображаєтьсявнутрішнє життя країни та її життя за кордоном, у поле зору потрапляютьбудь-які факти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Для вираженняінформації, емоцій, подій журналісти намагаються використовувати дуже точні,сучасні, виразні слова.
Особливоце помітно у молодіжній пресі. Сучасна молодіжна преса, безумовно, маємовно-стилістичну специфіку, що відрізняє її від художньої чи науковоїлітератури, від усних висловлювань в повсякденному житті. Ця своєрідність — наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів, найбільш відповідних томусоціальному завданню, яке виконує преса як певний вид масової інформації.Універсальною рисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивнийакцент, тобто пошук нових, свіжих засобів вираження — слів, образів,стилістичних прийомів.
Особливої увагизаслуговують також зрощення та зсуви у німецькій публіцистиці. Згіднопідрахунків такі іменники складають більше 4% складних слів. Зрощення – цеособливий вид словотвору, який характеризується «зростанням» групислів в основу для суфіксального словотвору. Про зсуви як особливі випадки словоскладаннями говоримо у тому випадку, коли синтаксична група – зі збереженням порядкуслів та можливих словозмінних морфем – «зсувається» до одного словаабо компонента складного слова.
Загальнийвисновок
Безумовно, стансуспільства впливає на мову. У соціально-економічному плані мовапристосовується до змін умов в житті суспільства, його ідеалів, установок,цінностей. Мова чутливо реагує на соціально-економічні процеси. Мова постійно перебуваєу динаміці та утворюються нові слова та поняття. Таке явище називаєтьсясловотвором.
Словотвір –розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів та способи їх творення. Єбагато способів словотвору, та найпоширенішими є у німецькій мові –запозичення, зрощення, зсув, абревіація, словоскладання, деривація, конверсіята ін. В даній роботу проводилося дослідження на основі молодіжноїнімецькомовної преси і воно чітко показало тенденції розвитку та функціонуваннясловотвору у сучасній публіцистиці.
Поява великоїкількості експресивних слів і виразів пов’язано з прагненням молоді яскравіше,емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явища. На перший план привиборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходженняоптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача.
У пресівикористовується велика кількість англіцизмів – слів, запозичених з англійськоїмови, що пояснюєтьсянестачею німецьких слів для чіткої назви, конкретного позначення слова. Такожнадзвичайно популярним є словоскладання та абревіація. Це явище дослідникамипояснюється як економія газетної площі, економія місця, але це не змінює сенсуслів, а навпаки, додає свіжості та експресивності.
Загалом можнасказати, що німецькомовна преса використовує усі можливі способи словотвору, незабуваючи про словотворчі моделі та утворюючи велику кількість нових слів, щозбагачують її лексичний склад.
ДодатокСтаття із журналу ELLELangeweile — aufregender, als man denkt…Langeweile istder Unterhaltungskünstler unter unseren Gefühlen — man muss sie nurlassen! Sieben Fakten über einen unterschätzten(недооценивать)Gemütszustand.(душевноесостояние)Wussten Sie schon…
…warumdie Langeweile hochinteressant ist?
Weildiese Gefühlslage unter Forschern als äußert vielschichtig giltund sich aufunterschiedlichste Weise ausdrücken kann: Menschen, die sich langweilen,werden aggressiv oder zappelig, manchmal aber auch träge oder fühlensich innerlich leer. Im Vergleich dazu sind Freude oder Ärger ziemlichlangweilige Emotionen.Eindeutig in der Schule.Laut verschiedenen Studien sind Schüler in einem bis zwei Dritteln derUnterrichtszeit ziemlich angeödet – наводить скуку. Sie vertreiben sichihre Zeit vorzugsweise, indem sie an ihre Hobbies denken oder in eine Art Dämmerschlaf fallen, letzteres fällt Jugendlichen besondersleicht….warum die Zeit viel langsamer vergeht, wenn uns langweilig ist?
Unser Gehirnverfügt über keine innere Uhr. Deshalb greiftes zu einer Hilfskonstruktion: Alles, was passiert, wird in Zeiteinheitenumgerechnet. Ereignisarme Phasen verstreichen dementsprechend viel langsamer –fünf Minuten Warten können sich anfühlen wie eine halbe Stunde. Wennrichtig was los, haben wir hingegen den Eindruck: Die Zeit vergeht wie imFluge. Nachträglich gesehen verhält sich das Ganze umgekehrt:Langweilige Lebensphasen scheinen uns viel schneller vergangen als Zeiten, indenen sich viel ereignet hat…dass Langeweile so gesundheitsschädlich sein kann wie Stress?
Burn-Outlautet die derzeit häufig gestellte Diagnose bei Menschen, die beruflich undprivat chronisch im Stress sind. Genau so gesundheitsschädlich, sagenPsychologen, sei aber das «Bore out». Wer im Job und im Lebendauerhaft gelangweilt und unterfordert ist, kann genauso anHerz-Kreislaufsystem, Depressionen erkranken, wie die Generation Stress….dass man sich sogar zu Tode langweilen kann?
Jedenfallsdeutet diese Studie darauf hin: Britische Wissenschaftler befragten im Rahmen einerLangzeit-Untersuchung bereits in den 80er-Jahren 7500 Beamte zwischen 35 und 55Jahren, ob ihr Leben stark von Langeweile gekennzeichnet sei. Nach 25 Jahrenfragten sie noch mal nach: Da waren viele der Interviewten bereits gestorben.Unter denjenigen, die sich damals chronisch gelangweilt hatten, kamen fast 40Prozent mehr Todesfälle vor…warum auch große Denker sich oft langweilen?
Der PhilosophMartin Heidegger nennt Langeweile «die Abgründedes Daseins», denn sie wirft Sinnfragen auf. Blaise Pascal, SörenKierkegaard, Georg Büchner und Arthur Schopenhauer hatten oft mitLangeweile zu kämpfen – und wurden wohl nur auf diese Weise zu wirklichgroßen Denkern. Denn nur wer die Leere zulässt und den Gedankenerlaubt, allerlei Kreuz- und Querverbindungen zu bilden, kommt auf wirklichneue Ideen….dass man Langeweile nicht vertreiben kann?
EineStudie des Deutschen Jugendinstituts in München ergab: Egal, wie viel Kinder inihrer Freizeit unternehmen – Aktive sind ebenso häufig gelangweilt wieStubenhocker. Denn eine sinnvolle Gestaltung ihrer Zeit können Kinder undErwachsene nur lernen, wenn sie es sich erlauben auch mal Zeit zu verschwenden.
Список використаноїлітератури
1.Зиндер Л.Р., Строева Т. В. Современный немецкий язык.- М.: Изд. лит. на ин.яз., 1957.
2.Зуев А. Н., Молчанова И. Д. и др. Словарь словообразовательных элементовнемецкого языка.- М.: Рус. яз., 1989.- 536 с.
3.Ивлева Г.Г. Семантические особенности слов в немецком языке.- М.: Высшая школа,1978. -103 с.
4.Кубрякова Е.С. Что такое словообразование.-М.: Наука, 1965.- 78с.
5.Маккензен Л. М15 Немецкий язык. Универсальный справочник/Пер. с немецкого Е.Захарова.— М.: Аквариум, ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1998.—592 с.
6.Носков С. А. Немецкий язык для поступающих в вузы. Мн., 2002.
7.Ольшанский И.Г., Гусева А.Е.- Лексикология: Современный немецкий язык
8.Розен Е. В. На пороге XXI века: Новые слова и словосочетания в немецком языке /Евгения Владимировна Розен. — М.: Менеджер, 2000. — 200 с.
9.Солодилова И.А. Лексикология немецкого языка: Учебное пособие для студентов IIIкурса. — Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. — 114с.
10.Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка /
11.Степанова М. Д., И. И. Чернышева. — М.: Наука, 1963. — 310 с.
12.Степанова М.Д. Словообразование в немецком языке.- М., 1979.- 264 с.
13.Dreyer, Schmitt.: Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.-366с.(2-е издание)
14.Henzen W. Deutsche Wortbildung.- Leipzig, 1957.- 176 S.
15.Sommerfeldt K. Entwicklungstendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. — Leipzig, 1988. — 242 S.
16.Schewelyowa L., Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache: Vorlesungen.Издательство: Высшая школа (Москва), 2004 г. ISBN: 5-06-005014-9 ISBN13: 978-5-06-005014-1 Мягкая обложка, 239 стр.
Інтернет-ресурси
17.www.brigitte.de/gesellschaft/politik-gesellschaft/dicksein-1075385/
18.www.brigitte.de/gesellschaft/wissen/langeweile-sieben-fakten-1072001/
19.www.elle.de/Artikel/elle-Menschen-Ohne-Maske-bitte_1388743.html
20.www.spiegel.de/kultur/tv/0,1518,733010,00.html
21.www.tagesspiegel.de/wissen/schulleiter-unter-druck/3595418.html
22.ukrainska.kiev.ua/gramatika/budova_slova._slovotvir.html