1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Згідно з Законом України «Про охорону праці» (2694-12)служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом(надалі — власник) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно відформ власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів,спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням іаваріям в процесі праці.
1.2 Відповідно до цілей, зазначених у п.1.1. цього Типового положення,служба охорони праці вирішує завдання:
а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівельі споруд;
б) забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективногозахисту;
в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівниківз питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
г) вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.
1.3 Служба охорони праці входить до структури підприємства, установи, організаціїяк одна з основних виробничо-технічних служб.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідаціїпідприємства.
1.4 Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючихможе функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді груписпеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом.
1.5 Служба охорони праці комплектується спеціалістами, які мають вищу освітута стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти зсередньою спеціальною освітою приймаються в службу праці у виняткових випадках.Обмеження не стосуються: щодо виробничого стажу — осіб, які мають спеціальнуосвіту з охорони праці, за рівнем освіти — осіб, які прийняті на посаду до затвердженняцього Типового положення.
1.6 Перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праціпроводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональнихобов’язків та періодично, один раз на три роки.
1.7 На підставі цього Типового положення з урахуванням специфікивиробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу охоронипраці підприємств, установ та організацій.
Положення про службу охорони праці міністерства, державного комітету, концерну,корпорації та іншого об’єднання підприємств, створених за галузевим принципом,узгоджується з Державним комітетом по нагляду за охороною праці. 1.8. Працівники службиохорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю, міжгалузевимиі галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.
1.9 Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникампідприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів обов’язкові длявиконання приписи щодо усунення наявних недоліків.
Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, можескасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охоронипраці.
1.10 Працівники служби охорони праці не можуть бути притягнуті довиконання функцій, не передбачених Законом «Про охорону праці» (2694-12)та цим Типовим положенням.
2. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничихі науково-виробничих об’єднаннях, кооперативних, колективних та інших організаціях(надалі — підприємство) виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік.В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництваособи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.
В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладахвласниками також створюються служби охорони праці. які підпорядкованіцентральним органам державної виконавчої влади.
2.2 Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівниковіпідприємства.
2.3 За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник службиохорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних службпідприємства. такий принцип зберігається при визначні посадового становища та окладів і дляінших працівників служби охорони праці.
2.4 Служба охорони праці виконує такі основні функції:
2.4.1 Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороноюпраці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурногопідрозділу і кожної посадової особи.
2.4.2 Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.
2.4.3 Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплекснізаходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища (підвищення існуючого
рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнені), атакожрозділ«Охорона праці» у колективному договорі”.
2.4.4 Проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці.
2.4.5 Організує:
а) забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціямита іншими нормативними актами з охорони праці;
б) паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідностіїх вимогам охорони праці;
в) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а такожшкоди від цих подій;
г) підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;
д) розробку перспективних та початкових планів роботи підприємства щодостворення безпечних та нешкідливих умов праці;
е) роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечнихта нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід,лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційнихстендів тощо;
є) допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюваннінеобхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;
ж) підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб зпитань охорони праці.
2.4.6 Бере участь у:
а) розслідуванні нещасних випадків та аварій;
б) формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі йогокоштів;
в) роботі комісії з питань охорони праці підприємства;
г) роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцієюабо технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованогоабо модернізованого устаткування;
д) розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, щодіють у межах підприємства;
е) роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місцьза умовами праці.
2.4.7 Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, у тому числіергономіки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуальногозахисту працюючих, захисту населення і навколишнього середовища.
2.4.8 Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці.
2.4.9 надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділівпідприємства у розробленні заходів охорони праці.
2.4.10 Готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці,загальних для всього підприємства.
2.4.11 Розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечнихдля життя чи здоров’я працівників або для людей, які їх оточують, інавколишнього середовища, у випадку відмовлення з цих причин працівників відвиконання дорученої їм роботи.
2.4.12 Контролює:
а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативнихактів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;
б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та поданьуповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використанняза призначенням коштів фонду охорони праці;
в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів,устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобівпротиаварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявністьтехнологічної документації на робочих місцях;
г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестаціїта переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботипідвищенної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цихробіт;
д) забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичнимхарчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовимиприміщеннями; організацією питного режиму; надання працівникам передбачених законодавствомпільг і компенсацій, пов’язаних з важкими та шкідливими умовами праці;
е) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючимзаконодавства;
є)проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних(протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важкихроботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідністьу професійному доборі; проходження щорічних обов’язкових медичних оглядів осібвіком до 21 року;
ж) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці,а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначеніу актах розслідування.
2.4.13 здійснює зв’язок з медичними закладами, науковими та іншими організаціямиз питань охорони праці, організує впровадження їх рекомендацій.
2.5 Спеціалісти служби охорони праці мають право:
2.5.17 Представляти підприємство в державних та громадських установах прирозгляді питань охорони праці.
2.5.2 безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти,структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин,механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, якістворюють загрозу життю або здоров’ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхіднівідомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.
2.5.3 Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовищана об’єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об’єкта, цеху,виробництва обов’язковий для виконання припис за формою згідно з додатком.
2.5.4 Вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників,які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань зохорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативніакти про охорону праці.
2.5.5 Надсилати керівникові підприємства подання про притягненнядо відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці; порушуватиклопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищеннібезпеки та поліпшенні умов праці.
3. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ ОБ’ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
3.1 Для виконання делегованих корпораціям, концернам та іншимоб’єднанням підприємств (надалі — об’єднання) функцій в галузі охорони праці у їхапараті створюються служби охорони праці.
3.2 Статут об’єднання (інший документ про його створення) повинен міститиположення щодо організації служби охорони праці, її повноважень і прав.
3.3 Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівниковіоб’єднання.
3.4 підприємства, що утворили об’єднання, делегують його службі охоронипраці, як правило, функції, передбачені пунктами
2.4.1 і 2.4.2, підпунктами «в», «д», «ж»,пункту 2.4.5 підпунктами «а», «б», «д», пункту2.4.6 пунктами 2.4.7 і 2.4.8 підпунктами «а», «в», «г»,«д», «е», «ж» пункту 2.4.12 цього Типовогоположення, а також:
3.4.1 Розроблення рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня безпеки, гігієнипраці та поліпшення стану виробничого середовища на підприємствах.
3.4.2 Забезпечення підприємств інформацією з питань охорони праці,у тому числі про причини аварій і нещасних випадків, підготовку пропозицій щодоїх запобігання.
3.4.3 Формування розділу «Охорона праці» у колективному договорі у разійого заключення об’єднанням.
3.4.4 надання допомоги підприємствам об’єднанням в вирішенні питань,передбачених підпунктами «а» і «б» пункту 2.4.5, а також:
а) використанні вітчизняного та зарубіжного досвіду охорони праці;
б) пропаганді безпечних і нешкідливих умов праці;
в) координації роботи лабораторій, що проводять оцінку санітарно-гігієнічнихумов праці;
г) придбанні державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охоронупраці;
д) залученні науково-дослідних, навчальних та інших організацій дорозробок з охорони праці.
3.4.5 Організації навчання працівників служб охорони праці підприємств,проведення з ними семінарів.
3.4.6 координації роботи служб охорони праці підприємств та методичнекерівництво цими службами.
3.5 Спеціалісти служби охорони праці об’єднання мають права, передбаченіпунктами 2.5.1 — 2.5.5 цього Типового положення; крім того вони мають право:
3.5.1 Перевіряти роботу служб охорони праці на підвідомчих підприємствах.
3.5.2 Залучати спеціалістів підприємств (з дозволу їх керівників) до перевірокдодержання законодавства про охорону праці.
4. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА, ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ,КОНЦЕРНУ, КОРПОРАЦІЇ ТА ІНШОГО ОБ’ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, СТВОРЕНИХ ЗА ГАЛУЗЕВИМПРИНЦИПОМ
4.1 У центральному апараті міністерства, державного комітету,концерну, корпорації та іншого об’єднання підприємств, створених за галузевим принципом,служба охорони праці підпорядковується першому заступнику міністра, головидержавного комітету, керівникові концерну, корпорації та іншого об’єднання підприємств(надалі — міністерство).
4.2. Служба охорони праці міністерства виконує функції, передбаченіпунктами 2.4.1, 2.4.2, підпунктами «а», «в», «д»,«ж»пункту 2.4.5. підпунктами «б», «д» пункту2.4.6. пунктами 2.4.7.
2.4.8 підпунктами «а», «б», «в»,«г», «д», «е», «ж» пункту 2.4.12, пунктом3.4.2, підпунктами «а», «б», пункту 3.4.4. та пунктом3.4.6. цього Типового положення, а також:
4.2.1 Здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств, об’єднаньз питань охорони праці; готує матеріали для щорічного підведення підсумківроботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці, розгляду найважливіших питаньохорони праці на засіданнях колегії, нарадах, семінарах тощо.
4.2.2 Координує науково-дослідні і проектно-конструкторські роботиз питань охорони праці, розробляє разом з підприємствами і структурними підрозділамиапарату міністерства комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праціта виробничого середовища. Співробітничає з державними і громадськими міждержавними організаціями впитаннях охорони праці. 4.2.3 Опрацьовує з відповідною галузевою профспілкоюпроекту угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці. 4.2.4 Організує: а)галузеві конкурси, спрямовані на розроблення ефективних інженерно-технічних рішеньщодо поліпшення безпеки праці, запобігання нещасним випадкам та професійнимзахворюванням;
б) виконання рішень органів державного нагляду за охороною праціта профспілок, які відносяться до компетенції міністерства;
в) розроблення проектів нових, перегляд або скасування чинних нормативних актівпро охорону праці; підготовку пропозицій щодо фінансування зазначенихробіт.
4.2.5 Бере участь у:
а) розгляді питань про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посаді показників, що дають право на пільги і компенсації згідно з чиннимзаконодавством;
б) спеціальному розслідуванні нещасних випадків згідно з Положеннямпро розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварійна підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою КабінетаМіністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623 (623-93-п
4.2.6 Взаємодіє з аварійно-рятувальними формуваннями.
4.2.7 Здійснює відомчий контроль на підприємствах, в об’єднаннях(державних і орендних) галузі за:
а) функціонуванням системи управління охороною праці;
б) станом охорони праці, реалізацією комплексних заходів, галузевихугод, науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт щодо поліпшення безпеки,гігієни праці і виробничого середовища;
4.3 Спеціалісти служби охорони праці міністерства мають права, передбаченіпунктами 2.5.1-2.5.5, 3.5.1 та 3.5.2. цього Типового положення.
5. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ
5.1 Служба охорони праці є структурним підрозділом місцевого органу виконавчоївлади, що утворюється головою державної адміністрації.
До складу служби входять працівники регіонального фонду охорони праці, якіповинні мати фінансову або економічну освіту.
Свою діяльність в галузі охорони праці служба спрямовує на роботуз підприємствами, установами і організаціями, розташованими в межах відповідноїтериторії, але перш за все з тими, що належать до сфери управління державної адміністрації,підприємствами недержавних форм власності.
5.2 Координацію роботи служби охорони праці обласної, міськихКиївської та Севастопольської державних адміністрацій здійснюють відповідніструктурні підрозділи Держнаглядохоронпраці та Мінпраці.
5.3 Служба охорони праці обласної, міських Київської та Севастопольськоїдержавних адміністрацій здійснює методичне керівництво роботою служби охорони працірайонних державних адміністрацій, розглядає подання і погоджує призначеннякерівників цих служб, розглядає питання створення регіональних фондів охорони праці.
5.4 Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій в галузі охоронижиття і здоров’я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничогохарактеру при службі охорони праці обласних, міських Київської та Севастопольськоїдержавних адміністрацій можуть створюватись наукові ради і комісії.
Склад цих рад і комісій та положення про них затверджується державноюадміністрацією.
5.5 Служба охорони праці разом з іншими структурними підрозділамидержавної адміністрації виконує функції, передбачені пунктами 2.4.1, 2.4.2, підпунктами«а», «в» і «ж» пункту 2.4.5, пунктами 2.4.7,2.4.8, підпунктами «а» і «б» пункту 3.4.4, пунктом 3.4.6цього Типового положення, а також: 5.5.1. Вносить на затвердження керівництву державноїадміністрації пропозиції щодо забезпечення реалізації державної політики зпитань охорони життя та здоров’я людей на виробництві та профілактикитравматизму невиробничого характеру.
5.5.2 Організує:
а) діяльність обласної (міської, районної) ради з питань безпечноїжиттєдіяльності населення. При вирішенні покладених на неї завдань взаємодіє з іншимипідрозділами державної адміністрації, представницькими органами та органамимісцевого самоврядування, а також підприємствами, об’єднаннями громадян;
б) розробку регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієнипраці та виробничого середовища (за участю профспілок), а також регіональної програмизаходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;
в) створення методичних, учбово-методичних кабінетів охорони праці, навчальнихнауково-технічних центрів;
г) витрачання за призначенням коштів регіонального фонду охорони праці;
д) облік та аналіз нещасних випадків невиробничогохарактеру, а також шкоди від цих подій.
5.5.3 Бере участь у:
а) розслідуванні групових та смертельних нещасних випадків тоді,коли це передбачено Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійнихзахворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;
б) розгляді проектів контрактів, які укладаються з керівникамипідприємств, що належать до сфери управління державної адміністрації, або які укладаютьсяза погодженням з державною адміністрацією.
5.5.4 Отримує дані про підприємства, що проходять державну реєстрацію відповіднодо встановленого порядку.
5.5.5 Опрацьовує ефективну цілісну регіональну систему попередженнятравматизму невиробничого характеру, організує пропаганду та інформаційнезабезпечення з цих питань.
5.5.6 Готує пропозиції щодо впровадження у виробництво досягненьнауки і техніки, що забезпечують підвищення рівня профілактики травматизму невиробничогохарактеру і подає їх на розгляд державної адміністрації.
5.5.7 Здійснює на підприємствах, в установах і організаціях контроль, передбаченийпідпунктами «а», «б», «в», «г»,«д», «е», “є” пункту 2.4.12 цього Типовогоположення, а також:
а) за реалізацією регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праціта виробничого середовища, а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещаснимвипадкам невиробничого характеру;
б) за дотриманням чинного законодавства з питань профілактики травматизмуневиробничого характеру та проведенням навчання населення з цих питань.
5.6 Спеціалісти служби охорони праці мають права, передбаченіпунктами 2.5.2-2.5.5 цього Типового положення, а також:
5.6.1 Порушувати клопотання перед головою державної адміністраціїпро розірвання контракту з керівником підприємства, який систематично порушує вимогичинного законодавства з питань охорони праці і безпечної життєдіяльності населеннята про заохочення працівників, котрі беруть активну участь в профілактиці травматизмуневиробничого характеру.
5.7 Керівник служби охорони праці має право:
5.7.1 Залучати спеціалістів інших підрозділів державної адміністрації,підприємств, об’єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розглядупитань, що належать до його компетенції.
5.7.2 Одержувати в установленому порядку від інших підрозділівдержавної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств інформацію,документи, інші матеріали, а від місцевих органів державної статистики — безплатностатистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
5.7.3 Скликати наради з питань охорони життя та здоров’я людей навиробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ
6.1 Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств,інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несутьперсональну відповідальність за:
а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства зохорони праці;
б) невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених Положенням прослужбу охорони праці та посадовими інструкціями;
в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охоронипраці;
г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків навиробництві.
ПОЯСНЕННЯ
до заповнення припису служби охорони праці
1. Припис складається в 2 екземплярах, один з яких видається керівникові перевіреногооб’єкту, цеху, підприємства, другий залишається у службі охорони праці.
2. Припис реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років.
3. В графі 2 «Виявлення порушень та недоліки»зазначається сутність порушень, пункти та найменування порушених нормативних актів про охоронупраці, а також недоліки в системі управління охороною праці.
4. В графі 3 «Запропонований термін усунення порушень та недоліків»зазначається дата, місяць та рік усунення порушень. Не рекомендується замість конкретнихтермінів писати «постійно», «протягом місяця, кварталу»тощо.
5. В графі 4 «Відмітка про виконання» особа, щовидалаприпис,і особа, що його отримала, після усунення вказаних в приписі порушень зазначаютьдату фактичного виконання заходів і підписуються.
6. Якщо дозвіл на поновлення зупинених робіт додається предствником службиохорони праці цього підприємства (або керівником цього підприємства), то ним робитьсязапис«Експлуатаціюдозволяю» (підпис) в графі 4, напроти пунктів виявлених порушень.
7. У разі зупинення робіт представником служби охорони праці вищоїгосподарської організації або місцевого органу державної виконавчої влади дозвілна відновлення робіт дається телефонограмою з наступною відміткою в приписі.
8. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляєтьсявід підпису в одержані припису, спеціаліст з охорони праці напроти напису«Припис одержав» робить запис: «Від підпису відмовився» та вказуєдату. Припис з відповідним поданням направляється на ім’я керівника, якому адміністративнопідпорядкований цей керівник структурного підрозділу, або керівниковіпідприємства.
9. У випадку, якщо керівник підприємства відмовляється від підписув одержанні припису і дане підприємство не має вищестоящої господарської організації,то спеціаліст з охорони праці запрошує двох свідків і членів комісії з питаньохорони праці підприємства, уповноважених трудового колективу з питань охоронипраці або від профспілки) і вони розписуються напроти напису «Від підпису відмовився»з зазначенням дати і свого прізвища. Цей припис з відповідними поясненнями можебути направлений в районну прокуратуру за місцем надходження підприємства.