МІНІСТЕРСТВОАГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
УКРАЇНИПОДІЛЬСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙАГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Спеціальність:7.130507
«Ветеринарнамедицина»
Кафедраінфекційних та інвазійних хвороб
Трихофітія ВРХта заходи по ліквідації захворювання в СГК ім. Щорса, с. Ладиги,Старокостянтинівського району, Хмельницької
області
КУРСОВА РОБОТА
Студент: МазурР.Л.
Курс 6, група1
Роботаперевірена і допущена до захисту_________________
Дата захистуроботи______ Оцінка__________________
Підпис керівника_________
Кам’янець — Подільський
2009 р.
Зміст
Вступ
1. Короткахарактеристика господарства
2. Епізоотичнаситуація в господарстві
3. Заходи,проведені в господарстві після встановлення діагнозу
4. Аналізпроведених заходів, їх ефективність та наукове обгрунтування
5. Висновкита пропозиції
6. Переліквикористаної літератури
7. Додатки
Вступ
Важливою задачею, якастоїть перед тваринництвом — це збільшення виробництва м’яса, молока, яєць іінших продуктів тваринництва. На першому місці послідовна інтенсифікаціягалузі, підвищення надоїв молока, приростів і загальної ваги худоби на годівлі.При цьому в основу кладуться такі задачі, як створення для тварин міцноїкормової бази, покращення умов утримання худоби і птиці, удосконалення породнихякостей стада. Росту продукції тваринництва сприяє спеціалізація і концентраціявиробництва, поступовий перехід галузі на промислову основу. Не менш важливоюзадачею є поліпшення ветеринарного обслуговування, зниження захворюваності іпадежу тварин.
Головною задачею вепізоотології була і залишається профілактика хвороб -розроблення системзаходів, які б перешкоджали їх виникненню. Від ветеринарного лікарявимагається, щоб він досконало — володів спеціальними знаннями і навичками подіагностиці захворювань і лікуванні тварин. Він повинен вміло застосовуватиправила ветеринарної санітарії.
Серед мікозів, яківикликаються мікроскопічними патогенними грибками, стригучий лишай одна ізнайпоширеніших хвороб великої рогатої худоби. Він значно поширений в нашій і вбагатьох закордонних державах завдаючи значні економічні збитки, перевищуючивтрати від багатьох гострих та гостро перебігаючих інфекцій. Ці втратискладаються із зниження ваги хворої тварини на 10-12 кг, погіршення якостішкірної сировини, також витрати на медикаменти і дезінфекцію.
1. Короткахарактеристика господарства
СГК ім. Щорсарозташоване в північно-східній частині Кам’янець-Подільського району.Господарство має добрі шляхові зв’язки з районним і обласним центром їм тапунктами здачі сільськогосподарської продукції. Відстань від господарства дорайонного центру становить 18 км, а до обласного центру 68 км. Зв’язокгосподарства з районними і обласними центрами здійснюються по дорогахдержавного призначення з твердим покриттям.
Клімат зони, дерозташоване господарство помірно-континентальне, який характерний для Західноїлісостепової зони України. Літо тепле з достатньою кількістю опадів. Середнятемпература липня 21,6 °С, а січня 9-18 °С. Зимою переважають південно-західнівітри, а влітку північні. Середньорічна кількість опадів 580-620 мм.
Рельєф землі восновному рівнинний із невеликими пагорбами і долинами. Кути схилів знаходятьсяв межах допустимої величини при придатної для механізованого обробітку грунту.Ґрунти опідзолені чорноземи, які складають 85%. Глибина залягання ґрунтових вод5-7 метрів. А на підвищеннях 10-12 метрів. Господарству належать 2478 газемельних угідь, з яких під сількогосподарські відведено 2355 га, з них наріллю приходиться 2140 га, сінокоси займають 150 га, пасовища — 97 га, ліс — 80га, ставки і водойми 8 га, сади — 6 га, в короткостроковому користуваннігосподарства 60 га.
Станом на 1 січня 2009р. в СГК ім. Щорса утримувалося 923 голів ВРХ, в тому числі 375 корів, нетеліві телиць старше 2-х років — 75 голів, телят старше 6 місяців -473 голови.Поголів’я свиней складає 340 голів. В тому числі 20 голів основні свиноматки, 3хряки, 120 голів ремонтного молодняку, 97 голови поросят до 1,5 місяця, поросятстарше 1,5 міс. — 100 голів. Крім цього є ще 30 голів коней, яківикористовуються у внутрішньогосподарських цілях.
Середньодобовий надіймолока на одну дійну корову складає 6,8 кг молока, за рік 2040 кг. Валовий надіймолока складає 5100 ц. Середньодобовий приріст ВРХ -320 г, поросят — 290 г. За2008 рік на 100 корів отримано 78 телят, загибелі молодняку не відмічалося. Всередньому за один опорос свиноматка народжує 8-9 поросят.
В товаристві розводятьчорно-рябу породу ВРХ і Українську білу породу свиней. Використовують корів всередньому 9 років, свиноматок до 4-5 опоросів, далі на відгодівлю і забій.Корів осіменяють штучно, використовуючи мано-цервікальний метод.
Виробничий напрямокгосподарства зерново-буряковий з розвинутим тваринництвом. У товаристві працює 198чоловік, з них 41 чоловік зайнятих у тваринництві і 157 у рослинництві.
Зв’язки з іншимигосподарствами зводяться до купівлі, продажу і обміну продукції, а також обмінуїї на паливо-мастильні речовини і запчастини. Продукцію тваринництва збуваютьна переробні підприємства.
Ветеринарно-санітарнахарактеристика господарства.
Територія ферми івиробничої зали господарства огороджена металевим парканом висотою 1.8 м,правда є ділянки, де огорожа поломана, зігнута. В місцях входу і виходу необладнаний дезбар’єр, відсутній санпропускник. Немає карантинного відділення таізолятора. Вхід на територію ферми не контролюється, тому на фермі можутьзнаходитись сторонні люди.
Ізветеринарно-санітарних об’єктів є ветеринарний пункт, який призначений дляамбулаторного та стаціонарного лікування, а також для проведення профілактичнихта ветеринарно-санітарних заходів на фермі.
До кладу ветеринарногопункту входить амбулаторія з підладнаним манежом для приймання хворих тварин, атакож кабінет ветлікаря і аптека. Немає діагностичного кабінету, холодильникадля зберігання біопрепаратів, складу деззасобів. В аптеці препарати розміщеніна полицях і в шафах по групах речовин. Є металева шафа, де зберігаютьсяінструменти.
Слід відмітити, щозабезпеченість лікарськими речовинами дуже низька, купляються лише необхідні,це звичайно пов’язано із нестачею коштів у господарстві.
Також негативним є те,що родильні відділення відсутні, отелення відбувається в стійлі. Новонародженихтелят поміщають в індивідуальні клітки, які знаходяться біля породіллі.
Забійний пунктвідсутній, вимушений забій проводиться на бетонній площадці біля ветеринарногопункту. Після забою проводять ветеринарно-санітарну експертизу туші івизначають придатність м’яса. Після цього м’ясо утилізують або реалізують.
Розтин трупів тваринпроводять на території скотомогильника, який розташований за 3 км від ферми.Територія скотомогильника неогороджена. Після розтину трун закопують.
Гній в приміщенняхприбирається і видаляється вчасно. Видалення механізоване за допомогоюгноєтранспортерів. Гній вивозиться на поле, він зберігається весь рік у великихкупах, спеціального гноєсховища не обладнано.
Дезінфекцію проводять 2рази на рік. Перший раз навесні після вигону тварин на пасовище і другий раз — перед постановкою на зимовостійловий період. Перед дезінфекцією проводятьмеханічну очистку приміщень. Дезінфікують приміщення, територію ферми,транспортні засоби. Дезінфекцію проводять 2 % каустичною содою за допомогоюДУКа.
Дезінсекцію тадератизацію в даному господарстві не проводять, Тому перенощиками інфекційних іінвазійних хвороб можуть бути мухи, ґедзі, мокриці, мошки, комарі, а також мишіі сірі пацюки, які є як резервуаром так і переносниками таких хвороб, яклептоспіроз, лістеріоз, туляремія, трихінельоз, туберкульоз, хвороба Ауєскі.
Крім того гризунипоїдають значну кількість продовольчого зерна і кормів, а сірі пацюкиспричиняють великі збитки у свинарстві, нерідко знищуючи частину приплоду.
На території ферми булитакож помічені бродячі собаки та кішки. Не завжди продуктивні тварини вгосподарстві піддаються ЗО денному карантинуванню із всіма дослідженнями іспостереженнями. Обслуговуючий персонал для контролю за станом здоров’я двічіна рік проходять медичне обстеження в районній лікарні .
2.Епізоотична ситуаціяв господарстві
Проаналізувавшиепізоотичну ситуацію в господарстві та сусідніх господарствах, а також внаселеному пункті, слід відмітити, що в товаристві зустрічаються такі інфекційніхвороби, як колібактеріоз, сальмонельоз, трихофітія, з хвороб свинейзустрічається набрякова хвороба поросят, а в сусідньому господарствіензоотичний енцефаломієліт (хвороба Тешена), остання часто зустрічається в с. Киселіі сусідніх селах, рідше зустрічається бешиха. Всі перераховані хворобизустрічаються за винятком трихофітії у вигляді спорадичних випадків. Причинами колібактеріозутелят являється гіпотрофія, невідповідність умов годівлі та утримання вагітнихтварин і телят, відсутність вакцинації, або затримка з строками її проведення.Аналогічні причини можна віднести щодо сальмонельозу.
Ймовірними причинами набряковоїхвороби поросят є різкий перехід на безмолочний тип годівлі, з використаннямвеликої кількості концентрованих кормів, раннє відлучення поросят до 1 місяця іцим самим створення стресової ситуації. Такі хвороби як бешиха і ензоотичнийенцефаломієліт виникають в населеному пункті тому, що не проводятьсяпрофілактичні щеплення тварин. Хворіють свині від 4 міс. до 1 року. Вприватному секторі часто після вакцинації і вимушеного забою тварин непроводиться дезінфекція приміщення, де утримувались свині і через існує загрозавиникнення повторного спалаху хвороби. Причинами того, що не вакцинуютьсятварин є низька обізнаність громадян, а також брак коштів на вакцину.
Необхідно звернутиувагу на те, що в товаристві час від часу виділяються позитивно реагуючі натуберкульоз. Всі тварини здаються на діагностичний забій. Патологоанатомічнийдіагноз не підтверджувався, позитивні результати давала і районнаветлабораторія.
Найбільш поширеноюхворобою в даному господарстві є трихофітія, яка завдає великих економічнихзбитків господарству.
Трихофітія(Trichophytia — стригучий лишай) — інфекційна хвороба, яка характеризуєтьсяпоявою на шкірі різко обмежених ділянок, що лущаться, з обламаним біля основиволоссям, або розвитком вираженого запалення шкіри з виділеннямсерозно-гнійного ексудату і утворенням грубої шкіри.
Хворобу викликаютьгрибки, які відносяться до роду Trichophiton: Тг. verrucosum, Тг. gypseum, Tr.equinum. Основними збудниками трихофітії у парнокопитних являється Тг.verrucosum, у коней (до 82 %) Тг. equinum, у свиней, хутрових звірів, кішок,собак, гризунів — Tr.gipseum (А.А. Колонаткін, 1984 р.). Основним збудникомтрихофітії ВРХ є Tr. faviforum, рідко Tr. gypseum Sab. (Syn.Tr. Mentagraphytes Robin/Blanchard)), водиночнихвипадкахTr. Crateriforme Sab. (СарниговA.X іін.1971 p.).
ХворієпереважномолоднякВРХ,алесприйнятливівсівидис/гтварин, атакожгризуни,хижііжуйнітварини,птиця.
В мазках патологічногоматеріалу всі види грибів роду Trichophiton мають велику схожість. Прямі з перегородкоюгіфи міцелію розташовуються рядами по довжині волосся, спори круглі або овальні- у вигляді ланцюжка. В основі спори часто утворюють чохлик, при цьому вонирозташовуються як ззовні, так і всередині його. Величина спор 3-8мкм. Міцелійгриба розгалужений, часто розпадається на спори.
На поживних середовищах(сусло-агар, середовище Сабуро і ін.) збудник утворює різні по формі і величиніспори (макро- і мікро конідії, артро- і хламідоспори) і міцелій характерний длясвого виду. Ріст збудників проявляється на 6-40 день при температурі 25-28 °С,розмір колоній 3-5 см в діаметрі. Колонії складчасті, глибоко вростають всубстрат. Колір колоній залежить від інтенсивності утворення пігменту і його розподіленняв колонії. Молоді колонії дають більш ніжне забарвлення.
Збудники порівняностійкі в зовнішньому середовищі і можуть зберігатися до 6-10 років в ураженихволосинах, до 3-8 місяців — в гної та гноївці. В ґрунті не гинуть на протязі140 днів і навіть можуть в ньому розмножуватись при сприятливих умовах.Ультрафіолетові промені діють згубно.
В киплячій водітрихофітони гинуть через 2 хв., сухий жар 60-62 °С викликає загибель через 2год., розчин карболової кислоти 2-5 %, луги 1-3%, формальдегід 1-3 %,саліцилова кислота 1-2 % вбивають трихофітони за 5-20 хв. (Колонаткін A.A.,1984 р.).
Хвороба реєструється влюбий період року, але найчастіше восени та зимою, цьому сприяє зниженнярезистентності організму тварин, зміна метеорологічних умов, різні порушення вутриманні і годівлі. В даному випадку ці причини є спонукаючими, головнапричина виникнення хвороби в господарстві зводиться до того, що не було проведенопрофілактичних щеплень телят проти трихофітії. А тварин завозили в господарствоне піддаючи 30 денному карантинуванню, не проводилася дератизація. В наслідокцього 28 телят захворіло. Переміщення і перегрупування тварин приводить довиникнення масового спалаху хвороби. Джерелом інфекції є хворі тварини, якізаражають здорових шляхом прямого і непрямого контакту. Факторами передачі збудникаможуть бути приміщення, підстилка, обладнання, предмети догляду, упряж, гній,грунт і т.д. Як повідомляє С.В. Петрович 1989 р., що в поширенні трихофітіївелику роль відіграють мишевидні гризуни, які часто уражуються грибом Tr.metaurophytes. Будуючи свої гнізда в соломі і сіні вони інфікують їх, що врештіпризводить до спалаху дерматомікозу. Механічними переносниками можуть бутиектопаразити. За даними Садинова хвороба може передаватися і через повітря.
В результаті стійкості збудникав зовнішньому середовищі, інфіковані приміщення, вигульні майданчики, пасовищана довгий час стають небезпечними для тварин, навіть тоді, коли там немаєхворих. Передача може бути і через руки обслуговуючого персоналу.
Діагноз ставиться наоснові епізоотичних даних, клінічних ознак і мікроскопу.
Для дослідження беремозіскоб з периферичних ділянок, поміщаємо в чашку Петрі, заливаємо 10 % їдкимнатром і підігріваємо на полум’ї. Далі, наливши гліцерин, накриваємо покривним скельцемі продивляємося під мікроскопом, при чому виявляємо характерні гриби.
На момент встановленнядіагнозу у тварин відмічаємо такі ознаки: на шкірі голови, рідше спини, шиї,тулуба видно уражені ділянки розміром (2-5 см), шкіра в цих ділянках потовщена,вкрита струпами при знятті яких виділяється гнійний ексудат. Дані ознакихарактерні для глибокої фолікулярної форми. Розрізняють також поверхневу форму,при цьому характерно поява обмежених 1-5 см. плям на шкірі із скуйовдженимволоссям. При пальпації таких ділянок промацуються дрібні горбики. Поступовоплями можуть збільшуватись, поверхня їх спочатку лущиться, а потім покриваєтьсяазбестоподібними кірочками. При видаленні їх оголюється волога поверхня шкіри зпідстриженим волоссям. У більшості тварин відмічають підвищену подразливість вмісцях ураження шкіри. Звичайно до 5-8 дня кірочки відстають і на цих ділянкахз центру починає рости волосся. При глибокій формі, перебіг якої 2 міс. ібільше на місці ураження в подальшому утворюються рубці. Молоді тварини в періодхвороби відстають в рості, втрачають вагу. Поверхнева форма частішезустрічається у літній період, глибока в осінньо-зимовий. Скупчене розміщення,антисанітарні умови, повноцінна годівля сприяє розвитку більш важких формтрихофітії у всіх видів тварин. Стерту форму частіше реєструють в теплий періодроку і у дорослих тварин. У хворих в області голови, рідше інших ділянок тілаз’являються вогнища облисіння з поверхнею, що лущиться. В цих ділянках немаєвираженої запальної реакції. При видаленні кірочок залишається гладка поверхняшкіри, де на протязі двох тижнів з’являється волосся.
Захворюваність натрихофітію в СГК ім. Щорса по відношенню до всього сприйнятливого поголів’яскладає: 923 гол — 100 %
3. Заходи, якіпроводилися в господарстві після встановленняНазва заходів Термін Відповідаль- Хто
виконання ний за виконання контролює
І. Організаційно-господарські заходи
Організовувати годівлю, у Постійно Біотехнолог Дільнична
гримання експлуатацію господарства лікарня
тварин у відповідності із ветеринарної
зооветеринрними нормами медицини
Підготувати окремі Протягом 3-х Ветспеціалісти Дільнична
приміщення для днів лікарня
утримання хворих ветеринарної
: арин і відділити медицини
хворих тварин
Організувати вирощування Постійно Ветеринарні Дільнична
і реалізацію молодняка у спеціалісти лікарня
відповідності 3 господарства ветеринарної
епізоотичним станом медицини
господарства і планом
оздоровчих заходів
Запровадити строгий Постійно Зооветерина Дільнична
зоотехнічний контроль, в рні лікарня
нести індивідуальні спеціалісти ветеринарної
картки на тварин господарства медицини
заборонити На період Вет. лікар Дільнична
перегрупування обстежень господарства
лікарня
ветеринарної
медицини
І 1 |А’ и к. ^ 1 П
і Протягом 2-х Ветеринарні Дільнична
роз’яснювальну роботу діб спеціалісти лікарня
серед працівників господарства ветеринарної
господарства відносно медицини
правил особистої гігієни при
роботі біля хворих тварин, а
також серед населення
Забезпечити обслуговуючий Постійно Вет. лікар і Головний вет.
персонал спец, одягом зав. фермою лікар
господарства
Створити нормальні гігієнічні УМОВИ для Постійно Зав. фермою Керівник господарства
тваринників (душові,
роздягальня)
Заборонити виходити за Постійно Зав. фермою Вет. лікар
територію господарства у
спец, одязі
II. Ветеринарно-санітарні заходи
Провести Протягом 15 Керівництво Дільнична
дообгородження ферми, днів господарства лікарня
залишити один в’їзд, який
обладнати дез. бар’єром
і сан.
пропускником, при вході на
ферму поставити дез.
килимок
Вивести здорових Протягом 3-х Вет. Дільнична
тварин в літні табори, місяців спеціалісти з лікарня
зробити санітарний тваринниками
ремонт приміщення,
санацію
Провести дератизацію і Постійно Зав. фермою, Гол. лікар
біотермічне знезараження ветспепеціа господарства
гною ліст
Провести дезінфекцію Постійно Зав. фермою, Гол. лікар
приміщення і території ферми зооветепеціа господарства
Оголосити ферму, де утримуються уражені і варили
неблагополучною на захворювання по трихофітії із накладанням відповідних обмежень 10.09.2009 р. Райдержадмі ністрація Головний лікар району
Провести ізоляцію хворих тварин в окремі приміщення На період обмежень Гол. лікар господарства Дільнична лікарня
Провести дослідження всього сприйнятливого
поголів’я тварин, проводити щоденно огляд молодняку На протязі одного дня Гол. лікар господарства Дільнична лікарня
Забезпечити лікування хворих тварин. Застосувати лікувальні дози вакцини ЛТФ-ІЗО. а місцево мазь «Ям» До зняття обмежень Гол. вет. лікар господарства Дільнична лікарня
Провести щеплення клінічно здорових тварин На протязі 3-х днів Гол. вет. лікар господарства Дільнична лікарня
Лікування тварин
проводити у спеціально відведених для цього місцях Постійно
Гол. вет. л ікар
господарства Дільнична лікарня
організувати роботу щодо спалювання після обробок знятих волосин,
кірок, вати; інструменти прокип’ятити, а місце.
е обробляли тварин піддати дезінфекції Постійно
Гол. вет. лікар
господарств а Дільнична лікарня
а б
к 3 фартухи, халати, брезентові відра кип’ятять ЗО хв. Постійно
Вет.
спеціалісти
господарства Дільнична лікарня Щітки, шкряблиці помішують в формалін реаліиову суміш на 0 хв. Постійно
Вет.
спеціалісти
господарств
а Дільнична лікарня
Організовувати перед
виходом із
ізолятора здорових тваринам
обробку шкірних
покривів 1-2 %
розчином СиБСЧ, ИаОН Постійно
Вет.
спеціалісти
господарств а
Гол. вет. лікар
господарства
С б
3
д
)голосити ферму
лагополучною через 15
днів після
останнього
випадку одужання
і
проведення аключної езінфекції 10.12.2007 Р-
Держ.
адміністраці я Гол. вет. лікар району /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Хворим тваринам злікувальною метою вводили вакцину ЛТФ-130 в дозі 10 мл. На 1 гол.внутрішньом’язово Хворі тварини були ізольовані в окремому приміщенні. Місцевона уражені ділянки застосовували мазь «Ям».
Основною причиною єнедотримання строків профілактичних щеплень проти трихофітії. Захворіло 28телят до 6 міс, решта поголів’я було вакциноване і не захворіло.
Диференційний діагнозбув проведений щодо мікроспорії; спори трихофітонів більш круглі, ніж умікроспорів і розташовуються ланцюжком. При люмінесцентній мікроспорії волоссяуражене мікроспорами дає яскраво-зелене світіння, чого не буває при трихофітії.
При корості більшийхарактер ураження шкірних покривів, а при мікроскопії матеріалу знаходятькоростяних кліщів. Екземи і дерматити не супроводжуються утворенням обмеженихплям, волосся не ломається, як це буває при трихофітії.
Дезінфекції проводилисярегулярно через кожних 7 днів, а в кінці було проведено заключну дезінфекцію.Для дезінфекції використовували лужний розчин формаліну з вмістом 1 % лугу і 5% формаліну. Проводили допомогою ДУКа.
Гній з приміщеннявидаляли вчасно і знезаражували біотермічно. Дезінсекція і дератизація так і непроводилась.
Обслуговуючий персоналбув забезпечений спецодягом і взуттям.
В результаті проведенихлікувальних заходів тварини, які захворіли на трихофітію одужали. Клінічноздорових тварин вакцинували вакциною ЛТФ-130 в дозі 5 мл на 1 гол.,ревакцинацію проводили через 10 днів.
4. Аналіз проведенихзаходів, їх ефективність та наукове обгрунтування
Для попередженнязахворювання в господарстві слід було б провести профілактичну вакцинаціютварин. Потрібно звернути увагу на умови утримання і годівлі тварин. Якщо ціумови погані, і це призводить до пониження резистентності організму, який стаєбільш сприйнятливим патогенних грибків (факторів), тому годівля тварин повиннабути повноцінна та збалансована за всіма показниками. Для цього молоднякудавали мінеральну і вітамінну підкормку.
В господарстві хворих іпідозрілих тварин виділили в окрему групу гою недопущення поширення хвороби. Длялікування застосовувалися подвійна доза вакцини ЛТФ-130, а місцевозастосовувалась мазь «Ям». Всі хворі тварини після проведеного псування одужалиі ефективність лікування становить 100 %.
Крім даних препаратів (H.A.Спесивцеві, i960 р.) радить використовувати 5-10 % саліцилову мазь, 10 %саліциловий спирт, 10 % настоянку йоду, сірчаний ангідрид, 3-10 % розчинкарболової і бензойної кислоти, йодоформ, одно хлористий йод, трихоцетин:кірочки можна обробляти пом’якшуючими препаратами, такими як: риб’ячий жир,вазелін, соняшникова олія.
Високоефективний притрихофітії ВРХ, коней, хутрових звірів і мікроспорії кролів антибіотикгризеофульвін. Його дають із концкормами в дозі 20 мг/кг живої ваги протягом8-15 днів (В.П. Литвин, А.И. Паживин, 1991 г.).
З метою запобіганняпоширення трихофітії в товаристві було заборонено виводити тварин ізнеблагополучних груп в інші приміщення, новоприбувших піддавали профілактичномукарантинуванню. Для знищення збудника в зовнішньому середовищі була проведенамеханічна очистка приміщень, а потім дезінфекція. Гній на протязі всьогоперіоду знезаражували біотермічно.
Оскільки люди такожхворіють на стригучий лишай, обслуговуючому персоналу, який працював біляхворих тварин, було видано спецодяг. Недоліком було те, що на фермі не булообладнано побутової кімнати та душових.
Був попереджений наферму доступ сторонніх осіб. При виході на фермі були обладнані дезкилимки, якіперіодично змочувалися.езрозчином.
Головним ветлікаремгосподарства була прочитана тваринникам лекція, про шляхи зараження людейстригучим лишаєм і засоби попередження цієї хвороби та методи боротьби з нею.Були повідомлені органи охорони здоров’я.
Перед зняттям обмеженьбула проведена заключна дезінфекція липень. Ферму оголосили благополучною.Перед ним минуло 15 днів п ля одужання останньої хворої тварини після заключноїдезінфекції. Економічні збитки від зниження продуктивності тварин складають: І2= Кп х Мз хЦ = 9,1 х 28 х 3,8 = 968,24 грн.
Економічні збиткипопереджені в результаті лікування хворих тварин складають: Пуі =Мо х Кзі хКуі-1 = 611 х 0,204 х 34,58 — 968,24= 3341,94 гривні, могло б втратитигосподарство, якби не провело відповідних заходів.
5.Висновки і пропозиції
Узагальнивши всі дані,можна вважати, що причиною захворювання телят в СГК ім… Щорса було інфіковане приміщення,в яке помістили молодняк до 6 міс. Оскільки за даними М.І. Горбань, 1989 р.,збудник трихофітії на ураженому волосі живуть більше як 4-7 років, у гної ігноївці — до 8 місяців, а спорадичні випадки захворювання спостерігалисяраніше. Хворих тварин лікували, а дезінфекції не проводили. З метою ліквідаціїхвороби в господарстві було проведено щеплення здорових тварин вакциноюЛТФ-130, д хворим вводили подвійну дозу цієї вакцини, місцево застосовувалимазь «Ям». Застосування цих препаратів мало хороший ефект, всі хворі твариниодужали.
Провівши оздоровчізаходи, товариство попередило значні економічні збитки від можливого поширенняхвороби. Після здійснення
КОМПЛЕКСУ заходівтрихофітія на фермі була ліквідована. Тому за рахунок чіткого виконання оздоровчихзаходів з дотриманням правил та інструкцій ветеринарного законодавства,впровадження в практику виробництва передових методів роботи було забезпеченоповну ліквідацію стригучого лишаю.
Під час літньогоперіоду приміщення слід звільнити, провести їх ремонт, санацію та дезінфекцію.
Організувати годівлютварин у відповідності з потребами, забезпечити тварин в зимово-стійловийперіод мінеральними і змінними підкормками.
Підтримувати на ферміналежний санітарний стан та покращити погляд за тваринами.
18.12.2009 рік
6. Список використаної літератури
1. БожкоГ.А. Організація протиепізоотичних заходів. К.: Урожай, 1987 — 270 с.
2. ГорбаньМ.І. Епізоотологія з мікробіологією. — К.: Вища школа, 1989 — 310 с.
3. ДемчикМ.В., Чорний М.В, Висока П.М. Гігієна тварин. -К.: Урожай, 1986 — 177 с.
4. ИнасенкоА.Е., Сомего И.И. Зоогигиенический и санитарный режим на фермах и комплексах. — Минск: Урожай, 1985 — 1 17 с.
5. КолопаткинA.A., Бокулов И.А., Пусскин Я.В. Гпизоотология и инфекционные болезни с/хживотных. — М.: Колос, 1984 -543 с.
6. ЛитвинВ.П., Ярчук Б.М., Загальна епізоотологія. — К.: Урожай, 1995 -254 с.
7. ЛитвинВ.П., Поживин Л.И. Инфекционные и инвазионные болезни телят. — К.: Урожай, 1991-206 с.
8. ПетровичСВ. Микозы животных. — М.: Росагропромиздат, 1989 — 172 с.
9. СадиловВ.Г. Профілактика инфекционных болезней крупного рогатого скота. -М.:Росагропромиздат, 1989- 172 с.
Додатки
Копія
СГК ім… Щорса с.Ладиги
Акт
від 23Л0.2009 р.
Ми, що нижчепідписалися: головний ветлікар господарства Дубина Л.В., телятниця Романюк О.М.склали даний акт про те, що цього числа було проведено профілактичне щепленняпроти стригучого лишая в кількості 109 голів.
Щеплення проводиливакциною ЛТФ-130 проти трихофітії. Виготовлена Ставропольською біофабрикою14.06.2007 р., термін придатності 24 місяці. Серія 26, контроль №26.
Вакцину вводилидворазово з інтервалом 10 днів, в дозі 5 мл на внутрішньом’язево. Місце введенняпопередньо вистригали і обробляли 70 % етиловим спиртом. Витрачені матеріали:вати білої-46 г, спирту етилового — 84 мл. Для щеплення використали 1090 млвакцини. Залишок знищили кип«ятіння.
Спостереження затваринами покладено на ветфельдшера Круць СМ.
Підписи:
Дубина Л. В. РоманюкО.М.