МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економічний
Спеціальність Облік і аудит
Кафедра Статистики та економічного аналізу
Допустити до захисту:
Зав. кафедрою доц., к. е. н. О.В. Кочетков
„_____” _______________________
ДИПЛОМНА РОБОТА
На тему: „Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна”
Дипломник ____________________
Керівник ______________________
Рецензент _____________________
Консультант з
Правових питань _______________
Консультант з
Питань охорони праці __________
Луганськ-2007
Зміст
Анотація
Аннотация
Вступ
1. Теоретичні та правові основи організації обліку і аналізу виробництва зернових культур
2. Організація та удосконалення обліку у виробництві зернових культур у СТОВ «Україна» Марківського району Луганської області
2.1 Облікова політика підприємства
2.2 Організація первинного обліку виробництва зернових культур
2.3 Обчислення собівартості зернових культур
2.4 Аудит виробництва зернових культур на підприємстві
2.5 Шляхи удосконалення організації обліку виробництва зернових культур
3. Аналіз виробництва зернових культур у СТОВ «Україна»
3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
3.2 Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур на підприємстві
3.3 Аналіз валового збору та продуктивності праці при виробництві зернових культур
3.4 Аналіз собівартості зернових культур на підприємстві
3.5 Шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур
Менеджмент виробничих витрат
Контролінг на підприємстві
4. Охорона праці на СТОВ «Україна»
Висновки та пропозиції
Додаток
Список використаної літератури
Анотація
В дипломній роботі розглянуті теоретико-правові аспекти організації бухгалтерського обліку та аналізу в зерновому виробництві в СТОВ „Україна” Марківського району Луганської області. Проаналізована ефективність виробництва зернових культур. На підставі проведеної роботи обґрунтовані основні напрямки удосконалення організації обліку та шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур.
Аннотация
В данной дипломной работе рассмотрены теоретико-правовые аспекты организации бухгалтерского учета и анализа производства зерновых культур в СООО «Украина» Марковского района Луганской области. Проведен анализ эффективности производства зерновых культур. На основании проведенной работы намечены основные направления совершенствования организации учета и пути повышения эффективности производства зерновых культур.
Вступ
Виробництво продукції зернових культур в останні роки є одним з найбільш прибуткових напрямків діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств, фінансові результати від реалізації продукції зернових культур заслуговують на пріоритетну увагу.
Разом з тим, в умовах економіки ринкового типу значну роль грає бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно управляти підприємством. А забезпечення ефективного функціонування підприємства вимагає економічно грамотного управління його діяльністю, що багато в чому визначається умінням її аналізувати.
Проблема забезпечення населення країни достатньою кількістю вітчизняних якісних продуктів харчування обумовлена, головним чином, обвальним спадом виробництва сільськогосподарської продукції і перш за все зерна – найбільш важливого виду продовольчих ресурсів, цінної сировини для ряду галузей переробної промисловості, незамінного джерела створення повноцінної кормової бази для розвитку тваринництва. В Україні зернове виробництво має не тільки важливе соціально-економічне, а і політичне значення, для розвитку національної економіки, забезпечення продовольчої безпеки країни.
В рішенні задач подальшого росту об’єму виробництва зернових культур важливе значення має раціонально організований облік витрат та виходу продукції, який повинен забезпечити систематичний контроль за виконанням плану виробництва і економним витрачанням засобів; виявлення фактичної собівартості всіх видів отриманої продукції і виконаних робіт по статтям витрат.
Крім того, завданням бухгалтерського обліку в зерновому виробництві являється своєчасний облік трудових та грошово-матеріальних витрат в виробничих підрозділах, облік валового збору продукції в відповідності з інструкцією по обліку продуктів і матеріалів, суворий контроль за зберіганням продукції під час та після збору урожаю, виявлення невикористаних резервів для збільшення об’єму виробництва, підвищення якості, ліквідації втрат та зниження собівартості продукції.
Основними питаннями, які потребують рішення в обліку витрат в зерновому виробництві, являється точне визначення поняття та складу витрат, порядок відображення в обліку використаних ресурсів і розрахунок собівартості продукції.
Актуальність проблеми зростає в зв’язку з реформуванням бухгалтерського обліку в Україні, зміною складу витрат, які включаються в собівартість виробленої продукції, порядком оцінки та відображення запасів в обліку і фінансовій звітності.
Мета дипломної роботи заклечається в аналізі виробництва, а також вивченні стану та розробці заходів по удосконаленню обліку витрат та розрахунку собівартості продукції зернових культур.
Об’єктом дослідження даної дипломної роботи є СТОВ «Україна», що у процесі своєї діяльності керується Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про аудиторську діяльність», Господарським Кодексом тощо.
Виходячи з цього, предметом даного дослідження було обрано удосконалення організації обліку та аналізу фінансових результатів виробництва зернових культур.
Об’єктом дослідження стали фінансові результати від виробництва зернових культур у СТОВ «Україна» Марківського району Луганської області.
Перед даною роботою ставилися наступні задачі:
1. Вивчити організацію обліку виробництва зернових культур та фінансових результатів на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства — СТОВ «Україна» Марківського району Луганської області.
2. Розглянути перспективу удосконалення організації обліку виробництва зернових культур на підприємстві.
3. Провести факторний аналіз прибутку від реалізації зернових культур.
4. Розробити основні напрямки підвищення даних фінансових результатів.
У процесі написання дипломної роботи були використані такі нормативно-законодавчі акти:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
2. Закон України «Про охорону праці»;
4. Закон України «Про аудиторську діяльність»;
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»;
6. Господарський Кодекс тощо.
1. Теоретичні та правові основи організації обліку і аналізу виробництва зернових культур
Прибуток є найважливішим показником ефективності роботи підприємства, джерелом його життєдіяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для здійснення розширеного відтворення на підприємстві, задовольняє матеріальні, а також соціальні потреби засновників та працівників. За рахунок прибутку виконуються зобов’язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими організаціями. Прибуток на підприємстві виступає на перший план серед його цілей у довгостроковому аспекті.
В статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIVвід 16.07.99 із змінами та доповненнями [3] зазначено, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, затверджує правила документообігу та визначає технологію обробки облікової інформації.
Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3125-XIIвід 22.04.93 року із змінами та доповненнями [2] у статті 4 визначає, що аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит може проводитися з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадку передбаченому чинним законодавством (обов’язковий аудит). Витрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції або послуг).
Господарський Кодекс [1] створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційну форму підприємства. Відповідно до даного закону підприємство діє на основі статуту, що затверджується власником майна. Майно підприємства складає основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Кодекс визначає загальні правові, економічні і соціальні принципи здійснення підприємницької діяльності громадянами і юридичними особами на території України, а також встановлює гарантії волі підприємництва та його державної підтримки
Закон України «Про охорону праці» № 2694 — XIIвід 14.10.92 року зі змінами та доповненнями [4] визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці на підприємствах України.
До нормативно-правових документів відносяться також Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.11. 2005 року №790 [5] і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5.12. 2005 року №1456/11736, визначає собою методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про отримання в процесі їх біологічних змін додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них в фінансовій звітності. П(С) БО 30 «Біологічні активи» вступають в силу з 01.01. 2007 року.
Під терміном «біологічний актив» слід розуміти живу тварину і рослини (стебло жита, пшениці і ін), які в процесі біологічного росту (біологічних перетворень) можуть давати сільськогосподарську продукцію (приріст живої маси, шерсть, яйця і ін) до первинної обробки і/або додатковий біологічний актив (телята, свині, сажанці і ін), які мають здатність самовідновлюватися і в майбутньому принесуть господарству економічну користь.
Методичні рекомендації з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [6] розроблені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі та класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку, визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності. –PAGE_BREAK–
На підприємстві дотримуються Методичних рекомендацій по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємств розроблено на основі виконання доручення Президента України від 25.02. 2003 року № 1 – 1/203 [7] щодо підвищення якості управління державним сектором економіки, Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.25.95 року і інших нормативно-правових актів. Методичні рекомендації встановлюють порядок застосування форм документів в первинному обліку, а також зберігання первинних документів і облікових регістрів підприємствами і організаціями державної та недержавної форм власності, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
СТОВ «Україна» у своїй діяльності користується Планом рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11. 1999 року № 291 [9]. План рахунків — систематизований перелік рахунків, на яких ведеться бухгалтерський облік. Кожний рахунок у плані має код, тобто умовне цифрове позначення, і назву. Використання кодів рахунків замість їх назви на практиці значно прискорює і зменшує облікову роботу і є необхідною умовою для застосування комп’ютерів.
При написанні даної дипломної роботи автором був розглянутий та вивчений ряд нормативних документів і літературних джерел, у яких висвітлювалися основні проблеми, зв’язані з виробництвом, собівартістю, процесом реалізації зернових культур.
Зростання виробництва зернових культур прямо залежить від посівного матеріалу вважають А.В. Пахомов [32], В. Циков [46]. Вони відзначають той факт, що насіння — основа гарного врожаю. Наявні сорту цінні властивості проявляються за конкретних умов вирощування. Найкращу урожайність та найкращу якість зерна сорт дасть в роки з благо сприятливими погодними умовами на високому агрофоні.
Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою застосування інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує збільшення продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпечення господарства надійною системою машин, — пише І.П. Талонов [43] дає можливість якісно та в оптимальний термін виконувати усі види агротехнічних робіт, що є основою гарного врожаю.
Продовжуючи цю тему Н.О. Рафікова [38] відзначає, що комплексна механізація — основа підвищення продуктивності праці в зерновому виробництві.
Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва, є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок якісних сортів пшениці з високим складом білка (15-17%) та клейковини (38-43%) вважає Л.Т. Пінчук [34]. Цей автор, пише про те, що одним з напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є застосування нових форм організації та стимулювання праці, а також оптимальні дози внесення добрив.
«Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітністю умов надходження, збереження та витратами одержуваної продукції. Це приводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів» — пише у своєму підручнику Н.О. Огійчук [29]. А також він розглядає організацію документального оформлення, надходження та витрат сільськогосподарської продукції по основних її видах.
Продовжуючи дану тему І. Є. Аілікова [10], М.З. Пізенгольц [33] відзначають той факт, що продукція рослинництва надходить у господарство в стислий термін збирання при різних погодних умовах. Тому правильна організація обліку її надходження та подальшого руху має особливо важливе значення. Ще до початку врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити як підготовлені місця приймання та збереження продукції, підібрати і проконтролювати завідувачів токами, вагарів, комірників, сторожів та інших матеріально-відповідальних осіб.В.П. Масаковський [26], Д.Ф. Томчук [44] підкреслюють, що головний бухгалтер повинний визначити обов’язки кожного з матеріально-відповідальних осіб, що беруть участь у процесі збирання врожаю, підготувати достатню кількість бланків первинних документів, пронумерувати їх тощо.
У своєму підручнику приділяє велику увагу обліку реалізації зернових культур М.Ф. Огійчук [29]. Він пише, що аналітичний облік реалізації продукції повинний надавати необхідну інформацію для визначення прибутку. Аналітичний облік ведеться по окремих видах продукції (товарів, робіт, послуг) або по їхніх групах, що дозволяє визначити результати не тільки в цілому, але і по кожному виду та групі, виторг від реалізації продукції визначається по вартості продукції, що відвантажується, зазначеної в оформленнях для оплат розрахункових документів, а при розрахунках готівкою — по засобах, що надійшли в касу. Так пише і І. Герасимук [15].
Відповідно до чинного законодавства право власності на відвантажену продукцію походить від виробника до покупця в момент здачі товару транспортнії організації або іншим організаціям, що займаються його доставкою покупцю пише Ф.П. Васін [12]. Відвантажені товари у виробника вже не є об’єктом обліку та не відбиваються у нього в балансі. Об’єктом обліку у нього є дебіторська заборгованість по розрахунках з покупцями. При цьому значно спрощується обліковий процес, тому що виключається необхідність щомісячного розподілу невиробничих витрат та розрахунків підлягаючих списанню товарів, відвантажених на реалізацію. Одним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив і інших засобів виробництва. Він також вказує на те, що для об’єктивного обчислення собівартості продукції необхідно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до того або іншого звітного періоду, а також точно указати весь оприбуткований врожай.
З цього приводу В.І. Родостовець [39] та Ю.Н. Моляревський [27] вважають, що перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих. Обчислення собівартості продукції рослинництва, приводять до наступної послідовності, — продовжують автори, — спочатку розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів, витрати по осушенню і зрошенню. Потім на облікові об’єкти відносять різниці між фактичною і плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати. У такий спосіб на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) — кількість та планова собівартість отриманої від врожаю продукції.
С.В. Мазурова [23], Л. Плешанкова [36] пишуть, що низькі показники економічної ефективності вирощування озимої пшениці та інших культур обумовлені використанням існуючої неефективної високо затратної техніки та технології. Для виправлення цього положення в Україні, варто створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства, що забезпечувало б такий рівень рентабельності, що сприяв би розвитку цієї галузі. Це можна робити за рахунок оптимізації рівня закупівельних цін та податків, надання пільгових кредитів, закупівель державою великої частини вирощеного зерна.
У зерновому секторі України поруч з головним завданням – збільшення валових зборів, існує не менш важлива проблема — збільшення виробництва високоякісної продукції, пише О.Н. Суханова [42] у своїй статті. Виробництво та заготівля зерна пшениці з високими технологічними якостями дають можливість одержати з нього якісні продукти харчування, ощадливо та раціонально використовувати зернові ресурси.
Особливу увагу, А.В. Пахомов [32] звертає на те, що гарні сорти та повноцінне насіння — це один з найважливіших факторів підвищення врожаїв та поліпшення якості сільськогосподарської продукції.
Важливою умовою одержання високого врожаю озимої пшениці з гарною якістю є оптимальне забезпечення рослин елементами харчування протягом періоду вегетації, вважає Д.І. Єремін [17]. Ріст, розвиток рослин та формування урожаю залежить від складу в ґрунті мінеральних форм азоту у всіх фазах розвитку озимої пшениці.
Застосування інтенсивних технологій різко збільшує урожайність пшениці, якість зерна та забезпечує розширене відтворення енергії. Завдання полягає в тім, щоб забезпечити еквівалентність обміну між промисловістю та сільським господарством і стимулювати застосування засобів інтенсифікації при обробленні сільськогосподарських культур. Тільки в цьому випадку можна збільшити виробництво високоякісного зерна пшениці, пише М.І. Волосяненко [14].
Найбільш ефективним фактором поліпшення якості зерна є система добрив, такої думки дотримується Д.І. Єремін [17]. Для одержання високого врожаю високоякісного зерна норма добрив повинна бути висока: 90 кг/га NPK після кращих та 120 кг/га після гірших попередників. Азотні добрива доцільно внести в раннє весняній підгодівлі по 35-40 кг/га.
Важливим резервом збільшення виробництва зерна вважають Ф.І. Васькін та Н. Степаненко [13] є збільшення усіх видів витрат при збиранні та скорочення термінів збирання врожаю. Оптимальна тривалість збиральних робіт не повинна перевищувати 8-9 днів, перестій хлібів на корені до 5-6 днів приведе до значних втрат зерна та погіршення його якості.
М.З. Пізенгольц [33] пише, що облік витрат на виробництво ґрунтується майже на всіх документах первинного та зведеного обліку фінансово-господарської діяльності підприємства. Використання при цьому повинно забезпечити можливість підрозділу витрат на виробництво по економічних елементах, місцях їх виникнення, калькуляційним статтям та об’єктам калькулювання — замовленням, виробам.
Ефективність аудиту багато в чому залежить від організації внутрішнього аудиту, технологічних процесів виробництва, якості випущеної продукції, нормування та обліку витрат сировини і матеріалів використовуваних на випуск продукції, вважає М.П. Явлінський [51].
Одним з важливих напрямків аудита є вивчення по елементного складу та структури витрат у динаміці за ряд років, що дозволить аудиторам намітити головні напрямки пошуку ресурсів зниження собівартості продукції пишуть Л.Ю. Іваненко [16], А.В. Малишев [25], О. Нетикша [28]. До цих витрат з обліком їх економічного складу відносять: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні нестатки; амортизацію основних фондів; інші витрати.
М.Ф. Огійчук, [29] вважає, що правильно складені та вчасно надані в бухгалтерію сільськогосподарських підприємств первинні документи дають можливість систематично контролювати виконання завдань, законність та цілісність здійснених господарських операцій, заощадження власності тощо.
Особливу увагу Д.П. Чубан та Н.В. Капля [48] роблять на те, що в основу аудиторської діяльності по обслуговуванню АПК закладені загальні принципи та стандарти управління. Однак на організацію діяльності та методологію аудита в АПК значну увагу робить специфіка галузі, що визначається особливостями:
— оподатковування господарських суб’єктів АПК;
— правового статусу аграрних підприємств, агропромислових об’єднань та фінансової інфраструктури АПК;
— специфічних об’єктів обліку аграрних підприємств;
— обліку аграрного виробництва та визначення фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств;
— обліку переробки сільськогосподарської продукції на умовах постачань давальницького зерна тощо.
Зазначене вище дає підставу зробити висновок, що аграрний сектор аудиторської діяльності з метою більш якісного забезпечення АПК кадрами аудиторів, методичними та інформаційними розробками необхідно виділити окремо.
Проблему документального оформлення надходження та витрат сільськогосподарської продукції, насіння і кормів розглядають М.З. Пізенгольц [33] та М.Ф. Огійчук [29]. Щодо цікавлячих нас зернових культур вони відзначають, що первинний облік зернової продукції, отриманої від врожаю, можна здійснювати декількома методами. У господарстві вибирають той метод, що вважають найбільш оптимальним. При першому методі використовують Регістри відправлення зерна або іншої продукції з поля. Облік надходження зерна на тік при другому методі передбачає використання Путівки на вивіз зерна з поля. При третьому методі обліку зернової продукції застосовують талони та спеціальні реєстри. Зведеним документом про надходження та витрати зернової продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції.
Звертає увагу у своєму підручнику на систематичний та аналітичний облік витрат виходу продукції рослинництва Ф.І. Васькін [13], у тому числі і по зерновим культурам, що ведуть на систематичному рахунку 23 «Виробництво», на рахунку 231 «Рослинництво». По дебету на протязі року відбивають усі витрати під врожай поточного та майбутнього року. При цьому кредитують рахунка 20,83 тощо. Наприкінці року на цей субрахунок відносять також відхилення фактичної собівартості від планової, що приходяться на зернові культури. По кредиту субрахунку 231 на протязі року відбивають кількість та планову собівартість отриманої від врожаю продукції. Аналітичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть у Виробничому звіті по рослинництву, що складається один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів. Дані виробничих звітів після їх перевірки та розгляді фахівцями вносять у Журнал-ордер №10.2 с. -г. Незважаючи на трудомісткість виконання роботи, обов’язковим є складання в цілому по підприємству зведеного Виробничого звіту, у якому витрати та вихід продукції відбивається за рік.
Ряд авторів В.І. Стоян [41], Д.Ф. Чаплі [47] та Н.А. Рафікова [37], прийшли до загальної думки про те, що в даний час необхідно робити удосконалення системи обліку та аналізу виробництва в аграрному секторі, за допомогою різного ряду нормативно-законодавчих актів, Постанов, Стандартів тощо. У зв’язку з цим вони вважають за необхідне в сучасних умовах господарювання застосовувати та затверджувати нормативні документи по полегшенню і удосконаленню обліку.
Тільки забезпечення комплексу організаційних, агротехнічних та інших способів захисту посівів від шкідників і хвороб, можна реалізувати потенційні можливості кліматичних ресурсів того або іншого сорту пшениці та значно збільшити виробництво і заготівлю високоякісного зерна.
Для підвищення урожайності варто вкладати у виробництво більше засобів. І те, що господарства вкладають їх дуже мало, і спрощує технологію, приводить до низьких врожаїв пшениці та значного падіння прибутку від її реалізації.
Необхідно терміново збільшити інвестиції у виробництво пшениці, направляючи їх на покупку нової техніки. Варто також збільшити кількість внесених добрив, застосовувати нові засоби захисту рослин та виконувати вимоги біотехніки. Виділимо, що придбання добрив та пестицидів навіть за існуючими цінами є ефективним. Вони забезпечують велике збільшення врожаю та високий прибуток. Підвищення ефективності виробництва можливо тільки шляхом його інтенсифікації. продолжение
–PAGE_BREAK–
Таким чином, для збільшення економічної ефективності вирощування озимої пшениці необхідно: створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства та відновити закупівлю зерна; впровадити ресурсозберігаючі технології; ефективніше використовувати ресурси; розширити посіви пшениці по чорному пару, по багаторічних травах; сіяти менш вимогливі до умов вирощування та стійкі до хвороб сорти; вирощувати тільки високоякісне зерно.
2. Організація та удосконалення обліку у виробництві зернових культур у СТОВ «Україна» Марківського району Луганської області
2.1 Облікова політика підприємства
В аналізованому нами підприємстві СТОВ «Україна» облікова політика документально не зафіксована, але в процесі роботи бухгалтерії підприємства склалися основні методи та напрямки ведення бухгалтерського обліку, що мають наступний вид:
1. Бухгалтерський облік на даному підприємстві ведеться відповідно до П(С) БО та застосовується новий план рахунків;
2. На підприємстві використовується журнально-ордерна форма ведення обліку;
3. Бухгалтерський облік ведеться в бухгалтерії в складі 6-ти чоловік, на чолі з головним бухгалтером;
4. Первинний облік всіх операцій ведеться відповідно до графіка документообігу;
5. Обчислення амортизації в СТОВ «Україна» здійснюється виходячи з нормативного терміну експлуатації, за допомогою прямолінійного методу обчислення;
6. Звітним періодом для складання фінансової звітності на підприємстві є календарний рік;
7. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного року;
8. Фінансова звітність повинна бути достовірної та не містити помилок і перекручувань;
9. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх сальдо нерозподіленого прибутку, на початок звітного року; бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться по кожнім об’єкті окремо;
10. Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства по первісній вартості;
11. Запаси відбиваються в бухгалтерському обліку в СТОВ «Україна» по найменшій із двох оцінок: первісної вартості або чистої вартості реалізації;
12. Доходи відбиваються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, отриманих або підлягаючих одержанню;
13. Придбання відбиваються в обліку по вартості, що є сумою сплачених коштів або їх еквівалентів;
14. Облікова політика на підприємстві СТОВ «Україна» може змінюватися тільки у випадку, якщо змінюються статутні вимоги або вимоги вищого органа;
Підводячи підсумки щодо вищесказаного можна говорити про те, що в цілому на аналізованому підприємстві СТОВ «Україна» економічний стан задовільний.
2.2 Організація первинного обліку виробництва зернових культур
Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітними умовами надходження, зберігання та використання одержаної продукції. Це призводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів. Тому правильна організація обліку продукції рослинництва має особливо важливе значення. Ще до початку збирання врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити, як підготовлені місця приймання та збереження продукції, стан вагового господарства, підібрати і проконсультувати матеріально-відповідальних осіб тощо.
Первинний облік зернової продукції, отриманої від врожаю, можна здійснювати декількома методами. У господарстві вибирають той метод, що найбільше підходить до умов цього господарства.
При першому методі використовують Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля, при другому — Путівки на вивіз продукції з поля і при третьому — талони та спеціальні реєстри.
В аналізованому нами СТОВ «Україна» у даний час застосовується третій метод первинного обліку зернової продукції, тобто за допомогою талонів та спеціальних реєстрів.
Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік, в комори або інші місця тимчасового або постійного збереження застосовують талон шофера (ф. № 77а) і талон комбайнера (ф. № 77б). Талони виготовляються друкарським способом на щільному папері, різні за кольором. Талони різного кольору надалі полегшують облікову роботу. Кожний талон призначений для обліку одного бункера зерна, що відправляється від комбайна.
Відповідні талони, із заздалегідь заповненими в бухгалтерії підприємства реквізитами: назва підприємства, табельний номер та прізвище комбайнера (шофера, тракториста), підпис головного бухгалтера підприємства, дата, печатка тощо, реєструють у Журналі обліку виданих талонів (ф. № 118) та видають кожному комбайнеру (шоферу, трактористу), який буде зайнятий на збиранні урожаю, під розписку в зазначеному журналі.
При кожному відправленні від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає шоферу один талон комбайнера. Одночасно водій передає комбайнеру один талон водія. Якщо від комбайнера відправляється повний бункер зерна, ніякі записи в талонах не робляться. У цьому велика перевага цього методу обліку.
У тих випадках, коли комбайнер вивантажує половину або одну четверту частину бункера зерна, він на талоні, що передає шоферу, робить запис про кількість зерна, що відвантажується, (наприклад: 0,5 чи 0,25), указує дату та підтверджує своїм підписом. Аналогічні записи робить шофер на талоні, що передає комбайнеру.
Якщо шофер для повного завантаження автомашини одночасно приймає зерно від декількох комбайнів, то він одержує талони від декількох комбайнерів, що передали в бункер зерно та кожен комбайнер вручає свої талони. Таким чином, у шофера, що доставив зерно на тік, повинно бути стільки талонів комбайнера, від скількох комбайнерів він привозить зерно.
У кожного комбайнера до кінця зміни повинна бути така кількість талонів шоферів, скільки бункерів зерна він відправив від комбайна.
Зерно, що надійшло на тік або склад СТОВ «Україна», обов’язково зважується. Потім шофер передає вагарю талони, отримані від комбайнера, та Реєстр приймання зерна від шофера (ф. № 71а).
Зазначений Реєстр ведеться в одному екземплярі та постійно знаходиться в шофера. Зваживши автомашину з зерном, завідувач током записує номера талонів комбайнерів, прийнятих від шофера, прізвище шофера, що доставив зерно, номер транспортного засобу та інші дані в Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78), що також ведеться в одному екземплярі.
Розвантаживши зерно, водій повертається та вагар зважує транспортний засіб, записує у своєму реєстрі масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує від якого комбайна прийняте зерно. Кількість прийнятого зерна підтверджується в цьому реєстрі підписом шофера. Реєстр прийому зерна вагарем відкривається щодня на кожну культуру (сорт) та служить підставою для оприбуткування зерна.
Одночасно завідувач током фактичну масу прийнятого зерна записує до Реєстру приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом та передає шоферу.
Після закінчення робочого дня завідувач током підраховує в Реєстрі приймання зерна загальну масу прийнятого зерна за день та окремо від кожного комбайнера.
Шофер на підставі свого реєстру зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в Дорожній лист вантажного автомобіля та здає наприкінці дня або наступного дня диспетчеру або в бухгалтерію господарства.
Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від водіїв, а від нього в обмін отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює Обліковий лист тракториста-машиніста і здає його бригадиру або в бухгалтерію.
Талони комбайнера і талони шофера, здані наприкінці робочого дня завідувачеві током, разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції та прикладеними до них Реєстрами приймання зерна вагарем щодня передаються в бухгалтерію. На підставі цих документів роблять подальші записи в бухгалтерських регістрах СТОВ «Україна».
У бухгалтерії щодня звіряють дані регістри (ф. № 78а і ф. № 71а) та талони комбайнерів, шоферів прийняті від комбайна кожного бункера зерна і здані на тік. Після цього талони можуть бути видані в підзвіт комбайнерам та шоферам для повторного використання. Талони, на яких створені позначки про відвантаження неповних бункерів зерна, повторному використанню не підлягають.
Метод обліку врожаю зернових за допомогою талонів є в даний час найбільш прогресивним. Однак, він вимагає чіткої організації роботи всіх осіб, зв’язаних з урахуванням руху зерна та, відповідно, суворого дотримання документообігу.
Зерно, що надійшло від комбайнерів на тік, у більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Кожну партію зерна, відпущену для очищення, сортування та сушіння, зважують. По закінченні сортування та очищення визначають кількість і якість отриманої зернової продукції та встановлюють відсоток усушки і не використовуваних відходів. Якість продукції, що вийшла після сортування, у СТОВ «Україна» визначають за допомогою лабораторного аналізу. При цьому встановлюють натуру та вологість зерна до і після обробки, відсоток складу повноцінного зерна у відходах тощо. Результати процесу сортування відбивають в Акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. № 32).
Акт складають в одному екземплярі на кожну партію відсортованої продукції. Його підписує завідувач током, бригадир, вагар, агроном. Не пізніше наступного дня після сортування акт передають у бухгалтерію підприємства.
У СТОВ «Україна» значна частина зернової продукції відправляється безпосередньо з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища, виписують товарно-транспортну накладну на відправлення-приймання зерна, насіння і трав (ф. № 1 с. -г). Товарно-транспортні накладні в місці їхньої виписки реєструють у Реєстрі документів на вибуття продукції (ф. № 79). При відправленні зернової продукції на склади господарства, на кожну партію, що відправляється, виписують Накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87).
Зведеним документом про надходження та витрати продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції. Її складає завідувач током щодня після закінчення робочого дня по кожній культурі і сорту окремо.
Відомість руху зерна разом з первинними документами, на підставі яких вона складена, наприкінці робочого дня передають у бухгалтерію. Однак, перед здачею в бухгалтерію вагар відбиває всі дані про рух зернової продукції в Книзі складського обліку. Це дає можливість систематично контролювати рух зернової продукції на току та звіряти його з даними бухгалтерського обліку.
У бухгалтерії перевіряють усі документи, що надійшли, та звіряють їх з даними бухгалтерського обліку, а також враховують рух продукції по кожному току. Для цього складають Накопичувальну відомість руху зерна по кожній культурі. На СТОВ «Україна» дотримуються графіка документообігу (додаток Б).
Аналітичний облік витрат та виходу продукції по рослинництву в СТОВ «Україна» ведеться у Виробничих звітах по рослинництву, що складають один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів на підставі перевірених первинних документів, згрупованих у журналі обліку робіт і витрат та в інших регістрах бухгалтерського обліку. Потім облік ведуть в звіті по видам зернових культур та видам робіт незавершеного виробництва по встановлених статтях витрат.
Облік виробництва продукції рослинництва ведуть на рахунках 23 «Виробництво», при цьому в СТОВ «Україна» відкривають субрахунок 1 «Рослинництво». Субрахунок 231 є активним. По дебету цього рахунка враховують витрати на виробництво, а по кредиту вихід продукції.
При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки в залежності від видів витрат. Готову продукцію оприбуткують із кредиту рахунка 23 у кореспонденції з рахунком 27. Продукцію оприбуткують протягом року по плановій собівартості, що коректують наприкінці року до фактичної.
Накопичені у Виробничих звітах дані по витратах на виробництво використовуються для обчислення фактичної собівартості продукції, аналізу виробничих витрат, розробки планів, госпрозрахункових завдань та для інших управлінських цілей. Задоволення названих потреб викликає необхідність ведення обліку виробничих витрат по галузях і видам виробництв, структурним підрозділам, аналітичним рахункам та статтям виробничих витрат.
Стаття «Оплата праці з нарахуваннями» накопичує дані по усіх видах основної та додаткової заробітної плати працівників, зайнятих безпосередньо у виробництві зерна.
По статті відображають усі види грошових та натуральних видач, що носять, характер оплати праці працівникам, зайнятих на посіві зернових культур. Сюди віднесена оплата праці трактористів по підготовці ґрунту до посіву, обробці, збиранню посівів, а також транспортні роботи з відвезення готової продукції з поля на тік.
У витрати виробництва по даній статті включають оплату праці, нараховану за відрядними розцінками за виконані роботи по тарифним ставкам або за відпрацьований час, доплати за отриману продукцію з урахуванням її якості, за якість виконаних робіт, скорочення термінів робіт, надбавки трактористам за класність, доплати за збереження техніки, сполучення робіт в агрегаті тощо. По цій статті врахована продукція, видана трактористам, комбайнерам у рахунок оплати праці по встановленій оцінці.
Списання сум заробітної плати, включаючи і оплату праці механізаторів визначають записом: Дт – 231; Кт – 661 «Розрахунки по заробітній платі», сума 41,2 тис. грн.
По статті «Насіння та посадковий матеріал» відбивають вартість витраченого на посів насіння по його фактичній вартості: поточного року – по плановій собівартості з коректуванням наприкінці року до рівня фактичної, минулих років — в оцінці по фактичній собівартості, купленого – по вартості його покупки з урахуванням витрат на доставку до місця збереження.
Списання вартості витраченого на посів насіння та посадкового матеріалу визначають записом: Дт – 231; Кт – 208 «Насіння та посадковий матеріал», сума 24,2 тис. грн.
Стаття «Органічні та мінеральні добрива» накопичує дані про вартість внесених у ґрунт добрив, а також показує їх фактичну масу. Витрати по доставці добрив у комору включаються в їх вартість, а витрати на підготовку добрив, доставку та внесення в ґрунт, відносяться на відповідні культури. продолжение
–PAGE_BREAK–
Списання мінеральних добрив на вирощування пшениці оформляють записом: Дт-231; Кт-208, сума 33,9 тис. грн.
У статтю «Засоби захисту рослин» включають вартість витрачених пестицидів, протравлювачів, гербіцидів та інших хімічних і біологічних засобів, використовуваних для боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками культур.
Списання гербіцидів на вирощування озимої пшениці оформляють записом: Дт – 231; Кт – 208, сума 8,9 тис. грн.
На статтю «Сировина та матеріали» відносять вартість сировини та інших матеріалів, що використовуються при виробництві зерна. У цю статтю включають витрачені шухляди, мішечну тару, бочки для питва та іншу тару і тарні матеріали.
Списання вартості витрачених матеріалів оформляється записом: Дт – 231; Кт – 209 “Інші матеріали”, сума 22,2 тис. грн.
У статтю «Роботи та послуги» включають послуги допоміжних виробництв свого підприємства, а також сторонніх організацій. Окремо виділяються послуги автотранспорту, транспортні роботи тракторів тощо. На дану статтю відносять транспортні роботи в частині перевезення матеріальних цінностей, що витрачаються на виробництво – насіння, нафтопродуктів, органічних та мінеральних добрив з центральних складів, складів виробничих підрозділів та інших місць їх постійного збереження на поле.
Списання вартості послуг допоміжних виробництв оформляється записом: Дт – 231; Кт – 234 «Допоміжні виробництва», сума 48,6 тис. грн.
Стаття «Витрати на утримання основних засобів» відображає витрати на обслуговування та експлуатацію, амортизацію та ремонт основних засобів, використовуваних у рослинництві. По цій статті враховують у СТОВ «Україна» витрату запчастин та паливно-мастильних матеріалів на ремонт і роботу тракторів і комбайнів. На статтю відносять суму амортизаційних відрахувань, віднесені на зернові культури.
Списання суми нарахованої амортизації основних засобів оформляється записом: Дт – 231; Кт – 131 «Знос основних засобів», сума 92,4 тис. грн.
Списання вартості нафтопродуктів на роботу тракторів, комбайнів, агрегатів та механізмів оформляється записом: Дт – 231; Кт – 203 «Паливо», сума 89,2 тис. грн.
У статтю «Страхові платежі» включають суму платежів по страхуванню посівів, основних засобів та іншого майна, використовуваного в рослинництві. Однак у СТОВ «Україна» страхування не здійснювалося.
Стаття “Інші витрати” виділена для обліку основних витрат рослинництва, що не ввійшли в попередні статті. Сюди відносяться: витрата спецодягу і спецвзуття працівниками зайнятими на вирощуванні озимої пшениці, витрати на науково-дослідні роботи тощо.
Списання МБП у рослинництві оформляється записом: Дт – 231; Кт – 22 «МБП», сума 20,4 тис. грн.
У статті «Витрати по організації виробництва і управління» відбивають галузеві і загально бригадні витрати рослинництва, що відносяться на цю статтю шляхом розподілу із субрахунку 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва» пропорційно встановленій базі. Загальновиробничі витрати, згідно з цими стандартами, прямо відносяться на фінансові результати.
Списання витрат на управління виробництвом оформляється записом: Дт – 231; Кт – 911 «Загальновиробничі витрати», сума 82,0 тис. грн. (додаток В).
Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведеться в Журналі-ордері № 10.2 с. -г. по рахунку 231 «Рослинництво», що заповнюється на підставі Виробничих звітів. У першому розділі журналу-ордера «Витрати виробництва» приводяться зведені дані витрат виробництва по підприємству в цілому: дебет рахунків виробництва та кредит рахунків обліку виробничих ресурсів. В другому розділі журналу-ордера відбиваються розрахунки витрат на виробництво по економічних елементах без внутрішньогосподарського обороту. В третьому розділі журналу-ордера роблять розрахунок фактичної виробничої собівартості випущеної продукції, виконаних робіт та послуг окремо по основному та допоміжному виробництвах. Підсумкові дані з першого розділу звіту з розбивкою по кореспондуючим рахунках записують у дебетову частину журналу-ордера, а з третього розділу – у кредитову частину. Загальний підсумок витрат та виходу продукції за місяць по аналітичних рахунках повинний відповідати підсумкам оборотів по дебету та кредиту рахунка 231, відбитим у Журналі-ордері № 10.2 с. -г. та Головній книзі.
2.3 Обчислення собівартості зернових культур
Одним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив та інших засобів виробництва. Для об’єктивного обчислення собівартості продукції потрібно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до цього або іншого звітного періоду, а також точно відобразити весь оприбуткований урожай сільськогосподарських культур.
Перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих.
Об’єкт обчислення собівартості в рослинництві – види продукції одержуваної від кожної сільськогосподарської культури, а також сільськогосподарські роботи, виконувані в даному звітному періоді або даному звітному році під врожай майбутнього року.
Обчислення собівартості продукції рослинництва, також робіт і послуг роблять у наступній послідовності: спочатку розподіляють по призначенню витрати на утримання основних засобів, витрати по зрошенню та осушенню земель і списують послуги бджільництва по запиленню сільськогосподарських культур. Потім на облікові об’єкти відносять різницю між фактичною та плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати.
Таким чином, на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) – кількість та повна вартість отриманої від врожаю продукції.
Обчислення собівартості зернових культур здійснюється за наступною методикою: витрати на оброблення та збирання зернових культур, включаючи витрати по очищенню та сушінню зерна на току, складають собівартість зернових відходів та соломи. Загальну суму витрат, враховану по дебету відповідного рахунка, за винятком вартості соломи розподіляють на зерно та зернові відходи пропорційно до питомої ваги повноцінного зерна, що міститься в зернових відходах.
Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів визначають діленням витрат вирощування зернових культур на відповідну фізичну масу зерна і зернових відходів після очищення і сушіння.
При цьому собівартість соломи визначають, виходячи з відрахованих на неї витрат по нормативах, встановленим у господарстві на основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скирдування, а також інші роботи з заготівлі цієї продукції.
Узагальнений розрахунок собівартості продукції озимої пшениці наведено в таблиці 1.
Таким чином, в 2006 році фактична собівартість озимої пшениці склала 25,6 грн., фактична собівартість 1 ц зернових відходів – 12,8 грн. та фактична собівартість 1 ц соломи – 1,71 грн.
Таблиця 1
Розрахунок собівартості продукції озимої пшениці
Зміст запису
Кількість, ц
Сума, тис. грн.
1. Валовий збір
— зерно у бункерній вазі
— зерно після доробки і сушіння
— зернові відходи з 50% вмістом повноцінного зерна
— зернові відходи в переведенні на повноцінне зерно
(17228,5 * 50%)
— повноцінне зерно, що підлягає калькуляції (34457 + 8614,25)
— солома
46871
34457
17228,5
8614,25
43071
51671
2. Витрати на вирощування озимої пшениці, в т. ч.
— витрати на збирання соломи
1190,93
88,22
3. Витрати, що віднесені на повноцінне зерно (1190,93 — 88,22)
1102,71
4. Фактична собівартість 1 ц повноцінного зерна, грн. (1102,71 / 43071)
25,6
5. Фактичні витрати, що віднесені на зернові відходи (8614,25 * 25,6)
220,53
6. Фактична собівартість 1 ц зернових відходів, грн.
(220,53 / 17228,5)
12,8
7. Фактична собівартість 1 ц соломи, грн.
(88,22 / 51671)
1,71
2.4 Аудит виробництва зернових культур на підприємстві
Одна з основних проблем рослинництва – охорона та раціональне використання землі. Той факт, що за останні десятиліття в країні в наслідку ерозії, радіоактивного забруднення тощо, загублені мільйони гектарів ріллі, а склад гумусу в окремих районах знизився на 10-30%, свідчить про необхідність посилення аудиту, спрямованого на боротьбу з без господарським використанням земель, дотримання земельного законодавства.
У Земельному Кодексі України зазначено, що система раціонального використання землі повинна мати природоохоронний характер та передбачати збереження ґрунтів, скорочення негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ. Цим же документом встановлені основні напрямки охорони земель. Таким чином, при аудиті виробничої діяльності, необхідно установити, чи здійснюються в господарстві заходи щодо поліпшення земель, боротьба з вітровою та водяною ерозією тощо.
Земельне законодавство, також передбачає економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, що спрямоване на підвищення зацікавленості власників та землекористувачів, у тому числі орендарів.
При аудиті зернових культур важливо встановити причини загибелі посівів. Це може бути наслідок недостатньої роботи в боротьбі з водяною та вітровою ерозією ґрунтів, а також наслідком порушення агротехнічних заходів. На кожному підприємстві, у тому числі і на СТОВ «Україна» на основі матеріалів земельного огляду повинний бути встановлений облік земель, що піддаються ерозії, розроблені заходи боротьби з нею. Фактичне проведення таких заходів в аналізованому нами підприємстві відбивають у Звіті про проведення агротехнічних заходів щодо захисту ґрунтів, який заповнюють на підставі облікових аркушів трактористів-машиністів, книзі бригадира та інших документів. продолжение
–PAGE_BREAK–
Успішному розвитку землеробства в значній мірі допомагає обґрунтоване планування виробничої програми. При перевірці цього питання в першу чергу встановлюють, чи намічені заходи щодо поліпшення сільськогосподарських угідь.
Після цього аналізують виконання виробничої програми по підприємству в цілому та у розрізі виробничих підрозділів. Важливо перевірити вірогідність даних по посівній площі. З цією метою загальний обсяг робіт, виконаних при посіві зернових культур на основі облікових аркушів трактористів-машиністів порівнюють з посівною площею в складеному Звіті. У кожнім випадку розбіжності даних необхідно встановити причини виявлених розбіжностей.
При аудиті зернових культур необхідно забезпечити повний контроль за повнотою та своєчасністю оприбуткування вирощеного врожаю, на це в першу чергу повинний бути спрямований внутрішньогосподарський контроль. Він охоплює всі процеси, зв’язані з доставкою вирощеного врожаю на тік, зважуванням, доробкою і сушінням, збереженням, обліком тощо. Важливе значення має контроль вірогідності даних про масу намолоченого і доставленого зерна на тік. Наслідком відсутності точного обліку кількості в документах на відправлення зерна від комбайна на тік є розбіжності даних. З цією метою необхідно по кожному талону контролювати відхилення маси кожної партії доставленого зерна від середньої маси по господарству за той же день.
Для зіставлення використовують дані умовної бункерної маси і фактичної маси бункерів. Випадки недовозу зерна на тік по окремих рейсах виявляють порівнянням кількості талонів шофера і талонів комбайнера, а також з їх записами в Реєстрі, що веде вагар на току.
Відповідно до інструкції про перевезення зерна обов’язково зважують тару по кожнім рейсі. Як з’ясувалося в результаті дослідження на аналізованому нами СТОВ «Україна» даного правила не дотримуються, а зважують тару тільки на початку дня. Тому в кожнім наступному рейсі облікові дані про масу тари збільшуються на масу витраченого палива, а дані про масу зерна автоматично зменшуються на таку ж кількість щодо фактично перевезеного. У результаті на току накопичуються невраховані надлишки зерна.
По даним первинних документів на оплату праці виявляють правильність нарахування оплати праці виходячи із об’єму виконаних робіт, норми виробітку та розцінок.
При перевірці списання предметів праці використовують накладні, ЛЗК, акти на списання добрив тощо, звертаючи увагу на дотримання норм витрат матеріалів. Документами по обліку витрат засобів праці служать розрахунок нарахування амортизації виходячи із видів основних засобів та встановлених норм і Відомість розподілу амортизації між галузями рослинництва.
При аудиті вірогідності списання зерна на витрати в СТОВ «Україна» визначають середній відсоток його вологості та засміченості до і після обробки. Різницю у вологості та засміченості приймають за допущену норму списання його на усушку. Отриману середню норму множать на загальний валовий збір, у первісній бункерній масі і розраховують масу зерна, що підлягає списанню.
Як з’ясувалося в результаті аналізу на досліджуваному нами СТОВ «Україна» у заключному етапі аудиту зернових культур встановлюють: стан ведення талонів та реєстрів, правильність і якість їхнього заповнення; факти сполучення посад вагаря, комірника і зав. током однією людиною; наявність аналізів якості зерна (вологість та засміченість); дотримання правил зважування тари та зерна.
2.5 Шляхи удосконалення організації обліку виробництва зернових культур
З переходом до ринкових відносин, зі створенням різного роду об’єднань, організацій, акціонерних товариств тощо, особливе значення приділяється прийняттю єдиних правил бухгалтерського обліку та звітності, максимально наближених до світової практики. Зневага світовою практикою може позбавити підприємства аграрного сектора можливості впровадження категорій світової ринкової економіки, маркетингу, нового механізму встановлення господарських зв’язків. Бухгалтерські баланси підприємств, у дійсних умовах господарювання, повинні щорічно публікуватися з метою забезпечення партнерської відкритості та гласності про фінансові результати діяльності підприємства.
Удосконалення методів господарювання, демократизація управління, посилення режиму економіки — є головними факторами інтенсифікації виробництва. На їхню мобілізацію спрямовані рішення Міністерства Фінансів України, що планує завершення формування нового механізму на основі послідовного здійснення ринкової господарської діяльності у всіх галузях управління, а також приведення економіки країни до ринкових відносин.
У зв’язку з цим підвищуються вимоги до обліку щодо інформаційного забезпечення процесу інтенсифікації виробництва, раціонального використання усіх видів ресурсів, посилення боротьби з безгосподарністю в народному господарстві. В умовах повного госпрозрахунку не знижується, як затверджують деякі фахівці, а значно збільшується роль обліку та контролю витрат на виробництво та формування собівартості продукції.
Отже, розглянемо основні шляхи удосконалення бухгалтерського обліку в дійсних умовах господарювання СТОВ «Україна»:
а) установити на підприємстві облікову політику з допомогою якої СТОВ «Україна» буде дотримуватись єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку та звітності господарських операцій та порядку оцінювання об’єктів обліку;
б) суворе дотримання документообігу на підприємстві;
в) методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, коментарі);
г) кадрове забезпечення (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації фахівців бухгалтерського обліку);
д) затвердити робітничий план рахунків.
Регулюванню з боку господарства підлягають аспекти бухгалтерського обліку, зв’язані з узагальненням інформації та складанням звітності, необхідної зовнішнім користувачам. Порядок, форми, терміни та структура інформації та звітності для внутрішніх користувачів регулюється суб’єктом господарювання.
На сучасному етапі найважливішим фактором, що сприяє удосконаленню управління та поліпшенню якості економічної інформації, є автоматизація виробництва.
При автоматизації обліку витрат та виходу продукції рослинництва, у тому числі зернових культур, значно підвищується якість роботи, а також скорочується кількість витрат часу на обробку інформації.
Автоматизація обліково-планових робіт забезпечує високий рівень організації праці працівників сфери управління, дозволяє значно зменшити витрати часу на обчислення та розрахунки, а також створює умови для підвищення продуктивності праці і здешевлення облікового апарату.
Автоматизація полегшує впровадження раціональних форм облікової праці (поділ, нормування, сполучення професій тощо), а також сприяє уніфікації форм первинних документів та їх методів, обробки, прискоренню документообігу, скороченню термінів одержання виробничої інформації.
Найбільшою популярністю на ринку автоматизації бухгалтерського обліку користується програмне забезпечення, вироблене фірмою «1С». На мою думку, найкращим варіантом буде впровадження в СТОВ «Україна» програми 1С: Підприємство 7.7., а саме конфігурації «1С: Бухгалтерія 7.7. для України».
Програмний продукт «Конфігурація для сільськогосподарських підприємств України», який є доповненням до типової конфігурації «Бухгалтерський облік для України» та становить типове рішення для автоматизації обліку на підприємствах сільського господарства. Конфігурація охоплює основні види діяльності сільськогосподарських підприємств:
Рослинництво та тваринництво;
Переробка та зберігання власної продукції рослинництва та тваринництва;
Переробка давальницької продукції;
Надання послуг сільськогосподарського характеру.
В порівнянні зі стандартною конфігурацією в програмному продукті передбачені механізми ведення бухгалтерського обліку, характерні для сільського господарства:
Дороблений стандартний план рахунків з урахуванням специфіки сільського господарства;
Реалізована можливість обліку голів тварин по трійній аналітиці (кількість, вага та сума);
Передбачений механізм ведення обліку продукції сільськогосподарського виробництва на протязі року по плановій собівартості з виведенням фінансового результату по різним видам діяльності тощо.
Амортизація обліку рослинництва передбачає заповнення планової собівартості для кожної окремої продукції та подальший її рух по цій ціні. Всі витрати, які відносяться до того або іншого виду діяльності збираються на протязі року на той вид діяльності, а роботи допоміжних виробництв розподіляються за будь-який період на конкретну культуру. Також можливий аналіз витрат не тільки в розрізі видів витрат та культур, але і з аналітикою по полям, що зручно для великих аграрних підприємств та агро виробничих холдингів.
Переробка продукції рослинництва враховується спеціально створеними документами (від зібрання урожаю з поля та до списання втрат при збереженні і розподілу витрат).
Для автоматизації обліку тваринництва розроблений довідник «Тварини», який включає в себе планову собівартість, собівартість приросту та вид діяльності. Передбачена також специфіка обліку тварин основного стаду. Тваринництво автоматизовано цілим журналом документів від приплодів та приростів і до списання та забою. Окремий контур передбачає калькулювання собівартості продукції тваринництва зі сторнуванням планової вартості до фактичної.
Нарахування заробітної плати. Заробітна плата працівникам сільського господарства нараховується та розраховується стандартними сільськогосподарськими документами «Табель-наряд», «Подорожній лист тракториста-машиніста», «Подорожній лист». Для інших видів начислення передбачені типові документи для розрахунку заробітної плати працівникам або цілому списку з одночасним розподілом по рахункам витрат.
Необхідно відзначити той не малозначимий факт, що при переході на автоматизовану форму обліку, підприємство зіштовхнеться з проблемою відсутності кваліфікованих фахівців в області автоматизації. Щоб ця проблема не стала каменем спотикання в обліковій роботі підприємства на наш погляд необхідно:
1. Залучати до роботи молодих фахівців, що володіють знаннями відносно конфігурації «1С: Бухгалтерія 7.7. для України»;
2. Провести систему заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації працівників підприємства, для того, щоб вони могли формулювати вимоги до програмних засобів, оцінювати їх якість та ефективність, вибирати програмні засоби, найбільш відповідним конкретним запитам тощо.
3. Аналіз виробництва зернових культур у СТОВ «Україна»
3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
СТОВ «Україна» Марківського району було реорганізовано з КСП «Радянська Україна» в підприємство нового типу, засноване на добровільних принципах і приватній власності на землю та майно.
Дане перетворення з’явилося наслідком Указу Президента України «Про негайні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки» від 03.12. 1999 р. № 1529199. При цьому право вільного виходу їх підприємства гарантується частиною 2 ст.14 Конституції України і не може бути обмежене рішенням загальних зборів членів СТОВ.
Основними напрямками діяльності СТОВ «Україна» є:
Виробництво сільськогосподарської продукції;
Збереження сільськогосподарської продукції;
Реалізація сільськогосподарської продукції оптом та вроздріб;
Виконання ремонтних послуг.
СТОВ «Україна» розташована в центральній частині Марківського району, і в північній частині Луганської області. Господарський центр знаходиться в пгт. Марківка, що одночасно є адміністративним центром та розташоване в 140 км від обласного центра м. Луганська. Марківський район граничить з Російською Федерацією. Недалеко від СТОВ «Україна» проходить траса на Кантемирівку. Марківський район граничить також з Біловодським, Новопсковським та Мілоським районами. Між цими районами прокладені гарні асфальтовані дороги. Це полегшує доставку реалізованої продукції. А реалізують її в основному в сусідні райони та у м. Луганськ.
На території СТОВ «Україна» переважають чорноземи. Господарство знаходиться в зоні континентального клімату, але зволоження недостатнє, особливо влітку. Взимку великі морози, а літо жарке та посушливе. Це негативно відбивається на обробленні різних культур. А рослинництво – це основна галузь діяльності підприємства.
СТОВ «Україна» має у своєму розпорядженні землю, тракторні бригади (їх п’ять), свиноферми, ферми для корів, ремонтні майстерні, гараж, тік. Маються в наявності також різні трактори, різна сільськогосподарська техніка, машини, комбайни, навантажувачі тощо. Всього в СТОВ «Україна» працює 162 робітника.
Уся земельна площа СТОВ «Україна» орендована в трудового колективу та непрацюючих. У СТОВ «Україна» діють пайові відносини. Кількість пайовиків складає 809 чоловік. На одного пайовика приходиться 6,9 га загальної земельної площі. До реформування господарство мало в розпорядженні ліси і сади, а потім усе було передано державі.
Після реформування колишнього КСП «Радянська Україна» керівний склад та головні фахівці в СТОВ «Україна» не змінилися. Схематично структуру управлінського персоналу можна представити в такий спосіб:
Рис.1. Структура управлінського персоналу
Структуру бухгалтерії можна представити в такий спосіб:
Рис.2. Структура бухгалтерії
Для подальшої характеристики нашого господарства складемо порівняльний аналітичний баланс (додаток Г, Д).
Як бачимо, у 2006 році в порівнянні з 2005 р. вартість майна підприємства збільшилася на 145 тис. грн., у тому числі за рахунок збільшення виробничих запасів на 482 тис. грн., готової продукції – на 2 тис. грн. Зміна підсумків балансів за 2005 р. та 2006 р. розуміється тим, що відбулося збільшення саме тих величин, що займають найменшу питому вагу в загальній вартості майна балансу (інші оборотні активи – 0,63% — 2005 р.; 0,69% — 2006 р.; готова продукція – 2,61% — 2005 р.; 2,64% — 2006 р). Незважаючи на те, що основні засоби займають більш значиме місце в загальній сумі вартості майна (2005 р. – 39,26%; 2006 р. – 37,01%), їх зміна, тобто зменшення, вплинуло, тому що різниця підсумків балансів стала позитивною за рахунок зміни багатьох інших складників балансу. продолжение
–PAGE_BREAK–
Розглядаючи пасив, можна сказати, що збільшився резервний капітал на 3,34%, незважаючи на те, що статутний капітал не змінився, але у нас зникли зобов’язання. Це спостерігається в умовах, коли найбільшу питому вагу мають статті: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2005 р. – 2,01%; 2006 р. – 2,53%; поточні зобов’язання по розрахунках з отриманих авансів – 2005 р. – 4,06%; 2006 р. – 4,02%.
Розглядаючи статті активів та пасивів порівняльного аналітичного балансу необхідно врахувати, що значимих відмінностей у результатах, що характеризують зміну у відсотках до зміни підсумків балансу не спостерігається.
Для більш точного визначення спеціалізації нашого господарства розрахуємо коефіцієнт спеціалізації. Спеціалізація господарства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації продукції, у якій відбивається характер його економічних зв’язків з народногосподарським комплексом і його роль у суспільному поділі праці (таблиця 2).
Як ми бачимо за даними таблиці 2, відбулося збільшення товарної продукції зернових, цукрового буряка, КРС, свиням, молоці, іншої продукції тваринництва, реалізації іншої продукції, робіт, послуг, а зменшення по соняшнику, іншій продукції рослинництва, промисловій продукції. Але з таблиці ми бачимо, що в 2006 році відбулося збільшення товарної продукції в цілому по господарству. В цілому у порівнянні з 2004 р. покращилася структура по рослинництву та тваринництву.
Таблиця 2
Склад та структура товарної продукції
Найменування
Роки
Номер в ранжированому ряді
2004
2005
2006
сума виручки, тис. грн.
питома вага,%
сума виручки, тис. грн.
питома вага,%
сума виручки, тис. грн.
питома вага,%
Зернові, всього
1367
40,8
782
29,8
1953
45,1
1
Соняшник
1075
32,1
359
13,7
384
8,9
4
Цукровий буряк
149
4,4
186
7,1
298
6,9
6
Інша продукція рослинництва
57
1,7
56
2,1
31
0,7
8
Всього по рослинництву
2648
79,1
1383
52,7
2666
61,5
–
ВРХ
118
3,5
124
4,7
448
10,3
3
Свині
306
9,1
498
19,0
800
18,5
2
Молоко
156
4,7
377
14,4
328
7,6
5
Інша продукція тваринництва
1
0,03
1
0,04
9
0,2
10
Всього по тваринництву
581
17,3
1000
38,1
1858
36,6
–
Промислова продукція
81
2,4
200
7,6
16
0,4 продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
Урожайність, ц/га
Продуктивність праці, люд. /год.
Відхилення
2005 р.
2006 р.
2005 р.
2006 р.
2005 р.
2006 р.
умовно
всього
В тому числі
витрати праці
Урожайність
Зернові, всього
25,8
28,9
23,9
26,4
0,62
0,76
0,69
0,14
0,07
0,07
В т. ч.: озима пшениця
23,4
33,3
29,1
29,3
0,68
0,98
0,97
0,3
0,29
0,01
Ячмінь
28,1
18,7
20,4
20,6
0,57
0,39
0,38
-0,18
-0, 19
0,01
Овес
37,5
14,3
22,2
23,1
0,83
0,33
0,32
-0,5
-0,51
0,01
Отже, ми бачимо що в аналізованому нами підприємстві СТОВ «Україна» у період з 2005 по 2006 роки продуктивність праці, при виробництві зернових культур збільшилася. Таким чином, якщо в 2005р. вона була дорівнює 0,62 люд. /год., то в 2006 році склала 0,76 люд. /год. Вирішальним фактором у даному збільшенні стало те, що в 2006 році збільшилася урожайність зернових культур на 0,07 ц/га.
3.4 Аналіз собівартості зернових культур на підприємстві
В аналізі результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств показники собівартості займають центральне місце, тому що головна роль у зміцненні та подальшому розвитку економіки належить зниженню собівартості.
Собівартість – це частина вартості виготовленої продукції, тобто витрати спожитих засобів на виробництво та оплату праці в грошовому вираженні. Інша частина вартості продукту – чистий доход. Зниження собівартості – найважливіша умова зміцнення не тільки економіки підприємств, але і зниження роздрібних цін на продовольчі та інші споживчі товари, зроблені із сільськогосподарської сировини.
Основною задачею аналізу собівартості продукції рослинництва є об’єктивна оцінка ступеня виконання плану зниження собівартості продукції в цілому по підприємству, окремим галузям та видам продукції. А також найбільш повне виявлення резервів, боротьба за максимальне скорочення витрат праці та засобів на виробництво одиниці продукції.
Питання зниження собівартості продукції придбали ще більше значення при переході сільськогосподарських підприємств на самооплатність та самофінансування, тому що в цих умовах для нормальної господарської діяльності потрібна наявність достатньої суми прибутку і систематичне підвищення рентабельності підприємства.
Аналіз виконання плану по собівартості продукції рослинництва доцільно починати з визначення ступеня виконання планового завдання по узагальненому показнику, тобто по сумі усіх видів продукції рослинництва.
Надалі варто визначити виконання плану собівартості по кожному виду продукції рослинництва. Для цього необхідно залучити не тільки планові та фактичні показники звітного року, але і дані за минулі роки.
Собівартість одиниці продукції землеробства, у тому числі і зернових культур, залежить від двох груп факторів:
а) від витрат підприємства на обробіток землі;
б) від кількості продукції зібраної з одиниці земельної площі.
Виробничі витрати підрозділяються на дві великі групи: основні витрати в процесі самого виробництва та витрати по управлінню та обслуговуванню. Витрати в процесі самого виробництва в ході аналізу також варто підрозділяти на витрати до збиральної, збиральної та післязбиральної стадії. На рівень урожайності сільськогосподарських культур вирішальне значення роблять витрати, здійснені в до збиральний період, тоді як витрати, зв’язані зі збиранням, у свою чергу, залежать від величини досягнутої урожайності.
Слід зазначити, що сполучення факторів, що впливають на рівень собівартості одиниці продукції рослинництва, може бути різним.
Інтенсифікація виробництва за інших рівних умов та якісному землеробстві обумовлює випереджальний ріст урожайності в порівнянні з ростом витрат на гектар посіву сільськогосподарських культур, що забезпечує зниження собівартості. Науково-технічний прогрес, удосконалення організації та технології виробництва спрямовані на те, щоб ріст урожайності супроводжувався зниженням витрат на 1га. Це дає найбільший економічний ефект. Можливі і інші сполучення залежності собівартості одиниці продукції від зміни рівня витрат та урожайності, при яких витрати зростають у більшому ступені, чим урожайність, це призводить до збільшення собівартості. Темпи зниження витрат повинні забезпечувати випередження темпів зниження урожайності, саме це сприяє зниженню собівартості.
До витрат у рослинництві відносяться сукупні витрати, що можуть бути представлені як у вартісному, так і в натуральному вираженні. Уся сукупність цих витрат, як правило, спрямована на формування виробництва продукції. Витрати в рослинництві можуть аналізуватися різними способами, у залежності від того, яка мета переслідується аналітиком. До таких цілей відносяться: дослідження структури витрат у розрізі існуючих: у бухгалтерському обліку їх класифікації по статтях та елементам; визначення беззбиткового обсягу виробництва продукції; визначення величини втрат від виробництва та розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження величини втрат.
Витрати по ступеню їх зміни в залежності від проміжку часу та обсягів виробництва підрозділяються на: постійні та перемінні витрати.
Постійні витрати володіють двома характеристиками – вони існують навіть тоді, коли виробництво припинене або ще не почате і вони не змінюються зі зміною обсягів виробництва.
Перемінні витрати дорівнюють нулю при припиненні виробництва та вони змінюються зі зміною виробництва.
Для визначення рівня собівартості визначеного виду продукції рослинництва, необхідно фактичне значення за аналізований період порівняти з плановими показниками.
Факторний аналіз собівартості 1ц рослинництва припускає одержання результатів, зв’язаних з визначенням розміру впливу зміни рівня урожайності та витрат на 1га на зміну собівартості продукції в двох вимірах:
а) у розрахунку на одиницю продукції;
б) у розрахунку на весь обсяг продукції.
Визначення впливу цих факторів на собівартість одиниці продукції відіграє важливу роль при з’ясуванні причин можливої перевитрати або втрат та для прийняття управлінських рішень у масштабах галузі або всього господарства.
Для визначення правильності виконання розрахунків зіставляють суму розміру впливу факторів із загальним відхиленням, роблячи це попарно, окремо за одиничними показниками та окремо по сумарним.
У тому випадку, якщо аналіз виконується в цілому по галузі, то на підставі отриманих в його ході результатів, можна визначити види продукції по яким спостерігається найбільша (найменша) перевитрата (економія), а також, визначити суму перевитрати або економії в цілому по галузі, в залежності від результатів, отриманих в ході аналізу, приймають рішення про перегляд структури виробленої продукції, а також приймають рішення, що стосуються управління витратами. Якщо в результаті аналізу була отримана перевитрата коштів, то аналіз необхідно продовжити. Отриману ж економію, як правило, навіть не аналізують. продолжение
–PAGE_BREAK–
Для більш повного аналізу господарської діяльності СТОВ «Україна» розглянемо в якому ступені на дане підприємство впливають витрати та урожайність на зміну собівартості зернових культур.
Отримані в результаті розрахунків дані таблиці 10, свідчать про те, що за аналізований період собівартість зернових культур у СТОВ «Україна» зменшилася, якщо в 2005 році вона складала 29,6 грн. за 1ц, та вже в 2006 році собівартість зменшилася на 3,2 грн. (29,6-26,4) на 1ц, та на 190080 грн. на весь обсяг виробленої продукції зернових культур. Як видно з таблиці, зниження собівартості відбулося в більшому ступені завдяки зменшенню витрат, даний резерв зменшив собівартість на 0,4 грн. на 1ц, а на весь валовий збір на 23760 грн. Другим джерелом зниження собівартості зернових культур є підвищення урожайності. Завдяки цьому резерву, собівартість аналізованих культур знизилася на 2,8 грн. на 1ц і відповідно в грошовому вираженні на 166320 грн. на весь обсяг.
Собівартість озимої пшениці зменшилася на 0,73 грн. на 1 ц та на 31441,83 грн. на весь обсяг виробленої продукції, за рахунок зменшенню витрат на 0,34 грн. на 1 ц та підвищенню урожайності на 0,39 ц/га.
Собівартість ячменю збільшилась на 2,9 грн. на 1 ц та на 38233,6 грн. на весь обсяг виробленої продукції. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на 3,4 грн. на 1 ц та на весь валовий збір 44825,6 грн.
Собівартість вівса також зменшилась на 1,8 грн. на 1 ц та на 5821,2грн. на весь обсяг виготовленої продукції за рахунок зменшення витрат на 1,21 на 1 ц, а на весь валовий збір на 3913,14 грн., та збільшення урожайності на 0,59 ц/га.
Таблиця 10
Факторний аналіз впливу рівня урожайності та витрат на 1 га на зміну собівартості зернових культур в СТОВ «Україна»
Вид продукції
Вихід продукції, ц
Витрати на 1 га, тис. грн.
Собівартість 1 ц, грн.
Відхилення
зі всієї площі,
з 1 га
2005 р.
2006 р.
2005 р.
2006 р.
умовно
Всього
в тому числі
2005 р.
2006 р.
на 1 ц
на весь об’єм
урожайність з 1 га
витрати на 1 га
на 1 ц
на весь об’єм
на 1 ц
на весь об’єм
Зернові, всього
59400
23,9
26,4
0,71
0,69
29,6
26,4
26,8
-3,2
-19008
-2,8
-166320
-0,4
-23760
В т. ч.: озима пшениця
43071
29,1
29,3
0,76
0,75
26,33
25,6
25,94
-0,73
-31441,83
-0,39
-16797,69
-0,34
-14644,14
Ячмінь
13184
20,4
20,6
1,17
1,24
57,3
60,2
5608
2,9
38233,6
-0,5
-6592
3,4
44825,6
Овес
3234
22,2
23,1
0,37
0,34
16,61
14,81
16,02
-1,8
-5821,2
-0,59
-1908,06 продолжение
–PAGE_BREAK–
-1,21
-3913,14
При подальшому аналізі необхідно більш детально вивчити причини, що зробили позитивний або негативний вплив на рівень собівартості.
Витрати на 1га посіву складаються з ряду статей. Щоб установити, за рахунок яких статей допущена перевитрата або економія, а також розкрити резерви зниження витрат на 1га посіву їх варто зіставити з плановими нормативами.
Розмір витрат по багатьом статтям є величиною, похідною від кількості та ціни відповідного елемента витрат. Наприклад, витрати на оплату праці залежать від кількості витрачених людино-годин на 1га посіву або на 1ц продукції та рівня оплати праці 1 люд/год.; витрати на насіння, пальне, добрива – від їх кількості та ціни.
У цьому зв’язку при аналізі постатейних витрат треба з’ясувати вплив на собівартість продукції кількісних та вартісних показників по видах сільськогосподарських культур. Для вивчення впливу кожного елемента можна використовувати прийом ланцюгових підстановок або обчислення абсолютних різниць.
Визначення рівня постатейних витрат та виконання плану по них простежимо по зернових культурах в аналізованому підприємстві СТОВ (таблиця 11).
Дана таблиця свідчить про те, за рахунок яких статей відбулося відхилення витрат на виробництво 1ц зернових культур.
У звітному 2006 році в порівнянні з плановим зросли виробничі витрати на: оплату праці, добрива, роботи і послуги, ПММ, витрати на основні засоби, на поточний ремонт та інші витрати, а не зросли витрати в поточному році тільки по одній статті – «насіння» з 23,9 грн. до 24,2 грн., що зв’язано з додатковою закупівлею насіння зернових культур елітних сортів.
Що стосується собівартості, то з таблиці бачимо, що вона відповідно витратам зросла по всіх статтях, за винятком статті «насіння».
Таблиця 11
Аналіз структури витрат на виробництво зернових культур у СТОВ «Україна»
Аналіз витрат
Собівартість 1 ц, грн.
Собівартість 1 ц,%
Відхилення
2005 р.
2006 р.
2005 р.
2006 р.
грн.
%
Витрати на оплату труда
38,6
41,2
9,06
8,9
2,6
-0,16
Насіння
23,9
24,2
5,62
5,23
0,3
-0,38
Добрива
36,8
42,8
8,64
9,24
6,0
0,6
Робота та послуги
40,2
48,6
9,43
10,50
8,4
1,06
ПММ
84,2
89,2
19,77
19,27
5,0
-0,5
Електроенергія
20,4
22,2
4,79
4,79
1,8
Витрати на основне виробництво
74,4
82,0
17,47
17,71
7,6
0,21
Поточний ремонт
88,6
92,4
20,79
19,96
3,8
-0,84
Інші витрати
18,9
20,4
4,43
4,41
1,5
-0,03
Всього
426
463
100,0
100,0
37
–
Значних відхилень відносних показників, що характеризують структуру витрат, у звітному році, у порівнянні з плановим не спостерігається. Необхідно відзначити, що найбільший вплив на зміну собівартості зробила стаття витрат «ПММ», а найменше «електроенергія».
3.5 Шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур
Функції управління – це спеціалізований, відособлений вид управлінської діяльності. Найбільш істотною ознакою управлінських функцій є однорідність виконуваних у їх основі робіт, однакова спрямованість та характер застосовуваних і реалізованих при цьому рішень.
Оскільки підготовка, застосування та реалізація управлінських рішень носить поетапний характер, то і кожна функція управління, втілюючись в прийнятих та виконаних рішеннях, повинна проходити наступні етапи.
Планування – етап вироблення управлінського рішення, у процесі якого аналізуються та оцінюються можливі варіанти, вибираються найбільш ефективні з них, визначаються форми і засоби реалізації рішення.
Організація – сукупність управлінських робіт з доведення рішення до виконавців, організація та регулювання їхньої діяльності реалізації рішення по усуненню виникаючих у виробництві відхилень від плану.
Мотивація – пропозиція надання відповідних грошових винагород в обмін на зусилля.
Контроль – процес забезпечення мети.
Таким чином, уся діяльність по здійсненню будь-якої функції управління планується, поправляється, враховується та аналізується.
Для ефективного та прибуткового виробництва необхідно більш уважно підходити до питання управління, тому що дотепер у сільськогосподарських підприємствах застосовуються рутинні, дуже застарілі технології управління. При цьому не можна розраховувати на ріст продуктивності управлінської праці та ефективність управління. продолжение
–PAGE_BREAK–
Дослідження підтверджують, що в області формування стилю лідерства та структури управління наші керівники, фахівці не користуються передовим професійним досвідом і сучасними теоріями.
Одне з пропозицій, що хотілося б внести у виробничу діяльність СТОВ «Україна» – це удосконалення управлінської структури та її функцій, зокрема в рослинництві при виробництві зерна.
Насамперед, необхідно відзначити, що в СТОВ «Україна» існують два рослинницьких підрозділи. Адміністративним центром відповідальності є підрозділи в цілому. Виконувані ними виробничі процеси — це виробництво продукції рослинництва (зерна), а також ремонт тракторів та сільськогосподарських машин. Як уже відзначалося раніш, у структурі управління аналізованого підприємства відсутній принцип виділення центрів відповідальності та менеджменту виробничих витрат, зв’язаних з виробництвом зерна.
Менеджмент виробничих витрат
Основною діяльністю менеджера є визначення цілей господарювання. Але якщо ці цілі не були визначені, їх можна досягти лише за умови високоефективного ведення господарства, складниками якого є оптимізація обсягів виробництва зерна та, відповідно, виробничих витрат при його виробництві, а також максимізація доходу (прибутку).
Майже кожне рішення менеджера, що він приймає щодо виробничого процесу, зв’язане з формуванням виробничих витрат. Питання технології виробництва, його організації, покупки визначеного виду ресурсу або фінансові рішення безпосередньо впливають на кінцевий результат господарювання – доход (прибуток) через формування виробничих витрат. Кінцевим результатом менеджменту як процесу є ухвалення рішення, що і визначить рівень витрат.
Управління виробничими запасами та їх контролем буде сприяти зниженню собівартості зернової продукції або поліпшенню її якості, тим самим, забезпечуючи підвищення рівня прибутковості виробництва в СТОВ «Україна».
Одним з варіантів підвищення ефективності виробництва озимої пшениці є менеджмент зниження витрат на 1 га, тобто раціональне використання коштів, що виключає їх перевитрату, зокрема по витратах на насіння, пальне та витратам праці в люд. -год. В таблиці 12 розглянемо ефективність виробництва озимої пшениці при раціональному розподілі виробничих витрат на 1 га.
Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити наступні висновки: у господарстві йде перевитрата насіння на 0.5 ц або на 72,5 гривень на 1 га, перевитрата пального на 21 кг або на 79,8 гривень на 1 га. Норматив витрат праці на 1 га складає 26,4 люд. – год., а фактично витрачається 28,9 люд. – год. на 1 га, що збільшує витрати на оплату праці. За умови, що витрата коштів у перерахованих вище статтях витрат буде зменшена, це дає економію на 1 га – 12,3 гривень. Якщо врахувати те, що через несвоєчасне збирання, недбалості при транспортуванні, розкраданні втрати зерна складають близько 4 ц/га, то урожайність з 1 га повинна складати 30,4 ц/га. У сукупності зі зниженням витрат на 1 га це дало б зниження собівартості 1 ц на 2,4 гривень. Відповідно збільшився б прибуток з 1га на 191,22 гривень, а рівень рентабельності зріс на 29,18%.
Таблиця 12.
Підвищення ефективності виробництва озимої пшениці за рахунок раціонального використання виробничих витрат на 1 га
Показники
Факт
Проект
Відхилення
1. Витрати на насіння
1.1. Витрати насіння на 1 га, ц
2,9
2,4
0,5
1.2. Вартість 1 ц насіння, грн.
145
145
1.3. Витрати на насіння на 1 га, грн.
420,5
348,0
-72,5
2. Витрати на ПММ
2.1. Витрати ПММ на 1 га, кг
85
64
-21
2.2. Вартість 1 кг ПММ, грн…
3,8
3,8
2.3. Витрати на ПММ на 1 га, грн.
323
243,2
-79,8
3. Витрати праці
3.1. Витрати праці на 1 га, люд. -г.
28,9
26,4
-2,5
3.2. Вартість 1 люд. -год., грн.
1,7
1,7
3.3. Витрати праці на 1 га, грн.
49,13
44,88
-4,25
4. Посівна площа, га
2250
2250
5. Виробничі витрати на 1 га, грн.
696,96
684,66
-12,3
6. Втрати зерна при зборі, ц
6
2
-4
7. Урожайність, ц/га
26,4
30,4
4,0
8. Собівартість 1 ц зерна
25,6
23,2
-2,4
9. Трудомісткість 1 ц зерна, люд. -г.
1,09
0,87
-0,22
10. Ціна реалізації 1 ц, грн.
44,73
44,73
11. Виручка, грн.
1180,87 продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
люд.
Т
Т1
—
–
–
3. Кількість днів непрацездатності потерпілих
дні
Д
–
–
–
4. Показник частоти травматизму
Кч
Кч=Т/Р *1000
–
–
–
5. Показник тяжкості
Кт
Кт=Д/Т
–
–
–
6. Травматизму
7. Витрати на охорону праці, зокрема за колективним договором
грн.
факт. план
1674,5
1995
2451,5
8. Виручка від реалізації
тис грн.
3349
3390
4903
9. Джерела фінансування
Власні
10. Клас професійного ризику виробництва
22
22
22
11. Страховий тариф
%
0,2
0,2
0,2
12. Фонд оплати праці
тис грн.
2115
2050
1870
13. Розмір страхового внеску
грн.
423
410
374
14. Сума витрат ФСС від нещасних випадків і проф. захворювань
грн.
–
–
–
Аналізуючи дані таблиці, ми бачимо, що в СТОВ «Україна» фінансування витрат на охорону праці здійснюється достатньою мірою, що не суперечить Закону України «Про охорону праці».
На підприємстві за три роки не було зафіксовано жодного нещасного випадку, що позитивно характеризує роботу служби охорони праці.
Висновки та пропозиції
У даній дипломній роботі нами розглянута та проаналізована організація бухгалтерського обліку, виробництво і обчислення собівартості зернових культур, а також проведений аналіз ефективності виробництва зернової продукції в СТОВ «Україна».
На підставі проведеної нами роботи намічені основні напрямки удосконалення організації бухгалтерського обліку виробництва зернових культур та шляхи підвищення ефективності виробництва зерна в аналізованому підприємстві.
В даний час аналізоване нами СТОВ «Україна», як і більшість підприємств, знаходиться у важкому економічному становищі. Але при цьому воно є прибутковим та рентабельним, про це свідчить проведений нами аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів від реалізації зернових культур. Поряд з цим підприємство є також ліквідним, фінансово-незалежним та фінансово-самостійним, що в наші дні зустрічається досить рідко.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до чинного законодавства, за принципом подвійного запису відповідно до нового плану рахунків, що дозволяє одержати повну інформацію, необхідну для контролю за діяльністю підприємства.
Також необхідно відзначити, що в господарстві застосовується журнально-ордерна форма обліку.
Синтетичний облік виробництва зернових культур, відповідно до плану рахунків здійснюється на рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 231.
Аналітичний облік витрат та виходу продукції зернових культур ведуть у Виробничих звітах, що складаються щомісяця. Підсумкові дані виробничих звітів переносять в Журнал ордер № 10.2 с. -г., а з нього в Головну книгу. продолжение
–PAGE_BREAK–
У процесі аналізу на даному підприємстві було з’ясовано, що необхідно удосконалити організацію бухгалтерського обліку. Для цього на наш погляд необхідно: чітке встановлення та дотримання графіка документообігу; облік витрат необхідно вести по центрах відповідальності та проводити в бухгалтерському обліку виробництва зернових культур оперативний аналіз і контроль.
Аналіз стану розвитку зернового виробництва в СТОВ «Україна» свідчить про те, що в 2006 році відносно 2005 року підприємство значно збільшило обсяг виробництва зернових культур.
Аналізуючи фінансові результати від реалізації, ми прийшли до висновку, що в 2006 році підприємство одержало на 82,02 тис. грн., це більше ніж у 2005 році по озимій пшениці, по ячменю на 0,28 тис. грн. більше та по вівсу на 23,00 тис. грн. менше. По озимій пшениці це є наслідком того, що в 2006 році було зменшення собівартості продукції та зменшення ціни, але збільшення кількості реалізованої продукції, а по ячменю та вівсу відбулося сильне зменшення кількості.
Таким чином, аналіз валового збору говорить про те, що в 2006 році валовий збір зернових культур зріс на 5625 ц, у тому числі за рахунок збільшення урожайності на 2,5 ц.
Факторний аналіз впливу рівня урожайності та витрат на 1га, на зміну собівартості зернових культур у СТОВ «Україна» свідчить про те, що в 2006 році собівартість зернових знизилася, якщо в 2005 році вона: дорівнює 29,6 грн. на 1 ц, то в 2006р. зменшилася на 3,2 грн. і склала 26,4 грн. У даному випадку на собівартість значно вплинула зміна витрат на 1га – на 0,4 грн., а також зміна урожайності на 2,8 грн.
Заключним етапом аналізу підсумків роботи аналізованого підприємства необхідно розробити пропозиції по підвищенню ефективності управління виробництва зернових культур.
У даній дипломній роботі нами запропоновані основні напрямки по розробці пропозицій:
1. Удосконалення управлінської структури та її функцій;
2. Менеджмент зниження витрат;
3. Створення служби контролінгу.
Отже, якщо підприємство перегляне удосконалення управлінської структури та її функцій, то збільшить у загальній структурі частку більш врожайних сортів озимої пшениці та одержить додатково 191,22 грн. прибутку.
Менеджмент зниження витрат на 1 га, тобто раціональне використання коштів, що виключає їх перевитрату, зокрема по витратах на насіння, пальне і витратам праці в люд. -год., призведе до підвищення ефективності виробництва озимої пшениці.
Створення служби контролінгу як спеціального структурного підрозділу в СТОВ «Україна» дозволить скоординувати діяльність аналітичних служб, ефективно використовувати потоки інформації між підрозділами підприємства та подачу цієї інформації від підлеглих до керівника для прийняття управлінських рішень зокрема в рослинництві при виробництві зернової продукції.
/>
Рис. Структура товарної продукції
Додаток
Порівняльний аналітичний баланс, тис. грн.
Показники балансу
Актив
Абсолютні величини, тис. грн.
Питома вага,%
Відхилення
на к. 2005 р.
на к. 2006 р.
на к. 2005 р.
на к. 2006 р.
тис. грн.
%
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Незавершене будівництво
36
0,58
Основні засоби
Залишкова вартість
2401
2300
38,68
37,01
–101
–1,67
Первісна вартість
7931
7977
127,78
128,35
46
0,57
Знос
5530
5677
89,09
91,34
147
2,25
Всього по розділу I
2437
2300
39,26
37,01
–101
–2,25
II. Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси
816
1298
13,15
20,88
482
7,73
Тварини на вирощувані та відгодівлі
1527
1427
24,60 продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
В місцях тимчасового або постійного зберігання зерна
Шофер, зав. током (вагар)
При прийманні зерна вагарем
В бухгалтерію
Щоденно
1 рік
Дорожній лист вантажного автомобіля
Бухгалтерія
Механік (зав. гар), шофер, вагар
При перевозці зерна
Диспетчеру або безпосередньо в бухгалтерію
В кінці звітного або на початку наступного дня
1 рік
Виписка з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі
В місцях тимчасового або постійного зберігання зерна
Вагар, комбайнер, бригадир
При намолоті зерна
Бригадиру або в бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Обліковий лист тракториста-машиніста
Бухгалтерія
Механік (зав. гар), шофер, вагар, бригадир
При намолоті зерна
Бригадиру або в бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Акт на сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. № 32)
При надходженні зерна на тік
Зав. током, бригадир, вагар, агроном
При надходженні зерна на тік
В бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Товарно-транспортна накладна (ф. № 1 с/г)
Бухгалтерія
Бригадир, вагар
При відправленні зерна на приймальні або заготівельні пункти
В бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Реєстр документів на вибуття продукції (ф. № 79)
Бухгалтерія
Бухгалтер, комірник
При вибутті продукції
В бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Накладна внутрішньгосподарського призначення (ф. № 87)
Бухгалтерія
Керівник, бухгалтер, комірник,
При відправленні зернової продукції на склади господарства
В бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Відомість руху зерна та іншої продукції
Завідувач током
Зав. током
При надходженні та вибутті зерна
В бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Книга складського обліку
Склад
Зав. током
При надходженні та вибутті зерна
Залишається на складі
Залишається на складі
3 роки
Накопичувальна відомість руху зерна
Бухгалтерія
Головний бухгалтер
Рух зернової продукції
В бухгалтерію
В кінці кожного робочого дня
1 рік
Список використаної літератури
1. Хозяйственный Кодекс Украины. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. — 232 с.
2. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 140-5 від 14.09. 2006 // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2006. — № 23. — с.14-19.
3. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.99 // Відомості верховної ради України. – 2003. — №69. — с.14.
4. Закон України «Про охорону праці» № 2694 — XII від 14.10.92 // Все про бухгалтерський облік. — 2004. -№ 95
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», від 18.11. 2005 року №790 // Облік та фінанси АПК. — 2006. — № 6. — с.102.
6. Методичні рекомендації з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, наказ Мінагрополітики України від 18.02. 2001 року № 132 // Все про бухгалтерський облік. — 2003. — № 69. — с.14.
7. Методичні рекомендації по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємств розроблено на основі виконання доручення Президента України від 25.02. 2003 року № 1 – 1/203
8. Методичні рекомендації з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2006. — № 4. — с.1-52.
9. План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11. 1999 року № 291 // Баланс. – 2003. — № 16. — с.23.
10. Аиликова И.Е. Бухгалтерский учет. — Учебное пособие. — К.: Высшая школа. — 1994. — 432 с.
11. Болотошвили З.У. Основы охраны труда: Методическое пособие. – Луганск: ЛНАУ. – 2005. — 114 с.
12. Васин Ф.П. К вопросу о классификации затрат на производство // Бухгалтерский учет. — 1995. — № 4. — с.7-11.
13. Васькин Ф.И., Степаненко Н. Первичный учет продукции сельского хозяйства // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. — 2005. — № 6. — с.5-15.
14. Волосяненко М.І. Формування структури посівів за екологічністю і якісним станом земель // Агро світ. – 2007. — № 2. — с.24-32.
15. Герасимук І. Облік сільськогосподарських операцій з зерном у сільськогосподарських підприємствах // Бухгалтерія в сільському господарстві. — Харків. — 2004. — № 19. — с. 20-25.
16. Іваненко Л.Ю. Впровадження системи внутрішнього аудиту // Фінансовий контроль. – 2006. — № 6. — с.103-107.
17. Еремин Д.И. Оптимизация азотного питания яровой пшеницы для получения продовольственного зерна // Зерновое хозяйство. — 2007. — № 1. — с.9-16. продолжение
–PAGE_BREAK–
18. Діхтяр В. Від насінини до зернини // Агро перспектива. – 2007. — № 1. — с.52-55.
19. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: Навчальний посібник. — Львів. – Афіша. – 2004. — 320 с.
20. Лапін В.М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ. – 2004. — 142 с.
21. Лехман С.Д. Запобігання аварійності і травматизму в сільському господарстві: Навчальний посібник. – К.: У рожай. – 1993. — 272 с.
22. Луговой В.А. Организация учета затрат на производство // Бухгалтерский учет. — 2003. — № 7. — с.12-16.
23. Мазурова С.В. Сравнительная продуктивность яровых зерновых // Зерновое хозяйство. — 2007. — № 2. — с.17-22.
24. Маляр Ю.С. Учет затрат на производство и калькулирование себестоимости продукции // Налоги и бухгалтерский учет. — 2004. — № 25. — с.9-13.
25. Малышев А.В. Аудит ефективності діяльності: звітування про результати // Фінансовий контроль. – 2006. — № 5. — с.60-63.
26. Массаковский В.П. Удосконалення обліку та контролю витрат в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. — 1998. — № 3 –с.34-37.
27. Моляревский Ю.Н. Учет затрат на производство и калькулирование себестоимости продукции // Налоги и бухгалтерский учет. — 2005. — № 25. -с.10-18.
28. Нетыкша О. Организация процесса внутреннего аудита // Бухгалтерский учет и аудит. — 2002. — № 9. — с.47-55.
29. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. -2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Вища освіта. – 2003. — 800 с.
30. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навчальний посібник. Для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Кондор». — 2003. — 556 с.
31. Парнюк В.К. О практике калькулирования себестоимости продукции и противозатартном механизме // Экономика Украины. – 2001. — № 3. — с.11-19.
32. Пахомов А.В. Качество зерна яровой пшеницы современных сортов отечественной селекции // Зерновое хозяйство. — 2007. — № 2. — с.14-25.
33. Пизенгольц М.З. Бухгалтерский учет в сельском хозяйстве. — Учебное пособие. — М.: Росагропромиздат. — 1997. — 345 с.
34. Пинчук Л.Т. Сортовые особенности роста, формирования урожайности и качества зерна яровой твердой пшеницы // Зерновое хозяйство. — 2005. — № 8. — с.10-15.
35. Пичугин П.1: С Бухгалтерия 7.7. для Украины // Налоги и бухгалтерский учет. — 2003. — № 84. — с.39-44.
36. Плешанкова Л. Формирование себестоимости и цены продукции // Баланс. — 2004. — № 18. — с.35-37.
37. Рафикова Н.О. Совершенствование учета и анализа себестоимости сельскохозяйственной продукции // Вопросы статистики. – 2001. -№ 9. — с.55-59.
38. Рафикова Н.О. Совершенствование системы анализа производства зерновых культур // Вопросы статистики. – 2005. -№ 7. — с.15-21.
39. Родостовец В.И. Учет затрат в растениеводстве // Бухгалтерский учет. — 1995. — № 4. — с.60-70.
40. Саблук П.Г. Бухгалтерский учет в сельскохозяйственных предприятиях // Экономика АПК. — 2003. — № 3. — с.25-28.
41. Стоян B.I. Методологічні аспекти обліку витрат виробництва // Фінанси України. — 2006. — № 10. — с.4-10.
42. Суханова О.Н. Особенности моделирования производства зерна // Зерновое хазяйство. — 2006. — № 5. — с.12-18.
43. Талонов И.П. Эффективность агротехнических приемов формирования урожайности // Зерновое хозяйство. — 2006. — № 5. — с.14-28.
44. Томчук О.Ф. Усовершенствование учета и контроля затрат в сельскохозяйственных предприятиях // Экономика АПК. — 2003. — № 3. — с. 19-29.
45. Урусов В.О. О комплексной автоматизации учета // Бухгалтерский учет. — 1995. — № 9. — с.10-13.
46. Циков В. Отборные семена — основа высокого урожая // Баланс Агро. – 2006. — № 15. — с.1-3.
47. Чапли Д.Ф., Хисматулин Д.И. Об управлении производственными затратами на предприятии. // Бухгалтерский учет. — 2005. — № 2. — с.7-16.
48. Чубан Д.П., Капля Н.В. Бухгалтерский учет в сельском хозяйстве. – Учебное пособие. — М.: Росагропромиздат. — 1999. — 320 с.
49. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – Вища школа, 1995. — 351 с.
50. Шмидт Ю. Прогнозирование урожайности сельхозкультур // АПК: экономика, управление. – 2006. — № 10. — с.28-31.
51. Явлинский М.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит. – Учебное пособие. — К.: Высшая школа. — 1994. — 348 с.
52. Яшин Б.Н. Бухгалтерский учет: управленческий аспект. – Учебное пособие. — Ростов-на-Дону.: Информ. – 1998. — 285 с.
53. Яшневская О.П. Реформы в бухгалтерском учете, их значение. – Учебное пособие. — М.: Роспгропромиздат. — 1997. — 350 с.
54. Юрченко О. Методы учета затрат на производство продукции // Все о бухгалтерском учете. – 2006. — № 81. — с.1-12.