Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів

МІНІСТЕРСТВОАГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Дніпропетровськийдержавний аграрний університет
Інститутбіотехнології та здоров’я тварин
Біотехнологічнийфакультет
Спеціальність7.130201
“Технологіявиробництва і переробки продукції тваринництва”
ДИПЛОМНАРОБОТА
наздобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст
затемою:
Удосконаленнятехнології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментнихпрепаратів
Студент — дипломник МилостиваД.Ф.
Керівник дипломноїроботи
канд. с.-г. наук,доцент Цап С.В.
Консультант
з охорони праці ГодяєвС.Г.
Дніпропетровськ– 2009

Анотація
Роботавиконана на сторінках машинописного тексту і включає в себе 15 таблиць. Їїзміст викладено в 7 розділах: вступ; огляд літератури; матеріали, умови таметодика виконання роботи; аналіз стану виробництва і продукції і її первинноїпереробки; експериментальна частина; екологічні заходи; охорона праці.
У процесівиконання роботи було опрацьовано 23 літературних джерела.
Булипроаналізовані системи годівлі та утримання стада промислових несучок яєчногокросу «Шевер-579», аналіз цеху вирощування ремонтного молодняку та отримання іпервинної переробки харчових яєць.
Також булоз’ясовано дію ферментного препарату МЕК (мультиензимна композиція) у складікомбікорму з перевагою зерна пшениці (50%), і соняшникового шрота (35%). Булодоведено, щомаса яєцьзбільшилась на 4,3%, яєчна продуктивність курей підвищилась на 15,1%.
Використаннямультиензимної комбінації також кращим чином відображається на економічнихпоказниках виробництва продукції: рентабельність складає 28%, чистий прибуток1581 грн., і збільшення яйцемаси 332,9 кг.

1. Вступ
ПтахівництвоУкраїни є однією з найбільш інтенсивних і динамічних галузейсільськогосподарського виробництва, яке має можливості в короткі терміни значнозбільшити виробництво дієтичних висококалорійних продуктів – м’яса і яєць зметою забезпечення людей фізіологічно необхідною нормою харчування. Одне яйцезадовольняє потребу людини у вітаміні В2 на – 10-12%, Д – на 10-40%,А – на 15-16%.
В Україні у2005 році реалізовано на забій птиці в живій масі в кількості 419,2 тис. т, утому числі бройлерів – 396,1 тис. т. В усіх категоріях господарств вироблено13045,9 млн. шт. яєць, у середньому від однієї курки-несучки одержано 274 шт.
Необхідністьподальшого розвитку птахівництва обумовлена також тим, що витрати корму навиробництво білка та енергії порівняно з іншими продуктами тваринногопоходження найменші. На виробництво одного грама чистого білка в яйцях і м’ясівитрачається у 8 раз менше кормових одиниць, ніж в яловичині, у 3 рази менше,ніж у свинині. Слід відзначити, що в м’ясному птахівництві для одержання 1 тм’яса потрібно у 12 разів менше часу, ніж у скотарстві, і у 8 разів менше, ніжу свинарстві.
Птахівництвоможе бути прикладом організації безвідхідної технології виробництва. Продуктипереробки птиці, такі як голова, ноги (нижче заплесневого суглоба), крила, усівнутрішні органи (печінка, серце, залози, мускульний шлунок) використовуютьсядля приготування різних харчових наборів, кров – для виробництва ковбас, а таківнутрішні органи як яєчник, яйцепровід, сім’яники, сім’япроводи та кишковийтракт переробляють на білкове борошно. Послід птиці після висушування євідмінним добривом або йде на виготовлення компостів. Крім того, вінвикористовується як кормова добавка до раціонів бичків на відгодівлі, а такожосновний субстрат при вирощуванні червів, які є своєрідним добривом дляпідготовки гумусу грунту.

1.1Актуальність теми
Курячі яйця — поживна й здорова їжа. Біологічно повноцінний білок яєць по своєму складунаближається до оптимальної потреби організму людини в амінокислотах. Ліпідимістять корисні ненасичені жирні кислоти й фосфоліпіди, головним чином лецитин,що сприяє прискоренню метаболізму жирів і підвищенню їх засвоюваності.
За данимилітератури до числа самих корисних продуктів харчування відносять: коричневийрис, курячі яйця, молоко, шпинат, банани, м’ясо лосося, чорницю. Булоекспериментально доведено, що комплекс функціональних компонентів харчових яєцьзапобігає утворенню тромбів, знижує ризик серцево-судинних і інших захворювань.
Сьогоднідієтологи рекомендують здоровій людині з’їдати 1-2 яйця в тиждень. Одне курячеяйце при цьому задовольняє добову потребу дорослої людини в білку на майже на80%, жиру – 7%, фосфоліпідах – більше 50%, вітамінах – від 5 до 90%, йоду –15-20%, цинку й міді – 8-10%, селену – до 40%. Важливу роль в підвищенніефективності виробництва продукції відводиться передовим технологіям утриманняплемінної птиці, зокрема впровадженню роздільного вирощування тадиференційованій годівлі курей та півнів.
1.2 Мета ізадачі
Метою роботибуло вивчити технологію виробництва та первинної переробки яєць в умовахКраснопільскої птахофабрики приватної виробничої фірми «Агроцентр».
Для вирішенняпоставленої мети ставили наступні завдання: аналіз системи утримання та годівліяєчних курей, аналіз цеху вирощування ремонтного молодняку та отримання іпервинної переробки харчових яєць.
Головноюнашою задачею було проаналізувати вплив ферментного препарату МЕК(мультиензимна композиція) в комбікормах для курей несучок з подальшою їхпродуктивністю.

2. Станпроблеми
2.1Перспективи розвитку птахівництва
Потребанаселення України в яйцях і м’ясі птиці до 1992 року забезпечувалась за рахуноквласного виробництва й становила на одну людину відповідно 320 шт. яєць і 12,4кг м’яса. Але наступні роки стали для вітчизняного птахівництва періодомекономічних потрясінь, які привели до різкого скорочення випуску цієї дієтичноїпродукції.
Несподіванимдля виробників виявилося підвищення попиту на птахівницьку продукцію пополіпшенню якості продукції, так як результат обсяг виробництва м’яса птицізнизився на 66%, а яєць – на 42%. Розрахунки на душу населення щодо цієїпродукції становлять відповідно 4,7 кг (у забійній масі) і 215 шт. яєць. Імпортм’яса зі США, Нідерландів, Франції становив 752 тис. т, або 80% до обсягузагального виробництва.
Використаннявисокопродуктивних кросів, нових ресурсозберігаючих технологій, оптимізованихраціонів, сучасних зооветеринарних заходів дозволяє одержувати високі приростиживої маси бройлерів і яйценосності курей.
Дляпідвищення конкурентоспроможності вітчизняної птахівницької продукції вартоповсюдно впроваджувати глибоку переробку птиці й розширяти асортименти виробівз яєць і м’яса відповідно до вимог ринку. Одночасно потрібно працювати надпопитом поліпшення не тільки товарного вигляду, але й поживної цінностіпродуктів птахівництва, що виготовляються (м’яса і яєць).
М’ясо, яйця йпродукти переробки птиці є джерелами повноцінних білків, жирів, вітамінів,мінеральних і екстрактивних речовин, що відіграють важливу роль ужиттєдіяльності організму. Якість продукції, її екологічна безпека набуваютьвсе більше значення, тому продукти, отримані з птиці з низькими споживчими йхарчовими властивостями, є неконкурентоспроможними. В умовах ринку підприємстваповинні виробляти продукцію, орієнтуючись за вартістю і формуватися в регіоніспоживача: високо-, середньо- і низькооплачуваного. Правильне вирощування,повноцінна годівля птиці, виконання й перевиконання нормативів по виходупродукції вирішальним образом позначаються на економіці підприємства.
Завдякиправильному веденню галузі можна в короткий термін збільшити виробництво яєць ім’яса, а також підвищити рівень забезпеченості населення цими продуктами.
Важлива рольу підвищенні продуктивності птиці й розвитку промислового птахівництва належитьплемінним і репродуктивним господарствам, які повинні постійно вдосконалювативисокопродуктивні лінії й кроси сільськогосподарського птиці, які найбільшпристосовані до інтенсивних умов утримання.
Вінтенсифікації птахівництва особлива роль належить комплексній механізації, якадозволяє впроваджувати прогресивні методи утримання птиці, проводити всі роботив оптимальні строки, підвищувати їх якість, знижувати витрати праці виробництвана одиницю продукції.
В умовахринкової економіки інтенсифікація птахівництва стала основним напрямом йогорозвитку. Головний стратегічний важіль перетворення галузі – цеіндустріалізація всіх технологічних процесів виробництва яєць та мяса птиці,тобто оснащення підприємств сучасними матеріально-технічними засобами та іншимиресурсами.
Поряд змеханізацією та автоматизацією виробничих процесів найважливішим напрямкомінтенсивного розвитку галузі є її оптимальна хімізація, мета якої – підвищенняпродуктивності птиці, збільшення виходу продукції вищої якості та зниження їїсобівартості шляхом збагачення комбікормів амінокислотами, вітамінами,ферментними препаратами та мікроелементами.
Підвищенняякості продукції птахівництва – важлива ланка інтенсифікації галузі, і воно якніколи необхідно в умовах формування ринкових відносин.
2.2 Ферментив годівлі курей
Постійне прагненняптахівницьких господарств до здешевлення кормів, які в структурі собівартостізаймають 70-80%, привело до практично повної заміни в раціонах птиці кукурудзина традиційні зернові культури: пшеницю, жито, овес, ячмінь. Зернові корми вструктурі раціонів птиці займають біля 70%, і більша їх частина доводиться накукурудзу та пшеницю.
Оскількиосновними джерелами енергії для птиці є зернові корми, потрібно враховувати, щовуглеводи в них неоднорідні по своєму складу. Ця група речовин поєднує в різнихспіввідношеннях крохмаль, декстрини, целюлозу, і т.д.
Призгодовуванні птиці кормосумішей зі зниженою доступністю й засвоюваністюпоживних речовин і енергії добавки ферментних препаратів роблять позитивнийефект, який виражається в підвищенні продуктивності, життєздатності, поліпшенніконверсії кормів.
Дія ферментівпроявляється в більшому вмісті глікогену, ліпідів у тканинах і органах тваринта птиці, підвищеному рівні вільних амінокислот, відкладенні білка, особливо вмолодняка в період інтенсивного зростання, зниженні витрат кормів, протеїну йенергії на одержувану продукцію.
Споживанняполісахаридів у великих кількостях сухих кормів приводить до їх набрякання дозначних об’ємів і може викликати у птиці помилкове почуття насиченостінезалежно від калорійності корму. Одночасно порушується моторика кишечника,уповільнюється проходження корму по травному тракту, приводячи до надлишковогорозмноження патогенних мікроорганізмів. У результаті знижується нормальнамікрофлора кишечника, створюється реальна погроза інфікування організму.
У кишечникуптиці некрохмалисті полісахариди підвищують в’язкість хімусу й знижуютьперетравність кормів, відповідно збільшується кількість вологих екскрементів.Для підвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібніферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуютьсямісцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.
За останнідесять років на вітчизняному ринку з’явилося більше 20 видів ферментнихкомплексів імпортного й вітчизняного виробництва.
У зв’язку ізцим перед зоотехнічними службами встала проблема підбору для таких інгредієнтівефективно діючих ферментних препаратів, здатних поліпшити перетравністьнекрохмалистих полісахаридів, а також клітковини, яка присутня у зерні.Наприклад, птахівниками Білорусії широко використовуються бактриальні ферментиБелфид Б и Белфид Бета [10].
Аналізлітературних даних, досвід закордонних учених свідчать, що ефективністьферментних добавок прямо залежить від їх відповідності зерновій основі раціону.
Дадашко В іКузнєцова Т. проводили оцінку ферментних препаратів мікробіологічногопоходження «Фекорд». Досліди проводили на фоні комбікормів з різною зерновоюосновою, але вирівняних по обмінній енергії, основним поживним та мінеральниречовинам, незамінним амінокислотам і вітамінам.
Випробуваннябули проведені на курах з 26- до 52-тижневого віку, по 80 голів у групі. Вякості основного раціону вони отримували кукурудзяно-ячмінно-пшеничний,ячмінний, ячмінно-пшеничний чи пшеничний комбікорм. У першому досліді уосновний раціон курей 2, 4 та 6-ої груп додатково вносили в кількості 1 л/твідповідно «Фекорд Я», «Фекорд ЯП» та «Фекорд П». Контрольною групою були 1, 3та 5 групи птиці.
В другомудосліді курам чотирьох груп до основного раціону додавали з розрахунку 1 л/ткорму ферментну композицію «Фекорд У4», паралельні групи були контрольними.
Отриманірезультати свідчать про те, що комбікорми з різною зерновою основою без добавкиферментів по впливу на яйценосність курей, інтенсивність яйцекладки, масу яєцьта вихід яйцемаси на несучку були ідентичні. В той же час витрати корму навиробництво 1000 яєць у курей, які отримували комбікорм з ячмінною основою,були максимальні.
Зниженнязатрат корму та його низька собівартість в контрольній групі, яка отримувалапшеничний раціон, забезпечували найбільший прибуток і підвищення рентабельностівиробництва яєць у зрівнянні з групами, де використовували комбікорми зячмінною та ячмінно-пшеничною основою.
Введеннямультиензимних композицій «Фекорд Я, -ЯП, -П» в ячмінні, ячмінно-пшеничні тапшеничні комбікорми підвищило яйценосність курей, інтенсивність яйцекладки,збереженість поголів’я. збільшилась середня маса яєць та вихід яйцемаси нанесучку у зрівнянні з групами, які отримували аналогічні комбікорми бездодавання ензимів. Витрати кормів на виробництво яєць скоротилися завдякипідвищенню перетравності поживних та засвоюваності мінеральних речовин [6].
Повних данихпро комплексне застосування ферментів, пробіотиків і кормових антибіотиківнемає. Ферменті препарати виготовляються з вузькоспеціалізованих штамівмікроорганізмів (грибів та бактерій), які виробляють травні ферменти, які несинтезуються організмом птиці, але вкрай необхідні при згодовуванні кормів зпідвищеним вмістом клітковини та некрохмальних полісахаридів. В умовахвиробництва виникають нерідкі випадки згодовування птиці слаботоксичнихкомбікормів, негативний вплив яких може або слабшати під дією біологічно активнихдобавок, або підсилюватись.
Кормовіантибіотики, на відміну від лікувальних препаратів, використовують головнимчином в кормах та кишечнику тварин і птиці, завдяки чому підвищується їхпродуктивність.
Застосуванняферментних препаратів, як і антибіотиків, потребує обгунтованого підходу до їхдозування та спектру ферментативної активності.
Околелова Т.і Гейнель В. проводили ряд дослідів по визначенню ефективності застосуванняферменту ксибетен ксил з кормовим антибіотиком флавоміцитином, пробіотиком іантибіотиком у різних комбікормах [18].
Птицізгодовували якісні й слаботоксичні комбікорми зі зниженою енергією — 10ккал/100 г.
У періоддосліду вивчали основні зоотехнічні показники, а також перетравність івикористання поживних речовин корму, для зниження якості комбікорму включали20% токсичної кукурудзи.
У птиці, якійзгодовували основний раціон, збалансований по поживності, зі зниженою енергією+ 75 г/т ксибетена + 1 кг/т пробіотика, підвищувалась жива маса в порівнянні зконтрольною групою на 6-7%, її середньодобовий приріст був на рівні 53-53,5 г.
Витрати кормуна 1 кг приросту в цих групах у порівнянні з контролем знижувався на 9,4-10%, збереженістьпоголів’я становило 100%, що підвищило контроль майже на 3%. Ефект відкомплексного застосування ферменту із пробіотиком і ферменту з кормовимантибіотиком був практично однаковим. Комплексне застосування кормовогоантибіотика, ферменту й пробіотика не сприяло подальшому поліпшенню показників.
Використаннядосліджуваних добавок на слаботоксичих комбікормах зі зниженою енергією(основний раціон, що складається з токсичного комбікорму, збалансований попоживності, зі зниженою енергією + 75 г/т ксибетена + 1 кг/т пробіотика й такийже раціон, тільки + 65 г/т антибіотика) підвищувало збереженість поголів’я на 10-12%.Кращі результати отримані при добавці ферменту в комплексі з кормовимантибіотиком.
Перетравністьпротеїну й клітковини з біологічно активними речовинами підвищувалася на2-2,3%; використання азоту, кальцію й фосфору – на 5-6,2%. Що стосуєтьсяперетравності жиру, то добавки біологічно активних речовин слабо відображалисяна всіх кормах, що можна пояснити застосуванням у раціоні рослинної олії.
Також булипроведені досліди у різних науково-дослідних інститутах Росії. Молодняку такурам-несучкам кросу «Ломанн браун» згодовували кормосуміші, збагачені ферментнимпрепаратом авізим-1100. Досліди на курах-несучках продовжували тільки післяотримання позитивних результатів на ремонтному молодняку. Тоді курчатам почаливводити в раціон авізим після 1-го тижня життя та продовжували його згодовуватидо переведення у доросле стадо (16 тижнів).
Годівля курейбула відповідна рекомендаціям ВНІТІП з тією різницею, що раціони не булизбалансовані по обмінній енергії та при вмісті в них 57-68% ячменя. Дефіцитенергії складав в різний час від 7 до 10%. За 58 тижнів облікового періодунайбільша інтенсивність яйцекладки відмічалась в усіх групах у порівнянні зконтрольною.
Щодобовийоблік яєчної продуктивності показав, що її динаміка залежить від строківзгодовування курам ферментного препарату.
Але в той жечас експерименту динаміка продуктивності кур, які отримували фермент за групамизначно коливалися: періоди її підвищення в одних збігалися з періодами зниженняв інших. Наприклад, згодовування авізиму з 17-тижневого віку спочатку невплинуло на продуктивність курей, і при інтенсивній яйцекладці 55-86,3% удругій половині дослідної групи за період 19-40 тижнів аналогічний показник вконтрольній групі склав 56,6-86,5%, тоді як потім кури дослідних груп пояйценосності перевищили контрольних в середньому на 2-4%, а в окремі проміжкичасу на 7 і навіть 10%.
Включення враціон препарату починаючи з 22 тижня життя птиці, навпаки, протягом перших 30тижнів супроводжувалось підвищенням її продуктивності, потім відмічалось деякезниження показника навіть від рівня контролю, к завершенню експерименту він зновупідвищувався.
Результатизгодовування курам-несучкам ензимів на фоні низької та високої ферментативноїактивності вмісту кишечника, рівно як на фоні низької та високої інтенсивностіобміну речовин, будуть відрізнятися, в тому числі і в залежності від віку птиціна момент їх першого надходження в організм.
В той же часвведення в раціон кур ферментного препарату з тижневого віку дозволяє організмупоступово до нього «пристосуватися». В ході статевого дозрівання майбутніхнесучок забезпечується нормальне «включення» механізму яйцеутворення, що, яквідомо, пов’язано з активізацією обміну ензимів в організмі.
Малюшин Е,Осіпов А. враховують, що використовувати ферментні препарати в процесівирощування ремонтного молодняку як засіб специфічної корекції майбутньоїпродуктивності кур, яке дозволяє максимально реалізовувати їх потенціал [13].
Дослідники заданими досвідів зробили висновок, що на тлі якісної сировини в комбікормах зізниженою енергією доцільність комплексного застосування ферменту із пробіотикомабо кормовим антибіотиком залежить від дози препаратів.
Узагальнюючихарактеристику ферментів, можна сказати, що наявність ферментних препаратів укомбікормах запобігає негативному впливу на птицю. Значно підвищуютьсязоотехнічні показники й, як наслідок, рентабельність виробництва яєць і м’ясаптиці. Поліпшується стан підстилки й санітарний стан пташників у цілому,знижується екскреція з калом поживних речовин корму й менше забруднюєтьсянавколишнє середовище.
Нормивведення препаратів у кормосуміші варіюються залежно від виду й кількості, щовключаються в корм зерна. Однак, практика показала, що як з фізіологічної, такі з економічної точки зору доцільно дотримуватися дози в межах 50-100 г на 1 т корму.

2.3 Протеїновата енергетична годівля курей
Протеїниявляють собою складні органічні сполуки, які складаються головним чином, замінокислот, представлених характерними для кожного білка пропорціями йпослідовностями. Протеїни завжди містять вуглець, кисень, водень і азот. Крімтого, білки зазвичай містять сірку й досить часто фосфор.
Протеїн — незамінна й найбільш дорога частина раціону. Його джерелом є рослинні йтваринні корми, а також синтетичні амінокислоти. На рослинні корми доводитьсявід 70 до 90% усього протеїну. Частина білка звичайно представлена шротами,дріжджами, тваринними кормами. Останні, як відомо, особливо дефіцитні й дорогі.Тому їхня частина в сучасних раціонах для різних видів і вікових груп птицьможе варіюватися в широких межах — від 0 до 20%.
Потрапляючи ворганізм з кормом білки йдуть на відновлення клітин, які відмирають, наутворення м’язової тканини, яєць, на ріст пера й синтез складних з’єднаньорганізму.
Потребакурей-несучок породи леггорн у протеїні залежить від добового споживання нимикормів: якщо споживання корму становить 80 г на голову в день, то в 100 гтакого комбікорму повинне складати 18,8% сирого протеїну, при 100 г — 15%, при120 — 12,5 %.
Багатофахівців доводять, що для максимальної яйценосності курям досить на добу 14-15г протеїну, якщо він збалансований за амінокислотами. Більше того, Архипов А.В.затверджує, що мінімальним рівнем протеїну в комбікормах для курей-несучокпотрібно вважати 13,5%. При цьому яйценосність птиці за 12-місячний періодколивається від 240 до 260 яєць. Але ефект від використання низькопротеїновихкормів при експлуатації курей-несучок можна одержати лише при дотриманні рядуумов.
По-перше,курочок до переведення в стадо несучок від 13 до 21-тижневого віку потрібнопідготувати до споживання низькопротеїнових кормосумішей.
По-друге,молодки з 150-денного віку повинні одержувати комбікорми, у яких вміст сирогопротеїну становить 13,5%, а обмінної енергії – 1005% або 1047 кДж при енегропротеїновомуспіввідношенні 178 і 185 відповідно. Отже, співвідношення енергії й протеїну взначній мірі визначає ефективність останнього [20].
Немаловажноюумовою ефективного використання низькопротеїнових комбікормів є їхбагатокомпонентність. Вони повинні включати не два-три, а п’ять-шість видівзернових компонентів, різні шроти або макухи, дріжджі й трав’яне борошно збобових. Така кормосуміш, як правило, біологічно більш цінна, ніж суміш ізобмеженим набором інгредієнтів. Амінокислоти в них краще збалансовані.
Кормові білкияк єдине ціле перестають існувати в організмі птиці вже на першій стадії — стадії травлення. У всіх подальших біохімічних процесах, включаючи всмоктуванняй транспорт у кров, беруть участь вже не білки, а продукти їхнього розпаду, восновному амінокислоти. Тому замість поняття «білкове живлення» все частішестали застосовувати термін «амінокислотне живлення».
У птиці, яканесеться, значна частина добової норми протеїну витрачається на біосинтезяєчної маси (на 1 г яєчної маси потрібно 138 мг сирого або 120 мг перетравногопротеїну). На приріст 1 г маси тіла в дорослої птиці затрачається в середньому0,4-0,5 г кормового протеїну. На підтримку життєво важливих процесів укурей-несучок живої маси 1,7-1,9 кг затрачається близько 3 г протеїну.
Виходячи ізцих даних, цілим рядом досліджень було встановлено, що фізіологічна потреба вповноцінному збалансованому протеїні курей-несучок у середньому становить: прияйценосності 70% – 16,5 г, 80% – 18 г і 90% – 19,5 г на голову в добу.
Урекомендаціях з годівлі сільськогосподарської птиці рівень сирого протеїну вкомбікормах для яєчних курей визначений залежно від віку, оскільки вмістпоживних речовин у раціоні тісно пов’язаний з потребами несучок на різнихстадіях продуктивного періоду. Такі програми мають назву «фазова годівля»:
— 1 фаза — період від початку яйцекладки до досягнення максимальної маси виробленого яйця;
— 2 фаза — період високої стабільної яйценосності й зростаючої маси яйця (36-52 тижняжиття птиці);
— 3 фаза — період з 52 до 80 тижнів (до закінчення продуктивного періоду). Під час третьоїфази темпи виробництва яєць продовжують знижуватися при незначному збільшеннімаси яйця.
Фазовагодівля є доцільним не тільки з економічного, але й з фізіологічного міркування.Так, у першу фазу необхідно забезпечити несучок енергією (11,4 МДж/кг) з метоюстимулювання їхнього росту, збільшення маси яйця й продуктивності. Починаючи іздругої фази (після досягнення максимальної маси яєць), рівень сирого протеїнуможна знизити з 17 до 16% для стабілізації маси яєць. У третій фазі з метоюекономії допускається зниження рівня сирого протеїну до 15,5%.
Велике фізіологічнезначення амінокислот полягає в тому, що з них біохімічним шляхом може бутибезпосередньо синтезований протеїн. Передумовою для цього є досить високазабезпеченість енергією тваринного організму. Важливими умовами дляоптимального протікання процесів синтезу є також здоров’я тварин та птиці йзабезпеченість його біологічно активними й мінеральними речовинами.
Біологічнацінність протеїну визначається амінокислотним складом. Якість протеїнувважається високим, якщо він містить всі незамінні амінокислоти в необхіднихдля певного виду тварин пропорціях і кількостях. І навпаки, до низькоякісногопротеїну відносять ті білки, у яких не вистачає незамінних амінокислот.
Разом з тимне можна зменшити значення в годівлі птиці й замінних амінокислот. Наприклад,після включення їх у низькопротеїнові раціони молодняк краще росте, а в несучокпідвищується продуктивність. Крім того, азот і вуглеводний кістяк заміннихамінокислот використовується організмом для метаболічних цілей. Тобто потребуптиці в амінокислотах можна визначити як потребу її в азоті незамінних ізамінних амінокислот.
Амінокислотивиконують або самостійні функції, або беруть участь у побудові багатьохвинятково важливих у біологічному відношенні з’єднань: пуринових іпиримидінових основ, гормонів, амінів, пептидів.
У країнах СНДперші дані про амінокислотний склад кормів були отримані в 1934 роціПрянишниковим Д.Н., а перші таблиці амінокислотного складу кормів опублікованів 1962 році Поповим І.С. У курей-несучок, які споживають раціон з дефіцитомпротеїну, з’являються процеси ліпогенезу, розвивається жирова дистрофіяпечінки, клінічні ознаки сечокислого діатезу, порушується кальцієво-фосфорнийобмін.
Амінокислотнеживлення птиці — поповнення амінокислот, витрачених організмом на підтримкуфізіологічних функцій, і забезпечення потреб птиці в цих речовинах дляутворення нових тканин і продукції за рахунок амінокислот корму.
Більшістьприродних амінокислот і всі амінокислоти, виділені з білків тканин тваринних івищих рослин, по типу будови ставляться до L-ряду (конфігурація, форма). З 20амінокислот — складових частин білків корму й тканин — для птахів 12 вважаютьсянезамінними. Вони або не синтезуються в організмі птиці, або синтезуються вдуже невеликій кількості, недостатньому для організму.
При відсутностіабо недоліку в кормі однієї або декількох незамінних амінокислот неможливийсинтез повноцінних білків в організмі, порушується обмін речовин, знижуєтьсяпродуктивність, уповільнюється ріст молодняку. Високу продуктивність птиціможна підтримувати, лише збалансувавши раціони за амінокислотним складом. Дляптиці незамінними є такі амінокислоти: метіонін, лізин, гістидин, цистін,триптофан, аргінін лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, валін, а длямолодняку — ще й гліцин. При регулюванні амінокислотного складу кормів дляптиці необхідно знати її потребу в амінокислотах і амінокислотний склад кормів.
Експериментиостанніх років показали, що не можна очікувати високих показниківпродуктивності птиці, якщо вона не одержує з кормом однієї або декількохнезамінних амінокислот.
Недостатністьокремих незамінних амінокислот звичайно приводить до тих же наслідків, що йбілкова недостатність. Крім того, можлива поява додаткових симптомів,характерних для певних амінокислот. Наприклад, недолік лізина викликаєдегенерацію пера на крилах молодняку. Дерматит з утворенням подушечок на ногаху молодняку птиці спостерігали при недоліку метіоніну.
Птиці, якправило, бракує метіоніну. Він є моноамінокарбоновою сірковмісноюамінокислотою, що має метильну групу (-СН3), здатну в процесі обмінуречовин зв’язуватися з іншими з’єднаннями.
При недолікуметіоніну різко порушується процес заміни пера й пуху, тому що метіонін іцистін необхідний для формування цих шкірних утворень. Потрібно відзначити, щовведення в раціон лецитину й холіну запобігає відкладенню жиру в печінці йсприяє видаленню з її відкладеного жиру, але порушення шкірного покривузалишаються. Роль метіоніну полягає в тому, що він є донором метильних груп,здатних брати участь в утворенні багатьох з’єднань.
Цистінвідіграє істотну роль у вуглеводному обміні, в окислювально-відновних процесах,обміні жовчних кислот, сприяє утворенню речовин, що знежирюють отрути вмістукишечника. По даним деяких авторів, цистін є важливим структурним елементомбілків, що входять до складу опорних і захисних тканин.
Спеціальнимиекспериментами доведено, що такі амінокислоти, як метіонін, лізин, триптофан,ізолейцин і валін відіграють головну роль у споживанні корму. Тому існуєкореляція між вмістом вільних амінокислот у крові, вмістом їх у раціоні іяєчній продуктивності.
Незаміннимиамінокислотами найбільш багаті корми тваринного походження, тому вонивважаються більше повноцінними в порівнянні з рослинними. Наприклад, при 16%протеїну в раціоні, з 6% корму тваринного походження, забезпечується потребакурей у всіх незамінних амінокислотах. Незначний дефіцит цистіну покриваєтьсяметіоніном.
У комбікормахбез компонентів тваринного походження й ферментних препаратів норми лізину,метіоніну й цистіну, а також обмінної енергії повинні бути збільшені на 10-15%у порівнянні з існуючими нормами.
Добовапотреба в лізині становить приблизно 0,82 г і регулюється витратою корму (0,78%при споживанні комбікорму 105 г з поступовим зниженням до 0,66% — при 125 г/голу добу). На тлі надлишку в раціонах лізину в організмі птиці розвиваєтьсядефіцит аргініну, порушуються обмінні процеси.
Норми добовоїпотреби в незамінних амінокислотах залежать від рівнів продуктивності птиці.Так, при яйценосності 90% і вище потреби в лізині доходить до 0,90 г, аметіоніну із цистіном – до 0,74 г/гол у добу; при яйценосності 80-90% –відповідно 0,79 і 0,68 г/гол у добу. Якщо яйценосність 80-85%, то потреба влізині знижується до 0,75 г, а сірковмісних амінокислот – до 0,64 г/гол у добу.
При недолікуоднієї з амінокислот, що лімітують, продуктивність дорослої птиці й швидкістьросту молодняку визначають саме цією амінокислотою, а не загальним рівнемпротеїну в раціоні, при підвищенні якого вона росте, а при зниженні, навпаки,знижується. Поправлення в норми амінокислотного живлення вносять за такоюформулою: Х=А х В: С, де Х – кількість амінокислоти при підвищеному абозниженому в порівнянні з нормами рівнем протеїну в раціоні, %; А – фактичнийрівень протеїну в раціоні, В – кількість амінокислоти відповідно до норм, %; С– рівень протеїну відповідно до норм, %.
Балансуванняамінокислотного складу раціону рекомендується проводити такими способами: 1)збільшенням кількості основного білкового корму до необхідного рівня; 2)підбором і комбінуванням корму з урахуванням амінокислотного складу; 3) додаваннямнезамінних амінокислот.
Донедавна приорганізації годівлі птиці основна увага приділялась білковому живленню. У тойже час недолік у раціонах обмінної енергії часто буває причиною низькоїпродуктивності птиці в порівнянні з дефіцитом амінокислот, вітамінів, макро- імікроелементів. Чим більша концентрація енергії в кормі, тим менше йогоспоживає птиця. Отже, вміст обмінної енергії в раціонах є основним чинником, щовизначає витрату кормів. Тому енергетичному живленню птиці потрібно надавати неменше значення, чим білковому.
Перетравленнякорму — лише перший етап його взаємодії з живим організмом, тому оцінка кормівза даними про їх перетравність буде недостатньою. Доповнюють її оцінкою кормівпо так званій загальній поживності, під якою розуміють сумарну корисну діюпоживних речовин, які є у кормі. Потрібно мати на увазі, що загальна поживністьвідображає лише енергетичну цінність корму, тому в цей час вона заміняєтьсяпоняттям «енергетична поживність корму».
Проектом ДОСТуза одиницю енергетичної поживності прийнято 10 МДж обмінної енергії.
Здатністькорму забезпечувати організм енергією має дуже важливе значення дляхарактеристики його поживної цінності. Енергія, необхідна для забезпеченняпроцесів життєдіяльності організму, звільняється при окислюванні продуктіврозщеплення вуглеводів, жирів і білків корму. Цей процес пов’язаний звикористанням кисню й закінчується утворенням вуглекислого газу й води.
Процесирозщеплення поживних речовин в організмі можна розділити на три етапи. Напершому етапі вуглеводи розщеплюються до моносахаридів, білки — до амінокислот,а жири — до вільних жирних кислот і гліцерину. При цьому звільняється приблизно0,6-1% енергії й тільки у вигляді тепла. Це відбувається в шлунково-кишковомутракті. На другому етапі, засвоєні речовини продовжують розщеплюватись, і прицьому звільняється близько 30% всієї енергії кормів. На третьому етапі поживніречовини окисляються до вуглекислого газу й води, у результаті чогозвільняється близько 70% всієї енергії поживних речовин.
У цей час дляоцінки кормів, що характеризують їх енергетичну цінність, застосовуються, восновному, два показники: перший — обмінна енергія, яка «здається» і другий –таж сама обмінна енергія, скоректована на нульовий баланс азоту. Для їхвизначення застосовують, як правило, прямій або розрахунковий методи.
Основнимкритерієм цінності якого-небудь компонента для його використання в складікомбікормів є концентрація обмінної енергії. Вона служить узагальнюючимпоказником всієї поживної цінності кормосуміші для птиці.
Розподілспоживаної енергії кормів — процес складний, але його необхідно вивчати длятого, щоб більш ефективно використовувати кормові засоби.
Існує кількашляхів ефективного використання енергії корму. Якщо кормова суміш добрезбалансована й містить всі поживні речовини в потрібних співвідношеннях, топеретравність такої суміші буде висока й втрати енергії з послідом будутьнайменшими. Отже, перший шлях ефективного використання енергії — зниження втратенергії, виділеної з послідом. Другий шлях — зниження втрат енергії натеплопродукцію, втрат енергії, пов’язаної із засвоєнням поживних речовин.
Загальнакількість тепла, що виділяється при повнім згорянні корму, становить валовуенергію даного корму.
Обміннаенергія за мінусом енергії, яка використана для засвоєння поживних речовин, єчистою енергією, або нетто-енергією.
Частинанетто-енергії витрачається на підтримку життя. Енергія, що залишилася ворганізмі, іде на утворення продукції всіх видів і становить продуктивну енергіюкорму.
Уптахівництві для визначення кількості обмінної енергії в кормах крім рівняньрегресії використовують енергетичні еквіваленти, запропоновані Тітусом Х.У. Прицьому перетравні поживні речовини множать на відповідний енергетичнийеквівалент, потім підраховують дані про енергію всіх поживних речовин, вносятьвиправлення на неперетравну клітковину й знаходять кількість обмінної енергії.
Принормованій годівлі птиці враховують не тільки загальний вміст енергії йпротеїну в раціоні, але і їх співвідношення між собою. Енергопротеїновевідношення (ЕПВ) — це кількість кілокалорій або мегаджоулей (кілоджоулів)обмінної енергії в 1 кг корму, що доводиться на 1% сирого протеїну. ЕПВ в раціонівпливає на яйценосність, масу яйця, в основі яких лежать зміни у використанніенергії й протеїну в організмі птиці. При дефіциті обмінної енергії сирийпротеїн витрачається організмом нераціонально, а при його надлишку починаєтьсяінтенсивне відкладення жиру, продуктивність птиці знижується. Оптимальнийрівень обмінної енергії дозволяє досягати високої продуктивності птиці применших витратах кормів і протеїну. Так, для максимальної яйценосностікурей-несучок оптимальне енегропротеїнове відношення буде дорівнює 159-162.
Балансуванняенергії й протеїну — один з основних способів ощадливої витрати кормів.Співвідношення енергії й протеїну змінюється залежно від виду, віку, напрямкупродуктивності птиці, фізіологічного стану, умов утримання. На практиці вкомбікормах для сільськогосподарської птиці найчастіше не витримується аборівень протеїну, або обмінної енергії. Для зменшення навантаження на обмінречовин у птиці й зниження витрати комбікормів на одиницю продукціїрекомендується витримувати не стільки ЕПВ, скільки норму вмісту амінокислот наодиницю обмінної енергії.
Раціонисучасних курей-несучок яєчних кросів протягом усього продуктивного періодуповинні містити 270-280 ккал ОЕ в 100 г кормосуміші, з коливанням від 280 ккал (17-40тижнів життя) до 277 ккал (40-60 тижнів), і до 275 ккал після 60 тижнів життя.
Норми вмістуОЕ в комбікормі розраховані для температури навколишнього середовища 20-21ºC.Наприклад, для курей кросу Хайсекс білий добова потреба в ОЕ становить: при 16ºC- 330 ккал, при 20ºC — 315 ккал, а при 24ºC — 300 ккал гол/добу. Призниженні або підвищенні температури навколишнього середовища потрібноконтролювати споживання птицею корму й, виходячи із цього, коректуватиконцентрацію енергії в раціоні.
В наш часрекомендовано оцінювати корм у величинах обмінної енергії, що представляєчастина енергії корму, який організм тварини використовує для забезпеченняжиттєдіяльності й утворення продукції. Для визначення кількості енергії, щознаходиться в кормі й виділеннях тварини, використовують калориметри, у якихречовину спалюють в атмосфері чистого кисню. Теплову енергію, яка виділиласяпри згорянні, перераховують на 1 кг чи на 1 г речовини й виражають умегаджоулях (МДж) або кілокалоріях (ккал.).
Відповідно доДЕРЖСТАНДАРТУ 9867-61 1 кілокалорія дорівнює 4,1868 джоулі, а один джоуль – 0,2388калорії. Енергія 1 кілоджоуля (кДж) дорівнює 1000 джоулів; 1 мегаджоуль (МДж) –1000 кілоджоулів [19].
2.4 Мінеральнагодівля курей
Хочабільшість хімічних елементів представлено металами, природа використовуєголовним чином у якості матеріалів для будування живих організмів неметали. Напротязі багатьох десятиріч було ствердження про те, що з металів головнібіохімічні функції виконують лише натрій, калій, магній, кальцій, які усукупності складають 99% усіх металів у організмі.
Контроль замінеральним живленням тварин повинен здійснюватися не тільки по надходженнюокремих мікроелементів з кормами, але і по мірі їх використання і відкладеннязапасу в організмі. Знаючи прийняті норми згодовування тих або іншихмінеральних елементів і фактичний вміст їх в кормах, визначають величинунадходження їх, у разі нестачі або надлишку балансують раціони.
Високапродуктивність сучасних кросів сільськогосподарської птиці досягається тількипри використанні повноцінних кормів. Як недолік, так і надлишок мінеральнихречовин негативно відображаються на обміні речовин, приводять до зниженняпродуктивності, погіршенню якості продукції, їхній дефіцит послабляє імуннийзахист організму птиці. І хоча абсолютного дефіциту якого-небудь елемента враціонах для птиці фактично не спостерігається, практики-птахівники не повиннізагострювати увагу тільки на таких факторах харчування, як обмінна енергія,сирий і перетравний протеїн, незамінні амінокислоти й вітаміни.
У групімінеральних речовин виділяють воду, макро- і мікро — і ультрамікроелементи. Домакроелементів відносять речовини, які в організмі знаходяться в значнихкількостях — від десятих до тисячних часткою маси тварини. Це кальцій, фосфор,калій, натрій, магній, сірка і хлор. До мікроелементів прираховують речовини,які в організмі містяться від тисячних до стотисячних часткою маси організму. Уцю групу входять кобальт, мідь, марганець, цинк, залізо, молібден, йод і ін. Ціелементи в більшості своїй беруть участь в побудові гормонів, ферментів,вітамінів і інших біологічно активних речовин [5].
Недооцінказначення мінерального балансу як з боку виробників комбікормів, так і з бокусамих фахівців галузі завжди приводить до негативних наслідків.
Мінеральнийобмін у птиці — напружений, особливо кальцію. З кожним яйцем курка виділяє2-2,5 г кальцію. Товщина шкаралупи хоча і є спадкоємним чинником, але залежитьтакож від наявності в раціоні кальцію й інших мінеральних елементів (магнію,цинку, фосфору), вітаміну А. У побудові шкаралупи яйця до 70% використовуєтьсякальцій кістяку. Є дані авторів, що з інтенсивністю, з якою несеться птиця,вона може багаторазово обновляти кістяк протягом року, а з підвищеннямтемператури в пташнику потреба в мінеральних речовинах зростає на 10-15%.
З’єднанняелементів, що всмокталися беруть участь в регуляції обміну, входячи до складуферментів, гормонів, вітамінів або впливаючи на їх дію, а також збуджуючи абогальмуючи нервову діяльність (Са, Со, Nа). Мінеральні речовини діють навідтворювальну здатність (Mn, Zn), кровотворення (Fe, Cu, Mn, Co), активізуютьреактивність з’єднань вуглеводу, беруть участь в обміні енергії (Р) і виконуютьбагато які інші функції: наприклад, утворення кісткової тканини, осмотичнийтиск, іонна рівновага рідин, антагоністична і противоотруйна дія і т.д.
На практиці вптахівницьких господарствах іноді припускаються помилки в нормуванні кальцію,надаючи птиці можливість вільно споживати ракушняк з годівниць. Використовуючийого у великій кількості, кури недоодержують більш важливі поживні речовини – протеїн, вуглеводи,жири. Як результат знижується продуктивність птиці, вона завчасно починаєлиняти, з’являється слабка шкаралупа, знижується кількість протеїну в жовтку.
Засвоюваністькальцію з раціону становить оптимально близько 50%, коливання досягають від60-70%, у молодих курей і до 40% у курей наприкінці продуктивного періоду.Включення кальцію в комбікорм залежить від кількості щодоби споживаного птицеюкорму.
Оптимальнимвмістом кальцію в комбікормах, що забезпечує високу яйценосність і високуякість шкаралупи, є 3,5-3,7%. В умовах спеки, крім зменшення апетиту й меншогонадходження кальцію, в організмі птиці відбуваються фізіологічні зміни, щоістотно впливають на якість шкаралупи яєць через зниження засвоєння в організміспожитого кальцію.
Серед іншихмікроелементів життєво важливе значення має марганець. Він активізує окисніпроцеси, володіє специфічною ліпотропною дією, антиоксидантними властивостями,підвищує утилізацію жирів, протидіючи дегенерації печінки, бере участь уфункціонуванні залоз внутрішньої секреції, сприяє кровотворенню.
Цей мікроелементвходить до складу ферментів піруваткарбоксилази й орнітинази, необхідних длясинтезу гліканів хрящової тканини, поліпшує стан ембріонів, робить шкаралупуяєць міцною. Антагоністом марганцю є молібден.
У звичайномураціоні концентрація марганцю невелика й вона не забезпечує повністю потребуптиці в цьому мікроелементі. Ось чому як кормову добавку стали додаватинеорганічні джерела марганцю [14].
Значеннябагатьох вітамінів і мікроелементів багато в чому обумовлено тим, що вонивходять до складу ряду ферментів, які каталізують важливі біохімічні процеси ворганізмі, як птиці, так і тварин. Вітаміни зв’язуються з білковою молекулоюферменту за участю іонів магнію, марганцю, цинку, заліза, молібдену, кобальту.Крім того, мікроелементи можуть безпосередньо входити до складу коферментів.Саме сполученість вітамінів і мікроелементів визначає спрямованість обмінуречовин, і надалі рівня продуктивності.
Такімікроелементи, як мідь, цинк, марганець, регулюють активність металовміснихферментів-каталізаторів реакцій асиміляції кальцію й фосфору. На відміну відцих металів підвищений вміст в організмі молібдену негативно впливає на обмінкальцію й фосфору, приводить до порушення формування кісткової тканини. Іони жміді перешкоджають цьому. Важливу роль відіграє співвідношення окремихмікроелементів. Існують метали антагоністи й синергісти. Мідь і цинк, молібдені вольфрам знижують дію один одного, а марганець, залізо, кобальт, нікель імідь підсилюють взаємну дію.
Залізовходить у склад дихальних пігментів, у тому числі гемоглобіну, бере участь упроцесах зв’язування та переносу кисню до тканин; стимулює функцію кровотворнихорганів; застосовується у якості лікарського засобу при анеміях і деяких іншихпатологічних станах. Амінокислоти (цистеїн, метіонін) стимулюють всмоктуваннязаліза. Ефект цистеїну пояснюється його високою комплексоутворюючою здатністю іміцністю комплексу цистеїн-залізо.
Іони залізаприсутні в таких ферментах, як каталаза й пероксидаза, а також у цитохромах,завдяки яким здійснюється перенос електронів у клітинах і утвориться енергія.Близько 70% іонів заліза знаходиться в гемоглобіні крові, що здійснює переноскисню й бере участь у клітинному диханні.
Мідьявляється незамінним мікроелементом, необхідним для нормальної життєдіяльностітварин. Вона – важлива складова частина металопротеїдів, які регулюютьокисно-відновлювальні реакції клітинного дихання, фотосинтезу, засвоєннямолекулярного азоту. Входячи до складу гормонів, мідь впливає на ріст,розвиток, відтворення, обмін, процеси гемоглобінутворення, фагоцитарнуактивність лейкоцитів.
Мідьвміснимиє ферменти ортодифенолоксидаза, ксантиноксидаза, уратоксидаза,цитохромоксидаза, ряд інших. Тому мідь бере участь у тканинному диханні, кровотворенні,пігментації й кератинізації пір’яного покриву, остеогенезі, формуванні міеліну,відтворювальній функції та інших процесах.
Цинкприсутній у карбоангідразі, пептидазах, деяких дегідрогеназах. Іони цинкупов’язані з гормонами, зокрема з інсуліном. Цинк приймає участь в обмінінуклеїнових кислот та синтезу білків. При недоліку цинку у тварин затримується ріст, змінюєтьсяформування костей, кістяка в цілому, знижується яйценосність, виникаютьпорушення ряду ферментативних і гормональних процесів. Виявлені різкі віковівідмінності у всмоктуванні цинку. Так, у однодобових курчат всмоктується 34,6%,у курчат віком 3 тижня – 27,0%, та у віці 18 тижнів – 15,4%. Доза цинку 10-30мг/кг сухої речовини корму у раціонах птиці підвищує вміст цукру у крові таоказує вплив на вуглеводний обмін.
Марганецьвходить до складу аргінази печінки, піруватдекарбоксилази, іони марганцюутворять комплекси з білками. Марганець впливає на ліпідний і вуглеводнийобмін, розвиток кістяка, відтворну функцію. Кобальт входить в склад молекулцианокобаламіну (вітамін В12) і позитивно діє на процесикровотворення й травлення. Йод присутній у молекулі гормону щитовидної залозитироксину. При дефіциті йоду порушується загальний обмін речовин, наприклад,білків, знижується засвоєння вітамінів і т.д. в останні роки стали велику увагуприділяти селену, що є важливим антиоксидантом. Його введення в кормосумішіперешкоджає появі некрозів печінки у несучок та ексудативні діатези у курчат,які спровоковані відповідними факторами як годівлі, так і утримання [1].

3. Матеріал,мета і методики виконання роботи
3.1 Матеріал,умови і методика досліджень
Матеріаломдля роботи були дані обліку по промисловому стаду курей-несучок кросу«Шевер-579» Краснопільськоїптахофабрики приватної виробничої фірми «Агроцентр».
Яєчний крос«Шевер-579» був створений на основі породи яєчного напряму Хайсекс білий. Особливості кросу такі:високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живоїмаси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупияєць.
Зернові кормив структурі раціонів птиці займають біля 70%, і більша їх частина доводиться накукурудзу та пшеницю. Оскільки основними джерелами енергії для птиці є зерновікорми, потрібно враховувати, що вуглеводи в них неоднорідні по своєму складу.
В травномутракті птиці некрохмалисті полісахариди знижують перетравність кормів. Дляпідвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібніферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуютьсямісцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.
Нами було вивченоефективність використання ферментного препарату МЕК на перетравність корму укурей-несучок з подальшою їх яєчною продуктивністю.
З цією метоюбуло проведено науково-господарський дослід на поголівї курей яєчного напрямкупродуктивності кросу «Шевер-579». Відбір курей-несучок для досліду проводили заметодикою ВНДІТІП. Птицю утримували в триярусних батареях типу БКН-3А. Булостворено дві групи несучих курей-аналогів породи по 50 голів у кожній. Параметримікроклімату та освітлення відповідали нормативам. Починаючи з 240-денноговіку, контрольна група курей отримувала впродовж дослідного періоду (150 днів),повноцінний комбікорм.
Всі групивпродовж досліду отримували повнораціонний комбікорм такого складу: зернопшениці (50%), соняшниковий шрот (35%), а також соєва олія (1,7%), премікс,знефторений фосфат, лізин. Комбікорм був збалансований за основними поживнимиречовинами згідно з нормами. Проте в комбікормі було підвищення на 28,7%кількості клітковина та незначне зниження рівня обмінної енергії, сирогопротеїну, кальцію, фосфору.
Під часдосліду проводили облік збереженост, фізіологічного стану птиці та живої маси,продуктивності, споживання комбікорму, витрати корму а 10 яєць та 1 кг яйцемаси;середню масу яєць, якість яєць (маса білка та жовтка, індекс жовтка і білка,одиниці Хау, товщина шкаралупи).
Балансовідосліди проводили згідно з методикою ВНДІТІП, де визначали кількість спожитогокорму і виділеного посліду птицею. Для балансвого досліду з кожної групивідбирали по 5 голів птиці.
Вологу впосліді визначали висушуванням за температури 65ºC; кількість сироїклітковини – за методом Штома і Генеберга; сирого жиру – за методомРушковського; сирого протеїну – за методом К’єльдаля; золи – методом сухогоозоління в муфельній печі за температури 500-550ºC; кальцію – об’ємнимметодом за Де Ваарду; фосфору – після мокрого озоління калориметричним методом.
Длявизначення перетравності протеїну кормових сумішей обов’язково звільняли послідвід сечової кислоти та її солей, використовуючи метод М.І. Д’якова. Для цьогонаважку (1 г) сухого посліду обробляли в стакані киплячої дистильованої води(500 мл) з додаванням 3 мл 0,1 н їдкого натрію, доводили до кипіння; одержанумасу фільтрували і переносили на фільтр. Відфільтрований осад 2-3 разипромивали гарячою водою, підсушували і спалювали в колбі К’єльдаля длявизначення азоту.
В кінцідосліду було забито по три голови з кожної групи курей. Перед забоєм птицю негодували 12 годин, не напували 4 години, потім зважували до і після забою, якийвиконували за методикою ВНДІТІП. Знаходили мсу істівних частей тушки танеістівних частей, масу напівпатраної та патраної тушок. Всі дані дослідуоброблялиь методом варіаційної статистики з використання комп’ютерних програмMicrosoft Exel.
3.2 Характеристикагосподарства
Краснопільськаптахофабрика приватної виробничої фірми «Агроцентр» почала функціонувати зжовтня 1999 року після реконструкції колишньої птахофабрики «За мир».Розміщується вона між промисловими містами Дніпропетровськ та Дніпродзержинськв Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Територія району межує:з півдня – з Солонянським, з заходу – Криничанським і Петриківським районами, зпівночі – з Магдалинівським та Новомосковським районами і зі сходу – зСинельниківським районами.
Дніпропетровськийрайон знаходиться в степовій помірно засушливій зоні України, де загальнакількість опадів за рік в середньому становить 410 мм, а за період із середньоютемпературою вище 10°С – 260 мм. На протязі року переважають вітри південно-східногонапрямку.
Господарствомає на 2008 рік 405 га земельних площ, зайнятих під сільськогосподарськіугіддя. Умови місцевого клімату дозволяють отримати добрі результати привирощуванні кукурудзи та ячменю на зерно. Все зерно, що вирощується у господарстві,проходить всі стадії доочищення та до обробки. У господарстві є зерновий тік ікормоцех. Структура земельних угідь представлена в таблиці 1.

1.     Структураземельних угідь та її зайнятість у виробництвіПоказники 2006 р. 2007 р. 2008 р. С.-г. угідь, га 390 395 405 В т.ч. ораних, га 336 338 342 Лісосмуги, га 2,1 2,0 1,9 Дороги, га 1,8 1,8 1,8
Врожайністьозимої пшениці за минулі роки коливається від 38,8 ц/га до 60,9 ц/га, при цьомуякість виробленого насіння і товарного зерна висока. Від виробництва кормовихкультур безпосередньо залежить виробництво тваринницької продукції. Структура посівних площта врожайність основних сільськогосподарських культур представлена в таблиці 2.
2. Структурапосівних площ та врожайність сільськогосподарських культур Показники 2007 рік 2008 рік Фактична площа, га Врожайність, ц/га Фактична площа, га Врожайність, ц/га Всього 338 128 342 169 Ячмінь, 38 29 15 35 Кукурудза 210 40 68 43 Пшениця 50 39 19 61 Соняшник 40 20 240 30
Основнаспеціалізація Краснопільської птахофабрики – яєчний напрямок. Технологія утриманняптиці – кліткова. Виробнича потужність –920 тис. птахомісць, в тому числі 320тис. призначені для вирощування молодняку. У господарстві є також 2 цеха, деутримуються качки важких м’ясних кросів.
Пташникипобудовані з цегли та бетону за типовим проектом 18х96 і 12х84 м2.Обладнані клітковими батареями типів БКН-3, КБУ-3 і 2Б-3; система вентилювання«Клімат-47». Рівень механізації трудомістких робіт автоматизований.
В теперішнійчас птахофабрика працює з кросом «Шевер-579», виведеним на основі яєчної породиХайсекс білий. Відмінними особливостями кросу «Шевер-579» є: високі показникипродуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослихкурей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.
В цьомупереконує стадо, яке утримується на птахофабриці і відповідає всім переліченимпоказникам: несучість за 68 тижнів життя складає 280 штук яєць; середня масаяєць у віці 26 тижнів 57,0 г; у віці 30 тижнів – 61,0г; у віці 60 тижнів – 67,4г маси; вік досягнення 50%-вої несучості – 150 днів, а пік несучості – 170 днів(90-96%).
Рекомендованідля даної птиці температурний, світловий режим, а також відносна вологістьповітря в приміщенні пташників в цілому дотримується.
Для контролюза основними показниками мікроклімату приміщення в проходах між клітковимибатареями розміщені термометри й психометри, інтенсивність освітленняконтролюється люксметром.
Фронт годівліта напування птиці відповідають нормативам. В більшості пташників поїнняздійснюється ніпельними поїлками типу Л-1, годівля – лінійними годівницями.Розподіл кормів здійснюється стрічковим транспортером. Збирання посліду впташниках проводиться систематично. Цей процес механізований і здійснюється задопомогою скребково-гвинтових транспортерів. Послід по транспортеру надходитьна двір і складається в тракторний причеп. Згодом він вивозиться напослідосховище, яке розташоване у 300-400 м від пташників (за межеюптахофабрики). Збирання яєць виконується вручну двічі у день пташницями, якітакож слідкують за санітарним станом приміщення пташника і підтримують його наналежному рівні. Особливу увагу звертають на чистоту кормових бункерів,водопровідних розподільних бачків та напувалок. Періодично здійснюють побілкупідлоги, стін, стелі негашеним вапном. На вході у кожний пташник встановленітак звані ніжні ванни з вапном (дезбар’єр) для дезинфекції взуття. Дляобслуговування пташників використовують одяг і взуття призначені тільки дляроботи в даному пташнику. Трупи птиці щодня збирають у металеву тару. Післяпатологоанатомічного розтину їх утилізують у ямі Бекарі, яка розташована у 400м від території птахофабрики.
По периметрувсієї території виробничого сектору птахофабрика має огорожу бетонними плитамиі сіткою; є зелені насадження. Внутрішньогосподарські шляхи для підвозу кормів,яєць і для посліду, трупів та інше розмежовані по принципу «чорні» і«білі» та між собою не перетинаються. При в’їзді на територіюптахофабрики є дезбар’єр, який заповнюється свіжим дезрозчином хлорного вапнащотижня після його ретельного очищення.
На територіїптахофабрики є свій кормоцех, де здійснюється виготовлення кормосумішей згіднорецептів для різних за віком груп птиці і фази її продуктивності. Рецептискладає замісник генерального директора по зооветслужбі. Кормосумішівиготовляються в розсипному виді. Всі кормові компоненти для виготовленнякормових сумішей досліджуються у виробничій зооветеринарній лабораторіїптахофабрики на поживність (вміст сирого протеїну), токсичність (при необхідності),бактеріальну забрудненість, вміст та активність вітамінів. Виготовлені кормовісуміші також підлягають дослідженню.
Періодичнездійснюється комплексне біохімічне дослідження сироватки крові, печінки, яєцьдля контролювання засвоєння спожитих речовин кормів організмом курей.
Господарствоблагополучне щодо інфекційних і інвазійних захворювань. Сурово дотримуютьсястроки проведення планових вакцинацій згідно з розробленою схемою вакцинацій,узгодженою з головним ветлікарем Дніпропетровського району В.Н. Ткаченко.Ефективність щеплень контролюється в лабораторії птахофабрики за допомогоюекспрес-тесту серологічних досліджень – ІФА (імуноферментний аналіз), якийдозволяє визначити поствакцинальні антитіла. Напруженість імунітетуперевіряється через 1 і 6 місяців після вакцинації.
Вгосподарстві планово здійснюється дератизація всіх цехів птахофабрики, в томучислі й забійного, тарного, кормоцеху та складських приміщень. Тарний цехпризначений для сортування тари для яєць при її ревізії та дезинфекційної обробкитари для яєць.
В теплу поруроку також здійснюються планові заходи щодо дезинсекції. А саме: обприскуванняптахоприміщень інсектидами, застосування харчової принади для знищення мух впобутових та інших приміщеннях, а також обробка розчином кормової інсектицидноїпринади шиферних «домівок», розміщених на території полідосховища. У зв’язку ізсусідством Краснопільської птахофабрики з Дніпропетровським газовимгосподарством за встановленим графіком робітниками птахофабрики при узгодженніз керівництвом вищезгаданого господарства.
Епізоотичнеблагополуччя забезпечується в значній мірі тим, що комплектуванняцехів-пташників птахофабрики птицею здійснюється за рахунок репродукування відвласного батьківського стада, яке утримується в Криничанському районі.Інкубація яєць від батьківського стада курей здійснюється в інкубаторі ПВФ«Агроцентр» у с. Софіївка Краснопільського району. Вирощування курчатвідбувається у Дніпродзержинській птахофабриці ПВФ «Агроцентр». Краснопільськаптахофабрика – зона ремонтного молодняку та зона промислової курки-несучки зпідзонами. Отже, наявні технологічні і виробничі зони, які відокремлені однавід однієї на значні відстані. Це є необхідною умовою промисловогоптахівництва.
Крімізольованого зонального утримання різних вікових груп курей для забезпеченнястійкого епізоотичного благополуччя виконуються також інші умови запобіганнязаносу інфекцій. Сурово дотримується принцип експлуатації приміщень «всезайнято – все пусто». Посадка та видалення птиці здійснюється одноразово, тобтоніколи замість вибракованої та видаленої птиці не підсаджують іншу і ніколи невидалють птицю з приміщення партіями, а тільки всю разом.
Передрозміщенням чергової партії птиці витримуються міжцикловісанітарно-профілактичні перерви в пташниках; для молодняку – 2 тижня і один разза рік 30 днів, для дорослої птиці – 30 днів. За час санітарної перервипроводять очищення і дезинфекцію приміщень, а також ремонт приміщень.
Направлена назабій птиця підлягає ветеринарному огляду перед забоєм. Після потрошіння м’ясотушок курей та субпродукти підлягають ветсанекспертизі, яку здійснюєлікар-ветсанексперт. Перед відправленням на продаж м’ясо тушок курей тасубпродукти зберігаються у морозильній камері. Після кожної робочої змінипроводять очищення та дезинфекцію забійного цеху.
Дезинфекційніта лікувальні засоби зберігаються в аптеці птахофабрики. Ядохімікатизберігаються окремо від медикаментів, біопрепаратів в окремому приміщенні, ключвід якого є тільки у ветфельдшера, який завідує аптекою. Надходження хімічнихреактивів, лікувально-профілактичних, дезинфекційних засобів, а також їхвидавання реєструється у спеціальних журналах.
ЩорічноКраснопільська птахофабрика приймає участь в обласній виставці«Агроперспектива» кращих господарств області. У минулому році птахофабриказайняла одне з перших місць в області за кількість вироблених товарних яєць таїх якістю. В останні роки здійснюється нарощування виробничої потужності татемпів виробництва. Це свідчить про ефективну виробничу організацію системипраці, про покращення кормової бази. На сьогодні підприємство має можливістьзабезпечення комбікормами та кормовими концентратами не тільки себе, але іінших птахівничих господарств. Досягнення стійкого епізоотичного благополуччядає можливість виробляти інкубаційні яйця за рахунок батьківського стада такожне тільки для себе, а й для продажу іншим птахо підприємствам.
Значну роль уконтролюванні епізоотичної ситуації в господарствах агрофірми відіграєзооветеринарна виробнича лабораторія птахофабрики в Краснопіллі завдякиздійсненню бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних, токсикологічнихдосліджень з використанням сучасних методів. Для діагностики інфекційнихзахворювань та контролювання ефективності вакцинацій в господарствах ПВФ«Агроцентр» в лабораторії використовують імуноферментний аналіз з комп’ютернимзабезпеченням та об’єктивною інтерпретацією отриманих результатів. ІФА — найбільш чутливий метод на сьогодні. Лабораторія має можливість визначенняматеринських, поствакцинальних антитіл до 9 захворювань: хвороби Ньюкасла (НХ),інфекціонного бронхіту курей (ІБК), інфекціонного ларинготрахеїту (ІЛТ),хвороби Гамборо, реовірусу, мікоплазмозу, пастерельозу, синдрому зниженнянесучості (СЗН), інфекційного енцефаломіеліту.
На жаль насьогоднішній день птахофабрика «Агроцентр» скоротила поголів’я птиці в зв’язкуз економічною кризою в країні.

4. Результативласних досліджень
4.1 Породний,класний, віковий склад стада та продуктивні характеристики
Курам яєчногокросу шевер притаманні такі породні ознаки: голова у півнів не дуже велика,гребінь — листоподібний, прямостоячий, середньої величини. У курей гребіньзвисає набік, але не затуляє очей. Сережки середньої довжини, заокруглені.Вушні мочки білого кольору, іноді з легким жовтуватим відтінком; райдужнаоболонка очей має червоне або помаранчеве забарвлення; дзьоб міцний, жовтий;шия середньої довжини, з рясним довгим оперенням. Тулуб продовгуватий,поставлений горизонтально; живіт повний та м’який. Ноги – середньої довжини, зчітко відокремленою гомілкою. Плесна тонкі, жовтозабарвлені. Шкіра маєжовтуватий відтінок; оперення біле, прилягає щільно. Хвіст широкий біля основита дуже рясний.
Жива масакурей у віці 52 тижнів становить 1,7-2,2 кг, півнів – 2,2-2,8 кг. Несучістькурей за 72 тижні життя становить 240-260 яєць, середня маса 1 яйця – 56-58 г.Статевої зрілості кури досягають у віці 140-150 діб. Птиця цього кросу маєвисокі відтворні здатності. Заплідненість яєць становить 92-97%, вивід курчат –якнайменше 80%. Показники продуктивності наведені в таблиці 3.
3. Продуктивніпоказники несучок яєчного кросу «Шевер-579»Показники Вік несучості, тижнів 72 74 76 78 80 Несучість, шт. 309 319 329 338 347 Середня маса 1 яйця, г 62,0 62,5 63,0 63,5 63,7 Вихід яєчної маси, кг 19,2 19,9 20,7 21,5 22,1 Конверсія корму, кг на 1 кг яєчної маси 2,08 2,13 2,17 2,22 2,28 Збереженість несучок, % 95,5 95,2 95,0 94,8 94,5

Необхіднозазначити, що завдяки селекційній роботі, спрямованій на зменшення витрат кормуна виробництво 1 кг яєчної маси, гібридні несучки мають меншу живу масу(1,5-1,7 кг у віці 52 тижні), ніж кури класичної породи Леггорн білий. Більшвисока яєчна продуктивність несучок фінального гібриду (305-316 яєць за 72тижні життя), ніж у курей класичної породи Леггорн білий, досягається переважнозавдяки двом основним чинникам: вища інтенсивність несучості гібридів та їхбільш рання статева зрілість (майже на місяць раніше починається яйцекладка).
4.2Відтворювальні характеристики стада
Фірма«Агроцентр» закуповує добовий молодняк в селекційному центрі, який розташованийв с. Софіївка. Там же є цех інкубації селекційних яєць. При селекції курей длястворення кросу «Шевер-579» ведуть оцінку та підбір за комплексом ознак: заяйценосністю, масі яєць, якості шкаралупи, щоб сполучати бажані властивості присхрещуванні ліній.
Ефектселекції може бути визначено шляхом зрівняння птиці, що селекціонується зконтрольною популяцією, яка представляє ту ж саму вихідну лінію, але в якій, неведеться селекційна робота. Найкращих виробників та родини залишають дляподальшої роботи. Підбір птиці ведуть з обліком спеціалізації ліній за окремимиознаками.
4. Схемасхрещування для отримання кросу «Шевер-579»Лінія Схрещування Лінія Схрещування А В В Г А В В Г А АА АБ АВ АГ В ВА ВБ ВВ ВГ Б БА ББ БВ БГ Г ГА ГБ ВГ ГГ
В процесізакладання лінії виявляють їх загальне поєднання з використанням діалельних таполіалельних схрещувань не менш чим за 75 курами в кожній групі.
Зарезультатами схрещувальних ліній визначають, які лінії та родини доцільновикористовувати у подальшій племінній роботі в якості батьківських таматеринських форм.
4.3Технологія годівлі яєчних курей
Для годівлікурей у господарстві використовують повноцінні комбікорми, збалансовані згіднодіючих норм і виготовлених у відповідності із ДСТУ 4120-2002 «Комбікормиповнораціонні для сільськогосподарської птиці».
Молодняк ідорослу птицю годують із врахування норм обмінної енергії, сирого протеїну,мінеральних речовин і амінокислот у комбікормах. Годівлю ремонтного молоднякудиференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період вирощуванняпрактикують трикратну зміну раціонів.
Особливуувагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу.
Угосподарстві був вивчений вплив різних кормів на продуктивність птиці і їїпотреба в поживних речовинах. Фізіологічною основою організації годівлі єзбалансування раціону за комплексом поживних, біологічно активних, мінеральнихречовин і мікроелементів, виходячи із синергічності їх дії в процесах обміну ворганізмі з найбільш ефективним перетворенням кормів у продукцію птиці (зокремав яйця).
Взаємодіяелементів живлення різнорідно всеохоплююче. При повному або надлишковомузабезпеченні курей-несучок висококалорійними кормами, але при недоліку протеїнузнижується яйценосність, а зайва енергія витрачається на жировідкладення.
Системанормованої годівлі передбачає насамперед забезпечення потреби птиці в обміннійенергії й сирому протеїні. Нормування по обмінній енергії й комплексу поживнихречовин відповідає фізіологічним вимогам високопродуктивної птиці й збереженнюїї здоров’я. Обмінну енергію визначають по різниці між валовою енергією,споживаною птицею з кормом і енергією, виділеною з екскрементами. Потреба вобмінній енергії й вміст її в кормах виражають у кілоджоулях на 100 г сухогокорму. Нормування білкової годівлі ведеться по сирому протеїну, потреба всирому протеїні й вміст його в кормах визначають у відсотках на 100 г сухогокорму.
Оцінку йнормування кормів ведуть також і по амінокислотах, у першу чергу по метіоніну,триптофану, лізину. Вміст цих амінокислот у кормах обмежено, а потреба птиці вних висока. На потребу птиці в амінокислотах впливає енергетичне забезпеченняраціону, вміст у ньому протеїну, вітамінів, жирів і інших складових раціону.
Мінеральніречовини й вітаміни мають дуже велике й різноманітне значення в життєдіяльностіптиці. Мінеральні речовини складають 3-4% живої маси птиці й 10% маси яйця зішкаралупою, а вітаміни беруть участь у різних обмінних реакціях і впливають набагато фізіологічних процесів. Недолік одного або декількох мінеральних речовинзнижує продуктивність і плідність птиці, а іноді можуть призвести дозахворювань і загибелі. У раціонах для птиці нормують кальцій, фосфор, натрій,хлор (у вигляді звичайної солі), йод, кобальт, цинк, марганець, залізо й ін.Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах встановлюють у міліграмах івідсотках до маси сухих кормів, а вітаміни також в інтернаціональних одиницяхна 100 г сухого корму.
У період 1-8тижнів курчатам згодовують комбікорм із високим вмістом сирого протеїну (20%) іобмінної енергії (290 ккал). Годують молодняк досхочу. У віці 9-17 тижнів укомбікормі знижують рівень сирого протеїну (до 14%) і обмінної енергії (до 260ккал), щоб затримати ранню статеву зрілість. У період перед початком яйцекладки(18-22 тижня) використовують комбікорми з більшим вмістом сирого протеїну (16%)і обмінної енергії (265-270 ккал), норма кальцію становить 2%. Рецептповнораціонного комбікорму представлений в таблиці 5.

5. Рецептповнораціонного комбікорму для курей яєчного напряму продуктивності «Шевер-579»
 
Інгредієнти Вік птиці, місяців До 10 10-14 14 та старше Просо 9 9 14,7 Ячмінь 30 30 32 Пшениця 27 30 35 Дріжджі гідролізовані 4 3 3 Шрот соняшниковий 10 8,5 – Трав’яне борошно 4 5 4,3 Жир технічний 3,7 3,2 – Кісткове борошно 0,8 1,2 0,9 Молотий ракушняк 6,4 5,8 5,4 Сіль поварена 0,4 0,3 0,4 Рибне борошно 4,7 4 4,3
Дорослим курамроздають корми два рази на день. Це дозволяє зекономити білкові корми і знизитисобівартість яєць. Поживність комбікормів за такою годівлею представлена втаблиці 6.
6. Поживністькомбікормів для курей-несучок кросу «Шевер-579»Показники Вік несучості, тижні 24-47 48 і старше 1 2 3 Обмінна енергія, ккал 270 260 МДж 1,13 1,09 Сирий протеїн 17,0 15,0 Сира клітковина 5,5 6,0 Кальцій 3,4 3,7 Фосфор 0,6 0,7 Натрій 0,3 0,3 Лізин 0,75 0,65 Метіонін 0,32 0,28 Метіонін + цистин 0,6 0,53 Лінолева кислота 1,5 1,3

У першуполовину продуктивності кури продовжують рости і тому в раціоні рівень сирогопротеїну складає 17%, обмінна енергія 270 ккал. Після завершення росту птицірівень сирого протеїну становить біля 15%.
4.4 Утриманняптиці
Угосподарстві використовують клітковий спосіб утримання промислового стада –курей-несучок утримують у кліткових батареях БКН-3А. Ця технологія має значніпереваги: вища несучість курей, підвищена ефективність використання виробничихплощ, підвищення культури виробництва, зниження витрат кормів, полегшуєтьсяробота за птицею, знижуються затрати тепло- та енергоносіїв.
Базовоютехнологією утримання промислового стада передбачено дотримання такихпараметрів: площа підлоги для курей білих кросів — не менше 450 см2/гол.,коричневих кросів — 500 см2/гол., щільність посадки при утриманні наглибокій підстилці — 6 гол./м2 для курей білих кросів, 5,5 гол./м2для курей коричневих кросів. При утриманні промислового стада на глибокійпідстилці кількість курей в секціях становить 2 000 гол. Фронт годівлі привільному доступі до корму має становити 7-10 см, при обмеженій годівлі — 10-12см. Фронт напування — не менше 2-х см на голову, при використанні ніпельнихнапувалок — 1 ніпель.
Освітленістьу пташнику має бути 25-30 лк. Для освітлення пташників використовують звичайніелектролампи (від 40 до 75 Вт), які підвішують посередині проходу міжклітковими батареями на рівні верхнього краю клітки на відстані 3,5-4 м однавід одної. Роздачу корму і прибирання посліду проводять при виключеному світлі.
Для отриманнявисокої продуктивності курей-несучок у пташнику необхідно створити оптимальніумови для їх утримання. Параметри зовнішнього середовища практично невідрізняються від рекомендованих для утримання птиці батьківського стада.Температура повітря у приміщенні має бути 16-18°С, допускається зниженнятемператури у пташнику на 2°С і підвищення до 26°С. Значна зміна температури упташнику веде до затримки росту і розвитку, зниження продуктивності, линяннякурей. Підвищена температура у пташнику призводить до зниження рівня несучості,збільшення витрат кормів на виробництво яєць, збільшення витрат води. Відноснавологість у пташнику має бути 60-70%. Допускається зниження цього показника до40-50% у холодний період року і підвищення до 75% у перехідний. Підвищенавологість веде до зниження апетиту та засвоєння кормів зниження продуктивності;внаслідок розвитку патогенної мікрофлори збільшується захворюваність птиці іпадіж. Особливо небезпечним є поєднання високої температури і вологості повітря- знижується загальна резистентність птиці, кури малорухливі, погано поїдаютькорм, п’ють багато води, знижується несучість. Температуру і вологість повітрявизначають і реєструють не рідше 2-х разів на добу. Сучасні автоматизованісистеми контролю мікроклімату у пташнику дозволяють реєструвати всі зміни цихпоказників протягом доби.
Працівникипташників ретельно стежать за тим, щоб у приміщенні не було протягів ідотримувати показники повітрообміну: у холодний період року — не менше 0,7м3/год. на 1 кг живої маси, у теплий період року — не менше 4,0 м3/год. на 1 кгживої маси. Швидкість руху повітря має становити в холодний період року небільше 0,6 м/с, у теплий — 1,0 м/с.
4.5 Цехремонтного молодняку
Длярегулярного поповнення батьківського і промислового стада ремонтним молоднякомна вирощування приймають курчат у строки, які передбачені технологічнимграфіком, з врахуванням багаторазового комплектування стада. На 1 дорослу птицюбатьківського стада, яка підлягає заміні, на вирощування ставлять 1,4 курочкита 3,0 півників, а промислового стада – 1,3 курочки. Розрахунок виходуремонтного молодняка для комплектування промислового стада приведений в таблиці7.
7. Розрахуноквиходу 1000 голів ремонтних курочок для комплектування промислового стада Показники Період вирощування молодняка, днів 1-30 31-60 61-150 1-150 Початкове поголів’я, гол 1370 1275 1150 1370
Відхід, %
голів
2
27
2
25
1,5
18
5
70 Збереженість, % 98 98 98,5 95
Бракування, %
голів
5
68
8
100
11,5
132
22
300 Поголів’я на кінець періоду, гол 1275 1150 1000 1000
Молоднякприймають великими одновіковими партіями з таким розрахунком, щоб однієюпартією птиці повністю заповнити приміщення як цеху вирощування, так і цехупромислового стада. Профілактична перерва між двома партіями у господарствіскладає біля трьох тижнів.
Провіднимифакторами, які впливають на ріст і розвиток молодняку при вирощуванні, єпараметри мікроклімату, годівля і напування. До основних параметрівмікроклімату відносять температуру, вологість, повітрообмін, вміст шкідливихгазів, а також освітленість та світловий режим. Світлові режими, яківикористовують в господарстві представлені в таблиці 6.
8. Постійнісвітлові режими для вирощування ремонтного молодняку курей яєчного кросу«Шевер-579»Вік, тижнів Світловий день, що скорочується Короткий стабільний світловий день Вік, тижнів Світловий день, що скорочується Короткий стабільний світловий день 1 23.30 23.30 10 13.00 9.00 2 17.00 15.00 11 12.30 9.00 3 16.30 9.00 12 12.00 9.00 4 16.00 9.00 13 11.30 9.00 5 15.30 9.00 14 11.00 9.00 6 15.00 9.00 15 10.30 9.00 7 14.30 9.00 16 10.00 9.00 8 14.00 9.00 17 9.30 9.00 9 13.30 9.00
Для чіткогодотримання світлового режиму використовують автоматичне включення і виключенняелектроосвітлення за допомогою спеціальних реле часу.
4.6 Цехпромислового стада курей-несучок
Виробництвохарчових яєць проводиться рівномірно протягом всього року. Промислове стадокурей-несучок протягом року комплектують багаторазово за графіком через певніпроміжки часу з метою рівномірного виробництва харчових яєць. Кількість партійкурочок за рік і поголів’я молодок господарство визначає з розрахунку обсягіввиробництва і місткості приміщень для утримання курей-несучок, щовідображається в технологічному графіку. Для комплектування промислового стадакурей використовують гібридних молодок 15-17-тижневого віку, жива маса іекстер’єр яких відповідають нормативам, встановленим для кросу «Шевер».
Поголів’япташника комплектують протягом 1-2 діб, корпусу – 3-5 діб. Це сприяє якісномупроведенню ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів, впровадженнюдиференційованого режиму освітлення, регулюванню режимів годівлі з врахуваннямпродуктивності і віку птиці.
При виборі тавстановленні світлового режиму для курей необхідно дотримуватись наступнихвимог: не можна збільшувати тривалість світлового дня під час вирощуваннямолодняку і знижувати її для курей-несучок; тривалість освітлення не має бутименшою 6-ти годин і більшою-17-ти годин, за винятком перших діб вирощуваннямолодняку і періоду закінчення несучості; в господарстві суворо дотримуютьсяприйнятих схем світлового режиму з добового віку і до закінчення несучостікурей.
При утриманніпромислового стада курей найбільшого поширення отримали постійні режимиосвітлення – з одним періодом світла і одним періодом темряви. Тривалість,світловою дня при такому режимі освітлення становить 16-17 год.
Досвід роботиптахівничих підприємств свідчить, що застосування переривчастих світловихрежимів веде до зменшення енерговитрат, витрат кормів і, як наслідок, зниженнясобівартості яєць. При виборі світлового режиму для утримання курейпромислового стада даного кросу рекомендується також дотримуватись параметрів,зазначених фірмою-постачальником даного кросу.
Годівлю курейпроводять залежно від віку птиці. Готовий комбікорм за зовнішнім виглядомоднорідний, без ознак псування, запах відповідає набору компонентів, яківходять до його складу. Роздавання корму проводять 2-3 рази на день. Добовапотреба корму для курей-несучок залежить від рівня несучості і особливостейкросу. При інтенсивності несучості 50-60 % несучки споживають у середньому 100г корму, при 70-80 % — потреба корму зростає до 110-114 г на голову, а прибільш високій — досягає 117-120 г і більше. Також значно більша потреба вкормах спостерігається перед початком несучості. Як правило, чим вища несучістькурей, тим менше витрачається корму в розрахунку на 10 яєць, хоч витрати кормуна курку-несучку збільшуються. Також витрати корму можуть зростати і внаслідокрозкидання його з годівниць, тому робітники господарства слідкують задотриманням їх належного стану.
Слідкують щей за тим, щоб корм був з’їдений до кінця. Гравій роздають 1 раз на тиждень,використовуючи частинки розміром 4-6 мм. Велике значення для яєчної птиціприділяється введенню мінеральних речовин — до складу раціону вводять крейду тавітамінно-мінеральний комплекс. Пташниці обов’язково контролюють кількістькорму, спожитого курами-несучками (згідно рекомендованих нормативів для даногокросу).
Важливим єщоденний контроль за чистотою у пташнику – витирання пилу у пташнику, щоденнепідмітання підлоги і періодично її миття, промивння напувалок. Прибиранняпосліду проводиться не рідше як 2 рази на добу.
Несучокперіодично оглядають, видаляють слабких. Для періодичного контролю живої масинесучок виділяють групу курей з окремих різних зон пташника і проводятьщомісячне зважування не менше 100 голів. Це дозволяє контролювати стан, годівлюптиці в залежності від її стану, віку і продуктивності. Бракування несучокпроводять за комплексом показників екстер’єру, рівня живої маси,стану гребеня і сережок, очей, лобкових кісток і клоаки, пігментації гребеня,плесна, вушних мочок.
Курейпромислового стада використовують до 72-80-тиждневого віку. Збереженістьпоголів’я за продуктивний період складає не нижче 95 %, зоотехнічневибракування — не більше 25 %.
Збір яєць напочатку несучості проводять 2-3 рази на добу, із підвищенням рівня несучості — 4-5 разів на добу. Перший збір яєць проводять перед ранковою роздачею корму. Яйцязбирають вручну і потім потрапляють на яйцесортувальні столи, де пташницяпроводить сортування яєць за масою і розкладає їх у горбасті прокладки(картонні чи пластмасові). Яйця розбиті, з ознаками бою чи насічки, забруднені,з дефектами шкаралупи збираються окремо; їх направляють на подальшу переробку.
Яйцянаправляють в яйцесклад, де проводиться підготовка харчових яєць дляреалізації. Приміщення яйцескладу сухе, чисте, з доброю вентиляцією;температура підтримується в межах 8-12ºC, відносна вологість складає80-85%. Для полегшення роботи приміщення обладнано стрічковими транспортерами.
Длязабезпечення рівномірного виробництва яєць поголів’я несучок потрібно поповнятькілька разів на рік. Метод цілорічного комплектування стада несучок,розроблений С.І. Сметнєвим, покладений в основу технологічного процесувиробництва яєць на птахофабриці.
Прикомплектуванні стада несучок дотримується той же принцип, який застосовуєтьсяпри вирощуванні молодняку: кожна партія птиці приймається в окремий, попередньоповністю звільнений, очищений і продезінфікований пташник. Після закінченнястроку використання несучок, всі кури, що залишилися, здаються на забій іприміщення звільняється. Профілактична перерва у використанні приміщенняскладає не менш 20 днів.
Вибракуванняй рівень яйценосності несучок залежать від багатьох факторів: використовуваногокросу, умов годівлі, утримання. Тому єдиних норм для всіх господарств бути неможе. З урахуванням досягнутого рівня продуктивності птиці розробляють зразковінорми вибракування і яйценосності несучок, які наведені в таблиці 9.
9. Зразковінорми від бракування і яйценосності кліткових несучокВік (місяців) Поголів’я на початок місяця (% від початкового поголів’я) Відбраковування, % Середне поголів’я (% від початкового поголів’я) Яйценосність на середню несучку за місяць, шт.. Від початкового поголів’я Від поголів’я на початок місяця 1 2 3 4 5 6 5-6 100,0 1,5 1,50 99,6 6 6-7 98,5 1,5 1,52 97,7 16 7-8 97,0 1,5 1,55 96,3 21 8-9 95,5 1,5 1,57 94,7 24,5 9-10 94,0 1,5 1,60 93,5 24 10-11 92,5 1,5 1,62 91,7 23 11-12 91,0 2,0 2,20 90,0 21,5 12-13 89,0 2,0 2,25 88,0 20,5 13-14 87,0 3,0 3,45 85,5 19,5 14-15 84,0 3,0 3,57 82,5 17,0 15-16 81,0 3,0 3,70 79,5 16,5 16-17 78,0 78,0 100,0 63,0 15,5 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Ритмічністьвиробництва яєць у господарстві забезпечується певним співвідношенням міжпотужністю цехів вирощування й цехів несучок. У технологічному графіку, щорозробляють на весь рік, вказують тривалість вирощування молодняку в кожномупевному пташнику, строк профілактичної перерви, у який пташник для несучокпереводиться ремонтний молодняк, строк використання несучок і тривалістьперерви в цеху несучок.
4.7 Переробкапродукції
Організаціяпроцесу забою та первинної переробки сільськогосподарської птиці є дужевідповідальним заходом, оскільки дозволяє значно зменшити втрати маси тушки приїх переробці та отримати продукцію належної якості. На птахофабриці «Агроцентр»для забою та обробки птиці використовують поточно-механізовані лінії. Цекомплекс машин і приладів, встановлених таким чином, щоб забезпечити єдинийтехнологічний потік переробки птиці з максимальною механізацією таавтоматизацією технологічних операцій.
Забій тапереробка птиці – це складний трудомісткий технологічний процес, який включаєряд операцій, у результаті яких отримують тушки птиці, фасоване м’ясо, харчовісубпродукти (серце, печінка, шлунок та шия), а також перо-пухову сировину ітехнічні відходи, які використовуються для виробництва тваринних кормів.Технологічний процес переробки птиці здійснюють у такий послідовності:навішування птиці на конвеєр, оглушення, забій, знекровлення, теплова обробка,видалення оперення, туалет тушки (обпалювання та промивання), патрання,охолодження, сортування, маркування та упаковка тушок. Після чого тушкинаправляють на реалізацію.
Навішуванняптиці на конвеєр – це операція проста за виконанням, але дуже важлива длязбереження якості тушки, для виконання всіх наступних операцій по переробціптиці. До складу поточно-механізованої лінії птахофабрики «Агроцентр» входятьспеціальні стрічкові транспортери, за допомогою яких птиця з машини потрапляєна місце навішування.
Наступнаоперація – оглушення. Оглушення викликає у птиці стан шоку з повною відсутністюбольових і рухових реакцій організму на певний період. Ця технологічна операціязабезпечує належний санітарний стан процесу. При оглушенні робота серця неприпиняється, що сприяє кращому знекровленню. Найбільш поширеним способом оглушенняє електрооглушення, яке здійснюють при силі струму 25 мА та напрузі 550-950 В.
Післяоглушення птиця потрапляє на ділянку забою та знекровлення. Від якостіпроведених технологічних операцій у значній мірі залежить товарний вигляд тушокі тривалість їх зберігання. Повне і швидке знекровлення птиці після забоюнастає при перерізані основних кровоносних судин у ділянці з’єднання шиї таголови. На птахофабриці «Агроцентр» забій проводять автоматично, шляхомбокового розрізу шиї, яремної вени та сонної артерії, без пошкодження трахеї тастравоходу.
Знекровленняптиці проходить над спеціальним жолобом знекровлення. Тривалість знекровленнякурей складає 1,5-2 хв. повне знекровлення необхідне не тільки для забезпеченнягарного товарного вигляду тушок, але й для здебільшого виходу крові як сировинидля виробництва кормів тваринного походження.
Післязнекровлення, птиця потрапляє на лінію теплової обробки, суть якої полягає вобробці гарячою водою, з метою послаблення утримання оперення в шкірі.Температура води для обробки тушок курей складає 52-55ºC, тривалістьобробки – 60-80 с. при обробці птиці шию, голову, ноги і крила піддаютьдопоміжній тепловій обробці – ошпарюванню, яке здійснюють шляхом зануреннязазначених ділянок тушки птиці у ванну з гарячою водою (температура води 58-62ºC,тривалість обробки – 30 с).
Післятеплової обробки гарячою водою, оперення з тушок вилучають на автоматичнихмашинах. З цією метою у господарстві використовують машини валкового ібарабанного типу.
Після зняттяоперення тушку обпалюють для знищення нитковидного пера, що залишилося.Застосовують газові камери, де тушка опалюється протягом 1-2 с.
Наступнаоперація – туалет тушки. У спеціальній машині тушка обмивається водою відприлиплого пір’я.
Далі тушкинаправляються в цех патрання. Основною продукцією птахопереробних підприємствна сьогодні є патрані тушки. При виробництві напівпатраних тушок виникаютьскладності з проведенням ветеринарно-санітарної експертизи тушок, оскільки немає можливості провести якісний огляд внутрішніх органів. Крім того, термінреалізації і зберігання напівпатраних тушок значно менший ніж патраних.
Процеспатрання починають із відокремлення голови, яке виконується при русі тушок наконвеєрі. Далі тушки потрапляють на ділянку відокремлення ніг, які ножемвідділяються на рівні заплесневого суглоба, після чого падають на стрічкутранспортера, який подає їх на підвісний конвеєр у цех патрання.
У цехупатрання після розрізу черевної порожнини вилучають внутрішні органи і залишаютьїх висіти з боку тушки для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, післяогляду тушок їх відділяють і направляють на подальшу обробку.
Серцевидаляють, промивають і звільняють від навколосерцевої сумки. Печінкувидаляють, попередньо обережно відокремлюють жовчний міхур не пошкоджуючи його.Печінку промивають, при цьому видаляються залишки крові. М’язові шлунки птицізавантажують у спеціальну машину, де проводять їх розрізання, звільнення відвмісту і промивання.
Усісубпродукти охолоджують водою при температурі 0…+2ºC протягом 10 хв.,після чого їх у спеціальних ящиках по стрічковому транспортеру направляють вцех пакування.
Тушки такожохолоджують холодною водою. При охолодженні у воді тушки птиці мають хорошийтоварний вигляд і не втрачають масу. При охолодженні тушки спочатку надходять уванну попереднього охолодження з проточною водою на 10-15 хв., а потім – у ваннудля охолодження при температурі води 0…+2ºC на 25-35 хв. охолоджені тушкизнімають з конвеєра і направляють на сортування, маркування і пакування.
Також натериторії птахофабрики «Агроцентр» є цех з переробки яєць, де виробляють яєчніпродукти: рідки (меланж, білок, жовток) та сухі (яєчний порошок, сухий білок тажовток). Саме виробництво яєчних продуктів дозволяє значно збільшити строкизберігання, полегшує транспортування та зменшує витрати від бою яєць. Яєчніпродукти широко використовують в харчовій, кондитерській, фармацевтичній такосметичній промисловості.
Дляпромислової переробки використовують яйця курячі харчові, що не відповідаютьвимогам стандарту зі строком зберігання у звичайних умовах не більше 25 діб;дрібні яйця масою від 35 до 45 г, що відповідають за всіма показниками вимогамстандарту; яйця з пошкодженою незабрудненою шкаралупою без ознак витікання.
Технологічнийпроцес виробництва яєчних продуктів включає такі операції: приймання ісортування яєць, санітарна обробка (використовують розчини каустичної такальцинованої соди), розбивання яєць, вилучення вмісту, розподіл на жовток табілок. Далі сировина поступає на ділянку перемішування та фільтрації; при цьомупроводиться очищення яєчної маси від частинок шкаралупи, плівок і ретельнеперемішування, що покращує якість яєчних продуктів.
Наступнаоперація – пастеризація. Пастеризація проводиться за температури 58-62ºCпротягом 2,5-3 хвилин. Далі готовий продукт за допомогою дозаторів фасують уметалеві банки місткістю 10, 8, 4,5, 2,8 кг, які потім направляють наохолодження. Яєчні продукти охолоджують до температури не вище 6ºC. Рідкіохолодженні яєчні продукти зберігають в чистому вентильованому приміщенню притемпературі не вище 5ºC не більше 6 годин.

5.Експериментальна частина
Призгодовуванні птиці кормосумішей зі доступністю й засвоюваністю поживних речовині енергії добавки ферментних препаратів роблять позитивний ефект, якийвиражається в підвищенні продуктивності.
В теперішнійчас при годівлі птиці віддають перевагу біологічно активним речовинам, які ненакопичуються в організмі, позитивно впливають на продуктивність та незабруднюють навколишнє середовище. До таких речовин відносять препарат МЕК(мультиензимна композиція).
5.1Результати досліджень
Дляпроведення науково-господарського досліду було створено дві групикурей-несучок. Схема досліду представлена в таблиці 10.
10. Схеманауково-господарського дослідуГрупа Харктер годівлі Контрольна, n=50 Основна кормосуміш (ОК) Дослідна, n=50 Основна кормосуміш (ОК)+0,5 кг/т МЕК
В ціломупродуктивність дослідної групи у зрівнянні з контрольною становила: 1 група –4576, 2 група – 5268 шт. яєць., несучість курей другої групи по відношенню до першоїзбільшилась на 15,1%. Завдяки введенню в раціон МЕК маса яєць збільшилась на4,3%, таблиця 11.
11. Якістьяєць при використанні у комбікормі МЕКПоказник 1 група 2 група Маса яєць, г 60,6±0,94 63,2±1,37 Маса білка, г 17,1±0,56 18,6±0,46 Маса жовтка, г 35,9±0,65 36,3±1,4 Маса шкаралупи, г 7,62±0,18 8,2±0,18 Індекс білка 0,1±0,07 0,1±0,002 Індекс жовтка 0,47±0,01 0,46±0,01 Одиниці Хау 86,5±0,76 87,0±1,02
Збереженістьптиці як в контрольній групі, так і дослідній однаковою (100%), жива маса птиціна кінець досліду склала у контрольній групі 1,64 кг; у 2 групі — 1,79 кг. Цідані свідчать про те, що введення у комбікорми ферментного препарату МЕКвикликало підвищення яйценосності птиці без зменшення живої маси курей-несучок.
Використанняу складі ферментного препарату МЕК позитивно впливає як на продуктивність, такі на якісні показники яєць. Встановлено збільшення перетравлення протеїну ворганізмі птиці дослідної групи на 5,5%, клітковини – на 1,5%, жиру – 1,1% повідношенню до контрольної групи, що видно з таблиці 12.
12.Перетравлення основних поживних речовинПоказник 1 група 2 група Протеїн, % 62,1 74,4 Жир, % 74,6 75,7 Клітковина, % 11,6 14,6 Кальцій, % 65,6 74,5 Фосфор, % 85,6 93,6
Засвоєннямінеральних речовин у другій групи також було вищим, ніж у контрольній: кальціюна 5,4%, фосфору на 8,0%.
Включенняферментного препарату у комбікорми птиці позитивно вплинуло і на морфологічнийсклад тушок птиці, таблиця 13.
13.Морфологічні показники тушок курей-несучокПоказник 1 група  2 група 1 2 3 Жива маса курей 1646±0,07 1795±0,03 Маса непатраної тушки 1503±0,06 1685±0,02 Маса полупатраної тушки 1375±0,05 1566±0,02 Маса патраної тушки 1073±0,05 1192±0,03 Маса їстівних частин 784,4±59,7 900,3±17,8 Маса неїстівних частин 288,9±13,2 291,4±9,6 Маса їстівних частин до напівпатраної тушки 57,0±2,61 57,5±1,16 Маса неїстівних частин до напівпатраної тушки 21,1±2,34 18,6±1,09
Аналізуючитаблицю 13 можна відмітити тенденцію до збільшення майже усіх морфологічнихпоказників тушок. Зокрема у другій групі проти контролю збільшилась масаїстівних частин на 115,9±41,9.
5.2Економічне обґрунтування досліджень
Використанняв комбікормі ферментного препарату МЕК у дозі 0,5 кг на 1 т корму дозволилоскоротити витрати комбікорму на виробництво 10 яєць до 1,53 у порівнянні зконтрольною групою. Це приведено в таблиці 14.
14.Економічна ефективність використання ферментного препарату МЕК в комбікормахптиціПоказник Групи 1 2 Отримано яєць всього, шт. 4576 5268 На початку на несучку, шт. 91,5 105,4 На середню несучку, шт. 91,5 105,4 Всього яйцемаси, кг 277,3 332,9 Витрати корму, всього, кг 810 810 Конверсія корму на 10 яєць, кг 1,77 1,53 Вартість корму, грн. 1093,5 1107,6 Виручка від реалізації, грн. 228 2634 Чистий прибуток, грн. 1235 1581 Рентабельність, % 17,3 28,0
Аналізуючитаблицю 14 можна зробити висновок, що при використанні мультиензимноїкомпозиції МЕК було отримано більше як яєць на 692 шт., так і на 105,6 кгзбільшилась загальна яйцемаса. Хоча вартість корму у 2008 році збільшилась на14,1 грн., чистий прибуток склав 346 грн. також зросла маже на 10%.

6. Екологічнізаходи
Ділянку підбудівництво ферм вибирають на сухій підвищеній території з порівняно рівноюповерхнею або невеликим нахилом на південь і низьким стоянням грунтових вод (неближче 2 м від поверхні).
Відстань міжсвинофермами та іншими сільськогосподарськими підприємствами складає: 150 м відферм великої рогатої худоби, вівчарських та конярських ферм; 1500 м відзвірівницьких; 200-1000 м від птахофабрик.
Свинарськіпідприємства відносять до підприємств закритого типу, куди забороняєтьсявільний вхід стороннім особам.
Виробничасанітарія на території господарства відповідає вимогам; по периметру всієїтериторії виробничого сектору свинокомплекс має огорожу бетонними плитами ісіткою, також є зелені насадження.
Дляробітників господарства планово проводиться раз на рік медичний огляд,результати якого заносять в медичну картку працівника; працівники, робота якихпов’язана з ядохімікатами, медичний огляд проходять через 4-5 місяців. Майже вусіх приміщеннях параметри мікроклімату відповідають гігієнічним нормам. Післязакінчення роботи спеціалісти та робітники миють і дезінфікують руки таприймають душ.
Невідємноюланкою у загальному комплексі ветеринарно-санітарних заходів є дезінфекція,дезінсекція та дератизація. Дезінфекцію проводять ветсанітар і фельдшер підконтролем ветеринарного лікаря господарства. При роботі працівниками ззараженими тваринами, вони повинні чітко виконувати розпорядження лікаряветеринарної медицини, слідкуючи за нормами особистої гігієни.

7. Охоронапраці
7.1 Аналізстану охорони праці в господарстві
Згідно закону«Про охорону праці», який прийнятий Верховною Радою України 21.11.2002 р.загальне управління і відповідальність за організацію по охороні праці в ПВФ«Агроцентр», покладається на директора. Усі посадові особи, відповідальні зазабезпечення безпечних і здорових умов праці в межах своєї компетенції ведутьроботу з розробки заходів щодо поліпшення умов праці, проведенню інструктажівусіх робітників, забезпечуючи їх необхідною літературою, інструкціями.
Працівникигосподарства реалізують право на працю в господарстві шляхом укладеннятрудового договору. У кабінеті по охороні праці зосереджена всяорганізаційно-методична робота з охорони праці. На виробничих ділянках єкуточки по охороні праці, де працівників інструктують безпосередньо на робочомумісці.
Угосподарстві в обов’язковому порядку проводять інструктажі з охорони праці –вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. Недоліком є те, що наробочих місцях не вивішені інструкції з правил безпеки і виробничої санітаріїпри обслуговуванні кожного виду діяльності.
Санітарнезаконодавство передбачає обов’язковий періодичний контроль усіх працівників, щороблять і стикаються з харчовими продуктами. Медичний огляд проводять з метоювиявлення заразних хворих. Для працівників передбачений ветсанперепускник, де єкімната відпочинку, роздягальня. Територія птахофабрики утримується в чистоті,у нічний час висвітлюється. Проїзди і проходи вирівняні і мають твердепокриття.

7.2 Аналізвиробничого травматизму в господарстві
Основнимипричинами виникнення нещасних випадків на виробництві є:
— порушення режиму робочого часу;
— відсутність систематичного контролю зісторони керівників ділянок за –дотримання безпеки праці;
— використаннянесправних транспортних об’єктів.
Незважаючи нате, що в господарстві проводяться різні заходи щодо охорони праці, усе-такимають місце випадки виробничого травматизму (таблиця 12.). Розрахунки проводилистатистичним методом. Визначаємо наступні показники: коефіцієнт частотитравматизму: Кч=Т/Р х 1000, де Т – кількість нещасних випадків; Р –середньосписочна кількість працівників; коефіцієнт важкості травматизму:Кв=Д/Т, де Д – кількість днів непрацездатності; коефіцієнт втрат робочогочасу: Кврч=Д/Р х 1000. Дані розрахунків заносимо в таблицю 15.
15. Аналізвиробничого травматизмуПоказники травматизму Роки 2006 2007 2008 Середньорічна кількість працюючих 141 117 118 у т.ч. у птахівництві 81 65 86 Кількість нещасних випадків, усього 2 2 3 у т.ч. у птахівництві 1 1 2 Кількість днів непрацездатності 22 38 39 у т.ч. у птахівництві 7 5 16 Коефіцієнт частоти травматизму 14,2 17,1 25,4 у т.ч. у птахівництві 12,4 15,4 23,2 Коефіцієнт важкості травматизму 11 19 13 у т.ч. у птахівництві 7 5 8 Коефіцієнт утрат робочого часу 156,0 325,0 330,5 у т.ч. у птахівництві 86,5 77,0 186,0

Аналізтаблиці 15 показує, що в господарстві за останній рік збільшилося числонещасних випадків, при цьому більшість з них відбулися у тваринництві. Прицьому збільшився коефіцієнт ваги травматизму і втрат робочого часу. Це свідчитьпро те, що в господарстві не виділяється достатньої уваги для проведеннязаходів щодо охорони праці.
7.3 Вимоги безпеки при роботах вінкубаторіях
7.3.1 Загальні вимоги безпеки
Досамостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робітдопускаються особи, які не мають медичних протипоказань для виконання даноїроботи, пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці. Длявиконання робіт, які потребують спеціальної теоретичної та практичноїпідготовки, працівники повинні мати відповідні посвідчення. Особи, які недосягли 18-річного віку, до газації яєць і тари не допускаються.
Під часвиконання робіт на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничіфактори:
-фізичнінебезпечні і шкідливі фактори (машини і механізми, що рухаються; підвищенийрівень шуму на робочому місці; недостатня освітленість робочої зони та ін.);
-біологічнінебезпечні і шкідливі виробничі фактори (патогенні мікроорганізми тамакроорганізми);
-психофізіологічнінебезпечні і шкідливі виробничі фактори (фізичні перевантаження).
Погоджуйте збезпосереднім керівником робіт чітке визначення меж вашої робочої зони.
Виконуйтетільки ту роботу, яка доручена, по якій пройшли інструктаж і на виконання якоїотримали завдання.
Не допускайтена робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.
Неприступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозногосп’яніння, в хворобливому або стомленому стані.
Не працюйте:на несправних машинах або обладнанні; зі знятими захисними пристроями; принесправній контрольно-вимірювальній апаратурі і сигналізації, а також привідсутності або несправності заземлення і засобів індивідуального захисту.
7.3.2 Вимогибезпеки праці при роботі у птахівництві
Робітник повинен:
Перед початком роботи отримати відкерівника робіт завдання.
Перед роботою надіти спецодяг.Забороняється переодягайтися поблизу рухомих деталей і механізмів машин і обладнання.
Ознайомитись із записами про стан безпекипраці у черговому журналі та вжити заходів до усунення зазначених недоліків.
Включити освітлення і переконатися, щоробоче місце достатньо освітлене.
Оглянути робоче місце. Переконатися, щопідлога чиста, суха, не слизька, без вибоїн та інших дефектів.
Перевірити наявність та справністьінструменту, інвентарю, пристосувань, ручних візків, тари тощо.
Переконатися в наявності та справностіусіх огороджень, захисних пристроїв, електропроводки, заземлюючих (занулюючих)проводів. Впевнитися, що заземлюючі пристрої технологічного устаткуваннязнаходяться в справному стані.
Переконатися, що столи для сортуванняінкубаційних яєць, підніжні дерев’яні настили не мають пошкоджень, цвяхів, щостримлять, та інших гострих предметів, які можуть призвести до травми.
Заздалегідь погоджувати з напарникомприйоми виконання роботи.
Перевіряти справність газового улаштуваннята блокування вхідних дверей камери газації яєць і тари із системою вентиляціїкамери, а також наявність плаката: “Не заходити! Камера газується” (справністьсвітлового табло).
Переконатися в справності розетки таелектричного кабелю ручного приладу – овоскопа, а також скляного покриттяміражного універсального столу для визначення придатності яєць для інкубації.
Впевнитися в справності пересувних візківі правильному штабелюванні ящиків з яйцями.
Отримати мийні та дезінфекційні засоби в кількості,необхідній на одну робочу зміну, та камеру для газації яєць у відповідності зексплуатаційною документацією.
Перевірити наявність та безпечністьзберігання мийних та дезінфекційних речовин.
Перед початком роботи перевирити наявністьводи, мила, рушника біля рукомийника. Впевніться в наявності і комплектності аптечкипершої допомоги.
 
7.3.3 Роботи в інкубаторіях
Під час роботи робітник повинен:
Бути уважним під час руху транспорту домісця розвантаження інкубаційних яєць. Не знаходитись навантажно-розвантажувальному майданчику під час руху транспорту.
Не працювати в легкому взутті. Взуттяповинно бути зручним, з неслизькою підошвою, на низькому, широкому каблуці зпряжками або шнурками.
Тару з яйцями піднімаие, переносити таскладати у штабелі на ручні візки удвох, погоджуючи між собою безпечні прийомироботи.
Не допускати утворення слизьких та бруднихмісць на підлозі при випадковому падінні яєць тощо.
Під час очищення, миття, дезинфекціїприміщення, інкубаторів, камери газації яєць, тари тощо застосовувати засобиіндивідуального захисту: прогумований комбінезон (фартух), рукавички, чоботигумові, респіратор, захисні окуляри, а також спеціальний інструмент,пристосування і драбини. При використанні респіратора робити 5-хвилинні перервичерез кожні 30 хв. праці. Після закінчення роботи зробити запис у черговому журналіоператорів.
Механік-оператор інкубаторію повинен:
Під час обслуговування камери газації яєцьі тари постійно слідкувати за показаннями контрольно-вимірювальних приладів,роботою системи вентиляції та блокування, за правильністю показань знаків безпекита своєчасно допускати робочих до завантаження і розвантаження камери; під часобслуговування інкубаторів слідкувати за справністю інкубаційних камер, роботоюелектродвигунів, а також за додержанням температури і вологості повітря вкамерах інкубаторів.
Завантаження та розвантаження камеригазації яєць і тари проводити тільки з дозволу механіка-оператора інкубаторію.
Перед тим, як увійти до камери газації,органолептично переконатися у повному її провітрюванні.
Постійно слідкувати за справністю електричногокабелю, рукоятки ручного овоскопа та скляного покриття міражного столу.
Завантаження інкубаторів лотками з яйцямиптиці проводити за вказівкою керівника робіт. Перед завантаженням інкубаторапереконатися в його достатній освітленості, справному стані пристроїв дляустановки лотків з інкубаційними яйцями.
Під час догляду законтрольно-вимірювальними приладами, обладнанням, світильниками тощокористуватися справними драбинами та спеціальними підставками. Невикористовувати випадкові підставки та інші предмети.
Своєчасно, в міру забруднення, але неменше 2 разів на місяць, очищати від пилу, пуху, павутиння приміщення,обладнання, світильники.
Очищення світильників та замінуелектроламп проводити при відключеній електромережі, вивішеному на пусковомупристрої плакаті: “Не вмикати! Працюють люди”, під контролем електротехнічногоперсоналу.
Під час роботи усередині інкубаторазастосовувати світильники напругою 12 В.
7.3.4 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
При нещасному випадку, отруєнні,захворюванні надайте першу допомогу, повідомте керівника робіт і, принеобхідності, відправте потерпілого у медичний заклад або викличте швидкудопомогу.
Негайно вимкніть електроустановку,обладнання і повідомте керівника робіт при: аварії, пожежі, припинення подачіпалива, електроенергії; порушення ізоляції електропроводу, кабелю, тощо.Дотримувайтесь заходів, які застерігають розвиток аварійної ситуації. Усуватинесправності електрообладнання дозволяється тільки електротехнічному персоналу.
При порушенні стійкості штабеля таринегайно зробіть перекладку. Не залишайте штабель в небезпечному стані.
Пошкоджену тару з гострими кінцямиметалевої обв’язки, поламаними рейками тощо приберіть в безпечне місце.
При виникненні пожежі подайте сигналпожежної безпеки, негайно повідомте про це керівника робіт, пожежну частину іприступіть до гасіння пожежі наявними засобами, виключіть всі електрифікованіустановки та обладнання.
При ураженні електричним струмомякнайшвидше звільніть потерпілого від його дії, для цього швидко вимкніть рубильникомту частину електроустановка, до якої торгається потерпілий.
7.3.5 Вимоги безпеки після закінченняроботи
Вимкнути обладнання, електроустановку,органи керування установіть у нейтральне положення. На пускових улаштуванняхвивісити плакати: ”Не вмикати! Працюють люди”. При однозмінній роботі установитиавтоматичне керування обладнанням на ніч.
Перевірити і забезпечити надійністьзберігання дезінфекційних речовин, а також безпечний стан камери газації яєць ітари.
Вивісити попереджувальні знаки безпеки вмісцях, де були виявлені і не усунуті порушення вимог безпеки.
Навести порядок і прибрати робоче місце.Очистити інструмент, інвентар, пристрої і покласти у відведене місце. Зняти іпривести в порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту.
При здачі зміни повідомити змінника протехнічний стан обладнання і розказати про особливості виконання роботи.
Повідомити керівника робіт про всінегаразди, помічені в процесі роботи, і вжиті заходи щодо їх усунення.
Закрити всі ворота, двері. На останнівихідні двері поставити пломбу.
7.4 Заходи по поліпшенню охорони праці наптахофабриці
Зробивши аналіз стану охорони праці мивиявили деякі недоліки:
— недостатньо виділяють коштів;
— інструктажі проводяться не в повномуобсязі;
— на роботах з підвищеною небезпекою ненадають додаткові перерви на цих роботах;
Для покращення умов праці наКраснопільскій птахофабриці приватної виробничої фірми «Агроцентр» я пропоную:
— виділяти більш коштів на заходи зохорони праці і виділені кошти обов’язково використовувати за призначенням;
— на роботах з підвищеною небезпекоюзабезпечувати працівників безкоштовним харчуванням та надавати обов’язковідодаткові перерви на цих роботах;
— головним фахівцям і керівникамспецпідрозділів вчасно і якісно забезпечувати проведення інструктажів з охоронипраці;
— всім посадовим особам та спеціалістампройти перевірку знань з охорони праці з обов’язковою видачею посвідчення проперевірку знань;
-обладнати куточки з охорони праці наробочих місцях та забезпечити праціючих як посадовими інструкціями так іінструкціями з охорони праці;
— не допускати використанняелектромеханічного устаткування в несправному стані, регулярно перевіряти всіробочі агрегати і механізми;
Виконання внесених пропозицій підвищитьохорону праці і знизить рівень травматизму в господарстві.

Висновки іпропозиції
1.Використання мультиензимної композиції МЕК в складі комбікорму з перевагоюзерна пшениці (50%), і соняшникового шрота (35%) дозволило підвищитиперетравність протеїну на 74,4%, клітковини на 14,6% при одночасному збільшеннікальцію та фосфору відповідно на 5,4 та 8,0% за рахунок зменшення їх кількостів посліді.
2. Завдякивикористанню ферментного препарату МЕК маса яєць збільшилась на 4,3%, яєчнапродуктивність курей підвищилась на 15,1%
3. Збагаченнякомбікормів ферментним препаратом МЕК сприяє збільшенню товщини і масишкаралупи яєць, покращенню кольору жовтка та смакових якостей яєць.
4.Використання мультиензимної комбінації також кращим чином відображається наекономічних показниках виробництва продукції: рентабельність складає 28%,чистий прибуток 1581 грн., і збільшення яйцемаси 332,9 кг.
На тлівищезазначених висновків, ми пропонуємо господарству такі пропозиції:
Дляпокращення умов праці на Краснопільскій птахофабриці приватної виробничої фірми«Агроцентр» я пропоную:
— всімпосадовим особам та спеціалістам пройти перевірку знань з охорони праці зобов’язковою видачею посвідчення про перевірку знань;
— недопускати використання електромеханічного устаткування в несправному стані,регулярно перевіряти всі робочі агрегати і механізми;
— строгодотримуватись визначених гігієнічних вимог, контролювати роботу вентиляції вприміщеннях.

Списоклітератури
1. Авакянц С.Витаминно-минеральные премиксы «Мультивит» // Птицеводстов. №6, 2000. С. 27.
2. Белихов Г.П.,Чубинская А.А. Минеральное и витаминное питание сельскохозяйственных животных.– Л.: Колос, 1965, с. 300.
3. Бергнер Х, Кетц Х-А.Научные основы питания сельскохозяйственных животных. М.: «Колос», 1973.
4. Венедиктов А.М.,Викторов П.И. Кормление сельскохозяйственных животных / Справочник. – 2-е изд.,перераб. И доп. – М.: Росагропромиздат, 1988. – 366 с.
5. Войнар А.И.Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. – М.: Высшаяшкола, 1960. – 544 с.
6. Дадашко В., КузнєцоваТ. Мультиэнзимные композиции – белорусский продукт // Птицеводство. №5, 2003.С. 8-9.
7. Дмитроченко А.П.,Пшеничный П.Д. Кормление сельскохозяйственных животных. Изд. 2-е, доп. иперераб. Л., «Колос», 1975.
8. Емелина Н.Т., КрыловаВ.С., Петухова Е.А., Бромлей Н.В. Витамины в кормлении сельскохозяйственныхживотных и птицы. М., «Колос», 1970.
9. Клиценко Г.Т.Минеральное питание сельскохозяйственных животных. – 2-е изд. перераб. и доп. –К.: Урожай, 1980. – 168 с., ил.
10. Ковалев А. Новыеферменты для птицы // Птицеводство, №6, 2001. С. 20.
11. Кондырев В.Е.Витамины и витаминизация комбикормов. «Производство и использованиекомбикормов», 1964, стр 84-107.
12. Максаков В.Я. Годівлясільськогосподарських тварин. Минск, Уроджай, 1987 р.
13. Малюшин Е, Осипов А.Ферментный препарат в рационе кур-несушек // Птицеводство, №5, 2002. С. 19-21.
14. Манукян А. Марганец вкомбикормах для бройлеров // Птицеводство. №3, 2007. С.9
15. Маслиева О.И.Обогащение витаминами кормовых смесей. В сб.: «Использование комбикормов в животноводстве»,1967, стр. 82-87.
16. Москалев Ю.И.Минеральный обмен.- М.: Медицина, 1985, 288 с.
17. Новиков Е.О. Загальназоотехнія. Вища школа, 1985 р;
18. Околелова Т., ГейнельВ. Ферменты с кормовыми антибиотиками и пробиотиками // Птицеводство. №8, 2007.С. 13.
19. Петрухин И.В. Корма икормовые добавки: Справочник. – М.: Росагропромиздат, 1989.- 526 с.
20. Свеженцев А.И.,Урдзик Р.М., Егоров И.А. Корма и кормление сельскохозяйственной птицы. — Днепропетровск, АРТ-ПРЕСС, 2006.
21. Хренов И.И. В кн..:„Кормление с.-х. животных”. М., 1960.
22. Цап С.В., СвєженцовА.І. Використання ферментних препаратів Оллзайм ССФ в комбікормах длякурей-несучок. / Сбоник научных публикаций, сентябрь, 2008г.
23. Щерба М.М. Всасываниежелеза. Физиология всасывания. Л., 1977, с. 223-248.