УДК 811.161.2 373.2 Т.П. Беценко Сумський педагогчний унверситет ОНОМАСТИЧНИЙ ПРОСТР УКРАНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМ У статт розглядаються особливост функцонування ономастичних одиниць в укранських думах – самобутнх зразках народно творчост нашого народу. Зокрема, викликають нтерес рзн види топонмв ойконми, оронми, гдронми та н антропонми агонми, андронми як певн складники мовно системи, що фокусують в соб рзн часово просторов, дейно-змстов, художньо естетичн
комплекси. Увага зосереджена на систематизац та семантико-стилстичному аналзов названих одиниць у структур поетичного тексту. Укранськ народн думи, належачи до творв фольклорних яскраво вирзняючись з-помж нших зразкв цього жанру багатьма тльки м притаманними ознаками, характеризуються свордним ономастиконом, який, окрм того, що надзвичайно багатий за свом кльксно-виражальним складом, виявив ще й певну специфку, пов язану з системою художньо-образних символв. Сворднсть функцонування ономастичних одиниць у названих
творах вбачаться насамперед у певнй виокремленост кола власних найменувань, що введене у словесну тканину використовуються власн найменування не довльного, художньо вимисленого, безпдставного жанру з погляду нформацйно точност повдомлюваного тощо, а так, що зставлюван з окремими документальними подями, постатями, зафксованими в ход сторичного розвитку. Фактично, власн найменування у даному випадку т, що виявлен в укранських думах вдправними точками певно доби, епохи, а отже знаками нацонально пам ят, яка сяга
рзних рвнв людсько життдяльност релг, етики, естетики, мови, стор, культури Частотнсть функцонування власних назв, х значне поширення в думах особливо помтне. Проте тут, поряд з чистою нформативнстю, тяжнням до точност описуваних подй, простежуться використання названих одиниць з власне художньо-образним задумом часто досягаться шляхом багаторазового повтору в контекст думи однойменних одиниць напр у дум Богдан
Хмельницький Василь Молдавський м. Чигирин уживаться 2 рази, м. Сороки 6 раз, м. Счава- 2 рази свордна акцентуаця на важливих моментах, спостережених у ход боротьби вдображених таким чином у поетичних творах герочного змсту. Чтка окресленсть власних найменувань насамперед, топонмв антропонмв виявляться в тому, що вс найменування , як правило, не вигадан, а так, що реально й документально зафксован.
Окрм того, вони позначають назви об ктв осб сторично значущих. Таким чином, х уживання обумовлене насамперед точнстю, достоврнстю, правдивстю нформац, що податься. Можна сказати, що в даному випадку власн найменування, виконуючи свою первинну функцю, нформативно-нацональну, створюють нформацйне поле. Наприклад, згадка в текст думи Втеча трьох братв з города Озова, з турецько невол
Савор-могили вже свдчить про подальший хд подй, зокрема вказу на трагчний кнець, адже могила асоцються з смертю Про те промовляв, До Савор-могили прибував, Од голоду, ран знемагав, Пд Савор-могилою спочивав. В той час сиз орли налтали За час за годину Богу душу оддав. 2, 156-157 Звичайно, ономастичн одиниц в текст поетичних творв не позбавлен емоцонального змсту, що
закономрним явищем. Художньо- зображальне, естетичне наповнення власних найменувань в укранських думах це вторинна функця названих одиниць, х емоцйно експресивне, художньо образне поле, що рунтуться на сприйнятт цих лексем як певних символчних знакв Запорзька Сч символ козацько слави, мужност, нескореност, герозму та н Днпро символ Украни, Чигирин символ гетьмансько влади. Проте часом важко визначити, яка функця нформативно-довдкова чи художньо-зображальна буде домнуючою
наприклад, коли текст думи фксу антропонм Богдан Хмельницький. Не виклика сумнву, що це м я завше сприймалося укранцям з вираженими позитивними емоцями, як обумовлен життвою позицю цього ватажка повстанцв, його дями, вчинками прагненнями, скерованими високими патротичними почуттями. Позитивн емоц, можемо стверджувати, були домнуючими досить назвати це м я навть в текст думи не подавати детальних описв його дй, вчинкв текст одразу набере певно емоцйно тональност, адже м я цього
героя ще за часв його життя символом мужност, патротизму, любов до народу Украни. Те, що Богдан Хмельницький – гетьман-ватажок, сприйматься на другому план, хоча цей, так званий другий план, породив первинний емоцйний фон, який домну у сприйнятт ц лексеми власно назви. Таким чином, ономастична одиниця переда подвйний заряд художньо-естетичний нформацйно-довдковий. Отже, ономастичний ряд як такий з усма його особливостями визнача оригнальнсть цих творв. ншими словами,
самобутнсть дум прослдковуться вже на приклад ономастичного простору. Найпродуктивншими з-помж ономастичних одиниць виступають топонми. Кожен топонм, уживаний в думах, мену певний такий, що реально снував чи сну географчний об кт. в творах цього жанру народнопоетично творчост на перше мсце ставляться географчн об кти, а не сам по соб слова-топонми. Наприклад, функцонування в дум Плач невльника в турецькй невол 2, c.101-102 назв пристань
Козловська, город Царьград, Червоне море, Чорне море слугу називанню об ктв, як мають надзвичайну вагу для правильного, точного повного розумння оповд в XV-XVII ст. в Козлов на Козловськй пристан був великий турецький базар, на якому продавали невльникв Царьград турецьке мсто Червоне море та Чорне море асоцювалось з чужиною отже, неволею-з арабського та турецького землею таким чином, знаючи це, не важко зрозумти, чому бдний невольник згаду ц назви
То не знатиме отець, либонь матерь, У которо каторз шукати Чи у пристан Козловсько, Чи у город Царьград на базар, Будуть ушкали, турки-яничари набгати, За Червоне море у арабськую землю запродати 2, 101 У ншому випадку ста зрозумлим, чому саме топонм Кодима долина виноситься у заголовок думи Смерть козака в долин Кодим. Вдомо з сторичних джерел, що в
Кодинй долин дуже часто проходили сутички з татарськими завойовниками. Тому саме це мсце заслугову на особливу увагу, яке так вдчайдушно проклина козак прострляний, порубаний, що перший раз тут коня вороного втеряв, другий раз товариша сердечного, а третй раз-сам голову козацькую поклада. При цьому топонм Кодина долина набува символчного значення виступа синонмом до поняття смерть. Знаючи, що город Киля це мсто, розташоване в Одеськй област, яке в 1484р. захопила
Туреччина побудувала там укрплення свй опорний пункт в гирл Дунаю, ста зрозумлим, чому Ой десь, ой десь за Килимом городом козаченько гуля, А з Килима города татарин погляда 72. Фактично, цим самим вказуться на мсце сутичок. А текст думи Козак Голота, часто фксуючи топонм Киля, засвдчу значущсть цього топографчного об кта як вйськового укрплення для тодшнього розгортання подй.
Топонми як найчисельнш одиниц в думах представлен хоронмами Украйна с.167, с. 224,с. 231 та н Туреччина Турещина с.158, с.162, с.212, с.221, Брацлавщина с.434, Блограбська земля с.389, Внниччина с.с.434, Запоржжя с.248, с.312, с.315 та н Карпатська Украйна с.426, Польща с.276, с.422, с.423, Грабська земля с.386, с.388, с.393 та н
Подлля с.434, Поднстров я с.434 , Полтавщина с.434, Прикарпаття с.426, Чорномор с.170, пдгрупу цих топонмв утворюють природн хоронми, як-от луг Базавлуг 2, 86, долина Кодина 2, 99,100, долина Кайнарська 79, Черкес-долина 2, 243, 245, 255, Черкень-долина 2, 224 ойконмами комонмами астонмами Азов Озов с.150, с.157, с.163, с.164 та н Бла церква с.263, с.267, с.271 та н
Богуслав с.123,с.125 та н Боровиця с.260, Брайлов с.237, Камянський Подлець с.278, Кефа Кафа с.135, с.141, та н Килим-город с.72-74, Килия с.72, с.73, с.75 та н Козлов с.119, с.120 та н Корсунь с.224, с.231, с.246 та н Крилов с.232, с.236, с.337, с.247 та н Кумейки с.260, Мерефа с.295, с.296, Пирятин с.385, с.387, с.396,
Ситники с.277, Стеблв с.277, Суботв с.292, Сучава с.279, с.281, Тор с.295, Трапезунд с.135, с.136, с.140, Цареград с.101, с.102, с.104 та н Черкаси с.224, с.226, с.229, с.231 та н Чигирин с.254, с.262, с.263 та н Ясси с.279, с.281 гдронмами, лтонмами Семенв Рг с.79 пелагонмами Чорне море с.98, с.101-104, с.106-110 та н Червоне море с.101, с.103,
Азовське море с.424, с.427, Сиваш с.427, потамонмами Базавлуг с.82, с.86, с.87, Буг с.284, Всла с.287, с.289, с.434, Втка с.72, Волганка с.221, с.223, Днпро с.83, с.86, с.147 та н Днстр с.167, с.169, с.223 та н Дон с.311, с.423, та н Дунай с.258, с.324 та н Жовт Води с.276, с.282, с.434,
Кодима с.99, с.100, Полтавка с.169, Прут с.276, Рось с.259, Салтанка c.166,167,218, Самара с.89-97,153 та н Сула с.261, Супай Супоньс.261, Ташлик с.294, Хортиця с.258 гелонмами болото Супй с.261 нсулонмами Крим с.426,427, Тендра с.135,147,398 дромонмами Муравський шлях с.152,156,185 та н. оронмами Осаур-могила
Савур-могила, Савр-могила с.171, Саура-могила с.152, Осавур-могила с.167,169, Савор-могила, Загребельна могила 156,186. Майже вс топонми в думах, що прикметою цих творв, подаються приладковим словосполученням як правило, до власно назви додаться родове поняття болото, луг, долина, город, село. Така конкретизаця зумовлена припиненням якнайточншо передач нформац, визначенням точно локалзац описуваних
подй, пдкресленням значущост того чи ншого об кта у том опису тощо. Антропонми дещо поступаються щодо частотност вживання перед топонмами. Проте х функцонування також специфчне переважа насамперед реальнсть зображуваного, що переплтаться з возвеличенням -оспванням чи значно рдше осудом, зневагою т чи ншо дйово особи, яка виноситься в епцентр поглядв, подй з усма своми якостями. До розряду власних назв, зафксованих у думах, насамперед вдносимо
теологчн найменування вищого порядку теонми. У кожнй дум особливо в кнцвках вживаться м я Бога, що ма ряд варативних найменувань Господь, Господь Бог, милосердний Бог, праведний Судя, милосердний Господь, Отець Небесний, милостивий Господь. Концентраця уваги слухачв а пзнше читачв на повсякчасному зверненн до Бога, а також часте функцонування в текстах церковнослов янських слв термнв, звернення в окремих
думах до релгйних обрядв наштовху на роздуми про джерело виникнення цих творв. Укранськ думи наскрзно пронизан любов ю до сво ври, влаштуванням Бога. При цьому християнська вра уособленням рдно земл Украни протиставляться бусурменськй, що асоцються з неволею, каторгою, чужою землею, смертю. Вдповдно додержання сво ври найвищий закон для козака.
У думах спостергамо повсякчасне звернення до Бога, що проявляться у власне звертаннях та вихваленнях Бога, християнсько ври, у розумнн важливо рол виконання заповдей Божих що особливо цкаво, у власних найменуваннях осб смертних козакв прзвищами з коренем Бог та близькими до християнства поняттями, як-от ван Богун, Маруся Богуславка, Олексй Попович. З-помж антропонмв досить широко представлен мена, прзвища
осб, нод по батьков Самйло Кшка, Олексй Попович, вась Коновченко, вась Вдовиченко Коновченко, Хома Замойко, Василь Молдавський та н Одню з прикметних ознак дум те, що часто прзвища подаються у склад приладкового словосполучення козак Голота курнний Сулима лях Бутурлак пен Потоцький отаман Остряниця отаман Торскй Ясько Лохвицкй, визначаючи цим самим походження, рд занять,
соцальний стан названих геров тощо. Це зумовлю граничну чтксть та лакончнсть передач й сприйняття висловлюваного. У думах засвдчен, окрм усього, мена святих анонми Миколая, Петра, Василя, як вживаються для позначення культових споруд, названих менами цих святих, або ж свят. Андронми хоча засвдчен в думах, проте в поодиноких випадках типу То, правда, панове, була в город Черкас вдова, Вона по мужу
Грициха, по прозваню Коновчиха 235, Жила вдова, старенькая жена, Срчиха ванчиха ,295. Антропонми в думах, поряд з топонмами, вдграють чи не найвиршальну роль. Можна сказати, що вони навть поступаються топонмам за силою та значимстю свох виражальних функцй властивостей. Це закономрне явище пояснються тим, що в епцентр творв названого рзновиду перебува людина як правило, постать визначна, сторично значуща, нацонально свдома обов язково безмежний патрот рдно земл –
Украни – тльки за наявност таких характеристик називаться м я особи. Так, наприклад, у дум Втеча трьох братв з города Азова, з турецько невол мена козакв вдсутн, розглядаться не власне х внесок у хд боротьби за нацональне визволення тощо, а розглядаються мжособистсн стосунки поведнка, мораль, ставлення до ближнього, милосердя тощо. Це ж саме мамо в думах Сестра брат, Бдна вдова три сини та н
Саме людина визнача хд розгортання подй, виршу рзномантн проблемно-ситуативн моменти, як зрештою набувають загальнонародного значення. Подбн висновки якнайпереконливше засвдчують заголовки дум, зокрема сторико-герочних творв XV-XVII ст. наприклад Козак Голота, Атаман Матяш старий, Федр безрдний, бездольний, ван Богуславець, ван Богун, Самйло Кшка та н Для дум характерне описове найменування осб, зокрема широке
використання вдокремлених прикладкових сполучень. Особа, яка виноситься в епцентр подй яка ма персональне м я, обов язково поширються додатковими найменуваннями, що, окрм усього, чи то на походження, соцальний стан, чи то на рд занять, також визначають ставлення з боку оповдача, якому доручено говорити вд мен народу Як безбожн ушкали налетли, Федора безродного, Отамана курнного, Пострляли, порубали 83 Маруся бранка, попвна
Богуславка 128 Кшка Самйло, гетьман запорозький 140 ван Луговський, писар вйськовий 290 Ей, врасю Хмелниченьку, гетьмане молодий , 294 Козак – нетуга, Хвесько Дендиберя 305 Хвесько Кханжа Андибер, гетьман запорозький , 302. У найменуванн осб насамперед простежуться ставлення до них з боку громадськост, що досягаться рзними мовновиражальними способами, зокрема додаванням до мен чи
прзвища вдокремлених означень з вдповдним забарвленням позитивним чи негативним. Таким чином, часто утворються поширений, розгалужений ряд нанизуваних вдокремлених прикладок, кожна з яких уточню, доповню попередню Гей, Олексю Поповичу, славний лицарю писарю 399 Гей, Хвесько Дендибере, батьку козацький, славний лицарю 305, додаванням лексем-вторинних найменувань, позначених найвищим ступенем позитивного емоцйно-експресивного забарвлення слв типу батько, пан
Ой, обзоветься пан Хмельницький, Отаман – батько чигиринський 277 Пане Филоненку, корсунський полковнику Батьку козацький 238 найменуванням, що базуються на лексико-семантичному переосмисленн емоцйний план у таких лексем виступа складником змсту виноситься на перше мсце Ей, пане, пане Хмельницький, Богдане Зиновй, наш батю, Гетьмане чигиринський 275 – у цьому звертанн, що включа вдокремлен прикладков сполуки, з допомогою
яких . Окрм того, в думах функцонують геортонми назви свят, зокрема християнських Великдень, Рздво, Василя, Петра. Геортонми в текстах цих творв виконують щонайменше три функц найперше, як одиниц, що служить для називання свят, як мовн ознаки, як засвдчують любов до сво християнсько ври всього того, що пов язане з цю врою як елементи художньо-поетичного тексту що також не мало важливо-акумулюють в соб цл узагальнено-символчн картини. Наприклад, у контекст
Сестро каже мила, Родино сердешна Ой сподвайся мене тод в гост, Як будуть о Петр бистри рки-озера замерзати, Об Рздв калина в луз процвтати 330 вживанням назв свят Петра 12 липня за новим ст. та Рздва 7 счня за новим ст. напрочуд виразно передаться змалювання неможливост здйснення того, що просить сестра у брата. При цьому назви великих християнських свят спввдносяться з часовим вимром тю закономрною реальнстю, що супроводжу х.
Таким чином, сполуки будуть о Петр бистри рки-озера замерзати та Об Рздв калина в луз процвтати можна розглядати як оксюморонн у план поетичного оформлення. А при глибшому сприйнятт та осмисленн подано у твор думки приходимо до нших висновкв два ряди оксюморонних сполук побудован на взамному перехрещенн ознак, властивих названим поняттям свято Петра спввдноситься з лтнм часом, а Рздво – з зимовим отже, протиставляються, з одного боку, лто тепло
зима холод, ншими словами любов, потяг до рдно душ теплота почуттв вдмова холод почуттв. Це протиставлення на зовншньому рвн. На внутршньому нша опозиця шляхом поднання, зставлення несумсних понять свята Петра з замерзанням рк-озер, та Рздва з процвтанням калини в луз. Схематично це можна подати так Ц два рвн художнх протиставлень зовншнього внутршнього взамодють мж собою, утворюючи, що очевидно, складний комплекс чуттво-почуттвих емоцйно-експресивних та дейно-змстових
вражень, покликаних образно, сильно переконливо передати сутнсть висловлено думки. У ншому випадку геортонм концентру не менший спектр емоцйно-змстових вражень, проте х розгортання вдбуваться в ншому ключ. Так, двка-бранка, Маруся, попвна Богуславка, яка потурчилась, побусурменилась, намагаться спокутувати свй грх перед народом, Украною, врою християнкою звльнити всх бдних невльникв саме на святий празник, роковий день Великдень 123. Великдень тут як найбльше свято християн уособленням безмежно любов
до рдного народу, Батьквщини, а вдтак мцност ври в душ побусурменино Марус Богуславки це свято воскресння суса Христа, свято перемоги життя над смертю тому така велика подя рокова подя ма вдбутися в день цього свята козаки нби вдруге воскресають псля тридцятилтньо невол. Еклезонми назви церков, монастирв представлен тльки найменуванням християнських культових споруд, що насамперед пдкресленням значущост для козакв сво ври.
Окрм того, ц одиниц свдченням й ншого, про що можна судити з контексту Мимо церков хав, мимо святого Миколая, шапки не знмав 387. Отже, ономастичний простр, представлений в думах як творах сторичних, широкий свордний. Найперше впада в око рзномантнсть функцонування ономастичних одиниць топонмв, антропонмв та н що пдпорядковуться в цлому дейно-художньому задумов, всй сюжетно-композицйнй канв цих творв.
Окрм того, цим одиницям, як структурним компонентам тексту, властив певн поетичн функц, як в свою чергу обумовлюються. ЛТЕРАТУРА 1. рмоленко С.Я. Фольклор лтературна мова. К. Наукова думка, 1987. 2. Украинские народные думы. Москва, 1972. РЕЗЮМЕ В статье рассматриваются особенности функционирования ономастических единиц в украинских думах. Внимание сосредоточено на систематизации и семантико-стилистическом анализе топонимов,
антропонимов и других единиц этого плана в структуре поэтического текста фольклорного жанра. SUMMARY In article are considered the particularities of operating the onomasiology units in Ukrainian Dumas. Attention is concentrated on systematizations and semantics-stylistic analysis an toponims, anthroponims and other units of this plan in structure of poetical text of folklore genre.