–PAGE_BREAK–У другому розділі „Структура та ефективність формування капіталу виноробних підприємств” досліджено економічні умови формування капіталу виноробних підприємств, склад та структуру капіталу в цілому та у розрізі його видів, а також особливості управління формуванням капіталу підприємствами даної галузі; визначено фінансову стійкість виноробних підприємств Миколаївської області та ефективність використання ними капіталу.
Слід визнати, що АПК найбільш вразливий сектор вітчизняного виробництва. А виноградарство та виноробство – консервативні галузі, де зміни відбуваються досить повільно. На вирощування винограду та виробництво якісного вина потрібно багато часу. Останнім часом розвиток виноробної промисловості характеризується скороченням якісного асортименту продукції, складним фінансово-економічним станом більшості підприємств та високим коефіцієнтом зносу основних виробничих фондів, особливо їх активної частини. Більша частина виноробних підприємств України створена, в основному, в 60-70-ті роки. Їх обладнання фізично та морально застаріло, що потребує значних інвестицій у капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію основних фондів. В умовах обмеженості фінансових ресурсів вкладення капіталу повинно бути максимально вигідними і ефективними.
Встановлено, що протягом 2004-2006 рр. між структурою капіталу і розміром підприємства має місце певна залежність (табл.1). Найвища питома вага позикового капіталу, порівняно з іншими підприємствами, спостерігалося у ВАТ „Зелений Гай”, яке становило на 01.01. 2007 р.51,3% та у ТОВ „Сандора” – 57%. У ВАТ „Радсад”, яке тривалий час не залучало значних сум позикових засобів, протягом досліджуваного періоду також спостерігалась чітка тенденція зростання частки позикового капіталу в його загальному розмірі та зниження питомої ваги власного капіталу до 85,6%.
За період 2004-2006 рр. в середньому по виноробних підприємствах області мало місце зменшення питомої ваги власного капіталу в загальній сумі капіталу (з 53,2% на 01.01. 2004 р. до 43,6% на 01.01. 2007 р), яке відбулося, в основному, за рахунок зниження частки власного капіталу в таких виноробних підприємствах як ВАТ „Зелений Гай” та ТОВ „Сандора”. Завдяки проведеним дослідженням, можна зробити наступний висновок: чим меншим є розмір виноробного підприємства, тим більшу частку власного капіталу воно має у сукупному капіталі і, навпаки, при збільшенні розміру підприємства галузі зростає питома вага позикового капіталу (див. табл.1).
Таблиця 1
Питома вага власного та позикового капіталу в загальній сумі капіталу виноробних підприємств Миколаївської області (%)
Так, найбільшу питому вагу статутного капіталу в сумі власного капіталу мало ВАТ „Радсад” (з середнім розміром капіталу за 2002-2006 рр. — 34,2 млн. грн) – 85,6% на 01.01. 2007 р., а найменшу питому вагу – 43% — ТОВ „Сандора” (з середнім розміром капіталу за 2002-2006 рр.211 млн. грн).
Отримані результати дозволяють встановити наступну залежність: чим менший розмір підприємства, тим більшу частку власного капіталу воно має у сукупному капіталі. Співставлення даних структури капіталу та активів дозволяють виявити такий факт: чим більше питома вага необоротних активів у сукупних активах, тим більшу питому вагу займає власний капітал у сукупному капіталі. Так, у ВАТ ”Радсад” ці значення становили на 01.01. 2007 р. відповідно 60,6 та 85,6%, а у ТОВ „Сандора” – 55,5 та 43,0%. І, навпаки, чим більше питома вага оборотних активів у сукупних активах, тим більшу частку займає позиковий капітал у загальній сумі капіталу.
Підтвердити результати наших досліджень ми можемо, здійснивши групування винзаводів за концентрацією капіталу на одне підприємство (табл.2). За об’єкти групування ми взяли 20 виноробних підприємств Одеської області: ЗАТ “Болградський винзавод”, ЗАТ “Кілійський винзавод”, ВАТ “Саратський винзавод”, ВАТ “Татарбунарський винзавод”, ЗАТ “Одесавинпром”, ЗАТ “Ізмаїльський винзавод”, ЗАТ “Одеський коньячний завод”, МДП “Овідіопольський винзавод”, Писарівський спиртзавод, НВП “Нива” (м. Одеса), ВАТ “Чорноморська перлина”, ЗАТ „Вікторія”, ЗАТ “Одеський завод шампанських вин”, ВАТ “Білгород-Дністровський винзавод”, ВАТ „Барабойський завод продтоварів”, ВАТ „Ренійський винзавод”, ТОВ „Котовський виноробний завод”, радгосп-завод „Шампань України”, ЗАТ „Одеський виноробний завод”, ВАТ „Одеський степ” та 4 виноробні підприємства Миколаївської області: ВАТ „Коблево”, ВАТ „Зелений Гай”, ВАТ „Радсад”, ТОВ „Сандора”.
Як свідчать дані табл.2, збільшення концентрації капіталу на 1 винзавод викликає збільшення показників питомої ваги позикового капіталу і оборотних активів. І це не є випадковим: адже необоротні активи фінансуються, в основному, за рахунок власного капіталу, а оборотні – за рахунок позикового, переважну питому вагу якого складають поточні зобов’язання.
Таблиця 2
Вплив концентрації капіталу виноробних підприємств Південного регіону на структуру активів і капіталу, в середньому за 2004-2006 рр.
Спостерігається зниження частки статутного капіталу, іншого додаткового капіталу та резервного капіталів у складі власного капіталу в середньому по сукупності. При формуванні власного капіталу пріоритетними джерелами на невеликих виноробних підприємствах став нерозподілений прибуток та інший додатковий капітал, а на великих і середніх — статутний капітал та нерозподілений прибуток.
Значну частину позикового капіталу становить зовнішній позиковий капітал, більшість якого належить кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги. Розміри довгострокового позикового капіталу та кредиторської заборгованості протягом досліджуваного періоду зросли і займають наприкінці періоду вагоме місце серед джерел формування капіталу. Знизилась питома вага короткострокових банківських кредитів.
Обґрунтована система критеріїв оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств та уточнена методика їх визначення. Рівень фінансового ризику, пов’язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємств, за 2004-2006рр. збільшився, більшість коефіцієнтів не знаходиться в межах норми, відчувається значна нестача власного капіталу для формування оборотних активів, а рівень страхування операційної діяльності дуже низький. Фінансова стійкість виноробних підприємств Миколаївської області за 2004-2006рр. є низькою, а ймовірність їх банкрутства з кожним роком зростає.
Для комплексної оцінки ефективності використання капіталу підприємствами виноробної галузі нами пропонується використовувати 2 групи показників: показники оборотності (коефіцієнт оборотності та період обороту) всього використовуваного капіталу, власного капіталу, позикового капіталу, фінансового кредиту, товарного кредиту, внутрішньої кредиторської заборгованості та показники рентабельності: рівень рентабельності всього використовуваного капіталу, рівень рентабельності власного капіталу, ефект фінансового леверіджу та уточнена методика їх визначення. Показники оборотності і рентабельності досить низькі й мають тенденцію до зниження. В роботі набула подальшого розвитку модель розрахунку середньозваженої вартості капіталу та факторний аналіз ефекту фінансового леверіджу, що дає змогу управляти формуванням капіталу виноробних господарюючих суб’єктів з урахуванням впливу необхідних джерел.
У третьому розділі „Напрями управління формуванням та використанням капіталу виноробними підприємствами” розроблено концепцію управління формуванням капіталу господарюючих суб’єктів виноробної галузі; сформовано стратегію управління формуванням капіталу виноробних підприємств регіону; розроблено та апробовано економіко-математичну модель оптимізації структури капіталу для виноробних підприємств Миколаївської області; визначено складові державного механізму управління та пріоритетні напрями використання капіталу у виноробній галузі.
Запропоновано концептуальні підходи збалансованого управління формуванням капіталу виноробних підприємств, що дозволить стимулювати відновлення стійких показників діяльності та створює умови для компетентного управління на всіх етапах формування власного і позикового капіталу і управління розвитком виноробної галузі в цілому. Основними складовими концептуальної системи управління формуванням капіталу виноробних підприємств визначено: правове, науково-методичне, фінансово-економічне, інтелектуальне, технічне, інформаційне забезпечення; державна підтримка; співробітництво з Європейськими та світовими організаціями.
При дослідженні умов та особливостей процесу управління формуванням капіталу на виноробних підприємствах Південного регіону було виявлено, що їх більшість обрало таку форму господарювання, як акціонерне товариство (відкрите або закрите). На наш погляд, існує необхідність у створенні моделі управління формуванням капіталу, що забезпечувала б стратегічну політику розвитку виноробного підприємства на прикладі існуючих в Південному регіоні акціонерних товариств. Об’єктом управління являється капітал, його склад і структура, джерела його формування та ефективність використання. Як правило, суб’єкт управління в акціонерних товариствах не виділяється. Всі його структурні ланки являються суб’єктами, причому кожна з них наділена своїми повноваженнями і обов’язками, від яких залежить визначення політики управління формуванням капіталу (рис.1).
Зважаючи на низькі показники фінансової стійкості виноробних підприємств Миколаївської області та високий рівень ризику використання великих обсягів позикового капіталу, пропонується „помірний” підхід до формування капіталу. Проте на даному етапі розвитку галузі необхідно враховувати, що визначальну роль серед позикових джерел капіталу виноробних підприємств займає кредиторська заборгованість.
Загальні збори акціонерів
Наглядова рада
Правління
акціонерного
товариства
Ревізійна комісія
Прийняття рішень щодо стратегії управління формуванням капіталу
Визначає та забезпечує реалізацію стратегії управління формуванням капіталу
Здійснює функції управління формуванням капіталу в процесі поточної діяльності
Забезпечує контроль джерел формування та напрямами використання капіталу
Рис.1 Модель управління формуванням капіталу акціонерних виноробних підприємств.
Виходячи з цього, при забезпеченні підприємства необхідними видами активів і контролю за їх ефективним використанням, потрібно у запропоновані підходи внести відповідні зміни. При цьому для ВАТ „Радсад”, що є найбільш стійким виноробним підприємством, пропонується підхід, коли оборотні активи фінансуються короткостроковим позиковим капіталом, а необоротні активи – власним капіталом та довгостроковим позиковим капіталом; для ВАТ „Коблево”, що має значні можливості залучення додаткового капіталу –підхід, коли необоротні активи та постійні оборотні активи фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокового позикового капіталу, а змінні оборотні активи фінансуються короткостроковим позиковим капіталом; для ВАТ „Зелений Гай”, що знаходиться у кризовому стані і ТОВ „Сандора”, яке має нестійкий фінансовий стан та широкі можливості залучення кредитів банків –підхід, коли необоротні активи та частина оборотних активів фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокового позикового капіталу, а інша частина оборотних активів фінансуються короткостроковим позиковим капіталом.
Оскільки основним фактором зниження ефекту фінансового леверіджу було зростання вартості позикового капіталу, ми можемо констатувати, що максимально ефективним щодо оптимізації структури капіталу виноробних підприємств є метод поєднаного ефекту мінімізації вартості капіталу та забезпечення фінансової стійкості, який має можливість динамічної варіативності застосування за різних умов поелементного формування цільової структури капіталу. Тобто, при формуванні капіталу виноробних підприємств ми повинні врахувати три основні стратегічні цілі: забезпечення мінімальної вартості капіталу; забезпечення задоволення потреб у відповідних видах активів; мінімізація рівня фінансових ризиків. Виноробним підприємствам Миколаївської області слід звернути особливу увагу на удосконалення управління фінансовим та товарним кредитами і формувати раціональні обсяги довгострокових і короткострокових кредитів банку та кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги. Результати цих досліджень дозволили виявити підходи до оцінки структури капіталу і визначити напрями її оптимізації на виноробних підприємствах Південного регіону України.
Запропонована економіко-математична модель оптимізації структури капіталу виноробних підприємств. Так, для досягнення ВАТ „Радсад” відповідної фінансової стійкості та мінімальної вартості капіталу співвідношення власного і позикового капіталу повинне скласти 65,4% до 34,6% проти середнього рівня за 2002-2006 рр.96,3% до 3,7%. Для отримання оптимального варіанту ВАТ „Коблево” співвідношення власного і позикового капіталу повинне скласти 66,4% до 33,6% проти середнього рівня за 2002-2006 рр.70,4% до 29,6%. З метою ефективного формування капіталу і підвищення фінансової стійкості підприємства, на якому склалася передкризова ситуація, ВАТ „Зелений Гай” співвідношення власного і позикового капіталу повинне складати 60% до 40% проти середнього рівня за 2002-2006 рр.47,1% до 52,9%. З метою досягнення ТОВ „Сандора” відповідної фінансової стійкості та мінімальної вартості і ефективності формування капіталу співвідношення власного і позикового капіталу повинне складати 50% до 50% проти середнього рівня за 2002-2006 рр.48,6% до 51,4%, тобто, існуюча структура капіталу підприємства є дуже близькою до оптимальної. В середньому по виноробним підприємствам Миколаївської області відповідно до оптимального варіанту, співвідношення власного і позикового капіталу повинно бути 54,8% до 45,2% проти середньорічного 50,7% до 49,3%. Відповідно до нормативного значення, всі показники за оптимальним варіантом забезпечують фінансову стійкість будь-якого виноробного підприємства. Аналізуючи ефективність сформованої структури капіталу, слід порівняти середньозважену вартість капіталу з тією, що сформувалась на підприємствах за ряд періодів (табл.3).
продолжение
–PAGE_BREAK–