Вступ
Україна здавнавідома винятково сприятливими природнокліматичними умовами для розвиткузернового господарства — родючими ґрунтами, м’якими кліматичними умовами дляформування високих урожаїв якісного продовольчого зерна. Ґрунти України даютьможливість за відповідного рівня агротехніки без труднощів одержувати по 50 ц згектара пшениці. Рівень розораності ґрунтів країни — один з найвищих у Європі.Усе це з багатими сировинними ресурсами для виробництва мінеральних добрив уперспективі має зробити Україну «житницею» Європи. В країні є і добріпередумови для торгівлі цим товаром — ємкий внутрішній ринок, вигіднегеополітичне розташування для зовнішньої торгівлі, наявність розгалуженоїтранспортно-складської інфраструктури. включаючи морські порти.
Все це може бутиреалізовано за однієї умови – підняти сільське господарство на світовий рівень.
У розвиткубагатьох галузей економіки нашої держави, і насамперед сільського господарства,дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Це пояснюєтьсявинятковим значенням його та різнобічним використанням.
Зерно та продуктийого переробки є основою харчування людей: воно є незамінним кормом привиробництві продукції тваринництва, а також основною сировиною для переробноїпромисловості. Крім того, зерно є важливим експортним продуктом і маєзабезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесізберігання зерно майже не втрачає своєї якості а, отже, придатне для створеннядержавних резервів продуктів харчування та кормів.
Обсягивиробленого зерна в країні визначають рівень розвитку зернового господарства.Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такі важливі фактори якрозмір посівних площ, їх структура і урожайність.
Поживна цінністьзерна (здатність повністю задовольняти потреби організму) поступовозменшується. Це явище впливає на погіршення кормових раціонів для тварин.Позитивний вплив на нарощування виробництва зерна, поліпшення його якості тапідвищення ефективності зернового господарства мало широке впровадження у 80-хроках інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Протягом останніхроків через обмеження матеріальних ресурсів на практиці зменшується застосуванняресурсозаощадливих технологій.
Однак, в останніроки спостерігається тенденція збільшення виробництва зерна.
В умовахреформування економіки і переходу на нові соціально — економічні засади, колинепридатними стають старі методи управління, в умовах побудови відкритої длясвіту економіки, обмежених можливостей інвестування галузі, в ситуаціїпогіршення кон’юнктури на зерновому ринку, тема виробництва і виявленнярезервів за рахунок інтенсивних факторів виробництва є досить актуальною насьогоднішній день.
Мета курсовоїроботи — провести аналіз виробництва та підрахунок резервів збільшеннявиробництва продукції зернових.
Об’єктом курсовоїроботи є ДП “Агросоюз” Ананьївського району Одеської області.
Предмет курсовоїроботи — виробництво зерна в досліджуваному господарстві. В курсовій роботібудуть використані наступні методи: порівняння. графічний, факторний,індексний, кореляційний.
Кінцевою метоюданої курсової роботи є складання прогнозу урожайності зернових культур в ДП«Агро союз» на перспективу. Для цього в процесі економічного аналізу необхідновирішити наступні задачі: встановити основну тенденцію динаміки на основіпобудованих рядів динаміки, дати оцінку стійкості динаміки, встановити фактори,що впливають на зміну урожайності та тісноту зв’язку між ними, використовуючикореляційно – регресійний аналіз. також в процесі виконання курсової роботиважливо дослідити зміну валового збору та вплив окремих факторів на його змінуз використанням індексного методу.
1. Коротка природноекономічнахарактеристика сільськогосподарського підприємства.
Об’єктом дослідженнякурсової роботи є дочірнє підприємство „Украгросоюз” Ананьївського районуОдеської області, яке є правонаступником майнових і немайнових прав таобов’язків СВК ім. Кірова, яке було реформоване у 2001 році, в частиніпереданого йому майна у відповідності до балансу і актів приймання-передачіактивів та пасивів СВК.
Юридична адреса:
66442, I дільниця,с. Долинське,
Ананьївськогорайону
Одеської області
код ЄДРПОУ 30818378
Форма власності:колективна
ДП „Украгросоюз” єюридичною особою з моменту його державної реєстрації, має відособлене майно направах господарського ведення, самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковийі інший рахунки в банках, фірмовий знак і гербову печатку з найменуваннямпідприємства і власне майно. ДП „Украгросоюз” підпорядковано концерну«Украгросоюз», центральний офіс якого знаходиться у м. Одесі.
Основний виддіяльності ТОВ ДП „Украгросоюз” – насінництво, тобто, виробництво насіння I репродукції пшениці, ячменю, гороху,зерна 3–го та 4–го класу, ячменю та соняшника.
Відповідно домети своєї діяльності ДП “ Украгросоюз”:
а) виступає якрівноцінний усім юридичним і фізичним особам учасник ринкових (кредитних)відносин і свої взаємини з ними здійснює на основі договорів (контрактів),оформлених у встановленому порядку, а також інших правових актів;
б) самостійновизначає на договірній основі з всіма учасниками ринкових відносин обсяги,терміни, графіки постачання (одержання) товарів (сировини, послуг), їх якість,техніко-економічні характеристики, а також їх ціну;
в) самостійнопланує і здійснює виробничу діяльність, передбачену Статутом;
г) виконує своїзобов’язання перед бюджетними і позабюджетними органами.
ДП „Украгросоюз”розташоване на півночі Одеської області, що відноситься до зони ризикованогоземлеробства. Центральна садиба знаходиться на I дільниці с. Долинське, відстань відякої до районного центру м. Ананьїв — 45 км, а до обласного центра м. Одеси — 200 км. З районним та обласним центрами господарство зв’язане дорогами зтвердим покриттям. Найближчою залізничною станцією до господарства є станція уселі Мардарівка, відстань до якої 2,5 км.
Грунтово — кліматичні умови на території господарства сприятливі для виробництва продукціїрослинництва і тваринництва.
Господарствоскладається з виробничих, допоміжних і обслуговуючих підрозділів, що включаютьв себе основне виробництво, машинно-тракторний парк, автопарк, ремонтнумайстерню. Основне виробництво включає в себе дві комплексні бригади до якихвходять рільничі бригади, свиноферму, млин.
Площасільськогосподарських угідь ДП „Украгросоюз” становить 2829 га і повністю складаєтьсяз земельних паїв 810 учасників. Землі господарства знаходяться на територіїоднієї сільської ради – Долинської. Середньорічна чисельність працівників узвітному році склала 77 чол. У період догляду та збирання врожаю залучаютьсянаймані працівники.
Таблиця 1 — Показникирозміру сільськогосподарського підприємстваПоказники 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2008 р. у % до 2006 р. 1. Валова продукція – всього в спів ставних цінах 2008р., тис. грн. 3753,8 2104,8 4683,4 124,8 2. Товарна продукція тис. грн. 3413,2 1881,0 4209,5 123,3 3. Середньорічна вартість основ — них виробничих засобів, тис. грн. 558 1124 1623 > у 2,9 рази 4. Середньоспискова чисельність працівників, чол. 121 88 77 63,6 5. Площа с/г. угідь, га 2824 2829 2829 100,2 6. Площа ріллі, га 2824 2829 2829 100,2
Висновок: Судячиз даних таблиці 1, можна зробити висновок, що господарство має значні територіальнірозміри і має тенденцію до нарощування потужностей та збільшення розмірів. Так,площа сільськогосподарських угідь збільшилася на 5 га (або на 0,2%), а вартістьосновних засобів за 2 роки зросла на 1065 тис. грн. (або майже у 3 рази).Водночас середньорічна чисельність працівників має тенденцію до скорочення: з2006 по 2008 роки вона знизилася на 44 чол.(або на 36,6%).
Сприятливіпогодні умови 2008 року дозволили зібрати значний врожай, що позитивно вплинулона збільшенні виробництва. Вартість валової продукції у звітному році склала4683, 4 тис. грн., що на 929,6 тис. грн. (або на 24,6%) більше за рівень 2006року. Товарна продукція звітного року склала 4209,5 тис. грн., що на 796,3 тис.грн… (або на 23,3%) більше рівня 2006 року.
Слід зазначити,що у 2007 році в результаті зимових морозів вимерзли посіви озимини, щопризвело до значного зниження виробництва.
Таблиця 2 — Посівніплощі сільськогосподарських культурНазви груп сільськогосподарських культур. 2006р. 2007р. 2008р. 2008 рік у % до 2006 р. га % га % га % га % А 1 2 3 4 5 6 7=5-1 8=7/1*100 Зернові і зернобобові – всього 1880 69,9 1144 55,9 1798 80,1 -82 -4,4 Технічні культури 808 30,1 804 39,2 347 15,4 -461 Висновки: У 2008році посівна площа підприємства склала 2445 га. Це на 444 га (або на 16,5%)менше, ніж у 2006 році. На протязі досліджуваного періоду найбільшу питому вагув загальній площі посівів займають зернові і зернобобові культури – 1798 га (або80,1%), посіви технічних культур у звітному році в порівнянні з 2006 рокомскоротилися у на 461 га (або у 2,3 рази), під виноградником зайнято 100 га. щостановить 4,5% від загальної посівної площі.
Отже, виходячи зданих таблиці видно, що підприємство спеціалізується в основному на вирощуваннізернових культур.
Таблиця 3 — Показникиінтенсифікації виробництваПоказники 2006р. 2007р. 2008р. 2008 рік у % до 2006 р. А 1 2 3 4=3/1*100% Приходиться на 100 га с.г. угідь: — основних фондів, грн. 198 397 574 > у 2,9 рази — затрат праці, люд. год. 87 45 44 50,6 Внесено добрив на 1 га ріллі, ц. д. 1,1 0,7 1,2 109,1 Вироблено валової продукції, грн. — на 1 га с/г. угідь 1329 744 1655 124,5 — на 1 середньоспискового працівника 31850 23918 60823 > у 1,9 рази Прибуток, тис. грн. 553 -463 631 114,1 Рівень рентабельності, % 14,1 -19,3 20,9 * 1.Урожайність, ц/га : — зернових 29,9 19,2 42,3 141,5 — соняшнику 13,8 11,6 28,0 > у 2,0 рази — винограду – 17,9 19,8 – Середньорічний надій на 1 корову, кг. – – – – Середньодобовий приріст живої маси, г — великої рогатої худоби – – – – — свиней 70 111 108 154,3
Висновок. Данітаблиці №3 свідчать, що у звітному році рівень інтенсифікації значно вище запопередні роки. Зокрема, збільшення потужностей підприємства позитивнопозначилося на фондозабезпеченості підприємства… У 2008 році на 1 га с/г угідь припадає 574 грн. основнихзасобів виробничого призначення, що вище рівня 2006 року у 2,9 рази.
Зменшеннячисельності працівників та ліквідація скотарства, як нерентабельної ітрудомісткої галузі, призвели до зменшення затрат праці. В розрахунку на 1 га узвітному році затрачено 44 люд. год., що майже вдвічі нижче показника 2006року. отже. доля ручної праці щороку скорочується, що свідчить на користьпідвищення рівня інтенсифікації в ДП «Украгросоюз».
У 2008 році під 1га посівів внесено 120 кг добрив в діючій речовині, що на 10 кг (або на 9,1%)більше, ніж у 2006 році, але нижче норми. Це пов’язано, в основному. з високимизакупівельними цінами на мінеральні добрива… Високий рівень інтенсивності узвітному році забезпечив ДП «Украгросоюз» раціональніше використання землі,основних засобів, трудових ресурсів, завдяки чому всі показники виробничої іфінансової діяльності значно кращі, ніж у попередніх роках. Так, продуктивністьпраці зросла у 1,9 рази і склала 60823 грн. у розрахунку на 1середньоспискового працівника, урожайність зернових склала 42,3 ц/га, що на12,4 ц/га (або на 41,5%) більше, ніж у 2006 році, урожайність соняшнику зрослау 2 рази с клала 28,0 ц/га.
Високі врожаї,зниження трудоємності, високий рівень продуктивності праці забезпечилипідприємству у звітному році отримати прибуток у сумі 631 тис. грн., що на 78тис. грн. (або на 14ю1%) більше, ніж у 2006 році. Рівень рентабельності узвітному році склав 20,9%.
Щоб мати уявленняпро загальний фінансовий стан досліджуваного підприємства. проведемо напідставі даних фінансової звітності аналіз оцінки фінансової стійкості таплатоспроможності.
Таблиця 4 — Показникифінансового стану ФГ ДП «Украгросоюз»
Показники Нормативне значення 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2008 рік(+;-) до 2006 року А 1 2 3 3 5
І Показники оцінки фінансової стійкості 1. Коефіцієнт автономії >=0,5 0,484 0,366 0,245 -0,239 2. Коефіцієнт фінансування =0,6 0,484 0,498 0,367 -0,117 5. Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу 0,840 0,495 0,793 0,047
IIПоказники оцінки оборотності активів 1. Коефіцієнт оборотності всіх використовуваних активів Х 0,96 0,55 0,39 -0,57 2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів Х 1,05 0,63 0,43 -0,62 3. Період обороту всіх використовуваних активів, днів Х 380 664 936 556 4. Період обороту оборотних активів, днів Х 348 579 849 501
ІІІ Показники оцінки платоспроможності 1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності >0,2 0,21 0,04 0,63 0,42 2. Коефіцієнт проміжної ліквідності 0,8-1,0 1,24 1,04 1,18 -0,06 3. Коефіцієнт поточної ліквідності >=2 1,79 1,63 1,31 -0,48 4. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості ІV Показники оцінки рентабельності 1. Коефіцієнт рентабельності всіх використовуваних активів >=0,1 11,0 -7,5 4,4 -6,6 2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу >=0,15 22,8 -20,6 17,1 -5,7 3. Коефіцієнт рентабельності реалізації >=0,3 11,6 -15,2 15,2 3,6 4. Коефіцієнт рентабельності витрат >=0,35 11,1 -11,4 8,6 -2,5
Згідно таблиці 4можна зробити висновки, що підприємство не забезпечене власними коштами дляведення нормальної господарської діяльності. Про це свідчить коефіцієнтавтономії, за яким доля власних коштів у загальній сумі джерел господарськихзасобів на кінець 2008 року становила 0,245. Отже, підприємство тільки на 24,5%забезпечене власними коштами, а 75,5% — залучає зі сторони. Якщо прослідкуватидинаміку коефіцієнтів автономії та заборгованості, то можна відмітити, щозалежність підприємства від зовнішніх кредиторів поглиблюється: у 2006 році зарахунок позичених коштів створено 51,6% активів, а у 2008 – 75,5%.
Взагалі отриманідані свідчать про високий ступінь залежності підприємства від зовнішнього фінансування.
Показникфінансування не тільки не відповідає нормативному значенню (
Частка власногокапіталу та прирівняних до них засобів, яка знаходиться в обороті досить висока- 79,3%, тобто для забезпечення поточної виробничої діяльності у звітному роцівикористовується 2920 тис. грн. (2699 + 984) х0,793), а 763 тис. грн. (або20,7%) капіталізовно у вартості необоротних активів.
Коефіцієнтдовгострокової фінансової незалежності на кінець 2008 року становить 0,367 і впорівнянні з аналогічним періодом знизився ще на 0,117 пунктів. Отже, хочпідприємство і залучило довгострокові кредити банків, для покриття поточнихзобов’язань їх недостатньо.
В звітному роціспостерігається зниження ефективності використання усіх активів підприємства,про що свідчить зменшення коефіцієнту оборотності на 59,3%. Тобто, у 2008 роцівсі активи за рік здійснили тільки 0,39 обертів, а тривалість повного оборотустановить 936 днів, що на 556 днів більше за рівень 2006 року. Швидкістьобертання оборотних активів знизилася на 41,0%, в результаті чого період 1обороту збільшився на 501 день. Це призвело до залучення в оборот додатковихоборотних активів у сумі:
(4149: 365) х 501= 5695 тис. грн.
Дані таблицівказують, що підприємство має високий рівень ліквідності за період, щоаналізується. Це, звичайно, свідчить про стабільне фінансове становищепідприємства на протязі даного періоду.
Згідно отриманимданим, коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець року становить 0,63 приграничній межі 0,2. Його значення свідчить про те, що 63% короткостроковоїзаборгованості підприємство може погасити негайно.
Коефіцієнт поточної ліквідності має значення, щовідповідає оптимальному – 1,18 і на кінець 2008 року він знизився на 0,06пунктів Це зумовлено перевищенням поточної кредиторської заборгованості надрозміром дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт маєвирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійностіпідприємства при поверненні кредитів, то даний показник свідчить на користьпідприємства.
Отже, як бачимо,показники абсолютної і миттєвої ліквідності вищі або дорівнюють нормативнимзначенням. Незначне їх зниження викликано перевищенням темпів росту поточноїзаборгованості над темпами росту ліквідних коштів підприємства.
Нижче нормативу залишається тільки показник загальноїліквідності. До того ж має тенденцію до зниження. На кінець 2008 року вінстановив 1,31, що на 0,48 пунктів нижче за рівень 2006 року. Отже на 1 грн.оборотних активів припадає 1,31 грн. поточних зобов’язань.
Це означає, що підприємство, якщо всікредитори водночас пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозірозрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватисядля цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). Вданому випадку це був би найбільш ймовірний вихід. Хоча підприємство в цілому,можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в дебіторськузаборгованість і в активи, які швидко реалізуються.
На кінець звітного року спостерігається також значнеперевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської.Занепокоєння викликає збільшення дисбалансу між дебіторською і кредиторською заборгованостями.Так, на кінець періоду він зменшився на 68,40% і становить 0,06. Це означає, щона 1 грн. кредиторської заборгованості припадає 0,06 грн. дебіторської. Високеперевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблемипри реалізації продукції і розрахунках з постачальниками. Але за рахунокгрошових коштів, які накопичилися на кінець року можна одночасно погасити 6884тис. грн. (або 63,9%) заборгованості перед постачальниками.
Таким чином,можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність ДП «Украгросоюз».Підприємство здатне покрити першочергові платежі. Більшість коштів підприємствамобілізовані у високоліквідні активи, які можуть забезпечити високуплатоспроможність підприємства: готову продукцію, яка швидко реалізується такошти на рахунках у банку.
У звітному роціпідприємство отримало прибуток у сумі 631 тис. грн. що забезпечило високийрівень рентабельності. Але в порівнянні з показниками 2006 року, рентабельністьактивів знизилася на 60%, власного капіталу – на 25,0%. За рахунок збільшенняреалізаційних цін рентабельність реалізації в порівнянні з 2006 роком зросла на131,0%, а за рахунок збільшення витрат виробництва рентабельність витрат назнизилася на 22,5%.
2. Склад, структурата динаміка посівних площ
Посівна площа єосновною формою використання головного засобу сільськогосподарськоговиробництва — землі. Від її розміру залежить обсяг виробництва продукціїрослинництва, оскільки останній безпосередньо визначається розмірами посівноїплощі і врожайності сільськогосподарських культур.
Важливо такожвідзначити, що багато закономірностей розвитку сільського господарствазнаходять свій кількісний вираз у даних про посівні площі та їх структуру. Так,ефективність сільськогосподарського виробництва багато в чому залежить відраціонального територіального розміщення окремих видів сільськогосподарськихкультур і спеціалізації рослинництва по економічних районах, природно — економічних зонах, адміністративних і господарських одиницях з урахуваннямприродно — кліматичних та економічних умов. Пояснюється це тим, що значнарозмаїтість ґрунтово-кліматичних умов нашої країни створює в окремих їїрегіонах сприятливіші умови для вирощування тільки певних сільськогосподарськихкультур. Отже, статистичне вивчення посівних площ сільськогосподарських культурмає важливе значення для характеристики стану і розвитку сільськогогосподарства в цілому і по галузях рослинництва зокрема.
Для того, щоб провести экономіко — статистичний аналіз урожайності по групі однорідних культур, на прикладі зернових, необхідно спочатку провести аналізструктури посівних площ.
Таблиця 5 — Склад,структура і динаміка посівних площ Назви груп сільськогосподарських культур. 2006р. 2007р. 2008р.
2008 рік у %
до 2006 р. га % га % га % га % А 1 2 3 4 5 6 7=5-1 8=7/1*100 Всього озимих зернових 1069 39,7 607 29,6 1310 58,3 241 22,5 у тому числі: – пшениця озима 496 18,4 607 29,6 1049 46,7 553 > у 2,1 р. – ячмінь озимий 573 21,3 – – 261 11,6 -312 — 54,5 Всього ярих зернових 811 30,2 537 26,3 488 21,8 -323 -39,8 у тому числі: – гречка 60 2,2 – – – – -60 – – кукурудза на зерно 53 2,0 – – – – -53 – – ячмінь ярий 620 23,1 363 17,8 382 17,0 -238 -38,4 – горох 78 2,9 174 8,5 106 4,8 28 35,9 Технічні культури 808 30,1 804 39,2 347 15,4 -461 -57,1 у тому числі: – соняшник 504 18,7 513 25,0 347 15,4 -157 -31,2 – соя 304 11,4 291 14,2 – – -304 – Виноград – – 100 4,9 100 4,5 100 – Всього 2689 100,0 2048 100,0 2245 100,0 -444 -16,5
У 2008 роціпосівна площа підприємства склала 2445 га. Це на 444 га (або на 16,5%) менше,ніж у 2006 році. Площа «чорного пару» — 584 га (або 20,6%) від загальної площіріллі. Це є технологічною необхідністю, так як дане підприємствоспеціалізується на вирощуванні і реалізації насіння I репродукції пшениці, ячменю тагороху.
В структуріпосівних площ звітного року найбільші площі займають озимі зернові – 1310 га (або58,3%). При зменшенні загальної площі посіву на 444 га площа озимих зерновихзбільшилася на 241 га (або на 22,5%). Площі, зайняті під ярими культурами,щороку зменшуються. У 2007 році загинули посіви озимого ячменю, а у 2008 роціярі культури займали 488 га, що на 323 га (або на 39,8% менше, ніж у 2006 році.
Хоч технічнікультури є рентабельними, але з точки зору агротехніки – це найгіршіпопередники для зернових. При спеціалізації ДП «Украгросоюз» всталанеобхідність зменшити площі посіву соняшнику на 157 га (або на 31,2%).
У 2006 роцінайбільше місце в структурі посівних площ займають посіви ячменю – 1193 га (або44,4%). У 2008 році підприємство дещо змінило спеціалізацію, що позначилося наструктурі посівних площ. Провівши моніторинг ринку, в підприємстві стали більшевирощувати насіння пшениці і у звітному році засіяли пшениці – 1049 га (або56,7%) та ячменю – 643 га (або 28,6%).
Починаючи з 2007року взагалі перестали сіяти гречку та кукурудзу на зерно. В тому ж році бувприйнятий в експлуатацію виноградник площею 100 га сорту «Сухолиманськийбілий».
У 2008 році незасіяно ні одного га сої, що пов’язано із труднощами її збуту. Площа соняшникау звітному році склала 347 га (або 15,4%) від загальної площі посіву, що на 157га (або 31,2%) менше, ніж у 2006 році. Зменшення посівів продиктоване тим, щосоняшник – поганий попередник для зернових культур, але з іншого боку є високорентабельноюкультурою.
У таблиці 6проведений аналіз структури площі посіву під зерновими культурами у динаміці.
Таблиця 6 — Склад,структура і динаміка посівних площ зернових культурНазви груп сільськогосподарських культур. 2006р. 2007р. 2008р.
2008 рік у %
до 2006 р. га % га % га % га % А 1 2 3 4 5 6 7=5-1 8=7/1*100 Пшениця озима 496 26,4 607 53,1 1049 58,4 553 > у 2,1 р. Ячмінь озимий 573 30,5 – – 261 14,5 -312 — 54,5 Гречка 60 3,2 – – – – -60 – Кукурудза на зерно 53 2,8 – – – – -53 – Ячмінь ярий 620 33,0 363 31,7 382 21,2 -238 -38,4 Горох 78 4,1 174 15,2 106 5,9 28 35,9 Всього 1880 100,0 1144 100,0 1798 100,0 -82 -4,4
За даними таблиці5 за досліджуваний період в ДП “ Украгросоюз ” посівні площі зернових культурскоротились на 82 га або на 4,4 %. Як зазначалося вище, у структурі зерновихкультур провідне місце займають посіви пшениці озимої – 1049 га (або 58,4%) відзагальної площі посіву під зерновими культурами. Це пов’язано із збільшеннямпопиту на ринку елітного насіння районованих сортів пшениці озимої. Починаючи з2007 року підприємство відмовилося від вирощування гречки та кукурудзи назерно, значно зменшилася посівна площа озимого та ярого ячменю, відповідно на312 га (або у 1,8 рази) та 238 га (або на 38,4%). Але в перспективіпідприємство планує збільшити посіви ячменю районованих сортів « Вакула»,«Геліос» (ярі сорти), «Росава», «Метелиця» (озимі).
3. Динамікаурожайності зернових культур
Урожай іурожайність — найважливіші результативні показники землеробства ісільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображуєвплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарськоїдіяльності сільськогосподарських підприємств і господарств
Під урожаєм(валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної зусієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп.Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Длякультур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають зрозрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті – на 1 м2.
Урожайність безпосередньопрямо пропорціонально впливає на розмір валового збору. Підвищення урожайностіна даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарськихтоваровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки назбільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.
На змінуурожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так іне зовсім їм підвладні (природно — кліматичні умови).
До суб’єктивних факторівможна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використанняхімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайнихсортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальнихтехнологій тощо.
Однією з головихзавдань аналізу динаміки є виявлення та кількісна характеристика основноїтенденції розвитку. Під тенденцією розуміють загальний напрямок до зростання,зниженню або стабілізації рівня явища на протязі певного періоду. Основнутенденцію можна представити або аналітично – у вигляді рівняння, або графічно.
В зв’язку з тим,що на урожайність впливають різні фактори, як об’єктивні, так і суб’єктивні,постає необхідність дослідити тенденції зміни досліджуваних явищ. Тому післяаналізу зміни урожайності за 10 років необхідно вирівняти ряди динаміки.
Суспільні явищарозвиваються як у просторі, так і у часі. Статистичні дані про розвиток явищсистематизують у вигляді рядів динаміки.
На основі рядівдинаміки визначають систему показників, які дають всебічну характеристикунапряму і інтенсивності змін явищ у часі. Ця система включає такі показники:
– абсолютнийприріст;
– коефіцієнт(темп) зростання;
– темп приросту;
– абсолютнезначення 1% приросту.
Показникиобчислюють, порівнюючи рівні ряду динаміки. Оскільки розвиток явищ у часі немає зворотного напряму, то порівнюють наступний рівень ряду динаміки зпопереднім, прийнятим за базу порівняння.
У таблиці 7відображені показники динаміки урожайності зернових та середні значенняурожайності, темпів росту, приросту та абсолютного значення 1 % приростуурожайності.
Таблиця 7 — Показникидинаміки урожайності зернових культурРоки Символи Урожайність ц/га Абсолютний приріст, ц/га Темп росту, % Темп приросту, % Абс. значення 1% приросту, % Базисний ланцюговий базисний ланцюговий базисний ланцюговий Базис-ний ланцю-говий 2000 У1 32,3 х х 100,0 100,0 х х х х 2001 У2 31,7 -0,6 -0,6 98,1 98,1 -1,9 -1,9 0,32 0,32 2002 У3 26,0 -6,3 -5,7 80,5 82,0 -19,5 -18,0 0,32 0,32 2003 У4 39,9 7,6 13,9 123,5 153,5 23,5 53,5 0,32 0,26 2004 У5 30,5 -1,8 -9,4 94,4 76,4 -5,6 -23,6 0,32 0,40 2005 У6 34,7 2,4 4,2 107,4 113,8 7,4 13,8 0,32 0,30 2006 У7 29,9 -2,4 -4,8 92,6 86,2 -7,4 -13,8 0,32 0,35 2007 У7 19,2 -13,1 -10,7 59,4 64,2 -40,6 -35,8 0,32 0,30 2008 У8 42,3 10,0 23,1 131,0 220,3 31,0 120,3 0,32 0,19
У
середньому 31,8 ∆= 1,25 Тр = 103,4 Тп = 3,4 ∆абс =0,37
Середняурожайність визначається за простою арифметичною:
/> = /> = 31,8 ц/га
Середнійабсолютний приріст урожайності:
/>= /> = 1,25 ц/га
Середній темпросту:
/> = /> = 1,034 = 103,4%.
Середній темпприросту: 103,4% – 100% = 3,4%
Середнє значення1% приросту: 1,25: 3,4 = 0,37
Середняурожайність за 9 років склала 31,8 ц/га. Узагальнюючим показником швидкостізміни урожайності в динаміці є середньорічний темп приросту. Цей показник даєможливість встановити, наскільки в середньому за одиницю часу (рік) повинензбільшитися рівень ряду в абсолютному виразі, щоб, виходячи від початковогорівня за певний проміжок часу досягти кінцевого результату. Щороку урожайністьзернових культур в середньому зростала на 1,25 ц/га, щоб досягти рівня звітногороку (або на 3,4%), кожний відсоток приросту урожайності в середньомувідповідає 0,37 ц/га.
Як зазначалосявище, основним завданням аналізу рядів динаміки є вивчення тенденції змінидосліджуваних явищ. Але як правило, рівні динаміки дуже варіюють і тенденціюзмін виявити не можна. Тому необхідно провести вирівнювання ряду динаміки.
Вирівнювання рядудинаміки здійснюється за допомогою математичного рівняння y = a + bt. Це дає змогу не тількивиявити тенденцію в ряду динаміки, а й кількісно її охарактеризувати.
Суть вирівнюванняпо прямій полягає у визначенні параметрів a i b способом найменших квадратів. Дляцього розв’яжемо систему рівнянь:
na + b/>= />
a/>+ b/>t2 = />
З метою спрощеннярозрахунків величину /> прирівняємо до нуля. При />= 0 системарівнянь матиме такий вигляд:
na = />;
b/>t2 = />
Тоді параметрипрямої матимуть значення:
a = />; b = />.
Таблиця 8 — Показникидинаміки урожайності зернових культурРоки Урожайність (У), ц/га Розрахункові дані t
t2 yt
yt = a + bt 2000 32,3 -4 16 -129,2 31,46 2001 31,7 -3 9 -95,1 31,55 2002 26,0 -2 4 -52,0 31,63 2003 39,9 -1 1 -39,9 31,71 2004 30,5 31,83 2005 34,7 1 1 34,7 31,89 2006 29,9 2 4 59,8 31,97 2007 19,2 3 9 57,6 32,05 2008 42,3 4 16 169,2 32,14 Разом 286,5 60 5,1 286,48
Підставивши даніз таблиці 8, отримаємо значення:
a = 286,5: 9 = 31,83
b = 5,1: 60 = 0,085
Параметр a = 31,83 характеризує теоретичнуурожайність у 2004 році. Параметр b =0,085 показує зростання урожайності на 0,085 ц/га.
Отже, рівняння,що описує тенденцію рівня урожайності зернових культур з 2000 -2008 років маєвигляд:
у = 31,83 + 0,085t.
Підставляючи урівняння відповідне значення t, знайдемо для кожного року вирівняне (теоретичне) значення урожайності:
у 2000 році y = 31,83 + 0,085 х (-4) = 31,49
у 2001 році y = 31,83 + 0,085 х (-3) = 31,58
у 2002 році y = 31,83 + 0,085 х (-2) = 31,66
у 2003 році y = 31,83 + 0,085 х (-1) = 31,74
у 2004 році y = 31,83 + 0,085 х 0 = 31,83
у 2005 році y = 31,83 + 0,085 х 1 = 31,92
у 2006 році y = 31,83 + 0,085 х 2 = 32,00
у 2007 році y = 31,83 + 0,085 х 3 = 32,09
у 2008 році y = 31,83 + 0,085 х 4 = 32,17
Сума теоретичнихрівнів ряду динаміки дорівнює сумі фактичних рівнів, що свідчить про правильністьобчислення.
Рівеньурожайності зернових культур за досліджуваний період досить високим, і варіюєвід є 19,2 до 42,3 ц/га. Отже, складений динамічний ряд є нестабільним Вирівнюваннярядів динаміки свідчить, що урожайність зернових культур у досліджуваномугосподарстві має тенденцію до зростання, що є позитивним явищем.
Наочно тенденціюрівня урожайності показано на рис. 1
/>
Рис. 1
4. Індексний аналізвалового збору та середньої урожайності
Об’ємвиробництва сільськогосподарської продукції один з основних показників, якіхарактеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величинизалежить об’єм реалізації продукції, а, отже, і ступінь задоволення потребнаселення в продуктах харчування.
Від об’ємувиробництва продукції залежить також рівень її собівартості, сума прибутку. Завданняманалізу виробництва продукції є виявлення додаткових можливостей збільшення виробництвапродукції, поліпшення її асортименту і якості, зменшення витрат.
Об’єм виробництвапродукції рослинництва залежить бід багатьох факторів, і всі вони діютькомплексно. Але основними з них є площа посіву та урожайність. Отже, збільшеннявиробництва продукції може бути досягнуто за рахунок розширення посівних площ,вдосконалення їх. структури і підвищення урожайності.
Для використаннявпливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2008 p.в порівнянні з базовим 2006 p. проведемо порівняльний аналіз. На відхилення валовоговиробництва по групі зернових культур звітного року від базового впливають:
ü кількіснийфактор — площа посіву,
ü якісніфактори — урожайність і структура посівної площі.
Щоб виявити впливцих факторів застосуємо індексний аналіз. Індексний аналіз дає змогу визначитивплив окремих факторів на зміну складного явища (в даному випадку – валовогозбору).
Таблиця 9 — Посівніплощі, урожайність та валові збори зернових культур в ДП «Украгросоюз»Культури Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц 2006 р. 2008 р. 2006 р. 2008 р. 2006 р. 2008 р. Умовн.
П0
П1
У0
У1
У0П0
У1 П1
У0П1 Пшениця озима 496 1049 29,3 50,0 14536 52498 30736 Ячмінь озимий 573 261 28,0 30,9 16032 8054 7308 Ячмінь ярий 620 382 32,0 32,8 19849 12538 12224 Горох 78 106 31,0 28,0 2416 2969 3286 Разом 1767 1798 29,9 42,3 52833 76059 53760
Визначимозагальний індекс валового збору зерна:
Iзаг = У1П1: У0П0= 76059: 52833=1,4396 або 144,0%;
Індекс показує,що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в порівнянні з базисним на 44,0%.
Зміна валовогозбору обумовлена зміною посівних площ зернових культур визначається за допомогоюіндивідуального індексу:
Iпл = П1: П0= 1798: 1767 = 1,0175 або 101,8 %.
Отже, внаслідок збільшенняплощі посіву на 31 га (1798 – 1767) валовий збір зерна у звітному році зріс на1,8%.
Зміна валовогозбору за рахунок відхилення урожайності визначається за формулою:
Іур = У1П1: У0П1 = 76059: 53760 = 1,415 або 141,5 %.
Отже, наслідком підвищенняурожайності зернових культур на 12,4 ц/га (42,3 – 29,9) стало збільшеннявалового виробництва зерна на 41,5%.
Вплив структурнихзмін в посівних площах на валовий збір обчислюється за формулою:
Іст = /> : /> = /> : /> = 29,9: 29,9 =1,0 або 100,0%
Отже, змінаструктури посівних площ в даному випадку не має впливу на валовий збір зерна. Причиноюцього є високий рівень урожайності у межах від 28,0 (горох) до 50,0 (пшеницяозима) ц/га, а також висока питома вага посівів пшениці озимої, як провідноїкультури (58,3%).
Перевіркадостовірності розрахунків обчислюється за формулою:
Івз = Іп х І ур хІст = 1,0175 х 1,415 х1,0 = 1,4397
На наступному етапівизначається вплив факторів на аналізує мий об’єкт (валовий збір) у абсолютнихпоказниках.
Абсолютнезначення приросту валового збору встановлюється з урахуванням змін всіх факторіві розраховується як різниця фактичного валового збору від базисного:
/>ВЗ = У1П1 — У0П0= 76059 – 52833 = 23226 ц
Зміна валовогозбору за рахунок:
— посівноїплощі:
/>ВЗп = У0 х (П1– П0) = 29,9 х (1798 – 1767) = 927 ц.
— урожайності:
/> ВЗу = П1 х(У1 – У0) = 1798 х (42,3 – 29,9) = 22299 ц.
— структурипосівних площ:
/>ВЗст = У0П0 — />0П1 = 52833 – 29,9 х 1798 = 0
Перевіркаправильності розрахунків:
/>ВЗ = />ВЗп + />ВЗу + />ВЗст
23226 = 927 +22299 +0
Отже, в звітномуроці в порівнянні з 2006 роком валовий збір зерна зріс на 23226 ц/га. Наслідкомрозширення посівної площі під зерновими культурами на 31 га збільшення валовогозбору зерна на 927 ц. Підвищення урожайності на 12,4 ц/га дозволилопідприємству додатково отримати 22299 ц зерна. Зміна структури посівних площ невплинула на розмір врожаю.
В цілому частинаприросту валового збору зерна внаслідок :
ü розширенняпосівних площ склала 4,0% (927: 23226);
ü підвищенняурожайності 96,0% (100% — 4%).
Таким чином,збільшення валового збору зерна на 96,0 здійснювалося за рахунок інтенсивнихфакторів і 4,0% — за рахунок екстенсивних факторів.
При аналізівпливу факторів на валовий збір по групі однорідних культур постає необхідністьпроведення аналізу середньої урожайності. На середню урожайність групиоднорідних культур впливають фактори:
ü урожайністьокремих культур;
ü структурапосівних площ.
Вплив факторів назміну середньої урожайності однорідних культур визначається шляхом розрахункуіндексу урожайності (Іу) та індексу структури посівних площ (Іс). Взаємозв’язокіндексів виражається залежністю:
І/>= І/>у х І/>с
Середня урожайністьпо групі зернових у звітному році становить:
/>1 = У1П1: П1 = 76059: 1798 = 42,3 ц/га
– убазисному році:
/>0= У0П0: П0 = 52833: 1767 = 29,9 ц/га
Абсолютневідхилення середньої урожайності звітного року від базисного становить:
/>У = />1 — />0 =42,3 – 29,9 = 12,4 ц/га
Відносневідхилення:
І/>= 42,3: 29,9 = 1,4147 або141,5%
Отже, середняурожайність всіх зернових культур у звітному році в порівнянні з 2006 рокомзросла на 12,4 ц/га (або на 41,5%).
Для визначеннявпливу урожайності окремих культур необхідно обчислити умовну урожайність заформулою:
/>ум = У0П1: П1 = 53760: 1798 = 29,9 ц/га
Зростаннясередньої урожайності зернових за рахунок зміни урожайності окремих культур:
абсолютневідхилення: />Уу= />1 — />ум =42,3 – 29,9 = 12,4 ц/га
відносневідхилення: І/>у = />1: />ум = 42,3:29,9 = 1,4147 або 141,5%
Отже, внаслідокпідвищення урожайності озимих пшениці та ячменю, ярого ячменю середняурожайність зернових культур зросла на 12,4 ц/га (або на 41,5%).
Розраховувати індексвпливу структури посівної площі немає сенсу (/>0 = />ум). так як змінасередньої урожайності повністю залежить тільки від урожайності окремих культур.
5. Кореляційно-регресійнийаналіз зміни урожайності
Порівняльну кількіснухарактеристику впливу різних факторів на зміну рівня врожайності можна встановитиза допомогою кореляційного аналізу. Обов’язковою умовою застосуваннякореляційного методу э масовість показників, що дозволяє виявити тенденцію,закономірність розвитку. Форма взаємозв’язку між факторами і результативнимпоказником виявляється тільки тоді, коли для дослідження використовуєтьсязначна кількість спостережень. Тоді відповідно до закону великих чисел впливінших факторів згладжується. Кореляція може бути парною і множинною.
Парна кореляція –це зв’язок між двома показниками, один із яких є факторним, іншийрезультативним показником.
Статистичназалежність виявляється в тому, що зі змінюванням однієї величини змінюєтьсясереднє значення іншої. Така залежність називається кореляційною. Наприклад, уземлеробстві з однакових за площею ділянок землі при рівних кількостях внесенихдобрив збирають різний врожай. Звичайно, немає строгої функціональноїзалежності між урожайністю та кількістю внесених добрив. Це пояснюється впливомвипадкових факторів (опади, температура повітря, розташування ділянки тощо).Водночас, як показує досвід, середній врожай залежить від кількості внесенихдобрив, тобто зазначені показники, напевне, пов’язані кореляційною залежністю.
Використання ваналізі рівня урожайності багатофакторних кореляційно-регресійних моделей даєможливість розв’язати такі два основні завдання:
ü визначитиі кількісно виміряти ступінь впливу як окремих факторів, так і їх сукупності нарівень врожайності і тим самим виділити важливіші фактори, що формують їїрівень;
ü на основіпобудованих кореляційно-регресійних моделей, що характеризують залежністьврожайності від різних факторів, можна робити розрахунки кількісних змін рівняврожайності при зміні на певну величину окремих факторів, що вивчаються, тобторобити розрахунки очікуваного рівня врожайності та здійснювати йогопрогнозування при заданих значеннях факторних ознак.
Побудовібагатофакторних кореляційно-регресійних моделей залежності врожайності відрізних факторів повинен передувати теоретичний якісний аналіз, на основі якого,виходячи з цілей і завдань дослідження, відбираються для вивчення фактори, щовизначають рівень врожайності. При цьому потрібно мати на увазі, щозмістовність результатів аналізу багато в чому визначається ступенем науковоїобґрунтованості добору факторів. Одна з основних умов їх відбору — результативна ознака (врожайність) – повинна перебувати в причинномузв’язку з факторними ознаками.
По-перше, добагатофакторної кореляційно-регресійної моделі урожайності повинні включатисьлише ті фактори, які з точки зору економічної теорії можуть здійснювати впливна рівень врожайності.
По-друге,показники, що характеризують відібрані фактори, повинні мати кількісний вираз.Список цих факторів може бути або досить широким, або обмежуватися лишенеобхідною вихідною інформацією. Число включених до моделі факторів повиннобути практично доцільним. Ця вимога означає, що при моделюванні економічнихпоказників необхідно прагнути використовувати мінімальну кількість факторів, восновному тих, що визначають коливання, варіацію досліджуваного показника.Включення до моделі великого числа факторів може призвести до того, що модельвідобразить не тільки закономірності, притаманні даному явищу на тлі випадковихколивань, але й самі випадкові коливання. До того ж варто мати на увазі, щорозроблені багатофакторні кореляційно-регресійні моделі повинні бути зручнимидля практичного використання і зрозумілі працівникам будь-якого рівняуправління.
Щоб одержатинадійніші і значиміші результати вивчення залежності врожайності від різнихфакторів, дослідження необхідно проводити не на підставі даних тільки одногоякогось довільно взятого року, а за кілька років, щоб усунути впливметеорологічних умов окремих років, що є однією з основних причин різких коливаньяк рівня врожайності.
Таблиця 10 — Розрахунокзалежності урожайності зернових культур від внесення добрив в ДП «Украгросоюз»Роки Внесено добрив на 1 га ріллі, ц діючої речовини Урожайність, ц/га Квадрати Розрахункові значення Символи х у
у2
х2 ху 2000 0,7 32,3 1043,3 0,49 22,6 2001 0,9 31,7 1004,9 0,81 28,5 2002 1,5 26,0 676,0 2,25 39,0 2003 2,2 39,9 1592,0 4,84 87,8 2004 1,7 30,5 930,2 2,89 51,8 2005 2,2 34,7 1204,1 4,84 76,3 2006 1,1 29,9 894,0 1,21 32,9 2007 0,7 19,2 368,6 0,49 13,4 2008 1,2 42,3 1789,3 1,44 50,8 Разом: 12,2 286,5 9502,4 19,26 403,1
При застосуваннібагатофакторних кореляційно-регресійних моделей в аналізі факторів урожайності,як і у всіх випадках їх побудови, важливе значення має правильний вибір типурівняння регресії, здатного найточніше відобразити реально існуючі залежностіміж урожайністю і визначаючими її рівень факторами, а також достатній обсягдосліджуваної сукупності. Практика багатофакторного кореляційно-регресійногоаналізу свідчить про те, що лінійні рівняння найчастіше досить повновідображають закономірності формування рівнів досліджуваних суспільних явищ. Цеможна пояснити тим, що у визначеному інтервалі самі складні залежності можутьбути приблизно добре відображені лінійним рівнянням:
/> = а + bx
Щоб обчислитипараметри прямої, необхідно розв’язати систему рівнянь:
/> = na + b />
/> = a/>+ b/>2
/>Підставивши дані таблиці 9 у системурівнянь, отримаємо:
286,5 = 9 a + 12,2 b: 9
403,1 = 12,2 a + 19,26 b: 12,2
/>31,83 = a + 1,36b
33,04 = a + 1,58b
/>a = 31,83 – 1,36b
33,04 = 31,83– 1,36 b +1,58 b
a = 31,83 – 1,36 b
33,04 = 31,83 + 0,22 b
b = 1,21: 0,22
b= 5,5
a = 31,83 – 1,36 х5,5
а = 24,35
Перевірка:
24,35 + 1,36 х5,5 = 31,83
/>24,35 + 1,58 х 5,5 = 33,04
Отже, залежністьміж рівнем продуктивності праці і коефіцієнтом механізації можна виразитирівнянням прямої лінії регресії:
/>= 24,35 + 5,5x.
Параметр b називають коефіцієнтомпропорційності (регресії), він показує, на скільки одиниць змінюєтьсярезультативний показник при зміні факторного показника на одиницю.
У нашому прикладікоефіцієнт пропорційності показує, що із збільшенням внесення мінеральнихдобрив на 1 ц. у розрахунку на 1 га площі урожайність у середньому зростає на5,5 ц/га.
Коефіцієнт пропорційностіможе бути додатнім, що свідчить про прямий зв’язок, або від’ємний, що свідчитьпро зворотній зв’язок.
Коефіцієнткореляції (r) одним числом дає уявлення про направлення (пряма +, зворотна -)та силу зв’язку (від 0 до 1);
0 — зв’язоквідсутній;
0 — 0,3 — зв’язокслабкий;
0,3 — 0,7 — зв’язок середній;
0,7 — 1,0 — зв’язок сильний.
Для визначення іоцінки щільності зв’язку між двома лінійно залежними показниками застосовують парний(лінійний) коефіцієнт кореляції. Його обчислюють за формулою:
rxy = />,
де
/> – середнє значеннядобутку показників;
/>, /> – середні значенняпоказників;
/>, /> – середні квадратичнівідхилення показників.
За даними таблиці9 обчислимо значення /> за формулою:
/> = />: n = 403,1: 9 = 44,8
— середнєзначення результативної ознаки:
/> = />: n = 286,5: 9 = 31,83
— середнєзначення факторної ознаки:
/> = />: n = 12,2: 9 = 1,36
— середнєквадратичне відхилення результативної ознаки (по ряду урожайності):
/>у = />/>2 = />2 =/>= 6,53
— середнєквадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду внесення мінеральних добрив)
/>х = />2 = />2 = /> = 0,54
— ступіньзалежності урожайності від внесення мінеральних добрив:
rxy= /> = 0,428 (1)
Отже, коефіцієнтлінійної кореляції (0,42) свідчить про те, що ступінь щільності залежності міжознаками середній, характеризується прямолінійним характером зростанняурожайності і перебуває в прямій залежності від збільшення кількості внесеннядобрив.
Поряд з коефіцієнтомкореляції для характеристики зв’язку між двома ознаками використовуютькоефіцієнт детермінації, який чисельно рівний квадрату коефіцієнта кореляції. Коефіцієнтдетермінації показує частину тих змін, які у залежності, яку вивчаютьобумовлені факторіальними ознаками і дають більш чітке уявлення про ступіньспряження ознак.
Коефіцієнтдетермінації визначається за формулою: D = r2 x 100% = 0,4282 х 100 = 18,3%.
Отже, зростанняурожайності тільки на 18,3% залежить від внесення добрив і на 81,7% — від іншихфакторів.
У рядах динамікимає місце, так звана, автокореляція, яка виникає внаслідок того, що факторомзміни рівнів ряду виступає поряд з іншими причинами і час. Якщо два показникизмінюються в часі в одному чи в протилежних напрямках, то навіть коли ціпоказники причинне зовсім не зв’язані між собою, коефіцієнт кореляції між нимиможе виявитись досить високим. При визначенні показників тісноти зв’язку ірівнянь регресії в рядах динаміки автокореляцію доводиться усувати.
Автокореляція врядах динаміки може призвести до похибки при оцінці взаємозв’язку шляхомкореляційно – регресійного аналізу, оскільки при цьому перекручується дійснатіснота між рівнями ряду. велика міра тісноти між рівнями рядів в окремихвипадках може мати місце навіть при відсутності зв’язку між відповіднимиявищами. Для цього достатньо стійкої системи в розвитку явищ, наявностілінійного співвідношення. наявність автокореляції утруднює здійснення аналізудосліджуваного економічного показника, оскільки:
ü ускладнюєтьсяпроцес виділення суттєвих факторів;
ü перекручуєтьсязначення коефіцієнтів;
ü ускладнюєтьсявизначення коефіцієнтів регресії методом найменших квадратів
Автокореляцію врядах динаміки можливо усунути, якщо визначити кореляцію різниць між наступнимиі попередніми рівнями обох рядів />х = хі – х і-1,/>у = уі– у і-1. при заміні рівнів динамічних рядів різницями між ними,усувається вплив автокореляції в кожному динамічному ряді.
Таблиця 11 — Дослідження автокореляціїРоки Показники Різниця між рівнями Розрахункові величини х у
/>х
/>у
/>х2
/>у2
/>х/>у 2000 0,7 32,3 – – – – – 2001 0,9 31,7 0,2 -0,6 0,04 0,36 -0,12 2002 1,5 26,0 0,6 -5,7 0,36 32,49 -3,42 2003 2,2 39,9 0,7 13,9 0,49 193,21 9,73 2004 1,7 30,5 -0,5 -9,4 0,25 88,36 4,70 2005 2,2 34,7 0,5 4,2 0,25 17,64 2,10 2006 1,1 29,9 -1,1 -4,8 1,21 23,04 5,28 2007 0,7 19,2 -0,4 -10,7 0,16 114,49 4,28 2008 1,2 42,3 0,5 23,1 0,25 533,61 11,55 Разом 12,2 286,5 0,5 10,0 3,01 1003,23 34,10
Коефіцієнтавтокореляції визначають за формулою:
rа = />= /> = 0,62
Для перевіркиавтокореляції в залишкових величинах можна використовувати критерій Дарбіна — Ватсона, який позначається символом d. Доведено, що значення d – статистики знаходиться у межах 0-4 і розраховується за формулою:
d = (2 (1 –ra)
d = 2 (1 — 0,62) = 0,76
За таблицеюДарбіна – Уотсона знаходимо верхнє і нижнє критичні значення при кількостіспостережень n =9, і кількості факторів m =1:
d1 = 0,82; d2 = 1,32.
За порівняннярозрахункового значення d з табличним може спостерігатися один з трьох варіантів:
1. 0
2. d1
3. 4 — d1
4. d2
Отже, згіднорозрахунків, коефіцієнт автокореляції має позитивне значення (менше 2), ряд маєавтокореляцію (справедлива I нерівність).
Для нашого прикладу: d = 0,76 при п = 9 і 5 %-ному рівні ймовірності d1= 0,82, тобто, dна 0,0 пункти, що і засвідчує про незначну автокореляцію.
Оскількиврожайність є синтетичним показником, рівень якого зумовлений дією багатьохфакторів, в аналізі доцільніше використовувати не прості двофакторні, абагатофакторні кореляційно-регресійні моделі, які дають змогу вивчити відразувплив кількох факторів. У більшості економічних досліджень необхідно вивчатидинаміку кількох показників одночасно, тобто розглядати паралельно кількадинамічних рядів. Тому дослідимо зміну урожайності в залежності від внесеннядобрив і затрат праці в розрахунку на 1 га площі.
Таблиця 12 — Розрахунокдвофакторної кореляційно – регресійної моделіРоки Внесено добрив на 1га, ц д.р. Затрати праці на1 га, люд.год. Урожайність, ц/га Розрахункові величини Символи х z у
у2 ху
х2
z2 yz xz 2000 0,7 45 32,3 1043,3 22,6 0,49 2025 1453,5 31,5 2001 0,9 44 31,7 1004,9 28,5 0,81 1936 1394,8 39,6 2002 1,5 26 26,0 676,0 39,0 2,25 676 676,0 39,0 2003 2,2 52 39,9 1592,0 87,8 4,84 2704 2074,8 114,4 2004 1,7 31 30,5 930,2 51,8 2,89 961 945,5 52,7 2005 2,2 33 34,7 1204,1 76,3 4,84 1089 1145,1 72,6 2006 1,1 27 29,9 894,0 32,9 1,21 729 807,3 29,7 2007 0,7 25 19,2 368,6 13,4 0,49 625 480,0 17,5 2008 1,2 45 42,3 1789,3 50,8 1,44 2025 1903,5 54,0 Разом: 12,2 328 286,5 9502,4 403,1 19,26 12770 10880,5 451,0
Здійсниморозрахунки параметрів множинної кореляції способом найменших квадратів:
/>= na + b/>+ c/>
/>/> = a/>+ b/>2 + c/>
/> = a/>+ b/>+ c/>2
/>
286,5 = 9 а +12,2b + 328 с: 9
403,1 = 12,2 а +19,26 b + 451 с: 12,2
10880,5 = 328 а +451 b + 12770 с: 328
/>31,83 = а + 1,36 b + 36,44 с
33,03 = а + 1,58 b + 36,97 с (2 -1)
33,17 = а + 1,375b + 38,93 с (3 -1)
/>1,21 = 0,22 b + 0,523 с: 0,22
/>0,13 = -0,205 b + 1,965 с: (-0,205)
5,5 = b + 2,377 с
-0,634 = b – 9,585 с (2 -1)
-6,134 = -11,962с
с = 6,134:11,962
с = 0,51
1,21 = 0,22 b + 0,523 х 0,51
1,21 = 0,22 b + 0,268
0,22 b = 0,942
b = 0,942: 0,22
b= 4,28
31,83 = а + 1,36 х 4,28 + 36,44 х 0,51
31,83 = а + 24,4
а = 31,84 – 24,4
а = 7,43
Перевірка:
286,5 = 9 х 7,43+ 12,2 х 4,28 + 328 х 0,51
403,1 = 12,2 х7,43 + 19,26 х 4,28 + 451 х 0,51
10880,5 = 328 х7,43 + 451 х 4.28 + 12770 х 0,51
Отже, лінійнерівняння множинної кореляції має вигляд:
/>xz = 7,43 + 4,28х + 0,51z
З урахуванням впливудругого фактору визначимо середнє квадратичне відхилення по ряду затрат праці:
— середнєзначення />
/> = />: n = 10880,5: 9 = 1208,94
– середнєзначення другої факторної ознаки:
/> = />: n = 328: 9 = 36,44
— середнєквадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду внесення мінеральних добрив)
/>z= />2 = />2 = />= 9,54
— ступіньзалежності урожайності від затрат праці :
ryz = /> />= /> = 0,787 (2)
Отже, коефіцієнтлінійної кореляції (0,787) свідчить про те, що ступінь щільності залежності міжознаками високий, характеризується прямолінійним характером зростанняурожайності і перебуває в прямій залежності від збільшення затрат праці наодиницю площі.
Зв’язок міжфакторними ознаками (внесенням мінеральних добрив і затратами праці) визначаєтьсяза формулою:
rхz = />
/>/> = />: n = 451:9 = 50,11
— ступіньзалежності кількості внесених добрив від затрат праці:
rxz= /> = 0,107 (3)
Обчислені парнікоефіцієнти кореляції (1,2, 3) показують:
1. Урожайністьзернових культур перебуває у тісному зв’язку з затратами праці на їхвирощування та збір (ryz= 0,787);
2. Між урожайністюі внесенням мінеральних добрив виявлений середній зв’язок (rxy= 0,428);
3. Існує слабказалежність між факторними знаками (внесенням мінеральних добрив і затратамипраці (rxz= 0,107).
Часткові коефіцієнтикореляції
Між ознаками У (урожайність) та Х (внесення добрив) безурахування впливу ознаки Z (затрат праці):
ryx(z) = /> = /> = 0,560
Отже, як видно зрозрахунку, якщо виключити вплив затрат праці, внесення мінеральних добрив вбільшій мірі впливає на зміну урожайності.
Між ознаками У (урожайність) та Z (затрат праці) безурахування впливу ознаки Х (внесення добрив):
ryz(x) = /> = /> = 0,824
При виключеннівпливу кількості внесених мінеральних добрив вплив затрат праці на зміну урожайностізростає.
Між ознаками Х(внесення добрив) Z (затрат праці) без урахування впливу ознаки У (урожайності):
rxz(y) = /> = /> = -0,740
Отже, від’ємнийкоефіцієнт свідчить про відсутність зв’язку між цими факторами.
Коефіцієнт множинноїкореляції визначається за формулою:
Ryxz = /> = /> = 0,8596
Коефіцієнтдетермінації:
D = r2 x 100% = 0,85962 х 100 =73,9%
Отже, урожайністьзернових культур на 73,9% залежить від внесення добрив затрат праці і на 26,1%- від інших неврахованих факторів.
6.Прогнозування валового збору
Очевидно, що майбутнєнеможливо спостерігати, а очікуваний результат — виміряти, його можна лишепередбачити за певних умов, якщо тенденція не зміниться. Статистичні прогнозиґрунтуються на гіпотезах про стабільність значень величини, що прогнозується.
Спочаткурозглянемо прогнозування по рядам динаміки. Основою прогнозування по рядамдинаміки є передбачення, що закономірність, яка діє в середині досліджуваного оряду динаміки, який виступає в якості бази прогнозування, зберігається надалі.
Точністьпрогнозування залежить від обґрунтування припущення про збереженнянаправленості та ступені впливу тих факторів, які формували явища впопередньому періоді. Для того, щоб зробити прогноз, необхідно дослідитиквадрат відхилення фактичного від вирівняного значень по прямій.
На основіадекватної регресійної моделі можна здійснити прогноз показника-функції у,задаючи певні значення факторів х та z.
У рівняннярегресії />xz = 7,43 + 4,28х + 0,51z підставляємо планові (розрахункові)значення х (внесення мінеральних добрив) та z (затрат праці) у розрахунку на 1га площі. Значення очікуваної урожайності становитиме:
у = 7,43 + 4,28 х1,8 + 0,51 х 48 = 39,6 ц/га.
Таблиця 13 — Перспектививирощування зернових культурПоказники Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц В середньому за 2000 – 2008р.р. 1682 31,8 53488 2009 рік (ф. №29 – с.г. «Звіт про хід збирання врожаю») 1812 38,1 69037 Перспектива на 2010 рік 1812 39,6 71755 Перспективний рік у % до звітного 100 103,9 103,9 Перспективний рік у % до середніх значень 107,7 124,5 134,1
Отже, припрогнозованій урожайності 39,6 ц/га і при незмінній площі посіву, підприємствопланує отримати 71755 ц зерна, що на 2718 ц (або на 3,9%) вище валового зборузвітного 2009 року. Прогноз, отриманий підстановкою в рівняння регресіїочікуваного значення фактора, називають крапковим прогнозом. Імовірність точноїреалізації такого прогнозу вкрай мала. Наприклад, якщо дослідити прогнозованийрівень урожайності на 2008 року з фактично отриманим, виявиться:
у = 7,43 + 4,28 х1,2 + 0,51 х 45 = 35,5 ц/га, що фактична урожайністьвище прогнозної на 7,0 ц/га. Але слід відмітити, що уданому рівнянні регресії не враховані інші фактори, що впливають на урожайність.
Висновки
В даній курсовій роботібула розглянута урожайність та шляхи її підвищення у ДП «Урагросоюз»Ананьївського району Одеської області.
Урожай, валовийзбір і врожайність — найважливіші результативні показники рослинництва ісільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень врожайності відображає діюекономічних і природних умов, в яких здійснюється сільськогосподарськевиробництво, і якість організаційно-господарської діяльності кожногопідприємства. Основними джерелами про урожай і урожайність є річні звіти (ф.№50 с.г). У них відображаються дані про валові збори і урожайністьсільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві. Зернові культуримають найбільшу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборівсільськогосподарських культур, що пояснюється їх винятковим значенням тарізнобічним використанням. Для оцінки досягнутого рівня урожайності зерновихкультур розраховують показники: урожайність зернових культур, ц/ га.;собівартість виробництва 1ц, грн.; витрати на 1га площі під культуру, грн. Длябільш точної оцінки впливу комплексу й окремих факторів на урожайність іфактори, що її обумовлюють, результативні групування варто застосовувати вкомплексі з факторними, що дозволяють розкрити ступінь впливу на результатокремих факторів при різних умовах. Вищий рівень урожайності зернових культурзабезпечується за рахунок кращої якості земель, кращих умов виробництва і більшраціонального та ефективного використання ресурсів виробництва.Кореляційно-регресійний аналіз дає змогу виміряти ступінь впливу факторнихознак на результативні, встановити міру тісноти зв’язку між ними та рольдосліджуваних економічних показників у загальній зміні результативної ознаки.
Інтенсифікація,а, отже, і зростання фондо- і енергоозброєності праці дозволяє в зменшувативитрати праці, що веде до зниження трудоємності виробництва На практиці цевиражається в зростанні оброблюваних площ у розрахунку на 1 працівника, взниженні затрат праці на 1 га земельної площі.
Підвищення рівня якостіземельних угідь шляхом внесення мінеральних добрив, покращення технічноїоснащеності сільськогосподарського виробництва, дотримання оптимальних строківвиконання робіт сприяє не тільки скороченню трудомісткості вирощуваннясільськогосподарських культур, але й зростанню урожайності.
Аналіз динаміки урожайності у ДП«Украгросоюз» дозволяє зробити наступні висновки:
1. Наряду з високим виробничим потенціаломурожайність зернових культур одна з найвищих у районі. Це пов’язано зекономічними причинами: дане підприємство спеціалізується на вирощуванніелітного насіння.
2. Разом з тимдані аналізу свідчать про невисокий рівень робіт, пов’язаних із покращеннямякості ґрунтів: при нормі внесення мінеральних добрив 2 -2,2 ц ум. реч.вноситься їх недостатня кількість. .
Відсутність необхідногообладнання і ефективних мінеральних добрив також негативно впливає на рівніурожайності, так як не забезпечується належний догляд за урожаєм. В значніймірі на урожайність впливають метеорологічні умови, особливо це стосуєтьсяостанніх років, коли були зареєстровані низькі температури при безсніжномузимовому періоді. Це актуально і для інших сільськогосподарських виробниківАнаньївського району, який знаходиться у зоні ризикованого землеробства
Виходячи з вищесказаного, можна внести пропозиції В першу чергу, і надалі проводити політикуінтенсифікації виробництва – оновлювати давно застаріле обладнання,сільськогосподарські машини більш продуктивними. По – друге, вести підготовкукваліфікованих кадрів, які зможуть забезпечити належний ухід за посівами. По –третє, розробити заходи захисту посівів від несприятливих погодних умов ташкідників. По – четверте, використовувати найбільш продуктивні і морозостійкісорти зернових культур.
Література
1. Бугуцький О.А., ОпряА.Т. та інші / Під ред. Бугуцького О.А. Сільськогосподарська статистика зосновами економічної статистики. – К.: Вища школа, 1984.
2. Вашків П.Г., ПастерП.І., Сторожук В.П., Є.І. Ткач Теорія статистики. — К.: Либідь, 2001 — 320 с.
3. Гаркавий В.К. Статистика – К:,Вища школа, 1995.
4. Єріна А.М.Статистичнемоделювання та прогнозування: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 170 с.
5. Степаненко М.В. Статистика, К:,Вища школа, 1991.
6. Царенко О.М. Економічний аналіздіяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч. посібник. — К.: Вищашкола, 1998.-256с
7. Чекотовський Е.В. Основистатистики сільського господарства: Навч. посібник, КНЕУ, 2001.
8. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., ПетроваЕ.В. Практикум по общей теории статистики. – М.: Финансы и статистика, 2000.