Усні теми с перекладом французька мова

НАЙКРАЩІ теми ФРАНЦУЗЬКА МОВАДОДАТКОВО: Автентичні текстидля читання Тематичнийсловник Інформація по всіхрегіонах України Автори-укладачі:О. Я. Пантелеєва, А. Т. Устименко, Є. С. Ємельянова, В. О. Григоренко,Б. В. Діденко, Л. І. ДіденкоВидано за ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок»1000 thиmes parlйs en Franзais: Усні теми з паралельнимП16 перекладом для учнів 5-11 класів та абітурієнтів / Уклад.О. Я. Пантелеєва, А. Т. Устименко та ін. — X.: Веста: Вид-во «Ра-нок», 2005.— 560 с.Посібник допоможе школярам у вивченні французької мови та підготовці доіспитів. Він містить усні теми з перекладом, що традиційно пропонуються на іспитахі рекомендуються до вивчення протягом навчального року. Тексти складені в межахелементарного лексичного й граматичного матеріалу.Беручи за основу теми, наведені в посібнику, учні можуть скласти власні усніповідомлення.Для учнів 5-11 класів, абітурієнтів і викладачів французької мови.ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А.Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: [email protected]З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові — (057) 712-91-46, 712-91-47;Києві — (044) 495-14-53, 417-20-80; Донецьку — (062) 304-67-02; Житомирі — (0412) 41-27-95;Дніпропетровську — (0562) 43-46-95; Львові — (032) 233-53-39; Сімферополі — (0652) 22-33-03;Тернополі — (0352) 26-86-94, 53-32-01.E-mail: [email protected]«Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55.E-mail: [email protected] www.ranok.com.ua© О. Я. Пантелеєва, А. Т. Устименко, Є. С. Ємельянова,В. О. Григоренко, Б. В. Діденко, Л. І. Діденко,укладання, 2005©ТОВ Видавництво «Веста», 2005 змістI. Ma Vie (Про мене)Ma biographie (Моя біографія) 18Ma famille (Моя сім’я) 19Une famille (Родина) 21Les amis franзais de Marie(Французькі друзі Марії) 23Notre appartement (Наша квартира) 25Ma chambre (Моя кімната) 26La maison de mon ami (Будинок мого друга) 28La journйe d’un йlиve (Робочий день учня) 30Une journйe de ma vie (Один день із мого життя) 31Je fais mes courses (Я роблю покупки) 33Mon jour de repos (Мій вихідний день) 35Mon ami (Мій друг) 36Visite chez le directeur de l’йcole(Відвідини директора школи) 38Dans la cantine scolaire (У шкільній ‘їдальні) 40Dans l’atelier d’ajustage(У слюсарній майстерні) 41Une leзon de la musique et du chant(Урок музики та співу) 43Dans l’atelier de menuisier(У столярній майстерні) 45Ma ville natale (Моє рідне місто) 46Ma future profession (Моя майбутня професія) 48II. La France (Франція)La France (Франція) 51Le climat et la vйgйtation de la France(Клімат та рослинність Франції) 53 4Зміст •France: constitution et administration(Конституційний та адміністративнийустрій Франції) 55Les institutions du pouvoir en France(Органи влади у Франції) 56Une scиne de l’histoire de la France(Епізод з історії Франції) 58Grands йvйnements dans l’histoirede la France (Великі події в історії Франції ) 60L’industrie franзaise(Французька промисловість) 62L’agriculture de la France(Сільське господарство Франції) 64L’йconomie franзaise d’aujourd’hui(Сучасна французька економіка) 66La protection sociale(Соціальний захист) 68La santй (Охорона здоров’я) 70La justice (Правосуддя) 71La protection de l’environnement(Захист навколишнього середовища) 73La protection de l’atmosphиre(Захист повітряного простору) 75Le tйlйphone. France Tйlйcom(Телефон . Франс телеком) 77La Poste franзaise (Французька пошта) 79La musique franзaise (Французька музика) 80Les fкtes de la culture (Свята культури) 82Le sport et les Franзais (Спорт і французи) 84Les loisirs des Franзais (Як французипроводять вільний час) 86Les jeunes en France (Молодь у Франції) 88Paris (Париж) 90Les curiositйs de Paris(Визначні пам’ятки Парижа) 91 5 Зміст •Une promenade а travers Paris(Прогулянка Парижем )L’оle de la Citй, Notre-Dame de Paris(Острів Сіте, Собор Паризької Богоматері) 93La Rive gauche, la Tour Eiffel(Лівий берег, Ейфелева вежа) 94La Rive droite, l’Arc de Triomphe,les Champs-Elysйes (Правий берег, Тріумфальна арка,Єлісейські поля ) 96Le Louvre, la place de la Bastille (Лувр, площа Бастилії) 98Le musйe-thйвtre Grйvin (Музей-театр Гревен) 99Le transport parisien (Паризький транспорт) 101La vie de la rйgion parisienne.(Життя паризького регіону) 103"L’Ile-de-France"("Іль-де-Франс" (Французький острів)) 105La moyenne montagne. Trois massifs fortdiffйrents (Середньогір’я . Три зовсім різнихмасиви) 106La Corse (Корсика) 109Monaco (Монако) 111La Cфte d’Azur (Лазурний берег) 113Midi-Pyrйnйes (Південні Піренеї) 114Les Landes (Ланди) 116Rhфne-Alpes (Рона-Альпи) 117Auvergne (Овернь) 119Clermont-Ferrand (Клермон-Ферран) 120L’йconomie de l’Auvergne (Економіка Оверні) 122Poitou-Charentes (Пуату-Шаранта) 123Poitiers (Пуатьє) 125La Camargue (Камарга) 127La Bourgogne (Бургундія) 128Les Pays de la Loire (Землі (краї) Луари) 130Nantes (Нант) 131Le chвteau de Chambord (Замок Шамбор) 133 6 Зміст •Chвteau Ussй(Юсе, або замок «Сплячої красуні») 135Le chвteau de Blois (Замок Блуа) 136Le chвteau d’Amboise (Замок Амбуаз) 138Le chвteau de Chenonceaux (Замок Шенонсо) 140Le chвteau de Chaumont (Замок Шомон) 141Les chвteaux de la Loire (Замки Луари) 143Orlйans, ville-symbole (Орлеан, місто-символ) 144Les troglodytes (Печерні люди) 146L’histoire du Maine et de l’Anjou(Історичні провінції Мєн і Анжу) 148La Normandie (Нормандія) 149Histoire de la Normandie(Історія Нормандії) 151Rouen et ses curiositйs(Руан і його визначніпам’ятки) 153Le Havre (Гавр) 154La Bretagne (Бретань) 156Les cфtes de la Bretagne (Узбережжя Бретані ) 158Histoire de la Bretagne (Історія Бретані ) 159Les curiositйs de la Bretagne(Визначні пам’ятки Бретані) 161Les villes les plus importantes de la France(Найважливіші міста Франції) 162Marseille (Марсель) 164Toulouse (Тулуза) 165Les villes de la France: Lyon, Rouen, Strasbourg(Міста Франції: Ліон, Руан, Страсбург) 167Lyon (Ліон) 168L’histoire de la ville de Lyon (Історія Ліона) 170Grenoble (Гренобль) 172La peinture franзaise (Французький живопис) 173La sculpture en France (Скульптура у Франції) 174 7 Зміст • Les magasins franзais (Французькі магазини) 176Histoire de la gastronomie(Історія гастрономії) 177Comment les Franзais mangent-ils?(Як ‘їдять французи? ) 179Le menu quotidien des Franзais(Щоденне меню французів) 181Les musйes de la France (Музеї Франції ) 182Les bibliothиques franзaises(Французькі бібліотеки ) 184La Bibliothиque nationale de France(Національна бібліотека Франції) 186Les Parcs nationaux de la France(Національні парки Франції) 188III. Les pays francophones(Франкомовні країни)Suisse (Швейцарія) 190Les villes de la Suisse (Міста Швейцарії) 191Les hommes illustres de la Suisse(Відомі люди Швейцарії) 193Belgique (Бельгія) 194Le Canada (Канада) 196IV. L’Ukraine (Україна)L’Ukraine (Україна) 199La position gйographique de l’Ukraine(Географічне положення України) 201Le climat de l’Ukraine (Клімат України) 202Les richesses de l’Ukraine (Багатства України) 204Le rйgime politique de l’Ukraine(Політичний устрій в Україні) 206La Constitution de l’Ukraine (Конституція України) 208 8Зміст •La population et la langue de l’Ukraine(Населення і мова України) 209Une scиne de l’histoire de l’Ukraine(Епізод з історії України) 211Kyiv — la capitale de l’Ukraine( Київ — столиця Україн и) 213Kyiv et ses curiositйs(Київ та його визначні пам’ятки) 214La cathйdrale Sainte-Sophie de Kyiv(Київський собор Святої Софії) 216La Laure de Petchersk de Kyiv(Києво-Печерська лавра ) 217Kharkiv (Харкїв) 219La rйgion de Tchernivtsy(Чернівецька область) 221La rйgion de Tcherniguiv(Чернігівська область) 222La rйgion de Dniйpropйtrovsk(Дніпропетровська область) 224La rйgion de Zaporijiй(Запорізька область) 225La rйgion de Poltava (Полтавська область) 226La rйgion de Lviv (Львівська область) 228La rйgion d’Ivano-Frankivsk(Івано-Франківська область) 229La rйgion d’Odessa (Одеська область) 230La rйgion de Kharkiv (Харківська область) 232La rйgion de Kyiv (Київська область) 233La rйgion de Jitomir (Житомирська область) 234La ville de Simfйropol (Місто Сімферополь) 235La ville de Sйbastopol (Місто Севастополь) 237La rйgion de Lougansk (Луганська область) 238La rйgion de Soumy (Сумська область) 239La rйgion de Vinnitsa (Вінницька область) 240 9 Зміст •La Rйpublique autonome de Crimйe(Автономна Республіка Крим) 241La rйgion de Donetsk (Донецька область) 243La rйgion de Khmelnitsky (Хмельницька область) 244La ville de Kamйnets-Podilsky(Кам’янець-Подільський ) 246La rйgion de Kherson (Херсонська область) 247La rйgion de Tcherkassy(Черкаська область) 248La rйgion de Rivnй (Рівненська область) 249La rйgion de Volhynie (Волинська область) 251La rйgion de Kirovograd (Кіровоградська область) 252La rйgion de Mycolaпv (Миколаївська область) 253La rйgion subcarpatique (Закарпатська область) 254Moukatchйvo (Мукачеве) 259Anne, fille de Yaroslav(Анна, донька Ярослава) 261La coopйration ukraino-franзaise(Українсько-французьке співробітництво) 263V. L’nstruction publique (Освіта)L’enseignement en Ukraine(Освіта в Україні) 266Le systиme d’enseignement en Ukraine(Система освіти в Україні) 268L’enseignement en France (Освіта у Франції) 269L’йcole franзaise (Французька школа) 271Le systиme de l’enseignement prйscolaireet primaire en France (Система дошкільноїта початкової освіти у Франції) 273L’enseignement secondaire en France(Середня освіта у Франції) 275L’enseignement supйrieur en France(Вища освіта у Франції ) 276 10 Зміст •Les universitйs franзaises(Французькі університети) 278Une leзon de franзais (Урок французької мови) 280Mon professeur de franзais(Мій учитель французької мови) 282J’йtudie la biologie (Я вивчаю біологію) 284Ma discipline prйfйrйe c’estla gйographie (Мій улюблений предмет —географія) 286La chimie (Хімія) 287Notre йcole (Наша школа) 289VI. En ville (У місті)La poste (Пошта) 291Je vais а la poste (Я йду на пошту) 292Les mйdecins (Лікарі) 294Assistance mйdicale а domicile(Відвідування лікаря) 296La pharmacie (Аптека) 297L’hфtel (Готель) 299Notre hфtel (Наш готель) 300A la bibliothиque (У бібліотеці) 302A la librairie (У книгарні) 304Au grand magasin (В універмазі) 305Au magasin d’alimentation(У продовольчому магазині) 307Au magasin de lйgumes(В овочевому магазині) 308VII. Distraction (Розваги)Le thйвtre (Театр) 310La chanson franзaise (Французька пісня) 311Le cinйma (Кіно) 313 11 Зміст • La musique dans notre vie(Музика в нашому житті) 315Nous faisons du camping(Ми займаємося туризмом) 316Les fкtes franзaises (Свята у Франції) 319Mes vacances d’йtй (Мої літні канікули) 320Mes vacances d’hiver (Мої зимовіканікули) 322Les fкtes de l’Ukraine (Свята в Україні) 323Les Jeux Olympiques (Олімпійські ігри) 325Le sport dans ma vie(Спорт у моєму житті) 326Les sports en France (Спорт у Франції) 328Les repas (Їжа) 329Que faut-il manger? (Що слід вживати в їжу?) 331Au restaurant (У ресторані) 333IX. Personnes illustres de la france(Видатні люди Франції)Anatole France (Анатоль Франс) 335Antoine de Saint-Exupйry(Антуан де Сент-Екзюпері) 336Alphonse Daudet (Альфонс Доде) 338Guy de Maupassant (Гі де Мопассан) 339Guy de Maupassant — mon йcrivain prйfйrй(Гі де Мопассан — мій улюблений письменник) 340Romain Rolland — un grand йcrivainfranзais (Ромен Роллан — великийфранцузький письменник) 342Honorй de Balzac, un grand йcrivainfranзais (Оноре де Бальзак — великийфранцузький письменник) 344Victor Hugo, mon йcrivain prйfйrй(Віктор Гюго, мій улюблений письменник ) 346 12Зміст •Emile Zola (Еміль Золя ) 348Albert Camus (Альбер Камю) 350La vie et les њuvres de Gustave Flaubert(Життя і творчість Гюстава Флобера) 351George Sand — femme-йcrivain(Жорж Санд — жінка-письменник) 353Andrй Maurois (Emile Herzog)(Андре Моруа (Еміль Ерзог)) 355Stendhal (Стендаль) 357Marcel Aymй (Марсель Еме) 358Lйonard de Vinci (Леонардо да Вінчі) 360Eugиne Delacroix — peintre franзaisdu romantisme (Ежен Делакруа —французький художник романтизму) 362Gustave Courbet — peintrefranзais du rйalisme (Гюстав Курбе —французький художник реалізму) 364Jean-Franзois Millet — peintrefranзais du rйalisme (Жан-Франсуа Мілле —французький художник реалізму) 365Paul Cйzanne (Поль Сезанн ) 366L’impressionnisme (Імпресіонізм ) 368Aristide Maillol — sculpteurfranзais (1861 —1944) (Арістід Майоль —французький скульптор (1861—1944)) 369Jean-Antoine Houdon (1741—1828)(Жан Антуан Гудон (1741—1828)) 371Claude-Achille Debussy — compositeurfranзais (Клод-Ашіль Дебюссі —французький композитор) 372Francis Poulenc est mon compositeurprйfйrй (1899—1963) (Франсіс Пуленк —мій улюблений композитор (1899—1963)) 374Andrй-Marie Ampиre est le savantfranзais (1775—1836) (Андре-Марі Ампер —французький учений (1775—1836)) 375 13 Зміст • Louis Pasteur — savant franзais (1822—1895)(Луї Пастер — французький учений(1822—1895)) 377L’acteur franзais Gйrard Philipe(Французький актор Жерар Філіп ) 378Edith Piaf (Edith Giovanna Gassion)(Едіт Піаф (Едіт Жіованна Гасьон)) 380Mon personnage prйfйrй(Мій улюблений персонаж) 381Jeanne d’Arc (Жанна д’Арк) 383Jeanne d’Arc, personnagehistorique (Жанна д’Арк, історичнийперсонаж) 385Georges Simenon (Жорж Сіменон) 386Deux couples de chercheurs cйlиbres(Дві відомі сімейні пари дослідників) 388Grands hommes de la France(Відомі люди Франції) 390Les frиres Lumiиre (Брати Люм’єр) 391Les frиres Montgolfier (Брати Монгольф’є) 393Pierre et Marie Curie (П’єр і Марія Кюрі) 395Frйdйric et Irиne Joliot-Curie(Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі) 397Gabrielle Chanel (Габріель Шанель) 399Le savant franзais Paul Langevn (1872—1946)(Французький учений Поль Ланжевен(1872—1946)) 401Jacques Cartier (Жак Картьє) 402X. Personnes illustres de l’Ukraine(Видатні люди України)Tarass Chevtchenko (Тарас Шевченко) 404Mon йcrivain prйfйrй (Мій улюблений письменник) 405Acadйmicien Eugиne Paton(Академік Євген Патон ) 407 14 Зміст •Le grand savant S. P. Koroliov(Видатний учений С . П . Корольов) 408Bogdan Khmelnitsky (Богдан Хмельницький) 410XI. Les mass-mИdia(Засоби масової інформації)Les magazines franзais(Французькі ілюстровані журнали) 412La radio franзaise (Французьке радіо) 414La tйlйvision franзaise (Французьке телебачення) 416RFI, la radio mondiale (РФІ — світове радіо) 418L’histoire de la tйlйvision (Історія телебачення) 420La tйlйvision d’aujourd’hui(Сучасне телебачення) 421L’histoire de l’Internet (Історія Інтернету) 423Internet (Інтернет) 425Multimйdia (Мультимедіа (засоби інформації)) 426Presse en Ukraine (Преса в Україні) 428La presse franзaise (Французька преса) 430XII. La protection de l’environnement(Захист навколишнього середовища)La protection de l’environnement(Захист навколишнього середовища) 433Les curiositйs du monde animal(Цікаві факти зі світу тварин) 434Les animaux-gйants (Тварини-велетні) 436XIII. Les langues йtrangиres dans notre vie(Іноземні мови в нашому житті)Le rфle des langues йtrangиres dans notre vie(Роль іноземних мов у нашому житті)438 15 Зміст •La francophonie (Франкофонія) 439La langue franзaise dans le monde(Французька мова у світі ) 441Les saisons de l’annйe (Пори року) 443XIV. Les saisons de l’annйe(Пори року)L’йtй (Літо) 444Le printemps (Весна) 446L’automne (Осінь) 447"L’hiver (Зима ) 448Textes Pour le rйcueil des thиmes La France A la clinique 451Une consultation chez un mйdecin de campagne 452La Marseillaise sur les Champs-Elysйes 454Festival d’Avignon 454En Corse 455La Provence 456Volcans d’Auvergne 457Sud-Ouest 458Vers le Sud de Paris 458Le bois de Boulogne 460La conciergerie 461La Gaule 462La France а vol d’oiseau 463Les premiers aйronautes franзais 465Le Champ-de-Mars 466 L’Ukraine Institut de la soudure йlectrique E. O. Paton 467 L’instruction publique Ma premiиre journйe au lycйe 469Le maоtre d’йcole 471 16 Зміст •Claudine passe ses examens 472La carriиrre scientifique 473 En ville 475 Les grands eaux de Versailles 475Les grands travaux de Le Nфtre 475Les eaux du Grand Canal 475Le chemin de fer 476Sans billet dans le mйtro 478La circulation (Quelques rиgles essentiellesdu Code de la Route) 479Disneyland Paris 481 Les fкtes et les coutumes Mariage normand vers 1870 481La fкte nationale au village 483La vie quotidienne 484Savoir vivre 484Dоner priй 484Recettes de cuisine franзaise 487Vins fins 488Les bonnes maniиres et vous 488 Persones illustres de la France Franзois Rabelais 489Tout le monde le connaоt bien 490Urbain Le Verrier 492Un avare 493Avec ton parapluie 494Terre des hommes 494Jacques-Yves Cousteau 495Les premiers aйronautes franзais 496Jean Mermoz 498 Les personnes illustres de l’Ukraine L’un des "pиres" de la bombe "H" 499 Les mass-mйdia L’ordinateur corrige les fautes et redige le texte 503Logique binaire 503Presentation d’un programme 504 17 Зміст •9. La protection de l’environnementPhйnomиnes terrestres 506Face aux requins 506L’oiseau, ami de l’йquipage 507Rencontre avec un requin-marteau blanc 50810. Les langues йtrangиres dans notre veLe franзais, langue йtrangиre 510Pourquoi apprend-on une langue йtrangиre 511Noms gйographiques (Географічні назви) 513Vocabulaire thйmatique (Тематичний словник) 519Ma vie (Про мене). Ma biograpfie (Моя біографія) 519La France (Франція) 522Les pays francophones (Франкомовні країни) 535L’Ukraine (Україна) 536L’instruction publique (Освіта) 540En ville (У місті) 543Distraction (Розваги) 545Les fкtes et les coutumes (Свята та звичаї) 546Personnes illustres de la France (Видатні люди Франції) 547Personnes illustres de l’Ukraine (Видатні люди України) 554Les mass-mйdia (Засоби масової інформації) 555La protection de l’environnement(Захист навколишнього середовища) 557Les langues йtrangиres dans notre vie(Іноземні мови в нашому житті) 558Les saisons de l’annйe (Пори року) 558 I. MA VIE(ПРО МЕНЕ)• Ma biographieJe m’appelle Hйlиne Pavlova.Je suis Ukrainienne.Je suis nйe le 10 novembre1990 au village Gouty, а la rйgionde Kharkiv.Il y a deux ans que notre famillea dйmйnagй а Kharkiv oщ nous ha-bitons maintenant.Notre famille n’est pas trиs nom-breuse.C’est mon pиre, ma mиre, ma sњurcadette, mes grands-parents et moi.Mon pиre est mйdecin, ma mиreest employйe.Ma sњur cadette a 11 mois.C’est un charmant bйbй qui res-semble beaucoup а sa mиre.Mes grands-parents ne travaillentplus parce qu’ils sont вgйs.Ils sont des retraitйs.Au mois de mai j’ai terminй uneйcole secondaire а Kharkiv.J’ai bien fait mes йtudes.On nous a enseignй beaucoup dematiиres: l’ukrainien, le franзais,l’histoire, les mathйmatiques, la phy-sique, la chimie, etc.Je prйfйrais toujours l’ukrainien etles langues йtrangиres.Aprиs les classes j’ai йtй souventretenue а l’йcole par toutes sortesd’affaires.J’ai participй aux activitйs du cercled’artistes amateurs de ma classe.• Моя біографіяМене звати Олена Павлова.Я українка.Я народилась 10 листопада1990 року у селі Гути Харківськоїобласті.Два роки тому наша родина пе-реїхала до Харкова, де ми заразі мешкаємо.Наша сім’я не дуже численна.Це мій батько, мати, моя молод-ша сестра, бабуся з дідусем і я.Мій батько — лікар, а мати —службовець.Моїй молодшій сестричці 11 мі-сяців.Це чарівне маля, дуже схоже намаму.Мої бабуся з дідусем уже не пра-цюють, тому що вже немолоді.Вони пенсіонери.У травні я закінчила середнюшколу у місті Харкові.Я добре навчалась.Нам викладали багато предметів:українську мову, французьку, іс-торію, математику, фізику, хіміютощо.Я завжди віддавала перевагуукраїнській та іноземним мовам.Після уроків я часто затримува-лася у школі в різних справах.Я брала участь у гуртку худож-ньої самодіяльності мого класу. • Про мене19J’aime chanter.Outre cela je faisais du sport etdeux fois par semaine je m’entraо-nais dans la salle sportive.Vous voyez, ma biographie n’estpas trиs longue.Je peux ajouter que ma future pro-fession me prйoccupe beaucoup.Je crois que je choisirai la philologie.Je me sens une vocation pour leslangues et un jour je voudrais de-venir interprиte.Я люблю співати.Окрім цього, я займалась спор-том і два рази на тиждень трену-валася у спортзалі.Ви бачите, моя біографія недуже довга.Я можу додати, що мене дужебентежить моя майбутня професія.Я думаю, що виберу філологію.Я відчуваю потяг до мов і хоті-ла б колись стати перекладачем.Vocabulaireune rйgion — область, регіонdйmйnager — переїзджатиnombreux, -euse — численний, -аressembler а — бути схожим на…enseigner — викладатиoutre cela — окрім цьогоprйocuper — бентежити,примушувати думатиune vocation — потяг,покликанняDiscussion Comment t’appelles-tu? Oщ es-tu nй (e)? Quand es-tu nй (e)? Quelles sont les professions de ta mиre et ton pиre? As-tu des frиres ou des soeurs? • Ma familleJe m’appelle Andrй Pйtrov.Pйtrov est mon nom, Andrй estmon prйnom.Je suis Russe.J’ai 17 ans.Je suis nй le 27 septembre1988 а Kharkiv.J’ai mon pиre, ma mиre, une sњuret un frиre.Mon pиre, Ivan Pйtrov, est nй en1960 а Moscou.A prйsent il travaille comme ingй-nieur-mйcanicien а l’usine.• Моя сім’яМене звати Андрій Петров.Петров — моє прізвище,Андрій — ім’я.Я росіянин.Мені 17 років.Я народився 27 вересня1988 року в Харкові.У мене є батько, мати, сестраі брат.Мій батько, Іван Петров, наро-дився у 1960 році у Москві.Зараз він працює інженером-ме-ханіком на заводі. 20Ma vie •Ma mиre, Pauline Pйtrova, est nйeen 1962 а Soumy.Elle travaille en qualitй de compta-ble а la Banque d’Etat.Ma sњur Marie a 19 ans.Elle est йtudiante а l’institut desponts et chaussйes.Elle est en deuxiиme annйe.Le soir Marie va aux cours des lan-gues йtrangиres oщ elle apprend lefranзais.Mon frиre Pierre est mon aоnй de6 ans.Il a 23 ans.Il travaille а l’usine avec notre pиre.A prйsent il est chef d’atelier.Il aime le sport: il est le championde tennis de son usine.Pierre n’est pas mariй.C’est un bon frиre, il m’aide tou-jours а faire mes problиmes.J’ai encore des grands-parents,deux oncles et une tante.Je les aime beaucoup.Ils habitent Kharkiv et nous visitentchaque semaine.Моя мати, Поліна Петрова, наро-дилася 1962 року в Сумах.Вона працює бухгалтером у дер-жавному банку.Моїй сестрі Марії 19 років.Вона студентка автодорожньогоінституту.Вона навчається на другому курсі.Вечорами Марія ходить на курсиіноземних мов, де вивчає фран-цузьку.Мій брат Петро старший за менена 6 років.Йому 23 роки.Він працює на заводі разом із на-шим батьком.Зараз він начальник цеху.Петро любить спорт: він чемпіонзаводу з тенісу.Петро не одружений.Це хороший брат, він завжди допо-магає мені розв’язувати важко зро-зумілі речі.Ще у мене є бабуся з дідусем,два дядьки і тітка.Я їх дуже люблю.Вони мешкають у Харкові й прихо-дять до нас у гості кожного тижня.Vocabulaireun nom — прізвищеun chef — керівникun prйnom — ім’я ne pas кtre mariй (e) —un comptable — бухгалтер неодружений, -аen qualitй de… — як хто, щоdes ponts et chaussйes —автодорожнійDiscussion Quel est ton prйnom? Quel вge as-tu? • Про мене21 Que font tes parents? Que font tes grands-parents? Oщ travaille ton frиre? • Une familleFaisons la connaissance d’une fa-mille.C’est Marie Kostenko.Elle a 16 ans.Elle est Ukrainienne.C’est une jeune fille trиssympathique.Marie est brune.Elle a des yeux bruns, des lиvresrouges et des joues roses.Elle a un bon caractиre.Elle est toujours de bonne humeur,joyeuse et souriante.Marie est йlиve.Elle fait ses йtudes а l’йcole № 6.Elle aime beaucoup le franзais etl’histoire.Elle est une bonne sportive.Ses nombreux amis l’aiment pourson caractиre aimable et lйger etson dйsir d’aider les autres.Marie habite а Kharkiv avec sa fa-mille.Ses grands-parents sont des gensd’вge mыr.Ils sont а la retraite.Sa grand-mиre a 63 ans mais ellese sent bien.Elle fait la cuisine et elle va auxachats.La grand-mиre adore Marie et lagвte tout le temps.• РодинаДавайте познайомимося з однієюродиною.Це Марійка Костенко.їй 16 років.Вона українка.Це дуже симпатична дівчина.Марія — брюнетка.У неї карі очі, червоні губи і ро-жеві щоки.Характер у неї гарний.Вона завжди в гарному настрої,завжди весела, усміхнена.Марійка — учениця.Вона навчається в школі № 6.Вона дуже любить французькумову та історію.Вона гарна спортсменка.Її численні друзі люблять її заприємний і легкий характер і праг-нення допомогти іншим.Марія мешкає в Харкові зі своєюродиною.Її дідусь і бабуся — люди похи-лого віку.Вони на пенсії.Бабусі 63 роки, але вона добресебе почуває.Вона куховарить та ходить за по-купками.Бабуся обожнює Марійку й по-стійно її балує. 22Ma vie •Le grand-pиre a 65 ans.Il est trиs bon; il aide la grand-mиre а faire le mйnage.Le pиre et la mиre de Marie tra-vaillent.Ils sont du mкme вge, ils ont cha-cun 38 ans.Le pиre de Marie, Pavel, est com-merзant.Il a sa propre firme et il y travaillebeaucoup.Il a un caractиre fort.Son visage est rond et pвle.Les cheveux de Pavel sont blondset les yeux sont gris.La mиre de Marie, Nathalie, estйconomiste.C’est une jeune femme attirante.Marie ressemble beaucoup а samиre: ses yeux bruns sont aussigrands, ses cils sont longs, sesoreilles sont petites.Marie n’a ni frиre ni sњur mais ellea beaucoup de cousines.Elle aime sa famille, aime les soirsquand tout le monde se rencontre,parle, rit, plaisante.Дідусеві 65 років.Він дуже гарний; він допомагаєбабусі по господарству.Батьки Марійки працюють.Вони одного віку, їм по 38 років.Батько Марії, Павло, бізнесмен.У нього своя фірма, і він там ба-гато працює.Це людина із сильним характе-ром.У нього кругле й бліде обличчя.Волосся у Павла світле, очі сірі.Мати Марії, Наталя,— економіст.Це приваблива молода жінка.Марійка дуже схожа на своюмаму: такі ж великі карі очі, довгівії, маленькі вуха.У Марійки немає ні братів, ні сес-тер, але в неї багато кузин (дво-юрідних сестер).Марія любить свою родину, лю-бить вечори, коли усі зустріча-ються, розмовляють, сміються,жартують.Vocabulairefaire la connaissance de qn — un commerзant — бізнесмен,знайомитися з ким-небудь торгівецьavoir un caractиre aimable — un cousin, une cousine —мати приємний характер двоюрідний брат, двоюріднакtre а la retraite — бути на сестрапенсіїtout le monde — усіfaire la cuisine — куховарити,готувати їжу • Про мене23Discussion De qui as-tu fait ta connaissance? Qui es-tu d’aprиs la nationalitй? Comment s’appelle ton ami(e)? Quel caractиre a son pиre? A-t-elle (A-t-il) un frиre ou bien une soeur? • Les amis franзais de MarieJe m’appelle Marie.J’habite Kharkiv.Je fais mes йtudes а l’йcole № 4.J’apprends le franзais et l’anglais.J’aime beaucoup la langue fran-зaise et j’ai beaucoup d’amis enFrance.Je veux vous parler un peu d’eux. Yves Balmain.Il est Breton. Sa province, la Bretagne, est unepresqu’оle dans le nord-ouest de laFrance.Son pиre et son grand-pиre sontpкcheurs.Le mйtier de pкcheur est trиs dan-gereux parce que la cфte bretonne,entourйe de rochers, prйsente undanger pour les bateaux.La famille d’Yves n’est pas petite.Ce sont son pиre, son grand-pиre,sa mиre, sa sњur Catherine et lui.Sa mиre est institutrice.Elle travaille а l’йcole.Les enfants l’aiment beaucoup. Albert Carкme.Il habite Toulouse. • Французькі друзі МаріїМене звуть Марійка.Я мешкаю в Харкові.Навчаюся в школі № 4.Я вивчаю французьку й англій-ську мови.Я дуже люблю французьку мову,і у мене багато друзів у Франції.Я хочу вам трохи про них розпо-вісти. Ів Бальмен.Він бретонець. Його провінція, Бретань,— цепівострів на північному заходіФранції.Його батько і дід — рибалки.Професія рибалки дуже небез-печна, бретонський берег, оточе-ний скелями, приховує у собі за-грозу для кораблів.Родина Іва не маленька.Це його батько, дід, мама, сестраКатрин і він.Його мама — учителька.Вона працює в школі.Діти її дуже люблять. Альберт Карем.Він мешкає в Тулузі. 24Ma vie •Sa famille est trиs petite: Albert ha-bite avec son pиre.Monsieur Carкme est juge d’instruc-tion.Sa mиre est morte depuis deuxans.Albert n’a ni sњurs ni frиres maisil a beaucoup d’amis, il est trиs so-ciable.3) Virginie Mosson est ma meilleureamie.Elle habite Bordeaux avec sa fa-mille qui est assez grande: samиre, sa grand-mиre, son pиre etses deux petits frиres— jumeaux.Ils ont 3 ans et sont dйjа trиs dy-namiques.Virginie est йcoliиre comme moi.Elle aime la biologie et la chimie.Elle veut devenir vйtйrinaire parcequ’elle aime beaucoup les animaux.Sa famille a deux chiens.Et un jour elle m’a envoyй une pho-to: Virginie avec son berger alle-mand Star.Star est trиs sympathique.Його родина дуже маленька:Альберт мешкає зі своїм батьком.Пан Карем — слідчий.Мама Альберта померла двароки тому.У нього немає ні братів, ні сес-тер, але є багато друзів, він дужетовариський.3) Віржинія Моссон — моя най-краща подруга.Вона мешкає в Бордо зі своєюродиною, що є досить великою:її мама, її бабуся, тато і два мо-лодших брати-близнюки.їм по три роки, і вони вже дужерухливі.Віржинія — школярка так само,як і я.Вона любить біологію й хімію.Хоче стати ветеринаром, томущо дуже любить тварин.У їхній родині є два собаки.Одного разу вона надіслала меніфото: Віржинія зі своєю німець-кою вівчаркою Стар.Стар дуже симпатичний.apprendre, йtudier qch —вчити, вивчати щосьune province — провінціяdangйreux, -euse —небезпечний, -аentourer — оточуватиun rocher — скеляVocabulaireun bateau — човен, корабельun juge d’instruction — слідчийun frиre-jumeau — брат-близнюкun berger allemand — німецькавівчаркаDiscussion As-tu des amis (amies) йtrangers (йtrangиres)? Oщ habitent-ils (elles)? Comment s’appellent-ils (elles)? • Про мене25 Comment sont leurs familles? Est-ce qu’il y a parmi eux (elles) les frиres-jumeaux (les soeursjumelles)? • Notre appartementIl y a trois ans notre famille a em-mйnagй dans un appartement detrois piиces, de prиs de 40 mиtrescarrйs de surface habitable.Notre maison est un bel immeublede six йtages.Nous demeurons au cinqiиme.Dans la maison il y a un ascen-seur.Je le prends toujours quand je suispressй.De grandes fenкtres et plusieursbalcons donnent sur la rue.Devant la maison s’йtend un beaujardin.Notre appartement est trиs comfor-table.Il est aйrй, clair avec tout le confortmoderne: gaz, йlectricitй, chauffagecentral, tйlйphone, salle de bains.Deux piиces donnent au sud, latroisiиme а l’est.La salle а manger est bien meu-blйe.Il y a lа une servante, une tablecarrйe, un divan, deux fauteuils, sixchaises.Dans un coin on voit un poste deradio et un poste de tйlйvision.Quelques gravures ornent les murs.La chambre а coucher est moinsgrande.• Наша квартираТри роки тому наша сім’я пе-реїхала у трикімнатну кварти-ру з житловою площею майже40 квадратних метрів.Наш будинок — це гарна семипо-верхова будівля.Ми живемо на шостому поверсі.В будинку є ліфт.Я завжди ним користуюсь, колипоспішаю.Великі вікна й безліч балконіввиходять на вулицю.Перед будинком є гарний сад.Наша квартира дуже зручна.Вона повна повітря, світла, з усі-ма сучасними вигодами: газом,електрикою, центральним опа-ленням, телефоном, ванною.Дві кімнати виходять на південь,третя — на схід.Їдальня добре обставлена.Там є сервант, квадратний стіл,диван, два крісла, шість стільців.У кутку можна побачити радіо-приймач і телевізор.Кілька гравюр прикрашаютьстіни.Спальня не така велика. 26Ma vie •On y voit un joli ensemble: deuxlits et deux petites tables de nuit,une penderie, une table de toiletteavec un miroir.Le cabinet de travail est une petitepiиce qui donne sur la cour.Il y a une bibliothиque pleine de li-vres, un bureau, un divan et quel-ques chaises.La cuisine est un peu petite, maisclaire et gaie.Le logement nous convient soustous les rapports, il nous plaоtbeaucoup.Тут ми бачимо симпатичний ан-самбль: два ліжка й два малень-ких нічних столики, гардероб, туа-летний столик із дзеркалом.Робочий кабінет — це малень-ка кімната, вікна якої виходятьу двір.Тут є книжкова шафа, повна книг,письмовий стіл, диван і кількастільців.Кухня дещо малувата, але світлата весела.Квартира нам підходить і дужеподобається.Vocabulaireemmйnager — переїзджати(у нове житло)un appartement —квартираdemeurer — мешкатикtre pressй (e) — поспішатиun confort moderne — сучаснівигоди (в житлі)les fenкtre donnent sur… —вікна виходять на…orner — прикрашатиun logement — житлоDiscussion Quand avez-vous emmйnagй? Quel est votre nouvel appartement? De combien de piиces se compose-t-il? Comment est votre salle а manger? Qu’est-ce qu’il y a dans votre salle а manger? • Ma chambreCet йtй nous avons dйmйnagй.Notre nouvel appartement se trouvedans une maison moderne.Nous demeurons maintenant auhuitiиme йtage.Notre appartement est assez grand.Il a trois piиces, salle de bains,cabinet de toilette, cuisine et anti-chambre.• Моя кімнатаЦього літа ми переїхали на новуквартиру.Наша нова квартира знаходитьсяв сучасному будинку.Тепер ми живемо на дев’ятомуповерсі.Наша квартира досить велика.Вона складається з трьох кімнат,ванни, туалету, кухні та прихожої. • Про мене27Il y a tout le confort moderne.Mais quelle joie!Maintenant j’ai ma chambre.Avant je partageais la chambreavec ma sњur.Mais il y a un mois elle est en-trйe а l’universitй et partie pour Kyivpour faire ses йtudes.Alors, ma chambre n’est ni grande,ni petite.Aux murs il y a un papier-tentureclair.Les fenкtres de ma chambre don-nent sur le cфtй ensoleillй, c’estpourquoi il y a toujours beaucoupde lumiиre dans ma chambre.Aux fenкtres il y a de jolis rideauxbeiges.Le long d’un mur se trouve mon lit,dont la couverture est beige aussi.Prиs des fenкtres il y a une tableavec mon ordinateur.Sur la table j’ai mis une lampe, descrayons, des carnets, des livres.Au mur, au-dessus de la table, en-tre deux fenкtres on peut voir unegrande photo de mon groupe demusique prйfйrй: VV.Dans ma chambre il y a aussi unebibliothиque qui occupe beaucoupde place.Dans un coin se trouve une tablede toilette avec un miroir et un pos-te de radio.Un grand tapis beige couvre tout leplancher.Je crois que ma chambre est trиsbelle mais l’essentiel c’est que cettechambre est а moi.Є всі сучасні вигоди.Яка радість!Тепер у мене є своя кімната.Раніше я поділяла кімнату із се-строю.Але місяць назад вона вступиладо університету і виїхала навча-тися до Києва.Отже, моя кімната ні велика, німаленька.На стінах світлі шпалери.Вікна виходять на сонячну сторо-ну, тому в кімнаті завжди багатосвітла.На вікнах висять красиві бежевіфіранки.Уздовж стіни стоїть ліжко, наньому — ковдра, теж бежевогокольору.Біля вікон стоїть стілз комп’ютером.На стіл я поставила лампу, по-клала олівці, блокноти, книги.На стіні, над столом, між вікнамиможна побачити велику фотогра-фію моєї улюбленої музичної гру-пи — ВВ.У моїй кімнаті стоїть також книж-кова шафа, що займає багатомісця.У кутку знаходиться туалетнийстолик із дзеркалом і радіоприй-мачем.Великий бежевий килим покриваєвсю підлогу.Я вважаю, що моя кімната дужекрасива, але найголовніше — цете, що вона моя. 28Ma vie •Vocabulairese trouver — знаходитисяmoderne — сучаснийpartager — поділяти (з ким-небудь)un papier-tenture — шпалериun cфtй ensoleillй — сонячнасторонаle long de… — уздовж (чогось)… mon lit dont lacouverture. — моє ліжко,ковдра якого.un ordinateur — комп’ютерl’essentiel — головнеDiscussion As-tu une chambre а toi? Comment est ta chambre? Sur quoi donnent les fenкtres de ta chambre? Y a-t-il des rideaux aux fenкtres? De quelle couleur sont-ils? Qu’est-ce qui se trouve le long d’un mur? • La maison de mon amiCet йtй mon ami Pierre m’a invitйdans son nouvel appartement.Il habite rue Mirnaya avec ses pa-rents.Leur logis se trouve dans un quar-tier neuf oщ il y a beaucoup demaisons а appartements.Leur appartement se trouve dansune maison moderne de huit йtages.Dans leur maison il y a un ascenseur.Je prends l’ascenseur et je monteau sixiиme йtage.Voilа l’appartement № 28: je suisvenu.L’appartement de Pierre est assezgrand, il se compose de trois piи-ces mais aussi de l’antichambre, lacuisine, la salle de bains, le cabinetde toilette.Cet appartement a tout le confortmoderne: gaz, йlectricitй, chauffagecentral, tйlйphone.Dans leur maison il y a un vide-or-dures.• Будинок мого другаЦього літа мій друг Петро запро-сив мене у свою нову квартиру.Він мешкає на вулиці Мирній зісвоїми батьками.їхня квартира знаходиться в но-вому кварталі, де багато житло-вих будинків.Вони живуть у сучасному дев’яти-поверховому будинку.У їхньому будинку є ліфт.Я піднімаюся ним на сьомий по-верх.Ось квартира № 28: я прийшов.Петрова квартира досить вели-ка, складається з трьох кімнат,а також передпокою, кухні, ванноїкімнати і туалету.У цій квартирі є всі сучасні ви-годи: газ, електрика, центральнеопалення, телефон.У будинку є також сміттєпровід. • Про мене29Toutes les piиces sont grandes,hautes et claires.Le salon est spacieux.Le balcon donne sur la cour.Aux murs il y a beaucoup de ta-bleaux.Le plancher est couvert d’un grandtapis jaune.Aux fenкtres il y a de jolis rideaux.Dans un coin gauche se trouve unposte de tйlйvision.Dans un coin opposй se trouventdeux fauteuils commodes, une pe-tite table et une lampe а pied.Il y a encore un buffet et un pianodans cette piиce.Dans la chambre а coucher ily a une armoire, deux lits, une ta-ble de toilette avec un miroir.La chambre de Pierre est la pluspetite, mais lа il y a tout le nйces-saire: le lit, le bureau avec l’ordina-teur, la bibliothиque pleine de livresen ukrainien et de livres йtrangerset le fauteuil de travail.Pierre est trиs content de l’apparte-ment et de sa nouvelle chambre.Усі кімнати великі, високі й світлі.Вітальня простора.Балкон виходить у двір.На стінах висить багато картин.Підлога вкрита великим жовтимкилимом.На вікнах красиві фіранки.У лівому кутку стоїть телевізор.В одному з протилежних — двазручних крісла, маленький столикі торшер.У цій кімнаті розташовані такожсервант і піаніно.У спальні є шафа, два ліжка, туа-летний столик із дзеркалом.Петрова кімната найменша, алетам є все необхідне: ліжко, пись-мовий стіл з комп’ютером, книж-кова шафа, наповнена україн-ськими та іноземними книгами,а також робоче крісло.Петро дуже задоволений кварти-рою і своєю новою кімнатою.Vocabulaireinviter — запрошуватиune antichambre — передпокійun quartier — квартал (у квартирі)(житловий)un vide-ordures — сміттєпровідune maison а appartements — un salon — вітальняжитловий будинокune lampe а pied — торшерun ascenseur — ліфтun bureau — письмовий стілDiscussion Qui t’a invitй (e) chez soi? Oщ se trouve le logis de Pierre? Au quel йtage se trouve son logis? Comment est le salon? Qu’est-ce qu’il y a dans le salon? Pierre est-il content de ce logis? 30Ma vie •• La journйe d’un йlиveJe suis un йlиve d’onziиme.Je fais mes йtudes а l’йcole secon-daire № 105 de Kyiv.Tous les matins а sept heuresprйcises mon rйveil se met а son-ner.J’ai encore sommeil, mais je melиve et je fais mon quart d’heure degymnastique.Ensuite je fais mon lit et je coursdans la salle de bains.Je me lave, me brosse les dents,me peigne.Je m’essuie avec une serviette-йponge et je reviens dans machambre oщ je m’habille et je mechausse.A huit heures moins le quart jeprends le petit dйjeuner.A huit heures dix je range mes livreset mes cahiers dans ma serviette.J’embrasse mes parents et je sorspour aller а l’йcole.Le trajet me prend un quartd’heure.Les leзons commencent а 9 heures.Je suis attentivement les cours etje prends des notes.Les classes durent jusqu’а deuxheures de l’aprиs-midi.Aprиs les classes je suis souventretenu а l’йcole par toutes sortesd’affaires.D’habitude je rentre vers trois heu-res et demie.Je prends mon dйjeuner.• Робочий день учняЯ учень одинадцятого класу.Я навчаюся в середній школі№ 105 м. Києва.Кожного ранку рівно о сьомійдзвенить будильник.Я ще хочу спати, але піднімаюсьі роблю п’ятнадцятихвилинну за-рядку.Потім я прибираю ліжко і біжу дованної.Умиваюсь, чищу зуби, розчісуюсь.Витираюсь рушником і поверта-юсь до своєї кімнати, де одяга-юсь і взуваюсь.О сьомій сорок п’ять я снідаю.О восьмій десять я складаю кни-ги й зошити у портфель.Цілую батьків і виходжу, щоб ітидо школи.Дорога забирає у мене чверть го-дини.Уроки починаються о дев’ятій го-дині.Я уважно слухаю пояснення таконспектую.Заняття тривають близько двохгодин по обіді.Після уроків я часто затримуюсьу школі у різних справах.Звичайно я повертаюсь о пів начетверту.Я обідаю. • Про мене31Aprиs le dйjeuner je me reposeune heure.Ensuite je fais mes devoirs et j’ap-prends mes leзons.Je dоne а sept heures.Puis je regarde des йmissions tй-lйvisйes et j’йcoute les derniиresnouvelles.A onze heures je vais me coucher.Після обіду я годину відпочиваю.Потім я роблю домашні завданняй учу уроки.О сьомій годині я вечеряю.Потім я дивлюсь телевізор і слу-хаю останні новини.Об одинадцятій годині я йдуспати.Vocabulairefaire ses йtudes — вчитисяа sept heures prйcises — рівноо сьомій годиніavoir sommeil — хотіти спатиun quart d’heure — чвертьгодиниfaire son lit — прибиратиліжкоune serviette-йponge — рушникse chausser — взуватисяun trajet — перехід (дорога, часна дорогу)de l’aprиs-midi — по обідіDiscussion Qui es-tu? Dans quelle йcole fais-tu tes йtudes? Quand te lиves-tu chaque matin? Fais-tu un quart d’heure de gymnastique? Qu’est-ce que tu fais aprиs? Combien de temps prend ton trajet? Que fais-tu le soir? • Une journйe de ma vieJe me rйveille а six heures.A ce temps-lа j’ai toujours sommeil,mais je me lиve.Mon frиre cadet dort encore.Je le rйveille.Je fais de la gymnastique et je vaisdans la salle de bains.Je me brosse les dents et je melave а l’eau froide et je m’essuieavec une serviette-йponge.• Один день із мого життяЯ прокидаюся о шостій годині.У цей час мені завжди хочетьсяспати, але я встаю.Мій молодший брат ще спить.Я його буджу.Я роблю зарядку і йду до ванноїкімнати.Я чищу зуби, миюся холодноюводою і витираюся рушником. 32Ma vie •Je m’habille vite et vais а la cuisineoщ ma mиre prйpare le petitdйjeuner.Je mange vite et а sept heure jepars.Mes leзons а l’йcole commencentа huit heures mais j’habite loin demon йcole et mon trajet me prendpresqu’une heure.A huit heures on sonne et les le-зons commencent.D’habitude nous avons cinq ou sixleзons par jour.Aujourd’hui nous en avons cinq: laleзon d’histoire, de franзais, d’an-glais, de chimie et de physique.A midi, pendant une granderйcrйation nous dйjeunons dansun cafй qui se trouve dans notreйcole.Les cours finissent а trois heures.A cinq heures je vais а la sallesportive pour faire du sport.Je rentre а la maison vers septheures.Je dоne, fais mes devoirs et ensuiteje me repose.Je lis, j’йcoute la musique, regardela tйlйvision.Parfois je me promиne avec monfrиre.Je me couche а onze heures.Швидко вдягаюся і йду на кухню,де мама готує сніданок.Я швидко їм і о сьомій годині ви-ходжу з дому.Уроки в школі починаються восьмій годині, але я живу далеко від школи, на дорогу в мене іде майже го-дина. восьмій годині лунає дзвоник заняття починаються. Зазвичай у в нас по п’ять-шістьуроків на день.Сьогодні їх п’ять: історія, фран-цузька мова, англійська мова, хі-мія та фізика.Під час великої перерви опівднія обідаю в кафе, розташованомув нашій школі.Заняття закінчуються о третій го-дині.О п’ятій я йду в спортивний зал,щоб займатися спортом.Додому я повертаюся близькосьомої годині.Я вечеряю, роблю уроки і потімвідпочиваю.Я читаю, слухаю музику, дивлюсятелевізор.Іноді гуляю з братом.Спати я лягаю об одинадцятійгодині.Vocabulairese rйveiller — прокидатисяrйveiller — будити (когось)dormir — спатиfaire (de) la gymnastique —робити гімнастіку • Про мене33se brosser les dents — чистити(собі) зубиpresque — майжеen avoir — мати їхd’habitude — зазвичай, звичайноune rйcrйation, une pause —перерваfaire du sport, pratiquer lesport — займатися спортомDiscussion A quelle heure te rйveilles-tu? Rйveilles-tu ton frиre? Comment t’habilles-tu? Combien de leзon as-tu aujourd’hui? Quand vas-tu dans la salle sportive? • Je fais mes coursesCe matin ma maman et moi, nousallons faire des courses au super-marchй.Au supermarchй il y a beaucoup dela lumiиre partout, de la musique etdes marchandises pour toutes lesbourses.Il y a beaucoup de monde, on vad’un rayon а l’autre.On s’arrкte et on repart, on portedes sacs, des paniers.Bientфt, c’est la rentrйe des clas-ses.Il faut beaucoup de choses pour al-ler а l’йcole.Afin de ne rien oublier, j’ai tout ins-crit sur mon carnet.Avec ma mиre, j’ai dressй la liste:des cahiers, une boоte d’aquarelles,des crayons de couleurs, deux bics(un rouge et un bleu), une gomme,un taille-crayon.Au rayon des robes il y a un grandchoix de robes.La vendeuse me propose d’essayerune robe bleue.• Я роблю покупкиСьогодні ранком мама і я йдемов супермаркет робити покупки.У супермаркеті усюди світло, му-зика і товари на будь-яку суму.Багато людей, котрі ходять відодного прилавка до іншого.Зупиняються, знову йдуть, несутьсумки і кошики.Незабаром початок навчальногороку.Необхідно багато речей, щоб пітив школу.Щоб нічого не забути, я все за-писала у свій блокнот.Разом з мамою я склала список:зошити, коробки фарб, кольоровіолівці, дві ручки (червона і синя),гумка, машинка для заточенняолівців (стругачка).У відділі плаття — великий вибір.Продавщиця мені пропонує при-міряти блакитну сукню. faire des courses — робитипокупкиun supermarchй —супермаркетune marchandise — товарun rayon — прилавок; відділмагазинуune bourse — гаманець; сумагрошейDiscussion Avec qui fais-tu des courses? Oщ fais-tu des courses? Comment fais-tu des courses? Pourquoi as-tu dressй la liste? Comment est la robe que tu as choisie? Qu’est-ce qu’on empile sur le comptoire? 34Ma vie •Elle est juste а ma taille.Je suis trиs bien avec cette robe.Ma mиre l’achиte pour moi.Il faut encore des produits а la mai-son pour faire la cuisine.Tout ce qu’on achиte, on doit lepayer а la caisse.On empile sur le comptoir de cais-se: le cafй, le sucre, la farine, lesel, les lйgumes, les oranges, lespommes, les petits pois, le lait con-centrй, la semoule, les caramels etles biscuits.La caissiиre contrфle les achats.Elle met sa machine en route.Voici la monnaie.Les courses terminйes, on se re-trouve а la sortie du magasin avecpapa qui arrive avec sa voiture.Tout le monde est content de re-tourner а la maison.Вона (точно) якраз могорозміру.Я почуваю себе в ній дуже добре.Мама мені її купує.Потрібні ще продукти для дому,щоб приготувати їжу.Усе, що купують, слід оплатитив касі.Викладаємо усе на касовий тер-мінал: каву, цукор, борошно, сіль,овочі, апельсини, яблука, зеле-ний горошок, згущене молоко,манну крупу, карамель, печиво.Касирка перевіряє покупки.Вмикає касовий апарат.Ось решта.Закінчивши з покупками, зустрі-чаємося біля виходу з татом, щоприїжджає на автомобілі.Усі задоволені повертаємося до-дому.Vocabulaireun carnet — записна книжка;блокнотun bic — одноразова авторучкакtre juste а — точно, якраз(бути)un achat — покупкаmettre la machine en route —вмикати касовий апарат • Про мене35• Mon jour de reposDimanche est mon jour de repos.Ce jour-lа je me lиve plus tard qued’habitude.Je prйfиre rester au lit jusqu’а dixou onze heures.Aprиs le petit dйjeuner je donneun coup de tйlйphone а mon amiAnatole et nous dйcidons commentnous passerons notre jour de repos.En йtй nous aimons passer la jour-nйe au bord de la riviиre.Je sais bien nager, Anatole, non.Il peut se baigner avec moi, maiss’il y a un matelas pneumatique.Tous les deux, nous aimons fairedes promenades en bateau, nousbronzer au soleil, pкcher а la ligne.Mais s’il fait mauvais temps je nevais nulle part.Je reste а la maison.Je lis des livres, des journaux, jeregarde la tйlй.J’aime beaucoup les films psycholo-giques, historiques.Je suis un "mordu" du football.S’il y a un match je ne le rate ja-mais.A propos je suis un amateur achar-nй du "Dynamo" de Kyiv.Il arrive que nous nous rйunissonschez un de mes amis pour danseret chanter, rйciter des vers, йcouterla musique.Grвce а un bon magnйtophoneces soirйes sont toujoursagrйables.• Мій вихідний деньНеділя — мій вихідний день.У цей день я піднімаюсь пізніше,ніж звичайно.Я надаю перевагу залишитисяв ліжку до десятої або одинадця-тої години.Після сніданку я телефоную сво-єму другу Толику і ми вирішуємо,як проведемо вихідний.Улітку ми любимо проводитидень на березі річки.Я вмію добре плавати, Толик — ні.Він може купатися зі мною заумови, що є надувний матрац.Ми обоє любимо прогулянкиу човні, загоряти, ловити вудоч-кою рибу.Але якщо погода погана, я нікудине йду.Я лишаюся вдома.Читаю книги, газети, дивлюсь те-левізор.Я дуже люблю психологічні та іс-торичні фільми.Також я футбольний уболівальник.Якщо показують матч, я ніколине пропускаю його.До речі, я завзятий прихильниккиївського «Динамо».Трапляється, що ми збираємосяу одного з моїх друзів потанцюва-ти, поспівати, почитати вірші, по-слухати музику.Завдяки доброму магнітофону цівечори завжди приємні. 36Ma vie •Le soir je repasse soigneusementmes leзons, je range mes livresdans ma serviette.A onze heures je remonte mon rй-veil et je me mets au lit.Bonne nuit!Увечері я добре повторюю уроки,складаю книги до портфеля.Об одинадцятій я заводжу бу-дильник і вкладаюсь у ліжко.На добраніч!Vocabulaireprйfйrer а. — надаватиперевагуdonner un coup de tйlйphone —зателефонуватиsavoir bien — гарно вміти,добре знатиun matelas — матрацune promenade — прогулянкаse bronzer — загорятиpкcher а la ligne — ловити рибувудкоюun "mordu" — уболівальникrater qch — згаяти щосьil arrive que. — трапляєтьсяDiscussion Lequel des jours est ton jour de repos? Oщ vas-tu s’il fait mauvais temps? De quelle йquipe es-tu un "mordu"? Que faоtes-vous quand vous vous rйunissez chez un ami? Ces soirйes sont-elles agrйables? • Mon amiMon ami s’appelle Nicolas.Il est plus aоnй que moi.Il a 18 ans.C’est un garзon de haute taille auxcheveux noirs et aux yeux gris.Il fait ses йtudes а l’Universitй, а lafacultй des langues йtrangиres.C’est un des meilleurs йtudiants deson groupe.Il est trиs intelligent et appliquй.Nicolas est surtout fort en franзais,il est aussi premier au latin.Son rкve est de travailler а l’йcole.Nicolas est un bon camarade.• Мій другМого друга звати Микола.Він старший за мене.Йому 18 років.Це хлопчик високого зростуз чорним волоссям та сіримиочима.Він вчиться в університеті на фа-культеті іноземних мов.Це один із кращих студентівгрупи.Він дуже розумний та старанний.Микола особливо сильнийу французькій мові, а також пер-ший з латини.Його мрія — працювати в школі.Микола — хороший товариш. • Про мене37Comme je ne suis pas fort en fran-зais, il me vient toujours en aide.Ses camarades l’estiment beau-coup.Ils savent qu’il a un caractиre bonet gйnйreux.Nicolas aime beaucoup son frиreAndrй et sa petite sњur Tania.C’est un bon frиre et un bon fils.A l’absence de ses parents c’est luiqui prend soin de Tania.ll l’accompagne au jardin d’enfantsle matin et revient la chercher lesoir.Nicolas et moi, nous aimons beau-coup le basket-ball et nous faisonspartie de la mкme йquipe.Le soir quand je finis mes devoirs,je lui donne un coup de tйlйphone.Nous allons nous promener ou bienil vient chez moi, pour faire unepartie d’йchecs.Nous sommes des amis vraimentinsйparables.Mкme en йtй, nous aimons nousreposer ensemble dans un centrede tourisme.Оскільки я не дуже сильнийу французькій мові, він завждиприходить на допомогу.Його товариші дуже поважаютьйого.Вони знають, що він добра та ве-ликодушна людина.Микола дуже любить свого бра-та Андрія і маленьку сестричкуТанечку.Це хороший брат та син.У відсутності батьків саме він пі-клується про Танечку.Уранці він відводить її до дитячо-го садка й увечері забирає.Микола та я дуже любимо бас-кетбол і граємо у одній команді.Увечері, скінчивши приготуванняуроків, я телефоную йому.Ми йдемо прогулятися або вінзаходить до мене зіграти партіюв шахи.Ми дійсно нерозлучні друзі.Навіть улітку ми любимо відпочи-вати разом у туристичномуцентрі.Vocabulaireкtre plus aоnй (e) que… — бутистаршим (-ою) за…кtre de haute taille — бутивисокого зростуun rкve — мрія; сонvenir en aide — приходити надопомогуestimer qn — поважати кого-небудьaccompagner qn — супрово-джувати; відводити кого-небудьrevenir chercher qn —приходити за (кимось)une partie d’йchecs — партіяв шахиinsйparable — нерозлучний (-а) 38Ma vie •Discussion Ton ami (e) est-il (elle) cadet (te) de toi? Quel вge a-t-il (elle)? Quel вge as-tu? Ton ami (e) a-t-il (elle) des frиres et soeurs? Que fait-il (elle) а l’absence de ses parents? Est-ce que vous faоtes du sport? • Visite chez le directeur del’йcoleD’aprиs l’invitation de Monsieur ledirecteur de notre йcole mes pa-rents ont eu une conversation con-cernant mes succиs, mes problи-mes en йtude et ma participationau travail hors classes.Pour entrer au bureau de directeuril faut passer une salle de rйceptionoщ il y a toujours beaucoup de vi-siteurs.Aprиs avoir frappй а la porte etreзu la permission nous sommesentrйs au bureau. Bonjour, Monsieur le directeur.Vous vouliez nous voir. Bonjour, il est bon que vousayez trouvй le temps pour visiterl’йcole. Tout d’abord je veux vous rassureret remercier pour une bonne йdu-cation de votre fille. Enchantйs.Merci. Non, c’est moi qui vousremercie. Vous savez que votre fille est unebonne йlиve, qu’elle est sage etforte surtout en йtude du franзais.• Відвідини директорашколиНа запрошення пана директоранашої школи мої батьки мали бе-сіду, яка торкалася моїх успіхів,недоліків і участі в позашкільнійроботі.Щоб потрапити до кабінету ди-ректора, треба пройти приймаль-ню, у якій завжди багато відві-дувачів.Постукавши у двері й отримавшидозвіл, ми увійшли до кабінету. Здрастуйте, пане директоре.Ви хотіли нас бачити. Здрастуйте, добре, що ви зна-йшли час, щоб завітати до школи.Зразу ж хочу вас заспокоїти й по-дякувати за добре виховання ва-шої доньки. Дуже збентежені.Дякуємо. Ні, це я вам дякую. Ви знаєте, що ваша дочка гар-на учениця, старанна, особливіуспіхи вона має у вивченні фран-цузької мови. • Про мене39Elle a de bonnes facultйs aux ma-tiиres humanitaires.Si l’on regarde а l’avenir il faut toutfaire que la fille prкte plus d’atten-tion а la connaissance de la littйra-ture йtrangиre, des њuvres histori-ques et de la culture mondiale. Nous savons les capacitйs denotre fille; elle aime lire mais nouscraignons de la surchanger car ellea la tendance aux maladies. Dans ce cas il est plus impor-tant de prкter attention а sa forma-tion physique. Si l’on n’a pas de santй, on n’arriveа rien. Merci, Monsieur le directeurpour votre souci de notreenfant. Je vous remercie encore unefois de votre bel enfant et j’espиreque tout aille bien. Au revoir. Au revoir. У неї гарні здібності до гумані-тарних дисциплін.Якщо дивитися в майбутнє, тре-ба зробити все, щоб дівчина при-діляла більше уваги знайомствуіз зарубіжною літературою, істо-ричними творами та світовоюкультурою. Ми знаємо про здібності на-шої дочки, вона полюбляє чи-тати, але ми побоюємося пере-вантаження, бо вона схильна дохвороб. У цьому випадку найважливі-ше приділити увагу її фізичномурозвитку. Якщо не буде здоров’я, нічого недосягнеш. Спасибі вам, пане директоре,за клопіт щодо нашої дитини. Ще раз дякую вам за гарнудитину і сподіваюсь, що все будегаразд. До побачення. До побачення. Vocabulaireune invitation — запрошенняconcerner — торкатисяune salle de rйception —приймальняun visiteur — відвідувачil est bon que. — добре, що…rassurer — заспокоїтиune facultй; une capacitй —здібністьcraindre — побоюватисяavoir la tendance а. — бутисхильним (-ою) до.un souci — клопітDiscussion Pourquoi les parens sont-ils venus а l’йcole? Auxquels problиmes concernait la conversation? Qu’est-ce que a proposй Monsieur le directeur? Que les parents craignent-ils? Est-ce que tout le monde est content? 40Ma vie •• Dans la cantine scolairePendant la grande recrйation monamie et moi, nous avons visitй lacantine scolaire.Ayant saluй le personnel de la can-tine et l’assistance nous avons de-mandй le menu d’aujourd’hui.Mais ce qui nous intйressait le plusc’йtaient les prix courants.Ce jour-ci dans la cantine on pro-posait la soupe aux pois, des cфte-lettes, un purй de patate, une sala-de а choux, des concombres et destomates.Et encore on pouvait acheter le jusde prune et de pomme, du lait, duthй et de la compotte.Un gвteau et un croissant coы-taient vingt-cinq copecks chacun,un sandwich trente et une tartinetrente-cinq copecks.Le gвteau enlevait toutes nos йco-nomies: mon amie avait 50 et moi,j’avais 40 copecks.Avec cet argent on pourrait prendreun croissant, du thй, une soupe,mais je voulais un jus de tomate etmon amie voulait un gвteau.La vendeuse nous a proposй d’ad-ditionner nos йconomies et partageren deux des produits achetйs.Eh bien, il fallait rйsoudre ce pro-blиme difficile.Mais nous avons dйcidй de pren-dre par un gвteau et une compotteа chacune.Premiиrement cela nous permet-tait de faire vite une casse-croыte,deuxiиmement d’йpargner notre ar-gent.• У шкільній їдальніМи з подругою завітали до шкіль-ної їдальні під час великоїперерви.Привітавши працівників їдальні таприсутніх, ми запитали про сьо-годнішнє меню.Але найбільше нас цікавили ціни.Цього дня в їдальні пропонувалигороховий суп, котлети, картопля-не пюре, салат із капусти, огіркиі томати.Разом із тим, можна було при-дбати сливовий та яблучний сік,молоко, чай і компот.Тістечко і рогалик коштували25 копійок кожний, сендвич 30 табутерброд 35 копійок.Тістечко забирало всі наші нагро-мадження: у моєї подруги було50, а у мене 40 копійок.На ці кошти можна було б при-дбати і рогалик, і чай, і суп, алемені хотілося томатного соку,а подрузі тістечка.Продавщиця запропонувала намоб’єднати наші кошти, а придбаніпродукти поділити порівну.Що ж, треба було вирішуватискладну проблему.Але ми вирішили взяти собі поодному тістечку й компоту.По-перше, це давало змогушвидко перекусити, по-друге,зекономити наші гроші. • Про мене41Dиs que nous avons eu commencй Тільки-но ми почали їсти, як про-а manger, on a sonnй. лунав дзвоник.Advienne que pourra, mais nous Нехай буде те, що буде, але миn’avons pas quittй nos places. не зрушили з місця.Heureusement nous sommes tom- На щастя, ми встигли на наступ-bйes а la leзon suivante juste ний урок.а temps.Vocabulaireayant saluй — привітавши une patata, patate — картопляle personnel — працівники,enlever — забирати; витягтиспівробітникиadditionner — складатиune assistance — присутні partager, diviser — ділити;les prix curants — ціни, розділятипрейскурантDiscussion Qu’est-ce qu’on vend а la cantine scolaire? Qu’est qui vous intйresse le plus? Que vous a proposй la vendeuse? Qu’avez-vous pris? Etiez-vous en retard а la leзon suivante? • Dans l’atelierd’ajustageLes leзons de travail manuel desgarзons de notre йcole ont lieudans l’atelier d’ajustage.Quand on y entre, on voit beau-coup de plancartes aux murs.Toute plancarte porte des rиgles demanier les instruments, ainsi queles rиgles gйnйrales de sйcuritй dutravail.Chaque leзon commence а uneconversation de ces rиgles, qu’ilfaut bien savoir et respecter.Notre maоtre exige sйvиrement leurrespection, car en dйpend notresantй.• У слюсарніймайстерніУроки трудового навчання (праці)хлопчиків нашої школи проходятьу слюсарній майстерні.Коли туди заходиш, то бачиш ба-гато плакатів на стінах.На кожному з них є правила ко-ристування тим чи іншим інстру-ментом, а також загальні правилаз техніки безпеки.Кожний урок починається з бе-сіди про ці правила, котрі требадобре пам’ятати і яких слід до-тримуватися.Наш викладач суворо вимагає їхдотримання, бо від них залежитьнаше здоров’я. 42Ma vie •Dans notre atelier il y a cinq toursа fileter et charioter, deux fraiseu-ses, trois perceuses, une machineа affыter а deux pierres et une di-zaine d’йtablis.On a mкme une "guillotine" c’est-а-dire une cйsaille а levier.Sur chaque йtabli se trouve un йtauparallиle et dans les tiroires ily a des limes de diffйrents profils,des marteaux, des ciseaux, des rи-gles, des pinces plates.Nous apprenons aussi а nous servirdes pieds а coulisse, des pointeaux,traceurs et tournevis.Au dйbut du travail le maоtre nousremet des йbauches, dans la plu-part de cas en acier ou en fer.Nous traitons des йbaucheset faisons d’elles de simplespiиces.Nous apprenons а manier les ins-truments, serrer bien les йbauchesen йtaux parallиles.Nous ne travaillons presque auxtours et fraiseuses, mais nous nousen servons de perceuses et machi-ne а affыter.Nous travaillons en tenue de travailet portons des lunettes de protec-tion.Les leзons de travail manueldurent deux heures avec une petitepause.Aprиs les йtudes (l’apprentissage)nous ramassons des йbarbures,des copeaux, faisons de l’ordre surles йtablis.L’apprentissage nous plaоt beau-coup.У нашій майстерні є п’ять то-карних, три фрезерувальні, двасвердлильні верстати, є такожточило на два круги і з десятокверстаків.У нас навіть є «гільотина» — ме-ханічні ножиці.На кожному із верстаків є леща-та, а в ящиках напилки різнихпрофілів, молотки, зубила, ліній-ки, плоскогубці.Ми також вчимося користуватисяштангенциркулями, кернерами,чортилками та закрутками.Перед початком роботи вчительвидає нам заготівки, здебільшогозі сталі та заліза.Ми обробляємо заготівки й роби-мо із них прості деталі.Ми вчимося володіти інструмен-тами, добре затискувати заготів-ки в лещатах.Ми майже не працюємо на вер-статах, але користуємося сверд-лильними верстатами таточилом.Ми працюємо в робочому одязіта захисних окулярах.Уроки праці тривають дві годиниз невеликою перервою.Після занять ми збираємо обріз-ки, ошурки, приводимо у порядокверстаки.Нам дуже подобаються урокипраці (трудового навчання). Vocabulaireun atelier — майстерняun ajustage — слюсарнасправаrespecter — поважати,дотримуватисяsйvиrement — сувороun tour а fileter etcharioter — токарнийверстатDiscussion Avez-vous dйjа choisi un mйtier? Travaillez-vous volontiers dans l’atelier de l’йcole? Qu’est-ce qui s’y trouve? Comment commence une leзon? Savez-vous dйjа ajuster? • Про мене43une fraiseuse — фрезувальнийверстатune perceuse — свердлильнийверстатune machine а affыter —точилоun йtabli — верстакun йtau parallиle — лещата• Une leзon de la musique etdu chantAujourd’hui nous avons une leзonde la musique et du chant.Ce jour-lа nous faisons connaissan-ce avec l’art lyrique.Presque tous les йlиves de notreclasse sont douйs pour la musique.Quelqu’un de mes amis apprend lamusique frйquentant des classesspйcialisйes et joue aux diffйrentsinstruments.Notre maоtresse nous prйsente desinstruments musicaux qu’on utilisede nos jours.Tout d’abord elle nous parle desinstruments populaires-chalumeaux,harpes, cymbales, bassons, kobzas,clarinettes.Ensuite elle nous demandequels instruments musicaux noussavons.• Урок музики та співуСьогодні у нас урок музики таспіву.Цього дня ми знайомимося з му-зичною грамотою.Майже всі учні нашого класу ма-ють здібності до музики.Дехто із моїх друзів навчаєтьсямузики в спеціалізованих класахі грає на різних інструментах.Наша вчителька знайомитьнас із музичними інструмен-тами, які використовуютьсязараз.Спочатку вона нам розповідаєпро народні інструменти — сопіл-ки, арфи, цимбали, фаготи, коб-зи, кларнети.Потім вона запитує у нас, які му-зичні інструменти ми знаємо. Vocabulaireune harpe — арфаun basson — фаготune clarinette — кларнетun violon — скрипкаun violoncelle —віолончельune trompette — труба44Ma vie •A tour de rфle nos йlиvesnomment le piano, la guitare, la ba-lalaпka, la trompette, le violon, letambour, le saxophone, le violon-celle.En rйsumant la maоtresse dit qu’onpeut aussi diviser tous les instru-ments en ceux а vent, а archet, debois et de cuivre.Dans l’orchestre symphonique cha-que instrument joue sa partie et lerecueil des parties instrumentaless’appelle la partition.Dans la classe de musique de no-tre йcole il y a un piano, un ac-cordйon chromatique, un tourne-disques, un magnйtophone et troisguitares.Notre maоtresse sait jouer du pianoet а l’accordйon.Au dйbut elle nous a proposйd’йcouter une gamme et puis unecourte йtude.Elle a demandй а quelques йlиvesа rйpйter aprиs elle des sons mu-sicaux.Voilа ces sons-lа: do, rй, mi, fa,sol, la, si.16. Justement ces sons-lа formentune gamme.Наші учні по черзі називаютьфортеп’яно, гітару, балалайку,трубу, скрипку, барабан, саксо-фон, віолончель.Підсумовуючи, вчителька каже,що всі інструменти можна такожподілити на духові, смичкові, де-рев’яні та мідні.У симфонічному оркестрікожний інструмент виконує своюпартію, а сукупність інструмен-тальних партій зветься парти-турою.У музичному класі нашої шко-ли є фортеп’яно, бaян, програвачплатівок, магнітофон і три гітари.Наша вчителька вміє грати нафортеп’яно та акордеоні.Вона нам запропонувала спочат-ку послухати гамму, а потім коро-тенький етюд.Вона попросила декількох учнівповторити за нею звуки.Ось ці звуки: до, ре, мі, фа, соль,ля, сі.Саме ці звуки й утворюють гаму.faire connaisance avecqch — познайомитися ізчимоськtre douй (e) pour. — матиздібності; бути схильним (-ою)до.tout d’abord — спочаткуun chalumeau — сопілка • Про мене45Discussion Combien de fois par semaine avez-vous la leзon de la musique? Est-ce que tout le monde est douй pour la musique? Savez-vous jouer а un instrument? Prenez-vous part au chњur scolaire? Comment s’appelle le recueil des parties instrumentales? • Dans l’atelierde menuisierL’essentiel ce qu’on doit avoir envue, travaillant dans l’atelier de me-nuisier, c’est d’кtre trиs prudentau feu.Le bois, le copeau, le bran de sciesont trиs dangйreux de point devue de l’incendie.Ils sont capables de provoquer uneterrible incendie.C’est ce que nous rappelle ainsique d’autres rиgles de sйcuritй dutravail notre maоtre de travail ma-nuel а chaque leзon.Travaillant а l’atelier nous travaillonsdes piиces en bas et en contre-plaquй: planchettes, petites barres,rondelles.Nous fabriquons de petits rayons,des billots (des planches а hacher),des manches а pelle et а rвteau.On y trouve des scies а diffйrentedestination, des scies а guichet,des marteaux de menuisier (desbйdane а bois), des ciseaux et desmaillets.Au travail nous utilisons aussi desforets, des ciseaux et des vilebre-quins.Nous apprenons а tenir comme ilfaut des scies, des marteaux, fixerdurement des solives boоteuses.• У столярній майстерніГоловне, що треба мати на увазі,працюючи в столярній майстер-ні,— це бути дуже обережнимз вогнем.Деревина, стружки, тирса дуженебезпечні в пожежному відно-шенні.Вони здатні спровокувати страш-ну пожежу.Саме про це і про інші правилатехніки безпеки завжди попере-джує учнів учитель праці на кож-ному уроці.Працюючи в майстерні, ми оброб-ляємо дерев’яні та фанерні дета-лі: дощечки, бруски, кругляки.Ми виготовляємо полички, кухон-ні дошки, держаки для лопаті граблів.Поміж інструментів тут є пилидля різного використання, ножів-ки, молотки, стамески та киянки.У роботі ми також використовує-мо свердла, різці та бурави.Ми навчаємося тримати як слідпили, молотки, добре затискуватидерев’яні бруски. 46Ma vie •Dans notre atelier il y a mкme untour de menuiserie lequel les йlи-ves n’utilisent pas.Les йlиves aiment а fabriquer dediffйrentes piиces en bois, tout celaest trиs intйressant.Nous savons bien travaillerdes piиces а l’aide des rвpes,des rabots plats et la toileйmerisйe.Les uns font des choses compli-quйes, les autres de simples choses.Nous sommes toujours contentsd’apprentissage menuisier.Nous attendons avec impatience laleзon suivante.У нашій майстерні є навіть дере-вообробний верстат, але учні наньому не працюють.Учням подобається виготовлятирізні дерев’яні речі, це дуже ці-каво.Ми добре знаємося на обробцідеталей терпугами, рубанками танаждачним полотном.Одні виробляють складні, а іншіпрості речі.Ми завжди задоволені вивченнямстолярної справи.Ми нетерпляче очікуємо на на-ступний урок.Vocabulairel’essentiel — головнеavoir en vue — мати на увазікtre prudent au feu — бутиобережним з вогнемle copeau — стружкаle bran de scie — тирсаune incendie — пожежаrappeler — нагадуватиla sйcuritй du travail — технікабезпекиun contre —plaquй — фанераun billot — кухонна дошкаun rвteau — грабліDiscussion Qu’est-ce qui est l’essentiel pendant le travail а l’atelier demenuisier? Respectez-vous des rиgles de sйcuritй du travail? Quelles installations y a-t-il а cet atelier? Qu’est-ce que vous fabriquez? Voulez-vous кtre un menuisier? • Ma ville nataleLa ville oщ je suis nйe, n’est pastrиs grande, mais elle est belle ettrиs ancienne.Elle a plus de six cents ans.Je l’aime beaucoup et je ne lachangerai contre aucune autre.• Моє рідне містоМісто, де я народилась, невели-ке, але дуже гарне тастаровинне.Йому більше шести століть.Я його дуже люблю і не промі-няю ні на яке інше. • Про мене47Pendant la guerre, les envahis-seurs ont dйtruit tout dans la villeet maintenant c’est une ville pres-que neuve.Lа oщ aprиs la guerre il n’y avait nirues, ni maisons, s’йlиvent des im-meubles neufs.La ville embellit chaque annйe.Une large rue mиne de la gare aucentre de la ville.Sur la grande place il y a un belйdifice tout blanc, c’est la postecentrale et а cфtй c’est le cinйmanouveau.Devant le cinйma il y a un square,avec des fleurs et des arbres quijettent leur ombre йpaisse sur lesbancs.Et voici, un quartier tout neuf.La troisiиme maison а droite,c’est la nouvelle йcole, quia ouvert ses portes l’annйe der-niиre.En face de l’йcole, se trouve uneйcole technique.Un large boulevard mиne а la riviи-re qui traverse la ville.Sur la rive gauche il y a une jolieplage.Sur la rive droite, se trouve notreparc de culture et de repos.Il y a une forкt prиs denotre ville.Ici nous pouvons ramasserdes champignons et cueillir desbaies.Dans ma ville natale il y a beau-coup de chantiers.Під час війни загарбники тут всезруйнували, й зараз це майженове місто.Там, де після війни не було ні ву-лиць, ні будинків, піднімаютьсянові будівлі.Місто стає все кращим з кожнимроком.Широка вулиця веде від вокзалудо центру міста.На великому майдані є гарна бу-дівля, повністю біла — це голо-впоштамт і поряд — новий кіно-театр.Перед кінотеатром — сквер, деми бачимо квіти й дерева, щовідкидають густу тінь на лави.А ось і зовсім новий квартал.Третя будівля праворуч — ценова школа, яка відчинила своїдвері минулого року.Напроти школи знаходиться тех-нікум.Широкий бульвар веде до ріки,яка перетинає місто.На лівому березі є затишнийпляж.На правому знаходиться парккультури та відпочинку.Біля нашого міста є ліс.Тут ми можемо збирати гриби таягоди.У моєму рідному місті багато но-вобудов. natal, -e — рідний, -аancien, -ne — стародавній, -я,дуже старий, -аun envahisseur — загарбникun immeuble — споруда, будівляneuf, neuve — новий, новаembelir — ставати краще,розквітатиDiscussion C’est Kharkiv qui est ta ville natale? Est-ce une ville ancienne? Qu’est-ce qu’il y a devant le cinйma? Qu’est-ce qui se trouve en face de l’йcole? Oщ mиne un large boulevard? Qu’est-ce qu’on ramasse dans la forкt? 48Ma vie •Nous avons beaucoup construit,mais nous avons encore beaucoupа faire.Ma ville natale est belle surtouten йtй.Il y a tant de jardins et de fleurs.Ми багато побудували, але намще багато чого треба зробити.Моє рідне місто особливо гарневлітку.Тут стільки садів і квітів.Vocabulaireun quartier — житловийкварталen face de. — напротиun chantier — новобудова,будівельне підприємствоtant — стільки• Ma futureprofessionCette annйe je termine l’йcole se-condaire.J’habite un petit village.Mon pиre est agronome.Il a terminй l’institut d’agriculture.Maintenant cet institut a une facultйqui m’intйresse.C’est la facultй de la mйcanisationd’agriculture.Il y a trois spйcialisations а la facul-tй: organisation et technologie de larйparation des machines, mйcani-• Моя майбутняпрофесіяЦього року я закінчую середнюшколу.Я живу в маленькому селі.Мій батько — агроном.Він закінчив сільськогосподар-ський інститут.Зараз у цьому інституті є факуль-тет, який мене цікавить.Це факультет механізації сіль-ського господарства.На факультеті є три відділення:організація та технологія ремон-ту машин, механізація сільського • Про мене49sation de l’agriculture, mйcanisationdes fermes d’йlevage.Les futurs spйcialistes del’organisation et de technologie dela rйparation des machines йtu-dient les disciplines suivantes:"Rйparation des machinesagricoles", "Tracteurs et automobi-les", etc.Les futurs spйcialistes de ladeuxiиme spйcialitй йtudient lesmachines agricoles, exploitation duparc des tracteurs et des machinesagricoles.Aprиs avoir terminй l’institut cesйtudiants travailleront comme ingй-nieurs-mйcaniciens dans les colon-nes mйcaniques, dans les usinesproduisant des machines agricoles,dans les instituts de recherchesscientifiques.Moi, je prйfиre la troisiиme spйcia-lisation.Les йtudiants de la spйcialisationde la mйcanisation des fermesd’йlevage йtudient la mйcanisationdes travaux dans l’йlevage, l’йco-nomie et l’organisation des fermesd’йlevage, etc.Sa m’intйresse beaucoup.J’aime la nature, les animaux et latechnique.Je veux travailler dans monvillage.Mais pour travailler mieux ilfaut avoir beaucoup de connai-ssances.C’est pourquoi cette annйej’ai dйcidй d’entrer а cetinstitut.господарства, механізація тва-ринницьких ферм.Майбутні спеціалісти з організаціїта ремонту машин вивчають такідисципліни: «Ремонт сільгоспма-шин», «Трактори та автомобілі»тощо.Майбутні спеціалісти другого від-ділення вивчають сільгоспмаши-ни, експлуатацію парку тракторівта сільгосптехніки.Закінчивши інститут, ці студентибудуть працювати інженерами-механіками у механізованих ко-лонах, на заводах, що випуска-ють сільськогосподарську техніку,в науково-дослідних інститутах.Я віддаю перевагу третій спеці-альності.Студенти зі спеціальності«Механізація тваринницькихферм» вивчають механізацію ро-біт у тваринництві, економіку таорганізацію тваринницьких ферм.Це мене дуже цікавить.Я люблю природу, тварин та тех-ніку.Я хочу працювати у своєму селі.Але, щоб краще працювати, тре-ба багато знати.Ось чому цього року я вирішиввступити до цього інституту. 50Ma vie •Vocabulaireterminer, finir — закінчуватиfutur, -e — майбутній, -яune spйcialisation — напрямок,спеціалізаціяune rйparation — ремонтun spйcialitй — спеціальністьune exploitation —експлуатація, використанняproduire — виробляти,випускатиun recherche scientifique —науковий пошукun йlevage — розведення худобиune connaissance — знання,знайомствоDiscussion Quand termines-tu l’йcole secondaire? Quelle specialisation t’intйresse? Peux-tu entrer а l’Institut d’agriculture? Pourquoi as-tu choisi cet institut? Quelle spйcialisation prйfиres-tu? Oщ veux-tu travailler aprиs tes йtudes? II. LA FRANCE(ФРАНЦІЯ)• La FranceLa France est l’Etat le plus vastede l’Europe occidentale.Elle couvre une superficie de552 000 km2.Sa population dйpasse 56 millionsd’habitants.Elle est baignйe au nord parla mer du Nord, а l’Ouest parl’ocйan Atlantique, au Sud par laMйditerranйe.La France est un pays de plaineset de montagnes.Au sud s’йtendent les Pyrйnйes,au Sud-Est et а l’Est les Alpes etla chaоne de Jura, au Nord-Est lesVosges et les Ardennes.Au centre de la France se trouve leMassif Central, а l’ouest le MassifArmoricain.Le climat de la France esttempйrй.Le territoire franзais est arrosйpar quatre grands fleuves:la Seine, la Loire, la Garonneet le Rhфne.La France c’est un pays oщ l’agri-culture joue un rфle important.Ici on cultive la vigne, les fruits, leslйgumes, la culture du blй et la bet-terave.On fait aussi de l’йlevage enNormandie, en Bretagne, au MassifCentral.• ФранціяФранція — це найбільша державаЗахідної Європи.її територія сягає 552 000 км2.її населення перебільшує56 мільонів мешканців.З півночі вона омиваєть-ся Північним морем, із заходуАтлантичним океаном, з півдняСередземним морем.Франція — країна рівнин та гір.На півдні простягаються Піренеї,на південному сході та сході —Альпи та гірський кряж Жура;на північному сході — Вогези таАрденни.У центрі Франції знаходитьсяЦентральний масив, на заходімасив Арморікен.Клімат Франції помірний.Французька територія зрошуєтьсячотирма великими ріками: Сеною,Луарою, Гаронною, Роною.Франція — це країна, де сільськегосподарство відіграє важливуроль.Тут вирощують виноград, фрукти,овочі, пшеницю та буряк.Також займаються тваринни-цтвом у Нормандії, у Бретані, наЦентральному Масиві. 52La France •La France est un pays industrielle-ment dйveloppй.Elle est riche en fer et en bauxite.Les principales industries franзaisessont: l’industrie mйtallurgique, lesconstructions mйcaniques, l’industriechimique, les constructions navales,l’industrie textile, les industries ali-mentaires, l’industrie d’aviation.Les plus grandes villes de laFrance sont Paris, Marseille, Lyon,Toulouse, Lille, Strasbourg, Nantes,Bordeaux, Le Havre.Paris est sa capitale.La France est une rйpublique par-lementaire avec un prйsident а latкte йlu pour 5 ans au suffrage uni-versel.Le Parlement est composй del’Assemblйe nationale et duSйnat.Франція — промислово розвине-на країна.Вона багата на родовища залізата бокситів.Головні галузі французькоїпромисловості: металургія, інду-стрія механічних конструкцій, хі-мічна промисловість, конструю-вання (будування) морськихсуден, текстильна та хар-чова промисловість, літако-будівна.Найбільші міста Франції —Париж, Марсель, Ліон, Тулуза,Лілль, Страсбург, Нант, Бордо таГавр.Париж — її столиця .Франція — це парламент-ська республіка на чолі з пре-зидентом, що обираєтьсяна 5 років загальним голо-суванням.Парламент складається з Націо-нальної Асамблеї та Сенату.Vocabulaireoccidental, -e — західний, -аvaste — розгалужений, -аune superficie — площа,територіякtre baignй (e) par. —омиватисяle climat — кліматtempйrй — помірнийun fleuve — судноплавна річкаla vigne — виноград (рослина)le suffrage universel — загальнівибори, голосуванняйlire — вибиратиDiscussion Oщ se trouve la France? Quelle est sa population? Quel est son territoire? Par quelles mers est-elle baignйe? La France est-elle un pays industriel? • Франція53• Le climat et la vйgйtationde la FranceLa France a un climat tempйrй,le plus tempйrй de l’Europe, maisc’est un climat bien variй.Deux rйgions seulement prйsententdes conditions climatiques dйfi-nies: le Midi mйditerranйen, chaudet sec, et les rйgions ocйaniques,douces et humides.Le climat mйditerranйen intйressela Corse, le Languedoc, la bassevallйe du Rhфne, le Sud du Massifcentral et les Alpes.La latitude mйdionale et le voi-sinage d’une mer toujours tiиdedonnent des hivers doux (5 °C enmoyenne en Janvier), ensoleillйs etcourts.Les йtйs trиs longs, trиs chauds,parfois torrides (jusqu’а 40 °C) etsurtout trиs secs sont typiquespour le climat subtropical et dйser-tique.La vйgйtation mйditerranйenne neressemble а nulle autre.Elle se compose de plantes origi-nales les unes naturelles commel’olivier, les autres importйes d’Amй-rique ou d’Afrique, tels les palmierset les plantes grasses.Le climat ocйanique pur, c’est le cli-mat de Bretagne et de Normandie.L’influence maritime rйchauffe l’at-mosphиre en hiver et la refroiditen йtй.• Клімат та рослинністьФранціїУ Франції помірний клімат,найпомірніший у всій Європі,але в той же час досить різно-манітний.Тільки у двох регіонах країни чіт-ко визначений клімат:на середземноморськомуузбережжі — жаркий та сухий,на океанічному — м’який та во-логий.Середземноморський клі-мат поширюється на Корсику,Лангедок, долину Рони, південьЦентрального масиву таАльпи.Південні широти й сусідство за-вжди м’якого моря сприяютьтому, що в цих районах м’якізими (середня температура січня5 °С), сонячні та короткі.Літо довге, дуже жарке, інколиспекотливе (до 40 °С) й дужесухе, що характерно для субтро-пічного та пустельного клімату.Рослинність Середземномор’я несхожа ні на яку іншу.її складають своєрідні рослини,одні з яких місцевого походження,такі як маслинове дерево, іншіпривезені з Америки або Африки,такі як пальми та рослини з тов-стим листям.Океанічний клімат у чистому ви-гляді представлений в Бретані таНормандії.Вплив моря зігріває повітря взим-ку та охолоджує влітку. un climat variй — різноманітнийкліматune condition climatiquedйfinie — певна кліматичнаумоваune altitude — висота (геогр.)une attitude — широта (геогр.)torride — спекотливий, -аimporter — завозитиDiscussion Est-ce que le climat de la France est tempйrй oubien variй? La vйgйtation est-elle abondante? Qu’est-ce qui influe sur le climat? De quels facteurs dйpend l’abondance de lavйgйtation? 54La France •L’humiditй et la douceur du climatfavorisent l’abondance de la vйgй-tation.La forкt de chкne qui couvrait jadisle sol, a fait place aux landes etaux formations herbacйes.Sur le reste du territoire l’influen-ce ocйanique demeure prйpo-ndйrante.Mais la puretй du climat est altйrйepar l’intervention de la latitude, del’influence continentale et de l’altitu-de: il en rйsulte une grande variйtйclimatique.Le paysage vйgйtal traduit la variй-tй du climat.La forкt couvre la majeure partiedu territoire du Bassin parisien, duMassif central, de la Lorraine et del’Alsace.Вологість і м’якість клімату сприя-ють різноманітності рослин.Дубовий ліс, що колисьвкривав цю місцевість,поступився місцем піщаним рів-нинам та трав’янистимутворенням.На решті території вплив океанузалишається переважаючим.На клімат впливають широта,континентальне розташування,висота, що й призводить до біль-шої його різноманітності.Розмаїття рослинвідповідає різноманітностіклімату.Більша частина терито-рії Паризького басейну,Центрального масиву,Лотарингії та Ельзасу вкриталісами.Vocabulaireune influence — впливune vйgйtation — рослинністьprйpondйrant, -e —переважаючий, -аune intervention — вплив,вторгненняune lande — піщана рівнина,ланди • Франція55• France: constitution etadministrationLa Rйpublique Franзaise est unpays d’Europe occidentale.Le Prйsident de la Rйpublique de-meure au Palais de l’Elysйe.Il est йlu pour cinq ans au suffrageuniversel direct.Il possиde des pleins pouvoirs.Il choisit le Premier Ministre,prйside le Conseil des Ministres,peut demander а tous les Franзaisleur avis par rйfйrendum,et dissoudre l’AssemblйeNationale.Il est le chef du pouvoir exйcutifqu’il partage avec le Gouvernement.Le Premier Ministre, responsa-ble devant l’Assemblйe Nationale,choisit ses Ministres et Secrйtairesd’Etat pour les affaires politiques,les affaires йconomiques et les af-faires sociales.Le Premier Ministre, les Ministres etles Secrйtaires d’Etat constituent leConseil des Ministres.Le pouvoir lйgislatif est confiй auParlement, composй de l’AssemblйeNationale (йlue pour 5 ans) et duSйnat (йlu pour 9 ans).L’Assemblйe Nationale est installйeau Palais-Bourbon.• Конституційнийта адміністративнийустрій ФранціїФранцузька республіка —це західноєвропейськакраїна.Резиденція президентарозташована в Єлісейськомупалаці.Він обирається на п’ять роківшляхом загальних прямихвиборів.Він має досить широкі повнова-ження.Він призначає прем’єр-міністра таочолює Раду міністрів, може про-вести референдум і розпуститиНаціональну Асамблею (Збори).Він є головою виконавчої влади,яку він розділяє з урядом.Прем’єр-міністр, який несевідповідальність передНаціональною Асамблеєю,призначає міністрів та державнихсекретарів в галузі політики,економіки, громадського життя.Прем’єр-міністр, міністри, дер-жавні секретарі утворюють РадуМіністрів.Законодавча влада дорученапарламенту, який складаєтьсяз Національної Асамблеї,що обирається на 5 років,і Сенату, що обираєтьсяна 9 років.Національна Асамблеязасідає в Бурбонськомупалаці. le rйgime politique —політичний устрійle suffrage universel — загальнівибориprйsider — очолюватиdiriger — керуватиnommer — призначатикtre responsable — відповідати,нести відповідальністьDiscussion Quel est le rйgime politique en France? A qui appartient le pouvoir lйgislatif et exйcutif? Qui est le chef de l’Etat franзais? Oщ siиge le gouvernement? 56La France •Le Sйnat se rйunit au Palais duLuxembourg.La France mйtropolitaine comprend96 dйpartements, divisйs en arron-dissements qui sont subdivisйs encantons et en communes.A chaque de ces йchelons corres-pond un reprйsentant du pouvoircentral: prйfet, sous-prйfet, maire.La France compte йgalement4 dйpartements d’outre-mer: LaGuadeloupe, la Martinique, l’оlede la Rйunion, La GuyaneFranзaise.Сенат проводить збори в Люксем-бурзькому палаці.Французька метрополіявключає 96 департаментів, роз-поділених на округи, які, в своючергу, діляться на кантонита комуни.Кожен з цих підрозділів має свогопредставника центральної влади:префекта, супрефекта, мера.У Франції також є 4 замор-ських департаменти: Гваделупа,Мартініка, о. Реуньйон таФранцузька Гвіана.Vocabulairelйgislatif, -ve — законодавчий, -аexйcutif-ve — виконавчий, -аconfier — доручатиse rйunir — збиратися,проводити збориun arrondissement — район(в місті), округ• Les institutions du pouvoiren FranceLe pouvoir peut-кtre exйcutif, lйgis-latif et judiciaire.Le pouvoir lйgislatif en France estexйcutй par le Parlement.Le Parlement est composй de deuxchambres: l’Assemblйe nationale etle Sйnat.• Органи владиу ФранціїВлада може бути виконавчою, за-конодавчою й судовою.Законодавча влада у Франціїздійснюється парламентом.Парламент складається з двохпалат: Національна Асамблея(Збори) і Сенат. • Франція57On йlit l’Assemblй nationale pourcinq ans au suffrage universelle di-rect.Le Sйnat est йlu pour neuf ans ausuffrage universel indirect.Le Parlement vote les lois, autorisela ratification des traitйs internatio-naux, etc.Le pouvoir exйcutif est prйsentйavant tout par le Prйsident de laRйpublique.Il est le chef de l’Etat.Autrefois il йtait йlu pour sept ans,mais а partir de 2002 il est йlupour cinq ans au suffrage universeldirect.Le Prйsident promulgue les lois, si-gne les dйcrets, les ordonnances,etc.Il a le droit de dissoudre l’Assemblйnationale aprиs avoir consultй avecle Sйnat et le Premier ministre.Le dernier est le chef du gou-vernement et est nommй par lePrйsident de la Rйpublique.Il nomme les membres du gouver-nement.Le Prйsident est la premiиre per-sonne dans la politique йtrangиrede la France.Il reзoit les ambassadeurs йtran-gers, nomme les ambassadeurs dela France а l’йtranger.Le pouvoir judiciaire est indйpen-dante des pouvoirs exйcutif et lй-gislatif.Національна Асамблея обираєть-ся на п’ять років прямими загаль-ними виборами.А Сенат обирають на дев’ять ро-ків непрямими загальними вибо-рами.За допомогою голосування пар-ламент приймає закони, дає роз-порядження про ратифікацію між-народних угод і т. ін.Виконавчу владу представляє на-самперед Президент Республіки.Він є главою держави.Раніше президента обиралина сім років, але з початку2002 року його обирають на п’ятьроків прямими загальними вибо-рами.Президент затверджує закони,підписує декрети, розпоряджен-ня й ін.Він має право розпуститиНаціональну Асамблею після на-ради із Сенатом і Прем’єр-міні-стром.Останній є главою уряду і призна-чається Президентом.Прем’єр-міністр призначає членівуряду.Президент — перша особа в зов-нішній політиці Франції.Він приймає іноземних послів,призначає послів Франції за кор-доном.Судова влада є незалежною відзаконодавчої і виконавчої гілоквлади. le pouvoir — владаjudiciaire — юридичний, -аune chambre — палата(парламенту)une Assemblйe — асамблея,збориun gouvernement — урядdissoudre — розпустити,розпускатиDiscussion A qui appartient le pouvoir lйgislatif en France? Qui nomme le Premier ministre? Qui promulgue les lois? Combien y a-t-il de tribunaux d’instance? Un prйfet qui est-ce? 58La France •Il compte 473 tribunaux d’instanceet 186 tribunaux de grandeinstance.Il existe encore 27 cours d’appel.Ces cours jugent les affairesqui passent en jugement pour ladeuxiиme fois.Les crimes sont jugйs par les coursd’assises.La justice administrative est renduepar les tribunaux administratifs ouau Conseil d’Etat.Вона нараховує 473 судинижчої інстанції і 186 судів вищоїінстанції.Існує ще 27 апеляційних судів.Ці суди займаються справами,що у судовому порядку розгляда-ються вдруге.Криминальні справи виносятьсяна суд присяжних.Адміністративне правосуддя здій-снюється за допомогою адмі-ністративних судів і державноїради.Vocabulaireйlir — вибиратиun ambassadeur — посолun tribunal — суд, трибуналun juge — суддяen jugement — в судовомупорядку• Une scиne de l’histoire dela FranceL’histoire de la France est riche enйvйnements de grande importance.La prise de la Bastille est l’un deces йvйnements.La Bastille, construite aumoment des grandes guerres pourdйfendre Paris, servit plus tardde prison.• Епізодз історії ФранціїІсторія Франції багата на знамен-ні події.Однією з таких подій є взяттяБастилії.Бастилія, побудована під час ве-ликих воєн для захисту Парижа,пізніше стала в’язницею. • Франція59Ce chвteau fort avait 8 toursentourйes d’un fossй rempli d’eau,derriиre lequel s’йlevait ungrand mur.On y enfermait tout homme quiavait dйplu au roi ou а l’un de sesfavorits.C’est pourquoi en 1789 le peuplede Paris, voyant dans cette prisonl’emblиme du despotisme royal ladйtruisit.Le 14 juillet au matin Paris йtaitprкt а attaquer la Bastille, ce monu-ment qui depuis prиs de quatre siи-cles йtait la forteresse de l’injustice.Mille hommes entouraient laBastille.Ce n’йtaient pas seulement desouvriers, c’йtaient des citoyens detoutes les classes.Ce n’йtaient pas seulement deshommes, c’йtaient des enfants, desfemmes, c’йtaient des vieillards.Et tous йtaient armйs.Le mкme cri s’йlevait des faubourgs:"Aux armes!", "A la Bastille!".Alors commenзa une fusillade in-tense.Mais pour tout homme quitombait vingt autres prenaient saplace.La Bastille fut prise sans capitula-tion.Le cri: "La Bastille est prise!" s’йle-va sur Paris et ensuite sur toute laFrance.A ce cri des milliers d’hommess’embrassиrent.У цій фортеці було 8 веж, оточе-них ровом, наповненим водою, заяким височіла стіна.Ув’язнювали всякого, хто впадаву немилість королю або одномуз його фаворитів.Ось чому у 1789 році народПарижа, для якого Бастилія буласимволом королівського деспо-тизму, зруйнував її.Ранком 14 липня Парижбув готовий до атаки наБастилію, яка протягом чотирьохстоліть була фортецею неспра-ведливості.Тисячі людей оточили Бастилію.Це були не тільки робітники,а й представники усіх іншихкласів.Серед них були не тільки чолові-ки, а й діти, жінки й літні люди.Усі вони були озброєні.Один заклик лунав з усіх перед-мість: «До зброї!», «На Бастилію!».Тоді почався інтенсивний обстріл.На місце кожного загиблого ста-вало інших двадцять чоловік.Бастилію було взято без капіту-ляції.Радісна звістка: «Бастиліявпала!» пролунала над Парижемі потім над усією Францією.Почувши її, тисячі людей кида-лись один одному в обійми. 60La France •La prise de la Bastille fut la pre-miиre victoire du peuple franзaissur l’injustice.Chaque annйe le peuple franзaisfкte le 14 juillet, jour de la prise dela Bastille.C’est la fкte nationale.Взяття Бастилії було першою пе-ремогою французького народунад несправедливістю.Кожного року французи свят-кують 14 липня — День взяттяБастилії.Це національне свято.Vocabulaireun йvйnement — подіяune importance — значення,знаменністьune prise — взяттяservir de qch — служитичимосьun vieillard — літня людинаune fusillade — обстрілembrasser (s’) — кидатисяв обійми один одномуune injustice —несправедливістьDiscussion Quel йvйnement historique eut lieu le 14 juillet 1789? Comment fut la Bastille? De qui йtait-elle attaquй? Pourquoi fut-elle attaquй? Que signifia la chute de la Bastille? • Grands йvйnements dansl’histoire de la FranceNous allons parler de grands йvй-nements dans l’histoire de laFrance.En 1789 fut prise la Bastille.La Bastille fut la prison.Pour le peuple franзais elle devintle symbole de l’absolutisme.Pendant quatre siиcles, plusieurshommes remarquables furent jetйsdans la Bastille.Parmi eux le grand philosophe du18 siиcle Voltaire, Fouquet, l’Hom-me au masque de fer.Le jour de la prise de la Bastille, le14 Juillet, devient la fкte nationaledes Franзais.• Великі події в історіїФранціїМи розповімо про великі подіїв історії Франції.У 1789 році було взято Бастилію.Бастилія була в’язницею.Для французького народу вонастала символом абсолютизму.Протягом 4 сторіч багато чудовихлюдей було кинуто до Бастилії.Серед них великий філо-соф 18 сторіччя Вольтер, Фуке,Людина у залізній масці.День взяття Бастилії, 14 липня,стає національним святом фран-цузів. • Франція61En 1792, fut pris le Palais desTuileries.Le roi fut detrфnй.Le Palais des Tuileries futl’ancienne rйsidence des rois deFrance.Le 18 mars 1871, le gouvernementrйvolutionnaire s’instаlle а Paris.Le 28 mars 1871 la Commune deParis fut proclamйe.Le drapeau rouge fut plantйau-dessus de l’Hфtel deville.La ^mmune de Paris dura soixan-te-douze jours.Ce fut le premier Etat des prolйtai-res.Les derniers combattants de laCommune furent fusillйs par lesVersaillais.Ils gоtent au cimйtiиre du Per-Lachaise.У 1792 році був взятий палацТюїльрі.Король був скинутий з трону.Палац Тюїльрі був старовинноюрезиденцією королів Франції.18 березня 1871 року в Пари-жі встановлюється революцій-ний лад.28 березня 1871 року була прого-лошена Паризька Комуна.Над мерією міста встановлюєть-ся червоний прапор.Паризька Комуна проіснувала72 дні.Це була перша держава проле-таріату.Останні борці Комуни були роз-стріляні версальцями.Вони поховані на цвинтарі Пер-Лашез.Vocabulaireune prison — в’язниця installer (s’) — встановлю-remarquable — чудовий, -а, вати, сявизначний, -аproclamer — проголошуватиdevenir qch, qn — ставати un combattant — борець,чимось, кимось боєцьdйtrфner — скидати з тронуDiscussion Quand fut prise la Bastille? Comment s’appelle la fкte du 14 juillet? Qui йtaient les prisoniers de la Bastille? Quand fut pris le Palais de Tuileries? De quoi servait ce Palais? Qu’est-ce qui s’est passй le 18 mars 1871? Combien de temps dura la Commune de Paris? 62La France •• L’industriefranзaiseL’industrie franзaise comprend dessecteurs traditionnels qui subissentune forte restruction et sont trans-formйs par l’automatisation (sidйrur-gie, mйtallurgie, mйcanique, auto-mobile, textile) et des secteurs liйsaux nouvelles technologies d’im-plantation plus rйcente (filiиre йlec-tronuclйaire, tйlйcommunications,construction aйronotique et spa-tiale).L’industrie franзaise se classe aucinquiиme rang mondial.La sidйrurgie franзaise est au on-ziиme rang mondial.En Europe elle est devancй parl’Allemagne et l’Italie.La mйtallurgie de l’aluminium estimplantй dans les Alpes et lesPyrйnйes.La France possиde la quatriиme in-dustrie chimique du monde.Ce secteur occupe 298 000 person-nes.La construction automobile franзai-se est un secteur trиs dйveloppй.L’entreprise Renault, en voie deprivatisation et le groupe privйPSA (Peugeout Service Auto), quicontrфle les marques Peugeot etCitroлn, assurent la quasi totalitй dela production.Ils occupent respectivement lesneuviиme et onziиme rang mon-diaux dans ce secteur.• ФранцузькапромисловістьФранцузька промисловість маєтрадиційні галузі, що зазнализначної перебудови, зокремаавтоматизації (чорна металургія,металургія, машинобудування,автомобілебудування, текстильнапромисловість), і галузі, щовиникли недавно і пов’язаніз новими технологіями (ядернаенергетика, галузь телекомуні-кацій, авіаційне і космічне будів-ництво).Французька промисловість посі-дає п’яте місце у світі.По виробництву чорних металівФранція є одинадцятою держа-вою світу.У Європі їй передують Німеччината Італія.Алюміній видобувають і виробля-ють в Альпах і Піренеях.Хімічна промисловість Франції за-ймає четверте місце у світі.У цьому секторі зайнято298 000 чоловік.Французьке автомобілебудуван-ня — дуже розвинута галузь.Підприємство Рено (Renault), якеперебуває в процесі приватизації,і незалежна група PSA (автосер-віс Пежо), що контролює маркиПежо і Сітроен, виконують майжевесь об’єм автомобільного вироб-ництва.Вони займають відповідно дев’ятета одинадцяте місце у світі в цьо-му секторі. • Франція63Les industries йlectriques et йlectro-niques sont caractйrisйes par uneforte diversitй et une importanteconcentration.Alcatel, qui a rйalisй de nombreu-ses acquisitions depuis 10 ans, de-meure la premiиre entreprise mon-diale de son secteur.Alsthom est, outre le matйriel fer-roviиre (TGV), spйcialisйe dans lesйquipements pour centrales йlectri-ques.La France demeure l’un despays les plus performants dans laconstruction aйronautique etspatiale.L’industrie aйronautique est implan-tйe dans la rйgion parisienne etSud-Ouest (Toulouse, Bordeaux).Elle comprend de nombreuses en-treprises а capitaux d’Etat (l’Aйros-patiale, la Snecma).La France occupe une positionconcurrentielle dans le domaine dessatellites de tйlйcommunications etd’observation.Електрична й електронна промис-ловість характеризується вели-кою розмаїтістю і концентрацією.Підприємство Алькатель (Alcatel),що зробило численні набуткипротягом 10 років, сьогодні утри-мує позиції першості у своїйсфері.Алстом (Alsthom), крім вироб-ництва техніки для залізниць(TGV — швидкісні потяги), займа-ється також устаткуванням дляелектростанцій.Франція є однією з країн із най-більш розвиненою галуззю авіа-ційного і космічного будівництва.Авіабудівні підприємства розта-шовані в Паризькому регіоні й напівденному заході країни (Тулуза,Бордо).Це численні підприємства з дер-жавними капіталовкладення-ми Aйrospatiale (Аероспасьяль),Snecma (Снекма).Франція витримує конкуренціюу сфері виробництва супутниківзв’язку та спостереження.Vocabulaireune industrie — промисловістьcomprendre — мати; розумітиsubir — зазнаватиune restruction — зміна,перебудоваune sidйrurgie — чорнаметалургіяune mйcanique — механіка,машинобудуванняune implantation —насадження, прищепленняnuclйaire — ядернийune filiиre — галузь, напрямокune construction — будування,побудоваen voie de — в напрямкуune entreprise — підприємство,установаune acquisition — набуток,надбанняspatial, -e — просторий, -а,космічний, -а 64La France •Discussion Quels secteurs traditionnels comprend l’industrie franзaise? Comment se classe l’industrie franзaise dans le monde entier? Combien de personnes occupe l’industrie chimique? Quelles entreprises franзaises produisent la quasi totalitй d’autos? Qu’est-ce que c’est que le TGV? • L’agriculturede la FranceL’agriculture franзaise est un sec-teur moderne, mйcanisй et а forteproductivitй.Elle reprйsente prиs du tiers de lasuperficie agricole utile а l’Unioneuropйenne.Elle fournit 23 % de la productioncommunautaire, dont la moitiй enviande, lait, fromage, vin.Le reste est constituй de cйrйales,sucre et cultures industrielles.La production vйgйtale assure plusde 50 % des livraisons agricoles.Les cйrйales viennent en tкte avecenviron 30 millions de tonnes pourle blй, 9 millions de tonnes pourl’orge.La production franзaise se trouveau premier rang europйen.En ce qui concerne des lйgumes,la France occupe le troisiиme rangeuropйen derriиre l’Espagneet l’Italie.Les principaux lйgumes frais rйcoltйsen France sont les tomates, lescarrotes, les choux-fleurs et les sa-lades.• Сільське господарствоФранціїСільське господарство Франції —це сучасна механізована високо-продуктивна галузь.Вона являє собою третинувсієї корисної сільськогоспо-дарської площі ЄвропейськоїСпівдружності.Сільське господарство Франціїдає 23 % загальноєвропейськоїпродукції, половину якоїскладає м’ясо, молоко, сир,вино.Інша частина — це злаки, цукорі промислові культури.Вирощування культур забезпе-чує більш 50 % сільськогосподар-ських постачань.Перше місце посідають зерно-ві культури: вирощується близь-ко 30 мільйонів тонн зерновихі 9 мільйонів тонн ячменю.По вирощуванню їх Франція за-ймає перше місце в Європі.По вирощуванню овочів — третєпісля Іспанії й Італії.Основні овочі, які вирощуєФранція, такі: помідори, морква,кольорова капуста, салат. • Франція65La France est aussi le premier pro-ducteur de l’UE dans le secteurdes productions animales.Les йlevages bovins sont surtout si-tuйs en Bretagne, dans les pays dela Loire, en Basse-Normandie et enAuvergne.Le cheptel porcin est essentielle-ment concentrй dans l’ouest de laFrance.Enfin les ovins se prйsententsurtout en Midi-Pyrйnйes et enAquitaine.Les industries agroalimentaires re-prйsentent l’un des points forts del’йconomie franзaise.C’est une activitй qui a connu unecroissance importante depuis plu-sieurs annйes.Les secteurs qui sont а l’origine decette йvolution sont ceux des bois-sons et alcools, du travail du grain,du lait et les produits laitiers.La France se situe au deuxiиmerang mondial des pays producteursde vin, aprиs l’Italie et devant l’Es-pagne.En outre, la France est devenue lequatriиme producteur de biиre.Франція є також першоюв Європейській спільноті за тва-ринницькою продукцією спожи-вання.Розведення великої рогатої худо-би зосереджене в Бретані, зем-лях по Луарі, у Нижній Нормандіїй у регіоні Овернь.Свиней здебільшого розводятьна заході Франції.Овець — на півдні Піренеїві в Аквітанії.Сільськогосподарсько-хар-чова промисловість — одназ сильних сторін французької еко-номіки.Протягом багатьох років у цій га-лузі відбувся істотний злет (під-йом).Сфери, у яких відбулося стрім-ке зростання: виробництво напо-їв і алкоголю, переробка зернаі молока, виготовлення молочнихпродуктів.Франція посідає друге у світімісце з виробництва вина післяІталії і випереджає Іспанію.Крім цього, вона стала четвертоюз виробництва пива.Vocabulaireкtre а forte productivitй — бути cйrйales (pl; f) — збіжжя;високопродуктивнимprиs du tiers de — близькотретини-la superficie — площа, поверхняvйgйtal, -e — рослинний, -аune livraison — постачання,випускзернові культуриune йlevage bovin — розведеннявеликої рогатої худобиovin, -e — овечий, -аune croissance — злет; істотнийпідйом 66La France •Discussion Comment est l’agriculture contemporaine franзaise? A quel rang se trouve-t-elle en Europe? Quel pourcentage de la production communautaire fournit-elle? Qu’est-ce qu’on йlиve en Bretagne? Est-ce qu’on produit en France du vin et de l’alcool? Comment est la France dans le secteur des productions animales? • L’йconomie franзaised’aujourd’huiL’йconomie franзaise comprend tousles grands secteurs d’activitй: l’agri-culture, l’industrie et la pкche.L’agriculture se classe au deuxiиmerang des exportations mondiales etau premier rang en Europe.L’industrie se place au quatriиmerang mondial et au deuxiиme rangeuropйen.En ce qui concerne la pкche, pourles tonnages capturйs la France estau quatriиme rang europйen.Cinq entreprises franзaises figurentdans la liste des cents premiersgroupes mondiaux.La construction de l’Europe a pro-fondйment influencй l’йconomiefranзaise.Les entreprises doivent maintenantrйsister а des nouveaux concurrents.Mais en mкme temps le marchй estdevenu plus vaste proposant plusd’opportunitйs aux commerзants.Pour faire face а la concurrence ex-tйrieure, les entreprises franзaisess’efforcent d’accroоtre leur compй-tivitй en rйduisant leurs coыts deproduction.• Сучасна французькаекономікаФранцузька економіка міститьу собі всі основні галузі діяльнос-ті: сільське господарство, про-мисловість, риболовство.За обсягом експорту сільськогос-подарської продукції Франція пе-ребуває на другому місці у світіта на першому в Європі.її промисловість посідає четвер-те місце серед світових державі друге — серед європейських.Щодо рибного промислу, то загаль-на вага продукції виводить Франціюна четверте місце у Європі.П’ять французьких підприємствзначаться в списку ста світовихлідерів.Створення ЄвропейськогоСпівтовариства суттєво вплинулона французьку економіку.Підприємства повинні протистоя-ти тепер новим конкурентам.А в той же час ринок значно роз-ширився, пропонуючи нові мож-ливості підприємцям.Щоб протистояти зовнішній кон-куренції, французькі підприємстванамагаються поліпшити свої по-зиції на ринку, знижуючи вартістьвиробництва. Vocabulaireefforcer (‘s) — намагатися;прикласти зусилляun marchй — ринокun client — клієнт, споживач,відвідувачun employeur — роботодавецьnйanmoins — все ж такиminier, -iиre — рудний, -аun tissu — мережа, тканинаassurer — надавати, забезпечувати• Франція67L’Etat joue un rфle йconomique im-portant.Il n’est pas seulement le premierproducteur et le premier client maisaussi le premier employeur.L’Etat dйfinit les grandes orienta-tions de la politique йconomique.La France qui dispose de peu de res-sources miniиres parvient nйanmoinsа assurer plus de la moitiй de ses be-soins йnergйtiques grвce а sa produc-tion d’йlectricitй d’origine nuclйaire.La France s’oriente vers la diversifica-tion des sources d’йnergie aujourd’hui.La production agricole franзaise re-prйsente environ 23 % de la pro-duction de la CEE.Le secteur de l’industrie franзaiseassure 30 % des emplois et 80 %des exportations du pays.Les petites et moyennes entreprises(PME) forment toujours une largepart du tissu industriel.Elles sont aussi actives dans lessecteurs de l’agro-alimentaire, dubвtiment et de la confection.Avec l’йconomie dйveloppйe lesFranзais ont un des niveaux de vieles plus йlevйs de la planиte.Держава відіграє важливу рольв економіці.Вона не тільки перший вироб-ник і перший споживач, але такожперший роботодавець.Держава визначає основні орієн-тири економічної політики.Франція, що володіє малими за-пасами руди, намагається все жтаки покрити більше половинисвоїх витрат енергії завдяки ро-боті атомних електростанцій.Зараз країна взяла курс на вико-ристання різних джерел енергії.Французьке сільське господар-ство виробляє близько 23 % усієїпродукції ЄЕС (ЄвропейськогоЕкономічного Співтовариства).Сфера промисловості надає30 % робочих місць і забезпечує80 % експорту країни.Промислову мережу в основномускладають малі та середні під-приємства.Іх також багато у сфері харчовоїпромисловості, будівництва і по-шиття одягу.Розвинена економіка забезпечуєфранцузам один із найвищих рів-нів життя на планеті.un secteur — галузьla pкche — риболовство, рибнапромисловістьprofondйment — глибоко,суттєвоrйsister — протистояти; чинитиопірun(une) concurrent(-e) —конкурент (-ка)une opportunitй — своєчасність 68La France •Discussion Quels sont les secteurs d’activitй de l’йconomie franзaise? Au quel rang se classe l’agriculture franзaise de ses exportations? Qu’est-ce qui influence sur l’йconomie franзaise? Qu’est-ce qu’on fait pour faire face aux concurrents? A quoi sert l’йnergie nuclйaire franзaise? • La protection socialeLe systиme franзais de protectionsociale est performant.La majoritй des Franзais sont enbйnйficie: couverture de santй, chф-mage, maternitй, vieillesse-retraite.Les prestations sociales sont cou-vertes pour la plupart par les cotisa-tions des salariйs et des entreprises.Ce systиme comporte plusieurs vo-lets: les assurances sociales qui cou-vrent les dйpenses de santй; les allocations de chфmage; les Caisses d’allocations familia-les pour les prestations aux familles; les Caisses complйmentaires deretraite et le Fonds national de so-lidaritй. Ce Fonds garantit а toute personnede plus de 65 ans un revenu mini-mum en vieillesse.En France, la mйdecine est libre.Chacun peut choisir son mйdecin.Les mйdecins gйnйralistes ont desjours et des heures de visite maisils reзoivent surtout sur rendez-vous.Les noms des mйdecins figurentsur les annuaires tйlйphoniques.• Соціальний захистФранцузька система соціальногозахисту має багато досягнень.Більшість французів користуютьсяїї пільгами: соціальні виплати пооздоровленню, безробіттю, оплатадекретної відпустки і пенсії.Кошти для цих виплат надходятьв основному від працюючого на-селення та підприємств.Ця система включає в себе: соціальне страхування, що по-криває витрати на оздоровлення; допомогу по безробіттю; каси сімейних асигнувань длявиплати допомоги сім’ям; допоміжні каси для випла-ти пенсій і Національний Фондвзаємострахування. Цей фонд гарантує будь-якій лю-дині у віці більше 65 років випла-ту пенсії в розмірі мінімальногодоходу.У Франції медицина вільна.Кожен сам може вибрати собі лі-каря.У терапевтів є дні та години прийо-му хворих, але вони в основномуприймають за попереднім записом.Прізвища лікарів можна знайтив телефонних довідниках. кtre performant — мати великідосягненнякtre en bйnйficie —користуватися пільгамиune couverture de santй — по-криття витрат на оздоровленняun chфmage — безробіттяune maternitй — декретнавідпустка, пологовий будинок,відділенняDiscussion Comment est le systиme de protection sociale franзais? Comment est la mйdecine en France? Qu’est-ce qu’on doit avoir pour l’achat de la plupart demйdicaments? Oщ peut-on trouver les coordonnйes de pharmacie? A quel вge les hommes franзais deviennent-ils les retraitйs? • Франція69Dans chaque pharmacie, dans lescommissariats de police vous pou-vez trouver la liste des mйdecinsde garde de nuit.En cas d’urgence on tйlйphone auservice ambulancier d’aide mйdicaleurgente (SAMU).Ce service dirige vers un centrehospitalier.Pour l’achat de la plupart de mйdi-caments, il faut obtenir uneprescription du mйdecin et prйsen-ter cette ordonnance aupharmacien.Comme pour les mйdecins, il existedes pharmacie de garde.On peut trouver les coordonnйesde pharmacies sur la porte de tou-tes les officines.La France est au premier rang del’Union europйenne pour la partdes dйpenses de santй.У будь-якій аптеці та комісаріатіполіції ви можете знайти списоклікарів, що чергують уночі.В екстрених випадках можна за-телефонувати в службу швидкоїмедичної допомоги.Ця служба відвозить до лікарні.Для придбання більшості ліківнеобхідний рецепт лікаря, якогослід показати аптекареві.Також, як чергові лікарі, існуютьі чергові аптеки.Їхні координати можна знайти надверях будь-якої звичайноїаптеки.За витратами на охорону здо-ров’я Франція посідає першемісце серед країн Європейськоїспівдружності.Vocabulaireune vieillesse-retraite — пенсіяпо старостіune prestation sociale —соціальна виплатаcomporter — заключати в собіun gйnйraliste — терапевтun annuaire — довідник 70La France •• La santйGrвce а l’institution d’hфpitaux pu-blics et des caisses de sйcuritй so-ciale, le plus pauvre des Franзaispeut se faire soigner gratuitement.Mais, s’il a les ressources et lesassurances nйcessaires, le maladepeut s’adresser aux йtablissementsprivйs ou cliniques de son choix.Il faut distinguer les mйdecins con-ventionnйs, c’est-а-dire ceux qui ontpassй un accord avec la sйcuritйsociales et les mйdecins non con-ventionnйs.L’exercice des professions mйdica-les ou paramйdicales est stricte-ment rйglementй.Seuls les titulaires d’un diplфme dedocteur en mйdecine dйlivrй parl’Etat peuvent exercer ce mйtier.Les kinйsithйrapeutes et les infirmiи-res, eux, aussi doivent кtre diplфmйs.La politique de la santй vise а as-surer un йgal accиs aux soinsа tous les habitants du pays.L’Etat s’efforce de dйvelopper lamйdecine prйventive.On multiplie des consultations surles lieux de travail et l’organisationde grandes campagnes d’informa-tion.C’est notamment le cas pour lalutte contre le tabagisme et l’alcoo-lisme.La France compte 159 000 mйde-cins gйnйralistes ou spйcialistes.On ajoute йgalement 37 000 chi-rurgiens-dentistes, 26 500 pharma-ciens et 254 000 infirmiers.• Охорона здоров’яЗавдяки системі державних ліка-рень і кас соціального страхуван-ня, навіть найбідніший французможе лікуватися безкоштовно.Але за наявності необхідних засо-бів і страховок хворий може звер-нутися до приватних медичнихустанов чи клінік на свій вибір.Слід відрізняти лікарів, роботаяких оплачується по соцстра-ху, тобто лікарів, які підписаликонтракт зі службою соціальногострахування, від тих, що працю-ють без контрактів.Обов’язки медичного персоналута допоміжного медскладу чіткорегламентовані.Працювати лікарем може тількилюдина, що одержала диплом док-тора медицини державного зразка.Масажисти й медсестри теж по-винні одержати фахову освіту.Політика охорони здоров’я спря-мована на забезпечення єдиногопідходу до лікування всіх жителівкраїни.Держава намагається розвиватипрофілактичну медицину.Зростає число консультацій наробочих місцях, організовуютьсявеликі інформаційні компанії.Це особливо ефективно в бороть-бі з палінням і вживанням алко-голю.У Франції трудяться 159 000 те-рапевтів і фахівців.Крім них, ще 37 000 хірургів-дан-тистів, 26 500 фармацевтіві 254 000 медсестер та медбратів. • Франція71Au total, le secteur de la santй em-ploie 1,7 million de personnes.Ces donnйes placent la Francedans le peloton de tкte europйenaux cфtйs de l’Espagne, de laSuиde et de l’Allemagne en ce quiconcerne l’encadrement mйdical.A cela s’ajoute l’amйlioration du rй-seau des йquipements.Parallиlement а la modernisationtechnique, l’organisation du systиmepublic de soins a йtй renovйe.Загалом у сфері охорони здоров’япрацює 1,7 мільйона чоловік.Із такими даними Франція вхо-дить до числа європейських ліде-рів за кількістю медичного персо-налу разом з Іспанією, Швецієюта Німеччиною.Важливим фактором також є по-ліпшення медичного устаткування.Поряд із технічною модернізаці-єю проводяться також реформив державній системі медичногообслуговування.Vocabulaireun hфpital public — громадська(державна) лікарняsoigner — лікуватиse faire soigner — лікуватисяune assurance — страховкаа son choix — на свій вибірconventionner — укладатиугоду, контрактуватиun(e) kinйsithйrapeute —масажист, -каprйventif, -ve —профілактичний, -а;превентивний, -аun йquipement — устаткуванняune renovйe — новація, зміна,реформаDiscussion Grвce а quoi un Franзais peut se faire soigner gratuitement? Qu’est-ce que c’est qu’une mйdecine prйventive? Comment l’Etat s’efforce de dйvelopper la mйdecine prйventive? Combien de personnes au total emploie le secteur de la santй? Est-ce que l’accиs aux soins est йgal? • La justiceLa justice est rendue par des hom-mes qui, bien que fonctionnaires,n’ont pas а obйir aux ordres dugouvernement.Les magistrats sont indйpendants.Ils statuent en leur вme et cons-cience et ne peuvent кtre sanction-nйs que par le Conseil supйrieurde la magistrature.L’accиs aux tribunaux est ouvertа tous, mкme aux йtrangers.• ПравосуддяПравосуддя здійснюється особа-ми, які, навіть будучи службовця-ми, мають право не підкорятисяуказам уряду.Судді незалежні.Вони виносять рішення по духуі по совісті, а санкції до них можезастосувати тільки ВерховнаРада магістратури.Вхід на засідання суду відкритийдля всіх, навіть для іноземців. 72La France •Il existe trois sortes de tribunaux. Les juridictions administratives. Elles rиglent les litiges entre les ci-toyens et l’Etat.Le Conseil d’Etat est la plus im-portante de ces juridictions, il peutannuler les dйcisions des tribunauxadministratifs. Les juridictions pйnales. Les cours d’assises jugent les cri-mes, les tribunaux de police — lescontraventions. Les juridictions civiles. Elles jugent les conflits entre parti-culiers (divorces, accidents routiersetc.)Tout procиs peut donner lieu а unappel devant une cour d’appel.Lorsqu’un jugement est dйfinitif, ilpeut кtre exйcutй avec l’appui de lapolice si le perdant ne l’exйcute pasde son plein grй.Toute personne attaquйe en justicepeut se faire assister d’un avocat,si elle est pauvre, elle peut en ob-tenir un gratuitement.Toute personne a le droit de savoirce dont on l’accuse.Elle peut aussi citer ses tйmoins.Les juges, pour rendre leur juge-ment, ne doivent prendre en consi-dйration que les faits qui auront йtйdiscutйs devant eux.Існує три види суду. Адміністративний суд. Він займається позовами грома-дян до держави.Державна Рада — найважливішийорган цієї категорії; він може ану-лювати рішення адміністративнихсудів. Карний суд. Суди присяжних розглядаютьзлочини, поліцейські суди займа-ються справами з порушення по-рядку. Цивільний суд. Він розглядає позови приватнихосіб (розлучення, дорожньо-тран-спортні пригоди і т. п.)У будь-якому судовому процесіможе мати місце апеляція, пода-на до апеляційного суду.Коли винесене остаточне рішен-ня, поліція приступає до виконан-ня цього рішення, якщо сторона,що програла, не робить цьогодобровільно.Будь-який громадянин, справаякого розглядається в суді, маєправо на адвоката, якщо в ньогонемає такої можливості, йому на-дадуть захисника безкоштовно.Будь-який громадянин має правознати, в чому його звинувачують.Він може так само надати своїхсвідків.Судді, приймаючи рішення, по-винні спиратися тільки на факти,що були їм представлені.Vocabulaireкtre rendu (e) — здійснюватися,un magistrat, un juge — суддябути направленимstatuer — виносити рішення • Франція73un tribunal — суд, трибуналle Conseil d’Etat — державнаРадаpйnal, -e — карний, -аun appel — звертання, апеляціяattaquer — торкатися,атакувати, розглядатиaccuser — звинувачуватиun tйmoin — свідокDiscussion Comment la justice est-elle rendue en France? De qui ou bien de quoi dйpendent les magistrats? Quelles sortes de tribunaux franзais connais-tu? Que font les juridictions administratives? Qu’est-ce que c’est qu’une cour d’appel? • La protection del’environnementEn France comme dans la plupartdes pays dйveloppйs, une vйrita-ble politique de l’environnement nes’est pas dйveloppйe que depuis unquart de siиcle.Au cours des derniиres annйes, laprotection de l’environnement estapparue comme une nйcessitй quidйpasse les frontiиres d’un Etat.Cette prise de conscience a donnйlieu а de nombreux traitйs, directi-ves et conventions.La France est engagйe dans plusde centaine de ces textes conclusdans le cadre europйen et dansune trentaine а l’йchelle mondiale.Elle a jouй un grand rфle dansl’adoption par 24 Etats, le 11 mars1989, de la dйclaration de La Hayesur la protection de l’athmosphиre.En 1990 la France a pris part а lacrйation d’un Fonds pour l’environ-nement mondial.Ce Fonds est dйstinй а aider lespays moins favorisйs.• Захист навколишньогосередовищаФранція, як і більшість розвине-них країн, проводить цілеспрямо-вану політику охорони навколиш-нього середовища тільки останнючверть століття.Останніми роками охорона навко-лишнього середовища стала на-гальною проблемою, що виходитьза рамки однієї держави.Усвідомлення цього привело допідписання численних договорів,директив і конвенцій.Франція є учасницею понад100 європейських і 30 міжнарод-них угод у цій галузі.Вона відіграла велику роль у при-йнятті 11 березня 1989 року24 країнами Гаазької деклараціїпро охорону атмосфери.У 1990 році Франція взяла участьу створенні Глобального екологіч-ного фонду.Мета цього фонду — надання до-помоги менш розвиненимкраїнам. 74La France •La France a aussi proposй de con-sidйrer l’Antarctique comme une rй-serve naturelle.Prиs de 400 000 personnes sontemployйes dans la protection del’environnement.Plus de 60 % de ce personnel estengagй dans la lutte contre pollu-tions.Une politique efficace de l’environ-nement doit aussi s’appuyer surune recherche.Prиs de 4 000 chercheurs et ingй-nieurs travaillent dans ce domaine.Ils luttent contre la pollution de l’air,de l’eau, des sols.On mиne la politique des dйchets.Dans tous les pays industrialisйs,la quantitй des dйchets ne cessed’augmenter.Chaque annйe la France produitplus de 24 millions de tonnes d’or-dures mйnagиres.Le but est de produire moins dedйchets et de recycler ceux quiexistent.Beaucoup de communes ont adoptйdes poubelles spйcifiques.Ces poubelles sйparent papier, ver-re, plastique et d’autres dйchets.L’environnement devient, en France,l’affaire de tous les citoyens.Франція також запропонувалаоголосити Антарктику заповідноюзоною.У сфері охорони навколишньо-го середовища зайняті близько400 000 осіб.Більше 60 % цього робочогоскладу беруть участь у боротьбіз забрудненням.Ефективна екологічна політикаповинна спиратися на дослід-ницькі роботи.Близько 4000 дослідників та ін -женерів працюють у цій сфері.Вони борються із забрудненнямповітря, води, ґрунту.Ведеться політика боротьби з від-ходами.У всіх економічно розвиненихкраїнах безупинно зростає об’ємвідходів.На частку Франції щорічно припа-дає більше 24 мільйонів тонн по-бутових відходів.Основне завдання полягає в зни-женні обсягу вироблених відходіві утилізації існуючих.Багато комун користуються спе-ціалізованими сміттєвими контей-нерами.У них роздільно збираються папір,скло, пластмаса й інші відходи.У Франції охорона навколишньо-го середовища стає справою всіхгромадян.Vocabulairel’environnement — навколишнє une prise de conscience —середовище усвідомленняune protection — захист кtre engagй (e) — бутиune nйcessitй — необхідність втягнутим (-ою), брати участь • Франція75а l’йchelle mondiale — наun dйchet — виробничі відходи,міжнародному рівні сміттяefficace — плідний, -а,une poubelle — сміттєзбірникефективний, -аrecycler — утилізація, переробкаDiscussion Quand la France a-t-elle commencй une veritable politiqued’environnement? La protection de l’environnement est-elle une nйcessitй? Pourquoi est-elle nйcessaire? Que la France fait-elle dans cet aspect? Quelles sont les voies d’en parvenir? • La protection del’atmosphиreLa pollution de l’air rйsulte essen-tiellement des emissions de gazdes vйhicules et de l’augmentationdu trafic automobile.Les usines se modernisent et leschauffages utilisent de plus en plusle gaz naturel.Parmi les mesures prises ily a aussi la loi du 30 dйcembre1996 sur la qualitй de l’air.Cette loi fixe un certain nombre demйsures pour que tout habitant dupays "puisse respirer un air qui nenuise а sa santй".Lorsque le seuil d’alerte est atteint,le public est informй et des mesu-res de restriction de la circulationet de l’activitй industrielle sontprises.Elles peuvent aller jusqu’а l’interdic-tion de circuler pour les vйhiculesnon munis d’une pastille verte.Cette pastille est donnйe aux vйhi-cules peu polluants qui fonctionnentа l’йlectricitй ou au gaz.• Захист повітряногопросторуОсновною причиною забрудненняповітря стають випускні гази ав-тотранспорту та збільшення до-рожнього руху.Відбувається модернізація про-мислових підприємств, у систе-мах опалення все частіше вико-ристовується природний газ.Серед ужитих заходів важливемісце займає закон від 30 грудня1996 року про якість повітря.У цьому законі визначено низку за-ходів, спрямованих на те, щоб ко-жен житель міг «дихати безпечнимдля його здоров’я повітрям».Коли забруднення досягає небез-печного рівня, про це інформуєть-ся населення і вживаються обмеж-увальні заходи до промисловихпідприємств і дорожнього руху.Це може бути також заборонаруху автомобілів, які не маютьзеленого талона.Такий талон видається власникамелектромобілів, що майже не за-бруднюють повітря, і автомобілів,що працюють на газі та електриці. 76La France •Aujourd’hui la France est parmi lespays industrialisйs, celui qui rejet-te le moins de dioxide de carbone(CO2).C’est 1,9 tonne par an et par habi-tant.En ce qui concerne la protection dela couche d’ozone, la France par-ticipe activement aux nйgociationsdu protocole de Montrйal.Celui-ci prйvoit initialement d’йlimi-ner totalement les chlorofluorocar-bures (CFC).S’agissant de la pollution locale, onnote une diminution des йmissionsde dioxide de soufre (SO2).On a le contrфle plus strict de vйhi-cules anciens.Le gouvernement encourage lespropriйtaires а йliminer les plusvieux d’entre ces vйhicules par uneprime.Le dйveloppement de la voitureйlectrique a йtй relancй.Les Franзais sont ravis.En l’an 2000 il y a dйjа environ100 000 vйhicules йlectriques im-matriculйs en France.Сьогодні Франція є країноюз низьким обсягом викидівдвоокису вуглецю (СО2)серед промислово розвиненихкраїн.Ця цифра складає 1,9 тонни наодного жителя країни на рік.У питанні захисту озоново-го шару Франція бере ак-тивну участь у рішенняхМонреальського протоколу.Він передбачає повну заборонувикидів в атмосферу хлорфторвуг-леців (ХФВ).Щодо локального забруднення,то тут відзначається деяке зни-ження викидів двоокису сірки(SO2).Здійснюється більш суворий тех-нічний контроль за старими авто-мобілями.Уряд заохочує ліквідацію влас-никами найбільш старих із нихшляхом виплати компенсацій.Було також відновлено виробни-цтво електромобілів.Французи цьому раді.У 2000 році в країні нараховува-лося вже близько 100 000 елек-тромобілів із французькими но-мерними знаками.Vocabulairela pollution —забрудненняune йmission de gaz — випускгазу, викидun vйhicule — транспортнийзасіб, автомобільune augmentation —збільшення; зростанняnuire — перешкоджати;завдавати шкодиune restriction — обмеженняйliminer — забороняти; усуватиune prime — компенсаційнавиплатаrelancer — відновлювати,починати знову • Франція77Discussion Quelles sont les causes de la pollution de l’air? Qu’est-ce que c’est que la loi de 30 dйcembre 1996? Qui peut recevoir une pastille verte? Comment le gouvernement encourage-t-il les propriйtaires de plusvieux vйhicules? • Le tйlйphone. FranceTйlйcomL’enseigne de France Tйlйcom estson nom en bleu sur fond blancavec un tйlйphone digital stylisй.Cette entreprise est apparue en1990.Maintenant elle rйgit tйlйphone, tй-lex, tйlйcopie (Fax), Minitel, aussiqu’un service d’accиs а l’Internet.France Tйlйcom, qui est le qua-triиme opйrateur mondial, gиre l’undes rйseaux les plus modernes dumonde.Ce rйseau — plus de 33 millionsde lignes — est entiиrement йlec-tronique depuis 1994.Les tarifs tйlйphoniques dйpendentde l’heure d’appel, de la distanceet de la durйe de la communica-tion.Ils ont subi une baisse importantedepuis quelques annйes, surtout endirection de l’йtranger.Les postes tйlйphoniques proposentde multiples services tels que: rй-veil, rappel, horloge parlante, tйlй-grammes tйlйphonйs, etc.• Телефон.Франс телекомБлакитні літери "France Telecom"на білому фоні та стилізованийцифровий телефон — це ембле-ма французької телефонної орга-нізації.Ця установа виникла в 1990 році.Зараз вона керує телефонноюмережею, абонементною те-леграфною мережею, факсом,Мєнітель, а також доступом в Ін-тернет."France Telecom", який є четвер-тим оператором у світі, володієоднією з найсучасніших мережу світі.Ця мережа — більше 33 мільйо-нів ліній — повністю електронізо-вана з 1994 року.Тарифи оплати телефонногозв’язку залежать від часу дзвін-ків, відстані та тривалостізв’язку.Протягом декількох років спо-стерігається значний спад їхньоївартості, особливо це стосуєтьсяміжнародних дзвінків.Телефонні станції пропонуютьрізноманітні послуги, а саме: про-будження, нагадування, годинни-ки, що говорять, телефонограмита ін. 78La France •Les cabines publiques sont nom-breuses.Certains acceptent encore les piи-ces de monnaie, notamment lespubliphones dans les cafйs et res-taurants.La plupart d’eux fonctionnent dйjаavec les cartes bancaires а puce.La tйlйmatique franзaise poursuitson dйveloppement.Plus d’un milliard de connexions deMinitel sont enregistrйes chaqueannйe.Grвce au Minitel, il est possible deconsulter l’annuaire tйlйphoniquefranзais avec recherche automati-que, ainsi que certains annuairesйtrangers.On peut aussi accйder а de multi-ples services (renseignement pra-tiques, horaires, rйservations, ban-ques, jeux, etc.).Aussi l’usage du Minitel est de plusen plus concurrencй par le dйvelop-pement d’Internet.Le nombre d’internautes ne cessede croоtre, tout comme les sites.Існує багато загальних телефон-них кабінок.Деякі ще приймають монетки,це громадські телефони в кафеі ресторанах.Але більшість працює вже з теле-фонними банківськими карткамина мікросхемах (чіп-картки).Розвивається французька телеін-форматика.Щороку фіксується більш мільяр-да з’єднань через Мінітель.З її допомогою можна скориста-тися французьким телефоннимдовідником з автоматичним пошу-ком, а також деякими іноземнимидовідниками.Можна ще скористатися числен-ними послугами (довідкова, роз-клад, бронювання, банківські по-слуги, ігри та ін.).Розвиток Інтернету складає всебільшу конкуренцію Мінітель.Постійно зростає число користу-вачів Інтернету і кількість сайтів.Vocabulaireune enseigne — емблема, знак,вивіскаrйgir — керуватиun rйseau — мережаune baisse — спад, падіння,зниженняla tйlйmatique — телеінформатикаune connexion — з єднанняaccйder — скористуватися, матидоступun renseignement — довідка;відомість; знанняun internaute — користувачІнтернетуDiscussion Comment est l’enseigne de France Tйlйcom? Quand a apparue cette entreprise? Combien de lignes comprend ce reseau? De quoi dйpendent ses tarifs? Qu’est-ce que c’est que le "Minitel? • Франція79• La Poste franзaiseL’enseigne de la Poste est unoiseau bleu stylisй sur fond jaune.Elle procиde а l’acheminement ducourrier, des tйlйgrammes.Grвce а la Poste on peut envoyerdes lettres et des paquets ordinai-res et recommandйs.Dans toutes les postes on trouvedes distributeurs automatiques detimbres.Les timbres sont aussi vendus dansles bureaux de tabac.Le service Chronopost envoie desdocuments urgents.Ce service garantit tout achemine-ment en France dans les 24 heureset assure aussi des expйditions in-ternationales expresses.La Poste emploie prиs de 300 000personnes.Ses services ont йtй dissociйs deceux du tйlйphone en 1990.Deux sociйtйs de droit public ontйtй crййes.France Tйlйcom a pris en chargeles tйlйcommunications.Environ 17 000 bureaux ou agencesde la Poste sont implantйs danstoute la France.Dans les villes importantes, un bu-reau principal reste ouvert au publicles dimanches et jours feriйs.Aujourd’hui La Poste, outre les ser-vices ordinaires, propose beaucoupde nouvelles opйrations qui sonttrиs utiles et commodes pour lesgens.• Французька поштаЕмблема французької пошти яв-ляє собою стилізованого блакит-ного птаха на жовтому фоні.Вона розсилає пошту, телеграми.Завдяки пошті можна відправля-ти замовлені та звичайні листий пакети (посилки).У кожному відділенні зв’язку є ав-томат, що видає марки.Марки також продаються в тютю-нових крамницях.Служба Хронопост здійснює тер-мінову доставку документів.Вона гарантує будь-яку доставкупо території Франції за 24 годиниі займається також міжнародноюекспрес-доставкою.У службі зв’язку працює близько300 000 осіб.У 1990 розподілили послуги по-шти та телефону.Було створено два підприємствана громадських засадах."France Telecom" («ФрансТелеком») узяв на себе мережутелекомунікацій.По всій Франції працює близько17 000 відділень зв’язку.У великих містах головні відді-лення зв’язку працюють у неділюі святкові дні.Сьогодні, крім звичайних послуг,пошта здійснює багато нових,зручних і корисних операцій. 80La France •Par exemple, on peut ouvrir uncompte courant postal (CCP) dansn’importe quel bureau de poste.Etant titulaire d’un compte on peutdйposer ou retirer de l’argent.Les gens peuvent aussi changerdes devises dans certains bureauxde postes.Ils peuvent aussi bien faire desphotocopies; il y a un photocopieurdans chaque bureau de poste.La Poste franзaise travaille bien ettoutes les opйrations s’effectuenttrиs vite.Наприклад, можна відкрити по-точний рахунок у будь-якому від-діленні зв’язку.Власник такого рахунка можекласти і знімати з нього гроші.Люди можуть також обміняти ва-люту в деяких поштових відділен-нях.А також зробити фотокопії,оскільки на будь-якій пошті є копі-ювальний автомат.Французька пошта працює добре,усі операції здійснюються дужешвидко.Vocabulaireun acheminement — просуванняimplanter — насаджувати,вперед; етап; розсилкаun courier — кореспонденція;листуванняun distributeur —розповсюджувачdissocier — розподілятиукорінюватиoutre — окрімun titulaire — власникdevises (f; pl) — іноземнавалютаeffectuer; (s’) — здійснювати;(-ся)Discussion Comment fonctionne la Poste franзaise? Quelles opйrations propose-t-elle? Combien de bureaux et agences de la Poste sont-ils implantйs dansla France? Qu’est-ce que rйalise la "France Tйlйcom"? Combien de personnes emploie la Poste franзaise? • La musique franзaiseL’engouement collectif pour la mu-sique recouvre les prйfйrences lesplus diverses.Toutes les formes musicales,des plus classiques aux plus popu-laires, comme le rock, le rap sontencouragйes par les pouvoirspublics.• Французька музикаЗагальне захоплення музикоюохоплює найрізноманітніші смаки.Владою заохочуються всі музичніформи — від класичних до най-більш популярних, таких якрок, реп. • Франція81L’Etat soutient le Centre national dupatrimoine de la chanson et desvariйtйs aussi bien que l’Orchestrenational de jazz et le Centre d’infor-mation du rock.Les derniиres annйes la musiquesavante est devenue trиs populaire.Les њuvres d’Olivier Messiaen, dePierre Boulez, d’Yannis Xenakis ontgagnй de nouveaux publics.L’art lyrique a йgalement bйnйficiйde la sollicitude publique ces der-niиres annйes.L’Opйra-Bastille, ouvert en 1988,dispose des йquipements techni-ques les plus modernes.Elle peut accueillir dans sa grandesalle 2700 auditeurs.L’Opйra Comique se consacre aurйpertoire franзais.Le Chвtelet, ancien temple del’opйrette, alterne rйcitals, concertset opйras.Mais le Palais Garnier (Grand-Opйra) est vouй davantage а l’artchorйgraphique.En province, il faut mentionner leThйвtre franзais de la musique а laCompiиgne.Aujourd’hui c’est un lieu d’importan-ce pour le patrimoine lyrique fran-зais.Les Opйras de Lyon, Toulouse,Nantes, Rouen continuent d’offrirdes productions de haute qualitй.Mais sauf les њuvres franзaises, lepublic manifeste avec la rйgularitйson goыt pour les њuvres venuesdu monde entier.Держава підтримує якНаціональний центр народноїпісні та естради, так і Націо-нальний джазовий оркестр таІнформаційний центр року.В останні роки складна музикастала дуже популярною.Твори Олів’є Мессіана, П’єраБулеза, Янніса Ксенакіса зна-йшли своїх шанувальників.Останніми роками було також на-дано державну підтримку музич-ним театрам.Відкрита в 1988 році Опера наплощі Бастилії оснащена найсу-часнішим устаткуванням.Вона може приймати у своємувеликому залі 2700 слухачів.В Опера-комік ставляться оперніспектаклі французьких компози-торів.Шатле, колишній храм оперет, на-дає сцену сольним виступам, кон-цертам і оперним постановкам.А Пале-Гарньє (Гранд-Опера)присвячує свій час мистецтву хо-реографії.У провінції слід відзначити діяль-ність Французького музичного те-атру в Комп’єні.Сьогодні це важливий центр збе-реження французької вокальноїспадщини.Оперні театри Ліона, Тулузи,Нанта і Руана незмінно пропону-ють публіці постановки високогорівня.Але, крім французьких творів, пу-бліці, завжди цікава культура ін-ших країн. 82La France •Prиs de la moitiй de vente des dis- Майже половина продажу лазер-ques et cassettes en France con- них дисків і касет у Франції при-cerne les variйtйs internationales. падає на зарубіжну естраду.Vocabulairel’engouement (m) — захопленняun rйcital — сольний концерт(чимось)mentionner — нагадувати,encourager — заохочувати, пригадатизбуджуватиun temple — храмun patrimoine — надбання;une variйtй — музичний твір;приватне майно естрадаbйnйficier — підтримувати,заохочуватиDiscussion Une variйtй qu’est-ce que c’est? Est-ce qu’on observe l’engouement collectif pour la musique enFrance? L’Opйra-Bastille quand il a йtй ouvert? Combien de spectateurs peut-il accueillir? Quelles villes franзaises sont les centres de la musique nationale? Les Franзais s’intйressent-ils а la musique йtrangиre? • Les fкtes de la cultureLa culture a aussi ses momentsprivilйgiйs.La Fкte de la musique a йtй lancйeen 1982.Tous les 21 juin cette fкte rassem-ble des dizaines de miliers de mu-siciens professionnels ou amateurs,partout а travers les villes.Aujourd’hui, prиs de 80 pays ontrepris cette initiative.Il ne faut pas oublier les grandsfestivals d’йtй consacrйs а l’opйra(Aix-en-Provence), au chant cho-ral (Vaison-la-Romaine), au thйвtre(Avignon) et а la musique contem-poraine (Strasbourg).Le festival annuel de la musiquepopulaire a lieu dans la fortificationdu Moyen Age а Karcassonne.• Свята культуриУ культури бувають свої зорянічаси.Свято музики було запровадженев 1982 році.Щорічно 21 червня на це святоповсюди в містах збираються де-сятки тисяч музикантів, як профе-сіоналів, так і аматорів.Сьогодні це свято відзначаютьуже майже в 80 країнах.Варто також згадати про великілітні фестивалі, присвячені опе-рі (в Екс-ан-Провансі), хоровомуспіву (у Везон-ла-Ромене), теа-тру (в Авіньйоні) і сучасній музиці(у Страсбурзі).Щорічний фестиваль народної му-зики відбувається у середньовічнихзахисних спорудах у Каркасоні. • Франція83Les variйtйs et le rock ont йgale-ment leurs fкtes.La Fкte du cinйma, elle, a йtйcrййe en 1985.Elle permet, pour le prix d’une en-trйe, d’assister а une journйe com-plиte de projections.Egalement importants les festivalsinternationaux.C’est d’abord le Festival deCannes, dont la Palme d’or consti-tue sans doute le plus prestigieuxdes prix.La littйrature est йgalement fкtйe.Lire en fкte dйveloppe chaque an-nйe au mois d’octobre une sйried’initiatives destinйes а faire parta-ger au plus grand nombre la pas-sion de l’йcrit.L’organisation du salon du livre estl’occasion de prйsenter au public,chaque annйe depuis 1981, la plusgrande librairie de France.Une fois par an, les monumentsouvrent leurs portes aux visiteurs.Ils peuvent visiter gratuitement,les salons de l’Elysйe, l’Institutde France, l’Hфtel Matignon, laBibliothиque nationale ou l’OpйraBastille.Deux millions de personnes pro-fitent de l’occasion pour pйnйtrerdans 8300 йdifices nationaux.У вар’єте і року свої свята.Свято кіно народилосяв 1985 році.Під час свята, купивши один кви-ток, можна побувати на всіх се-ансах протягом дня.Не менш важливе значення маєпроведення міжнародних кіно-фестивалів.У першу чергу це Каннський кіно-фестиваль, Золота пальмова гіл-ка якого є, без сумніву, найпре-стижнішою нагородою.Свої свята є і в літератури.У рамках Свята читання щоріч-но в жовтні проводяться заходиз метою залучити якнайбільшелюдей до мистецтва письмен-ницького слова.Щорічна виставка «Книжковий са-лон», яка проводиться з 1981 ро-ку, знайомить з найбільшим зі-бранням виданих у Франції книг.Один раз на рік усюди, деє пам’ятники давнини та мисте-цтва, розкриваються двері передвідвідувачами.Вони можуть безкоштовно по-бувати в Єлісейському палаці,Французькому інституті, в ОтеліМатіньйон, Національній бібліоте-ці чи Опері на площі Бастилії.Цією можливістю користуютьсядва мільйони чоловік, які одержу-ють доступ приблизно в 8300 бу-дівель, що є національним над-банням.Vocabulaireun moment privilйgiй — кtre lancй (e) — запрова-зоряний час; щасливі миті джувати; запускати в дію 84La France •contemporain, -e — сучасний, -айgalement — такожannuel, -le — щорічний, -аconstituer — створювати,складати, сполучатиprestigieux, -euse —престижний, -а; знаковий, -аun prix — нагорода; премія;цінаdestiner — спрямовуватиDiscussion La fкte de la musique quand a-t-elle йtй lancйe? Qu’est-ce qui se passe tous les 21 juin? Combien de pays organisent cette fкte aujourd’hui? Quand a йtй crййe la Fкte du cinйma? Quel est le prix du Festival de Cannes? • Le sport et les FranзaisPour s’assurer une bonne conditionphysique les Franзais se mettentа faire du sport.Ce dernier bйnйficie du progrиs te-chnique, de la baisse des prix.Aujourd’hui on propose de multiplesinstallations sportives.Le sport peut se pratiquer indivi-duellement.Ce sont la course а pied et le cy-clisme qui sont en vogue, surtouten fin de semaine.Зa peut кtre aussi le tennis, lenautisme et le ski.Plus de 5 millions de gens prati-quent le ski en France.Le sport s’exerce йgalement dansle cadre de clubs ou d’associations.Le nombre des licenciйs des fйdй-rations sporitves dйpassait 15 mil-lions.La discipline la plus populaire enFrance est le football.• Спорт і французиФранцузи займаються спортом,щоб бути в гарній фізичній формі.Посилення інтересу до спортупояснюється технічним прогресомі зниженням цін.Сьогодні споживачам пропонуютьрізне спортивне устаткування.Спортом можна займатися індиві-дуально.Це такі види, як дуже популяр-ні в наш час біг і велосипеднийспорт, якими займаються в основ-ному у вихідні.Це також теніс, водний спорт,лижі.У Франції більше 5 мільйонів осібзаймаються лижним спортом.Спортивні клуби й асоціації такожпризначені для підтримки доброїфізичної форми.Число спортсменів, які маютьчленський квиток спортивних асо-ціацій, перевищило 15 мільйонівчоловік.Найпопулярніший у Франції видспорту — футбол. Dans toutes les villes on trouve despiscines municipales ou privйes,des salles de sport.Alors un Franзais sur deux pratiqueun sport de temps en temps, unsur dix trиs rйguliиrement.Mais la plupart de ces gens sontjeunes.Dans toutes les Grandes Ecoleset universitйs il existe desAssociations sportives d’йtudiants.Elles permettent aux йtudiants detout йtablissement d’enseignementsupйrieur de pratiquer le sport prй-fйrй et de participer а des rencontressportives.Vocabulaireun sport — спортles sports — види спортуfaire du sport, pratiquer lesport — займатися спортомune condition — стан, кондиціяумоваune installation — устатку-вання, тренажерDiscussion A quoi bon on se met а faire du sport? Par quoi le sport est-il bйnйficiй? Quels sports sont en vogue aujourd’hui? Oщ peut-on exercer les sports? Combien de Franзais font du sport? • Франція85Puis viennent le tennis, le judo, legolf et la voile.Ces sports ont connu la plus fortecroissance de licenciйs au cours dedix derniиres annйes.Les plus grandes fйdйrations sontsoutenues par l’Etat.Elles bйnйficient des retombйes pu-blicitaires des compйtitions nationa-les ou internationales.За ним ідуть теніс, дзюдо, гольфі парусний спорт.За останні 10 років у цих видахспорту було зафіксовано значнезбільшення кількості спортсме-нів — власників членського квитка.Великим спортивним федераціямдержава забезпечує підтримку.А рекламою їм служать їхні пере-можці національних і міжнароднихзмагань.У кожному місті є муніципаль-ні і приватні басейни, спортивнізали.Таким чином, кожен другий фран-цуз займається спортом час відчасу, кожен десятий — регулярно.Але більша частина цих людей —молодь.Спортивні Асоціації студентівє у всіх вищих навчальних закла-дах і університетах.Вони надають студентам можли-вість займатися улюбленим ви-дом спорту і брати участь у спор-тивних зустрічах.кtre en vogue — бутипопулярним, моднимdans le cadre de… — в межахune rйtombйe — відпові-дальність, винагородаun sur dix — кожний десятий 86La France •• Les loisirsdes FranзaisSelon les goыts, selon les ressour-ces, les Franзais partagent leurtemps de libertй entre la tйlйvisionet autres loisirs culturels: la prati-que du sport, le tourisme et la dй-tente.La durйe moyenne d’йcoute de latйlйvision dйpasse trois heures parjour.L’audience de la tйlйvision a bйnйfi-ciй de la baisse du prix des appa-reils, de la vogue des magnйtosco-pes, des jeux vidйo.Grвce aux liaisons par satelliteet а la transmission par cвble lesйmissions sont devenuesmondiales.Le cinйma est devancй par la tйlй-vision.Les diffйrentes chaоnes, publiqueset privйes, projettent plus de450 films par an.La France reste cependant le payseuropйen le plus cinйphile.Malgrй la concurrence de la tйlй-vision, la radio a connu un regaind’intйrкt ces derniиres annйes.Cela s’est passй а cause de la mul-tiplication des stations publiques oucommerciales.Bien que la tйlйvision participe а ladiffusion de l’art dramatique, lessalles des thйвtres restent populai-res en France.• Як французи проводятьвільний часЯк провести свій вільний час,французи вирішують, спираючисьна особистий смак і рівень дохо-ду: вони дивляться телевізор чидолучаються до інших видів куль-турного відпочинку, займаютьсяспортом, туризмом, розслаблю-ються.Перегляд телевізора в середньо-му займає більше 3 годин надень.Цьому захопленню сприяло зни-ження цін на телевізори, попу-лярність відеомагнітофонів і відео-ігор.Завдяки супутниковому зв’язкуі кабельному з’єднанню телепере-дачі стали світовими.По популярності телебачення ви-переджає кіно.Різні державні і приватні каналипоказують щорічно більше450 фільмів.Однак Франція, як і раніше, посі-дає перше місце в Європі за кіль-кістю кіноаматорів (прихильниківкіно).Незважаючи на конкуренцію те-лебачення, в останні роки спосте-рігається значне збільшення ін-тересу до радіо.Це відбулося завдяки збільшен-ню числа державних і комерцій-них радіостанцій.Хоча телебачення займається по-казом творів драматичного мис-тецтва, французи, як і раніше,часто відвідують театри. • Франція87Les gens viennent voir la comйdiede boulevard aussi bien que le rй-pertoire classique.Enfin les њuvres contemporainesattirent de plus en plus de specta-teurs, grвce а de nombreux festi-vals, dont le plus cйlиbre reste ce-lui d’Avignon.La presse quotidienne fait aussi laconcurrence а la tйlйvision.Les pйriodiques ont un succиscroissant а cause de multiples titresspйcialisйs dans le sport, l’йcono-mie familiale, la dйcoration de lamaison, la cuisine, l’automobile, etc.Grвce а l’apparition de grandequantitй des livres de poche а prixmodйrй et des bibliothйques publi-ques l’intйrиt а la lecture augmente.Les hommes s’intйressent aussiа d’autres loisirs culturels: ils visitentdes musйes, йcoutent ou font de lamusique.Люди приходять подивитися яккомедії легкого жанру, так і по-становки класичного репертуару.Крім того, численні фестивалі,найвідоміший з яких залишаєтьсяАвіньйонський, привертають ува-гу все більшої кількості глядачівдо творів сучасних авторів.Щоденна преса також складаєконкуренцію телебаченню.Зростаюча популярність періо-дичних видань обумовлена по-явою різних спеціалізованих ви-дань: спорт, економіка, родина,облаштованість будинку, кухня,автомобіль і т. ін.Зі збільшенням кількості видан-ня книг маленького розміру запомірними цінами і громадськихбібліотек зростає інтерес до чи-тання.Люди виявляють інтерес такождо інших видів культурного відпо-чинку: відвідування музеїв, про-слуховування і заняття музикоютощо.Vocabulaireun goыt — смакune ressource — доход, ресурс,прибутокune audience — перебуваннявіч-на-вічune chaоne — каналтелебачення, ланцюгune liaison par satellite —супутниковий зв’язокcependant — однакbien que — хочаgrвce а… — завдякиquotidien, -ne — щоденний, -аun titre — назваDiscussion Comment les Franзais partagent-ils leur temps libre? Combien de temps attire la TV? Combien de films progette-t-on par an? Quel est le rфle de la radio? Est-ce que les sales des thйвtres sont vides? La presse fait-elle la concurance а TV? 88La France •• Les jeunes en FranceLes jeunes en France ont de15 а 24 ans.Ils sont plus de 8 millions.Ils ont leurs journaux, leurs lieux derencontre, leur langage particulier,leur vision du monde.C’est une sociйtй а l’intйrieur de lasociйtй franзaise.Ce qu’ils pensent du monde danslequel ils vivent?Souvent pas grand-chose de bien.Ils trouvent la sociйtй construite surl’argent, dure pour les faibles, sur-tout dans les grandes villes oщ lesgens vivent cфte а cфte sans seconnaоtre.Mais la jeunesse tient une placeimportante dans la sociйtй de con-sommation.Les marchands de boissons, voitu-res, cigarettes, produits de beautйse servent de la jeunesse.Et l’ont chante, а la radio, а la tйlй,qu’il est bon d’avoir vingt ans!Les compagnies d’aviation baissentleurs prix pour les jeunes.Mкmes les banques offrent leursservices pour toutes les catйgoriesdes jeunes: "Si vous sortez du ser-vice militaire, si vous vous mariez,nous pouvons vous aider…".Certains jouent le jeu, surtout ceuxqui seront techniciens, architectes,etc et aussi les jeunes ouvriersparce que cette sociйtй leur permetd’avoir, petit а petit, les biens quen’ont pas eus leurs parents.• Молодь у ФранціїВік французької молоді від 15 до24 років.У країні більше 8 мільйонів моло-дих людей.У них є свої газети, місця для зу-стрічей, особлива мова й своєуявлення про світ.Це особливе суспільство у фран-цузькому суспільстві.Що вони думають про світ, у яко-му живуть?Часто це не дуже веселі думки.Вони вважають, що суспільствопобудоване на грошах, жорстокедо слабких, особливо у великихмістах, де люди живуть поряд, незнаючи один одного.Але молодь займає важливе міс-це серед споживачів.Продавці напоїв, машин, цигарок,косметики «використовують» мо-лодь.І на радіо, і на телебаченні тіль-ки й говориться про те, як добребути двадцятирічним!Авіакомпанії знижують ціни длямолодих.Навіть банки пропонують цілийряд послуг для молоді: «Якщо виповертаєтеся з військової служби,якщо ви одружуєтесь — ми може-мо вам допомогти…».Деякі грають у цю гру, особли-во інженери, архітектори, а такожмолоді робітники, тому що цесуспільство дозволяє їм крок закроком отримувати ті блага, якихне було у їх батьків. • Франція89Ceux qui contestent le plus cettesociйtй sont les lycйens, les йtu-diants en lettres, en sociologie.Beaucoup d’entre eux ne veulentpas d’un mйtier qui leur permettede gagner beaucoup d’argentmais plutфt un mйtier qui soit intй-ressant et qui laisse le tempsde vivre.Rire, vivre heureux, maintenant etplus tard, c’est ce qu’ils voudraienttous.Certains essaient de construire cet-te vie nouvelle en allant vivre а lacampagne en communautйs.D’autres essaient simplement, lа oщils sont, de vivre mieux avec lesautres, de trouver une autre faзond’кtre.Les jeunes Franзais rejoignent, au-delа des frontiиres, les jeunes desautres pays.Ils participent eux aussi au grandmouvement international de la jeu-nesse qui secoue les pays.Хто особливо сперечаєтьсяз устоями цього суспільства, такце ліцеїсти, студенти-філологи тасоціологи.Багато з них вибирають не туспеціальність, яка буде приноси-ти багато грошей, а ту, яка будецікавою для них і буде лишатидосить вільного часу.Сміятися, бути щасливими тепері в майбутньому — ось чого хоті-ли б усі вони.Деякі з них намагаються побуду-вати це нове життя, їдучи з місті оселяючись общинами.Інші намагаються жити кращей знайти спільну мову з оточую-чими там, де вони зараз живуть,знайти новий спосіб життя.Молоді люди з Франції спілкують-ся з молоддю інших країн.Вони також беруть участь в між-народному русі молоді, який роз-хитує устої різних країн.Vocabulaireun langage — побутова моваparticulier, -иre — особли-вий, -а; приватний, -аа l’intйrieur de. — усерединіun grand-chose de bien — щосьдуже гарнеun faible — слабка істотаcфte а cфte — поручune consomation — споживанняpetit а petit; peu а peu —помалу, потрохуun mйtier — ремесло, фах,спеціальністьessayer — намагатися,пориватися, братисяcertain, -e — деякий, -аDiscussion Les jeunes quel вge ont-ils? Combien de jeunes gens en France? Quelle place tient la jeunesse dans la sociйtй? Comment les mass-mйdias encouragent-ils les jeunes? Qu’est-ce que voudraient les jeunes? 90La France •• ParisParis est la capitale de la France.C’est sa capitale politique, adminis-trative et йconomique.Paris est une des plus grandes vil-les du monde.Elle est situйe sur les deux rivesde la Seine.La capitale est cйlиbre par ses mu-sйes et collections.Le Musйe des Beaux-Arts, leMusйe du Louvre, le Musйe Rodinjouissent d’une rйputation mondiale.Les thйвtres de Paris sont nom-breux.Les plus connus sont l’Opйra, laComйdie Franзaise, l’Opйra comi-que.Paris abonde en monuments histo-riques.Sur la rive gauche de la Seines’йlиve le Panthйon construit au18 siиcle oщ se trouvent les tom-beaux de grands йcrivains et hom-mes d’Etat: Victor Hugo, Rousseau,Zola, Langevin et d’autres.Au milieu de la place Charles deGaulle s’йlиve l’Arc de Triomphe.Sous la grande arcade se trouve leTombeau du Soldat Inconnu.Dans l’оle de la Citй se dresse lacathйdrale de Notre-Dame de Paris,splendide monument gothique.Tout prиs de la Seine on voit la cй-lиbre Tour Eiffel qui est devenueaujourd’hui le symbole de la ville.Paris est un grand foyer de lascience et de l’instruction.• ПарижПариж — це столиця Франції.Це її політична, адміністративната економічна столиця.Париж — це одне з найбільшихміст світу.Він розташований на берегахСени.Столиця знаменита своїми му-зеями та колекціями (зібраннямитворів мистецтва).Художній музей, Лувр, МузейРодена завоювали всесвітню ві-домість.Численні й театри Парижа.Найвідоміші це Опера,Французька Комедія і КомічнаОпера.У Парижі багато історичнихпам’ятників.На лівому березі Сени підно-ситься Пантеон, побудованийу 18 сторіччі, де знаходяться мо-гили відомих письменників тагромадських діячів: Віктора Гюго,Руссо, Золя, Ланжевена та інших.У центрі площі Шарля де Голляпідноситься Тріумфальна арка.Під великою аркадою знаходить-ся могила Невідомого солдата.На острові Сіте розташованийСобор Паризької Богоматері, ви-шуканий пам’ятник у готичномустилі.Зовсім поряд із Сеною виднознамениту Ейфелеву вежу, якасьогодні стала символом міста.Париж — це великий центр наукита освіти. • Франція91Le Quartier Latin est celui des йco-les et de la jeunesse.C’est ici que se trouvent les plusgrands lycйes, la Sorbonne, l’Ecolede Droit, l’Ecole de Mйdecine.A Paris siиgent l’AssemblйeNationale, le Sйnat.Le Palais de l’Elysйe est la rйsiden-ce du Prйsident de la Rйpublique.Латинський квартал відданий на-вчальним закладам та молоді.Саме там знаходяться найбільшіліцеї, Сорбонна, Інститут права,Медична школа.Саме у Парижі працюєНаціональна Асамблея та Сенат.Єлісейський Палац — резиденціяПрезидента Республіки.Vocabulaireune rive — берегsplendide — вишуканий, -аjouir de. — користуватися;siйger — знаходитися; засідати,насолоджуватися перебуватиcйlйbre — славнозвісний, -аune assemblйe — збори,abonder — мати у достатку асамблеяDiscussion Sur quel fleuve est situй Paris? Par quoi est cйlиbre Paris? Oщ se trouve le Tombeau du Soldat inconnu? Quels quartier de Paris est le plus vieux? La "Notre-Dame" qu’est-ce qu’elle reprйsente? Quand a йtй construite la Tour Eiffel? • Les curiositйs de ParisEn France il y a tant de curiositйs,de lieux et de monuments histori-ques.C’est surtout а Paris qu’on peut fai-re la connaissance de lieux les plusremarquables.La place de la Concorde est unedes plus belles places de Paris.Autour de la place s’йlиvent 8 sta-tues qui symbolisent les principalesvilles de France: Marseille, Lyon,Bordeaux, Rouen, Nantes, Lille,Strasbourg et Brest.Un grand Obйlisque et deux fontai-nes dйcorent cette place.• Визначні пам’ятки ПарижаУ Франції так багато визначнихпам’яток, історичних місць тапам’ятників.І саме в Парижі можна побачитинайвидатніші з них.Майдан Злагоди — один з най-красивіших майданів Парижа.Навколо майдану підіймаються8 статуй, які символізують го-ловні міста Франції: Марсель,Ліон, Бордо, Руан, Нант, Лілль,Страсбург та Брест.Високий обеліск та два фонтаниприкрашають майдан. 92La France •La place de la Concorde est liйeа la lutte rйvolutionnaire du peuplefranзais.Un grand monument historique deParis est le Louvre, ancienne rйsi-dence des rois de France.Aujourd’hui, c’est un des plus richesmusйes du monde.Au 13 siиcle c’йtait une forteressefйodale.Longtemps le Louvre restait uneforteresse et une prison politique.A cette йpoque-lа il n’y avait pasde musйes en France.Le 8 novembre 1793 on a inaugurйofficiellement le musйe national duLouvre.Au Louvre il y a des њuvres d’artde toutes les йpoques.Les collections du Louvre sont con-nues dans le monde entier.Les trois chefs-d’њuvre du Louvreles plus cйlиbres sont: "La Vйnusde Milo"; le tableau de Lйonard deVinci "La Joconde"; le troisiиmechef-d’њuvre du Louvre est la statuegrecque "La Victoire Samotrace".Майдан Злагоди пов’язаний з ре-волюційною боротьбою фран-цузького народу.Видатний історичний пам’ятникПарижа — Лувр, старовинна ре-зиденція французьких королів.Сьогодні це один з найбагатшихмузеїв світу.У 13 столітті це була феодальнафортеця.Довгий час Лувр залишався фор-тецею та політичною в’язницею.У той час у Франції не буломузеїв.Восьмого листопада 1793 рокубув офіційно відкритий націо-нальний музей Лувра.У Луврі зібрані твори мистецтваусіх епох.Колекції Лувра відомі у всьомусвіті.Три найвідоміші шедеври Лувратакі: «Венера Мілоська»; полотноЛеонардо да Вінчі «Джоконда»;третій шедевр Лувра — грецькастатуя «Ніка Самотракійська».Vocabulaireune curiositй historique — une rйsidence — місцеісторична пам’ятка перебування; резиденціяun lieu — місце une forteresse — фортецяremarquable — найвидатні- une inauguration — урочистеший, -а відкриттяdйcorer — прикрашатиle monde entier — увесь світDiscussion Y a-t-il beaucoup de curiositйs en France? Et celles а Paris? Quelle place est la plus belle de Paris? Quand a йtй inaugurй le musйe du Louvre? Quels chefs-d’oeuvre du Louvre sont les plus cйlиbres? • Франція93• Une promenade а traversParisL’оle de la Citй, Notre-Dame deParisParis, capitale de la France, estune grande et belle ville.Elle est situйe sur la Seine.Cette riviиre divise Paris en deuxparties: la rive droite et la rivegauche.La rive gauche est le centre intel-lectuel de la capitale, la rive droi-te — le centre commercial.Au milieu de la Seine il y a l’оle dela Citй, la partie la plus anciennede Paris.L’оle de la Citй est le berceau deParis.Elle a la forme d’un bateau.Il y a plus de 2000 ans environ, lesGaulois ont choisi cette оle poury installer leurs huttes.Ce site a йtй appelй Lutиce.Ce nom signifie: "habitation au mi-lieu des eaux".Au 4 siиcle, une peuplade, lesParisii a donnй le nom de Parisа Lutиce.A prйsent l’оle de la Citй est lecentre administratif de Paris.Lа se trouvent: la Prйfйcture dePolice, le Palais de Justice et No-tre-Dame de Paris, la plus cйlиbrecathйdrale de la France.L’actuelle Notre-Dame a йtй fondйepar l’йvкque Maurice de Sully.• Прогулянка ПарижемОстрів Сіте, Собор ПаризькоїБогоматеріПариж — столиця Франції, великей красиве місто.Воно розташоване на річці Сені.Вона поділяє Париж на дві час-тини: правий і лівий берег.Лівий берег — це інтелектуаль-ний центр столиці, а правий —комерційний.Посередині Сени знаходитьсяострів Сіте — найстародавнішачастина Парижа.Острів Сіте називають колискоюПарижа.Його обриси схожі на обриси ко-рабля.Приблизно 2000 років томугалли вибрали цей острів і побу-дували на ньому свої хатини(намети).Це поселення назвали Лютецією.Ця назва означає: «хатина посе-редині води».У 4 столітті плем’я Паризіїв пода-рувало Лютеції назву «Париж».Нині острів Сіте — адміністратив-ний центр Парижа.Там знаходяться Префектура по-ліції, Палац правосуддя і СоборПаризької Богоматері — найвідо-міший собор Франції.Сучасна будівля собору була за-кладена єпископом Морісом деСюллі. intellectuel, -le — мозкови-тий, -а; інтелектуальний, -аа la forme de — у виглядіil y a plus de 2000 ans —2000 років томуenviron — приблизноinstaller; installer (s’) — встано-вити; осісти, розміститисяDiscussion Comment la ville est-elle divisйe par la Seine? Quelle forme a l’Ile de la Citй? Quand les Gaulois ont-ils installй leurs huttes sur cette оle? Qui a donnй le nom de Paris а Lutиce? Qui a йtй le fondateur de Notre-Dame de Paris? La" Notre-Dame" par quoi est-elle caracterisйe? 94La France •Sa construction avait йtй commencйeen 1163 et a йtй terminйe vers 1230.Cette cathйdrale se caractйrise parun merveilleux йquilibre de ses pro-portions, par la puretй des lignes etpar une grande richesse des dйco-rations.Andrй Maurois a йcrit sur Paris:"Vous dйcouvrirez vite que Parisest, pour la France, plus qu’une ca-pitale.C’est le cerveau de ce grand corps!"Його будівництво розпочалосяв 1163 і закінчилося в 1230 році.Цей собор вирізняється чудовоюзбалансованістю форм, чистотоюліній і багатством оздоблення.Андре Моруа написав про Париж:«Ви швидко зрозумієте, що дляФранції Париж — це не простостолиця.Це мозок величезного тіла!»Vocabulaireune peuplade — плем’я, народ(гурт)une hutte — хатина; шалаш,наметun йquilibre — рівновагаun cerveau — мозокLa Rive gauche, la Tour EiffelTrente-quatre ponts relient les rivesdroite et gauche et aussi l’оle dela Citй, le cњur de Paris, et lesrives.Sur la rive gauche se trouve leQuartier Latin, quartier des йtu-diants.Lа on peut visiter l’Universitй deParis, la Sorbonne est son nom an-cien.Elle a йtй fondйe au 13 siиcle.Лівий берег, Ейфелева вежаТридцять чотири мости з’єднуютьправий і лівий береги, а такожострів Сіте, серце Парижа.На лівому березі знаходитьсяЛатинський квартал — кварталстудентів.Там можна відвідати Паризькийуніверситет, що здавна назива-ється Сорбонною.Він був заснований у 13 столітті. • Франція95La jeunesse йstudiantine duQuartier Latin frйquente souvent lejardin du Luxembourg oщ elle seprйpare aux examens.Dans le jardin de Luxembourg setrouve le Palais de Luxembourg —le siиge du Sйnat.En face du jardin de Luxembourgse dresse le Panthйon.C’est le nйcropole des grands hom-mes de la France.On peut lire sur le fronton: "Auxgrands hommes la Patrie reconnais-sante".Voltaire, Rousseau, Victor Hugo,Emile Zola, Jean Jaurиs et beaucoupd’autres se rйposent au Panthйon.On dit que le cњur de Paris —c’est l’оle de la Citй, le cerveau —c’est le quartier Latin et le symbolede Paris est la Tour Eiffel qui setrouve sur le Champs de Mars.Elle a йtй costruite pour l’expositionuniverselle en 1889.Cette Tour a plus de 300 mиtresde haut.Elle a trois plates-formes sur lesquellesil y a des cafйs, des restaurants, deskiosques oщ on vend des souvenirs.Les touristes et les йtrangers quiviennent а Paris vont visiter avanttout la Tour Eiffel.On dit que celui qui n’a pas vu laTour Eiffel n’a pas vu Paris.Студентська молодь Латинськогокварталу часто відвідуєЛюксембурзький сад, де вона го-тується до іспитів.У Люксембурзькому саду знахо-диться Люксембурзький Палац —місце перебування Сенату.Напроти саду підноситьсяПантеон.Це некрополь великих людейФранції.На фронтоні можна прочитати:«Великим людям (Франції) відвдячної Вітчизни».Вольтер, Руссо, Віктор Гюго,Еміль Золя, Жан Жорес і багатоінших спочивають у Пантеоні.Стверджують, що серцеПарижа — це острів Сіте, мозок —Латинський квартал, а символПарижа — Ейфелева вежа, котразнаходиться на Марсовому полі.Вона була побудована для все-світньої виставки 1889 року.її висота більша за 300 метрів.У вежі три платформи, на якихрозташувалися кафе, ресторани,кіоски, де пропонують сувеніри.Туристи й іноземці, приїхавшив Париж, перш за все відвідуютьЕйфелеву вежу.Говорять, що той, хто не бачивЕйфелеву вежу, не бачив Парижа.relier — з’єднуватиfrйquenter — відвідуватиun nйcropole — некрополь,кладовищеse dresser — підноситися,височитиVocabulairereconnaissant, -e — вдячний, -аuniversel, -le — всесвітній, -яune plate-forme — платформа,поверх 96La France •Discussion Par combien de ponts sont reliйes les deux rives de la Seine? Quel quartier est celui estudiantin? Oщ les йtudiants se prйparent souvent aux examens? Qu’est-ce qui siиge au Palais de Luxembourg? Quand la Tour Eiffel a-t-elle йtй construite? Combien de mиtres de haut a-t-elle? La Rive droite, l’Arc de Triomphe,les Champs-ElysйesSur la rive droite de la Seine ily a beaucoup de monuments histo-riques.Avant tout c’est l’Arc de Triomphe.Il se trouve sur la place Charles deGaulle, anciennement la place del’Etoile.On l’appelle "йtoile" car les douzesavenues font l’йtoile (le rayonne-ment) autour de l’Arc.Cet Arc a йtй construit en 1836 enl’honneur des victoires des armйesfranзaises.Cinq artistes y ont sculptй toutesles grandes batailles et les victoiresde Napolйon I.L’Arc de Triomphe a 50 mиtres dehaut et 45 mиtres de large.Sous cette Arc se trouve le tom-beau d’un Soldat inconnu.En 1920 le corps d’un soldat incon-nu a йtй enterrй dessous en sou-venir de tous les morts pendant laguerre de 1914.Depuis ce temps une flamme brыlesans jamais s’йteindre.Правий берег, Тріумфальнаарка, Єлісейські поляБагато історичних пам’ятниківзнаходиться на правому березіСени.Насамперед це Тріумфальнаарка.Вона розташованана площі Шарля де Голля,яка раніше називалася площеюЗірки.її назвали «зіркою», оскільки два-надцять широких вулиць подібнодо променів розходяться в різнібоки від арки.Цей пам’ятник був побудованийу 1836 році на честь перемогфранцузьких армій.П’ять майстрів відобразили наньому сцени з великих боїв і пе-ремог Наполеона I.Розміри Тріумфальної арки такі:50 метрів у висоту і 45 метріву ширину.Під аркою — могила НевідомогоСолдата.У 1920 році там було похованотіло невідомого солдата в пам’ятьпро всіх загиблих під час війни1914 року.Відтоді там постійно горить віч-ний вогонь. Vocabulaireenterrer — поховати; закопатив землюen souvenir — на згадкуprovenir de. — походити з—inйpuisable — невичерпний, -аune кnigme — загадка• Франція97Prиs de l’Arc de Triomphe aboutis-sent les Champs-Elysйes — unelarge et belle avenue.Sur cette avenue il y a beaucoupde magasins de luxe, les pluschers de Paris, beaucoup de cafйset il y a plus de 50 salles decinйma.Il existe une cйlиbre chansonde Joe Dassin oщ on peut entendreles mots "il y a tout ce que vousvoulez aux Champs-Elysйes".Cette avenue commence а la placede la Concorde.Au centre de cette place on peutvoir l’obйlisque de la Concorde quiprovient de l’Egypte.Les gens appellent Paris "la ville-monument", "la ville-musйe".Qui parmi nous n’a jamais rкvй dese promener dans les rues deParis?L’inйpuisable citй raconte une inй-puisable histoire.A chaque pas une maison proposel’йnigme de ses pierres.Paris est le cњur, le symbole, l’вmede toute la France.На площі, де розташована Тріум-фальна арка, закінчується ши-рокий і красивий проспект, котрийназивають Єлісейськимиполями.На цьому проспекті знаходитьсябагато розкішних, найдорожчихмагазинів, кафе, більше 50 кіно-театрів.У знаменитій пісні Джо Дассенаможна почути такі слова: «НаЄлісейських полях є усе, що ва-шій душі завгодно».Ця вулиця тягнеться від площіЗлагоди.У центрі цієї площі можна поба-чити обеліск Злагоди, привезенийз Єгипту.Люди називають Париж «містом-пам’ятником», «містом-музеєм».Хто з нас не мріяв прогулятисявулицями Парижа?Місто з невичерпним запасом ба-гатств і красот розповідає своюнескінченну історію.Усюди — будинки, стіни яких збе-рігають свою таємницю.Париж — це серце, символ і ду-ша усієї Франції.а travers — через, крізьanciennement — в минулому,раніше, колисьun rayonnement — випромінюванняen l’honneur de. — на честь,у відзнаку, на визнанняsculpter — відобразитиу скульптурі 98La France •Discussion Quels sont les monuments historiques sur la rive droite de la Seine? Qu’est-ce que vous savez sur la Place Charles de Gaulle? Comment cette place a-t-elle йtй appelйe anciennement? Pourquoi elle йtait appelйe "Etoile"? Comment est l’Arc de Triomphe? Quel obйlisque se trouve sur la Place de la Concorde? Le Louvre, la place de la BastilleTous les touristes et les йtrangersqui viennent а Paris visitent obliga-toirement le Louvre qui йtait autre-fois le palais des rois de la France.Au 12 siиcle le roi Philippe Augusteavait construit un chвteau sur unlieu appelй le Louvre.Il est devenu une forteresse puisun immense palais.Au 17 siиcle le roi et sa familley habitent et donnent des fкtes.En 1982 on a construit une pyrami-de de verre transparent pour servird’entrйe au musйe.Beaucoup de Parisiens adorent cet-te construction йtrange mais beau-coup la trouvent horrible.Le roi Franзois 1-er avait achetйle tableau de Lйonard de Vinci "LaJoconde" et l’avait placй au Louvre.Maintenant le Louvre c’est un grandmusйe, beaucoup de chefs-d’њuvrey sont rйunis.Derriиre le Louvre on voit le GrandOpйra de Paris.Le Grand Opйra dont le vrai nomйtait "Acadйmie nationale de musi-que et de danse" йtait inaugurй en1875.Лувр, площа БастилїУсі туристи й іноземці, які приїз-дять до Парижа, обов’язково від-відують Лувр, що раніше був па-лацом французьких королів.У 12 столітті король ФіліппАвгуст побудував замок у місце-вості, яка називалася Лувр.Пізніше замок став фортецею,а ще пізніше — величезним па-лацом.У 17 столітті король оселяєтьсятам зі своєю родиною і влашто-вує свята.У 1982 році була побудована пі-раміда з прозорого скла, що слу-жить входом у музей.Багато хто з парижан обожнюютьце незвичайне спорудження, алеє також і ті, котрі вважають йогожахливим.Король Франсуа I купив картинуЛеонардо да Вінчі «Джоконда»і повісив її в Луврі. тепер Лувр — це великий му-зей, де зібрано багато творівмистецтва. За Лувром можна побачитиПаризьку Оперу «Гранд Опера». справжня назва —«Національна Академія музикиі танцю», урочисто відкрита в 1875 році. obligatoirement — обов’язковоautrefois — колись, ранішеun lieu — місце, місцевістьimmense — величезний, -а;безмежний, -аtransparent, -e — прозорий, -аadorer — обожнюватиhorrible — жахливий, -аDiscussion Pourquoi visite-t-on obligatoirement le Louvre? Qu’est-ce qu’il a йtй autrefois? Quel achat avait fait Franзois I-er? Comment est le vrai nom du Grand Opйra? Qu’est-ce qu’on avait йcrit sur le pavй aprиs la dйmolition de laBastille? • Франція99Sur la rive droite se trouve aussi laplace de la Bastille.Lа se trouvait la Bastille, la prisonparisienne.Les Parisiens ont pris la Bastille le14 juillet 1789 pendant la Rйvolutionfranзaise.Ils l’ont dйmolie et ont йcrit sur lepavй: "On danse ici".Aujourd’hui le 14 juillet — c’est lafкte nationale franзaise.On dit que pour tomber amoureuxde Paris il suffit d’y кtre un seuljour mais pour connaоtre Paris toutela vie n’est pas suffisante.На правому березі розташованатакож площа Бастилії.Там стояла паризька в’язниця,яка називалася Бастилією.Під час французької револю-ції 14 липня 1789 року парижаништурмом узяли Бастилію.Вони зруйнували її й написали набруківці: «Тут танцюють».У наші дні 14 липня — національ-не свято Франції.Говорять, щоб закохатися в Па-риж, досить пробути там всьо-го один день, але, щоб пізнатиПариж, замало й усього життя.Vocabulairedont le vrai nom — справжняназва якого (якої)dйmolir — руйнувати;зруйнувати, знищитиtomber amoureux de —закохатисяil suffit de. — достатньо• Le musйe-thйвtre GrйvinLe musйe Grйvin, c’est une galeriede figures de cire.Il a йtй crйй en 1882, а Paris, parAlfred Grйvin.C’йtait un caricaturiste et un peintrede costumes de thйвtre.• Музей-театр ГревенМузей Гревен — це галерея вос-кових фігур.Він був створений у 1882 роців Парижі Альфредом Гревеном.Він був карикатуристом і худож-ником театральних костюмів. 100La France •Dans le musйe on peut trouver lesfigures cйlиbres du passй et duprйsent.On y rencontre des vedettes duthйвtre et du cinйma, des chefsd’Etat, des vainqueurs du Tour deFrance et des rois.Les mannequins sont habillйs а lamode de l’йpoque considйrйe.Les visages de cire, les costumesdonnent l’illusion de la vie.Il y a lа des personnalitйs de tousles siиcles.Voilа le roi Saint-Louis qui part encroisade.Il fait ses adieux а la mиre Blanchede Castille.Et voilа Jeanne d’Arc au sacrй deCharles VII en 1422.Louis XI rend visite au cardinal deLa Balue enfermй dans une cagede fer.Et voilа la Reine Elizabeth d’Angle-terre en compagnie de son AltesseRoyale le duc d’Edinbourg.On peut y voir Franзois 1-er et leroi d’Angleterre Henri VIII, Rolandet Corneille.Pour les touristes, c’est une bonneoccasion pour remettre en mйmoirequelques prйcisions historiques tou-jours intйressantes.Dans ce musйe-thйвtre ont lieu dessйances de prйstdigitations et desspectacles.У музеї можна побачити відоміфігури минулого і сучасності.Там зустрічаються театральнізнаменитості й зірки кінематогра-фа, керівники держави, перемож-ці Тур де Франс і королі.Манекени одягнені по моді відпо-відної епохи.Воскові обличчя й костюми ство-рюють ілюзію життя.Тут є особистості різних епох.Ось король Людовік «Святий»,що відправляється в хрестовийпохід.Він прощається зі своєю матір’юБланш Кастильською.А ось Жанна д’Арк на коронуван-ні Карла VII у 1422 році.Людовік XI відвідує кардиналаБалю, ув’язненого в залізнуклітку.А ось королева Англії Єлизаветав супроводі його КоролівськоїВисокості герцога Единбурзького.Тут можна побачити ФранціскаI і короля Англії Генріха VIII,Роланда і Корнеля.Для туристів ця чудова можли-вість відновити в пам’яті деякіісторичні факти завжди цікава.У цьому музеї-театрі мають місцесеанси ілюзіону та спектаклі (ви-стави).Vocabulaireune figure de cireфігураcrйer — створити— восковаun caricaturiste —карикатурист;митець • Франція101une vedette — зірка кіно,театру, естрадиun vainqueur —переможецьenfermer — заточитиremettre en mйmoire —відновити в пам’ятіune prestidigitation — ілюзіонune prйcision — точність,ясністьDiscussion Quand a йtй crйй le musйe-thйвtre Grйvin? Par qui a-t-il йtй crйй? Qu’est-ce qu’on y rencontre? Qu’est-ce que c’est que le musйe-thйвtre Grйvin? Aimez-vouz des prestidigitations? Y a-t-il lа-bas des personnalitйs contemporaines? Quelles personnalitйs y peut-on voir? • Le transport parisienPour circuler dans Paris on peutchoisir de diffйrents moyens.Aller а pied dans les jolis quartiersc’est trиs agrйable.Mais Paris est grand, les distan-ces sont longues alors vous devezprendre un moyen de transport.Le mйtro est le plus rapide et leplus commode.C’est aussi le moins cher.On peut prendre n’importe oщ а Pa-ris et aller oщ vous voulez avec lemкme ticket.Les lignes de mйtro relient la capi-tale avec ses banlieues.Il y a beaucoup de stations de mй-tro et toutes sont vraiement admi-rables!La place Chвtelet est le point d’in-tersection de 6 lignes.La ligne quatorze est unique: а cet-te ligne circulent les trains sansconducteurs.• Паризький транспортДля прогулянок Парижем можнавибрати різні види транспорту.Дуже приємно ходити пішки чудо-вими кварталами.Але Париж — велике місто, відста-ні великі, тому необхідно скориста-тися якимось видом транспорту.Метро — найшвидший і зручнийвид транспорту.Це також найдешевший вид тран-спорту.На поїзд метро можна сістив будь-якому куточку Парижа таїхати в необхідному напрямку, за-плативши за один квиток.Лінії метро з’єднують столицюі передмістя.Існує багато станцій метро, і усівони чудові!На площі Шатле сходяться шістьліній метро.Чотирнадцята лінія унікальна:нею курсують поїзди без водія. 102La France •Mais si vous voulez circuler sur lestrottoirs, vous pouvez monter dansl’autobus.Le conducteur vous vend un ticket.Mais il est plus intйressant d’ache-ter des carnets de tickets.C’est moins cher.On peut les acheter dans les sta-tions de mйtro, dans les bureauxde tabac, dans les kiosques dejournaux.Si vous кtes pressйs vous pouvezappeler un taxi par tйlйphone oubien aller le chercher а une station-nement.On peut aussi se mettre sur lebord de trottoir et attendre qu’untaxi vide passe devant vous.A Paris on rencontre parfois deschauffeurs de taxi qui sont amou-reux de leur ville.Ils peuvent vous faire l’excursionque vous n’oublierez jamais.Pour sortir de Paris et voir des pro-vinces on peut prendre le train.Il y a sept gares а Paris.Les plus connues sont: la gareSaint-Lazare, la gare Montparnasse,la gare de Lyon.Les TGV, les trains а grande vites-se — sont la fiertй des Franзais.Vous pouvez traverser toute laFrance presque en deux heures.Et ce voyage donnerait l’impressioninoubliable.Але якщо ви хочете пересува-тися вулицями міста, ви можетесісти в автобус.Кондуктор продасть вам квиток.Але купувати книжечку квитківвигідніше.І дешевше.її можна купити на станції метро,у тютюнових крамницях, у жур-нальних кіосках.Якщо ви поспішаєте, ви можетевикликати таксі по телефону чипіти на зупинку таксі.Можна також стати обіч дорогиі чекати вільну машину.У Парижі часто зустрічаютьсятаксисти, закохані у своє місто.Вони можуть вам провести такуекскурсію, яку ви ніколи не забу-дете.Поїздом можна скористатися,щоб подивитися провінції.У Парижі сім вокзалів.Найвідоміші з них: вокзал «Сен-Лазар», вокзал «Монпарнасс»,Ліонський вокзал.Надшвидкісні потяги — TGV —гордість французів.Майже за дві години ви зможетеперетнути усю Францию.І ця подорож подарувала б вамнезабутні враження.Vocabulairecirculer — рухатися,agrйable — чудовий, -а;пересуватися, переміщатися приємний, -а • Франція103un moyen — спосібinoubliable — незабутній, -якtre pressй (e) — поспішатиn’importe oщ — де завгодно,traverser — перетинати, будь-деперетнутиun carnet de tickets —commode — зручний, -а квитковий лотDiscussion Qu’est-ce qu’on peut choisir pour circuler dans Paris? Est-ce agrйable d’aller а pied? Oщ peut-on prendre un train du mйtro parisien? Par quoi est remarquable sa ligne 14 (quatorze)? Qu’est-ce que vous ferrez si vous кtre pressй (e)s? Combien de lignes de mйtro s’intersectent sur la place Chвtelet? • La vie de la rйgionparisienne.Un Franзais sur cinq habite dans larйgion parisienne qui produit 28 %de la production nationale.Elle a le plus haut revenu de toutesles rйgions franзaises.Lа-bas se trouve le plus grandnombre de siиges sociaux d’entre-prises.Beaucoup d’йtudiants habitent danscette rйgion.Presque la totalitй des administra-tions de l’Etat s’y est installйe.La rйgion parisienne guide la vieintellectuelle et culturelle de laFrance.Plus d’un million de Parisiens viennentchaque jour de leur domicile de ban-lieue pour travailler dans le centre.Ils perdent beaucoup de temps endйplacements.La province historique et culturelleparisienne et les citйs historiquessont appelйes par les Franзais l’Ile-de-France.• Життяпаризького регіонуУ паризькому регіоні, який забез-печує 28 % національної продук-ції, мешкає кожен п’ятий француз.У цьому регіоні найвищий у Фран-ції рівень доходу.Там зосереджене найбільше чис-ло центральних офісів компаній.Ще там проживає багатостудентів.У цьому регіоні також розміще-ні майже всі органи державногоуправління.Регіон Парижа і його околицьзадає тон в інтелектуальномуі культурному житті Франції.Більше мільйона парижан при-їздять щодня на роботу в центрз передмістя, де вони мешкають.Вони витрачають багато часу надорогу (на пересування).Історична провінція навколоПарижа з її культурними пам’ят-ками називається Іль-де-Франс(Французький острів). Vocabulaireattirer — приваблювати,притягати104La France •Les banlieusards sont attirйs parles perspectives de travailler aucentre.Ils quittent le matin le lieu oщ ilshabitent pour aller travailler et re-viennent seulement le soir.Dans les banlieues, pendant lesjours ouvrables, seuls restent lesenfants, les gens sans travail.Voilа, ce sont les villes-dortoirs.Le vendredi et le samedi soir а Pa-ris se mкlent les touristes, lesParisiens, les banlieusards.Ils cherchent des lieux de loisirs etde rencontre.Il y en a beaucoup dans la capi-tale: les cinйmas, les thйвtres, lesbistrots, les cafйs-restaurants, lesterrasses ouvertes.On dit qu’il n’y a pas un Paris,mais des Paris, et c’est un descharmes de la capitale: Montmartre,le Quartier Latin, les Champs-Elysйes, Montparnasse.Chaque quartier a son charme, sapropre vie.Chacun peut retrouver а Paris cequ’il cherche: ses pareils et ses op-posйs.Мешканців передмістя приваблю-ють перспективи роботи в центрі.Ранком вони залишають місцясвого мешкання, їдутьна роботу і повертаютьсятільки ввечері.Протягом робочого дня в перед-містях залишаються тільки дітиі люди без роботи.Це міста-спальні.По п’ятницях і в суботні вечорив Парижі зустрічаються туристи,парижани і жителі передмістя.Вони шукають місце для відпо-чинку і зустрічей.А таких місць у столиці багато:кінотеатри, театри, бістро, кафе-ресторани, відкриті тераси (кафена тротуарах).Кажуть, що не існує одногоПарижа, їх багато, і в цьому за-чарування столиці: Монмартр,Латинський квартал, Єлісейськіполя, Монпарнасс.У кожного кварталу свій шарм,своє власне життя.У Парижі кожний може знайти те,що шукає: подібних собі й своїпротилежності.un revenu — прибутокun siиge — зосередження; місцеперебуванняune totalitй — більшість,скупченняguider — вести, керувати,задавати тонune banlieue — передмістяun banlieusard — мешканецьпередмістяune ville-dortoir — місто-спальняun opposй — протилежний,суперникune agglomйration —скупчення, агломерат • Франція105Discussion Combien de Franзais habitent dans la rйgion parisienne? Quel est le revenu dans cette rйgion? Quelle est l’arrivйe quotidienne des banlieusards а Paris? Qu’est-ce que c’est qu’une ville-dortoir? Qu’est-ce que c’est que l’Ile de France? Pourquoi dit-on qu’il n’y a pas un Paris mais des Paris? • "L’Ile-de-France"Regardez sur une carte des envi-rons de Paris: les nombreux mйan-dres que forme la Seine, quandelle arrive en "L’Ile-de-France".Elle semblait jusque-lа se hвtervers la mer, la voilа qui se metа flвner; elle coule paresseusemententre les collines sans doute pourdemeurer plus longtemps dans cet-te rйgion harmonieuse.Au centre, une des plus belles vil-les du monde: Paris.Autour de cette illustre citй, uneceinture de forкts, oщ d’innombra-les chвteaux sont les tйmoins d’unelongue histoire.L’Ile-de-France n’est peut-кtre pasla plus pittoresque de provincesfranзaises, mais elle est la plus im-portante.C’est le cњur de la France.Le dialecte qu’on y parlait jadis estdevenu la langue nationale; les sei-gneurs de L’Ile-de-France sontdevenus les rois de la Franceentiиre.Et cette province est parйede somptueux chвteaux, com-me ceux de Saint-Germain, deFontainebleau, de Versailles.• "Іль-де-Франс"(Французький острів)Подивіться на карту околицьПарижа та на численні повороти,що утворює Сена, коли вона до-сягає Іль-де-Франса.До цього здавалося, що вона по-спішає до моря, а тут-таки почи-нає прогулюватися: вона мінливотече серед гармонійного краю.У центрі — одне із найгарнішихміст світу — Париж.Навколо цього знаменитого посе-лення — пояс лісів, де численнізамки є свідками довгої історії.Іль-де-Франс, можливо, не є най-мальовничішою із наших провін-цій, але вона найважливішаз них.Це серце Франції.Діалект, яким колись там розмов-ляли, став національною мовою;аристократи Іль-де-Франса става-ли королями всієї Франції.І ця провінція прикрашена роз-кішними замками, такими як Сен-Жермен, Фонтенебло, Версаль. environs (m. pl) — околиці,округаun mйandre — поворот, зигзаг,петляhвter (se) — поспішатиun dialecte — діалект, особливамова, говірDiscussion Qu’est-ce que c’est que L’Ile-de-France? Comment coule la Seine dans cette rйgion? Quels somptueux chвteaux y a-t-il ici? Qui est-il nй а Melun? Qui gоte dans le couvent de Senlis? 106La France •Ils rappellent le temps oщ les sou-verains et leur cour quittaient Parispour se livrer aux plaisirs de lachasse et pour goыter les charmesde la campagne, sans toutefoiss’йloigner de leur capitale, car Parisйtait dйjа ce qu’il est aujourd’hui: lecentre politique, intellectuel et artis-tique.En ce qui concerne la ville deMelun il est а noter qu’ici est nй ungrand йcrivain franзais.Mais la localitй de Senlis est trиshonorable par les Ukrainiens: lа setrouve une ancienne йglise cons-truite sur l’ordre de la reine de laFrance et son tombeau.Cette reine avait йtй Anne deRussie, fille du prince KyivienYaroslav le Sage.Вони нагадують ті часи, коли са-модержці та їхній двір покидалиПариж, щоб віддатися задоволен-ням мисливства, відчути сільськучарівність, проте не віддаляючисьвід своєї столиці, оскільки вжетоді Париж був тим, чим вінє зараз: політичним, науковимта мистецьким центромФранції.Що до міста Мелон, то там наро-дився відомий французький пись-менник.Але найбільш вшанованим дляукраїнців є містечко Санліс, деє старовинна церква, збудованаза наказом королеви Франції, і їїмогила.Цією королевою була АннаРуська, дочка київського князяЯрослава Мудрого.Vocabulairesomptueux, -euse — пишний, -а;розкішний, -акtre parй (e) — прикра-шений, -аlivrer (se) — віддати (ся)• La moyenne montagne. Troismassifs fort diff rentsLe Massif Central occupe 1/6 du ter-ritoire: il est le massif le plus йlevй,le plus complexe et le plus variй.• Середньогір’я. Три зовсімрізних масивиЦентральний масив займає 1/6 те-риторії: це найвищий, найскладні-ший і різноманітний масив. • Франція107C’est une suite de plateaux йtagйsа des altitudes variant entre 500 et1300 mиtres.Les altitudes croissent vers l’Est oщse trouvent les plus hautes terres.Nulle part ailleurs, les surfacesа plus de 1 000 mиtres n’ont autantd’йtendue.Ces hauts plateaux granitiques sontentaillйs par d’йtroites gorges oupar des plaines d’efondrement com-me celle de Limagne et du Forez.Les effets du volcanisme sont vi-sibles dans des formes variйes:grands volcans comme le Cantal,plateaux de laves comme l’Aubrac,ou cфnes de cendres comme lachaоne des Puys.Volcans aujourd’hui inactifs maisdont les derniиres йruptions sontcontemporaines de l’Homme prйhis-torique.Chвteau d’eau de la France, leMassif Central est un obstacle queles voies de communications ra-pides contournent soigneusement,un pays morcelй, hйtйrogиne, biensouvent ingrat.Tout de mкme, en novembre 2004le plus haut viaduc du monde dontla hauteur est 320 mиtres a re-liй deux rives de la riviиre Tarnprиs de petite ville Millau dans ceMassif.Les Vosges sont un petit massifdissymйtrique avec un versant occi-dental s’йlevant doucement au-des-sus du Bassin Parisien et un ver-sant raide du cфtй alsacien.Це ланцюг різнорівневих плато(плоскогір’їв), рівні висот яких ко-ливаються в межах від 500 до1300 метрів.Висоти збільшуються у східно-му напрямку, на них розташованіземлі.Ніде більше площі, що лежатьвище 1000 метрів, не мають такоїдовжини.Ці високі гранітні плоскогір’я по-різані вузькими ущелинами, або жзавалені глибами долини, такі якЛімань і Форес.Наслідки вулканічної діяльностіпримітні усюди у різному вигляді:великі вулкани, такі як Канталь,плоскогір’я із лави як Обрак,або ж конуси із попелу, як ланцюгПюй.Сьогодні вулкани бездіяльні, їхостанні виверження були сучас-ними для доісторичної людини.Центральний масив — це водона-пірна вежа Франції, але цей перепона, яку обминають швид-кісні шляхи сполучення; це край,що поділяється на різноманітні,дуже часто непривабливі частини.Однак у листопаді 2004 року най-вищий транспортний місту світі, висота якого 320 метрів,з’єднав два береги річки Тарн по-близу містечка Мільо у цьомуМасиві.Вогези — це невеликий асиме-тричний масив із західним схи-лом, що повільно піднімаєтьсяу Паризькому басейні, а такожмає крутий схил з бокуЕльзасу. 108La France •Les formes lourdes et arrondiesdes lignes de crкte, les ballons,contrastent avec l’ampleur d’un rй-seau de grandes vallйes occupйespar les glaciers quaternaires.Elles prennent localement un as-pect alpin malgrй des altitudes mo-destes.Le Jura est un ensemble de pla-teaux calcaires йtagйs, bordйs parune sйrie de chaоnons plissйs pa-rallиles, le long de la frontiиresuisse.Les sommets correspondent auxmonts qui sйparent les vaux.Un systиme de cluses transver-sales permet le passage, d’un valа l’autre, des grandes voies decommunication.Contrairement aux deux autresmassifs, il s’agit donc d’une rйgionsйdimentaire plissйe.De nombreuse sources karstiques(La Loue) trahissent la circulationsouterraine des eaux.Les vastes plateaux sont balayйspar des vents violents qui accumu-lent la neige en congиres.La nйbulositй et les prйcipitations sontimportantes, dйpassant toujours unmиtre, d’autant que ces massifs sontlargement ouverts vers l’Atlantique.Aussi jouent-ils frйquemment le rфlede chвteau d’eau.Les pluies sont abondantes en йtй,les printemps sont tardifs et froids.La saison vйgйtative est limitйeа 4 ou 5 mois seulement et les ge-lйes tardives sont frйquentes, gк-nant le dйveloppement des plantesprйcoces.Це — важкі й кулясті форми во-дорозділів, вершини, які контрас-тують із досить розгалуженоюмережею долин, що заповнені льо-довиками четвертинного періоду.Незважаючи на невеликі висотивони (Вогези) приймають альпій-ський вигляд.Юра — це сукупність вапнянихрізнорівневих плоскогір’їв, об-межених пасмом паралельнихзморшкових ланцюгів уздовжшвейцарського кордону.Вершини тотожні горам, які розді-ляють долини.Система поперечних сполученихущелин не є перепоною для перехо-ду однієї долини в іншу і забезпечуєдосить зручні шляхи сполучення.У протилежність двом іншим ма-сивам, таким чином, мова йдепро зморшковий осадочний регіон.Численні карстові джерела (ви-токи), наприклад Лялу, змінюютьобіг підземних вод.Середньогір’я — це широчезніплоскогір’я, які продуваються су-ворими вітрами, що збивають снігу кучугури.Тумани та опади значущі, завждиперевищують 1 метр, тим більше,що ці масиви широко відкритіу бік Атлантики.Вони відіграють роль водонапір-ної вежі.Тут дуже рясні дощі влітку та піз-ні холодні весни.Рослинний (вегетативний) сезондуже обмежений — усього від4 до 5 місяців, частенько вини-кають пізні морози, які перешко-джають розвитку ранніх рослин. • Франція109La forкt occupe une large place enmoyenne montagne.C’est une forкt de hкtres ou de co-nifиres (йpicйas, pins et sapins).Sur les sommets trop ventйs, ellecиde la place а bruyиres et а airel-les-myrtilles (Hautes Chaumes desVosges, du Forez, de la Margeride)ou а la pelouse а gentianes (Jura).Les dйfrichements sont en gйnйrallimitйs aux fonds des grandes val-lйes et aux plateaux de basse alti-tude favorablement exposйs.Ліси займають значне місце у Се-редньогір’ї.Це букові та хвойні ліси (ялина,сосна, ялиця).На вершинах, де панують сильнівітри, ліс поступається місцем пі-щаним кислотним рівнинам із ве-ресковими та чорничними хаща-ми — Отшом у Вогезах, Форес,Маржерид — або галявинамитирличу (Юра).Освоєння цілини, здебільшого,обмежене й можливе лише у гли-бині великих долин та на невисо-ких, зручно розташованих плос-когір’ях.Vocabulaireune suite de plateaux — низка;ланцюг плоскогір’ївun effondrement — обвал,скопище камінняun effet du volcanisme —витвори виверженняune йruption — виверженняun chвteau d’eau —водонапорна вежа, баштаun obstacle — перешкодаhйtйrogиne — різноманітний, -аingrat, -e — неприємний, -аune ligne de crкte —водорозділ, водорозподілun glacier quaternaire — льодо-вик четвертинного періодуtrahir — змінювати, зраджуватиune congиre — кучугураla nйbulositй — туманність,мрякаDiscussion Dans quelle partie de la France se trouvent le Massif Central, leJura et les Vosges? Comment est le Massif Central? Est-ce que ces trois massifs sont pareils? Lequel d’entre eux est appelй le "Chвteau d’eau de la France"? Ces massifs sont-ils nus ou bien boisйs? • La CorseLa Corse est une оle la plus bellede la Mйditerranйe.Depuis 1768, elle appartient а laFrance.• КорсикаКорсика — це найкрасивішийострів у Середземному морі.З 1768 року він належитьФранції. 110La France •En 557 avant notre иre les Grecsdйbarquent sur la cфte orientale dela Corse.Ils fondent la citй d’Alйgria et plan-tent la vigne et l’olivier.On dit que la Corse, c’est une"montagne dans la mer".C’est vrai, et c’est lа le secret deson charme.Les montagnes sont partout diffй-rentes.Au-delа de 1000 mиtres le paysa-ge dominant est celui de maquis etdes prairies oщ broutent des trou-peaux de chиvres et de moutons.Au-dessous, ce sont les forкts oщrиgne le chвtaignier.Les chвtaignes corses sont expй-diйes а Marseille et а Nice.Elles donnent les marrons glacйs etla farine blanche, dont on se sertpour fabriquer les gвteaux.Aprиs les fфrets viennent les plai-nes oщ poussent les arbres fruitiers,l’olivier et la vigne.Sur la cфte occidentale se trouveAjaccio, la capitale administrativede la Corse.La ville de Calvi, ancienne citadиlegйnoise est entourйe aujourd’huid’une ceinture de cactus qui la rendencore imprenable.On peut se baigner en hiver, le ter-momиtre ne descend jamais au-dessous de 14 °C.Au nord de la Corse se trouve leport qui exporte des vins, des pri-meurs, du bois, du poisson.У 557 році до нашої ери грекивисаджуються на східному березіКорсики.Вони будують місто Алегрія і са-джають виноград та маслиновідерева.Говорять, що Корсика — це «горав морі».Це правда, і саме в цьому секретїї зачарування.Гори скрізь різні.Вище 1000 метрів переважаютьлісові хащі й луки, де пасутьсяотари кіз і овець.Нижче ростуть ліси, в яких пере-важають каштанові дерева.Корсиканські каштани відправля-ють у Марсель і Ніццу.З них роблять зацукровані кашта-ни і біле борошно для тістечок.Ще нижче знаходяться рівнини,де ростуть фруктові й маслиновідерева і виноградники.На західному узбережжі розташо-ване місто Аяччо — адміністра-тивний центр Корсики.Місто Кальві, стара генуезькафортеця, сьогодні оточене за-ростями кактусів, що робить йогознов недоступним.Узимку тут можна купатися; тем-пература ніколи не опускаєтьсянижче 14 °С.На півночі Корсикизнаходиться порт, черезякий вивозяться вина, ранні ово-чі, ліс, риба. • Франція111Cependant la vie des habitants estassez dure car les ressources dupays sont maigres.Mais la beautй de cette оle attirebeaucoup de touristes de tous lescoins du globe.Le chef-lieu du 20-me dйpartementde la France est la ville d’Ajaccio.Та життя місцевих жителів доситьсуворе, оскільки місцеві ресурсиубогі.Однак краса цього острова при-ваблює багато туристів із усіх ку-точків земної кулі.Адміністративним центром20-го департаменту Франції є міс-то Атаксіо.Vocabulaireappartenir — належатиavant notre иre — до нашої ериfonder — заснуватиun charme — зачарування, шармdominant — той, що переважає,переважнийun maquis — хаща, кущune citadиle — фортецяimprenable — недосяжний, -а;недоступний, -аun primeur — ранній овочcependant — однакDiscussion La Corse oщ se trouve-t-elle? Est-ce que c’est un continent? Par quelle mer est baignйe la Corse? Est-ce un dйpartement franзais? Quelle ville est le chef-lieu de la Corse? • MonacoMonaco, c’est l’йtat souverain d’Eu-rope, placй sous la protection de laFrance.Il est situй sur la cфte mйditйra-nйenne.La principautй s’йtend sur une йtroitebande cфtiиre de 3 kilomиtres de longlimitйe par les monts Agel (1100 m) etla Tкte de Chien (504 m).Elle comprend: Monaco, la VieilleVille, la Condamine, le Quartier duPort et Monte-Carlo, la ville mo-derne.Le Palais Princier est situй sur lerocher.• МонакоМонако — незалежна європей-ська держава, що перебуває підпротекторатом Франції.Вона розташована наСередземноморському узбережжі.Князівство займає вузьку прибе-режну смугу землі довжиною трикілометри, обмежену горою Ажель(1100 м) і Тет-де-Ш’єн (504 м).Воно об’єднує Монако — Старемісто, Кондамін — Портовийквартал і Монте-Карло, сучаснемісто.Князівський палац розташованийна скелі. 112La France •Sa construction йtait commencйeau 12 siиcle.On peut visiter la cour entourйe degalйries dйcorйes de fresques du16 et 17 siиcles, la salle de Trфne,les appartements princiers, la ca-thйdrale Saint-Nicolas.L’histoire de Monaco est йtroitementliйe а l’illustre famille des Garimaldi,originaire de Gкnes.Annexйe а l’Espagne (1524—1641)puis а la France (1793—1814), laprincipautй devient indйpendanteen 1861.L’armйe de Monaco compte30 hommes.L’industrie alimentaire, les produitsde beautй, le casino de Monte-Carlo, le tourisme et l’йmission detimbres-poste sont les principalesressources йconomiques du pays.Ses musйes sont trиs connus.Le nom de Monte-Carlo est connudans le monde entier.Il йvoque le jeu, les caprices de lafortune, les palais, les casinos, lesmagasins luxueux.La principautй possиde l’Institutocйanographique.Chaque annйe Monaco reзoit plu-sieurs millions de visiteurs.Actuellement "La formule I" а Mon-te-Carlo est en vogue.Ce tournoi apporte de grandes bй-nйfices.Його будівництво почалосяв 12 столітті.Можна відвідати двір, оточенийгалереями, прикрашений фреска-ми 16 і 17 століть, Тронний зал,князівські покої, собор СвятогоМиколая.Історія Монако тісно пов’язаназі знаменитим генуезьким родомГарімальді.Будучи приєднаним до Іспанії(1524—1641), потім до Франції(1793—1814), князівство стало не-залежним у 1861 році.Армію Монако складають 30 чо-ловік.Харчова промисловість, космети-ка, казіно Монте-Карло, туризм,випуск поштових марок — осьосновні джерела доходу цієї дер-жави.Широко відомі її музеї.Назва «Монте-Карло» відомав усьому світі.Вона викликає в уяві гру, примхифортуни, палаци, казіно, шикарнімагазини.В князівстві розташований океа-нографічний інститут.Щороку Монако приймає кількамільйонів відвідувачів.Зараз «Формула I» в Монте-Карло дуже відома.Це змагання приносить гарні при-бутки.Vocabulairesouverain, -e — незалежний, -акtre liй (e) — бути пов’яза-кtre sous la protection — бути ним, -оюпід захистом; протекторатомcфtier, -iиre — прибережний, -аune principautй — князівствойtroitement — тісно, щільно • Франція113annexer — приєднуватиactuellement — заразйvoquer — викликати в уявіDiscussion Monaco est un royaume? Est-ce qu’il dйpend de la France? Oщ se trouve la principautй? Est-elle grande? Pourquoi le nom de Monte-Carlo est-il connu dans le monde entier? Quand la principautй est-elle devenue indйpendante? Quelles curiositйs peut-on visiter а Monaco? • La Cфte d’AzurLa Cфte d’Azur est une rйgioncфtiиre franзaise au bord de laMйditйrannйe.Dans cette rйgion il y a beaucoupde stations balnйaires.En juillet et en aoыt le ciel y estpresque toujours bleu.Des miliers de Franзais et d’йtran-gers passent leurs vacances sur laCфte d’Azur.Dans les centres touristiques telsque Cannes, Nice, Monaco il y atant de touristes que les hфtels etterrains de camping affichent sou-vent "complet".On est sur la plage du matin ausoir.On prend des bains de soleil, onse baigne ou on fait un tour en ba-teau.Le soir on se couche assez tard.A minuit, on peut encore se prome-ner dans les rues animйes, s’ins-taller а une terrasse de cafй ous’amuser dans les discothиques.Capitale de la Cфte d’Azur, ville derepos et de fкte, Nice est surtoutapprйciйe par la douceur de son cli-mat et de son dynamisme culturel.• Лазурний берегЛазурний берег — це фран-цузький береговий район наСередземному морі.Тут багато морських курортів.У липні й серпні небо тут майжезавжди блакитне.Тисячі французів та іноземцівпроводять канікули на Лазурномуберезі.У таких туристичних центрах якКанни, Ніцца, Монако стільки ту-ристів, що готелі й кемпінги зму-шені вивішувати табличку «Місцьнемає».На пляжі можна знаходитисяз ранку до вечора.Приймають сонячні ванни, ку-паються чи здійснюють морськіпрогулянки.Увечері лягають спати дуже пізно.Опівночі ще можна погуляти жва-вими вулицями, посидіти в кафечи розважитися на дискотеці.Столиця Лазурного берега, містовідпочинку і свят, Ніцца особли-во цінується через м’який кліматі насичене культурне життя. • Midi-PyrйnйesMidi-Pyrйnйes, la plus йtendue desrйgions franзaises comprend 8 dй-partements.45 602 km2 de son territoire, c’estune fois et demie de la Belgique.La capitale de la rйgion est la villede Toulouse, situйe sur la Garonne.C’est un grand centre industriel etcommercial.114La France •Gratz est la capitale mondiale desparfums naturels.Les cultures florales (la rose, le jasmin,le mimosa, la violette, la lavande, lementhe) embaument l’air qu’on respire.On cueille presque 10 000 tonnesde fleurs chaque annйe.La Cфte d’Azur est une rйgion devillas et d’hфtels, de stations а lamode et des plages йlйgantes.Il faut y ajouter les terrains de golf,les festivals, les rйgates, les casinoset les musйes, qui sont multiples.Грац — це всесвітня столиця на-туральних парфумів.Квіткові рослини (троянда, жасмін,мімоза, фіалка, лаванда, м’ята) на-повнюють повітря пахощами.Щороку тут збирають близько10 000 тонн квітів.Лазурний берег — район вілл, го-телів, модних лікувальних закла-дів і зручних пляжів.Треба ще додати численні галя-вини для гольфа, фестивалі, ре-гати, казіно і музеї., -а;й, -а• Південні ПіренеїПівденні Піренеї, найбільшийфранцузький регіон, включає8 департаментів.45 602 км2 його території — цеплоща, в півтора рази більша зату, що займає Бельгія.Столиця регіону Тулуза розташо-вана на річці Гаронна.Це великий промисловий і торго-вий центр.Vocabulaireune station balnйaire —морський курортun terrain de camping —кемпінг; місце відпочинкуprendre des bains de soleil —приймати сонячні ванни;загорятиanimй, -e — жвавийрухливий, -аapprecier — цінуватfloral, -e — квітковиcueillir — збиратиle menthe — м’ятаun villa — віллаDiscussion En quoi est riche la Cфte d’Azure? Oщ peut-on s’y reposer? Est-ce que les rues des villes sont vides а minuit? Quels centres touristiques s’y trouvent? Pourquoi Nice est-elle surtout appreciйe? Quelle ville est applйe la capitale des parfums naturels? • Франція115Il y a beaucoup de merveilles natu-relles en Midi-Pyrйnйes.Ce sont: les gouffres gйants et desvoыtes souterraines de 90 mиtresde hauteur.Les rochers enlиvent vers le cielles maisons des villages entourйsde forкts presque inviolйes.Ce sont des grottes de la prйhis-toire habitйes par l’homme en 6000avant notre иre.Midi-Pyrйnйes c’est le pays du bonmanger.De chaque fenкtre ouverte, de cha-que porte entrebaillйe sur la rue,s’exhaltent des senteurs de bonnecuisine.Midi-Pyrйnйes est la premiиre rй-gion de France par le nombre deses stations thermales.Ses villes d’eaux йtaient dйjа con-nues а l’йpoque gallo-romaine pourle bienfait de leurs eaux sulfatйes.Toutes les villes d’eaux possиdentaujourd’hui les йquipements les plussophistiquйs.Midi-Pyrйnйes, enfin: 500 courts detennis, 350 piscines, 200 ateliersd’artisanat, 30 aйro-clubs, 26 sta-tions de sports d’hiver pour les fer-vents du ski.У Південних Піренеях багато при-родних чудес.Це величезні прірви і підземнісклепіння близько 90 метрів ви-сотою.Скелі підносять до неба будинкисіл, оточених майже недоторкани-ми лісами.Це печери доісторичного періоду,у яких люди жили за 6000 роківдо нашої ери.Південні Піренеї — це край смач-ної їжі.Із кожного відкритого вікна,із кожних напіврозкритих дверейрозносяться запахи чудової кухні.Південні Піренеї — першийу Франції регіон за кількістю ку-рортів з мінеральними водами.Його водолікарні були відомі сво-їми корисними сульфатними во-дами ще в галло-римську епоху.Усі водолікарні в даний час ма-ють у своєму розпорядженні най-краще устаткування.І нарешті, Південні Піренеї — це500 тенісних кортів, 350 басей-нів, 200 ремісничих майстерень,30 аероклубів, 26 станцій зимовихвидів спорту для любителів лиж.Vocabulaireйtendre — простягатися;простиратисяune merveille — диво, чудоun rocher — скеляun gouffre — прірваgйant, -e — величезний, -а;гігантський, -аune voыte — склепінняsouterrain, -e — підземний, -аinviolй, -e — недоторканий, -аla prйhistoire — доісторичнийперіодdu bon manger — смачна їжаentrebaillй, -e —напіввідчинений, -аexhalter (s’) — розноситися,розповсюджуватися 116La France •Discussion Pourquoi les Midi-Pyrйnйes sont-elles une rйgion la plus йtendue? Quel fleuve traverse cette rйgion? Quelle ville est-elle le chef-lieu de la rйgion? Quelles merveilles naturelles y a-t-il dans cette rйgion? Comment est cette rйgion d’aprиs son territoire? • Les LandesLes Landes c’est une rйgion de l’Aqui-taine, au sud-ouest dela France.Elle est baignйe par l’ocйanAtlantique.Les Landes c’est le royaume d’unsol de sable, de dunes, de pins.Jusqu’au 19 siиcle, cette rйgionйtait parmi les plus pauvres deFrance.C’йtait une plaine sablonneuse etmarйcageuse.Son assиchement йtait entreprisа la fin du 18 siиcle par Brйmontier,un ingйnieur normand.Au moyen de plantation de pin, ilarrкte la progression des dunesvers l’intйrieur.Lorsqu’il meurt au dйbut du 19 siи-cle, il sait dйjа que sa politiqueagricole a sauvй les Landes.Son travail йtait poursuivi parJ. Chambrelent au 19 siиcle.Les Landes sont devenues une desrйgions forestiиres les plus richesde France.Les scieries, les papeteries,les fabriques de produitsrйsigneux se sont dйveloppйesdans le pays.• ЛандиЛанди — регіон в Аквітанії на пів-денному заході Франції.Він омивається водамиАтлантичного океану.Ланди — це царство пісків, дюні сосен.До 19 століття цей район був од-ним із найбідніших у Франції.Це була піщана і болотиста рів-нина.Її осушення було розпочатонаприкінці 18 століття нор-мандським інженеромБремонтьє.За допомогою насаджень соснивін зупинив просування дюн усе-редину країни.Помираючи на початку 19 століт-тя, він уже знав, що його сіль-ськогосподарська політика вряту-вала Ланди.Його робота була продовженаШамбреленом у 19 столітті.Ланди стали одним з найбагат-ших лісових районів Франції.Лісопильні заводи, паперові фаб-рики, виробництво смол розвива-ються на цих землях. une lande — степ; пісчанапустеляun sol de sable — пісчанийгрунтune plaine — рівнинаsablonneux, -euse — пісчаний, -аmarйcageux, -euse —болотистий, -аun assйchement — осушенняDiscussion Qu’est-ce que c’est que les Landes? Oщ se trouvent les Landes? Comment йtait cette rйgion jusqu’au 19 siиcle? Qui a entrepris l’assйchement des Landes? Quelle industrie il y a lа aujourd’hui? Vocabulaireune plantation — насадженняune progression — розповсю-дження, просуванняsauver — рятуватиforestier, -iиre — лісовий, -аune scierie — лісопильний заводrйsigneux, -euse — смолистий, -аestival, -e — літній, -я• Франція117C’est la construction des cheminsde fer qui a permis l’exploitationdes forкts.En 1970 a йtй crйй le parc naturelrйgionnal des Landes de Gascogne(206 000 hectares).Le long de la cфte il y a beaucoupde stations balnйaires.Le littoral et la forкt y attirent desamateurs du tourisme estival et dela pкche.Експлуатація лісового господар-ства стала можливою після бу-дівництва залізниць.У 1970 році в Ландах Гасконі бувстворений регіональний природ-ний парк (206 000 гектарів).Багато морських курортів тяг-нуться уздовж узбережжя.Узбережжя і ліс привертаютьсюди любителів літнього туризмуі рибного лову.• Rhфne-AlpesRhфne-Alpes c’est une rйgion franзai-se qui comprend 8 dйpartements.Elle occupe 43 700 km2 (12,8 % duterritoire nationale).Sa population est plus de 5 millionsd’habitants (11 % de la populationfranзaise).Rhфne-Alpes comprend la par-tie orientale du Massif Centralа l’ouest, le Jura mйridional et lesAlpes du Nord de l’est.• Рона-АльпиРона-Альпи — це французький ре-гіон, що включає 8 департаментів.Він займає 43 700 км2(12,8 % національної території).Його населення понад 5 мільйо-нів жителів (11 % населення).Рона-Альпи — це східна частинаЦентрального масиву на заході,південна частина Юра і ПівнічніАльпи на сході. 118La France •Entre les montagnes s’ouvre un en-semble de plaines et des plateaux,arrosй par la Saфne et par le Rhфne.On l’appelle le couloir rhфdanien.L’agriculture reflиte les donnйesphysiques de cette rйgion.Les productions animales, cйrйales,les vignobles, les cultures fruitiиresy sont dйveloppйs.Mais la rйgion ne doit son unitй niau relief, ni au climat.Ce sont l’existence et les activitйsde Lyon qui ont dйterminй la forma-tion de cette rйgion.D’aprиs le nombre de ses habi-tants, l’agglomйration lyonnaiseest la deuxiиme agglomйration deFrance (1,1 million d’habitants).De nombreuses centrales йlectri-ques atomiques, fonctionnent sur leRhфne.En hiver les Alpes offrent de vastesdomaines skiables.Mais beaucoup de touristes vien-nent aussi en йtй pour faire du skid’йtй sur les glaciers.On peut faire des promenades enmontagne ou au bord des lacs; desexcursions en Suisse ou en Italie.Mais une attraction particuliиre: leMont-Blanc — la montagne la plushaute d’Europe (4 807).Між горами відкривається комп-лекс рівнин і плоскогір’їв, зрошу-ваний Соною і Роною.Його називають ронським кори-дором.Сільське господарство визнача-ється природними особливостямицього регіону.Тут розвинене тваринництво, ви-рощування зернових культур, ви-ноградників, фруктів.Але ні рельєф, ні клімат не ста-ли поштовхом утворення цієї об-ласті.Цим поштовхом є існування і ді-яльність міста Ліон.За кількістю жителів Ліонськийагломерат другий у Франції(1,1 мільйона жителів).Числені атомні електростанціїпрацюють на Роні.Узимку Альпи пропонують великіпростори для лижного спорту.Але багато туристів приїжджаютьсюди влітку, щоб покататися налижах на льодовиках.Можна погуляти в горах чи бе-регами озер; здійснити екскурсіїв Швейцарію або Італію.Але особливо приваблива най-вища гора в Європі — Монблан(4807 м).Vocabulairecomprendre — знати; включатиun couloir — коридорв себеun plateau — плоскогір’яarroser — поливати, зрошуватиrefleter — відбивати,зображувати, відображуватиune donnйe — дані • Франція119un vignoble — виноградник une agglomйration — агломерат,une existence — скупченняіснуванняskiable — лижний, -аDiscussion Combien de dйpartement comprend la rйgion Rhфne-Alpes? Quel territoire occupe-t-elle? Quels massifs montagneux comprend cette rйgion? Qu’est-ce que c’est que le couloire rhфdanien? Quelle ville est le cњur de la rйgion et pourquoi? • AuvergneL’Auvergne, c’est une rйgion ducentre du Massif Central.C’est une terre de volcans йteintset de dйpфts de lave.L’Auvergne a un riche passй.Au 1 siиcle de notre иre le grandhйros de l’histoire auvergnate futVercingйtorix.Le chef gaulois, il s’opposa а l’inva-sion des Romains.Et l’Auvergne fut le dernier paysgaulois qui devint romain.Le massif montagneux fut jusqu’au19 siиcle un obstacle aux communi-cations avec cette rйgion.Cette difficultй de pйnйtration expli-que en partie son histoire.Pendant la guerre de Cent Ans, lesAnglais ne purent jamais soumettreentiиrement l’Auvergne.Le massif volcanique c’est le cњurde l’Auvergne.Il se divise en trois rйgions: Puy deDфme, qui s’йlиve а 1465 mиtres;l’immense cratиre de Cantal, le plusancien des volcans, qui atteint1858 mиtres; le massif du Mont-Dore, qui a 1886 mиtres.• ОверньОвернь — регіон у самому цен-трі Центрального Масиву.Це країна погаслих вулканів і ла-вових відкладень.Овернь має багате минуле.Відомим героєм в історії Овернів 1 столітті був Версенжеторікс.Вождь Галлів, він протистояв на-валі римлян.І Овернь стала останньою галль-ською землею, завойованою рим-лянами.Гірський масив до 19 століттябув перешкодою для шляхів спо-лучення з цим регіоном.Цією перешкодою для проникнен-ня і пояснюється частково історіяцього краю.Під час Столітньої війни англійцітак і не змогли остаточно скоритиОвернь.Вулканічний масив — це серцеОверні.Він поділяється на три частини:Пюї де Дом, висотою до 1465 ме-трів; величезний кратер Канталь,найдавніший вулкан, що досягає1858 метрів; масив Монт-Дор —до 1886 метрів. йteindre — гаснутиun passй — минулеauvernate; un auvernat, -e —оверньський, -а; овернець,овернійкаopposer (s’) — протистоятиune difficultй — перешкода,трудністьDiscussion Est-ce que l’Auvergne se trouve dans le centre du MassifArmoricain? Qui fut le grand hйros de l’histoire auvernate au premier siиcle? Qu’est-ce qui est le cњur de l’Auvergne? En quoi se divise le Massif volcanique? Oщ sont des pвturages dans ce pays? 120La France •Le volcan de Cantal n’est plusqu’une ruine maintenant et ressem-ble а une sombre forteresse dont ledonjon c’est йcroulй.La gueule du cratиre mesure 10 ki-lomиtres de diamиtre.Il est entourй d’autres sommets.Le paysage de cette assemblйe estmagnifique.Les montagnes sont couvertesd’une herbe et les Auvergnats lesutilisent comme pвturages.Зараз вулкан Канталь являє со-бою руїни і схожий на похмуруфортецю з вежею, що обвали-лася.Жерло вулкана досягає 10 кіло-метрів у діаметрі.Він оточений іншими вершинами.І вид цього гурту велетнівчудовий.Гори вкриті травою, і жителіОверні використовують їх як па-совиська.Vocabulaireun obstacle — перешкодаune pйnйtration — проникненняsoumettre — підкоритиun volcan — вулканune gueule — глотка, жерло,кратерun patыrage — пасовисько• Clermont-FerrandClermont-Ferrand est une ville prin-cipale d’Auvergne.Elle se trouve au croisement desroutes qui rйunissent а travers leMassif Central la France du nordа la France du Midi.Son nom mкme indique que la villese compose de deux parties; c’estau Moyen Age il y avait deux villes:Clermont et Ferrand.• Клермон-ФерранКлермон-Ферран — головне містоОверні.Воно знаходиться на пере-хрещенні доріг, що черезЦентральний Масив поєднуютьпівнічну й південну Францію.Сама назва говорить про те, щомісто складається з двох частин;у Середньовіччі тут було два міс-та: Клермон і Ферран. • Франція121La ville fut au Moyen Age un grandcentre de commerce car elle йtaitsituйe au carrefour des routesoщ circulaient les marchandisesvenant de Lyon, de Bordeaux, deParis.Mais ce n’est pas le commer-ce, c’est l’industrie qui a fait deClermont-Ferrand une grande ville.L’industrie caoutchoutiиre a ga-gnй une importance inattendue au19 siиcle.Cette industrie a vivifiй un grandnombre d’autres activitйs: а cфtйd’elle se sont dйveloppйs la mйtal-lurgie, le textile, l’imprimerie.Clermont-Ferrand est un grand cen-tre intellectuel de la France.Son universitй est trиs connue parson activitй culturelle.Ses йtablissements supйrieurs ontdu prйstige.Et les touristes sont attirйs par lescuriositйs de la ville qui sont nom-breuses.Les vieux quartiers sont trиs cu-rieux.Ici presque tout est construit enlave.La lave rйfroidie a la couleur del’ardoise, ce qui est sombre.Mais la lave a une duretй etune soliditй йgales а celles demarbre.On peut y voir la belle cathйdralegothique, construite en lave grise;une йglise de 11 siиcle, qu’on con-sidиre comme le type le plus par-fait du style romain.У Середньовіччі місто було вели-ким торговельним центром, томущо було розташоване на пере-хрещенні доріг, що ведуть з Ліо-на, Бордо і Парижа.Але не торгівля, а промисловістьзробила Клермон-Ферран вели-ким містом.У 19 столітті виробництво гуминесподівано набуло великого зна-чення.Завдяки цьому виробництвуз’явилася велика кількість іншихгалузей промисловості: мета-лургійна, текстильна, полігра-фічна.Клермон-Ферран — великий про-світницький центр Франції.Його університет відомий своєюкультурною діяльністю.Престижні його вищі навчальнізаклади.А туристів приваблюють численнівизначні пам’ятки міста.Дуже цікаві старі квартали міста.Майже усе тут побудованоз лави.Застигла лава має колір темно-сірого шиферу; це темний колір.Але твердість і міцність лавитака ж, як і мармуру.Тут можна побачити чудовий го-тичний собор, побудований із сі-рої лави, церкву 11 століття, щовважається найкращим зразкомримського стилю. 122La France •Vocabulaireun croisement — перехрещенняindiquer — показувати,указуватиle Moyen Age — середньовіччяun carrefour — перехрещення,перехрестяcaoutchoutier, -iиre — гумовий,гумоваvivifier — породжувати, датинародженняl’imprimerie (f) — поліграфіяune lave — лаваrйfroidir — охолоджуватиune ardoise — шифер, сланецьдля покрівліun marbre — мармурDiscussion De quelle rйgion de la France Clermont-Ferrand est-il le chef-lieu? Pourquoi le nom de cette ville se compose de deux parties? Grвce а quoi Clermont-Ferrand est-il devenu une grande ville? Par quelles curiositйs y sont attirйs des touristes? Quelle cathйdrale rare on peut y voir? • L’йconomie de l’AuvergneL’Auvergne c’est une rйgion essen-tiellement montagneuse.Et la montagne ne produit que depвturages et des bois: l’hiver y estbien long et rigoureux.Mais il y a des terres fйcondescomme la plaine de Limagne.En gйnйral, les terrains volcaniquessont les plus fertiles.La Limagne est arrosйe, en outre,par de nombreux cours d’eau.C’est pourquoi elle produit en abon-dance le blй, le seigle, l’huile, lesfruits et les lйgumes.Mais la Limagne n’occupe que240 km2.Dans le Cantal on fait de bons fro-mages.On peut y voir "des burons"— lespetites maisons basses aux mursйpais et aux toits couvert de pier-res plates.Le buron est divisй en deux parties.• Економіка ОверніОвернь — регіон в основному гір-ський.А в горах тільки пасовиська таліс: зима тут довга і сувора.Але є тут і родючі землі на рівни-ні Лімань.В основному вулканічні землінайплодючіші.Крім того Лімань зрошується чис-ленними ріками.Тому вона виробляє у достат-ку пшеницю, жито, олію, фруктий овочі.Але площа Лімані тільки 240 км2.У Канталі роблять чудовий сир.Тут можна побачити вівчарськіхатини, маленькі, низькі будинкиз товстими стінами і дахом, по-критим плоскими каменями.Хатина поділяється на дві частини. Dans le sud du pays, dans le vil-lage de Roquefort on produit le ro-quefort depuis huit siиcles.Pour la fabrication de roquefort onutilise le lait des brebis.On le ramasse dans les laitiиres deplusieurs endroits.On connaоt le roquefort dans lemonde entier.Mais l’Auvergne c’est un pays plutфtpauvre, peu urbanisй, avec une fai-ble production.Vocabulaireessentiellement — в основномуrigoureux, -euse — суворий, -аfйcond, -e — родючий, -аfertile — плодючий, -аun cours d’eau — річка, воднатечіяen abondance — у достатку,достатньоDiscussion Comment est la rйgion de l’Auvergne? Comment est son climat? Est-ce qu’il y a lа des terres fйcondes? Qu’est-ce qu’on produit dans le Cantal? L’Auvergne est-elle un pays riche? • Франція123La premiиre est l’habitation desbergers et aussi la fabrique du fro-mage du Cantal.La seconde piиce du buron est unecave oщ le fromage mыrit au frais.Перша служить житлом для пас-тухів і приміщенням для виробни-цтва кантальського сиру.Друга кімната хатини служитьпідвалом, де на свіжому повітрівизріває сир.На півдні регіону в селі Рокфоруже протягом восьми століть ви-робляється сир рокфор.Для виробництва рокфору вико-ристовується молоко овець.Його збирають в усіх околишніхмолочарнях.Сир рокфор відомий в усьомусвіті.Але Овернь скоріше бідний край,що має мало міст і слабке вироб-ництво.un "buron" — колиба,вівчарська хатинайpais, -se — густий, -а; товс-тий, -аmыrir — зріти; визрівати;стигнутиun endroit — місце; невеликепоселення• Poitou-CharentesPoitou-Charentes c’est une rйgionfranзaise du Centre-Ouest.Cette rйgion correspond au seuilqui, а l’ouest du Massif Central, as-sure le passage du Bassin Parisienau Bassin aquitain.• Пуату-ШарантаПуату-Шаранта — центрально-за-хідний регіон Франції.Цей регіон у західній частиніЦентрального Масиву утворюєпрохід від Паризького басейну доАквітанського. 124La France •C’est une rйgion essentiellementagricole.On y cultive le blй, l’orge, l’avoine.Il y a beaucoup de coopйrativeslaitiиres.Mais l’atout majeur des Charentesest leur cognac, fort apprйciabledans le pays et а l’йtranger.Sa production atteint plus de100 millions bouteilles par an, dont80 % sont exportйes (pour 350 mil-lions d’euros environs).Ses 4 villes pricipales: Angoulкme,Poitiers (chef-lieu), La Rochelle etChвtellrault ont une histoire йmou-vante.C’est а Poitiers que Charles Martela йcrasй les Arabes en 732.Les Arabes venaient de conquйrirl’Espagne et menaзaient la civilisa-tion chrйtienne.C’est pourquoi cette bataille йtaittrиs importante pour la Gaulle: elleavait dйcidй son sort.Angoulкme est une ville trиs an-cienne.Marguerite d’Angoulкme reine deNavarre, sњur de Franзois 1-er etgrand-mиre de Henri IV, y naquоt,en 1492.Elle connaissaоt 6 langues et йtaitun йcrivain de talent.Au 15 siиcle La Rochelle, le portde commerce, йtait prospиre.Des grandes quantitйs d’йpices,de sucre, de cafй, de vanille etde bois dur prйcieux, venait duCanada et des Antilles.Цей регіон переважно аграрний.Тут вирощують пшеницю, ячмінь,овес.Тут багато молочних коопе-ративів.Але козирна карта жителів Ша-ранти — це коньяк, що високо ці-нується у країні та поза її межами.Його виробництво досягає по-над 100 мільйонів пляшок на рік,80 % яких експортуються(на 350 млн євро приблизно).Чотири головних міста цього ре-гіону: Ангулем, Пуатьє (адміні-стративний центр), Ла Рошельі Шательро — мають захоплюючуісторію розвитку.Саме в Пуатьє Шарль Мартельрозбив арабів у 732 році.Араби тільки-но завоювалиІспанію і загрожували християн-ській культурі.Тому цей бій мав дуже великезначення для Галлії: він вирішу-вав її долю.Ангулем — дуже стародавнємісто.У 1492 році тут народиласяМаргарита Ангулемська, короле-ва Наварри, сестра Франціска Iі бабуся Генріха IV.Вона знала 6 мов і була талано-витою письменницею.У 15 столітті процвітав торговийпорт Ла-Рошель.Прянощі, кава, цукор, ваніль, цін-ні породи дерева привозилисясюди у великих кількостях з Кана-ди й Антильських островів. correspodre — відповідатиun seuil — порігun passage — перехідlaitier, -iиre — молочний, -аun atout — козир; козирна картаDiscussion Pourquoi cette rйgion correspond-elle а un seuil? Est-ce une rйgion industrielle oщ bien essentiellement agricole? Qu’est-ce qu’on y cultive? Qu’est-ce qui est l’atout majeur des Charents? Quels йpisodes historiques sont les plus cйlиbres de ce pays? • Франція125Au 17 siиcle, pendant les guerres dereligion La Rochelle devient la cita-delle des protestants ou huguenots.La rйsistance des ses habitantspendant le siиge que Richelieu faitsubir а ses habitants, en 1627—1628, est restйe cйlиbre.Aujourd’hui on peut y voir un grandnombre de touristes admirant sesvieux quartiers qui ont beaucoup decharme et d’originalitй.У 17 столітті під час релігійнихвоєн Ла-Рошель стала цитадел-лю протестантів (чи гугенотів).Опір жителів міста під час об-логи, що організував Рішельєв 1627—1628 роках, залишивсяв пам’яті нащадків.Сьогодні тут можна побачитичисленних туристів, що милують-ся старими кварталами, повнимизачарування й оригінальності.Vocabulaireatteindre — досягатийmouvant, -e — захоплюючий, -аun sort; un destin — доля;фортуна• PoitiersLa ville de Poitiers est la capitalede la rйgion Poitou-Charentes.L’antique Limonum, capitale deCeltes fut а l’йpoque gallo-romainel’une des plus importantes citйs dela province d’Aquitaine.Christianisйe au cours du 3 siиcle,la ville devint l’un des grands cen-tres religieux de la Gaulle.Pendant la guerre de Cent Ans leplateau de Maupertuis au nord dela ville fut le thйвtre de la bataille.A l’йpoque de la Rйforme, Poitiers futle thйвtre de sanglants combats entreles catholiques et les huguenots.• ПуатьєМісто Пуатьє — столиця Пуату-Шаранти.Стародавній Лімонем, столицякельтів, у галло-римську епохубув одним з великих міст провін-ції Аквітанія.Прийнявши християнство в 3 сто-літті, місто стало важливим релі-гійним центром Галлії.Під час Столітньої війни платоМопертюі на півночі міста сталополем бою.В епоху Реформації Пуатьє ста-ло театром кровопролитних боївміж католиками та гугенотами. 126La France •En 1432 Charles VII y fonda uneuniversitй dont la renommйe s’йten-dit rapidement hors des limites dela province.Aujourd’hui la ville compte prиs de176 000 habitants.Elle est cйlиbre par ses йglises quisont trиs belles.La plus cйlиbre est, sans doute,Notre-Dame-la-Grande (12 siиcle).La richesse de ses sculptures enfait le monument le plus prйcieuxde l’art romain et une des gloiresde Poitiers.La ville possиde un des plus re-marquables et, probablement, leplus ancien monument chrйtien quiexiste en France — le baptistиrede Saint-Jean.Il fut construit au milieu du 4 siиcle.A partir de 10 siйcle, il devint йgli-se.A prйsent on y a organisй unMusйe lapidaire.Poitiers c’est aussi la ville moderne.De vastes quartiers rйsidentiellesse dйveloppent, formant une agglo-mйration.У 1432 році Карл VII заснувавтам університет, слава якогошвидко поширилася за межамипровінції.Сьогодні місто нараховує близько176 000 жителів.Воно славиться дуже красивимицерковними спорудами.Найвідоміша церква — це,без сумніву, церква ВеликоїБогоматері (12 століття).Завдяки чудовим скульптурнимроботам церква стала найдорого-ціннішим пам’ятником римськогомистецтва і гордістю Пуатьє.У місті розташований один із чудо-вих і, можливо, найдавніших пам’ят-ників християнства, що існуютьу Франції,— каплиця для обрядухрещення, баптистерій Сен-Жан.Він був побудований у середині4 століття.Починаючи з 10 століття він ставцерквою.Зараз там музей скульптури.Пуатьє також сучасне місто.Великі житлові квартали розвива-ються, створюючи агломерацію.Vocabulairechristianiser (se); кtre… —приймати християнствоun musйe lapidaire — музейскульптуриsanglant, -e — кровавий, -а;кровопролитний, -аun huguenot, une huguenote —гугенот, -каrapidement — швидкоprйcieux, -euse —найдорогоцінніший, -аla gloire — славаprobablement — можливо;очевидноun baptistиre — каплиця дляобряду хрещенняun lapidaire — огранювальникдіамантів; ювелір • Франція127Discussion Poitiers de quelle rйgion est cette ville le chef-lieu? De quoi fut cette ville а l’йpoque de la Rйforme? Qu’est-ce que Charles VII y fonda en 1432? Quel ancien monument chrйtien la ville possиde-t-elle? Quand fut construit ce baptistиre? • La CamargueLa Camargue est une rйgion deProvence, situйe entre deux bran-ches du delta du Rhфne.Son йtendue est de 75 000 hectaresdont 26 en marais et en йtangs.Le sol est impregnй de sel.Peu d’arbres, sauf au bord des ca-naux d’irrigation, mais а perte devue, d’immenses prairies, domainedes taureaux, des chevaux et desgardeurs.L’eau potable est rare, mais non lesmoustiques.A travers les sables mouvants,on pйnиtre dans le cњur de laCamargue.Lа, dans une rйserve naturelle,poussent les plus beaux pins deFrance.Depuis le 19 siиcle le paysage s’esttransformй: digues construites con-tre le fleuve et la mer, travaux dedrainage, crйation de riziиres.Les estivants affluent en Camargue.Il y a en йtй 35 000 habitants auxSaintes-Maries, au lieu de 2000 enhiver.Pour les touristes on organise lespromenades а cheval, on construitles maisons de gardeurs.• КамаргаКамарга — це регіон Провансаль,розташований між двома рукава-ми в дельті Рони.Його площа 75 000 гектарів,26 з яких болота і ставки.Ґрунт там просочений сіллю.Там мало дерев, вони ростутьтільки по берегах іригаційних ка-налів, і, наскільки сягає око,—широкі простори, володіння биків,коней і пастухів.Мало питної води, але багато ко-марів.Через рухомі піски проникаємов серце Камарги.Там, у природному заповідни-ку, ростуть найкрасивіші сосниу Франції.Починаючи з 19 століття ланд-шафт змінився: побудовано за-городжувальні греблі уздовж рікиі моря, проведено дренажні робо-ти, створено рисові поля.У Камаргу приїжджає багато від-почиваючих.У Сент-Марі влітку проживає35 000 чоловік, у той час як узим-ку їх тільки 2000.Для туристів улаштовуються кінніпрогулянки, зводяться вівчарськібудинки (колиби). 128La France •A l’intйrieur elles ont tout le confortmoderne.On peut se promener le long descanaux ou sur la digue а la mer.On peut partir а la pкche.On peut voir les chevaux blancs etles taureaux noirs, qui apparaissentau bord d’un йtang.A la tombйe du soleil, les eauxprennent couleur de cuivre, et lesflamants roses s’envolent par cen-taines pour dessiner dans le cieldes ballets gйomйtriques.Усередині будинки мають усі су-часні вигоди.Можна прогулятися уздовж кана-лів чи греблею.Можна поїхати на риболовлю.Можна подивитися на білих ко-ней і чорних биків, що з’являють-ся на березі ставка.Коли заходить сонце, води на-бувають кольору міді й сотні ро-жевих фламінго злітають у небо,щоб продемонструвати свій чудо-вий синхронний танець.Vocabulaireune branche — рукав; гілкаun delta — дельта (річки)un marais — болотоun йtang — ставокune йtendue — простір, відстаньimprйgner — просочуватиа perte de vue — наскількисягає окоmouvant, -e — рухливий, -аune riziиre — рисове полеune digue — гребляun taureau — бикun flamant — фламінгоDiscussion Oщ est situйe la Camargue? Par quoi est impregnй son sol? Qu’est-ce qu’il y a lа а perte de vue? Y a-t-il beaucoup d’eau potable? Qu’est-ce qu’on y fait depuis le 19-me siиcle? • La BourgogneLa Bourgogne est une rйgion del’est de la France.Trois riviиres la traversent et vontse jeter dans trois mers diffйrentes:la Loire dans l’Ocйan Atlantique, laSeine dans la Manche et la Saфnedans la Mйditerranйe.La capitale de la Bourgogne estDijon.C’est la plus importante ville de cet-te rйgion.• БургундіяБургундія — це регіон на сходіФранції.Три ріки перетинають її і впа-дають у три різні моря: Луарав Атлантичний океан, Сена в Ла-Манш, Сона в Середземне море.Столиця Бургундії — Діжон.Це найбільше місто цьогорегіону. • Франція129C’est une ville d’art, "ville-musйe".Dans la vieille ville, subsis-tent de nombreuses maisons deRenaissance, des hфtels de 17 et18 siиcles.Aujourd’hui Dijon compte 190 000habitants.La Bourgogne est plus une unitй his-torique qu’une unitй gйographique.Sans dйfenses naturelles, elle estouverte de tous les cфtйs.Au 6 siиcle, les Bourgondes ontoccupй cette terre et l’ont appelйeBurgondia.Plus tard, d’autres йtrangers ontvoulu s’installer dans ce pays richeet agrйable.La Bourgogne est cйlиbre par sescathйdrales et les chвteaux.On peut y goыter les cйlиbres es-cargots de Bourgogne, ou bien lafondue bourguignonne.Depuis le temps des Romains lepaysan de la Bourgogne "soigne"sa vigne.La rйgion plantйe en vigne n’estpas grande: 40 kilomиtres de longsur 4 kilomиtres de large.Elle produit donc peu de vin, maisil est si bon qu’il est vendu partout,en France et а l’йtranger.Це місто мистецтва, місто-музей.У стародавній частині міс-та ще багато будинків епохиВідродження, особняків17 і 18 сторіч.Зараз у Діжоні 190 000 жителів.Бургундія — регіон більше істо-ричний, ніж географічний.Не маючи природного захисту,вона відкрита з усіх боків.У 6 столітті бургундці завою-вали цю територію і назвали їїБургундією.Пізніше й інші чужоземці захотілиоселитися на цій багатій і благо-датній землі.Бургундія відома своїми собора-ми й замками.Тут можна спробувати знаме-нитих виноградних равликів, чифондю по-бургундському.Ще за римлян селянин Бургундії«пестував» (обробляв) свій вино-градник.Територія, засаджена виноград-никами, не дуже велика: 40 кі-лометрів у довжину і 4 кілометрив ширину.Там виробляється не дуже бага-то вина, але воно таке смачне,що продається у Франції і поза їїмежами.Vocabulairesubsister — існуватиune unitй — єдність; уніяune dйfense — захист; оборонаgoыter — смакуватиune fondue bourguignone —бургундська страва — фондюfondre — плавити, розтопити,танутиpeu de — трохи; не дуже багатоvendre — продавати 130La France •Discussion Quelles riviиres traversent la Bourgogne? Quelle ville est le chef-lieu de cette rйgion? Combien d’habitants compte Dijon? Pourquoi on appelle Dijon "la ville-musйe"? En quoi est riche la Bourgogne? • Les Pays de la LoireA l’inverse de la Bretagne et de laNormandie, les pays de la Loireont йtй toujours morcelйs en peti-tes provinces: Orlйanais, Touraine,Anjou, Berry, Poitou, Maine.Mais leur passй historique et leurйconomie йtaient diffйrents.D’aprиs la derniиre division adminis-trative, ces provinces sont regrou-pйes en trois rйgions: Les Paysde la Loire (chef-lieu Nantes) oщsont entrйs le Maine et l’Anjou; LeCentre (chef-lieu Orlйans) avec l’Or-lйanais, et la Touraine; le Poitou-Charentes (chef-lieu Poitiers).Toutes les provinces traversйes parla Loire sont des pays agricoles.On y cultive des cйrйales et descultures maraоchиres.Grвce а leur position mйridionale etau voisinage de la mer, les Paysde la Loire ont un climat doux.Les hivers sont tiиdes, les йtйssont chauds et ensoleillйs.On y trouve des figuiers, des ci-tronniers, de la vigne.Il y a beaucoup de falaises blan-ches de tuffeau, une belle pierre detaille, dans la vallйe de la Loire.Ceci a contribuй а faire de la Loireun fleuve bordй de cathйdrales etde chвteaux.• Землі (краї) ЛуариНа відміну від Бретані і Норман-дії, регіони Луари завжди булирозділені на невеликі провін-ції: Орлеан, Турень, Анжу, Беррі,Пуату, Мен.Але їх минуле й економічне ста-новище різні.Відповідно до останнього адміні-стративного розподілу ці провін-ції об’єднані в три регіони: РегіонЛуари (головне місто — Нант),куди ввійшли Мен і Анжу; Центр(головне місто — Орлеан), увійшлиОрлеан і Турень; Пуату-Шаранта(головне місто — Пуатьє).Усі провінції, якими протікаєЛуара, сільськогосподарські.Там вирощують зернові і городнікультури.Завдяки південному положеннюі сусідству моря регіони Луаримають м’який клімат.Зима — тепла, літо — жарке і со-нячне.Там ростуть фігові й цитрусовідерева, виноградники.У долині Луари багато скель з бі-лого піщаника, чудового будівель-ного каменю.Це сприяло виникненню на бере-гах Луари соборів і замків. • Франція131De tous les fleuves de France,c’est la Loire qui porte les premierset les plus nombreux ponts.Il y a peu de villes importantesdans ces rйgions agricoles.Dans la rйgion Pays de la Loire cesont, avant tout, Nantes et Saint-Nazaire, centres industriels impor-tants.Le Mans, est un berceau de l’in-dustrie automobile.Angers est le centre et marchйagricole.Les derniers temps, grвce а l’indus-trialisation de ces pays et au dйve-loppement du tourisme, ces rйgionssont aujourd’hui en pleine mutation.З усіх рік Франції саме тут з’яви-лися перші й численні мости.У цьому сільськогосподарськомурегіоні мало великих міст.У регіоні Луари це, насамперед,Нант і Сен-Назер, великі промис-лові центри.Ле Ман — колиска автомобільноїпромисловості.Анжер — сільськогосподарськийцентр і ринок.Останнім часом, завдяки розвит-кові промисловості й туризму, цейкрай переживає значні зміни.Vocabulaireа l’inverse de. — на відмінувід.morceler en — розділяти нашматки; шматуватиregrouper — об’єднувати;групуватиune culture maraоchиre —городня культураmйridional, -e — південний, -аun tuffeau — туф; білийпіщаникcontribuer — вкладати;сприяти, вноситикtre en pleine mutation — бутив розпалі змін; переживатизміниDiscussion Pourquoi les pays de la Loire sont toujours а l’inverse de la Bretagneet la Normandie? En quelles provinces sont morcйlйs les pays de la Loire? En combien de rйgions sont regroupйes ces provinces? Qu’est-ce qu’on y cultive? Quelles villes importantes y a-t-il dans les pays de la Loire? • NantesNantes, la capitale des Pays de laLoire, est une ville d’origine gau-loise.Les Bretons s’y font leur capitaleau 4 siйcle.• НантНант, столиця Регіону Луари, міс-то галльського походження.Бретонці заснували там своюстолицю в 4 столітті. 132La France •Vers la fin du 15 siйcle, Nantescomme toute la Bretagne, est rйu-nie а la France, aprиs le mariaged’Anne de Bretagne et de Louis XII.La ville est situйe au fond de l’es-tuaire а 50 kilomиtres de la mer.Avec Saint-Nazaire, situйe а l’en-semble portuaire Nantes-Saint-Nazaire.C’est le quatriиme port franзais.Son trafic atteint aujourd’hui environ20 millions de tonnes.Les industries sont bien dйvelop-pйes dans cette rйgion.Ce sont des raffineries de pйtro-le, des usines pйtrochimiques, lamйtallurgie du cuivre, de l’alumi-nium, des moteurs pour la marine,d’autres.A Saint-Nazaire, se trouvent lesprincipaux chantiers navals franзais.A Nantes dominent les industriesalimentaires: raffineries de sucre,biscuiteries, conserveries, chocola-teries.Il y a beaucoup de choses, qu’onpeut voir а Nantes.Par exemple, tout un quartier duMoyen Age subsiste encore autourde l’Eglise Sainte-Croix.La cathйdrale Saint-Pierre, fondйevers le milieu du 4 siиcle et re-construite aux 15—19 siиcles esttrиs belle.Dans ce magnifique vaisseau, letombeau de Franзois II de Bretagneet de sa femme constitue l’un desmeilleurs monuments de la sculp-ture et de l’architecture.Наприкінці 15 століття після шлю-бу Анни Бретонської і ЛюдовікаXII, Нант, як і вся Бретань, бувприєднаний до Франції.Місто розташоване в усті ріки, за50 кілометрів від моря.З містом Сен-Назер, розташова-ним ближче до моря, вони скла-дають портовий комплекс Нант-Сен-Назер.Це четвертий за значеннямфранцузький порт.Його вантажообіг сягає нині20 мільйонів тонн.Промисловість у цьому регіонідуже розвинена.Це нафтопереробні, нафтохімічнізаводи, металургійні заводи з ви-робництва міді й алюмінію, ви-робництво двигунів для морсько-го флоту й інше.У Сен-Назері знаходяться основ-ні суднобудівні верфі Франції.У Нанті переважає харчова про-мисловість: цукрорафінадні заво-ди, бісквітні фабрики, консервнізаводи, шоколадні фабрики.У Нанті можна багато чого поди-витися.Наприклад, цілий середньовічнийквартал, що ще існує навколоЦеркви Святого Хреста.Собор Святого Петра, заснова-ний близько середини 14 століттяі реконструйований у 15—19 сто-літтях, дуже красивий.У цьому прекрасному нефі (спо-руді) одним із кращих скуль-птурних і архітектурних пам’ят-ників є гробниця Франціска IIБретонського і його дружини. кtre d’origine — бути запоходженнямvers la fin de. — наприкінціun mariage — весілля; шлюб;мар’яжun estuaire — гирло; лиманportuaire — портовий, -аun trafic — вантажообіг; торгівляDiscussion De quelle origine est la ville de Nantes? Quand elle fut rйunie в la France? Oщ est situй Nantes? Quelles sont ses industries? Qu’est-ce qui se trouve а Saint-Nazaire? • Франція133Vocabulaireune raffinerie (de pйtrole) —нафтопереробний комплексun chantier naval —суднобудівельна верф,корабельнаun vaisseau — неф (церковний);корабель, човен• Le chвteau de ChambordLe chвteau de Chambord est undes premiers chвteaux construitsdans la vallйe de la Loire.Il est construit pour la chasse duroi de la France Franзois 1-er.Ce chвteau magique avec ses toursbleues "ressemble а une grande vil-le de l’Orient".Il est construit sur le modиle d’unchвteau fйodal proprement dit,construit en carrй.Aux quatre coins de ce carrй setrouvent des tours rondes.Le chвteau se prolonge de deuxcфtйs par deux ailes qui aboutissentaussi а deux tours.Une des particularitйs de ce chв-teau est le toit en terrasse avec denombreuses tourelles et cheminйes,dйcorйes de sculptures.Les dames de la cour se prome-naient sur ce toit en suivant leschasses et les tournois.• Замок ШамборЗамок Шамбор — один із першихзамків, побудованих на земляхЛуари.Він побудований для полюваннякороля Франції Франціска I.Цей чарівний замок із синіми ве-жами «схожий на велике східнемісто».Він побудований, відверто кажу-чи, як феодальний замок у форміквадрата.На кожному з чотирьох кутів цьо-го квадрата знаходяться круглівежі.Із двох сторін замок має два біч-них крила, які закінчуються такождвома вежами.Однією з особливостей цьогозамку є дах з терасами з числен-ними башточками і димоходами,прикрашеними скульптурами.Придворні дами прогулювалисяна даху, спостерігаючи за полю-ванням і турнірами. 134La France •Dans le chвteau il y a prиs de400 salles et chambres.On ne sait pas exactement le nomde l’architecte de cet ensemblemerveilleux.Peur-кtre mкme Lйonard de Vinciqui est mort quelques mois avant lafin des travaux, au Clos-Lucй, nonloin d’Amboise.On sait seulement que 1800ouvriers travaillaient sur le chantierde ce chвteau pendant 15 ans, de1519 а 1534.A prйsent, le chвteau est propriйtйde l’Etat.Les touristes, venus de quatre coinsdu monde, y vont tous les jours.On y donne des reprйsentationsthйвtrales.Depuis 1952, on y organise desspectacles "Son et lumiиres" quifont revivre la vie d’autrefois duchвteau.У замку близько 400 заліві кімнат.Ім’я архітектора цього чудесногоансамблю точно не відоме.Можливо навіть, що це Леонардода Вінчі, який помер за кількамісяців до закінчення робіту Кло-Люсе, недалеко відАмбуаза.Відомо тільки, що 1800 робітниківтрудилися на будівництві цьогозамку протягом 15 років,з 1519 до 1534 року.Тепер замок є власністю держави.Туристи приїжджають сюди що-денно з усіх куточків світу.Там показують театралізовані ви-стави.Починаючи з 1952 там улашто-вують спектаклі «Звук і світло»,у яких оживає колишнє життязамку.Vocabulaireun chвteau — замокune chasse — полювання;гонитваmagique — чарівний, -а;магічний, -аproprйment dit — відвертокажучиune aile — крило, флігель;бокова будівляune particularitй — особливістьun toit en terrasse — дахз терасами (у вигляді терас)en suivant qch — спостерігатиза чимосьfaire revivre — дозволяєпережити; примушуєпережитиune propriйtй — власністьDiscussion Oщ est construit le Chвteau de Chambord? A quoi bon fut-il construit? Comment est sa construction? Quelles sont la particularitйs de ce chвteau? Qui fut son architecte? Combien d’ouvriers travaillaient sur le chantier et combien d’annйes? • Франція135• Chвteau UssйA la lisiиre de la sombre et mystй-rieuse forкt de Chinon, dominant desa haute silhouette blanche la val-lйe de l’Indre, Ussй, le Chвteau dela Belle au Bois Dormant qui inspiraа Perrault ses cйlиbre contes, est lesymbole mкme du chвteau mйdiйvalpour hardis seigneurs et gentes da-mes, poиtes et contes de fйes.Construit en majeur partie aux 15eet 16e siиcles sur les soubasse-ment d’une forteresse du 11e siи-cle, ses propriйtaires successifslui apportиrent chacun leur touchepersonnelle, lui confйrant ainsi uncharme unique: en 1521 Charlesd’Espinay construisit la chapellecollйgiale avec ses superbes stallesde Jean Goujon.En 1664 le Marquis deValentinay crйa les terrasses а la"Franзaise"dessinйes par Le Nфtre,l’architecte des jardins de Versailles,richement fleuries, et ornйes encoreа ce jour d’orangers dont certainsdatent d’avant 1789, puis en1690 construisit le pavillon consti-tuant l’aile gauche du chвteau.Les chвtelains n’oubliиrent pas pourautant l’intйrieur de leur demeure,amйnageant nottamment au 18esiиcle des appartements royauxdont les murs et les siиges sontencore recouverts de leurs somp-tueuses sieries d’origine et firentrйaliser par les maоtres йbйnistesde leur йpoque des meubles dontla plupart, dйsignйs dans un inven-taire de 1781, ornent encore а cejour les mкme piиces du chвteau.• Юсе, або замок «Сплячоїкрасуні»На межі темного й загадковогоШінонського лісу виділяється своїмвисоким силуетом у долині Ендризамок «Сплячої красуні», який на-дихнув Шарля Перро на йогославнозвісні казки і який є симво-лом середньовічного замку длясміливих вельмож і тендітних гос-подинь, поетів і добрих казок.Побудований у своїй більшостів 15 та 16 століттях на підґрун-тях фортеці 11-го століття, вінзазнав деяких змін володарів,які послідовно ним володіли, за-лишаючи усе ж його самобутнюпривабливість: у 1521 році КарлЕпінейський побудував колегіаль-ну каплицю з чудовими лавкамиЖана Гудона.У 1664 році Маркіз Валентінезробив на французький зразоктераси, що розписав Ле-Нотр,архітектор Версальських садів,пишноквітучими та ще й прикра-шеними апельсиновими деревами,вік яких зчислюється до 1789 року,потім у 1690 році був побудова-ний павільйон, що є нічим іншим,як лівим крилом замку.Мешканці замку не забули і прооздоблення покоїв своєї домів-ки, спорудивши та умеблювавшиу 18 столітті королівські апарта-менти, застеливши їхні стіни і ло-жі пишними натуральними шов-ковими тканинами та примусившикраснодеревців (майстрів тогочасу) зробити меблі, більшість ізяких позначена в перепису1781 року, які ще й досі прикра-шають кімнати замку. 136La France •En 1885 la Comtesse de laRochejacquelin, sans postйritй, lais-sa Ussй а son petit neveu le Comtede Blacas qui l’enrichit de ses col-lections et souvenirs de son ancк-tre le ministre de Louis XVIII.Ussй est restй la propriйtй et larйsidence de ses descendants etconserve ainsi le privilиge et l’attraitunique de pouvoir accueillir ses vi-siteurs dans une grande demeured’autrefois encore habitйe а ce jourpar ses propriйtaires.У 1885 році графиня де ляРошжаклен, у якої не було на-щадків, залишила Юсе своє-му внучатому племіннику ГрафуБлака, який збагатив його по-тім колекціями живопису та су-венірами свого пращура-міністраЛюдовика XVIII.Юсе зостається власністю й міс-цем проживання його нащадків,і таким чином зберігає привілейі особливу здатність принаджува-ти відвідувачів побуватиу величезному стародавньомупомешканні, що й дотеперє місцем проживання його влас-ників.Vocabulairela lisiиre — межаmйdiйval, -e — середньовіч-ний, -аun soubassement — підґрунтяun chвtelain — мешканецьзамку, володар замкуsans postйritй — не маючинащадківun йbйniste — майстер-краснодеревець, столярun attrait — принадженняun ancкtre — пращурDiscussion Quel nom non-officiel port le chвteau Ussй? Oщ se trouve-t-il? Comment est-il? Est-ce qu’on peut le visiter? • Le chвteau de BloisA quelques kilomиtres deChambord se trouve le chвteau deBlois.L’histoire de ce chвteau se confondavec celle de la France.Les rois de France et leurs coursaimaient y faire de longs sйjours.Mais Blois est surtout connu parl’assassinat de Henri de Guise.• Замок БлуаУ декількох кілометрах відШамбора знаходиться замокБлуа.Історія цього замку пов’язана з іс-торією Франції.Королі Франції та їх придворнілюбили там бувати подовгу.Блуа набув популярності черезубивство Генріха де Гіза, що тамздійснилося. • Франція137Il avait йtй tuй d’aprиs l’ordredu roi Henri III le 23 dйcembre1588.La reine-mиre, Catherine deMйdicis meurt aussi а Blois.Trois styles sont prйsentйs dansl’architecture du chвteau: gothique,Renaissance et classique.La construction du chвteauavait йtй commencйe au13 siиcle et continuait au 16 et17 siиcles.La faзade du chвteau a йtй cons-truite sous Franзois 1-er dans lestyle Renaissance.L’une de ses particularitйs est soncйlиbre escalier.Cet escalier a йtй si habilementconstruit que deux personnes dontl’une descend et l’autre monte, pou-vaient le prendre sans se rencon-trer.On suppose que c’est Lйonard deVinci qui a imaginй cet escalier.Franзois 1-er invitait dans sa rй-sidence de Loire les cйlиbres sa-vants et artistes italiens.Parmi eux, on pouvait voir Lйonardde Vinci.Encore une curiositй duchвteau est la fontaine dansla cour.Cette fontaine est le tйmoin destournois poйtiques, qu’on organisaitau 15 siиcle а Blois.Chacun pouvait participer а cestournois depuis Renй d’Anjou, roide Naples, jusqu’au pauvre йcolierFranзois Villon, le premier poиte dela Renaissance.Він був убитий за наказом короляГенріха III 23 грудня 1588 року.Королева-мати Катерина Медічіпомерла також у Блуа.В архітектурі замку представле-ні три стилі: готичний, ренесанс,класичний.Будівництво замку було розпоча-то в 13 столітті і продовжувалосяв 16 і 17 століттях.Фасад замка був побудованийпри Франціску I у стилі ренесанс.Однією з його особливостейє знамениті сходи.Ці сходи були так мистецьки по-будовані, що два чоловіки, з якиходин спускається, а другий під-німається сходами, могли не зу-стрітися.Припускають, що ці сходи вига-дав Леонардо да Вінчі.Франціск I запрошував у своюЛуарську резиденцію відомих іта-лійських учених і акторів.Серед них був Леонардо даВінчі.Ще одна визначна пам’ятка зам-ку — фонтан у дворі.Цей фонтан є свідком поетичнихтурнірів, що проводилися в Блуау 15 столітті.Кожен міг взяти участьу цих турнірах — як РенеАнжуйський, король неаполь-ський, так і бідний школярФрансуа Війон, перший поетепохи Відродження. 138La France •Vocabulaireconfondre (se) — пов’язуватися;змішуватисяun sйjour —перебуванняun assassinat — вбивствоtuer — вбиватиd’aprиs l’ordre de. — занаказомune reine — королеваsupposer — припускатиimaginer — вигадувати,придумати; уявитиinviter — запрошуватиun tйmoin — свідокDiscussion Non loin de quel chвteau cйlиbre se trouve celui de Blois? Par quoi est surtout connu ce chвteau? Quels styles sont prйsentйs dans son architecture? Est-ce que Lйonard de Vinci y йtait? Pourquoi la fontaine du chвteau reprйsente une curiositйs? • Le chвteau d’AmboiseCe chвteau est construit dans deuxstyles: gothique et Renaissance.De nos jours il n’y a que deux ailesdu chвteau ancien qui subsistentencore: "Le logis du roi" et "L’aileLouis XII"."Le logis du roi" (1491—1495) estparallиle а la Loire.Cette aile avait йtй construite parCharles VIII dans le style gothique."L’aile Louis XII" avait йtй construitesous Franзois 1-er.Elle marque le dйbut du styleRenaissance en France.Au nord, au sud et а l’ouest le chв-teau est entourй par une magnifi-que enceinte ornйe de tours.Deux d’entre elles prйsentent uneйtonnante particularitй: leurs esca-liers en colimaзon permettaient ja-dis aux cavaliers de pйnйtrer dansla cour intйrieure, et mкme jus-qu’aux appartements sans descen-dre de cheval.• Замок АмбуазЦей замок побудованийу двох стилях: готичномуі ренесанс.До наших днів збереглися тіль-ки два крила стародавнього зам-ку: «Королівські покої» і «КрилоЛюдовіка XII».«Королівські покої» (1491—1495)побудовані уздовж Луари.Це крило було побудованеКарлом VIII у готичному стилі.«Крило Людовіка XII» було побу-доване за Франціска I.Воно представляє стиль ранньо-го ренесансу у Франції.З півночі, півдня і заходу замокоточений прекрасним поясомукріплень з вежами.Дві з них мають дивну особли-вість: кручені сходи дозволяликолись вершникам, не злазячиз коня, проникати у внутрішнійдвір і навіть у приміщення. Vocabulairejadis — колись; ранішеpйnйtrer — проникати, сягати(досягати)un manoir — невеличкий замок;особнякsйjourner — перебуватиun sous-sol — підвалина,підґрунтяune invention — вигадка;видумкаравликомDiscussion Qu’est-ce qu’il y a de nos jours dans deux ailes du chвteau quisubsistent encore? Qu’est-ce que marque "l’aile Louis XII"? Quelle particularitй йtonnante y a-t-il dans deux tours du chвteau? Qu’est-ce que c’est que le manoir Clos-Lucй? Qu’est-ce qu’on peut voir au musйe Clos-Lucй? • Франція139Non loin d’Amboise se trouve lemanoir Clos-Lucй, qui est surtoutconnu pour avoir йtй la demeure deLйonard de Vinci.Il y a sйjournй sur l’invitation deFranзois 1er.Il vivait au Clos-Lucй jusqu’а samort, survenue le 2 mai 1519.Dans la chapelle du chвteau onpeut voir le tombeau du peintre.On sait que Lйonard de Vinci йtaitnon seulement peintre, mais sculp-teur, architecte, йcrivain, musicien,ingйnieur.Dans les salles du sous-sol du ma-noir de Clos-Lucй se trouve un pe-tit musйe consacrй au maоtre ita-lien.On peut y voir rйalisйes la plurartdes maquettes de ses inventions,dont le char de combat, le sous-marin, les machines volantes etmкme le parachute.Недалеко від замку Амбуаз роз-ташований невеличкий замокКло-Люсе, відомий тим, що тутжив Леонардо да Вінчі.Він знаходився там на запрошен-ня Франціска I.У Кло-Люсе він жив до дня смер-ті 2 травня 1519 року.У каплиці замку можна побачитимогилу художника.Відомо, що Леонардо да Вінчі бувне тільки художником, але і скуль-птором, архітектором, письменни-ком, музикантом, інженером.У підземній галереї особнякаКло-Люсе розмістився невеликиймузей, присвячений італійськомумайстрові.Тут можна побачити велику час-тину моделей, виконаних за йогокресленнями: танк, підводний чо-вен, літаючі апарати і навіть па-рашут.subsister — існувати, житиde nos jours — у наші дні,заразun logis — покої, ложа, житлоmarquer — відзначати,вказувати на. ; бути ознакоюune enceinte — пояс, смугаun escalier en calimaзons —кручені сходи; сходи 140La France •• Le chвteau deChenonceauxLe chвteau de Chenonceaux est leplus visitй et le plus cйlиbre.Chaque annйe plus de 900 000 tou-ristes y viennent.Le chвteau de Chenonceaux est lesymbole de l’amour de Henri II etde sa favorite Diane de Poitiers.Il est le plus extraordinaire de tousles chвteaux de la Loire.Le chвteau se trouve sur le Cher,un des affluents de la Loire.Il est construit sur le pont qui en-jambe le Cher.Des fenкtres de ce chвteau onpeut suivre le vol des hirondellesqui disparaissent sous les archesdu pont.Le magnifique chвteau est bвtidans le style Renaissance.Le chвteau est entourй de deuxjardins qui portent les noms dedeux femmes: Diane de Poitiers etCatherine de Mйdicis.On l’avait construit entre 1513 et1521.On l’appelle souvent le chвteau desix femmes parce que depuis l’йpo-que de Franзois 1er, il a appartenuа six grandes dames qui l’on faitconstruire et dйcorer.Parmi ces dames les plus cйlи-bres йtaient Diane de Poitiers etCatherine de Mйdicis, favorite etfemme de Henri II.L’architecte qui a construit cechвteau-pont s’appelait PhilibertDelorme.• Замок ШенонсоЗамок Шенонсо — найвідвідувані-ший і найвідоміший.Щороку більше 900 000 туристівприїжджають туди.Замок Шенонсо є символом лю-бові Генріха II і його фавориткиДіани де Пуатьє.Він надзвичайний з усіх замківЛуари.Замок розташований на річціШер, одній із приток Луари.Він побудований на мосту, щоперетнув ріку Шер.З вікон замку можна спостерігатиза польотом ластівок, що зника-ють під арками моста.Чудовий замок побудованийу стилі Ренесансу.Замок оточений двома садка-ми, названими на честь двох жі-нок: Діани де Пуатьє та КатериниМедічі.Він був побудований у 1513—1521 роках.Часто його називають «замкомшести жінок», тому що, почина-ючи з часу правління ФранціскаI, він належав шістьом знатнимдамам, які перебудовували йогоі прикрашали.Серед цих знатних дам найвідо-мішими були Діана де Пуатьеі Катерина Медічі, фавориткаі дружина Генріха II.Архітектора, який звів цей замок-міст, звали Філібер Делорм. extraordinaire — незвичний;надзвичайнийun affluent — притокаenjamber — перетинати,охоплюватиune hirondelle — ластівкаune arche — арка, отвір мостуDiscussion Pourquoi le chвteau de Chenonceau est le plus visitй et le plusconnu? Combien de touristes y viennent chaque annйe? De quel amour est-il le symbole? Est-il le plus extraordinaire de tous les chвteaux de la Loire? Comment est celui-ci? Pourquoi l’appelle-t-on souvent "le chвteau de six femmes"? • Франція141Du temps de Catherine de Mйdicis,Ph. Delorme avait construit la cй-lиbre galerie а deux йtages, sur lepont mкme.Cette galerie servait de salle pourles bals et les fкtes qu’on donnaitsouvent au chвteau.Rien en France а l’йpoque n’йtaitaussi йblouissant que les fкtes deChenonceaux.При Катерині Медічі Ф. Делормпобудував відому двоповерховугалерею на самому мосту.Ця галерея служила залою длябалів і свят, що часто влаштову-валися в замку.У Франції того часу не було ні-чого більш сліпучого, ніж святав замку Шенонсо.Vocabulaireporter le nom de — носити ім’я,називатися на честь кого-небудьdepuis l’йpoque — з часу, відтодійblouir — сліпити (очі);осліпляти• Le chвteau de ChaumontLe chвteau de Chaumont se trouvesur la rive gauche de la Loire.Son nom provient de "chaud-mont".Le chвteau date du 10 siиcle.Il est mi-fйodal, mi-Renaissance.Le chвteau possиde un pont-levis.Ses grosses tours sont percйes defenкtres.• Замок ШомонЗамок Шомон знаходиться на лі-вому березі Луари.Його назва походить від «гора,обійнята полум’ям».Замок побудований у 10 столітті.Наполовину — це замок епохиВідродження, наполовину фео-дальний.Замок має звідний міст.Його товсті вежі прорізанівікнами. 142La France •Les murs sont ornйs de motifssculptйs: une sorte de petite monta-gne d’oщ sortent des flammes.Cela signifie "chaud-mont"(Chaumont).L’histoire du chвteau est liйe aunom de Catherine de Mйdicis.Elle aimait y passer le temps encompagnie de son astronome etdevin, Ruggieri.Il y avait une riche bibliothиque etune observatoire dans le chвteau.Une lйgende affirme, qu’un jourRuggieri lui avait prйdit le destin deses fils et l’ascension au trфne fran-зais de Henri de Bourbon, le futurHenri IV.Aprиs cela, la reine avait quittй lechвteau pour toujours.A prйsent, dans les salles du chв-teau on peut voir des gobelins quidatent du 15 siиcle avec les imagesallйgoriques des planиtes et desjours de la semaine.Chaque йtй а Chaumont on organisele Festival International des Jardins,connu dans le monde entier.Його стіни прикрашені скульптур-ними зображеннями гори, з якоївиривається полум’я.Це значить Шомон.Історія замку пов’язана з ім’ямКатерини Медічі.Вона любила проводити там часу товаристві свого астронома і ві-щуна Руджері.У замку була багата бібліотекай обсерваторія.За ствердженням легенди, одногоразу Руджері напророчив їй долюїї синів і сходження на французь-кий престол Генріха Бурбонського,майбутнього Генріха IV.Після цього королева залишилазамок назавжди.Зараз у замку можна побачитигобелени 15 століття з алегорич-ними зображеннями планет і днівтижня.Кожне літо в Шомоні проводятьМіжнародний Фестиваль Садів,відомий в усьому світі.Vocabulaireprovenir — походитиdater de — починатися,вважатися, брати початокun pont-levis — звідний містpercer — прорізати, пробурити,пробити (дірки)une flamme — полум’я;пристрастьun devin — віщунprйdire — пророчитиune lйgende — легенда; написна монетіune ascention au trфne —сходження на трон (престол)allйgorique — перебільше-ний, -а; алегоричний, -аquitter pour toujours —покинути назавждиDiscussion D’oщ provient le nom "Chaumont"? De quel siиcle date-t-il? Comment ses murs sont-ils ornйs? • Франція143 Au nom de qui est liйe l’histoire du chвteau? Qu’est-ce qu’il y avait dans ce chвteau jadis? La lйgende qu’est-ce qu’elle affirme? Quel festival organise-t-on chaque йtй а Chaumont? • Les chвteaux de la LoireIls sont bвtis sur les rives de laLoire et de ses affluents: le Cher,l’Indre et la Vienne.Aujourd’hui prиs de 60 chвteauxsont ouverts aux touristes.Ces chвteaux sont tous trиs diffй-rents.Les uns sont d’anciennes forte-resses du Moyen Age, les autresont l’architecture йlйgante de laRenaissance.Qui a construit ces chefs-d’њuvre?On connaоt les noms de quelquesarchitectes.Mais les noms des maзons ne sesont pas conservйs.Oщ prenait-on l’argent pour toutecette richesse?Pour construire ces chвteaux lesducs et les princes assommaientles paysans d’impфts, brigandaient,attaquaient les domaines de leursvoisins, dйshйritaient leurs enfants.Ces chвteaux ont donc йtй les tй-moins de plusieurs tragйdies.Mais l’histoire de ces chвteaux con-naоt aussi des pages claires.Ces chвteaux se dressent dans lespays oщ est nйe la Renaissance enFrance.Sous Franзois 1-er ce style s’estdйveloppй dans l’art et l’architec-ture.• Замки ЛуариВони побудовані по берегахЛуари і її приток: Шер, Ендрі В’єнні.Тепер близько 60 замків відкритідля туристів.Усі ці замки дуже різні.Одні старовинні, середньовіч-ні фортеці, другі витончені ар-хітектурні спорудження епохиВідродження.Хто побудував ці шедеври?Відомі імена декількох архітек-торів.Але імена мулярів не збереглися.Звідки брали гроші на цюрозкіш?Щоб побудувати ці замки, герцогиі принци оподатковували селян,розбійничали, нападали на маєт-ки сусідів, позбавляли спадщиниїхніх дітей.Таким чином, замки були свідка-ми безлічі трагедій.Але в історії цих замків є і світлісторінки.Замки побудовані на землях, депочалася епоха Відродженняу Франції.При Франціску I цей стиль розви-вався в мистецтві й архітектурі. 144La France •Pour donner а sa cour plus d’йclat,le roi s’est dйclarй protecteur del’art et de la science.Les chвteaux de la Loire ont йtйles tйmoins du sйjour en France degrands humanistes, comme Lйonardde Vinci.On y organisait des tournois poйti-ques des poиtes et des chanteursprofessionnels qui йtaient au servi-ce des seigneurs.Ils exaltaient l’amour et le culte dela femme.L’esprit de cette йpoque se fait sen-tir jusqu’а prйsent sur les rives dela Loire.Щоб надати своєму двору більшеблиску, король проголосив себезаступником мистецтва і науки.Замки Луари були свідками пере-бування у Франції великих гума-ністів, серед яких і Леонардо даВінчі.Там улаштовували поетичні тур-ніри професійних поетів і співаків,котрі служили сеньйорам.Вони оспівували кохання і культжінки.Дух того часу дотепер витає наберегах Луари.Vocabulairebвtir — будуватийlйgant, -e — витончений, -аun maзon — муляр, будівникune richesse — розкіш,багатствоconserver — зберігатиassommer — діставати, убиватиun impфt — податокbrigander — розбійничатиdйshйriter — позбавлятиспадщиниun йclat — блиск; вибухexalter — оспівувати;збуджуватиun esprit — дух; розум;мисленняDiscussion Oщ sont bвtis les chвteaux de la Loire? Combien sont-ils aujourd’hui? Qui a construit ces chefs-d’њuvre? Que faisaient les ducs et les princes pour construire ces chвteaux? Est-ce vrai que la Renaissance franзaise naquit dans ces pays? Est-ce que l’esprit des anciennes йpoques s’y fait sentir jusqu’аprйsent? • Orlйans, ville-symboleOrlйans est une trиs ancienne villegauloise.Dиs l’Antiquitй elle avait un pontsur la Loire et figurait sur la cartede la Gaule romaine.• Орлеан, місто-символОрлеан — дуже стародавнєгалльське місто.Здавна він мав міст через Луаруі значився на карті РимськоїГаллії. • Франція145A toutes les йpoques cette ville ajouй un rфle important.Les rois de France regardaientOrlйans comme la premiиre citй deleur royaume aprиs Paris.Ils y habitaient souvent et plusieursfois ils y йtaient sacrйs.Mais c’est Jeanne d’Arc qui a ap-portй la vraie gloire а cette ville.Orlйans c’est la ville de Jeanne, laville-symbole de la libйration de laFrance.C’est Jeanne qui avait obligй lesAnglais а lever le siиge d’Orlйanspendant la guerre de Cent Ans.Les Anglais йtaient devant Orlйans.La ville rйsistait avec courage maiselle manquait de nourriture.Le 29 avril 1429, а la tombйe dela nuit, Jeanne avait pйnйtrй dansOrlйans.Elle amenait avec elle un convoi devivres et de munitions.Jeanne, entraоnant le peuple а sasuite, йtait sortie de la ville pour at-taquer les Anglais.Dиs le premier combat, elle йtaitblessйe.Mais elle marchait au premier ranget enflammait ses soldats par soncourage.Toute l’armйe la suivait, et lesAnglais йtaient chassйs.Depuis plus de cinq cents ans,chaque annйe, les 7 et 8 Mai, c’estla fкte officielle de la dйlivrance dela ville par Jeanne d’Arc.Un grand nombre de gens ve-nus de divers coins du pays arriveа Orlйans а l’occasion de ces fкtes.В усі епохи це місто відіграваловажливу роль.Королі Франції розглядалиОрлеан як перше після Парижамісто королівства.Вони там часто жили і багато ра-зів коронувалися.Але саме Жанна д’Арк принесласправжню славу цьому місту.Орлеан — це місто Жанни, місто-символ звільнення Франції.Саме Жанна змусила англійцівзняти облогу Орлеана під часСтолітньої війни.Англійці стояли під Орлеаном.Місто мужньо чинило опір, алезакінчилося продовольство.29 квітня 1429 року, з настаннямночі, Жанна проникнулав Орлеан.Вона везла із собою обоз із про-довольством і боєприпаси.Жанна, повівши за собою людей,вийшла з міста, щоб напасти наанглійців.У першому ж бою вона була по-ранена.Але вона знаходилася в першомуряду і надихала солдатів своєюмужністю.Вся армія йшла за нею, і англійцібули вигнані.З того часу більше п’яти сотеньроків, щороку 7 і 8 травня, — цеофіційне свято звільнення містаЖанною д’Арк.Багато людей з усіх куточків краї-ни приїжджають в Орлеан з наго-ди цих свят. 146La France •VocabulaireAntiquitй, (f) — античність,стародавні часийtre sacrй (e) — коронуванняla libйration — визволенняobliger — заставити, змуситиle siиge — облогаlever le siиge — зняти облогуrйsister — чинити опірle courage — мужністьа la tombйe de la nuit —з настанням ночіles vivres et les minutions —продовольство і боєприпасиun convoi — обозenflammer — надихати,запалюватиune dйlivrance — визволення;позбавленняDiscussion Pourquoi Orlйans est-il la ville-symbole? Comment la classaient les rois de France? Grвce а qui a йtй levй le siиge d’Orlйans? Quand et comment Jeanne a rйussi de pйnйtrer dans Orlйans? Les Anglais sont-ils chassйs de la ville? Qu’est-ce qui se passe chaque annйe les 7 et 8 mai а Orlйans? • Les troglodytesLe pays d’Anjou dispose d’un desplus importants ensembles troglo-dytiques.Les habitations troglodytiques ontйtй creusйes par leurs premiershabitants dans les falaisescalcaires qui bordent la Loire etses affluents: le Cher, l’Indre et leLoir.Tout le long de la route qui bordeces riviиres on peut voir les restesdes maisons, des йglises et deschapelles souterraines.C’йtaient surtout les pauvres gensqui habitaient ces quartiers йtranges.Ils donnaient asile au vigneron, aupaysan, а l’artisan.Les intйrieurs troglodytiques sontinstallйs comme de vйritables ap-partements.Ces habitations ont une faзadeavec une porte et des fenкtres.• Печерні людиНа землях Анжу знаходитьсяодне з найбільших печерних скуп-чень.Печерні житла були видовбані їхпершими мешканцями у вапняко-вих скелях, що знаходяться поберегах Луари та її приток: Шер,Ендр і Луар.Уздовж усієї дороги, що проходитьпо берегах цих рік, можна поба-чити залишки житлових будинків,церков та підземних каплиць.У цих дивних кварталах жилив основному бідні люди.Вони служили притулком для ви-ноградарів, селян і ремісників.Усередині ці приміщення схожі насправжні квартири.Житла мають фасад з дверимаі вікнами. • Франція147Le plus souvent la maison a ununique rez-de-chaussйe, mais quel-quefois il y a des maisons а unйtage, avec un escalier intйrieur.De la piиce principale, la salle com-mune, on passe dans d’autres piи-ces par des tunnels.On peut voir aussi le puits, la gran-ge, l’йcurie, la cave а vin qui sonsouterrains.Une habitation troglodytique estparfaitement integrйe dans sont mi-lieu.C’est un habitat йcologique.C’est que l’йnergie solaire accumu-lйe par la roche y assure une bon-ne stabilitй thermique.Dans les caves profondes la tem-pйrature est stable pendant toutel’annйe.C’est pourquoi de nombreux en-sembles troglodytiques sont encoreutilisйs industriellement comme ca-ves а vins et а champignons.Найчастіше будинок має тількиперший поверх, але зустрічають-ся іноді будинки двоповерховіз внутрішніми сходами.З головної кімнати, загально-го приміщення, в інші приміщенняможна пройти тунелем (отворами).Також можна побачити тут і коло-дязь, і клуню, і стайню, і підзем-ний винний льох.Печерне житло досконало скла-дає одне ціле з навколишнім се-редовищем.Це екологічне житло.Сонячне тепло, накопичене ске-лею, забезпечує постійний темпе-ратурний режим.У глибоких льохах температуразалишається стабільною протя-гом усього року.Тому багато печерних районів ви-користовуються в промислових ці-лях як винні льохи і для вирощу-вання грибів.Vocabulaireun troglodytes — печерналюдинаtroglodytique — печерний, -аdisposer — мати в розпоряд-женніcreuser — довбити, шкрябати,рити, копатиune falaise calcaire — вапнянаскеляborder — обрамляти,обмежувати; засаджуватирослинамиles restes (m) — залишкиdonner asile — давати притулокune grange — клуняparfaitement — досконалоune stabilitй — стабільністьDiscussion Lequel des pays de la France dispose d’un ensemble troglodytique? Oщ ont йtй creusйes des habitations troglodytiques? Oщ se trouve l’ensemble troglodytique? Comment sont ces habitations? Pourquoi cet habitat est йcologique? Est-ce que des ensembles troglodytiques sont utilisйs aujourd’hui? 148La France •• L’histoire du Maine et del’AnjouL’histoire du Maine et celle de l’An-jou ont beaucoup de points com-muns.Ces deux pays sont devenus pro-vinces au 10 siиcle.Ils appartenaient aux princes de lafamille des Plantagenкts.Le comte d’Anjou, Geoffroi le Bel,portait une branche de genкt sursa casque.C’est pourquoi il avait ce surnom:Plantagenкt.Ce prince qui possйdait dйjа l’An-jou, le Maine et la Touraine avaitйpousй la fille du roi d’Angleter-re et йtait devenu maоtre de laNormandie.En 1151, son fils, le comte HenriPlantagenкt avait йpousй Aliйnord’Aquitaine qui lui avait apportй endot sa vaste province.Ainsi les possessions du comted’Anjou s’йtendaient de la Mancheaux Pyrйnйes.En 1154 il йtait devenu le roi d’An-gleterre Henri II.Les rois de France qui apparte-naient а la dynastie des Capйtienscomprenaient quel ennemi fort etdangereux ils avaient dans la per-sonne de Henri II.Alors le roi Philippe Auguste avaitentrepris une lutte contre le comted’Anjou.A partir de 1202 il avait conquis laNormandie, l’Anjou, la Touraine etle Maine.• історичні провінції Мєні АнжуВ історії провінцій Мєн і Анжу ба-гато спільного.Ці землі стали провінціямив 10 столітті.Вони належали принцам з сімей-ства Плантажене (Плантагенетів).Граф Анжуйський, Жоффруа леБель (красень), носив гілочкудроку на своєму шоломі.Тому він мав це прізвисько —Плантажене (Плантагенет).Цей вельможа, що вже володієпровінціями Анжу, Мєн і Турень,одружився з донькою короляАнглії і став правити ще й Нор-мандією.У 1151 році його син граф ГенріхПлантажене одружився з Елеоно-рою Аквітанською, що принеслайому як придане свою великупровінцію.Таким чином володіння графаАнжуйського простягалися відЛа-Маншу до Піренеїв.У 1154 році він став королемАнглії Генріхом II.Королі Франції, що належали додинастії Капетінгів, розуміли, яко-го сильного і небезпечного воро-га вони мали в особі Генріха II.Тоді король Філіпп-Август по-чинає боротися проти графаАнжуйського.Починаючи з 1202 року він заво-ював Нормандію, Анжу, Туреньі Мєн. celle — ця, тобто історія (в тексті)appartenir — належатиune branche — гілкаun genкt — дрокun surnom — прізвиськойpouser, marier (se) —одружитисяapporter en dot — принестиприданеDiscussion Qu’est-ce qu’il y a de commun а l’Anjou et au Maine? Comment Geoffroi le Bel devint Plantagenкt? Quels pays possйdait ce prince а l’йpoque? Quel йvйnement eut lieu en 1151? Quelles йtaient les possessions du compte d’Anjou? Pourquoi le roi Philippe II Auguste entreprit la lutte contre lecompte d’Anjou? • Франція149L’Aquitaine et le Poitou йtaient con-quis plus tard par Louis VIII.Le Maine et l’Anjou йtaient devenusl’apanage de la famille royale.Dйfinitivement ils avaient fait partiedu royaume franзais а la mort dudernier comte d’Anjou, le "bon" roiRйnй, en 1480.Аквітанія й Пуату були завойованіпізніше Людовіком VIII.Мєн і Анжу стали надбанням ко-ролівської родини.Остаточно вони стали части-ною французького королівствапісля смерті останнього графаАнжуйського, «доброго» короляРене, у 1480 році.Vocabulaireune possession — володінняentreprendre — розпочинати,заходитися, здійснюватиconquйrir — завоювати,захопити, підкоритиun apanage — надбанняdйfinitivement — остаточно• La NormandieLa Normandie se trouve au nord-ouest de la France.Elle s’йtend de l’Ile-de-France jus-qu’а la Manche, de la Picardieа Bretagne.A prйsent on divise la Normandieen deux rйgions: la HauteNormandie et la BasseNormandie.La Haute Normandie est reliйe а larйgion parisienne par la Seine.• НормандіяНормандія знаходиться на північ-ному заході Франції.Вона простягається від Іль-де-Франс до Ла-Маншу, від Пікардіїдо Бретані.Нині Нормандію розділяють надва регіони: Верхня Нормандія таНижня Нормандія.Сена зв’язує Верхню Нормандіюз паризьким регіоном. 150La France •C’est pourquoi un grand complexeindustriel s’est dйveloppй ici: cons-tructions mйcaniques, produits chi-miques, raffineries de pйtrole, chan-tiers navals, etc.La rйgion a deux grands ports d’im-portance internationale: Le Havre etRouen.La Basse Normandie est un paysd’йlevage et d’agriculture.L’industrie y est relativement peudйveloppйe.Pourtant Caen, sa capitale rйgiona-le, est un grand centre industriel etun port actif de la Manche.La mer joue un trиs grand rфledans la vie des Normands.La plupart des Normands devien-nent marins.Mais la mer n’est pas l’unique ri-chesse de ce pays.La Normandie a l’un des sols lesplus fertiles de France.L’agriculture est trиs variйe.On y cultive le blй, la betteraveа sucre, la luzerne.Le pommier est l’arbre le plus rй-pandu du pays.On en produit du calvados et du ci-dre.On йlиve les races des chevauxet de bovins les plus rйputйs enFrance.On fait du beurre et des fromagesqu’on connaоt dans le monde entier.La fertilitй de la terre, un climat hu-mide et des paysans travailleursfont la richesse de ce pays.Тому тут виник великий промис-ловий комплекс: машинобудуван-ня, хімічна промисловість, нафто-переробка, суднобудування і т. ін.Регіон має два великих портиміжнародного значення: Гаврі Руан.Нижня Нормандія — це край ско-тарства і землеробства.Промисловість тут розвинена до-сить слабо.Однак Кан, регіональна столиця,є великим промисловим центромі діючим портом на Ла-Манші.Море відіграє величезну рольу житті нормандців.Більшість нормандців стає моря-ками.Але море не єдине багатство цієїземлі.Нормандія — одна з найродючі-ших земель Франції.Сільське господарство дуже різ-номанітне.Тут вирощують зернові, цукровийбуряк, люцерну.Яблуня — найпоширеніше деревов цьому регіоні.З яблук роблять кальвадосі сидр.Розводять найбільш визнаніу Франції породи коней і биків.Роблять масло та сири, відомів усьому світі.Родючість земель, вологий кліматі працьовиті селяни складаютьбагатство цього регіону. йtendre (s’) — простягатисяune construction mйcanique —машинобудуванняune importance — значенняun йlevage — скотарствоla plus part de — більшістьunique — єдиний, -аDiscussion Quelle est l’йtendue de la Normandie? Comment se caractйrise la Haute Normandie? La Basse Normandie comment est-elle? Quels ports importants il y a dans cette rйgion? Comment est son agriculture? • Франція151Vocabulairela betterave а sucre — цукровийбурякla luzerne — люцернаune race bovine — порода биківtravailleure, -euse —працьовитий, -а• Histoire de la NormandieLes Vikings que l’on appelle aussiNormands font leur invasion sur leterritoire de la Gaule en 911.Ils remontent la Seine et atteignentParis.Le roi Charles le Simple prйfиre lanйgociation au combat.Il signe un traitй avec le chef desNormands.Tout le territoire qui se trouve entrela Seine et la Bretagne est donnйaux envahisseurs.Le nouveau duchй se nommeraNormandie.En 1066 sous le commandementde Guillaume le Conquйrant lesNormands envahissent l’Angleterre.Guillaume devient en mкme tempsroi de l’Angleterre et duc deNormandie.Les Normands йtaient de dangereuxvoisins pour les rois de France.• історія НормандіїВікінги, яких називають такожнормандцями, розпочали навалуна територію Галіїв 911 році.Вони піднімаються Сеною і доби-раються до Парижа.Король Карл Простодушний від-дає перевагу переговорам, а небитві.Він підписує договір із ватажномнормандців.Уся територія, розташована міжСеною і Бретанню, віддається за-гарбникам.Нове герцогство буде називатисяНормандія.У 1066 році під керівництвомВільгельма Завойовника нор-мандці завойовують Англію.Гійом стає одночасно королемАнглії і герцогом Нормандії.Нормандці були небезпечними су-сідами для королів Франції. une invasion — навала,захопленняremonter — підніматисяякимось шляхомprйfйrer — віддавати перевагуnйgociations (pl; f) —переговориun traitй — договір; згодаun envahisseur — загарбникDiscussion Les Vikings qui furent-ils? Quand ils firent leur invasion sur le territoire de la Gaule? Qu’est-ce que fit le roi Charles le Simple? Quand les Normands envahirent l’Angleterre? Gillaume le Conquйrant que devint-il? Quelles empreintes porte la Normandie aujourd’hui? 152La France •Voilа pourquoi Philippe II Auguste,aprиs une courte guerre, leur re-prend la Normandie qui devientprovince franзaise en 1204.Plus tard, l’histoire de cette provin-ce se confond avec l’histoire de laFrance.Mais la Normandie d’aujourd’huiporte encore l’empreinte desNormands.On la retrouve dans le patois, lesnoms de villes et de bourgs et sur-tout dans la vocation maritime deshommes de la Normandie.Bien avant de grandes expйditionsportugaises ou espagnoles, desmarins de Normandie couraient lesmers jusqu’а la Terre-Neuve, l’Afri-que, le Brйsil, Sumatra, le Canada.On la voit aussi dans les cheveuxblond roux, les yeux clairs, les sil-houettes massives de ses habi-tants.Тому Філіпп-Август II після ко-роткої війни відбирає в нихНормандію, яка в 1204 році стаєфранцузькою провінцією.Пізніше історія цієї провінції змі-шалася з історією Франції.Але в сучасній Нормандії просте-жується слід нормандців.Знаходимо його в місцевому діа-лекті, назвах міст і селищ, а осо-бливо в морському покликанні чо-ловіків Нормандії.Задовго до великих експе-дицій португальців чи іспан-ців моряки Нормандії бороз-нили моря до берегів НовоїЗемлі (Ньюфаундленд), Африки,Бразилії, Суматри, Канади.Цей слід простежується такожу світло-рудому волоссі, світлихочах, міцній статурі її жителів.Vocabulaireun duchй — герцогствоun commandement;sous. — керівництво; підкерівництвомen mкme temps — одночасноconfondre; se confondre —змішувати; змішуватисяune empreinte — слід; відбиток • Франція153• Rouen et sescuriositйsRouen, la capitale rйgionale de laHaute Normandie, est situй sur larive droite de la Seine.C’est un grand port de commerce,qui est а la fois port maritime etport fluvial.Les navires de mer peuvent remon-ter jusqu’а Rouen oщ l’on dйchargele charbon, le bois, les blйs, lesproduits pйtroliers.La plupart de ces produits ne res-tent pas а Rouen, ils sont dirigйsvers Paris.Port de commerce en mкme tempsque chantier de costructions nava-les, Rouen est une grande ville in-dustrielle.Toutes sortes d’industrie mйtallur-gique, chimique, pharmaceutique,lainiиre, cotonniиre, y sont dйvelop-pйes.En mкme temps Rouen est une vil-le d’art.Elle est trиs riche en йdifices go-thiques.On dit que la cйlиbre cathй-drale Notre-Dame c’est une desplus belles cathйdrales gothiquesde France et la plus grande deNormandie.On peut la voir sur de magnifiquestableaux de Claude Monet.Au centre de la ville se trouve leMusйe-Bibliothиque.Au mur de l’йdifice on voit une es-tampe а Gustave Flaubert, en facedu Musйe il y a le buste de Guyde Maupassant.• Руан і його визначніпам’яткиРуан, регіональна столицяВерхньої Нормандії, розташова-ний на правому березі Сени.Це великий торговий порт, щоє одночасно морським і річковим.Морські судна можуть піднімати-ся рікою до Руана, де виванта-жують вугілля, дерево, зерно, на-фтопродукти.Велика частина цієї продукції незалишається в Руані, вона від-правляється в Париж.Торговий порт, а також суднобу-дівна верф, Руан є великим про-мисловим містом.Тут розвинені всі галузі промис-ловості: металургійна, хімічна,фармацевтична, вовняна, бавов-няна.У той же час Руан — це містомистецтв.Він дуже багатий на готичні бу-дівлі.Говорять, що знаменитий соборБогоматері — це один із найкра-сивіших готичних соборів Франціїі найбільший у Нормандії.Його можна побачити на чудовихполотнах Клода Моне.У центрі міста знаходитьсяМузей-бібліотека.На стіні будинку — гравю-ра Густава Флобера, напро-ти Музею — погруддя Гі деМопасана. 154La France •Ils sont originaires de Normandie.Les quais de la Seine sont pittores-ques et trиs animйs.Le fleuve est traversй par le beaupont Corneille, le plus ancien deRouen.Dans une de ses оles s’йlиve unestatue de Pierre Corneille, grandpoиte, nй а Rouen.Вони родом з Нормандії.Набережні Сени мальовничі й по-жвавлені.Ріку перетинає красивий містКорнеля, найдавніший у Руані.На одному з її островівстоїть статуя П’єра Корнеля,великого поета, що народивсяв Руані.Vocabulaireа la fois — одночаснокtre riche en — бути багатим на.,fluvial, -e — річковий, -аoriginaire — родом із.,maritime — морський, -а виходець із.dйcharger — вивантажуватиpittoresque — мальовничий, -аDiscussion De quelle rйgion Rouen est-il le chef-lieu? Est-il le port fluvial ou bien celui maritime? Y a-t-il des industries а Rouen ou non? Pourquoi dit-on que Rouen est une ville d’art? Qu’est-ce qu’on peut dire sur la Notre-Dame de Rouen? Qui sont originaires de Normandie? • Le HavreLe Havre se trouve au nord de l’es-tuaire de la Seine.De tous les ports franзais il est undes mieux situйs.C’est le premier port transatlantiquede la France.En 1517, pour protйger la navigationmaritime, le roi Franзois 1er dйcidede construire un port de guerre.D’abord Le Havre est un port mili-taire et un port de pкche.Mais depuis le 19 siиcle, Le Havren’est plus qu’un port de commerceet de voyageurs.• ГаврГавр знаходиться в північній час-тині устя ріки Сени.Це один із найвигідніше розташо-ваних французьких портів.Це перший трансатлантичнийпорт Франції.У 1517 році для захисту мор-ського судноплавства корольФранціск І вирішує побудувативійськовий порт.Спочатку Гавр був військовимі риболовецьким портом.Але починаючи з 19 сторіччя,Гавр тільки торговий і туристич-ний порт. • Франція155Le trafic maritime du port se diviseen trois parties principales: les pa-quebots pour l’Angleterre qui em-barquent et dйbarquent les voya-geurs; les pйtroliers qui alimententles raffineries et les navires quidйchargent les marchandisesdiverses.Les industries du Havre travaillentа la construction, а la rйparation etа l’йquipement des navires.Elles se servent du port pour letransport des matiиres premiиres etdes produits finis.La mйtallurgie, la chimie, le pйtroleet le bвtiment sont les branches lesplus importantes de son industrie.La ville a deux parties.Dans la ville basse, les quartiers ducentre et du port.Dans la ville haute, les quartierspйriphйriques.Aprиs la Seconde guerre mondialela ville йtait reconstruite.Des ensembles modernes ont prisla place des vieux immeubles.On a restaurй aussi les monu-ments anciens: l’йglise Notre-Dame,la Maison Thibaud, le Musйe duVieux-Havre et d’autres.Морські перевезення порту по-діляються на три основні групи:пасажирські судна до Англії, якіприймають і висаджують туристів;танкери, що постачають нафтопе-реробні заводи; кораблі, що пе-ревозять різні товари.Промисловість Гавра працює набудівництво, ремонт і устаткуван-ня кораблів.Порт використовують для переве-зень сировини і готової продукції.Металургійна, хімічна, нафтопе-реробна, будівельна — ось осно-вні галузі його промисловості.Місто складається з двохчастин.У нижньому місті знаходятьсяцентральні й портові квартали.У верхньому — периферійні квар-тали.Після Другої світової війни містобуло перебудовано.Сучасні ансамблі зайняли місцестарих будівель.Були відновлені також стародав-ні пам’ятники: церква Богоматері,Будинок Тібо, Музей СтарогоГавра й інші.Vocabulaireкtre mieux situй (e) — бутинайкраще розташованимtransatlantique —трансатлантичний, -аla navigation — мореплавствоun paquebot — пасажирськесудноembarquer — завантажувати;брати на бортdйbarquer — розвантажуватиun pйtrolier — танкер, нафтовізune matiиre premiиre —сировинаun produit fini — готовийпродуктrestaurer — відновлювати 156La France •Discussion Comment est situй Le Havre? Est-ce un port de guerre? En combien de parties se divise le trafic maritime du Havre? Quelles sont les branches les plus importantes de l’industrie du Havre? Quels monuments historiques ont йtй restaurйs aprиs la Secondeguerre mondiale? • La BretagneLa Bretagne constitue la partie laplus occidentale du territoire fran-зais.C’est une pйninsule qui s’avancedans la mer entre La Manche etl’Atlantique.L’influence de la mer est le facteurprincipal du climat breton.L’hiver n’y est jamais rigoureux.L’йtй n’y est jamais йtouffant.On divise la Bretagne en deux rй-gions: l’Ar-Mor qui veut dire enbreton "le pays de la mer" et l’Ar-Coat — "le pays des bois".L’Ar-Mor, la Bretagne cфtiиre, estun pays de marins, de pкcheurset d’ouvriers chargйs de mettre lepoisson en conserve.En franзais de nos jours on dit"Cфtes d’Armor” et "Cфtes d’Ar-goat”.Le massif montagneux de ce paysporte le nom du Massif Armoricain.Le long de ses cфtes il y ades ports de pкche (Lorient,Concarneau); des ports de com-merce (Brest) et des ports de voya-geurs (Saint-Malo).Grвce а la beautй de ses sites letourisme y est trиs dйveloppй.• БретаньБретань є найзахіднішою части-ною французької території.Це півострів, що вдається в мо-ре між Ла-Маншем і Атлантичнимокеаном.Вплив моря — головний факторбретонського клімату.Зима там ніколи не буваєсуворою.Літо ніколи не буває задушливим.Бретань поділяється на два ре-гіони: Ар-Мор, що по-бретонськиозначає «морська країна», і Ар-Коат — «лісова країна».Ар-Мор, прибережна Бретань, —це земля моряків, рибалок і ро-бітників, зайнятих виготовленнямрибних консервів.У сучасній французькій мові ка-жуть «береги Армору» і «берегиАркоата».Гористий масив цього краюзветься масив Арморікен.Уздовж її берегів тягнуть-ся рибальські порти (Лоріан,Конкарно); торгові порти (Брест)і туристичні порти (Сен-Мало).Завдяки красивим ландшафтамтуризм там дуже розвинений. • Франція157Sur la terre fertile de la cфte oncultive beaucoup de lйgumes: pom-mes de terre, oignons, artichauts,choux-fleurs, petits-pois, fraises.Tout cela est destinй а l’exportation.L’Ar-Coat, c’est un pays pauvre, ausol granitique.Malgrй son nom il n’a presque plusde bois.Il y a de petites piиces de terre sй-parйes de murs de pierres.La Bretagne orientale est plusouverte, plus fertile, moins humide.Le blй est la premiиre culture dece pays.La capitale de la Bretagne estRennes.Ce centre administratif et universi-taire est devenu а prйsent une villeindustrielle importante.La Bretagne reste de nos jours unedes rйgions franзaises les plus ori-ginales.Grвce а sa nature et au maintiende ses traditions, elle attire chaqueannйe des milliers de touristes.На родючих землях узбережжя ви-рощують багато овочів: картоплю,цибулю, артишок, кольорову капус-ту, зелений горошок, полуницю.Усе це призначено для експорту.Ар-Коат — це бідний край із гра-нітним ґрунтом.Незважаючи на назву, тут майженемає лісів.Невеликі ділянки землі розділеністінками з каменю.Східна Бретань більш відкрита,більш родюча, менш волога.Зернові — основна сільськогоспо-дарська культура цього краю.Столиця Бретані — Ренн.Цей адміністративний і універси-тетський центр став нині великимпромисловим містом.Бретань дотепер залишаєть-ся одним із найоригінальнішихфранцузьких регіонів.Завдяки її природі й підтримцітрадицій вона приваблює щорокутисячі туристів.Vocabulaireune pйninsule — півострівavancer (s’) dans. — вдаватисяв— ; виступати в—une influence — впливйtouffant, -e — задушливий, -аun site — місцевість,ландшафткtre destinй а. — призначатисядля —un sol granitique — ґрунт ізгранітомune petite piиce de terre —ділянка, шматок земліle maintien — підтримкаDiscussion Oщ se trouve la Bretagne? Est-ce que c’est une оle ou bien une presqu’оle? Comment s’appelle le massif montagneux traversant la Bretagne? Quelles sont les villes principales de cette rйgion? Quel est le climat de ce pays? 158La France •• Les cфtes de la BretagneSi l’on regarde la carte, on peuty voir comment la Bretagne s’avan-ce entre la Manche et l’Ocйan.Elle ressemble а un bateau au boutde la France.En langue celtique ce pays s’appe-lait "Ar-Mor" ce qui veut dire:la mer.Et c’est bien le pays de la mer etmкme de l’Ocйan.Mкme si vous vous trouvez а l’intй-rieur du pays, assez loin de la mer,vous sentirez le sel et le vent.Les tempкtes y sont frйquentes etles cфtes bretonnes ont vu bien desnaufrages.On voit ici beaucoup de rochersgranitiques oщ viennent se briserles vagues.Ils sont vraiment dangereux.Il y a encore une particularitй descфtes de la Bretagne: c’est un lieuprivilйgiй des oiseaux de mer.Les falaises roses, rouges et gri-ses, qui dominent la mer de leurs70 mиtres sont couvertes de plu-sieur espиces d’oiseaux.Leur bruit couvre parfois celui desvagues.La plupart des oiseaux viennent iciau printemps.Mais les goйlands y sont prйsentstoute l’annйe.Ces oiseaux ne craignent pas laprйsence de l’homme et mкme luiinspirent du respect.• Узбережжя БретаніЯкщо подивитися на карту, мож-на побачити, як виступає впередБретань між Ла-Маншемі океаном.Вона схожа на корабель на окра-їні Франції.Кельтською мовою ця країна на-зивалася «Армор», що значить«море».І це дійсно морська й навіть океа-нічна земля.Навіть якщо ви будете знаходи-тися у середині країни, доситьдалеко від моря, ви відчуєте за-пах солі і вітру.Тут часто бувають шторми, і бре-тонські береги були свідками ба-гатьох аварій кораблів.Тут багато гранітних скель, об якірозбиваються хвилі.Вони дуже небезпечні.Є ще одна особливість узбереж-жя Бретані: це улюблене місцеморських птахів.Рожеві, червоні і сірі стрімчаки,що піднімаються над морем на70 метрів, вкриті різноманітнимивидами птахів.їхній лемент перекриває інодішум хвиль.Більшість птахів прилітають сюдинавесні.Але чайки залишаються тут ці-лий рік.Ці птахи не бояться людей і ви-кликають до себе повагу. • Франція159A prйsent beaucoup de sites de ni- Нині багато місць гніздуванняdification ont йtй transformйs en rй- стали орнітологічними заповідни-serve ornithologiques. ками.Vocabulaireressembler а — бути схо-briser (se) — розбивати (ся)жим, -ою на.une espиce — вид, порода,cфtier, -iиre — прибережний, -а гатунокchargй (e) — зайнятий, -а;un goйland — чайказадіяний, -аcraigner — лякатися, боятисяceltique — кельтський, -аinspirer du respect а… —une tempкte — шторм, буря викликати повагуune vague — хвиля une nidification — гніздуванняDiscussion Le pays d’Armor est-ce quoi? A quoi ressemble la Bretagne? Y a-t-il beaucoup de naufrages dans la mer? Quelles populations des oiseaux y sont nombreuses? En quoi sont transformйs des sites de nidification? • Histoire dela BretagneLe nom de la Bretagne provientdes Bretons.Ils s’installent dans la dominationromaine.Les Bretons, c’йtaient des Celteschassйs par des invasionsgermaniques des оles qu’onappelle encore GrandeBretagne.Aprиs des luttes contre les Francs,les Bretons signent un traitй а An-gers avec Charles le Chauve.Dиs 851 la province de la Bretagnedevient indйpendante.En 1213 un prince franзais йpou-se l’hйritiиre de la province deBretagne, commenзant ainsi la dy-nastie des ducs.• історія БретаніНазва Бретані походить від бре-тонців.Вони оселилися під час римсько-го панування.Бретонці були кельтами, ви-гнаними германськими навала-ми з островів, що називаютьсяВеликобританією.Після воєн із франками, бретон-ці підписують договір в Анжеріз Карлом Лисим.З 851 року провінція Бретаньстає незалежною.У 1213 році французький принцодружується зі спадкоємицеюпровінції Бретань — у такий спо-сіб було покладено початок ди-настії герцогів. 160La France •Ces ducs rиgnent sur la Bretagnejusqu’ а 1491, l’annйe oщ Anne deBretagne йpouse Charles VIII, roide France.En 1532, aprиs le mariage deFranзais 1-er et de Claude, filled’Anne de Bretagne, la Bretagne,devient l’une des provinces franзai-ses.Mais l’histoire de la Bretagne com-mence beaucoup plus tфt.Sur le territoire de la Bretagne,dans le pays de Carvac, il y a desmilliers de pierres levйes, quelque-fois, de 20 mиtres de haut.On les appelle des menhirs.Il y a aussi des tables de pierre,qu’on appelle dolmens.Les savants supposent que cespierres datent de 4000 а 2000 ansavant notre иre.Il semble qu’elles ont йtй plantйesdans la terre par des gйants.On suppose que les dolmens ser-vaient aux cйrйmonies mystйrieusesdes druides.Il y a beaucoup de lйgendes liйesа ces pierres.Ці герцоги правлять у Бретані до1491 року, коли Анна Бретонськавиходить заміж за Карла VIII, ко-роля Франції.У 1532, після весілля Франціска Iта Клотільди, доньки АнниБретонської, Бретань стає однієюз французьких провінцій.Але історія Бретані починаєтьсянабагато раніше.На території Бретані, у місцевостіКарвак, знаходяться тисячі каме-нів, піднятих колись на висоту до20 метрів.Іх називають менгірами.Є також кам’яні майданчики, якіназивають дольменами.Учені припускають, що вік цих ка-менів від 4000 до 2000 років донашої ери.Здається, що вони були спору-джені велетнями.Припускають, що дольмени слу-жили для таємничих обрядів дру-їдів.Існує багато легенд, пов’язанихз цими каменями.Vocabulairela domination — пануванняchasser — виганяти,полюватиun (e) hйritier, -iиre —спадкоємець, -каrйgner — правити (королівськоювладою)tфt — раноun menhir — менгір (бретан-ський камінь)un dolmen — кам’яниймайданчик, плитаun gйant — велетень, гігантun druide — друїд (жрець)mistйrieux, -euse — таємни-чий, -а; загадковий, -аDiscussion D’oщ provient le nom de la Bretagne? Pourquoi les Celtes vinrent-ils des оles qu’on appelle la Grande Bretagne? • Франція161 Qu’est-ce qui se passe en 1213, 1491 et 1532? Qu’est-ce qui sont des tйmoins de la longue histoire de la Bretagne? Est-ce qu’il y avait des gйants sur cette terre? • Les curiositйs de laBretagneFinistиre c’est la pointe occidentalede la Bretagne, isolйe de trois cф-tйs de la mer, la rйgion la plus ca-ractйristique de la Bretagne.Le mot Finistиre, provient du latinet signifie "finis terrae" — l’endroitoщ finit la terre.Le chef-lieu du Finistиre est Quimper.C’est une trиs jolie ville.Elle possиde une des plus bellescathйdrales de la Bretagne, desmaisons anciennes.Ses faпences sont trиs renommйes.C’est un des principaux centres dufolklore breton.Lа, tous les ans, se tient, en juillet,le Grand Festival de Cornouaille.On йlit une reine de Cornouaile:c’est une jeune fille qui porte laplus jolie coiffe.Il existe quelque mille coiffes diffй-rentes en Bretagne.On peut dire de quel coin de la rй-gion vient une йtrangиre, juste enjetant un coup d’њil sur sa coiffe.La coiffe du pays de Cornouaillecompte une des plus belles.C’est un haut bonnet de dentelleblanche et lйgиre.Les jours de fкte, les femmes sonten jupes sombres et tabliers de taf-fetas, un col de dentelle ou un chв-le sur les йpaules.• Визначні пам’яткиБретаніФіністер — це західний гострийкінець Бретані, ізольованийз трьох сторін морем, і найхарак-терніший регіон Бретані.Слово «Фіністер» латинського по-ходження і означає місце, де за-кінчується земля.Головне місто Фіністера — Кемпер.Це дуже красиве місто.У ньому розташований одиніз найкрасивіших соборів Бретані,старовиннні будинки.Його фаянсові вироби дуже відомі.Це один з основних центрів бре-тонської народної творчості.Там щороку у липні проходитьКорнуальський фестиваль.Обирається королева Корнуаля:це молода дівчина в найкрасиві-шому головному уборі.У Бретані існує кілька тисячголовних уборів.Можна сказати, з якої місцевостірегіону незнайомка, тільки гля-нувши на її головний убір.Корнуальський головний убір вва-жається одним з найкрасивіших.Це чепчик з білих і легкихмережив.У святкові дні жінки в темнихспідницях і у фартухах з тафти,мереживних комірцях чи із шал-лю на плечах. une faпence — фаянсle folklore — народна творчість,фольклорtenir (se) — мати місце,проводити (ся)йlir — вибиратиDiscussion Qu’est-ce que c’est que Finister? Qu’est-ce que cela signifie en latin? Par quoi est connu Quimper? Le festival de Cornouaile qu’est-ce que c’est? Comment est-on habillй aux jours de fкte? 162La France •Les hommes mettent leursvestes brodйes et leurs chapeauxnoirs а longs rubans de velours.Parmi les rйgions franзaises quiont gardй jusqu’а prйsent leurs ha-bitudes, leurs fкtes, leurs costu-mes, leurs danses et chants trиsanciens, la Bretagne tient une despremiиres places.Чоловіки надягають вишиті курт-ки і чорні капелюхи з довгимиоксамитовими стрічками.Серед французьких регіонів, ко-трі зберегли дотепер дуже ста-родавні звичаї, свята, костюми,танці і пісні, Бретань займає однез перших місць.Vocabulaireune coiffe — головний уборune coiffure — зачіскаun coiffeur — перукарun bonnet — шапка, чепчикgarder — зберігати, охороняти• Les villes les plusimportantes de la FranceToutes les villes franзaises sont do-minйes par Paris.Mais "Paris — ce n’est pas laFrance, la France ce n’est queParis", disent aujourd’hui lesFranзais eux-mкme, c’est-а-dire l’at-tention des Franзais est attirйe parla province.C’est pourquoi les villes provin-cialles jouent un rфle trиs im-portant dans la vie de la Franced’aujourd’hui.Rouen est situй sur la rive droitede la Seine.• Найважливіші містаФранціїУсі французькі міста поступають-ся за величиною й значимістюПарижу.Але «Париж — це не Франція,Франція — це не тількиПариж»,— говорять сьогодні саміфранцузи, тобто увага французівзараз звернена до провінції.Ось чому провінційні міста віді-грають дуже важливу роль в жит-ті сьогоднішньої Франції.Руан розташований на правомуберезі Сени. • Франція163Il joue un double rфle, il est а lafois port maritime et port fluvial.Rouen est une grande ville in-dustrielle pleine d’usines et de tra-vailleurs.Rouen, un des plus importantsports de la France, est en mкmetemps une ville d’art.Elle est trиs riche en йdifices go-thiques.Le Havre se trouve а l’extrкme nordde l’estuaire de la Seine.Les industries du Havre travaillentа la construction, а la rйparationdes navires, а leur йquipement oubien se servent du port pour letransport des matiиres premiиresou des produits finis.Nantes est une des villes franзai-ses dont l’йvolution moderne est laplus marquйe.Toute personne qui arrive а Nantespeut trouver lа ce qui rйpond а songoыt car outre les activitйs indus-trielles, financiиres et commerciales,la ville est un grand centre touristi-que, une ville d’art.Nantes est un port construit sur unfleuve, la Loire.Lyon est а 476 km au sud-est deParis au confluent du Rhфne et dela Saфne.Lyon reste toujours un grand cen-tre commercial de la France et dumonde,Les foires internationales qui s’ytiennent chaque annйe en avril luiont apportй un grand renom.Він відіграє подвійну роль: цемісто є одночасно і морськимі річковим портом.Руан— великий промисловийцентр, в якому багато заводів таробітників.Руан, один з найважливіших пор-тів Франції, є в тої же час містоммистецтва.В ньому дуже багато готичнихбудівель.Гавр розташований найдалі напівніч від гирла Сени.Промисловість Гавра представ-лена будівництвом та ремонтомкораблів і їх спорядження або ви-користовує порт для транспорту-вання сировини й кінцевого про-дукту.Нант є одним із французьких міст,яких найбільше торкнувся сучас-ний розвиток.Усі, хто приїздить до Нанту, мо-жуть знайти тут все, що їм по-трібно, бо крім того, що в містішироко представлена промисло-ва, фінансова і комерційна діяль-ність, це ще й центр туризму тамистецтва.Нант — порт на ріці Луарі.Ліон розташований на відста-ні 476 км на південний схід відПарижа, де Рона зливаєтьсяз Соною.Ліон, як і раніше, є дуже великимкомерційним центром не тількиФранції, але й усього світу.Міжнародні ярмарки, які відбува-ються там щороку у квітні, принес-ли йому широку відомість. 164La France •Grand centre d’affaires, Lyon est enmкme temps cйlиbre par ses activi-tйs culturelles.Son universitй, ses centres de re-cherche scientifique qui ont nouйde nombreux liens avec l’industriejouent un grand rфle dans le dйve-loppement de la science franзaise.Великий діловий центр, Ліон ві-домий і своєю культурною діяль-ністю.Його університет, його науко-во-дослідницькі центри, які міцнопов’язані з промисловістю, віді-грають важливу роль у розвиткуфранцузької науки.Vocabulaireune attention — увагаce n’est que — це (не) тількиun double rфle — подвійнарольа l’extrиme nord — найдалі напівнічoutre — крімune foire — ярмарокun renom — відомість, славаnouer — пов’язуватиun lien — зв’язокDiscussion Pourquoi dit-on que Paris ce n’est pas la France? Quel rфle jouent les villes provinciales aujourd’hui? Pourquoi Rouen joue-t-il un double rфle? Est-ce que les industries du Havre sont multiples? Quelle ville franзaise est la plus marquйe par l’йvolution moderne? A quelle ville les foires internationales ont-elles apportй un grandrenom? • MarseilleLes premiers souvenirs historiquessur Marseille remontent au 11 siи-cle avant notre иre.Les commerзants et navigateursgrecs fondиrent au bord de laMediterranйe une petite ville qui re-зut le nom de Marseille.La ville devint bientфt un des princi-paux ports de la Mediterranйe.Aujourd’hui Marseille est un grandport moderne.C’est Marseille qui importe lahouille et le pйtrole et qui exportedes produits franзais.• МарсельПерші історичні згадки проМарсель ведуть свій початокз 11 сторічя до нашої ери.Грецькі торговці та море-плавці заснували на бере-зі Середземного моря малень-ке місто, котре отримало назвуМарсель.Скоро місто стає одним з головнихпортів на Середземному морі.Сьогодні Марсель — це великийсучасний порт.Саме Марсель ввозить вугіллята нафту й експортує французькіпродукти. un souvenir — згадкаremonter — належати, вестипочатокun jumeau, une jumelle —близнюк, близнючкаles villes-jumelйes — міста-побратимиDiscussion A quel siиcle remontent les premiers souvenirs sur Marseille? Est-ce une grande ville? Qu’est-ce qu’elle importe et exporte? Quelles industries y sont dйveloppйes? Avec quelle ville ukrainienne est-elle jumelйe? • Франція165Marseille est aussi un importantcentre industriel.Dans cette ville sont dйveloppйesl’industrie alimentaire, l’industrie chi-mique, les constructions mйcani-ques.Depuis beaucoup d’annйesMarseille et Odessa sont des villes-jumelйes.Le peuple ukrainien et francais veu-lent que l’amitiй entre Odessa etMarseille se dйveloppe toujours.La population est plus d’un milliond’habitants.L’hymne national des Franзais,nй a Strasbourg porte le nom”Marseillaise” car les combattantsde cette ville les premiers chan-taient la chanson patriotique deRoger de Lisle.Марсель — це також важливийпромисловий центр.У цьому місті розвинені такі галу-зі промисловості: харчова, хіміч-на, машинобудівна.Протягом багатьох років Марсельта Одеса є містами-побратимами.Український та французький на-роди хочуть, щоб дружба міжОдесою та Марселем розвивала-ся завжди.Населення Марселя понад1 мільйон жителів.Національний гімн французів, кот-рий народився в Страсбурзі, но-сить ім’я «Марсельєза», тому щобійці з Марселя першими співалипатріотичну пісню Роже де Ліля.Vocabulairela population — населенняun combatant — боєцьl’hymne (m) — гімнun(e) habitant (e) —мешканець, -ка• ToulouseLa population est 374 mille d’habi-tants.Toulouse est une ville ancienne.• ТулузаНаселення Тулузи 374 тисячі жи-телів.Тулуза — це давнє місто. une basilique — собор, базиліка,церкваun jacobin — якобинецьroman, -e — романський, -аromain, -e — римський, -аle Midi — південь (географічний)Discussion Qu’est-ce qu’on peut dire sur la basilique Saint-Sernin? Quelle йglise est la plus remarquable du Midi de la France? Quelle collection possиde le Musйe de Beaux-Arts de Toulouse? Quelle est l’industrie principale toulousaine? Quelle ville ukrainienne est la ville jumelйe de Toulouse? 166La France •Il y a beaucoup de monuments his-toriques.La basilique Saint-Sernin, la plusvastes de toutes les йglises roma-nes, est trиs impressionnante.L’йglise des Jacobins est un desmonuments gothiques les plus re-marquables du Midi de la France.La collection de sculptures romanesdu Musйe des Beaux-Arts est laplus riche de France.Avec Rome Toulouse possиde unCapitole.Le thйвtre du Capitole est un lieutraditionnel de la musique а Tou-louse.Toulouse est aussi un centre indus-triel important, il y a lа beaucoupd’usines.L’industrie aйronautique et cosmiqueest aujourd’hui la principale indus-trie toulousaine.Kyiv et Toulouse sont des villes-ju-melйes.Ils йchangent reguliиrement des ex-positions de peinture et des grou-pes musicaux.Тут є багато історичних пам’яток.Собор Сент-Сернен, найбільшийз усіх романських соборів, котрийстворює сильне враження.Церква якобинців — один із найві-доміших готичних пам’ятників пів-дня Франції.Колекція романських скульптурмузею образотворчих мистецтвє найбагатшою у Франції.У Тулузі, як у Римі, є Капітолій.Театр Капітолій — це традиційнемісце для музики в Тулузі.Тулуза також важливий промис-ловий центр: є багато заводів.Авіаційна промисловість є сьогод-ні головною в Тулузі.Київ і Тулуза — міста-побратими.Вони регулярно обмінюються ви-ставками картин і музичними гру-пами.Vocabulaireun capitole — капітолій, театрпросто небаaйronautique — авіаційний, -а,повітроплавниййchanger — обмінюватися • Франція167• Les villes de la France:Lyon, Rouen, Strasbourg Lyon se trouve а 476 km au sud-est de Paris au confluent du Rhфneet de la Saфne. C’est la troisiиme grande ville aprиsParis et Marseille (535 000 habi-tants).La ville est connue dans le mondeentier comme le centre principaldes industries de soie.C’est un grand centre universitaire,commercial, industriel, textile. Rouen se trouve а 123 km aunord-ouest de Paris. C’est l’ancienne capitale de laNormandie et un grand port.La ville est situйe sur la Seine.C’est une des plus belles ville deFrance.On l’appelle souvent la ville-musйe.Dans cette ville il y a beaucoup demonuments historiques et de bel-les maisons, des cathйdrales et despalais.C’est aussi un grand centre indus-triel: mйtallurgie, industrie chimiqueet textile, constructions de navires.En 1431 sur une des places decette ville Jeanne d’Arc a donnй savie pour la Patrie.c) Strasbourg se trouve а 447 kmde Paris.C’est l’ancienne capitale de l’Alsace.• Міста Франції: Ліон, Руан,СтрасбургЛіон розташований за 476 км напівденний схід від Парижа, деРона зливається з Соною.Це третє велике місто післяПарижа та Марселя (535 000 жи-телів).Місто відоме у всьому світі як го-ловний центр виробництва шовку.Це великий університетський,торговельний, промисловий, тек-стильний центр.Руан знаходиться за 123 км напівнічний захід від Парижа.Це старовинна столицяНормандії та великий порт.Місто розташоване на Сені.Це одне з найкрасивіших містФранції.Часто його називають містом-му-зеєм.У цьому місті є багато історичнихпам’яток, красивих будинків, со-борів і палаців.Це також великий промисловийцентр: тут розвинені металургій-на, хімічна й текстильнапромисловість, суднобуду-вання.У 1431 р. на одному з майданівцього міста Жанна д’Арк віддаласвоє життя за батьківщину.Страсбург знаходиться за 447 кмвід Парижа.Це старовинна столицяЕльзаса. 168La France •C’est aussi un des grands centresйconomiques, universitaires, indus-triels et artistiques de la France.Le chant patriotique francais, de-venu l’hymne national de la France,est nй dans cette ville en 1792.Dans cette ville siиge le Parlementde l’Europe.La Notre-Dame de Strasbourg estaussi belle que celle de Paris.Це також один із великих економіч-них, університетських, промисло-вих і артистичних центрів Франції.Французька патріотична пісня,яка стала національним гімномФранції, народилася в цьому містів 1792 році.У цьому місті розташованийЄвропарламент.Собор Богоматері у Страсбурзітакий же прекрасний, які в Парижі.Vocabulairele monde entier — весь світ le chant — співla soie — шовкnaоtre — народжуватисяdonner sa vie pour. —віддавати життя за—Discussion Comment est la ville de Lyon? Par quoi la ville est-elle connue dans le monde entier? Quelle ville est l’ancienne capitale de la Normandie? Oщ se trouve Rouen? Comment l’appelle-t-on souvent? Par quel йvйnement historique tragique Rouen est-il connu? Dans quelle rйgion se trouve Strasbourg? Connaissez-vous la Notre-Dame de Strasbourg? Savez-vous qui est l’auteur du chant patriotique devenu l’hymnenational? • LyonLe berceau de la ville de Lyon estla colline de Fourviиre.Il reste lа deux thйвtres antiquesbвtis par les Romains.En йtй on y donne de grandes re-prйsentations, on y organise lesconcours de la musique.La Saфne et le Rhфne traversentLyon et se rejoignent а la Mulatiиre,faubourg de la ville.• ЛіонКолиска міста Ліон — пагорбФурв’єр.Там залишилося два античнихтеатри, побудованих римлянами.Улітку там влаштовуються великівистави, музичні конкурси.Сона і Рона перетинають Ліоні з’єднуються в передмістіМілатьєрі. • Франція169Ces deux cours d’eaux sont toutа fait opposйs.La Saфne est calme, verte et navi-gable sans problиmes.Le Rhфne est impйtueux, gris ettrиs rapide.De grands travaux ont йtйrйalisйs dans toute la vallйe deRhфne.De trиs grands barrages hydroйlec-triques facilitent aujourd’hui la circu-lation fluviale et favorisent l’instal-lation des usines et l’irrigation desrйgions proches.Lyon a treize ponts sur la Saфne etdix sur le Rhфne.De la colline de Fourviиre on peutvoir Lyon а ses pieds.L’aspect de la ville est magnifiqueet mystйrieux.Les brumes du Rhфne la rendentun peu morose.Au cњur de la ville il y a des mo-numents qui datent du Moyen Ageet de la Renaissance.Ce sont la basiliqueSaint-Martin (11 siиcle), l’йglise(13—15 siиcle).Mais le principal chef-d’њuvre deLyon est son Hфtel de Ville(la mairie).Lyon est une ville d’art.Elle possиde six grands musйes etbeaucoup de collections spйciali-sйes.Parmi ses musйes deux sont sur-tout intйressants: c’est le musйesde Tissus et des Beaux-Arts.Lyon possиde un mиtro.Ці дві ріки зовсім різні.Сона спокійна, зелена і судно-плавна, без перешкод.Рона бурхлива, сіра, дужестрімка.У долині Рони були проведенізначні роботи.Величезні греблі електростан-цій сьогодні полегшують річковийрух, сприяють будівництву заво-дів і зрошенню прилеглих земель.У Ліоні тринадцать мостів наСоні та десять на Роні.З висоти пагорба Фурв’єр мож-на біля свого підніжжя побачитиЛіон.У нього чудовий і таємничий ви-гляд.Густі тумани над Роною надаютьмісту трохи похмурого вигляду.У центрі міста розташованіпам’ятники Середньовіччя й епохиВідродження.Це собор Сен-Мартін (11 століт-тя), церква (13—15 століть).Але головним шедевром Ліонає Отель де Віль (мерія).Ліон — місто мистецтв.Тут шість великих музеїв і безлічтематичних колекцій.Серед них два особливо цікаві:Музей тканин і Музей мистецтв.Ліон — місто, в якому є метро. 170La France •Vocabulaireune colline — пагорбil reste lа — там залишаєтьсяbвtir — будуватиune reprйsentation — виставаrejoindre (se) — зливатися,з’єднуватисяun faubourg — передмістяtout а fait — однак, зовсімimpйtueux, -euse — бурхли-вий, -аune vallйe — долинаun barrage — гребляfaciliter — полегшуватиun aspect — виглядune brume — густий туманmorose — похмурий, -аDiscussion Oщ se rejoignent le Rhфne et la Saфne? Comment s’appelle la colline dominant la ville de Lyon? Qu’est-ce qui facilite aujourd’hui la circulation fluviale surle Rhфne? Qu’est-ce qu’il y a au cњur de la ville? Qu’est-ce qui est le principal chef-d’oeuvre de Lyon? • L’histoire de la ville deLyonEn 43 avant notre иre, aprиs laconquкte de la Gaule par Cйsar,les Romains ont fondй la Coloniede Lugdunum, origine de la ville deLyon.Elle se trouvait au confluent duRhфne et de la Saфne.Le carrefour des voies naturellesmenait aux diverses rйgions dela France et aussi а la Suisse etа l’Italie.Les empereurs romains en firentune ville magnifique qui grandittrиs vite et devint la capitale de laGaule.Centre administratif et religieux, laville fut une des principales rйsiden-ces des empereurs romains quiy йlevиrent de nombreux monu-ments.Mais а partir du 4 siиcle, Lyon per-dit sa prйpondйrance politique.• Історія ЛіонаУ 43 році до нашої ери, після за-воювання Галії Цезарем, римлянизаснували Колонію Люгдунум —перша назва міста Ліон.Вона знаходилася в місці злиттярік Рони й Сони.Це перехрестя природних шляхівсполучення було пов’язане з усі-ма регіонами Франції, а також зіШвейцарією й Італією.Римські імператори побудуваличудове місто, що швидко вирослой стало столицею Галії.Адміністративний і культурнийцентр, місто стало головною ре-зиденцією римських імператорів,котрі звели там багато пам’ятни-ків.Але в 4 столітті Ліон утративсвою політичну перевагу. • Франція171Au 15 siиcle l’industrie de la soiedйveloppa et quatre foires annuellesfurent crййes; Lyon devint ainsi uncentre europйen des affaires.Grвce а ses relations commercialesavec l’Italie, Lyon devint entrepфt dessoies importйes d’Italie et d’Orient.Dиs le 16 siиcle, Lyon devint la vil-le de soie.Une nouvelle classe, celled’ouvriers se constitua dans la ville,qu’on appelait "les canuts".Au 19 siиcle, cette industrie se dй-veloppa dans tout le sud-est de laFrance, tout en restant sous la di-rection de Lyon.Des villages entiers lui fournissaientsa production.Les ouvriers de la soie (canuts),soumis а des conditions de travailinhumaines, se revoltиrent en 1831et en 1834.Aujourd’hui l’industrie textile se mo-difia beaucoup.A la soierie s’ajoutent beaucoupd’autres industries: l’industrie chimi-que, l’industrie mйtallurgique, pape-terie, polygraphie, l’industrie alimen-taire, d’autres.Lyon reste toujours un grand cen-tre commercial de la France et dumonde.У 15 столітті розвилося виробництвошовку, створюються чотири щорічніярмарки: Ліон стає таким чином ді-ловим європейським центром.Завдяки торговим зв’язкам з Італі-єю, на складах Ліона зберігалисяшовки з Італії і країн Сходу.Починаючи з 16 століття Ліонстає містом шовку.Новий клас робітників, яких нази-вали «ткачами», з’явився в місті.У 19 столітті це виробництво роз-вилося на всьому південномусході Франції, залишаючись підуправлінням Ліона.Цілі села постачають сюди своюпродукцію.У 1831 і 1834 роках ткачі, щопрацювали в нелюдських умовах,повстали.Сьогодні текстильна промисло-вість досить змінилася.До виробництва шовку долуча-ється багато інших: хімічна, мета-лургійна, паперова, поліграфічна,харчова промисловість та ін.Ліон залишається великим про-мисловим центром у Франціїі у світі.un hфtel de ville — ратуша.меріяune conquкte — захват,завоюванняun confluent — злиттяun carrйfour — перехрестяun empereur — імператорйlever — зводитиVocabulaireune prйpondйrance — перевагаun entrepфt — склад, пакгаузun canut — ткачfournir — постачати,забезпечуватиsoumettre — підкоряти,пригноблюватиune soierie — шовковиробництво 172La France •Discussion Quand les Romains fondиrent-ils la colonie Lugdunum? Oщ se trouvait-elle? Quand Lyon perdit-il sa prйpondйrance politique? Grвce а quoi la ville devint entrepфt des soies? Pourquoi "des canuts" se rйvoltиrent en 1831 et 1834? • GrenobleGrenoble, la capitale des Alpesfranзaises, est installй au cњur desmontagnes.Au 19 siиcle, depuis la dйcouverted’une nouvelle source d’йnergie ap-portйe par l’eau des montagnes,Grenoble est devenu un centre in-dustriel de grande importance.Aux industries textiles, alimentaireset chimiques se sont ajoutйes denouvelles formes d’activitй scienti-fiques liйes а l’йnergie nuclйaire etа l’йlectronique.L’Universitй, fondйe au 14 siиcle,a toujours connu une vie internatio-nale.Auprиs de l’Universitй il y a un centred’йtudes nuclйaires, des laboratoiresd’йtudes de l’hydrolique, de l’йlectros-tatique et de la physique des mйtaux.Le dйveloppement des voyages,des sports a contribuй а faire deGrenoble un cйlиbre centre tou-ristique qui reзoit chaque annйe200 000 visiteurs.300 000 habitants forment la po-pulation de cette mйtropole rйgion-nale.Dans la ville il y a beaucoup de mo-numents historiques: la cathйdraleNotre-Dame (12—13 siиcles); l’йgli-se Saint-Andrй du 13 siиcle, l’йgliseSait-Laurent du 11 siиcle et d’autres.• ГренобльГренобль, столиця французькихАльп, розташований у серці гір.У 19 столітті, після появи ново-го джерела енергії, принесеногогірськими водами, Гренобль ставдуже важливим індустріальнимцентром.До текстильної, харчової й хіміч-ної промисловості додалися новівиди наукової діяльності, пов’яза-ні з ядерною енергією й електро-нікою.Університет, заснований у 14 сто-літті, став міжнародним центром.При університеті існують Центрядерних досліджень, лабораторіїгідравліки, електростатики і фізи-ки металів.Розвиток подорожей і спортусприяли тому, що Гренобль ставвідомим центром, котрий приймаєщороку 200 000 відвідувачів.Населення цієї регіональної сто -лиці складає 300 000 жителів.У місті багато історичних пам’ятни-ків: собор Богоматері (12—13 сто-літь); церква Андрія Первозваного(13 століття); церква СвятогоЛаврентія (11 століття) й інші. Vocabulairedйrouler (se) — проходити,відбуватисяа cette occasion — у зв’язкуз цим; з цієї нагодиmoderniser (se) — поновити,поновитисяinstaller (s’) — розташува-ти (-ся), розмістити (-ся)une source — джерелоajouter — додаватиnuclйaire — ядернийauprиs de — при; біля; колоune mйtropole — столиця;головне містоDiscussion Pourquoi appelle-t-on Grenoble la capitale des Alpes? Quand et pourquoi est-il devenu un centre industriel important? Qu’est-ce qu’il y a auprиs de l’Universitй de Grenoble? Qu’est-ce qui a contribuй а la ville un essor йconomique? Qui a proclamй l’ouverture des X-mes Jeux Olympiques d’hiverа Grenoble? • Франція173Les X-иmes Jeux Olympiques d’hiverse dйroulиrent а Grenoble en fйvrier1968, et а cette occasion, la ville, quicomprenait dйjа de nouveaux quar-tiers, se modernisa encore.C’est le Prйsident Charles deGaulle qui proclama l’ouverture deces Jeux.У лютому 1968 року в Гренобліпроходили зимові Олімпійськіігри, і з цієї нагоди місто, у якомувже були нові квартали, понови-лося.Саме Президент Шарль де Голльпроголосив відкриття цих Ігор.• La peinture franзaiseLa peinture franзaise a subi unegrande йvolution.Chaque йpoque avait ses talents.La France a donnй beaucoup d’ar-tistes cйlиbres de tous les genreset de toutes les йcoles.Il y en avait des classiques et desromantiques, des rйalistes et despaysagistes, des impressionistes.L’art franзais contemporain est va-riй, actif, intйressant et original.Il y a beaucoup d’йcoles et degenres.• Французький живописФранцузький живопис зазнав ве-ликих змін.Кожна епоха мала свої таланти.Франція дала багато відомих ху-дожників усіх жанрів і всіх шкіл.Серед них були класики, роман-тики, реалісти та пейзажисти,імпресіоністи.Французьке сучасне мистецтворізнобічне, активне, цікаве й ори-гінальне.Є багато шкіл та жанрів. 174La France •Les traditions rйalistes sont gardйespar beaucoup d’artistes.Les peintres rйalistes nous montrentque nous vivons sur la terre, а laville, au village, dans la maison.Ils nous montrent des couchers desoleil, des vases, des fleurs, desenfants, des gens qui s’aiment, lut-tent, souffrent, travaillent.Ces artistes considиrent leur artcomme sйrieux et difficile.Ils renoncent а la mode.Ils gardent les meilleures traditionsde l’art franзais.Les plus cйlиbres peintres fran-зais sont Pablo Picasso, Matisse,Eugиne Delacroix, Paul Delaroche,Jean-Baptiste Camille, Henri-Francois Riesener et beaucoupd’autres.Реалістичні традиції зберігаютьсябагатьма художниками.Художники-реалісти показуютьнам, що ми живемо на землі,в місті, у будинку, в селі.Вони малюють нам захід сонця,вази, квіти, дітей, людей, які за-кохуються, борються, стражда-ють, працюють.Ці художники розглядають своємистецтво як серйозне та важке.Вони відмовляються від моди.Вони зберігають кращі традиціїфранцузького мистецтва.Найвідоміші французькі художни-ки: Пабло Пікассо, Матіс, ЕженДелакруа, Поль Делярош, Жан-Батіст Каміль, Генрі-ФрансуаРезнер та інші.Vocabulairesubir — зазнати; зазнаватиun genre — вид, жанр, статьcontemporain, -e — сучасний, -аgarder — зберігати; охоронятиun coucher de soleil — західсонцяun levй de soleil — схід сонцяconsidйrer — розглядати;вдивлятисяrenoncer а — відмовлятися; несприйматиune tradition — традиція,передачаDiscussion Quels genres de l’art contemporain concernant la peinture savez-vous? Qu’est-ce que nous montrent les peintres rйalistes? Comment ces artistes considиrent-ils leur art? Gardent-ils les meilleures traditions de l’art franзais? Quels peintres franзais connaisez-vous? Qui a peint la "Colombe de la paix"? • La sculpture en FranceLa sculpture franзaise occupe unegrande place dans les beaux-artsdu monde.• Скульптура у ФранціїФранцузька скульптура посідаєважливе місце серед образотвор-чих мистецтв світу. • Франція175Les monuments des meilleurs artis-tes dйcorent les parcs et les palais.Les sculpteurs les plus cйlиbres du16 siиcle: Jean Goujon et GermainPilon.Le 17 siиcle compte un bon nom-bre de grands sculpteurs.Ce sont: Pierre Puget, Girardon.Le maоtre de la sculpture du 18siиcle est Houdon.Il a fait les bustes de Diderot,de Jean-Jacques Rousseau, deNapolйon.Son chef-d’њuvre est "Voltaire as-sis".A cette йpoque Bouchardon,Falconet et Pigalle sont trиs cйlиbres.Le 19 siиcle a donnй des sculp-teurs de gйnie.Parmi eux est Franзois Rude, con-nu par le cйlиbre groupe, sous lenom de la "Marseillaise" qui dйcore"l’Arc de Triomphe" а Paris.La "Marseillaise" symbolise les vo-lontaires de 1792 qui dйfendent leurPatrie en appelant: "Aux armes, ci-toyens!Formez vos bataillons!"Le plus cйlиbre sculpteur du 19 siи-cle est Auguste Rodin (1840—1917).Parmi ses њuvres remarquables ontrouve les statues de Balzac et deVictor Hugo ainsi que ”Penseur”.Пам’ятники кращих скульпторівприкрашають парки й палаци.Найвідоміші скульптори 16 сторіч-чя — Жан Гужон і Жермен Пілон.17 сторіччя нараховує великукількість відомих скульпторів.Серед них П’єр Пюже, Жирардон.Майстер скульптури 18 сто-річчя — Гудон.Він зробив погруддя Дідро, Жан-Жака Руссо, Наполеона.Його шедевр — «Вольтер, якийсидить».У той час дуже відомими стаютьБушардон, Фальконе й Пігаль.19 сторіччя дало геніальнихскульпторів.Серед них Франсуа Рюд, славнийсвоєю відомою групою під на-звою «Марсельєза», що прикра-шає Тріумфальну арку в Парижі.«Марсельєза» символізує добро-вольців 1792 р., котрі захищаютьсвою батьківщину, закликаючи:«До зброї, громадяни!Формуйте ваші батальйони!»Найвідоміший скульптор 19 сторіч-чя — Огюст Роден (1840—1917).Серед його чудових творів статуїБальзака й Віктора Гюго, а також«Мислитель».Vocabulaireles beaux-arts — образотворчімистецтваdйcorer — прикрашатиun sculpteur — скульпторune chose de gйnie — щосьгеніальнеsous le nom de — під назвою,під ім’ямun volontaire — волонтер,доброволецьun bataillon — батальйон (200-300 вояків) 176La France •Discuss ion Pourquoi la sculpture franзaise occupe-t-elle une grande place dansles beaux-arts du monde? Qui sont les sculpteurs les plus cйlиbres du XVI, du XVII et duXVIII-iиme siиcle? Par quoi est connu Franзois Rude? Qui est le plus cйlиbre sculpteur du XIX-iиme siиcle? Quelles de ses oeuvres sont les plus remarquables? • Les magasins franзaisLes maisons de commerce portentsouvent les noms de leurs propriй-taires: "Lefranc", "Duval", ”Sanzot”ou "Chez Paul".D’autres se rйfиrent а leur fabrica-tion (exemple: la boulangerie duCroissant qui fabrique des crois-sants — petits pains en forme ducroissant) ou а leur fonction.Enfin, les noms des restaurants dй-pendent de la cuisine qu’ils propo-sent.Par exemple, au restaurant "LaPagode" la cuisine sera chinoise,а "La Crкpe Bretonne", on man-gera des crкpes en Bretagne; "AuSahara" la cuisine sera algйrienneet le restaurant "Mйditerranйe" vousproposera surtout du poisson.La charcuterie ou l’on vend du jam-bon, du saucisson, etc.La pвtisserie ou l’on vend des gв-teaux.La confiserie ou l’on vend des su-creries, bonbons, chocolats.La mercerie ou l’on vend des ac-cessoires des vкtements: boutons,fermetures "Eclair", etc.• Французькі магазиниТоргові доми часто носять іме-на своїх володарів: «Лефранк»,«Дюваль», «Санзот» або«У Поля».Інші в назвах посилаються на своївироби (наприклад: «Булочна»або «Випікання рогаликів» — колипечуть булочки у формі рогали-ків), або на свої функції.Нарешті, назва ресторанів зале-жить від кухні, яку вони пропо-нують.Наприклад, у ресторані «Пагода»кухня буде китайською; у рес-торані «Ла креп бретон» (пере-кладається як «Бретонськиймлинець») будуть їсти млинці,як у Бретані; у ресторані «УСахарі» кухня буде алжир-ською; у ресторані «Медітеране»(«Середземне море») вам запро-понують рибу.Ковбасна — де продають окіст,ковбасу та ін.Кулінарія, де продають тістечка.Кондитерська, де продають цу-кор, цукерки, шоколад.Галантерея, де продають фурні-туру до одягу: ґудзики, застібки«блискавка» та ін. • Франція177La droguerie ou l’on trouve desproduits de toilettes, d’hygiиne, demenage, etc.L’йpicerie qui est le magasin ou l’ontrouve toutes sortes d’alimentationet surtout les conserves.Au cafй: les cafйs franзais sont rй-putйs.On boit du cafй, du thй, aussi lejus de fruits et d’eau minйrale ougazeuse.Аптекарський магазин, де можназнайти туалетні, гігієнічні, госпо-дарчі засоби і т. ін.Бакалейний магазин — це мага-зин, де можна знайти всі видипродуктів, особливо консерви.У кав’ярні особливо визнаєтьсяфранцузька кава.П’ють каву, чай, особливо охо-че — фруктовий сік і мінеральнуабо газовану воду.Vocabulaireun magasin — магазинun magazine — ілюстрованийжурналun propriйtaire — власникrйfйrer (se) — посилати (-ся);відносити (-ся)un croissant — круасан (рогалику вигляді молодого місяця)dйpendre — залежатиune crиpe — млинецьun poisson — рибаvendre — продаватиun accessoire — комплектуючийтоварune drogerie — аптекарськиймагазинDiscussion Quels noms portent des magasins franзais? De quoi dйpendent les noms des restaurants? Qu’est-ce qu’on propose "Au Sahara"? Qu’est-ce qu’on peut trouver а la drogerie? Que boit-on aux cafйs? • Histoire de la gastronomieLa gastronomie date en France dusciиcle de Louis XIV.On note а maintes occasions dansl’histoire le rфle de la gastronomiedans la politique et la diplomatie.Beaucoup d’affaires, de traitйs, deconflits se sont reglйs lors d’unbanquet а Paris.Ce temps-lа, la capitale est devenueune ville d’intйrкt gastronomique.• Історія гастрономіїУ Франції мистецтво гастроно-мії зародилося в часи правлінняЛюдовіка XIV.Роль, яку кулінарне мистецтвовідігравало в політиці й диплома-тії, відзначена в багатьох випад-ках протягом історії.Багато справ, договорів і конфлік-тів було улагоджено під час бан-кету в Парижі.У той час столицю охопив інте-рес до кулінарії. 178La France •Les premiers restaurants se sontouverts а la fin du 18 siиcle.La cuisine franзaise est devenuecйlиbre dans le monde entier.On vantait sa lйgertй, sa finesse.Certains disait qu’on savait mangerseulement en France.Partout ailleurs dans le monde, onne faisait que s’alimenter.Sous la rиgne de Louis XIV unsouper de la Cour se composait deplus de quarante plats, mais on nemangeait pas tout.Le repas йtait divisй en trois, qua-tre ou cinq services.Le plus souvent c’йtaient: les hors-d’њuvre, les entrйes, les rфtis, lesentremets.On servait tout un ensemble deplats.Parmi ces plats on choisissait cequ’on voulait, puis on desserait eton apportait une nouvelle sйrie demets.Les premiers "menus" sont apparusau milieu du 18 siиcle.Ils avaient la forme des cadrans di-visйs en quartiers symbolisant lesdiffйrents services.Au 19 siиcle le repas pouvait кtreservi "а la franзaise" et "а la russe".Le premier signifiait plusieurs ser-vices et le repas dit "а la russe"avait un seul service avec unegrande quantitй de plats.Peu а peu le menu s’imposa danstous les restaurants.Перші ресторани відкрилися на-прикінці 18 століття.Французька кухня стала знамени-тою на весь світ.Хвалили її легкість і вишуканість.Деякі люди говорили, що прийма-ти їжу вміють тільки у Франції.У всіх інших краях світу простохарчуються.У часи правління Людовіка XIVвечеря при дворі складаласябільше ніж із 40 страв, але всене з’їдалося.Прийом їжі складався з трьох, чо-тирьох чи п’яти подач страв.Найчастіше це були закуски, пер-ші страви, смаженина, легкі стра-ви, що подавалися до десерту.До столу подавався цілий набірстрав.Із цього розмаїття присутні виби-рали страву за смаком, потім всеінше відносили і приносили новусерію витворів кулінарного мис-тецтва.Перші меню з’явилися в середині18 століття.Вони мали форму циферблата(диска) і були розділені на секто-ри, що символізують різні серві-ровки.У 19 столітті їжу можна було при-ймати на французьку і на росій-ську манеру.Перша мала на увазі кілька серві-ровок, а друга означала, що будеподана велика кількість страв і бу-де тільки одна сервіровка.Згодом меню прижилося в усіхресторанах. la gastronomie — мистецтвоприготування стравnoter а — відзначатиregler — улагодити; врегулюватиvanter — розхвалювати,хвалитиla finesse — вишуканістьcertain — деякийalimenter (s’) — харчувати (-ся)un service — подавання стравun hors-d’oeuvre — закуска,початкова страваDiscussion Qu’est-ce que c’est que la gastronomie? Quel rфle a-t-elle jouй dans la politique et la diplomatie? Quand date-t-on la naissance de la gastronomie? Des premiers restaurants quand sont-ils ouverts? Qu’est-ce que c’est que le service "а la russe" et "а la franзaise"? Quand sont apparus les premiers "menus"? • Франція179Aujourd’hui on le propose surtoutpour indiquer la totalitй des platset des boissons proposйs avec lesprix.Nйe en France, la vogue de menugagna les pays limitrophes, puis lemonde entier.Сьогодні його використовують по-всюдно, щоб указати всі пропо-новані страви і напої разом з ці-нами.Мода на меню, що зародиласяу Франції, перекинулася в сусіднікраїни, а потім завоювала й увесьсвіт.Vocabulaireune entrйe — перша (головна)страваun rфti — смаженинаun entrement — легка страва(до десерту)un mets — витвір мистецтва;страва, їжаun cadran — диск; циферблатla vogue de menu — мода наменю, на перелік страв і цін• Comment les Franзaismangent-ils?La faзon de se nourrir des Franзaiss’est modifiйe а cause de la vie ur-baine.Mais ils restent, cependant attachйsа la tradition de bons produits et dela bonne cuisine.Les Franзais restent soucieux degastronomie et de tradition culi-naire.• Як їдятьфранцузи?Через життя в місті французистали по-іншому харчуватися.Однак вони дуже шанують своїтрадиції смачної кухні та гарнихпродуктів.Французи приділяють багато ува-ги приготуванню їжі та кулінар-ним традиціям. 180La France •Les Franзais font la plupart deleurs achats dans les grandes sur-faces.Ici on peut trouver une gammeйtendue des produits alimentaires.Ce sont les plats prйparйs, conser-ves, produits laitiers, lйgumes prкtsа l’emploi, etc.Mais quand ils veulent acheter lesproduits frais, ils vont aux marchйscouverts ou en plein air.Il y en a beaucoup dans les villeset dans tous les quartiers de Paris.Les repas continuent а кtre pris enfamille, autour d’une table.Ils se composent gйnйralementd’une entrйe, d’un plat principal etd’un dessert.Le pain, le vin et le fromage sontobligatoires.Beaucoup de Franзais qui sont prй-occupйs par leur santй, choisissentdes nourritures moins йnergйtiquesque dans le passй.On temoigne une diminution impor-tante de la consommation de sucreet de graisses.Les jours ouvrables, la plupart deFranзais se nourrissent d’une ma-niиre plus йconome et plus rapideque jadis.Un Franзais sur trois dйjeune prиsde son lieu de travail, en brasserie,en restaurant d’entreprise, souventmкme d’un sandwich.Mais quand ils reзoivent des invitйsou cйlиbrent une fкte, les Franзaisrestent fidиles а leur image degourmets.Більшу частину продуктів фран-цузи купують у супермаркетах.Тут представлений великий вибірпродуктів харчування.Це готові страви, консерви, мо-лочні продукти, готові до вживан-ня овочі та ін.Але коли французи хочуть купитисвіжі продукти, вони йдуть на критіринки чи на ринки просто неба.Таких ринків дуже багато в містахі в усіх кварталах Парижа.Жителі Франції, як і раніше, їдятьу родині, збираючись за однимстолом.Звичайно обід складається з пер-шої страви, другої та десерту.На столі обов’язково є хліб, виноі сир.Французи, що піклуються простан свого здоров’я, вибираютьменш калорійну їжу.Зараз можна спостерігати значнезниження вживання цукру і жирів.У робочі дні більшість французівхарчуються швидше і витрачаютьменше грошей на їжу, ніж раніше.Кожен третій француз обідає неда-леко від робочого місця, у великихресторанах із самообслуговуван-ням, у їдальнях на підприємствах,часто з’їдає тільки бутерброд.Але коли у французів свято чигості, вони цілком виправдовуютьсвій імідж великих гурманів. nourrir (se) — годувати (-ся)modifier (se) — змінювати,перетворювати (-ся)une grande surface —супермаркет; велика площаun marchй couvert — критийринокobligatoire — обов’язковийDiscussion Les Franзais restent-ils fidиles а leur image de gourmet? A cause de quoi s’est modifiйe la faзon de se nourrir des Franзais? Oщ font-ils des achats en gйnйral? Qu’est-ce qu’on trouve aux supermarchйs? Y a-t-il beaucoup de marchйs dans des villes? Oщ mangent les Franзais aux jours ouvrables? • Франція181Vocabulaireprйoccuper — клопотатисяune consommation — вживання,споживанняun sandwich — сендвіч (англ.),бутербродun gourmet — гурман;прихильник смачної їжі• Le menu quotidien desFranзaisLe petit dйjeuner: cafй au lait,thй ou chocolat et tartines outoastes.Le dйjeuner: d’habitude il se com-pose d’une entrйe, d’un plat de rй-sistance, de salade, d’unfromage ou d’un dessert et d’uncafй.On se contente quelquefois d’unsimple sandwich ou d’un seul platchaud.Le diner: souvent une soupe pourcommencer (le plus souvent en hi-ver, et dans les campagnes), etpour le reste, mкme chose que ledejeuner.A ces repas s’ajoutent: pour les en-fants — le goыter de 16 heures:des tartines de pain beurrй avec dela confiture, ou un morceau de painavec du chocolat.• Щоденне менюфранцузівСніданок: кава з молоком,чай або шоколад, бутербродиабо підсмажені шматочкихліба.Обід: звичайно він складаєтьсяз гарячої страви, основної стравиз м’яса та салату, сиру або де-серту й кави.Іноді обмежуються звичайним бу-тербродом або однією гарячоюстравою.Вечеря: (часто взимку й у селах)спочатку суп, а все інше — тесаме, що і на обід.До цієї їжі для дітей додають по-луденок о 16 годині: бутербродиз хліба з маслом та з вареннямабо шматочок хліба з шоколадом. 182La France •Pour les paysans et parfois d’autrestravailleurs manuels le repas dumatin qui porte des noms diversdans les provinces diffйrentes secompose de pain, de fromage et desaucisson.Il y a en France des plats tradition-nels connus: la soupe а l’oignon, lasoupe aux haricots.Le petit dйjeuner, le goыter, le dо-ner se prennent normalement а lamaison.Quant au dйjeuner pendant la se-maine de travail, on le prend engйnйral а la cantine de l’entreprise,au cafй ou au restaurant.Для селян та іноді для інших ро-бітників, які займаються фізичноюпрацею, вранішня їжа, яка в різ-них провінціях носить різні назви,складається з хліба, сиру та ков-баси.У Франції є відомі, традиційністрави: суп з цибулі, супз квасолі.Сніданок, полуденок та вечерюїдять звичайно вдома.Стосовно обіду, то в будні днійого їдять у їдальні підприємства,кафе або ресторані.Vocabulaireun toast — підсмаженийшматочок хлібаun plat de rйsistance — гарячастрава з м’ясаcontenter (se) — задовольня-ти (-ся)quelquefois — інодіpour le reste — на останнєla mкme chose — те самеun goыter — полуденокdu pain beurrй — хліб з масломun travailleur manuel —робітник фізичної праціprendre; se prendre — брати;приймати (ся)une cantine — їдальняDiscussion De quoi se compose le petit dйjeuner? Qu’est-ce qu’on prend au dйjeuner? Qu’est-ce qui s’ajoute а ces repas pour les enfants? Le dоner quand a-t-il lieu? Comment varie la nourriture aux diffйrentes provinces? Quels sont les plats traditionnels connus en France? • Les musйes de la FranceToutes les grandes villes possиdentdes musйes, tйmoins de la richesseculturelle de la France.L’entrйe des musйes nationaux estgratuite le premier dimanche dechaque mois.• Музеї ФранціїУ всіх великих містах Франціїє музеї, що свідчать про культур-не багатство країни.У першу неділю кожного місяцявхід до національних музеїв без-коштовний. • Франція183A Paris, le musйe de Louvre re-groupe des piиces exceptionnellesd’archйologie orientale, grecque etromaine, ainsi que des tableaux detoutes les йpoques.Les plus cйlиbres sont "LaJoconde" de Vinci, "La Denteliиre"de Vermer, "Pierrot" de Watteau,"La Mort de Sardanapale"de Delacroix et beaucoupd’autres.Vous pouvez accйder au Louvrepar la pyramide situйe dansune cour du palais, en face dujardin des Tuileries et l’Arc duCarousel.Le musйe d’Orsay expose une vas-te collection de tableaux du 19 siи-cle (Courbet, Millet, mais aussi VanGogh) et des chefs-d’њuvres del’impressionnisme (Monet, Renoir,Manet et d’autres).Ce musйe se trouve dans l’ancien-ne gare d’Orsay.A Paris il y a aussi des musйesmonographiques.Le musйe national Picasso exposedes peintures, sculptures, dessins,estampes de l’artiste.Il abrite йgalement des њuvres deRousseau, Cйzanne, Matisse, Mireet d’autres.La collection du musйe des Beaux-Arts de Nantes rйunit des њuvresanciennes (Georges de la Tour,Rubens, Ingres, Delacroix, Courbet),modernes (Sonya, Delaunay,Kandinski) et contemporaines(Soulages, Tinguely).A Villeneuve d’Ascq se trouve lemusйe d’art moderne de Villeneuved’Ascq.У Парижі в музеї Лувра зібраніунікальні експонати культур дав-нього Сходу, Рима, Греції, а такожкартини всіх часів.Найвідоміші з них «Джоконда»Леонардо да Вінчі, «Мережив-ниця» Вермеєра, «П’єро» Ватто,«Смерть Сарданапала» Делакруаі багато інших.Потрапити в Лувр можна черезпіраміду, розташовану перед па-лацом, напроти саду Тюїльрі,і арку Карусель.Музей д’Орсей пропонує вели-ку колекцію картин 19 століття(Курбе, Мілле, також Ван Гог) ташедеври імпресіоністів (Моне,Ренуар, Мане та ін.)Цей музей знаходиться в будинкуколишнього вокзалу д’Орсей.У Парижі є також монографічнімузеї.Національний музей Пікассо ви-ставляє картини, скульптури, ма-люнки, гравюри художника.Тут також зберігаються твориРуссо, Сезана, Матісса, Мірата ін.Колекція музею витончених мис-тецтв у Нанті зібрала старовиннітвори (Жорж де ла Тур, Рубенс,Енгр, Делакруа, Курбе), твори мо-дерністів (Соня, Делоні, Кандінскі)і твори сучасних майстрів (Сулаж,Тінгелі).У місті Віленєв д’Аск розташова-ний музей сучасного мистецтва. 184La France •Ici vous pouvez trouver des њuvresmodernes (Lйger, Modigliani, VanDongen) et contemporaines (Burenet d’autres).Au musйe Antoine Vivenel а Com-piиgne on dйcouvrira la collec-tion de ce mйcиne, comprenantdes piиces d’archйologie grecque,romaine et gauloise, des peintu-res, sculptures et objets d’arts deMoyen Age, de la Renaissance etdes Temps modernes.Тут ви можете знайти творимайстрів епохи модерну (Леже,Модільяні, Ван Донген) і сього-денних (Бюран та ін).У музеї Антуана Вівенеляв Комп’єні знаходиться колек-ція цього мецената, яка включаєархеологічні знахідки давньогоРиму, Греції та Галлії, картини,скульптури і твори мистецтва се-редньовіччя, епохи Відродженняі сучасності.Vocabulaireexceptionnel, -le — унікаль-ний, -а; вишуканий, -аun tableau — картина; табло;класна дошкаacceder — потрапляти; дістатисяen face de — напротиexposer — виставлятиune imprйssion — вплив,враженняmonographique — одноосіб-ний, -а; монографічний, -аabriter — надавати притулок,зберігатиune estampe — гравюра, естампdйcouvrir — знайтиun mйcиne — меценат,покровительdes temps modernes — сучасністьDiscussion Quels musйes franзais connaissez-vous? Quelles piиces d’art regroupe le musйe de Louvre? Qu’est-ce qu’on peut y voir? Quel musйe se trouve dans l’ancienne gare? Dans quelles villes il y a les musйes de Beaux-Arts? • Les bibliothиquesfranзaisesDe nombreuses bibliothиques fonc-tionnent dans toutes les villes fran-зaises.On compte environ 2000 bibliothи-ques municipales gratuites et plu-sieurs miliers de bibliothиques pri-vйes.6 millions de Franзais sont inscritsdans une bibliothиque.• ФранцузькібібліотекиБезліч бібліотек відкрито для чи-тачів у всіх містах Франції.Нараховується близько 2000 без-коштовних муніципальних бібліо-тек і багато тисяч приватних.6 мільйонів французів мають чи-тацькі квитки. • Франція185Les йtudiants ont а leur dispositiondes bibliothиques dans leurs йta-blissements, leurs universitйs.Il y a 84 bibliothиques universitairesou interuniversitaires.Quelques dizaines de bibliothиqueset de centres de documentationspйcialisйs sont souvent couplйsа des banques de donnйes.Fondйe en 1386, la Bibliothиquenationale (la BN), installйe а Paris,comporte plus de 13 millions de vo-lumes et l’ensemble de la produc-tion presse-information-publicationsdepuis plus de deux siиcles.La Bibliothиque nationale de France(BNF) est ouverte au public sur lesite а I’Internet.En йtй 1998, la bibliothиque de re-cherche a ouvert avec 2 000 pla-ces d’accиs.La bibliothиque publique d’informa-tion du centre Georges Pompidouest frйquentйe par de nombreuxйtudiants.La consultation dans cette bibliothи-que ne nйcessite aucune inscrip-tion.Il existe aussi la bibliothиque etles centres documentaires de laDocumentation franзaise.Ils mettent а la disposition dupublic un ensemble de plusieurscentaines d’ouvrages, rapports etйtudes pйriodiques, publicationsofficielles, dossiersdocumentaires, etc.Cela concerne l’actualitй politique,йconomique et sociale de la Franceet du monde depuis 1945.Бібліотеки навчальних закладіві університетів знаходяться в роз-порядженні студентів.Нараховується 84 університетськіі міжуніверситетські бібліотеки.Кілька десятків спеціалізованихбібліотек і центрів мають подвій-не накопичення банківських да-них наявної документації.Національна бібліотека, заснова-на в 1386 р. і розташована в Па-рижі, нараховує понад 13 міль-йонів томів і володіє добіркоюпреси, документів і публікацій забільш ніж 200 років.Національна бібліотека Франціївідкрита також для доступу насайті в Інтернеті.Улітку 1998 року була відкритабібліотека наукових дослідженьна 2000 місць.Суспільну інформаційну бібліоте-ку центру Жоржа Помпіду відві-дує велика кількість студентів.Не обов’язково записуватися в цюбібліотеку, щоб скористатися їїінформацією.Існує також французький Центрдокументації.У розпорядження відвідувачів да-ється кілька сотень творів, науко-вих праць і рефератів, періодич-них видань, офіційних публікацій,документів та ін.У цих документах міститься ін-формація про політичне, еконо-мічне, соціальне життя Франціїй світу з 1945 року. plusieurs miliers — багато(декілька) тисячinscrire — записувати,вписувати, реєструватиune dizaine — десятокcoupler а — зв’язувати,накопичувати подвійноcomporter — налічувати,нараховувати, досягатиDiscussion Combien de bibliothиques fonctionnent dans les villes franзaises? Combien de Franзais sont inscrits dans une bibliothиque? Y a-t-il en France les bibliothиques universitaires ou bieninteruniversitaires? Qu’est-ce que c’est que BNF? Quel trait caractйristique a la bibliothиque du centre GeorgesPompidou? Les bibliothиques de l’Opйra de Paris et du Conservatoire sont-ellesbien frйquentйes? 186La France •Les bibliothиques de l’Opйra deParis et du Conservatoire nationalde musique ont ramassй les infor-mations musicales.Environ 26 000 lecteurs par an frй-quentent ces bibliothиques.Бібліотеки Паризької опери і На-ціональної музичної консерваторіїзібрали музичну інформацію.Близько 26 000 читачів щорічновідвідують ці бібліотеки.Vocabulaireun site а l’internet — сайт(англ.), місце в Інтернетіnйcessiter — вимагати,потребуватиun ouvrage — наукова працяun dossier — зібрання,підшивка, досьєramasser — збирати• La Bibliothиque nationalede FranceCette bibliothиque — laBibliothиque nationale de France —a l’вge considйrable.Elle a йtй fondйe en 1836.Elle a pour mission de collecter, ca-taloguer, conserver et enrichir danstous les champs de connaissancele patrimoine national.A ce titre, elle est chargй du dйpфtlйgal.• Національна бібліотекаФранціїНаціональна французька бібліоте-ка має поважний вік.Вона була заснованав 1836 році.її завданням є збирати, заноситив каталог, зберігати і накопичува-ти національне надбання у всіхгалузях знань.Для цього вона має спеціальнесховище. • Франція187Dans cette bibliothиque on a ras-semblй des collections franзaises etйtrangиres d’imprimйs, de manus-crits, de monnaies et mйdailles.Il y en a aussi des documents in-habituels pour la bibliothиque.On peut y trouver, par exemple,des documents audiovisuels, infor-matiques, des cartes, des estam-pes, des photographies, des docu-ments liйs а la musique et l’art despectacle.BNF a йgalement pour missiond’assurer l’accиs de plus grandnombre de dйsirants aux collec-tions.Pour cela elle conduit des program-mes de recherche, coopиre avecd’autres bibliothиques, permet laconsultation а distance.Pour faire connaоtre ses collectionselle organise des expositions et despublications.La Bibliothиque nationale de Franceest dirigйe par un prйsident et unconseil d’administration.Ce prйsident est assistй d’un direc-teur gйnйral.Les services et dйpartements de laBibliothиque sont regroupйs dansneuf directions.Ce sont les directions administratives;techniques; culturelles et des direc-tions а caractиre bibliothйconomique;la direction du dйveloppement scien-tifique; la direction des services dela conservation, qui est chargйe dela production, de la restauration descollections; les deux directions de lacollection: la direction des collectionsspйcialisйes et la direction de l’Impri-mй et de l’Audiovisuel.У цій бібліотеці зібрані французь-кі й іноземні друковані видання,рукописи (манускрипти), монети,медалі.Тут є також незвичайні для бібліо-теки матеріали.Наприклад, там можна знайтиаудіовізуальні документи, інфор-мацію, що зберігається на елек-тронних носіях, карти, гравюри,фотографії, інформацію про му-зику і театр.До обов’язку бібліотеки входитьтакож забезпечення доступу доінформації найбільшому числубажаючих.З цією метою проводяться дослід-ницькі програми, бібліотека співп-рацює з іншими бібліотеками, про-водяться консультації на відстані.Щоб ознайомити зі своїм зібран-ням, Національна французька бі-бліотека проводить виставки.Національну французьку бібліоте-ку очолюють президент і адміні-стративна рада.Помічником президента є гене-ральний директор.Усі служби і відділи бібліотекипрацюють за 9 основними на-прямками.Це адміністративний напрямок;технічний; культурний і бібліоте-ко-економічний; напрямок науко-вого розвитку; напрямок ощад-них служб, до обов’язків якоговходять передрук і реставраціявидань; два напрямки бібліоте-карських послуг: напрямок спе-ціалізованої літератури, а такожнапрямок друкованих і аудіовізу-альних видань. 188La France •Vocabulaireonsidйrable — поважний, -аune mission — завдання, місія,призначенняle patrimoine — надбанняrassembler — збиратиimprimer — друкуватиun manuscrit — рукопис,манускриптinhabituel, -le — незвичний, -аassurer — забезпечуватиun dйsirant — бажаючийа distance — на відстаніassister — знаходитися поруч,допомагатиune restauration —відновлення, реставраціяDiscussion Quel вge a la BNF? Qu’est-ce qu’elle a pour mission? Qu’est-ce qu’on y a ramassй ? Qu’est-ce que la BNF organise pour faire connaоtre ses collections? Quelles directions a la BNF? Qui dirige la BNF? Y a-t-il lа les collections videovisuelles? • Les Parcs nationaux de laFranceLes parcs naturels sont des sortesde musйes de la nature.C’est un abri pour les animaux etles plantes rares.Le Parc National de la Vanoise aйtй crйй en juillet 1963.Il occupe 53 000 hectares, a plusde 2000 mиtres d’altitude.Des animaux de haute montagnedevenus trиs rares, vivent en libertйа la Vanoise.La mкme annйe, au mois de dй-cembre, est nй le Parc national dePort-Cros, qui se trouve sur l’оle,entourйe par la Mйditerranйe.Les savants йtudient les plantes etles animaux sous marins.Le Parc national des Pyrйnйes oc-cidentales (46 000 hectares) a йtйcrйй en mars 1967.• Національні паркиФранціїПриродні парки — це музеї при-роди.Це укриття для рідкісних тварині рослин.Національний парк у Вануазі бувстворений у липні 1963 року.Він займає 53 000 гектарів, за-ввишки понад 2000 метрів.Високогірні тварини тепер дужерідкісні, і вони живуть на волів Вануазі.У тому ж році в грудні з’явивсянаціональний парк Порт-Кро, якийзнаходиться на острові, оточено-му Середземним морем.Учені вивчають підводні рослинита тварин.Національний парк західнихПіренеїв (46 000 гектарів) бувстворений у березні 1967 року. • Франція189Il longe la frontiиre espagnole.150 kilomйtres de petits cheminspermettent de visiter le parc а piedet d’admirer de trиs beaux lacs, dejolies riviиres et les magnifiquesmontagnes de Pyrйnйes.Le Parc national de Cevennesa йtй crйй en septembre1971 (84 200 hectares).Ici il n’y a pas de plantes et d’ani-maux rares.Mais il y a aussi les parcs rйgio-naux non crййs par l’Etat, maispar les "collectivitйs locales", c’est-а-dire les habitants de chaquerйgion.Tous ces parcs existentdйjа.Tous ont le mкme but: conserveren France la vraie beautй.Він тягнеться уздовж іспанськогокордону.150 кілометрів маленьких стежи-нок дозволяють відвідувати паркпішки й милуватися дуже краси-вими озерами, красивими річка-ми, чудовими Піренейськими го-рами.Національний парк Севен бувстворений у вересні 1971 року(84 200 гектарів).Тут немає рідкісних рослині тварин.Але є також місцеві парки, ство-рені не державою, а «місцевимиколективами», тобто жителямикожної області.Усі ці парки вже існують.Усі вони мають одну й ту самумету: зберегти у Франції їїсправжню красу.Vocabulaireun abri — сховище, притулок,укриттяen libertй — на воліentourer — оточуватиun savant — вченийune plante — рослинаune frontiиre — кордонun petit chemin, un sentier —доріжка, стежинаexister — існуватиun but — мета, ціль, футбольніворота, голDiscussion Les parcs nationaux sont-ils nйcessaires? La superficie du parc national de la Vanoise est-elle petite? Comment vivent des animaux de haute montagne dans ce parc? Quand a йtй crйй le Parc national de Port -Cros? Oщ se trouve-t-il? Qu’est-ce qu’on peut dire sur le Parc national des Pyrйnйesoccidentales et celui de Cevennes? Comment sont crййs les parcs rйgionaux? Quel est leur but? III. LES PAYS FRANCOPHONES(ФРАНКОМОВНІ КРАЇНИ)• SuisseLe territoire de la Suisse est41 000 km2.C’est un pays agricol, mais l’indus-trie est bien dйveloppйe dans cepays.En Suisse l’allemand est la languedominante, mais la langue franзaiseest aussi trиs rйpandue.Il y a beaucoup de francophones,prиs de 20 % de la population.La nature est trиs belle et variйe.Il y a des montagnes couvertes deneige et des rйgions tropiques avecles palmiers, il y a aussi des plainescouvertes d’herbe verte et des lacs.60 % de son territoire sont occu-pйs par les montagnes, 30 % par leplateau et 10 % par le Jura.La population vit en majoritй sur lePlateau Suisse, lа se trouvent laplupart de grandes villes: Zurich,Bвle, Genиve, Berne, Lausanne.Le tourisme est une tradition du pays.Les alpinistes de tous les pays visi-tent souvent la Suisse.La Suisse a un climat agrйable ettrиs bon du point de vue mйdical.Le climat permet de faire du ski enйtй dans les montagnes et de sebaigner dans les lacs en hiver.Berne est la capitale de la Suisse.La Suisse a prиs de 7 millionsd’habitants, elle possиde 4 langues:l’allemand, le franзais, l’italien et leromane.• ШвейцаріяТериторія Швейцарії — 41 000 км2.Це сільськогосподарська країназ добре розвиненою промисло-вістю.У Швейцарії домінує німецькамова, але французька мова теждуже розповсюджена.Близько 20 % населення гово-рить французькою мовою.Природа чудова й різноманітна.Є гори, вкриті снігом, і тропічнірайони з пальмами, також є рів-нини, вкриті зеленою травою таозерами.60 % її території зайнято горами,30 % — плоскогір’ям та 10 % —горами Жюра.Більшість населення мешкає наплоскогір’ї Швейцарському, тамзнаходиться більшість великихміст: Цюріх, Базель, Женева,Берн, Лозанна.Туризм — це традиція країни.Альпіністи усіх країн часто відві-дують Швейцарію.У Швейцарії, з медичної точкизору, сприятливий і гарний клімат.Клімат дозволяє ходити на лижахулітку в горах і купатися в озерахвзимку.Берн — столиця Швейцарії.У Швейцарії близько 7 мільйонівжителів, котрі спілкуються чотир-ма мовами: німецькою, французь-кою, італійською, романською. • Франкомовні країни191Vocabulairel’allemand — німецька моваrйpandre — розповсюджувати;поширювати (-ся)un palmier — пальма, пальмоведеревоl’herbe (f) — траваla majoritй, en majoritй —більшість; в більшостіdu point de vie — з точки зоруagrйable — сприятливий, -аle roman — романська моваDiscussion La Suisse est-elle grande? Comment est son territoire et sa population? Combien de langues possиde ce pays? Quel pour cent de son territoire occupent les montagnes? Quel est le climat de la Suisse? • Les villes de la SuisseLa Suisse est un Etat Fйdйral di-visй en 26 cantons.Chaque canton a une large auto-nomie.Les plus grandes villes de laSuisse sont: Lucerne, Zurich,Berne, Fribourg, Bвle, Genиve,Jura.Lucerne est une ville ancienne quidate de 1332.Cette ville se trouve prиs desAlpes.La beautй des paysages fait cetteville un centre de tourisme interna-tional.On admire ici le Jardin de Glacierset les tйmoins des иres glaciиres etbeaucoup d’autres curiositйs.Zurich est fondй en 1351.Cette ville est la plus peuplйe dupays.C’est le centre йconomique, onl’appelle "Capitale officieuse de laSuisse".• Міста ШвейцаріїШвейцарія — федеративна дер-жава, поділена на 26 округів.Кожен округ повністю само-стійний.Найбільші міста Швейцарії:Люцерна, Цюріх, Берн, Фрібург,Базель, Женева, Жюра.Люцерн — це старовинне місто,засноване в 1332 році.Це місто знаходиться поблизуАльп.Краса пейзажів робить це містоцентром міжнародного туризму.Тут захоплюються Крижаним са-дом, пам’ятниками льодовиковоїери та багатьма іншими визна-чними місцями.Цюріх заснований у 1351 році.Це місто найбільше в країні закількістю жителів.Це економічний центр, котрий на-зивають «службовою столицеюШвейцарії». 192Les pays francophones •Berne (1353) est la capitale de laSuisse.Berne est cйlиbre par le PalaisFйdйral, siиge du Gouvernement etdu Parlement Suisse.Ici il y a beaucoup de curiositйs.Fribourg (1481) est le chef-lieu ducanton bilingue.Cette ville a jouй un rфle importantdans les luttes religieuses.Genиve (1815) qui se trouve le plusprиs de la France entretient avecses voisins des relations йtroites etrйciproques.Genиve ressemble a une ville fran-зaise.Ici il y a beaucoup d’organisationsinternationales.Genиve est liйe au monde entierpar l’aйroport de Cointrin.Cette ville est trиs belle.Берн (1353 р.) — столицяШвейцарії.Берн відомий Федеральним пала-цом,— місцезнаходженням урядута парламенту Швейцарії.У ньому є багато визначнихмісць.Фрібург (1481 р.) — головне містодвомовного округу.Це місто відіграло важливу рольу релігійній боротьбі.Женева (1815 р.), яка знаходить-ся поряд з Францією, підтримуєвзаємні та тісні відносини зі свої-ми сусідами.Женева схожа на французькемісто.Тут є багато міжнародних органі-зацій.Женева зв’язана з усім світом че-рез аеропорт Квентрен.Це місто дуже красиве.Vocabulaireun canton — округ, кантонune large autonomie — повнасамостійність, широкаавтономіяla beautй — красотаun glacier — крига, льодовикune иre glaciиre — льодовиковаера, льодовиковий періодpeuplй, -e — багатолюдний, -а;люднийofficieux, -euse — службо-вий, -а; офіціозний, -аbilingue — двомовний, -аentretenir — підтримуватийtroit, -e — тісний, -а; щіль-ний, -аreciproque — взаємний, -аDiscussion En combien de cantons se divise la Suisse? Quel de ses cantons est bilingue? Quelle langue est la plus rйpendue dans ce pays? La Suisse est-elle un Etat unitaire? Dans quelle ville il y a beaucoup d’organisationsinternationales? Toutes les quatre langues sont-elles officielles ou non? • Франкомовні країни193• Les hommes illustres de laSuisseLa Suisse est la patrie de plusieurspersonnages illustres dont l’њuvreet les activitйs appartiennent а laculture mondiale.Le premier c’est Guillaume Tell,champion de la libertй.Ce hйros symbolise sa volontй d’in-dйpendance.Le nom du nйgociant gйnйvoisHenri Dunaut (1828—1910) estconnu.Il a fondй la Croix-Rouge pour atte-nuer le sort et les souffrances desblessйs.Genиve est la ville natale du cйlи-bre philosophe et pйdagogue Jean-Jacques Rousseau (1712—1778),physicien et professeur del’universitй.Auguste Piccard (1884—1964) quien 1932 battit le record а bordde son ballon stratosphйrique(16940 mиtres).Son fils Jacques descendit avecson bathyscaphe, en 1960, jusqu’аla profondeur de 10 893 mиtressous la mer.Le cйlиbre pйdagogue et йducateurHeinrich Pestalozzi (1746—1823)est nй en Suisse.Sa mйthode d’йducation est actuel-le aujourd’hui.La Suisse est la patrie d’une plйia-de d’йcrivains, peintres, architec-tes, parmi lesquels on peut citer LeCorbusier (1897—1965).• Відомі людиШвейцаріїШвейцарія є батьківщиною бага-тьох людей, твори й діяльністьяких належать світовій культурі.Перший — це Гійом (Вільгельм)Тель, чемпіон волі.Цей герой символізує свою волюдо незалежності.Ім’я женевського торговця ГенріДюно (1828—1910) відоме.Він створив Червоний хрест, щобполегшити долю та стражданняпоранених.Женева — це рідне місто зна-менитого філософа та педагогаЖан-Жака Руссо (1712—1778), фі-зика та викладача університету.Огюст Піккар (1884—1964)у 1932 р. побив рекорд на пові-тряній кулі (16940 метрів).Його син Жак опустився у своє-му батискафі на морську глибину10 893 метри у 1960 році.Відомий педагог і виховательГенріх Песталоцці (1746—1823)народився в Швейцарії.Його методика виховання акту-альна і сьогодні.Швейцарія — це батьківщинаплеяди письменників, художни-ків, архітекторів, серед яких мож-на навести приклад Корбузьє(1897—1965). 194Les pays francophones •Les йcrivains de la Suisse du 19siиcle sont souvent classйs parmiles auteurs en langue alleman-de ou franзaise et les lecteurs nesavent pas que ce sont les ci-toyens de Suisse, par exempleCharles-Ferdinant Ramuz, Denis deRougemont et d’autres.Письменники Швейцарії 19 сто -річчя часто поділяються на авто-рів німецької та французької мов,і читачі не знають, що громадя-нами Швейцарії є, наприклад,Шарль-Фердинанд Рамуз, Дені деРужемон та інші.Vocabulaireun champion — чемпіон,переможецьla volontй — воля, бажанняun nйgociant — торговець,негоціантgйnйvois, -e — женевський, -аla Croix-Rouge — «ЧервонийХрест»attenuer — полегшити, притупитиune suffrance — стражданняun ballon stratosphйrique —повітряна куляun bathyscaphe — батискаф,глубоководний апарат(глибинний занурювальнийпристрій)l’йducation (f) — вихованняune plйade — плеяда, низка,численністьclasser — поділятиDiscussion Qu’est-ce qui symbolise Guillaume Tell? Qui est le fondateur de la Croix-Rouge? Jean-Jacques Rousseau est-il un Franзais? Qui a йtй Auguste Piccard? Pestalozzi et Le Corbusier sont-ils les Suisses? • BelgiqueBelgique, royaume de l’Europe oc-cidentale, sur la mer du Nord, limitйpar les Pays-Bas au Nord, l’Allema-gne et le Luxembourg а l’est et laFrance au sud.Son territoire couvre 30 507 km2,sa population est presque 10 mil-lions d’habitants (Belges).La capitale de la Belgique estBruxelles.Les villes principales sont Anvers,Brabant, Flandre-Occidentale,Flandre-Orientale, Hainaut, Liиge,Limbourg, Luxembourg et Namur.• БельгіяБельгія, королівство у ЗахіднійЄвропі, на Північному морі, ме-жує з Нідерландами на півночі,Німеччиною та Люксембургом насході й Францією на півдні.її територія покриває 30507 км2,її населення є майже 10 млн жи-телів (бельгійці).Столицею Бельгії є містоБрюссель.Головні міста країни — це Антвер-пен, Брабант, Західна Фландрія,Східна Фландрія, Генот, Лієж,Лімбург, Люксембург і Намюр. • Франкомовні країни195En Belgique on parle trois langues:franзais, nйerlandais et allemand(surtout а l’est).La Belgique est un pays au reliefmonotone, dont l’attitude s’йlиveprogressivement vers le sud-est.Aux plaines tertiaires et quaternai-res de la Campine et de la Flandre(bordйes par un littoral sableux etrectiligne) succиdent les plateauxdu Hainaut et de la Hesbay, duBrabant dont le sous-sol sableux etcrayeux, est souvent recouvert delimon.Au sud-est du pays se dressent lesArdennes (692 mиtres).L’agriculture possиde un caractиreintensif imposй par l’exiguпtй du ter-ritoire, mais ne peut satisfaire entiи-rement les besoins du pays.Les cultures (blй, betterave а sucre,pomme de terre, lin) sont surtoutrйpendues sur les plateaux limo-neux et dans les plaines; l’йlevagebovin domine dans le Sud-Est.Le fondement de l’йconomie estl’industrie houilliиre (la Haine, laSambre, la Meuse, la Campine).La sidйrurgie (Charleroi, Liиge,Mons, Genk), le travail des mйtauxnon-ferreux (йtain, plomb et sur-tout cuivre), liй aux importationsde minerais de l’ancien Congo bel-ge, la mйtallurgie de transforma-tion, le textile (coton а Gand, laineа Verviers) et l’industrie chimique(Anvers) sont les activitйsdominantes.У Бельгії розмовляють трьома мо-вами: французькою, нідерланд-ською і німецькою (особливо насході).Бельгія є країною з однотипнимрельєфом, висота якого швидкозростає у південно-східному на-прямку.Долини третинного та четвертин-ного періодів регіонів Кампіні таФландрії, що обмежені піщанимі крейдовим прямолінійним мор-ським узбережжям, поступають-ся місцем плато Геноту, Гесбеїта Брабанту, з надрами піщанимий крейдовими, часто застеленимимулом.На південному сході країни висо-чать Арденни (692 метри).Сільське господарство має дуже ін-тенсивний, поширені скудності те-риторії характер, та все ж не можезадовольнити потреб країни.Сільськогосподарські культури(пшениця, цукровий буряк, карто-пля, льон) поширені здебільшо-го на мулових (замулених) плато(плоскогір’ях) і в долинах; на пів-денному сході в переважності роз-водять велику рогату худобу.Основою економіки є вугільнапромисловість (Ля Ен, Самбра,Маас, Кампіна).Чорна металургія (Шарлеруа, Лієж,Мон, Генк), обробка кольоровихметалів (олово, свинець і особли-во мідь), пов’язана з постачан-ням (імпортом) руди з колишньогоБельгійського Конго, перероб-на металургія, текстиль (бавовнау Генті, вовна у Верв’єрі) та хімічнапромисловість (Антверпен) є пере-важаючими галузями діяльності. tertiaire — третинний періодquaternaire — четвертиннийперіодmonotone — однотипний, -а;однаковий, -аun littoral — узбережжя,приморська смугаrectiligne — прямолінійний, -аsableux, -euse — піщаний, -аDiscussion Oщ se trouve la Belgique? Quel est son rйgime politique? Pourquoi y existe le bilinguisme? Quel port belge est le troisiиme port europйen? Belgique est-elle un pays industriel? Quelles industries y sont dйveloppйes? 196Les pays francophones •La structure de l’йconomie expliquel’importance du commerce extйrieur,passant en partie par Anvers, troi-siиme port europйen.Le bilinguisme apparu historique-ment divise la Belgique en deuxgrands domains-Flamands au nordet Wallons au sud et constitue letrait le plus original d’une popula-tion caractйrisйe encore par sa trиsgrande densitй et sa forte urbanisa-tion (80% environ).Cependant le franзais et le nйerlan-dais sont les langues nationales etofficielles.Структура економіки пояснюєзначення зовнішньої торгівлі,що в більшості здійснюєтьсячерез Антверпен, третійза товарообігом європейськийпорт.Двомовність, що виникла історич-но, поділяє Бельгію на дві області(регіони) — фламандці на півночіта валлони на півдні, що розгляда-ється як дуже незвичайнариса серед населення,яке ж до того характеризуєтьсядуже великою густотою і сильноюурбанізацією (кількістю громадян,що мешкають у містах):майже 80%.У той же час французька і нідер-ландська мови є національнимиі державними.Vocabulairecrayeux, -euse — із крейди,крейдовий, -аun limon — мул, грязюка, тваньune exiguпtй — тіснота,скудністьun fondement — основа,підґрунтяen partie — більшою частиною• Le CanadaLe Canada est un des plus grandspays du monde.• КанадаКанада — це одна з найбільшихкраїн світу. • Франкомовні країни197Son territoire occupe9 960 000 km2, la population estplus de 21 000 000 d’habitants.Il se compose de 10 provinceset des Territoires duNord-Ouest.En 1534 le marin navigateur et ex-plorateur franзais Jacques Cartierdont la ville natale fut Saint-Maloatteignit la Terre-Neuve et la cфtedu Labrador, dйjа dйcouverte parJean et Sйbastien Cabot en 1497.Jacques Cartier prit possesion duCanada au nom de Franзois I, leroi de la France.Alors ce pays s’appelait laNouvelle-France.Mais aprиs la Guerre de sept ans iltomba en possesion de l’Angleterre.En 1535, 1541 et 1543 J. Cartierentreprit encore trois voyages dansce pays.On le nomma "un pilote courageux".En 2002 on a cйlйbrй le 135-meanniversaire de l’Indйpendance duCanada.Ce pays est industriellement biendйvйloppй.Ses richesses principales sont ducharbon, minerai de fer, du pйtrol,nickel, cuivre, zinc, gaz naturel,plomb, uranium.Mais sa plus importante richesseest du bois et du blй.La plus grosse province du Canadaest le Quйbec.її територія — 9 960 000 км2, на-селення — більше 21 млн осіб.Вона складається з 10 провінційі Північно-західних територій.У 1534 році французький мо-ряк, мореплавець і дослідникЖак Картьє, рідним містом яко-го є Сен-Мало, досягнув ЗемліНової (зараз Ньюфаундленд) таберегів Лабрадору, які вже буливідкриті Жаном і Себаст’яномКабо у 1497 році.Жак Картьє від імені Франціс-ка І, французького короля, взявКанаду у володіння.Тоді ця країна називалася НовоюФранцією.Але після Семилітньої війни вонаперейшла у володіння Англії.У 1535, 1541 та 1543 рокахЖ. Картьє знову тричі відвідав цюкраїну.Його називали «відважним лоц-маном».У 2002 році відмічалась 135-тарічниця Незалежності Канади.Ця країна промислово дуже роз-винена.її головними багатствами є вугіл-ля, залізна руда, нафта, нікель,мідь, цинк, природний газ, сви-нець і уран.Але найважливішим її багатствомє ліс і збіжжя (зернові культури,насамперед пшениця).Найбільша провінція Канади —це Квебек. 198Les pays francophones •Le Quйbec se trouve entre l’On-tario, le Nouveau-Brunswick et laTerre-Neuve.Le plus grand nombre desCanadiens franзais habitent leQuйbec mais sauf les Quйbйcois ily a aussi des Canadiens franзaisdans toutes les autres provinces,surtout en Ontario, au Nouveau-Brunswick et au Manitoba.Quйbec a plus de 6 millions d’ha-bitants.La capitale du Quйbec estMontrйal, une des plus belles villesdu mondes, deuxiиme ville franco-phone aprиs Paris.Квебек — розташованийміж Онтаріо, НовимБрюнсвіком та Землею Новою(Ньюфаундлендом).Найбільша кількість французь-ких канадців мешкає у Квебеку,але окрім квебекців французь-кі канадці є в інших провінці-ях, особливо в Онтаріо, НовомуБрюнсвіку та Манітобі.У Квебеку нараховується 6 млнгромадян.Столицею Квебеку є Монреаль,одне з найкрасивіших міст світу,друге після Парижа франкофон-не місто.Vocabulaireun navigateur — мореплавецьun explorateur — дослідникun (e)Quйbйcois(-e) — квебекець(-чка)atteindre — досягатиune possesion — володінняau nom de. — від імені(когось)gros, -se — здоровий, -а,величезний, -аune dйcouverte — відкриттяun pilote — лоцман; пілотDiscussion Est-ce que Jacques Cartier a dйcouvert le Canada? Qui йtait-il? Combien de fois a-t-il visitй le Canada? Comment est le Canada? Dans quelle province du Canada habitent la plupart de francophones? IV. L’UKRAINE(УКРАЇНА)• L’UkraineL’Ukraine indйpendante est un йtatrelativement jeune.Il y a quelques annйes elle йtaitune des rйpubliques de l’URSS.Elle a dйclarй son indйpendance le24 aoыt 1991.Aujourd’hui l’Ukraine possи-de sa propre Constitution, sonGouvernement et ses valeurs.L’Ukraine est situйe au centre del’Europe.Elle occupe un territoire de603 700 km2.Sa population compte plus de48 millions d’habitants.L’histoire de l’Ukraine remonteа l’AntiquitйFormellement cet йtat n’a que14 ans mais il se trouve sur le ter-ritoire de l’йtat trиs ancien — l’EtatKyпvien.Mais aprиs la conquкte Tatar l’EtatKyпvien n’a plus existй et trois na-tionalitйs slaves — russe, biйlo-russe et ukrainienne — se sont for-mйes.Au 14 siиcle commence а se for-mer la nation ukrainienne.Les terres ukrainiennes s’йtendentdes Carpates aux plaines du Donet des rйgions boisйes du Polessiйа la cфte de la mer Noire.La flore et la faune sont trиs va-riйes.Il y a beaucoup de lacs, riviиres etfleuves.• УкраїнаУкраїна — незалежна держава,відносно молода.Кілька років тому вона була одні-єю з республік СРСР.Вона проголосила свою незалеж-ність 24 серпня 1991 року.Сьогодні Україна має власнуКонституцію, свій уряд і свою ва-люту.Україна знаходиться у центріЄвропи.Вона займає територію603 700 км2.її населення більше 48 мільйонівчоловік.Історія України походить із глиби-ни віків.Формально цій державі лише14 років, але вона знаходитьсяна території дуже давньої держа-ви — Київської Русі.Але після татарської навалиКиївська держава перестала іс-нувати і утворились три народ-ності — російська, українська табілоруська.У 14 столітті почала формувати-ся українська нація.Українські землі простягають-ся від Карпат до донських сте-пів, від лісистого Полісся доЧорноморського узбережжя.Флора та фауна України дужерізноманітні.У ній багато озер, маленьких тавеликих річок. незалежністьpropre — свій, своя, своє;чистий, -аformellement — формально; заформоюexister — існуватиslave — слов’янський, -аboisй (-e) — лісистий, -аla flore et la faune — флораі фауна; рослиннийі тваринний світDiscussion L’Ukraine comment est-elle? Quand a йtй proclamйe son indйpendance? Oщ est situйe l’Ukraine? Quel est son territoire et sa population? Quand a commencй а se former la nation ukrainienne? De quelle faзon les terres ukrainiennes s’йtendent-elles? 200L’Ukraine •Les plus importants fleuves del’Ukraine sont: le Dniйpro, le YoujnyBoщg, le Dnistиre, le SйverskyDonets.L’Ukraine a des frontiиres terrestresavec la Russie, la Biйlorussie, laPologne, la Roumanie, la Moldavie,la Slovaquie et la Hongrie.Les principales villes de l’Ukrainesont: Kyiv, Kharkiv, Lviv, Odessa,Dniйpropйtrovsk, Donetsk.Le dйveloppement historique et laculture de l’Ukraine sont assez ori-ginals.L’Ukraine d’Est est liйe avec laRussie et l’Ukraine d’Ouest touchede prиs а la Pologne.Bien que l’ukrainien soit la langueofficielle, en Ukraine d’Est on parlerusse.Найважливіші ріки України —дніпро, Південний Буг, Дністер,Сіверський Дінець.Україна межує з Росією,Білорусією, Польщею, Румунією,Молдовою, Словакією таУгорщиною.Найважливіші міста України —Київ, Харків, Львів, Одеса,Дніпропетровськ, Донецьк.Історичний розвиток та культураУкраїни досить своєрідні.Східна Україна пов’язана з Ро-сією, а Західна Україна ближчедо Польщі.Незважаючи на те, що україн-ська мова є офіційною, у СхіднійУкраїні говорять російською.Vocabulairerelativement — відносноune indйpendance —avoir des frontiиrescommunes — мати спільнікордониtoucher de prиs а… —торкатися, стикатися із…soit-forme du subjonctif duverbe кtre — «є» — формадієслова «бути» в 3-й особіоднини умовного способу • Україна201• La position gйographiquede l’UkraineL’Ukraine est situйe en EuropeCentrale.Son territoire est 603 700 km2.L’Ukraine a des frontiиres terrestresavec la Russie, la Bielorussie, laPologne, la Roumanie, la Moldavie,la Slovaquie et la Hongrie.La plupart du territoire du pays estcouvert des plaines.Aux frontiиres occidentales du pays,il y a des chaоnes de montagnesassez hautes.Ce sont les Carpates.En Crimйe il y a aussi des monta-gnes mais elles ne sont pas trиshautes.Ce sont les Monts de Crimйe.Les plus importants fleuves de l’Ukrai-ne sont: le Dniйpro, le Youjny Boug,le Dnistиre, le Sйversky Donetz.Le Dniйpro est un des plus longsfleuves de l’Europe et l’une desplus principales sources de l’йner-gie hydraulique.Dиs l’Antiquitй le Dniйpro est leberceau des peuples russe, ukrai-nien et bielorusse.En Ukraine il y a quelques portsmaritimes: Odessa, Ilitchivsk,Herson, Mykolaiv, lzmail, Marioupol.Le pays est baignй par deux mers:la mer Noire et la mer d’Azov.Le climat chaud et les terres noiresdu pays permettent d’obtenir de ri-ches rйcoltes.• Географiчне положенняУкраїниУкраїна розташована в Централь-ні європі.її територія становить 603 700 км2.По суші Україна межує з Росією,Білорусією, Польщею, Румунією,Молдовою, Словакією таУгорщиною.Більшу частину території Українискладає степ.На західному кордоні підноситьсядосить високе пасмо гір.Це — Карпати.У Криму також є гори, але вонине дуже високі.Це Кримські гори.Найважливіші ріки — Дніпро,Дністер, Південний Буг,Сіверський Донець.Дніпро — одна з найбільших рікЄвропи та одне з найбільшихджерел електроенергії.Дніпро був колискою українсько-го, російського та білоруськогонародів із найдавнішихчасів.В Україні досить багато мор-ських портів, наприклад: Одеса,Іллічівськ, Херсон, Миколаїв,Ізмаїл, Маріуполь.Країна омивається двома моря-ми: Чорним та Азовським.Теплий клімат та чорноземи до-зволяють отримувати багатіврожаї. 202L’Ukraine •On cultive dans les champs du blй,des betteraves sucriиres, des pom-mes de terre, des lйgumes, desfruits, du raisin.Le sous-sol de l’Ukraine renfermeen abondance de la houille, du pй-trole, du gaz naturel, du minйrai defer, du sel gemme, du souffre etd’autres minйraux.L’Ukraine dispose de nombreusesindustries bien dйveloppйes.Ses entreprises produisent deslocomotives, des avions, desmissiles, des appareilsradioйlectroniques, desturbines, etc.В Україні вирощують пшеницю,цукровий буряк, картоплю, овочі,фрукти, виноград.Надра України в достатку багатіна корисні копалини, як-от: чор-не вугілля, нафта, природний газ,залiзна руда, кам’яна сіль, сірката інші мінерали.Україна має багато високорозви-нених галузей промисловості.її підприємства виробляють локо-мотиви, літаки, ракети, радіоелек-тронні прилади, турбіни та інше.Vocabulaireune chaоne de montagne — le sous-sol — надрапасмо гір; гірська грядаle sel gemme — кам’яна сільbaigner (se) — омивати (ся)le souffre — сіркаles terres (f) noires — une missile — ракетачорноземні ґрунти (землі)Discussion L’Ukraine se trouve en Asie? Avec quels pays a-t-elle des frontiиres terrestres communes? Quelles montagnes se trouvent а sa frontiиre occidentale? Par quelles mers est-elle baignйe? Qu’est-ce que renferme le sous-sol du pays? • Le climat de l’UkraineLe climat d’un pays dйpend de saposition gйographique.L’Ukraine est situйe au centre del’Europe.Le centre gйographique de l’Europese trouve prиs de Rakhov, non loinde la frontiиre occidentale du pays.La plupart du pays est une plaine.• К^мат УкраїниКлімат будь-якої країни залежитьвід її географічного положення.Україна розташована в центріЄвропи.Географічний центр Європи зна-ходиться поблизу Рахова, неда-леко від західного кордонукраїни.Більша частина території краї-ни — рівнина. • Україна203A l’Ouest se trouvent lesCarpathes, au sud il y a aussi desmontagnes mais elles ne sont pastrиs hautes.Ce sont les Monts de Crimйe.La cфte sud de l’Ukraine est bai-gnйe par la mer Noire et la merd’Azov.Tous ces facteurs influent sur le cli-mat du pays.Le climat de l’Ukraine est tempйrйcontinental.Mais il est variй а cause du grandterritoire du pays.En йtй il fait trиs chaud.La Crimйe est la rйgion la pluschaude.Le climat de la Crimйe est subtropi-cal.Au Sud-Ouest la tempйraturemoyenne du juillet est +18 °C,+19 °C et +23 °C, +24 °C au sud-est du pays.L’hiver est une saison assez froideen Ukraine.Au Nord et а l’Ouest de l’Ukraine ily a beaucoup de neige.La tempйrature moyenne du janvierest -7 °C, -8 °C.Aux Carpates il pleut souvent.Au Sud et а l’Est il fait sec, surtouten йtй.На заході розташовані Карпати,на півдні теж є гори, але вони недуже високі.Це — Кримські гори.Південне узбережжя України оми-вається Чорним та Азовськимморями.Усі ці фактори впливають на клі-мат країни.Клімат України помірно- конти-нентальний.Але він відрізняється у різнихчастинах країни через велику те-риторію.Улітку в Україні жарко.Крим — найтепліший регіон.У Криму субтропічний клімат.Середня температура +18 °С,+19 °С на південному заході та+23 °С, +24 °С на південному схо-ді країни.Зима — досить холодна порароку в Україні.На півночі та заході Українивзимку багато снігу.Середня температура січня -7 °С,-8 °С нижче нуля.У Карпатах часто йдуть дощі.На півдні та сході — сухо, особ-ливо влітку.Vocabulairedependre de. — залежати від.non loin de. — недалеко від.la plupart de. — більшістьune cфte, un bord — берег,узбережжяla tempйrature moyenne —середня температураil fait sec — сухо, суха погода 204L’Ukraine •Discussion De quoi dйpend le climat d’un pays? Oщ se trouve l’Ukraine? Oщ se trouve le centre gйographique de l’Europe? Quels facteurs influent sur le climat de l’Ukraine? Quelles sont les tempйratures moyennes en йtй et en hiver dans lesdiffйrentes rйgions du pays? Quel est le climat de l’Ukraine en gйnйral? • Les richessesde l’UkraineL’Ukraine est un des pays euro-pйens les plus riches en minйraux,en gisements, en terres fertiles.Dans son sous-sol il y a de lahouille, du gaz naturel, du minйraide fer, du souffre, du pйtrole;beaucoup d’autresminйraux.Le plus grand gisement du charbonc’est le bassin de Donetsk qui oc-cupe le sud-est de l’Ukraine.Les gisements principaux du pйtrolese trouvent dans les Carpates.Les terres fertiles de l’Ukraine,d’excellentes conditions climatiquesfavorisent le dйveloppement del’agriculture.Le blй, les betteraves а sucre, leraisin, les fruits et les lйgumes del’Ukraine sont connus et vendusdans le monde entier.La nature donne souvent de richesrйcoltes aux Ukrainiens.L’йlevage est aussi dйveloppй.L’Ukraine est non seulement unpays agricole, mais aussi un paysindustriel.• БагатстваУкраїниУкраїна одна із найбагатших накорисні копалини, родовища міне-ралів і родючі землі серед країнЄвропи.З-під землі видобувають кам’яневугілля, природний газ, залізнуруду, сірку, нафту; багато іншихмінералів.Донецький басейн, розташованийна південному сході України, —найбільше родовище вугілля.Основний видобуток нафти здій-снюється в Карпатах.Родючі землі України, а також чу-дові кліматичні умови сприяютьрозвиткові сільського господар-ства.Зернові культури, цукровий буряк,виноград, фрукти й овочі Українизнають і продають в усьому світі.Природа часто дарує українцямбагаті врожаї.Також розвинена тваринницькагалузь.Україна не тільки сільськогоспо-дарська, але й промисловакраїна. les mineraux (pl, m) — кориснікопалиниun gisement — родовищеle min rai de fer — залізна рудаle charbon, la houille — вугілляfavoriser — сприятиune betterave а sucre —цукровий бурякDiscussion En quoi est riche l’Ukraine? Qu’est-ce qu’il y a dans son sous-sol? Oщ sont les gisement du charbon? Par quelles conditions est favorisйe son agriculture? Quelles sont les branches de l’industrie les plus favorisйes? Qu’est-ce qu’on produit а Kyпv, Kharkiv, Lviv, Dniйpropetrovsk? • Україна205Les branches de l’industrie les plusйlaborйes sont: la constructionmйcanique, l’industrie textile, la chi-mie, l’industrie lourde,alimentaire.Ces branches sont concentrйesdans les grandes villes.Les villes principales ukrainiennesavec l’industrie dйveloppйe sont:Kyiv, capitale de l’Etat, grandcentre scientifique et culturel,Kharkiv, notre ville natale qui pro-duit des avions, des locomotives,des appareils radioйlectroniques,des turbines, des appareils de pho-to etc; Lviv est le centre textile etйlectronique, а Dniйpropetrovsk onconstruit des missiles; Odessa —grand port sur la mer Noire;Donetsk et d’autres.Aujourd’hui dans notre pays il y abeaucoup de problиmes йconomi-ques.Mais tous les citoyens de l’Ukraineespиrent que tout va s’arranger.Найрозвиненіші галузі індустріїтакі: машинобудування, текстиль-на, хімічна, важка та харчовапромисловість.Підприємства цих галузей зосе-реджені у великих містах.Серед українських центрів про-мисловості найбільшими є:Київ — столиця держави, вели-кий науковий і культурний центр;Харків, у якому виробляють лі-таки, локомотиви, радіоелектро-ніку, турбіни, фотоапарати й ін.;Львів — центр текстильної й елек-тронної промисловості; у Дні-пропетровську будують ракети;Одеса — великий чорноморськийпорт; Донецьк та інші.Сьогодні в нашій країні багатоекономічних проблем.Але всі громадяни України споді-ваються, що найближчим часомситуація зміниться на краще.Vocabulairele raisin — виноград, гроно,кетягune rйcolte — врожайune industrie lourde — важкапромисловістьarranger (s’) — налагодитися 206L’Ukraine •• Le rйgime politique del’UkraineEn Ukraine, comme en France,existe trois formes du pouvoir: lepouvoir lйgislatif, exйcutif et judi-ciaire.Le pouvoir lйgislatif est rйalisйpar le parlement qui a le nom deVerkhovna Rada.450 dйputйs йlus par le peuple tra-vaillent dans le parlement.Ils adoptent la Constitution et desamendements, discutent les ques-tions des directions de la politiqueextйrieure et intйrieure, contrфle larйalisation du budjet, etc.Le Prйsident est le chef del’Etat.On l’йlit pour cinq ans au suffrageuniversel.Il peut rester Prйsident seulementpour deux termes.Il doit avoir plus de 35 ans, кtreUkrainien et connaоtre bien la lan-gue officielle de l’Ukraine.Le Prйsident est а la tкte du pou-voir exйcutif.Ce pouvoir est exйcutй aussipar le Cabinet de ministres avecle Premier ministre, les Comitйsd’Etat.Toutes ces organisations forment legouvernement.Celui-lа est responsable devant leparlement.Le Premier ministre fait un rap-port annuel de ses actions а laVerkhovna Rada.• Політичний устрійв УкраїніВ Україні, як і у Франції, існує триформи влади: законодавча, вико-навча і судова.Законодавча влада здійснюєть-ся парламентом, що називаєтьсяВерховною Радою.У парламенті працюють 450 де-путатів, обраних народом.Вони приймають Конституціюі зміни до неї, обговорюють проб-леми зовнішньої та внутрішньоїполітики, контролюють здійсненнябюджетної політики і т. п.Президент — це глава держави.Його обирають на п’ять років назагальних прямих виборах.Він може залишатися на посадіпрезидента лише два терміни.Він повинен бути громадяниномУкраїни, у віці старше 35 роківі добре знати офіційну мовукраїни.Президент стоїть на чолі органіввиконавчої влади.Ця влада здійснюється такожпрем’єр-міністром і Кабінетом мі-ністрів, а також державними комі-тетами.Усі ці організації формують уряд.Цей орган влади звітує передпарламентом.Прем’єр-міністр виступає з річнимзвітом про виконану роботу назасіданні Верховної Ради. le pouvoir — владаlйgislatif, -ve — законодав-чий, -аexйcutif, -ve — виконавчий, -аun terme — строкresponsable — відповідаль-ний, -аun accord — згода, угодаDiscussion Combien de formes du pouvoir il existe en Ukraine? Qui rйalise le pouvoir lйgislatif en Ukraine? Qui est le chef d’Etat? Le cabinet des Ministres qu’est-ce qu’il fait? De qui ou bien de quoi dйpend le pouvoir judiciaire? • Україна207Le Prйsident prйsente notre paysdans les relations internationales,il signe des accords avec d’autresйtats.Il nomme aussi des ambassadeursukrainiens а l’йtranger.Le Prйsident est aussi а la tкte desForces armйes.Le pouvoir judiciaire est indйpen-dant d’autres branches du pouvoir.Il se rйalise par l’intermйdiairede la Cour Suprкme, des tribunauxrйgionaux, par des coursd’assises, etc.La justice assure la protection desdroits et des libertйs des citoyensde l’Ukraine.L’Ukraine est un pays dйmocratique.Il existe beaucoup de partis politi-ques.Les plus connus sont: le Partisocialiste, le Parti communiste,"Roukh", le Parti des Verts, "NachaUkraina", le Parti social-dйmocrateuni et d’autres.Президент представляє нашукраїну на міжнародній арені, під-писує угоди з іншими державами.Він також призначає українськихпослів.Президент також очолює збройнісили.Судова влада є незалежною відінших гілок влади.Вона здійснюється за допомогоюВерховного Суду, обласних, кар-них судів та ін.Правосуддя забезпечує захистправ і свобод громадян України.Україна — демократична держава.У цій країні існує багато політич-них партій.Найвідоміші з них: соціалістич-на і комуністична партії, «Рух»,Партія зелених, «Наша Україна»,«Соціал-демократична партіяоб’єднана» та інші.Vocabulairenommer — призначатиpar l’intermйdiaire de. — задопомогоюune cour d’assises — карний судles forces (pl f) armйes —збройні сили 208L’Ukraine •• La Constitution del’UkraineLa Constitution est la loi fondamen-tale du pays.Le mot "la Constitution" a une lon-gue histoire.Pour la premiиre fois il est apparuа Rome.Mais la vraie constitution dont laforme nous est habituelle est nйeaux Etats-Unis en 1789.La France et la Pologne йtaient lespremiers pays europйens qui ontadoptй cette loi.En France cela s’est passй en1791.Aprиs-la dйclaration de son indй-pendance l’Ukraine a commencйа travailler sur la crйation de saConstitution.D’abord on a adoptй des amende-ments et des complйments dans laConstitution en vigueur.La Verkhovna Rada avec tout lepeuple de l’Ukraine ont discutй letexte de la nouvelle loi.La nouvelle Constitution de notreEtat a йtй adoptйe le 28 juin 1996.Elle est composйe de 14 chapitreset 161 articles.D’aprиs la Constitution l’Ukraine estun Etat souverain, indйpendant, dй-mocratique.Le pouvoir en Ukraine appartientau peuple.L’Etat est proclamй garant de la li-bertй et des droits de ses citoyens.L’homme est la plus grande valeursociale.• КонституціяУкраїниКонституція — це основний закондержави.Саме слово «конституція» — до-сить давнє.Уперше воно з’явилося в Римі.Але сам закон у звичній длянас формі уперше з’явивсяв 1789 році у США.Франція та Польща були перши-ми європейськими державами,що прийняли конституцію.У Франції це відбулосяв 1791 році.Після проголошення своєї неза-лежності Україна розпочала ро-боту над створенням конституції.Спочатку були прийняті зміниі доповнення до діючого на тоймомент закону.Верховна Рада і весь народУкраїни обговорювали текст но-вого закону.Конституція України була прийня-та 28 червня 1996 року.Вона складається з 14 глав (роз-ділів) і 161 статті.Відповідно до Конституції,Україна є суверенною, незалеж-ною, демократичною державою.Влада в цій країні належить на-родові.Держава є гарантом волі й правгромадян.Людина — це найбільша соціаль-на цінність. • Україна209Il a le droit а la vie, а la libertй,а l’inviolabilitй.Le but de l’Etat est de proposerdes possibilitйs йgales а tous les ci-toyens.Les chapitres 5—8 sont consacrйsaux braches fondamentales du poi-voir: le pouvoir exйcutif, judiciaire etlйgislatif.Le pouvoir lйgislatif est exйcutй parla Verkhovna Rada, l’exйcutif par leCabinet des ministres et le judiciai-re — par la Cour Constitutionnelle.Le chef de l’Etat est le Prйsident.Les armoiries, l’hymne et le dra-peau sont les symboles de notrepays.Вона має право на життя, свобо-ду й недоторканність.Надати рівні можливості всім гро-мадянам — мета держави.Глави 5—8 присвячені описуосновних гілок влади: виконавчоїта судової, законодавчої.Законодавча влада здійснюєтьсяВерховною Радою, виконавча —Кабінетом міністрів, а судова —Конституційним судом.Президент — глава держави.Герб, гімн і прапор є символаминашої країни.Vocabulaireune loi — законfondamentale — основний, -аhabituel, -le — звичний, -аadopter — прийняти, сприйнятиune dйclaration — проголошенняun amendement — зміна дозаконуun complйment —доповненняdiscuter — обговорюватиun chapitre — глава (розділ)une valeur — цінністьune inviolabilitй —недоторканністьDiscussion Qu’est-ce que c’est que la Constitution? Oщ avait-elle apparue pour la premiиre fois? Oщ est nйe la constitution de nouvelle йpoque? Quand a йtй adoptйe la Constitution de l’Ukraine? Qu’est-ce qu’elle proclame et garantit? • La population et la languede l’UkraineActuellement la population del’Ukraine compte plus de 48 mil-lions, dont 73 % d’Ukrainiens, 20 %de Russes, 7 % d’autresnationalitйs.• Населення і моваУкраїниЗараз населення України складаєпонад 48 мільйонів чоловік, 73 %з яких — українці, 20 % — росі-яни, 7 % — представники іншихнаціональностей. 210L’Ukraine •Mais les Ukrainiens vivent encorehors des frontiиres de l’Ukraine.Ainsi 3 millions d’Ukrainiens habi-tent au Canada, aux Etats-Unis, enAustralie, а l’Argentine.Il y en a beaucoup en Pologne.Plus de 10 millions des citoyens del’Ukraine habitent sur le territoiredes rйpubliques de l’ex-URSS.Beaucoup de gens de notre paysy vont travailler.L’ukrainien est la langue officiellede l’Ukraine.Avec le biйlorusse et le russe ilforme le groupe des langues slavesorientales.Mais en Ukraine beaucoup de gensparlent russe et veulent voir cettelangue comme deuxiиme langue of-ficielle.Bien qu’elle n’en soit pas presquetous les йcoles et les йtablissementsd’enseignement supйrieur ont le rus-se comme la langue d’enseignement.70 % de livres imprimйs en Ukraineaujourd’hui sont en russe.Les gens ne veulent pas apprendreleur langue nationale.Cela peut-кtre expliquй par la poli-tique de l’URSS qui prйsentait leslangues de rйpubliques comme peucultivйes, "kolkhoziennes".Ainsi soixante ans de dйsukraini-sation signifiait la russification et laprovincialisation de l’Ukraine.Tenant compte de tous ces problи-mes notre Etat doit commencer lapolitique de l’ukrainisation.Але українці живуть також і замежами України.Так, 3 мільйони українців прожи-вають у Канаді, США, в Австралії,в Аргентині.їх також багато в Польщі.Понад 10 мільйонів живуть натериторії республік колишньогоСРСР.Багато хто їдуть туди працювати.Українська є офіційною мовоюУкраїни.Разом з білоруською й російськоюмовами вона формує групу схід-нослов’янських мов.Але в Україні багато людей гово-рять російською мовою і хочуть,щоб ця мова стала другою дер-жавною.Хоча російська мова не має та-кого статусу, майже у всіх школахі вищих навчальних закладах на-вчання ведеться цією мовою.70 % книг, що видаються на сьо-годнішній день в Україні, виходятьросійською мовою.Люди не хочуть учити свою дер-жавну мову.Це, мабуть, пояснюється полі-тикою, що проводилася урядомСРСР, коли мови радянських рес-публік вважалися недостатньокультурними, «колгоспними».Так, шістдесят років тому дез-українізація призвела до русифі-кації України і перетворила її напровінцію.З огляду на всі ці проблеминаша держава повинна розпочатиполітику українізації. actuellement — законhors de — за; позаune langue stave — слов’янськамоваoriental, -e — східний, -аDiscussion Quelle est la population de l’Ukraine de nos jours? Dans quels pays vivent les Ukrainiens hors de leur Patrie? Le russe est-il la langue officielle en Ukraine? Comment est la langue ukrainienne? Quels poиtes et йcrivains connus йcrivaient leurs њuvres enukrainien? • Україна211Les gens de notre pays doivent sesouvenir de leur belle langue.Les Ukrainiens peuvent se sentirfiers de la langue ukrainienne, l’unedes plus mйlodieuses du monde.On dit que c’est la langue quichante.Tarass Chevtchenko, LessyaOukrainka, Lina Kostenko et beau-coup d’autres chantaient la libertйet la beautй de l’Ukraine, de sa na-ture, le hйroпsme des Ukrainiens,la longue histoire de notre pays encette langue magnifique.Громадяни України повинні згада-ти свою чудову мову.Українці можуть пишатися укра-їнською мовою, адже це одназ наймелодійніших мов у світі.Кажуть, що це співуча мова.Нею Тарас Шевченко, ЛесяУкраїнка, Ліна Костенко і багатоінших авторів оспівували волюй красу України, її природу, геро-їзм українців і довгу історію нашоїкраїни.Vocabulaireil (elle) n’en soit pas — він(вона) не є таким (-ою)l’enseignement (m) — освітаfier, fiиrи — слава• Une scиne de l’histoire del’UkraineDans la vie de chaque paysil y a des йvйnements qui se sontgravйs dans la mйmoire de sonpeuple.Le 24 aoыt 1991 est un de telsйvйnements dans l’histoire del’Ukraine.Ce jour-lа le Soviet Suprкme del’Ukraine a adoptй l’Acte de l’indй-pendance de l’Etat de l’Ukraine.• Епізод з історії УкраїниУ житті кожної країни є події, ви-карбовані у пам’яті що залиша-ється у віках.Такою подією в історії Україниє 24 серпня 1991 року.У цей день Верховна Рада при-йняла «Акт про державну неза-лежність України». 212L’Ukraine •Ce document a dйclarй la crйationd’un йtat indйpendant ukrainien.Dиs le moment de la dйclaration del’indйpendance tout le territoire del’Ukraine est obйi а ses lois.Ainsi a commencй une nouvelleйtape de l’histoire de l’Ukraine.C’йtait la troisiиme tentative d’attein-dre l’indйpendance.La premiиre a йtй faite parB. Khmelnitsky en 1648—1654.La deuxiиme tentative a йtй la dй-claration de la Rйpublique populaireukrainienne en 1917—1919.Le jeune йtat a beaucoup de pro-blиmes.Le problиme essentiel est la criseйconomique.Un tiers de la population de notrepays est la jeunesse.Beaucoup de jeunes gens sontsans-travail.Le manque des ressources d’Etatne permet pas de prкter l’attentionau dйveloppement de la culture, dela science et de l’йducation.Mais on croit que l’Ukraine surmon-tera toutes les difficultйs et devien-dra un йtat hautement dйveloppй.Цей документ проголошувавстворення самостійної Українськоїдержави.З моменту проголошення неза-лежності на території України по-чали діяти тільки її закони.Так розпочався новий етап в істо-рії України.Це була третя спроба досягнутинезалежності.Перша спроба була здійсне-на Б. Хмельницьким у 1648—1654 роках.Другою можна назвати проголо-шення Української народної рес-публіки в 1917—1919 роках.У молодої держави багато про-блем.Основна — економічна криза.Близько однієї третини населеннянашої країни становить молодь.Зараз багато молодих людейбезробітні.Нестача державних коштів не до-зволяє приділити належну увагурозвитку культури, науки, освіти.Але хочеться вірити, що Українаподолає усі труднощі i з часомперетвориться на високорозвине-ну державу.Vocabulairegraver — викарбовуватиune crйation — створення,утворенняobйir — слухатися, підкорятисяune tentative — спроба,намаганняessentiel, -le — головний, -аun tiers de — третинаun(e) sans-travail —безробітний, -аprкter l’attention — приділятиувагуun manque — нестача, відсутністьsurmonter — долати, подолатиcroire — знати, вірити,сподіватися • Україна213Discussion Pourquoi le jour de 24 aoыt 1991 est-il gravй dans la mйmoire descitoyens de l’Ukraine? Qu’est-ce que a dйclarй l’Acte de l’indйpendance? Quel est le problиme essentiel de l’Etat ukrainien? Quelles sont les causes de l’apparition du chфmage? Qu’est-ce qu’on croit а l’avenir de l’Ukraine? • Kyiv — la capitale del’UkraineKyiv est la capitale de l’Ukraine.C’est un centre politique, industrielet culturel de l’йtat.Kyiv est une des plus belles villesdu monde.C’est la plus grande villede l’Ukraine.On y compte prиs de 3 millionsd’habitants.Kyiv est situй sur le Dniйpro qui estun des plus longs fleuves de l’Eu-rope d’Est.Kyiv est une ancienne ville.Il abonde en monuments histori-ques.Il y a aussi beaucoup de musйes,de thйвtres, de cinйmas; de biblio-thиques, d’йglises grandes et peti-tes.Ce n’est qu’ un centre culturel maisun centre d’instruction de l’Ukraine.Des milliers d’йtudiants fontleurs йtudes а l’Acadйmie Kyivo-Moguylanskaпa, а l’Universitй deKyiv, а beaucoup d’instituts et col-lиges.Kyiv est un grand nњud de trans-port.Le mйtro de Kyiv est trиs beau.• Київ —столиця УкраїниКиїв — столиця України.Це політичний, індустріальний такультурний центр держави.Київ — одне із найкрасивішихміст світу.Це найбільше місто України.Тут нараховується близько3 мільйонів мешканців.Київ розташований на річціДніпро, одній із найбільших рікСхідної Європи.Київ — давнє місто.Воно дуже багате на історичніпам’ятники.У місті також багато музеїв, теа-трів, кінотеатрів, бібліотек та ве-ликих i маленьких церков.Це не тільки культурний, алей освітній центр України.Тисячі студентів навчаються в Ки-єво-Могилянській академії, у Київ-ському університеті, в багатьохінститутах та колежах.Київ — це великий транспортнийвузол.Київське метро дуже гарне. once1.2. • Kyiv et sescuriositйsKyiv est la capitale de l’Ukraine.C’est une des plus anciennes villesde notre pays.Elle abonde en monuments histo-riques dont les Portes parmi lesquels, la Cathйdrale Sainte-Sophie,le monument а Bogdan Khmelnitskysont bien connus.Sur les collines qui dominent leDniйpro sont situйes la LaureKyпvo-Petcherska, la CathйdraleSaint-Volodymir.A Kyiv se trouve une des plusvieilles universitйs et la plus vieillede l’Europe d’Est l’Acadйmie Kyivo-Moguylanska.On peut commencer l’exursionа travers la ville а Krechtchatique, larue principale de Kyiv.C’est une large rue, trиs animйe,bordйe des chвtaigniers.• Київ та йоговизначн пам’яткиКиїв — столиця України.Київ — одне з найстаріших містнашої країни.У ньому дуже багато історичнихпам’ятників, серед яких Золоті во-рота, Софіївський собор, пам’ят-ник Богданові Хмельницькому.На схилах Дніпра розташованіКиєво-Печерська лавра, СоборСвятого Володимира.У Києві знаходяться один із най-старіших університетів та най-старіша у Східній Європі Києво-Могилянська академія.Можна розпочати нашу екскурсіюпо місту з Хрещатика — головноївулиці Києва.Це широка, дуже пожвавлена ву-лиця, з обох боків якої ростутькаштани.214L’Ukraine •Kyiv est le siиge de la Verhovna Rada,du prйsident et du gouvernement.Nous sommes fiers de notre capi-tale.У Києві перебуває ВерховнаРада, Президент та уряд.Ми дуже пишаємося своєю сто-лицею.ій, -аVocabulairey compte — там un nњud — вузолнараховуєтьсяroutiкr, -iиre — дорожн:n’est que — це не тількиla fiertй — гордістьDiscussionKyпv comment est-il?Oщ est-il situй?Quelle est son histoire?Y a-t-il beaucoup d’йtablissements d’enseignement а Kyпv?Comment est-il reliй aux autres villes de l’Ukraine? • Україна215Marchant le long de la rue on peutgagner une grande place.C’est la place de l’Indйpendance.Ici, souvent ont lieu des fкtes popu-laires, des meetings et des grиves.Montant une petite rue on voit lacathйdrale Sainte-Sophie.Sur la place devant la cathйdrale ily a un monument.C’est le monument BogdanKhmelnitsky.Sur une colline descentant au Dniйproil y a encore un beau monument.C’est le monument а Volodymyrle Grand qui a baptisй la RussieKyivienne en 988.D’ici une descende raide mиne а lagare fluviale.Sept ponts relient deux rives duDniйpro.Le Pont Paton est le plus connu.La curiositй la plus cйlиbre est laLaure Kyivo-Petcherska.Elle se trouve sur la rive droite duDniйpro.Йдучи вулицею, можна потрапитина великий майдан.Це майдан Незалежності.Тут часто проходять народні гу-ляння, страйки та мітинги.Піднімаючись нагору короткою ву-личкою, ми побачимо Софійськийсобор.На майдані перед соборомє пам’ятник.Це пам’ятник БогдановіХмельницькому.На схилі, що спадає до Дніпра,є ще один чудовий пам’ятник.Це пам’ятник ВолодимируВеликому, який охрестив КиївськуРусь у 988 році.Звідси крутий спуск веде до річ-кового вокзалу.Сім мостів з’єднують берегиДніпра.Міст імені Патона — найвідоміший.Найвідоміше місце — Києво-Печерська лавра.Вона знаходиться на правому бе-резі Дніпра.Vocabulaireabonder en — бути багатим на.une colline — пагорб, схила travers — через, крізь, поle long de — уздовжgagner — заробляти; дістатисяun meeting — мітинг (англ.)une grиve — страйкbaptiser — хрестити, охреститиune descente — узвіз, спускDiscussion Comment s’appelle la plus ancienne artиre de Kyпv? Quelle plante est le symbole de la ville? Quels monuments se trouvent sur la place devant la cathйdraleSainte-Sophie et sur une colline descendant vers le Dniйpro? Qui a baptisй la Russie Kyпvienne? Combien de ponts relient les deux rives du Dniйpro? 216L’Ukraine •• La cathйdrale Sainte-Sophie de KyivLa cathйdrale Sainte-Sophie deKyiv a йtй fondйe au dйbut de11 siиcle par Yaroslav le Sage.En grec Sophie signifie"la sagesse".Les Kyiviens voulaient ainsi remer-cier les Dieux dont la sagesse avaitpermis d’obtenir la victoire sur lesPйtchenиgues.Au 11 siиcle cette cathйdrale de-vient le centre culturel.Dans la Sainte-Sophie se passaienttoutes les cйrйmonies, telles que:rйceptions des ambassadeurs, si-gnature des traitйs, etc.Yaroslave le Sage a ordonnй deconstruire des йcoles et des biblio-thиques.Elles йtaient regroupйes autour dela cathйdrale.Au 17 siиcle la Sainte-Sophie a йtйrestaurйe.On a fait le nettoyage des mosaп-ques.Aujourd’hui plus d’un tiers de mo-saпques datent du 11 siиcle.Elles reprйsentent les sujets reli-gieux.Les touristes du monde entierviennent а Kyiv pour admirer lesfresques et les mosaпques de laSainte-Sophie dont les couleursgardent presque 180 nuances etsont restйes trиs vives.Les fresques reprйsentent les sujetsreligieux et laпques.• Київський собор СвятоїСофіїСобор Святої Софії був заснова-ний Ярославом Мудрим на почат-ку 11 століття.Грецькою мовою Софія значить«мудрість».Кияни в такий спосіб хотіли від-дячити богам, чия мудрість до-зволила їм здобути перемогу надпеченігами.В 11 столітті цей собор стаєкультурним центром.В соборі Святої Софії проводи-лися всі великі церемонії, як-от:прийом іноземних послів, підпи-сання договорів і т. д.Ярослав Мудрий наказав побуду-вати школи і бібліотеки.Усі вони були зосереджені навко-ло собору.У 17 столітті Софіївський соборбув відреставрований.Мозаїки були почищені.На сьогоднішній день одна трети-на мозаїк датується 11 століттям.На них зображені релігійнісюжети.Туристи з усього світу приїж-джають до Києва, щоб поми-луватися фресками і мозаїкамиСофіївського собору, кольорияких зберегли майже 180 відтінківі незвичайну яскравість.На фресках зображенірелігійні сюжети і сценисвітського життя. Vocabulaireordonner — наказуватиautour — навколоun nettoyage — очищення,приведення у порядокrestaurer — відновлювати;реставруватиadmirer — милуватися;захоплюватисяsage — мудрий, -а; слухнянийla sagesse — мудрість;слухняність; покірністьremercier — віддячувати;дякуватиpasser (se) — проходити,проводити (ся)une rйception — прийомun ambassadeur — посолDiscussion Quand a йtй fondйe la cathйdrale Sainte-Sophie? Par qui a-t-elle йtй fondйe? Qu’est-ce qui signifie en grec le mot "Sophie"? Qu’est-ce qui s’йtait passй dans la cathйdrale au XI siиcle? Pourquoi des touristes du monde entier viennent-ils visiter la Sainte-Sophie? • Україна217Sur un des murs on peut voir lesquatre filles de Yaroslav le Sage.Ici se trouve aussi le sarcophagede Yaroslav.Il est en marbre avec des imagessymboliques.En 1936 la cathйdrale est devenuele musйe.Mais Sainte-Sophie ce n’est pas laseule cathйdrale.C’est un ensemble de constructions.C’est aussi un Clocher des 18—19siиcles, le Sйminaire du 18 siиcleet beaucoup d’autres.На одній зі стін можна побачи-ти зображення чотирьох дочокЯрослава Мудрого.Тут, у соборі, стоїть саркофагЯрослава.Він висічений з мармуру і покри-тий символічними зображеннями.У 1936 році собор став музеєм.Але Київська Софія — це не тіль-ки собор.Це цілий комплекс будівель.Це також Дзвіниця 18—19 столітьчи будинок Семінарії 18 століття,а також багато інших історичнихпам’ятників.-а• La Laure de Petchersk deKyivLa Laure de Petchersk est un mo-nastиre.Elle a йtй fondйe en 1051 au borddu fleuve.• Києво-ПечерськалавраПечерська лавра — це монастир.Він був заснований у 1051 роціна березі ріки. 218L’Ukraine •Son nom provient du nom des ha-bitations des premiers moines."Petchera" signifie "caverne".Seuls les hommes pouvaient y ha-biter.Aujourd’hui on ne peut pas direexactement qui a fondй la Laure.Antoine et Thйodore йtaient lespremiers moines, alors on lesa considйrйs comme fondateurs.L’йglise les a canonisйs aprиs lamort.Au dйbut du 12 siиcle on a nommйle monastиre "La Laure".Ce nom est donnй seulement auxplus grands et riches monastиres.Dиs ce temps-lа la Laure devient leplus grand centre de l’orthodoxie.C’йtait aussi le centre culturel etpolitique.Le monastиre avait un grandpouvoir.Il possedait des terres, il participaitа la vie commerciale et politique.Il avait ses propres papeteries, bri-queteries.La Laure d’aujourd’hui c’est tout unensemble des bвtiments.Il y en a plus de 80.Ce musйe occupe le territoire de28 hectares.Bien sыr que la Laure n’a pas йtйconstruite d’un seul coup.Elle s’est formйe durant prиs de1000 ans.Ім’я своє він одержав від назвижитла перших ченців.«Печера» походить від «пещера».Там могли жити тільки чоловіки.Сьогодні не можна сказати з по-вною впевненістю, хто заснувавЛавру.Антоній і Теодор були першими їїченцями, тому й прийнято їх вва-жати засновниками монастиря.Церква зарахувала їх до ликусвятих після смерті.На початку 12 століття цей мо-настир був названий «Лаврою».Така назва дається тільки най-більшим і найбагатшиммонастирам.Відтоді Лавра стала найбільшимцентром православного світу.Це був також культурний і полі-тичний центр.Монастир мав велику владу.У нього були земельні володіння,він брав участь у торговому і по-літичному житті країни.У його розпорядженні знаходи-лися паперові фабрики і цегельнізаводи.Сьогодні Лавра — це цілий комп-лекс будівель.їх більше 80.Цей музей займає площув 28 гектарів.Звичайно, весь комплекс не бувпобудований відразу.Будівництво тривало близько1000 років. Vocabulaireune briqueterie — цегельнийзаводdurant — на протязіobligatoirement —обов’язковоl’anciennetй — стародавність;стаж; старшинство• Україна219La Laure actuelle est divisйe en troissecteurs: La Haute Laure, la BasseLaure et des cavernes йloignйes.Beaucoup de touristes et d’йtran-gers qui viennent а Kyiv vont obli-gatoirement visiter la Laure.On se promиne sur le territoire dela Laure, on admire les beaux bв-timents, on apprend l’histoire de laRussie, de Kyiv, trиs longue et plei-ne d’йvйnements.C’est une оle calme d’anciennetй aumilieu de Kyiv moderne et active.Сучасна Лавра розділена на трисектори: Верхня Лавра, НижняЛавра і далекі печери.Велика кількість туристів і інозем-ців, що приїжджають до Києва,обов’язково відвідують Лавру.Відвідувачі прогулюються її тери-торією, захоплюються чудовимибудинками, знайомляться здов-гою, багатою на події історієюКиївської Русі.Це тихий острівець стародавностів центрі сучасного світу і динаміч-ного Києва.un dйbut — початокun moine — чернецьune caverne — печера; вертепexactement — точно; з повноювпевненістюcanoniser — зараховувати долику святихl’hortodoxie (f) — православнийсвітDiscussion Quand a йtй fondйe la Laure? Qui йtaient ses premiers moines? Pourquoi au debut du XII siиcle le monastиre a йtй nommй de"Laure"? Combien de temps s’est formйe la Laure? Comment est-elle aujourd’hui? • KharkivKharkiv est la deuxiиme ville del’Ukraine d’aprиs sa grandeur.EIle se trouve au confluent des ri-viиres Lopagne, Oudy et Kharkiv.Kharkiv est le chef-lieu historiquede l’Ukraine Slobojanska.• ХарківХарків — друге за величиною міс-то України.Воно розташоване на злитті рікЛопань, Уди та Харків.Харків — історичний, адміні-стративний центр СлобідськоїУкраїни. 220L’Ukraine •C’est un centre industriel, scientifi-que et culturel important.La date universellement admise dela fondation de Kharkiv est l’annйe1654.En 2004 c’est son 350-iиme anni-versaire.Grвce а sa situation favorableKharkiv a commencй а se dйvelop-per vite.Aprиs la fondation de l’universitйen 1805 par Karazine la ville estdevenue un centre d’instruction trиsimportant.A des moments divers Kharkiva йtй visitй et habitй par Kvitka-Osnovianenko, Goulak-Artemovsky,Kostomarov, Rйpine, Bounine,Essйnine, Khlebnikov, Metchnikov.Aprиs la Rйvolution d’Octobre de1920 а 1934 Kharkiv a йtй la capi-tale de l’Ukraine.Pendant la Grande GuerreNationale Kharkiv a йtй dйtruit ter-riblement.Kharkiv a йtй libйrй le 23 aoыt1943.Dans la ville il y a 24 йtablisse-ments supйrieurs.Aujourd’hui а Kharkiv il y a plus de2500 rues et 26 places, beaucoupde parcs.Les parcs les plus connus sont leparc Gorky et le jardin Chevtchenko.La rue principale et la plus belle dela ville, son centre historique est larue Soumskaпa.On peut admirer les anciennes cu-riositйs de la ville: la cathйdrale enpierre du monastиre de l’Interces-Це важливий промисловий, на-уковий та культурний центр.Загальновизнаною датою засну-вання Харкова вважається1654 рік.У 2004 році була його 350-та річ-ниця.Завдяки своєму вигідному роз-ташуванню Харків почав швидкорозвиватись.Із заснуванням у 1805 році за-вдяки Каразіну Харківського уні-верситету місто стало важливимосвітнім центром.У різні роки Харків відвідува-ли і в ньому працювали Квітка-Основ’яненко, Гулак-Артемовський,Костомаров, Рєпін, Бунін, Єсенін,Хлєбніков, Мечников.Після Жовтневої революції з 1920по 1934 роки Харків був столи-цею України.Під час Великої Вітчизняної вій-ни Харків був страшенно зруйно-ваний.Харків було визволено 23 серпня1943 року.У Харкові є 24 вищих навчальнихзакладів.Зараз у місті більше 2500 вулицьта 26 майданів, безліч парків.Найвідоміші з них — парк іменіГорького та сад Шевченка.Головна і найкраща вулиця міста,його історичний центр — вулицяСумська.Можна помилуватися стародав-німи пам’ятками міста: собороміз каменя Покровського монас- • Україна221sion (1689), celle de l’Assomption(1771) l’йglise de l’Annonciation etla Notre-Dame de Kazan (XIX siи-cle).тиря (1689 р.), Успенським собо-ром (1771 р.), Благовіщенськоюцерквою та церквою КазанськоїБогоматері (19 століття).Vocabulaireun confluent — злиття (річок)universellement —загальновизнаноterriblement — страшенноen pierre — кам’янийIntercession (f) — Покрова (реліг.)Assomption (f) — Успеніє(реліг.)Annonciation (f) —Благовіщення (реліг.)Transfiguration (f) —Преображення (реліг.)Discussion Comment Kharkiv est-il placй en Ukraine? De quelle rйgion est-il le chef-lieu historique? Quand et par qui a йtй fondйe l’Universitй de Kharkiv? Kharkiv йtait-il la capitale de l’Ukraine? Quelles curiositйs de Kharkiv connaissez-vous? • La rйgion de TchernivtsyLa rйgion de Tchernivtsy est situйeа l’Ouest de l’Ukraine.Son territoire est 8,1 mille km2.Ici il y a plus de 930 000 d’habitans.Le chef-lieu est Tchernivtsy.La rйgion de Tchernivtsy est si-tuйe sur les chaоnes nordiques desCarpates.Prиs de 30 % du territoire occupentles forкts.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie lйgиre (l’industrietextile), de l’alimentation, forestiиre.On cultive dans les champs du blй,du maпs, des betteraves а sucre, del’orge, du tournesol, du tabac, dusoja, le pomme de terre.L’aviculture, l’йlevage de moutons,l’apiculture, le jardinage sont lesbranches les plus dйveloppйes.• Чернівецька областьЧернівецька область розташова-на на заході України.її територія 8,1 тис. км2.Тут понад 930 000 жителів.Центр — Чернівці.Чернівецька область розташо-вана в межах пасма ПівнічнихКарпат.Близько 30 % території займаютьліси.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — легка промисловість (тек-стильна), харчова, лісова.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, цукровий буряк, яч-мінь, соняшник, тютюн, сою, кар-топлю.Птахівництво, вівчарство, бджіль-ництво, садівництво — найрозви-неніші галузі. 222L’Ukraine •Les fleuves principaux sont leDnistиr, le Proute.Les villes principales sont Khotin,Novocelitsa, Kitsmagne.Il y a beaucoup de curiositйs: lethйвtre dramatique de Kobilianska,l’йglise Nicolas (17 siиcle), l’йgliseTroitska а Tchernivtsy (18 siиcle).Son йdifice universitaire est magni-fique.C’est l’ancien palais du mйtropolitede la Bucovine.Tchernivtsy est connu depuis 1408;il a fait partie de la Moldavie,dиs 1775 — d’Autriche, de 1918а 1940 — de la Roumanie.Головні річки — Дністер і Прут.Найбільші міста — Хотин,Новоселиця, Кицмань.У Чернівцях багато визнач-них місць: театр імені О. Коби-лянської, Миколаївська церква(17 ст.), Троїцька церква (18 ст.).Його університетська будівля чу-дова.Це старовинний палац митропо-лита Буковини.Чернівці відомі з 1408 року, вхо-дили до складу Молдови,в 1775 р. — Австрії,в 1918—1940 рр. — Румунії.Vocabulairecarrй, -e — квадратний, -аle soja, soya — сояune chaоne — пасмо; гряда;une aviculture — птахівництволанцюгune apiculture — бджільництвоforestier, -iиre — лісовий, -а le jardinage — садівництвоle maпs — кукурудзаDiscussion Quelle ville est le chef-lieu de cette rйgion? Oщ est situйe cette rйgion? Quelles villes principales il y a lа? Depuis quand Tchernivtsy est-elle connue? Y a-t-il des curiositйs dans la ville? Qu’est-ce que vous savez de Khotin et Kitsmagne? • La rйgion de TcherniguivLa rйgion de Tcherniguiv est situйeau Nord de l’Ukraine.Son territoire est prиs de 31,9 millekm2.Il y a plus de 1,5 million d’habi-tants.Cette rйgion est situйe sur les fleu-ves la Desna, le Dniйpro.• Чернігівська областьЧернігівська область розташова-на на півночі України.її територія майже 31,9 тис. км2.Тут більш як 1,5 мільйонажителів.Ця область розташована на рікахДесна та Дніпро. • Україна223Il y a des plaines.La tempйrature moyenne en janvierest -6 °C, -7 °C, du juillet +19 °C,+20 °C.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie lйgиre, l’industrie chi-mique, la construction des machines,l’industrie forestiиre et d’autres.On cultive dans les champs du blй,du seigle, du maпs, des betteravesа sucre, du tabac, du lin, la pommede terre, des lйgumes.L’aviculture, l’йlevage, le jardinagesont des branches principales etimportantes.La navigation se rйalise sur leDniйpro et la Desna.Le centre est Tcherniguiv.Tcherniguiv est le port sur la Desna.Ici il y a des curiositйs.Ce sont la cathйdrale Spasso-Prйobrajinska (11 siиcle), la cathй-drale Borissoglebska (12 siиcle),l’йglise Piatnitska (12—13 siиcles),l’ensemble Eletsky (17 siиcles), lemonastиre Troпtsky (17—18 siиcles).Tcherniguiv est connu dиs le 9 siиcle.Ici il y a une Ecole supйrieure etun thйвtre.Dйs le 9 siиcle il a fait partie de laLituanie et de la Pologne.En 1654 il a fait partie de laRussie.Є рівнини.Середня температура січня -6°С, -7 °С, липня +19 °С, +20 °С.Найрозвиненіші галузі промисло-вості такі: легка, хімічна, машино-будівна, лісова та ін.На полях вирощують пшеницю,жито, кукурудзу, цукровий буряк,тютюн, льон, картоплю, овочі.Птахівництво, тваринництво, са-дівництво — головні та найваж-ливіші галузі.Судноплавство здійснюється наріках Дніпро та Десна.Центр області — Чернігів.Чернігів — порт на Десні.Тут є визначні місця.Це Спасо-Преображенський со-бор (11 століття.), Борисоглібськийсобор (12 століття.), П’ятницькацерква (12—13 століття.), Єлецькийансамбль (17 століття.), Троїцькиймонастир (17—18 століття.)Чернігів відомий з 9 сторіччя.Тут є вища школа і театр.З 9 сторіччя він входив до скла-ду Литви та Польщі.У 1654 р. він входить до складуРосії.Vocabulairele seigle — жито la Lituanie — Литваle lin — льон un йritage — спадокdиs, depuis — з, відfaire partie — входити доскладу; бути часткою 224L’Ukraine •Discussion La rйgion est-elle grande? Quelles riviиres la traversent? Sont-elles navigables? Quelles villes principales de cette rйgion connaissez-vous encore? Qu’est-ce qu’on cultive dans cette rйgion? Quel йritage historique est-il а Tcherniguiv? • La rйgion deDniйpropйtrovskLa rйgion de Dniйpropйtrovsk estsituйe au Sud-Est de l’Ukraine.Son territoire est 31,9 mille km2.Sa population est prиs de 4 mil-lions d’habitants.Le centre est la ville deDniйpropйtrovsk qui est situйe surles rives du Dniйpro.Il y a des plaines.Le principal fleuve est le Dniйpro.Le sous-sol de la rйgion renfermeen abondance du minйrai de fer, duminйrai de manganиse, de l’houille.Il y a de grandes centrales йlectri-ques.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie mйtallurgique, cosmi-que, chimique, lйgиre, de l’alimen-tation.On cultive dans les champs du blй,du maпs, du seigle, du tournesol, lapomme de terre, des lйgumes.La navigation se rйalise sur leDniйpro.Dniйpropйtrovsk a йtй fondй en1776.A Dniйpropйtrovsk il y a 9 Ecolessupйrieures, 4 thйвtres.• ДніпропетровськаобластьДніпропетровська область роз-ташована на південному сходіУкраїни.її територія 31,9 тисячі км2.Населення близько 4 мільйонівжителів.Центр області — Дніпропет-ровськ— розташований на Дніпрі.Є рівнини.Головна ріка — Дніпро.Надра області багаті на кориснікопалини: залізну руду, марганце-ву руду, вугілля.Є великі електростанції.Найважливішими галузями про-мисловості є металургійна, кос-мічна, хімічна, легка, харчова.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, жито, соняшник, карто-плю, овочі.Судноплавство здійснюється наДніпрі.Дніпропетровськ був заснованийу 1776 році.У Дніпропетровську є 9 вищих на-вчальних закладів, 4 театри. • Україна225Ici il y a des curiositйs.Ce sont le Palais Potemkine(maintenant le palais des йtudiants),la cathйdrale Prйobrajenska(19 siиcle).Є визначні місця.Це Потьомкінський па-лац (нині Палац студентів),Преображенський кафедральнийсобор (19 століття.).Vocabulairele minerai de manganиse — l’alimentation (f) — їжа, харч,марганцева руда харчуванняen abondance — вдосталь, la Transfiguration —у достатку, багато Преображення (реліг.)le minerai de fer — залізнарудаDiscussion La rйgion de Dniйpropйtrovsk est-elle industrialisйe? Quelles industries y sont-elles dйveloppйes? Comment est son territoire et sa population? Qu’est-ce que renferme en abondance le sous-sol de la rйgion? Quand a йtй fondйe la ville de Dniйpropйtrovsk? Quel йtat a йtй fondйe la ville de Dniйpropйtrovsk? Comment s’appelait la ville au moment de sa fondation? • La rйgion de ZaporijiйLa rйgion de Zaporijiй est situйe auSud de l’Ukraine.Son territoire est 27,2 mille km2.La population est 2 millions d’habi-tants.Le centre est la ville de Zaporigiй.Sur son territoire se trouvent14 villes.Il y a des plaines.Le fleuve principial est le Dniйpro.Les industries les plus dйveloppйessont la sidйrurgie et la mйtallurgienon-ferreuse, la construction desmachines, l’industrie chimique, l’in-dustrie lйgиre et de l’alimentation.Le plus grand barrage sur leDniйpro se trouve а Zaporijie.• Запорізька областьЗапорізька область розташованана півдні України.її територія 27,2 тис. км2.Населення 2 мільйони жителів.Центр — місто Запоріжжя.На території Запорізької областірозташовані 14 міст.Є рівнини.Головна ріка — Дніпро.Найрозвиненіші галузі промис-ловості такі: чорна та кольороваметалургія, машинобудівна, хіміч-на, легка та харчова.Найбільша гребля на Дніпрі зна-ходиться у Запоріжжі. 226L’Ukraine •Il y a deux grandes centrales йlec-triquesOn cultive dans les champs du blй,du maпs, du tournesol, du seigle.Les cultures maraоhиres, le jardina-ge, l’йlevage sont trиs dйveloppйes.Ici, a eu lieu l’organisation ukrai-nienne de cosaques qui s’appelait"Zaporijka Sitch" dans l’Ile de khor-tytsia.A Zaporijiй il y a 3 Ecoles supй-rieures, un thйвtre.Є 2 великі електростанції.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, соняшник, жито та ін.Овочівництво, садівництво, тва-ринництво — дуже розвинені га-лузі господарства.Тут було створено українську ор-ганізацію козаків, яка називала-ся «Запорізька Січ» на островіХортиця.У Запоріжжі є 3 вищі навчальнізаклади, театр.Vocabulairela mйtallurgie non-ferreuse —кольорова металургіяla sidйrurgie — чорнаметалургіяla maraоchиre — городниця,зеленщицяune culture maraоchиre —овочівництвоune centrale йlectrique —електроцентраль,електростанціяun barrage — гребля, запрудаDiscussion Quelle est l’histoire de la ville de Zaporijiй? Oщ se trouvait la "Zaporijzka Sitch"? Quels gйants sidйrurgiques connaissez-vous а Zaporijiй? Savez-vous quand a йtй construit le plus grand barrage sur leDniйpro? Connaissez-vous l’entreprise "ZAZ"? • La rйgion de PoltavaLa rйgion de Poltava est situйe auNord de l’Ukraine.Son territoire est 28,8 mille km2.La population est prиs de 1,75 mil-lion d’habitants.Le centre est la ville de Poltava.La rйgion de Poltava se composede 15 villes.Le relief est en plaines.• Полтавська областьПолтавська область розташованана півночі України.її територія складає28,8 тис. км2.її населення близько 1,75 мільйо-на жителів.Центр — місто Полтава.Полтавська область має 15 міст.Рельєф рівнинний. • Україна227La ville de Poltava est situйe sur laVorskla.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie lйgиre, l’industrie del’alimentation, l’industrie chimique, laconstruction des machines.A Krйmentchouk se trouve unegrande raffinerie de pйtrole.Dans cette ville il y a l’usine de cons-truction des camions superlourds.Il y a le gisement de pйtrole et degaz, de minйrai de fer.Ou cultive du blй, du maпs, desbetteraves sucriиres, du tournesol,la pomme de terre, des fruits etdes lйgumes.L’aviculture, l’йlevage, le jardinagesont trиs dйveloppйs.A Poltava il y a 5 Ecoles supйrieu-res et 2 thйвtres.La ville de Poltava est connue parla bataille Poltavska en 1709.L’йcrivain cйlиbre M. Gogol est nйа Veliky Sorotchintsy en 1809.Les noms des йcrivains T. Chevt-chenko, I. Kotliarevsky, P. Mirny,V. Korolenko sont liйs а Poltava.Полтава розташована на річціВорсклі.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — легка, харчова, хімічна,машинобудівна.У Кременчуку знаходиться вели-кий нафтопереробний завод.У цьому місті є автобудівний за-вод надважких вантажівок.Є родовище нафти й газу, заліз-ної руди.Вирощують на полях пшеницю,кукурудзу, цукровий буряк, со-няшник, картоплю, фруктий овочі.Найрозвиненіші галузі сільсько-го господарства — птахівництво,тваринництво, садівництво.У Полтаві є 5 вищих навчальнихзакладів, 2 театри.Місто Полтава відомеПолтавською битвою 1709 року.Відомий письменник МиколаГоголь народився у ВеликихСорочинцях у 1809 р.Імена письменників Т. Шевченка,І. Котляревського, П. Мирного,В. Короленка пов’язані з Полтавою.Vocabulairele relief — рельєф, земна поверхняun camion — вантажівка,un gisement — родовище вантажна машинаune rafinnerie de pйtrole — superlourd, -e — надважкий, -анафтопереробний заводDiscussion Par quel йvйnement historique la rйgion de Poltava est-elle connue? Qu’est-ce qu’on explore dans cette rйgion? Par quoi la ville de Krйmentchouk est-elle connue? Oщ et quand est nй M. Gogol? Est-ce que vous йtiez jamais а la foire de Sorotchintsy? 228L’Ukraine •• La rйgion de LvivLa rйgion de Lviv est situйeа l’Ouest de l’Ukraine.Le territoire est 21,8 mille km2.La population est prиs de 2,8 mil-lions d’habitants.Le centre est Lviv.Les fleuves principaux sont leBoug, le Stryп, le Dniester.Les Carpates s’йtendent sur le terri-toire de cette rйgion.L’extraction du pйtrol, de l’houille,du gaz, du sel de potassium, dusoufre est dйveloppйe dans la rй-gion de Lviv.La construction de machines, l’in-dustrie chimique, l’industrie forestiи-re, l’industrie lйgиre, d’alimentationsont dйveloppйes sur le territoire dela rйgion de Lviv.On cultive dans ses champs du blй,des betteraves sucriиres, du lin, lapomme de terre, des lйgumes.L’aviculture, l’йlevage, le jardinagesont trиs dйveloppйs.Il y a des stations de cure therma-les: ce sont Trouskavets, Morchиne.A Lviv surtout il y a beaucoup decuriositйs.Ce sont le Thйвtre d’Opйra et deballet, le thйвtre dramatique ukrai-nien, les cathйdrales.Il y a 10 Ecoles supйrieures,4 thйвtres, 10 musйes.Lviv a йtй fondй en 1256.L’Universitй de Lviv est une deplus anciennes en Ukraine et enEurope.• Львівська областьЛьвівська область розташованана заході України.її територія 21,8 тис. км2.її населення близько 2,8 мільйо-на жителів.Центр — Львів.Головні річки — Буг, Стрий,Дністер.По її території простягаютьсягори Карпати.У Львівській області розвиненевидобування нафти, вугілля, газу,калійної солі, сірки.На території Львівської областіособливо розвинені хімічна, лісо-ва, легка, харчова промисловість.На полях вирощують пшеницю,цукровий буряк, льон, картоплю,овочі.У сільськогосподарській галузіособливо розвинені птахівництво,тваринництво, садівництво.Є такі курорти водолікування, якТрускавець, Моршин.У Львові є особливо багато ви-значних місць.Це театр опери та балету, укра-їнський драматичний театр, со-бори.Є 10 вищих навчальних закладів,4 театри, 10 музеїв.Львів був заснований у 1256 році.Львівський університет — одиніз найстаріших в Україніі в Європі. • Україна229Vocabulaireйtendre (s’) — простягатися,простиратисяle sel de potassium — калійнасільle soufre — сіркаle lin, le fiel — льонune maison de repos — будиноквідпочинкуune station de cure — курорт,лікувальний закладune cure thermale —водолікуванняDiscussion Quelles rйgions ukrainiennes sont voisines de celle de Lviv? Quelles sont les riviиres principales de cette rйgion? Que peut-on dire sur l’Universitй de Lviv? Est-ce une rйgion industrielle ou bien agricole? Dans quelles villes de cette rйgion se trouvent les stations de curethermales? • La rйgiond’Ivano-FrankivskCette rйgion est situйe dans la par-tie d’ouest de l’Ukraine.Le territoire est 13,9 mille km2.La population est prиs de 1,4 mil-lion d’habitants.Le centre est Ivano-Frankivsk.Il y a des plaines et des chaоnesde montagne.Les fleuves principaux sont leDnistиre et le Proute.L’extraction du pйtrole, du gaz na-turel, du sel de potassium est dй-veloppйe dans la rйgion d’Ivano-Frankivsk.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie forestiиre, l’industrielйgиre, l’industrie d’alimentation.Ici se trouve la centrale йlectriqueBourchtynska.On cultive dans ses champs du blй,du maпs, des betteraves sucriиres, lapomme de terre, des lйgumes.• Івано-ФранківськаобластьЦя область розташована в захід-ній частині України.її територія 13,9 тис. км2.Населення близько 1,4 мільйонажителів.Центр — Івано-Франківськ.Є рівнини та гірські пасма.Головні ріки — Дністер та Прут.В Івано-Франківській області ви -добувають нафту, природний газ,калійну сіль.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — лісова, легка, харчова.Тут працює велика Бурштинськаелектростанція.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, цукровий буряк, карто-плю, овочі. 230L’Ukraine •Le jardinage, l’йlevage sont dйve-loppйs.Les gens de tous les coins del’Ukraine peuvent se reposer dansles maisons de repos а Jarimtcha,Vorokhta, Tatariv.A Ivano-Frankivsk il y a beaucoupde curiositйs.Il y a 3 Ecoles supйrieures, 3 thйв-tres.Ivano-Frankivsk fut fondй en1662, dиs 1772 la ville appartientа l’Austro-Hongrie, dиs 1919 elleappartient а la Pologne, dиs1939 elle appartientа l’Ukraine.Розвинені садівництво, тваринни-цтво.Люди з усіх куточків України мо-жуть відпочивати в таких містахвідпочинку як Яремча, Ворохта,Татарів.В Івано-Франківську є багато ви-значних місць.В обласному центрі є 3 вищихнавчальних заклади, 3 театри.Івано-Франківськ був засно-ваний у 1662 році, з 1772 року на-лежав Австро-Угорщині,з 1919 року — Польщі, з 1939року — Україні.Vocabulaireune partie d’ouest — західна un coin — куточокчастинаappartenir — належатиune chaоne de montagne — gens (pl., m) — людипасмо, гряда, гірський кряжDiscussion La rйgion d’Ivano-Frankivsk est-elle grande? Sa population est nombreuse? Qu’est-ce qu’on cultive dans ses champs? Quand a йtй fondй Ivano-Frankivsk? Avez-vous entendu dire le nom Stanislav? Depuis quand la ville appartient а l’Ukraine? • La rйgion d’OdessaCette rйgion est situйe au Sud del’Ukraine.Son territoire est 33,3 mille km2.La population est prиs de 2,6 mil-lions d’habitants.Il y a lа 17 villes.Le centre est Odessa-un grand portmaritime.• Одеська областьЦя область розташована на пів-дні України.її територія 33,3 тис. км2.Населення близько 2,6 мільйонажителів.В області 17 міст.Центр — Одеса, великий мор-ський порт. • Україна231Sur le territoire les plaines s’йten-dent.Les fleuves principaux sont le Danube,le Dnistиre, le Pivdenny Boug.La vйgйtation des steppes et desforкts-steppes se trouvent dans larйgion d’Odessa.Les industries les plus dйveloppйessont: la construction des machines,l’industrie lйgиre, chimique, de l’ali-mentation, l’industrie forestiиre etd’autres.Ou cultive du blй, du maпs, de l’or-ge, du riz, du tournesol, des bette-raves sucriиres, des lйgumes.L’aviculture, l’йlevage, le jardinage,la viticulture, la pкche sont les plusdйveloppйs.Il y a des ports maritimes: Odessa,Illitchivsk et Ismaпl.Des gens se reposent dans lesmaisons de repos et dans des sta-tions de cure thermales.La rйgion d’Odessa se trouve prиsde la mer Noire.A Odessa il y a 6 thйвtres, 14 Eco-les supйrieures.Odessa est une ville-hйros.Odessa a йtй fondйe en 1795 а laplace de la forteresse des turcs du15-me siиcle.La navigation se rйalise sur la merNoire, le Danube et le Dnistиre.Територія рівнинна.Головні річки — Дунай, Дністер,Південний Буг.В Одеській області степова та лі-состепова рослинність.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — машинобудування, легка,хімічна, харчова, лісова та інші.Вирощують пшеницю, кукурудзу,ячмінь, рис, соняшник, цукровийбуряк, овочі.Найбільш розвинені галузі госпо-дарства — птахівництво, тварин-ництво, садівництво, виноградар-ство, риболовство.Є такі морські порти як Одеса,Іллічівськ та Ізмаїл.Люди відпочивають у будинкахвідпочинку та на курортах.Одеська область знаходитьсябіля Чорного моря.В Одесі є 6 театрів, 14 вищих на-вчальних закладів.Одеса — місто-герой.Одеса була заснована в1795 році на місці турецької фор-теці 15 сторіччя.Судноплавство здійснюєтьсяна Чорному морі, Дунаї таДністрі.Vocabulairela vйgйtation — рослинність une steppe — степl’orge (m) — ячмінь mйridional, -e — південнийla viticulture — виноградарствоseptentrional, -e — північнийla navigation — судноплавство 232L’Ukraine •Discussion La rйgion d’Odessa est-ce celle mйridionale ou bien septentrionale? Par quelle mer est-elle baignйe? Quand et oщ a йtй fondйe Odessa? Quelles sont ses industries les plus dйveloppйes? Comment se prйsente l’agriculture de la rйgion? Est-ce que vous savez que l’йdifice de l’Opйra d’Odessa est un deplus beau en Europe? • La rйgion de KharkivLa rйgion de Kharkiv est situйeа l’Est de l’Ukraine.Son territoire est 31,4 mille km2.Sa population est prиs de 3 mil-lions d’habitants.Sur son territoire il y a 16 villes.Le centre est Kharkiv.Les riviиres du bassin du Don etdu Dniйpro arrosent son territoire.Les riviиres sont le Kharkiv, l’Oudy,la Lopagne, la Merla, la Mja, leStary Oskol, le Sйversky Donets.Les industries les plus dйveloppйessont la construction des machines,l’industrie chimique, lйgиre, forestiи-re, de l’alimentation, optique.On extrait du gaz naturel.La centrale йlectrique Zmiпvska tra-vaille sur son territoire.On cultive dans ses champs du blй,du maпs, de l’orge, du tournesol, lesbetteraves sucriиres, la pomme deterre et des lйgumes.L’aviculture, l’йlevage, le jardinagese dйveloppent le plus.A Kharkiv il y a beaucoup de curio-sitйs: les cathйdrales Ouspenska etPokrovska (17 et 18 siиcles), le mo-nument T. Chevtchenko.• Харківська областьХарківська область розташованана сході України.її територія 31,4 тис. км2.Населення більше 3 мільйонівжителів.На її теріторії є 16 міст.Центр — місто Харків.По її території протікають річкибасейну Дону та Дніпра.Це такі як Харків, Уди, Лопань,Мерла, Мжа, Старий Оскіл,Сіверський Донець.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — машинобудування, хіміч-на, легка, лісова, харчова,оптична.Тут добувають природний газ.На її території працює великаелектростанція — Зміївська.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, ячмінь, соняшник, цу-кровий буряк, картоплю, овочі.Дуже розвинені птахівництво, ско-тарство, садівництво.У Харкові багато визначнихмісць: Успенський та Покровськийсобори (17—18 століття), пам’ят-ник Т. Шевченку. • Україна233La place de la Libertй est la plusgrande en Europe.Il y a 24 Ecoles supйrieures et6 thйвtres.La nature est pittoresque.Nous aimons la rйgion de Kharkiv.Площа Свободи найбільша у Єв-ропі.У Харкові є 24 вищі навчальні за-клади і 6 театрів.Природа дуже мальовнича.Ми любимо Харківську область.Vocabulairese composer de — утворюватисяun bassin — басейн (геогр.поняття)arroser — зрошуватиun lйgume — овочl’йlevage de gros bйtail — роз-ведення великої рогатої худобиl’aviculture — птахівництвоDiscussion La rйgion de Kharkiv est-elle occidentale ou bien orientale? Quelle ville est le centre d’optique de la rйgion? Dans quelle ville est nй Illia Rйpine? Est-ce qu’il y a dans la rйgion des centrales йlectriques hydroliques? Y a-t-il lа des stations de cure thermales? • La rйgion de KyivLa rйgion est situйe au nord del’Ukraine.La population est 5 millions d’habi-tants (y compris Kyiv).Le territoire est 28,9 mille km2.Le centre est Kyiv.Le fleuve principal est le Dniйpro.Les industries les plus importantessont la construction de machines,l’industrie chimique, lйgиre, de l’ali-mentation.Ici travaillent les centrales йlec-triques Kyпvska, de Tripol, deTchornobyl.On cultive dans ses champs du blй,du seigle, de l’orge, du lin, du tourne-sol, la pomme de terre, des lйgumes.Le jardinage, l’йlevage, l’aviculturese dйveloppent le plus.• Київська областьОбласть розташована на півночіУкраїни.її населення 5 мільйонів жителів(у тому числі Києва).Територія —28,9 тис. км2.Центр — місто Київ.Головна ріка — Дніпро.Найважливіші галузі промисло-вості — машинобудівна, хімічна,легка, харчова.Тут працюють великі електро-станції: Київська, Трипільська,Чорнобильська.На полях вирощують пшеницю,жито, ячмінь, льон, соняшник,картоплю, овочі.Найрозвиненіші галузі сільськогогосподарства — садівництво, тва-ринництво, птахівництво. 234L’Ukraine •La navigation se rйalise sur leDniйpro, la Desna, le Pripiate.Kyiv est une ville-hйros.Il y a beaucoup de curiositйs: LaLaure Kyivo-Petcherska, l’йglise d’An-drй, la cathйdrale Sainte-Sophie, lacathйdrale de Volodymir et d’autres. y a а Kyiv 18 Ecoles supйrieures, thйвtres. La rue principale de Kyiv estKrechtchatique.Kyiv est la capitale de l’Ukraine.Судноплавство здійснюється наДніпрі, Десні, Прип’яті.Київ — місто-герой.Тут є багато визначних місць: Ки-єво-Печерська лавра, Андріївськацерква, собор Святої Софії,Володимирський собор та ін.У Києві є 18 вищих навчальнихзакладів, 12 театрів.Головна вулиця Києва —Хрещатик.Київ — столиця України.Vocabulairela construction de machines —машинобудуванняl’avoine (f) — овесrйaliser (se) — здійснювати (ся)une ville-hйros — місто-геройle lin; le fiel (apx.) — льонy compris — включноune explosion — вибухDiscussion Quelle est la population de la rйgion de Kyпv? Quelles centrales йlectriques se trouvent sur son territoire? Qu’est-ce qui s’est passй le 26 avril 1986 а Tchernobyl? Sur quelles riviиres se rйalise la navigation? Quelles curiositйs de la rйgion connaissez-vous? • La rйgion de JitomirCette rйgion est situйe au Nord del’Ukraine.Son territoire est 29,9 mille km2.Sa population est prиs de 1,6 mil-lion d’habitants.La rйgion de Jitomir rйunit 9 villes.Le centre est Jitomir.Il a йtй fondйe au 9 siиcle.Il y a des riviиres du bassin duDniйpro.Ce sont le Sloutch, l’Ouje, l’Ouborte.La plupart du territoire est occupйepar des marйcages.• Житомирська областьЦя область розташована на пів-ночі України.її територія 29,9 тис. км2.Населення близько 1,6 мільйонажителів.У Житомирській області 9 міст.Обласний центр — Житомир.Він був заснований у 9 сторіччі.Тут протікають річки басейнуДніпра.Це Случ, Уж, Уборть.Значна площа зайнята болотами. • La ville de SimfйropolSimfйropol est la capitale dela Rйpublique autonome deCrimйe.Elle est situйe sur les rives de lariviиre Salguire.Sa population est prйs de 340 millehabitants.• Місто СімферопольСімферополь — столицяАвтономної Республіки Крим.Він розташований на берегах річ-ки Салгир.Його населення близько 340 ти-сяч жителів.• УкраїнаDans la rйgion de Jitomir se rйalisel’assйchement des terres.Les industries les plus dйvelopйessont l’industrie chimique, lйgиre, del’alimentation, de construction demachines.On cultive dans les champs du blй,du seigle, de l’orge, des betteravessucriиres, du lin, la pomme de ter-re, des lйgumes.Le jardinage, l’йlevage, l’aviculturesont des branches qui se dйvelop-pent le plus.A Jitomir il y a 2 Ecoles supйrieu-res, 2 thйвtres.Le grand constructeur des missilescosmiques Serge Koroliov est nйа Jitomir.235У Житомирській області здійсню-ють осушення земель.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — хімічна, легка, харчова,машинобудівна.На полях вирощують пшеницю,ячмінь, жито, цукровий буряк,льон, картоплю, овочі.Найбільш розвиненими галузя-ми сільського господарства є са-дівництво, тваринництво, птахів-ництво.У Житомирі є 2 вищих навчаль-них заклади, 2 театри.У Житомірі народився вели-кий конструктор космічних ракетСергій Корольов.гілкаVocabulairerйunir — об’єднувати,une branche — галузь;поєднуватиun domaine — галузь;la plupart de — більшість хозяйствоun assйchement — осушенняDiscussion Oщ se trouve la rйgion de Jitomir? D’oщ provient le nom de la ville Jitomir en ukrainien? Combien de villes rйunit cette rйgion? Quelle grande personnalitй est nйe dans la ville de Jitomir? Qu’est-ce que c’est que la Polissia? Quand a йtй fondйe la ville de Jitomir? pharmaceutique —фармацевтичний, -аrelier — зв’язувати, з’єднуватиun rйservoir d’eau —водосховищеle bord sud — південний берегDiscussion Comment s’appelle la rйpublique dont Simfйropol est la capitale? Est-ce une grande ville? Comment est-elle reliйe avec le bord sud de la Crimйe? Par quelles mers la Rйpublique est-elle baignйe? 236L’Ukraine •Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie chimique, lйgиre, l’in-dustrie de l’alimentation, l’industriepharmaceutique et d’autres.A Simfйropol il y a 3 Ecoles supй-rieures, 3 йtablissement de recher-ches scientifiques et 3 thйвtres.C’est une ville universitaire.Il y a une centrale йlectrique et lerйservoir d’eau.Les trolleybus relient la ville avec lebord sud de la Crimйe.Cette ville est une grande rйgiondu jardinage, de la viticulture.Dиs 3 siиcle avant notre иre jus-qu’au 4 siиcle notre иre а sa placeйtait la capitale d’Etat des Skythes,ensuite c’etait la forteresse tartareKremintchique.Au 15 siиcle ce fut la colonie detartares Ak-Metchete.Simfйropol a йtй fondй en 1784.La Rйpublique est baignйe pardeux mers: la mer Noire et celled’Azov.La Crimйe est riche en curiositйset stations de cure balnйaires.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — хімічна, легка, харчова,фармацевтична та інші.У Сімферополі є три вищих на-вчальних заклади, три науково-дослідних інститути, три театри.Це університетське місто.Є електростанція та водо-сховище.Тролейбуси з’єднують місто з пів-денним берегом Криму.Це місто — великий регіон садів-ництва, виноградарства.З 3 сторіччя до н. е. до 4 сто-річчя н. е. на цьому місці буластолиця Скіфської держави, по-тім це була татарська фортецяКременчик.У 15 сторіччі це було поселеннятатар Ак-Мечеть.Сімферополь був заснований у 1 -784 р.Республіка омивається двома мо-рями: Чорним та Азовським.Крим багатий на історичні пам’ят-ки і морські курорти.Vocabulaireun gros bйtail — велика рогатахудобаtartare, tatare — татарський, -аavant notre иre — до нашої ериautonome — автономний, -а • Україна237 En quoi est riche la Crimйe? Qu’est-ce qu’il y avait sur la place de Simfйropol actuel depuis IIIsiиcle avant notre иre? • La ville de SйbastopolSйbastopol est une ville-hйros de laRA de Crimйe.C’est le port qui est situй sur lamer Noire.Sa population est prиs de 350 millehabitants.Les industries les plus principa-les sont la construction navale, laconstruction des appareils, l’indus-trie de l’alimentation, l’industrie lй-gиre et d’autres.A Sйbastopol il y a 2 Ecoles supй-rieures et 2 thйвtres.Autrefois c’йtait la ville antiqueKherssonиce.Sйbastopol a йtй fondй en1783 comme port et forteresse.EIle est cйlиbre par les combatsen 1854—1855 pendant la guerrede la Crimйe et pendant la Grandeguerre Nationale en 1941—1945.Sйbastopol est connu par le pano-rama "La dйfense de Sйbastopol en1854—1855", le diorama "L’assaut deMont de Sapoune le 7 mai 1944".Sйbastopol est la ville industrielledans la Crimйe.C’est la base principale de la Marinede guerre de l’Ukraine et de laMarine de mer Noire de la Russie.• Місто СевастопольМісто Севастополь у АР Крим —місто-герой.Це порт, розташований наЧорному морі.Його населення близько 350 ти-сяч жителів.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — суднобудування, прила-добудування, харчова, легка про-мисловість та ін.У Севастополі є 2 вищих на-вчальних заклади, 2 театри.У давні часи це було античнемісто Херсонес.Севастополь був заснованийу 1783 році як порт і фортеця.Він прославився героїчною бо-ротьбою 1854—1855 років у ходіКримської війни і під час ВеликоїВітчизняної війни в 1941—1945 рр.Севастополь відомий своєю пано-рамою «Оборона Севастополяв 1854—1855 рр.», діарамою «ШтурмСапун-гори 7 травня 1944 р.».Севастополь — це промисловемісто в Криму.Це головна база військово-морського флоту України таЧорноморського флоту Росії.une construction navale —суднобудуванняautrefois — у давні часи;колись; у минуломуVocabulaireun combat — боротьба, битваun assaut — штурм, озброєнийзахватune dйfence — захист, оборона 238L’Ukraine •Discussion Pourquoi Sйbastopol est une ville-hйros? Par quels combats est-il cйlиbre? Qu’est-ce qui y trouvait autrefois? Quels chefs-d’oeuvre d’art sont-ils prйsentйs au public? La Marine militaire nationale disloque-t-elle dans cette ville? • La rйgion de LouganskLa rйgion de Lougansk est situйeau Sud-Est de l’Ukraine.Son territoire est 26,7 mille km2.Sa population est prиs de 2 mil-lions 850 milles d’habitants.Cette rйgion contient 37 villes.Le centre est Lougansk.Son territoire se trouve sur les rivesde Seversky Donets, au Sud —sur les chaоnes de Donetsk et leBassin d’houille de Donetsk.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie houillиre, chimiqueet la sidйrurgie.Ici fonctionnent de grandes centralesйlectriques: Louganska, Chterivska.On cultive dans les champs du blй,du maпs, du tournesol et d’autres.Les cultures maraоchиres, le jardi-nage se dйveloppent le plus.A Lougansk il y a 4 Ecoles supй-rieures et 3 thйвtres.Lougansk a йtй fondй en 1795.Quelque temps il fut nommйVorochilovgrad.• Луганська областьЛуганська область розташованана південному сході України.її територія 26,7 тис. км2.Населення близько 2 мільйонів850 тисяч жителів.В області 37 міст.Центр — Луганськ.Територія області розташованана берегах Сіверського Дінця, напівдні — Донецький кряж і Доне-цький вугільний басейн.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — вугільна, металургійна,хімічна.Тут працюють великі електростан-ції — Луганська та Штерівська.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, соняшник тощо.Найбільш розвинені галузі сіль-ського господарства — овочівни-цтво та садівництво.У Луганську є 4 вищих навчаль-них заклади, 3 театри.Луганськ був заснований у 1795 році.Якийсь час він називавсяВорошиловград.Vocabulairecontenir — охоплювати,утримувати в собіhouillier, -iиre — вугільнийun bassin d’houille — вугільнийбасейнquelque temps — якийсь час • Україна239кtre nommй(e) — бути fonctionner — працювати;названим, -ою; називатися функціонуватиDiscussion Dans quelle partie de l’Ukraine se trouve Lougansk? La rйgion de Lougansk est-elle bien peuplйe? Quelles industries sont les plus dйveloppйes dans cette rйgion? Quelles centrales йlectriques y fonctionnent? Quand a йtй fondйe la ville de Lougansk? • La rйgion de SoumyLa rйgion de Soumy est situйe auNord-Est de l’Ukraine.Son territoire est 23,8 mille km2.Sa population est 1,5 millions d’ha-bitants.La tempйrature moyenne en janvierest -7 °C, -8 °C, en juillet +18 °C,+20 °C.Ici les riviиres du bassin deDniйpro arrosent le territoire de larйgion de Soumy.Ce sont la Vorskla, la Soula, laDesna, le Seime, le Psiol.Les industries les plus dйveloppйessont l’industrie de l’alimentation, laconstruction de machines, l’industriechimique, l’industrie lйgиre et pйtro-liиre.On cultive dans les champs du blй,du maпs, des betteraves sucriиres,du tournйsol, du chanvre.Le jardinage, l’йlevage se dйvelop-pent le plus.Soumy est le centre de la rйgionde Soumy.La ville de Soumy a йtй fondйe en1652.A Soumy il y a une Ecole pйdago-gique, quartre Ecoles supйrieures,le thйвtre, la philarmonie.• Сумська областьСумська область розташована напівнічному сході України.її територія 23,8 тис. км2.Населення 1,5 мільйона жителів.Середня температура січня -7 °С,-8 °С, липня +18 °С, + 20 °С.По території Сумської областіпротікають річки Дніпровськогобасейну.Це Ворскла і Сула, Десна, Сейм,Псьол.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — харчова, машинобудівна,хімічна, легка, нафтодобувна.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, цукровий буряк, со-няшник, коноплі.Найрозвиненіші галузі сільськогогосподарства — садівництво, тва-ринництво.Суми — центр області.Місто Суми було заснованев 1652 році.Тут є педагогічний університет,чотири вищі навчальні заклади,театр, філармонія. 240L’Ukraine •Il y a des curiositйs: l’йgli-se "Voskressinia" (1703), l’йgli-se Iliinska (1838), la cathйdraleSpasso-Priobrajenska (1776).La rйgion de Soumy contient15 villes.Є такі визначні місця, такі якцерква Воскресіння (1703),Ільїнська церква (1838), Спасо-Преображенський собор (1776).У Сумській області 15 міст.Vocabulairele nord-est — північний схід la Rйssurection (rйlig.) —pйdagogique — педагогічний, -а Воскресіння (реліг.)le chanvre — коноплі, la Transfiguration (rйlig.)коноплина Преображення (реліг.)une philarmonie — філармоніяDiscussion Cette rйgion est-elle industrielle? Comment est son agriculture? Par quelles riviиres est arrosй son territoire? Quand a йtй fondйe la ville de Soumy? Combien de villes contient cette rйgion? Quelles curiositйs historiques y a-t-il а Soumy? • La rйgion de VinnitsaLa rйgion de Vinnitsa est situйeа l’Ouest de l’Ukraine.Son territoire est 26,5 mille km2.Sa population est prиs de 2,3 mil-lions d’habitants.Cette rйgion comprend 11 villes.Le centre de cette rйgion est Vinnitsa.La tempйrature moyenne de janvierest -6 °C, de juillet est +19 °C.Les fleuves principaux sont lePivdenny Boug et le Dnistиre.Les industries principales sont l’in-dustrie de l’alimentation (du sucresurtout), l’industrie chimique, l’indus-trie lйgиre, la construction de ma-chines et d’autres.Ici fonctionne la centrale йlectriqueLadejinska.• Вінницька областьВінницька область розташованана заході України.її територія 26,5 тис. км2.Населення близько 2,3 мільйонажителів.В області 11 міст.Центр області — Вінниця.Середня температура січня-6 °С, липня +19 °С.Головні річки — Південний Бугі Дністер.Найважливіші галузі промисло-вості харчова (особливо цукор),хімічна, легка, машинобудівна таінші.Тут працює електростанціяЛадижинська. • Україна241On cultive du blй, du maпs, les bet-teraves sucriиres, du tournesol etd’autres.Le jardinage, l’йlevage, l’aviculturese dйveloppent le plus.La ville de Vinnitsa est situйe surle Pivdenny Boug.Sa population est 350 mille habi-tants.Dans cette ville il y a 3 Ecoles su-pйrieures, 2 thйвtres, la philarmo-nie, le musйe Kotsioubinsky, le mu-sйe-propriйtй de N. I. Pirogove.Cette ville est connue comme laforteresse lithuanienne (1363).Cette ville est connue par lesйglises de bois Yourievska etMycolaivska, les couvents: Jйsuites,Dominicains et des Capucins (17—18 siиcles).На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, цукровий буряк, со-няшник та ін.Найбільш розвинені галузі сіль-ського господарства — садівни-цтво, тваринництво, птахівництво.Місто Вінниця розташоване нарічці Південний Буг.Його населення — 350 тисяч жи-телів.У цьому місті є 3 вищих навчаль-них заклади, 2 театри, філармо-нія, музей М. Коцюбинського, му-зей-садиба М. І. Пирогова.Місто відоме як литовська форте-ця (1363).Це місто відоме дерев’яни-ми церквами — Юріївською таМиколаївською, 3 монастиря-ми — Ієзуїтським, Домініканським,Капуцинським (17—18 століття).un couvent — монастирdes Jйsuites — ієзуїти;релігійний орденdes Capucins — капуцини,братство ченцівVocabulairedes Dominicains — домініканці,братство ченців жебраківlituanien, -ne — литовський, -аde bois; en bois — дерев’я-ний, -а; із дереваDiscussion Combien de villes comprend la rйgion de Vinnitsa? Quels sont ses fleuves principaux? Sur lequel d’eux est situйe la ville de Vinnitsa? Les noms desquelles personnalitйs connues sont liйes а Vinnitsa? Qu’est-ce qui a йtй cette ville en 1363? • La Rйpublique autonomede CrimйeLa Rйpublique autonome de Crimйeest situйe au Sud de l’Ukraine surla presqu’оle de Crimйe qui se trou-ve sur la mer Noire.• Автономна РеспублікаКримАвтономна Республіка Крим роз-ташована на півдні України, напівострові Крим, який розташова-ний в Чорному морі. 242L’Ukraine •Elle a йtй crййe en 1994.Le territoire est 27 mille km2.Sa population est 2,4 millions d’ha-bitants.Cette rйpublique contient 15 villes.La capitale est Simfйropol.Les industries les plus principalessont l’industrie miniиre (l’usine miniи-re Kamyche-Bouransky), l’industriechimique, l’industrie lйgиre, la cons-truction de machines, l’industrie del’alimentation (la viticulture, le jar-dinage), l’industrie pharmaceutique,l’industrie poissoniиre (la pкche).On cultive dans les champs du blй,du maпs, de l’orge, du seigle, dutournesol, du tabac, et d’autres.C’est une grande rйgion de la viti-culture et du jardinage.Ici se rйalise l’irrigation des terres.Dans cette rйgion se dйveloppentl’йlevage de gros bйtail, l’йlevagede moutons, l’aviculture, l’йlevagede porcs.La presqu’ile de la Crimйe est ungrand sanatorium (sanatoria).Il y a beaucoup de villes d’eaux.Ce sont Yalta, Miskhor, Aloupka,Gourzouphe, Alouchta, Fйodossia,Eupatoria.Il y a des ports maritimes: Kertch,Fйodossia, Yalta, Sйbastopol,Eupatoria.Вона була утворена в 1994 р.її територія 27 тис. км2.Населення —2,4 мільйона жите-лів.У республіці 15 міст.Столиця — Сімферополь.Найголовніші галузі промис-ловості: залізорудна (Камиш-Бурунський залізорудний завод),хімічна, легка, машинобудівна,харчова (виноградарство, садів-ництво), фармацевтична, рибна(риболовство).На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, ячмінь, жито, соняш-ник, тютюн та інші.Це регіон виноградарства й са-дівництва.Тут здійснюється зрошення земель.У цьому регіоні розвинене роз-ведення великої рогатої худоби,вівчарство, птахівництво, свинар-ство.Півострів Крим — це великаздравниця.Багато міст-курортів.Це Ялта, Місхор, Алупка, Гурзуф,Алушта, Феодосія, Євпаторія.Є морські порти: Керч, Феодосія,Ялта, Севастополь, Євпаторія.Vocabulaireautonome — автономний, -аune presqu’оle, une pйninsule —півострівminier, -iиre — рудний, -аl’industrie miniиre —залізорудна промисловістьla viticulture — виноробство,виноградарствоpoissonnier, -iиre — рибний, -аla pкche — рибальство • Україна243Discussion Quand a-t-elle йtй crййe la Rйpublique autonome de Crimйe? Quelle ville est sa capitale? Quelle est la population de RAC? Quelles sont ses villes d’eaux? Quels sont ses ports maritimes? Les lois de l’Ukraine sont-elles respectйes en RAC? • La rйgion de DonetskLa rйgion de Donetsk est situйeа l’Est de l’Ukraine.Son territoire est 26,5 mille km2.Le relief est plat.Sa population est prиs de 5,3 mil-lions d’habitants.Au Nord-Est se trouvent les chaо-nes de Donetsk, le Sud de la rй-gion de Donetsk est baignйe par lamer d’Azov.La tempйrature moyenne du janvierest -6 °C, -7 °C; du juillet +20 °C,+22 °C.La principale branche de l’industrieest l’industrie houillиre.La rйgion de Donetsk disposent denombreuses industries bien dйve-loppйes.Ce sont la sidйrurgie, la mйtallurgienon-ferreuse, l’industrie chimique, laconstruction de machines, l’industrielйgиre, l’industrie de l’alimentation.L’aviculture, l’йlevage, le jardinagesont les branches qui se dйvelop-pent le plus.On cultive dans ses champs du blй,du maпs, des betteraves sucriиres,la pomme de terre, du tournesol etd’autres.Il y a beaucoup de centrales йlec-triques.• Донецька областьДонецька область розташованана сході України.її територія 26,5 тис. км2.Рельєф рівнинний.її населення близько 5,3 мільйо-на жителів.На північному сході знаходить-ся Донецький кряж, а південьДонецької області омиваєтьсяАзовським морем.Середня температура січня -6 °С, -7 °С, липня +20 °С, +22 °С.Головна галузь промисловості ву-гільна.У Донецькій області багато до-бре розвинених галузей промис-ловості.Це чорна та кольорова металур-гія, хімічна промисловість, маши-нобудівна, легка, харчова.Найбільш розвинені галузі сіль-ського господарства — птахівни-цтво, тваринництво, садівництво.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, цукровий буряк, карто-плю, соняшник та ін.Є багато електростанцій. Vocabulaireplat, -e — плоский, -а; рівний, -аune chaоne — пасмо, кряж, грядаune branche — галузь; гілка;гілка (влади)disposer qch — бути багатимна— ; матиDiscussion La rйgion de Donetsk se trouve-t-elle а l’est du pays? Par quelle mer est-elle baignйe? Quel est son relief? Quelles sont des industries principales de cette rйgion? En quelle annйe a йtй fondйe la ville de Donetsk? Comment s’appelait-elle а l’йpoque 244L’Ukraine •Ce sont Ouglegorska, Slovianska,Starobechevska, Kourakhovska etd’autres.Les grandes villes sont Gorlivka,Makйevka, Marioupol, Kramatorsk,Sloviansk.Marioupol est un port maritime.Le Sйversky Donets arrose le terri-toire de la rйgion de Donetsk.Donetsk est la ville principale de larйgion.A Donetsk il y a 5 Ecoles supйrieu-res et 3 thйвtres.La population de Donetsk est 1 mil-lion 200 mille d’habitants.Donetsk a йtй fondй en 1869 com-me la colonie de mineurs.A l’йpoque il s’appelait Yousivka.Це Вуглегорська, Слов’янська,Старобешевська, Курахівськата ін.Великі міста — Горлівка, Макіївка,Маріуполь, Краматорськ,Слов’янськ.Маріуполь — морський порт.По території Донецької областіпротікає Сіверський Донець.Донецьк — центр області.У Донецьку є 5 вищих навчаль-них закладів і 3 театри.Населення Донецька 1,2 мільйо-на жителів.Донецьк був заснованийу 1869 році як поселення шахтарів.Тоді він називався Юзівка.la sidйrurgie — чорна металургіяla mйtallurgie non-ferreuse —кольорова металургіяа l’йpoque — тоді, у ті часи• La rйgion de KhmelnitskyLa rйgion de Khmelnitsky est situйeа l’Ouest de l’Ukraine.Son territoire est 20,6 mille km2.Sa population est prиs de 1,65 mil-lions d’habitants.Cette rйgion comprend 13 villes.• Хмельницька областьХмельницька область розташова-на на заході України.її територія 20,6 тис. км2.її населення 1,65 мільйонажителів.У цій області 13 міст. Vocabulaireimportant, -e — важливий, -а;l’aviculture (f) — птахівництвоякий має значенняcomprendre — розуміти; матив собіune centrale atomique —атомна електростанція• Україна245La ville principale est Khmelnitsky(ancien Proskouriv).La tempйrature moyenne de janvierest -5 °C, du juillet +19 °C.Les fleuves principaux sont leDnistиre et le Pivdenny Boug.Les branches les plus importantesde l’industrie sont l’industrie de l’ali-mentation, la construction des ma-chines, l’industrie lйgиre et d’autres.On cultive dans ses champs du blй,du seigle, du maпs, du lin, la bette-raves sucriиres, du tabac, la pom-me de terre, des lйgumes.Le jardinage, l’йlevage, l’aviculturesont les branches importantes.Des grandes villes sont Kamйnets-Podilsky, Chйpйtivka.Khmelnitsky a йtй fondй en 1493.Dиs 1493 cette ville appartenait а laPologne.Dиs 1793 il appartenait а la Russie.A Khmelnitsky il y a un thйвtre,l’universitй technologique.Dans la rйgion fonctionne une cen-trale atomique.Центр — Хмельницький (стараназва Проскурів).Середня температура січня -5 °С, липня +19 °С.Головні ріки — Дністер, ПівденнийБуг.Найважливіші галузі промисло-вості — харчова, машинобудівна,легка та інші.В області вирощують пшеницю,жито, кукурудзу, льон, цукровийбуряк, тютюн, картоплю, іншіовочі.Важливі галузі сільського госпо-дарства — садівництво, тварин-ництво, птахівництво.Великі міста — Кам’янець-Подільський, Шепетівка.Хмельницький був заснованийу 1493 р.Це місто належало Польщіз 1493 р.З 1793 р. воно належало Росії.У Хмельницькому є театр і техно-логічний університет.В області працює атомна елек-тростанція.Discussion Le territoire de la rйgion est-il grand? Combien de villes comprend cette rйgion? Qu’est-ce qu’on cultive dans la rйgion? Quelles sont les plus grandes villes de cette rйgion? Quand a йtй fondйe la ville de Khmelnitsky? A qui appartenait-elle dиs 1493 et dиs 1793? 246L’Ukraine •• La ville de Kamйnets-PodilskyKamйnets-Podilsky est uneville de la rйgion deKhmelnitsky.La population est prиs de 90 millehabitants.La ville de Kamйnets-Podilskyest situйe sur les rives deSmotritch, а l’Ouest del’Ukraine.Les industries les plusdйveloppйes sont la constructiondes machines, l’industrie del’alimentation, l’industrielйgиre.A Kamйnets-Podilsky ily a 2 Ecoles supйrieures.La ville a йtй fondйe au 11 siиcle.Dиs le 14 siиcle la ville appartenaitа la Lituanie et а la Pologne, maisdиs 1793 — а la Russie.Il y a beaucoup de curiositйs.Il y a le chвteau fort turc construitau 14—16 siиcles et reconstruit aux17—18 siиcles, une йglise catholi-que, l’йglise de Pierre et de SaintPaul (16 siиcle), le Pont turc.La ville de Kamйnets-Podilskyest trиs pittoresque en toutessaisons.• Кам’янець-ПодільськийКам’янець-Подільський —місто в Хмельницькійобласті.Населення близько 90 тисяч жи-телів.Місто Кам’янець-Подільськийрозташоване на берегахСмотрича на заході України.Найрозвиненіші галузі промисло-вості — машинобудування, харчо-ва, легка.У Кам’янець-Подільському є 2 ви-щих навчальних заклади.Місто було засноване в 11 сто-річчі.З 14 сторіччя місто належа-ло Литві та Польщі, з 1793 р. —Росії.Тут є багато визначних місць.Серед визначних місць назве-мо укріплений турецький замок,побудований в 14—16 сторіччяхі реконструйований в 17—18 сто-річчях, костьол, церква Петрата Павла (16 століття.),Турецький міст.Місто Кам’янець-Подільськийдуже мальовниче у всі порироку.VocabulaireLituanie — Литва une йglise catholique —Pologne — Польща католицька церкваconstruire — будувати un chвteau fort — укріпленийreconstruire — відбудувати замок • Україна247Discussion La ville de Kamйnets est-elle grande? Est-ce une ville provinciale ou bien un chef-lieu? Pourquoi l’appelle-t-on Kamйnets-Podilsky? A quel siиcle a-t-elle йtй fondйe? Laquelle de ses curiositйs est bien connue? • La rйgion de KhersonLa rйgion de Kherson est situйe auSud de l’Ukraine.Son territoire est 28,5 mille km2.Sa population est prиs de 1,2 mil-lions d’habitants.Cette rйgion comprend 8 villes.Le centre est la ville de Kherson.La rйgion de Kherson est baignйeau Sud par la mer Noire et la merd’Azov.Le fleuve principal est le Dniйpro.La tempйrature moyenne du janvier-3 °C , et du juillet +23 °C, +24 °C.Il y a le rйservoir d’eau deKakhovka.Les branches importantes de l’in-dustrie sont la construction des ma-chines et des navires, l’industrie pй-troliиre, l’industrie de l’alimentation,l’industrie lйgиre.Il y a une centrale йlectrique.On cultive dans les champs du blй,du maпs, du riz, du tournesol.Le jardinage, la viticulture, l’йlevagede porcs, l’aviculture sont les bran-ches importantes de l’agriculture dela rйgion de Kherson.On rйalise l’irrigation des terres.Les villes d’eaux sont Skadovsk,Guйnitchesk, Gopri.• Херсонська областьХерсонська область розташованана півдні України.її територія 28,5 тис. км2.Населення близько 1,2 мільйонажителів.В області 8 міст.Центр — місто Херсон.Херсонська область омиваєтьсяна півдні Чорним і Азовським мо-рями.Головна ріка — Дніпро.Середня температура січня-3 °С, липня +23 °С, +24 °С.Є Каховське водосховище.Важливі галузі промисловості —машинобудування та суднобуду-вання, нафтова, харчова, легка.Є велика електростанція.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, рис, соняшник.Важливі галузі сільського госпо-дарства Херсонської області —садівництво, виноградарство,свинарство, птахівництво.Проводиться зрошення земель.Курорти: Скадовськ, Генічеськ,Гопрі. 248L’Ukraine •Des rйserves nationales sontAskaniia-Nova et Tchernomorsky.La ville de Kherson a йtй fondйeen 1778.A Kherson il y a 3 Ecoles supй-rieures et 2 thйвtres.A KhersonSpassky.y a la cathйdraleЗаповідники: Асканія-Нова таЧорноморський.Місто Херсон було заснованев 1778 році.У Херсоні є 3 вищих навчальнихзаклади та 2 театри.Є Спаський собор.Vocabulaireun porc — кнур, свиня les rйserves nationalesune irrigation — зрошення,(pl; f) — заповідникіригаціяporcin, -e — свинячий, -аDiscussion Est-ce que la rйgion de Kherson est septentrionale? Est-elle baignйe par la Mйditerranйe? Sur quel fleuve se trouve la ville de Kherson? Quelle est ici la tempйrature moyenne en janvier et en juillet? La ville de Kherson est-elle un port maritime ou bien fluvial? Quelles rйserves nationales y a-t-il dans cette rйgion? • La rйgion de TcherkassyLa rйgion de Tcherkassy est situйeau centre de l’Ukraine.Son territoire est 20,9 mille km2.Sa population est 1,6 million d’ha-bitants.Dans cette rйgion il y a 15 villes.Le centre est la ville de Tcherkassy.Le fleuve principal est le Dniйpro.La tempйrature moyenne en janvierest -5 °C, en juillet +19 °C.Ici on rйalise l’extraction du lignite.Ici il y a une station йlectrique.Les industries principales sont l’in-dustrie de l’alimentation, l’industriechimique, la construction des ma-chines, l’industrie lйgиre, l’industrieforestiиre.• Черкаська областьЧеркаська область розташованав центрі України.її територія 20,9 тис. км2.Населення 1,6 мільйона жителів.В області 15 міст.Центр — місто Черкаси.Головна ріка — Дніпро.Середня температура січня-5 °С, липня +19 °С.В області проводиться видобутокбурого вугілля.Є електростанція.Головні галузі промисловості —харчова, хімічна, машинобудівна,легка, лісова. On cultive dans ses champs du blй,du maпs, du seigle, des betteravessucriиres, du tournesol, la pommede terre.Le jardinage, l’йlevage, l’aviculturesont les branches importantes danscette rйgion.Dans la rйgion de Tcherkassy onrйalise la navigation sur le Dniйpro.Tcherkassy est connu depuis 1394.Dиs 1569 il appartenait а laPologne, dиs 1793 — а la Russie.A Tcherkassy il y a l’universitй pй-dagogique, 2 thйвtres.Tcherkassy c’est le port surle rйservoir d’eau deKrementchouque.Vocabulairerйaliser — виконуватиla navigation — судноплавствоdepuis — від, з того часуun rйservoir d’eau — водосховищеDiscussion Quel rйservoir d’eau y a-t-il dans la rйgion de Tcherkassy? Quelle est la population de cette rйgion? Depuis quand la ville de Tcherkassy est-elle connue? Est-ce une ville universitaire? Est-ce qu’on construit des navires dans cette ville? Oщ est situйe la rйgion de Tcherkassy? • Україна249На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, жито, цукровий буряк,соняшник, картоплю.Важливі галузі в області — садів-ництво, тваринництво, птахівни-цтво.У Черкаській області Дніпро суд-ноплавний.Місто Черкаси відоме з 1394 року.З 1569 року воно належалоПольщі, а з 1793 року — Росії.У Черкасах є педагогічний універ-ситет, 2 театри.Черкаси — порт наКременчуцькому водосховищі.• La rйgion de RivnйLa rйgion de Rivnй est situйeа l’Ouest de l’Ukraine.Son territoire est 20,1 mille km2.La population est prиs de 1,2 mil-lion d’habitants.Cette rйgion comprend 9 villes.Le centre est la ville de Rivnй.La superficie est plate.Il y a des vallйes.• Рівненська областьРівненська область розташованана заході України.її територія 20,1 тис. км2.Населення близько 1,2 мільйонажителів.В області 9 міст.Центр області — місто Рівне.Поверхня області рівнинна.Є низини. 250L’Ukraine •La tempйrature moyenne en janvierest -4 °C, en juillet +19 °C.Le Sloutch et le Styr sont les riviи-res du bassin du Dniйpro.Les branches les plus importantessont l’industrie de l’alimentation, l’in-dustrie lйgиre, forestiиre, la cons-truction des machines, l’industriechimique.On cultive dans les champs du blй,du seigle, des betteraves sucriиres,la pomme de terre, des lйgumes,du lin.Le jardinage, l’йlevage sont desbranches importantes et principalesde l’agriculture.La ville de Rivnй est connue depuis1282.Dиs la seconde moitiй du 14 siиcleelle appartenait а la Lituanie et а laPologne, dиs 1939 — а la Russie.Dans la ville de Rivnй il y a 3Ecoles supйrieures et un thйвtre, lemusйe de M. I. Kouznetsov — hй-ros de la Grande guerre patriotique.A Rivnй il y a des curiositйs.Ce sont l’йglise Ousspinska, le mo-nument aux victimes du fascisme(1968), le mйmorial а la gloire mili-taire (1975).Dans la rйgion fonctionne une cen-trale atomique.Середня температура січня-4 °С, липня +19 °С.Ріки басейну Дніпра — Случ,Стир.Найважливіші галузі промисло-вості: харчова, легка, лісова, ма-шинобудівна, хімічна.На полях вирощують пшеницю,жито, цукровий буряк, картоплю,овочі, льон.Важливі і головні галузі сільсько-го господарства — садівництво,тваринництво.Місто Рівне відоме з 1282 року.З другої половини 14 сторіччявоно належало Литві та Польщі,з 1939 — Росії.У Рівному є 3 вищих навчаль-них заклади і театр, музейM. І. Кузнецова, героя Великої Віт-чизняної війни.Є визначні місця.Це такі: Успенська церква,пам’ятник жертвам фашизму(1968 р.), меморіал воїнської сла-ви (1975 р.).В області працює атомна елек-тростанція.une superficie — площа(поверхня)la guerre patriotique —Вітчизняна війнаVocabulaireune vallйe — низина, долинаla seconde moitiй — другаполовинаDiscussion Comment est la superficie de cette rйgion? Le Sloutch et le Styr sont-ils des lacs? • Україна251 Y a-t-il lа des vallйes? Y a-t-il des montagnes? Dans quel fleuve se jettent le Sloutch et le Styr? Avez-vous jamais vu le mйmorial а la gloire militaire а Rivnй? Avez-vous visitй le parc centrale de cette ville? • La rйgion de VolhynieLa rйgion de Volhynie est situйe auNord-Ouest de l’Ukraine.Son territoire est 20,2 mille km2.Sa population est prиs de 1,05 mil-lion d’habitants.Elle comprend 10 villes.Le centre est Loutsk.La tempйrature moyenne en janvierest -5 °C, en juillet +19 °C.Les fleuves principaux sont lePripiate et le Boug.Lа on peut admirer un trиs beaulac d’eau douce Svytiaz.Il y a la plaine Polisska.Les branches les plus importantesde l’industrie sont l’industrie de l’ali-mentation, la construction des ma-chines, l’industrie forestiиre et lй-gиre.On rйalise l’extraction de l’houille.On cultive dans ses champs dublй, du seigle, du fief, la pomme deterre, des lйgumes.Le jardinage, l’йlevage sont desbranches principales.On rйalise l’assиchement des terres.La ville de Loutsk a йtй fondйe en1085, dиs 14 siиcle elle appartenaitа la Lituanie et а la Pologne, dиs1795 — а la Russie, dиs 1921 — а laPologne, dиs 1939 — а la Russie.• Волинська областьВолинська область розташованана північному заході України.її територія 20,2 тис. км2.Населення близько 1,05 мільйонажителів.В області 10 міст.Центр — Луцьк.Середня температура січня-5 °С, липня +19 °С.Головні ріки — Прип’ять і Буг.Тут можна помилуватися гарнимпрісноводним озером Світязь.Тут є Поліська рівнина.Найважливіші галузі промисло-вості: харчова, машинобудівна,лісова, легка.Видобувається кам’яне вугілля.На полях вирощують пшеницю,жито, льон, картоплю та овочі.Головні галузі сільського госпо-дарства — садівництво, тварин-ництво.Проводиться осушення земель.Місто Луцьк засноване в 1085році, з 14 сторіччя воно належа-ло Литві та Польщі, з 1795 р. —Росії, з 1921 р. — Польщі таз 1939 р. — Росії. 252L’Ukraine •A Loutsk il y a l’universitй pйdago- У Луцьку є педагогічний універси-gique et un thйвtre, la rйserve his- тет, театр, історичний заповідник,torique qui se compose de deux який складається з 2 замків (13—chвteaux (13-17 siиcle), l’йglise ca- 17 ст.), костьолу (17 ст.) та інші.tholique (17 siиcle) et d’autres.Vocabulaireun assиchement — осушенняcomposer (se) — сполучати (ся)une plaine — рівнинаconfiner — межуватиl’eau (f) douce — прісна водаadmirer — милуватисяDiscussion Avec quels pays confine la rйgion de Volignie? Quelle ville est le chef-lieu de cette rйgion? Comment s’appelle la grande plaine de cette rйgion? Qu’est-ce qu’on y extrait? Quel beau lac peut-on admirer lа-bas? • La rйgion de KirovogradLa rйgion de Kirovograd est situйedans la partie centrale de l’Ukraine.Son territoire est 24,6 mille km2.Sa population est 1,25 million d’ha-bitants.Cette rйgion comprend 12 villes.Le centre est la ville de Kirovograd.On rйalise la production du lignite,du graphite dans cette rйgion.On y a trouvй un gisement de l’or.Ici fonctionne une centrale йlectri-que.Les branches de l’industrieles plus importantes sont: la cons-truction des machines, l’industriechimique, de l’alimentation, l’indus-trie lйgиre, la mйtallurgienon-ferreuse.On cultive dans les champs du blй,du maпs, de l’orge, des betteravesа sucre, du tournesol.• Кіровоградська областьКіровоградська область розта-шована в центральній частиніУкраїни.її територія 24,6 тис. км2.Населення 1,25 мільйона жителів.В області 12 міст.Центр — місто Кіровоград.В області видобувається буре ву-гілля, графіт (модифікація вуглецю).Там знайдено золото.У цій області працює електро-станція.Найважливіші галузі промисло-вості — машинобудівна, хімічна,харчова, легка, кольорова мета-лургія.На полях вирощують пшеницю,кукурудзу, жито, цукровий буряк,соняшник. Vocabulairenon-ferreux,кольоровийeuse —а (металургія)renfermer — приховувати;тримати в собі• Україна253L’йlevage est la branche principalede l’agriculture de cette rйgion.Le Dniйpro est navigable dans cet-te rйgion.Le centre Kirovograd est situй surla riviиre Ingoul.A Kirovograd il y a 3 Ecoles supй-rieures, 2 thйвtres.La ville de Kirovograd a йtй fondйeen 1754 comme la forteresse deSainte-Elisabethe.C’est-а-dire Elisabethgrad.Головна галузь сільського госпо-дарства в цій області — тварин-ництво.Дніпро в цьому районі судно-плавний.Центр області — місто Кірово-град — розташований на річціІнгул.У Кіровограді є 3 вищих навчаль-них заклади та 2 театри.Кіровоград був заснованийу 1754 році як фортеця СвятоїЄлизавети.Тобто Єлизаветград.le lignite — буре вугілляle graphite — графіт-модифікація вуглецюnavigable — судноплавний, -аDiscussion Qu’est-ce que renferme le sous-sol de la rйgion? Sur quelle riviиre se trouve Kirovograd? Comment s’appelait-il auparavant? Est-ce une ville universitaire? Quelle est la branche principale de l’agriculture de la rйgion? • La rйgion de MycolaпvLa rйgion de Micolaпv est situйe auSud de l’Ukraine.Son territoire est 24,6 mille km2.La population est 1,3 million d’ha-bitants.Cette rйgion comprend 9 villes.Le centre est Micolaпv.Micolaпv est un port а l’estuaire duPivdenny Boug.La plupart du territoire est plat.• Миколаївська областьМиколаївська область розташова-на на півдні України.її територія 24,6 тис. км2.Населення 1,3 мільйона жителів.В області 9 міст.Центр — Миколаїв.Миколаїв — це порт у гирліПівденного Бугу.Більша частина території — рів-нина. кtre naviguй (-e), navigable —бути судноплавним, -оюun mouton — баранla plupart de. — більшістьDiscussion Quelles industries sont dйveloppйes dans cette rйgion? Est-elle baignйe par une mer? Mikolaпv est-il un port maritime? Quelles branches importantes de l’agriculture y a-t-il dans cetterйgion? Quel fleuve la traverse? 254L’Ukraine •La tempйrature moyenne en jan-vier est -4 °C, -6 °C et en juillet+27 °C.Le fleuve principal de cette rйgionest le Pivdenny Boug.Les principales branches de l’indus-trie sont la construction navale, laconstruction des machines, l’indus-trie de l’alimentation, l’industrie lй-gиre.On cultive dans les champs du blй,des betteraves sucriиres, du tourne-sol, les lйgumes.Le jardinage, la viticulture, l’йlevagedu gros bйtails, l’йlevage de porcs,l’йlevage ovin, l’aviculture sont lesbranches principales de l’agriculture.Le Pivdenny Boug est navigabledans cette rйgion.A Micolaпv il y a 2 Ecoles supйrieu-res et 2 thйвtres.Середня температура січня-4 °С, -6 °С, а липня +27 °С.Головна ріка цієї області —Південний Буг.Головні галузі промисловостісуднобудівна, машинобудівна,харчова, легка.На полях вирощують пшеницю,цукровий буряк, соняшник, овочі.Головні галузі сільського госпо-дарства — садівництво, вино-градарство, розведення великоїрогатої худоби, свиней, овець,птахівництво.Південний Буг суднохідний у ційобласті.У Миколаєві є 2 вищих навчаль-них заклади та 2 театри.Vocabulaireune race ovine — овеча порода,вівціl’йlevage ovin — вівчарство• La rйgion subcarpatiqueCette rйgion dont le chef-lieu est laville d’Oujgorod est situйe а l’extrй-mitй occidentale de l’Ukraine.• Закарпатська областьЦя область, адміністративнимцентром якої є місто Ужгород,розташована на самому ЗаходіУкраїни. • Україна255Oujgorod se trouve а 262 km deLviv, sur les rives pittoresques del’Ouj, au pied des Carpates dontles versants sont recouverts de fo-rкts, de vergers, de vignes.C’est ici que dйbute l’itinйraire pourceux qui viennent en Ukraine par laSlovaquie.La frontiиre ukraino-slovaque passenon loin de la ville.Le poste frontiиre est installйprиs d’une petite localitй, VychnieNemetske, sur la grande rou-te internationale qui relie Kosice(Slovaquie) а Oujgorod (93 km).Oujgorod, cette vieille ville slavedu 11-e siиcle, a йtй sйparйe de laRussie kiйvienne et s’est trouvйesous domination йtrangиre (autri-che, hongroise) pendant plusieurssiиcles.Le peuple de Transcarpatie sonnom aux anciennes йpoques s’estsouvent levй contre ses oppres-seurs, mais toutes les rйvoltes ontйtй cruellement rйprimйes.En 1919 La Transcarpatie fut in-cluse dans la Tchйcoslovaquie, (аl’йpoque elle s’appelait la Ruthйnie)puis, reprise par le gouvernementHorthy (partiellement en 1938, intй-gralement en 1939).Aprиs la Seconde Guerre mondia-le, а la fin de juin 1945, l’Ukrainesubcarpatique fut rйunie au peupleukrainien par un accord entre l’U.R.S.S. et la Rйpublique tchйcoslo-vaque.Ужгород розташований за262 кілометри від Львова на ма-льовничих берегах річки Уж, біляпідніжжя Карпат, схили якихвкриті лісами, садамита виноградниками.Саме тут починається маршрутдля тих, хто прибуває в Українузі Словакії.Кордон України і Словакії прохо-дить недалеко від міста.А прикордонна заставарозташована біля селищаВишнє Німецьке на міжнарод-ній автомагістралі, яка зв’язуєКошице (Словакія) з Ужгородом(93 км).Ужгород, це стародавнєслов’янське місто, що виниклов 11 столітті, було відірване відКиївської Русі й перебувало підзалежністю іноземців (австрій-ських, угорських), протягом бага-тьох століть.Народ Транскарпатії (назва у по-передні часи) часто піднімав-ся проти гнобителів, але всіповстання були жорстоко приду-шені.У 1919 році Транскарпатія булаприєднана до Чехословакії,тоді вона називалася Рутенією(Рус’ю), потім (частково у 1938,повністю у 1939) знову приєднанадо Угорщини фашистським уря-дом Хорті.Після Другої світової війни,наприкінці червня 1945 року,Закарпатська Україна була возз’єд-нана з українським народом зазгодою урядів Радянського Союзуі Чехословаччини. 256L’Ukraine •Ainsi se forma la rйgion subcarpati-que d’Ukraine dont le chef-lieu de-vint Oujgorod.A une vingtaine de kilomиtresd’Oujgorod se trouve une petiteville Tchop qu’elle est la porte del’Ukraine vers l’Europe du sud-est.Cette ville est situйe dans une plai-ne au pied des Carpates а la fron-tiиre commune de l’Ukraine, de laHongrie et la Slovaquie.C’est un important nњud ferroviaireet routier.La principale richesse de la rйgionsubcarpatique est la forкt qui cou-vre prиs de la moitiй de son terri-toire.C’est pourquoi les industries dumeuble et du bois, qui trouvent leurmatiиre premiиre sur place, jouentun grand rфle dans l’йconomied’Oujgorod.Les vignes de la rйgion son rйpu-tйes depuis fort longtemps.Elles fournissent un quart de laproduction ukrainienne de la viticul-ture et de la vinification.Oujgorod est non seulement uncentre administratif mais aussi unimportant centre culturel de l’Ukrai-ne subcarpatique.L’Universitй d’Oujgorod, fondйe en1945, regroupe aujourd’hui six fa-cultйes que frйquentent 4 000 йtu-diants.Outre des йcoles d’enseignementgйnйral, la ville possиde plusieursйtablissements d’enseignement spй-cialisй dont une йcole de musiqueet une йcole d’arts appliquйs.Так утворилася Закарпатська об-ласть України, і її обласним цен-тром став Ужгород.Приблизно за двадцять кіломе-трів від Ужгорода розташованеневеличке місто Чоп, яке є две-рима України у південно-східнуЄвропу.Це місто розташоване в долинібіля підніжжя Карпат на спільно-му кордоні України, Угорщини таСловакії.Це важливий залізничний і авто-дорожній вузол.Головне багатство Закарпатськоїобласті — це ліс, який покриваємайже половину її території.Ось чому меблева та дерево-обробна промисловість, сирови-на яких розташована поруч, віді-грають велику роль в економіціУжгорода.Із давніх-давен славнозвісні ви-ноградники області.Вони постачають чверть україн-ського виноробства та виногра-дарства.Ужгород — не тільки адміні-стративний центр, але такожважливий культурний центрЗакарпатської області.Ужгородський університет, за-снований у 1945 році, має зараз6 факультетів, на яких навчається4000 студентів.Окрім загальноосвітніх шкіл,у місті багато спеціалізованих на-вчальних закладів, таких як му-зична школа, школа прикладногомистецтва. • Україна257Parmi les monuments d’architectured’Oujgorod, signalons le vieux chв-teau dont l’imposante bвtisse grisesurplombe la ville.C’йtait, il y a plus de mille ans, lademeure du prince russe Laborts.Par la suite, il a йtй plusieurs foisremaniй, rйnovй.En 1842, une statue originale enfonte a йtй йrigйe dans la cour duchвteau.Elle reprйsente Hйraclиs tuant l’Hy-dre de Lerne.Il y a йgalement une copie en fontede l’Hermиs de Lysippe.Les restes d’une йglise catholiquesont visibles dans le parc.Le bвtiment principal du chвteauest un йdifice massif en forme detйtragone avec quatre grosses tourscarrйs.Bвti au 10-e siиcle, il a йtй recons-truit en 1598.Le chвteau d’Oujgorod abriteaujourd’hui l’exposition du mu-sйe rйgional qui prйsente plus de30 000 piиces et une galerie depeinture riche de plus de 2000 ta-bleaux, dessins, sculptures d’artis-tes russes, ukrainiens et йtrangers.L’architecture du bвtiment de la bi-bliothиque universitaire prйsenteelle aussi un intйrкt.Construit en 1644 pour un mo-nastиre de l’ordre des Jйsuites, ildevint aprиs la dissolution de cetordre en 1775 la rйsidence del’йvкque uniate.Серед архітектурних пам’ятниківУжгорода слід відзначити старийзамок, велична сіра будівля якогонависає над містом.Більше тисячі років тому це буладомівка руського князя Лаборця.А далі він несчисленну кількістьразів перебудовувався, оновлю-вався.У 1842 році у дворі замку булавстановлена оригінальна статуяіз чавуну.Вона відтворює Геракла, якийвбиває Лернську Гідру.Там також є чавунна скульптураГермеса роботи Лізипа.У парку теж можна побачитирештки костьолу.Головна будівля замку — це ве-личезний чотирикутник з чотирматовстими квадратними вежами.Збудований у 10 столітті, він бувперебудований у 1598.Сьогодні в Ужгородськомузамку розташована експозиціяобласного музею, який виста-вив більш як 30 000 експонатів,і галерея живопису з більш ніж2000 картин, малюнків, скульптурукраїнських, російських та зару-біжних авторів.Архітектура будівлі університет-ської бібліотеки теж викликає за-цікавленість.Побудована в 1644 році якмонастир ордену Ієзуїтів, вонапісля зникнення цього орденув 1775 році стала резиденцією(місцезнаходженням) уніатськогоєпископа. 258L’Ukraine •Le fond de la bibliothиque renfer-me 600 000 volumes, plus de 70manuscrits vieux-russes, une bellecollection d’incunables du 16-e du17-e siиcle et de nombreux livresimprimйs aux 18-e et 19-e siиcles.Sur la colline du chвteau,on aperзoit prиs du bвtimentde la bibliothиque un йdifice de lamкme йpoque: la cathйdraleconstruite d’abord en tant qu’йgli-se catholique du monastиre desJйsuites, puis transformйe en ca-thйdrale.La philarmonie d’Oujgorod etd’autres bвtiments de la vieilleville ont une architecture intйres-sante.On peut йgalement voir а Oujgo-rod le "Mont de la Gloire", mйmorialaux soldats soviйtiques libйrateurs,le musйe zoologique, le jardin bo-tanique qui comporte 3000 variйtйsde plantes, un parc de culture etde repos.Dans la rйgion subcarpatique,on estime а plus de 300 lenombre des sources d’eauxminйrales, notamment carboniques,chlorurйes sodiques, sulfureuseset riches en carbured’hydrogиne.Ces eaux ont des propriйtйs haute-ment curatives.L’eau minйrale la plus rйputйeest celle de la source"Naftoussia".Elle est utilisйe pour soigner lesmaladies rйnales, hйpatiques etgastriques а la station thermaleTrouskavetz.Фонди цієї бібліотеки налічують600 000 примірників (томів),більше ніж 70 староруських руко-писів, чудову колекцію першодру-кованих книжок 16 і 17 століть тачисленні книги, надрукованіу 18 і 19 століттях.На замковому пагорбі біля бібліо-теки помітна будівля тих же ча-сів: собор, котрий був спочаткукостьолом Ієзуїтського монастиря,а потім перебудованийу собор.Ужгородська філармонія та іншібудинки старого міста мають ці-каву архітектуру.Водночас в Ужгороді можна по-бачити «Гору слави» радянськимсолдатам-визволителям, зоологіч-ний музей, ботанічний сад із його3000 різновидами рослин, парккультури і відпочинку.У Закарпатській області налічу-ється понад 300 джерел міне-ральної води, а саме вуглецевої,хлористо-натрієвої, сірчаної табагатої на вуглець-кисневі спо-луки.Ці води мають високі лікувальнівластивості.Найбільш відомою із мінеральнихвод є «Нафтуся».її використовують для лікуваннянирок, гепатитів та гастритів наводному курорті «Трускавець». • Україна259Les sources minйrales, le climatdoux, l’air des montagnes, toutesces conditions sont rйunies pourfaire de cette rйgion une zone derepos et dйvelopper le rйseau desmaisons de cure.Au kilomиtre 22 de la routeOujgorod-Lviv, on peut voirau village de Srednйiй des ruinesd’un vieux chвteau duXVI-e siиcle.A 42 km d’Oujgorod, nous dй-couvrons le panorama de la villeMoukatchйvo, entourйe d’un grandamphithйвtre construit des cimeseffilйes de la chaоne des Carpates,et situйe а l’endroit oщ la rapideLatoritsa dйbouche dans la basseplaine subcarpatique.Мінеральні джерела, м’який клі-мат, гірське повітря — усі ці умо-ви поєднані з тим, щоб зроби-ти цей регіон зоною відпочинкуй розвитку курортних установ.На 22-му кілометрі шляхуУжгород — Львів можна побачитив селі Середнє залишки старогозамку 16 століття.За 42 кілометри від Ужгородавідкривається панорамаМукачевого, оточеного ам-фітеатром гострих вершинКарпатського пасма, розташо-ваного в тому місці, де швидкаЛаториця виривається в Закар-патську низину.Vocabulaireune insurrection — повстанняа l’extrйmitй sud — напівденній околиціimprenable — неприступ-ний, -аin insurgй — повсталийune conception — задумка,світоглядune entreprise — установа,виробництвоDiscussion Quelle grande ville se trouve non loin d’Oujgorod? Comment est Moukathйvo? Comment est Svaliava? Quelles curiositйs sont dans ces villes? • MoukatchйvoFondйe aux 10-e—11-e siиcles,Moukatchйvo est l’une des princi-pales villes de l’Ukraine subcarpa-tique.Elle fut souvent le centre des insur-rections antifйodales, surtout dansla seconde moitiй du 17-e et audйbut du 18-e siиcles.• МукачевеМісто Мукачеве було заснованев 10—11 століттях, воно є одниміз головних міст Закарпаття.Часто воно було місцем збройнихантифеодальних повстань, особ-ливо у другій половині 17 і напочатку 18 століття. 260L’Ukraine •Le monument historique le plus an-cien de Moukatchйvo est le chвteau"Palanok", bвti au sommet d’unmont escarpй а l’extrйmitй sud dela ville.Construit au 14-e siиcle, il fut а unecertaine йpoque une forteresse im-prenable.Les visiteurs pourront йgalementvisiter la "Maison blanche", un pa-lais du 18-e siиcle; une chapellegothique construite en souvenirdes insurgйs de Sorotchia Gora(Montagne aux pies) en 1849; unmonument aux partisans de laGrande Guerre nationale et d’autrescuriositйs.La petite йglise de bois construiteau 18-e siиcle est un spйcimenoriginal de l’architecture populaireukrainienne.En 1927, elle a йtй transfйrйe ici duvillage voisin, Chйlestovo.Le parc de la ville, situй sur la rivegauche de la Latoritsa, se distinguepar sa conception originale.Aprиs Moukatchйvo, la route monteen serpentant dans les Carpatesboisйes.Des paysages de montagne, d’unebeautй rare, flattent le regard.A droite de la route, dans la vallйede la Latorista, s’йtend, entourйe dehautes montagnes, Svaliava, la villede l’industrie forestiиre de la rйgionsubcarpatique.Le cirque de Svaliava est riche,lui aussi, en sources minйrales quidonnent une eau excellente du type"Borjomi".Замок «Паланок», що побудова-ний на вершині крутої гори напівденній околиці міста, є най-старішим історичним пам’ятникомМукачевого.Побудований у 14 сторіччі, вінбув деякий час неприступноюфортецею.Відвідувачі зможуть також поба-чити «Білий дім», палац 18 сто-ліття; готичну каплицю, побудова-ну в пам’ять повсталих Сорочоїгори у 1849 році; пам’ятник пар-тизанам Вітчизняної війни.Зразком незвичайної народноїукраїнської архітектури є неве-личка дерев’яна церква, побудо-вана у 18 ст.її перевезли сюди із сусідньогосела Шелестове у 1927 році.Дивною задумкою відрізняєтьсяміський парк, розташований налівому березі Латориці.Після Мукачевого серпантино-вий шлях піднімається у лісистіКарпати.Гірські пейзажі, рідкої краси, при-ваблюють погляд.З правого боку дорогив долині річки Латориціпростирається оточена високи-ми горами Свалява, місто лісовоїпромисловості Закарпатськоїобласті.Свалявська округа теж багатана цілющі мінеральні води типу«Боржомі». • Україна261Il y a plusieurs usines d’eau minй-rales dans la ville et la rйgion.Dans les entreprises de piscicul-ture on йlиve les truites afin d’enrepeupler les cours d’eau de laTranscarpatie.Les environs de Svaliava consti-tuent une zone de cure rйputйepour son excellent climat, des sour-ces thermales, la beautй de sonpaysage.C’est ici que se trouvent les mai-sons de cure: "Carpates", amйna-gйe dans l’ancienne rйsidence dechasse du comte de Schoborn;"Siniak", construite sur le modиledes chalets suisses, etc.Тут є багато заводів мінеральноїводи.На підприємствах водогосподар-ства вирощують устриці з ме-тою їх розповсюдження в річкахЗакарпаття.Округа Сваляви утворює відомусвоїм прекрасним кліматом, тер-мальними джерелами та красоюпейзажу курортну зону.Тут розташований курорт«Карпати» — колишнє мис-ливське помешкання графаШенборна, і «Сіняк», побудова-ний на зразок швейцарського бу-диночка.Vocabulairepittoresque — мальовничий, -аun versant — схилun itinйraire — маршрутun poste frontiиre —прикордонна заставаune localitй — помешкання,містечкоsйparer — відділяти, розлучатиun oppresseur — гнобительintйgralement — повністюsurplomber — нависатиremanier — перебудовуватиla fonte — чавунune chapelle — каплицяDiscussion Quelle localitй se trouve prиs de trois frontiиres? La ville d’Oujgorod, quand a-t-elle йtй fondйe? Qu’est-ce qu’il y a d’intйressant dans cette ville? Quelles richesses sont dans la Subcarpatie? Oujgorod est-ce une ville universitaire? Qu’est-ce qu’on peut dire sur Moukatchйvo? • Anne, fille de yaroslavDepuis le 9-e siиcle le territoire del’ancienne Gaule s’appelle dйjа laFrance.Pendant les 10-e et 11-e siиclesle pays devient entiиrementfйodal.• Анна, донька ЯрославаПочинаючи з 9-го століття тери-торія стародавньої Галії вже на-зивається Францією.Протягом 10 та 11 століть країнаповністю стає феодальною. 262L’Ukraine •Les rois de la dynastie desCapйtiens sont bien plus forts queles rois qui йtaient au pouvoir aprиsla mort de Charlemagne.Le roi de France, Henri I-er (il aйtй au pouvoir de 1031 jusqu’а1060), aprиs la mort de sa femmeMathilde, qui ne lui a pas donnйd’hйritier, cherche une autre jeunefemme pour se remarier.A cette йpoque on parle beaucoupde la beautй de la jeune princesseAnne, fille de Jaroslav, grand princede Russie.Au dйbut de l’annйe 1048 le roiHenri I-er envoie ses ambassa-deurs а Kyпv pour demander lamain de la fille de Jaroslav Anne,qui avait alors vingt-quatre ans.Les ambassadeurs reviennent avecla princesse en 1049 et le mariagea lieu а Reims, le 14 mai.Anne a eu trois fils.Aprиs la mort de Henri I-er en1060 le fils aоnй d’Anne devient roide France.Philippe I-er (c’est son nom), lenouveau roi, avait а cette йpoquedix ans.Anne aide son fils а gouverner.Il regna pendant 48 ans.Tout de mкme il fut excommuniйpour avoir rйpudiй sa femme Berthde Hollande.Avec ses enfants elle (Anne) va vi-vre au chвteau de Senlis, vieille vil-le royale, non loin de Paris.Королі династії Капетингів булинезрівняно сильнішими, аніж ті,що були при владі після смертіКарла Великого.Король Франції Генріх І (вінбув при владі з 1031 до 1060року) після смерті його дружиниМатільди, яка не народила йомуспадкоємця, шукає іншу жінку,щоб одружитися.У ці часи йде дуже багато роз-мов про красу молодої князівниАнни, дочки Ярослава, великогокнязя Русі.На початку 1048 року корольГенріх І відправляє послів у Київпросити руки дочки ЯрославаАнни, котрій тоді було 24 роки.Посли повернулися з князівноюу 1049 році, і одруження відбуло-ся у Реймсі 14 травня.У Анни було троє синів.Після смерті Генріха І у 1060 роцістарший син Анни стає королемФранції.Філіпу І (це його ім’я), новому ко-ролю, було тоді 10 років.Анна допомагає сину правити.Філіп І був при владі 48 років.Але в той же час він був відлу-чений від церкви за небажанняі відмову від подружньогоспівіснування зі своєю дружи-ною, нідерландською князівноюБертою.Зі своїми дітьми Анна Руська пе-ребирається у замок Санліс, ста-ре королівське містечко, поблизуПарижа. la dynastie des Capйtiens —династія Капетингів,французьких короліву 987—1328. Засновник цієїдинастії — Гуго Капет (HugesCapet)Charlemangne (ouCharle I-er le Grand) —Карл Великий (742—814),французький король іздинастії КаролінгівDiscussion Pourquoi Henri I voulut se remarier? Pourquoi choisit-il Anne de Russie? Quand et oщ eut lieu leur mariage? Combien d’annйes Philippe I-er fut-il au pouvoir? • Україна263Lа, Anne de Russie fonde l’abbayede Saint-Vincent.Aujourd’hui on peut y admirer unebelle йglise.On ne connaоt pas la dateexacte de la mort d’Anne deRussie.On dit que sa tombe se trouvedans l’abbaye de Senlis.Там Анна Руська засновує абат-ство (католицький монастир) Сен-Венсан.Сьогодні там можна побачитий помилуватися красивоюцерквою.Ніхто не знає точної дати смертіАнни Руської.Кажуть, що її могила знаходить-ся саме в католицькому монасти-рі (абатстві) Санліс.VocabulaireYaroslav, grand prince deRussie — Ярослав Мудрий(бл. 978—1054), великийкнязь київськийPhilippe I-er — Філіп І, синГенріха І і Анни Руської,король Франції (1060—1108)l’abbaye [abei] — абатство(католицький монастир)• La coopйration ukraino-franзaiseLa France et l’Ukraine entretiennentles relations d’amitiй et de comprй-hension mutuelle.La coopйration ukraino-franзaise sedйveloppe dans tous les domaines:scientifique, commercial, artistiqueet culturel.• Українсько-французькесшвробггництвоФранція та Україна підтримуютьвідносини, засновані на дружбі тавзаєморозумінні.В усіх напрямках — науковому,торговому, художньому та куль-турному — розвивається спів-робітництво між Україною таФранцією. 264L’Ukraine •La coopйration dans le domaine del’industrie lourde est une nouvelleforme des relations йconomiquesukraino-franзaises.Cela concerne aussi l’йnergie йlec-trique, les constructions mйcani-ques, les industries pйtroliиres, lamйtallurgie, l’industrie chimique, laparfumerie, etc.Le peuple ukrainien s’intйresse а lavie culturelle et artistique de laFrance.Dans de diffйrentes villesde notre pays, on organise desexpositions consacrйes а l’њuvre decйlиbres peintres et йcrivainsfranзais.Les йtablissements d’йtudessecondaires et supйrieurs, lesйcoles, les bibliothиques organisentdes soirйes consacrйes а lalittйrature et aux beaux-artsfranзais.Souvent, ont lieu desrencontres des йcrivains,peintres et artistes de l’Ukraineet de la France.Une nouvelle forme de relationsculturelles c’est "Le printemps fran-зais en Ukraine".Il existe un йchange rйgulier desdйlйgations de la jeunesse de notrepays et de la France.Les jeunes Franзais, venus dansnotre pays, font la connaissance dejeunes Ukrainiens qui йtudient etqui travaillent.La jeunesse de notre pays et de laFrance discute des problиmes ac-tuels et se lie souvent d’une grandeamitiй.Співробітництво у галузі важкоїпромисловості — це нова формаукраїнсько-французьких економіч-них відносин.Це також стосується електро-енергетики, машинобудування, га-зової промисловості, металургії,хімічної промисловості, парфуме-рії тощо.Український народ цікавитьсякультурним та художнім життямФранції.У різних містах нашої країни ор-ганізуються виставки, присвяченітворчості відомих французькиххудожників та письменників.Середні та вищі навчальні закла-ди, школи, бібліотеки організу-ють вечори, присвячені літерату-рі та образотворчому мистецтвуФранції.Часто проводяться зустрічі пись-менників, художників та артистівУкраїни і Франції.Новою формою культурих відно-син є «Французька веснав Україні».Існує постійний обмін молодіжни-ми організаціями між нашою краї-ною та Францією.Молоді французи, які приїхали донашої країни, знайомляться з мо-лоддю України, що вчиться тапрацює.Українська та французька молодьобговорює проблеми сьогоденняй часто зав’язує узи тісноїдружби. • Україна265Vocabulaireentretenir — підтримуватиune relation — відносинаune comprйhension —розумінняmutuel, -le — взаємний, -аun domaine — галузь,напрямок, гілкапромисловостіconcerner — торкатися,стосуватисяconsacrer — присвячуватиun йtablissement — установа,закладil existe — існуєlier de qch; (se) — пов’язуватичимось; поєднуватисяDiscussion Dans quels domaines se dйveloppe la coopйrationukraino-franзaise? Quelle est la nouvelle forme de cette coopйration? Qu’est-ce qu’on organise dans de diffйrentes villes de notre pays? Est-ce qu’il existe des йchanges des dйlйgations de jeunesse? Les jeunes que discutent-ils? V. INSTRUCTION PUBLIQUE(ОСВІТА)• L’enseignementen UkraineChacun dans notre pays a le droitа l’instruction.Cela est dit dans notre Constitution.Mais ce n’est que le droit maisc’est le devoir.Chaque garзon et chaque fillettedoit aller а l’йcole c’est-а-dire ilsdoivent obtenir l’instruction secon-daire gйnйrale.A l’вge de 6 ou 7 ans ils vontа l’йcole.Il y a des milliers d’йcoles enUkraine .Il y a des йcoles d’enseignementgйnйral oщ les йlиves йtudient leurlangue maternelle, la littйrature, lesmathйmatiques, l’histoire, la biolo-gie, la gйographie, la musique, leslangues йtrangиres.Il y a encore de nombreusesйcoles spйcialisйes oщ les йlevesobtiennent des conaissancesprofondes de langues йtrangиres,des mathйmatiques ou dephysique.Aprиs 9 ans d’enseignement lesjeunes gens peuvent continuer leurinstruction dans des йcoles tech-niques professionelles, йcoles tech-niques ou collиges.Lа, ils йtudient non seulement lesdisciplines gйnйrales mais reзoiventune spйcialitй.• Освіїав УкраїжУ нашій країні кожний має правона освіту.Про це говориться в нашійКонституції.Але це не лише право, алей обов’язок.Кожен хлопчик і кожна дівчинкаповинні ходити до школи, тобтовони повинні отримати середнюосвіту.Коли їм виповнюється 6 або7 років, вони йдуть до школи.В Україні тисячі шкіл.У загальноосвітніх школах учнівивчають рідну мову, літературу,математику, історію, біологію, гео-графію, музику, іноземні мови.Є багато спеціалізованих шкіл, деучні отримують поглиблені знан-ня з іноземних мов, математикиабо фізики.Після 9 років навчання молоділюди можуть продовжити навчан-ня в профтехучилищах, техніку-мах, коледжах.Там вони не лише вивчають за-гальні дисципліни, але й отриму-ють спеціальність. • Освіта267Aprиs avoir terminй une йcole se-condaire ou une йcole profession-nelle on peut entrer а une universitйou bien а l’Institut.A propos, certains croient qu’unebonne prйparation professionelleaide а obtenir une instruction supй-rieure.Quant aux йtablissements supй-rieurs, il y en a beaucoup dans no-tre pays.Ils prйparent des professeurs, desmйdecins, des ingйnieurs, des ar-chitectes, etc.Beaucoup d’instituts ont des facul-tйs du soir et des facultйs par cor-respondance.Cela donne aux йtudiantsla possibilitй de faire leursйtudes et de travailler en mкmetemps.Закінчивши середню школу абопрофтехучилище, молоді людиможуть вступити до інституту чиуніверситету.Між іншим, деякі вважають, щопрофесійна підготовка допомагаєотримати вищу освіту.Щодо вищих навчальних закла-дів, то їх дуже багато в нашійкраїні.Вони готують вчителів, лікарів, ін-женерів, архітекторів тощо.У багатьох інститутах є вечірні тазаочні відділення.Це дає студентам змогу вчитисята працювати одночасно.Vocabulaireune instruction — освіта,вихованняun enseignement — навчання,викладанняdevoir — бути повинним, -оюc’est-а-dire — тобтоune langue maternelle — ріднамоваune maison paternelle — ріднаоселя, рідний дімune ville natale — рідне містоobtenir — отримуватиune connaissance — знання;знайомствоcertain, -e — деякий, -аpar correspondance — заочно;за допомогою листуванняune possibilitй — можливістьDiscussion Est-ce que l’instruction en Ukraine est obligatoire? Qu’est-ce qui garantit aux citoyens ukrainiens le droitа l’instruction? Quels йtablissements d’enseignement publique existent-ils dansle pays? L’instruction est-elle payйe ou bien gratuite? Qu’est-ce que c’est que l’enseignement par correspondance? 268L’instruction publique •• Le systиmed’enseignement en UkraineDans notre pays l’enseignementа tous les niveaux est gratuit maisil existe aussi les йcoles privйes oщl’enseignement est payй.A partir de l’вge d’un an jusqu’аtrois ans les enfants peuvent frй-quenter la crиche.A partir de 3 ans jusqu’а 6 ans ilsvont aux jardins d’enfants.Leur frйquentation est facultative.L’йducation des enfants dans lesjardins d’enfants a pour tвche ledйveloppement physique et psychi-que gйnйral de l’enfant.On travaille sur le dйveloppementde la parole, sur la formation ma-thйmatique.La scolaritй obligatoire commenceа l’вge de 6 ans et dure douze ans.A 6 ans les enfants frйquentent lescours prйparatoires.A l’вge de 7 ans, ils entrent а l’йco-le primaire oщ l’institutrice donnepresque toutes les matiиres.Aprиs trois annйes de l’йcole pri-maire les йlиves passent а l’йcolesecondaire.Lа chaque discipline est enseignйepar un spйcialiste.Aprиs la 9иme classe les enfantspassent les examens et reзoiventle brevet d’йtudes de deuxiиme dй-grиs ou cycle qui donne le droit decontinuer les йtudes dans les йco-les professionnelles, les technicums,les йcoles d’enseignement secon-daire gйnйral.• Система освітив УкраїніУ нашій країні освіта на всіх рів-нях безкоштовна, але існують та-кож і приватні школи, де освітаплатна.У віці від одного до трьох роківдіти можуть відвідувати ясла.Із 3 років до 6 вони ходять у ди-тячі садки.Відвідування їх необов’язкове.Виховання дітей у дитячих садкахспрямоване на розвиток загаль-ного фізичного і морального рівнядитини.Багато працюють над її мовоюі математичною підготовкою.Шкільна освіта починаєтьсяз 6 років і триває 12 років.У віці шести років діти відвідуютьпідготовчі заняття.У віці 7 років вони вступають допочаткової школи, де одна вчи-телька викладає їм майже всіпредмети.Після трьох років початкової шко-ли учні переходять до середньоїшколи.Там кожен предмет викладаєтьсяучителем-предметником.Після дев’ятого класу діти скла-дають іспити й одержують посвід-чення про неповну середню осві-ту, що дає їм право навчатисяв професійних училищах (ПТУ),технікумах, загальноосвітніх се-редніх школах. un niveau — рівеньа partir de — починаючи з…une frйquentation —відвідуванняfacultatif, -ve — необов’язковий,-а; за виборомDiscussion A partir de quel вge les enfants peuvent-ils frйquenter une crиche? Quand ils vont aux jardins d’enfants? Combien d’annйes durent leurs йtudes а l’йcole primaire? Qu’est-ce que reзoivent les йlиves aprиs la neuviиme annйe d’йtudes? Passent-ils des examens? • Освіта269Dans les йcoles professionnellesles йtudes durent deux ou trois an-nйes et mиnent au brevet d’йtudessecondaires professionnelles.Tous les йtablissements d’ensei-gnement secondaire ouvrent l’accиsа l’enseignement supйrieur.Parmi les йtablissements du dernieraspect il y a des universitйs, desйcoles supйrieures (des instituts) etdes acadйmies.Pour y entrer les gens doiventrйussir aux examens.Tous les йtablissements d’ensei-gnement supйrieur donnent les di-plфmes d’йtudes supйrieures ce quipermet de travailler comme spйcia-liste de haute qualification.Навчання в ПТУ триває два-трироки, після чого видається ди-плом про присвоєння кваліфікаціїза фахом і середню освіту.Усі навчальні загальноосвітніустанови дають доступ до вищоїосвіти.Серед навчальних установ остан-нього типу є університети, вищішколи (інститути) й академії.Для того щоб вступити туди, слідуспішно витримати іспити.Усі вищі навчальні заклади даютьдипломи про вищу освіту, що до-зволяє працювати як фахівцевівищої кваліфікації.Vocabulaireprйparatoire — підготовчий, -аun brevet — свідоцтво,посвідченняrйussir — досягти успіху• L’enseignement en FranceEn France le systиme scolaire estbien plus compliquй que chez nous.En France il y a beaucoup de gen-res d’йcoles: des йcoles d’Etat etdes йcoles privйes, des йcoles degarзons et des filles, des йcolesmixtes.• Освіта у ФранціїУ Франції шкільна система наба-гато складніша, ніж у нас.У Франції є багато видів шкіл:державні школи, приватні школи,школи для хлопчиків і дівчаток,змішані школи. 270L’instruction publique •Il y a aussi des йcolesreligieuses.En France les enfants de 2 а 6 ansvont а l’йcole maternelle.Cet enseignement s’appelle prйsco-laire.L’йcole maternelle ressemble unpeu а notre jardin d’enfants.Tous les petits enfants franзais de6 ans vont а l’йcole.A partir de 1972 l’enseignement estobligatoire jusqu’а 16 ans.Les enfants de 6 ans vont а l’йcoleprimaire qui commence par la 11eclasse.Ensuite les йcoliers passent en 10eet en 9e (cours йlйmentaire) puisen 8 et en 7e (cours moyen).La meilleure note en France est 20.Les йlиves de 11 а 16 ans vont aupremier cycle de l’йcole secondaire(de la 6e а la 3e classe).L’enseignement secondaire est don-nй dans les lycйes et dans les col-lиges.Aprиs la 3e les йlиves qui neveulent pas ou bien ne peuventpas continuer leurs йtudes pas-sent des examens et reзoivent unbrevet d’йtudes du premier cycle(B.E.P.C.).Les autres entrent au deuxiиme cy-cle de l’enseignement secondaire,qui n’est pas obligatoire.La classe finale dans l’йcole fran-зaise est la terminale.Також є релігійні школи.У Франції діти з 2 до 6 років хо-дять до дитячого садку (маминашкола).Ця освіта називається до-шкільною.«Мамина школа» трохи схожа нанаш дитсадок.Усі маленькі французькі шести-річні діти ходять до школи.З 1972 року освіта є обов’язковоюдо 16 років.Діти 6 років ходять у початковушколу, яка починаєтьсяз 11 класу.Потім школярі переходятьв 10 і 9 класи (початковий курс),потім 8 і 7 класи (середнійкурс).Краща оцінка у Франції — 20.Учні з 11 до 16 років ходятьу перший цикл середньої школи(з 6 до 3 класу).Середня освіта дається в ліцеяхта колежах.Після 3 класу учні, якіне хочуть або не можутьпродовжувати своє навчання,складають іспити та отримуютьсвідоцтво про закінчення непо-вної середньої школи першогоциклу.Інші вступають до другого циклусередньої освіти, якийне є обов’язковим.Останнім класом у французькійшколі є випускний (терміналь). scolaire — шкільний, -аcompliquй, -e — складний, -аun genre — вид, рідmixte — змішаний, -аressembler а — бути схожим,походити на.obligatoire — обов’язковий, -аDiscussion Comment est le systиme scolaire en France par rapport au nфtre? Quels genres d’йcoles franзaises connaissez-vous? Qu’est-ce que c’est que l’enseignement prescolaire? Comment apprйcie-t-on des connaissances des йlиves franзais? Quelle est l’йnumйration de classes а l’йcole franзaise? • Освіта271Vocabulaireun cours йlйmentaire —початковий курсun cycle — цикл, стадіяle meilleur, la meilleure —найкращий, -аla terminale — випускний клас• L’йcole franзaiseLes enfants doivent obligatoirementaller а l’йcole de 6 а 16 ans aumoins.Ce sont leurs parents qui choisis-sent l’йtablissement scolaire.L’enfant peut frйquenter l’йcole pu-blique ou privйe.A l’йcole comme au collиge ou aulycйe, l’enfant apprend les matiиresfondamentales: franзais, mathйma-tiques, physique, chimie, les scien-ces naturelles, histoire, gйographie,langues йtrangиres.Il y pratique aussi les sports collec-tifs ou individuels.Les йlиves apprennent а vivre encollectivitй.Les йtablissements scolaires se di-visent en йcoles primaires: de lamaternelle а la septiиme; collиge,de la classe de sixiиme а celle detroisiиme; lycйe, de la classe dedeuxiиme au baccalaurйat.• Французька школаДіти у віці від 6 і щонайменше до16 років повинні обов’язково хо-дити до школи.Батьки обирають для них на-вчальний заклад.Дитина може відвідувати як дер-жавну, так і приватну школу.У школі, а також у колежі та ліцеїдитина вивчає і основні предме-ти: французьку мову, математику,фізику, хімію, природничі науки,історію, географію, іноземні мови.Вона також займається спортому спільних та індивідуальнихгрупах.Учні вчаться жити в колективі.Навчальні заклади розподіляють-ся на початкову школу (від ди-тячого садка до сьомого класу),колеж (з шостого класу по третій)і ліцей (з другого класу до одер-жання ступеня бакалавра). 272L’instruction publique •L’йlиve doit respecter les rиgle-ments de son йcole.Il doit obйir aux professeurs, maisceux-ci sont йgalement astreintsа certaines obligations: respect deshoraires et des programmes,interdiction des chвtimentscorporels.En France les йtablissements d’en-seignement comprennent un perso-nel nombreux.Il y a un directeur, un censeur, dessurveillants, un йconomiste, des se-crйtaires, des psychologues, des in-firmiиres, des inspecteurs etc.Ils sont, comme les professeurs,indispensables au bon fonctionne-ment d’un йtablissement.Dans l’enseignement primaireil y a, en gйnйrale, un seul maоtrepar classe.Les professeurs au collиgeenseignent deux ou une seulematiиre.Durant les deux premiиres annйes,les йlиves apprennent une langueйtrangиre.En classe de quatriиme ils choisis-sent deuxiиme langue.La rentrйe aux йcoles franзaisesa lieu le 15 septembre, la fin d’йtu-des le 15 juillet.Учень повинен поважати порядок,установлений у його школі.Він повинен слухатися виклада-чів, що мають деякі зобов’язання:не порушувати графік занять, ви-кладати програму, не вдаватисядо тілесних покарань.У Франції в навчальних закладахпрацює численний персонал.Це директор, вихователь, чергові,економіст, секретарі, психологи,медсестри, інспектори та ін.Від діяльності цих людей,як і від викладачів, залежитьефективна робота навчальногозакладу.У класах початкової школи зви-чайно працює один учитель.Викладач колежу викладає двіабо одну дисципліну.Протягом перших двох років учнівивчають одну іноземну мову.У четвертому класі вони обира-ють для вивчення другу іноземнумову.Початок навчального рокуу французьких школах припадаєна 15 вересня, а закінчення —15 липня.Vocabulaireune йnumйration — відлік, une matiиre — навчальнийпозначення, нумерація предметinverse — протилежний, -аfondamental, -e — основний, -а;choisir — вибирати фундаментальний, -а • Освіта273respecter qch — поважати,indispensable — відповідальний,додержуватися -аun chвtiment — покаранняdurant — на протязі, протягомDiscussion Qu’est-ce que c’est que l’йcole primaire? Combien d’annйes dure l’instruction а ce cycle? Quel est le personnel d’une йcole franзaise? Quelles sont des obligeances des йlиves? Existe-t-il le chвtiment а l’йcole? • Le systиme del’enseignement prйscolaireet primaire en FranceL’enseignement en France est obli-gatoire, gratuit pour les enfants de6 а 16 ans.Mais il y a aussi des йtablisse-ments privйs.Le systиme йducatif relиveprincipalement de l’Etat et doncdu ministиre de l’EducationNationale.Le premier cycle — l’enseignementprйscolaire.Les enfants de 2 а 6 ansfrйquentent les йcolesmaternelles.L’enseignement y est assurй en ma-joritй par des institutrices ainsi quepar un petit nombre d’instituteurs.La scolarisation en maternelle n’estpas obligatoire mais elle fait l’objetd’une forte demande.Elle permet aux enfants de fai-re l’apprentissage de la vie en so-ciйtй, de former leur personnalitй etde dйvelopper la pratique dulangage.• Система дошкільноїта початкової освітиу ФранціїУ Франції освіта для дітей від6 до 16 років є обов’язковоюі безкоштовною.Але є також приватні навчальнізаклади.Система освіти перебуває підопікою держави, а точніше —Міністерства національноїосвіти.Перший цикл — це дошкільнаосвіта.Діти від 2 до 6 років відвідуютьдитячі садки.їх виховують вихователі-жінки,рідше — чоловіки.Відвідування дитячого садкане є обов’язковим, проте дитса-док користується великимпопитом.Дітей там навчають поводитисяв суспільстві, відбувається фор-мування їхньої особистості, роз-виваються навички мовлення. йducatif, -ve — виховний, -а;навчальний, -аassurer — забезпечувати,виконуватиune scolarisation — відвіду-вання навчального закладуun apprentissage — практичненавчання, стажуванняDiscussion Des enfants de quel вge frйquentent-ils les йcoles maternelles? Pour les enfants de quel вge l’enseignement en France est obligatoireet gratuit? 274L’instruction publique •Les plus grands enfants peuventy commencer l’apprentissage de lalecture.Le deuxiиme cycle — c’est l’ensei-gnement primaire qui est obliga-toire et gratuit pour les enfants de6 а 11 ans.La durйe normale de la scolaritйest cinq ans.Ce sont: les trois premiиresannйes, celles du cours prйparatoi-re et du cours йlйmentaire,sont regroupйes avec laderniиre annйe de maternelleen un cycle des apprentissagesfondamentaux.Le cycle d’approfondissement cou-vre le reste de la scolaritй.Pendant ces cinq annйes les йlи-ves apprennent la lecture, l’йcritureet le calcul.Les enfants frйquentent d’abord laclasse de onziиme puis passentа la dixiиme, neuviиme, huitiиme, etseptiиme.Les enseignants de l’йcoles primai-re sont les instituteurs et les insti-tutrices.Найдоросліші діти можуть тамнавчитися читати.Другий цикл — початкова осві-та — обов’язковий і безкоштовнийдля дітей від 6 до 11 років.Звичайно навчання тут триваєп’ять років.З них перші три роки — підготов-че і початкове навчання; останнійрік дитячого садка утворює циклбазового навчання.Цикл поглибленого навчання —це наступні роки.Протягом цих п’яти років учні ви-вчають читання, письмо й лічбу.Діти спочатку відвідують оди-надцятий клас, потім перехо-дять у десятий, дев’ятий, восьмийі сьомий.Викладачі початкової школи —учителі і вчительки.Vocabulaireune personnalitй — особистістьun approfondissement —поглибленняun enseignant — викладач,вихователь • Освіта275 Qu’est-ce qui permet aux enfants la scolarisation en maternelle? Qu’est-ce que c’est que le deuxiиme cycle? Ce cycle est-il obligatoire et gratuit? • L’enseignement secondaireen FranceL’enseignement secodaire se subdi-vise en deux cycles: l’enseignementdonnй dans le collиge et dans lelycйe.La scolarisation en collиge est obli-gatoire et gratuite.Les classes vont de sixiиme а latroisiиme.L’вge des enfants — de 11а 15 ans.Huit disciplines sont obligatoires:les mathйmatiques, le franзais,une langue йtrangиre, l’histoire, lagйographie, les sciences expйri-mentales (biologie, chimie etphysique).En France 80 % environ des йlиvesfrйquentent des collиges publics.Actuellement, chaque йtablissementscolaire doit se doter de son propreprojet pйdagogique.Les йlиves qui atteignent l’вge de 16ans peuvent arrкter leurs йtudes.Mais aujourd’hui 94 % d’une classeentre en classe de seconde, c’est-а-dire au lycйe.Les йlиves qui poursuivent leursйtudes peuvent choisir un destrois types d’йtablissementsscolaires:1. Les lycйes professionnels quiprйparent les йlиves aux mйtiers del’industrie et des services.• Середня освітау ФранціїСередня освіта поділяється надва цикли: навчання в колежій у ліцеї.Відвідування колежу є обов’язко-вим і безкоштовним.Це класи з шостого по третій.Вік дітей від 11 до 15 років.Вісім дисциплін є обов’язковимидля вивчення: математика, фран-цузька мова, іноземна мова,історія, географія, експеримен-тальні науки (біологія, хімія тафізика).У Франції близько 80 % учнів від-відують державні колежі.На сьогодні кожен навчальнийзаклад повинен мати власнийпедагогічний проект (навчальнупрограму).Учні, що досягли віку 16 років, мо-жуть завершити своє навчання.Але зараз 94 % учнів переходятьу другий клас, тобто продовжуютьсвоє навчання в ліцеї.Школярі можуть вибрати один ізтрьох типів навчальних закладів:1. Професійні ліцеї, що навчаютьучнів професій промислової сфе-ри та сфери послуг. subdiviser (se) — поділятисяactuellement — зараз, насьогодні, у наш часdoter (se) — забезпечувати (ся)atteindre — досягатиpoursuivre — продовжувати;наслідуватиDiscussion Quelles sont les subdivisions de l’enseignement secondairefranзais? Quelles disciplines sont obligatoires а йtudier aux collиges? Combien d’йlиves frйquent-ils des collиges en France? Est-ce que les йlиves franзais vont aux lycйes? Quels types de lycйes existent-ils en France? 276L’instruction publique • Les lycйes techniques qui assu-rent la formation des techniciens di-plфmйs. Les lycйes des йtudes gйnйralesqui prйparent les futurs йtudiants а entrer aux Universitйs ou bienaux Ecoles supйrieures.Les йlиves appellent "les йtudeslongues".L’examen final de lycйe c’est lebaccalaurйat (le bac).Pour passer le bac il faut bien sa-voir les lettres, les sciences etl’йconomie.Le baccalaurйat permet aux йlиvesde devenir йtudiants de l’universitйet l’Ecole supйrieure. Технічні ліцеї, що готують ди-пломованих інженерів-техніків. Загальноосвітні ліцеї готуютьучнів до вступу в університетиабо у вищі школи. Учні називають навчання в цихліцеях «тривалим навчанням».Останній іспит у ліцеї — це іспитна ступінь бакалавра.Щоб його скласти, слід добрезнати літературу, природничі на-уки, економіку та ін.Цей іспит дає можливість учнямстати студентами університетуі вищої школи.Vocabulaireun mйtier — ремесло; фах,спеціальністьlettres (pl., f) — мовознавство талітератураsciences (pl., f) — природничінауки• L’enseignement supйrieuren FranceLes enseignements supйrieurs sonttous ceux qui se situent aprиs lafin des йtudes secondaires sanc-tionnйes par l’obtention du bacca-laurйat.• Вища освіта у ФранціїВищою називається освіта, отри-мана після закінчення середніхнавчальних закладів і одержанняступеня бакалавра. • Освіта277Une partie de ces enseignements,c’est-а-dire les formations en deuxans aprиs le baccalaurйat (le bac),est donnйe dans les lycйes.Il s’agit des brevets des technicienssupйrieurs (BTS).D’autres йtablissements d’enseigne-ment supйrieur sont grandes йcoleset universitйs.Les premiиres sont apparuesau 18 siиcle.Les йlиves des classesprйparatoires en lycйes prйparent leconcours d’accиs aux grandes йco-les artistiques, littйraires et scienti-fiques.Il existe encore les йcoles juridi-ques, administratives, les йcoles decommerce et de gestion.Les plus cйlиbres sont les Hautesйtudes commerciales (HEC),l’Ecole supйrieure de sciencesйconomiques et commerciales(ESSEC).La plupart de ces йcoles sont pu-bliques.Le diplфme de sortie conclut quatreou cinq ans d’йtudes aprиs bacca-laurйat.La grande majoritй des йtudiantsfrйquente les universitйs.L’accиs en est ouvert а tout titulairedu baccalaurйat ou d’un diplфmeйquivalent.Les йtudiants apprennentle droit, les sciencesйconomiques, les lettres, les scien-ces humaines, la mйdecine, lapharmacie, etc.Так, дворічне навчання після іс-питу на ступінь бакалавра вхо-дить в освітню програму ліцеїв.Мова йде про одержання дипло-ма про вищу підготовку технічно-го працівника.Інші вищі навчальні заклади —це вищі школи й університети.Перші вищі школи з’явилисяу 18 столітті.У підготовчих класах ліцею учнівготують до вступу до вищих ар-тистичних шкіл, гуманітарних, на-укових.Існують також вищі юридичнішколи, вищі школи адміністрації,вищі комерційні і бізнес-школи.Найвідоміші — це Вища комерцій-на школа, Вища школа економіч-них і комерційних наук.Більша частина цих шкілдержавні.Диплом видається по закінченнічотирьох- чи п’ятирічного навчан-ня, після одержання ступеня ба-калавра.Більшість студентів відвідуютьуніверситети.Вступити туди може будь-якийбакалавр чи власник рівноцінногодиплома.Студенти вивчають право, еконо-мічні науки, філологію, гуманітар-ні науки, медицину, фармацевти-ку та ін. sont tous ceux qui. — це всіті, які (що)—situer (se) — знаходитися; матимісцеune obtention — одержання,отриманняsanctionner — ухвалювати;стверджуватиun brevet — диплом;сертифікат, атестатDiscussion Qu’est-ce que c’est que l’enseignement supйrieur? Oщ est-ce qu’on donne l’enseignement supйrieur? Qu’est-ce que c’est que BTS? Quand sont apparues des grandes йcoles? A qui est ouvert l’accиs aux universitйs? 278L’instruction publique •Les йtudes sont organisйes en troiscycles.Le premier cycle qui dure deux ansest sanctionnй en gйnйral par undiplфme d’йtudes universitaires gй-nйrales (DEUG).A la fin du second cycle on donnela licence, puis la maоtrise.Le troisiиme accessible sursйlйction conduit а tous lesdiplфmes d’йtudes supйrieuresspйcialisйes (DESS) ou а desdiplфmes d’йtudes approfondies(DEA).A l’administration de l’universitй par-ticipent des conseils йlus par l’en-semble des personnels et les йtu-diants.Освіта розбита на три цикли.Перший цикл, що триває двароки, завершується видачею ди-плома про загальну університет-ську освіту.По закінченні другого циклу вида-ють диплом ліцензіата, потім сту-денти одержують ступінь магістра.Третій, відбірковий цикл веде доодержання диплома про спеціа-лізовану вищу освіту й дипломапро закінчення курсу удоскона-лення.В управлінні університетом береучасть рада, куди входять пра-цівники університету та студенти.Vocabulaireprйparatoire — підготовчий, -аune sortie — випуск; закінченнянавчанняconclure — включати в себе,заключатийquivalent, -e — рівноцінний, -а;рівнозначний, -а• Les universitйs franзaisesL’Universitй offre un choix trиs di-versifiй de formation.• Французькі університетиУніверситет надає широкий вибірформ освіти. • Освіта279A cфtй de formation classique quipermet de former enseignants etchercheurs, l’universitй a beaucoupde filiиres professionnelles et spй-cialisйes.Les universitйs sont des йtablisse-ments а caractиre scientifique, cul-turel et professionnel.Actuellement il existe 85 universitйsen France.Ce sont gйnйralement de grandesstructures implantйes sur des cam-pus.Les universitйs peuventregrouper des instituts, deslaboratoires et centres de recher-ches.En entrant а l’universitй, l’йtudiantdoit choisir une filiиre disciplinai-re: arts, lettres, sciences, langues,droit, etc.Les йtudes universitaires peuventdurer de deux а neuf ans aprиsbaccalaurйat.En deux ans on obtient le DEUG(Diplфme d’йtudes universitaires gй-nйrales).Les deux premiиres annйes per-mettent d’acquйrir les connaissan-ces de base.Puis on obtient la licence et la maо-trise.Chaque annйe d’йtudes est organi-sй en semestre.Les matiиres sont regroupйes enUE (unitй d’enseignement).Поряд із класичною освітою, щоготує викладачів і дослідників,університет пропонує також ши-рокий спектр професійної та спе-ціалізованої освіти.Університети можуть бути як на-уковими, так і культурними, і про-фесійними вищими навчальнимизакладами.Зараз у Франції існує 85 універ-ситетів.В основному це великі будівлі,розташовані в межах університет-ського містечка.Університет може включати в се-бе інститути, лабораторії, дослід-ницькі центри.Вступивши до університету,студент повинен вибрати галузьвивчення: мистецтво, філологія,природознавчі науки, мови, пра-во та ін.Навчання в університеті можетривати від двох до дев’яти роківпісля одержання ступеня бака-лавра.Після двох років навчаннястуденти одержують дипломпро загальну університетськуосвіту.Перші два роки дозволяють опа-нувати базові знання.Потім одержують ступінь ліцензі-ата і магістра.Кожен навчальний рік поділяєть-ся на семестри.Дисципліни об’єднуються в такзвані спеціалізації. une formation — освіта,формаціяun chercheur — пошуковець,дослідниккtre а caractиre — за відзнакою(напрямком) бути,implanter — вміщувати;розмістити, вживитиune recherche — пошук,дослідженняDiscussion Quel choix de formation offre l’Universitй? A quel caractиre sont les universitйs? En combien de temps obtient-on le DEUG? De quelle faзon les matiиres sont-elles regroupйes? A quoi bon est nйcessaire le DEA? 280L’instruction publique •Ces UE regroupent les diffйrentscours а suivre et les travaux dirigйsobligatoires.Deux modes de contrфle sont pos-sibles: contrфle continu et examenfinal.Le troisiиme — cycle de formationа la recherche est ouvert aux titu-laires de la maоtrise de maniиre sй-lective.La premiиre annйe du troisiиme cy-cle est consacrйe а la prйparationd’un DEA (Diplфme d’йtudes appro-fondies).Son obtention est indispensablepour s’inscrire en thиse et prйparerun doctorat.Спеціалізація чи факультет являєсобою спектр різних курсів і спе-ціалізованих практичних занять.Можливі два види контролю: по-стійний контроль і підсумковийіспит.Третій цикл освіти — науково-до-слідна діяльність — доступниймагістрам, які пройшли відбір.Перший рік навчання третьогоциклу присвячений підготовці доскладання іспиту на диплом прозакінчення курсу удосконалення.Одержання цього диплома необ-хідне для написання дисертаціїй одержання докторського ступеня.Vocabulaireune filiиre — напрямок, галузь;стежинка, волосинкаla maоtrise — ступінь магістраun travail dirigй — практичнезаняттяun titulaire — власник, володар(звання, ступеня)un thиse — дисертація• Une leзon de franзaisJe suis йlиve а l’йcole secondaire№ 90.Je suis en onziиme.J’apprends le franзais.• Урок французької мовиЯ навчаюсь у середній школі№ 90.Я навчаюся в одинадцятому класі.Я вивчаю французьку мову. • Освіта281Chaque lundi nous avons une leзonde franзais.Quelques minutes avant l’heuretous les йlиves sont en classe.On sonne.Le professeur de franзais entredans la classe, pose sa serviettesur la table et regarde les йlиvesqui rangent leurs livres et ouvrentleurs cahiers.Il fait l’appel et indique les absen-ces dans le registre.La leзon commence.Le professeur rend aux йlиves lesdevoirs corrigйs et leur explique lesfautes.Puis il passe а l’interrogation.Le professeur fait venir un йlиveau tableau et lui donne une phraseа йcrire.Ensuite le professeur explique unenouvelle rиgle de grammaire: il par-le de l’emploi du subjonctif et don-ne beaucoup d’exemples.Les йlиves les йcrivent dans leurscahiers.Puis on lit la deuxiиme partie dutexte.Le professeur demande а l’йlиveAnatole de traduire une expressionidiomatique.La traduction n’est pas correcte:Anatole ne l’a pas comprise eta voulu la traduire littйralement.On lui a conseillй de consulter ledictionnaire et de ne plus faire lemot-а-motКожного понеділка у нас урокфранцузької мови.За кілька хвилин до початку уро-ку усі учні заходять до класу.Лунає дзвоник.Викладач французької мовивходить до класу, кладе свійпортфель на стіл і дивитьсяна учнів, які розкладаютьсвої книги та відкриваютьзошити.Він проводить перекличку і відмі-чає у журналі відсутніх.Урок розпочинається.Викладач роздає учням перевіре-ні письмові роботи і пояснює їмїхні помилки.Потім він переходить до усногоопитування.Викладач викликає одного учнядо дошки й диктує йому речення,яке той повинен писати.Потім викладач пояснює новеграматичне правило: вінговорить про вживанняумовного способу й наводитьбагато прикладів.Учні пишуть їх у своїх зошитах.Потім читають другу частинутексту.Викладач просить Анатолія пере-класти ідіоматичний вираз.Але переклад неточний: Анатоліййого не зрозумів і переклав йогобуквально.Йому порадили перевірити засловником i не перекладати по-дібні вирази дослівно. avant l’heure — до початкуranger — розміщувати,розставлятиun appel — перекличкаun registre — журнал (класу,групи)une absence, un abscent, -e —відсутність, відсутній, -яune interrogation —опитуванняDiscussion Combien de fois par semaine a-t-on la leзon de franзais? Quand les йlиves sont-ils en classe? Qu’est-ce qu’ils font avant la sonnerie? Que fait le professeur avant, pendant dix minutes avant lasonnerie? 282L’instruction publique •Dix minutes avant la sonnerie lesйlиves commencent а travailler avecun magnйtophone.Ils йcoutent l’enregistrementde la nouvelle leзon et rйpиtentpendant les pauses les motset les phrases qu’ils viennent d’en-tendre.Tous aiment travailler au cabinet dela langue franзaise.Quelques minutes avant la pause,le professeur dit aux йlиves de no-ter le devoir.За десять хвилин до дзвоникаучні починають працювати з маг-нітофоном.Вони слухають запис нового уро-ку й повторюють під час паузтільки що почуті словата речення.Усі люблять працювати у кабінетіфранцузької мови.За кілька хвилин до перерви ви-кладач просить учнів записатидомашнє завдання.Vocabulairefaire venir а — викликати до—une expression — виразlittйralement — буквальноun enregistrement — запис(аудіо)venir de + Inf. — тільки що—,нещодавно (venir y Prйsent абоImparfait)• Mon professeurde franзaisNous avons deux professeurs defranзais: Grigory Volodymirovitch etAlexeп Vassilievitch.Grigory Volodymirovitch connaоt samatiиre а fond.Il a terminй l’institut des languesйtrangиres de Moscou.• Мій учитель французькоїмовиУ нас два вчителі французькоїмови: Григорій Володимировичі Олексій Васильович.Григорій Володимирович ґрунтов-но знає свій предмет.Він закінчив Московський інститутіноземних мов. • Освіта283Il parle franзais couramment.Grigory Volodymirovitch est un mй-thodiste expйrimentй.Il a dйjа publiй beaucoup d’articlessur des questions actuelles de lamйthode de l’enseignement des lan-gues йtrangиres.Il jouit d’une grande considйrationdes professeurs de notre ville.Il aime sa matiиre et la sait sur lebout du doigt.Il est toujours de son temps.Pour les йlиves des classes supй-rieures il a organisй un cercle del’activitй artistique d’amateurs etun cercle de la pratique parlйe enfranзais.Chaque classe a son journal muralfranзais.Chaque annйe on met au concoursla meilleure version et le meilleurthиme d’une poйsie et d’un extraitde prose.A la fin de chaque trimestre on or-ganise des matinйes ou des soi-rйes en franзais.Il a rйussi а inculquer le goыt de lalecture а domicile а ses йlиves.Він досить вільно говорить фран-цузькою мовою.Григорій Володимирович — до-свідчений методист.Він уже опублікував численністатті з актуальних питань мето-дики викладання іноземних мов.Він користується великою пова-гою серед учителів нашого міста.Він любить свій предмет і знаєйого досконало.Він завжди йде в ногу з часом.Для учнів старших класів він ор-ганізував гурток художньої само-діяльності та гурток розмовноїпрактики з французької мови.Кожен клас має свою французькустіннівку.Кожного року проводиться кон-курс на кращий переклад віршаабо прозового фрагмента з фран-цузької мови рідною.У кінці кожної чверті (третинироку) влаштовуються ранки абовечори французької мови.Йому вдалося також прищепитиучням смак до позакласного (до-машнього) читання французькоюмовою.Vocabulaireun maоtre, une maоtresse — expйrimentй, -e — досвідче-учитель, учителька ний, -а; обізнаний, -аun enseignant, un professeur — jouir d’une considйration —викладач користуватися повагоюconnaоtre а fond — знати sur le bout du doigt — досконалоґрунтовно, досконально inculquer le goыt а… —couramment — швидко прищепити смак до.(дуже) 284L’instruction publique •Discussion Lequel des professeurs est bien expйrimentй dans sa matiиre? Comment parle-t-il franзais? Est-il occupй d’un travail mйthodique? Quel est son travail mйthodique? Qu’est-ce qu’il a organisй а l’йcole? Et l’autre professeur est-ce qu’il ne fait rien? • J’йtudie la biologieJe me passionne pour labiologie.La biologie est la science de la vie,de ses formes et de ses lois.Elle йtudie tous les кtres vivantsdepuis les microbes jusqu’аl’homme.La biologie traite de l’origineet de l’йvolution de la vie surTerre, des plantes et desanimaux actuels, commeleurs ancкtres.Elle йtudie йgalement l’hйrйditй, lavie embryonnaire.Elle s’intйresse aux causes devieillissement, de la mort, auxpossibilitйs de prolonger la vie hu-maine.De nos jours la biologie est la basede toute science s’attachant а l’йtu-de de la vie.Certaines disciplines biologiques(physiologie, parasitologie,microbiologie) sont d’uneimportance majeure pourla mйdecine.Pasteur, Metchnikov abordиrentl’йtude des maladies infectueuseset parasitaires par les expйriencesbiologiques.• Я вивчаю біологіюЯ дуже захоплююся біологією.Біологія — це наука про життя,його форми і закони.Вона вивчає всі живі істоти — відмікроба до людини.Біологія вивчає виникнення й роз-виток життя на Землі, сучасні,а також давні види рослині тварин.Вона також вивчає спадковістьі ембріональне життя.Вона цікавиться причинами ста-ріння, смерті і можливістю подов-жити людське життя.У наші дні біологія є основноюсеред наук, які вивчають життя.Деякі біологічні науки (фізіологія,паразитологія, мікробіологія) ма-ють винятково важливе значеннядля медицини.Пастер, Мечников, проводячи біо-логічні дослідження, розпочалививчення інфекційних і заразниххвороб. passioner (se) pour — захоплю-ватися чим-небудьune loi — законtraiter de — вивчати,обговорювати, обробляти,лікуватиancкtres (pl., m) — пращуриl’hйrйditй (f) — спадковістьembryonnaire — ембріональний,-аaborder — починати, чіпати,торкатисяDiscussion Qu’est-ce que йtudie la biologie? Quelles disciplines sont liйes а la biologie? Qui йtaient les biologistes mondialement connus? A quoi s’intйresse cette science ? Quel est son rфle dans l’йvolution de la vie sur la Terre? • Освіта285Aucun produit pharmaceutique nepeut кtre commercialisй sans testprйalable sur les animaux de labo-ratoire.Le traitement d’un malade sous-en-tend la connaissance de particulari-tйs biologiques.Les biologistes de toutes spйcialitйsparticipent а l’йtude du problиmedes rythmes biologiques.Les biologistes accomplissent ungrand travail apportant une grandeaide а l’agriculture.Ils luttent contre les parasites deschamps, les transportateurs et lesexcitateurs des maladies des plan-tes agricoles.Les progrиs de biologie sont dй-terminants pour protйger la nature,conserver et amйliorer le milieu oщhabite l’homme.Жоден фармацевтичний препаратне може надійти в продаж безпопередніх випробувань на під-дослідних тваринах.Лікування хворого передбачаєзнання біологічних особливостеййого організму.Усі біологи вивчають проблемубіологічних ритмів.Біологи виконують велику роботупо наданню допомоги сільськомугосподарству.Вони борються з паразитами по-лів, з переносниками і збудникамихвороб рослин.Досягнення біології є визначаль-ними для захисту, підтримки і по-ліпшення середовища проживан-ня людини.Vocabulaireune particularitй — особливістьaccomplir — виконуватиapporter une aide — надатидопомогу; принестикористьun transportateur — переносникun exitateur — збудник 286L’instruction publique •• Ma discipline prйfйrйec’est la gйographieJe m’intйresse beaucoup а la gйo-graphie.Dиs mon enfance je lisais beau-coup de livres sur les voyages etles voyageurs, sur les pays et lescontinents.A la leзon de gйographie nous ap-prenons comment vivent et de quois’occupent les hommes de diffйren-tes rйgions du globe terrestre.Quels sont les pays les plus vas-tes, oщ se trouvent-ils?On йtudie les particularitйs de lanature de chaque pays et de cha-que partie du monde.On se renseigne sur le relief et lesphйnomиnes de la nature.Nous apprenons aussi la populationde chaque pays, les phйnomиnesde la croissance et de sa rйparti-tion, les mouvements migratoires etles problиmes qu’ils provoquent.On reзoit des notions gйnйrales surla gйographie physique, humaine etйconomique.La gйographie physique йtudie l’as-pect actuel de la surface du globe.La gйographie humaine йtudie tousles faits terrestres rйsultant de l’ac-tivitй de l’homme.La gйographie йconomique йtudieles ressources du sol et du sous-sol, leur production, leur distribu-tion, leur consommation.A l’йcole nous apprenons beaucoupde choses utiles et intйressantes.Mais je voudrais йlargir et approfon-dir le champ de mes connaissances.• Мій улюблений предмет —географіяЯ дуже цікавлюся географією.З дитинства я читав багато книгпро подорожі і мандрівників, прокраїни і континенти.На уроці географії ми довідуємо-ся, як живуть і чим займаютьсялюди різних регіонів земної кулі.Які і де знаходяться найбільшікраїни світу?Вивчаємо особливості флориі фауни кожної країни і кожногоконтиненту.Дізнаємося про рельєф і явищаприроди.А також населення кожної країни,явища його росту і розподілу, мі-граційні процеси і проблеми, яківони породжують.Вивчаємо загальні поняття профізичну, політичну й економічнугеографію.Фізична географія вивчає сучас-ний вигляд земної кулі.Політична географія вивчає яви-ща, що є результатом діяльностілюдини.Економічна географія вивчає ре-сурси землі і надр, їх виробни-цтво, розподіл і споживання.У школі ми вивчаємо багато ко-рисних і цікавих речей.Але я б хотів розширити і погли-бити свої знання. • Освіта287C’est pourquoi je veux entrer а l’Uni-versitй а la facultй de gйographie.Il existe encore beaucoup de "tв-ches blanches" en gйographie.Je rкve de dйcouvrir quelque cho-se de nouveau et faire mon apportа cette science.Тому я хочу вступити до універ-ситету на факультет географії.У географії ще багато «білихплям».Я мрію відкрити щось нове і зро-бити свій внесок у цю науку.Vocabulaireoccuper (s’) de. — займатисяйlargir — розширити,чим-небудьrenseigner (se) — дізнаватисяune notion — поняттяun aspect — виглядun fait — явище, справа, ділоune consommation —споживаннярозширюватиune "tache blanche" — «білапляма» (щось невідоме,небачене)Discussion Pourquoi t’intйresses-tu а la gйographie? Qu’est-ce qu’elle йtudie? Quelles subdivisions de gйographie йtudie-t-on а l’йcole? Qu’est-ce que la gйographie humaine йtudie-t-elle? Pourquoi veux-tu entrer а la facultй de gйographie? • La chimieLa chimie йtudie la matiиre et sestransformations.Le mot "chimie" vient du mot arabe"al Kimiya".La chimie occupe une grande placeparmi les autres sciences.Elle joue un rфle trиs imporant dansla vie de notre sociйtй.La plupart des objets usuels denotre vie quotidienne ne sont pasconstituйs de substances naturelles.Ils sont fabriquйs а partir de pro-duits de synthиse obtenus par denombreuses rйactions chimiques.• ХіміяХімія вивчає речовину і її пере-творення.Слово «хімія» арабського похо-дження.Хімія займає значне місце середінших наук.Вона відіграє важливу рольу житті нашого суспільства.Більшість предметів, якими микористуємося в нашому повсяк-денному житті, складаються з не-природних матеріалів.Вони виготовлені із синтетичнихматеріалів, отриманих шляхомчисленних хімічних реакцій. 288L’instruction publique •Les produits de la chimie sont trиsvariйs: dйtergents, verres, peintures,colles, parfums, produits cosmйti-ques, etc.Il ne faut pas oublier aussi la phar-macie.La chimie met а notre dispositiond’immenses ressources d’йnergie.On peut dire que la chimie a pro-duit une vйritable rйvolution dansnotre vie.La chimie est йtroitement liйe auxautres sciences naturelles.La biochimie йtudie les processuschimiques qui se passent dans desкtres vivants.La chimie physique йtudie des phй-nomиnes qui peuvent appartenirа ces deux sciences.La gйochimie йtudie les phйnomи-nes chimiques dans l’йcorseterrestre.La chimie agricole joue un trиsgrand rфle dans l’augmentation durendement de l’agriculture.Le dйveloppement de toutes lesbranches de la science chimique etde la technique a menй au dйve-loppement considйrable de l’indus-trie chimique dans le monde entieret dans notre pays.Продукція хімії дуже різноманіт-на: миючі засоби, скло, фарби,клей, парфумерія, косметичнапродукція і т. ін.Не треба забувати також фарма-цевтичну промисловість.Хімія віддає у наше розпоряджен-ня величезні джерела енергії.Можна сказати, що хімія здійсни-ла справжню революцію в нашо-му житті.Хімія тісно пов’язана з іншимиприродничими науками.Біохімія вивчає процеси, яківідбуваються в живих істотах.Фізична хімія вивчає явища, якіможуть належати цим двом на-укам.Геохімія вивчає хімічні процеси,що відбуваються в земній корі.Хімія сільського господарства ві-діграє величезну роль у підви-щенні врожайності.Розвиток усіх наукових напрямківхімії та техніки призвів до зна-чного розвитку хімічної промис-ловості в усьому світі й у нашійкраїні.Vocabulaireune transformation —перетворення, перевтіленняparmi — середune sociйtй — суспільство,громадаun dйtergent — миючий засібun objet usuel — предмет, якимкористуютьсяla synthиse — синтез, сполукаles peintures (f) — фарбиun processus — процесйtroitement — тісно, щільноun кtre — істотаun phйnomиne — явище,феноменune augmentation —підвищення, зростання • Освіта289Discussion Quel rфle joue la chimie dans notre vie? Pourquoi son rфle est trиs important? Qu’est-ce que c’est qu’une synthиse? Comment la chimie met-elle а notre disposition d’immensesressources d’йnergie? Quelles sont les branches de la chimie? • Notre йcoleJe fais mes йtudes а l’йcole № 302.C’est une йcole secondaire.Le bвtiment de l’йcole a deuxйtages.Au rez-de-chaussйe se trouvent levestiaire et la cantine scolaire, desateliers.Sur les murs du hall sont affichйsl’emploi du temps et le rиglementintйrieur.Un large escalier mиne au premierйtage.Ici se trouvent le bureau du direc-teur d’йcole, la bibliothиque, les pe-tites classes, deux vastes cabinetsde physique et de chimie, la salledes fкtes.Les grandes classes, la salle degymnastique, le centre de radiodif-fusion et la salle des professeursse trouvent au deuxiиme йtage.Les classes sont claires et propres,leurs fenкtres sont larges et don-nent sur la cour.Il y a des pupitres, un tableau noirdans chaque classe.Nous pouvons voir des fleurs sur lesfenкtres et des portraits aux murs.Pendant les grandes rйcrйations lesйlиves se dйtendent dans la courd’йcole.• Наша школаЯ навчаюсь у школі № 302.Це середня школа.Будівля має три поверхи.На першому знаходяться гардеробта шкільна їдальня, майстерні.На стінах у холі вивішено роз-клад занять та внутрішній розпо-рядок.Широкі сходи ведуть на другийповерх.Тут розташовані кабінет дирек-тора, бібліотека, молодші класи,два просторих кабінети фізики тахімії, актовий зал.Старші класи, гімнастичний зал,радіовузол та вчительська знахо-дяться на третьому поверсі.Класи чисті та світлі, вікна широ-кі й виходять у двір.У кожному кабінеті є парти й чор-на дошка.Ми можемо бачити квіти на вік-нах та портрети на стінах.Під час великих перерв учні від-почивають у шкільному дворі. 290L’instruction publique •Les petits jouent а cache-cache etа d’autres jeux.Les grands aiment mieux le basket-ball, le volley-ball, le handball.Nos йlиves aiment beaucoup notreйcole.Les jeunes filles et garзons qui l’ontterminйe en gardent а jamais untendre souvenir.Малята грають у піжмурки та в ін-ші ігри.Старшокласники віддають пере-вагу баскетболу, волейболу тагандболу.Наші учні дуже люблять своюшколу.У юнаків та дівчаток, які її закін-чили, назавжди залишаться тепліспогади.Vocabulaireun bвtiment — будівляun hall — холle rez-de-chaussйe — 1-й поверхun bureau du directeur —кабінет директораune salle de fкte — актовий залles grandes classes — старшікласиune radiodiffusion —радіорозповсюдження,трансляціяle cache-cache — піжмуркиDiscussion Dans quelle йcole fais-tu tes йtudes? Comment est ton йcole? Oщ se trouvent les petites classes? Qu’est-ce qu’il y a dans chaque classe? Qu’est-ce que font les йlиves pendant les grandes rйcrйations? VI. EN VILLE(У МІСТІ)• La posteDans la vie quotidienne les gens nepeuvent pas se passer de la poste.Grвce а ce service on peut ex-pйdier et recevoir des lettres, desmandats, des paquets, des colis.On peut aussi tйlйphoner n’importeoщ, tйlйgraphier, consulter les an-nuaires.Dans chaque ville et village ily a des bureaux de poste.Ils sont ouverts tous les jours de lasemaine.Dans chaque bureau de posteil y a beaucoup de guichets oщon peut lire: Tйlйgraphe, LettresRecommandйes, Mandats, etc.Il y a aussi des cabines tйlйphoni-ques.A la poste on vend des cartes pos-tales, des timbres, des enveloppes,du papier.Derriиre les guichets se trouventdes guichetiers qui font toutes lesopйrations.A la poste on tйlйphone dans lescabines tйlйphoniques.On y entre, on introduit la tйlйcarteа puce dans la fente, dйcroche lecombinй, compose le numйro surle cadran et on parle а son corres-pondant.Pour envoyer un colis ou un paquetl’expйditeur doit remplir un formulai-re, puis on pиse le colis.• ПоштаУ повсякденному житті люди неможуть обійтися без пошти.Завдяки цій службі можна відпра-вити й одержати листи, грошовіперекази, бандеролі, посилки.Можна також зателефонуватив будь-яке місце, відправити те-леграму, подивитися необхіднуінформацію в довідниках.У будь-якому місті й селі є пошто-ві відділення зв’язку.Вони працюють щодня (без ви-хідних).У кожному відділенні зв’язку ба-гато віконець, де можна прочита-ти: Телеграф, Рекомендовані лис-ти, Грошові перекази та ін.Там є також телефонні кабінки.На пошті продають листівки, мар-ки, конверти, папір.За склом віконець знаходятьсяслужбовці пошти, що виконуютьусі операції.Телефонувати на пошті можнав телефонних кабінках.Люди туди входять, вставля-ють чіп-карту в щілину, знімаютьтрубку, набирають на циферб-латі номер і говорять зі своїмабонентом.Щоб відправити посилку чи па-кет, відправник повинен заповни-ти формуляр, потім посилку зва-жують. quotidien, -ne — щоденний, -аpasser (se) — проходити;обходитисяgrвce а. — завдякиun bureau de poste —відділення зв’язкуun guichet — віконцеrecommandй, -e — рекомендо-ваний, -аDiscussion Quels services nous propose la Poste? Vous adressez-vous souvent а un bureau de poste? Qu’est-ce que vous y faites? Qui vous apporte le courrier? Voulez-vous кtre un facteur? 292En ville •L’expйditeur reзoit un reзu.De la poste on peut envoyer destйlйgrammes ordinaires, des tй-lйgrammes-express ou phototйlй-grammes.Si une sociйtй n’a pas la possibi-litй d’expйdier la tйlйcopie, les em-ployйs de cette sociйtй peuvent lefaire а la poste.Les lettres recommandйes ne doi-vent pas кtre jetйes dans une boоteaux lettres.Il faut les enregistrer а la poste.Grвce а la poste on peut aussi en-voyer et recevoir des mandats.Відправник одержує квитанцію.З пошти можна послати звичайнучи експрес-телеграму, фототеле-граму.Якщо підприємство не має мож-ливості відправити факс, служ-бовці цього підприємства можутьзробити таку операцію на пошті.Рекомендовані листи не кидаютьу поштову скриньку.їх потрібно зареєструватина пошті.Завдяки пошті можна відправитий одержати грошовий переказ.Vocabulaireun mandat — грошовий переказune tйlйcarte а puce — чіп-картка (чіп — це сленг, щоозначає «мікросхема»)expйdier — відправлятиenregistrer — зареєструвати• Je vais а la posteMon ami Andrй et moi nous allonsaujourd’hui а la poste.Andrй doit envoyer des tйlйgram-mes et une lettre а ses parents etparentйs mais il n’a pas de papierа lettres.• Я йду на поштуМи з другом Андрієм ідемо сьо-годні на пошту.Андрій повинен надіслати теле-грами і листа своїм батькам і ро-дичам, але в нього немає паперудля листів. • У місті293Je dois tйlйphoner а mon ami deLviv.Nous arrivons au bureau de poste.Quelques personnes rйdigent letexte des tйlйgrammes.Il y a quelques guichets avec lesйcriteaux: Mandats, Timbres, Colis,Lettres Recommandйes, Poste res-tante etc.Les gens font la queue devant cesguichets.Nous nous dirigeons vers le guichet"Timbres".Lа on vend des cartes postales,des timbres, des stylos, des enve-loppes.Andrй achиte du papier а lettres,des enveloppes, des timbres.Puis il prend une feuille de papieret йcrit sa lettre.Ensuite il la met dans l’enveloppesur laquelle il йcrit l’adresse de sesparents et colle deux timbres.Puis nous prenons des formulairesdans le guichet "Tйlйgrammes" etnous йcrivons le texte.Pendant que la tйlйgraphiste comp-te les mots des tйlйgrammes,j’achиte une tйlйcarte а puce dansle guichet "Ukrtйlйcom".J’entre dans une cabine tйlйpho-nique, je dйcroche le combinй etcompose le numйro de mon ami.Je suis content: la liaison est par-faite!Nous parlons beaucoup et je pro-mets de tйlйphoner encore une foisla semaine suivante.Andrй m’attend dйjа prиs de la ca-bine.А я повинен зателефонувати сво-єму львівському другові.Ми приходимо на пошту.Кілька людей пишуть тексти те-леграм.На пошті кілька віконець з напи-сами: Грошові перекази, Марки,Посилки, Рекомендовані листи,Листи до запитання та ін.Люди стоять у черзі біля віко-нець.Ми направляємося до віконцяз написом «Марки».Там продають листівки, марки,ручки, конверти.Андрій купує папір, конвертий марки.Потім він бере аркуш паперуй пише свого листа.Він кладе його в конверт, на яко-му зазначає адресу своїх батьківі приклеює дві марки.Потім ми беремо формуляри у ві-конці «Телеграми» і пишемо текст.Поки телеграфістка рахує сло-ва, я купую телефонну чіп-карткуу віконці з написом «Укртелеком».Я заходжу до телефонної кабін-ки, знімаю трубку, набираю но-мер мого друга.Я задоволений: зв’язок чудовий!Ми довго говоримо, і я обіцяю за-телефонувати ще раз наступноготижня.Андрій уже очікує на мене білякабінки. 294En ville •Nous sortons ensemble.Andrй jette sa lettre dans la boоteaux lettres qui est sur le mur dubureau de poste.Ми разом виходимо.Андрій вкидає свого листа у по-штову скриньку, що висить настіні пошти.Vocabulaireenvoyer, expйdier — надіслати,надсилатиun courrier — поштовевідправлення, кореспонденціяun facteur — листоношаune enveloppe — конвертdйcrocher — знімати (те щовисить)un combinй — телефонна трубказ набором цифрune boоte aux lettres —поштова скринькаDiscussion A quoi bon кtes-vous allй(e)s au bureau de poste? De diffйrents guichets qu’est-ce qu’ils annoncent? Pourquoi des gens font-ils la queue devant des guichets? Votre ami(e) qu’est-ce qu’il (elle) veut? • Les mйdecinsLes mйdecins traitent les malades.Les malades viennent chez euxpour consulter quand ils se sententmal.Toute personne peut choisir sonmйdecin.Mais en gйnйral, d’abord, on vachez un gйnйraliste.Ce docteur interroge les malades,les ausculte, ordonne des analyses.Si c’est une maladie lйgиre, le gй-nйraliste prescrit des mйdicamentset le rйgime.Quand la personne guйrit, le doc-teur signe le bulletin (de maladie).Mais parfois la maladie est graveet le gйnйraliste envoie le maladechez des spйcialistes qui font desexamens mйdicaux.L’oculiste c’est celui qui s’occupedes maladies des yeux.• ЛікаріЛікарі лікують хворих.Хворі приходять до них, щободержати консультацію, коливони погано себе почувають.Кожна людина може вибрати сво-го лікуючого доктора.Але, звичайно, спочатку слідзвернутися до терапевта.Цей лікар розпитує хворих, про-слуховує, призначає аналізи.Якщо хвороба легка, прописуєліки й режим.Коли людина видужує, лікар під-писує (закриває) лікарняний лист.Але іноді, коли хвороба важка,терапевт посилає хворого до фа-хівців, що проводять обстеження.Окуліст — це лікар, що займаєть-ся хворобами очей. Vocabulairetraiter des malades — лікувати un neurologue, unхворих, піклуватисяd’abord — спочаткуun gйnйraliste — терапевтguйrir — одужуватиun bulletin de maladie —лікарняний листgrave — небезпечний, -а;важкий, -аneurologiste — невропатологune infirmiиre — медичнасестраune vaccination — щеплення,вакцинаціяune piqure — укол, щеплення(мед.)• У місті295Le chirurgien fait des opйrations.Le mйdecin spйcialiste des mala-dies des oreilles, du nez, de la gor-ge c’est tout court un otorhino.Le pйdiatre soigne les enfants.Le mйdecin qui traite des maladiesnerveuses est un neurologue ouneurologiste.Un dentiste soigne les dents et estle mйdecin le plus effrayant pourles enfants.L’infirmiиre fait des pansements,vaccine les malades.Si la personne ne peut pas quitterla maison, elle peut faire venir lemйdecin chez elle.L’hospitalisation se fait а l’hфpitalpublic, mais ausssi il existe des cli-niques privйes.Les mйdecins arrivent trиs souventа l’йcole pour faire des vaccinationsaux enfants.Un йlиve doit кtre vaccinй plusieursfois.Хірург проводить операції.Лікар-фахівець із хвороб вуха,носа й горла — це отоларинголог.Педіатр лікує дітей.Лікар, що займається нервовимизахворюваннями,— це невропа-толог.Дантист лікує зуби; це найстраш-ніший лікар для дітей.Медсестра робить перев’язкий уколи хворим.Якщо людина не виходить з бу-динку, вона може викликати ліка-ря додому.Госпіталізують взагалі в держав-ні лікарні, але існують і приватніклініки.Лікарі дуже часто приходятьу школу, щоб зробити щепленнядітям.Учень повинен бути щепленийкілька разів.Discussion Qu’est-ce que font des mйdecins? A quel docteur faut-il vous adresser si vous avez mal au coeur? Si votre coeur vous fait mal, vous vous adrйssez а un dentiste? Une infirmiиre qu’est-ce qu’elle fait? Vous adressez-vous souvent а des mйdecins? 296En ville •• Assistance mйdicaledomicileUn jour j’ai reзu la pluie.Je suis revenu а la maison toutmouillй car je n’avais pas mon pa-rapluie.Le lendemain je me suis senti ma-lade.Je toussais, j’йtais enrhumй.J’ai pris la tempйrature: j’avais38 °C de fiиvre.J’ai tйlйphonй а la clinique et j’aidemandй de faire venir un mйdecinchez moi.Quand le mйdecin est venu, lethermomиtre montrait dйjа 38,5 °C.Le mйdecin m’a demandй ce quis’йtait passй.C’йtait un jeune homme trиs aima-ble.Il a commencй а travailler commegйnйraliste il y a seulement deuxannйes mais il est devenu un bonspйcialiste.Le mйdecin a tвtй mon pouls, apris la tension, a regardй la gorge.Enfin il a dit que la maladie йtaitlйgиre, il n’y avait rien de dange-reux.Il a rйdigй une ordonnance, a pres-crit un mйdicament trиs efficace.Je devais garder le lit pour ne pasavoir des complications.Pendant quatre jours j’ai gardй machambre, je me suis rincй la gorge.Ma mиre a achetй le mйdicamentpour moi dans la pharmacie.• Відвідування лікаряОдного разу я потрапив під дощ.Я повернувся додому наскрізьпромоклим, тому що в мене небуло парасольки.Наступного дня я відчув, що за-недужав.Я кашляв, з’явилася нежить.Моя температура піднялася до38 °C.Я зателефонував у поліклінікуі викликав лікаря додому.Коли лікар прийшов, термометрпоказував уже 38,5 °C.Лікар запитав мене, що сталося.Це був дуже приємний молодийчоловік.Він почав працювати терапев-том усього два роки тому, алевже став гарним фахівцем.Лікар пощупав мій пульс, змірявтиск, подивився горло.Нарешті, він сказав, що хворо-ба легка і немає нічого небезпеч-ного.Він виписав рецепт, прописавдуже ефективні ліки.Я повинен був дотримуватися по-стільного режиму, щоб уникнутиускладнень.Чотири дні я залишався у своїйкімнаті, полоскав горло.Мама купила мені ліки в аптеці. tвter, osculter — щупати,торкатися пальцями, мацатиdangereux, -euse —небезпечний, -аrincer — полоскатиrйtablir (se), guйrir —видужуватиune assistance mйdicale —медична допомогаDiscussion Pourquoi avez-vous fait venir le mйdecin? Qu’est-ce qu’il a fait tout d’abord? Qu’est-ce qu’il a constatй? Quel mйdicament vous a-t-il prescrit? Combien de jours avez-vous gardй le lit? • У місті297Quatre jours aprиs je n’avais plusde fiиvre et je suis allй а la polycli-nique pour faire signer mon bulletinde maladie.A la polyclinique il y avait beaucoupde malades et chacun recevait unsecours mйdical.Mon docteur m’a demandй com-ment je me sentais.J’ai rйpondu que je me portais trиsbien, que je me suis tout а fait rй-tabli.Через чотири дні в мене вже небуло температури, і я пішов у по-ліклініку, щоб закрити лікарнянийлист.У поліклініці було багато хворихі кожному надавали медичну до-помогу.Мій лікар запитав мене, як ясебе почуваю.Я відповів, що добре і що я ціл-ком видужав.Vocabulairerecevoir une pluie — потрапитипід дощtousser — кашлятикtre enrhumй (e) — мати(отримати) нежитьfaire venir — викликати(лікаря, наприклад)• La pharmacieLa pharmacie c’est un magasin oщl’on vend des remиdes et des mй-dicaments.De grandes pharmacies prйparentles remиdes d’aprиs des ordonnan-ces prescrites par le mйdecin.La forme des mйdicaments peutкtre diffйrente: des comprimйs,des potions, des pilules, descapsulles.• АптекаАптека — це магазин, де прода-ються ліки й медикаменти.У великих аптеках готують лікиза рецептом, виписаним лікарем.Медикаменти можуть бути пред-ставлені в різній формі: таблетки,мікстури і пігулки, капсули. 298En ville •Les pharmaciens travaillent dansdes laboratoires.Des vendeurs et des vendeuses ven-dent les mйdicaments aux clients.Il y a des pharmacies spйcialisйes:les pharmacies oщ on vend desherbes officinales (pharmacies ho-mйopatiques) ou des lunettes.Les gens presbytes et myopesviennent aux pharmacies optiquespour acheter des lunettes.Des opticiens expйrimentйs aidentles gens.Il y a aussi des magasins oщ onpeut choisir des montures pour deslunettes ou des lunettes protectrices.Maintenant dans de nombreusespharmacies on peut acheter aussides soins de beautй.Les pharmaciens savent non seule-ment vendre des mйdicaments maisaussi donner des consultations,conseiller des remиdes а prendre.Chaque famille doit avoir une petitepharmacie familiale.Elle se compose des mйdicamentssuivants: teinture d’iode, acide bori-que, ammoniaque, sinapismes, ban-des, ouate, etc.Il y a de pharmacies de pochedans chaque voiture, bus, train, etc.Dans la ville il y a des pharmaciesde garde qui sont ouvertes 24 heu-res sur 24 et 7 jours sur 7.Фармацевти працюють у лабора-торіях.Продавці продають ліки клієнтам.Є спеціалізовані аптеки — апте-ки, де продають лікувальні трави,оптики.Далекозорі й короткозорі людиприходять в оптики, щоб купитиокуляри.Досвідчені лікарі-оптики допома-гають людям.Існують також магазини, де мож-на вибрати оправу для окуляріві сонцезахисні окуляри.Зараз у багатьох аптеках можнакупити також косметику по догля-ду за шкірою і волоссям.Фармацевти можуть не тількипродавати ліки, але також на-давати консультації, радити, якібрати ліки.У кожній родині повинна бути сі-мейна аптечка.Вона складається з таких меди-каментів: йод, борна кислота, на-шатирний спирт, гірчичники, бин-ти, вата й ін.Аптечки є в кожному автомобілі,автобусі, потязі і т. п.У місті є чергові аптеки, які від-криті цілодобово і працюють безвихідних.un remиde — лікиune ordonnance, une recette —рецептprescrir — прописувати,виписуватиun comprimй — таблеткаVocabulaireune potion — мікстураune pilule — пігулкаune capsule — капсулаprotecteur, -trice — захисний, -аlunettes (pl., f) — окуляриun sinapisme — гірчичник • У місті299Discussion Est-ce qu’on vend des mйdicaments sans ordonnance d’un mйdecin? En quelle forme existent des mйdicaments? Des mйdicaments sont-ils toujours utiles? Oщ vend-on des lunettes? • L’hфtelDans toutes les villes, surtout lescapitales et mкme dans les villagesil y a des hфtels: des chaоnes d’hф-tels, de petites auberges et pen-sions de famille.Il existe des hфtels chers, luxueuxet des йtablissements propres, cal-mes, bien tenus et bon marchй.Les hфtels familiaux sont trиs nom-breux.Les dimensions sont modestes —20 ou 30 chambres.Ils sont tenus par une famille.L’hфtelier remplit toutes les fonctionstout seul: il accueuille les clientsа la rйception, prйpare les repas,surveille la propretй des chambres.Parfois il embauche quelques per-sonnes.Dans de grands hфtels, en revan-che, il y a beaucoup de personnel.Ce sont les hфteliers, les directeurs,les rйceptionnistes, les portiers, lesvoituriers, les liftiers, les femmes dechambre, etc.Un directeur d’hфtel est un vйritablechef d’entreprise.Il doit connaоtre tous les mйtiers:accueil, cuisine, service, gestion,etc.Les rйceptionnistes sont "le visage"de l’hфtel.• ГотельУ кожному місті, особливо сто-лиці, і навіть у селах є готелі:цілі готельні комплекси чи готеліз рестораном і маленькі сімейніпансіони.Є дорогі, розкішні заклади, а є чис-ті, спокійні готелі з гарним обслуго-вуванням і низькими цінами.Існує багато сімейних готелів.їхні розміри скромні — 20 чи30 кімнат.Утримуються членами однієї ро-дини.Хазяїн готелю сам виконує всіобов’язки: приймає клієнтів, готуєїжу, стежить за чистотою кімнат.Іноді він наймає на роботу кіль-кох людей.У великих готелях, навпаки, пер-сонал численний.Це власник готелю, директор, ад-міністратори, портьє, транспортніслужбовці, ліфтери, покоївкита ін.Директор готелю — начальник за-кладу.Він повинен бути фахівцему всьому: у прийомі людей, кухні,обслуговуванні, керуванні і т. п.Адміністратори — це «обличчя»готелю. 300En ville •Ils enregistrent les rйservations, ac-cueillent et informent la clientиle.La propretй sur les йtages et dansles chambres — c’est la tвche desfemmes de chambre et des gouver-nantes.Les portiers, les bagagistes, lesvoituriers, les liftiers travaillent dansle hall.Il ne faut pas oublier qu’il existe ungrand personnel expйrimentй de lacuisine!Tous les employйs de l’hфtel doi-vent connaоtre plusieurs languesйtrangиres, avoir une bonne forma-tion gйnйrale et savoir йcouter etinformer les clients.Вони реєструють заброньованімісця, приймають та інформуютьклієнтів.Чистота на поверхах і в кімна-тах — це задача покоївок і гувер-нанток.Портьє, носії, транспортні служ-бовці, ліфтери працюють у холі.Не слід забувати, що існує такождосвідчений і великий персоналкухні!Усі службовці готелю повиннізнати кілька іноземних мов, матихорошу загальну освіту, умітислухати та інформувати відві-дувачів.Vocabulaireune auberge — невеликийготель з рестораномluxueux, -euse — розкішний, -аbon marchй — дешевий,недорогий, -аun hфtelier — власник (хазяїн)готелюun rйceptionniste — черговийадміністраторune femme de chambre —покоївкаune gestion — керуванняun accueil — прийомune gouvernante —гувернантка, чергова наповерсіune clientиle — клієнтура,користувачDiscussion Etes-vous descendus un jour dans un hфtel? C’йtait un hфtel luxueux? Combien y coыte une chambre? Avez-vous rйservй une place bien avant? Des bagagistes vous ont-ils proposй leur service? Votre sйjour а l’hфtel йtait-il bon? • Notre hфtelLe taxi passe par les rues et lesplaces de la ville et s’arrкte devantl’hфtel "National".• Наш готельТаксі їде вулицями і площами міс-та і зупиняється перед готелем«Національ». • У місті301Mon ami Ivan et moi nous empor-tons les valises dans le hall del’hфtel.Le hall est bien plein de voyageurs.Nous nous adressons au chef derйceptionniste.Ivan lui dit qu’une chambre devaitкtre retenue au nom de Krivenko.Le rйceptionniste ouvre le gros ca-hier.Il dit qu’une chambre а deux litsavec la salle de bains est vraimentretenue pour nous.Il nous donne notre clй et demandesur notre sйjour.C’est le numйro 32.L’ascenseur est lа, а gauche.Le rйceptionniste nous demandeaussi de remplir des fiches.Nom, prйnom, nationalitй, lieu denaissance, date de naissancen,adresse habituelle, signature —tous les renseignements sontйcrits.Nous donnons nos passeports aurйceptionniste et nous montonsdans notre chambre.Une gouvernante nous ouvre laporte du numйro 32.Elle nous dit qu’une femme dechambe vient deux fois par jourpour faire la chambre.Notre chambre est assez petitemais trиs confortable.Un grand tapis vert couvre tout leplancher.Ми з моїм другом Іваном заноси-мо валізи в хол готелю.Зал повний відвідувачів.Ми звертаємося до головного ад-міністратора.Іван говорить йому, що на ім’яКривенка повинна була бути за-броньована кімната.Адміністратор відкриває великийжурнал.Він говорить, що дійсно для насна двох заброньований номерз ванною.Він дає нам ключ і питає протермін нашого перебування.Це номер 32.Ліфт знаходиться у вестибюлі, лі-воруч.Головний адміністратор проситьнас також заповнити реєстраційнікартки.Прізвище, ім’я, національність,місце і дата народження, постійнаадреса, підпис — усі ці відомостізаписані.Ми віддаємо паспорти адміні-страторові і піднімаємосяв номер.Чергова на поверсі відкриває намдвері 32 номера.Вона говорить, що два рази надень прибирає кімнату покоївка.Наша кімната досить маленька,але дуже затишна.Великий зелений килим покриваєвсю підлогу. emporter — заноситиun chef de rйception —адміністраторкtre retenu (e) — бутизаброньованою, замовитизаздалегідьun rйceptioniste — черговийадміністраторDiscussion Dans quel hфtel кtes-vous descendus? Avez-vous fait retenir une chambre? Comment est-elle? Quelles formalitйs avez-vous passй? Combien avez-vous payй par jour? 302En ville •Il y a deux lits et deux tables denuit, un poste de tйlйvision.Nous voyons une porte — c’est laporte de la salle de bains et du ca-binet de toilette.Nous sommes trиs contents de no-tre hфtel et de notre chambre.C’est une bonne place pour le re-pos.Там знаходяться два ліжка, дванічних столики і телевізор.Ми бачимо двері — це дверіу ванну кімнату і туалет.Ми дуже задоволені нашим готе-лем і кімнатою.Це гарне місце для відпочинку.Vocabulaireun(e) gouvernant(e) — черговий(а) на поверсіготелюune femme de chambre —покоївкаconfortable — комфортний, -а,затишний, -а, зручний, -а• A la bibliothиqueAujourd’hui mon ami Victor et moinous avons dйcidй d’aller а la bi-bliothиque.Elle est situйe non loin de notremaison.Nous y entrons.La bibliothиque comprend deuxgrandes piиces hautes et claires.Dans la premiиre piиce quelquesbibliothйcaires distribuent les livres.C’est la salle de prкt.Il y a une petite queue devant lebureau de la bibliothйcaire.• У бібліотеціСьогодні ми з другом Вікторомвирішили піти в бібліотеку.Вона знаходиться недалеко віднашого будинку.Ми входимо туди.Бібліотека розташовується у двохвеликих, високих і світлих кімнатах.У першому залі кілька бібліотека-рів видають книги.Це абонентський зал.Біля стола бібліотекарки стоїтьневелика черга. • У місті303La seconde salle c’est la salle delecture.Victor consulte le fichier —catalogue.Il veut prendre le premier volumedu roman de Victor Hugo "Notre-Dame de Paris".Il s’adresse а une des bibliothйcai-res.Elle va dans la piиce voisine oщ setrouvent les casiers de la bibliothи-que.Quelques minutes aprиs elle revientet dit que, malheureusement, ce li-vre est en lecture.En attendant, elle nous recom-mande de lire ”Les nouvelles” deMйrimйe.Elles sont trиs intйressantes.Victor prend le livre.La bibliothйcaire inscrit le numйrodu livre dans le carnet du lecteurde Victor.Il doit le rendre dans deux semai-nes.Puis nous allons dans une sallevoisine.Lа, il y a beaucoup de tables avecdes lampes.Quelques personnes lisent des li-vres, des journaux et des revuesdans cette salle de lecture.Je demande le numйro 7 de la re-vue "Le sport".Nous nous installons devant une ta-ble et lisons des informations surnotre йquipe prйfйrйe de football"Dynamo".Une heure aprиs nous quittons labibliothиque.Друга кімната — це читальнийзал.Віктор переглядає каталог.Він хоче взяти першу части-ну роману Віктора Гюго «СоборПаризької Богоматері».Він звертається до однієї з бібліо-текарок.Вона йде в сусідню кімнату, дерозташовані стелажі бібліотеки.Через кілька хвилин вона повер-тається і говорить, що, на жаль,ця книга «на руках».А поки вона нам радить прочита-ти «Новели» Меріме.Вони дуже цікаві.Віктор бере книгу.Бібліотекар записує номер кни-ги до читацького абонементаВіктора.Він повинен повернути її за дватижні.Потім ми йдемо до сусідньогозалу.Там стоїть багато столів з на-стільними лампами.Кілька людей читають книги, га-зети і журнали в цьому читально-му залі.Я прошу 7-й номер журналу«Спорт».Ми сідаємо за стіл і читаємо ін-формацію про нашу улюбленуфутбольну команду «Динамо».За годину ми йдемо з бібліотеки. dйcider — вирішитиdistribuer — видавати; розподілятиune salle de prкt —абонентський залabonner (s’) — стати абонентом;читачем, користувачембібліотеки; газети1.2. • A la librairieVoici une grande librairie.C’est un bвtiment haut et moderne.Une grande porte s’ouvre et j’y en-tre.Je me trouve dans une trиs grandesalle haute.Les rayons, les bibliothиques avecdes livres couvrent tous les mursdu plafond jusqu’au plancher.Je crois qu’ici on peut trouver n’im-porte quoi.Il y a des њuvres des auteurs clas-siques du 19 et du 20 siиcles, denouvelles йditions les livres quiviennent de paraоtre.Toutes les йditions sont bonnes.Je m’adresse au libraire.Je demande "Madame Bovary" deFlaubert.Il consulte l’йcran de son ordinateuret dit que malheureusement ils ontdes њuvres complиtes de Flaubertet il n’y a pas de "Madame Bovary"а part.304En ville •Vocabulaireun fichier-catalogue — каталог,картотекаun casier — стелажinstaller (s’) — улаштовуватисяquitter — залишати• У книгарніОсь велика книгарня.Це високий і сучасний будинок.Відкриваються великі двері,і я входжу.Я знаходжуся в дуже великомуі високому залі.Полиці з книгами і книжкові шафипокривають усі стіни від стелі допідлоги.Я думаю, що тут можна знайтищо завгодно.Є твори класиків 19 і 20 століть,є нові книги і книги, що тільки-ноз’явилися.Усі видання дуже гарні.Я звертаюся до продавця.Прошу роман Флобера «МадамБоварі».Продавець дивиться на моніторсвого комп’ютера і говорить, що,на жаль, у них є тільки повне зі-брання творів Флобера і немаєокремо цього роману.DiscussionOщ se trouve votre bibliothиque?Comment est-elle?Y vous кtes-vous abonnй(e)s?Quel livre voulait prendre votre ami?Quel livre a-t-il pris? un recueil — збірникun rкve — мрія; сонen reliure — плетіння (книги)caractиres (pl., m)d’impression — друкованийшрифтDiscussion Qu’est-ce qu’on peut trouver dans une librairie? Les livres de quels auteurs y peut-on trouver? Les livres coыtent-ils cher? Pourquoi vous n’avez pas achetй le "Madame Bovary"? Comment est "le Rouge et le Noir"? • У місті305Dans ce magasin il y a un grandchoix de romans, de nouvelles etde recueils de poйsies en franзais.Mon rкve, c’est de lire "Le Rougeet le Noir" de Stendhal dans le tex-te.Le libraire me donne deux volumesen reliures brunes.J’admire les illustrations et apprй-cie la qualitй du papier et la beautйdes caractиres d’impression.Je prends ces livres.Je vais payer а la caisse.On me donne deux tickets.Le libraire me remet les livresachetйs.Je quitte la librairie.У цьому магазині великий вибірроманів, новел, збірників віршівфранцузькою мовою.Моя мрія — прочитати «Червонеі чорне» Стендаля мовою оригі-налу.Продавець дає мені два томив коричневому плетінні.Я захоплююся ілюстраціями, оці-нюю якість паперу і красу друко-ваного шрифту.Я беру ці книги.Йду платити в касу.Мені дають два чеки.Продавець віддає мені купленікниги.Я залишаю магазин.Vocabulairen’importe quoi — що завгодноparaоtre — з’являтисяun libraire — продавець книжокun ordinateur — комп’ютеркtre а part — бути окремо• Au grand magasinNous allons fкter le Nouvel An.A la veille il faut acheter les йtren-nes pour tout le monde.Je veux faire des cadeaux а mesparents et а ma sњur.Je vais au grand magasin.• В універмазіНезабаром Новий рік.Напередодні треба купити ново-річні подарунки для всіх.Я хочу зробити подарунки бать-кам і сестрі.Я йду в універмаг. 306En ville •Tout d’abord je fais le tour du ma-gasin en examinant des articles.Les rayons sont bien garnis avantla fкte.Le rez-de-chaussйe est occupй pardes rayons de vaisselle, de jouets,d’articles de sport, d’appareils йlec-tromйnagers.Par l’escalier roulant je monte aupremier йtage.Ici il y a des rayons de la confec-tion, des tissus, de la lingerie, dela ganterie, de la chapellerie, deschaussures, des fourrures, de laparfumerie.Au rayon de la lingerie la vendeusem’a montrй une chemise de couleurbleue au col 41.Elle a dit que c’йtait une nouveautйde la saison.Je l’ai prise pour mon pиre.Au rayon de parfumerie j’ai achetйdes parfums pour ma mиre.Au rayon de ganterie il y a ungrand choix de gants pour les fem-mes et les hommes.J’ai choisi une paire de gants depeau pour ma sњur.Au rayon de chaussures il y a ungrand choix de chaussures en cuir,en daim, en йtoffe, en vernis.J’ai essayй une paire de souliers encuir et je les ai achetйs pour la fкte.Trиs content je suis rentrй а la mai-son avec mes cadeaux pour toutela famille.Спочатку я обходжу весь мага-зин, вивчаючи товари.Прилавки гарно прикрашені досвята.На першому поверсі знаходятьсявідділи посуду, іграшок, спортив-них товарів, електроприладів.Ескалатором я піднімаюся надругий поверх.Тут знаходяться відділи готовогоплаття, тканин, білизни, рукави-чок, головних уборів, взуття, ху-тра, парфумерії.У відділі білизни продавщицямені показала сорочку блакитно -го кольору, комір 41.Вона сказала, що це новинка се-зону.Я її взяв для мого батька.У відділі парфумерії я купив пар-фуми для мами.У відділі рукавичок великий вибіррукавичок для жінок і чоловіків.Я вибрав пару шкіряних рукави-чок для моєї сестри.У відділі взуття великий вибіршкіряного, замшевого, текстиль-ного, лакованого взуття.Я приміряв пару шкіряних туфельі купив їх на свято.Дуже задоволеним я повернувсядодому з подарунками для всієїродини.Vocabulaireа la veille — напередодніgarnir — постачати;прикрашатиune vaisselle — посудun escalier roulant — ескалатор • У місті307une nouveautй — новинкаessayer — приміряти;en daim — із замші намагатисяen vernis — лакований, -аDiscussion Pourquoi кtes-vous allй (e)s au grand magasin? Qu’est-ce qu’on a exposй sur des rayons? De quelle faзon кtes-vous montй (e)s au premier йtage? Qu’est-ce qu’il y a lа? Qu’avez-vous achetй? • Au magasin d’alimentationAujourd’hui nous avons invitй nosamis pour le dоner.Nous allons faire des achats dansnotre magasin d’alimentation qui setrouve en face de notre maison.Dans ce magasin il y a beaucoupde sections.Le choix des provisions est trиsgrand.D’abord nous nous arrкtons devantl’йtalage de charcuterie.Nous prenons un peu de jambon etde saucisson fumй.A la crйmerie nous prenons dubeurre, du fromage et des њufs.Voici la boucherie.Sur l’йtalage il y a du porc, dubњuf, du mouton, du veau.Nous achetons deux kilos et demide porc maigre et de veau pourdes cфtelettes et une dinde.A la poissonnerie il y a de diffй-rentes sortes de poisson fraоs, con-gelй, salй, fumй: colin, morue, per-che, etc.Nous achetons de l’esturgeon pourla gelйe et un demi kilo de hareng.• У продовольчому магазиніСьогодні ми запросили друзів наобід.Ми йдемо робити покупки в нашпродовольчий магазин, що розта-шований напроти нашого будинку.У цьому магазині багато відділів.Вибір продуктів дуже великий.Спочатку ми зупиняємося передприлавком з ковбасними виро-бами.Ми беремо небагато шинки і коп-ченої ковбаси.У молочному відділі ми беремомасло, сир, яйця.Ось м’ясний відділ.На вітрині свинина, яловичина,баранина, телятина.Ми купуємо два з половиною кі-лограми нежирної свинини й те-лятини для котлет та індичку.У рибному відділі різноманітнісорти риби — свіжої, мороженої,солоної, копченої: судак, тріска,окунь та ін.Ми купуємо осетрину для холод-цю й півкілограма оселедців. Vocabulaireen face de — напроти, навпроти un porc maigreune provision — харчовийпродуктun йtalage — прилавокune charcuterie — ковбаснівиробинежирнасвининаun esturgeon; un esturgeonйtoilй — осетр; севрюгаun hareng — оселедецьune baguette — батон; палиця,багет308En ville •A la boulangerie il y a plusieursacheteurs, hommes et femmes quifont la queue.Nous y achetons du pain et quel-ques baguettes.A la confisserie nous prenons unetarte, dix gвteaux et deux kilos debonbons au chocolat.Avant d’aller а la maison nousachetons un peu de poires, de rai-sin, de pommes.Nos sacs et nos filets sont pleins deprovisions et nous rentrons chez nous.У хлібному відділі багато покуп-ців, чоловіків і жінок, що стоятьу черзі.Там ми купуємо хліб і кілька ба-тонів.У кондитерському відділі ми бе-ремо торт, десять тістечок і двакілограми шоколадних цукерок.Перш ніж піти додому, ми купу-ємо небагато груш, винограду,яблук.Наші сумки й сітки повні продук-тів, і ми повертаємося додому.Discussion A quoi bon avez-vous visitй ce magasin? Comment y est le choix des provisions? Qu’avez-vous pris а la charcuterie? Est-ce que vous avez achetй du caviar? Qu’avez vous-fait avant d’aller chez vous? • Au magasin de lйgumesJ’aime beaucoup les plats aux lй-gumes.Pour le dоner j’ai dйcidй de prйpa-rer le borchtch et la salade.On peut acheter tous les lйgumesau marchй mais il est loin de notremaison.C’est pourquoi je vais au magasinde lйgumes qui est а quelques mи-tres de notre maison.Quatre personnes font la queue.• В овочевому магазиніЯ дуже люблю овочеві страви.На обід я вирішила приготуватиборщ і салат.Можна купити всі овочі на рин-ку, але він далеко від нашого бу-динку.Тому я йду в овочевий магазин,що знаходиться в декількох ме-трах від нашого будинку.Чотири чоловіки стоять у черзі. • У місті309Je prends la queue et dans cinqminutes je suis devant le comptoir.Je demande la vendeuse de me peserun kilo de pommes de terre, un choublanc, un demi-kilo de carottes et debetteraves, un kilo d’oignons et de to-mates, un peu de cйlйri et de persil.Ce sont des lйgumes nйcessairespour prйparer le borchtch.Pour la salade je prends un kilo deconcombres, des choux-fleurs, undemi-kilo de petits pois, un peu defenouil et de radis.J’ai mis toute ma provision dansmon sac.J’ai payй mes achats.A la section de fruits il y a ungrand choix: bananes, oranges,pommes, mandarines, poires, rai-sins, grenades, citrons.En йtй dans ce magasin il y a desabricots, des fraises, des cerises, desprunes, des pкches, des framboises.J’achиte un kilo de fraises et deuxcitrons pour ma mиre.Elle aime beaucoup prendre du thйavec du citron.Tous mes achats sont faits et je re-viens а la maison.Я займаю чергу, і за п’ять хвилиня біля прилавку.Я прошу продавщицю зважитимені кілограм картоплі, білу ка-пусту, півкілограма моркви і буря-ку, кілограм цибулі та помідорів,небагато селери й петрушки.Це овочі, необхідні для приготу-вання борщу.На салат я беру кілограм огірків,кольорову капусту, півкілограмазеленого горошку, небагато кропуі редиски.Я склала усі продукти в сумку.Я заплатила за покупки.У відділі фруктів великий вибір:банани, апельсини, яблука, ман-дарини, груші, виноград, гранати,лимони.Улітку в цьому магазині є абрико-си, полуниця, вишні, сливи, пер-сики, малина.Я купую кілограм полуниць й двалимони для мами.Вона дуже любить пити чай з ли-моном.Усі покупки зроблені, і я поверта-юся додому.Vocabulaireun marchй — ринокprendre (faire) la queue — зай-мати чергу; (стояти) в черзіpeser — зважуватиun concombre, un cornichonогірокun fenouil — кріпun oignon — цибулинаDiscussion Qu’est-ce qui est nйcessaire pour prйparer un borchtch? Oщ peut-on trouver tout nйcessaire? Est-ce que vous avez achetй de la semoule? Avez-vous pris du chou-fleur ou celui blanc? Pourquoi avez-vous achetй des petits poids? VII. DISTRACTION(РОЗВАГИ)• Le thйвtreJe m’intйresse beaucoup authйвtre.Si j’apprends que quelqu’un a unbillet de trop je ne renonce jamaisа en profiter.C’est plus fort que moi.Je ne peux manquer aucun specta-cle intйressant.J’aime l’atmosphиre du thйвtre, sur-tout les premiиres reprйsentations.Il y a un mois j’ai visitй Moscou.Un de mes amis m’a invitй auBolchoп.Depuis longtemps il m’avait promisde me procurer un billet.Hйlas, ce n’est pas toujours facile!Il ne restait qu’une place libre.Il fallait saisir l’occasion.Nous avons йtй accompagnйs d’unde nos amis franзais.Lui aussi, il a un faible pour la dan-se.Il avait beaucoup entendu parlerdes ballets russes.Nous avons vu "Le Lac desCygnes".Le spectacle m’a beaucoup impres-sionnй.La mise en scиne est rйussie, lamusique de Tchaпkovsky est for-midable, les danseurs sont trиsdouйs, les dйcors sontmerveilleux.• ТеатрЯ дуже цікавлюсь театром.Якщо я дізнаюсь, що у когось є зай-вий квиток, я ніколи не втрачаюможливості цим скористатися.Це сильніше за мене.Я не можу пропустити жодної ці-кавої вистави.Я люблю атмосферу театру, а о-собливо прем’єри.Місяць тому я побував у Москві.Один з моїх друзів запросив менедо Большого театру.Уже давно він обіцяв дістати меніквиток.На жаль, це не завжди легко!Залишався лише один зайвийквиток.Не можна було втратити таку на-году.Нас супроводжував один із фран-цузьких друзів.Він також любить танцювальнемистецтво.Він багато чув про російськийбалет.Ми дивились «Лебедине озеро».Вистава справила на мене вели-ке враження.Постановка була дуже вдалою,музика Чайковського просто чу-довою, танцівники талановитими,декорації — чудовими. • Розваги311Tout йtait impeccable dans cespectacle.C’est une chose qui mйrite d’кtrevue au moins une fois dans la vie.Et nos places йtaient trиs bonnes:des fauteuils d’orchestre, au troisiи-me rang.Aprиs le spectacle les danseurs ontйtй rappelйs plusieurs fois.On les a applaudis debout quel-ques minutes.La reprйsentation a eu un grandsuccиs.Усе було бездоганне у ційвиставі.Це те, що треба побачити хоча браз у житті.I місця були прекрасні: третій рядпартеру.Після вистави виконавців викли-кали на поклон кілька разів.їм аплодували кілька хвилин сто-ячи.Вистава мала великий успіх.Vocabulairerenoncer — відмовлятисяprofiter de. — скористатисяmanquer — пропуститиprocurer (se) — дістати,скористатися нагодоюimpressionner — вражати,справляти враженняentendre beaucoup parlerde. — (по)чути багаторозмов про.douй (e) — талановитий, -а;даровитий, -аimpeccable — бездоганний, -mйriter — заслуговуватиDiscussion Lequel des genres d’art thйвtral est de votre prйfйrence? Pourquoi aimez-vous le thйвtre? Quels sont les thйвtres de votre ville? Est-ce difficile de se procurer un coupon de thйвtre? Est-ce que les piиces font les salles combles? а• La chanson franзaiseEn France la musique est nйea l’йpoque du Moyen Age au12 siиcle.A cette йpoque-lа les Trouvиres lesMйnestrels et les Troubadours йtaienttrиs populaires dans le pays.Leur musique йtait trиs mйlodique.On chantait des chansons satyri-ques, politiques et des chansonsd’amour.• Французька пісняУ Франції музика народиласяв епоху середньовіччя, у 12 сто-річчі.У цю епоху трувери, менестрелій трубадури були дуже популяр-ними в країні.їхня музика була дуже мело-дійною.Співали сатиричні, політичні талюбовні пісні. 312Distraction •La musique instrumentale est nйeau 16 siиcle.A cette йpoque-lа il existait dйjа enFrance beaucoup d’instruments mu-sicaux: flыte, clavecin, violon, vio-loncelle.C’йtait une base solide pour lanaissance de l’opйra.L’opйra est nй au 16e siиcle.Le pиre de l’opйra franзais estJean-Baptiste Lully.Il йtait un excellent danseur, chorй-graphe, compositeur, impressario.Et connaоtre la chanson d’un pays,la comprendre, c’est connaоtre etmieux comprendre ce pays.La chanson franзaise a toujours euune rйsonnance йnorme dans lecњur du peuple.La chanson appartient au peuple.La chanson est devenue une arme:les gens quand ils ne pouvaientplus supporter leur vie dure le di-saient dans leur chanson."La Marseillaise" ou "LaCarmagnole" en sont desexemples:”Allons, enfants de la patrie,Le jour de gloire est arrivй”.Les chanteurs francais les plusconnus sont:Edith Piaf, reine de la chan-son parisienne du 20-me siиcle,G. Brassens, compositeur et inter-prиte cйlиbre.Son talent a йtй couronnй par leGrand Prix de la Poйsie de l’Aca-dйmie franзaise.Інструментальна музика народи-лась у 16 сторіччі.В цю епоху у Франції вже існува-ло багато музичних інструментів:флейта, клавесин, скрипка, віо-лончель.Була солідна база для народжен-ня опери.Опера народилась у 16 сторіччі.Батько французької опери —Жан-Батіст Люлі.Він був чудовим танцівником, хо-реографом, композитором, імпре-саріо.Знати пісню країни, розуміти її —значить краще знати й розумітицю країну.Французька пісня мала завждивеличезний відгук у серці народу.Пісня належить народові.Пісня стала зброєю: люди, колине могли виносити більше важко-го життя, про це говорили у своїйпісні.«Марсельєза» або «Карманоль»цьому приклад:Ходімо, діти батьківщини,День слави настав.Найвідоміші співаки:Едіт Піаф, королева сучасної па-ризької пісні, Брасанс, компози-тор і відомий виконавець.Його талант відзначений Гран-пріФранцузької Академії поезії. • Розваги313Les chanteurs les plus connuset aimйs а prйsent sont: MauriceChevallier, Charles Trenet, IvesMontand, Jacques Brel, Lйo Ferrй,Charles Aznavour, Mireille Mathieu,Patricia Kaas, Joe Dassin.On йcoute la chanson franзaisedans les rues, sur les places etdans le mйtro.Найвідоміші та найулюбленішіспіваки сьогодні: Моріс Шевальє,Шарль Трене, Ів Монтан, ЖакБрель, Лео Фере, ШарльАзнавур, Мірей Матьє, ПатрісіяКаас, Джо Дасен.Французьку пісню слухають навулицях, на площах, у метро.Vocabulaireun trouvиre — труверun troubadour — трубадурun mйnestrel — менестрельun impressario — підрядчик,хазяїн, підприємецьune rйsonance — відгукsupporter — виносити,переноситиun interprиte — перекладач,виконавецьcouronner — відзначати,нагороджувати, коронуватиDiscussion Qui йtaient les premiers musiciens, acteurs et chanteurs au MoyenAge? Quels instruments musicaux existaient dйjа а l’йpoque? Qui est le pиre de l’opйra franзais? Un exemple de quoi est la "Marseillaise"? Quels chanteurs et chansonniers franзais sont connus et aimйsа prйsent? • Le cinйmaLe cinйma nous offre un trиs grandchoix de films: de grands films psy-chologiques, historiques, des filmsd’aventures, policiers, comiques,des films documentaires, court mй-trage et des dessins animйs.Bien qu’il y ait la tйlйvision а lamaison beaucoup d’hommes aimentaller au cinйma.Et on doit faire beaucoup pour atti-rer l’attention des spectateurs.Il existe des йcrans panoramiqueset stйrйoscopiques, uncircorama.• КіноКінематограф пропонує нам ши-рокий вибір фільмів: психологічні,історичні, пригодницькі, детектив-ні, комедійні стрічки, докумен-тальні, короткометражні, мульт-фільми.Незважаючи на те, що заразу будинках є телевізори, багатохто полюбляє ходити у кіно.I треба докласти безліч зусиль,щоб привабити глядачів у кіноте-атри.Існують панорамні та стереоско-пічні екрани, циркорама. 314Distraction •Chaque annйe les dizaines desFestivals internationaux du film ontlieu dans beaucoup de pays du mon-de oщ les meilleurs acteurs et lesmeilleurs films remportent les prix.On connaоt et on aime les acteurset les rйalisateurs cйlиbres.Il y a des instituts d’art cinйmato-graphique qui forment des cinйas-tes de nombreuses spйcialitйs.Mais on peut кtre vedette sans cet-te йducation supйrieure.En outre les acteurs, des chanteurset danseurs cйlиbres tournent dansdes films.Chacun a son goыt.Cela veut dire que les gens aimentles films diffйrents.Certains prйfиrent les films qui par-lent de la vie quotidienne de leurscontemporains, d’autres aiment lesadaptions pour l’йcran des њuvreslittйraires.Le choix du film dйpend aussi del’humeur: quand on est de bonnehumeur on aime voir les films comi-ques, quand on est de mauvaise hu-meur c’est plutфt un film d’aventuresqu’on voudrait voir, par exemple.Je ne sais pas si vous кtes commemoi: quand je vais au cinйma, c’estpour voir des choses amusantes.Dans les films policiers, il y a tou-jours des gens qui sont tuйs.Dans les histoires d’amour, les ar-tistes me font pleurer.Et les films faits pour instruire mefont dormir.C’est pourquoi je prйfиre les filmscomiques.Кожного року в багатьох країнахсвіту проводяться міжнародні кі-нофестивалі, де кращі актори такращі фільми отримують призи.Відомих акторів та режисерів доб-ре знають та люблять.Існують інститути кінематографії,що готують працівників кіно різ-них спеціальностей.Але можна стати зіркою, не маю-чи цієї вищої освіти.Окрім акторів, у фільмах зніма-ються й відомі співаки та танцю-ристи.У кожного свій смак.Це означає, що люди люблятьрізні фільми.Деякі полюбляють фільми, щорозповідають про повсякденнежиття їхніх сучасників, інші відда-ють перевагу екранізації літера-турних творів.Вибір фільму залежить і від на-строю; у доброму гуморі людиполюбляють дивитись комедії,у поганому настрої скоріше відда-ють перевагу, наприклад пригод-ницьким фільмам.Не знаю, чи поділяєте ви моїсмаки: якщо я йду в кіно, то длятого, щоб подивитись що-небудьрозважальне.У детективних фільмах завждикого-небудь вбивають.У любовних історіях актори при-мушують мене плакати.Освітні фільми мене присипля-ють.Ось чому я віддаю перевагу ко-медійним фільмам. • Розваги315Vocabulairele cinйma — кінематографun film d’aventures —пригодницький фільмun film policier — детективun film des dessins animйs —мультиплікаційний фільмattirer l’attention — приваб-лювати, привертати увагуremporter un prix — отриматинагородуun rйalisateur — режисерune vedette — «зірка» кіно,відомий, -а актор (ка)tourner dans un film —зніматися в фільміtourner un film — зніматифільмune adaption — екранізаціяdйpendre — залежатиDiscussion Qui a inventй le cinйmatographe? Le cinйmatographe a-t-il des concurents? Quels genres de films connaissez-vous? Comment propage-t-on un film? Prйfйrez-vous des films de court mйtrage? • La musique dans notre vieL’homme ne peut pas vivre sansmusique.La musique est une langue quetout le monde peut comprendre.La misique retentit partout, mкmedans la forкt on peut entendre leramage des oisaeux.On distingue la musique classiqueet lйgиre.Il est mieux d’йcouter la musiqueclassique а la salle de concert oщjoue l’orchestre symphonique.Il y a beaucoup de compositeursconnus dont la musique retentiratoujours.Ce sont les њuvres de Beethoven,de Mozart, de Bach, de Haydn, deTchaпkovsky, de Verdi, de Strauss.La plupart des gens prйfиrent lamusique lйgиre.• Музика в нашому життіЛюдина не може жити без му-зики.Музика — мова, яку розумієкожен.Музика звучить усюди, навітьу лісі можна почути спів птахів.Музика буває класичною талегкою.Класичну музику найкраще слу-хати у залі, де грає симфонічнийоркестр.Є багато знаменитих композито-рів, чия музика буде звучативічно.Це твори Людвіга ван Бетховена,Вольфганга Амадея Моцарта,Баха, Гайдна, Чайковського,Верді, Штрауса.Більшість людей віддає перевагулегкій музиці. On peut l’entendre а la radio et а latйlй.Elle se divise en pop, rock, disco,rap et d’autres.Les grandes personnes aiment lejazz, le rock et la pop-musique.Tout le monde connaоt les fonda-teurs de la rock-musique, se sont"Beatles" et Elvis Presley.Les jeunes gens vont volontiers а ladiscothиque et йcoutent techno etdisco-musique et dansent aux sonsde cette musique.De l’humeur dйpend quelle musiqueon prйfиre.La musique a la propriйtй de con-soler au malheur et d’agrandir lajoie.Vocabulairetout le monde — усіvolontiers — охочеune humeur — настрій, гуморconsoler а — втішатиDiscussion Comment peut-on qualifier la musique comme un phйnomиne? De quelle faзon peut-on distinguer la musique? Qui sont vos compositeurs prйfйrйs? Connaissez-vous des њuvres de compositeurs de la musiqueclassique? Qui йtaient les fondateurs de la rock-musique? Est-ce que la musique dйpend de l’humeur? 316Distraction •її можна почути по радіо та теле-візору.Вона ділиться на поп, рок, диско,реп тощо.Дорослі люди полюбляють джаз,рок і поп-музику.Усі знають засновників рок-музи-ки, це «Бітлз» та Елвіс Преслі.Молоді люди охоче ходять надискотеки і слухають техно- тадиско- музику і танцюють під неї.Від настрою залежить, якій музи-ці ми віддаємо перевагу.Музика може втішати людей у го-рі й збільшувати їх радість.retentir — звучатиle ramage — спів, щебет(птахів)distinguer — відрізняти• Nous faisons du campingNotre voiture roule par une granderoute.Nous faisons du camping avec nosparents.On arrive dans un petit village avecson йglise, son йcole, son auberge.• Ми займаємося туризмомНаш автомобіль їде по авто-шляху.Ми з нашими батьками займаємо-ся туризмом.Приїжджаємо в маленьке село,де є своя церква, школа, готель. • Розваги317Un vieux monsieur nous indique laroute juste derriиre la ferme blanche.Un chemin poussiйreux, un pont debois qui craque et l’on est arrivй.Le papa range l’auto sous les ar-bres.On dйcharge les bagages, on dres-se la tente, on ouvre le parasol.Pour dormir nous avons nos mate-las pneumatiques.Les enfants de la ferme sont venuspour jouer un peu avec nous.On fait marcher le recepteur radio.Dans le petit bois tous les oiseauxse taisent et йcoutent la musique.Ici on peut faire de la gymnastiqueа son aise.Par exemple, jouer а la saute-mou-ton, marcher а quatre pattes oubien faire la culbute.Quel plaisir de se rouler dans l’her-be!On peut courir aprиs lespapillons а l’entrйe du champsde blй.Il est temps de prйparer le dоner.Je vais chercher de l’eau, papa al-lume le rйchaud, maman йtale unejolie nappe rouge, prйpare les as-siettes.Le dоner est excellent, et l’on man-ge de bon appйtit.Aprиs le dоner nous allons pкcherа la riviиre, nous nageons, nousnous bronzons.Aprиs avoir passй la nuit sous latente nous faisons notre toilette aubord de la riviиre.Старий пан показує нам дорогувідразу за білою фермою.Курна дорога, дерев’яний тріску-чий місток, і ми прибули.Тато ставить автомобіль під де-ревами.Вивантажуємо речі, ставимо на-мет, розкриваємо парасольку відсонця.Для того щоб спати, у нас є на-дувні матраци.Діти з ферми прийшли трохи по-грати з нами.Включаємо радіоприймач.У маленькому ліску всі птахи за-мовкають і слухають музику.Тут можна займатися гімнастикоюу своє задоволення.Наприклад, грати в чехарду, ла-зити на карачках чи перекида-тися.Яке задоволення покачатисяв траві!Можна побігати за метеликамибіля пшеничного поля.Настав час готувати обід.Я йду по воду, тато запалюєплитку, мама застеляє красивучервону скатертину, готуєтарілки.Обід чудовий, їмо з прекраснимапетитом.Після обіду ми йдемо вудитирибу на річку, плаваємо і заго-ряємо.Після того як ми провели нічу наметі, ми умиваємося на бере-зі ріки. 318Distraction •C’est tellement amusant de pique- Як чудово провести час на при-niquer! роді!Vocabulairejouer а la saute-mouton — грати le long de — уздовжв чехардуindiquer — показувати,une culbute — перекид вказуватиun rйchaud а gaz — газова craquer — тріщати,плитка (туристична) потріскуватиun pique-nique — позаміська poussiйreux, -euse — курний, -апрогулянкаdresser une tente —piqueniquer — прогулюватися, встановлювати, ставити наметвідпочивати на природіtaire (se) — мовчати, замовкнутиDiscussion Oщ faоtes-vous du camping? Oщ кtes-vous venus un jour? C’йtait un site intйressant? Qui sont venus jouer avec vous? Qu’est-ce que faisait chacun de vous? Etes-vous pleins d’йmotions? VIII. LES F КTES ET LES COUTUMES(СВЯТА ТА ЗВИЧАЇ)• Les fкtes franзaisesIl y a beaucoup de fкtes enFrance.Les principales fкtes sont: le 14Juillet, fкte nationale, anniversairede la prise de la Bastille, le 1 mai(fкte du Travail), le jour de l’An (lepremier janvier), le 1 novembre(Toussaint — la fкte en l’honneurde tous les saints), le 25 dйcembre(Noлl).Le 14 juillet est le jour de la fкtenationale du peuple franзais.Le matin, des soldats de diffйrentsarmes dйfilent en musique sur lesChamps-Elysйes а Paris et dans lesgrandes villes de la France.Le soir, on danse sur les placesdans les diffйrents quartiers des vil-les.La derniиre fкte de l’annйe estNoлl, le 25 dйcembre.Le matin aprиs Noлl, les petits en-fants vont chercher dans leurs sou-liers qu’ils ont dйposйs devant lacheminйe ou au pied de l’arbre deNoлl (un sapin), les cadeaux appor-tйs par le Pиre Noлl.Le 1 mai est la fкte du travail.Les travailleurs manifestent dansles rues et йcoutent des discours.L’aprиs-midi, les gens des villesvont dans les bois pour ramasserdu muguet (petite fleur qui portebonheur).• Свята у ФранціїУ Франції багато свят.Найголовніші свята: 14 лип-ня — національне свято, річницявзяття Бастилії, 1 травня — ДеньПраці, Новий рік, 1 листопа-да — День усіх святих, 25 груд-ня — Різдво.14 липня — національне святофранцузького народу.У цей день ранком солдати, щопредставляють різні роди військ,під музику проходять маршем поЄлісейських полях у Парижі тав інших великих містах Франції.А увечері в усіх кварталах містнарод танцює на майданах.Останнє свято року — це Різдво,яке відзначається 25 грудня.Наступного ранку діти біжать,щоб знайти у своїх черевичках,залишених напередодні біля ка-міна або біля святково прикраше-ної різдвяної ялинки, подарунки,які їм приніс Дід Мороз.Перше травня — це свято Праці.Трудящі проходять колонами повулицях і слухають виступи ора-торів.У другій половині дня городянивирушають до лісу, щоб зібратибукетики конвалій (квітів, що при-носять щастя). 320Les fкtes et les coutumes •Vocabulairede diffйrents armes — різніроди військdйfiler en musique — проходитисвятковим маршем підмузикуen l’honneur de — на честьun anniversaire — річницяun quartier — квартал(житловий)une chйminйe — камінmanifester — маніфестувати,проходити колонамиun muguet — конваліяDiscussion Quand on cйlиbre en France le Noлl? Quelles fкtes sont les plus aimйes des enfants? Quelle fкte franзaise est la plus grandiose? Qu’est-ce qu’on fкte le Premier mai? Est-ce que vous savez qu’il existe en France le Jour des mиres etcelui des pиres? Etes-vous jamais en France aux jours de fкtes? • Mes vacances d’йtйL’йtй est pour les йlиves la pluslongue pйriode de temps libre.Les vacances d’йtй durent prиs de3 mois.Les йlиves aiment beaucoup leursgrandes vacances parce qu’ils n’ontplus de devoirs а domicile.Moi aussi, j’aime beaucoup les va-cances d’йtй.Comme je suis trиs dynamique, jene reste jamais longtemps au lit lematin.Parfois je vais au cinйma ou auconcert.Mais pour la plupart du temps onpasse les journйes au terrain defootball ou au court.Chaque йtй je vais а la campagnechez ma grand-mиre.La famille de mon oncle y habiteaussi.• Мої літні канікулиЛіто для школярів — найдовшийперіод вільного часу.Літні канікули тривають майже3 місяці.Школярі дуже люблять літні ка-нікули, тому що їм не потрібнобільше виконувати домашні за-вдання.Я теж дуже люблю літні канікули.Тому що я дуже люблю рухати-ся, я ніколи вранці не залишаюсядовго у ліжку.Інколи я ходжу в кіно або на кон-церт.Але більшу частину часу ми про-водимо на футбольному майдан-чику або на корті.Кожного літа я їду за місто добабусі.Там також мешкає сім’я могодядька. les vacances d’йtй; les grandesvacances — літні канікулиlongtemps — довгоparfois — інколиun court — кортиla cueillette des fruits —збирання фруктівDiscussion Pourquoi des enfants aiment-ils les grandes vacances? Oщ peut-on les passer? De quelle faзon peut-on les passer? Qu’est-ce que nous propose la nature en йtй? Comment passez-vous vos vacances d’йtй? • Свята та звичаї321Mes cousins et moi, on aide lesparents et la grand-mиre а lacueillette des fruits de la saison.Mais quand mкme nous avonsbeaucoup de temps libre.Parfois je peux simplement m’йten-dre sur le sable pour me bronzerun peu.J’aime aller au bord des coursd’eau le matin quand il ne fait pastrиs chaud.De temps en temps mes cousinsme proposent de prendre une bar-que pour faire une promenade.Nous avons dйjа effectuй quelquesexpйditions trиs intйressantes а tra-vers la campagne.Si mon oncle n’est pas trиs occupйil nous accompagne.J’aime beaucoup la nature et lesvoyages.Je voudrais une fois passer mesvacances d’йtй dans un camp detoile.Les grandes vacances ne sont ja-mais trиs longues pour moi.Ми з моїми двоюрідними братамидопомагаємо їхнім батькам та ба-бусі збирати фрукти.Однак у нас лишається багатовільного часу.Інколи я можу просто розтягнути-ся на піску й загоряти.Я люблю ходити на берег річкивранці, коли не дуже спекотно.Час від часу мої кузени пропону-ють здійснити прогулянку човном.Ми вже здійснили кілька цікавихподорожей по їхній місцевості.Якщо мій дядько не дуже зайня-тий, то він нас супроводжує.Я дуже люблю природу та подо-рожі.Мені б хотілося коли-небудь про-вести канікули у наметовому та-борі.Літні канікули ніколи не буваютьдуже довгими для мене.Vocabulaireйtendre (s’) — простягувати,розтягувати, розстилатиun cours d’eau — річкаune barque — човенune expйdition — мандрівка 322Les fкtes et les coutumes •• Mes vacances d’hiverLes vacances d’hiver sont pluscourtes que celles d’йtй.Elles commencent en dйcembre etdurent prиs d’un mois.Pendant ces vacances on cйlиbreles fкtes de Nouvel An et de Noлl.J’aime beaucoup ces fкtes-lа.Je prйpare toujours de petits ca-deaux pour mes parents et monfrиre cadet.D’habitude il fait trиs froid en hiver.Mais la neige m’attire toujours.J’adore faire du ski.Parfois mon frиre m’accompagnependant mes promenades.Je lui apprends а faire du ski.Mais mon frиre prйfиre le hockeysur glace.Il passe beaucoup d’heures enjouant au hockey avec ses copains.C’est pourquoi il attend avec impa-tience la premiиre neige et la pre-miиre gelйe.Il est un bon joueur et il veut deve-nir membre d’une йquipe sportive.Mon rкve est d’aller faire du skidans les Alpes et les Pyrйnйes oщon peut passer les vacances "а laneige" mкme en йtй.Mais quand il gиle а pierre fendreje reste а la maison ou je vais chezmes amis.On parle de nos problиmes et denos projets, on regarde la tйlй eton йcoute la musique.• Мої зимові канікулиЗимові канікули коротші за літні.Вони починаються у грудні й три-вають близько місяця.Під час цих канікул ми зустрі-чаємо Новий рік та святкуємоРіздво.Я дуже люблю ці свята.Я завжди готую маленькі пода-рунки для своїх батьків та мо-лодшого брата.Зазвичай узимку дуже холодно.Але мене завжди приваблює сніг.Я із задоволенням катаюсь налижах.Інколи мій брат супроводжуємене під час лижних прогулянок.Я вчу його кататись на лижах.Але мій брат віддає перевагу хо-кею на льоду.Він по багато годин грає в хокейзі своїми друзями.Ось чому він з таким нетерпіннямчекає першого снігу й першогоморозу.Він хороший гравець і хоче гратиу справжній спортивній команді.Моя велика мрія — покататисяна лижах в Альпах та Піренеях,де навіть улітку можна займатисязимовими видами спорту.Але коли на вулиці лютий мороз,я залишаюсь удома або ходжув гості до своїх друзів.Ми говоримо про наші пробле-ми й плани, дивимось телевізорі слухаємо музику. • Свята та звичаї323J’aime beaucoup la musique et jepossиde une collection riche dedisques compacts.Malheureusement ces vacancespassent vite et bientфt on doit allerа l’йcole.Mais j’ai rйussi а accumuler en moibeaucoup d’йnergie et je suis prкtа recommencer mes йtudes.Я дуже люблю музику, і в меневелика колекція компакт-дисків.На жаль, ці канікули проходятьшвидко, і скоро потрібно йти дошколи.Але мені вдалося зарядитисяенергією й підготуватися до по-чатку занять.Vocabulaired’habitude — зазвичайadorer — обожнюватиapprendre а qn; а qch — вчитикогось; чогосьavec impatience — з нетерпіннямune gelйe — морозil gиle а pierre fendre — лютийморозDiscussion Aimez-vous les vacances d’hiver? L’hiver est-il une belle saison? Aimez-vous faire du ski? Etes-vous un (e) bon (ne) skieur (euse)? Faоtes-vous du ski dans les Alpes, dans les Pyrйnйes ou bien auxalentoures de votre ville? Que faоtes-vous quand il gиle а pierre fendre? Qu’est-ce que vous avez rйussi pendant ces vacances? • Les fкtes de l’UkraineLa fкte la plus importante denotre pays est la Journйe de l’indй-pendance qui est cйlйbrйele 24 aoыt.Ce Jour-lа en 1991 on a dйcla-rй l’indйpendance de l’Ukraine etle peuple ukrainien a commencйа construire une nouvelle sociйtй.On cйlиbre toujours cette date.Chaque annйe on cйlиbre aussi lalibйration de l’Ukraine et la Journйede la Victoire, le 9 Mai.En Ukraine on cйlиbre aussi leNouvel An, le Noлl, les Pвques, laPentecфte.• Свята в УкраїніНайважливіше свято нашої краї-ни — це День незалежності, якийвідзначається 24 серпня.У цей день у 1991 році було про-голошено незалежність Україний український народ розпочав бу-дувати нове суспільство.Ми завжди святкуємо цю дату.Ми також кожного року святкує-мо визволення України та ДеньПеремоги 9 травня.В Україні завжди відзначають-ся Новий рік, Різдво, Великдень,Трійця. une indйpendance —незалежністьdйclarer — об’являти,проголошуватиconstruire — будуватиune libйration — визволенняune victoire — перемогаDiscussion Quelle fкte est la plus importante en Ukraine? Qu’est-ce que c’est que le Noлl? Les fкtes du Noлl coпncident-elles en France et en Ukraine? Cйlиbre-t-on dans notre pays le Jour des mиres? Quelles coutumes ukrainiennes connaissez-vous? 324Les fкtes et les coutumes •Tout le monde aime la fкte deNouvel An.On achиte un arbre de Noлl,dйcore sa maison de guirlandes,йcrit des lettres de fйlicitation,souhaite du bonheur et dela santй.Noлl est la fкte de la Nativitй deJйsus Christ.Pвques est la fкte de laRйsurrection de Jйsus Christ.Ce jour-lа on cuit des coulitchs eton teint des њufs.Le l Mai est la Journйe de la soli-daritй des travailleurs du monde.Le 8 Mars on cйlиbre la Journйeinternationale des Femmes.Nous fкtons, fйNcitons nos mиres,sњurs, amies, institutrices.En Ukraine nous invitons nos amisou nous allons en visite ou cйlй-brons les fкtes dans le cercle de lafamille.On couvre la table de fкte, on dan-se et on se rйjouit ces jours-lа.Усі люблять свято Нового року.Ми купуємо новорічну ялинку,прикрашаємо оселю гірляндами,пишемо вітальні листи, бажаємощастя та здоров’я.Різдво — це свято народженняХриста.Великдень — свято ВоскресінняІсуса Христа.У цей день ми печемо паски тафарбуємо яйця.Перше травня — це День солі-дарності трудящих усього світу.8 березня ми святкуємоМіжнародний жіночий день.Ми вшановуємо та вітаємо на-ших матерів, сестер, подруг, вчи-тельок.В Україні ми запрошуємо друзів,або ходимо в гості, або зустрічає-мо свято у колі сім’ї.У ці дні накривають святковийстіл, танцюють, веселяться.Vocabulairesouhaiter — бажатиla Rйssurection — Воскресіння(реліг.)la Nativitй — Народження(реліг.)coпncider — збігатися • Свята та звичаї325• Les Jeux OlympiquesCe sont les Grecs qui ont organi-sй, il y a trиs longtemps, ces jeuxsportifs qui avaient lieu tous lesquatre ans dans la villed’Olympie.Avant la fкte, "des cavaliers" al-laient l’annoncer dans toutes lesprovinces.Les compйtitions sportives avaientlieu pendant cinq jours devant plusde quarante mille spectateurs.Le premier jour, les dйlйguйs detoutes les villes dйfilaient dans debelles robes de cйrйmonie.Il y avait d’abord des compйtitionsde course de vitesse, puis c’йtaientles sauteurs, les lanceurs de disqueet de javelot qui disputaient la pre-miиre place.Ensuite, c’йtait le tour des lutteurs.Puis venait la boxe, un sport trиsdur.Les Jeux se terminaient par lescourses de chevaux et de chars.On mettait sur la tкte des vain-queurs une couronne d’olivier ou delaurier.Pendant ces jeux les guerres ontcessй.C’est l’essentiel de ces jeux.Le baron de Coubertin (unFranзais), en 1892, a eu l’idйe d’or-ganiser les Jeux Olympiques mode-rnes inspirйs par les Jeux desGrecs.Depuis ce temps-lа les JeuxOlympiques ont lieu tous les qua-tre ans.• Олімпійські ігриДуже давно греки організували ціспортивні ігри, які проводилиськожні чотири роки у місті Олімпія.Перед святом «вершники» оголо-шували про нього у всіх провін-ціях.Спортивні змагання тривали5 днів за участю сорока тисячглядачів.У перший день представники всіхміст проходили маршем у краси-вому церемоніальному одязі.Спочатку проходили змаганняз бігу на швидкість, потім змага-лись стрибуни й метальники дис-ка та списа, які виборювали пер-ше місцеПотім наставала черга борців.Потому слідували змагання з бок-су, дуже жорстокого виду спорту.Ігри закінчувались перегонами наконях та колісницях.На голови переможців надівалимаслинові вінки або лаврові.Під час цих ігор вщухали війни.Це головне у цих іграх.Барон де Кубертен (за походжен-ням француз) 1892 року вирішиворганізувати сучасні Олімпійськіігри, побудовані за принципомігор давніх греків.З цього часу Олімпійські ігри про-водяться кожні чотири роки. 326Les fкtes et les coutumes •Les sportifs prennent part aux com-pйtitions de basket-ball, de volley-ball, de football, de gymnastique,d’athlйtisme et d’autres.Les sportifs nagent, sautent enhauteur et en longuer, font du ca-notage et du cyclisme.L’Ukraine prend toujours part auxJeux Olympiques et elle reзoitbeaucoup de mйdailles olympiques.La flamme olympique venue dela Grиce symbolise les JeuxOlympiques.Спортсмени беруть участь у зма-ганнях з баскетболу, волейболу,футболу, гімнастики, атлетикитощо.Спортсмени плавають, стриба-ють у висоту та довжину, берутьучасть у змаганнях з греблі та ве-лосипедних перегонах.Україна завжди бере участьв Олімпійських іграх і отримує ба-гато олімпійських медалей.Олімпійський вогонь, що прийшовз Греції, символізує Олімпійськіігри.Vocabulaireune compйtition — змаганняun dйlйguй — представникune course de vitesse — біг нашвидкістьun char — колісниця; танкun lutteur — борецьun olivier — маслинове деревоun laurier — лаврinspirer — надихатиl’essentiel (m) — головнеDiscussion Qui et quand avait organisй les premiers Jeux Olympiques? Combien de jours duraient-ils? Quelles compйtitions sportives avaient-elles lieu? Qu’est-ce qui йtait l’essentiel de ces jeux? Qui a йtй l’initiateur de nouveaux Jeux Olympiques? • Le sport dans ma vieLe sport n’est pas un divertisse-ment, mais un domaine importantde la vie sociale.Il est indispensable, il est curatif.Notre famille est trиs sportive.Chaque matin nous faisons de lagymnastique.Dix minutes de gymnastique mati-nale а la radio et la tйlйvision nesont qu’une invitation а se tenirdroit, а respiper profondйment, а re-dresser les йpaules et а accumuleren soi cette invisible йnergie dela vie.• Спорт у моєму життіСпорт — це не розвага, а важли-ва галузь суспільного життя.Він необхідний, він лікувальний.Наша сім’я дуже спортивна.Кожного ранку ми робимо гімнас-тику.Десять хвилин ранкової гімнас-тики по радіо або телебачен-ню — це лише запрошення ви-прямитись, глибоко вдихнути,розправити плечі та акумулюватив собі цю невидиму енергіюжиття. • Свята та звичаї327C’est pourquoi, outre cette gymnas-tique, nous faisons du sport.Je fais du ski et je patine.Je fais de la course de fond et jem’entraоne actuellement pour les5000 mиtres.Mon frиre aоnй patine trиs bien.Il prend part а tous les concours depatinage.Mon frиre cadet adore le football.Il fait partie d’une йquipe, il est gar-dien de but.Il fait aussi de la natation.Le sport prйfйrй de mon pиre estl’alpinisme.Dans 15 jours il partira pourune station de sports enmontagnes.Encore il pratique l’automobilisme.Ma mиre prйfиre jouer au volley-ball et au tennis.Nous participons souvent aux com-pйtitions sportives de notre ville.Les compйtitions c’est toujoursune grande fкte pour notrefamille.Тому, окрім цієї гімнастики, мизаймаємося спортом.Я катаюсь на лижах та ковзанах.Також займаюсь загальнозміцню-ючим бігом і зараз тренуюсь длядистанції 5000 метрів.Мій старший брат дуже добре ка-тається на ковзанах.Він бере участь у всіх змаганняхз конькобіжного спорту.Мій молодший брат дуже любитьфутбол.Він грає в одній команді якворотар.Також він займається плаванням.Улюблений спорт мого батька —альпінізм.Через 2 тижні він їде у гірськийспортивний табір.Він також займається автомобіль-ним спортом.Мама віддає перевагу волейболута тенісу.Ми часто беремо участь у місь-ких змаганнях.Змагання — це завжди великесвято для нашої сім’ї.Vocabulaireun divertissement — розвагаun domaine — галузь; приватнегосподарство, гілка (влади)matinal, -e — ранковий, -аune invitation — запрошенняse tenir droit — випрямитися;випрямлятисяredresser les йpaules —розправити плечіaccumuler — накопичуватиoutre — окрімune course de fond —загальнозміцнюючий бігfaire partie de. — бутичасткою; входити до складуpratiquer le sport, faire dusport — займатися спортом 328Les fкtes et les coutumes •Discussion Le sport est-il nйcessaire? Quels sports existent-ils? Le sport est-il un divertissement? Qu’est-ce que le sport donne-t-il а l’homme? Quel sport pratiquez-vous? Prenez-vous part aux compйtitions sportives? • Les sports en FranceLes Francais pratiquent presquetous les sports: le cyclisme, lescourses automobiles, le football, lebasketball, le volley-ball, le rugby,l’athletisme, le tennis, la boxe, l’es-crime, le ski, la natation, le cano-tage.Le cyclisme est le sport prйfйrй desFranзais.Chaque annйe, au mois de juillet,ont lieu des compйtitions de vйloqui s’appellent ”Tour de France”.Beaucoup de sportifs prennent tou-jours part а ces compйtitions.On aime aussi les courses de che-vaux, qui ont lieu sur les hippodro-mes de Paris et d’autres villes deFrance.C’est le sport hippique.Le football est le sport le plus po-pulaire.Les Franзais ont commencй а jouerau football en 1890.Chaque annйe, on organise unchampionnat de France.La finale a lieu au ”Stade deFrance” а Paris en prйsence duPrйsident de la Rйpublique.On pratique le rugby dans le Midide la France.Surtout le rugby а quinze.• Спорт у ФранціїФранцузи займаються майже всі-ма видами спорту: велоспортом,автогонками, футболом, баскет-болом, регбі, легкою атлетикою,тенісом, боксом, фехтуванням,лижами, плаванням, веслу-ванням.Велоспорт — улюблений видспорту французів.Щороку у липні проводяться ве-логонки, які називаються «Тур деФранс».Завжди в цих змаганнях берутьучасть багато спортсменів.Також вони люблять кінні скачкина іподромі Парижа та інших містФранції.Це — кінний спорт.Футбол — найпопулярніший видспорту.Французи почали грати в футболу 1890 році.Щороку організовуються чемпіо-нати Франції.Фінал відбувається на «Стад деФранс» у Парижі за присутностіпрезидента республіки.Регбі займаються на півдніФранції.Особливо регбі з 15-ма гравцями. les sports — види спортуle cyclisme — велоспортl’escrime (f) — фехтуванняle canotage — веслуванняle sport hippique — кіннийспортen prйsence de —за присутностіDiscussion Quels sports sont pratiquйs en France? Qu’est-ce que c’est que le "Tour de France"? Depuis quand les Franзais jouent-ils au football? Quel rugby prйfиrent-ils? Est-ce qu’on pratique le patinage en France? • Свята та звичаї329Les jeunes aiment beaucoup lebasquet-ball et le volley-ball.On pratique aussi l’athlйtisme et lanatation mais il n’y a pas assez destades et de piscines.On pratique le ski alpin dans lamontagne.On ne pratique presque pas le pati-nage en France parce que le climaty est assez doux, mais il est prati-quй aux patinoires sous le toit.Молодь дуже любить баскетболі волейбол.Також займаються легкою атлети-кою, плаванням, але прицьому недостатньо стадіонів і ба-сейнів.На гірських лижах катаютьсятільки в горах.Катанням на ковзанаху Франції майже не займаютьсячерез теплий клімат, але нимзаймаються на штучномульоду в закритих приміщеннях.Vocabulairele rugby — регбіassez de qch — достатньо(чого-небудь)un patinoire — ковзанка; катокковзанярський• Les repasLa plupart des gens prennent troisrepas par jour.Ce sont: le petit dйjeuner, le dйjeu-ner et le dоner.Le petit dйjeuner est le plus lйgerrepas.On le prend le matin.D’habitude on prend du cafй noirou du cafй au lait ou du thй avecdu sucre.• ЇжаБільшість людей їдять тричі надень.Це сніданок, обід і вечеря.Сніданок — це найлегше при-ймання їжі.Снідають уранці.Звичайно це чорна кава, каваз молоком чи чай з цукром. 330Les fкtes et les coutumes •On mange de petits pains, des tar-tines beurrйes et des brioches avecdu beurre, du fromage ou du sau-cisson.Parfois on mange des њufs а lacoque ou bien durs ou une ome-lette.On dйjeune entre midi et deux heu-res.Les йlиve prennent le dйjeunerdans les cantines et les cafйsd’йcole et leurs parents — aux res-taurants bistros et cafйs prиs dulieu de travail.On mange de la viande ou desplats de poisson avec des lйgumes.Parfois on prend du bouillon ou dela soupe ce qui est trиs bien pourla santй.Ensuite on prend une tasse de thйavec du dessert: de la glace, desgвteaux, des gaufres ou de la tarte.Le dоner se prend entre six et huitheures du soir quand toute la fa-mille est dйjа а la maison.On mange des lйgumes, de laviande, du fromage, des fruits.On ne soupe que trиs rarement:aprиs la soirйe ou le thйвtre.Des petits enfants prennent aussitrиs souvent le goыter.Ils mangent du fromage blanc, desplats de semoule.Quand ils sont dйjа assez grandson leur donne du chocolat et unpeu de confiture.їдять різні булочки з маслом, бу-терброди з сиром чи ковбасою.Іноді на сніданок їдять круті чинапівкруті яйця або омлет.Обідають між дванадцятою і дру-гою годинами дня.Учні їдять удень у шкільнихїдальнях і кафе, а їхні батьки —у ресторанах, кафе і бістро неда-леко від місця роботи.На обід замовляють м’ясо чирибні страви з овочами.Це може також бути бульйон чисуп; ця страва дуже корисна дляздоров’я.Закінчується обід чашкою чаюз десертом: морозивом, тістечка-ми чи вафлями, пирогом.Коли вся родина вже вдома, міжшостою і восьмою годинами, сіда-ють вечеряти.їдять овочі, м’ясо, сир, фрукти.Пізня вечеря — рідкість; тількипісля вечірки чи відвідування те-атру.Дуже часто маленьким дітям да-ють також полуденок.Вони їдять сир, страви з манноїкрупи.Коли діти вже досить дорослі, їмдають шоколад і небагатоварення.Vocabulaireprendre le repas, manger —їстиune tartine beurrйe —бутерброд • Свята та звичаї331le saucisson — ковбасаun њuf а la coque — некрутеяйцеun њuf dur — круте яйцеune cantine — їдальняla viande — м’ясоune gaufre — вафляrarement — рідкоla semoule — крупа маннаDiscussion Combien de fois par jour mangent en gйnйral les Franзais? Qu’est-ce qu’ils prennent le matin? Oщ mange-t-on а midi? Quand se prend le dоner? A qui est destinй le goыter? • Que faut-il manger?Pour кtre en bonne santй il ne suf-fit pas de manger а sa faim.Il faut tenir compte de ce qu’onmange.Faire du sport — c’est trиs bienpour la santй.Mais il ne faut pas oublier que pouravoir des forces on doit manger da-vantage.Le menu d’une personne sportiveet active doit comprendre de laviande, sans oublier les lйgumes etles fruits.Il faut boire beaucoup de lait et dejus de fruits.Si la personne mиne une vie moinsactive, on lui conseille de prendredes repas lйgers.Il faut manger beaucoup de lйgu-mes, de salades, de fruits et aussidu fromage.A ne pas oublier: le poisson et lepoulet.Il faut йviter les gвteaux, les glaceset le chocolat.• Що слід вживатив їжу?Щоб мати гарне здоров’я,не достатньо просто втамуватиголод.Слід звертати увагу на продукти,які людина їсть.Займатися спортом дуже кориснодля здоров’я.Але не слід забувати, що длятого, щоб мати сили, треба їстибільше.До меню спортивної й активноїлюдини повинно входити м’ясо,а також овочі й фрукти.Треба пити багато молока і фрук-тових соків.Якщо людина веде менш актив-ний спосіб життя, їй можна пора-дити приймати легку їжу.Потрібно їсти багато овочів, са-латів, фруктів, а також сир.Не варто забувати про рибуй курку.Слід уникати тістечок, морозивай шоколаду. 332Les fкtes et les coutumes •Les enfants doivent manger du riz,des pвtйs, des lйgumes et desfruits, riche de vitamines, aussi desњufs et du fromage — c’est trиsnourrissant.A tout le monde on peut conseillermoins de cafй, ou mieux encore,du thй.Il faut manger trois ou quatre foispar jour.Il est trиs dangereux de mangerа la va-vite.Les potages, les soupes, lesbouillons, les pots-au-feu doivent fi-gurer obligatoirement dans le menud’une personne.Si on a faim on peut casser unecroыte avec des laitages, des lйgu-mes ou des fruits.Maintenant beaucoup de gens sontvйgйtariens mais avant de refuserde manger de la viande il faut con-sulter le mйdecin.Діти повинні їсти рис, паштети,овочі, фрукти, багаті вітамінами,а також яйця, сир — це дуже по-живно.Усім можна порадити вживатименше кави, краще взагалі відмо-витися від неї й пити чай.їсти слід три чи чотири рази надень.Дуже небезпечно їсти похапцем.Супи, бульйони, печеня повинніобов’язково бути в меню кожноїлюдини.Якщо хочеться їсти, можна за-морити черв’ячка за допомогоюмолочних продуктів, овочів чифруктів.У наш час багато хто став веге-таріанцем, але перш ніж відмов-лятися від м’яса, треба поради-тися з лікарем.Vocabulairenourissant, -e — поживний, -аconseiller — радити, порадитиа la va-vite — поспіхом, находу, йдучиun pot-au-feu — м’яснийбульйон, печеняun potage — овочевий супla santй — здоров’яil suffit — достатньоoublier — забуватиboire — питиdavantage — більшеmener — вестиDiscussion Est-ce qu’il suffit de manger а sa faim? Qu’est-ce que doit comprendre le menu d’une personneactive? Qu’est-ce que celui doit comprendre pour un individu moinsactif? Est-ce utile de manger а la va-vite? Etes-vous un(e) vйgйtarien (ne)? • Свята та звичаї333• Au restaurantAndrй et Marie font une longuepromenade.Ils ont faim.Ils entrent dans un petit restaurantoщ la cuisine est trиs bonne.Dans une grande salle йclairйe ily a de petites tables couvertes denappes multicolores.Andrй prend la carte et lit.Andrй et Marie ne comprennentpas tous les noms des plats.Ils appellent la serveuse et deman-dent des explications.La serveuese explique trиs vite.Ils commandent le dоner.Andrй prend du bifteck et de la sa-lade aux tomates et concombres etune glace comme dessert.Marie commande du poisson auxpommes de terre frites, de la chou-croute et du borchtch.Pour le dessert elle prend aussiune glace et de la crиme au cho-colat.Comme hors d’њuvres ils deman-dent du pвtй de foie gras.Ils commandent aussi de la biиre.La serveuse sert le dоner.Andrй et Marie mangent de bonappйtit.Puis on leur apporte le dessert.On prend du cafй au lait.Le repas est fini.Andrй demande de leur apporterl’addition.• У рестораніАндрій і Марія довго гуляють.Вони зголодніли.Вони заходять у маленький рес-торан з гарною кухнею.У великому освітленому залі сто-ять столики, покриті строкатимискатертинами.Андрій бере меню і читає.Андрій і Марійка не розуміютьназв усіх страв.Вони кличуть офіціантку і просятьїм пояснити.Офіціантка швидко пояснює.Вони замовляють вечерю.Андрій замовляє біфштекс, салатз помідорів і огірків, а також моро-зиво на десерт.Марія замовляє рибу зі смаже-ною картоплею, квашену капустуі борщ.На десерт вона просить морози-во із шоколадним кремом.Як закуску вони взяли паштетз гусячої печінки.Замовляють також пиво.Офіціантка приносить замов-лення.Андрій і Марійка їдять з апетитом.Потім їм приносять десерт.Вони замовляють ще каву з мо-локом.Вечерю закінчено.Андрій просить принести їм ра-хунок. avoir faim — зголоднітиune cuisine — кухня; страви,які готуютьune nappe — скатертинаune serveuse — офіціанткаun garзon — хлопчик; офіціантcommander — замовлятиune choucroute — квашенакапустаDiscussion Pourquoi les jeunes gents sont entrйs au restaurant? Comment est la cuisine de ce restaurant? Comprenaient Marie et Andrй tous les noms des plats? Qui les a aidйs? Qu’est-ce qu’ils ont commandй? 334Les fкtes et les coutumes •La serveuse l’apporte.Le dоner ne coыte pas trиs cher.Andrй rиgle l’addition.La serveuse lui rend la monnaie.Andrй et Marie partent.Marie se retourne et voit que laserveuse dessert la table.Elle emporte des assiettes et elleapporte d’autres couverts pour denouveaux clients.Офіціантка його приносить.Вечеря коштує не дуже дорого.Андрій оплачує рахунок.Офіціантка дає здачу.Андрій і Марійка виходять.Марійка обертається і бачить, щоофіціантка прибирає зі столу.Вона відносить тарілки і прино-сить інші для нових клієнтів.Vocabulairedu patй de fois gras — паштетз гусячої печінкиune addition — рахунок;додаванняdesservir (la table) — прибирати(зі столу)un pourboire — чайові,невеличка сума особистоофіціанту за послуги IX. PERSONNES ILLUSTRES DE LA FRANCE(ВИДАТНІ ЛЮДИ ФРАНЦІЇ)• Anatole FranceLe grand йcrivain franзais AnatoleFrance (de son vrai nom AnatoleThibault) est nй а Paris en 1844.Son pиre йtait libraire.Dans la boutique de son pиre, lefutur йcrivain reзoit sa premiиreйducation, puis il fait ses йtudes aucollиge Stanislas.Il йtait un йlиve intelligent mais dis-trait.Il aimait lire et apprenait beaucoupde choses grвce aux livres.A. France dйbute dans la littйratureavec un livre de poйsies en 1873.Il publie ensuite une sйrie d’articleslittйraires.En 1881 il йcrit "Crime de SylvestreBonnard".C’est un beau livre poйtique et iro-nique а la fois.Puis il publie "Thaпs", le "LysRonde", le "Livre de mon ami","Pierre Noziиre", la "Vie en fleur" etd’autres romans.Anatole France a luttй toute sa viepour la vйritй, pour la libertй, contrela tyrannie, pour le travail libre, ladйmocratie et le progrиs.En 1908, il йcrit "L’Ile desPingouins".Dans ce livre il montre l’histoire dela France d’une faзon satirique.C’est un de ses meilleurs livres.• Анатоль ФрансВидатний французький письмен-ник Анатоль Франс (справжнєім’я — Анатоль Тібо) народивсяв Парижі у 1844 році.Його батько був продавцем книг.У крамниці свого батька майбут-ній письменник отримує початко-ву освіту, яку він продовжує в ко-лежі Станіслас.Він був здібним учнем, але не-уважним.Він полюбляв читати i дуже бага-то дізнавався з книг.Його дебютом у літературі булакнига віршів, яка була виданав 1873 році.Потім він публікує серію літера-турних статей.У 1881 році він пише «ЗлочинСільвестра Бонара».Це чудова книга, поетична та іро-нічна одночасно.Потім він публікує романи «Таїс»,«Округла лілія», «Книга мого дру-га», «П’єр Нозьєр», «Життя кві-тує», та інші.Усе своє життя Анатоль Франсборовся за правду, свободу, про-ти тиранії, за вільний труд, демо-кратію та прогрес.У 1908 році він пише «ОстрівПінгвінів».У цій книзі він у сатиричній мане-рі викладає історію Франції.Це одна з найкращих його книг. Vocabulaireson vrai nom — його (її)справжнє ім’яun libraire — продавець книгune йducation — виховання,освітаdйbuter — дебютувати,починати, розпочинати336Personnes illustres de la France •Anatole France a йtй membre del’Acadйmie Franзaise et il a reзu leprix Nobel de littйrature en 1921.La langue d’Anatole France estsimple, йlйgante et claire.Elle paraоt facile mais elle est plei-ne de belles images, elle est har-monieuse et douce.Anatole France est mort а Paris en1924.Il est un grand maоtre de la littйra-ture franзaise.Анатоль Франс був членомФранцузької Академії і в 1921 роціотримав Нобелівську премію в га-лузі літератури.Мова Анатоля Франса проста,елегантна і зрозуміла.Вона здається простою, але вонасповнена прекрасних образів,гармонійна та м’яка.Анатоль Франс помер у Парижів 1924.Він є великим майстром фран-цузької літератури.grвce а… — завдякиun article — статтякtre distrait, -e — бутинеуважним, -оюа la fois — одночасно, водночасharmonieux, -euse —гармонійний, -аDiscussion Quel est le vrai nom d’Anatole France? Oщ et quand est-il nй? Qui йtait son pиre? Quand Anatole France a-t-il dйbutй dans la littйrature? • Antoine de Saint-ExupйryAntoine de Saint-Exupйry est undes plus remarquables йcrivains deson йpoque.Sa carriиre d’aviateur et d’йcrivainlui a apportй une gloire.Il est nй en 1900 а Lyon.Son pиre йtait inspecteur d’assu-rance.En 1921 A. de Saint-Exupйry in-terromp ses йtudes pour faire sonservice militaire.Il voulait кtre pilote.• Антуан де Сент-ЕкзюперіАнтуан де Сент-Екзюпері — одиніз визначних письменників свогочасу.Його кар’єра льотчика та пись-менника принесла йому славу.Він народився в 1900 році в Ліоні.Його батько був інспектором пострахуванню.У 1921 році Сент-Екзюпері пере-рвав своє навчання, щоб зайня-тися військовою службою.Він хотів бути пілотом. • Видатні люди Франції337C’est alors que commence sa car-riиre d’aviateur.C’est а cette йpoque que se dй-ploie son activitй d’йcrivain.Antoine de Saint-Exupйry est con-nu par ses њuvres: "Courrier Sud"(1928), "Vol de Nuit" (1931), "Terredes Hommes" (1939), "Pilote deguerre" (1942).Ces romans et nouvelles se prй-sentent comme des reportages surun mйtier dangereux.Dans la "Terre des Hommes"l’auteur chante la fraternitй deshommes qui travaillent: pilotes, pay-sans."Citadelle" est son dernier ouvrageinachevй.Il sera йditй а titre posthume.C’est l’auteur le plus lu par la jeu-nesse d’aujourd’hui.Son "Petit Prince" (1943) est unconte pour les grands et pour lespetits.A. de Saint-Exupйry pйrit lors d’unemission de guerre le 31 juillet 1944.Sa mort a йtй une grande pertepour tous les gens.Cette annйe nous cйlйbrons soncent cinquiиme anniversaire.Le 31 juillet 2004 c’est le soixantiи-me anniversaire de sa mort.J’aime beaucoup cet ecrivain.Так розпочалася його кар’єральотчика.У цей час активно розгорнуласяйого письменницька діяльність.Антуан де Сент-Екзюпері відо-мий своїми творами «Південнийкур’єр» (1928), «Нічний польот»(1931), «Земля людей» (1939),«Військовий пілот» (1942).Ці романи та новели подані якрепортажі про небезпечну про-фесію.У «Землі людей» автор оспівуєдружбу людей, котрі працюють:пілотів, селян і т. ін.«Цитадель» — це передсмертнийнезакінчений твір.Його видання було посмертним.Цей автор такий, що найбільшечитається сучасною молоддю.Його «Маленький принц»(1943) — казка для дорослихі дітей.Сент-Екзюпері загинув, виконуючивійськову місію, 31 липня 1944 р.Його смерть була великою втра-тою для всіх людей.У цьому році ми відзначаємойого стоп’яту річницю від дняйого народження.31 липня 2004 р. — шістдесятарічниця його загибелі.Я дуже люблю цього письмен-ника.Vocabulairedйbuter — дебютувати, кtre distrait, -e — бутипочинати, розпочинати неуважним, -ноюun article — стаття harmonieux, -euse —а la fois — одночасно, водночас гармонійний, -а 338Personnes illustres de la France •Discussion Pourquoi Saint-Exupery a-t-il commencй son service militaire? Quand a-t-il dйploiй son activitй littйraire? Quel йtait son premier livre? De quoi s’agit-il dans ce livre? Qu’est-ce qui s’est passй le 31 juillet 1944? • Alphonse DaudetLe grand йcrivain franзais AlphonseDaudet est nй а Nоmes en 1840.Il a fait ses йtudes dans un lycйeа Lyon.Ensuite il travaille pendantdeux ans dans un collиged’une petite ville dans le Midide la France.En 1865 A. Daudet fart un voya-ge en Algйrie, en Corse, et enEspagne.Trois ans aprиs A. Daudet publie leroman "Le petit Chose" oщ il parlede son enfance et de l’йcole.Il devient cйlиbre grвce а son li-vre "Lettres de mon moulin" qui estune sйrie de nouvelles avec beau-coup de poйsie et d’humour de lavie des simples gens du Midi de laFrance.Daudet a survйcu а de grands йvй-nements de son йpoque: la guerrefranco-prussienne, la fin del’empire de Napolйon III, le siиgede Paris.De 1872 а 1890, A. Daudet pu-blie trois romans, qui le rendenttrиs cйlиbre, ce sont: "Tartarin deTarascon", "Tartarin dans les Alpes","Port Tarascon".• Альфонс ДодеВеликий французький письменникАльфонс Доде народився в Німі1840 року.Він навчався в ліцеї в Ліоні.Потім він працює два роки в ко-лежі в маленькому місті на півдніФранції.У 1865 році А. Доде подорожуєв Алжир, Корсику та Іспанію.Три роки по тому А. Доде публі-кує роман «Малюк», де він роз-повідає про своє дитинство ташколу.Він стає відомим завдяки своїйкнизі «Листи з мого млина», якає серією новел, написаних з вели-кою поетичністю та гумором прожиття простих людей на півдніФранції.Доде пережив великі події сво-єї епохи: франко-пруську ві-йну, кінець правління імператораНаполеона III, облогу Парижа.З 1872 до 1890 рр. Додепублікує 3 романи, котріроблять його дуже відо-мим: «Тартарен із Тараскона»,«Тартарен в Альпах», «ПортТараскон». ensuite — після тогоle Midi — Південь (територія)un moulin — млинune nouvelle — новина; новела(літер)survivre — пережитиun йvйnement — подіяDiscussion Oщ a fait ses йtudes A. Daudet? Quels voyages a-t-il effectuй? Quels йvйnements historiques a-t-il survйcu? Quels romans l’ont rendu cйlиbre? De quoi parle-t-il dans son roman "Jack"? Quand il est mort? • Видатні люди Франції339Dans son roman "Jack" Daudet par-le des problиmes de la famille etde l’йducation dans la sociйtй bour-geoise.A. Daudet a un style trиs йlйgant.C’est un grand classique de la littй-rature franзaise.Il est un grand maоtre du romanrйaliste.A. Daudet est mort а Paris en1897.У своєму романі «Джек» Додерозповідає про проблеми сім’ї тавиховання в буржуазному суспіль-стві.У Доде витончений стиль.Це видатний класик французькоїлітератури.Він великий майстер реалістично-го роману.А. Доде помер в Парижів 1897 році.Vocabulaireun siиge — облогаrendre, rendre cйlиbre —віддавати; повертати; робитивідомимun maоtre — вчитель, майстер,метр (своєї справи)• Guy de MaupassantGuy de Maupassant est nй au chв-teau de Miromes nie, non loin deDieppe en 1850.Il appartenait а une famille aristo-cratique qui pourtant n’йtait pasriche.En 1867, il est entrй dans un lycйede Rouen.Il a pris part а la guerre franco-prussienne (1870—1871).Aprиs la guerre, il est employйdans un ministиre.• Гі де МопассанГі де Мопассан народився в зам-ку Міромесніль недалеко відДьєппа в 1850 році.Він належав до аристократичноїродини, котра однак не була ба-гатою.У 1867 році він вступив до ліцеюв Руані.Він брав участь у франко-прус-ській війні (1870—1871).Після війни він службовець у мі-ністерстві. appartenir — належатиpourtant — однакun employй, -e — службо-вець,каfaire la connaissance de qn —знайомитися з ким-небудьDiscussion A quelle famille appartenait Guy de Maupassant? Qui l’a aidй а devenir йcrivain? Qu’est-ce qu’il a publiй en 1880? Quel йcrivain russe йtait son ami? Porquoi Guy de Maupassant est-il mort si tфt? 340Personnes illustres de la France •En 1873, Maupassant fait la con-naissance du grand йcrivain fran-зais Gustave Flaubert.Flaubert l’a aidй а devenir йcrivain.En 1880, il publie sa nouvelle"Boule-de-Suif".Ce livre a un grand succиs.Ses romans les plus connus sont"Une vie", "Bel-Ami".Le style de Guy de Maupassant estclair, prйcis et naturel.Il йtait l’ami de Tourgйniev.Maupassant est un des plusbrillants йcrivains rйalistes du19 siиcle.La fin de sa vie йtait malheureuse.Gravement malade depuis 1890, ilest mort en 1893.У 1873 році Мопассан знайомить-ся з великим французьким пись-менником Гюставом Флобером.Флобер допоміг йому стати пись-менником.У 1880 році він опублікував своюновелу «Пампушка».Ця книжка має великий успіх.Його найвідоміші романи —«Історія одного життя», «Милийдруг».Стиль Гі де Мопассана зрозумі-лий, точний і природний.Він був другом Тургенєва.Мопасан — один з найблискучі-ших реалістичних письменників19 сторіччя.Кінець його життя був нещасливим.Тяжко хворий з 1890 року, він по-мирає в 1893 році.Vocabulaireaider qn — допомагати,допомогти кому-небудьprйcis, -e — точний, -аbrillant, -e — блискучий, -а• Guy de Maupassant —mon йcrivain prйfйrйGuy de Maupassant est nй au chв-teau de Miromesnil, non loin deDieppe en 1850.• Гі де Мопассан — мійулюблений письменникГі де Мопассан народився в зам-ку Міромесніль, недалеко відДьєппа, у 1850 році. • Видатні люди Франції341Il aimait les plages de Normandieet partait souvent en mer avec lespкcheurs.Ses premiers vers йtaient йcrits ausйm^ake d’Yvetot.A Rouen il continuait ses йtudesavant de partir pour Paris.Fonctionnaire au Ministиre de laMarine, puis а celui de l’Instructionpublique, il apprit son mйtier d’йcri-vain sous la direction de Flaubert.A Paris, Guy de Maupassant entredans les milieux littйraires parisiens.Son premier livre йtait publiй en1880.Aprиs la publication de sa nouvelle"Boule-de-Suif", l’auteur put quit-ter son ministиre pour se consacrerentiиrement а la littйrature.De 1880 а 1890, il йcrivit six ro-mans et seize recueils de nouvel-les.Parmi les plus cйlиbres on peut ci-ter: "Bel-Ami", "Une vie", "Clair deLune", "La Maison Tellier", "Contesde la bйcasse".Dans les romans et dans les con-tes de Maupassant figurent les per-sonnages les plus divers: paysans,employйs, petit bourgeois, gens demonde, journalistes, artistes.L’йcrivain ne cherche pas а lesidйaliser.Il les montre avares, ignorants,mais parfois d’une vйritable gran-deur d’вme.Dans ses contes lyriques il chantel’amour comme le sentiment le pluspoйtique.Він любив пляжі Нормандії і час-то виходив у море з рибалками.Перші вірші були написані в духо-вній семінарії Івето.Перш ніж виїхати до Парижа, віннавчався в Руані.Працюючи чиновником Морськогоміністерства, потім Міністерстванародної освіти, він навчаєтьсяписьменницькій майстерності підкерівництвом Флобера.У Парижі Мопассан входить у па-ризькі літературні кола.Його перша книга вийшлав 1880 році.Після публікації оповідання«Пампушка» автор зміг піти з Мі-ністерства і цілком присвятитисебе літературі.З 1880 до 1890 року він написавшість романів і шістнадцять збір-ників оповідань.Серед найвідоміших можна на-звати: «Любий друг», «Життя»,«Місячне світло», «ЗакладТельє», «Розповіді вальдшнепа».У романах і оповіданняхМопассана зустрічаються різ-ні персонажі: селяни, службовці,представники буржуазії і вищогосуспільства, журналісти, артисти.Письменник не намагається їхідеалізувати.Він описує їх скупими і неосвіче-ними, але іноді вони виявляютьсправжню велич душі.У ліричних розповідях він оспівуєлюбов як найпоетичніше почуття. 342Personnes illustres de la France •Maupassant est le maоtre de lanouvelle et du roman.Il donne de la vie une "vision pluscomplиte, plus saisissante que larйalitй mкme".Мопассан — майстер оповіданняй роману.Він надає життю «бачення більшповне і більш захоплююче, ніжсама реальність».Vocabulairenon loin de. — недалеко відpartir en mer — виходитив мореun pкcheur — рибалкаavant de. — до того як, першніжla Marine — Військово-морськийфлотun milieu littйraire —літературне коло, середовищеentiиrement — цілкомconsacrer (se) — присвятити(себе)divers, -e — різний, -аune grandeur — величsaisissant, -e — захоплюючий, -аDiscussion Oщ est nй Guy de Maupassant? Est-ce qu’il n’йcrivait que la prose? Lesquelles de ses oeuvres avez-vous lu? De quoi s’agit-il dans son roman "Une vie"? Combien d’њuvres a-t-il йcrit pendant dix ans? • Romain Rolland — ungrand йcrivain franзaisNourri de Goлthe, de Schiller, deHugo, de Michelet, sans oublier lesgrands musiciens du 19 siиcle —et d’abord Beethoven — RomainRolland a toujours cru au deveniruniversel.Fortement marquй par Spinoza etTolstoп, il voit le monde rйel commeun кtre ocйanique, chaque individuest une parcelle.Il est nй а Clamйcy, le 29 janvier1866.Clamйcy est une petite ville de laBourgogne qui se trouve au cњurde la vieille France.Aprиs les йtudes au lycйe il est en-trй а l’Ecole Normale supйrieure.• Ромен Роллан — великийфранцузький письменникВихований на творчості Ґете,Шіллера, Гюго, де Мішеле, а та-кож великих композиторів 19 сто-ліття, і насамперед Бетховена,Ромен Роллан завжди думав проупорядкування світу.Знаходячись під враженням відтворів Спінози й Толстого, він по-рівнює реальний світ з живимокеаном, а кожна людина уявля-ється йому його часточкою.Він народився в Кламесі 29 січня1866 року.Кламесі — маленьке бургундськемістечко, розташоване в самомуцентрі старої Франції.Після навчання в ліцеї він всту-пив до педагогічного інституту. • Видатні люди Франції343Il s’intйressait а la musique, il lisaitbeaucoup.Sa vie а l’йpoque йtait pleine deconnaissance et d’art.Pendant quelques annйes il a en-seignй l’histoire de l’art а l’Eco-le Normale et la musicologie а laSorbonne.Les piиces de thйвtre йtaient sondйbut en lettres.Il a йcrit des drames historiques("Thйвtre de la Rйvolution").Il a rйdigй "Vie des hommes illus-tres", "Jean-Cristophe" (1904—1912)biographie fictive d’un compositeurgйnial.C’йtait le premier des "romans-fleu-ves", — l’expression est de RomainRolland lui-mкme.Pendant la Premiиre guerre mon-diale il est restй en Suisse pourgarder sa pensйe libre "au-dessusde la mкlйe".Pour son roman "Colas Breugnon"(1919) il a obtenu le Prix Nobel.Ce livre avait des tirages йnormesа l’йpoque de cinquante mille."L’вme enchantйe", l’un des chefs-d’њuvre de cet йcrivain, est com-posй de 4 volumes.Ce roman reflиte l’йvolution de sonauteur а cette pйriode de sa vie, savision philosophique et religieuse.Pour Romain Rolland les hйros nesont pas ceux qui ont triomphй parla pensйe oщ par la force, mais"ceux qui furent grands par le cњur".Він цікавився музикою, багаточитав.У той час знання і мистецтвобули пріоритетами його життя.Кілька років він викладав історіюмистецтва в педагогічному інсти-туті та музикознавствов Сорбонні.Його літературним дебютом булитеатральні п’єси.Він написав історичну драму(«Театр Революції»).У період з 1904 по 1912 він на-писав «Життя великих людей»і «Жан-Крістоф» — вигадану біо-графію геніального композитора.Це був його перший багатотом-ний роман чи, як його назвав самРомен Роллан, «роман-ріка».Під час Першої світової війниписьменник їде до Швейцарії, щобмати можливість правильно оціню-вати обставини, які склалися, гля-нути «зверху на це звалище».За свій роман «Кола Брюньон»у 1919 році він одержавНобелівську премію.Книга мала величезний для тихчасів тираж у 50 000 екземплярів.«Зачарована душа» — один ізшедеврів письменника, склада-ється з 4 томів.Цей роман відбиває еволюціюпоглядів автора в той час, йогофілософське та релігійне бачен-ня життя.Для Ромена Роллана герої не тілюди, що здобули перемогу за-вдяки своїй мудрості чи силі, а ті,«у яких велике серце». nourrir — годувати, випеститиoublier — забуватиsans — безun devenir — становище, стан;те, що збудетьсяuniversel, -le — загальний, -а;всесвітній, -яun individu — людина,індивидуум, окрема особаDiscussion De qui a йtй nourri Romain Rolland? Par qui a-t-il йtй marquй? A quoi s’intйressait-il? Par quoi a-t-il dйbutй en lettres? Qu’est-ce que lui a rendu "Colas Breugnon"? Qui йtaient les hйros pour R. Rolland? 344Personnes illustres de la France •Vocabulaireune parcelle — частка, часточкаenseigner — викладатиles lettres — літератураfictif, -ve — вигаданий, -аune mкlйe — звалище, бійка• Honorй de Balzac, ungrand йcrivain franзaisHonorй de Balzac est parmi lesplus grands йcrivains de la littйra-ture franзaise.Etant jeune homme, Balzac йtaitpassionnй par le thйвtre.Il a commencй а йcrire pour lethйвtre.Pour cela il abandonne en1819 ses йtudes de droit.Sa famille estimait son choix et ils’installe dans une mansarde deParis.Lа il йcrit une tragйdie en vers"Cromwell".C’йtait un йchec mais Balzac conti-nuait son travail littйraire.• Оноре де Бальзак —великий французькийписьменникОноре де Бальзака відносятьдо найвидатніших письменниківФранції.Ще молодим Бальзак захоплю-вався театром.Писати він почав теж для театру.Щоб мати цю можливість, віну 1819 році припиняє своє на-вчання на юридичному факуль-теті.Його родина поважає цей вибір,і Бальзак поселяється на однійіз мансард Парижа.Там він написав трагедію у вір-шах «Кромвель».Це був провал, але Бальзак про-довжив свою літературнудіяльність. Vocabulaireplus tard — пізніше, по томуun respect — повагаcharger — навантажувати,наповнюватиun йchec — провал, поразка• Видатні люди Франції345Entre 1821 et 1826 il a beaucouppubliй, il a йcrit une sйrie de ro-mans historiques.En 1825 il a achetй une imprimerie.En 1829 il a publiй son roman his-torique "le’Dernier Chouan ou laBretagne en 1800".Ce livre lui a apportй le premiersuccиs.Dиs le commencement des annйes30 Balzac a crйй une sйrie de romansdont plusieurs sont de vrais chefs-d’њuvre de la littйrature mondiale.En 1833 Balzac a publiй "EugйnieGrandet".Deux annйes plus tard il a йcritson cйlиbre roman "Le pиre Goriot".Le style des romans de Balzac de-mande а l’auteur un travail et uneattention plus sйrieux que le simplerespect de la grammaire.Balzac pouvait йcrire une phraseplus de 20 fois pour voir les motsbien choisis, les termes prйcis, latexture des phrases nette.Il disait: "Ce n’est plus ni les idйes,ni le language, mais les choses quiparlent".En 1837—1843 l’йcrivain a publiйtrois parties du roman "Les illusionsperdues" qui йtait une des њuvresles plus vastes et les plus chargйesde sens de sa "Comйdie humaine".Balzac est mort le 18 aoыt 1850.У період з 1821 по 1826 роки віндрукує багато своїх здобутків,пише серію історичних романів.У 1825 році він купує видавництво.У 1829 році опублікований йогоісторичний роман: «Останнійшуан чи Бретань у 1800».Ця книга стала його першимуспіхом.На початку 30 років Бальзакстворює серії романів, багатоз яких є шедеврами французькоїта світової літератури.У 1833 році Бальзак опублікував«Євгенію Гранде».Два роки по тому він написав свійзнаменитий роман «Батько Горіо».Стиль романів Бальзака вимагаєвід автора більш ретельної пра-ці та серйозної уваги, ніж простеурахування правил граматики.Бальзак міг одну фразу перепису-вати більше 20 разів, результатомчого були добре підібрані слова,точні вирази, чітка текстура фраз.Він говорив: «Красномовнимистали речі, а не думки і не мова».У 1837—1843 роках письменникопублікував три частини рома-ну «Втрачені ілюзії», що є однимз найбільших і навантажених зміс-том творів його «Людської комедії».Бальзак помер 18 серпня1850 року.parmi — середpassionner — захоплюватисяabandonner — залишати, кидатиestimer — поважати, схвалювати 346Personnes illustres de la France •Discussion Par quoi a йtй passionnй le jeune Balzac? Oщ faisait-il ses йtudes? En quelle annйe a-t-il achetй une imprimerie? Quel livre lui a apportй le premier succиs? Sous quel nom sont rйunis toutes ses њuvres? Combien d’њuvres a-t-il йcrit? • Victor Hugo, mon йcrivainprйfйrйVictor Hugo est nй en 1802 а Be-sanзon dans la famille d’un offi-сієг — gйnйral de l’empke.Il йtait faible, chйtif.Quand Victor йtait tout jeune, sa fa-mille est allйe en Espagne suivantle pиre.A partir de 1816 Victor suivait lescours du collиge Louis le Grand oщil composait ses premiers poиmes.Le pиre de Victor voulait qu’il entrвtа l’Ecole Polytechnique.Mais le jeune йcrivain a dйcidй dese consacrer а la vocation littйraire.En 1822 Hugo a fait paraоtre sonpremier recueil de poиmes "LesOdes et les poйsies diverses".En 1826 il a publiй son roman "BugJargual".Dans ce roman il s’agit de la luttetragique des esclaves contre lesplanteurs.A cette йpoque Hugo йtait le chefde la jeune gйnйration.Des йcrivains Dumas, Mйrimйe,Balzac, Musset et beaucoupd’autres se rйunissent chez lui.• Віктор Гюго, мійулюблений письменникВіктор Гюго народився у 1802 роців Безансоні у родині офіцера —генерала імперії.Він був слабкою й щуплоюдитиною.Коли Віктор був ще маленьким,його батька відправили до Іспанії,і родина поїхала за ним.Починаючи з 1816 року Вікторвідвідував колеж Луї ле Гран(Людовика Великого), де вінсклав свої перші поеми.Батько Віктора хотів, щоб йогосин вступив до Вищої політехніч-ної школи.Але молодий письменник вирішивприсвятити себе літературі.У 1822 році з-під пера Гюго ви-ходить його перший збірник поем«Оди й різні вірші».У 1826 році він опублікував свійроман «Бюг Жаргаль».У цьому романі розповідаєтьсяпро трагічну боротьбу рабів про-ти плантаторів.У той час Гюго був натхненникоммолодого покоління письменників.Дюма, Меріме, Бальзак, Мюссеі багато інших авторів збиралисяв нього. Vocabulaireа partir de. — починаючи з—une vocation — покликанняun recueil — збірникun esclave — рабйlir — вибирати, обирати• Видатні люди Франції347A ce temps-lа Hugo a йcrit seschefs-d’њuvre.En 1831 a paru "Notre-Dame deParis".Puis il a publiй ses recueils lyri-ques.Hugo est devenu cйlиbre.En 1841 il a йtй йlu а l’Acadйmiefranзaise.En 1845 on l’a nommй pair deFrance.En 1851 tous les gens qui ont luttйcontre le rйgime bonapartiste sontйxilйs de France.Victor Hugo est parti avec sa fa-mille pour Guernsey (les Iles-Anglo-Normandes).C’йtait lа qu’il a crйй "LesMisйrables", "Les travailleurs de lamer", "L’homme qui rit" et les re-cueils de poйsies.A 80 ans il continuait а travaillercomme autrefois.Il йcrivait et participait aux mouve-ments politiques jusqu’а sa mort, le22 mai 1885.Un beau monument а V. Hugo enmarbre blanc se trouve а Besanзon.Pendant toute sa vie il a luttй pourla libertй et la justice.A sa mort ses cendres ont йtйtransfйrйes au Panthйon.У цей період були написані ше-деври Гюго.У 1831 році з’явився «СоборПаризької Богоматері».Потім письменник опублікувавзбірники своїх ліричних віршів.Гюго став знаменитим.У 1841 році його обрали членомФранцузької Академії.У 1845 році йому присвоїли титулпера Франції.У 1851 році з Франції депорту-вали всіх борців проти бонапар-тистського режиму.Гюго виїхав з родиною в Гернсі наангло-нормандські острови.Там він написав «Знедолені»,«Трудівники моря», «Людина, щосміється» і збірники віршів.У 80 років він працював так, які раніше.До самої смерті, яка наступила22 травня 1885 року, він писав,брав участь у політичних рухах.Красивий памбятник В. Гюго з бі-лого мармуру знаходиться в Бе-зансоні.Усе своє життя він боровся засвободу і справедливість.Після смерті його прах був пере-несений у Пантеон.кtre йlu; -e — бути обраним, -оюexiler — виганяти, висилати,депортуватиcontinuer — продовжуватиun mouvement — рухchйtif, -ve — щуплий, -а 348Personnes illustres de la France •Discussion Comment йtait Victor а l’enfance? Qui a йtй son pиre? Oщ Victor faisait-il ses йtudes а partir de 1816? Oщ a-t-il йcrit ses premiers poиmes? Comment s’appelait son premier recueil de poиmes? En quelle annйe est-il devenu membre de l’Acadйmie franзaise? • Emile ZolaEmile Zola est nй le 2 avril 1840а Paris.Son pиre йtait militaire puis il estdevenu ingйnieur civil.En 1847 il est mort.Le futur йcrivain s’est installй chezses grands-parents.Aprиs un йchec au baccalau-rйat Emile est entrй а la librairieHachette.C’йtait en 1862.Il clouait des caisses, ficelait despaquets pour cent francs par mois.On l’a remarquй quelque tempsaprиs par son intelligence et on luia confiй le service de la publicitй.En octobre 1864 il a publiй ses"Contes а Ninon".La critique a accueilli favorablementce dйbut.Aprиs "La confession de Claude" lacritique officielle a criй au scandale.L’auteur йtait poursuivi par la police.Quatre ans plus tard l’auteur acommencй а crйer son њuvre capi-tale "Les Rougon-Macquart".Il a tracй le plan de cycle et а par-tir de 1871 il a commencй а publier• Еміль ЗоляЕміль Золя народився 2 квітня1840 року в Парижі.Його батько був військовослужбов-цем, який потім став інженером.У 1847 він помер.Майбутній письменник оселивсяу своїх бабусі й дідуся.Після провалу на іспиті на ступіньбакалавра Еміль улаштовується нароботу у видавництво «Ашет».Це було в 1862 році.Він збиває цвяхами шухляди, пе-рев’язує мотузкою пакети за стофранків на місяць.Але незабаром керівництво від-значило розум молодого Золя,і йому довірили відділ реклами.У жовтні 1864 року він опубліку-вав «Казки Нінон».Критика прихильно оцінила йогодебют.Однак після виходу книги«Сповідь Клода» офіційна крити-ка підняла галас.За автором почала стежити по-ліція.Через чотири роки Золя почавроботу над своїм основним тво-ром «Ругон-Маккари».Він накидав план циклу й у 1871 роціпочав публікувати 19 томів цієї кни- un militaire —військовослужбовецьcivil, -e — громадянський, -аclouer — збивати цвяхамиficeler — перев’язуватиconfier — довірятиfavorablement — прихильноune confession — сповідьDiscussion Qui a йduquй le futur йcrivain? Est-ce que Emile a passй son bac? Oщ et en qualitй de qui travaillait-il? Quand il a publiй ses "Contes а Ninon"? Comment est nommй son oeuvre capitale? • Видатні люди Франції349les 19 livres de cette histoire d’unefamille sous le Second Empire.A partir de septiиme volume le suc-cиs l’a rendu cйlиbre.Autour de Zola se groupaient lesйcrivains de l’йcole naturaliste.Le rйalisme social de cet auteur,si nouveau а l’йpoque d’individua-lisme extrкme, l’a opposй beaucoupde ses contemporains qui isolaientleurs personnages de la sociйtй.Les romans de Zola sont traduitsdans toutes les langues, parmi euxses cйlиbres romans "Germinal",”Guet-apens”.Ces livres ont vu le jour en 1885."Germinal" dйcrit les conditions dela vie des mineurs et de leur travaildangeureux, mortel.Zola est un incomparable йvocateurdes foules, surtout des foules enmouvement, avec la diversitй desvкtements, des attitudes, des visa-ges.ги, у якій описувалося життя родинив часи Другої імперії.Після виходу в світ сьомого томуавтор став відомим.Еміля Золя оточують письменни-ки-натуралісти.Соціальний реалізм Золя ставновим віянням в епоху надмірно-го індивідуалізму і протиставивтворчість письменника творчостібагатьох його сучасників, що роз-глядали своїх персонажів окремовід суспільства.Романи Золя перекладені всімамовами; серед інших і його зна-менитий роман «Жерміналь»,«Пастка».Ці книги вийшли в світ у 1885.«Жерміналь» описує умови життяшахтарів та їх смертельно небез-печну роботу.Золя — автор, що створює яскраві,неповторні образи натовпу, особли-во виразно автор описує натовп,який рухається, у всій розмаїтостійого одягу, стосунків, облич.Vocabulairecrier au scandale — підніматигаласun contemporain, -ne —сучасник, -цяle germinal — жерміналь(7-й місяць республіканськогокалендаря) в 1789—1793 рр. 350Personnes illustres de la France •• Albert CamusL’auteur de "l’Etranger" avait em-pruntй aux romanciers amйricainsde l’entre-deux-guerres (en particu-іієг а Hemmgway) la techmque de"dйcrire un homme sans conscien-ce apparente".Fils d’un ouvrier agricole, AlbertCamus est nй en Algйrie en 1913.Son pиre a йtй tuй pendant laguerre de 1914.Albert est restй avec sa mиre dansun pauvre appartement d’Alger.Il a commencй а travailler trиs tфt.Malgrй la pauvretй il a rйussi а fai-re ses йtudes de philosophie quin’йtaient interrompues que par letuberculose.Passionnй par le thйвtre Camusa fondй le Thйвtre de Travail.Ce thйвtre est devenu plus tardThйвtre de l’Equipe.Pendant plusieurs annйes il a tra-vaillй comme journaliste, d’abordа Alger, puis а Paris.En 1940 іі a voulu s’engager dansl’armйe, mais il n’a pas rйussiа cause de santй.Il ne pouvait pas rester passif.Camus tenait une place importantedans la Rйsistance.Ses premieres њuvres n’ont pasconnus de succиs.La gloire est venue а Camusaprиs avoir publiй "L’Etranger","La Peste".• Альбер КамюАвтор книги «Сторонній» запо-зичив техніку «неусвідомленогоопису людини» в американськихроманістів міжвоєнного періоду(зокрема в Хемінгуея).Альбер Камю, син селянина, на-родився в Алжірі в 1913 році.Його батько був убитий на війні1914 року.Альбер залишився вдвох з ма-мою, вони жили в бідній квартирів місті Алжирі.Він рано почав працювати.Незважаючи на бідність, йомувдалося вивчати філософію, алетуберкульоз перервав його за-няття.Камю, захоплений театральниммистецтвом, створив Робітничийтеатр.Пізніше він став Театром одно-думців.Кілька років він працював журна-лістом, спочатку в Алжирі, потіму Парижі.У 1940 році він хотів записати-ся добровольцем в армію, але непройшов за станом здоров’я.Він не міг залишатисябайдужим.Камю брав активну участь у ді-яльності Опору.Перші твори не принесли пись-менникові популярності.Слава прийшла до Камю піс-ля того, як були опубліковані«Сторонній» і «Чума». emprunter — запозичуватиun entre-deux guerres —міжвоєнний періодun ouvrier agricole — сільськийробітник; селянинrester — зостатисяmalgrй — незважаючиune йquipe — команда, зміна,бригада, однодумці• Видатні люди Франції351Dans "La Peste" Camus imaginequ’une йpidйmie de peste s’est ab-batue sur la ville d’Oran.La peste est le personnage quisymbolise l’occupation allemandeet le combat de l’homme contre unmal rйel.En 1957 il a obtenu le prix Nobel.L’idйe gйnйrale des livres deCamus c’est une absurde nйe dela confrontation de l’homme et dumonde.Dans ses essais il oppose souventl’art а la vie rйelle.У «Чумі» фантазія Камю описуєепідемію цієї страшної хвороби,що звалилася на містоОран.«Чума» — це алегорія, який на-гадує про німецьку окупацію і бо-ротьбу людини з реальним злом.У 1957 році письменник одержавНобелівську премію.Основна думка творів Камю — цеабсурд, що випливає із проти-ставленням людини і світу.У своїх есе він часто протистав-ляє мистецтво і реальнежиття.Vocabulaireengager (s’) — вступити,пристати, приєднатисяla Rйsistance — рух Опоруфашистам (у Франції)abbatre (s’) — звалитисяla peste — чумаune absurde — дурістьDiscussion Qu’est-ce que Camus a empruntй а Hemingway? Qu’est-ce qu’il faisait en Algйrie? De quoi s’agit-il dans la "Peste"? En quelle annйe a-t-il obtenu le Prix Nobel? Quelle йtait l’idйe gйnйrale de ses oeuvres? • La vie et les њuvres deGustave FlaubertGustave Flaubert est nй en 1821а Rouen dans la famille du docteurAchille Flaubert.Son pиre йtait chirurgien.• Життя і творчістьГюстава ФлобераГюстав Флобер народивсяв 1821 році в Руані у родині док-тора Ахілла Флобера.Його батько був хірургом. 352Personnes illustres de la France •Dиs son enfance Gustave s’intйres-sait au mйtier de son pиre.Il gardait un grand respect pourson pиre pendant toute sa vie.Flaubert a commencй а йcriretrиs tфt.A neuf ans il composait dйjа desproverbes.Il йcrivait tout le temps.Mais selon la volontй de son pиre,il a dы commencer ses йtudes dedroit.A la fin de l’annйe 1843 il est tom-bй gravement malade.Sa maladie et puis la mort de sonpиre l’ont fait rentrer а la maison.Il a beaucoup voyagй et aprиs l’unde ses voyages est apparu le ro-man "Madame Bovary".Sa publication en 1856 йtait ungrand succиs.Puis l’йcrivain a commencй le tra-vail sur "Salammbф".Aprиs l’avoir terminй il йbauche leplan de nouveau roman "l’Educationsentimentale".Il ne l’a pas terminй qu’en 1869.Ce roman est devenu trиs cйlиbre.Flaubert essayait toujours d’йcrireune њuvre parfaitement imperson-nelle.Pour l’йcrivain l’unique mission del’artiste est de crйer de la beautй.Il disait: "Il faut partir du rйalismepour aller jusqu’а la beautй".З дитячих років Гюстав цікавивсяроботою свого батька.Через усе життя він проніс по-чуття глибокої поваги до нього.Флобер рано почав писати.У дев’ять років він уже складавприслів’я.Він писав завжди.Але Гюстав повинен був підкори-тися волі батька і піти навчатисяна юридичний факультет.Наприкінці 1843 року він серйоз-но занедужав.Його хвороба, а потім і смертьбатька змусили його повернутисядодому.Він багато подорожував, і післяоднієї з подорожей з’явився ро-ман «Мадам Боварі».Його публікація в 1856 році булавеликим успіхом.Потім він почав роботу над«Саламбо».Закінчивши твір, він у загальнихрисах накреслив план нового ро-ману «Виховання почуттів».Закінчив він його тількив 1869 році.Цей роман став дуже відомим.Флобер завжди намагався писатив цілком знеособленій формі.На думку письменника, єдинимзавданням творчого генія є ство-рення краси.Він говорив: «Слід відштовхнути-ся від реалізму, щоб прийти докраси». un proverbe — прислів’яselon — згідноtomber — впастиtomber malade — захворітиgravement — серйозноfaire rentrer — змуситиповернутисяDiscussion Quand et oщ est nй Gustave Flaubert? A quel вge a-t-il commencй а йcrire des proverbes? Pourquoi Flaubert a dы faire les йtudes de droit? Quand a apparu son premier roman? Comment йtait sa correspondance? • Видатні люди Франції353Aprиs la mort de Flaubert en 1880on a publiй ses њuvres inйdites etson йnorme correspondance.Ses lettres а George Sand, а Tour-guйniev et plusieurs autres sont depetites chefs-d’њuvre de pensйe etde style.Після смерті Флобера в 1880 роцібули опубліковані його незаверше-ні твори і величезне листування.Його листи до Жорж Санд,Тургенєва та багатьох іншихє шедеврами думки й стилю.Vocabulaireйbaucher — накидати;накреслити, позначитиimpersonnel, -le —знеособлений, -аinйdit, -e — недрукований, -а• George Sand — femme-йcrivainLe vrai nom de George Sand йtaitAurore Dupin.Elle est nйe а Paris en 1804.Son pиre йtait l’officier de l’armйe deNapolйon et sa mиre йtait danseuse.En 1808 le pиre d’Aurore est mort.La mиre et Aurore se sont instal-lйes а Paris.Jusqu’а 1820 la petite fille est res-tйe dans le couvent oщ elle a reзuune formation sommaire.En 1831 elle a dйcidй de s’installerа Paris.• Жорж Санд — жінка-письменникСправжнє ім’я Жорж Санд —Аврора Дюпен.Вона народилася в Парижіу 1804 році.її батько був офіцером арміїНаполеона, а мати — танцівницею.У 1808 році батько Аврорипомер.Мати з донькою оселилися в Па-рижі.До 1820 року дівчинка перебува-ла в монастирі, де вона отрималазагальну освіту.У 1831 році вона вирішила зновуоселитися в Парижі. 354Personnes illustres de la France •Aurore travaillait pour des journauxet des revues.Ce temps-lа elle a publiй ses pre-miиres nouvelles.Elle a fait paraоtre le roman "leRose et la Blanche" qui йtait signйpar le nom Jules Sand.En 1832 elle a signй le roman"Indiana" par son pseudonymeGeorge Sand."Indiana" avait un trиs grand suc-cиs.George Sand devenait de plus enplus cйlиbre d’une annйe а l’autre."Valentine" a йtй йcrit en 1832,"LйNa" — en 1833, "Jacques" en1834 et encore beaucoup d’autres.Les conflits de ses hйros se dйrou-lent dans la sphиre morale et psy-chologique.Dans son roman "Compagnon dutour de France" qui a vu le grandjour en 1840 George Sand dйcrit letravail manuel, la vie d’un hommedu peuple qui malgrй son existancedure s’йlиve а la vie de l’esprit.A la fin des annйes 30, GeorgeSand a activement aidй les йcri-vains prolйtaires.Les annйes 40—50 йtaient nchesen publications.Le roman "La Mare au diable" aйtй pubNй en 1846.En 1848 "Franзois le Champi",en 1849 "la Petite Fadette" estapparu et en 1853 "Les Maоtres-sonneurs".Аврора працює журналістом га-зет і журналів.У цей період побачили світ їїперші новели.Вона написала роман «Розі Бланш», який підписала ім’ямЖюль Санд.У 1832 році під її новим псевдо-німом Жорж Санд виходить ро-ман «Індіана».Він став дуже популярним.Щорічно росте слава Жорж Санд.Книга «Валентина» була написа-на в 1832 році, «Лелія» — у 1833,«Жак» у 1834, було написано та-кож багато інших книг.Автор розглядає конфлікт героїву моральній і психологічній сферіжиття.У своєму романі «Попутник у по-дорожі Францією», що вийшовв 1840 році, Жорж Санд описуєручну працю, життя простої лю-дини, яка незважаючи на тяжкіумови існування, розвиваєтьсядуховно.Наприкінці 30 років Жорж Сандактивно допомагала письменни-кам-пролетарям.40—50-ті роки були багаті на пу-блікації.Роман «Чортове болото» бувопублікований у 1846 році.У 1848 з’явився роман «Франсуа-знайда», у 1849 з-під пера пись-менниці вийшла «МаленькаФадетта», а в 1853 році «Хазяї-дзвонарі». jusqu’а — доdйcider — вирішуватиde plus en plus — все більшеі більшеun conflit — конфлікт, сварка,незгода, протиріччяla vie de l’esprit — духовнежиттяDiscussion Quel est le vrai nom de George Sand? Oщ a-t-elle passй son enfance? Quel йtait son premier roman? Dans quelle sphиre se dйroulent des conflits de ses hйros? Qui йtaient les principaux personnages de ses romans? • Видатні люди Франції355Les principaux personnages de ces Головні герої цих романів — чис-romans sont purs, courageux, sa-ges, gйnйreux.Ils traversent toute sorte d’йpreu-ves, et les lecteurs suivent leursaventures avec sympathie.ті, відважні, мудрі, великодушнілюди.Вони зазнають всіляких ви-пробувань, а читачі з великоюсимпатією стежать за їхніми при-годами.Vocabulaireun sonneur — дзвонарgйnйreux, -euse —великодушний, -аune sympathie — симпатія,прихильність• Andrй Maurois(Emile Herzog)Andrй Maurois (1885—1967) estl’un des йcrivains les plus lus et lesplus connus en France et par lemonde.Il est nй en 1885.Pendant la Premiиre Guerre mon-diale Maurois est agent de liaisonauprиs de l’armйe anglaise.Ce sont ses contacts avec les offi-ciers britanniques qui lui fournirontl’idйe de son premier livre."Les Silences du colonel Bramble"(1918), est d’un humour fin et d’unelangue parfaite.• Андре Моруа(Еміль Ерзог)Андре Моруа (1885—1967)є одним із письменників, що най-більше читаються, та найвідомі-ший письменник Франціїта світу.Він народився в 1885 році.Під час Першої світової війниМоруа — зв’язковий в англійськійармії.Його відносини з британськимиофіцерами дадуть ідею виникнен-ню його першої книжки.«Мовчазний полковник Брамбль»(1918) являє собою тонкий гуморі чудову мову. 356Personnes illustres de la France •Le succиs de ce livre va dйcider lacarriиre de son auteur: Maurois sefait йcrivain, et а partir de 1919 llpublie plusieurs romans: "Les dis-cours du docteur O’Grandy" (1922),"Bernard Quesnay" (1926), "Climats"(1928), "Le cercle de la famille"(1932), "La Terre promise" (1945).A cфtй de sa production romanesqueMaurois a йcrit plusieurs nouvelles,des essais, l’histoire de l’Angleter-re (1930) et des Etats-Unis (1943),l’histoire de la France (1952).Mais parmi tous ses ouvrages lagloire et la valeur sont attachйesа ses romans biographiqes: "Byron"(1930), "Tourguйniev" (1931), "Liliaou la vie de George Sand" (1952),"Olympio ou la vie de V. Hugo"(1954), "Les trois Dumas" (1957) etd’autres.Andrй Maurois a йtй йlu а l’Acadй-mie franзaise en 1938.Pendant la Seconde Guerre mon-diale il est attachй а l’armйe fran-зaise.A. Maurois est un grand psycholo-gue et fin observateur.Успіх цієї книжки вирішить по-дальшу кар’єру її автора: Моруастає письменником, і починаю-чи з 1919 року він публікує ба-гато романів: «Балакучий докторО’Гренді» (1922), «Бернар Кесне»(1926), «Мінливості кохання»(1928), «Сімейне коло» (1932),«Обітована земля» (1945).Поряд з романтичними твора-ми Моруа написав багато новел,нарисів, історію Англії (1930) таСполучених Штатів Америки (1943),Історію Франції (1952).Але серед усіх його творів сла-ва й значення належать його біо-графічним романам: «Байрон»(1930), «Тургенєв» (1931), «Лілія,або життя Жорж Санд» (1952),«Олімпіо, або життя В. Гюго»(1954), «Три Дюма» (1958) та інші.В 1938 р. Андре Моруа був обра-ний до Французької академії.Під час Другої світової війни вінпризивається до Французькоїармії.Андре Моруа — великий психологі тонкий спостерігач.Vocabulaireun agent de liaison — кtre attachй — входити дозв’язковий складуun contact — відносина un fin observateur — тонкийfournir qch — надати, надихнути спостерігачse faire — ставати, зробитисяDiscussion Quel est le vrai nom d’Andrй Maurois? Qu’est-ce qu’il faisait pendant la Premiиre guerre mondiale? Comment se prйsente "Les silences du colonel Bramble"? Avez-vous lu des nouvelles d’Andrй Maurois? Est-ce qu’elles ressemblent а celles d’O’Henry? Auxquelles de ses њuvres sont attachйes la gloire et la valeur? • Видатні люди Франції357• StendhalStendhal (son vrai nom йtait HenriBeyle) est nй en 1783 а Grenoble.Sa mиre йtait morte quand il йtaittrиs jeune.Son enfance йtait malheureuse.En 1794 son pиre a йtй emprison-nй, Henri est venu chez son oncle.Il йtait attirй par la philosophie du18 siиcle.Son auteur prйfйrй йtait Voltaire.Il a commencй а йtudier les mathй-matiques et se prйparer а l’EcolePolytechnique.Il est venu а Paris pour y entrermais ses projets ont changй etil s’est engagй dans l’armйe deNapolйon.Quand il йtait en Italie il a comprisque l’armйe n’йtait pas sa vocation.Henri l’a quittйe en 1802.Puis en 1806 il a voulu reprendreson service militaire pour participerа la campagne et il est devenu letemoin de la dйfaite de Napolйonen Russie.Aprиs la chute de NapolйonSthendal est allй en Italie.A Milan il a йcrit les travaux sur lamusique et la peinture.Il a beaucoup voyagй.En 1817 il a donnй sa premiиreњuvre "Rome, Naples et Florence"qu’il a signй du nom de Stendhal.• СтендальСтендаль (справжнє ім’я яко-го Анрі Марі Бейль) народивсяв 1783 році в Греноблі.Його мати померла, коли він бувще зовсім малий.Дитинство хлопчика було нещас-ливим.У 1794 році його батька заточилиу в’язницю, а Анрі переїхав житидо свого дядька.Йому дуже подобалася філосо-фія 18 століття.Улюбленим автором був Вольтер.Анрі почав вивчати математикуі готуватися до навчання у Вищійполітехнічній школі.Він приїхав у Париж, щоб тудивступити, але його плани зміни-лися, і він пішов добровольцемв армію Наполеона.Коли Анрі був в Італії, то зро-зумів, що армія не його покли-кання.Він пішов з неї в 1802 році.Потім у 1806 році він знову захо-пився військовою справою і бравучасть у походах Наполеона,і став свідком його поразкив Росії.Після скинення НаполеонаСтендаль їде до Італії.У Мілані він пише роботи про му-зику й живопис.Він багато подорожує.У 1817 році народилася його пер-ша книга «Рим, Неаполь і Фло-ренція», яку він підписує ім’ямСтендаль. 358Personnes illustres de la France •En 1830 il est revenu а Paris eta publiй son premier chef-d’њuvre"Le Rouge et le Noir".Ce roman est une critique de lasociйtй franзaise, de sa laideur, deses ambitions.Les њuvres les plus connues deStendhal sont: "Le Rouge et leNoir" et "Chartreuse de Parme".Ce dernier a йtй publiй en 1839.C’est l’histoire de la vie du futurpape italien.Mort en 1842, Stendhal a ^ssй denombreuses њuvres inachevйes quiont йtй publiйes aprиs sa mort.On disait de Stendhal: "…le mй-lange de dandy, d’officier, d’artiste,d’homme de monde, de penseuroriginal, d’humoriste, de touriste,d’excentrique, d’ironique".У 1830 році він повернувся доПарижа й опублікував свій пер-ший шедевр «Червоне і чорне».Цей роман містить критику фран-цузького суспільства, його непо-добства й амбіції.Найвідоміші твори Стендаля це:«Червоне і чорне», «Пармськиймонастир».Останній роман був опублікова-ний у 1839 році.Це історія життя майбутнього іта-лійського папи.Стендаль залишив багато незакін-чених творів, що були опублікованівже після його смерті в 1842 році.Про Стендаля говорили: «…сумішденді, офіцера, художника, світ-ської людини, оригінального мис-лителя, гумориста, туриста, дива-ка і насмішника».Vocabulaireemprisonner — заточитиу в’язницюattirer — притягати,приваблюватиengager (s’) — вступити,приєднатисяune campagne — похід(військовий)une dйfaite — поразкаune chute — падінняsigner — підписуватиune laideur — неподобствоDiscussion Est-ce que Stendhal йtait orphйlin? Oщ voulait-il entrer? Oщ s’est-il engagй? Qu’est-ce qu’il faisait en Italie? En quelle annйe a-t-il pris le pseudonime Stendhal? Quel est son vrai nom? • Marcel AymйRomancier, nouvelliste, dramaturge,journaNste, Marcel Aymй (1902—1967) est un йcrivarn extraordmake.• Марсель ЕмеРоманіст, новеліст, драматург,журналіст Марсель Еме ( 1902—1967)— незвичайний письменник. • Видатні люди Франції359A la suite d’une grave maladie, lejeune homme a dы commencer lacarriиre d’un ingйnieur.Quand il avait vingt ans il est entrйdans une agence de presse.En 1925 il a fait ses dйbuts de ro-mancier avec "Brыlebois".Depuis ce temps-lа il s’est consa-crй entiиrement aux activitйs littй-raires.Mais le vrai succиs est venu aprиsla publication de la "Jument verte".Il pourra entiиrement vivre de saplume jusqu’а sa mort.Il a йcrit 2 essais, 17 romans, plu-sieurs dizaines de nouvelles, unedizaine de piиces de thйвtre et plusde 160 articles.Les romans et les nouvelles deMarcel Aymй offrent une imagedes mњurs assez complиte de laFrance.Il n’est pas thйoricien.Il connaоt mal la vie des ouvriersmais ses talents d’auteur s’йxercenten revanche pour dйcrire les pay-sans.Ce romancier rend а travers le motjuste l’atmosphиre propre а chacunedes couches de la bourgeoisie deson йpoque.Mais au cњur de ce rйalisme naоtparfois une forme personnelle defantastique, l’йcrivain adapte des lй-gendes.Через серйозну хворобу моло-да людина була змушена початикар’єру інженера.У віці двадцяти років він ула-штувався на роботу у видавничеагентство.У 1925 році відбувся йогодебют як романіста з книгою«Дрова що згоріли».З того часу він цілком присвятивсебе літературній діяльності.Але справжній успіх прийшов донього після публікації «Зеленоїкобили».До самої смерті він жив на гоно-рари від своїх книг.Він написав 2 есе, 17 романів,кілька десятків новел, десяток те-атральних п’єс і понад160 статей.Романи і новели Марселя Емепропонують читачам досить по-вний опис звичаїв Франції.Письменника не можна назватитеоретиком.Він погано знав життя робітни-ків, зате вся глибина його пись-менницького таланту виявляласяв описі життя селян.Цей романіст зміг через точнопідібране слово передати атмо-сферу, характерну для того чиіншого прошарку буржуазного су-спільства того часу.Але іноді крізь цей реалізмпростежується авторська лініяфантастичного сюжету,в основу якого були покладенілегенди. entiиrement — цілкомoffrir — пропонувати; даруватиexercer (s’) — виявлятисяen revanche — зате, натомістьune couche — прошарокDiscussion Pourquoi peut-on dire que Marcel Aymй est un йcrivainextraordinaire? Comment a-t-il dйbutй en lettres? Combien d’њuvres a-t-il йcrit? Qu’est-ce que ses oeuvres offrent aux lecteurs? Contre quoi lutte sa plume acide? 360Personnes illustres de la France •Parfois son imagination crйe sespropres histoires ("Les contes dechat perchй", "Le passe-muraille","Derriиre chez Martin").L’imagination, les rкves apparais-sent comme une issue dans cemonde trop oppressant.Marcel Aymй est d’abord un remar-quable conteur d’histoires.Il pratique l’humour sous des for-mes trиs diverses.Sa plume acide et ironique luttecontre l’йgoпsme, le snobisme, labкtise des gens.Іноді його уява створює своївласні історії («Розповіді кота надереві», «Той, що проходить крізьстіну», «За будинком Мартенів»).Уява, фантазії, мрії виникаютьу автора як втеча від пригніче-ності цього світу.Насамперед Марсель Еме — ви-датний оповідач історій.Його твори насичені гуморому різній формі.Його уїдливе й іронічне перо бо-реться з егоїзмом, снобізмомі людською дурістю.Vocabulaireextraordinaire — незвичайний, -а travers — черезune imagination — уява,фантазіяune issue — вихід (із якогосьстановища)acide — уїдливий, -а• Lйonard de VinciLйonard est nй en 1452 а Vinci, unebourgade de la rйgion de Florence.Fils de notaire, il ne reзoit pas uneformation intellectuelle trиs poussйe.Mais dиs l’вge de quatorze ans,il apprend la peinture auprиs d’unmaоtre florentin, Verrochio, puisil est appelй а Milan par le ducLudovic le More.• Леонардо да ВінчіЛеонардо народився в 1452 роців містечку Вінчі біля Флоренції.Син нотаріуса, він не одержавдосить високої освіти.Але з чотирнадцяти років він на-вчається живопису у флорентій-ського майстра Верроккйо, потімїде до Мілана на запрошення гер-цога Людовіка Лемора. • Видатні люди Франції361Pendant dix-sept ans, il sert tourа tour de peintre, d’architecte, d’or-ganisateur de fкtes, d’ingйnieur.Il poursuit des recherches en ana-tomie, en gйologie, en mathйmati-ques.Car pour lui, l’art n’est que le cou-ronnement de la science et de latechnique.Connu dйsormais dans toute l’Ita-lie, il travaille aussi а Florence etа Rome.Lйonard a exposй une vйritablethйorie de la peinture.Il a imaginй des fortifications, dessystиmes hydroliques.Ses carnets, publiйs longtempsaprиs sa mort nous conservent sesprojets de scaphandre, de parachu-te, de char, de machine а voler.En 1516, Franзois 1-er inviteLйonard de Vinci en France.Il apporte trois tableaux dont un est"La Joconde".Ce petit tableau (0,77 m de hauteursur 0,53 m de largeur) reprйsenteMona Lisa, "madame" (en floren-tin) Lisa, йpouse du riche florentinFrancesco Del Giocondo.L’artiste n’a pas livrй le tableaupeint vers 1506 (on ignore pour-quoi) et Franзois 1-er l’achиte.Le portrait a йtй exposй а Fontaine-bleau, Paris, Versailles, il est dйsor-mais au musйe du Louvre, protйgйpar une vitre а l’йpreuve de balles.Протягом сімнадцяти років вінпрацює то художником, то архі-тектором, то організатором свят-кувань, то інженером.І продовжує дослідження в галузіанатомії, геології, математики.Оскільки для нього мистецтвобуло тільки вінцем наукиі техніки.Відтепер він стає відомим у всійІталії, працює у Флоренціїй у Римі.Леонардо створив наукову теоріюживопису.Він винайшов оборонні спору-дження, гідравлічну систему.Його записники, опубліковані на-багато пізніше після його смерті,зберегли для нас креслення ска-фандра, парашута, танка, літаль-ного апарата.У 1516 році Франціск I запрошуєЛеонардо да Вінчі у Францію.Він привіз три картини, однієюз яких була «Джоконда».На цьому невеликому полот-ні (0,77 м заввишки і 0,53 м за-вширшки) зображена Мона Ліза,«Мадам» (флорентійськоюмовою), дружина багатогофлорентійця Франческо дельДжокондо.Майстер не віддав картину, напи-сану в 1506 році (невідомо чому),і Франціск I її купив.Портрет виставлявся у Фонтене -бло, Парижі, Версалі; відтепервін розташований в музеї Луврапід захистом куленепробивногоскла. Quand et oщ est nй Lйonard de Vinci? Auprиs de qui apprenait-il l’art de peinture? De qui servait-il pendant dix-sept ans? Pourquoi est-il venu en France? Oщ se trouve la tombe de Lйonard de Vinci? 362Personnes illustres de la France •Chaque annйe, des millions d’ad-mirateurs viennent mйditer devantle sourire йnigmatique et le regardmystйrieux de la jeune femme.Lйonard de Vinci est mort enFrance en 1519.Sa tombe se trouve dans son ma-noir Ceos-Luce.Щороку мільйони шанувальниківприходять помилуватися загад-ковою посмішкою і таємничим по-глядом молодої жінки.Помер Леонардо да Вінчі у Фран-ції в 1519 році.Його могила розташована в йогоневеличкому маєтку Кйо-Люсе.Vocabulaireune bourgade — містечкоun notaire — нотаріусpousser — штовхати; лізтивгору, зростатиauprиs de — біляservir а tour de — працюватито (тим), то (іншим)poursuivre — продовжуватиcar — оскількиdйsormais — відтеперune йpouse — дружинаexposer — виставлятиlivrer — віддаватиon ignore pourquoi — невідомочомуDiscussion1.• Eugиne Delacroix —peintre franзais duromantismeDelacroix est nй en 1798 dans unefamille aisйe.Son pиre йtait haut fonctionnaire del’Empire.Pourtant, а peine ses йtudes termi-nйes, il se trouve orphelin de pиreet de mиre.Il doit alors songer а travailler pourvivre.Il dessine des caricatures pour despйriodiques.Son premier tableau йtait "Dante etVirgile aux Enfers" qu’il exposa auSalon en 1882.• Ежен Делакруа —французький художникромантизмуДелакруа народився в 1798 роців заможній родині.Його батько був високим чинов-ником імперії.Однак, ледве закінчивши навчан-ня, він стає сиротою, цілковитимсиротою.Тоді він повинен був думати пророботу, щоб жити.Він малює карикатури для періо-дичних видань.Його перша картина була «Дантета Вергілій у пеклі», яку він виста-вив у Салоні живопису в 1882 році. • Видатні люди Франції363Quel succиs!C’est а partir de ce jour-lа que sonnom fut connu.En 1830 il est devenu chef de filede la jeune gйnйration de peintres.Delacroix est en peinture ce qu’estVictor Hugo en littйrature.Ce coloriste mena la lutte de lacouleur contre le noir, et du volumecontre la ligne, liait aussi cette lutteа celle de la libertй contre l’autocra-te arbitraire.Ses њuvres connues sont "Le mas-sacre de Scio", "La Grиce expireа Missolongi", "La libertй guidant lepeuple", "Les femmes d’Algero dansleur appartement", "La chasse aulion" et d’autres.A prйsent nous admirons ces ta-bleaux.Outre son йnorme talent de peintreil йtait encore douй pour la musi-que et la littйrature.C’est un penseur profond, un pein-tre admirable.Il йtait membre de la Commune deParis.Який успіх!Починаючи з цього дня його ім’ястало відомим.У 1830 році він став ватажкоммолодого покоління художників.Делакруа в живопису те саме, щой Віктор Гюго в літературі.Цей колорист вів боротьбу кольо-ру з чорнотою, об’єму проти лі-нії, об’єднував також цю бороть-бу з боротьбою за свободу протипозазаконного самодержавства.Його відомі твори: «Різанина наХіосі», «Греція помирає в Міссо-лоні», «Свобода, що веде на-род», «Алжирські жінки вдома»,«Охота на левів» та ін.Зараз ми захоплюємося цимикартинами.Крім того, що він мав величезнийталант художника, він був обда-рованим і схильним до музикита літератури.Це глибокий мислитель, чудовийхудожник.Він був учасником ПаризькоїКомуни.Vocabulaireaisй, -e — заможний, -а;зручний, -аpourtant — однака peine — ледвеsonger — думати;роздумуватиun pйriodique — періодичневиданняune gйnйration — поколінняarbitraire — позазаконний, -аun massacre — різанинаdouй, -e — обдарований, -аDiscussion Dans quelle famille Eugиne est-il nй? Qu’est-ce qui s’est passй dans son adolescence? Comment s’appelait son premier tableau? Comment compare-t-on Delacroix et Hugo? Quelles sont ses њuvres connues? 364Personnes illustres de la France •• Gustave Courbet —peintre franзais durйalismeGustave Courbet (1819—1877) estnй а Ornans.Il йtait le petit-fils d’un revolutionnai-re de 1793.Sa jeunesse s’йcoulait sous Louis-Philippe, pendant le dйveloppementde la classe bourgeoise.Se heurtant а des difficultйs il de-vait lutter pour gagner sa vie.A l’вge de vingt ans il a dйcidйd’apprendre а peindre lui-mкmeen copiant Rembrandt, Van Dycket Vйlasquez, sans entrer dans unatelier.Il disait: "Pour bien faire de l’art vi-vant il ne faut pas seulement кtreun peintre, mais encore un hom-me".Il йcrivait sa vie dans les magnifi-ques autoportraits tels que "Courbetau chien noir", "L’homme blessй","L’homme а la ceinture de cuir","L’homme а la pipe".Courbet ressemble а ses "Lutteurs".Quelques amis le soutenaient carils comprenaient et savaient queCourbet йtait en train de purifierl’art de son temps de tous les men-songes de l’acadйmisme.Fils d’un paysan, il devient membrede la Commune de Paris.Les tableaux connus sont: "LaFileuse", "Les casseurs de pier-re", "L’enterrement d’Ornans", ”LaRemise des chevreuils”.Il йtait un artiste libre.• Гюстав Курбе —французький художникреалізмуГюстав Курбе (1819—1877) наро-дився в Орнані.Він був онуком революціонера1793 року.Його юність проходила в часиправління короля Луї-Філіппа тарозвитку буржуазного класу.Він повинен був боротися, заро-бляючи собі на життя, стикаю-чись із труднощами.У віці 20 років він вирішив на-вчитися малювати самостій-но, без майстерні, змальовую-чи Рембрандта, Ван Дейка таВеласкеса.Він казав: «Щоб добре займати-ся живим мистецтвом, треба бутине тільки художником, але щей людиною».Він описав своє життя у чудовихавтопортретах, таких як «Курбез чорним собакою», «Пораненалюдина», «Людина зі шкірянимпаском», «Людина з люлькою».Курбе схожий на своїх «Борців».Деякі друзі його підтримували,оскільки розуміли й знали, щоКурбе був готовий очистити мис-тецтво свого часу від усієї брехніакадемізму.Син селянина, він стає учасни-ком Паризької Комуни.Відомі картини: «Прядильниця»,«Дробильники каміння», «Похоронв Орнані», «Хащі косуль».Він був вільним художником. • Видатні люди Франції365Il voulait faire de l’art vivant.Courbet a passй ses derniиres an-nйes de la vie en Suisse.Il йtait vraiment un grand peintre.Він хотів займатися живим мис-тецтвом.Курбе провів свої останні рокив Швейцарії.Він був справді великим худож-ником.Vocabulaireun petit-fils — онукйcouler (s’) — проходитиheurter (se) а — стикатися з—gagner la vie — заробляти нажиттяune pipe — люлька (для тютюну)кtre en train de — бути якраздо—purifier — очищатиun mensonge — брехняDiscussion A quelle йpoque vivait Gustave Courbet? Qui йtait-il d’origine? Comment a-t-il appris а peindre? Au quel courant de l’art appartenait-il? Dans quels travaux a-t-il dessinй sa vie? • Jean-Franзois Millet —peintre franзais durйalismeMillet est nй en 1814 а Grйvilleprиs de Cherbourg.A partir de 1837 il habitait Paris.Il йtait l’apprenti de Delaroche —auteur des tableaux rйligieux et decompositions d’histoire.J.-Fr. Millet un des plus grandspeintres franзais de la viepaysanne.La grandeur de Millet est dansl’ampleur noble de ses personnagesdans l’austиre tendresse de sonstyle.Sa jeunesse s’йcoule sousLouis-Philippe, le roi bourgeois,pendant le dйveloppement de laclasse.• Жан-Франсуа Мілле —французький художникреалізмуМілле народився в 1814 роців Гревілі поблизу Шербурга.З 1837 року він жив у Парижі.Він був учнем Делароша — авто-ра релігійних картин та історич-них композицій.Ж.-Ф. Мілле був одним із найвідо-міших французьких художників,котрий описував селянське життя.Величність Мілле у благороднійшироті його персонажів, у суворійніжності його стилю.Його юність проходила в часиправління короля Луї-Філіппа тарозвитку буржуазії. un apprenti — учень (у майстра)une grandeur — велич,величністьune ampleur — широтаnoble — шляхетний, -а;благородний, -аDiscussion L’apprenti de quel peintre connu a йtй J.-F. Millet? Sur quoi se base la grandeur de Millet? Quelles scиnes peignait J-F Millet? C’йtait un homme avare? Est-il mort trиs riche? 366Personnes illustres de la France •A Paris il cherche sa vraie voca-tion.Sur son tableau "Les Glaneuses" ilpeint les scиnes champиtres d’uneйmotion et d’une sincйritй.C’est le moment oщ il s’installeа Barbizon.Il sacrifiait ses interкts matйrielsа ses convictions.Ses њuvres cйlиbres sont"Glaneuses", "Angelus", "Les char-bonniиres", "Les meules", d’autres.J.-F. Millet peint les scиnes de lavie paysanne, les paysages et lesportraits.Ses њuvres lui ont apportй ungrand succиs.Il est mort en 1875 а Ba^zon dansla pauvretй.У Парижі він шукає справжньогопокликання.У своїй картині «Збиральниці ко-лосся» він змальовує сільськісцени з хвилюванням та щирістю.У цей час він оселяється в Бар-бізоні.Він жертвував своїми матеріаль-ними інтересами своїм переко-нанням.Його знамениті твори: «Зби-ральниці колосся», «Анжелюс»,«Вугільщики», «Скирди» та інші.Ж.-Ф. Мілле змальовує сцени се-лянського життя, пейзажі та пор-трети.Його твори принесли йому вели-чезний успіх.Він помер у 1875 році в бідностів Барбізоні.Vocabulaireaustиre — суворий, -аune tendresse — ніжністьsacrifier — жертвуватиune conviction — переконанняune pauvretй — бідність• Paul CйzannePaul Cйzanne est nй en 1839, enAix-en-Provence.De 1852 а 1858 Paul reзort une so-lide formation humaniste au collиgede Bourbon d’Aix.• Поль СезаннПоль Сезанн народився в 1839 ро-ці в місті Екс-ан-Прованс.У 1852—1858 роках Поль одер-жує добру гуманітарну освітув колежі Бурбон у Ексе. • Видатні люди Франції367Emile Zola y devient son ami.Ensemble ils font de longues pro-menades agitйes de rкves et dediscussions.En 1858, Cйzanne entre а la facul-tй de droit.Son pиre, banquier, voudrait assu-rer а son fils un avenir dйnuй deprйoccupations financiиres.Mais Paul s’intйresse а la peinture.En 1861, Cйzanne rencontrePissarro qui jouera plus tard unrфle dйterminant dans son йvolution.En 1872 il vient travailler а Pontoi-se auprиs de Pissarro et s’engagedans une voie toute nouvelle.Peu а peu il commence а кtreconnu.Ambroise Vollard, marchand de ta-bleaux, fait une grande expositionde Cйzanne.Il est reconnu comme un grandpeintre.Mais le 22 octobre 1906, il meurt.Aujourd’hui, tous les musйes dumonde cherchent а avoir des ta-bleaux de Cйzanne.Il est un des peintres les plus"chers" du monde.Ses њuvres coыtent des millionsd’euros.Il appartenait а l’йcole impressio-niste.Citons son ”Estaque”-tableau im-pressif.Там він подружився з ЕмілемЗоля.Мріючи і сперечаючись, вони по-довгу гуляють разом.У 1858 році Сезанн вступає наюридичний факультет.Його батько, банкір, мріє про те,щоб його син не зазнававу майбутньому фінансових проб-лем.Але Поль цікавиться живописом.У 1861 році Сезанн зустрічаєПіссарро, який відіграє пізнішевизначальну роль у йогорозвитку.У 1872 році він їде працюватив Понтуаз до Піссарро, де почи-нається новий для нього шлях.Поступово він стає відомим.Амбруаз Воллар, торговець кар-тинами, організував велику ви-ставку картин Сезанна.Він був визнаний великим худож-ником.Але 22 жовтня 1906 року вінпомер.Сьогодні всі музеї світу намага-ються придбати картини Сезанна.Він один із найбільш «дорогих»художників світу.Його картини коштують мільйониєвро.Він належав до імпресіоністськоїшколи.Назвемо його «Естак» — вража-ючу картину. 368Personnes illustres de la France •Vocabulairedevenir — стати; ставатиdйnuer — позбавлятиune formation humaniste — une prйoccupation — турбота,гуманітарна освіта клопітagiter — хвилювати; бентежитиune voie — шлях, путьassurer — забезпечуватиune impression — враженняDiscussion A quelle йcole de beaux-arts appartient Paul Cйzanne? Quelle formation a reзu Paul? Qui est devenu son ami au collиge? Avec qui travaillait Paul depuis 1872? Combien coыtent les њuvres de Paul Cйzanne aujourd’hui? • L’impressionnismeLa premiиre des huit expositionsdes impressionnistes a eu lieule 15 avril 1874, boulevard desCapucins, а Paris.Y prйsentaient des њuvres: ClaudeMonet, Auguste Renoir, CamillePissarro, Edgar Degas, AlfredSisley, Berthe Morizot, ArmandGuillaumin, Paul Cйzanne.Tous ces peintres appartenaientа la mкme gйnйration.Monet avait vu le jour en 1840,Pissarro en 1830, Degas en 1834,Sisley et Cйzanne en 1839.On pouvait y voir la toile deClaude Monet "Impression, soleillevant".Il y eu un scandale.Avec sarcasme le journaliste Leroya qualifiй ces peintres comme desimpressionnistes.Ce qualificatif йtait acceptй par lespeintres.Parmi les tableaux rйunis figuraientdes њuvres qui, aujourd’hui, sontconsidйrйes comme йmerveillantes.• імпресіонізмПерша з восьми виставок імпресі-оністів відбулася 15 квітня1874 року на бульварі Капуциніву Парижі.Там свої твори представили КлодМоне, Огюст Ренуар, КамільПіссарро, Едгар Дега, АльфредСіслей, Берта Морізо, АрмандГійомен, Поль Сезанн.Усі ці художники належали до од-ного покоління.Моне народився в 1840 році,Піссарро в 1830, Дега в 1834,Сіслей і Сезанн у 1839 році.На виставці була картина КлодаМоне «Враження, схід сонця».Мало місце обурення.Уїдливо журналіст Лерой назвавхудожників імпресіоністами.Це визначення було прийняте ху-дожниками.Серед виставлених картин булиполотна, що сьогодні вважаютьсячудовими. prйsenter — представити,виставитиappartenir — належатиavoir vu le jour en. —народитисяune toile — полотно, картинаDiscussion Qu’est-ce que c’est que l’impressionisme? Quels peintres appartiennent а cette йcole? Quelle technique de peinture adoptent ces peintres? De quelle faзon travaillent-ils? Pourquoi l’influence de l’impressionnisme est-elle considйrable? • Видатні люди Франції369Pour traduire les reflets de la lumiиredans l’eau, les feuillages bruissants,les toilettes fйminines, les peintresadoptent la division du ton.Les grises et les brunes nuancesde transition sont remplacй par destons purs contrastйs.Les peintres travaillent en plein air.Ils appliquent la division du ton auxpaysages, aux arbres, aux maisons.L’influence de l’impressionisme йtaitconsidйrable.Il avait liberй la peinture de l’aca-dйmisme vielli et avait permis а sessuccesseurs toutes libertйs.Щоб передати відблиски світлау воді, шелест листя, жіночі туа-лети, художники застосували тех-ніку розподілу тону.Сірі й коричневі перехідні тонибули замінені чистими контраст-ними тонами.Художники працюють на природі.Вони застосовують цю технікудля зображення пейзажів, дереві будинків.Вплив імпресіонізму був значним.Він звільнив живопис від застарі-лого академізму і надав своїм по-слідовникам повну волю.Vocabulaireun scandale — обуренняconsidйrer — розглядатийmerveillant, -e — чудовий, -аune transition — перехідune influence — вплив• Aristide Maillol — sculpteurfranзais (1861—1944)Venu а Paris de son Roussillon na-tal, Maillol commenзa par кtrepeintre.Il dessina des cartons de tapisse-rie, exйcuta des cйramiques.Il garda toute sa vie l’amour dumйtier artisanal.• Арістід Майоль — французь-кий скульптор (1861—1944)Приїхавши до Парижа з рідногоРуссійона, Майоль розгортає своютворчу діяльність художника.Він малював ескізи килимів, ро-бив кераміку.Він все своє життя зберігав лю-бов до ремісничої професії. 370Personnes illustres de la France •La sculpture fut d’abord pour luiune occupation accessoire.Il tailla dans le bois avec son cou-teau des tкtes de bergers, exйcutaune statue de femme.Puis il alla en Grиce.Toute la vie il n’a pas cessй de cй-lйbrer la femme.Les statues connues sont"Pomone", "Vйnus au collier”, "LaPensйe latine", ”Ceux qui vinrent”.Ce sont des femmes nues qu’il re-prйsente et c’est par leur noblesseque ces femmes deviennent dessymboles.Comme les classiques il aimait lecalme, la stabilitй, l’йquilibre.Il cherchait une construction so-lide, enfermait des formes dans desschйmas simples.Maillol insiste sur les contours, sty-lise les volumes.Il unit les plans, donne а la pierrele poli de la chair.On a comparй ses њuvres auxњuvres grecques.Ses statues furent placйesen 1965 dans le Gardm desTuillries.Спочатку скульптура була длянього додатковим заняттям.Він вирізав у дереві ножем голо-ви пастухів, створив жіночустатую.Потім він поїхав до Греції.Все своє життя він не припинявоспівувати жінку.Його відомі статуї «Помона»,«Венера з намистом», «Латинськадумка», «Ті, що прийшли».Він представляє оголених жінок,які стають символами благород-ства.Як усі класики, він любив спокій,стабільність, рівновагу.Він шукав солідні конструкціїй замикав форми у прості схеми.Майоль наполягав на контури,стилізував об’єми.Він об’єднує риси, надає каменюгладкості плоті.Його твори порівнювали з грець-кими.Його скульптури були поставленів 1965 році в саду Тюїльрі.Vocabulaireun carton — ескіз, модель,лекалоune tapisserie — килимарствоaccessoire — додатковий, -аtailler — вирізати, обточуватиexйcuter — виконати, зробитиcesser — припинятиune noblesse — шляхетність,благородствоle calme — тиша, спокійenfermer — замикати; заточитиune chair — шкіра, плоть, тілоDiscussion Oщ naquit Aristide Maillol? Quel art pratiquait-t-il d’abord? • Видатні люди Франції371 Que lui donna son voyage en Grиce? Quelle maniиre de tailler est-elle propre а lui? A quoi compare-t-on ses њuvres? • Jean-Antoine Houdon(1741-1828)C’est un sculpteur franзais, qui na-quit en 1741 а Versailles.Cet amateur de visages eut unevocation forcйe.Il naquit sur les marches de l’Aca-dйmie, puisque son pиre йtaitconcierge а l’Ecole des ElиvesProtйgйs.A Rome, oщ il fut envoyй en find’йtudes, il passa les quatre annйesles plus laborieuses et plus fйcon-des de sa vie.Il s’y consacra а l’йtude de l’anato-mie.Comme rйsultat de cela son ouvra-ge "Ecorchй" fut placй dans toutesles acadйmies et йcoles.Revenu а Paris, il fut obligй dedonner les leзons а des amateursfranзais et йtrangers.La maniиre de Houdon est diffi-cile а dйfinir comme la nature elle-mкme.Ce rйaliste n’est pas un psychologue.Il n’interprиte rien.Il conservait la vйritй des formes.Il trouva ses triomphes dans lesbustes d’intellectuels et d’artistes.D’abord le trio illustre: "Diderot","Voltaire" et "Rousseau"."Rousseau" surtout constitue sonplus extraordinaire chef-d’њuvre.• Жан Антуан Гудон(1741-1828)Цей французький скульптор на-родився в 1741 році у Версалі.Цей аматор обличчя мав виму-шене покликання.Він народився на сходинках ака-демії, оскільки його батько бувшвейцаром у школі для учнів, якікористуються заступництвом.У Римі, куди він був посланийпісля закінчення навчання, вінпровів чотири найважчих та плід-них роки свого життя.Він там присвячує себе вивченнюанатомії.Завдяки цьому його твір«Оголений» був представленийу всіх академіях та школах.Повернувшись до Парижа, він по-винен був давати приватні урокифранцузьким та іноземним ама-торам.Важко визначити манеру Гудона,як саму природу.Цей реаліст не психолог.Він не витлумачує нічого.Він зберіг правдивість форм.Він знайшов свою славу в погруд-дях інтелектуалів і артистів.Тріо великих людей: «Дідро»,«Вольтер», «Руссо».Скульптура «Руссо» являє собоюнадзвичайний шедевр. un amateur — аматор,любительun concierge — швейцарune marche — сходинкаlaborieux, -euse — плідний, -аobliger — зобов’язувати,примушуватиDiscussion Pourquoi Jean-Antoine eut-il une vocation forcйe? Qu’est-ce qu’il йtudia а Rome? De quoi s’occupait-il aprиs son retour а Paris? Dans quoi trouva-t-il ses triomphes? Veuillez-vous nous prйsenter son trio illustre? 372Personnes illustres de la France •Rousseau avait de trиs petits yeuxperзants qui semblaient pйnйtrer etlire au fond de l’вme.Quant au "Voltaire", il (Houdon)l’avait saisi а Paris mкme, la veillede sa mort.C’йtait un sculpteur connu dans lemonde entier.Руссо мав маленькі пронизливіочі, котрі, здається, проймаютьі читають у глибині душі.Щодо скульптури «Вольтер», то він(Гудон) його відрізб’ярив з натурив Парижі перед його смертю.Це був відомий усьому світускульптор.Vocabulairedйfinir — визначатиinterprйter — тлумачити,перекладатиextraordinaire — надзвичайний,-аpйnйtrer — просякати, проймати• Claude-Achille Debussy —compositeurfranзaisClaude Debussy est nй le 22 aoыt1862 а Saint-Germain-en-Laye dansla famille du petit employй oщ lamusique n’йtait pas cultivйe.Dans cette famille il y avait quatreenfants: une fille et trois garзons.En 1865 la famille habitait Paris.En 1871 Claude se trouvait а Can-nes chez une sњur de sa mиre quilui fit donner les premiиres leзonsde piano par un vieux professeuritalien.• Клод-Ашіль Дебюссі —французькийкомпозиторКлод Дебюссі народився 22 серп-ня 1862 року в Сент-Жермен-ан-Ле у родині дрібного службовця,де не визнавалася музика.У цій родині було четверо ді-тей — дівчинка та троєхлопчиків.У 1865 р. родина жила в Парижі.У 1871 р. Клод знаходився в Кан-нах у сестри своєї матері, котрапримусила старого італійськоговчителя дати йому перші урокина піаніно. • Видатні люди Франції373Le deuxiиme professeur MmeMautй de Fleurville, йlиve deChopin, transmit а Claude lesmeilleures traditions de la tйchniquede Chopin.A dix ans il put se prйsenter auconcours d’entrйe du Conservatoirede Paris et fut admis dans la clas-se de solfиge.Il obtint beaucoup de prix.Il a voyagй en Suisse, en Italie,а Vienne et а Moscou.Deux influences extra-musicalescontribuиrent а orienter Debussy:celle de la poйsie symboliste et cel-le de la peinture impressioniste.Auteur des "Cinq poиmes deBaudelaire", l’њuvre de l’esprit fin,Debussy se tourne vers le pia-no et йcrit diverses piиces: "DeuxArabesques", "Petite Suite", "Danse","Ballade", "Valse romantique","Nocturne".A cause de la misиre, il йtait obli-gй de donner des leзons de piano,faire le travail de simple accompa-gnateur.Il йcrivit "Prйlude de l’Aprиs-midid’un Faune", "Les proses lyriques"et d’autres.C’йtait un gйnie!Il enrichit les accords.Il mourut а Paris le 2 mars 1918.Другий учитель, мадам Мотеде Флервіль, учениця Шопена,передала Клоду кращі традиціїтехніки Шопена.У десять років він з’явився навступному конкурсі в Паризькійконсерваторії та був прийнятийдо класу з сольфеджіо.Він отримав багато премій.Він подорожував до Швейцарії,Італії, Відня та до Москви.Два позамузичних впливи сприя-ли орієнтації Дебюссі: перший —символічна поезія, другий — імп-ресіоністський живопис.Автор «П’яти поем Бодлера» (ро-мансів на вірші Бодлера), тво-ру витонченого розуму, Дебюссіповертається до піаніно й пишерізноманітні п’єси: «Дві арабес-ки», «Маленьку сюїту», «Танок»,«Баладу», «Романтичний вальс»,«Ноктюрн».Через бідність він повинен бувдавати уроки піаніно й викону-вати роботу простого акомпані-атора.Він створив «Прелюдію після пів-дня Фауни», «Ліричні прози» таінші твори.Він був генієм!Він збагатив акорди.Він помер у Парижі 2 березня1918 року.Vocabulairecultiver — розвивати, une influence — впливпідтримувати, визнатиtourner (se) — повертатисяtransmettre — передаватиа cause de — через, з причини,le solfиge — сольфеджіо (муз)enrichir — збагачуватиobtenir — отримати 374Personnes illustres de la France •Discussion Est-ce qu’on cultivait la musique dans la famille de Claude? Cette famille йtait-elle nombreuse? Qui lui a donnй les premiиres leзons de musique? A quel вge fut-il admis au Conservatoire? Quelles influences contribuиrent а orienter Debussy? • Francis Poulenc est moncompositeur prйfйrй(1899—1963)Francis Poulenc est nй le 7 janvier1899 dans une famille musicale.Dиs l’вge de cinq ans le petitFrancis apprend le piano.Il s’intйresse а la musique deDebussy, Schubert, Stravinsky,Ricardo Vines.C’est l’enseignement de Vines quia fait de Poulenc le remarquablepianiste.Deux musiciens eurent une gran-de influence sur son њuvre etson dйveloppement: Eric Santie etGeorges Auric.L’anneй 1917 va lui apporter lesuccиs: il a fait "la Rhapsodie nи-gre" sur les paroles d’un nиgre deLibйria.Il compose "les Mouvements perpй-tuels", la sonate а quatre mains.Encore il compose la musique "LeDromadaire", "La Chиvre du Tibet","La Sauterelle", "Le Dauphin","L’Ecrevisse" et "La Carpe", ”Lavoix humaine”.Ces courtes mйlodies ont acquisune cйlйbritй.Ce sont des њuvres graves.• Франсіс Пуленк — мійулюблений композитор(1899—1963)Франсіс Пуленк народився7 січня 1899 року в родині музи-кантів.У віці п’яти років маленькийФрансіс навчається гри на піаніно.Він цікавиться музикою Дебюссі,Шуберта, Стравінського, РікардоВ’єнса.Школа В’єнса зробила з Пуленкачудового піаніста.Два музиканти мали великийвплив на його твори і розвиток:Ерік Санті та Жорж Орік.1917 рік принесе йому успіх: вінстворив «Негритянську рапсодію»на слова негра з Ліберії.Він створив «Вічний рух», сонатуна чотири руки.Ще він створив музичні ком-позиції «Одногорбий верб-люд», «Тібетська коза», «Коник»,«Дельфін», «Рак» та «Короп»,«Людський голос».Ці короткі мелодії стали відо-мими.Це серйозні твори. • Andrй-Marie Ampиre estle savant franзais (1775—1836)Andrй-Marie Ampиre, cйlиbre physi-cien et mathйmaticien franзais, na-quit а Lyon le 21 janvier 1775.Son pиre йtait nйgociant а Lyon.Son pиre a prкtй une grande atten-tion а l’йducation de son fils.Le jeune Ampиre sut bientфt lire etdйvora tous les livres qui lui tom-baient sous les mains.• Андре-Марі Ампер —французький учений(1775—1836)Андре-Марі Ампер — відомийфранцузький фізик та математик,народився в Ліоні 21 січня1775 року.Його батько був торговцему Ліоні.Його батько приділяв багато ува-ги вихованню сина.Молодий Ампер скоро навчивсячитати й поглинав усі книжки, щопопадали йому до рук.• Видатні люди Франції375J’aime ses њuvres parce qu’ellessont pleines de lyrisme intime etamoureux, de moquerie, de goыt dela ligne musicale claire et simple.A 47 ans Francis Poulenc est unmaоtre franзais.Mais le 30 janvier 1963, Poulencest brusquement emportй par unecrise cardiaque.Мені подобаються його твори,оскільки вони повні інтимногой любовного ліризму, посмішок,почуття музичної, світлої, простоїлінії.У 47 років Франсіс Пуленк —французький маестро.Але 30 січня 1963 року він рап-тово помирає від перенесеногосерцевого нападу.р, учитель,зненацька,— помертиVocabulaireun succиs — успіх un maоtre — метune parole — слово, мова маестроperpйtuel, -le — вічний, -а brusquement —une cйlйbritй — відомість раптовоgrave — серйозний, -а; кtre emportй, -eсуворий, -аDiscussion Dans quelle famille est nй Francis? A la musique desquels compositeurs s’intйressait-il? Quelle annйe lui a apportй le succиs? Quelles њuvres a composйes Francis? Pourquoi les aimez-vous? Quand et pourquoi Francis Poulenc est-il mort? un physicien — фізикun nйgociant — торговецьune attention — увагаdйvorer — поглинати,пожиратикtre en mesure — бутиспроможним, -оюprкter qch — приділяти;позичити, датиDiscussion Quand et oщ est nй Andrй-Marie Ampиre? Est-ce que son pиre fut-il indiffйrent а l’йducation du fils? Qu’est-ce qui йtait la principale lecture d’Andrй? 376Personnes illustres de la France •La principale lecture d’Ampйre futl’Encyclopйdie par ordre alphabйti-que.En 1793, а l’вge de 18 ans il йtaiten mesure d’etudier "La Mйcaniqueanalytique" de Lagrange.Ampиre l’йtudie а fond et en refitpresque tous les calculs.En 1799 il se maria а Julie Carron.Ensuite il devint professeur а l’Ecolecentrale а Bourg.Il йcrivit beaucoup de livres scienti-fiques (Ce sont "Considйrations ma-thйmatiques sur la thйorie du jeu","Recherches sur quelques points dela thйorie des fonctions dйrivйes",plusieurs "Mйmoires" et d’autres).En 1808 Ampиre devint inspecteurgйnйral de l’Universitй qu’il devaitoccuper jusqu’а la fin de sa vie.Il inventa l’instrument auquel ondonna le nom "ampиremиtre".Il fit beaucoup d’expйriences.Ampиre mourut le 10 juin 1836.Головним чином він читав енци-клопедію від "А" до "Z".У 1793 році у віці 18 років він бувспроможний вивчити «Аналітичнумеханіку» Лагранжа.Ампер глибоко вивчив її і в нійпереробив майже усі підрахунки.У 1799 році він одружився з ЖюліКаррон.Потім він стає викладачем у цен-тральній школі в Бурзі.Він написав багато наукових кни-жок («Математичні роздуми з тео-рії ігор», «Дослідження деякихмеж теорії похідних функцій», ба-гато спогадів та інше).У 1808 р. Ампер стає генераль-ним інспектором університету і націй посаді перебуває до кінцясвого життя.Він винайшов прилад, який на-звав «амперметр».Він зробив багато досліджень.Ампер помер 10 червня1836 року.Vocabulairepar ordre alphabйtique — в ал-фавітному порядку;від А до Яune fonction dйrivйe — похіднафункціяune expйrience — дослідження • Видатні люди Франції377 Comment fut-il а l’вge de dix-huit ans? Quels livres scientifiques йcrivit-il? Quel instrument inventa-t-il? • Louis Pasteur — savantfranзais (1822—1895)Sa vie est remarquable а la fois parsa grandeur et sa simplicitй.Pasteur naquit а Dфle, dans le Jura,le 27 dйcembre 1822.Il passa son baccalaurйat иs scien-ces au collиge de Besanзon, puisil йtait admis а l’Ecole Normale deParis, fut nommй professeur sup-plйant de chimie а la facultй dessciences de Strasbourg et ensuiteil devint doyen de la facultй dessciences de Lille.C’est dans cette ville qu’il va com-mencer ses recherches.Pasteur dйcouvrit le vaccin contrela rage.Il dйcouvrit le moyen sыr contre lesйpidйmies.Ce moyen fut appelй "vaccination".Il est utilisй dans le monde entierjusqu’а nos jours.Louis Pasteur fit beaucoup d’autresdйcouvertes importantes aussi dansle domaine de la chimie et de labiologie.Il dйcouvrit, par exemple, que lafermentation du vin йtait produitepar des microbes, et que si l’onchauffait le vin а une certaine tem-pйrature, les microbes seraient tuйssans changer le vin.• Луї Пастер — французькийучений (1822—1895)Його життя чудове величністю тапростотою одночасно.Пастер народився в Долі,що у горах, Жюра 27 грудня1822 року.Він склав іспит на науковийступінь бакалавра в колежі Бе-зансона, потім він був прийнятийдо педагогічного інституту Па-рижа, був заступником викладачахімії на факультеті природознав-чих наук у Страсбурзі, а потім —деканом факультету природо-знавчих наук у місті Лілль.У цьому місті він розпочне своїдослідження.Він відкрив вакцину проти сказу.Він відкрив надійний спосіб протиепідемій.Цей спосіб був названий «вакци-нація».Він використовується у всьомусвіті до наших днів.Луї Пастер зробив також багатоінших відкриттів у галузі хімії табіології.Він, наприклад, відкрив, що бро-діння вина викликається мікро-бами, і якщо його підігріти до від-повідної температури, мікробизагинуть, не змінюючи вина. 378Personnes illustres de la France •Nous devons а ce savant gйnial la"pasteurisation" du lait qui a les mi-crobes et l’arrкt de la propagationdes maladies.Des milliers de gens de tous lespays du monde honorent le nom deLouis Pasteur qui a fait tant pour lebonheur de l’humanitй.C’est un des plus cйlиbres savantde la France.Цьому геніальному вченому мизобов’язані пастеризацією моло-ка, яке має мікроби, та зупинен-ням розповсюдження хвороб.Тисячі людей усіх країн шануютьім’я Луї Пастера, який стількизробив для щастя людства.Це один із найвідоміших ученихФранції.Vocabulaireune simplicitй — простотаun professeur supplйant —заступник викладача,помічник викладачаle vaccin — вакцинаla rage — сказune dйcouverte — відкриттяune fermentation du vinбродіння винаchauffer — нагріватиune propagation —розповсюдженняhonorer — шанувати;вшановуватиDiscussion Oщ passa son baccalaurйat Louis Pasteur? Oщ enseigna-t-il? Fut-il un chimiste ou bien un biologiste? Qu’est-ce qu’il dйcouvrit? Comment s’appelle le moyen sыr contre les йpidemies? Le vaccin contre la rage est-il effectif? Qu’est-ce que c’est que la "pasteurisation"? • L’acteur franзais GйrardPhilipeGйrard PNNpe est nй le 4 dйcem-bre 1922 а Cannes.Quand il йtait petit, il voulait dйjакtre acteur.La mйre, qui йtait son amie l’aidaitbeaucoup.En 1942, а №ce, іі a jouй pour lapremiиre fois dans une piиce dethйвtre.On l’a applaudit.• Французький акторЖерар ФіліпЖерар Філіп народився 4 грудня1922 р. у Каннах.Коли він був маленьким, він вжехотів стати актором.Мама, яка була його другом,дуже допомагала синові.У 1942 р. в Ницці він уперше граву театральній постановці.Йому аплодували. Vocabulaireaider qn (vt) — допомагати(перехідне дієсл. у фр. мові)applaudir qn (vt) — аплодувати(перехідне дієсл. у фр. мові)aspirer а — дихати; пориватися;намагатися, линути, прагнути• Видатні люди Франції379Il aimait beaucoup le thйвtre et ila beaucoup travaillй pour deveniracteur.Les spectateurs l’aimaient aussi.Il est devenu acteur du ThйвtreNational Populaire.Son rфle prйfйrй йtait le rфle deCid.Le thйвtre йtait sa vie.Gйrard Philipe йtait aussi un acteurde cinйma.Il a jouй dans beaucoup de films: "Lachartreuse de Parme", "Le Rouge etle Noir", "Fanfan la Tulipe" et d’autres."Le vrai thйвtre,— disait GйrardPhilipe,— c’est le thйвtre pour toutle peuple".Il a visitй beaucoup de pays.Dans les rues on l’appelait Fanfan.Il aspirait toujours pour la paix.Il aimait beaucoup les gens surtoutles jeunes.Sa femme Anne Philipe, l’aidaitbeaucoup dans son travail.Gйrard Philipe est mort trиs jeune,le 25 novembre 1953 а Paris.Il avait 30 ans.On l’a enterrй dans un cimetiиrenon loin de la mer dans le costumedu Cid qui йtait son meilleur rфle.C’йtait un des plus grands comй-dien de notre йpoque.Він дуже любив театр і багатопрацював, щоб стати актором.Глядачі його також любили.Він став актором НаціональногоНародного театру.Його улюбленою роллю булароль Сіда.Театр був його життям.Жерар Філіп був також акторомкіно.Він грав у багатьох фільмах(«Пармський монастир», «Червоней чорне», «Фанфан Тюльпан» та ін.).«Справжній театр,— казав ЖерарФіліп,— це театр для всього на-роду».Він відвідав багато країн.На вулицях його називалиФанфаном.Він був завжди за мир.Він дуже любив людей, особливомолодь.Його дружина, Анна Філіп, багатодопомагала йому в роботі.Жерар Філіп помер дуже молодим25 листопада 1953 року в Парижі.Йому було 30 років.Його поховали на кладовищі не-далеко від моря в костюмі Сіда,який був його кращою роллю.Це був один з найвидатніших ко-медійних акторів нашої епохи.enterrer — поховатиnon loin de — недалеко; поблизуun comйdien — комедійнийактор 380Personnes illustres de la France •Discussion Quand et oщ Gйrard a-t-il jouй son premier rфle? Dans quel thйвtre travaillait-il? Quel йtait son rфle prйfйrй? Dans quels films a-t-il jouй? En quelle annйe est-il mort? Oщ est-il enterrй? • Edith Piaf (Edith GiovannaGassion)La chanson franзaise en 1945 c’esttout d’abord Edith Piaf (1915—1963), nйe dans une famile trиspauvre, elle avait une vie trиs dif-ficile.Elle commence а chanter avant laguerre et en 1938 elle est dйjаconnue et aimйe pour ses chan-sons.Voilа pourquoi aprиs la guerre com-mence sa grande carriиre.Toujours habillйe d’une robe noire,Piaf arrive sur la scиne, toute pe-tite, et elle commence а chanterd’une voix forte, profonde, d’unevoix qui vient du cњur.Elle chante l’amour, la vie, la mort,la pauvretй ou la gaietй.Sa voix devient trиs vite trиs con-nue, trиs aimйe du public.Edith Piaf fait aussi du thйвtre etdu cinйma, mais c’est la chansonqui sera toute sa vie.Elle chante souvent comme onparle, avec des mots de tous lesjours.Mais sa voix est un cri, et on ditque c’est le cri du peuple.• Едіт Піаф (Едіт ЖіованнаГасьон)Французька пісня в 1945 році —це перш за все Едіт Піаф (1915—1963), яка народилася в дужебідній родині, мала дуже важкежиття.Вона розпочала співати передвійною і в 1938 році уже була ві-домою та любимою завдяки сво-їм пісням.Ось чому після війни розпочина-ється її велика кар’єра.Завжди одягнена в чорну сукню,зовсім маленька, Піаф виходитьна сцену і починає співати силь-ним глибоким голосом, що йдевід серця.Вона оспівує кохання, життя,смерть, бідність або радість.її голос дуже швидко стаєвідомим та улюбленим для пу-бліки.Едіт Піаф виступала також у те-атрі і в кіно, але пісня стане всімїї життям.Вона часто співає, нібито розмов-ляє повсякденними словами.Але її голос — це крик, і кажуть,що це крик народу. tout d’abord — перш за всекtre habillй (e) — бутиодягненим, -оюvenir du coeur — йти від серцяla gaietй — радістьfaire du thйвtre et ducinйma — виступати (грати)в театрі і кіноde tous les jours —повсякденний, -на, -ніDiscussion Comment est le vrai nom d’Edith Piaf? Qu’est-ce que signifie le mot "piaf" dans le langage parisien? Comment йtait Edith Piaf? Comment йtait sa voix? Etait-elle aimйe de son peuple? Quels acteurs et chansonniers a-t-elle fait connaоtre? • Видатні люди Франції381Edith Piaf est en effet une chanteu-se populaire.Elle n’avait pas de public particulier.Elle chantait pour tous.Son amour pour la chanson l’apoussйe а aider les jeunes chan-teurs.Ainsi, en 1945 et 1950 elle feraconnaоtre Ives Montand, CharlesAznavour, Gilbert Beccaud.Едіт Піаф дійсно народна спі-вачка.У неї не було особистої публіки.Вона співала для всіх.Любов до пісні штовхнула її надопомогу молодим співакам.Отже, в 1945 та 1950 р. вонапознайомить публіку з ІвомМонтаном, Шарлем Азнавуром,Жільбером Беко.Vocabulaireun cri — крикen effet — дійсноpousser — штовхати,підштовхуватиparticulier, -iиre — особли-вий, -а; особистий, -аainsi — отже, таким чином• Mon personnage prйfйrйJean Anouilh est un des meilleursacteurs dramatiques franзais du20 siиcle.Jean Anouilh est nй а Bordeaux en1910.Etudiant а la Facultй de Droit, ils’interesse beaucoup а l’art dramati-que et а la littйrature.• Мій улюблений персонажЖан Ануй — один з кращих дра-матургів 20 сторіччя.Він народився в Бордоу 1910 році.Будучи студентом на факультетіправа, він дуже цікавиться дра-матичним мистецтвом і літера-турою. 382Personnes illustres de la France •Les њuvres les plus connues deJean Anouilh sont: "Le voyageursans bagage", "Le Bal des voleurs","Antigone", "Il y avait un prisonnier"et d’autres.Le hйros principal de sa piиce "Ily avait un prisonnier" est Ludovic,un homme intelligent, qui a passй15 ans en prison а cause des ma-chinations de ses concurrents.Quand Ludovic sort de prison, safemme, son pиre, ses enfants, tousenfin veulent qu’il s’occupe du com-merce, qu’il recommence а couriraprиs l’argent.Ludovic dйcide de quitter sa famille,mais avant de partir il йcrit а sonancien ami Marcelin qu’il n’avait pasvu depuis plusieurs annйes, de ve-nir le voir.Au cours de cette rencontreLudovic apprend que son ancienami n’avait rien fait de bon aucours de 15 ans qu’Ns ne s’йtaientpas vus, qu’il avait employй sa vieа gagner de l’argent.Il n’avait pas voyagй, il ne s’йtaitpas mariй, il n’avait pas eu degrandes joies.Ludovic a pitiй de Marcelin qui estprкt а tout pour gagner de l’argent.Ludovic ne veut pas perdre sa viepour la deuxiиme fois, il choisit unautre chemin.Ce personnage me plaоt par sasimplicitй et puretй.Найвідоміші твори Жана Ануя —«Подорожувач без багажу»,«Примха злодіїв», «Антигона»,«Історія одного ув’язненого» таінші.Головний герой його п’єси«Історія одного ув’язненого» —Людовік, розумна людина, якапровела 15 років у в’язниці черезмахінації своїх конкурентів.Коли Людовік виходить із в’яз-ниці, його дружина, батько, діти,нарешті всі хочуть, щоб він за-йнявся торгівлею та знов почавдобувати гроші.Людовік вирішує залишити своюродину, але перед тим як піти,він пише листа своєму давньо-му другу Марселену, якого бага-то років не бачив, і просить йогопро зустріч.Під час цієї зустрічі Людовікузнає, що його старий друг нічо-го доброго не зробив за 15 років,протягом яких вони не бачились,що він змарнував своє життя назаробляння грошей.Він не подорожував, не одружив-ся, він не мав великих радощів.Людовік співчуває Марселену, ко-трий готовий на все, щоб зароби-ти гроші.Людовік не хоче втрачати своєжиття вдруге, він обирає іншийшлях.Цей персонаж подобається менісвоєю простотою та чистотою.Vocabulaireun balde — примхаun prisonnier — ув’язнений,в’язеньune machination —махінація; нечеснасправа • Видатні люди Франції383un concurent — конкурент;суперникs’occuper du commerce —займатися торгівлеюcourir aprиs l’argent —добувати грошіfaire de bon — робити доброemployer la vie — марнуватижиттяavoir pitiй de — співчувати;мати жалобу до.Discussion Qui est l’auteur de la piиce "Il y avait un prisonnier"? Connaissez-vous Jean Anouilh? Qui est le hйros principal de la piиce sus-mentionnйe? De quoi s’agit-il dans cette piиce? Pourquoi Ludovic vous a-t-il plu? • Jeanne d’ArcDans la mйmoire de Rouen et detoute la France brыle la flamme si-nistre du bыcher de Jeanne d’Arc.C’est sur la place du Vieux Marchйqu’elle fut brыlйe vive, le 30 mai1431.C’est une des scиnes les plus dra-matiques de l’histoire de la France.Jeanne d’Arc obligea les Anglaisа lever le siиge d’Orlйans en 1429pendant la guerre de Cent Ans.Aprиs Orlйans, Jeanne se dirigeavers Reims oщ elle voulait faire sa-crer le roi.D’Orlйans а Reims la route йtaitlongue, couverte d’ennemis.Jeanne les battit а chaque rencon-tre, et son armйe entra victorieuseа Reims.Mais le roi la retint а Reims en luilaissant le commandementde l’armйe.Le reste de son histoire n’est plusque souffrance et humiliation.• Жанна д’АркУ пам’яті народу Руана і всієїФранції горить зловісне полум’ябагаття Жанни д’Арк.Саме на площі Старого рин-ку Жанну було спалено живою30 травня 1431 року.Це одна з найдраматичніших сто-рінок історії Франції.Жанна примусила англійців знятиоблогу Орлеана у 1429 році підчас Столітньої війни.Після Орлеана Жанна попряму-вала до Реймса, де вона хотілапримусити короля коронуватися.Дорога з Орлеана до Реймсабула довгою, її перегороджуваливороги.Жанна розправилась зі своїмиворогами, і її армія переможноувійшла до міста.Але король затримав її в Реймсі,залишивши при цьому команду-вати армією.Все, що трапилось з Жанною піс-ля, було сповнене страждань тапринижень. Vocabulaireune humiliation — стражданняsuffisamment — достатньоentamer — збудити, збуджуватиtomber entre les mains —потрапити до рукembarasser — знітитиcondamner — приречити384Personnes illustres de la France •L’attaque de Paris par les troupesde Jeanne n’a pas rйussi, car leroi ne lui avait pas donnй suffisam-ment de renforts.Jeanne tombe entre les mains des en-nemis (seigneurs franзais) qui la ven-dent aux Anglais pour dix mille livres.Sur l’ordre des Anglais, le tribunalreligieux de Rouen entame un pro-cиs contre Jeanne l’accusant d’hй-rйsie.Le roi Charles VII ne fait pas lamoindre tentative pour la sauver.Les juges font tout pour embaras-ser Jeanne, pour la faire se contre-dire et se condamner elle-mкme.Mais les rйponses de cette jeunepaysanne analphabиte aux jugesinstruits sont admirables.Aprиs un long procиs et outragesde toute sorte, elle est condamnйeа кtre brыlйe vive.On connaоt la conclusion du drame:les restes de Jeanne ont йtй jetйsа la Seine, et le courant les a em-portйs vers la mer.Mais cette simple paysanne franзai-se est restйe toujours une des gloi-res du pays.Атака Парижа армією Жаннибула невдалою, тому що корольне дав їй достатнього підкріп-лення.Жанна потрапила до рук ворогів(французьких аристократів), які про-дали її англійцям за 10 тисяч ліврів.За наказом англійців релігійнийтрибунал Руана збудив процеспроти Жанни, звинувачуючи їїв єресі.Король Карл VII не зробив жод-ної спроби, щоб врятувати її.Судді робили все, щоб знітитиЖанну, змусити її протирічити са-мій собі й звести наклеп на себе.Але відповіді цієї неписьменноїселянки освіченим суддям булипросто чудовими.Після довго процесу і безлічі зви-нувачень вона була приреченадо спалення живою.Кінець цієї драми відомий: по-піл Жанни був кинутий до Сений знесений потоком у море.Але ця проста французька се-лянка лишилась назавжди гордіс-тю країни.brыler — горітиune flamme sinistre — зловіснеполум’яvif, vive — живий, живаsacrer — коронувати, освятитиle siиge — облогаlever — зняти, піднятиbattre — бити, побитиDiscussion Est-ce que Jeanne fut-elle une reine? Quand naquit-elle? • Видатні люди Франції385 Quand mourut-elle? Comment mourut-elle? Pourquoi mourut-elle? Le peuple franзais l’oublia-t-il? • Jeanne d’Arc, personnagehistoriqueJeanne la Pucelle naquit а Domre-my, de Jacques d’Arc et d’Isabelle,honnкtes laboureurs.Jeanne йtait bonne, simple et dou-ce fille.Elle allait volontiers а l’йglise, faisaitles travaux de la maison, filait etgardait les troupeaux de son pиre.A l’вge de seize ans, Jeanne se sentappelйe par des voix cйlestes pour"bouter" les Anglais hors de France.Elle veut rencontrer le dauphinCharles.Le seigneur de Vaucouleurs, unelocalitй voisine, lui fournit un cheval,des armes et une petite escortepour gagner Chignon.Lа, elle parvient а obtenir du souve-rain une petite armйe, rejoint la villed’Orlйans assiйgй par les Anglais.Jeanne dйlivre Orlйans et reprendquelques villes.Elle parvient alors а entraоner le roidans une chevauchйe hardie versReims oщ il est sacrй comme vйri-table roi de France en juillet.Ce coup d’audace rallie bien desFranзais nobles.Elle continue а se battre autourde Paris, mais, capturйe par lesBourguignons а Compiиgne (mai1430), Jeanne est vendue aux Anglais.• Жанна д’Арк, історичнийперсонажЖанна Діва народилася в Дом-ремі в родині Жака та Ізабельд’Арк, чесних землеробів.Жанна була доброю, простою,спокійною дівчинкою.Вона охоче ходила до церкви,виконувала домашню роботу,пряла і пасла батьківську череду.У віці шістнадцяти років Жаннабула покликана небесними голо-сами вигнати англійців із Франції.Вона вирішила зустрітися зі спад-коємцем престолу Карлом.Сеньйор з Вокулера, сусідньогомістечка, дав їй коня, зброю і не-великий ескорт, щоб дістатисяШиньона.Там їй вдається отримати в госу-даря невелику армію; вона від-правляється в Орлеан, що знахо-диться в облозі англійців.Вона звільняє Орлеан і ще кіль-ка міст.Тоді вона спромоглася почати дужесміливий похід з королем у Реймс,де він і був коронований як дійснийкороль Франції в липні місяці.Ці сміливі дії дуже принизили ба-гатьох шляхетних французів.Жанна продовжує боротися підПарижем, але в травні 1430 рокув Комп’єні вона була схопленаБургіньонами і продана англійцям. une pucelle — діва, незайманадівчинаhonnкte — чесний, -аcйleste — небесний, -а"bouter" — вигнати, виштовхатиune escorte — ескорт, охорона,оточення (дружнє)un souverain — самодержецьDiscussion Dans quelle localitй naquit Jeanne d’Arc? Qu’est-ce qui l’initia de "bouter" les Anglais hors de France? Chez qui se dirigea Jeanne? Qu’est-ce qu’elle voulut de la part du roi? Pourquoi fut-elle capturйe et vendue par les Bourguignons? Quel fut le verdict du tribunal? 386Personnes illustres de la France •Ceux-ci veulent effacer la valeur dusacre: ils font la passer pour unesorciиre.Jugйe par un tribunal d’кvequesfranзais, Jeanne est condamnйe.Jeanne d’Arc est alors brыlйe viveа Rouen en mai 1431.Maintenant son village natal s’ap-pelle Domremy-la-Pucelle.Вони хочуть спотворити її свя-щенну місію і видають їїза відьму.Вона була засуджена церковнимсудом, що складався з французь-ких єпископів.Жанна була спалена живою в Ру-ані у травні 1431 року.Зараз її рідне село називаєтьсяДомремі-Діва.Vocabulairedйlivrer — звільнитиun coup d’audace — смілива діяcapturer — схопитиeffacer la valeur du sacre —спотворити священну місіюfaire passer pour unesorciиre — видати за відьму• Georges SimenonGeorges Simenon est nй а Liиgeen 1903, dans une famille d’originebretonne (en Belgique).Amenй de bonne heure а gagnersa vie, il se trouve mкlй fort jeuneа des milieux trиs divers.A 16 ans il est journaliste а "laGazette de Liиge".En 1921 il publie dans cette villeson premier roman "Au pont desArches" sous le pseudonyme deGeorges Sim.• Жорж СіменонЖорж Сіменон народився у Льєжі(Бельгія) 1903 року, у сім’ї бре-тонського походження.Змушений з раннього віку зароб-ляти собі на життя, він з юнихроків був залучений до життя різ-них верств.У 16 років він стає журналістому «Льєжській газеті».У 19 років саме у цьому місті вінпублікує свій перший роман «БіляАрочного мосту» під псевдонімомЖорж Сім. • Видатні люди Франції387A la fin de 1922 il s’installe а Pa-ris, dйbute dans le roman popu-laire, sous de multiples pseudony-mes, mais c’est en 1929—1930 quecommencera sa carriиre extraordi-naire et Simenon va vraiment deve-nir lui-mкme.Depuis 1952 il appartient а l’Acadй-mie Royale de Belgique.Simenon a йcrit 197 romans etnouvelles.Son њuvre, traduite dans toutes leslangues ou presque, a fourni amplematiиre aux transpositions cinйma-tographiques.L’њuvre de Simenon se dйgage dansune sorte de poйsie des rues et desbrumes, un sentiment d’amour et decomprйhension pour l’amour incarnйdans le commissaire Maigret.Et surtout ce qui lui donne sa plushaute dimension, c’est le sens de lasolitude humaine.Dans les meilleurs romans deSimenon chaque instant est d’unedensitй extrкme, et la tension croоtjusqu’а la rupture.Ses personnages sont les hйrosd’une crise, le plus souvent liйeа la dйcouverte d’une vйritй capi-tale, inattendue qui change le sensd’une vie, faisant de cette vie undestin.Le romancier dit de lui-mкme qu’ilest un "raccomodeur de destinйes".У кінці 1922 року він оселяєтьсяв Парижі, дебютує у популярномуромані під численими псевдоніма-ми, але саме у 1929—1930 рокахпочалась його незвичайна кар’єра,і Сіменон став тим, ким ми знаємойого зараз.З 1952 року він є членомКоролівської академії Бельгії.Сіменон написав 197 романів таоповідань.Його твори, перекладені майжевсіма мовами світу, послужилибагатим матеріалом для числен-них екранізацій.Твори Сіменона відзначаютьсяособливою поезією вулиць і тума-нів, почуттям любові та розумін-ня, втіленому у комісарі Мегре.І що особливо надає його творамзначущості, так це яскраво вира-жене почуття людської самотності.У кращих романах Сіменона кож-на хвилина дії дуже насичена,і тиск зростає аж до розв’язки.Його персонажі опиняютьсяу критичній ситуації, частіше завсе пов’язаній з розкриттям якоїсьважливої таємниці, неочікуваноїправди, яка змінює увесь змістжиття, перетворюючи їх життя надолю.Письменник говорить про себе,що він «полагоджувач доль».Vocabulaired’origine — за походженнямde bonne heure — з ранньогоune origine — походження віку; з ранньої пориamener — змушувати,mкler — залучатизаставлятиmultiple — числений, -а 388Personnes illustres de la France •extraordinaire — незвичайний, -аune dimension — розмірfournir ample matiиre а — по-une densitй — тискслужити багатим матеріаломдляDiscussion Simenon est-ce le pseudonyme de Georges? Qu’est-ce qu’il a publiй en 1921? Quand a commencй sa carriиre extraordinaire? Combien de romans et nouvelles a йcrit Georges Simйnon? Qui est son hйros principal dans les films policiers? • Deux couples dechercheurs cйlиbresTout le monde connaоt les savantsMarie et Pierre Curie, а qui nousdevons la dйcouverte de la radioac-tivitй.Pierre Curie est nй le 15 mai 1859,il fait а 19 ans ses premiиres re-cherches scientifiques.Il a dйcouvert la piйzo-йlectricitй eta йtudiй la symйtries en physique.En 1894, Pierre rencontre MarieSklodovska.Il est sйduit par son intelligence, sabeautй et sa passion pour les pro-blиmes scientifiques.Les jeunes gens se marient le25 juillet 1896.La vie du jeune mйnage est consa-crйe а la recherche scientifique.En 1903, ils reзoivent le Prix Nobelde physique.En 1906, Pierre Curie meurt tragi-quement, йcrasй par une voiture.Marie Curie se trouve seule avecses deux filles: Eve et Irиne.• Дві відомі сімейні паридослідниківВсі знають вчених Марі і П’єраКюрі, яким ми зобов’язані від-криттям радіоактивності.П’єр Кюрі народився 15 травня1859 р., а в 19 років уже займав-ся науковими пошуками.Він відкрив п’єзоелектричнийструм і вивчив симетрії у фізиці.У 1894 р. П’єр зустрівся з МарієюСклодовською.Він був принаджений її розумом,красою та пристрасним захоп-ленням вирішення наукових про-блем.Молоді люди одружились 25 лип-ня 1896 р.Усе життя молодої сім’ї було при-свячене науковим дослідам.У 1903 році вони отрималиНобелівську премію у галузі фі-зики.У 1906 р. П’єр трагічно загинувпід колесами автомобіля.Марі лишається одна з двомадоньками — Євою та Ірен. Elle remplace son mari dans lachaire de physique а la Sorbonne.Marie continuait l’њuvre inache-vйe de son mari qui lui vaut le PrixNobel en 1911.Frйdйric Joliot, agй de 23 ans, com-mence а travailler comme prйpara-teur dans le laboratoire de MarieCurie.Lа, il rencontre la fille de MarieCurie — Irиne Curie qui travaillecomme assistante.Les jeunes gens ont les mкmesgoыts.Ils s’ntйressent aux sports, а la lec-ture et naturellement а la science.Le 4 octobre 1926, Frйdйric se ma-rie avec lrиne.Il prend pour deuxiиme nom le nomde Curie et devient Joliot-Curie.En 1935 Irиne et Frйdйric reзoi-vent le Prix Nobel, de mкme qu’ily a trente-deux ans Marie et PierreCurie.A partir de 1937, les deux savantscommencent un grand cycle dedйcouvertes dans le domaine del’йnergie atomique.Vocabulaireа qui nous devons — якому(якій, яким) ми зобов’язаніsйduir — зачаровуватиune passion — пристрастьun mйnage — хозяйство; сім’яconsacrer — присвящати,присвятитиDiscussion A qui nous devons la dйcouverte de la radioactivitй? Qui a йtй d’origine Marie Sklodovska? Qu’est-ce que a dйcouvert et a йtudiй Pierre Curie? Avec qui s’est mariйe Irиne Curie? Combien de Prix Nobel ont reзu ces deux couples? • Видатні люди Франції389Вона замінює свого чоловіка накафедрі фізики в Сорбонні.Марі продовжувала незакінченусправу чоловіка, що їй принеслаНобелівську премію у 1911 році.Фредерік Жоліо, у віці 23 років,стає препаратором на кафедріМарі Кюрі.Там він зустрічається з донькоюМарі Кюрі — Ірен Кюрі, яка пра-цює на кафедрі асистентом.У молодих людей схожі смаки.Вони захоплюються спортом, чи-танням та, звичайно, наукою.4 жовтня 1926 року Фредерікодружився з Ірен.Він бере як друге ім’я Кюрі й стаєФредеріком Жоліо-Кюрі.У 1935 році Фредерік та Іренотримують Нобелівську преміюу тій же галузі, що і Марі та П’єрза 32 роки до цього.З 1937 року вони починають ве-ликий цикл досліджень у галузіатомної фізики.йcraser — розбити, розчавитиremplacer — замінюватиune chaire — кафедраnaturellement — звичайноun domaine — галузь 390Personnes illustres de la France •• Grands hommes de laFranceSon prestige, son renom dans lemonde, la France doit а ses explo-rateurs, ses savants, ses philoso-phes, ses ingйnieurs, ses йcrivains,ses artistes.Il n’y a pas de domaine de l’activitйhumaine oщ la France n’ait apportйune large contribution.Ils sont des centaines et des mil-liers, les hommes remarquablesdont la France peut inscrire lesnoms sur les murailles de sonPanthйon, monument de Paris,construit de 1754 а 1780 par l’archi-tecte Soufflot.Franзois-Marie Arouet, dit Voltaire,est un йcrivain et philosophe fran-зais dont l’influence littйraire et so-ciale a йtй immense.Ses idйes progressistes ont prйparйla Grande Rйvolution bourgeoisefranзaise.Antoine-Laurent de Lavoisier est unchimiste franзais, l’un des crйateursde la chimie moderne.Baron de Montesquieu est un йcri-vain franзais.Ses idйes sur la sйparation despouvoirs ont inspirй les rйformesau rйgime politique pendant laRйvolution franзaise.Pierre Corneille est un poиte dra-matique franзais, le pиre de la tra-gйdie franзaise.Blaise Pascal est un mathйmaticien,physicien, philosophe et йcrivainfranзais.• Відомі людиФранціїПрестижем та визнанням у сві-ті Франція зобов’язана своїм до-слідникам, вченим, філософам,винахідникам, письменникам, ху-дожникам.Немає такої галузі людської ді-яльності, до якої Франція не зро-била б вагомого внеску.їх сотні й тисячі, видатних лю-дей, чиї імена Франція може за-писати на стінах свого Пантеону,пам’ятника, побудованого у Пари-жі з 1754 по 1780 рік архітекто-ром Суфло.Франсуа-Марі Аруе, відомий підіменем Вольтер,— французькийписьменник і філософ, чий впливна літературу та громадське жит-тя був величезним.Його прогресивні ідеї підготува-ли Велику французьку буржуазнуреволюцію.Антуан-Лоран де Лавуазьє —французький хімік, один із твор-ців сучасної хімії.Барон де Монтеск’є — французь-кий письменник.Його ідеї про розподіл влади по-служили основою змін політич-ного режиму під час французькоїреволюції.П’єр Корнель — французькийпоет-драматург, «батько» фран-цузької трагедії.Блез Паскаль — французький ма-тематик, фізик, філософ, пись-менник. • Видатні люди Франції391Il a formulй les lois de la pressionatmosphйrique et de l’йquilibre desliquides, a йcrit des ouvrages surl’arithmйtique, l’algиbre, le calculdes probabilitйs, la pression hydrau-lique, etc.Jean de La Fontaine est un poиteet fabuliste franзais.On pourrait prolonger cette liste surlongues pages encore…Він сформулював закони атмо-сферного тиску та рівноваги рі-дин, написав роботи з арифме-тики, алгебри, теорії ймовірності,гідравлічного тиску і т. ін.Жан де Лафонтен — французь-кий поет і байкар.Цей список можна було б продо-вжувати ще на багатьох сторінках..un renom — відомість,визнанняun explorateur — дослідникun chercheur — пошуковець,дослідникune contribution — внесокinscrire — вписати, записатиimmense — величезний, -аVocabulaireun crйateur — творецьune crйatrice — творець-жінкаla sйparation — поділ, розподілun pouvoir — владаune probabilitй — ймовірністьprolonger — продовжувати,продовжитиDiscussion Quels explorateurs et chercheurs franзais connaissez-vous? Qui a йtй le crйateur de la chimie moderne? Est-ce qu’on connaоt Franзois-Marie Arouet? A qui nous devons la dйcouverte de la Terre-Neuve, le dйtroit LaPйrouse, la crйation du scaphandre? Qui a inventй un ampиremиtre? • Les frиres LumiиreAuguste Lumiиre (1862—1954),Louis Lumiиre (1864—1948)Les deux frиres Lumiиre sont nйsа Besanзon, а deux ans d’interval-le, Auguste le 20 octobre 1862, etLouis le 5 octobre 1864.Leur pиre fut photographe а Besan-зon puis а Lyon.L’enfance et la jeunesse d’Augusteet de Louis se sont dйroulйes dansune atmosphиre de rкve, au milieude grands mystиres de la techniquephotographique.• Брати Люм’єрОгюст Люм’єр (1862—1954 рр.) таЛуї Люм’єр (1864—1948 рр.)Два брати Люм’єр народилисяв Безансоні з різницею в 2 роки,Огюст — 20 жовтня 1862 року,Луї — 5 жовтня 1864 року.їхній батько був фотографому Безансоні, а потім у Ліоні.Дитинство та юність Огюста й Луїпроходили в атмосфері мрії се-ред великих чудес фототехніки. 392Personnes illustres de la France •Ils assistaient aux travaux paternelsdans l’atelier.Les deux frиres ont fait des йtudesа l’йcole industrielle et commercialede la Martiniиre а Lyon.Souvent les frиres se passionnaientа la chimie, restaient au laboratoirede l’йcole, poursuivant de mystй-rieuses recherches.Louis travaillait, mais pas de resul-tats.Le pиre fut au bord de la ruine.Durant dix ans, le photographe etses fils menиrent une vie pleined’espoirs et de craintes.On parla bientфt des frйresLumiиre.Le pиre acheta un kinйscope quipermit de voir dйfiler trиs rapide-ment plusieurs centaines d’imagesphotographiques.Louis dйcouvrit enfin la bonne for-mule.A Noлl 1894, le cinйma йtait nй.La premiиre sйance eut lieu le22 mars 1895.Une affiche donnait le programmede la sйance.Une dizaine de films de 16 а 17 mи-tres de long dont la projection durait20 minutes, parurent а l’йcran.C’йtaient "Sortie de l’usine","Lumiиre а Lyon", "Querelles de bй-bйs", "Poissons rouges", "L’arrivйed’un train", "La mer" et d’autres.Auguste et Louis devinrent connusdans le monde entier.Вони були присутніми під час ро-боти батька в майстерні.Обидва брати навчалися в про-мисловому торговельному інсти-туті Мартін’єр у Ліоні.Часто брати захоплювалися хімі-єю, залишалися в лабораторії ін-ституту, продовжували таємничідослідження.Луї працював, але безрезуль-татно.Батько був на межі банкрутства.Протягом 10 років фотограф і йо-го сини вели життя, повне надійі страхів.Скоро заговорили про «БратівЛюм’єр».Батько купив кінескоп, який до-зволяв бачити фотографічні кар-тинки, які швидко рухалися.Луї, нарешті, відкрив правильнуформулу.На Різдво 1894 р. народилосякіно.Перший сеанс відбувся 22 берез-ня 1895 року.Афіша відбивала програму се-ансу.Десяток фільмів 16-17 метрів до-вжиною, які тривали 20 хвилин,з’явилися на екрані.Це були такі фільми: «Вихід іззаводу», «Люм’єр у Ліоні», «Свaрималюків», «Червоні риби»,«Прибуття поїзда», «Море» таінші.Брати Люм’єр стали відомимиусьому світу. а deux ans d’intervalle —з різницею в 2 рокиdйrouler — проходити;розгортатиau milieu de — середun mystиre — чудо, загадка,таємницяpoursuivre — продовжуватиDiscussion Qui a йtй le pиre des frиres Lumiиre? Oщ faisaient les frиres leurs йtudes? Combien d’annйe durait la recherche du cinйmatographe? Quand le cinйma est-il nй? Quand a eu lieu la premiиre sйance? Qu’est-ce qu’on a projectй? • Видатні люди Франції393Vocabulaireune ruine — банкрутство,загибельun espoir — надіяune crainte — страхenfin — нарештіune projection — проекція,показ фільму• Les frиres MontgolfierJoseph-Michel Montgolfier est nйen 1740.Il йtait un enfant capricieux, il dйso-lait ses parents par son indocilitй.A seize ans il s’est йvadй de lamaison.On le cherchait partout mais toutйtait vain.Mais beaucoup plus tard Joseph-Michel est revenu а Paris.Etienne Montgolfier, nй en1745 a йtй mis au collиge Sainte-Barbe а Paris.Il йtait un brillant йlиve et avait unevocation — les sciences.Grвce а son pиre il a reзu une trиsbonne йducation.Des professeurs illustres, des sa-vants, des ingйnieurs lui ensei-gnaient des matiиres diffйrentes.• Брати Монгольф’єЖозеф-Мішель Монгольф’є наро-дився в 1740 році.Він був примхливою дитиноюі доводив до відчаю батьків сво-єю неслухняністю.У шістнадцять років він утікз дому.Його шукали всюди, але без-успішно.Усе ж значно пізінше Жозеф-Мішель повернувся в Париж.Етьєн Монгольф’є народивсяв 1745 році й навчався в колежіСент-Барб у Парижі.Він був блискучим учнем і поба-чив своє покликання в природни-чих науках.Завдяки своєму батькові вінодержав дуже гарну освіту.Знамениті викладачі, вчені й ін-женери читали йому різні дисци-пліни. 394Personnes illustres de la France •Leur pиre йtait fabricant de papierа Vidalon.Il йtait riche.Mais devenant vieux il a appelйses fils а aider avec la manufacturede papier.Alors, Etienne et Joseph sont ve-nus а Vidalon.Ils utilisaient leurs connaissancesscientifiques dans le processus dela fabrication du papier vйlin.Joseph a rйussi а la simplifier.Etienne a trouvй le secret du pa-pier vйlin.Ils ont travaillй ensemble et lascience les a unis.Il est impossible aujourd’hui de direа qui appartient l’idйe de l’air chauddans une sphиre lйgиre pour mon-ter dans le ciel.Cette idйe est devenue base deleur invention de la montgolfiиre.Etant fabricants de papier, ils ontdйcidй de construire une sphиre depapier.Au mois de mai 1783 la grandesphиre s’est йtalйe sur les piquants.On a allumй un feu de paille, lasphиre a commencй а s’emplir.Quand la premiиre montgolfiиre aйtй parfaitement gonflйe, Josephlui-mкme a donnй le signal.La machine est restйe en l’air10 minutes.Батько хлопчиків був власникомпаперової фабрики у Відалоні.Він був багатий.Але коли до нього прийшластарість, він покликав своїхсинів допомогти йому вестисправи паперової ману-фактури.І тоді Жозеф і Етьєн приїхалиу Відалон.Вони застосували свої науковізнання в процесі виготовленнявеленевого паперу.Жозефу вдалося йогоспростити.Етьєн розгадав секрет виготов-лення веленевого паперу.Вони працювали разом, наука їхзблизила.Сьогодні неможливо сказати,кому належить ідея наповнитилегку сферу теплим повітрям,щоб піднятися в небо.Ця ідея лягла в основу їхньоговинаходу повітряної кулі.Працюючи над виготовленнямпаперу, вони вирішили з цьогоматеріалу побудувати своюкулю.У травні 1783 року велику пові-тряну кулю було розтягнуто нарозпірки.За допомогою соломи розпали-ли вогонь, і куля почала надува-тися.Коли перша повітряна куля булаповністю надута, Жозеф особис-то подав сигнал.Машина пробула в повітрі10 хвилин. • Видатні люди Франції395Vocabulairecapricieux, -euse —примхливий, -аune indocilitй — неслухняністьdйsoler — доводити до відчаю,розчаровуватийvader (s’) — втектиen vain — безуспішноun fabricant — власникфабрики, фабрикантun papier vйlin — веленевийпапірsimplifier — спроститиune montgolfiиre — повітрянакуляйtaler — розтягувати, розіп’ятиemplir (s’) — наповнюватися,надуватисяgonfler — надуватиDiscussion Dans quelle famille sont nйs les frиres Montgolfier? Est-ce qu’ils ressemblaient l’un а l’autre? Qui йtaient leurs enseignants? A quoi s’occupaient les frиres et leur pиre? A qui est venue l’idйe de monter dans le ciel а l’aide d’une sphиre? Quand ils sont montйs au ciel? • Pierre et Marie CurieEn 1859 un petit garзon est nй,un garзon comme tous les autres:Pierre Curie.Il n’a pas encore terminй ses йtu-des et on le connaissait dйjа com-me un des plus grands savants.Il йtait passionnй par la science etpar la recherche.Il pensait que son travail serait sonseul amour dans la vie, mais il s’esttrompй.Un jour il a rencontrй chezses amis une jeune fille MarieSklodowska.Refugiйe de Pologne, cette йtudian-te se donnait entiиrement а ses re-cherches.Les jeunes gens avaient beaucoupde commun.Ils ont parlй de leurs travaux, de lascience.• П’єр і Марія КюріУ 1859 році народився звичайниймаленький хлопчик — П’єр Кюрі.Він ще не закінчив навчання,а його вже знали як одного з най-видатніших учених.Він був захоплений наукою і до-слідницькою діяльністю.Він думав, що робота буде йогоєдиною любов’ю в житті, але по-милився.Одного разу в своїх друзів він зу-стрів дівчину Марію Склодовську.Ця студентка була біженкоюз Польщі і віддавала всю себесвоїм науковим дослідженням.У молодих людей було багатоспільного.Вони говорили про свою роботу,про науку. 396Personnes illustres de la France •Du travail adorй par tous les deuxest nй l’amour.Les deux jeunes gens se sont unisen 1896.En 1897 Marie a mis au mondeson premier enfant: Irиne.La mиre n’a pas voulu abandonnerle travail scientifique.Alors les deux йpoux commen-cent leurs premiers travaux sur lesrayons de nature inconnue, йmispar l’uranium.Ils ont appelй cette substance ra-dioactive "le radium".Leur vie n’йtait pas facile.Ils n’avaient pas d’йconomies,lespossibilitйs de leur laboratoireйtaient insuffisantes.Pour gagner de l’argent Pierre don-nait des cours et Marie des con-fйrences de physique а l’EcoleNormale supйrieure des jeunesfilles.Ils ont fait une dйcouverte extraor-dinaire — la radioactivitй naturelle.Ils refusaient toujours de faire desdйmarches nйcessaires pour obtenirdes prix et des nominations univer-sitaires.Heureusement leurs travaux leuront valu le Prix Nobel en 1903.En 1906 un accident de voiture aarrachй Pierre Curie а la vie.D’abord Marie perd tout son cou-rage et le dйsir de vivre mais puiselle a trouvй des forces pour con-tinuer l’њuvre inachevйe de sonmari.Із захоплення наукою народиласялюбов.Молоді люди одружилися в 1896році.У 1897 Марія народила першудитину — Ірен.Мати не хотіла припиняти науко-ву діяльність.Подружжя почало досліджуватипромені невідомого походження,що випромінювалися з урану.Вони назвали цю радіоактивнуматерію «радієм».Життя подружжя було нелегким.У них не було заощаджень, мож-ливості їх лабораторії були об-межені.Щоб заробити на життя, П’єрведе практичні заняття, а Маріячитає лекції з фізики в жіночомупедагогічному інституті.Вони зробили незвичайне від-криття — природну радіоктив-ність.Але вони відмовлялися вжитинеобхідних заходів, щоб одержа-ти премії та місце роботи в уні-верситеті.На щастя в 1903 році вониотримують за свої роботиНобелівську премію.У 1906 році автокатастрофа ви-рвала П’єра Кюрі з життя.Спочатку Марію залишили силиі бажання жити, але згодом воназнайшла їх і продовжила незакін-чену роботу свого чоловіка. • Видатні люди Франції397Ses travaux lui valent le Prix Nobel її праці були визнані гіднимиen 1911. Нобелівської премії в 1911 році.Vocabulaireterminer — закінчуватиcommun, -e — спільний, -аune recherche — дослідництво,adorer — захоплюватисяпошукmettre au monde — народитиtromper (se) — помилятися abandonner — покидати,un (une) rйfugiй (e) — залишатибіженець, -нкаun rayon — проміньdonner (se) — віддавати всьогойmettre — випромінюватисебеune dйmarche — захід, спробаDiscussion Oщ ont fait leur connaissance Marie Sklodovska et Pierre Curie? Est-ce qu’ils avaient des passions communes? En quelle annйe les jeunes gens se sont-ils unis? Combien d’enfants a mis au monde Marie? La famille Curie йtait-elle riche? • Frйdйric et Irиne Joliot-CurieIrиne Curie — la fille des savantscйlиbres Pierre et Marie Curie —continuait les recherches commen-cйes par ses parents.Au laboratoire de sa mиre ellea rencontrй le prйparateur de Marie:Frйdйric Joliot.L’histoire de Pierre et Marie Curies’est rйpйtйe.En 1926 les jeunes gens ont com-mencй а travailler ensemble surde grands travaux scientifiques etl’amour est nй entre eux.En 1926 ils se sont mariйs.Frйdйric et Irиne travaillaient en-semble et une nouvelle dйcouverteest nйe en 1934.Pierre et Marie Curie avaientdйcouvert la radioactivitй naturelle,leurs enfants la radioactivitй artifi-cielle.• Фредерік та Ірен Жоліо-КюріІрен Кюрі — донька знаменитихучених П’єра та Марії Кюрі —продовжила дослідження, розпо-чаті її батьками.У лабораторії своєї матері вонапознайомилася з лаборантомФредеріком Жоліо.Історія П’єра і Марії Кюрі повто-рилася.У 1926 році молоді люди почина-ють працювати разом; вони ве-дуть наукові дослідження й зако-хуються один в одного.У 1926 році вони одружилися.Працюючи разом, Фредерік таІрен зробили відкриттяв 1934 році.П’єр і Марія відкрили природнурадіоактивність, а їхні діти відкри-ли штучну. 398Personnes illustres de la France •Mais cette annйe n’йtait pas heu-reuse pour la famille Joliot-Curie.Marie est morte.Les mйdecins ont dйclarй qu’el-le aurait pu vivre encore, si ellen’avait pas йtй victime du radium,sa propre dйcouverte.Mais malgrй tout les jeunes genscontinuaient leur travail.En 1935 ils ont reзu le prix Nobel.En 1936 Irиne est devenue sous-secrйtaire d’Etat а la recherchescientifique.Mais elle n’a pas pu rester long-temps а ce poste, йloignйe de sonlaboratoire.Irиne et son mari travaillaient mкmependant la guerre.Ils poursuivaient leurs recherchessur l’atome.Aprиs la guerre ils luttaient contrel’utilisation de leur dйcouverte pourla ruine du monde.Un jour, en 1952, une ampoulecontenant polonium concentrй s’estbrisйe dans le laboratoire.L’assistante, Mme Cottel et Irиneont йpongй le liquide.Depuis cet accident Irиne se savaitcondamnйe.Mais jusqu’au jour de sa mort, le17 mars 1956, elle n’a pas arrкtйses recherches.Son mari est mort en 1958.Ces gens sont un exemple de cou-rage, de dйvouement et de force.Але для родини Жоліо-Кюрі цейрік не був щасливим.Померла Марія.Лікарі сказали, що вона могла бпрожити довше, якби не сталажертвою радію, свого власноговідкриття.Але незважаючи ні на що, молоділюди продовжують роботу.У 1935 році вони отримуютьНобелівську премію.У 1936 році Ірен стає помічникомдержсекретаря з наукових дослі-джень.Але вона не змогла довго обі-ймати цю посаду, знаходитисядалеко від своєї лабораторії.Ірен та її чоловік працювали на-віть під час війни.Вони продовжували досліджува-ти атом.Після війни вони ведуть боротьбупроти використання їхньоговідкриття з метою руйнуваннясвіту.Одного разу в 1952 році у лабо-раторії розбилася колба з концен-трованим полонієм.Асистентка пані Коттель та Іренвитерли рідину губкою.Ірен знала, що після цього не-щасного випадку вона приречена.Але до самої смерті, яка насту-пила 17 березня 1956 року, вонане переривала дослідницьку ді-яльність.її чоловік помер у 1958 році.Ці люди є прикладом мужності,самовідданості й сили. • Видатні люди Франції399Vocabulaireun prйparateur — лаборант;препаратор (мед)naturel, -le — природний, -а;звичайний, -аartificiel, -le — штучний, -а;неприродний, -аdйclarer — заявити, сказатиune victime — жертваune utilisation — використанняcontenir — містити в собіun accident — нещаснийвипадокun dйvouement — відданістьDiscussion Oщ se sont rencontrйs Irиne et Frйdйric? Qu’est-ce qui les a liйs? Qu’est-ce qu’ils ont dйcouvert? A cause de quoi sont mortes Marie et Irиne? Irиne et Frйdйric ont-ils reзu le Prix Nobel? • Gabrielle ChanelGabrielle Chanel est nйe en 1883.Elle a eu une enfance et une jeu-nesse difficiles.Elle est devenue orpheline quandelle йtait trиs jeune.Gabrielle a passй de nombreusesannйes dans un couvent а Mou-lins, une petite ville du centre deFrance.En 1908 а l’вge de 25 ans elle aquittй Moulins et est arrivйe а Paris.A partir de 1911 elle a commencйа crйer des chapeaux pour les ven-dre а des amies.En 1912 "Mademoiselle Chanel" aouvert sa premiиre maison de cou-ture а Deauville.Mais la guerre de 1914 a vite arrк-tй ses activitйs.C’est en 1919 qu’elle a pu enfinouvrir une maison de couture а Pa-ris, rue Cambon.• Габріель ШанельГабріель Шанель народиласяв 1883 році.У неї були важкі дитинство таюність.У дуже ранньому віці вона зали-шилася сиротою.Багато років Габріель провелав монастирі у Мулені, маленькомумістечку в центрі Франції.У 1908 році, коли їй було 25 ро-ків, вона переїхала з Мулена доПарижа.З 1911 року вона створює колек-ції капелюхів, які продає своїмподругам.У 1912 році «МадмуазельШанель» відкриває своє першеательє мод у Довіллі.Але його діяльність припиниласячерез війну 1914 року.І тільки в 1919 році вона змоглавідкрити ательє в Парижі на ву-лиці Камбон. 400Personnes illustres de la France •Gabrielle est devenue cйlиbre."Coco" Chanel a crйй un style nou-veau pour les femmes.C’йtait un style inspirй des vкte-ments d’homme.En 1939, au dйbut de la SecondeGuerre mondiale, elle est partiepour la Suisse.Elle y est restйe pendant 15 ans,jusqu’а 1954.Quand elle avait 71 ans elle est re-venue а Paris.C’йtait le temps de ses fameuxtailleurs en tweed, longs colliersde fausses perles, chaоnes dorйes,souliers de deux couleurs, beige etnoir.Coco Chanel a crйй tout un nouveaustyle qui est devenu classique.Aujourd’hui il reste celui de simpli-citй dans le luxe.Beaucoup de femmes et jeunesfilles veulent encore maintenantporter un "chanel".Son cйlиbre parfum "№ 5", crйй en1921 est devenue populaire dans lemonde entier.Coco Chanel est morte en 1971.Mais elle reste toujours la premiиredans la haute couture.Габріель стала знаменитою.«Коко» Шанель створила новийжіночий стиль в одязі.На створення цього стилю її на-штовхнув чоловічий одяг.У 1939 році, коли почалася Другасвітова війна, Коко Шанель виїха-ла до Швейцарії.Там вона прожила 15 років, до1954 року.У віці 71 року вона повернуласяв Париж.У цей час з’явилися її знаменитіжіночі костюми з твіду, довгі на-миста з штучних перлів, позоло-чені ланцюжки, двокольорові бе-жево-чорні туфлі.Коко Шанель створила новийстиль, котрий став класичним.І сьогодні він залишається сти-лем вишуканої простоти.Багато жінок та дівчат і в нашчас хочуть носити «шанель».її знамениті парфуми «№ 5»,створені в 1921 році, стали попу-лярні в усьому світі.Коко Шанель померла в 1971 році.Але вона назавжди залишитьсяпершою дамою високої моди.un couvent — монастира partir de. — почина-ючи з.; ізcrйer — створюватиvendre — продаватиune couture — шиттяvite — швидкоune maison de couture — ательєодягуVocabulaireun vкtement — одягfameux, -fameuse —знаменитий, -аune fausse perle — штучнаперлинаune haute couture — високамода • Видатні люди Франції401Discussion Comment ont йtй l’enfance et la jeunesse de Gabrielle Chanel? A quel вge est-elle arrivйe а Paris? Comment a-t-elle commencй son activitй? Combien d’annйes est-elle restйe en Suisse? Par quoi est cйlиbre Gabrielle Chanel? • Le savant franзais PaulLangevin (1872—1946)Paul Langevin est nй le 23 janvier1872 а Paris, а Monmartre.Son pиre et son grand-pиre йtaientdes artisans parisiens.Ils ont appris au jeune Paul а aimerle travail.Paul a fait ses йtudes au collиgeLavoisier.Il йtait un trиs bon йlиve.Paul a terminй ”l’Ecole de physiqueet de chimie" et ”l’Ecole Normalesupйrieure”.Ainsi a commencй sa carriиre desavant.Dйjа а ”l’Ecole de physique et dechimie" Langevin avait йtй l’йlиve etl’assistant de Pierre Curie.A l’Ecole Normale il avait commemaоtres de cйlиbres savants.En 1902, а la Sorbonne, il a sou-tenu sa thиse sur l’ionisation desgaz.Il est devenu professeur au”Collиge de France” puis а ”l’Ecolede physique et de chimie”.Pierre et Marie Curie йtaient degrands amis de Paul.Paul Langevin continuait ses re-cherches sur le magnйtisme et larelativitй.• Французький учений ПольЛанжевен (1872—1946)Поль Ланжевен народився 23 січня1872 року в Парижі на Монмартрі.Його батько й дідусь були па-ризькими ремісничими-кустарями.Вони навчили Поля любитипрацю.Поль навчався в колежіЛавуазьєр.Він був дуже гарним учнем.Поль закінчив фізико-хімічну шко-лу та педінститут.Після цього розпочалася йогокар’єра вченого.Ще у фізико-хімічній школіЛанжевен був учнем і асистентомПь’єра Кюрі.У педінституті він мав учителів —великих учених.У 1902 році в Сорбонні він за-хистив дисертацію про іонізаціюгазів.Він став учителем у Французько-му колежі, потім у "фізико-хімічнійшколі".Пь’єр і Марі Кюрі були великимидрузями Поля.Поль Ланжевен продовжував до-слідження щодо магнетизму і від-носності. 402Personnes illustres de la France •En 1920, il a йcrit des travaux surles problиmes du travail de l’hom-me dans l’espace cosmique.Paul Langevin a fait beaucoup dedйcouvertes qui ont fait une rйvolu-tion dans la physique.Frйderic Joliot-Curie est son йlиve.У 1920 році він написав роботипро проблеми діяльності людинив космічному просторі.Поль Ланжевен здійснив багатовідкриттів, котрі зробили револю-цію у фізиці.Фредерік Жоліо-Кюрі — йогоучень.Vocabulaireun artisan — ремісничий-кустар l’espace (f) cosmique —soutenir une thиse — захистити космічний простірдисертаціюsupйrieure — вищий, -аla relativitй — відносністьDiscussion Paul Langevin qui a-t-il йtй? Oщ a-t-il fait ses йtudes? Quel йtait le thиme de sa thиse? L’йlиve et l’assistant de qui a йtй Paul Langevin? Oщ a-t-il enseignй? Qui йtait l’йlиve de Paul Langevin? • Jacques CartierLa Bretagne a donnй beaucoup degrands marins а la France.Le plus glorieux de tous estJacques Cartier, premier explorateurdu Canada.Il avait dйcouvert Terre-Neuve.En remontant un des bras du Saint-Laurent il avait explorй pour la pre-miиre fois le Canada.En 1532, alors que Franзois 1-erse trouve en Bretagne, on lui prй-sente Jacques Cartier.C’йtait un homme capable de con-duire les navires dans des endroitsdangereux.Franзois 1-er sait que l’Angleterre, lePortugal et l’Espagne commencentа s’intйresser а l’Amйrique du Nord.• Жак КартьєБретань дала Франції багато ви-датних моряків.Найбільш уславлений із них —Жак Картьє, перший дослідникКанади.Він відкрив Тер-Ньов(Ньюфаундленд).Піднімаючись одним із рукавів за-токи Святого Лавренія, він упер-ше дослідив Канаду.У 1532 році, коли Франціск I пе-ребував в Бретані, йому предста-вили Жака Картьє.Це була людина, здатна провес-ти кораблі найнебезпечнішимимісцями.Франціск I знав, що Англія,Португалія й Іспанія починаютьцікавитися Північною Америкою. glorieux, -euse — уславле-ний, -аun explorateur — дослідникun bras — рукав (річки); рукаcapable — здатний, здатнаemparer (s’) — заволодітиcharger — доручати;навантажуватиDiscussion Oщ est nй Jacques Cartier? Pourquoi dit on qu’il йtait le premier explorateur du Canada? Qu’est-ce qu’il a dйcouvert? Combien de fois a-t-il visitй le Canada? Pourquoi йtait-il parti pour l’Amйrique du Nord? • Видатні люди Франції403Il veut s’emparer des terres nou-velles avant les autres pays euro-pйens.C’est pourquoi le roi charge JacquesCartier d’organiser cette expйdition.Il lui donne de l’argent et deux na-vires.L’expйdition йtait partie de Saint-Malo le 20 avril 1534.Aprиs une traversйe heureuse, voiciTerre-Neuve enfin.Jacques Cartier explore aussi tou-tes les оles voisines.Arrivй а Gasnй il y dresse unecroix immense.Cette croix est le point de depart dela colonisation franзaise du Canada.Aprиs la premiиre expйdition vientla deuxiиme et la troisiиme.Les dйcouvertes de Jacques Cartierlui ont permis de rester dans l’his-toire des explorations du monde"l’un des plus fameux et des plusrenommйs pilotes de son temps".Він хотів заволодіти новими зем-лями раніше за інші європейськікраїни.Тому король доручив Жаку Картьєорганізувати цю експедицію.Він дає йому грошей і два ко-раблі.Експедиція вийшла із Сен-Мало20 квітня 1534 року.Після вдалого переходу, він на-решті дістався Тер-Ньову (ЗемліНової).Жак Картьє дослідив також і всісусідні острови.Прибувши в Гасне, він там уста-новлює величезний хрест.Цей хрест став початком фран-цузької колонізації Канади.Після першої експедиції булидруга і третя.Відкриття Жака Картьє дозво-лили йому залишитися в істо-рії світових досліджень «однимз найбільш знаменитих і найбільшшанованих лоцманів свого часу».Vocabulaireune traversйe — перехідenfin — нарештіdresser — встановитиun point de dйpart — відправнаточка; початокun pilote — пілот; лоцман X. PERSONNES ILLUSTRES DE L’UKRAINE(ВИДАТНІ ЛЮДИ УКРАЇНИ)• Tarass ChevtchenkoTarass Chevtchenko est de droitnommй le gйnie du peuple ukrai-nien.Il est nй le 9 mars 1814 dans lafamille d’un paysan serf au villageMorintsy.Dиs la premiиre enfance la lourdebesogne lui est devenue vite connueparce qu’il a perdu sa mиre а l’вge de9 ans et son pиre а l’вge de 12 ans.Il a appris le dessin du peintred’icфnes du pays.Par les caprices du sort le jeuneChevtchenko est entrй а l’Acadйmiedes Beaux-Arts de S.-Pйtersbourg.Lа, il a pris connaissance des њu-vres de la littйrature russe et йtran-gиre de son temps et des maоtresde la peinture.A S.-Pйtersbourg il a fait la con-naisance de V. A. Joukovsky quia aidй а l’affranchir.A l’вge de 26 ans Chevtchenkoa publiй son "Kobzar" — l’њuvreremarquable de la littйrature ukra-nienne.Alors Tarass Chevtchenko a reзuson second nom populaire —Kobzar.Toute sa vie Chevtchenko a luttйpour la libertй et l’indйpendance deson peuple.Pour зa le gouvernement tsariste aarrкtй le poиte et l’a exilй aux step-pes d’Orenbourg.On lui a sйvиrement dйfendu delire et de dessiner.• Тарас ШевченкоТараса Григоровича Шевченка поправу названо генієм українсько-го народу.Він народився 9 березня 1814року в родині бідного кріпосногоселянина у селі Моринці.Уже з малих літ він зазнав важкоїпраці, тому що у 9 років втративматір, а в 12 років — батька.Він навчався малюванню у місце-вого іконописця.Чудовий витвір долі — і моло-дий Шевченко потрапляє доПетербурзької Академії мистецтв.Тут він познайомився з творамиросійської та зарубіжної літерату-ри того часу і з майстрами живо-пису.У Петербурзі він зустрівВ. А. Жуковського, який сприявйого звільненню з кріпацтва.У 26 років Шевченко публікуєсвій «Кобзар» — видатну збіркупоезій української літератури.Тоді Тарас Шевченко i отри-мав у народі своє друге ім’я —Кобзар.Усе своє життя Шевченко боров-ся за волю і незалежність свогонароду.За це царський уряд заарешту-вав поета, заслав його в Орен-бурзькі степи.Йому було суворо забороненочитати та малювати. Vocabulaireexiler — засилати, висилатиdйfendre — заборонятиsйvиrement — сувороun йloignement — відірваністьune interdiction — заборонаmajestieux, -euse — велич-ний, -а• Видатні люди України405L’exil, l’йloignement de sa terre na-tale, l’interdiction d’йcrire et de des-siner l’ont menй а la mort prйcoce.Tarass Chevtchenko est mort le10 mars 1861 а l’вge de 47 ans.Le peuple n’oublie pas et respecteson poиte.Beaucoup de ses vers sont deve-nus chansons.Non loin de Kanev, au kourgane ily a un monument majestueux aupoиte.Les gens de tous les pays du mon-de y viennent pour honorer la mй-moire du poиte.Dans beaucoup de maisons enUkraine а la place honoraire onpeut voir un portrait de Tarasscomme on l’appelle avec tendresse.Заслання, відірваність від рідноїземлі, заборона писати та малю-вати призвели до його передчас-ної смерті.Тарас Шевченко помер 10 берез-ня 1861 року у 47 років.Народ пам’ятає та шанує свогопоета.Багато його віршів стали піснями.Неподалеку від Канева на моги-лі стоїть величний пам’ятник по-етові.Сюди приїздять люди з усьогосвіту вшанувати пам’ять поета.У багатьох оселях України на по-чесному місці знаходиться пор-трет Тараса — так любовно нази-вають Шевченка у народі.un serf — рабun paysan serf — кріпакune besogne — тяжка працяun caprice — вітвір, каприз,примхаun sort, un destin — доляaffranchir — звільнитиDiscussion Dans quelle famille est nй Tarass? Qui lui a donnй les premiиres leзons de peinture? Qui a aidй Tarass а s’affranchir? Est-ce que le gouvernement tsariste aimait Tarass? • Mon йcrivain prйfйrйLa littйrature occupe une grandeplace dans notre vie.On ne peut pas imaginer notre viesans livres.• Мій улюблений письменникЛітература посідає важливе міс-це в нашому житті.Неможливо уявити наше життябез книг. 406Personnes illustres de la France •La littйrature ukranienne estune des plus riches dans lemonde.Les livres nous donnent beaucoupde choses intйressantes.Nous connaissons beaucoupd’йcrivains ukrainiens: P. Koulich,M. Vovtchok, T. Chevtchenko,I. Kotliarevsky, O. Kobylianska,I. Franco, L. Oukraпnka, Skovoroda, E. Grйbinka, Netchouille-Lйvytski, P. Myrni,I. Karpenko-Kary, V. Sossiura,P. Tytchina, M. Gogol, M. Lйontovitch.Je voudrais parler de MaximeRylsky.M. Rylsky est nй le 19 mars 1895а Kyпv.Son pиre йtait un homme cйlиbre.Sa mиre йtait une simple paysannedu village Romanivka.Maxime Rylsky a passй son enfan-ce а Romanivka.Ensuite Maxime a fait ses йtudesа Kyпv.Ce temps-lа il vivait dans la familledu grand compositeur ukrainienLyssenko.Le garзon a aimй la musique maisquand mкme la poйsie йtait encoreplus importante pour lui.Il a commencй а faire des vers.Aprиs avoir terminй ses йtudes augymnase il est entrй а l’Universitйde Kyпv.Puis а cette universitй il a travaillйcomme professeur de la langueukrainienne.Українська література — одназ найбагатших у світі.Книги дають нам багато цікавого.Ми знаємо багато україн-ських письменників: П. Куліша,М. Вовчка, Т. Шевченка, І. Кот-ляревського, О. Кобилянську,І. Франка, Л. Українку,Г. Сковороду, E. Гребінку,I. Нечуй-Левицького,П. Мирного, I. Карпенко-Карого,В. Сосюру, Т. Тичину, М. Гоголя,М. Леонтовича.Я хочу розповісти про МаксимаРильського.М. Рильський народився 19 бе-резня 1895 року в Києві.Його батько був відомою лю-диною.Його мати була простою селян-кою з села Романівка.М. Рильський провів своє дитин-ство в Романівці.Потім Максим навчався у Києві.У цей час він жив у родині зна-менитого українського композито-ра Лисенка.Хлопчик полюбляв музику, алевсе ж поезія була ще більш важ-ливою для нього.Він почав писати вірші.Закінчивши навчання в гімназії,він вступив до Київського універ-ситету.Потім у цьому університеті вінпрацював викладачем українськоїмови. • Видатні люди України407Dans ses poйsies il chante l’amourpour son pays et son peuple.Le poиte a travaillй jusqu’а sa mort.У своїх віршах він оспівує любовдо своєї батьківщини та свого на-роду.Поет працював до самої своєїсмерті.Vocabulaireimaginer — уявляти chanter l’amour pour. —quand mкme — все ж оспівувати любов до.faire des vers — писати вірші jusqu’а. — до.Discussion Est-ce que la littйrature ukrainienne est-elle cйlиbre en ses йcrivainset poиtes? Qui йtaient les parents de Maxime Rylsky? Dans quelle pйriode vivait-il chez Lyssenko? La musique s’intйressait-elle Maxime? Quand il a commencй а йcrire les vers? • Acadйmicien Eugиne PatonEugиne Paton est nй le 4 mars1870 а Nice, une ville franзaise.Il йtait un savant et constructeurcйlиbre, membre de l’Acadйmie desSciences de l’Ukraine.En 1894 il a terminй l’Ecole Polytec-hnique а Dresde et en 1896 l’Ecoledes Ingйnieurs civilsа S.-Pйtersbourg.Il a йtй professeur а l’EcolePolytechnique de Kyпv.Paton йtait а la tкte d’un laboratoireet a formulй les principes gйnйrauxde la construction des ponts et adйcouvert la technologie scientifiquedes йpreuves des ponts.Il a construit 35 ponts y compris lepont qui traverse le Dniйpro а Kyпv.• Академік Євген ПатонПатон народився 4 березня1870 року у французькому містіНіцца.Патон був знаменитим кон-структором та вченим, членомАкадемії наук України.Він закінчив Дрезденський полі-технічний інститут в 1894 році таСанкт-Петербурзький інститут ци-вільних інженерів 1896 року.Патон був професоромКиївського політехнічного інсти-туту.Очолюючи лабораторію з ви-пробування мостів, Патон сфор-мулював основні принципи кон-струювання мостів та відкривнаукову технологію випробуваннямостів.Він сконструював 35 мостів, у то-му числі й головний міст черезДніпро у Києві. civil, -e — цивільний, -а;громадянський, -акtre а la tкte — керувати,очолюватиune йpreuve — випробування;іспитy compris — у тому числіDiscussion Oщ et quand est nй Eugиne Paton? Oщ a-t-il fait ses йtudes? Quelle direction de son activitй a-t-il choisie? Quels principes gйnйraux a-t-il formulй? Quel laboratoire et institut a-t-il crйй? 408Personnes illustres de la France •On lui a donnй le nom de Paton.En 1929 le savant a crйй le labora-toire de soudure йlectrique qui estdevenu l’Institut de soudure йlectri-que en 1934.Il a йtй а la tкte du laboratoire etde l’institut jusqu’а sa mort.Aujourd’hui l’institut porte son nom.De 1945 а 1952 Paton a йtй levice-prйsident de l’Acadйmie dessciences de l’Ukraine.Eugиne Paton est mort le 1 aoыt1953 а Kyпv.Son fils Boris Paton est de nosjours le Prйsident de l’Accademiedes sciences de l’Ukraine.Тепер цей міст носить його ім’я.1929 року Патон організував ла-бораторію електрозварювання,яка у 1934 році стала інститутом.Він очолював лабораторію та ін-ститут до своєї смерті.Зараз інститут носить його ім’я.Патон був віце-президентомАН УРСР з 1945 по 1952 роки.Помер Євген Патон 1 серпня1953 року у Києві.Його син Борис Патон у нашідні є президентом Академії наукУкраїни.Vocabulairela soudure — зварюванняun vice-prйsident — віце-президент; заступникпрезидентаde nos jours — у наші дні;зараз; сьогодні• Le grand savantS. P. KoroliovSergiп Pavlovitch Koroliov, construc-teur des premiers vaisseaux cosmi-ques est nй le 30 dйcembre 1906а Jitomir dans la famille d’un insti-tuteur.En 1922 il est entrй а l’Ecole tech-nique а Odessa.• Видатний ученийС. П. КорольовСергій Павлович Корольов, кон-структор перших космічних ко-раблів, народився 30 жовтня1906 року в Житомирі у сім’ї вчи-теля.У 1922 році він вступив до тех-нічного училища в Одесі. • Видатні люди України409Il avait de bons professeurs demathйmatiques et de physique.Serguyп lisait beaucoup de livres.Lа, il a commencй а s’intйresseraux vols.En 1923 il est entrй а l’Ecole deplaneur oщ il йtudiait la constructiondes planeurs.En 1925 il est entrй а l’InstitutPolytechnique de Kyпv.Il devait travailler le soir pour ga-gner sa vie.Il йtait un bon йtudiant.A partir de 1927, Koroliov a travaillйdans l’industrie aйronautique.En 1930, il a terminй ses йtu-des а l’Ecole supйrieure techniqueBauman de Moscou.Il a pris connaissance des њuvresde Tsiolkovsky et a йtudiй ses idйes.Il s’est passionй beaucoup pour latechnique des fusйes cosmiques dontil est devenu un des fondateurs.Sous la direction de S. P. Koroliov,les savants soviйtiques ont crййdes vaisseaux cosmiques pilotйs,а bord desquels l’homme a rйalisйle premier vol dans le cosmos etest sorti dans l’espace cosmique.S. P. Koroliov est mort а l’вge de59 ans.Une urne contenant ses cendres aйtй scellйe dans les murs du Kremlin.У нього були добрі викладачі ма-тематики й фізики.Сергій читав багато книг.Там він почав цікавитися польо-тами.У 1923 році він вступив до пла-нерної школи, де вивчав констру-ювання планерів.У 1925 році він вступив доКиївського політехнічного інституту.Він був вимушений працюватиувечері, щоб заробити на життя.Він був встигаючим студентом.З 1927 року Корольов працювавв авіаційній промисловості.У 1930 році він закінчив МВТУім. Баумана.Він познайомився з працямиЦіолковського й вивчав його ідеї.Він був пристрасно захопленийкосмічними ракетами, одним ізтворців яких він і став.Під керівництвом С. П. Корольоварадянські вчені створили пілото-вані космічні кораблі, на бортуяких людина здійснила першийполіт у космос і вийшла у відкри-тий космічний простір.С. П. Корольов помер у віці59 років.Урну з його прахом було замуро-вано у Кремлівській стіні.un vaisseau cosmique —космічний корабельun vol — політun planeur — планер,бездвигуновий літакVocabulaireune fussйe — ракетаа bord desquels — на бортуякихsceller — замуруватиcontenir — тримати в собі,aйronautique — авіаційний, -аутримувати 410Personnes illustres de la France •Discussion Qui йtait S. P. Koroliov? Oщ est-il nй? A quoi s’intйressait-il en jeunesse? Pour quel problиme s’est-il passionй? Qu’est-ce qu’on a crйй sous sa direction? Qui йtait le premier cosmonaute du monde? • Bogdan KhmelnitskyBogdan Khmelnitsky est nй en1595 dans la famille d’un sotnik(centurion).Il a reзu une йducation brillantepour son temps, il connaissait quel-ques langues.Trиs jeune, il s’est fait remarquйpendant quelques campagnes del’armйe de cosaques.Il a bien senti l’oppression de lanoblesse polonaise.On a pris ses patrimoines et abbat-tu а mort son fils de 10 ans.Khmelnitsky s’est rendu а la Sytchdes Cosaques zaporogues et a pro-posй de se prйparer а la guerre na-tionale de libйration.Les cosaques et les simples gensl’ont soutenu.Il s’est mis а la tкte de l’armйe decosaques et a remportй quelquesvictoires.C’йtait la premiиre tentative d’attein-dre l’indйpendance.En 1648 les cosaques lui ont remisleur lettre pour dignitй d’hetman etla masse.Pour assurer ses victoires l’hetmanBogdan Khmelnitsky a cherchй l’ap-pui а Moscou.• Богдан ХмельницькийБогдан Хмельницький народивсяу сім’ї сотника 1595 року.Він отримав блискучу як на тойчас освіту, знав кілька мов.Замолоду відзначився у кількохпоходах козацького війська.Гніт польської шляхтиХмельницький відчув на собі.У нього забрали його землю і досмерті забили 10-річного сина.Хмельницький вирушив до запо-різьких козаків і запропонував го-туватися до національно-визволь-ної війни.Його підтримали козаки і простийнарод.Він став на чолі козаків і отримавкілька перемог над поляками.Це була перша спроба досягнутинезалежності.У 1648 році козаки передалийому грамоту на гетьманство табулаву.Бажаючи закріпити свої перемо-ги, гетьман Богдан Хмельницькийшукає підтримки в Москві. sotnik (centurion) — сотник,командувач сотнею вояківremarquer (se) — відзначитисяune oppression — гніт,гнобленняune campagne — поле, рівнина,село, війсковий похідun patrimoine — спадщина,володіння, майноrendre (se) — відправитися,вирушитиDiscussion Qui йtait le pиre de Bogdan? Etait Bogdan un homme lettrй? Quel second nom avait-il? Oщ s’est-il fait remarquй? Pourquoi a-t-il commencй la guerre de libйration? La rйunification а la Russi йtait-elle bonne pour le peuple ukrainien? • Видатні люди України411Le traitй de Pйrйпaslav de 1654a dйclarй la rйunification de l’Ukrai-ne а la Russie.Cependant, le tsar n’a pas justifiйl’attente de Khmelnitsky.Bogdan le comprenait trиs bienmais il n’a pas manquй а sa parole.Cet homme йminent et l’homme po-litique distinguй est mort en 1657.Khmelnitsky a laissй un bon sou-venir en mйmoire du peuple ukrai-nien et jusqu’а prйsent son prйnomBogdan est populaire en Ukraine.A Kyпv il y a un monument а Bog-dan Khmelnitsky.Преяславська рада 1654 рокуоголосила про приєднанняУкраїни до Росії.Однак цар не виправдав споді-вань Хмельницького.Богдан розумів це, але свогослова не порушував.Померла ця видатна людина і по-літичний діяч 1657 року.Добра пам’ять про Хмельницькогозбереглась серед українсько-го народу й до цього часу йогоім’я — Богдан — популярнев Україні.У Києві є пам’ятник БогдануХмельницькому.Vocabulairese mettre а la tкte — стати начоліremporter une victoire —одержати перемогуune tentative — спробаune masse — булаваla rйunification — приєднання,воз’єднанняjustifier l’attente — виправдатисподівання XI. LES MASS-M ИDIA(ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ)• Les magazinesfranзaisUne extraordinaire floraison de ma-gazines thйmatiques a vu le jour enFrance ces derniиres annйes.Plusiers de dizaines de titres appa-raissent chaque annйe.La presse enfantine et la pressedes loisires sont particuliиrementdynamiques.La presse йconomique est trиs po-pulaire en France.Les crises йconomiques, les pro-blиmes de l’йconomie internationaleont stimulй ce secteur."Capital" est le plus important suc-cиs de ces derniиres annйes.Il attire chaque mois 440 000 ache-teurs.Parmi d’autres on peut nommer"Challenges", "Le Revenu franзais","L’Expansion", etc.La presse scientifique connaоtun succиs croissant avec des ti-tres comme "Science et Vie"(320 000 exemplaires), "Зa m’in-tйresse", "Sciences et Avenir" etbeaucoup d’autres.Leurs publications de haut niveauatteignent de bons tirages.Les hebdomadaires de radio-tйlйvi-sion figurent parmi les plus forts ti-rages de la presse franзaise.• Французькіілюстровані журналиВ останні роки у Франції спосте-рігається надзвичайний розквітспеціалізованих журналів.Щорічно з’являються десятки но-вих назв.Особливо динамічні виданнядля дітей і преса, присвячена до-звіллю.Економічна преса дуже популяр-на у Франції.Економічні кризи, проблеми між-народної економіки стимулювалиактивність у даному секторі.Журнал "Capital" («Капітал») до-мігся найбільшого успіху заостанні роки.Він щомісяця розкуповуєтьсяв кількості 440 000 екземплярів.Серед інших можна назвати"Challenges" («Змагання»), "LeRevenu franзais" («Прибуток фран-цузів»), "L’Expansion" («Експансія»)та ін.Усе більш успішно розвиваєтьсянаукова преса завдяки таким ви-данням, як "Science et Vie" («Наукаі життя») (320 000 екземплярів),m’intйresse" («Це мене ціка-вить»), "Science et Avenir" («Наукаі майбутнє») і багатьом іншим.Журнали високого наукового рів-ня виходять великими тиражами.До числа найбільш тиражованихвидань французької преси нале-жать радіотелевізійні щотижне-вики. • Засоби масової інформації413En 1997, ils reprйsentaient une dif-fusion de 20 millions d’exemplaireschaque semaine.En tкte "TV magazine", attirait13,5 millions de lecteurs.Il y a aussi "Tйlй 7 jours", "TйlйStar", "Tйlй Z", etc.Chacun peut choisir la presse selonson goыt.Il y a des magazines de mode, desport, de culture, d’art, etc.Plus d’une quinzaine de magazinessont consacrйs а la voiture, six а lamoto.Il y a des йditions oщ on peut liredes articles sur la photographie, lecinйma, la gastronomie, le tourisme,les voyages, la musique, etc.Il y a beaucoup de magazines des-tinйs а la jeunesse.De la naissance d’un enfant("Famille magazine", "Enfant ma-gazine") а la retraite ("NotreTemps") — chaque вge a son ma-gazine.У 1997 році обсяг їхнього щотиж-невого розповсюдження складав20 мільйонів екземплярів.Попереду був "TV magazine" («ТВжурнал»), що мав 13,5 мільйоначитачів.Є також «Теле 7 жур» («Теле7 днів»), «Теле Стар» («Теле Зірка»),«Теле Z» («Теле Зона») та інші.Кожен може вибрати собі пресуза смаком.Є журнали про моду, спорт, куль-туру, мистецтво і т. ін.Більш ніж 15 журналів присвяченіавтомобілям, 6 — мотоциклам.Є також видання, де можна про-читати статті про фотографію,кіно, гастрономію, туризм, подо-рожі, музику і т. ін.Виходить багато журналів длямолоді.Від народження дитини ("Famillemagazine" («Сімейний журнал»),"Enfant magazine" («Дитячий жур-нал») до виходу на пенсію "NotreTemps" («Наш час») — для кожноївікової категорії є свій журнал.Vocabulaireun magazine — ілюстрованийжурналenfantin, -e — дитячий, -аun loisir — дозвілляparticuliиrement — особливоstimuler — стимулювати,надавати можливістьattirer — приваблюватиune expansion — поширенняun niveau — рівеньun hebdomadaire —щотижневикen tкte — на чолі, попередуune quinzaine — півторадесяткаla naissance — народженняDiscussion Qu’est-ce que c’est que les mass-mйdia? Une floraison extraordinaire de quoi a-t-elle vu le jour en France? 414Les mass-mйdia • Quel magazine franзais populaire peut-on citer? Quelles publications figurent parmi les plus forts tirages? Qu’est-ce qu’on peut lire dans les йditions franзaises? • La radio franзaiseLe succиs de la tйlйvision n’a pasentraоnйe de repli de la radio, bienau contraire.La multiplication des radios et leurdiversitй croissante, ont redonnй unnouvel йlan а ce support de com-munication.La radio constitue le media prйfйrйdes Franзais, sauf en soirйe oщ latйlйvision arrive en tкte.En moyenne, tous вges confondus,les Franзais йcoutent la radio plusde deux heures par jour.Le secteur radiophonique publicest regroupй au sein de la sociйtйnationale de radiodiffusion "RadioFrance".Elle conзoit des programmes desйmissions diffusйes sur un rйseaude 53 radios.Elles diffusent 24 heures sur 24 desinformations, des messages de ser-vice (mйtйo, spйctacles, circulationroutiиre, programmes de tйlйvisionet de radio) sur un fond musicalininterrompu."Radio France" emploie plus de3000 personnes.Elle s’appuie aussi sur deux orches-tres: l’Orchestre national de Franceet l’Orchestre philarmonique.Au total, Radio France assure unvolume d’йmissions de prиs de500 000 heures par an.• Французьке радіоНезважаючи на успіхи телебачен-ня інтерес до радіо не знизився,скоріше, навпаки.Збільшення числа радіостанційта їхня зростаюча розманітністьдали новий імпульс цій основіспілкування.Радіо дотепер залишається засобоммасової інформації, якому французивіддають перевагу, за винятком ве-чірнього часу, коли на перший планвиходить телебачення.У середньому французи, неза-лежно від їхнього віку, слухаютьрадіо більше двох годин на день.Державний сектор радіомов-лення був об’єднаний у рамкахНаціональної компанії радіомов-лення «Радіо Франс».Вона розробляє і складає програ-ми віщання для мережі, яка скла-дається з 53 радіостанцій.Вони віщають цілодобово, пере-даючи останні новини і допоміж-ну інформацію (прогноз погоди,репертуар театрів і кінотеатрів,ситуація на дорогах, програмителебачення і радіо) з безперерв-ним музичним супроводом.На «Радіо Франс» зайняті3000 осіб.У нього два оркестри:Національний оркестр Франції таФілармонічний оркестр.У цілому «Радіо Франс» забезпе-чує обсяг віщання близько500 000 годин на рік. • Засоби масової інформації415La publicitй est strictement limitйe.Parmi les cinq radios nationales fi-gure France Inter, crййe en 1947."France Culture" prйsente des pro-grammes trиs variйs, associant desйmissions musicales, des entre-tiens, de grands reportages et desdйbats."France musique" diffuse plus demille de concerts par an."Radio Bleue" privilйgie les audi-teurs de plus de 50 ans."Radio France Internationale" (RFI)est diffusйe en France et sur lescinq continents.Elle est l’une des piиces-maоtressesde l’action audiovisuelle extйrieuredu pays.Les radios privйes proposent untrиs grand choix.Durant les derniиres annйes, ellesont constatй une augmentation im-portante de leur audience.Реклама на ньому суворо обме-жена.До числа п’яти національних ра-діостанцій входить «Франс інтер»(«Франція міжнародна»), створенав 1947 році.Станція «Франс кюльтюр»(«Франція культурна») пред-ставляє найрізноманітніші програ-ми, включаючи музичні передачі,бесіди, великі репортажі,дискусії.«Франс мюзік» («Франція музи-кальна») розповсюджує в ефіріпонад тисячу концертів на рік.Передачі «Радіо бле» («Блакитнерадіо») розраховані на слухачів,яким більше 50 років.«Радіо Франс інтернасьональ»(РФІ) віщає як на Францію, такі на всі п’ять континентів.Воно є одним з головних засобіваудіовізуального віщання країнина закордонну аудиторію.Приватні радіостанції пропонуютьдуже великий вибір.За останні роки спостерігаєтьсявелике збільшення числа їхніхслухачів.Vocabulaireune multiplication — збільшен-ня, поширення кількостіune diversitй — різноманітність,розмаїтістьun support — основа, підґрунтяconstituer — являє з себеsauf — за виняткомtous вges confondus —незалежно від (їхнього) вікуau sein de — в середині,в рамкахconcevoir — розробляти,складати, роздивлятисяun message — послання,зверненняappuyer (s’) — опиратися,підтримуватисяdiffuser — передавати в ефір,розповсюджувати 416Les mass-mйdia •Discussion Quelle place parmi les mass-mйdia occupe la radio franзaise? La " Radio France" pour quel rйseau de radios conзoit-elle sesprogrammes? Quel volume d’йmissions assure-t-elle? Combien de personnes emploie cette sociйtй? Quelles sociйtйs de radio franзaise connaissez-vous encore? • La tйlйvision franзaiseEn France il existe actuellement en-viron 300 chaоnes de tйlйvision.Toutes chaоnes confondues, les tй-lйspectateurs franзais aiment avanttout les films, la fiction tйlйvisuelle,les йmissions de divertissement etl’information (journaux, magazines,documentaires).Les journaux de 20 heures de TF 1et de France-2 notamment, sont degrands rendez-vous nationaux.Cependant, on voit fleurir, а cфtйd’un nombre limitй de chaоnes gй-nйralistes, des chaоnes de plus enplus spйcialisйes et payantes.Elles visent un public intйressй.Ici il s’agit de sport, de musique, deconcerts, de films, etc.Les principales chaоnes thйmatiquesfranзaises sont aujourd’hui "Canal J"(programmes destinйs а la jeunes-se), "Canal Jimmy" (ses йmissionsprincipales sont destinйes aux nos-talgiques des annйes soixante etsoixante-dix).C’est aussi "Planиte" qui montredes documentaires et des reporta-ges d’actualitй.• Французьке телебаченняНа даний момент у Франції існуєблизько 300 телевізійних каналів.З усього розмаїття програм фран-цузькі телеглядачі віддають пе-ревагу насамперед кінофільмам,телевізійній фантастиці, розва-жальним та інформаційним випус-кам (телевізійні новини, тележур-нали, документальні фільми).Телевізійні новини о 20 годиніпо ТФ-1 і «Франс-2» є саме тимипрограмами, які дивиться всякраїна.При цьому на фоні невеликогочисла програм загального віщан-ня з’являється усе більше спеціа-лізованих і платних програм.Вони призначені для зацікавленоїпубліки.Ідеться про передачі, присвяченіспорту, музиці, концертам, кіно-фільмам і т. ін.У цей час основними тематични-ми французькими програмами є:«Канал Ж» (передачі, призначе-ні для молоді), «Канал Джиммі»(його основні передачі призначенідля тих, хто відчуває ностальгію зашістдесятими і сімдесятими роками).Це також канал «Планета», щопоказує документальні фільмий актуальні репортажі. • Засоби масової інформації417LCI, La Chaоne Info, nйe en juin1994 est la premiиre chaоne d’infor-mation continue d’кtre franзaise.(LCI — long cours inter).Etant la filiale de TF 1, elle diffusele journal complet toutes les demi-heures ainsi que des journaux encontinu lorsque l’actualitй l’exige.Elle propose aussi les dйbats et lesinterviews.Il existe aussi des chaоnes spor-tives, comme, par exemple,"Eurosport", musicales — MCM.Deux chaоnes de cinйma, les pluspopulaires, "Cinй-Cinйma" et "Cinй-Cinйfil", sont accessibles sur le rй-seau cвblй moyennant un abonne-ment supplйmentaire.Nйe en 1984, "Canal +" est la plusancienne des chaоnes privйes.Elle est payante et cryptйe.Il est nйcessaire de louer un dйco-deur pour regarder ses йmissions.Cette chaоne est la plus belle rйus-site de l’audiovisuel franзais et aexportй son succиs vers certainspays europйens.Ses points forts sont le cinйma etle sport.Les Franзais aiment beaucoup leurtйlйvision diversifiй et intйressante.LCI, Інформаційний канал, ство-рений у червні 1994 року,— цеперша французька безперервнаінформаційна програма.(LCI — довге міжнародне пла-вання).Як філія ТФ-1 цей канал даєв ефір кожні півгодини доклад-ні випуски новин і безупинноповідомляє останні новини.Передаються також дискусії й ін-терв’ю.Існують також спортивні канали,як, наприклад, «Євроспорт», му-зичні — МСМ.Два найпопулярніших кіноканали«Сіне-сінема» і «Сіне-сінефіль»,що здійснюють передачі черезкабельну мережу, доступні за до-даткову абонементну плату.Програма «Канал плюс», яка на-родилася в 1984 році,— найстарі-ша з приватних програм.Вона є платною й кодованою.Щоб дивитися передачі, необхід-но орендувати декодер.Цей канал став найяскравою уда-чею французького телебаченняй експортує свою продукцію в рядєвропейських країн.Його сильні сторони — кінофіль-ми та спортивні передачі.Французи дуже люблять своє ці-каве і різноманітне телебачення.Vocabulaireune chaоne de TV — телеканал;ланцюгun tйlйspectateur, -trice —телеглядач, -каtoutes chaоnes confondues —усе розмаїттяune fiction tйlйvisuelle —телефантастика; комп’ютернівигадкиnotamment — а саме, саме те,(ті, той, та) 418Les mass-mйdia •un grand rendez-vous —широке побачення з великоюаудіторією, зустрічfleurir — квітнути, розквітнутиune actualitй — остання новинаgйnйraliste — загальний, -аun gйnйraliste — лікар-терапевтun nostalgique — той, що сумуєза минулимun interview (anglais) —інтерв’ю, опитування (англ.)accйssible — доступний, -аDiscussion Combien de chaоnes de tйlйvision existent actuellement en France? Quels programmes aiment les tйlйspectateurs? Quelles sont les principales chaоnes thйmatiques? Quand a йtй nйe LCI? Qu’est-ce que proposent MCM, "Cinйfil" et le "Canal+"? • RFI, la radio mondiale"Radio France Iternationale" (RFI)prйsente aux auditeurs du mondeentier l’actualitй franзaise et interna-tionale.RFI se fait entendre depuis 1931.Aujourd’hui c’est une radio aux pro-grammes multiples.Elle utilise tous les moyens de dif-fusion et ses journalistes saventfaire preuve de leur professionna-lisme.Cette radio a 45 millions d’auditeursrйguliers en franзais et en 18 lan-gues йtrangиres.Depuis l’automne 1996, RFI a lan-cй un programme d’information encontinu 24 heures sur 24 en fran-зais.Il y a des bulletins d’information de10 minutes toutes les demi-heures.Les programmes prйsentent tousles aspects de la vie culturelle,йconomique et sociale franзaise.La construction europйenne, les re-lations йconomiques occupent йga-lement une place importante.• РФІ — світове радіоРадіо «Франс інтернасьональ»(РФІ) знайомить слухачів усьогосвіту з подіями у Франції, міжна-родними подіями.РФІ вийшло в ефір у 1931 році.На сьогоднішній день це багато -програмне радіо.Воно використовує всі засоби ві-щання, а його журналісти на ділідоводять свій високий професіо-налізм.Радіо має 45 мільйонів постійнихслухачів програм французькоюмовою і 18 іноземними мовами.З осені 1996 року РФІ почало пе-редавати безперервну інформа-ційну програму французькоюмовою.Десятихвилинні випуски новинвиходять раз на півгодини.Програми відбивають усі аспектикультурного, економічного і гро-мадського життя Франції.Важливе місце займають такожпитання європейського будівни-цтва, міжнародних економічнихвідносин. un (e) auditeur, -trice —слухач, -каse faire entendre depuis. —виходити в ефір з…faire preuve de. — доводитина діліlancer — запускати, починати,засилатиtoutes les demi-heures — кожніпівгодиниDiscussion Depuis quand se fait entendre la RFI? Combien d’auditoires a-t-elle aujourd’hui? Quels programmes prйsente RFI? Est-ce qu’elle dispose des sites а l’Internet? Grвce а quoi RFI a crйй un rйseau de relais? • Засоби масової інформації419Ces programmes existent aussi surdes durйes plus courtes en 18 lan-gues йtrangиres.RFI diffuse aussi un programmespйcifique dйdiй а la chanson fran-cophone.Elle dispose de deux sites а Inter-net.L’un est consacrй а l’actualitй etl’autre а la chanson.S’appuyant sur une couverture sa-tellitaire de qualitй numйrique, RFIa constituй un rйseau de relais.Ce rйseau fonctionne 24 heuressur 24 dans plus de 140 villes dumonde.Parmi elles figure la quasi-totalitйdes capitales de l’Afrique franco-phone et de l’Europe centrale etorientale.Elle est aussi prйsentйe а New-York, а Amman, etc.Ці ж програми передаютьсяв скороченому вигляді 18 інозем-ними мовами.РФІ передає також спеціалізова-ну програму, присвячену фран-цузькій пісні.У нього два сайти в Інтернеті.Один присвячений поточним поді-ям, а другий — пісні.Спираючись на високу якістьцифрового супутникового покрит-тя простору РФІ створило мере-жу ретрансляторів.Ця мережа працює цілодобовов більш ніж 140 містах світу.Серед них майже всі столи-ці франкомовних країн Африки,а також країн Центральної таСхідної Європи.РФІ працює також у Нью-Йорку,Аммані та інших столицях світу.Vocabulaireune durйe plus courte —у скороченому виглядіdйdier — присвячуватиune couverture satellitaire —супутникове покриттяпросторуun rйseau — мережаune quasi-totalitй — майже(вся) сукупність 420Les mass-mйdia •• L’histoire de la tйlйvisionMaintenant la tйlйvision, prйsentйedans tous les foyers, est devenueun des passe-temps les plus popu-laires.Le mot "tйlйvision" apparaоt en1907 dans une revue scientifiqueamйricaine.En 1935, la France compte 500postes.Il y en aura 260 000 vingt ans plustard.En 1995, le tйlйviseur fait par-tie des meubles dans 95 % desfoyers.Aujourd’hui le petit йcran est deve-nu la premiиre occupation des gensaprиs le travail.Un chercheur йcossais John Berda fait une camйra trиs simple.Depuis des mois il a essayй de "fil-mer" la poupйe.Et enfin en 1925 il a vu sur l’йcranles traits de la poupйe.Depuis 70 ans cette invention a йtйamйliorйe.La synchronisation du son et del’image intervient а la fin des an-nйes 20, la couleur apparaоt surl’йcran aprиs la guerre en 1951.La transmission des images parsatellite et par cвble se dйveloppeа partir des annйes 60.Maintenant la tйlйvision ne cessepas d’йvoluer.Les derniиres annйes — c’estle temps de la tйlйvisionnumйrique.• Історія телебаченняТелебачення увійшло в кожну до-мівку і в наші дні стало одним іздосить популярних видів прове-дення часу.Слово «телебачення» упершез’явилося в 1907 році в американ-ському науковому журналі.У 1935 році у Франції було вже500 телевізорів.Через двадцять років їх стало260 000.У 1995 році телевізор став части-ною інтер’єру 95 % осель.У наші дні маленький екран — цеосновне заняття людей після ро-боти.Шотландський дослідник ДжонБерд сконструював примітивнукамеру.Кілька місяців він намагався цієюкамерою зняти ляльку.І, нарешті, у 1925 році він поба-чив на екрані обрис цієї ляльки.Протягом 70 років цей винахідудосконалився.Синхронізація звуку і зображеннявідбулася наприкінці 20 років, ко-льори з’явилися на екрані післявійни в 1951 році.Передача зображення за допо-могою супутника і кабелю почаларозвиватися з 1960-х років.У наші дні телебачення постійноудосконалюється.Останні роки — епоха цифровоготелебачення. un foyer — домівка,гуртожиток, оселяun passe-temps — проведеннячасуune occupation — заняттяйcossais, -e — шотландський, -аamйliorer — удосконалювати,покращуватиDiscussion Quand et oщ a apparu le mot "tйlйvision"? Combien de postes TV il y avait en France en 1935 et vingt ansplus tard? Qui a fait un camйra et essayait de filmer une poupйe? Depuis combien d’annйes a йtй amйliorйe cette invention? Sur quoi consiste la numйrisation? • Засоби масової інформації421La numйrisation consiste а coderles donnйes sous forme de 0 et 1.Cela a permis la modernisationspectaculaire de la transmissiondes images.La tйlйvision numйrique c’est la tй-lйvision qui transporte ces imagesnumйrisйes.Elle permet de transmettre plusd’images.Процес оцифровуваннябазується на кодуванні даниху формі 0 і 1.Застосування цього процесу до-зволило значно удосконалити пе-редачу зображення.Цифрове телебачення — це те-лебачення, що передає оцифро-ване зображення.З його допомогою передача від-бувається швидше.Vocabulaireun trait — риса, обрисune synchronisation — збіг,синхронізаціяintervenir — втручатисяconsister — складатисяspectaculaire — значний, -а• La tйlйvision d’aujourd’huiL’apparition de la tйlйvision numй-rique mиne а la multiplication deschaоnes.Le cвble a permis la rйception TVdans les grandes villes.Le satellite n’est pas arrкtй par lesmontagnes et les zones d’ombres.Il a aidй les habitants des petitesvilles et des campagnes а regarderla tйlйvision dans leurs foyers.• Сучасне телебаченняПоява цифрового телебаченняприводить до збільшення числаканалів.Кабель дозволив приймати теле-сигнал у великих містах.Гори і зони поганої видимості незупиняють супутник.Завдяки йому жителі маленькихміст і сіл можуть дивитися телеві-зор у своїх домівках. 422Les mass-mйdia •Le tйlйspectateur franзaisa aujourd’hui une centaine de chaо-nes а disposition.Aux Etats-Unis il existe beaucoupde chaоnes thйmatiques.Dans centaines de pays les tйlйs-pectateurs ont la possibilitй, а partird’une mкme chaоne, de varier leurschoix.Pour leurs films, par exemple, choi-sir entre version originale (VO) etversion franзaise (VF), choisir l’ho-raire des informations, etc.Mais la tйlйvision, ce n’est plusseulement l’information, le divertis-sement et des films.C’est aussi le service.Au Quйbec, les 250 000 abonnйsde Vidйoway ont la possibilitй, lorsd’une publicitй, de "cliquer" avecleur tйlйcommande sur le produit.On leur diffuse un programme pu-blicitaire spйcial.Ce programme prйsente la liste desmagasins de leur quartier vendantce produit.Pendant un match de hockey,on peut faire un plan rapprochйd’une action ou d’un joueur,obtenir des informations sur uneйquipe.Certaines chaоnes prйsentent lapossibilitй de choisir son film а uneheure donnйe sur son tйlйviseur.Evidemment ces chaоnes font payerchaque sйance.On paye un abonnement et puisencore une certaine somme pourchaque demande.У розпорядженні французько-го телеглядача сьогодні близько100 каналів.У США багато тематичних теле-каналів.У сотнях країн один канал надаєглядачам можливість вибору про-грам.Наприклад, можна вибрати вер-сію перегляду фільму мовою ори-гіналу або рідною мовою; час по-казу новин та ін.Але зараз телебачення це нетільки показ новин, розважальнихпередач і фільмів.Воно надає також послуги.У Квебеку в 250 000 абонентівканалу "Videoway" є можливістьпід час реклами «клацати» пуль-том дистанційного керування натоварі, що сподобався.Рекламна програма, що транслю-ється,— спеціальна.Вона подає список найближчихмагазинів, що продають цейтовар.Під час хокейного матчу на екранможна вивести ближній план діїчи гравця, одержати інформаціюпро команду.Деякі канали надають можливістьвибору часу показу фільму по те -левізору.Але, зрозуміло, слід оплатити ка-налу кожен сеанс.Крім абонплати, вноситься щедеяка сума за кожне замовлення. • Засоби масової інформації423Vocabulaireun cвble — кабельune rйception — приймання;отриманняune zone d’ombres — зонапоганої видимостіune disposition —розпорядженняun choix — вибіра partir d’une mкme chaоne -на одному і тому ж каналіun divertissement — розвагаcliquer — клацатиune tйlйcommande — пультдистанційного керуванняrapprocher — приблизити,наблизитиDiscussion A quoi mиne l’apparition de la tйlйvision numйrique? Quel rфle joue un satellite dans l’йvolution de la tйlйvision? Combien de chaоnes ont dans leur disposition les Franзais? Quelle possibilitй ont les abonnйs de la TV quйbйcoise? Aimez-vous la TV? • L’histoire de l’InternetDans le mot anglais Internet ily a 2 mots: "inter" — internationalet "net" qui signifie "rйseau".Internet — c’est un superrйseau in-formatique qui relie entre eux desdizaines de millions d’ordinateurs.Internet et а la fois une librairie,une photothиque, une vidйothиque,une audiothиque et un immensemusйe.C’est aussi une poste mondiale grв-ce au courrier йlectronique.On appelle parfois ce rйseau "uneimmense toile d’araignйe".En 1969, le Pentagone a crйй unrйseau expйrimental, qui s’appelaitArpanet.C’йtait le rйseau des sites militaires.Puis d’autres rйseaux, scientifiquesou industriels, ont йtй crййs et sesont connectйs entre eux.• Історія ІнтернетуАнглійське слово «Internet» скла-дається з двох слів: «inter» — по-значає «міжнародний» і «net» —«мережа».Інтернет — це інформаційна супер-мережа, що з’єднує між собою де-сятки мільйонів комп’ютерів.Інтернет — це водночас і бібліо-тека, і фототека, і відеотека,і аудіотека, і величезний музей.Електронна пошта Інтернету пе-ретворилася на світову пошту.Іноді цю мережу називають «ве-личезною павутиною».У 1969 році Пентагон створивекспериментальну мережу, назва-ну Арпанет.Це була мережа військовихсайтів.Потім були створені і з’єднані міжсобою інші наукові і промисловімережі. 424Les mass-mйdia •En 1986 l’Internet a pris sa formeactuelle.Au dйbut des annйes 90 Internetcommence а toucher des utilisa-teurs individuels.D’abord c’йtaient des йtudiants, puisdes employйs de grandes entrepri-ses.Aujourd’hui l’вge moyen des utilisa-teurs est d’environ 35 ans.Le rйseau est plutфt masculin: seu-lement 15 % de femmes le frйquen-tent.La plupart de temps passй dansl’Internet les gens le passent а unesimple "flвnerie" sur les diffйrentssites.Ils jouent, ils travaillent, ils font dushopping.Tous les micro-ordinateurs peuventse connecter au Web.Il suffit de se doter d’un modem etdes logiciels spйcifiques.У 1986 році Інтернет став таким,яким ми його бачимо сьогодні.На початку 90 років мережа тор-кнулася індивідуальних (окремих)користувачів.Спочатку це були студенти, потімслужбовці великих підприємств.Сьогодні середній вік користува-чів Інтернету — близько 35 років.Мережу можна назвати здебіль-шого чоловічою: тільки 15 % жі-нок її відвідують.Велику частку часу, проведено-го в Інтернеті, люди витрачаютьна те, щоб просто «походити» порізних сайтах.Вони там грають, працюють, ро-блять покупки.Будь-який комп’ютер може приєд-натися до світової мережі.Досить придбати модемі спеціальне програмне забезпе-чення.Vocabulairerelier — з’єднувати, поєднуватиun ordinateur — комп’ютерune araignйe — павукune toile d’araignйe — павутинаun pentagone — п’ятикутникPentagone — Пентагон(Військове міністерство США)un site — місцевість, ландшафт,connecter — сполучати,з’єднатиtoucher — торкатисяun utilisateur — користувачplutфt — скоріше, здебільшогоune flвnerie — бродіння,вештанняil suffit de. — досить, достатньоDiscussion Qu’est-ce que signifie le mot "internet"? Quand et oщ йtй crйй un rйseau expйrimental? En quelle annйe l’Internet a pris sa forme actuelle? Qu’est-ce qu’on fait а l’Internet? Comment peut-on se connecter а l’Internet ayant un micro-ordinateur? • Засоби масової інформації425• InternetComment зa fonctionne?La notion de base de l’Internet, deWorld Wide Web (3W) est la page.Quand on se connecte, on accиdeа une page d’accueil Web.Mais on ne tourne les pages com-me dans un livre, on se sert dupointeur de sa souris et on cliquesur certains mots mis en valeur.Ces mots ou зa peut кtre aussi lesimages s’appellent des ancres.On clique sur ce mot ou sur cetteimage et on accиde а une autrepage.Cette page s’ouvre proposantd’autres choix.On ”flвne” sur le Net (court de l’In-ternet) et chaque clic de "souris"fait accиder а un nouveau domaine.Pour accиder а l’Internet on doits’abonner а un fournisseur d’accиs.Il donne un code d’accиs et un motde passe et … on peut rester con-nectй 24 sur 24.On peut faire n’importe quoi: seservir de courrier йlectronique (e-mail en anglais; mйl en franзais)qui permet d’йchanger des messa-ges d’ordinateur а ordinateur.On peut recevoir et envoyer desfichiers, dialoguer avec autres in-ternautes: pour cela il existe de fo-rums de Discussion.• ІнтернетЯк він працює?Базове поняття Інтернету, WWW(три W), світової мережи — цесторінка.Користувачі, що приєдналися, по-падають на першу сторінку Веба.Але сторінки не перегортаються,як у книзі, для цього використову-ють курсор "мишки" і натискаютьним на деяких виділених словах.Ці слова, або ж виділені картинки(графічні зображення) називають-ся посиланнями.Клацнувши на цьому слові чи зо-браженні, можна потрапити наіншу сторінку.Ця сторінка відкривається, пропо-нуючи новий вибір.Таким чином користувачі «ходять»в Інтернеті (коротко — Неті), і кож-не клацання «мишки» дає доступдо нових сфер інформації.Щоб приєднатися до Інтернету,потрібно укласти договір із про-вайдером.Він забезпечує кодом доступуі паролем, і… можна залишатисяпідключеним до світової мережібезперервно.Можна робити все що завгод-но: користуватися електронноюпоштою (e-mail — англійською;mйl — французькою), що дозво-ляє обмінюватися повідомлення-ми з одного комп’ютера на інший.Можна одержувати й надсилатифайли, спілкуватися з іншими ін-тернетниками: для цього існуютьфоруми по обговоренню. une notion — поняттяaccйder — попасти, мати доступun pointeur (de sa souris) —курсор (своєї мишки)cliquer — натискати, клацатиmettre en valeur — зробитизначущимune ancre — посилання; якірabonner (s’) — укласти договірun(e) internaute — користувачінтернетуDiscussion Etes-vous un internaute? Si non, voulez-vous en кtre? Comprenez-vous comment fonctionne ce rйseau? Qu’est-ce qu’il faut faire pour y connecter? Que peut-on faire а l’Internet? 426Les mass-mйdia •On peut "aller" а n’importe qu’ellesite, lire des livres, regarder desfilms, acheter des articles, travailleret beaucoup d’autres choses intй-ressantes.Pour trouver ce que l’on cherchesur Internet il faut utiliser des sitesde recherche.Ce sont des sites gratuits qui per-mettent de trouver d’autres sitesweb.Можна «піти» на будь-який сайт,читати книги, дивитися фільми,купувати товари, працювати і щебагато цікавого.Щоб знайти те, що шукаєш в Ін-тернеті, слід використовувати по-шукові сайти.Це безкоштовні сайти, які змо-жуть знайти будь-який інший сайту світовій мережі.Vocabulaireun fournisseur d’ accиs —провайдер; оператор; хтонадає послугиun mot de passe (d’ordre) —парольun mйl — електронна пошта(абревіатура messageйlectronique), посланняелектроннеun fichier — файл• MultimйdiaLe mot "multimйdia" est devenu po-pulaire au milieu des annйes 80.Au sens large on peut dire quec’est un univers qui rйunit les tech-nologies de l’йcrit, de l’image et duson.Depuis les annйes 60 ce mot dй-signe les industries de communica-• Мультимедіа (засобиінформації)Слово «мультимедіа» стало попу-лярним у середині 80 років.Загальне поняття цього словаозначає світ, що об’єднав тех-нології написання, зображенняй звуку.Починаючи з 60-х років це сло-во позначає виробництва засобів • Засоби масової інформації427tion qui sont liйes а l’information etaux loisirs: presse, radio, cinйma,tйlйvision.On parle aussi de "produits multi-mйdias".Le premier de ces produits est leCD-Rom, lancй en 1985 par Philipset Sony.Son principe s’appuie sur le laseret le codage numйrique.L’application de ces techniquesa commencй а toucher le public.Et les gens ont fini par donner aumot "multimйdia" un sens trиs йlargi.Dйsormais, toutes les innovationsliйes а la communication, du tйlй-phone mobile а la tйlйvision interac-tive, sont nommйes "multimйdia".Un nouvel univers est nй.Aujourd’hui on parle de "sociйtй demultimйdia" comme autrefois de la"sociйtй de loisirs".Les applications du multimйdiadans la vie et le travail de tous lesjours sont multiples: loisirs, jeux,santй, recherches, etc.Les jeux vidйo ont йtй le produit envogue dans les annйes 80.Grвce au multimйdia et а la tйlй-mйdecine, le mйdecin peut vйrifierqu’une femme enceinte est en bon-ne santй sans se dйplacer.Plus gйnйralement, la mйdecinesera un des grands bйnйficiaires dumultimйdia.комунікації, пов’язаних з інформа-цією і розвагами: преса, кіно, ра-діо, телебачення.Говорять також про «продуктимультимедіа».Першим із цих «продуктів» ставCD-Rom (компакт-диск), випущенийу 1985 році фірмами Philips і Sony.Принцип його роботи ґрунтуєтьсяна використанні лазера і цифро-вого кодування.Застосування цих технологій ста-ло доступним для широкого за-галу.У результаті слову «мультимедіа»надали більш широкого значення.Відтепер будь-який винахід,пов’язаний із середовищемкомунікації, від мобільного теле-фону до інтерактивного телеба-чення, одержує назву мультиме-дійного.Виник новий світ.Зараз говорять про «індустріюмультимедіа», як раніше говорилипро «індустрію розваг».Застосування мультимедіав житті та повсякденній робо-ті широке: відпочинок (розваги),ігри, медицина, дослідженяі т. ін.Відеоігри були найпопулярнішоюпродукцією у 80 роки.Завдяки мультимедіа та теле-медицині лікар може перевіритистан вагітної жінки, не зустрічаю-чись з нею віч-на-віч.Загалом медицина одержить мак-симальну вигоду від розвиткумультимедіа. 428Les mass-mйdia •La consultation а distance, le dia-logue directe entre les mйdecinsdu monde entier, le paiement desactes mйdicaux par йcran tйlйmati-que — c’est dйjа la rйalitй de nosjours.Консультації на відстані, прямийдіалог між лікарями усього світу,оплата медичних послуг за до-помогою комп’ютера — у наші дніце вже реальність.Vocabulaireun sens — поняття, глузд, ро-зуміння, значення, напрямокun univers — всесвітun йcrit (une йcriture) —писання, написання, письмоCD-ROM — компакт-дискappuyer (s’) — базуватися,опиратисяun codage numйrique —цифрове кодуванняune application — застосуванняdйsormais — відтеперкtre en vogue — бутинайпопулярнішим, -оюenceinte — вагітнаun bйnйficiaire — той, щоотримує вигодуDiscussion Qu’est-ce que signifie le mot "multimйdia" au sens large? Que dйsigne-t-il depuis des annйes soixante? Sur quel principe s’appuie la fabrication de CD-ROM? Qu’est-ce que englobe aujourd’hui le multimйdia? Qu’est-ce qui est un de plus grands bйnйficiaires de multimйdia? • Presse en UkraineDans le monde actuel les mass-mйdia jouent le rфle de premierplan.Les mass-mйdia est un ensemblede moyens de diffusion massive del’information.Ce sont la presse, la tйlйvision, laradio.La presse informe sur l’actualitй po-litique, йconomique, sociale, spor-tive, culturelle, sur les grands faitsdivers.La presse pйriodique est prйsen-tйe par les journaux, les revues, lesmagazines.• Преса в УкраїніЗасоби масової інформації віді-грають провідну роль у сучасно-му світі.Засоби масової інформації — цекомплекс засобів масового поши-рення інформації.До них належать преса, телеба-чення, радіо.Преса інформує про останні по-літичні, економічні, громадські,спортивні, культурні та інші знач-ні події.Періодичні видання представленігазетами, журналами та ілюстро-ваними виданнями. • Засоби масової інформації429Les journaux paraissent tous lesjours, ils parlent de tout.Les revues sortent toutes les se-maines, elles sont spйcialisйes.Quant aux magazines, ce sont desrevues avec un grand nombre dephotos de reproductions qui illus-trent les textes.Aujourd’hui l’Ukraine peut кtre fiиrede la variйtй de tous ces pйriodi-ques.Si vous voulez vous tenir informйsvous avez le choix, car la presseest multiple.On peut trouver des journaux detoutes sortes: nationaux, rйgionaux,officiels et privйs, sйrieux et feuillesde chou, fйminins et masculins,pour les jeunes et leurs parents.Aujourd’hui la libertй de la presseest devenue la rйalitй.La plupart de journaux sont indй-pendants, ils ont leur style indivi-duel et leurs particularitйs.D’habitude il y a 4 ou 8 pagesdans un journal, mais certains jour-naux ont 12 ou 16 pages.Mais ce n’est pas obligatoire de liretous les articles.On peut parcourir les journaux etchoisir quelques articles intйres-sants.Chaque journal a ses lecteurs.Je prйfиre lire "Tйlйsemaine" et"Nouvelles de Kyпv".Les revues et magazines lesplus populaires parmi les jeu-nes sont "Natalie", "TV Parc" etd’autres.Газети виходять щодня, вони роз-повідають про все.Журнали виходять щотижня, вониспеціалізуються на чомусь окре-мому.Щодо ілюстрованих видань, товони являють собою журнализ великою кількістю ілюстрацій дотекстів.Сьогодні Україна може пишатисярозмаїттям періодичних видань.Якщо ви хочете бути інформова-ним, то у вас багатий вибір, томущо преса різноманітна.Можна знайти газети усіх ви-дів: центральні, місцеві, офіційній приватні, серйозні і бульварні,жіночі й чоловічі, для молоді та їїбатьків.Сьогодні вільна преса стала дій-сністю.Велика частина газет незалеж-на, має індивідуальний стиль таособливості.Звичайно у газеті 4 або 8 сторі-нок, але у деяких газет — 12 або16 сторінок.Але не обов’язково читати всепідряд.Можна переглянути газети й ви-брати кілька цікавих статей.У кожної газети є свої читачі.Я віддаю перевагу «Телетижню»та «Київським відомостям».Найпопулярніші журнали середмолоді — «Наталі», «ТВ Парк» таінші. actuel, -le — сучасний, -а;актуальний, -аun moyen — засібкtre fier, fiиre — пишатисяse tenir informй — бутиінформованим; знати, щодіється1.2. • La presse franзaiseLa presse franзaise a changй.Depuis la fin de la guerre, elle aperdu la moitiй de ses quotidiens,mais a donnй naissance а une fou-le de magazines aussi sйduisantsque divers.Face а la concurrence de la radioet de la tйlйvision, la presse йcritea dы opйrer une importante recon-version.Longtemps axйe sur des quotidiensnationaux et rйgionaux d’informationgйnйrale, elle s’est progressivementspйcialisйe en crйant des magazi-nes destinйs а des publics spйcifi-ques.Cette reconversion cependant n’apu s’opйrer que dans le cadre depuissants groupes de presse.430Les mass-mйdia •Vocabulaireune "feuille de chou" — бульвар-на (скандальна) преса (сленг)certain, -e — деякий, деякаparcourir un journal —переглянути газетуobligatoire (ment) —обов’язковий, -а; обов’язково• Французька пресаФранцузька преса зазналазмін.З часу закінчення війни кількістьщоденних газет зменшилася на-половину, але з’явилась масаілюстрованих журналів, настіль-ки привабливих для публіки, на-скільки різноманітнихза змістом.Перед лицем конкуренціїз боку радіо й телебачення,преса була змушена перевестисвою діяльність на новірейки.Зосереджуючи тривалий чассвою увагу на щоденних загаль-нонаціональних та регіональ-них виданнях широкого профілю,французька преса останнім ча-сом змістила свої акценти у бікжурналів, розрахованих на специ-фічну публіку.Ця зміна усе ж могла відбутисялише за наявності потужних ви-давничих груп.DiscussionQuel rфle jouent les mass-mйdia dans le monde actuel?Les mass-mйdia qu’est-ce que c’est?Est-ce qu’il existe en Ukraine la libertй de la presse?Quelles sortes de journaux peut-on trouver?De quel journal кtes-vous un lecteur? • Засоби масової інформації431Deux groupes sont particuliиrement"dominant": le groupe de M. RobertHersant et le groupe Hachette.Aujourd’hui on ne compte plus que10 quotidiens nationaux et 70 quoti-diens rйgionaux.Ces chiffres situent la France dansle bas de l’йchelle en Europe, no-tamment quant au nombre d’exem-plaires de quotidiens nationaux pour1000 habitants.Tous les quotidiens ont йtй affectйspar la chute d’audience, mais а desdegrйs divers."Le Figaro" et "Le Monde", aprиsavoir vu, comme leurs confrиres,leur diffusion diminuer trиs sensible-ment, ont su rйagir et remonter lapente."Le Figaro" d’abord grвce а unepolitique de luxueux supplйmen-taires hebdomadaires, "Le Figaro-Magazine", puis "Madame Figaro"et, depuis 1987, "Le FigaroTVMagazine", mais aussi grвce а uneamйlioration constante de son con-tenu.A Paris, les grands quotidiens natio-naux ont leur "coloration" et leursengagements propres, mais aucun,а l’exception de "L’Humanitй" n’estle journal d’un parti politique.A l’atonie de la presse quotidiennerйpond le dynamisme gйnйral de lapresse magazine.Tous les domaines ont leurs maga-zines.Особливо виділяються групи: ви-давницький дім Робера Ерсаната видавницький дім Ашет.Сьогодні виходить не біль-ше 10 загальнонаціональних та70 регіональних видань.За цими показниками Франціязнаходиться внизу драбини за-гальноєвропейських відомостейза кількістю примірниківподібних видань на 1000 чол. на-селення.Всі щоденні видання загубиличастину аудиторії своїх читачів,але в різних масштабах.«Фігаро» и «Монд», спостеріга-ючи за тим, як їх брати по перузначною мірою зменшили сферурозповсюдження своїх видань,змогли вчасно зреагувати та зу-пинити своє падіння.«Фігаро» перш за все зайнявсястворенням розкішних щотижне-вих додатків — «Фігаро Магазин»,потім «Мадам Фігаро»й з 1987 року — «Фігаро ТВМагазин», не забуваючи при цьо-му про постійне поліпшення сво-го внутрішньогозмісту.У Парижі великі національні що-тижневики мають своє «забарв-лення» і свої зобов’язання передпевними колами, але жоден, завинятком «Юманіте», не є влас-ністю певної політичної партії.«Завмирання» щоденної пресисупроводжується динамічнимрозвитком ілюстрованихжурналів.Кожна сфера знань представленасвоїм журналом. Vocabulaireune йchelle — щабель, масштабun confrиre — співбратun hebdomadaire —щотижневикun contenu — змістune coloration — забарвленняune moitiй de — половинаquotidien, -ne — щоденний, -аsйduisant, -e — привабливий, -а;спокусливий, -аune reconversion —переведення в іншу площинуcependant — однак; лишеdans le cadre de. — в межах(корпорації, товариства)Discussion Comment a changй la presse franзaise depuis la fin de la guerre? Comment a-t-elle fait sa reconversion? Combien de quotidiens franзais compte-t-on aujourd’hui? Quelle place occupe la France а l’йchelle europйenne avec ceschiffres? Quels hebdomadaires franзais sont bien connus? 432Les mass-mйdia •Selon leurs goыts, leurs intйrкts,leurs besoins, les Franзais peuventtrouver des magazines qui traitentde politique, d’йconomie, de littйra-ture, etc.Hebdomadaires d’actualitй, cer-tains sont dйjа anciens (Le NouvelObservateur, l’Express, Paris-Match) ou fort connus (Le Point,Le Figaro-Magazine), d’autres plusrйcents (V. S. D., l’Evйnements dujeudi).У відповідності до своїх смаків,інтересів французи можуть зна-йти журнали, які пишуть про по-літику, економіку, літературутощо.Сотні із сучасних щотижне-виків мають вже довгу істо-рію («Нувель Обсерватер»,«Експрес», «Парі матч») абодуже відомі («Пуен», «ФігароМагазін»), інші з’явились нещо-давно («В. С. Д.», «Події четвер-га», «Евенман дю жеді»). XII. LA PROTECTION DE L’ENVIRONNEMENT(ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА)• La protection del’environnementDurant de longs siиcles, on ne s’estpas inquiйtй des consйquences del’action de l’homme sur la nature.Cependant, aujourd’hui il n’existecertainement pas de pays oщ il n’ya pas de problиmes йcologiques.Dans notre pays les problиmes del’environnement se posent d’une fa-зon particuliиrement aiguл.Le manque des ressources ne per-met pas de remplacer l’installationmйcanique usйe.Certaines entreprises rejettent desdйchets toxiques de leurs produc-tions dans les bassins voisins outout simplement sur le sol.Pour augmenter le rendementles kolkhozes empoisonnaient leschamps par des engrais de qualitйinfйrieure.Il est dangereux de manger tout cequi nous arrive de ces champs.Des changements irrйversiblesse sont passйs dans le climat del’Ukraine а cause de la crйation dela chaоne des rйservoirs d’eau surle Dniйpro.L’attention qu’on accorde а ces pro-blиmes n’est pas suffisante pour lesrйsoudre.Mais le malheur le plus terriblepour l’Ukraine est l’explosion deTchernobyl le 26 avril 1986.• Захист навколишньогосередовищаПротягом багатьох століть ніх-то не турбувався про наслідкидії людини на навколишнє сере-довище.Однак зараз не існує країни, дене було б екологічних проблем.У нашій країні проблеми навко-лишнього середовища стоятьособливо гостро.Нестача коштів не дозволяє за-мінити зношене промислове об-ладнання.Деякі підприємства скидаютьотруйні відходи свого виробни-цтва у водоймища, що знаходять-ся поблизу, або просто на ґрунт.Щоб підвищити врожайність, кол-госпи отруювали поля хімічнимидобривами низької якості.Усе, що приходить до нашогостолу з таких полів, вживати в їжунебезпечно.Незворотні зміни сталися у кліма-ті України через створення мере-жі водосховищ на Дніпрі.Уваги, що приділяється цим про-блемам, не досить для їх вирі-шення.Але найстрашніша біда дляУкраїни — вибух 26 квітня1986 року в Чорнобилі. 434La protection de l’environnement •Cette explosion a provoquй degrandes consйquences йcologiques.La pollution des riviиres et du solprovoque des mutations de la fauneet de la flore.La radiation provoque la mortdes milliers d’individus, un accrois-sement des maladies cancйreuses,des anomalies gйnйtiques.Selon les calculs des savants, plu-sieurs gйnйrations souffriront а cau-se de cette explosion et ses consй-quences.Cette catastrophe a exercй une in-fluence nuisible sur l’environnementpresque de tous les pays du monde.Він призвів до величезних еколо-гічних наслідків.Забруднення рік та ґрунту при-зводить до змін у фауні та флорі.Радіація викликає смерть тисячлюдей, збільшення випадків ра-кових захворювань, генетичниханомалій.За розрахунками вчених, ще ба-гато поколінь будуть страждативід наслідків цього вибуху.Ця катастрофа вплинула на станнавколишнього середовища май-же у всіх країнах світу.Vocabulaireinquйter (s’) — турбуватисяune consйquence — наслідокaigu, -л — гострий, гостраune installation — обладнанняuser — зношуватиun dйchet — відходиun rendement — прибуток,прибутковість, врожайністьempoisonner — отруюватиirrйversible — незворотний, -яune exploision — вибухun cancer; maladiecancйreuse — рак; хворобана рак, онкглогічнаune anomalie — відхилення віднорми, ненормальністьDiscussion A cause de quoi les gens ont commencй а s’inquйter des problиmesd’environnement? Pourquoi les problиmes йcologiques se posent d’une faзon aiguл? Quel problиme particuliиrement aigu se pose en Ukraine? Comment faut-il sauver la nature? • Les curiositйs du mondeanimalLa vie des animaux est si intйres-sante.Quand on est trиs attentif on peutremarquer les dйtails incroyables.Voilа quelques faits qui frappentl’imagination.• Цікаві факти зі світутваринЖиття тварин таке цікаве.Уважна людина може помітитинеймовірні деталі.Ось кілька фактів, що вражаютьуяву. • Захист навколишнього середовища435Devinette: "C’est aussi gros qu’unenoix de coco et sa coquille estйpaisse comme une assiette.Qu’est-ce que c’est?"Un њuf d’autruche.Pour briser la coquille l’autrucheprend un caillou dans son bec etfrappe.Le chimpanzй est un excellent gar-dien.Dиs qu’un йtranger entre sur sonterritoire, il s’arme d’un bвton pourle menacer et passer а l’attaque.En Asie on appelle l’orang-outan"l’homme de la forкt".Et c’est normal parce qu’il nousressemble un peu.Le chimpanzй est bien йlevй.Il ne mange pas avec ses mains.Il choisit une longue brindille sansfeuilles.Puis il plonge cette petite canneа pкche lа oщ il y a beaucoup determites.Quand la canne est couverted’insectes, il la retire, la porteа sa bouche et mange lestermites.Depuis longtemps, les gorilles sonttraquйs pour кtre vendus aux zoos.Aujourd’hui ils ne sont plus que300.En l’an 2000 il reste seulement350 rhinocйros.Et en 1970 leur nombre йtait envi-ron 20 000.Загадка: «Такий же великий, яккокосовий горіх, шкаралупа зав-товшки як тарілка.Що це?»Яйце страуса.Щоб розбити шкаралупу, стра-ус бере дзьобом камінь і б’є пояйцю.Шимпанзе — відмінний сторож.Тільки-но чужий заходить на йоготериторію, він озброюється па-лицею, загрожує, а іноді і в атакупереходить.В Азії орангутанга називають «лі-совою людиною».І це нормально, тому що він тро-хи схожий на нас.Шимпанзе — добре вихована тва-рина.Вона не їсть руками.Вона вибирає довгу гілку безлистя.Потім занурює цю маленьку вуд-ку в скупчення термітів.Коли вудка вкривається комаха-ми, шимпанзе її дістає, підноситьдо рота і їсть термітів.Уже давно люди почали переслі-дувати горил, щоб продавати їху зоопарки.Сьогодні цих тварин залишилосятільки 300.До 2000 року залишилося тільки350 носорогів.А в 1970 році їхня кількість скла-дала близько 20 000. 436La protection de l’environnement •Son pire ennemi c’est sa corne:elle est vendue jusqu’а i00 euros lekilo pour la fabrication de manchesde poignards et d’autres choses.Le sommeil des girafes ne dйpassepas quatre minutes par jour.Найгірший ворог цієї тварини — їїріг: він продається за 100 євроза кілограм і використовуєтьсядля виробництва руків’я мислив-ських ножів та інших речей.Жирафи сплять не більше чоти-рьох хвилин на добу.Vocabulaireremarquer — помічатиincroyable — неймовірний, -аun fait — фактfrapper — вдаряти, вражатиune coquille — шкарлупаune noix — горіхune autruche — страускtre bien йlevй, -e — бути добревихованим, -оюune brindille — гілка (без листя)une canne — вудкаun insecte — комахаtraquer — переслідуватиun poignard — мисливськийніжDiscussion Etes-vous attentif (-ve) visitant un zoo? Quel animal vous a-t-il plu le plus? Est-ce qu’il y a des autruches dans notre pays? Qu’est-ce qui est le pire ennemi d’un rhinocйros? Combien de temps dorment des girafes? • Les animaux-gйantsLes zoologistes disent qu’il y a plusd’un million de diffйrentes espиcesd’animaux.Parlons des plus grands parmi eux.Le plus grand animal qui vit dansl’eau c’est la baleine.Un jour on a pкchй une baleine quiavait 33 mиtres de longueur.On l’a pesй et son poids йtait150 tonnes!C’est le poids de 30 йlйphants etde 150 vaches!Sa langue pesait 2 tonnes et soncњur — comme un gros cheval —environ 700 kilogrammes.• Тварини-велетніЗоологи стверджують, що існуєбільш як мільйон різновидівтварин.Поговоримо про найбільшихіз них.Найбільша тварина, що живеу воді — це кит.Один раз піймали кита, довжинаякого була 33 метри.Його зважили, і виявилося, щойого маса — 150 тонн!Це маса 30 слонів і 150 корів!Його язик важив дві тонни, а сер-це — як великий кінь — близько700 кілограмів. • Захист навколишнього середовища437Le petit baleineau pиse prиs de6 tonnes et chaque jour de sa vie ilprend 100 kilogrammes de poids.Le plus grand animal qui vit sur ter-re c’est l’йlйphant d’Afrique.Cet animal a plus de 3 mиtres dela hauteur et plus de 4 mиtres enlongueur.Il pиse environ 6 tonnes comme lepetit baleineau.Malgrй son poids l’йlйphant est vifet actif.Il nage trиs bien et peut se cachersous l’eau pour quelques minutes.Il aime se baigner а l’aide de satrompe.Il peut aussi courir assez vite etа une longue distance.Les йlйphants d’Asie sont moinsgrands que leurs parentйs d’Afrique.Les gens ne peuvent pas se passerde ces animaux sages et forts.Ils font de diffйrents travaux agrico-les et fonctionnent parfois commele transport vivant.Parmi les animaux terrestres, lesrhinocйros et les hippopotamessont les plus grands aprиs les йlй-phants.Дитинча кита важить близько6 тонн, і щодня його маса збіль-шується на 100 кілограмів.Найбільша тварина, що мешкаєна суші,— це африканськийслон.Розміри цієї тварини у висоту до-сягають більше 3 метрів, а в дов-жину — більше 4.Він важить близько 6 тонн, як ди-тинча кита.Незважаючи на свою вагу, слонактивний і рухливий.Він дуже добре плаває і можепробути під водою кілька хвилин.Він любить купатися за допомо-гою свого хобота.Він також може швидко бігатиі на великі відстані.Слони, що живуть в Азії, не таківеликі, як їхні родичі з Африки.Люди не можуть обходитися безцих мудрих і сильних тварин.Вони виконують різні сільськогос-подарські роботи, а також висту-пають у якості живого транспорту.Після слонів найбільшими твари-нами, що живуть на суші, є носо-роги та гіпопотами.Vocabulaireune espиce — різновид, породаune trompe — хоботune baleine — кит des parentйs — родичіun baleineau — дитина кита un hippopotame — гіпопотамDiscussion Quel animal est le plus grand sur la Terre? Comment est la baleine? Combien pиse un petit baleineau? Quel animal est le plus grand qui vit sur terre? Des hippopotames et rhinocйros sont-ils petits et lйgers? XIII. LES LANGUES ЙTRANG И RES DANS NOTRE VIE(ІНОЗЕМНІ МОВИ В НАШОМУ ЖИТТІ)• Le rфle des languesйtrangиres dans notre vieL’йtude des langues йtrangиresn’est pas une chose facile.C’est un procиs long et difficile quiexige beaucoup de temps et d’efforts.Aujourd’hui c’est encore plus im-portant de connaоtre des languesйtrangиres.Certains apprennent des langues par-ce qu’ils en ont besoin pour leur tra-vail, les autres voyagent а l’йtranger.Tout le monde qui connaоt des lan-gues йtrangиres peut parler auxйtrangers, lire des њuvres desauteurs йtrangers dans le texte.Et ce n’est pas surprenant quebeaucoup d’intellectuels et de gensbien instruits sont polyglottes.J’apprends le franзais.Le franзais se situe au deuxiиmerang dans le classement des princi-pales langues internationales ensei-gnйes comme langues йtrangиres.Certes, depuis le siиcle dernier, lalangue franзaise a vu sa primautйsupplantйe par celle de l’anglais,aujourd’hui parlй par 250 millionsde personnes.Pourtant plus de 70 millions d’habi-tants du globe, rйpartis sur tous lescontinents ont aujourd’hui pour lan-gue maternelle le franзais, qui sertйgalement de langue auxiliaire dansde nombreux pays d’Afrique.Le franзais est une langue admirable.C’est la langue de la grande littйrature.• Роль іноземних мову нашому життіВивчення іноземних мов — не-проста річ.Це довгий і важкий процес, якийпотребує багато часу та зусиль.Сьогодні стає ще більш важли-вим знати іноземні мови.Дехто вивчає мови, тому що вониїм потрібні для роботи, інші подо-рожують за кордоном.Усі, хто знає іноземні мови, мо-жуть розмовляти з іноземцями,читати в оригіналі твори зарубіж-них авторів.Не дивно, що багато мислячихі глибокоосвічених людей — по-ліглоти.Я вивчаю французьку мову.Французька знаходиться на дру-гому місці серед найважливішихмов світу, що викладаються якіноземні.Звичайно, починаючи з минуло-го століття, французька мова по-ступилася англійській, якою заразговорять 250 млн чоловік.Але більш ніж для 70 млн жите-лів землі французька мова — рід-на, а для жителів багатьох країнАфрики це допоміжна мова.Французька — чудова мова.Це мова великої літератури. • Іноземні мови в нашому житті439C’est la langue de Rabelais, Stendhal,Anatole France, Rimbaud, Simenon.Le grand poиte allemand Goethe a dit,"celui qui ne connaоt pas de languesйtrangиres ne connaоt pas la sienne".C’est pourquoi pour mieux comprendresoi-mкme et l’environnement il faut ap-prendre des langues йtrangиres.Це мова Рабле, Стендаля,Анатоля Франса, Рембо, Сіменона.Великий німецький поет Гете ка-зав: «Той, хто не знає іноземноїмови, не знає своєї власної».Ось чому, щоб краще зрозумітисебе й оточуючий світ, треба ви-вчати іноземні мови.Vocabulaireexiger — вимагатиun effort — напруга, зусилляavoir besoin de. — матинеобхідність, потрібноlire dans le texte — читатив оригіналі; мовою автораun intellectuel — мислячалюдина, освічена людинаsurprenant, -e — дивний, -аinstruit, -e — освічений, -аun polyglotte — багатомовний;що знає багато мовune primautй — перевага,привілейsupplanter — витісняти,виживатиDiscussion Pourquoi est-ce nйcessaire d’apprendre des langues йtrangиres? Est-ce qu’il y a parmi vos ami(e)s des polyglottes? Quelle place occupe le franзais dans le classement de principaleslangues enseignйes comme йtrangиres? Combien de personnes du monde entier parlent franзais? Qu’est-ce que a dit Goethe sur la connaissance des langues йtrangиres? • La francophonieLe gйographe franзais Elisйe Reclus(1837—1916) йtait le premier qui aemployй le mot "francophonie".C’йtait en 1880.Mais seulement en 1968 ce motest apparu dans le dictionnaire.Le dictionnaire "Petit Robert" donnela dйfinition suivante: la francopho-nie c’est l’ensemble des peuplesfrancophones: France, Belgique,Canada (Quйbec, Nouveau-Brunswick, Ontario), Suisse,Afrique, Antilles, Levant.• ФранкофоніяФранцузький географ ЄлісейРеклю (1837—1916) першим уживслово «Франкофонія».Це було в 1880 році.Але в словнику це слово з’явило-ся тільки в 1968 році.Словник «Petit Robert» («МалийРобер») дає таке визначення:франкофонія — це сукупність на-родів, що говорять французь-кою: Франція, Бельгія, Канада(Квебек, Нью-Брансуїк, Онтаріо),Швейцарія, Африка, Антильськіострови, країни Близького Сходу. 440Les langues йtrangиres dans notre vie •La personne francophone est lapersonne qui parle franзais commelangue maternelle ou comme lan-gue йtrangиre.Dans le monde il y a environ124 500 000 francophones.Le nombre d’йlиves qui apprennentle franзais est 80 millions.Un demi-million de professeurs lesaident а le faire.Le franзais est au deuxiиme rangparmi les langues internationales.Il est derriиre l’anglais mais devantl’allemand et l’espagnol.Le franзais est la langue officiellede l’ONU.En France le franзais est une lan-gue officielle et nationale.Dans certains pays il est l’une deslangues officielles.Le franзais conserve un rфle trиsimportant comme langue de culture,d’enseignement, d’art, de communi-cation.Il est trиs souvent utilisй aussicomme langue de commerce inter-national.Les Franзais sont trиs fiers de leurlangue.Et tous les francophonesdu monde croient que le franзaisest aujourd’hui et restera toujoursune des langues les plus mйlodi-ques, magnifiques et fascinantes.Франкофон (франкомовний, щоговорить французькою) — це лю-дина, що використовує французь-ку як другу іноземну мову, аболюдина, для якої ця мова рідна.У світі близько 124 500 000франкофонів.Число учнів, що вивчають фран-цузьку,— 80 мільйонів.Близько 500 000 викладачів до-помагають їм у цьому.Французька — на другому місцісеред міжнародних мов.Вона поступається англійськіймові, але йде перед німецькоюта іспанською.Французька є офіційною мовоюООН.У Франції французька — офіційнай національна мова.У деяких країнах вона є однієюз офіційних мов.Французька, як і раніше, зали-шається однією з найуживані-ших мов у сфері культури, освіти,мистецтва, зв’язку.її часто використовують також якмову міжнародної торгівлі.Французи дуже пишаються своєюмовою.А франкофони усього світу вва-жають, що це одна з наймело-дійніших, чудових і чарівних су-часних мов, і вірять, що воназалишиться такою назавжди.Vocabulaireemployer — вживатиconserver — зберігатиune dйfinition — визначенняfascinant, -e — чарівний, -а • іноземні мови в нашому житті441Discussion Qui a utilisй le premier le mot "francophonie"? Qu’est-ce que c’est que la "francophonie"? Combien de francophones y a-t-il dans le monde entier? Quels pays sont francophones? Etes-vous un francophone? • La langue franзaise dans lemondeUne langue est un кtre vivant.Elle se dйveloppe avec la sociйtй.On peut dire que c’est le reflet, lemiroir de la communautй.Le franзais est utilisй dans unetrentaine de pays.En France, cette langue est officiel-le et nationale.Dans certains pays elle est seule-ment la langue officielle.Ces pays sont le Mali, laRйpublique Centrafricaine, leTchad, le Bйnin, la Cфte-d’Ivoire,le Sйnйgal, le Congo, le Zaпre etd’autres.La Mauritanie, le Tchad, lesComores ont deux langues officiel-les: l’arabe et le franзais.En Belgique le franзais coexisteavec le flamand et l’allemand.En Suisse avec l’allemand, l’italienet roman.Mais il y a aussi des pays oщ lefranзais n’est ni langue nationale, nilangue officielle, pourtant il est em-ployй dans la vie quotidienne.Ce sont d’anciennes coloniesde la France comme l’Algйrie,Madagascar et d’autres.• Французька мовау світіМова — це жива істота.Вона розвивається разом із су-спільством.Можна сказати, що вона є відо-браженням, дзеркалом спільноти.Французьку мову використовуютьу тридцятьох країнах.У Франції це офіційна і націо-нальна мова.Але в деяких країнах вона є тіль-ки офіційною мовою.Це такі країни, як Малі,Центральноафриканська респу-бліка (ЦАР), Чад, Бенін, БерегСлонової Кістки (Кот-д’Івуар),Сенегал, Конго, Заїр та ін.У Мавританії, у державі Чад, наКоморських островах — дві офіцій-ні мови: арабська й французька.У Бельгії французька мова спів-існує разом із фламандською танімецькою.У Швейцарії — з німецькою, іта-лійською та романською.Але є також країни, де французь-ка не є ні офіційною, ні націо-нальною мовою, однак вживаєть-ся в повсякденному житті.Це колишні колонії Франції:Алжір, Мадагаскар та інші. 442Les langues йtrangиres dans notre vie •La langue franзaise est la langued’enseignement dans beaucoup depays.Le franзais est une langue de com-munication internationale (PTT).C’est l’une des langues officiellesde l’ONU, l’UNESCO, la Cour inter-nationale de justice.Beaucoup d’йcolier, d’йtudiants ap-prennent le franзais comme la pre-miиre, la deuxiиme ou la troisiиmelangue йtrangиre.Au 20 siиcle la langue franзaise aperdu sa position de la premiиrelangue internationale qu’elle avaitau 19 siиcle.L’anglais est venu а sa place.Mais malgrй tout on continue d’ap-prendre cette langue magnifique, del’employer dans les affaires, d’admi-rer sa beautй, son charme, sa mй-lodie.Les gens sont fascinйs par la poй-sie de Voltaire, Delille et Florian,par la prose littйraire de Rabelaiset Beaumarchais, par les chansonsde Joe Dassin, Edith Piaf et MilиneFarmer.Французька мова — це мованавчання в багатьох країнах.Вона також є мовою міжнародно-го спілкування (пошта, телеграф,телефон).Це одна з офіційних мов ООНі Юнеско, а також МіжнародногоПравового Суду.Багато школярів і студентів ви-вчають французьку як першу,другу чи третю іноземну мову.У 20 столітті ця мова вже небула найуживанішою міжнарод-ною мовою, якою вона булав 19 столітті.На її місце прийшла англійська.Але, незважаючи ні на що, цючудову мову продовжують ви-вчати, використовувати в діловійсфері, захоплюватися її красою,чарівністю і мелодійністю.Люди зачаровані поезієюВольтера, Делілля і Флоріана,прозою Рабле і Бомарше, піснямиДжо Дассена, Едіт Піаф, МіленФармер.Vocabulaireun кtre — істотаun charme — шарм, ніжність,un reflet — відображення чарівністьune communautй — спільнотаperdre — загубитиcoexister — співіснуватиfasciner — зачаровуватиpourtant — однак, все жDiscussion Est ce que vous aimez le franзais? Qu’est-ce que vous savez sur lui? Dans quels pays parle-t-on franзais? Dans quelles organisations internationales est-il une langue officielle? Quelle position avait la langue franзaise au 19 siиcle? XIV. LES SAISONS DE L’ANN Й E(ПОРи РОКУ)• Les saisons de l’annйeL’annйe se divise en quatre sai-sons: le printemps, l’йtй, l’automneet l’hiver.Le printemps est la meilleure sai-son de l’annйe.Le printemps apporte la bonne hu-meur.La nature s’йveille.La neige fond et des ruisseauxcoulent dans les rues.Les oiseaux reviennent des payslointains.Les champs, les forкts, les parcsreverdissent.Le soleil nous rend visite de plusen plus souvent.L’йtй vient au mois de juin.L’йtй est aussi une belle saison.Il fait chaud.Les jours sont plus longs et lesnuits plus courtes.On peut aller dans la forкt, se bai-gner, se bronzer au soleil sur laplage.C’est le temps des grandes vacan-ces et des voyages.Aprиs l’йtй vient l’automne.Les jours diminuent et les nuits de-viennent longues.C’est la saison de la rйcolte.Les fruits mыrissent, les feuilles jau-nissent et tombent des arbres.Souvent il pleut, il fait du vent.En hiver il fait froid, il gиle.• Пори рокуРік ділиться на чотири сезони:весну, літо, осінь та зиму.Весна — найкраща пора року.Весна приносить добрий настрій.Природа пробуджується.Сніг тане, й вулицями течутьструмки.Птахи повертаються з далекихкраїн.Зеленіють поля, ліси, парки.Сонце з’являється усе частіше.Літо приходить у червні.Літо теж прекрасна пора.Спекотно.Дні довгі, а ночі короткі.Можна піти до лісу, поплавати,позагоряти на сонечку на пляжі.Це час літніх канікул та подо-рожей.Після літа приходить осінь.Дні зменшуються, й ночі стаютьдовгими.Це час збору врожаю.Зріють фрукти, жовтіє та опадаєлистя.Часто йде дощ, дме вітер.Узимку холодно, морозно. diviser (se) en — поділятися,ділитисяйveiller (s’) — прокидатися,пробуджуватисяfondre — танутиreverdir — зеленіти, зазеленітиDiscussion Combien de saisons y a-t-il dans une annйe? Quelle saison est-elle la plus belle? Quand la neige fond et les ruisseaux coulent? Qu’est-ce que les йlиves font-ils en йtй? Quelle saison est celle de la rйcolte? 444Les saisons de l’annйe •La neige tombe et recouvre la ter-re, les toits des maisons.On s’habille chaudement.On peut faire du ski, patiner, fairede belles promenades dans la forкt.Bref, toutes les saisons apportentde la joie aux hommes.Падає сніг та покриває землю,дахи будинків.Люди тепло одягаються.Можна кататись на лижах, наковзанах, робити чудові прогу-лянки до лісу.Коротше, усі пори року приносятьрадість людям.Vocabulairerendre visite — відвідувати,з’являтися, нанести візитune rйcolte — врожайmыrir — зріти, визріватиchaudement — тепло• L’йtйAprиs le printemps vient l’йtй.Cette saison dure trois mois: juin,juillet, aoыt.C’est la saison la plus chaude del’annйe.Il fait du soleil.Les jours sont trиs longs et lesnuits sont courtes.Parfois la tempйrature monte jus-qu’а 30 degrйs а l’ombre.Que de fleurs, de champignons, desoleil, de joie!En йtй beaucoup de fruits mыrissent.On peut manger les fraises, les ce-rises.• ЛітоЛіто настає за весною.Воно триває три місяці: червень,липень і серпень.Це найтепліша пора року.Сонячно.Дні довгі, а ночі короткі.Іноді температура досягає30 градусів у тіні.Скільки квітів, грибів, сонця і ра-дості!Улітку визріває багато фруктів.Можна поїсти полуниці, вишні. • Пори року445Les pommes, les poires, les prunesapparaissent plus tard, vers la finde l’йtй.Au sud, oщ il fait trиs chaud il y ades oranges, des pкches.L’йtй est la saison des vacances.On quitte la ville, on va а la cam-pagne, dans les montagnes ou aubord de la mer.On peut aller se promener dans laforкt, y ramasser des champignons,des baies.Quand il fait trиs chaud les gensvont se baigner et se bronzer surles plages au bord de la mer ou dela riviиre.On nage, on fait des promenadesen bateau.En йtй beaucoup de gens prati-quent les sports d’йtй: natation, ten-nis, volley-ball, course, etc.Et quand on est fatiguй, on sepromиne, on respire l’air frais, oncueille des fleurs, on fait du vйlo.C’est la saison la plus gaie et laplus magnifique de l’annйe.Яблука, груші і сливи з’являютьсяпізніше, наприкінці літа.На півдні, де дуже тепло, визрі-вають апельсини і персики.Літо — це пора канікул.Люди залишають місто, їдутьу село, у гори чи на море.Можна поїхати погуляти в лісі,збирати там гриби і ягоди.Коли на вулиці спекотно, людикупаються і загоряють на пляжах,на березі моря чи ріки.Плавають, катаються на човні.Улітку багато хто займаєтьсяспортом: плаванням, тенісом, во-лейболом, бігом і т. ін.А стомившись, можна погуляти,подихати свіжим повітрям, зібра-ти букет квітів, покататися на ве-лосипеді.Це найвеселіша і найчудовішапора року.Vocabulaireil fait du soleil; le soleil quitter — залишатиbrille — сонячно; світить сонцеramasser, cueillir — збиратиun dйgrиs — градус (овочі, фрукти)une ombre — тіньgai, -e — веселий, -аil fait trиs chaud — дуже тепло,спекотно, спекаDiscussion Quelle saison est la plus chaude? Comment sont les jours et les nuits en йtй? De quels mois se compose l’йtй? Oщ peut-on aller pour se baigner? Etes-vous attentif (ve) sur les eaux? 446Les saisons de l’annйe •• Le printempsLe printemps commence au moisde mars.Il dure trois mois: mars, avril, mai.C’est une belle saison.La neige fond au soleil.Il dйgиle.Les jours deviennent plus longs etles nuits plus courtes.On dit que la nature serйveille aprиs un long sommeild’hiver.Les arbres se couvrent de feuillesvertes et de fleurs.Les oiseaux reviennent des payschauds et chantent joyeusement.Les gens quittent leurs vкtementschauds d’hiver.Ils s’habillent moins chaudementqu’en hiver.Au printemps il fait beau, le ciel estbleu.Il ne fait pas encore trиs chaud, ilfait plutфt frais, surtout le matin.Mais malheureusement parfois ilpleut, le ciel se couvre de nuages,le soleil ne brille pas.Les gens se promиnent beaucoupdans la rue, dans la forкt.Dans la forкt on cueille de premiи-res fleurs, on respire l’air frais.Au printemps tout le monde estbeau et joyeux.Les poиtes disent que c’est unesaison des amoureux.On admire la nature qui renaоt etles gens qui sourient.• ВеснаВесна починається в березні.Вона триває три місяці: бере-зень, квітень і травень.Це чудова пора року.Сніг тане на сонці.Відлига.Дні стають довшими, а ночі ко-ротшими.Кажуть, що природа пробуджу-ється від довгого зимового сну.На деревах з’являються зеленелистя і квіти.Птахи повертаються з вирію і ве-село співають.Люди знімають свій теплий зимо-вий одяг.Вони вдягаються не так тепло, якузимку.Навесні гарна погода, небо бла-китне.Ще не дуже жарко, скоріш свіжо,особливо ранками.Але, на жаль, іноді йде дощ,небо вкривається хмарами, сонцене світить.Люди часто гуляють на вулицій у лісі.У лісі можна зібрати перші квітиі подихати свіжим повітрям.Навесні всі люди веселій красиві.Поети стверджують, що це поразакоханих.Відроджена природа й усміхненілюди просто захоплюють. • Пори року447Vocabulaireil dйgиle — відлигаrйveiller (se) — пробуджува-ти (ся)couvrir (se) — покриватисяun oiseau — птахil fait frais — свіжоparfois — інодіrespirer — дихатиun amoureux, une amoureuse —закоханий, -аrenaоtre — відроджуватисяDiscussion Avez-vous remarquй quand les oiseaux reviennent des pays chauds? Quel temps fait-il au printemps? Est-ce que les gens s’habillent chaudement qu’en hiver? Quels sports pratique-t-on au printemps? Quelles fleurs apparaissent-elles au printemps? • L’automneAprиs l’йtй vient l’automne.Cette saison dure trois mois: sep-tembre, octobre, novembre.Le temps a brusquement changй.Il ne fait plus chaud.Adieu, les beaux jours!Adieu, les grandes vacances!Il commence а faire plus froid.Il pleut souvent.Les jours deviennent plus courts,les nuits plus longues.Il n’est pas possible de se prome-ner le soir sans vкtements chauds.Les gens mettent des vestes, desimpermйables.Dans les rues il fait humide.Les flaques couvrent les trottoirs.Il fait souvent du vent.Mais parfois il fait beau.Il fait du soleil.Les gens se promиnent et admirentles changements de la nature.• ОсіньПісля літа настає осінь.Ця пора року триває три місяці:вересень, жовтень, листопад.Погода різко змінилася.На вулиці вже не так тепло.Прощавайте, чудові дні!Прощавайте, канікули!Стає прохолодніше.Часто йде дощ.Дні стають коротшими, ночі до-вшими.Увечері вже неможливо вийти напрогулянку без теплого одягу.Люди вдягають куртки і плащі.На вулиці вогко.Тротуари вкриваються калюжами.Часто вітряно.Але іноді буває гарна погода.Сонячно.Люди гуляють і захоплюютьсязмінами в природі. 448Les saisons de l’annйe •C’est si beau: marcher sur un tapisde feuilles rouges, jaunes et bru-nes!On peut composer de beaux bou-quets avec ces feuilles et l’offrirа maman.L’automne est aussi la saison del’abondance.On rйcolte les fruits et les lйgumes.Les poиtes йtaient nombreux а dй-crire avec admiration les beautйs etle charme de cette belle saison.Так чудово йти по килиму з чер-воного, жовтого та коричневоголистя!Можна з нього зібрати букет і по-дарувати його мамі.Осінь — це також пора родючості(достатку).Збирають урожай фруктів і овочів.Ця пора року оспівується багать-ма поетами; вони із замилуван-ням описують красу і зачаруванняцієї прекрасної пори.Vocabulairebrusquement — різкоchanger — змінювати, -сяil n’est pas possible de —неможливоun impermйable — плащil fait humide — вогкоune flaque — калюжаil fait du vent — вітряноoffrir — дарувати, обіцяти,вручатиune abondance — достаток,радючістьDiscussion Le temps en automne change-t-il souvent? Comment deviennent les jours et les nuits? Fait-il trиs sec а cette saison? Comment est la nature en automne? Quand on a la rentrйe? • L’hiverL’hiver vient aprиs l’automne.C’est la plus courte saison de l’an-nйe: elle commence au mois dedйcembre et finit au mois de fй-vrier.Celui-ci est le plus court mois del’annйe.Cependant il semble parfois quel’hiver soit infini.Bien sыr chaque saison a sesavantages et l’hiver, lui, a les siens.• ЗимаЗима приходить після осені.Це найкоротша пора року: вонапочинається у грудні місяці і за-кінчується у лютому.Лютий найкоротший місяць року.Однак іноді здається, що зиманескінчена.Певна річ кожна пора року маєсвої переваги і зима теж має свої. • Пори року449En hiver l’air est frais, une petite gй-lйe et le soleil, le craquement de laglace sous les pieds, des traоneau,des luges, des patins, des skis.Que c’est beau!C’est en hiver que commence cha-que nouvelle annйe.Et aussi c’est а cette saison qu’il ya quelques fкtes nationales et rйli-gieuses.Au mois de janvier on fкtes leJour de l’an, le Noлl orthodoxe, laChristinisation de la Russie, le Jourdes dйfenseurs de Patrie, la Journйede Saint-Valentin au mois de fйvrier.Il ne faut pas oublier les vacancesd’hiver qui commencent au dйcem-bre et finissent au janvier.Tous les quatre ans ont lieu lesJeux Olimpiques d’hiver.Les sportifs-participants des Jeuxbattent des rйcords, montrent desrйsultats extraordinaires.Tout cela est inoubliable!Et nous autres, nous pratiquons lessports d’hiver.Nous faisons du ski, patinons auxpatinoires, riviиres, lacs, faisons delongues randonnйes aux environsdes villes et des villages.Plusieurs personnes se rendent dansla montagne, а la pкche d’hiver, а lachasse sous glace, prennent partaux cross, jouent au hockey.Mais trиs souvent l’hiver est trиsfroid, surtout dans des rйgions sep-tentrionales.Il gиle, il fait du vent qui accumule laneige en congиres, il fait sombre, lesjours sont courts et les nuits longues.Взимку свіже повітря, трохи мо-розно, хруст криги під ногами,санки, санчата, ковзани, лижі.Як це гарно!Саме взимку починається коженновий рік.У цю пору також є національні тарелігійні свята.У січні місяці святкують Новийрік, православне Різдво,Хрещення Русі, День захис-ників Вітчизни, день СвятогоВалентина — у лютому.Не слід забувати про зимові ка-нікули, які починаються у грудній закінчуються у січні.Кожні чотири роки мають місцезимові Олімпійські ігри.Спортсмени-учасники Ігор б’ютьрекорди, показують дивовижні ре-зультати.Все це незабутнє!Ми ж займаємося зимовими ви-дами спорту.Ми катаємося на лижах, ковза-нах на ковзанках, річках, озерах,виходимо на довгі прогулянки наоколиці міст і сіл.Багато людей їде у гори, на зи-мову рибалку, підльодний лов,беруть участь в кросах, граютьу хокей.Але досить часто зима буває хо-лодною, особливо у північних ре-гіонах.Буває морозно, дує вітер, якийзбиває сніг у кучугури, на дворіпохмуро, дні короткі, а ночі довгі. cependant — все ж, одначеun craquement — хрустінняorthodoxe — православнийChristinisation — хрещенняun dйfenseur — захисникbattre un rйcord — побитирекордune randonnйe — довгапрогулянка, похідDiscussion Est-ce que l’hiver est long? Combien de jours dure-t-il? Quels avantages a l’hiver? Quels sports pratique-t-on en hiver? L’hiver est-il votre saison prйfйrйe? Pourquoi le prйfйrez-vous? 450Les saisons de l’annйe •Au mois de fйvrier l’hiver devientennuyeux.On attend impatiemment l’arrivйedu printemps, mais il est tardif biensouvent et froid.Mais tout de mкme le mois de fй-vrier finit et l’hiver avec lui.Aux annйes vices on ajoute un jourau mois de fйvrier, mais cela n’arri-ve qu’une fois tous les quatre ans.Et voilа le printemps!У лютому зима набридає.З нетерпінням очикується весна,але вона буває пізньою і частохолодною.Однак місяць лютий закінчується,а з ним закінчується і зима.У вісокосні роки до місяця лю-того додають один день, але цевідбувається один раз на чотирироки.А ось і весна!Vocabulaireseptentrional, -e — північний, -аune congиre — намет, кучугураcela n’arrive que. — цетрапляється тільки—ennuyeux, -euse — нудний,набридлий, -а textes pour le rйcueil des thиmes1. LA FRANCEA la cliniqueDиs son arrivйe а Paris, M. Vincent s’est rendu а la cliniqueoщ l’on transportй sa femme. Une infirmiиre le rassure aussitфt:"Pourquoi vous inquiйtez-vous? L’йtat de Mme Vincent est excel-lent. Le mйdecin va vous le dire… Le voici justement. —Bonjour,docteur, dit M. Vincent. Ma femme a-t-elle beaucoup souffert? Sesent-elle vraiment bien? —Tranquillisez-vous. Maintenant, elle necourt aucun danger. Mais elle vient d’avoir une crise d’appendiciteaiguл. Hier dйjа, elle s’йtait sentie lasse. Et ce matin, quand elles’est rйveillйe, elle avait de la fiиvre et souffrait de douleurs aucфtй droit du ventre; elle s’est mise а vomir. Le diagnostic йtaitfacile; j’ai tйlйphonй immйdiatement а un chirurgien de mes amis.Nous nous sommes dit qu’il fallait opйrer d’urgence la malade, sansattendre votre retour. L’opйration s’est fort bien passйe; pas decomplications а craindre. Bientфt Mme Vincent sera sur pied… —Je vous remercie, docteur, du dйvouement avec lequel vous l’avezsoignйe. — Vous pouvez voir Mme Vincent dиs maintenant. Elleest encore sous l’effet de l’anesthйsie. Mais elle va bien. Elle res-tera encore une semaine а la clinique: le chirurgien viendra tousles jours examiner son pansement. Puis, elle rentrera chez vous;je lui ordonnerai quelques mйdicaments qui lui donneront des for-ces. Sa convalence sera courte, et dans trois semaines, elle seracomplиtement rйtablie.Vocabulairese rendre — податисяtransporter — відвозитиcouriz danger — наражатися нанебезпекуimmйdiatement — щойноune complication — ускладнення 452Textes pour le rйcueil des thиmes •Une consultation chez un mйdecin de campagneKnock: Ah! voici les consultants (…) C’est vous qui кtes lapremiиre, madame? (Il fait entrer la dame en noir et referme laporte.) Vous кtes bien du canton?La Dame en noir: Je suis de la commune.Knock: De Saint-Maurice mкmeLa Dame en noir: J’habite la grande ferme qui est sur la routede Luchиre.Knock: Elle vous appartient?La Dame en noir: Oui, а mon mari, et а moi.Knock: Si vous l’exploitez vous-mкmes, vous devez avoir beau-coup de travail?La Dame en noir: Pensez! monsieur, dix-huit vaches, deuxbњufs, deux taureaux, la jument et le poulin, six chиvres, unebonne douzaine de cochons, sans compter la basse-cour.Knock: Diable! Vous n’avez pas de domestiques?La Dame en noir: Dame si. Trois valets, une servante et lesjournaliers dans la belle saison.Knock: Je vous plains. Il ne doit guиre vous rester de tempspour vous soigner.La Dame en noir: Oh! non.Knock: Et pourtant vous souffrez.La Dame en noir: Ce n’est pas le mot. J’ai plutфt de la fati-gue.Knock: Oui, vous appelez зa de la fatigue (il s’approche d’elle.)Tirez la langue. Vous ne devez pas avoir beaucoup d’appйtit.La Dame en noir: Non.Knock: Vous кtes constipйe.La Dame en noir: Oui, assez.Knock (Il ausculte): Baissez la tкte. Respirez. Toussez. Vousn’кtes jamais tombйe d’une йchelle, йtant petite?La Dame en noir: Je ne me souviens pas.Knock (il lui palpe et lui percute le dos, lui presse brusquementles reins): Vous n’avez jamais mal ici, ce soir, en vous couchant?Une espиce de courbature?La Dame en noir: Oui, de fois.Knock (il continue de l’ausculter): Essayez de vous rappeler. Зadevait кtre une grande йchelle. • Тексти до збірки тем453La Dame en noir: Зa se peut bien.Knock (trиs affirmatif): C’йtait une йchelle d’environ trois mиtrescinquante, posйe contre un mur. Vous кtes tombйe а la renverse.C’est la fesse gauche, heureusement, qui a portй.La Dame en noir: Ah! oui!Knock: Vous aviez dйjа consultй le docteur Parpalaid?La Dame en noir: Non, jamais.Knock: Pourquoi?La Dame en noir: Il ne donnait pas de consultations gratui-tes.Un silence.Knock (il la fait asseoir). —Vous vous rendez compte de votreйtat?La Dame en noir: Non.Knock (il s’assied en face d’elle): Tant mieux. Vous avez enviede guйrir, ou vous n’avez pas envie?La Dame en noir: J’ai envie.Knock: J’aime mieux vous prйvenir tout de suite que ce seratrиs long et trиs coыteux.La Dame en noir: Ah! Mon Dieu! Et pourquoi зa?Knock: Parce qu’on ne guйrit pas en cinq minutes un mal qu’ontraоne depuis quarante ans!La Dame en noir: Depuis quarante ans?Knock: Oui, depuis que vous кtes tombйe de votre йchelle.La Dame en noir: Et combien est-ce que зa me coыterait?Knock: Qu’est-ce que valent les veaux, actuellement?La Dame en noir: Зa dйpend des marchйs et de la grosseur.Mais on ne peut guиre en avoir de propres а moins de quatre oucinq cents francs.Knock: Et les cochons gras?La Dame en noir: Il y en a qui font plus de mille.Knock: Eh bien! зa vous coыtera а peu prиs deux cochons etdeux veaux.Vocabulaireausculter — мацатиsouffrir — страждатиun rein — ниркаd’environ — приблизноune courbature — пухлина 454Textes pour le rйcueil des thиmes •La Marseillaise sur les Champs-ElysйesLe 14 Juillet 1989 le peuple franзais a cйlйbrй le bicentenairede la Rйvolution franзaise. C’йtait une grande fкte non seulementpour France, mais aussi pour les hommes progressistes du mondeentier. Les dйlйgations des pays diffйrents sont venues а Parispour prendre part а cette fкte grandiose. 8 mille participants dont2 500 йtrangers, 2 500 musiciens, 1500 000 spectateurs sur lesChamps-Elysйes ont pris part а la fкte. C’йtait la plus grande fкtedu monde pour commйmorer la rйvolution la plus cйlиbre.Pendant la fкte l’actrice amйricaine Jessy Normann a chantйla Marseillaise, l’Hymne national franзais. Le cйlиbre acteur fran-зais Jean-Paul Goude illustrait la chanson. C’йtait un spectaclemagnifique plein d’idйes, d’humour et d’images. Jean-Paul Goudetravaillй depuis neuf mois pour rйaliser son idйe.Le spectacle a eu lieu les Champs-Elysйes entre la place dela Concorde et l’Arc de Triomphe. L’aeteur franзais Jean-PaulGoude a utilisй cet espace comme une scиne thйвtrale qui avait72 000 m2.Avec le dessin, la photographie, le collage, le film, la vidйo ila montrй aux spectateurs toute une йpoque. C’йtait un spectacleinoubliable. L’actrice amйricaine Jessy Normann a dit: "Je suisprofondement honorйe de participer а cette cйlйbration car elle estdans le prolongement de la lutte pour les Droits de l’Homme".Vocabulairecйlйbrer — святкуватиmagnifique — дивовижнийun spectateur — глядач profondement — глибокоcommйmorer — вшановуватиFestival d’AvignonJean Vilar (1912—1974), grand artiste franзais, a fait une rйvo-lution dans la vie de France. Il a crйй le thйвtre dйmocratique eta rйalisй les rкves des dramaturges et acteurs du pays. Nommй en1951 directeur du Thйвtre national populaire (T. N. P.) il a йlaborйdes principes nouveaux du thйвtre. Les voici:— supprimer la discrimination entre spectateurs riches etpauvres; • Тексти до збірки тем455 йtablir un prix unique des places sans loges ni fauteuilsd’orchestre; faire une scиne sans rideaux ni dйcor compliquй; intйgrer le jeu d’acteurs, leurs costumes, musique, йclai-rage; rapprocher l’acteur au public, organiser le dialogue thйвtre-public. Ces principes йtaient mis au fond du festival d’Avignon crйй parJean Vilar en 1947. C’est le plus populaire festival artistique. Desdizaines de troupes thйвtrales franзaises et йtrangиres prennentpart а ce festival. On organise des spectacles-rencontres oщ poиtes,musiciens, cinйastes, acteurs dialoguent avec le public. Ce festivaldure pendant un mois, on peut y voir prиs de 150 reprйsentationsthйвtrales, musicales, chorйgraphiques, de cirque. On projettebeaucoup de films. On organise des expositions.Le festival d’Avignon est devenu, grвce а Jean Vilar, le pluspopulaire, le plus aimй non seulement en France, mais dans lemonde entier. C’est une grandiose manifestation culturelle. C’estune grande fкte collective, une fкte pour tous. C’est un phйnomиnesocio-culturel non seulement dans le cadre national, mais dans lavie thйвtrale du monde.Les meilleures compagnies thйвtrales du monde viennent con-courir au Festival d’Avignon. Grвce а Jean Vilar, un nouveautype d’acteur est nй. Jean Vilar a crйй le thйвtre populaire, misau service du peuple.Vocabulairereвliser — втілити в життяun phйnomиne — явищеune manifestation — concourir — змагатисядемонстраціяEn CorseEn trois quarts d’heure l’avion fait le trajet de Nice а Ajac-cio: les cфtes de Provence sont encore visibles dans le lointain etdйjа le quadrimoteur vole au-dessus de l’оle, couchйe dans la merviolette. La Corse mйrite bien d’кtre appelйe l’"Ile de Beautй". Labaie d’Ajaccio est une des plus belles du monde, avec celles de Rioet de Naples. Des rochers rouges et roses dominent la mer. Mais 456Textes pour le rйcueil des thиmes •а l’intйrieur, les paysages ne sont pas moins grandioses: sur lespremiиres pentes, le "maquis" йtend son йpaisse vйgйtation d’arbus-tes et de buissons, que traversent d’йtroits sentiers. Plus haut, voustrouverez de grandes forкts, riches en chвtaigniers et en chкnes;plus haut encore, des pics de deux mille mиtres. Vous rencontrerez,sur votre route, des villages de montagnards et leurs vieilles mai-sons en pierres sиches, oщ vous serez reзu а bras ouverts. Car enCorse les gens ont conservй les traditions de l’hospitalitй. Ils vousoffriront le lait de leurs chиvres et le vin de leur vigne.Autrefois, le maquis йtait l’asile des "bandits d’honneur"… Cesbandits n’йtaient pas des criminels ordinaires, mais des garзonsque la colиre avait poussйs а la "vedetta". Rarement les gendarmesse sont donnй la peine de les poursuivre, car toute la populationles protйgeait dans leur retraite. -Aujourd’hui il n’y a plus de"bandits"… Faut-il le regretter?… En revanche, un fidиle souvenirvit encore dans l’оle: celui de l’empereur Napolйon qui naquit lа,il y a plus de deux cents ans.Vocabulairevisible — видимий, -аun sentier — стежинаfaire le trajet — здійснити une hospitalitй — люб’язність,перехід, переїзд, переліт гостинністьun rocher — скеляun maguis — макі (партизан)La ProvenceQuand vous voyagerez dans le Midi de la France, n’oubliez pasd’aller en Provence. Commencez а descendre la large vallйe quebordent les montagnes. Un chaud soleil brille dans le ciel bleu;vous кtes accompagnй par la musique des cigales cachйes dans lespins et dans les pвles oliviers; des mas blancs se montrent partout,avec leurs toits de tuiles rose clair; des lignes de cyprиs noirs lesprotиgent contre le mistral. Le mistral est le vent puissant quisouffle le long du Rhфne pendant de jours entiers, sans arrкt (sanss’arrкter); il est assez fort, dit-on, pour retarder les trains.La Provence est aussi la terre des souvenirs anciens: Orange agardй son arc de triomphe usй par le temps, son thйвtre antiqueassez grand pour contenir ses remparts, le chвteau des papes, levieux pont qui refuse aujourd’hui de franchir le Rhфne car il nereste plus que la moitiй de ses arches! • Тексти до збірки тем457"Sur le Pont d’Avignon, l’on y danse, l’on y danse, Sur le Pontd’Avignon, l’on y danse tout en rond", disait la vieille chansonfranзaise.La Provence, c’est aussi la Camargue, oщ vivent les chevauxet les taureaux sauvages; c’est Arles, ses arиnes et son thйвtreantique…Mais il faut cesser de vous parler de la Provence. J’y connaistrop de merveilles pour pouvoir vous les nommer toutes…Vocabulaireune vallйe — долина une eigale — коникborder — оточитиretarder — спізнюватиentier -iere — повний, -а;а l’anglaise — за англійськимцілий, -а зразкомVolcans d’Auvergne"Ainsi, toutes ces montagnes, le puy de Sancy, le puy de Dфme,sont des volcans? Cela m’intйresse; est-ce que j’assisterai bientфtа une йruption? -Vous arrivez un peu tard! Voilа bien des an-nйes que ces volcans sont йteints. Vous n’avez guиre de chancesde voir des flammes et de la fumйe s’йlever de leurs sommets;au contraires; vous trouverez au fond de leurs cratиres des lacscirculaires, aux eaux claires et fraоches. -Mais n’y a-t-il pas aumoins des tremblements de terre, comme cela se produit souventdans d’autres rйgions volcaniques du globe terreste? -Non, noussommes heureusement а l’abri de ces catastrophes et vous neserez jamais rйveillй par des secousse dйsagrйables. Mais l’originevolcanique de nos montagnes explique la fertilitй de notre sol: lalave, jadis rйpandue sur les flancs de la montagne jusque dans laplaine, s’est transformйe en une terre riche qui donne une herbetrиs nourrissante; voilа pourquoi nos vaches sont si grasses etdonnent tant de lait. Et nos sources thermales, qui sortent touteschaudes du sol, nous rappellent aussi que le centre de notre globeest toujours en feu".Vocabulaireune йruption — виверженняcirculaire — круговиййteindre — затухати, згаснутиune sйcousse — дрижанняun puy — гора, височина 458Textes pour le rйcueil des thиmes •Sud-OuestJ’aime, paresseusement amarrйes aux quais de l’Adour, ces pй-niches effilйes (…). Un йquipage indolent, coiffй de bйrets basques,dйcharge de leurs flancs un sable irrйel et dorй. Le commerce doitse faire ainsi aux pays de lйgende.Sur les prairies inondйes qui bordent l’Adour, trois canardssemblent nager dans du ciel, traзant derriиre eux comme sillagetrois angles d’argent.Quand vient le soir, les oies qui traversent la riviиre pourregagner leur ferme encadrent d’un cercle entiиrement fermй lesoisons, si tendres et jeunes dans leur duvet neuf, pour les protйgerdu courant, qui autrement les entraоnerait.Au printemps, dans les prairies d’un vert йmeraude, si fraо-che au milieu des pins, les poulains violets, grкles, empruntйs etcharmants, s’йbattent auprиs des juments: ils appartiennent а lajeunesse de l’annйe.Les fermes lointaines, maisons landaises blanches ou roses, sontentourйes d’ajoncs dorйs et de chкnes verts. Sur un fond de fumiersomptueux, les cochons d’une rose adorable trottinent sur des jam-bes indйcises et flasques (…) au milieu du jeune blй, vert et fraiscomme une herbe nouvelle, des coqs йclatants йvoluent comme desflammes. Le tout est encadrй de prairies, de bois et de ciel.Vocabulaireparesseusement — лінивоune chaоne — ланцюг, пасмоirrйel (-le) — незвичайний un fumier — гнійencadrer — оточуватиVers le Sud de ParisLe quartier de Vaugirard est coupй en deux par la rue dumкme nom qui, dans son parcours du XV arrondissement, neprйsente pas d’autre originalitй que de constituer une des pluslongues rues de Paris. Elle mиne au sud de Paris, vers les anciensboulevards extйrieurs. Le principal point d’attraction du quartier sesitue а la porte de Versailles oщ aboutit la rue de Vaugirard, avecles parcs des Expositions. C’est lа que chaque annйe, en mai-juin,se dйroulent les manifestations commerciales de la Foire de Paris, • Тексти до збірки тем459peu а peu devenue la plus importante d’Europe. Elle couvre centtrente mille mиtres carrйs.Par le boulevard Lefиvre nous faisons route vers la porte deVanves (oщ se trouve un grand marchй aux puces) et le boule-vard Brune, oщ commence le XIV arrondissement. Les immeublesmodernes se suivent et se ressembles. L’avenue du Gйnйral Le-clerc (trиs commerciale, avec un grand nombre de magasins, desupermarchйs et de boutiques) nous mиne tout droit vers la placeDenfert-Rochereau, oщ l’on voit la statue d’un lion, hommage "аla gloire des dйfenseurs de la ville et de leur chef, le colonel Den-fert-Rochereau". C’йtait autrefois la place d’Enfer (c’est-а-dire "rued’en bas", par opposition а la rue Saint-Jacques qui grimpe versla montagne Sainte-Geneviиve, prиs du Panthйon). Ici sont situйesles Catacombes, anciennes carriиres de pierre, d’une superficie deprиs de onze mille mиtres carrйs, oщ furent transfйrйs, en 1786,les ossements de cimetiиres dйsaffectйs. C’est l’ossuaire le plusimportant du monde.Au sud de Paris se trouve le parc Montsouris. De nombreuxpeintres, sculpteurs et architectes ont vйcu jadis dans les ruesvoisines. Le parc Montsouris se distingue des autres parcs deParis par un charme fait de la mйlancolie, qui rappelle certainsjardins de Londres. C’est un parc anglais, "sauvage". Il comportedes rochers, une cascade, un lac, des ponts pittoresques. La lignedu chemin de fer le sйpare en deux.En sortant du parc Montsouris par le boulevard Jourdan, ondйcouvre les bвtiments de la Citй Universitaire, fondйe en 1920pour abriter les йtudiantes venant des provinces franзaises et dumonde entier. Elle s’йtend sur plus d’un kilomиtres au long du bou-levard Jourdan. C’est un grand parc oщ sont situйes les "maisons"йtrangиres (d’Italie, d’Allemagne, de Norvиge et beaucoup d’autres).La citй possиde sa bibliothиque centrale, son thйвtre, son йglise.Les conditions sont trиs favorables pour le travail et le repos. Lesbвtiments sont entourйs de verdure et de fleurs.Vocabulaire:marchй (m) aux puces —блошиний ринокsupermarchй (m) — супермаркетossements (m. pl) — кісткиdйsaffectй — скасований,покинутийossuaire (m) — кладовище кісток 460Textes pour le rйcueil des thиmes •Le bois de BoulogneLe bois de Boulogne, situй а l’ouest de Paris, est de caractиrevariй. Il y a des coins de forкt presque sauvage. Au printemps lesfleurs tвpissent la terre. Mais ses riviиres et ses lacs sont artifi-ciels. Les ponts qui les traversent ont un air irrйel et romantique.Les canards et les cygnes du Bois ont l’air d’кtre des fonctionnai-res. Ils ont mкme des vacances pendant lesquelles ils disparaissent:il faut nettoyer le fond bйtonnй des йtangs et l’eau est assйchйe.Puis l’eau revient, et avec elle les canards et les cygnes. Le Bois ases sentiers secrets, mais il a aussi ses grandes routes, ses allйes,ses promenades publiques, ses restaurants, son cimetiиre. Ainsicette forкt est une ville sans cesser d’кtre une forкt.Elle a commencй par n’кtre que forкt. En 1256 Isabelle de Fran-ce, sњur de Saint Louis, construisit ici l’abbaye de Longchamps,qui n’existe plus. Le nom de Boulogne n’entre en scиne qu’en1319, quand un groupe de personnes dйvotes, qui avaient йtй enpиlerinage а Notre-Dame de Boulogne-sur-Mer (sur La Manche),demandиrent а bвtir une йglise copiйe sur celle qu’ils venaient devoir et а nommer rйgion Boulogne-sur-Seine.La mode s’йtait йtablie, au XVII siиcle, pendant la SemaineSainte d’aller а l’abbaye de Longchamps йcouter l’office. Le Boisvit s’йlever de nombreux chвteaux et maison de campagne. Maisа cфtй de ces belles demeures privйes le Bois йtait riche en lieuxpublics de rencontres et d’amusement. Il garde ses restaurantstrиs anciens.Napolйon III, qui avait vйcu а Londres au temps de son exil etqui aimait les parcs а l’anglaise, a beaucoup contribuй а donnerau Bois son prйsent aspect. On lui doit le labyrinthe d’allйes etla Cascade.Vocabulaire:tвpisser — застилати килимомla Semaine Sainte — страснийNapolйon III (1808—1873) — пле-мінник Наполеона, імпера-тор французів (1808—1873).Приречений до довічногоув’язнення в 1846 р., утікдо Лондона, де перебував до1848 р.тижденьune abbaye — абатство, монастирun amusement — забава • Тексти до збірки тем461La conciergerieAu dйbut de la rйvolution tout le rez-de-chaussйe de l’ancienPalais royal, appelй Conciergerie et situй sur l’оle de la Cоtй,fut occupй par la prison. Le premier йpisode rйvolutionnaire quis’est dйroulй ici-le massacre des premiers jours de septembre1792. Aprиs les dйfaites de l’armйe rйvolutionnaire la peur descomplots s’empare de Paris. On craint que les hommes et lesfemmes, enfermйs dans les prisons, ne sortent de leurs cellu-les aprиs le dйpart des patriotes а la guerre. Comme dans lesautres prisons les tueurs envahirent les couloirs et les cachotsde la Conciergerie, poursuivant les dйtenus et mкlant les crisde haine aux hurlements de leurs victimes. Dans la partie rй-servйe aux femmes, au contraire, ils libйrиrent presque toutesles dйtenues.Plus tard la Conciergerie devint "l’antichambre de la mort"oщl’on emmenait les prisonniers pour les faire comparaоtre devantle Tribunal rйvolutionnaire. Durant leur captivitй, en gйnйralbrиve, les prisonniers pouvaient se promener dans la cour. Cha-que soir йtait lue la liste des dйtenus appelйs а comparaоtre lelendemain matin devant le Tribunal. Le jugement rendu, gйnй-ralement vers l’aprиs-midi, les condamnйs йtaient ramenйs а laConciergerie, mais non dans leur ancien cachot. Ils y attendaientl’heure d’aller au supplice. L’heure venue, ils montaient sur lescharrettes et pursuivaient dans le soleil couchant un long che-min de la mort.C’est sur ce chemin que se passa, le 9 thermidor, le jour dela chute de Robespierre et de la fin de la Terreur, une scиnesouvent contйe. Les charettes йtaient en route vers l’emplace-ment de la guillotine, alors que dйjа se rйpandait une rumeurindistincte: des changements se prйparaient qui devaient mettrefin а la Terreur. Dans la rue Saint-Antoine la foule, lasse desang, arrкta le convoi, demandant la grвce et dйtela mкme leschevaux. On criait aux condamnйs de s’enfuir. Ils hйsitиrent,rйsignйs а mourir. Une troupe armйe survint et rйtablit l’ordre.Les quarante-six condamnйs, les derniers, repartirent vers laguillotine. 462Textes pour le rйcueil des thиmes •Vocabulaire:dйtenu — в’язеньcaptivitй (f) — ув’язненняrendre le jugement — оголоситиantichambre de la mort —передня смерті, передпокійнавітальня смертівирокsupplice (m) — страта,comparaоtre devant le Tribunalrйvolutionnaire — постатиперед революційним судомстражданняLa GauleLa prospйritй de la Gaule, au dйbut de la conquкte, avait йtйgrande. Alors se dйveloppa le goыt de l’agriculture, l’amour de laterre, que les Gallo-Romains devaient lйguer aux Franзais. Le paysavait des routes, des frontiиres, une police militaire. Partout, lelong des voies romaines, s’йlevaient des maisons neuves de typemйditerranйen, villas ornйes de colonnes et de portiques, de statuesde marbe ou de terre cuite.Aprиs la conquкte et pendant trois siиcles, Rome avait assurй lasйcuritй des Gaules. Le long du Danube et du Rhin, les marches,ou territoires dйmilitarisйs, tenaient а distance les Barbares. Uneflottille patrouillait le Rhin et des colonies de vйtйrans avaient йtйinstallйes а Colonia (Cologne) et а Augusti Burgus (Augsbourg).Vers 275, la garde du Rhin cessa d’кtre romaine. L’Empire souffraitd’une crise d’effectifs. Le mйtier de soldat dйplaisait aux citoyensqui prйfйraient payer une taxe pour s’acheter un remplaзant. Lesempereurs enrфlиrent alors des barbares et les installиrent auxfrontiиres en leur donnant des terres, en vertu du rиglement sur"l’hospitalitй militaire". Ce sera l’origine des royaumes barbares.Mais cette nouvelle armйe n’a aucun patriotisme. De temps а autreelle fait un empereur, pour toucher la prime de joyeux avиnement.Les troubles politiques engendrent l’anarchie militaire. Des raidsde Germains ravagent la Gaule. Des villes aussi lointaines queBordeaux et Pйrigueux dйmolissent des temples pour йlever desmurailles de dйfense. Non seulement la Gaule est mise а feu et аsang par les Barbares, mais elle est ruinйe par les exactions d’unebureaucratie romaine folle de fiscalitй. Les impфts sont si lourdsque les petits propriйtaires vendent leurs terres pour йchapperaux curiales. • Тексти до збірки тем463Cependant, et mкme aprиs la fin de toute administration im-pйriale, la Gaule demeure un оlot de latinitй. Contrairement auxpopulations germaniques ou balkaniques, les Gallo-Romains ontйtй vraiment assimilйs par Rome. C’est elle qui la premiиre leura donnй un mot pour exprimer leur unitй et a nommй leur paysGallia; c’est elle qui leur a ouvert la culture du monde antique;c’est а elle qu’ils doivent le respect du droit et de la loi.D’aprиs A. Maurois, Histoire de La France, 1947.Vocabulaire:La prospйritй de la Gaule —процвітання Галліїlйguer aux Franзais —передавати французамterre cuite — теракота, обпаленаглинаRome avait assurй lasйcuritй des Gaules — Римзабезпечував безпеку галлівLe long du Danube et duRhin — уздовж Дунаю таРейнуBarbares — варвариLa France а vol d’oiseauLe voyageur qui venu de l’autre bout du monde par la voiedes airs, se trouve soudainement survoler la France, cesse delire ou de sommeiller. Le paysage qu’il aperзoit va se dйrouleren peu d’heures et paraоtra remarquablement ordonnй: quel-ques fleuves bien tracйs et toujours pourvus d’eau (ces fleuvessont reliйs entre eux, par-dessus les collines, grвce а un ingй-nieux systиme de canaux que rиglent des йcluses)… au centredu pays, un massif montagneux, qui n’est point un obstacle аla vie et au trafic, car d’innombrables chemins le traversent;aux frontiиres du pays, sauf vers le nord, des chaоnes parfoisnon mйdiocres, puisqu’une d’entre elles comporte le plus hautsommet de l’Europe (…). La vie humaine, dиs que l’on s’йloignedes sommets, est partout sensible. Arrive-t-on sur les plateauxfertiles et dans les plaines verdoyantes, cette vie s’ordonne enhameaux, en villages, en bourgs, en villes. Chaque village esttoujours marquй par l’йglise, et souvent par quelque demeureseigneuriale. Depuis un siиcle, la vie social s’est profondйmenttransformйe, les chвteaux ont changй de maоtres: ils serventaujourd’hui, souvent, d’йcoles, de prйventoriums, de sanatoriums, 464Textes pour le rйcueil des thиmes •d’hфpitaux et de maisons de retraite. Certains d’entre eux sontdevenus des musйes.D’un village а l’autre, d’une ville а l’autre, de belles routesbien dessinйes, bien entretenues, se dйroulent, chargйes de voi-tures, d’animaux et de passants. Le long des vallons courent lesvoies ferrйes. On aperзoit partout des ouvrages d’art, des ponts,des viaducs. S’il prend la peine de consulter les livres propres аl’instruire de ce qu’il voit, le promeneur du ciel apprend que pres-que tous ces villages, ces citйs, ces chвteaux, ces palais, portentdes noms sonores, plaisants, harmonieux, mкlйs а l’histoire, а lalйgende, а la fable (…).Mais ce qui frappe le voyageur dиs qu’il arrive au-dessus desrйgion cultivйes c’est le caractиre parcellaire de la campagne fran-зaise. Les champs sont certes petits la plupart, et vouйs а descultures diffйrentes en sorte qu’ils prйsentent une grande variйtйde couleurs. Les parcelles, souvent, sont closes de haies. Ellesalternent avec les jardins, les vergers. Dиs ce premier regard, levoyageur comprend que la France est une des parties de l’indivi-dualisme (… )Plus tard, quand le voyageur aйrien aura pris contact avecle sol, il fera la France, d’abord entrevue, une connaissance plusintime et le plus rйvйlatre encore (…). Il apprendra, s’il ne le saitpas encore, que la France est vraiment le pays de la variй.La France, depuis mille ans, n’a cessй de jouer un rфle capitaldans toutes les aventures de l’esprit. Elle a donnй des saints, desmaоtres, des chefs et des hйros. Ses philosophes ont tenu le gouver-nail de la pensйe humaine а travers maintes querelles et maintesbourrasques. Elle a, dans l’architecture et la peinture, manifestйl’une des plus rares vertus: la continuitй. Elle vient d’offrir aumonde une plйiade de sculpteurs qui ne sont point indignes defigurer а cфtй des Gothiques, des Grecs archaпques classiques, etdes Йgyptiens. Elle fait entendre sa voix quand les autres peuplesmusiciens semblent soudain а bout de souffle. Sa littйrature est,avec la littйrature anglaise, l’une des plus riches du monde. Telest le fruit d’une lente et raisonnable appropriation d’un peuple аune terre et а un climat.Georges DUHAMEL, de l’Academie franзaisedans la France, gйographie, tourisme. • Тексти до збірки тем465Vocabulaireun vallon — валунsoudainement — зненацькаmarquer — позначатиun prйventorium — лікувальнийune maison de retraite —будинок для людей похилоговікуfertile — родючийзакладLes premiers aйronautes franзaisAu dйbut de l’annйe 1778, Mme Armand qui habitait prиs deLa Rochelle, attendait un enfant. Un jour qu’elle se promenait, unjeune homme de vingt-cinq ans, un voyageur sans doute, s’appochad’elle et lui dit:— Ecrivez-moi quand votre enfant sera nй. Si c’est une fille,elle sera ma femme.Ce fut une fille qu’on appela Sophie.Vingt ans aprиs, Sophie Armand devint Mme Blanchard, lafemme du jeune homme qui avait parlй а sa mиre.Jean-Pierre Blanchard йtait le fils d’un ouvrier. Trиs jeune, ils’intйressait а la mйcanique. La mode йtait alors aux automates,mais il cherchait autre chose. Depuis le dйbut du siиcle on essayaitde rйaliser le plus vieux rкve de l’homme: voler.L’annйe suivante, un autre Franзais construisit un ballon quimonta dans le ciel. Il s’appelait Montgolfier.Blanchard dйcida alors de faire des exploits sportifs а bord duballon.Le 2 mars 1784, sur le Champ-de-Mars, il y avait beaucoup demonde qui йtait venu voir son vol.Le ballon quitta donc la terre au milieu des applaudissements,passa au-dessus de la Seine et se posa plusieurs minutes plustard а Sиvres.Le nom de Blanchard йtait maintenant connu а tout le monde.L’annйe suivante, il alla en Angleterre et rйalisa la premiиre tra-versйe de la Manche, en compagnie du docteur amйricain Jeffries. Leroi Louis XVI lui donna une pension de douze cents livres par an.Quand Sophie devint sa femme, une dizaine d’annйes plus tard,Jean-Pierre Blanchard йtait un hйros. L’annйe de sa traversйetriomphale, il avait inventй un appareil qui devait aider l’aйronauteа quitter son ballon et а descendre а terre. Il expйrimenta son 466Textes pour le rйcueil des thиmes •systиme avec des animaux et n’alla pas jusqu’а en faire l’essai lui-mкme, si bien qu’un autre pionnier de l’aviation, Garnerin, fut consi-dйrй а la fin du siиcle comme le vйritable inventeur du parachute.Commentaires:Blanchard, Jean-Pierre —Бланшар, Жан-П’єр(1753—1809); французькийповітроплавець, першийперетнув Ла-Манш наповітряній кулі у 1781 р.ballon (m) —тут: повітрянакуляMontgolfier — Монгольф’є (братиЖозеф і Ет’єн; винахідникиповітряної кулі-аеростата,наповненого гарячим повітрям)Sиvres — Севр (місто у Франції,передмістя Парижа)livre (f) — тут: лівр (старовиннафранцузька монета)quitter son ballon — залишивсвою повітряну кулю… en faire l’essai lui mкme —досліджував на собіGarnerin — Гарнерен,французький аеронавтau dйbut de — напочаткуessayer — намагатисяun exploit — подвигVocabulaire:une traversйe — перехід, перелітen compagnie de . — разомun essai — іспитLe Champ-de-MarsJean-Paul est retraitй. Il habite dans le VII arrondissement.A dix minutes du Champ-de-Mars. Il a maintes fois parcouruce jardin implantй entre la Seine et l’Ecole Militaire. Quand ilen parle, il ne tarit pas d’йloges а son sujet. "C’est а mon avisle meilleur endroit а Paris pour respirer l’air pur"-dit-il. CommeJean-Paul, de nombreux habitants du VII ont ce goыt romantique.Deux ou trois fois par semaine ils viennent pour se dйtendre.Mais on peut rencontrer dans ce jardin public non seulement leshabitants d’un seul arrondissement. "C’est un coin idйale oщ lesParisiens viennent promener leurs enfants", dit cette dame du XIVen tenant d’une main sa fille de cinq ans et de l’autre Milou, sonpetit chien. "C’est prиs du mйtro et des autobus", -ajoute sa voi-sine. "Les mercredis aprиs-midi, on dirait une invasion. Mais c’estsurtout les samedis et les dimanches qu’il y a le plus de monde.Tous вges et nationalitйs confondus". Qui fait un tour а cheval,qui est plongй dans un univers de rкve, qui lit un journal ou faitun devoir d’йcole, qui prend des photos souvenirs… • Тексти до збірки тем467Mais comment se prйsente cet espace vert? Le Champ-de-Marsest un jardin de 25 hectares, long d’un kilomиtres. Entre le pontde Chaillot et l’Ecole Militaire s’йtend un jardin franзais, c’est-а-dire un jardin rйgulier, gйometrique. L’autre partie est un jardinanglais qui reprйsente la nature "а l’йtat sauvage". On y trouvecascades, un petit lac, une grotte.Le Champ-de-Mars n’a pas toujours eu la physionomie que nouslui connaissons aujourd’hui. Amйnagй entre 1765 et 1767 pourservir de champ de manњuvre pour les йlиves de l’Ecole Militairequi venait d’кtre crййe, c’est en 1780 qu’il sera ouvert au public.Dиs la fin du XVIII siиcle, le Champ-de-Mars deviendra un lieuprivilйgiй de manifestations populaires. C’est lа qu’ont йtй cйlйbrйesles fкtes rйvolutionnaires, qu’a eu lieu la distribution des aiglesа l’armйe impйriale.En 1860 le Champ-de-Mars subit d’importantes transformations.La nouvelle esplanade servira de cadre aux expositions universelles.En 1889 l’armйe cиde le Champ-de-Mars en йchange d’unterrain dans la banlieue de Paris. Les travaux d’amйnagementdureront vingt ans et donneront au Champ-de-Mars son aspectactuel.Vocabulaire:йtendre (s’) — простягатисяcйder — поступатисяune physionomie — вигляд servir de cadre (f) — служитиun(e) aigle — орел, орлиця, рамкою для…знамено (іст.)2. L’UKRAINEInstitut de la soudure йlectrique E. O. PatonL’institut de la soudure йlectrique E. O. Paton est le plusgrand йtablissement scientifique du monde s’occupant de la re-cherche dans le domaine du soudage et de l’йlectromйtallurgiespйciale. 468Textes pour le rйcueil des thиmes •La crйation et la mise sur pied de l’Institut sont liйes aunom de l’йminent savant et ingйnieur Evguйni Paton. En 1928,l’Acadйmie des Sciences de la R. S. S. d’Ukraine installa а Kyпvun laboratoire de soudage йlectrique qui fut, avec le Comitй desoudage йlectrique, la base de l’Institut de la soudure йlectriquefondй en 1934. L’institut bвtit ses activitйs sur le principe decombinaison de problиmes scientifiques thйoriques et appliquйsce qui le rend capable de rйsoudre en des dйlais brefs les tвchesportant sur le large emploi de la soudure dans l’йconomie natio-nale. Vers 1940. Evguйni Paton et ses collaborateurs mirent aupoint les principes thйoriques, la technique et les appareils pourle soudage automatiques sous flux qui servirent de base а l’auto-matisation et la mйcanisation des travaux de soudage en UnionSoviйtique. Durant la pйriode de la Grande Guerre nationale de1941—1945, l’Institut de la soudure йlectrique dйploya ses tra-vaux dans des usines de l’Oural. C’est ici que furent йtudiйs latechnique de soudure d’aciers blindйs et les processus de l’arc аsouder. C’est ici йgalement que fut largement appliquй le soudagesous flux а grandes vitesses pour la fabrication des chars "T-34"et d’autre matйriel. En 1945, le 75-e anniversaire de la naissancede Evguйni Paton fut commйmorй par l’attribution de son nomа l’Institut de la soudure. Depuis 1953, l’Institut est dirigй parl’acadйmicien Boris Paton.Poursuivant les йtudes du soudage а l’arc, les chercheurs del’Institut donnиrent naissance, en fin des annйes 40, au soudagesemi-automatique et au soudage rapide utilisant plusieurs йlectro-des а l’arc submergй.Il est а classer parmi les rйalisations particuliиrement impor-tantes de l’Institut datant du dйbut des annnйes 50 la crйationd’une nouvelle mйthode de jonction de mйtaux, le soudage sous lai-tier йlectroconducteur, procйdй qui permit de rйsoudre le problиmede construction de grosses machines а parois йpaisses (pressespuissantes, turbines hydrauliques, etc.)Un peu plus tard, en coopйration avec l’Institut de cons-tructions mйcaniques lourdes et d’autres bureaux, fut crййe latechnique de soudage sous gaz carbonique qui trouva un emploiextrйmement large dans l’industrie. Les recherches ayant pourobjet l’arc rйtrйci dйbouchиrent sur la mise au point d’une sй- • Тексти до збірки тем469rie de processus technologiques de soudage, de rechargementet de coupe, y compris les procйdйs йconomiques et hautementproductifs de coupe а l’arc plasma sous l’influence de l’air, demicrosoudage par plasma, de rechargement par soudage "plasmaet poudre", etc. On йlabora le procйdй de soudage par impulsionа l’йlectrode fusible ainsi que des procйdйs de soudage sous gazmixtes.Vocabulairela soudure — зварюванняun йlectromйtallurgiespйciale — спеціальнаелектрометалургіяun soudage а l’arc —електрозварювання(електродом)la mise sur pied — зведення (наноги)appliquй, -e — прикладний, -а;практичний, -аen des dйlais brefs — у най-коротший часle principe de combinaisonde. — принцип поєднання,le soudage sous flux — зварю-вання способом плавленняl’arc rйtrйci — скорочена дуга(електрична)dйployer — розгорнути(виробництво)l’acier (m) blindй — броньованасталь, панцирcommйmorer — відмічати,згадувати, позначати,ознаменуватиsubmerger — наводнювати,потопляти, заливатиune paroi — стінкайpais, -se — товстий, -аil est а + inf — треба.le soudage sous laitierйlectroconducteur — зва-рювання під електропроводнимшлакомle plasma — плазма, 4-й станречовини3. L’INSTRUCTION PUBLIQUEMa premiиre journйe au lycйeAux sons du tambour tout le monde s’aligna en colonne de deuxrangs devant notre maоtre. Il fit un pas vers nous, puis d’une voixde commandement il dit:— Les demi-pensionnaires de sixiиme et cinquiиme A et B,entrez! 470Textes pour le rйcueil des thиmes •Nous entrвmes.Les йlиves se jetиrent vers les places les plus йloignйes de lachaire.J’eus tout juste le temps de m’asseoir au premier pupitre…Le maоtre regarda bien en face toute la compagnie, puis il ditd’un ton catйgorique: Messieurs! Comme je ne connais encore aucun d’entre vous,je vous ai laissй la libertй de choisir vos places. Ainsi ceux qui ontoccupй les derniers rangs, ont l’intention de mal se conduire. Lesйlиves du dernier rang, debout! Ils se levиrent, surpris. Prenez vos affaires et changez de places avec les йlиves dupremier rang. J’allai m’installer au tout dernier pupitre.Dans un grand silence notre maоtre monta а la chaire, s’yinstalla et je crus qu’il allait commencer а nous faire la classe, jeme trompais. Messieurs, dit-il, nous allons passer ensemble toute uneannйe scolaire et j’espиre, que vous m’йpargnerez la peine de vousdistribuer des zйros de conduite, des retenues ou des consignes.Vous n’кtes plus des enfants. Donc, vous devez comprendre lanйcessitй du travail, de l’ordre et de la discipline. Maintenant jevais vous distribuer vos emplois du temps. D’aprиs Marcel Pagnol, ‘Le temps des secrets".Commentairesdemi-pensionnaire (m) —учень ліцею, котрий тількинаполовину користуєтьсяінтернатом, який є в нав-чальному закладіdemi-consigne (f) — покарання,що складається з того, щоучень залишається в інтернатіполовину відпочинкувите від тягаря ставити вамнулі за поведінку, залишатина додаткові заняття й по-збавляти вас вихідного дняde sixiиme et cinquiиme — від6-го до 5-го (у французькомуліцеї найстаршим класом єперший, а найменшим десятий)consigne (f) entiиre —покаранняння, що складаєтьсяз того, що учня залишають наувесь день відпочинкуun pupitre — партаj’espиre, que vous m’йpargnerezla peine de vous distribuerdes zйros de conduite, desretenues ou des consignes —сподіваюсь, що ви мене позба-nйcessitй — необхідністьdistribuer — роздавати • Тексти до збірки тем471Le maоtre d’йcoleJamais Simon Sermet n’oublierait ce jour de juin 1905. Il йtaitdebout, prиs de son pиre, dans la foule des parents et des йlиvesqui attendaient la proclamation des rйsultats. On attendait Mon-sieur l’Inspecteur. Tout а coup M. l’Inspecteur apparut.L’Inspecteur prit le papier et proclama: "Procиs-verbal de laCommission d’examen des йpreuves du Certificat d’Etudes Primai-res du canton de Saint-Ely pour la session du… " Sermet, Simon, premier du canton…, annonзa l’Inspecteurd’une voix forte. La main de Simon se mit а trembler follement. Mais la peurs’йtait йffacйe. La joie venait. Il lui semblait que son cњur grossis-sait, montait dans sa poitrine. Tout йtait beau: les briques rosesde l’йcole, les petits arbres, le ciel bleu.Le pиre se pencha vers son fils. Зa y est, tu es passй, mon fils, dit-il а voix basse. Premierdu canton! Tu es passй le premier de tous! Simon vit deux larmes qui brillaient de chaque cфtй du gros nezde son pиre. Les larmes glissиrent brusquement vers la moustache.De la main droite il tenait toujours son fils, son Simon, celui quiйtait passй avant tous les autres.M. Bertrandou, le maоtre, s’approcha de Simon. Simon lui sourit.Le maоtre lui posa une main sur l’йpaule et murmura gravement: C’est bien, Simon, tu nous fais honneur. Que je suis content, M. Bertrandou! s’йcria Sermet. Premierdu canton! Ah! ils vous doivent beaucoup, ces enfants! … Viens maintenant, Simon, dit le maоtre, M. l’Inspecteurveux te serrer la main. D’aprиs P. Gamarra, Le maоtre d’йcole.Vocabulaire:la proclamation des rйsultats —оголошення результатівla foule — натовпle Certificat d’EtudesPrimaires — свідоцтво прозакінчення початкової школиProcиs-verbal de la Commissiond’examen — протоколекзаменаційної комісіїune brique — цеглаla peur s’йtait йffacйe — страхрозвіявсяils vous doivent beaucoup, cesenfants — ці діти вам багаточим зобов’язані 472Textes pour le rйcueil des thиmes •Claudine passeses examensJe me lave а l’eau froide pour ne pas avoir mal а la tкte.Mes camarades ne parlent que des examens et des examina-teurs. Anaпs a copiй sur son mouchoir toutes les dates d’histoire.Marie tient а la main un tout petit atlas.Dans une demi-heure, nous arrivons devant une vieille maisonoщ nous allons passer nos examens de fin d’йtudes.Nous montons l’escalier avec un bruit d’escadron, et nous en-trons enfin dans une salle d’йtudes.Les examinateurs y sont dйjа. Ils mкlent toutes les йcoles,sйparent le plus possible les йlиves d’une mкme ville, d’un mкmevillage. Je me trouve а un bout de table, prиs d’une jeune fillequi a de grands yeux bleus. Un des examinateurs distribue degrandes feuilles blanches. Il faut йcrire au coin son nom, aveccelui de l’йcole oщ nous avons fait nos йtudes.Le premier examen est celui d’orthographe."Mesdemoiselles, йcrivez. Je ne rйpиte qu’une seule fois laphrase que je dicte", dit notre examinateur. Il commence la dictйeen se promenant.Nous avons cinq minutes pour relire. Je ne relis pas.Enfin, la dictйe est finie. Mademoiselle Sergent nous reconduitа un restaurant proche, puisque notre hфtel est trop loin. Mariepleure et ne mange pas, а cause de trois fautes qu’elle a faites. Enattendant l’heure de la composition franзaise, nous nous reposonsenfin. Allons, il est temps, dit Mlle Sergent. Essayez de ne pasvous montrer trop bкtes tout а l’heure. Et vous, Claudine, si vousn’йtiez pas premiиre pour la composition franзaise, je vous jetteraisdans la riviиre. J’y serais plus fraоche, au moins! Dix minutes aprиs, nous montons l’escalier et nous entronsdans la salle d’йtudes.Je regarde le tableau: "Commentez ces paroles de Moliиre: "Ilfaut manger pour vivre et non pas vivre pour manger".J’entends autour de moi des soupirs, car plusieurs jeunes fillesn’ont pas lu les comйdies de Moliиre. • Тексти до збірки тем473Je termine vite et je sors dans la cour. Je suis toujours pre-miиre en composition. Ah, vous voilа enfin! Votre brouillon, Claudine! Je n’en ai pas fait. Pas de brouillon! C’est un crime. Avez-vous bien йcrit, aumoins, votre composition? Qui sait, Mademoiselle, on ne sait jamais d’avance. Pourtant,j’aurai une bonne note, au fond, j’en suis sыre. D’aprиs Sidonie-Gabrielle Colette, "Claudine а l’йcole".Vocabulaire:pour ne pas avoir mal а la а un restaurant proche —tкte — щоб не боліла голова у найближчий ресторанelle tient а la main — вона Essayez de ne pas vous montrerтримає у рукахtrop bкtes — Постарайтеся неIls mкlent toutes les йcoles — показувати себе надто дурнимивони змішують всі школиdes soupirs — зітханняа un bout de table — на краю Votre brouillon! — Вашастолу чернетка!La carriиrre scientifiqueLe doctorat est ouvert aux titulaires d’un DEA qui prйsententun projet de recherche exceptionel.La prйparation d’une thиse de doctorat, sous l’autoritй d’undirecteur de recherche, dure entre deux et quatre ans. Le diplфmeest dйlivrй aprиs soutenance d’une thиse ou d’un ensemble de tra-vaux de recherche.Le doctorat permet d’accйder au poste de maоtre de confйrenceа l’universitйs.Aprиs le doctorat il existe une derniиre йtape de formationpossible, l’habilitation а diriger des travaux de recherche doctoraledans les universitйs.L’habilitation est dйlivrйe aprиs une йpreuve orale oщ le docteurexpose ses travaux personnels de recherche devant un jury.Ce diplфme permet d’accйder au poste de professeur, grade leplus йlevй d’enseignant dans une universitй.Le titre du docteur (иs lettres, иs sciences йconomiques et juri-diques, etc.) conserve son prestige mкme s’il n’est pas d’usage en 474Textes pour le rйcueil des thиmes •France-contrairement а l’Allemagne ou l’Italie-de le faire figurersur sa carte de visite ou sur son papier а lettre.Pour les йtudiants la thиse de doctorat est le couronnement desйtudes; pour les enseignants chercheurs elle est la fin d’une йtapeet le dйbut d’une autre.Celui qui prйpare une thиse est encore "йtudiant": il est inscritа l’universitй, il suit des cours, des sйminaires, il travaille avecun directeur de recherches. Mais il est dйjа chercheur, souventenseignant, parfois engagй dans une autre activitй professionnelle,trиs souvent chargй de famille.La thиse est une preuve йcrite, avec parfois le support d’autresmatйriaux, compositions graphiques, peintures, que l’on est, dansun domaine, capable de mener а bien une recherche.La thиse consacre l’aptitude а la recherche, а ce travail "d’ar-tisan intellectuel"qui, а partir d’йcrits, d’archives, de livres, maisaussi de statistiques, de travail sur le terrain, d’observations so-ciales, de relevйs gйographiques ou cartographiques, produit uneoeuvre.La thиse est un travail long, exigeant et qui pиse pendant plu-sieurs annйes sur la vie personnelle, familiale.La soutenance a lieu devant un jury constituй de 5 membres.Il faut prйparer la prйsentation que l’auteur doit faire au dйbut dela soutenance: environ 12 а 15 minutes d’une prйsentation sobre,claire, formulйe d’une maniиre calme et convaincante.Il faut кtre capable de dйfendre avec assurance et courtoisieses positions face aux critiques des membres du jury: reconnaоtreles faiblesses ou erreurs йvidentes, faire apprйcier les points forts,soutenir d’une maniиre argumentйe et intelligente les positionspersonnelles exprimйes dans la thиse.Vocabulaire:habilitation (f) — здібність une assurance — впевненістьrelevй (m) — вимір, зйомкаune courtoisie — шляхетність,місцевості ввічливістьsoutenance (f) — захистдисертації • Тексти до збірки тем4754. EN villeLes grands eaux de VersaillesLa renommйe mondiale des Grandes Eaux de Versailles est justi-fiйe par leur aspect fйerique dans un cadre unique. Versailles йtait,d’aprиs Saint-Simon, le plus triste et plus ingrat de tous les lieux. Decette terre, Le Nфtre va tirer une merveille d’ordre et de proportion.Vocabulaire:une renommйe — відомість,ingrat, -e — невдячний, -ареномеune merveille — розкішність,justifier — доказувати, пишністьвиправдовуватиLes grands travaux de Le NфtreLe Nфtre demande aux ingйnieurs des inventions nouvelles,des machines d’une puissance inconnue pour amener l’eau sur lesterrasses et la faire jaillir dans le Parc. De gigantesques travauxd’adduction se succиdent: d’abord а partir de l’Etang de Clagny(1663-1672) sous la direction de Le Vau, puis de La Biиvre (1668),des Etangs de Trappes et de Bois d’Arcy (1675-1678) selon l’idйe deColbert et encore des Etangs de Saclay, d’Orsigny, de Rambouillet(1684-1685) sur les plaines de Louvois et Lahire. Enfin, la cйlиbreMachine de Marly sera construite entre 1670 et 1685 pour refoulerl’eau de la Seine jusqu’а Versailles.Vocabulaire:une invention — винахід selon l’idйe — за задумомfaire jaillir — вклинитиrefouler — відтягнутиune adduction — переплануванняLes eaux du Grand CanalCe magnifique ouvrage construit entre 1668 et 1672, couvreprиs de 24 ha et tient en rйserve 295. 000 m3 pour un tirant d’eaude 1, 66 m et dans un pйrimиtre de 5. 570 m. Il reзoit les eauxde ruissellement de ses abords et de quelques sources. 476Textes pour le rйcueil des thиmes •Les Grands Eaux des Parcs de Versailles et de Trianon, les Fк-tes de Nuit au Bassin de Neptune ainsi que les rйseaux d’arrosagedu Domaine sont alimentйs par les eaux pompйes dans le GrandCanal et rйparties en trois rйservoirs. Elles sont dirigйes ensuitevers les 32 bassins du Parc а travers 20 km de canalisations pourretourner enfin au Grand Canal par les aqueducs souterrains. Lacrйation des Ingйnieurs du XVIIe siиcle oщ chaque effet d’eau estsituй dans un ensemble hydraulique judicieux a йtй respectйe parla nouvelle station de pompage absolument distincte et sйparйedes Fontaines. Installйe en 1982 а la Petite Venise, entiиrementimmergйe, elle assure un dйbit de 360 m3/h sous une pression de40 а 80 m selon les rйservoirs qu’elle dessert.Pour Trianon, l’eau du Grand Canal est de mкme refoulйegrвce а une autre station de pompage dans le Rйservoir du Trиfle(capacitй 12. 267 m3 а l’altitude 128, 30) pour кtre dirigйe par 10km de canalisations vers les 20 bassins en service.Les Grandes Eaux dans le Parc de Versailles consomment ac-tuellement 3. 600 m3 en 1 heure; celles de Trianon 1. 100 m3.Les gйnйrations successives d’Ingйnieurs et Fontainiers se sonttransmis connaissances et tours de main pour rйnover et animertous ces ensembles hydrauliques et maintenir trois siиcles de tra-dition.Vocabulaire:un ouvrage — краєвид, робота,dictincte — роздільнийздійсненняimmerger — занурювати у водуalimenter — забезпечуватиLe chemin de ferL’apparition des chemins de fer est due а deux inventions:premiиrement, celle de la machine а vapeur; ensuite, celle deschemins dits "а orniиres". Ces chemins "а orniиres", utilisйs dиs leXVIe siиcle йtaient constituйs par des poutres de bois posйes а boutet dans lesquelles on creusait des orniиres qui servaient а guiderles roues des vйhicules faisant, dans les mines, le transport de lahouille. On remplaзa peu aprиs les orniиres par des barres saillan-tes en fonte, en donnant au pourtour des roues la forme d’unegorge de poulie. Puis on remplaзa la fonte par l’acier et substitua • Тексти до збірки тем477а la gorge des roues un simple bourrelet dйpassant lйgиrement lacirconfйrence intйrieure des roues.Pour construire une ligne de chemin de fer, une fois son projetdйfinitif йtabli, il est avant tout nйcessaire de crйer la plate-formede la voie en exйcutant l’ensemble des travaux d’art: ponts, via-ducs, tunnels etc. et aussi l’installation de passages а niveau.Sur cette plate-forme on pose une couche de ballast composйde pierres concassйes, d’environ 0, 50 m d’йpaisseur. Dans ceballast se placent les traverses sur lesquelles reposent les rails.Des plaques de fer ou d’acier, dites йclisses, servent а rйunir et аmaintenir l’un prиs de l’autre deux rails placйs bout а bout.Lorsque la voie suit rigoureusement la ligne droite, le plan dela voie est horizontal; il n’en est plus ainsi dans les tournants; ilest dans ce cas nйcessaire, pour йviter l’effet de la force centrifuges’exerзant sur les roues des voitures et tendant а les faire sortir dela voie en suivant la tangente, de donner une certaine inclinaisonа cette voie.Outre la voie proprement dite, il existe sur toutes les lignesdes accessoires de cette voie, qui ont une importance extrкme;tels sont les aiguillages, croisements de voies, ponts tournants,signaux etc.En mкme temps, les voies se divisent en voies principales, surlesquelles circulent couramment les trains; en voies de garage,qui permettent de placer sur une voie secondaire le matйriel derйserve; en voies d’йvitement, donnant la posibilitй а deux trainscirculant en sens inverse sur une voie simple de s’йviter.Lorsque sur une ligne de chemin de fer une voie simple ou dou-ble se sйpare de la direction gйnйrale, diverge, il faut pour obtenirce rйsultat avoir recours а un appareil spйcial: l’aiguillage.Les signaux destinйs а diriger et rйgler le mouvement destrains se classent en signaux а la main et signaux mйcaniques аgrande distance.En matiиre d’exploitation des chemins de fer, le mouvementest la partie de l’exploitation ayant pour objet l’organisation dela marche des trains, leur classement, leur formation, leur circu-lation, leur espacement et enfin leur vitesse. L’organisation de lamarche des trains s’obtient а l’aide de tableaux spйciaux appelйsgraphiques. Le classement des trains divise ceux-ci en plusieurscatйgories dont les principales sont les trains rйguliers, les trains facultatifs et les trains spйciaux. Ces catйgories comprennent destrains de voyageurs et des trains de marchandises.La circulation des trains diffиre suivant que la voie est simpleou double. Il en est de mкme en ce qui concerne l’espacementdes trains. Leur vitesse varie suivant la catйgorie а laquelle ilsappartiennent.D’aprиs Le Larousse Universel.Vocabulaire:une orniиre — вибоїна, колія concasserune mine — шахта obtenir(s’)un passage (а) — перехідSans billet dans le mйtroGureau pйnйtra distraitement dans le mйtro, et se trouva dansun wagon de premiиre classe. Le contrфleur йtait devant lui. Gu-reau chercha son billet, ne le rencontra pas а la place habituellequi йtait la proche infйrieure droite du gilet, ni ailleurs. Le contrф-leur attendait, son appareil de poinзonnage а la main. Il affectaitune patience dйjа un peu narquoise. Il dit: Je vais revenir… D’ici lа, vous le trouverez peut-кtre. Il avait eu un ton de dйrision polie, un coup d’њil aux autresvoyageurs qui voulait dire: On les connaоt ces cocos-lа! Il circula dans le wagon, l’espace de deux stations, faisant sabesogne de contrфle. Bientфt il revint et se planta devant Gu-reau. Je ne le retrouve pas. Je l’ai perdu. Voilа tout… Vous n’avez mкme pas un billet de seconde? Il n’est pas question de billet de seconde, j’avais un billetde premiиre, provenant d’un carnet de premiиre; j’ai dы le jeterdistraitement. Il n’y a pas de quoi faire tant d’histoire! Vous pouvez me montrer votre carnet de premiиre? Mais… non… Je me souviens que c’йtait le dernier ticket.Je n’ai donc pas de carnet а vous montrer. J’ai dы tout jeter а lafois. A quelle station descendez-vous? A Quatre-Septembre. 478Textes pour le rйcueil des thиmes • розбивати, дробити відштовхуватися • Тексти до збірки тем479 Bien. A la station Quatre-Septembre, le contrфleur remit Gureau auchef de station: Monsieur a йtй trouvй sans billet, en premiиre classe Gureau s’adressa au chef de station. Je ne comprends pas du tout l’attitude de votre employй… Cet incident est tout а fait ridicule. Ce n’est pas un crime quede perdre son billet. Je lui ai offert aussitфt le paiement de laplace. Pourquoi a-t-il refusй? Pourquoi m’obliger а comparaоtre ici,et а perdre mon temps? Il faut pourtant que je prenne votre nom et votre adresse. D’aprиs Jules Romains, Les Hommes de Bonne Volontй.Vocabulaire:une espace — простірridicule — дивнийune besogne — важка роботаcomparaоtre — порівнюватиprovenir — походитиun coco — ну й зух (що за зух)La circulation(Quelques rиgles essentielles du Code de la Route)Premiиre rиgle de la circulation: se tenir le plus prиs possibledu bord droit de la chaussйe lorsque la chaussйe est divisйe enquatre bandes de circulation, la circulation en files parallиles estadmise (deux files dans chaque sens). Dans ce cas, si vous avezl’intention de tourner а gauche ou de faire demi-tour, vous devezvous tenir dans la file de gauche; pour tourner а droite, vous devezvous tenir dans la file de droite. Ne jamais кtre а cheval sur lesdeux bandes!Seconde rиgle de base: avant d’exйcuter une manњuvre pouvantempкcher ou entraver la marche normale des autres vйhicules, ilfaut leur cйder le passage. Par exemple, lorsque vous changez defile, vous devez vous assurer que votre manњuvre ne gкnera aucunconducteur. Pour faire marche arriиre, demi-tour, sortir d’un ga-rage, d’une station d’essence etc. , ou y entrer, vous devez attendreque la chaussйe soit libre.Pour tourner а droite (а un carrefour), tournez aussi court quepossible afin de rester du cфtй droit de la voie dans laquelle vousvous engagez. Pour tourner а gauche, il faut au prйalable annoncer 480Textes pour le rйcueil des thиmes •votre intention de tourner (clignoteur, geste de la main); appuyezа gauche pour permettre aux vйhicules qui vous suivent de vousdйpasser par la droite; laissez passer les vйhicules venant en sensinverse: ils ont la prioritй de passage et votre manoeuvre ne doiten aucun cas leur barrer la route. Ne pas tourner trop court: abor-dez par la droite la voie dans laquelle vous vous engagez.Avant de dйpasser (par la gauche) une voiture qui vousprйcиde, assurez-vous que la voie est libre devant vous sur uneйtendue suffisante pour qu’il n’existe aucun risque de collisionavec un vйhicule venant en sens inverse. Pour dйpasser, votrevitesse doit кtre nettement supйrieure а celle du vйhicule quivous prйcиde, sans quoi vous vous йternisez au milieu de laroute. Si l’on vous dйpasse, appuyez а droite et abstenez-vousd’accйlйrer.Il est dйfendu de dйpasser dans un virage et au sommet d’unecфte car vous ne pouvez apercevoir les vйhicules venant en sensinverse а une distance suffisante. Il est йgalement dйfendu dedйpasser aux passages а niveau et aux carrefours (sauf aux car-refours oщ la circulation est rйglйe par un agent ou des signauxlumineux de circulation), et aux endroits pourvus du signal "Dй-passement interdit".Le principe gйnйral en ce qui concerne la prioritй de passage(aux carrefours) est le suivant: tout conducteur est tenu de cйderle passage а celui qui vient а sa droite. Mais aux carrefours oщse rencontrent deux voies d’importance inйgale, la priorite est а lavoie principale. Par exemple au carrefour "voie ordinaire-voie avec2 ou 3 chaussйes sйparйes par des terre-pleins": prioritй а la voieavec chaussйes; "voie ordinaire-voie avec rails; (de tramway) prio-ritй а la voie avec rails; "voie ordinaire-chemin de terre": prioritйа la voie ordinaire.En plus, le signal "triangle renversй" vous oblige а cйder lepassage aux vйhicules circulant sur la voie qui croise la vфtre. Lesignal "Stop" vous oblige а vous arrкter avant d’aborder le carre-four. D’autre part le "triangle а flиche verticale" indique que vousavez la prioritй sur toutes les autres voies qui croisent la vфtre.N’oubliez pas que ces rиgles de la circulation sont les mкmesen rase campagne qu’а l’intйrieur des agglomйrations.D’aprиs le Code de la route publiй par Touring-Secours. • Тексти до збірки тем481Vocabulaire:une circulation — рухfaire demitour — розвернутисяadmetlre — прийнятиtenir (se) — триматисяune bande — слуга, стрічкайternizer — довго триватиDisneyland ParisDisneyland Paris, c’est un Royaume Magique… Petits etgrands s’y font des souvenirs inoubliables et sont sыrs d’y trouverdes frissons et des йmotions а leur taille. Et comme ici le tempsparaоt toujours trop court а tout le monde, la meilleure faзon deprofiter pleinement des univers imaginйs par Disney, c’est d’ysйjourner.Le Parc Disneyland Paris s’йtend sur cinq "pays" reprйsentantcinq univers surprenants et uniques qui vous propulseront dumonde des visionnaires du future au royaume des contes de fйesen passant par le pays des pionniers de la ruйe vers l’or. Vous ytrouverez 40 attractions ou spectacles pour rire, sourire, frissonner,vous retrouver dans le passй ou franchir les limites de l’avenir.Au Newport Bay Club, goыtez au charme balnйaire de la Nou-velle-Angleterre. A l’Hotel Cheyenne, faites-vous votre western.Au Disneyland Hotel, а l’Hotel New York, au Sequoia Lodge, аl’Hotel Santa Fй, ou au Davy Crockett Ranch, vous passerez desnuits enchantйes.La procession se dйroulait dans le chemin creux ombragй parles grands arbres poussйs sur les talus des fermes. Les jeunesmaоtres venaient d’abord, puis les parents, puis les invitйs, puisVocabulaire:un royaume — королівствоmagique — магічний, -аun univers — всесвітun conte de fйes — казкаfranchir — подолати (кордони)5. LES Fetes et les coutumesMariage normand vers 1870 482Textes pour le rйcueil des thиmes •les pauvres du pays, et les gamins qui tournaient autour du dйfilй,comme des mouches, passaient entre les rangs, grimpaient auxbranches pour mieux voir.Le mariй йtait un beau gars, Jean Patu, le plus riche fermierdu pays (…).La mariйe, Rosalie Roussel, avait йtй fort courtisйe par tous lespartis des environs, car on la trouvait avenante, et on la savaitbien dotйe; mais elle avait choisi Patu, peut-кtre parce qu’il luiplaisait mieux que les autres, mais plutфt encore, en Normanderйflйchie, parce qu’il avait plus d’йcus.Lorsqu’ils tournиrent la grande barriиre de la ferme maritale,quarante coups de fusil йclatиrent sans qu’on vоt les tireurs cachйsdans les fossйs. A ce bruit, une grosse gaietй saisit les hommesqui gigotaient lourdement en leurs habits de fкte; et Patu, quittantsa femme, sauta sur un valet qu’il apercevait derriиre un arbre,empoigna son arme, il lвcha lui-mкme un coup de feu en gambadecomme un poulain.Puis on se mit en route sous les pommiers dйjа lourds de fruits,а travers herbe haute, au milieu des veaux qui regardaient deleurs gros yeux, se levaient lentement et restaient debout, le mufletendu vers la noce.Les hommes redevenaient graves en approchant du repas. Lesuns, les riches, йtaient coiffйs de hauts chapeaux de soie luisants,qui semblaient dйpaysйs en ce lieu; les autres portaient d’ancienscouvre-chefs а poils longs, qu’on aurait dits en peau de taupe; lesplus humbles йtaient couronnйs de casquettes.Toutes les femmes avaient des chвles lвchйs dans le dos et dontelles tenaient les bouts sur leurs bras avec cйrйmonie. Ils йtaientrouges, bigarrйs, flamboyants, ces chвles, et leur йclat semblaitйtonner les poules noires sur le fumier, les canards au bord de lamare, et les pigeons sur les toits de chaume.Guy de Maupassant, Contes de la Bйcasse, (Albin Michel.)Vocabulaire:dйrouler(se) — розгортатисяd’abord — спочаткуun gamin — хлопчиськоune mariйe — нареченаun toit de chaume — солом’янийlourdement — важкоun йclat — відблискune mare — болотоun veau — теляткодах • Тексти до збірки тем483La fкte nationale au villageIl y a d’abord les courses, que nous regardons de la petitegrille, puisqu’elles partent du cafй Daniel et s’arrкtent au pont dela Surprise.La course en sac: sept ou huit "engagйs de gamins", dit papa,en manches de chemise et enfournйs jusqu’а la taille dans un sacа pommes de terre, suants, essoufflйs, gigotant comme des diables,avancent par petits bonds ridicules sous le soleil torride, au milieud’un nuage de poussiиre blanche.C’est le cadet des Roy, muet, noir, ruisselant, farouche, groscomme une allumette et acharnй comme un taon, qui reзoit sonprix et, aprиs quoi, tombe en faiblesse…Puis la course aux grenouilles: les concurrents voiturent chacundevant soi, sur une brouette dont les cфtйs sont enlevйs, une gre-nouille. Tous les deux tours de roue, la misйrable bestiole affolйe selance а bas de son char; conducteur bondit, la ramasse а pleine main;elle йchappe, saute а nouveau; il trйbuche, tombe sur elle, reconquiert,la rejette sur sa planche, poussiиre asphyxiйe, les yeux plus que ja-mais hors de la tкte, repart а toute vitesse pour recommencer troispas loin. La course ne vaut que si la grenouille arrive au vivante…Cette fois, c’est Louis Tourneau qui triomphe: cliente s’йtanttenue йtrangement tranquille tout le long du parcours.Une voix grincheuse s’йlиvera bien pour prкter que le malingarзon… avait eu la prйcaution de faire absorber, avant la cours,а ladite cliente "un bon demi-verre de jus de tabac", mais lesmembres du jury nйgligent cette accusation qui se perd dans lerire et les bravos.L’affluence remonte ensuite vers le bourg pour les jeux sur laplace de l’йglise…Aprиs la revue des pompiers, de grands gars farauds essaienten vain, tour а tour, d’atteindre le sommet du mвt de cocagne oщpendent un canard, un paquet de cafй, une bouteille de rhum. Lefыt, dыment savonnй, les voit reglisser l’un aprиs l’autre, jusqu’ausol, а toute allure, йcarlates et dйpitйs; а peine ont-ils vaincu la-borieusement le premier tiers.Il n’y aura encore que ce singe de petit Roy, plus acharmй quejamais, pour se hisser par trois fois victorieusement jusqu’а cestrйsors alimentaires, et les rapporter un а un entre les dents. 484Textes pour le rйcueil des thиmes •Vocabulaire:натягнутиun jus — сікle premier tiers — першаune course — бігenfourner — тут: сховатися,un rhum — ромun gars — хлопчинаun taon [ta:] — сліпень (зоол.)un mвt de cocagne — тут:рівень достаткутретинаLa vie quotidienneSavoir vivreTout le monde doit s’initier а des rиgles de la conduite, fondйssur des sentiments de haute valeur: respect d’autrui, souci del’ordre et de la dignitй personnelle. La politesse est l’indice de lavraie distinction: celle de l’вme.Le choix des invitйs au dоner se fait parmi les personnes avecqui on est en relations habituelles: parents, amis, collиgues, con-naissances mondaines. Mieux vaut faire ses invitations dans lemilieu auquel on appartient. Le choix des convives est trиs impor-tant: il s’agit de grouper des personnes pouvant avoir plaisir а serencontrer et engager des conversations intйressantes.Bien entendu, ne rйunissez jamais des gens brouillйs, un mariet une femme sйparйs. Evitez d’кtre treize а table: c’est une su-perstition dйnuйe de tout fondement, mais vous risquez de causerune impression pйnible а quelqu’un de vos invitйs.Il faut venir а l’heure indiquйe, et mкme quelques minutes enavance. Mais pas trop tфt, car la maоtresse de la maison ne seraitpeut-кtre pas prкte. Arrivйs au salon les invitйs se font prйsenterpar le maоtre de la maison. On nomme en premier lieu, pour laprйsenter а l’autre, la personne la moins considйrable par l’вgeou par la situation. C’est pourquoi on prйsente: un homme а unefemme, un jeune homme а un homme d’вge mыr, une jeune fille аune femme mariйe. On peut ajouter quelques mots qui renseignentd’une maniиre agrйable et utile: "Monsieur Georges Perret, dontnous avons tous lu le dernier roman". Les femmes se saluent; lapoignйe de mains n’est pas obligatoire, mais mieux vaut donnercette marque de sympathie. Un homme doit se lever quand on luiDоner priй • Тексти до збірки тем485prйsente une femme et s’incliner. Jamais il ne donne le premier lamain а une femme. On ne dit pas "enchantй" au moment de laprйsentation. Si, pour quelque motif, les maоtres de maison n’ontpas prйsentй l’une а l’autre deux personnes en visite,elles peuventprendre l’initiative de se prйsenter elles-mкmes. "Permettez-moi deme prйsenter а vous: Marie Delaporte".A l’arrivйe de chacun il faut manifester le plaisir et la grati-tude, poser quelques questions montrant que vous vous intйressezа tout ce qui touche votre visiteur: sa famille, ses occupations.Ensuite les maоtres de la maison doivent s’efforcer d’йtablir uncourant de conversation gйnйrale et de rapprocher les gens quipeuvent sympathiser. Enfin, si nombreux que soient les visiteurs,il faut adresser quelques paroles а chacun.Il est d’usage d’offrir quelque chose а boire avant le repas auxinvitйs. On attend qu’ils soient tous lа. Le maоtre de maison va del’un а l’autre et demande а chacun: "Vous acceptez bien un peu de"porto" ? … Vous prendrez bien quelque chose? "Suivant le choix,il apporte le petit verre plein, posй sur un petit plateau. Le con-vive n’y porte pas les lиvres tout de suite, mais il le pose auprиsde lui sur une table. Gйnйralement, le maоtre de maison donnele signal pour boire en levant son verre а la santй de ses hфtes.Ceux-ci lиvent aussi leur verre, et commencent а boire, mais ilsle font par petites quantitйs, sans vider leur verre et en le posantde nouveau а cфtй d’eux aprиs chaque gorgйe. On passe en mкmetemps des petits buiscuits salйs, des amandes grillйes.Le rиglement des places а table est trиs dйlicat et doit кtreprйparй avec le plus grand soin en tenant compte de la situation,de l’вge, des sympathies. Le mari et la femme, maоtres de mai-son, sont assis l’un en face de l’autre, au milieu de la table. Lesinvitйs s’assoient а place dйsignйe par la maоtresse de maison. Lesplaces d’honneur sont celles qui se trouvent aux cфtйs des maоtresde maison. Elles sont donc au nombre de quatre: deux pour lesmessieurs aux cфtйs de Madame, deux pour les dames aux cфtйsde Monsieur. Les places de droite comportent une honneur plusgrande que les places de gauche. Les autres places comportentd’autant moins d’honneur qu’elles sont plus йloignйes de Monsieuret de Madame. Les places extrкmes sont donnйes aux jeunes ouaux invitйs qui ont le moins d’importance. 486Textes pour le rйcueil des thиmes •Le rфle des maоtres de la maison consiste а faire parler leurshфtes et а mettre en valeur l’esprit de chacun de telle sorte que,suivant le mot de La Bruyиre: "Chacun se retire content de soi-mкme et des autres".Evitez les sujets qui peuvent amener des conflits d’opinion, lescontroverses politiques ou religieuses: sachez dйtourner la conver-sation. Et les visiteurs douйs de tact doivent savoir, de leur cфtй,conserver une attitude calme et courtoise.La femme bien йlevйe ne fait point parade de sa fortune; elletraite en йgales les personnes de rang moins йlevй qu’elle reзoitou qu’elle rencontre. Une personne de condition modeste йvitede se plaindre des difficultйs qu’elle subit. N’encouragez ni lesmйdisances, ni moqueries, ni des plaisanteries йquivoques. Etapprenez l’art d’aborder beaucoup de sujets variйs avec cettebonne grвce, ce tact qui permet а la conversation de garderson йlйgance, son charme sans tourner ni а la confйrence, ni аla discussion.Il faut йviter les йclats de voix trop bruyants, la voix basse etlourde qui tйmoigne de la timiditй et de manque d’aisance. Il estpeu poli de chuchoter, de prendre un ton dogmatique, d’accaparer,l’attention, d’interrompre une personne qui parle. Un mot trиs sim-ple, prononcй avec l’accentuation qui convient, peut toucher bienplus qu’un long discours prononcй avec froideur.Quand l’un des convives prend congй de la maоtresse de mai-son, celle-ci doit se lever, l’accompagner jusqu’а la porte du salonet jusque dans l’antichambre. Elle reconduira elle mкme jusqu’аla porte de sortie le dernier de ses visiteurs. Un mot de remer-ciement convient: "Merci de votre visite". Pour une personne вgйeaccentuez l’expression de votre gratitude: "Chиre Madame, vousкtes bien bonne d’кtre venue". Ajoutez quelques paroles aimablespour la famille de vos visiteurs: "Mes respects а votre mиre. Monbon souvenir а ton mari".Revenue а votre place, empкchez qu’on critique celui qui s’enva: c’est une forme du devoir d’hospitalitй, c’est une preuve desavoir-vivre mondain. Au lieu de critiquer, louez. On vous ensaura grй. Et vous йprouverez l’agrйable sentiment d’avoir remplijusqu’au bout votre tвche de maоtresse de maison. Vocabulaire:controverse (f) — сваркаfaire parade de qch —вихвалятися, виставляти назагальні оглядиниaccaparer — захоплювати• Тексти до збірки тем487dоner priй — звана вечеряconvive (m) — співтрапезникporto (m) — вино «портвейн»amande (m) — мигдальmettre en valeur — підкреслитидозволити дати оцінкуRecettes de cuisine franзaiseSoupe а l’oignon. —Eplucher quelques oignons, les couper enrondelles, les faire revenir dans le beurre jusqu’а ce qu’ils aientpris une belle couleur dorйe. Tourner dans ce beurre une petitecuillиre de farine, faire un roux lйgиrement brun, verser de l’eaubouillante, saler, poivrer, laisser bouillir quelques minutes.Brioche. —Dйlayer la levure avec un peu d’eau et de farine.Faire bouillir de l’eau dans une casserole, y jeter le levain, puisretirer du feu. Quand le levain se retourne seul dans la casserole,le retirer, le pйtrir avec le reste de la farine, les њufs, le beurre,un peu d’eau et de sel. Soulever la pвte dans la main en la tra-vaillant, il ne faut pas qu’elle soit trop йpaisse. Mettre la pвtedans une terrine sur un peu de farine, le laisser lever pendant 6heures. Remettre ensuite la pвte sur la table saupoudrйe de fa-rine et la travailler de nouveau. Pour faire des brioches rondes, onprend de la pвte que l’on forme en boule et que l’on aplatit un peu,on pose dessus une autre boule plus petite. Faire cuire а four.Blanquette de veau. —Faire dйgorger les morceaux de veaudans l’eau froide pendant 1/4 d’heure, les mettre dans une casse-role avec de l’eau fraоche additionnйe d’un verre de vin blanc parkilo de viande, carottes, oignons, une gousse d’ail, poivre, sel. Leveau doit кtre couvert par la sauce.Faire cuire doucement environ une heure. Prйparer un rouxblanc, mouiller avec le bouillon dans lequel a cuit le veau, yajouter des champignons entiers et des petits oignons cuits prйa-lablement et а part au beurre dans une casserole, poivrer, saler,mettre les morceaux de veau dans cette sauce. Laisser cuire unedemi-heure. Au moment de servir, faire une liaison avec 1 ou 2jaunes d’њufs, un petit morceau de bon beurre frais et ajouter dujus de citron. 488Textes pour le rйcueil des thиmes •Vocabulaire:faire revenir — підсмажитиroux (m) — соус із борошна,підсмаженого в масліdйlayer — розбавлятиlevure (f) — дріжджіlevain (m) — закваскаtravailler la pвte — замішуватитістоterrine (f) — мискаsaupoudrer de farine —посипати борошномblanquette (f) — рагуdйgorger — вимочуватиgousse (f) d’ail — зубок часникуun veau — телятко, телятинаVins finsPresque toute la France est couverte de vignobles. Il y a desrйgions qui sont surtout cйlиbres par la production du vin: laChampagne, la Bourgogne, la rйgion de Bordeaux, la Provence.Le vignoble champennois couvre 27000 hectares au nord-est dela France. La vigne, cultivйe dйjа par les Gaulois, produit un vinpйtillant. Cette particularitй donna, au XVII siиcle, l’idйe de fairemousser le vin par le procйdй de la double fermentation. Aujourd’huila production atteint prиs de 200 millions de bouteilles, qui sontdйgustйes dans leur troisiиme ou quatriиme annйe. Le vin de Cham-pagne est conservй dans les caves qui s’йtendent sur 10 km.La ville d’Epernay est situйe au cњur du vignoble champennois.Elle est entourйe de trois grandes rйgions vinicoles.Vocabulaire:une coutume — звичай atteindre — досягатиun vignoble — виноградникvinicole — виноробний, -аune fermentation — витримка champennois, -e —(вина) шампанський, -аLes bonnes maniиres et vousA table il est impoli de refuser un plat. La maоtresse de maisona fait ce plat en pensant vous faire plaisir. Il faut aussi lui faireplaisir, en prenant un peu de son plat. Et surtout, ne dites pas:"Je n’ai plus faim". Si on peut dire зa а des amis en effet, on nele dit pas а des gens qu’on ne connaоt pas trиs bien.Si le plat n’est pas assez salй, ne dites rien. Attendez un peuet la maоtresse de la maison dira probablement d’elle-mкme: "Oh, • Тексти до збірки тем489ce plat n’est pas assez salй. Ajoutez un peu de sel". En France ilest impoli de couper la salade avec son couteau. En principe, c’estla maоtresse de maison qui la coupe elle-mкme avant de la servir.Aussi, si les feuilles de salade sont trop grosses, roulez-les autourde votre fourchette avant de les porter а votre bouche.Si le maоtre de la maison va chercher une bouteillle de vin,c’est pour vous faire plaisir. Aussi, prenez un peu de vin, mкmesi vous n’en buvez pas d’habitude. Buvez votre vin lentement etne videz jamais tout а fait votre verre. Un bon maоtre de maisonremplit les verres de ses invitйs chaque fois qu’ils sont vides.Aussi… attention!Si vous ne savez pas comment il faut manger un plat, regardezles autres.La plus importante des rиgles de politesse est celle-ci: on doittoujours attendre que la maоtresse de la maison commence а man-ger, avant de commencer soi-mкme. Si la maоtresse de maison nepeut pas commencer avec vous, elle vous dira: "Ne m’attendez pas,commencez sans moi". Mais si elle ne dit rien, il faut l’attendre.Cette rиgle de politesse est toujours vraie, mкme dans une familletrиs simple ou chez des amis. Aussi, ne l’oubliez pas.Vocabulaire:impoli, -e — зневажливий, -аbuver — питиrefuser — відмовлятисяune politesse — ввічливістьune maоtresse — тут: d’habitude — зазвичайгосподарка6. persones illustres de la franceFranзois RabelaisVous savez, bien sыr, de votre cours d’histoire que le XVI esiиcle en France est appelй Siиcle de la Renaissance.Parmi les auteurs de cette йpoque Franзois Rabelais est surtoutconnu des enfants comme l’auteur des merveilleux hкros: Gar-gantua, Pantagruel, Panugre. La vie de Rabelais est bien active: 490Textes pour le rйcueil des thиmes •moine jusqu’en 1528, il s’intйresse а la langue grecque. Il devientensuite йtudiant, voyage beaucoup, passe d’une facultй а l’autre.A Montpellier, Rabelais йtudie la mйdecine. Il est un trиs bonйtudiant; sa connaissance de la langue grecque lui permet de lireles њuvres d’Hippocrate, le grand mйdecin de l’Antiquitй, dans letexte. Il devient professeur а la facultй oщ il a йtй йtudiant. Deve-nu mйdecin, Rabelais commence а йcrire: en 1532 "Pantagruel", en1534 "Gargantua". Ses personnages sont des gйants. Les livres deFranзois Rabelais ont eu un grand succиs. Il a fait entrer dans cesњuvres bouffonnes, mille dйtails tirйs de la vie rйelle. Le lecteury trouve des chapitres, qui expriment idйal humanistes, critiquentla routine des sciences juridiques. Dans ses livres Rabelais railleles mйthodes d’йducation du Moyen Age, il chante la nature, seprononce contre les guerres.Vocabulaire:merveilleux,-euse — чудовий, -а,un gйant — велетеньрозкішний, -аbouffon, -ne — перебільшений, -аun moine — ченецьla routine — заскорузлістьlire dans le texte — читати prononcer (se) contre —в оригіналі; мовою автора виступати проти (чогось).Tout le monde le connaоt bienEn 1936 le lieutenant-colonel Charles de Gaulle acheta une pe-tite maison а Colombey-les-Deux-Eglises au nord-est de la France.Ce fut un lieu manifique qu’il aimait beaucoup. La modestie decette maison souligne celle de son propriйtaire. C’est juste-lа аColombey que Grand homme de France fut enterrй en 1970. Bienqu’il ait йtй nй а Lille, Charles de Gaulle lйgua de l’enterrer aucimйtiиre de Colombey. C’est une fois de plus nous montre qu’iln’йtait pas pompeux.La vie de Charles de Gaulle fut longue et bien variйe. A laveille de la Seconde guerre mondiale il fut commandant de ladivision cuirasйe. En 1940 il pris а Londres la tкte de Rйsistancefranзaise а l’Allemagne nazie. Il faut dire qu’il fut un bon pиre defamille: mкme la guerre et la menace d’une invasion fasciste nepurent dйtruire en Angleterre la tradition des week-ends. Malgrйses responsabilitйs йcrasantes, Charles de Gaulle s’en allait donc • Тексти до збірки тем491chaque semaine rejoindre sa femme et ses filles Anne et Elisabethdans un cottage de Berkhampstead а 40 kilomиtres de Londres.A Berkhampstead la vie de la famille йtait des plus simples. Legйnйral prenait l’autobus pour se rendre а son quartier gйnйral.Yvonne de Gaulle s’occupait elle-mкme de son intйrieur. Leur filsPhilippe, йlиve а l’Ecole navale en 1940 s’engagea dans la Marinedes Forces franзaises libres. Pour de Gaulle cette vie de famillehebdomadaire йtait un apaisement nйcessaire, car "а Londres ence dйbut d’hiver, la brume enveloppait les вmes".A Londres, le gйnйral de Gaulle prйsidait le Comitй franзais dela Libйration. C’est lа que Charles de Gaulle, chef de la Francelibre, dйfinit son double objectif: "Faire la guerre afin de rendre laparole au peuple de France" et "Il s’agissait de savoir si la voix dela France allait entiиrement s’йteindre… Il n’y a plus maintenantpour nous d’autre raison, d’autre intйret, d’autre honneur que derester jusqu’au bout des Franзais dignes de la France".Alors il visitait des hфpitaux oщ se trouvaient les blйssйs desForces franзaises, des usines oщ l’on fabriquait des chars et desavions. En 1944-1946 Charles de Gaulle fut le chef du gouverne-ment provisoire а Alger, puis а Paris. Il fut le fondateur du Ras-semblement du peuple franзais et en 1958 Charles de Gaulle fitapprouver par rйfйrendum une nouvelle Constitution. Une annйeaprиs il devint Prйsident de la Rйpublique et au suffrage univer-sel en 1965 il fut reйlu а la prйsidence. Le gйnйral de Gaulle estl’auteur de "Mйmoires"et "Mйmoires d’espoir".Dans la lumiиre de l’automne 1970 ce fut le dernier salut desSaint-Cyriens, des йlиves gendarmes de Chaumont, des soldats du501-er Rйgiment de chars de Rambouillet, des fusiliers marins etde tous les Franзais qui firent le pйlйrinage de Colombey.Quand on sonnait le glas, dans les lointains 50 000 clochesde villes et villages de France rйpondaient en йcho. Le cercueilfut portй vers la tombe familiale suivi par le curй de Colombey,Franзois de Gaulle, neveu du Gйnйral, Mme de Gaulle, Philippe deGaulle, Mme Philippe de Gaulle et les petits-enfants du libйrateurde la France.De nos jours la maison achetйe en 1936 devint le musйe deCharles de Gaulle. Dans la cour du musйe se trouve une petite co-lonne dont le dessus est en forme de boussole les flиches de laquelle 492Textes pour le rйcueil des thиmes •indiquent "direction Lille" sa ville natale. En mйmoire de Charles deGaulle ses amis et compagnons de lutte йlevиrent aux approches deColombey une croix De Lorraine 70 mиtres de hauteur.A Paris un aйroport et l’ancienne place de l’Etoile portentaujourd’hui le nom de Charles de Gaulle.Vocabulaire:un lieutenant-colonel —підполковникune modestie — скромністьenterer — поховатиа la veille — перед, на початку,в останній час, передденьune division cuirassйe —бронетанкова дивізіяйcraser — знищуватиrйjoindre — з’єднуватиun cottage — котеджun quartier gйnйral —генеральний штабun objectif — метаsonner le glas — похороннийдзвінUrbain Le VerrierUrbain Le Verrier est nй en Normandie en 1811 dans la familled’un petit fonctionnaire. Il faisait ses йtudes а l’Ecole polytechni-que. C’йtait un homme qui aimait beaucoup les mathйmatiqueset la mйcanique cйleste. Il calculait avec plaisir le mouvementdes comиtes et des planиtes, surtout de la planиte Mercure. Il estdevenu acadйmicien а l’вge de 34 ans.A cette йpoque, les astronomes discutaient un secret de la pla-nиte Uranus. La position dans le ciel ne correspondait jamais auxcalculs des savants.Le Verrier a voulu expliquer ce phйnomиne. Aprиs de longuesrйflections il a formulй une hypothиse curieuse: Uranus ne respectepas les calculs des astronomes parce qu’il y a une planиte encoreinconnue qui agit sur le mouvement de celle-ci. Et Le Verrier s’estmis au travail dans son cabinet, sans regarder le ciel. Le savantest restй deux semaines sans se lever de sa table. Il йcrivait surles feuilles des formules longues d’un kilomиtre. Et en voilа lerйsultat: il a dйcouvert une nouvelle planиte inconnue. Il ne pou-vait pas la voir parce que les tйlйscopes de l’observatoire de Parisn’йtaient pas trиs puissants. Alors il s’est adressй а l’astronomeGalle de l’observatoire de Berlin. L’astronome allemand a dirigйson tйlescope sur le secteur du ciel indiquй par Le Verrier et a vucette nouvelle planиte. • Тексти до збірки тем493Elle a йtй nommйe Neptune. Le Verrier a reзu le titre de pro-fesseur а la Sorbonne.En 1853, Napolйon III l’a fait directeur de l’observatoire deParis, celui qui n’a jamais mis l’њil au tйlescope.D’aprиs le Monde merveilleux de la scienceVocabulaire:un fonctionnaire — службовецьcйleste — небесний, -аun mouvement — рухdiscuter — сперечатисяune rйflection — роздумиune hypothиse — припущенняsans regarder le ciel — неспостерігаючи за небомindiquer — вказати, показатиne mettre jamais l’њil а… —ніколи не дивитися на…,зазиратиun titre — призначення, званняUn avareM. Grandet n’achetait jamais ni viande ni pain. Ses fermierslui apportaient par semaine une provision suffisante de chapons,de poulets, d’њufs, de beurre et de blй. Il possйdait un moulin,dont le locataire devait, en sus du bail, venir chercher une cer-taine quantitй de grains et lui en rapporter le son et la farine.La grande Nanon, son unique servante boulangeait elle-mкme,tous les samedis, le pain de la maison. M. Grandet s’йtait arrangйavec les maraоchers, ses locataires, pour qu’ils le fournissentde lйgumes. Quant aux fruits, il en rйcoltait une telle quantitйqu’il en faisait vendre une grande partie au marchй. Son bois dechauffage йtait coupй dans ses haies et ses fermiers le lui char-royaient en ville tout dйbitй, le rangeaient par complaisance dansson bыcher et recevaient ses remerciements. Les seules dйpensesconnues йtaient le pain bйnit, la toilette de sa femme, celle desa fille et le payement de leurs chaise а l’йglise, la lumiиre, lesgages de la grande Nanon, l’йtamage de ses casseroles; l’acquitte-ment des impositions, les rйparations de ses bвtiments et les fraisde ses exploitations. Il avait six cents arpents de bois rйcemmentachetйs, qu’il faisait surveiller par le garde d’un voisin, auquelil promettait une indemnitй. Depuis cette acquisition seulement,il mangeait du gibier.Balzac, Eugйnie Grandet. 494Textes pour le rйcueil des thиmes •Vocabulaire:un avare — скупийsuffisant, e — достатній, -яarranger — улагодитиle pain bйnit — хліб насущнийune casserole — каструля,казанокune rйparation — ремонтle son — січка, висівкиAvec ton parapluieAvec ton parapluie bleu et tes brebis sales,Avec tes vкtements qui sentent de fromage,Tu t’en vas vers le ciel du coteau, appuyйSur ton bвton de choux, de chкne ou de nйflier.Tu suis le chien au poil dur et l’вne portantLes bidons ternes sur son dos saillant.Tu passeras devant les forgerons des villages,Puis tu regagneras la balsamique montagneOщ ton troupeau paоtra comme des buissons blancs.Lа, des vapeurs cachent les pics en se traоnant.Lа, volent des vautours au col pelй et s’allumentDes fumйes rouges dans les brumes nocturnes.Lа, tu regarderas avec tranquillitйL’esprit de Dieu planer sur cette immensitй.Francis Jammes, De l’Angйlus de l’aube а l’Angйlus du soir.Et nous marchons droit devant nous vers le Nord-Est… Nous nousenfonзons а chaque pas plus profondйment dans le dйsert d’Arabie.Au coucher du soleil, nous nous dйcidons а nous reposer. Maisа l’instant de faire halte. Je vous jure que c’est un lac, me dit Prйvфt. Vous кtes fou! A cette heure-ci, au crйpuscule, cela peut-il кtre un mirage?Je ne rйponds rien. Prйvфt continue: C’est а vingt minutes, je vais aller voir… Vocabulaire:un parapluie — парасолькаsentir — пахнутиun forgeron — ковальun bвton — палицяtraоner (se) — волочитисяpaоtre — пасти, пастисяTerre des hommes • Тексти до збірки тем495Prйvфt s’йloigne dйjа.Il fait nuit. Prйvфt ne revient pas.Ah! A cinq cents mиtres de moi, le voilа qui agite sa lampe. Ilne retrouve plus son chemin. Je n’ai pas de lampe pour lui rйpon-dre, je me lиve, je crie, il ne m’entend pas.Une seconde lampe s’allume а deux cents mиtres de la sienne,une troisiиme lampe… Je crie: Ohй!Mais on ne m’entend pas.Les trois lampes poursuivent leurs signaux d’appel. Je ne suispas fou ce soir. Je me sens bien. Je regarde avec attention. Il y abien trois lampes а cinq cents mиtres. Ohй! Ils m’ont entendu. Je suffoque, mais je cours encore. Je coursdans la direction de la voix "Ohй", j’aperзois Prйvфt et je tombe. Ah! Andrй! Quand j’ai aperзu toutes ces lampes… Quelles lampes? C’est exact. Il est seul. Et votre lac? J’avanзais, lui s’йloignait. Et j’ai marchй vers lui pendantune demi-heure. Il йtait trop loin. Je suis revenu… Mais je suissыr maintenant qu’il existe… Vous кtes fou, absolument fou. Ma colиre tombe. Je passe la main sur mon front, comme si jeme rйveillais et je me sens triste. Et je raconte doucement: J’ai vu, comme je vous vois, j’ai vu clairement trois lumiи-res… Je vous dis que je les ai vues, Prйvфt. Prйvфt se tait.D’aprиs Saint-Exupйry, "Terre des hommes".Vocabulaire:s’enfoncer — заглиблюватися signal (m) d’appel — сигналfaire halte — зробити привал лиха, нещастяau crйpuscule — в сутінкиsuffoquer — задихатисяqui agite sa lampe — котрийкачає своєю лампоюJacques-Yves CousteauJacques-Yves Cousteau, le cйlиbre explorateur de la mer, est nйen 1910 а Saint-Andrй de Cubzac (Gironde). Il a terminй l’йcole 496Textes pour le rйcueil des thиmes •navale et a consacrй toute sa vie а l’exploration de la mer. Dans lesannйes trente Cousteau a expйrimentй plusieurs prototypes d’appa-reils respiratoires. En 1943 il a rйalisй avec l’ingйnieur Emile Gagnan,le scaphandre autonome а air comprimй. En 1950 Jacques-YvesCousteau a transformй en navire de recherches ocйanographiquesun ancien bateau. C’йtait la Calypso. Cousteau a accompli а bord dela Calypso de nombreuses expйditions. Au cours de ces expйditions,auxquelles ont participй les savants du monde entier, Cousteau atournй des films sous-marins, comme "Le monde en silence". Il a faitencore une sйrie de 60 films diffusйs par la tйlйvision.Jacques-Yves Cousteau a construit beaucoup d’engins d’explo-ration sous-marine. En 1957 Cousteau est йlu directeur du MusйeOcйanographique de Monaco. Il a йcrit beaucoup de livres connuset aimйs dans plusieurs pays du monde. Ce sont: Le monde ensilence, La vie et la mort des cauraux, Nos amis les baleines, Lasurprise de la mer et d’autres.Jacques-Yves Cousteau est un savant cйlиbre dont les dйcou-vertes ont une importance pour le dйveloppement de l’ocйanologiemondiale.D’aprиs Cousteau, Paccalet, Cap Horn а la turbovoile.Vocabulaire:un explorateur — дослідникcomprimer — здавлюватиnavale — морський, -аun corail — коралconsacrer — присвячуватиun savant — вченийLes premiers aйronautes franзaisOn invitait Blanchard aux diffйrentes fкtes. Toutes les capitalesd’Europe les unes aprиs les autres l’invitиrent а leurs diffйrentspeuples les spectacles qu’on admirait. Il en donna aussi dans leciel amйricain.Sa jeune femme l’accompagnait et bientфt elle commenзaа prendre part aux spectacles que donnait son mari.Mais le temps de ces triomphes ne fut pas long. D’abord, avecses sauts en parachute Garnerin fut aussi trиs cйlиbre. Et il йtaitplus jeune…Ensuite, en 1809, Garnerin alla en Russie.Pendant ce temps, Blanchard avait йtй invitй en Hollande. Le7 mars, il devait s’envoler au-dessus de La Haye: par bonheur, So- • Тексти до збірки тем497phie ne prit pas part ce jour-lа au vol. Quand il se trouvait entreciel et terre, Blanchard fut frappй d’une attaque d’apoplexie. Il nepouvait pas faire un seul geste. Le ballon se dйgonfla peu а peu:et, sous les yeux des spectateurs, appareil tomba par terre.L’aйronaute ne fut pas tuй tout de suite. Blessй, il vйcut encore sixmois. Il comprenait sa situation. Quand il vit la fin qui approchait, ilpensa а sa mauvaise situation financiиre et dit а sa femme:— Que feras-tu, ma pauvre amie, quand je ne serai pas lа?Mais Sophie Blanchard avait aussi beaucoup de courage.Ce fut elle qui prit part aux plus grandes fкtes officielles. Ellen’alla pas jusqu’en Amйrique, mais а Turin, а Rome, а Naples.Le 21 septembre 1817, а Nantes, Sophie s’йleva trиs haut,alla а une grande distance de la ville et voulut se poser dans unchamp, mais c’йtait en rйalitй un marais.Elle ne put pas manњuvrer et faillit s’enliser. Par bonheur, debraves paysans accoururent et la sauvиrent.Le 6 juillet 1819, une grande fкte avait йtй organisйe а Paris,rue Saint-Lazare, dans les jardins du Tivoli. Pour terminer cettejournйe, Sophie Blanchard devait s’envoler а la nuit dans sa mon-tgolfiиre illuminйe de feux d’artifice et de feux de Bengale.Vers dix heures du soir, l’envol eut lieu. Quelques secondesaprиs, tout le monde applaudit. Le ballon prit de la hauteur…Tout а coup on cria:—Regardez! Regardez! Le ballon brыle! Le ballon descendaittout en flammes. Il disparut derriиre les maisons. Sophie tombasur un toit. Elle йtait morte.D’aprиs C. Borga 1, 15 femmes cйlиbres.Vocabulaire:Garnerin — Гарнерен,Андре-Жан, французькийаеронавт; у 1797 р. здійснив уПарижі спуск на парашуті зповітряної кулі з висоти 1000метрів.La Haye — Гаага (містоу Нідерландах)… fut frappй d’une attaqued’apoplexie —… у ньогостався аполексичний удар(крововилив у мозок)Turin, Rome, Nalpes — Турин,Рим, Неаполь (міста в Італії)… (elle) faillit s’enliser —… їїмало не затягнуло (у болото). (ils) accoururent et lasauvиrent —… прибігли таврятували її. illuminйe de feuxd’artifice — освітленафеєрверкомLe ballon prit de la hauteur —Повітряна куля набрала висоту 498Textes pour le rйcueil des thиmes •Jean MermozL’enfance de Jean Mermoz, cйlиbre pilote franзais a passй а lacampagne. Il grandissait dans l’atmosphиre doux et chaud autourde sa mиre et des ses grands-parents qui йtaient assez sйvиres.Mermoz йtait un enfant sйrieux. Il йtait sage, fort, dur avec lui-mкme. Il aimait lire, il amait surtout dessiner. Il ne pensait pasencore а l’aviation. Seul avec sa mиre libre, il pouvait employersa libertй comme il le voulait. Et il voulait partager cette libertйavec sa mиre, l’aider, la faire sourire.Jean, qui aimait lire, s’endormait en lisant des poйsies de Ver-laine et de Bodelaire.Dans les annйes 1920-1924 Jean Mermoz apprend а piloter,а aimer l’aviation. A la fin de l’annйe 1924 il part pour Toulouse.A Toulouse il connaissait un seul homme-le cйlиbre aviateur DidierDurat. Didier Durat connaissait bien Mermoz mais il ne pouvaitpas supposer que Mermoz devienne un jour un hйros connu detous. Didier Durat aide Mermoz а devenir un vrai pilote. En1926 Mermoz travaillant comme pilote transportait le courrierde Casablanca а Dakar, de Dakar а Casablanca . Ses camaradesl’aimaient beaucoup: il йtait simple, gai, fraternel, prкt а tout poursauver la vie d’un camarade. Il savait beaucoup de chose: il parlaitespagnol, anglais, franзais. Il йtait un pilote excellent. Vivre pourlui, c’йtait piloter.Dans les annйes trente Mermoz travaille en Amйrique du Sud.Il devient pionnier de la ligne Rio de Janeiro-Santiago du Chilipar-dessus les Andes. A cette йpoque-lа, il a essayй de faire un volde nuit. C’йtait une vraie folie. Mais Mermoz a rйussi. Il a atterien pleine nuit а Montйvideo. Tout le monde en parlait longtemps.Ainsi Mermoz a effectuй la premiиre liaison postale aйrienne di-recte France-Amйrique du Sud. C’йtait le 12 mai 1930.Mermoz luttait pendant toute sa vie: contre la bкtise, l’injustice,le mensonge, la peur du risque. Il luttait pour l’aviation, pour leprogrиs, pour la France.Jean Mermoz est mort le 7 dйcembre 1936 а bord de l’hydra-vion "Croix-du-Sud" pendant sa 24-e traversйe de l’Atlantique. Ilavait alors 35 ans.D’aprиs J. Ancy, Jean Mermoz • Тексти до збірки тем499Vocabulaire:doux, douce — ніжнийsйvиre — суворий, -аemployer — використовуватиrйussir — вдаватися, досягтиune folie — нестямаun courrier — поштаfraternel (-te) — братерський, -аun mensonge — брехня7. les personnes illustres de lukraineL’un des "pиres" de la bombe "HEn 1926 dans la ville de Pskov est nй un garзon. Ce garзonйtait comme tous les garзons de son вge. Cependant dиs l’enfanceil se distingait des autres par sa curiositй, sa pensйe pratique, sonintйret а tout ce qui l’entourait et par son dйsir de connaоtre deschoses inconnues. Une fois cela lui faillit coыter la vie. Il voulaitsavoir qu’est-ce que c’est que l’йlectricitй, comment le courantйlectrique se dйplace-t-il par le fil et arrive а une prise, de quellecouleur est ce courant, quel est son aspect et comment est sapuissance.A l’вge de quatorze ans (quand il йtait en septiиme) aprиs avoirlu "L’introduction dans la physique nuclйaire "il s’est enflamйd’un rкve. Celui-ci йtait de travailler dans le domaine de l’йnergieatomique.Mais la Seconde guerre mondiale a йclatй, sa ville natale a йtйoccupйe par les fascistes et il ne s’agissait d’aucune йtude а l’йcole.Les fascistes chassйs, Pskov libйrй, le jeune homme se prйsentecomme volontaire aux Forces armйes. Pour le jeune soldat laguerre s’est terminйe dans la Rйgion balte, mais il n’йtait pas dй-mobilisй. Il continuait а faire son service militaire dans une petiteville Poronaпsk dans l’оle de Sakhaline. Lа-bas il est revenu а laphysique nuclйaire. Dans son unitй militaire il y avait une trиsbonne bibliothиque. Devenu sergent il s’est abonnй au magazine"Les succиs des sciences physiques". L’idйe de crйation d’une bombeа hydrogиne (bombe "H") et de la synthиse thermonuclйaire guidйes’est emparй de lui en 1948. Son intйlligence a йtй remarquйe et 500Textes pour le rйcueil des thиmes •les chefs de son unitй militaire l’ont chargй de prйsenter au person-nel un rapport sur le problиme atomique actuel. Le jeune militairequi s’appelle Oleg Lavrйntiev voulait devenir chercheur dans laphysique nuclйaire. Il s’est posй trois buts dans sa vie: terminerl’йcole secondaire, entrer а l’Universitй Lomonossov de Moscou ettrouver sa place dans la physique nuclйaire. Mais avant tout ildevait rйsoudre quelques problиmes, par exemple, celui d’йtudes аl’йcole secondaire.En 1949 Oleg termine ses йtudes dans une йcole de jeunesseouvriиre par externat, c’est-а-dire s’йtant assimilй le programmedes йtudes secondaires en une annйe.Au mois de janvier 1950 le prйsident des Etats-Unis a rappelйdes savants amйricains а forcer des travaux sur la bombe "H". Cel-le-ci a йtй crййe en octobre 1952 mais elle n’йtait pas transportablepar un avion: son poids йtait 82 tonnes. Au contraire Oleg con-naissait le principe de la crйation de la bombe "H" aux proportionsoptimales en utilisant comme combustible la deutйride solide delithium. Il йtait sыr qu’elle pourrait s’exploser. Il s’est adressй auxdirigeants du pays proposant cette invention. Et voilа le rйsultat:les conditions favorables pour ses recherches ont йtй faites.Ses premiers articles scientifiques Oleg envoie а Moscou. Il asubdivisй ses recherches en deux parties: l’une d’elle йtait militaire,l’autre pacifique. Dans la premiиre partie Oleg a dйcrit le principed’action de la bombe "H", dans la seconde il a proposй d’utiliser lasynthиse thermonuclйaire guidйe pour produire l’йnergie йlectrique.Dans ce cas la rйaction en chaоne de la synthиse d’йlements lйgersdoit кtre rйalisйe par degrиs, tandis qu’en bombe celle-ci doit кtreexplosive. Oleg a dйvancй des savants nationaux et йtrangers ayantrйsolu le problиme principal-l’isolation du plasma ("soleil artificiel")chauffй jusqu’aux dizaines de millions de degrиs contre les paroisdu rйacteur (de la pile atomique). Pour la rйsolution de ce pro-blиme il a proposй d’utiliser le champ de forces. A. D. Sakharova proposй d’utiliser le champ йlectromagnйtique.Oleg ne savait pas que ses propositions sont analysйes par lefutur acadйmicien, trois fois Hйros du Travail A. D. Sakharov quia constatй l’importance et rйalitй de ce problиme. A. D. Sakharova soulignй "l’initiative crйatrice de l’auteur".Aprиs la dйmobilisation en 1950 Oleg arrive а Moscou et entreavec succиs а l’Universitй Lomonossov. • Тексти до збірки тем501Ansi la deuxiиme йtape de ses projets d’avenir a йtй rйalisйe. Ilne restait que "faire connaоtre ses idйes aux spйcialistes" .Vers la fin de cette annйe l’йtudiant de premiиre annйe de lafacultй de physique comme il йtait a prйsentй aux autoritйs dupays des calculs supplйmentaires. Et les calculs, et les recherchesconcernant ces problиmes йtaient alors trиs confidentiels, c’est-а-dire ils avaient le degrи du secret d’Etat. Le jeune chercheur faitsa connaissance des Hautes Personnalitйs d’Etat-ministres, gйnй-raux, grands savants-L. Bйria, B. Vannikov, M. Pavlov, A. Sakha-rov, I. Kourtchatov, V. Makhnev, I. Tamm, A. Samarsky.Tout allait bien: Oleg a reзu une chambre dans un nouvel йdi-fice, il ne payait pas ses йtudes а l’Universitй, on lui a prкtй unebourse particuliиre, il faisait simultanйment ses йtudes а deux fa-cultйs, il continuait les recherches sur la synthиse thermonuclйaireguidйe dans un Institut de recherches scientifiques. Ces travauximportants pour le pays йtaient dirigйs par Lavrenty Bйria quifavorisait le jeune chercheur.Mais un jour la fortune a tournй le dos а Oleg. Bien que le12 aoыt 1953 en URSS on ait fait exploser une bombe "H", crййed’aprиs le principe proposй et calculй par Oleg Lavrentiev il esttombй а l’oubli pour longtemps, son nom du premier inventeurde cet engin restait inconnu au grand publique. En mкme tempssurtout aprиs la mort spectaculaire de L. Bйria Oleg est tombйaussi en disgrвce de ses chefs de l’Institut oщ il travaillait. Nesachant pas les causes de ces ennuis il ne pouvait plus rester аMoscou et s’occuper de son њuvre prйfйrйe. Ansi Oleg a dйcidй dequitter Moscou.Et par la proposition d’un conseiller scientifique de NikitaKhrouchtchev il est parti pour Kharkiv а l’Institut de recherchesphysiques et techniques. On y formait le secteur des recherchessur le plasma.Le jeune spйcialiste au destin extraordinaire est venu а Khar-kiv au printemps 1956. Il voulait prйsenter au directeur de cetInstitut K. Sinelnikov son contrendu sur la thйorie des piиges йlec-tromagnйtiques. Malgrй des insinuations indignes et avertissementsmalveillants de collegues moscovites ci-devant les savants Kharki-viens A. Akhiйzer, K. Stйpanov, V. Alexine et B. Routkйvitch ontestimй son travail а sa juste valeur. 502Textes pour le rйcueil des thиmes •En 1968 Oleg Lavrйntiev a trouvй par hasard dans une publi-cation consacrйe aux mйmoires d’Igor Tamm la confirmation de saprioritй dans l’йtude de la synthиse thermonuclйaire nottament samйthode d’utilisation du champ de forces pour la stabilisation duplasma dans une pile atomique.Son nom s’est fait largement connu dans les milieux scientifi-ques cette annйe-ci grвce а sa participation а la confйrence inter-nationale а Novossibirsk.En 1969 d’aprиs l’initiative du chef des recherches thermonu-clйaire de l’Institut sus-mentionnй VolodymirTolok a йtй sanctionnйle programme "Jupiter" dont le but final йtait la crйation d’unrйacteur thermonuclйaire а la base d’un piиge йlectromagnйtique.Enfin en 2001 sont apparues les publications dans le magazine"Les succиs des sciences physiques" dans lesquelles sont publiйsles documents confidentiels perdus sa valeur secrиte et une photodu "Dossier personnel" d’Oleg Lavrйntiev datйs de 1950. La veritйfinit toujours pour percer au dйhors.Aujourd’hui le docteur иs sciences, chef du laboratoire de re-cherches scientifiques sur la synthиse thermonuclйaire guidйe;l’auteur de quelques projets dans le programme "Jupiter", inven-teur du rйacteur thermonuclйaire officiellement reconnu et un descrйateurs de la bombe "H" vit dans la ville de Kharkiv et travailleau Centre nationale d’йtudes nuclйaires.Et enfin de compte il est un homme heureux parce qu’il a rйa-lisй ses rкves et projets.Vocabulaire:une invention — винахідune pensйe pratique —дотепність, здібністьune curiositй — цікавістьcela lui faillit coыter la vie — целедве йому не коштуваложиттяune introduction — введення,вступun rкve — мріяenflamer (s’) d’un rкve —загорітися мрієюForces (f. pl.) armйes — збройнісилиRйgion (f) balte — Прибалтикаune bombe а hydrogиne —воднева бомбаla physique nuclйaire — ядернафізикаla synthиse thermonuclйaire —термоядерний синтез,температурно-ядернесполученняguidй, -e — керований, -аun but — метаexploser (s’) — вибухатиpar externat — екстерном,забігаючи вперед, передувати • Тексти до збірки тем503une unitй militaire — військовачастинаla rйaction en chaоne —ланцюгова реакціяpar degrйs — неспішноun degrй — градус, ступіньtrois fois Hйros — тричі геройкtre tombй (e) а l’oubli —потрапити у небуттякtre tombй (e) en disgrвce —потрапити у немилістьestimer а sa juste valeur —схвально оцінитиla veritй finit toujours pourpercer au dйhors — шилоу торбі не сховаєш8. les mass-mйdiaL’ordinateur corrige les fautes et redige le texteImaginez une situation: une secrйtaire travaille dans un bureau.Le directeur lui a dictй une lettre qu’elle a tapй а la machine. Dиsqu’elle eut prйsentй la lettre а la signature au directeur, il lut lalettre. Dиs qu’il eut lu la lettre, il devint mйcontent. La lettre nelui plaоt pas. Il a mal dictй.Auparavant la lettre allait au panier et la secrйtaire commen-cerait de nouveau а taper une autre variante. Mais si la machineest informatique, le texte entre dans la mйmoire de la machine. Ilsuffit de faire de petites corrections, puis d’ordonner au microor-dinateur d’йditer la lettre. La lettre est maintenant sans fautes.C’est rapide. C’est йconomique. Cette possibilitй de l’ordinateur derйdiger les textes est trиs importante.Vocabulaire:taper — друкуватиil suffit de — достатньоune signature — підпис un ordinateur — ЕОМmйcontent, -e — незадоволе-rapide — швидконий, -аLogique binaireEcrire un programme.Ecrire un programme pour l’ordinateur, c’est dйcomposer le tra-vail qu’il aura а effectuer en une suite d’instructions йlйmentaires 504Textes pour le rйcueil des thиmes •trиs simples. La machine exйcute ces opйrations automatiquement,les unes а la suite des autres. Parfois il y a une alternative: si-tuation A ou situation B? La rйponse а cette question doit кtreinscrite dans la mйmoire de la machine, qui lit cette rйponse poursavoir ce qu’elle doit faire.Un exemple: Jйrфme veut aller au cinйmaPour bien comprendre comment fonctionne la machine, prenonsl’exemple d’un jeune garзon, Jйrфme, qui veut aller au cinйma.Il n’a que trois francs et la place de cinйma coыte quinze francs.Jйrфme a le choix entre: demander de l’argent а son pиre ou а samиre, ou а sa grand-mиre; ou bien ne pas aller au cinйma. Ecriten logique binaire, cela se prйsente ainsi: Jйrфme demande de l’argent а sa mиre. Si elle lui donne 12 F ou plus, il va au cinйma; sinon, ildemande а son pиre. Si ce que lui donne son pиre est suffisant, il va au cinйma;sinon, il court chez sa grand-mиre. S’il obtient suffisamment d’argent pour complйter ce qu’ilpossиde dйjа, il va au cinйma, sinon, il reste chez lui. Pour faciliter la lecture de l’organigramme on introduit quel-ques conventions dans sa reprйsentation graphique. Par exemple,on inscrit dans une bulle le point de dйpart de l’exйcution duprogramme; on encadre dans des rectangles toutes les instructionsde traitement; les instructios concernant l’entrйe de donnйes oula sortie de rйsultats sont inscrites dans des parallйlogrammes.Lorsqu’on est confrontй а un choix (par exemple: ou Jйrфme a 15francs ou il a moins de 15 francs), on inscrit l’alternative dans unlosange. Dans certains cas, on doit refaire plusieurs fois les mк-mes gestes. Dans le cas de Jйrфme par exemple, il doit chercherquelqu’un а qui demander de l’argent, lui en demander, faire sesVocabulaire:dйcomposer — розділити,une logique binaire — двійковасистемаpossйder suffisamment —достатньорозкластиparfois — іноді, інколиsinon — або ж, одначеPresentation d’un programme • Тексти до збірки тем505comptes et regarder s’il possиde une somme suffisante. Suivantla rйponse, la suite des opйrations а effectuer placйe sur l’une oul’autre branche de l’organigramme. On dit que le programme com-porte une boucle que l’on parcourt tant que l’on n’a pas obtenu lerйsultat cherchй. On sort de cette boucle lorsqu’il n’est pas possibled’aller plus loin. Pour terminer une boucle, et se brancher sur uneautre sйquence, on utilisera gйnйralement un test, reprйsentй parun losange. Enfin on indique souvent par des flиches l’ordre desinstructions а effectuer.Rйpondez au questions:Comment on йcrit des programmes pour l’ordinateur? Est-ceque la machine peut exйcuter des opйrations nйcessaires? Com-ment exйcute-t-elle ces opйrations? Comment fonctionne-t-elle?Savez-vous йcrire des programmes? Travaillez-vous souvent avecl’ordinateur? Quels exercices faites-vous en travaillant avec l’or-dinateur?Programmer, cela consiste а fournir а l’ordinateur des ordresdans un code qu’il comprend. Savoir programmer aujourd’hui, c’estnйcessaire pour la culture gйnйrale de l’homme.Il y a plusieurs langages de programmation. A prйsent presquetous les langages sont en anglais. Le Basic est le langage le plusrйpandu en micro-informatique. C’est un code d’instructions sym-boliques pour dйbutants parce qu’il fait appel а un petit nombrede mots. Mais comme le langage est d’origine amйricaine, cesmots sont anglais. Ainsi PRINT "afficher", IF est un "si" condi-tionnel…Il y a d’autres langages de programmation. C’est, par exemple,le Fortran. Le Fortran est un langage pour scientifiques. Le Cobolsert а gestion, aux affaires. Le Pascal est langage universel etrйpandu.Aujourd’hui il existe des centaines de langages de programma-tion. Ces langages sont diffйrents et ne peuvent pas communiquerentre eux. Un programme rйdigй en Cobol ne tournera pas sur unemachine qui parle le Basic.Vocabulaire:un organigramme — une boucle — петляорганізаційна діаграммаune flиche — стрілкаun losange — ромб 506Textes pour le rйcueil des thиmes •9. LA PRoTEcTioN DE L’ENYIRoNNEMENTPhйnomиnes terrestresIl existe sur notre planиte des phйnomиnes extraordinaires telsque l’incendie, l’inondation, le tremblement de terre, la trombe, latempкte, le tsunami. De temps en temps on devient un tйmoin oubien un participant de ces phйnomиnes. Ceux-ci emportent des mil-les de vies. Outre cela ils causent de grands dommages. Tous cesphйnomиnes font trembler. C’est justement la peur et l’effroi quicausent des pertes humaines йnormes. A vrai dire la peur grossitles objets. Assez souvent dans la situation extraordinaire des gensdeviennent fous, ce que augmente le nombre de victimes. Mais biensыr, il y a ceux qui aident et sauvent des autres, qui gardent leursang-froid. Ceux-ci sont des modиles а des autres.Vocabulaire:un phйnomиneextraordinaire —надзвичайне, незвичне явищеune incendie — пожежаune inondation — повіньun tremblement de terre —землетрусune trombe — смерчune tempкte — ураган, штормun tsunami — цунаміcauser de grands dommages —завдавати великої шкодиfaire trembler — наводити жахla peur et l’effroi — страх і жахdevenir fou — втрачати розумla peur grossit les objets —страх має великі очіа vrai dire — правду кажучиgarder son sang-froid —зберігати витримкуun modиle — зразок длянаслідуванняune perte — втратаFace aux requinsNous venons de plonger quand nous voyons un grand requingris. Nous nageons vers lui. Nous approchons, jusqu’а nous trouverа trois mиtres de lui. C’est fantastique!Le beau requin gris ne semble pas avoir peur. Je suis con-tent de pouvoir le filmer. Mon camarade Dumas suit l’animal, ill’approche, il le prend par la queue. Moi, je commence а sentir ledanger. La bкte n’a pas l’air de s’intйresser а nous, mais son petitњil nous regarde. • Тексти до збірки тем507Tout а coup Dumas montre de la main quelque chose enbas. Deux autres requins montent lentement vers nous. Ils sontbeaucoup plus grands. Ils sont plus bleus aussi et semblent plussauvages.Notre vieil ami, le requin gris, s’approche de nous. Nous es-sayons de lui faire peur: nous faisons de grands gestes; nous crionsde toutes forces; le requin semble ne pas entendre nos voix. Sonњil nous regarde toujours.Dumas est trиs йmu et s’approche de moi. Sa main cherche soncouteau а la ceinture. Le requin gris s’йloigne un peu de nous.Puis il se retourne et vient droit sur nous. Nous n’avons que lecouteau et la camйra pour nous dйfendre. Sans penser, je filme labкte qui vient vers moi. De toutes mes forces, je pousse la camйraen avant et je frappe sur la tкte du requin. Son corps lourd passetout prиs de moi et se retrouve а quatre mиtres. Il recommenceа tourner autour de nous.Il est temps de remonter sur le bateau. Nous sortons nos tкtesde l’eau. Le bateau est а trois cents mиtres de nous! Nous faisonsdes gestes avec les bras, mais le bateau ne rйpond pas. Je regarde:les trois requins se dirigent vers nous.D’aprиs Jacques-Yves Cousteau, ‘Le monde du silence".Vocabulaire:Nous venons de plonger — Ми Nous sortons nos tкtes deтільки-но пірнули (занурились)l’eau — Ми висуваємо нашіqueue (f) — хвіст голови з водиnous n’avons que — у нас є les trois requins se dirigentтільки., ми маємо тільки.vers nous — три акулиil est temps de — час прямують у наш бікL’oiseau, ami de l’йquipageChristian Zuber, explorateur et йcrivain, photographe et jour-naliste a beaucoup voyagй. Il a fait plusieurs expйditions auxGalapagos, au Panama, en Corse. Dans son livre "Retour aux Ga-lapagos", il parle de la beautй de la nature de cette оle exotiqueet des aventures qui ont lieu pendant son voyage. Voici quelquesйpisodes tirйs de son livre. 508Textes pour le rйcueil des thиmes •Un jour, quand nous йtions en plein mer, l’un des pкcheurs jetaune ligne. En quelques instants trois gros poissons sont attrapйs.Le plus grand pesait plus de 20 kilos. Une douzaine d’oiseauxnous survolait en criant. Les oiseaux, intйressйs par la ligne sontdescendus vers l’eau.Tout а coup, l’un d’eux s’est jetй sur l’appвt et… il est pris.Nous l’avons vite ramenй sur le pont. L’oiseau йtait blessй а l’aile.Michel a commencй а caresser l’oiseau malade. Quelques minutesaprиs, l’oiseau a ouvert ses yeux. Il йtait bien йtonnй de se trouverprиs de nous. Ses yeux bleus nous regardaient avec un grand in-tйrкt. Nous lui avons donnй un morceau de poisson. Il l’a mangй.L’oiseau est restй avec nous.Pendant quelques jours, l’oiseau n’a pas volй, son aile lui faisaitmal. Nous l’avons nourri chaque jour de poisson et de restes denotre cuisine. Cet oiseau a trиs bien compris qu’il йtait beaucoupplus simple pour lui de rester avec nous, plutфt que de partirchaque matin avec les autres pкcher en pleine mer.Notre ami avait pourtant une mauvaise habitude. Il aimaits’asseoir sur le couvercle des casseroles posйes sur le feu. Commenos casseroles йtaient placйes en йquilibre sur deux pierres, il lesrenversait. Pas de nourriture. Pas de feu.L’oiseau est devenu membre de notre йquipage. Il a vite com-pris que les hommes qui l’avaient sauvй et qui lui donnaient аmanger йtaient ses vrais amis.Vocabulaire:en pleine mer — у відкритомуil est pris — його (птаха)морі спіймалиappвt (m) — приманкаRencontre avec un requin-marteau blancUn jour, j’ai dйcidй de faire une plongйe pour trouver quelquesйtoiles de mer.J’йtais seul. On m’avait beaucoup parlй des requins qu’on pou-vait rencontrer а une profondeur de 5 а 9 mиtres. Plusieurs foisnous les avons rencontrйs, Michel et moi. C’йtaient des requins • Тексти до збірки тем509"simples". Ils avaient peur de notre camйra et s’en allaient tran-quillement.Mais, il y a des requins qui sont trиs dangereux pour un plon-geur. Ce sont le requin-marteau et le requin blanc. Le requin-marteau est un animal-monstre avec d’йnormes yeux. Ses dentssont placйes sur cinq rangйes plantйes dans tous les sens. L’animalrappelle un monstre prйhistorique. Il attaque toujours l’homme.Ce jour-lа, je nageais lentement en surface en tвchant de mieuxobserver le fond de sable sous 8 mиtres d’eau. Peu de poissons etpeu d’йtoiles de mer. Je veux attraper une йtoile, j’ai dйjа quatreйtoiles dans une main et une dans l’autre. Je tourne la tкte et jereste paralysй de peur, un requin-marteau est tout prиs de moi,а moins de 2 mиtres, couchй sur le fond, immobile. C’est un vraisous-marin. Quelle est sa longueur: 3, 5,4 mиtres? Il n’est pas seul:un peu plus loin, а gauche, une autre silhouette. L’eau troublйemecache sa tкte.Je n’ai ni fusil, ni couteau, ni camйra. Je ne bouge pas.Ce qui m’йtonne, c’est sa couleur. Il est trиs clair, presqueblanc. L’animal tourne lentement la tкte. Il me regarde. J’ai peurde faire un geste. J’attends l’attaque. Il n’y a aucun espoir. Je suisseul, sans fusil…Mкme, si Michel venait, deux hommes contre un requin de4 mиtres, cela ne dure pas trиs longtemps… Les secondes passent.J’ai dйpassй le stade de la peur. Je suis trиs calme. Je me rappelleune phrase de Michel: "On n’a aucune chance de vivre si rencontreun requin blanc ou requin-marteau". Tout est fini. Le requin faitun mouvement. Il me tourne le dos. Il ne va pas m’attaquer. Jesuis sauvй. Je nage le plus vite possible vers la cфte.Michel arrive. Il me trouve vert de peur.—Un requin-marteau, зa va encore! Un requin blanc, c’est dйjаplus grave! Mais, un requin-marteau blanc! C’est pour la premiиrefois que j’entends parler de ces animaux! Tu as eu beaucoup dechance.Vocabulaire:requin-marteau (m) — акула-молотйtoiles (f, pl) de mer — морськізіркиJ’ai dйpassй le stade de la peur -тут: Заціпеніння пройшлоle plus vite possible — якомогашвидше 510Textes pour le rйcueil des thиmes •10. les langues йtrangиres dans notre vieLe franзais, langue йtrangиreUne bonne connaissance de la langue franзaise est l’une desconditions de la rйussite d’un sйjour en France.Il importe de pouvoir prendre des notes, faire des йxposйs, rй-diger des travaux, lire de la documentation et passer des contrфleset des examens. Les besoins seront diffйrents selon qu’il s’agirad’йtudes en sciences humaines (lettres, histoire, gйographie, psy-chologie, sociologie, йconomie, dйmographie), d’йtudes en sciences dela matiиre (mathйmatiques, physique, chimie, etc. )ou en sciencesde la vie (mйdecine, pharmacie, biologie, etc. ).Selon les secteurs d’activitй, les besoins professionnels exigentdes capacitйs, soit orales, soit йcrites, dans des domaines spйcia-lisйs. Maоtriser la langue, c’est, enfin, comprendre les modes depensйe, la vision du monde des Franзais, s’intйgrer dans leur viequotidienne.Pour atteindre un niveau souhaitable, il faut suivre au moinsune annйe complиte de cours rйguliers, participer а des conversa-tions en franзais, йcouter des йmissions de radio, lire des journauxet des livres.Les diplфmes nationaux DELF et DALF, rйservйs а des person-nes de nationalitй йtrangиre, certifient d’une maniиre officielle desniveaux de connaissance, de pratique et de maоtrise de la languefranзaise.Le diplфme d’йtudes en langue franзaise (DELF) se subdivise endeux certifications distinctes donnant lieu chacune а la dйlivranced’un diplфme propre. Le DELF, premier degrй, est dйlivrй aprиsobtention de quatre unitйs de contrфle. Le DELF, second degrй, estdйlivrй aprиs obtention de deux unitйs de contrфle. L’inscriptionau DELF, second degrй, n’est ouverte qu’aux titulaires du premierdegrй.Le diplфme approfondi de langue franзaise (DALF)se composede quatre unitйs de contrфle. L’inscription а ce diplфme est ouvrteaux titulaires du DELF second degrй ou aux personnes ayantrйussi un examen dit d’accиs au DALF. • Тексти до збірки тем511Le DALF correspond а un niveau qui permet de suivre dans debonnes conditions des йtudes supйrieures en France et il dispensede tout autre examen de langue franзaise pour l’entrйe dans lesuniversitйs franзaises."Une langue de plus, une vie de plus". Ces paroles dйtermi-nent trиs nettement toute l’importance de l’йtude d’une langueйtrangиre, y compris, sans aucun doute, le franзais. Du point devue de la communication, la connaissance d’une langue йtrangиrea une importance toute particuliиre. Le franзais est trиs rйpandudans le monde. Le nombre de francophones dans le monde entierdйpasse 120 millions de personnes. Le franзais est employй par leshabitants d’une trentaine de pays. Le franзais est utilisй en tantque langue officielle dans la Rйpublique d’Haпti, la Rйpublique Po-pulaire du Bйnin, la Rйpublique de Cфte d’Ivore et dans beaucoupd’autres pays. Parfois cette langue coexiste avec une ou d’autreslangues officielles. Tel est le cas en Belgique, au Luxembourg, enSuisse, au Canada. Le franзais est une langue de communicationinternationale. Elle est l’une des langues officielles de l’ONU(Organisation des Nations Unies), de l’UNESCO, de la Cour In-ternationale de Justice, etc. C’est une des langues de travail dansplusieurs organisations internationales comme le Comitй interna-tional olympique, ou le Conseil Mondial de la Paix. Le franзais estutilisй lors des Congrиs scientifiques et des Symposiums.A l’heure actuelle, l’Ukraine йlargit ses relations avec tous lespays du monde et elle a besoin de gens qui connaissent les languespour йtablir les contacts d’affaire avec diffйrents pays.En apprenant le franзais on dйveloppe son esprit, on appro-fondit ses connaissances de la langue maternelle, on amйliore samйmoire.L’йtude du franзais permet de mieux connaоtre la grande culturefranзaise, l’histoire du pays et ses traditions, de mieux comprendreVocabulaire:une condition — умоваun exposй — доповідьles lettres — літератураrйdiger — скласти (текст)une capacitй — хистune unitй — одиниця, єдністьPourquoi apprend-on une langue йtrangиre 512Textes pour le rйcueil des thиmes •les йvйnements qui ont lieu en France, d’enrichir des connaissancesdans les domaines les plus divers de l’activitй humaine.Vocabulaire:nettement — чіткоimportance (f) — значенняy compris — у тому числіdu point de vue — з точки зоруparticulier — особливийrйpandre — розширювати,розповсюджуватиdйpasser — перевершуватиemployer — вживатиutiliser — використовуватиcoexister — співіснуватийlargir — розширювати,поширюватиrelation (f) — зв’язок, відношенняavoir besoin — мати необхідністьйtablir — встановлюватиesprit (m) — інтелект, розумністьapprofondir — поглиблюватиamйliorer — покращити, робитикращимйvйnement (m) — подіяdomaine (m) — галузь, напрямокactivitй (f) — діяльність noms gйographiques(ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ)AAisne (f) — Ен (притока Рони)Ajaccio (m) — Ажаксіо (адм. центрКорсики — 20-го департаментуФранції)Alberta (m) — Альберта(канадська провінція)Albi —Альбі (адм. центр деп-туТарн)Alpes (f pl) — АльпиAlsace (l’) (m) — ЕльзасAmiens (m) — Ам’єн (адм. центрПікардії)Angers — Анжер (місто в регіоніЛуари)Anjou — Анжу (провінція Франції)Anvers — Антверпен (бельгійськемісто-порт)Aquitaine (f) — Аквітанія (край напівденному заході Франції)Argovie — Арговія (швейц. кантон)Armor (m) — Армор (частинаНормандії)Atlantique (l’) (m) — АтлантичнийокеанAuvergne — Овернь (регіон у Цен-тральному масиві)Avignon — Авіньон (адм. центрдеп-ту Воклюда, місто в про-вінції Прованс)BBвle (f) — Базель (швейцарськемісто)Bassin (m) armoricain —Арморський басейнBassin (m) parisien — Паризькийбасейн (економічний)Belgique — БельгіяBerne — Берн (столицяШвейцарії) і кантонBesanзon (m) — Безансон(адм. центр Франш-Конте)Bordeaux (pl. m) — Бордо (адм.центр Аквітанії)Bourgogne (f) — Бургундія (регіонна сходіФранції)Brest — Брест (військовий порту Франції)Brest — Брест-місто-герой у БілорусіїBretagne (f) — Бретань (західначастина Франції)Bruges — Брюгге (бельгійськемісто)Brunswick (Nouveau) — НовийБрюнсвік (Канадськапровінція) 514Noms gйographiques •CCaen — Кан (адм. центрНормандії)Calais (m) — Кале (франц. порт)Camargue (f) — Камарга (частинаПровансу)Cannes — Канни (місто наЛазурному узбережжі)Carpates (m, pl) — КарпатиChalon-sur-Marne — Шалон-на-Марні (адм. центр Шампані)Champagne — Шампань (фр.провінція)Charente (f) — Шаранта (частинапровінції Пуату-Шаранта)Clermont-Ferrand — Клермон-Ферран (адм. центр Оверні)Colombie (f) britanique —Британська Колумбія(канадська провінція)Corse (f) — Корсика (острів) — 20-й департамент ФранціїCфte (f) d’Azur — Лазурний берег(південне узбережжя Франції)Crimйe (f) — КримDDieppe (f) — Д’єп (місто у Франції)Dijon (f) — Діжон (адм. центрБургундії)Dniйpro — ДніпроDoubs (m) — Ду (річка в провінціїФранш-Конте)Dunkerque — Дюнкерк (місто-порт,адм. центр Північного округу)EEcosse (Nouvelle) — Шотландія;Нова Шотландія (канад.провінція)Edmonton — Едмонтон (адм.центр Альберти, Канада)Eric (lac) — Ерік (озеро в Канаді)Eure — Йор (27-й департаментФранції)Europe (f) occidentale — ЗахіднаЄвропаEurope de l’est — те самеEurope de l’ouest — те самеEurope orientale — СхіднаЄвропаExtrкme-Orient (m) — ДалекийсхідFFlandre — Фландрія (Західнаі Східна, пров. Бельгії)Fontainebleau — Фонтенебло(історичне містечко біляПарижа)Fougиres — Фужер (містоу Франції)Franche-Comptй — Франш-Конте(франц. провінція)Fribourg — Фрібург(місто і кантон у Швейцарії)GGall (Saint-Gall) — Сен-Галл(кантон у Швейцарії)Gand (Gant) — Гент (бельгійськемісто, адм. центр провінц.Ізер)Garonne (f) — Гаронна(ріка у Франції)Gascogne (f) — Гасконія(старовинна фр. провінція)Gaule (la) — Галлія (стародавняназва Франції)Gиneve — Женева (місто і кантону Швейцарії) • Географічні назви515Gironde (f) — Жіронда (франц.місто)Glaris — Гларис (кантон у Швей-царії)Grande-Bretagne —ВеликобританіяGrenoble — Гренобль (місто біляпідніжжя Альп)Grisons — Грізон (кантону Швейцарії)Guadeloupe — Гваделупа (97-йдепартамент, або заморськатерит. Франції)HHamillton — Гамільтон (містов пров-ції Онтаріо)Haute-Normandie — ВерхняНормандія (фр. провінція)Havre (Le) — Гавр (морський порту Верхній Нормандії)Haye (La) — Гаага (Нідерланди)Hйrault — Еро (34-й департаментФранції)Hispanique (la pйninsule) —Піренейський півострівHollande (f) — НідерландиHongrie (f) — УгорщинаHuron (lac) — Х’ьорон(озеро в Канаді)IIle-de-France (f) — Французькийострів (істор. провінціяФранції, центром якої єПариж)Ille-et-Vilaine — Ілевілен (35-йдепартамент Франції)Indre (f) — Ендра (притока Луари)Isиre — Ізер (38-й департаментФранції)JJupille — Юпій (район у депар-таменті Ль’єж, Бельгія)Jura (m) — Жюра (гірський масивна сході Франції)Jura — Жюра (39-й департаментФранції і кантон Швейцарії)KKharkiv — ХарківKherson — ХерсонKhmelnitsky — ХмельницькийKirovograd — КіровоградKrйmentchouk — КременчукKyпv — КиївLLandes (pl; f) — Ланди (частинаАквітанії)Languйdoc (m) — Лангедок(південна частина Франції)Lausanne — Лозанна (адм. центркантону Во)Le Havre — Гавр (морск. портНижньої Нормандії)Le Mans — Ле Ман (місто-колискаавтопромисливості Франціїу регіоні Луари)Lille (m) — ЛільLimoges (m) — Лімож (адм. центрпровінції Лімузен)Limousin (m) — Лімузен(провінція Франції)Loire (la) — Луара (річка)Lorraine (f) — Лотарингія(північно-східна частинаФранції)Louvain (m) — Лувен (містов Бельгії)Lucerne — Люцерна (містоі кантон Швейцарії) 516Noms gйographiques •Luxembourg — Люксембург(країна)Lviv — ЛьвівLyon — Ліон (місто у Франції,адм. центр провінції Рона-Альпи)MMaine (m) — Мен (департамент)Mans (Le) — Ле Ман (місто в ре-гіоні Луари)Marseille — порт на Середземномуморі, адміністративний центрдепартаменту Буш дю РонMassif (m) central —Центральний масивMassif armoricain —Арморіканський масивMediterranйe (f) — СередземнемореMer (f) du Nord — Північне мореMer d’Azov — Азовське мореMer Noire — Чорне мореMidi-Pyrйnйes — ПівденніПіренеї — регіон півдняФранціїMonaco (m) — Монако (князівствона узбережжі Середземногоморя)Montpellier — Монпельє (адм.центр департаменту Еро)Montrйal — Монреаль (містов канад. провінції Квебек)NNamur — Намюр (порт у Бельгії)Nantes — Нант (адм. центррегіону Луари)Nice — НіццаNоmes — Нім (адм. центрдепартаменту Гар)Nivernais — Ніверне (стародавняпровінція Франції)Nord-Pas-de-Calais — Нор-па-де-Кале (провінція, адм. центрякої місто Ліль)Normandie (f) — Нормандія(північно-західна частинаФранції)OOcйan (m) Atlantique —Атлантичний океанOcйan Glacial — ЛьодовитийокеанOcйan Indien — Індійський океанOise (f) — Уаза (притока Сени)Ontario (m) — Онтаріо (канадськапровінція)Orlйans — Орлеан (адм. центрцентральної частини краївЛуари)Ottawa (m) — Оттава — столицяКанадиPPacifique (m) — Тихий океанPays de la Loire — краї (земліЛуари) — регіон на захід відПарижаPays-Bas — НідерландиPicardie — Пікардія (стародавняпровінція Франції)Poitier (m) — Пуатьє — адм.центр Пуату-Шаранти і де-партаменту В’єназPoitou (m) — Пуату (частинацентрально-західного регіону)Poitou-Charantes — Пуату-Шаранта (край нацентральному заході)Pologne (f) — Польща • Географічні назви517Provence (f) — Прованс (провінціяФранції, Прованс — Лазурнеузберіжжя)Pyrйnйes (pl. f) — Піренеї (гори напівдні Франції)QQuйbec — Квебек(французькомовна провінціяКанади і місто Квебек)Quimper — Кемпер (місто нар. Оде, Франція)Quintin — Кентен (містечко напівнічному березі Франції)RReims — Реймс (місто в провінціїШампань)Rennes (m) — Ренн (адм. центрдепартаменту Ілевілен)Rhйnanie (f) — ПрирейнськийкрайRhin (m) — Рейн (річка)Rhфne (m) — Рона (річка)Rhфne-Alpes — Рона-Альпи(регіон на південному сході Фран-ції, до якого входять8 департаментів)Rochelle (La) — Ларошель (портна Атлантичному узбережжіФранції)Rome — РимRouen (m) — Руан — адм. центрВерхньої НормандіїRussie (f) — РосіяSSaint-Etienne — Сент-Етьєн(промисл. центр Франції)Saint-Gall (m) — Сен-Галл(швейцарський кантон)Saint-Malo — Сен-Мало (порт,рідне місто Жака Картьє,дослідника Канади)Saint-Nazaire — Сен-Назер (містов регіоні Луари)Saфne — Сона (притока Рони)Saskatchewan — Саскечеван(канадська провінція)Savoie — Савойя (73-й де-партамент Франції)Strasbourg — Страсбург (адм.центр Ельзасу)Suisse (f) — ШвейцаріяSupйrieur (lac) — Верхнє озеро(провінція Онтаріо)TTarn — Тарн (81-й департаментФранції)Terre-Neuve (f) — Ньофаундленд(англ.) канадська провінціяTerritoires du nord-ouest —Північно-західні території(канадська провінція)Tessin — Тесен (швейцарськийкантон)Thurgovie — Турговія(швейцарський кантон)Toulon — Тулон (місто наЛазурному березі, адміні-стративний центр округу Вар)Toulouse — Тулуза (адм. центрпровінції Південні Піренеї)Touraine — Турень (провінція, якавходить до центру країв Луари)UUgine — Южін (місто у Савойї,Франція) 518Noms gйographiques •Ukraine — УкраїнаUri — Юрі (Урі)-швейцарськийкантонVValais — Валє (швейц. кантон)Vancouver — Ванкувер (адм.центр канадської провінціїБританська Колумбія)Var (m) — Вар (83-й департаментФранції)Vaucluse (f) — Воклюза (84-йдепартамент Франції)Vaud (m) — Во (швейц. кантон)Vendйe (f) — Вандея (стародавняфранцузька провінція)Verdun — Верден (місто в Ло-тарингії)Versailles — Версаль (місцевістьна Французькому острові)Vienne — В’єна (87-й департаментФранції)Vosges (pl. m) — Вогези (гори насході Франції)WWinnipeg — Вініпег (адм. центрканадської провінціїМанітоба)XXaintois — Сентва, областьв південній ЛотарингіїYYonne — Йона (89-й департаментФранції)Yukon — Юкон (канадськапровінція)ZZurich — Цюрих (кантон і містов Швейцарії) vocabulaire thйmatique(ТЕМАТИЧНИЙ словник)ma vie (про мене).ma biographe (моя біографія)а sept heures prйcises — рівноо сьомій годиніaccompagner qn — супровод-жувати; відводити кого-небудьadditionner — складати, додаватиancien, -ne — стародавній, -я,дуже старий, -аapprendre, йtudier qch — вчити,вивчати щосьavoir en vue — мати на увазіavoir la tendance а… — бутисхильним (-ою) до—avoir sommeil — хотіти спатиavoir un caractиre aimable —мати приємний характерayant saluй — привітавшиconcerner — торкатисяcraindre — побоюватисяd’habitude — зазвичай, звичайноdangйreux, -euse — небезпеч-ний, -аde l’aprиs-midi — по обідіdйmйnager — переїжджатиdemeurer — мешкатиdes ponts et chaussйes —автодорожнійdonner un coup de tйlйphone —зателефонуватиdormir — спатиembelir — ставати краще,розквітатиemmйnager — переїжджати (у но-ве житло)en avoir — мати їхen face de. — напротиen qualitй de. — як хто, щосьenlever — забирати; витягтиenseigner — викладатиentourer — оточуватиestimer qn — поважати кого-небудькtre а la retraite — бути на пенсіїкtre de haute taille — бутивисокого зростукtre douй (e) pour. — матиздібності; бути схильним (-ою)до—кtre juste а — точно, якраз(бути)кtre plus aоnй (e) que. — бутистаршим (-ою) за—кtre prйssй (e) — поспішатикtre prudent au feu — бутиобережним з вогнемfaire (de) la gymnastique —робити гімнастікуfaire connaisance avec qch —познайомитися із чимось 520vocabulaire thйmatique •faire des courses — робитипокупкиfaire du sport, pratiquer lesport — займатися спортомfaire la connaissance de qn —знайомитися з ким-небудьfaire la cuisine — куховарити,готувати їжуfaire ses йtudes — вчитисяfaire son lit — прибирати ліжкоfutur, -e — майбутній, -яil arrive que. — трапляєтьсяil est bon que. — добре, що.insйparable — нерозлучний (-а)inviter — запрошуватиl’essentiel — головнеla sйcuritй du travail — технікабезпекиle bran de scie — тирсаle copeau — стружкаle long de. — уздовж (чогось)le personnel — працівники,співробітникиles fenкtres donnent sur. —вікна виходять на.les prix courants — ціни,прейскурантmettre la machine en route —вмикати касовий апаратmoderne — сучаснийmon lit dont la couverture. —моє ліжко, ковдра якого.natal, -e — рідний, -аne pas кtre mariй (e) —неодружений, -аneuf, neuve — новий, новаnombreux, -euse — численний, -аorner — прикрашатиoutre cela — окрім цьогоpartager — поділяти (з ким-небудь)partager, diviser — ділити;розділятиpкcher а la ligne — ловити рибувудкоюprйfйrer а. — надаватиперевагуprйocuper — бентежити,примушувати думатиpresque — майжеproduire — виробляти,випускатиrappeler — нагадуватиrassurer — заспокоїтиrater qch — згаяти щосьrespecter — поважати,дотримуватисяressembler а — бути схожим на.rйveiller — будити (когось)revenir chercher qn — приходитиза (кимось)savoir bien — гарно вміти, добрезнатиse bronzer — загорятиse brosser les dents — чистити(собі) зубиse chausser — взуватисяse rйveiller — прокидатисяse trouver — знаходитисяsйvиrement — сувороtant — стількиterminer, finir — закінчуватиtout d’abord — спочаткуtout le monde — усіun "mordu" — уболівальникun achat — покупкаun ajustage — слюсарна справаun appartement — квартираun ascenseur — ліфтun atelier — майстерняun basson — фаготun bateau — човен, корабельun berger allemand — німецькавівчаркаun bic — одноразова авторучкаun billot — кухонна дошкаun bureau — письмовий стілun carnet — записна книжка;блокнотun chalumeau — сопілка • Тематичний словник521un chantier — новобудова,будівельне підприємствоun chef — керівникun commerзant — бізнесмен,торговецьun comptable — бухгалтерun confort moderne — сучаснівигоди (в житлі)un contre-plaquй — фанераun cфtй ensoleillй — сонячнасторонаun cousin, une cousine —двоюрідний брат, двоюріднасестраun йlevage — розведення худобиun envahisseur — загарбникun йtabli — верстакun йtau parallиle — лещатаun frиre-jumeau — брат-близнюкun immeuble — споруда, будівляun juge d’instruction — слідчийun logement — житлоun matelas — матрацun nom — прізвищеun ordinateur — комп’ютерun papier-tenture — шпалериun prйnom — ім’яun quart d’heure — чверть годиниun quartier — житловий кварталun rвteau — грабліun rayon — прилавок; відділмагазину, полицяun rкve — мрія; сонun rocher — скеляun salon — вітальняun souci — клопітun spйcialitй — спеціальністьun supermarchй — супермаркетun tour а fileter et charioter —токарний верстатun trajet — перехід (дорога, час надорогу)un vide-ordures — сміттєпровідun violon — скрипкаun violoncelle — віолончельun visiteur — відвідувачune antichambre — прихожа(у квартирі)une assistance — присутніune bourse — гаманець; сумагрошейune clarinette — кларнетune connaissance — знання,знайомствоune discipline — навчальнийпредметune exploitation — експлуатація,використанняune facultй; une capacitй —здібністьune fraiseuse — фрезувальнийверстатune harpe — арфаune incendie — пожежаune invitation — запрошенняune lampe а pied — торшерune machine а affыter —точилоune machine-outil; un mйtier —верстатune maison а appartements —житловий будинокune marchandise — товарune partie d’йchecs — партіяв шахиune patata, patate — картопляune perceuse — свердлильнийверстатune promenade — прогулянкаune province — провінціяune recherche scientifique —науковий пошукune rйcrйation, une pause —перерваune rйgion — область, регіонune rйparation — ремонтune salle de rйception —приймальняune serviette-йponge — рушникune spйcialisation — напрямок, 522 vocabulaire thйmatique •спеціалізаціяvenir en aide — приходити наune trompette — труба допомогуune vocation — потяг, призванняla france (франція)а cette occasion — у зв’язку з цим;з цієї нагодиа distance — на відстаніа la fois — одночасноа la forme de — у виглядіа la tombйe de la nuit —з настанням ночіа l’йchelle mondiale — наміжнародному рівніа l’extrиme nord — найдалі напівніча l’intйrieur de. — усерединіа l’inverse de. — на відміну від—а perte de vue — наскільки сягаєокоа son choix — на свій вибіра travers — через, крізьabonder — мати у достаткуabriter — надавати притулок,зберігатиaccйder — потрапляти; дістатисяaccйder — скористуватися, матидоступaccuser — звинувачуватиactuellement — заразadorer — обожнюватиaйronautique — авіаційний, -аagrйable — чудовий, -а;приємний, -аajouter — додаватиalimenter (s’) — харчувати (-ся)allйgorique — перебільшений, -а;алегоричний, -аanciennement — в минулому,раніше, колисьanimй, -e — жвавий, -а; рухливий,-аannexer — приєднуватиannuel, -le — щорічний, -аAntiquitй, (f) — античність,стародавні часиappartenir — належатиapporter en dot — принестиприданеapprecier — цінуватиarroser — поливатиassister — бути поруч,допомагатиassommer — діставати, убиватиassurer — забезпечувати,надаватиattaquer — торкатися, атакувати,розглядатиatteindre — досягатиattirer — приваблювати,притягатиauprиs de — при; біля; колоautrefois — колись, ранішеauvernate; un(e)auvernat, -e — оверньсь-кий, -а; овернець, овернійкаavancer (s’) dans. — вдаватисяв— ; виступати в—avant notre иre — до нашоїериbвtir — будуватиbйnйficier — підтримувати,заохочувати • Тематичний словник523bien que — хочаborder — обрамляти, обмежувати;засаджувати рослинамиbrigander — розбійничатиbriser (se) — розбивати (ся)caoutchoutier, -iиre — гумовий,гумоваce n’est que — це не тількиcйlиbre — славнозвісний, -аcelle — ця (замість іменника)celtique — кельтський, -аcependant — однакcйrйales (pl; f) — збіжжя; зерновікультуриcertain, -e — деякий, -аchargй (e) — зайнятий, -а;задіяний, -аchasser — виганяти, полюватиchristianiser (se); кtre… —приймати християнствоcirculer — рухатися,пересуватися, переміщатисяcommode — зручнийcomporter — заключатив собіcomporter — налічувати,нараховувати, досягатиcomprendre — знати; включатив себеcomprendre — мати; розумітиconfier — доручатиconfondre; se confondre —пов’язуватися; змішувати;змішуватисяconquйrir — завоювати, захопити,підкоритиconserver — зберігатиconsidйrable — поважний, -аconsidйrer — розглядати;вдивлятисяconstituer — створювати,складати, сполучатиcontemporain, -e — сучасний, -аcontenter (se) — задовольня-ти (-ся)contribuer — вкладати; сприяти,вноситиconventionner — укладати угоду,контрактуватиcorrespodre — відповідати;пересідатиcфte а cфte — поручcфtier, -iиre — прибережний, -аcoupler а — зв’язувати,накопичувати подвійноcraigner — лякатися, боятисяcrйer — створитиcreuser — довбити, шкрябати,рити, копатиcueillir — збиратиdans le cadre de. — в межахd’aprиs l’ordre de. — за наказомdater de — починатися,вважатися, брати початокde nos jours — у наші дні, заразdйbarquer — розвантажуватиdйcharger — вивантажуватиdйcorer — прикрашатиdйcouvrir — знайти, відкритиdйfinitivement — остаточноdйmolir — руйнувати;зруйнувати, знищитиdйpendre — залежатиdepuis l’йpoque — з часу, відтодіdйrouler (se) — проходити,відбуватисяdes temps modernes — сучасністьdйshйriter — позбавлятиспадщиниdestiner — спрямовуватиdйtrфner — скидати з тронуdevenir qch, qn — ставати чимось,кимосьdevises (f; pl) — іноземна валютаdiriger — керуватиdisposer — матив розпорядженніdissocier — розподілятиdissoudre — розпустити,розпускати 524vocabulaire thйmatique •dominant — той, що переважає,переважнийdonner asile — давати притулокdonner sa vie pour. — віддаватижиття за.dont le vrai nom — справжняназва якого (якої)du bon manger — смачна їжаdu pain beurrй — хліб з масломйblouir — сліпити (очі);осліплятийchanger — обмінюватисяeffectuer; (s’) — здійснюва-ти; (-ся)efficace — плідний, -а,ефективний, -аefforcer (‘s) — намагатися;прикласти зусилляйgalement — такожйlйgant, -e — витончений, -айlever — зводитийliminer — забороняти; усуватийlire — вибиратиembarquer — завантажувати;брати на бортembrasser (s’) — кидатисяв обійми один одномуйmouvant, -e — захоплюючий, -аen abondance — у достатку,достатньоen face de — напротиen jugement — в судовомупорядкуen l’honneur de. — на честь,у відзнаку, на визнанняen libertй — на волі, вільноen mкme temps — одночасно,водночасen souvenir — на згадкуen suivant qch — спостерігати зачимосьen voie de — в напрямкуencourager — заохочувати,збуджуватиenfermer — заточитиenflammer — надихати,запалюватиenjamber — перетинати,охоплюватиenterrer — поховати; закопатив землюentourer — оточуватиentrebaillй, -e — напіввідчинений,-аentreprendre — заходитися,братися, здійснюватиenviron — приблизноenvirons (m.pl) — околиці, округуйpais, -se — густий, -а;товстий, -айpouser, marier (se) —одружитисяessayer — намагатися,пориватися, братисяessentiellement — в основномуestival, -e — літній, -яйteindre — гаснутийtendre (s’) — простягатися,простиратисяйtouffant, -e — задушливий, -акtre а forte productivitй — бутивисокопродуктивнимкtre baignй (e) par. —омиватисякtre destinй а. — призначатисядлякtre d’origine — бути запоходженнямкtre en bйnйficie — користуватисяпільгамикtre en pleine mutation — бутив розпалі змін; переживатизміникtre en vogue — бутипопулярним,моднимкtre engagй (e) — бути втягнутим,брати участькtre lancй (e) — запроваджувати;запускати в діюкtre liй (e) — бути пов’язаним, -ою • Тематичний словник525кtre mieux situй (e) — бутинайкраще розташованим, -оюкtre parй (e) — прикрашений, -акtre performant — мати великідосягненнякtre pressй (e) — поспішатикtre rendu (e) — здійснюватися,бути направленимкtre responsable — відповідати,нести відповідальністькtre riche en — бути багатим на…йtre sacrй (e) — коронуваннякtre sous la protection — бути підзахистом; протекторатомйtroitement — тісно, щільнойvoquer — викликати в уявіexalter — оспівувати;збуджуватиexceptionnel, -le — унікаль-ний, -а; вишуканий, -аexйcutif-ve — виконавчий, -аexhalter (s’) — розноситися,розповсюджуватисяexister — існуватиexposer — виставлятиextraordinaire — незвичний;надзвичайнийfaciliter — полегшуватиfaire du sport, pratiquer lesport — займатися спортомfaire revivre — дозволятипережити; заставлятипережитиfйcond, -e — родючий, -аfertile — плодючий, -аfloral, -e — квітковий, -аfluvial, -e — річковий, -аfonder — заснуватиfondre — плавити, розтопити,танутиforestier, -iиre — лісовий, -аfournir — постачати,забезпечуватиfrйquenter — відвідуватиgarder — зберігати; охоронятиgйant, -e — величезний, -а;гігантський, -аgoыter — смакуватиgrвce а… — завдякиguider — вести, керувати,задавати тонhвter (se) — поспішатиhйtйrogиne — різноманітний, -аhorrible — жахливий, -аil reste lа — там залишаєтьсяil suffit de. — достатньоil y a plus de 2000 ans — більшніж 2000 років томуimaginer — вигадувати,придумати;уявитиimmense — величезний, -а;безмежний, -аimpйtueux, -euse — бурхли-вий, -аimplanter — насаджувати,укорінюватиimporter — завозитиimprйgner — просочуватиimprenable — недосяжний, -а;недоступний, -аimprimer — друкуватиindiquer — показувати,указуватиinйpuisable — невичерпний, -аingrat, -e — неприємний, -аinhabituel, -le — незвичний, -аinoubliable — незабутній, -яinscrire — записувати, вписувати,реєструватиinspirer du respect а. —викликати повагуinstaller (s’) — розташувати (-ся),розмістити (-ся); встановити;осісти, розміститися;встановлювати, -сяintellectuel, -le — мозковитий,інтелектуальнийinviolй, -e — недоторканний, -аinviter — запрошуватиjadis — колись; раніше 526vocabulaire thйmatique •jouir de. — користуватися;насолоджуватисяjudiciaire — юридичний, -аla betterave а sucre — цукровийбурякla domination — пануванняla finesse — вишуканістьla gastronomie — мистецтвоприготування стравla gloire — славаla libйration — визволенняla lisiиre — межаla luzerne — люцернаla mкme chose — те самеla navigation — мореплавствоla nйbulositй — туманність,мрякаla pкche — риболовство, рибнапромислевістьla plus part de — більшістьla pollution — забрудненняla population — населенняla prйhistoire — доісторичнийперіодla soie — шовкla superficie — площа, поверхняla tйlйmatique — телеінформа-тикаla vigne — виноградla vogue de menu — мода наменю, на перелік страв і цінlaitier, -iиre — молочний, -аle chant — співle climat — кліматle Conseil d’Etat — державнаРадаle courage — мужністьle folklore — народна творчість,фольклорle maintien — підтримкаle menthe — м’ятаle Midi — південь (географічний)le monde entier — увесь світle Moyen Age — середньовіччяle patrimoine — надбанняle pouvoir — владаle rйgime politique — політичнийустрійle siиge — облога, місцеперебуванняle suffrage universel — загальнівибори, голосуванняlйgislatif, -ve — законодавчий, -аl’engouement (m) — захоплення(чимось)l’environnement — навколишнєсередовищеles beaux-arts — образотворчімистецтваles restes (m) — залишкиles sports — види спортуles villes-jumelйes — міста-побратимиles vivre et les minutions —продовольствоі боєприпасиlever le siиge — зняти облогуl’hymne (m) — гімнl’imprimerie (f) — поліграфіяlivrer (se) — віддати (ся)magique — чарівний, -а;магічний, -аmarйcageux, -euse — болотистий,-аmaritime — морський, -аmarquer — відзначати, вказуватина— ; бути ознакоюmйdiйval, -e — середньовічнийmentionner — нагадувати,пригадатиmйridional, -e — південний, -аminier, -iиre — рудний, -аmistйrieux, -euse — таємни-чий, -а; загадковий, -аmoderniser (se) — поновити,поновитисяmodifier (se) — змінювати,перетворювати (-ся)monographique — одноосіб-ний, -а; монографічний, -а • Тематичний словник527morceler en — розділяти нашматки; шматуватиmorose — похмурий, -аmouvant, -e — рухомий, -аmыrir — зріти; визрівати;стигнутиnaоtre — народжуватисяnйanmoins — все ж такиnйcessiter — вимагати,потребуватиnйgociations (pl; f) — переговориn’importe oщ — де завгодно, будь-деnommer — призначатиnoter а — відзначатиnouer — пов’язуватиnourrir (se) — годувати (-ся)nuclйaire — ядернийnuire — перешкоджати; завдаватишкодиobligatoire — обов’язковийobligatoirement — обов’язковоobliger — заставити, змуситиoccidental, -e — західний, -аopposer (s’) — протистоятиoriginaire — родом із., виходецьіз.outre — крім, окрімovin, -e — овечий, -аparfaitement — досконалоparticulier, -иre — особливий, -а;приватний, -аpйnal, -e — карний, -аpйnйtrer — проникати, сягати(досягати)percer — прорізати, пробурити,пробити (дірки)petit а petit; peu а peu — помалу,потрохуpeu de — трохи; не дуже багатоpittoresque — мальовничий, -аplusieurs miliers — багато(декілька) тисячporter le nom de — носити ім’я,називатися на честь кого-небудьportuaire — портовий, -аpour le reste — щодо рештиprйcieux, -euse —найдорогоцінніший, -аprйdire — пророчитиprйfйrer — віддавати перевагуprendre des bains de soleil —приймати сонячні ванни;загорятиprendre; se prendre — брати;приймати (ся)prйoccuper — клопотатисяprйpondйrant, -e —переважаючий, -аprиs du tiers de — близькотретини.prйsider — оголюватиprestigieux, -euse — престижний,-а; знаковий, -аprйventif, -ve — профілактич-ний, -а; превентивний, -аprobablement — можливо;очевидноproclamer — проголошуватиprofondйment — глибоко,суттєвоproprйment dit — відвертокажучиprovenir de. — походити з.quelquefois — інодіquitter pour toujours — покинутиназавждиquotidien, -ne — щоденний, -наramasser — збиратиrapidement — швидкоrassembler — збирати (ся)reconnaissant, -e — вдячний, -аrecycler — утилізація, переробкаrйfйrer (se) — посилати (-ся);відносити (-ся)reflйter — відбивати,зображувати, відображуватиrйfroidir — охолоджуватиrйgir — керуватиrйgler — улагодити; врегулювати 528vocabulaire thйmatique •rйgner — правити (королівськоювладою)regrouper — об’єднувати;групуватиrejoindre (se) — зливатися,з’єднуватисяrelancer — відновлювати,починати зновуrelier — з’єднуватиremarquable — найвидатні-ший, -а; чудовий, -а,визначний, -аremettre en mйmoire — відновитиу пам’ятіremonter — належати, вестипочатокremonter — підніматися якимосьшляхомrenoncer а — відмовлятися; несприйматиrйsigneux, -euse — смолистий, -аrйsister — протистояти; чинитиопірressembler а — бути схожим, -оюна.restaurer — відновлювати,харчуватисяrigoureux, -euse — суворий, -аromain, -e — римський, -аroman, -e — романський, -аsablonneux, -euse — піщаний, -аsanglant, -e — кровавий, -а;кровопролитний, -аsans postйritй — не маючинащадківsauver — рятуватиsciable — лижний, -аsculpter — відобразити у скульп-туріse dresser — підноситися,височитиse faire soigner — лікуватисяse rйunir — збиратися, проводитизбориsйjourner — перебуватиservir de qch — служити чимосьsiиger — засідати, перебуватиsoigner — лікуватиsomptueux, -euse — пишний, -а;розкішний, -аsoumettre — підкоряти,пригноблюватиsous le nom de — під назвоюsouterrain, -e — підземний, -аsouverain, -e — незалежний, -аspatial, -e — просторий, -а,космічний, -аsplendide — вишуканий, -аstatuer — виносити рішенняsubir — зазнати; зазнаватиsubsister — існувати, житиsupposer — припускатиtempйrй — помірнийtenir (se) — мати місце, проводити(ся)tomber amoureux de —закохатисяtorride — спекотливий, -аtфt — раноtout а fait — однак, зовсімtrahir — змінювати, зраджуватиtransatlantique —трансатлантичний, -аtransparent, -e — прозорий, -аtravailleur, -euse — працьовитий,-аtraverser — перетинати,перетнутиtroglodytique — печерний, -аtuer — вбиватиun "buron" — колиба, вівчарськахатинаun (e) habitant (e) — мешка-нець, -каun (e) hйritier, -iиre —спадкоємець, -каun (une) concurrent (-e) —конкурент, -ка; суперник, -цяun abri — сховище, притулок,укриття • Тематичний словник529un accessoire — комплектуючийтоварun acheminement — просуваннявперед; етап; розсилкаun affluent — притокаun ambassadeur — посолun ancкtre — пращурun annuaire — довідникun apanage — надбанняun appel — звертання, апеляціяun arrondissement — район(у місті), округun aspect — виглядun assassinat — вбивствоun assйchement — осушенняun atout — козир; козирна картаun attrait — принадженняun banlieusard — мешканецьпередмістяun baptistиre — каплиця дляобряду хрещенняun barrage — гребляun bataillon — батальйон (200-300 вояків)un bonnet — шапка, чепчикun but — мета, ціль, футбольніворота, голun cadran — диск; циферблатun canut — ткач (арго)un capitole — капітолій, театрпросто небаun caricaturiste — карикатурист;митецьun carnet de tickets — квитковакнижечкаun carrйfour — перехрестя;перехрещенняun cerveau — мозокun chantier naval —суднобудівельна верф,корабельняun charme — зачарування, шармun chвteau d’eau — водонапірнавежа, баштаun chвteau — замокun chвtelain — мешканець замку,володар замкуun chфmage — безробіттяun client — клієнт, споживач,відвідувачun climat variй — різноманітнийкліматun coiffeur — перукарun combattant — борець, боєцьun commandement; sous. —керівництво; під керівництвомun confluent — злиттяun convoi — обозun coucher de soleil — західсонцяun couloir — коридорun courrier — кореспонденція;листуванняun cours d’eau — річка, воднатечіяun croisement — перехрещенняun croissant — круасан (рогалик увигляді молодого місяця)un dйchet — виробничі відходи,сміттяun delta — дельта (річки)un dйsirant — бажаючийun devin — віщунun dialecte — діалект, особливамова, говірun distributeur —розповсюджувачun dolmen — кам’яниймайданчик, плитаun dossier — зібрання, підшивка,досьєun double rфle — подвійна рольun druide — друїд (жрець;шаман)un duchй — герцогствоun йbйniste — майстер-краснодеревець, столярun йclat — блиск; вибухun effet du volcanisme — витворививерження 530vocabulaire thйmatique •un effondrement — обвал,скопище камінняun йlevage — скотарствоun empereur — імператорun employeur — роботодавецьun endroit — місце; невеликепоселенняun entrement — легка страва (додесерту)un entrepфt — склад, пакгаузun envahisseur — загарбникun йquilibre — рівновагаun йquipement — устаткуванняun escalier en calimaзons —кручені сходи; сходи равликомun esprit — дух; розум; мисленняun estuaire — гирло; лиманun йtang — ставокun йvйnement — подіяun faible — слабка істотаun faubourg — передмістяun flamant — фламінгоun fleuve — судноплавна річкаun gйant — велетень, гігантun gйnйraliste — терапевтun genкt — дрокun genre — вид, жанр, статьun glacier quaternaire — льодникчетвертинного періодуun goйland — чайкаun gouffre — прірваun gourmet — гурман;прихильник смачної їжіun goыt — смакun goыter — полуденокun gouvernement — урядune grand-chose de bien — щосьдуже гарнеun hфpital public — громадська(державна) лікарняun hors-d’њuvre — закуска,початкова страваun hфtel de ville — ратуша, меріяun huguenot, une huguenote —гугенот, -каun impфt — податокun internaute — користувачІнтернетуun jacobin — якобинецьun juge — суддяun jumeau, une jumelle —близнюк, близнючкаun kinйsithйrapeute — масажист,-каun langage — побутова моваun lapidaire — огранювальникдіамантів; ювелірun levй de soleil — схід сонцяun lien — зв’язокun lieu — місце, місцевістьun logis — покої, ложа, житлоun maзon — муляр, будівникun magasin — магазинun magazine — ілюстрованийжурналun magistrat, un juge — суддяun manoir — невеличкий замок;особнякun manuscrit — рукопис,манускриптun maquis — хаща, кущun marais — болотоun marbre — мармурun marchй couvert — критийринокun marchй — ринокun mariage — весілля; шлюб;мар’яжun mйandre — поворот, зигзаг,петляun mйcиne — меценат,покровительun menhir — менгір (бретонськийкамінь)un mйtier — ремесло, фах,спеціальністьun mets — витвір мистецтва, їжа,страваun moment privilйgiй — зорянийчас; щасливі миті • Тематичний словник531un moyen — спосібun musйe lapidaire — музейскульптуриun nйcropole — некрополь,кладовищеun obstacle — перешкодаun opposй — протилежнийun ouvrage — наукова працяun paquebot — пасажирськесудноun passage — перехідun passй — минулеun patrimoine — надбання;приватне майноun paturage — пасовиськоun petit chemin, un centier —доріжка, стежинаun pйtrolier — танкер, нафтовізun plat de rйsistance — гарячастрава з м’ясаun plateau — плоскогір’яun poisson — рибаun pont-levis — звідний містun primeur — ранній овочun prix — нагорода; премія; цінаun produit fini — готовийпродуктun propriйtaire — власникun rayonnement —випромінюванняun rйcital — сольний концертun renom — відомість, славаun renseignement — довідка;відомість; знанняun rйseau — мережаun revenu — прибутокun rocher — скеляun rфti — смаженинаun sandwich — сендвіч (англ.),бутербродun savant — вченийun sculpteur — скульпторun secteur — галузьun sйjour — перебуванняun service — подача стравun seuil — порігun siиge — зосередження; місцеперебуванняun site а l’internet — сайт (англ.),місце в Інтернетіun site — місцевість, ландшафтun sol de sable — піщанийґрунтun sol granitique — ґрунт ізгранітомun sort; un destin — доля;фортунаun soubassement — підґрунтяun sous-sol — підвалина,підґрунтяun souvenir — згадкаun sport — спортun sur dix — кожний десятийun surnom — прізвиськоun tableau — картина; табло;класна дошкаun taureau — бикun tйmoin — свідокun temple — храмun terrain de camping — кемпінг;місце відпочинкуun tissu — мережа, тканинаun titre — назваun titulaire — власникun toast — підсмаженийшматочок хлібаun toit en terrasse — дахз терасами (у вигляді терас)un trafic — вантажообіг; торгівляun traitй — договір; угодаun travailleur manuel — робітникфізичної праціun tribunal — суд, трибуналun troglodyte — печерна людинаun tuffeau — туф; білий піщаникun vainqueur — переможецьun vaisseau — неф (церковний);корабель, човенun vйhicule — транспортнийзасіб, авто 532vocabulaire thйmatique •un vieillard — літня людина,старийun vignoble — виноградникun villa — віллаun volcan — вулканun volontaire — волонтер,доброволецьune acquisition — набуток,надбанняune agglomйration — скупчення,агломератune aile — крило, флігель; боковабудівляune altitude — висота (геогр.)une arche — арка, отвір мостуune ardoise — аспід, шифер,сланець для покрівліune ascention au trфne —сходження на трон(престол)une Assemblйe — асамблея, збориune assurance — страховка,забезпеченняune attention — увагаune attitude — широта (геогр.)une audience — перебування віч-на-вічune augmentation — збільшення;зростанняune baisse — спад, падіння,зниженняune banlieue — передмістяune basilique — собор, базиліка,церкваune branche — гілка; галузьune brume — густий туманune cantine — їдальняune chaоne — канал телебачення;ланцюг; пасмо гірune chambre — палата(парламента)une chasse — полювання; гонитваune chose de gйnie — щосьгеніальнеune citadиle — фортецяune coiffe — головний уборune coiffure — зачіскаune colline — пагорбune condition climatiquedйfinie — визначенакліматична умоваune condition — стан,кондиціяune congиre — намет, кучугуриune connexion — з’єднанняune conquкte — захват,завоюванняune consomation — споживання,вживанняune construction mйcanique —машинобудуванняune construction — будування,побудоваune couverture de santй — по-криття витрат на оздоров-ленняune crиpe — млинецьune croissance — зліт; істотнийпідйомune culture maraоchиre —городня культураune curiositй historique —історична пам’яткаune dйfense — захист; оборонаune dйlivrance — визволення;позбавленняune difficultй — перешкода,трудністьune digue — гребляune dizaine — десятокune donnйe — даніune drogerie — аптекарськиймагазинune йlevage bovin — розведеннявеликої рогатої худобиune йmission de gaz — випускгазу, викидune empreinte — слід; відбиток • Тематичний словник533une enceinte — пояс, смугаune йnigme — загадкаune enseigne — емблема, знак,вивіскаune entrйe — перша (головна)страва; вхідune entreprise — підприємство,установаune йruption — виверженняune espиce — вид, порода,гатунокune estampe — гравюра,естампune йtendue — простір, відстаньune existence — існуванняune faпence — фаянсune falaise calcaire — вапнянаскеляune figure de cire — восковафігураune filiиre — галузь, напрямокune flamme — полум’я;пристрастьune foire — ярмарокune fondue bourguignone —бургундська страва — фондюune forteresse — фортецяune frontiиre — кордонune fusillade — обстрілune grande surface —супермаркет; велика площаune grange — клуняune gueule — глотка, жерло,кратерune hirondelle — ластівкаune hutte — хатина; шалашune implantation — насадження,прищепленняune importance — значення,знаменністьune imprйssion — вплив,враженняune inauguration — урочистевідкриттяune industrie — промисловістьune influence — впливune injustice — несправедли-вістьune installation — устаткування,тренажерune intervention — впливune invasion — навала,захопленняune invention — вигадка;видумкаune lande — піщана рівнина,ланди; степ; пісчана пустеляune lave — лаваune lйgende — легенда; напис намонетіune liaison par satellite —супутниковий зв’язокune ligne de crкte — водорозділ,водорозподілune livraison — постачання,випускune maternitй — декретнавідпустка; пологовийбудинокune matiиre premiиre —сировинаune mйcanique — механіка,машинобудуванняune merveille — диво, чудоune mйtropole — столиця;головне містоune mission — завдання, місія,призначенняune nйcessitй — необхідністьune nidification —гніздуванняune opportunitй — своєчасністьune particularitй — особливістьune pйnйtration — проник-ненняune pйninsule — півострівune petite piиce de terre —ділянка, шматок землі 534vocabulaire thйmatique •une peuplade — плем’я, народ(гурт)une plaine — рівнинаune plantation — насадженняune plante — рослинаune plate-forme — платформа,поверхune possession — володінняune poubelle — сміттєзбірникune prйcision — точність, ясність,уточненняune prйpondйrance — перевагаune prestation sociale —соціальна виплатаune prestidigitation — ілюзіонune prime — компенсаційнавиплатаune principautй — князівствоune prise de conscience —усвідомленняune prise — взяттяune prison — в’язницяune progression —розповсюдження, просуванняune propriйtй — власністьune protection — захистune race bovine — порода биківune raffinerie (de pйtrole) —нафтопереробний комплексune reine — королеваune renovйe — новація, зміна,реформаune reprйsentation — виставаune rйsidence — місцеперебування; резиденціяune ressource — доход, ресурс,прибутокune restauration — відновлення,реставраціяune restriction — обмеженняune restruction — зміна,перебудоваune rйtombйe — відповідальність,опад, винагородаune richesse — розкіш, багатствоune rive — берегune riziиre — рисове полеune scierie — лісопильнийзаводune sidйrurgie — чорнаметалургіяune soierie — шовковиробництвоune source — джерелоune stabilitй — стабільністьune station balnйaire — морськийкурортune suite de plateaux — низка;ланцюг плоскогір’ївune superficie — площа,територіяune tempкte — шторм, буряune totalitй — більшість,скупченняune tradition — традиція,передачаune unitй — єдність; уніяune vague — хвиляune vallйe — долинаune variйtй — музичний твір;естрадаune vedette — зірка кіно, театру,естрадиune vйgйtation — рослинністьune vieillesse-retraite — пенсія постаростіune ville-dortoir — місто-спальняune voыte — склепінняunique — єдиний, -аuniversel, -le — всесвітній, -яvanter — розхвалюватиvaste — розгалужений, -аvйgйtal, -e — рослинний, -аvendre — продаватиvers la fin de. — наприкінціvivifier — породжувати, датинародження • Тематичний словник535LES PAYS FRANCOPHONES(ФРАНКОМОВНІ КРАЇНИ)agrйable — сприятливий, -аatteindre — досягатиattenuer — полегшити,притупитиau nom de. — від імені(когось)bilingue — домовний, -аclasser — поділятиcrayeux, -euse — із крейди,крейдовий, -аdu point de vie — з точки зоруen partie — більшою частиноюentreprendre — розпочати(діяльність)entretenir — підтримуватийtroit, -e — тісний, -а;щільний, -аgйnйvois, -e — женевський, -аgros, -se — здоровий, -аla beautй — красотаla Croix-Rouge — «ЧервонийХрест»la majoritй, en. — більшість;у більшостіla volontй — воля, бажанняl’allemand — німецька моваle roman — романська моваl’йducation (f) — вихованняl’herbe (f) — траваmonotone — однотипний, -а;однаковий, -аofficieux, -euse — службовий, -а;офіціозний, -аpeuplй, -e — багатолюдний, -а;людний, населенийquaternaire — четвертиннийперіодreciproque — взаємний, -аrectiligne — прямоліній-ний, -аrйpandre — розповсюджувати;поширювати (-ся)sableux, -euse — піщаний, -аtertiaire — третиннийперіодun (e)Quйbйcois (-e) — квебекець(-чка)un ballon stratosphйrique —повітряна куляun bathyscaphe — батискаф,глубоководний апарат(глибинний занурювальнийпристрій)un canton — округ, кантонun champion — чемпіон,переможецьun explorateur — дослідникun fondement — основа,підґрунтяun glacier — крига, льодовикun limon — мул, грязюка, тваньun littoral — узбережжя,приморська смугаun navigateur — мореплавательun nйgociant — торговець,негоціантun palmier — пальма, пальмоведеревоun pilote — лоцман; пілотune dйcouverte — відкриттяune иre glaciиre — льодовиковаера, льодовиковий періодune exiguпtй — тіснота, скудністьune large autonomie — повнасамостійність, широкаавтономіяune plйade — плеяда, низка,численністьune possession — володінняune suffrance — страждання L’UKRAINE (УКРАЇНА)536vocabulaire thйmatique •а l’йpoque — тоді, у ті часиа travers — через, крізь, поabonder en — бути багатимна—actuellement — заразadmirer — милуватися;захоплюватисяadopter — прийняти,сприйнятиAnnonciation (f) — Благовіщення(реліг.)appartenir — належатиarranger (s’) — налагодитисяarroser — зрошуватиAssomption (f) —Успеніє (реліг.)autonome — автономний, -аautour — навколоautrefois — у давні часи; колись;у минуломуavant notre иre — до нашоїериavoir des frontiиres communes —мати спільні кордониbaigner (se) — омивати (ся)baptiser — хрестити,охреститиboisй (-e) — лісистий, -аcanoniser — зараховувати до ликусвятихcarrй, -e — квадратний, -аce n’est que — це (не) тількиcomposer (se) — сполучати (ся)comprendre — розуміти; матив собіconcerner — торкатися,стосуватисяconfiner — межуватиconsacrer — присвячуватиconstruire — будуватиcontenir — охоплювати,утримувати в собіcroire — знати, вірити,сподіватисяde bois; en bois — дерев’яний, -а;із дереваdйpendre de. — залежативід—depuis — від, з того часуdes Capucins — капуцини,братство ченцівdes Dominicains — домініканці,братство ченців-жебраківdes Jйsuites — ієзуїти; релігійнийорденdиs, depuis — з, відdiscuter — обговорюватиdisposer qch — бути багатимна— ; матиdurant — протягомen abondance — вдосталь,у достатку, багатоen pierre — кам’янийentretenir — підтримуватиessentiel, -le — головний, -айtendre (s’) — простягатися,простиратисякtre naviguй (-e), navigable —бути судноплавним, -оюкtre nommй (e) — бути назва-ним, -ою; називатисяexactement — точно; з повноювпевненістюexйcutif, -ve — виконав-чий, -аexister — існуватиfaire partie — входити до складу;бути часткоюfavoriser — сприятиfier, fiиre — гордий, -аfonctionner — працювати;функціонуватиfondamentale — основний, -аforestier, -iиre — лісовий, -а • Тематичний словник537formellement — формально; заформоюgagner — заробляти;дістатисяgens (pl., m) — людиgraver — викарбовуватиhabituel, -le — звичний, -аhors de — за; позаhouillier, -iиre — вугільний, -аil (elle) n’en soit pas — він (вона)не є таким (-ою)il existe — існуєil fait sec — сухо, сухапогодаimportant, -e — важливий, -а;який має значенняintйgralement — повністюIntercession (f) — Покрова(реліг.)la construction de machines —машинобудуванняla fiertй — гордістьla flore et la faune — флораі фауна; рослиннийі тваринний світla fonte — чавунla Guerre patriotique —Вітчизняна війнаla Lituanie — Литваla maraоchиre — городниця,зеленщицяla mйtallurgienon-ferreuse — кольороваметалургіяla navigation — судноплавствоla pкche — рибальствоla plupart de — більшістьla Rйssurection (rйlig.) —Воскресіння (реліг.)la sagesse — мудрість;слухняність; покірністьla seconde moitiй — другаполовинаla sidйrurgie — чорнаметалургіяa tempйrature moyenne —середня температураa Transfiguration (rйlig.) —Преображення (реліг.)a vйgйtation — рослинністьa viticulture — виноробство,виноградарство’alimentation (f) — їжа, харч,харчування’anciennetй — стародавність;стаж; старшинство’aviculture (f) —птахівництво’avoine (f) — овесe bord sud — південнийберегe chanvre — конопля, коноплина,пенькаe charbon, la houille —вугілляe graphite — графіт —модифікація вуглецюe jardinage — садівництвоe lignite — буре вугілляe lin; le fiel — льон (apx.)e long de — уздовжe maпs — кукурудзаe minйrai de fer — залізнарудаe minerai de manganиse —марганцева рудаe nord-est — північнийсхідe pouvoir — влада, силаe raisin — виноград (гроно,кетяг)e relief — рельєф, земнаповерхняe seigle — житоe sel de potassium — калійнасільe sel gemme — кам’яна сільe soja, soya — сояe soufre — сіркаe sous-sol — надра 538vocabulaire thйmatique •l’eau (f) douce — пріснаводаl’йlevage de gros bйtail —розведення великої рогатоїхудобиl’йlevage ovin — вівчарствоl’enseignement (m) — освітаles forces (pl f) armйes — збройнісилиles mineraux (pl, m) — кориснікопалиниles rйserves nationales (pl; f) —заповідникles terres (f) noires — чорноземніґрунти (землі)lйsislatif, -ve — законодав-чий, -аl’hortodoxie (f) — православнийсвітlier de qch; (se) — пов’язуватичимось; поєднуватисяl’industrie miniиre — залізоруднапромисловістьlituanien, -ne — литов-ський, -аLituanie — Литваl’orge (m) — ячміньmйridional, -e — південнийminier, -iиre — рудний, -аmutuel, -le — взаємний, -аnavigable — судноплавний, -аnommer — призначатиnon loin de. — недалеко від.non-ferreux, -euse — кольоровий,-а(металургія)obйir — слухатися,підкорятисяobligatoirement — обов’язковоon y compte — там нарахову-єтьсяordonner — наказуватиoriental, -e — східний, -аpar l’intermйdiaire de. — задопомогоюpasser (se) — проходити,проводити (ся)pйdagogique — педагогічний, -аpharmaceutique —фармацевтичний, -аpittoresque — мальовничий, -аplat, -e — плоский, -а; рівний, -аpoissonnier, -iиre — рибний, -аPologne — Польщаporcin, -e — свинячий, -аprкter l’attention — приділятиувагуpropre — свій, -оя; чистий, -аquelque temps — якийсьчасrйaliser (se) — здійснювати (ся)reconstruire — відбудуватиrelativement — відносноrelier — зв’язувати,з’єднуватиremanier — перебудовуватиremercier — віддячувати;дякуватиrenfermer — приховувати;тримати в собіresponsable — відповідальний, -аrestaurer — відновлювати;реставрувати; харчуватисяrйunir — об’єднувати,поєднуватиroutier, -iиre — дорожній, -яsage — мудрий, -а;слухняний, -аse composer de — утворюватисяsйparer — відділяти,розлучатиseptentrional, -e — північнийslave — слов’янський, -аsoit (forme du subjonctif du verbeкtre) — «є» (форма дієслова«бути» в 3-ій особі одниниумовного способу)superlourd, -e — надважкий, -аsurmonter — долати,подолати • Тематичний словник539surplomber — нависатиtartare, tatare — татарський, -аterriblement — страшенноtoucher de prиs а. — торкатися,стикатися із.un (e) sans-travail — безробіт-ний, -аun accord — згода, угодаun ambassadeur — посолun amendement — зміна дозаконуun assaut — штурм, озброєнийзахватun assйchement — осушенняun barrage — гребля,запрудаun bassin d’houille — вугільнийбасейнun bassin — басейн (геогр.поняття)un camion — вантажівка,вантажна машинаun chapitre — глава (розділ)un chвteau fort — укріпленийзамокun coin — куточокun combat — боротьба, битваun complйtement —доповненняun confluent — злиття (річок)un couvent — монастирun dйbut — початокun domaine — галузь, напрямок,гілка промисловості; галузь;хазяйствоun йritage — спадокun йtablissement — установа,закладun gisement — родовищеun gros bйtail — велика рогатахудобаun itinйraire — маршрутun lйgume — овочun manque — нестача,відсутністьun meeting —збори, мітинг(англ.)une grиve — страйкun moine — чернецьun mouton — баранun nettoyage — очищення,приведення у порядокun nњud — вузолun oppresseur — гнобительun porc — кнур, свиняun poste de frontiиre —прикордонна заставаun rйservoir d’eau —водосховищеun steppe; une steppe — степun terme — строкun tiers de — третинаun versant — схилune apiculture —бджільництвоune aviculture —птахівництвоune betterave а sucre — цукровийбурякune branche — галузь; гілка;гілка (влади)une briqueterie — цегельнийзаводune caverne — печера; вертепune centrale atomique — атомнаелектростанціяune centrale йlectrique —електроцентраль,електростанціяune chaоne de montagne — пасмогір; гірська грядаune chaоne de montagne —пасмо, гряда, гірський кряж,ланцюгune chapelle — каплицяune colline — пагорб, схилune comprйhension —розумінняune construction navale —суднобудування 540vocabulaire thйmatique •une cфte, un bord — берег,узбережжяune cour d’assises — карнийсудune crйation — створення,утворенняune culture maraоchиre —овочівництвоune cure thermale —водолікуванняune dйclaration — проголо-шенняune dйfence — захист,оборонаune descente — узвіз, спускune йglise catholique —католицька церкваune explosion — вибухune indйpendance —незалежністьune industrie lourde — важкапромисловістьune inviolabilitй —недоторканністьune irrigation — зрошення,іригаціяune langue slave — слов’янськамоваune localitй — помешкання,містечкоune loi — законune maison de repos — будиноквідпочинкуune missile — ракетаune partie d’ouest — західначастинаune philarmonie — філармоніяune plaine — рівнинаune presqu’оle, une pйninsule —півострівune race ovine — овеча порода,вівціune rafinnerie de pйtrole —нафтопереробнийзаводune rйception — прийомune rйcolte — врожайune relation — відносиниune station de cure — курорт,лікувальний закладune superficie — площа(поверхня)une tentative — спроба,намаганняune valeur — цінністьune vallйe — низина, долинаune ville-hйros — місто-геройuniversellement —загальновизнаний (-на)y compris — включноL’INSTRUCTION PUBLIQUE (ОСВІТА)а partir de — починаючи з—aborder — починати, чіпати,торкатисяaccomplir — виконуватиactuellement — зараз, на сьогодні,у наш часancкtres (pl., m) — пращуриapporter une aide — надатидопомогу; принести користьassurer — забезпечувати,виконуватиatteindre — досягати • Тематичний словник541avant l’heure — до початку, догодини (часу) початкуcertain, -e — деякий, -аc’est-а-dire — тобтоchoisir — вибиратиcompliquй, -e — складний, -аconclure — включати в себе,заключатиconnaоtre а fond — знатиґрунтовно, доскональноcouramment — швидко(дуже)devoir — бути повинним, -оюdoter (se) — забезпечувати (ся)durant — на протязі,протягомйducatif, -ve — виховний, -а;навчальний, -айlargir — розширити,розширюватиembryonnaire — ембріональ-ний, -а; зародишевий, -айquivalent, -e — рівноцінний, -а;рівнозначний, -акtre а caractиre — за відзнакою(напрямком) бути…йtroitement — тісно, щільноexpйrimentй, -e — досвідче-ний, -а; обізнаний, -аfacultatif, -ve — необов’язко-вий, -а; за виборомfaire venir а — викликатидо.fondamental, -e — основний, -а;фундаментальний, -аimplanter — вмішувати;розмістити, вживитиinculquer le goыt а. —прищепити смак до.indispensable — необхідний, -аinverse — протилежний, -аjouir d’une considйration —користуватися повагоюla maоtrise — ступіньмагістраla synthиse — синтез, сполукаla terminale — випускнийкласle cache-cache — піжмуркиle meilleur, la meilleure —найкращий, -аle rez-de-chaussйe — надґрунтя (унас 1-й поверх)les grandes classes — старшікласиles peintures (f) — фарбиlettres (pl., f) — мовознавство талітератураl’hйrйditй (f) — спадковістьlittйralement — буквальноmixte — змішаний, -аobligatoire — обов’язковий, -аobtenir — отримуватиoccuper (s’) de. — займатисячим-небудьpar correspondance — заочно; задопомогою листуванняparmi — середpassioner (se) pour —захоплюватися чим-небудьpoursuivre — продовжувати;наслідуватиprйparatoire — підготовчий, -аranger — розміщувати,розставлятиrenseigner (se) — дізнаватисяrespecter qch — поважати,додержуватисяressembler а — бути схожим,походити на.rйussir — досягти успіхуsanctionner — ухвалювати;стверджуватиsciences (pl., f) — природничінаукиscolaire — шкільний, -аsituer (se) — знаходитися; матимісцеsont tous ceux qui. — це всі ті,які (що). 542vocabulaire thйmatique •subdiviser (se) — поділятисяsur le bout du doigt —досконалоtraiter de — вивчати,обговорювати, обробляти,лікуватиun appel — перекличкаun apprentissage — практичненавчання, стажуванняun approfondissement —поглибленняun aspect — виглядun bвtiment — будівляun brevet — диплом; сер-тифікат, атестат; свідоцтво,посвідченняun bureau du directeur — кабінетдиректораun chвtiment — покаранняun chercheur — пошуковець,дослідникun cours йlйmentaire —початковий курсun cycle — цикл, стадіяun dйtergent — миючий засібun enregistrement — запис(аудіо)un enseignant — викладач,виховательun enseignant, un professeur —викладачun enseignement — навчання,викладанняun кtre — істотаun exitateur — збудникun fait — явище, справа, ділоun genre — вид, рідun hall — холun maоtre, une maоtresse —учитель, учителькаun mйtier — ремесло; фах,спеціальністьun niveau — рівеньun objet usuel — предмет, якимкористуютьсяun phйnomиne — явище, феноменun processus — процесune registre — журнал (класу,групи)une thиse — дисертаціяun titulaire — власник, володарun transportateur —переносникun travail dirigй — практичнезаняттяune "tache blanche" — «білапляма» (щось невідоме,невивчене)une absence, un abscent, -e —відсутність, відсутній, -яune augmentation — підвищення,зростанняune connaissance — знання;знайомствоune consommation —споживанняune йnumйration — відлік,позначення, нумераціяune expression — виразune filiиre — напрямок, галузь;стежинка, волосинкаune formation — освіта,формаціяune frйquentation —відвідуванняune instruction — освіта,вихованняune interrogation —опитуванняune langue maternelle — ріднамоваune loi — законune maison paternelle — ріднаоселя, рідний дімune matiиre — навчальнийпредметune notion — поняттяune obtention — одержання,отриманняune particularitй — особливість • Тематичний словник543une personalitй — особистістьune possibilitй — можливістьune radiodiffusion —радіорозповсюдження,трансляціяune recherche — пошук,дослідженняune salle de fкte — актовийзалune scolarisation — відвідуваннянавчального закладуune sociйtй — суспільство, громадаune sortie — випуск; закінченнянавчанняune transformation —перетворення, перевтіленняune ville natale — рідне містоvenir de + Inf. — тільки що. ,нещодавноEN VILLE (У МІСТІ)а la veille — напередодніabonner (s’) — стати абонентом;читачем, користувачембібліотеки; газетиbon marchй — дешевий,недорогий, -аcaractиres (pl., m) d’impression —друкований шрифтconfortable — комфортний, -на,затишний, -а, зручний, -аd’abord — спочаткуdangereux, -euse — небезпеч-ний, -аdйcider — вирішитиdйcrocher — знімати (те, щовисить)distribuer — видавати;розподілятиen daim — із замшіen face de — напроти, навпротиen reliure — палтурка (книги)en vernis — лакований, -аenregistrer — зареєструватиenvoyer, expйdier — надіслати,надсилатиessayer — приміряти;намагатисякtre а part — бути окремокtre enrhumй (e) — мати(отримати) нежитькtre retenu (e) — бутизаброньованою, замовитизаздалегідьexpйdier — відправлятиfaire venir — викликати (лікаря,наприклад)garnir — постачати; прикрашатиgrвce а. — завдякиgrave — небезпечний, -а; важ-кий, -аguйrir — одужуватиinstaller (s’) — улаштовуватисяlunettes (pl., f) — окуляриluxueux, -euse — розкішний, -аn’importe quoi — що завгодноparaоtre — з’являтисяpasser (se) — проходити;обходитисяpeser — зважуватиprendre (faire)la queue —займати чергу; стоятив черзіprescrir — прописувати,виписувати 544vocabulaire thйmatique •protecteur, -trice — захис-ний, -аquitter — залишатиquotidien, -ne — щоденний, -аrecevoir une pluie — потрапитипід дощrecommandй, -e — рекомендо-ваний, -аrйtablir (se), guйrir —видужуватиrincer — полоскатиtвter, osculter — щупати,торкатися пальцями,мацатиtousser — кашлятиtraiter des malades — лікуватихворих, піклуватисяun (e) gouvernant (e) — черговий(а) на поверсі готелюun accueil — прийомun bulletin de maladie —лікарняний листun bureau de poste — відділеннязв’язкуun casier — стелажun chef de rйception —адміністраторun combinй — телефонна трубка знабором цифрun comprimй — таблеткаun concombre, un cornichon —огірокun courrier — поштове відправ-лення, кореспонденціяun escalier roulant —ескалаторun esturgeon; un esturgeonйtoilй — осетр; севрюгаun йtalage — прилавокun facteur — листоношаun fenouil — кріпun fichier-catalogue — каталог,картотекаun gйnйraliste —терапевтun guichet — віконцеun hareng — оселедецьun hфtelier — власник (хазяїн)готелюun libraire — продавецькнижокun mandat — грошовийпереказun marchй — ринокun neurologue, unneurologiste — невропа-тологun oignon — цибулинаun ordinateur — комп’ютерun porc maigre — нежирнасвининаun rйceptionniste — черговийадміністраторun recueil — збірникun remиde — лікиun rкve — мрія; сонun sinapisme — гірчичникune assistance mйdicale —медична допомогаune auberge — невеликий готельз рестораномune baguette — батон; палиця,багетune boоte aux lettres — поштоваскринькаune capsule — капсулаune charcuterie — ковбаснівиробиune clientиle — клієнтура,користувачune enveloppe — конвертune femme de chambre —покоївкаune gestion — керуванняune infirmiиre — медичнасестраune nouveautй — новинкаune ordonnance, une recette —рецептune pilule — пігулка • Тематичний словник545une piqure — укол, щеплення(мед.)une potion — мікстураune provision — харчовийпродуктune salle de prкt — абонентськийзалune tйlйcarte а puce — чіп-картка(чіп — це сленг, що означає«мікросхема»une vaccination — щеплення,вакцинаціяune vaisselle — посудDISTRACTION (РОЗВАГИ)attirer l’attention —приваблювати, привертатиувагуconsoler а — втішатиcouronner — відзначати,нагороджувати, коронуватиcraquer — тріщати,потріскуватиdйpendre — залежатиdistinguer — відрізнятиdouй (e) — талановитий, -а;даровитий, -аdresser une tente — встанов-лювати, ставити наметentendre beaucoup parlerde. — (по)чути багато розмовпро.impeccable — бездоганний, -аimpressionner — вражати,справляти враженняindiquer — показувати,вказуватиjouer а la saute-mouton — гратив чехардуle cinйma — кінематографle long de — уздовжle ramage — спів, щебет(птахів)manquer — пропуститиmйriter — заслуговуватиpique-niquer — відпочивати наприродіpoussiйreux, -euse — курний, -аprocurer (se) — дістати,скористатися нагодоюprofiter de. — скористатисяremporter un prix — отриматинагородуrenoncer — відмовлятисяretentir — звучатиsupporter — виносити,переноситиtaire (se) — мовчати,замовкнутиtourner dans un film — зніматисяв фільміtourner un film — зніматифільмtout le monde — усіun film d’aventures —пригодницький фільмun film des dessinsanimйs — мультиплікацій-ний фільмun film policier — детективun impressario — підрядчик,хазяїн, підприємецьun interprиte — перекладач,виконавецьun mйnestrel — менестрель 546vocabulaire thйmatique •un pique-nique — позаміськапрогулянкаun rйalisateur — режисерun rйchaud а gaz — газова плитка(туристична)un troubadour — трубадурun trouvиre — труверune adaption — екранізаціяune culbute — перекидune humeur — настрій, гуморune rйsonnance — відгукune vedette — «зірка» кіно,відомий, -а актор (ка)volontiers — охочеLES FКTES ET LES COUTUMES (СВЯТА TA ЗВИЧАЇ)а la va-vite — поспіхом, на ходу,йдучиaccumuler — накопичуватиadorer — обожнюватиapprendre а qn; а qch — вчитикогось; чогосьassez de qch — достатньо (чого-небудь)avec impatience — з нетерпіннямavoir faim — зголоднітиboire — питиcoпncider — збігатисяcommander — замовлятиconseiller — радити, порадитиconstruire — будуватиdavantage — більшеde diffйrents armes — різні родивійськdйclarer — об’являти,проголошуватиdйfiler en musique — проходитисвятковим маршем під музикуdesservir (la table) — прибирати(зі столу)d’habitude — зазвичайdu patй de fois gras — паштет ізгусячої печінкиen l’honneur de — на честьen prйsence de — за присутностійteindre (s’) — затухати, гаснутиfaire partie de. — бути часткою;входити до складуil gиle а pierre fendre — лютийморозil suffit — достатньоinspirer — надихатиla cueillette des fruits — збиранняфруктівla Nativitй — Народження (реліг.)la Rйsurrection — Воскресіння(реліг.)la santй — здоров’яla semoule — крупа маннаla viande — м’ясоle canotage — веслуванняle cyclisme — велоспортle rugby — регбіle saucisson — ковбасаle sport hippique — кінний спортles sports — види спортуles vacances d’йtй; les grandesvacances — літні канікулиl’escrime (f) — фехтуванняl’essentiel (m) — головнеlongtemps — довгоmanifester — маніфестувати,проходити колонамиmatinal, -e — ранковий, -аmener — вестиnourissant, -e — поживний, -аoublier — забуватиoutre — окрім • Тематичний словник547parfois — інколиpratiquer le sport, faire dusport — займатися спортомprendre le repas, manger — їстиrarement — рідкоredresser les йpaules —розправити плечіse tenir droit — випрямитися;випрямлятисяsouhaiter — бажатиun anniversaire — річницяun char — колісниця; танкun cours d’eau — річкаun court — кортиun dйlйguй — представникun divertissement — розвагаun domaine — галузь; приватнегосподарствоun garзon — хлопчик; офіціантun laurier — лаврun lutteur — борецьun muguet — конваліяun њuf а la coque — некруте яйцеun њuf dur — круте яйцеun olivier — маслинове деревоun patinoire — ковзанка; катокковзанярськийun potage — овочевий супun pot-au-feu — м’ясний бульйонun pourboire — пурбуар,невеличка сума особистоофіціанту за послугиun quartier — квартал (житловий)une addition — рахунок;додаванняune barque — човенune cantine — їдальняune chйminйe — камінune choucroute — квашенакапустаune compйtition — змаганняune course de fond —загальнозміцнюючий бігune course de vitesse — біг нашвидкістьune cuisine — кухня; страви, якіготуютьune expйdition — мандрівкаune gaufre — вафляune gelйe — морозune indйpendance —незалежністьune invitation — запрошенняune libйration — визволенняune nappe — скатертинаune serveuse — офіціанткаune tartine beurrйe —бутербродune victoire — перемогаPERSONNES ILLUSTRES DE LA FRANCE(ВИДАТНІ ЛЮДИ ФРАНЦІЇ)"bouter" — вигнати, виштовхатиа cause de — через, з причини.а deux ans d’intervalle — з різ-ницею в 2 рокиа la fois — одночасно, водночаса la veille — перед, на початку,в останній час, передденьа partir de. — починаючи з. ; із. 548vocabulaire thйmatique •а peine — ледвеа qui nous devons — якому (якій,яким) ми зобов’язаніа travers — черезabandonner — залишати, кидати;покидати, залишатиabattre (s’) — звалитисяaccessoire — додатковий, -аacide — уїдливий, -аadorer — захоплюватисяagiter — хвилювати;бентежитиaider qn (vt) — допомагати(перехідне дієсл. у фр. мові)ainsi — отже, таким чиномaisй, -e — заможний, -а; зруч-ний, -аamener — приводитиappartenir — належатиapplaudir qn (vt) — аплодувати(перехідне дієсл. у фр.мові)arbitraire — позазаконний, -аartificiel, -le — штучний, -а;неприродний, -аaspirer а — дихати; пориватися;намагатися, линути,прагнутиassurer — забезпечуватиattirer — притягати,приваблюватиau milieu de — середauprиs de — біляaustиre — суворий, -аavant de. — до того як,перш ніжavoir pitiй de — співчувати; матижалобу до—avoir vu le jour en. —народитисяbattre — бити, побитиbouffon, -ne — перебільше-ний, -а; неймовірний, -аbrillant, -e — блискучий, -аbrыler — горітиbrusquement — зненацька,раптовоcapable — здатний, здатнаcapricieux, -euse — примхли-вий, -аcapturer — схопитиcar — оскількиcйleste — небесний, -аcesser — припинятиc’est alors que — ось так, такимчиномcharger — доручати; наванта-жувати; наповнюватиchauffer — нагріватиchйtif, -ve — щуплий, -аcivil, -e — громадянський, -аclouer — збивати цвяхамиcommun, -e — спільний, -аcondamner — приречитиconfier — довірятиconsacrer (se) — присвятити(себе)considйrer — розглядатиcontenir — містити в собіcontinuer — продовжуватиcourir aprиs l’argent — добуватигрошіcrйer — створюватиcrier au scandale — підніматигаласcultiver — розвивати,підтримувати, розводитиde bonne heure — з ранньоговіку; з ранньої пориde plus en plus — все більшеі більшеde tous les jours — повсякденний,-на, -ніdйbuter — дебютувати, починати,розпочинатиdйcider — вирішуватиdйclarer — заявити, сказатиdйfinir — визначатиdйlivrer — звільнитиdйnuer — позбавляти • Тематичний словник549dйployer — розгортатиdйrouler — проходити;розгортатиdйsoler — доводити до відчаю,розчаровуватиdйsormais — відтеперdevenir — стати; ставатиdйvorer — поглинати,пожиратиdiscuter — сперечатисяdivers, -e — різний, -аdonner (se) — віддавати всьогосебеd’origine — за походженнямdouй, -e — обдарований, -аdresser — встановитийbaucher — накидати;накреслити, позначитийcouler (s’) — проходити; текти,протікатийcraser — зничтожувати; розбити,розчавитиeffacer la valeur du sacre —спотворити священнумісіюйlir — вибирати, обиратиembarasser — знітитийmerveillant, -e — чудо-вий, -айmettre — випромінюватиemparer (s’) — заволодітиemplir (s’) — наповнюватися,надуватисяemployer la vie — марнуватижиттяemprisonner — заточитиу в’язницюemprunter — запозичуватиen effet — дійсноen revanche — зате,натомістьen vain — безуспішноenfermer — замикати;заточитиenfin — нарештіengager (s’) — вступити,пристати, приєднатисяenrichir — збагачуватиenseigner — викладатиensuite — після того, потімentamer — збудити,збуджуватиenterrer — поховатиentiиrement — цілкомestimer — поважати,схвалюватийtaler — розтягувати,розіп’ятикtre attachй — входитидо складукtre distrait, -e — бутинеуважним, -оюкtre йlu; -e — бути обраним, -оюкtre emportй, -e — помертикtre en mesure — бутиспроможним, -оюкtre en train de — бутиякраз до.кtre habillй (e) — бути одягненим,-оюйvader (s’) — втектиexйcuter — виконати, зробитиexercer (s’) — виявлятисяexiler — виганяти, висилати,депортуватиexposer — виставлятиextraordinaire — надзвичай-ний, -аfaire de bon — робити доброfaire du thйвtre et ducinйma — виступати (грати)в театрі та кіноfaire la connaissancede qn — знайомитися з ким-небудьfaire passer pour une sorciиre —видатиза відьмуfaire rentrer — змуситиповернутися 550vocabulaire thйmatique •fameux, -fameuse — знамени-тий, -а; поважний, -аfavorablement — прихильноficeler — перев’язувати,зв’язуватиfictif, -ve — вигаданий, -аfournir ample matiиre а —послужити багатим матеріаломдляfournir qch — надати,надихнутиgagner la vie — заробляти нажиттяgйnйreux, -euse — великодушний,-аglorieux, -euse — уславлений, -аgonfler — надуватиgrвce а. — завдякиgrave — важкий, серйозний,поважнийgravement — серйозноharmonieux, -euse —гармонійний, -аheurter (se) а — стикатися з.,натикатися на .honnкte — чесний, -аhonorer — шанувати;вшановуватиimmense — величезний, -аimpersonnel, -le — знеособле-ний, -аindiquer — вказати, показатиinйdit, -e — недрукований, -аinscrire — вписати, записатиinterprйter — тлумачити,перекладатиinterrompre — переривати;вимикатиissue — вихід (із якогосьстановища)jusqu’а — доla gaietй — радістьla Marine — Міністерствоморського флотуla peste — чумаla rage — сказla relativitй — відносністьla Rйsistance — рух Опоруфашистам (у Франції)la routine — заскорузлість,рутинаla sйparation — поділ, розподілla vie de l’esprit — духовнежиттяlaborieux, -euse — плідний, -аle calme — тиша, спокійle germinal — жерміналь(7-й місяць республіканськогокалендаря)le Midi — Південь (територія)le siиge — облогаle solfиge — сольфеджіо (муз)le vaccin — вакцинаles lettres — літератураl’espace (f) cosmique — космічнийпростірlever — зняти, піднятиlire dans le texte — читатив оригіналі, мовою автора, намові автораlivrer — віддаватиmalgrй — незважаючиmкler — залучати, змішуватиmerveilleux, -euse — незвич-ний, -а; дивовижний, -а;незвичайний, -аmettre au monde — народитиmultiple — числений, -аnaturel, -le — природний, -а;звичайний, -аnaturellement — звичайноne mettre jamais l’њil а. —ніколи не дивитися на.;зазиратиnoble — шляхетний, -а;благородний, -аnon loin de — недалеко;поблизу, недалеко відnourrir — годувати,випестити • Тематичний словник551obliger — зобов’язувати,примушуватиobtenir — отриматиoffrir — пропонувати;даруватиon ignore pourquoi — невідомочомуoublier — забуватиpar ordre alphabйtique —в алфавітному порядку; від Адо Z (від А до Я — укр.)parmi — середparticulier, -iиre — особливий, -а;особистий, -аpartir en mer — виходитив мореpassionner (se) —захоплювати(ся)pйnйtrer — проймати, просякати,проникатиperpйtuel, -le — вічний, -аplus tard — пізніше, по томуpoursuivre — продовжуватиpourtant — однакpousser — штовхати; лізти вгору,підштовхувати, зростатиprйcis, -e — точний, -аprйsenter — представити,виставитиprкter qch — приділяти;позичити, датиprolonger — продовжуватиpurifier — очищатиrailler — їдко висміюватиrejoindre — з’єднуватиremplacer — замінюватиRenaissance (f) — Відродженняrendre; rendre cйlиbre —віддавати; повертати; робитивідомимrester — зостатисяsacrer — коронувати, освятитиsacrifier — жертвуватиsaisissant, -e — захоплюю-чий, -аsans regarder le ciel — неспостерігаючи за небомsans — безse faire — ставати, зробитисяse prononcer contre. —виступати протиsйduir — зачаровуватиselon — згідноservir а tour de — працювати то(тим), то (іншим)signer — підписуватиsimplifier — спроститиs’occuper du commerce —займатися торгівлеюson vrai nom — його (її) справжнєім’яsonger — думати;роздумуватиsoutenir une thиse — захиститидисертаціюsuffisamment — достатньоsupйrieur (e) — вищий, -аsurvivre — пережитиtailler — вирізати, обточуватиterminer — закінчуватиtomber (malade) — впасти;захворітиtomber entre les mains —потрапити до рукtourner (se) — повертатисяtout d’abord — перш за всеtransmettre — передаватиtromper (se) — помилятисяun (une) rйfugiй (e) — біженець,-нкаun accident — нещаснийвипадокun agent de liaison — зв’язковийun amateur — аматор,любительun apprenti — учень (у майстра)un article — статтяun artisan — ремісничий-кустарun balde — примхаun bras — рукав (річки); рука 552vocabulaire thйmatique •un carton — ескіз, модель, лекалоun chercheur — пошуковець,дослідникun comйdien — комедійнийакторun concierge — швейцарun concurent — конкурент;суперникun conflit — конфлікт, сварка,незгода, протиріччяun contact — відносиниun contemporain, -ne — сучасник,-цяun cottage — котеджun coup d’audace — сміливадіяun courrier — пошта, поштовевідправленняun couvent — монастирun crйateur — творецьun cri — крикun devenir — становище, стан; те,що збудетьсяun dйvouement — відданістьun domaine — галузьun йchec — провал, поразкаun employй, -e — службовець, -каun entre-deux-guerres —міжвоєнний періодun esclave — рабun espoir — надіяun йvйnement — подіяun explorateur — дослідникun fabricant — власник фабрики,фабрикантun fin observateur — тонкийспостерігачun fonctionnaire — службовецьun gйant — велетеньun individu — людина,індивідуум, окрема особаun libraire — продавецькнигun lieutenant-colonel —підполковникun maоtre — учитель, метр,майстер, наставник,маестроun massacre — різанинаun mйnage — хазяйство;сім’яun mensonge — брехняun milieu littйraire —літературне коло,середовищеun militaire —військовослужбовецьun moine — ченецьun moulin — млинun mouvement — рухun mystиre — чудо, загадка,таємницяun nйgociant — торговецьun notaire — нотаріусun objectif — метаun ouvrage, une њuvre — твір,праця (творча)un ouvrier agricole —сільський робітник;селянинun papier vйlin — веленевийпапірun pкcheur — рибалкаun pйriodique — періодичневиданняun petit-fils — онукun physicien — фізикun pilote — пілот;лоцманun point de dйpart — відправнаточка; початокun pouvoir — влада; силаun prйparateur — лаборант;препаратор (мед.)un prisonnier — ув’язнений,в’язеньun professeur supplйant —заступник викладача,асистентun proverbe — прислів’я • Тематичний словник553un quartier gйnйral —генеральний штабun rayon — проміньun recueil — збірникun renom — відомість,визнанняun respect — повагаun scandale — обуренняun siиge — облогаun sonneur — дзвонарun souverain — самодержецьun succиs — успіхun titre — призначення,званняun vкtement — одягune absurde — дурістьune ampleur — широтаune assurance — забезпечення,страхуванняune attention — увагаune bourgade — містечкоune campagne — похід(військовий)une carriиre — професійнезростанняune chair — шкіра, плоть,тілоune chaire — кафедраune chute — падінняune confession — сповідьune contribution — внесокune conviction —переконанняune couche — прошарокune couture — шиттяune crainte — страхune dйcouverte — відкриттяune dйfaite — поразкаune dйmarche — захід, спробаune densitй — тискune dimension — розмірune division cuirassйe —бронетанкова дивізіяune йducation — виховання,освітаune йpoque — час, період часу,епохаune йpouse — дружинаune йquipe — команда, зміна,бригадаune escorte — ескорт, охорона,оточення (дружнє)une expйrience — дослідженняune fausse perle — штучнаперлинаune fermentation du vin —бродіння винаune flamme sinistre — зловіснеполум’яune fonction dйrivйe — похіднафункціяune formation humaniste —гуманітарна освітаune gйnйration — поколінняune grandeur — велич,величністьune haute couture — високамодаune humiliation —стражданняune hypothиse — припущенняune imagination — уява,фантазіяune impression — враженняune indocilitй — неслухняністьune influence — впливune laideur — неподобствоune machination — махінація;нечесна справаune maison de couture — ательєодягуune marche — сходинкаune mкlйe — звалище, бійкаune modestie — скромністьune montgolfiиre — повітрянакуляune noblesse — шляхетність,благородствоune nouvelle — новина; новела(літер.) 554vocabulaire thйmatique •une origine — походженняune parcelle — часткаune parole — слово, моваune passion — пристрастьune pauvretй — бідністьune pipe — люлька (для тютюну)une prйoccupation — турбота,клопітune probabilitй — ймовірністьune projection — проекція, показфільмуune propagation —розповсюдженняune pucelle — діва, незайманадівчинаune recherche — дослідництво,пошукune rйflection — роздумиune ruine — банкрутство,загибельune simplicitй — простотаune sympathie — симпатія,прихильністьune tapisserie — килимо-ткацтвоune tendresse — ніжністьune toile — полотно, картинаune transition — перехідune utilisation —використанняune victime — жертваune vocation — покликанняune voie — шлях, путьuniversel, -le — загальний, -а;всесвітній, -яvendre — продаватиvenir du cњur — йти відсерцяvif, vive — живий, живаvite — швидкоPERSONNES ILLUSTRES DE L’UKRAINE(ВИДАТНІ ЛЮДИ УКРАЇНИ)а bord desquels — на бортуякихaйronautique — авіаційний, -аaffranchir — звільнитиchanter l’amour pour. —оспівувати любов до.civil, -e — цивільний, -а;громадянський, -аcontenir — тримати в собі,утримуватиde nos jours — у наші дні; зараз;сьогодніdйfendre — заборонятикtre а la tкte — керувати,очолюватиexiler — засилати, висилатиfaire des vers — писати віршіimaginer — уявлятиjusqu’а. — до.justifier l’attente — виправдатисподіванняla rйunification — приєднання,возз’єднанняla soudure — зварюванняmajestieux, -euse — величний, -аquand mкme — все жremarquer (se) — відзначитисяremporter une victoire —одержати перемогуrendre (se) — відправитися,вирушитиsceller — замурувати • Тематичний словник555se mettre а la tкte — статина чоліsйvиrement — сувороsotnik (centurion) — сотник,командувач сотнею вояківun caprice — витвір, каприз,примхаun йloignement — відірваністьun patrimoine — спадщина,володіння, майноun paysan serf — кріпакun planeur — планер,бездвигуновий літакun serf — рабun sort, un destin — доляun vaisseau cosmique —космічний корабельun vice-prйsident — віце-президент; заступникпрезидентаun vol — політune besogne — тяжкапрацяune campagne — поле, рівнина,похід, селоune йpreuve — випробування;іспитune fusйe — ракетаune interdiction — заборонаune masse — булаваune oppression — гніт,гнобленняune tentative — спробаy compris — у тому числіLES MASS-MЙDIA (ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ)а partir d’une mкme chaоne — наодному й тому ж каналіabonner (s’) — укластидоговірaccйder — попасти, матидоступaccйssible — доступний, -аactuel, -le — сучасний, -а;актуальний, -аamйliorer — удосконалювати,покращуватиappuyer (s’) — опиратися,базуватися; підтримуватисяattirer — приваблюватиau sein de — в середині,в рамкахCD-ROM — компакт-дискcependant — однак; лишеcertain, -e — деякий, деякаcliquer — натискати, клацатиconcevoir — розробляти,складати, роздивлятисяconnecter — сполучати, з’єднатиconsister — складатисяconstituer — являє з себеdans le cadre de. — в межах(корпорації, товариства)dйdier — присвячуватиdйsormais — відтеперdiffuser — передавати в ефірйcossais, -e — шотландський, -аen tкte — на чолі, попередуenceinte — вагітнаenfantin, -e — дитячий, -акtre en vogue — бутинайпопулярнішим, -оюкtre fier, fiиre — гордий, горда;пишатисяfaire la preuve de. — доказуватина ділі 556vocabulaire thйmatique •fleurir — квітнути, розквітнутиgйnйraliste — загальний, -аil suffit de. — досить,достатньоintervenir — втручатисяla naissance — народженняlancer — запускати, починати,засилатиmettre en valeur — зробитизначущимnotamment — а саме, саме те (ті,той, та)obligatoire (ment) —обов’язковий, -а; обов’язковоparcourir un journal —переглянути газетуparticuliиrement — особливоplutфt — скоріше, здебільшогоquotidien, -ne — щоденний, -аrapprocher — приблизити,наблизитиrelier — з’єднувати, поєднуватиsauf — за виняткомse faire entendre depuis. —виходити в ефір з—se tenir informй — бутиінформованим; знати, щодієтьсяsйduisant, -e — привабливий, -а;спокусливий, -аspectaculaire — значний, -аstimuler — стимулювати,надавати можливістьtoucher — торкатисяtous вges confondus — незалежновід (їхнього) вікуtoutes chaоnes confondues — усерозмаїттяtoutes les demi-heures — кожніпівгодиниun (e) auditeur, -trice — слухач,-каun bйnйficiaire — той, щоотримує вигодуun cвble — кабельun choix — вибірun codage numйrique — цифровекодуванняun confrиre — співбратun contenu — змістun divertissement — розвагаun йcrit (une йcriture) —писання, написання, письмоun fichier — файлun fournisseur d’ accиs —провайдер; оператор; хто надаєпослугиun foyer — домівка, гуртожиток,оселяun grand rendez-vous —велике (широке) побачення,зустрічun hebdomadaire —щотижневникun interview (anglais) —інтерв’ю, опитування (англ.)un loisir — дозвілляun magazine — ілюстрованийжурналun mйl — електронна пошта;(абревіатура messageйlectronique — посланняелектронне)un message — послання,зверненняun mot de passe (d’ordre) —парольun moyen — засібun niveau — рівеньun nostalgique — той, що сумує заминулимun ordinateur — комп’ютерun passe-temps — проведеннячасуun pentagone — п’ятикутникun pointeur (de sa "souris") —курсор (своєї «мишки»)un rйseau — мережаun sens — поняття, глузд,розуміння, значення • Тематичний словник557un site — місцевість, ландшафт,сайтun support — основа, підґрунтя,підпоркаun tйlйspectateur, -trice —телеглядач, -каun trait — риса, обрисun univers — всесвітun utilisateur — користувачune "feuille de chou" —бульварна (скандальна) преса(сленг)une actualitй — останняновинаune ancre — посилання; якірune application — застосуванняune araignйe — павукune chaоne de TV — телеканал;ланцюгune coloration — забарвленняune couverture satellitaire —супутникове покриттяпросторуune disposition — розпоряд-ження; розташуванняune diversitй — різноманітність,розмаїтністьune durйe plus courte —у скороченому виглядіune йchelle — щабель, масштабune expansion — поширенняune fiction tйlйvisuelle —телефантастика; комп’ютернівигадкиune flвnerie — бродіння,вештанняune moitiй de — половинаune multiplication — збільшення,поширення кількостіune notion — поняттяune occupation — заняттяune quasi-totalitй — майже (вся)сукупністьune quinzaine — півторадесяткаune rйception — приймання;отриманняune reconversion — переведенняв іншу площинуune synchronisation — збіг,синхронізаціяune tйlйcommande — пультдистанційного керуванняune toile d’araignйe —павутинаune zone d’ombres — зона поганоївидимостіLA PROTECTION DE L’ENVIRONNEMENT(ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА)aigu, -л — гострий, гостраdes parentйs — родичіempoisonner — отруюватикtre bien йlevй, -e — бути добревихованим, -оюfrapper — вдаряти,вражатиincroyable — неймовірний, -аinquйter (s’) — турбуватисяirrйversible — незворотний, -яremarquer — помічатиtraquer — переслідувати,дражнитиun baleineau — дитинча кита 558vocabulaire thйmatique •un cancer; maladie cancйreuse —рак; хвороба на ракun dйchet — відходиun fait — фактun hippopotame — гіпопотамun insecte — комахаun poignard — мисливський ніжun rendement — прибуток,прибутковість, врожайністьune autruche — страусune baleine — китune brindille — гілка (без листя)une canne — вудкаune consйquence — наслідокune coquille — шкарлупаune espиce — різновид, породаune explosion — вибухune installation — обладнанняune noix — горіхune trompe — хоботuser — зношуватиLES LANGUES ЙTRANGИRES DANS NOTRE VIE(ІНОЗЕМНІ МОВИ В НАШОМУ ЖИТТІ)avoir besoin de. — матинеобхідність, потрібноcoexister — співіснуватиconserver — зберігатиemployer — вживатиexiger — вимагатиfascinant, -e — чарівний, -аfasciner — зачаровуватиinstruit, -e — освічений, -аlire dans le texte — читатив оригіналі; мовою автораperdre — загубитиpourtant — однак, все жsupplanter — витісняти,виживатиsurprenant, -e — дивний, -аun charme — шарм, ніжність,чарівністьun effort — напруга, зусилляun кtre — істотаun intellectuel — мислячалюдинаun polyglotte — багатомовний;що знає багато мовun reflet — відображенняune communautй — спільнотаune dйfinition — визначенняune primautй — перевага,привілейLES SAISONS DE L’ANNЙE (ПОРИ РОКУ)battre un rйcord — побити рекорд трапляється тільки.brusquement — різко, раптовоcependant — все ж, одначеcela n’arrive que. — це changer — змінювати, -ся • Тематичний словник559chaudement — теплоChristinisation — хрещенняcouvrir (se) — покриватисяdiviser (se) en — поділятися,ділитисяennuyeux, -euse — нудний,набридлий, -айveiller (s’) — прокидатися,пробуджуватисяfaire du ski, skier — кататися налижах, ходити на лижахfondre — танутиgai, -e — веселий, -аglacial, -e — крижаний, -а;льодовитий,-аil dйgиle — відлигаil fait du soleil; le soleil brille —сонячно; світить сонцеil fait du vent — вітряноil fait frais — свіжоil fait humide — вогкоil fait trиs chaud — дуже тепло,спекотно, спекаil n’est pas possible de —неможливоle givre; la gиle blanche — інійle patinage — ковзанярськийспорт, катання (біг) на ковзанахluger — кататися на санкахmыrir — зріти, визріватиoffrir — дарувати, обіцяти, вручатиorthodoxe — православнийparfois — інодіpatiner — кататися на ковзанахprйcoce — передчасний, -аquitter — залишатиramasser, cueillir — збирати(овочі, фрукти)renaоtre — відроджуватисяrendre visite — відвідувати,з’являтися, нанести візитrespirer — дихатиrйveiller (se) — пробуджуватисяreverdir — зеленіти,зазеленітиseptentrional, -e — північний, -аtardif, -ve — запізнілий, -аun amoureux, une amoureuse —закоханий, -аun craquement — хрустінняun dйfenseur — захисникun dйgrиs — градусun impermйable — плащun oiseau — птахun patin — ковзанокun patinoire — ковзанка, катокun traоneau, une luge — санкиune abondance — достаток,радючістьune congиre — замет, кучугуриune flaque — калюжаune grкle; il grкle — град; іде градune ombre — тіньune randonnйe — довгапрогулянка, похідune rйcolte — врожай