МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУК УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИИЙУНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
з дисципліни Державний фінансовий контроль
на тему: «Узагальнення та оформленняконтрольно-ревізійної інформації»
Виконала студентка гр.4Б2
Яшкіна Т.М.
Керівник Бойчук В.В.
Херсон 2007
ЗМІСТ
1. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА МАТЕРІАЛІВ РЕВІЗІЇ……………………………….3
2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ РЕВІЗІЇ ТА КОНТРОЛЬ ЇХ
ВИКОНАННЯ………………………………………………………………………………………6
3. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ……………………………………………..17
1. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА МАТЕРІАЛІВ РЕВІЗІЇ
Матеріалиревізії, як правило, надаються ревізором керівнику контрольно-ревізійноїслужби.
Задачаревізійного органу — проаналізувати і оцінити матеріали ревізії, що надійшли,щодо:
1)виконання ревізором програми ревізії;
2)способів і прийомів, що застосовуються для доведення фактів порушень ізловживань, відображених в акті ревізії;
3)достовірності і доказовості висновків ревізії.
Дообов’язків керівника ревізійної служби входить перевірка повноти виконанняревізором поставлених програмою завдань. Якщо будь-яке завдання і об’єктивнихпричин не виконане (не було можливості або необхідності в перевірці), то в актіревізії повинно бути зазначена недоцільність перевірки конкретного питання абопричини неможливості її виконання.
Вивченняревізійних матеріалів в контрольно-ревізійному органі полягає в наступному:
1)аналіз достатності даних для складання ревізії них висновків за об’єктамидослідження, що є в матеріалах ревізійної справи;
2)економічний аналіз даних, що відносяться до предмету ревізії;
3)визначення фактичних показників реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),доходу і прибутку від різних видів діяльності в абсолютних показниках і аналізвідхилень;
3)визначення механізму невідповідності первинних документів даним бухгалтерськогообліку і звітності, здійсненим операціям і фактичним показникам;
4)визначення та обчислення податків, які не сплачені до бюджету, впричинно-наслідковому зв’язку з механізмом невідповідності первинних документівданим бухгалтерського обліку і звітності, здійсненим операціям і фактичнимпоказникам.
Прививченні матеріалів ревізії необхідно знайти відповіді на наступні запитання:
1.Які факти порушень і зловживань виявлені ревізією?
2.Як обґрунтувати причини і умови, що сприяли виникненню порушень, і чи всі зонивиявлені?
3.Хто з посадових осіб здійснив порушення, чи є дані, які дозволяють підозрюватив порушенні інших осіб?
4.Чи точно з’ясовано причини порушень?
5.Чи визначено розмір матеріальної шкоди, що була спричинена порушеннями, та чи єпотреба в уточненні, відшкодуванні шкоди?
6.Чи є дані, що ставлять підсумнів якість ревізійних матеріалів, чи не допущенопри ревізії порушення правил поведінки зацікавлених осіб?
7.Чи обґрунтовані висновки ревізора?
8.Чим підтверджуються встановлені факти, які з них можна вважати достовірними, аякі потребують додаткової перевірки?
9.Чи всі необхідні документи додані до акту ревізії, яких документів не вистачає,чи зазначено, де вони знаходяться?
Аналізуючинаведені питання, керівник ревізійного органу одночасно дає їм оцінку. Якщонаведені в акті порушення розглядаються як зловживання, то потрібно з’ясуватиобгрунтованість висновків ревізора, для чого слід встановити:
а) напідставі яких даних ревізором зроблено висновки і чи підтверджуються вонидокументально?
б) якимиспособами ревізії встановлено факти зловживань, чи правильно вони булизастосовані?
в) чимістить акт ревізії суперечності?
г) чиоскаржують зацікавлені особи висновки ревізора і чи правильно ревізор їхспростував?
Прианалізі та оцінці похідних документів важливо переконатися в тому, щовідомості, які в них містяться, підтверджені документально. Відсутність деякихоригіналів документів для пояснення зацікавлених осіб ускладнює розглядматеріалів ревізії. В цьому випадку потрібно вимагати їх доповнення, а принеобхідності повертати матеріали ревізії для дооформлення ревізору. Коли вматеріалах ревізії є дані лише про незначні господарські порушення, за якимиможуть бути приховані зловживання, і якщо висновки ревізора викликають сумнів,то бажано провести додаткову ревізію, а потім виносити рішення за їїматеріалами. При розгляді матеріалів ревізії необхідно встановити, чизалучались з будь-якій формі до участі у ревізії особи, службова діяльністьяких ревізувалась: чи володіють ревізори тими чи іншими спеціальними якостями,чи були використані всі необхідні матеріали, чи не перевищували ревізори своїхповноважень.
Прианалізі та оцінці висновків ревізора і його пропозицій необхідно встановитиправильність складання ревізором висновків, їх достовірність, об’єктивність іобгрунтованість.
Об’єктивністьвисновків гарантується незацікавленістю ревізора в результатах ревізії, а такожправом зацікавлених осіб бути присутніми при здійсненні ревізії і даватипояснення ревізору.
Обґрунтованістьвисновків ревізора вивчається щодо правильності отриманих ревізором вихіднихданих для ревізії, повноти застосування методики дослідження, правильностіпосилання ревізора на існуюче положення при обґрунтуванні тих чи інших фактів.У випадку неспівпадання висновків ревізора і матеріалів ревізії необхідноз’ясувати причини. Для перевірки обґрунтованості висновків ревізії велике значеннямають додані до акту пояснення зацікавлених та інших осіб. Необхідно,встановити, чи за всіма фактами порушень і зловживань які були виявленіревізією, отримано пояснення, які детально аналізуються, з’ясовується, чипогоджуються зацікавлені особи з висновками ревізора, чим вони пояснюють фактипорушень та зловживань.
2.ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ
РЕВІЗІЇ ТА КОНТРОЛЬ ЇХ ВИКОНАННЯ
Завершальнийетап ревізії — реалізація її матеріалів. Від цього безпосередньо залежитьефективність ревізій, які проводяться. Ревізія може виявити значні порушення ізловживання з боку керівників підприємств, інших посадових і матеріальновідповідальних осіб або незначні порушення та упущення в господарськійдіяльності. Залежно від характеру виявлених фактів застосовується наступнаформа реалізації ревізійних матеріалів: 1) усунення виявлених недоліків істягнення завданої шкоди ревізуючими в ході ревізії; 2) усунення виявленихнедоліків і стягнення завданої шкоди після проведення ревізії органом, якийпризначив ревізію. Обидві форми тісно взаємопов’язані і доповнюють одна одну.
Усуватисьвиявлені в ході ревізії порушення і відшкодовуватись заподіяна підприємствушкода може такими шляхами: а) при виявленні зловживань ревізор передаєматеріали ревізії в прокуратуру; б) при виявленні дебіторської заборгованостіабо недостач ревізор через керівництво підприємства, що ревізується, абопрокурора звертається з позовом до суду; в) в ході виявлення господарськихпорушень ревізор інформує про них керівника підприємства, що ревізується, і впроцесі ревізії дає обов’язкові для нього вказівки про усунення встановленихпорушень, повідомляючи одночасно про це керівника, який призначив ревізію; г) вкінці ревізії ревізор складає проект наказу керівника підприємства про усуненнявиявлених ревізією порушень та відшкодування заподіяної шкоди, який додаєтьсядо матеріалів ревізії і є обов’язковим до виконання для всіх працівниківпідприємства; д) результати ревізії ревізор доповідає колективу підприємства,на якому проведено ревізію.
Головнимв діяльності ревізорів є складання заходів щодо усунення виявлених недоліків.Неправильно повідомляти керівників підприємств, що ревізуються, про виявленінедоліки лише в момент підписання акту. Їх необхідно інформувати про виявленіпорушення постійно.
Ревізормає право в ході ревізії давати керівникам підприємств, що ревізуються,обов’язкові для них вказівки про усунення порушень, що мають місце, одночасноінформуючи про це керівника, який призначив ревізію. В ході ревізії він такожможе ставити питання про звільнення від роботи осіб, у яких на підставіперевірених документів встановлено значні недостачі, лишки тощо; пред’являти дотаких осіб вимоги про відшкодування завданої ними шкоди; передавати проміжніакти ревізії слідчим органам; рекомендувати керівнику підприємства усунути вгосподарській діяльності або в обліку окремі недоліки, які обумовили або можутьвикликати невиробничі втрати, псування активів, розкрадання тощо. Описуючи вакті ревізії виявлені зловживання, слід зазначати, які з них усунені в ході ревізії.
Якщоревізор виявив документально обґрунтовані зловживання або розкрадання, то вінможе передати матеріали ревізії в прокуратуру. Матеріали про недостачу майнанезалежно від того, чи встановлені причини такого порушення, передаються дослідчих органів протягом п’яти днів через керівника ревізованого підприємства.Нижче наведено зразок заяви до прокуратури про притягнення матеріальновідповідальної особи до кримінальної відповідальності.
Увипадку, коли матеріально відповідальні особи не погодились з окремимивисновками ревізії, вони підписують складені ревізорами документи з оговореннямтого, що вони надали пояснення з питань, які викликали суперечності. Ціпояснення є складовою частиною матеріалів ревізії. Повну відмову матеріальновідповідальної особи від підписання документів ревізор оформлює актом провідмову, який засвідчується підписами осіб, що були присутні при цьому.
Уразі, коли матеріально відповідальна особа не з’явилася для участі вінвентаризації, що проводилась в присутності представників місцевих органіввлади, то ревізор, який пред’являє через керівництво підприємства позов,повинен довести, що матеріально відповідальна особа погодилась брати участь вінвентаризації. Таким доказом може бути копія повістки з розпискою матеріальновідповідальної особи в її отриманні. Цей документ також додають до матеріалівревізії.
Призакінченні ревізії ревізор повинен скласти проект наказу директора підприємства(рішення правління товариства) про усунення виявлених ревізією недоліків іповне стягнення завданої підприємству шкоди. Документи по реалізації матеріалівповинні мати конкретний характер, в них слід чітко зазначити винних в допущенихпорушеннях і зловживаннях, заходи, прийняті щодо їх усунення, розмір шкоди, якапідлягає стягненню з кожної винної особи, строки її погашення і особи,відповідальні за виконання наказу (рішення). В записках ревізори повинніобов’язково викладати конкретні рекомендації з покращання господарськоїдіяльності, усунення недоліків, покарання конкретних винних осіб.
Попереджувальнезначення доповідних записок значною мірою залежить від аргументації виявленихнедоліків. При цьому необхідно не тільки сказати про порушення з посиланнями назаконодавство, але і вказати, яку відповідальність повинна нести винна особа, іна підставі якого законодавчого акту.
Нерекомендується реалізовувати матеріали ревізії лише після приїзду ревізорів довищого органу, де складається проект рішення. До нього слід вдаватися лише увиключних випадках, коли вжиті на місці ревізії заходи є недостатніми абонеобхідно притягнути до відповідальності керівництво підприємства, на якомупроводилася ревізія. В усіх інших випадках достатньо до акту ревізії додативиданий по підприємству наказ або прийняте правлінням товариства рішення проусунення виявлених ревізією недоліків.
Звісно,не всі недоліки та порушення можна усунути в процесі ревізії. Іноді потрібнорозробити конкретні заходи та рекомендації із залученням для цієї метиспеціалістів підприємства, що ревізується, та працівників контролюючоїорганізації.
Проектрішення, що складається ревізійним органом, повинен бути лаконічним, неповторювати матеріалів ревізії, а в якості прикладів повинен включати лишеокремі найбільш важливі факти, які повинні містити критичну оцінкугосподарської діяльності, стану обліку, праці окремих осіб. Пропозиції повиннібути короткими і конкретними, містити вказівки стосовно того, що повинно бутизроблено, в який термін та хто відповідатиме за виконання пропозицій. Узаключній частині наказу (листа) необхідно вказати: «Про вжиті заходи тавиконання цього наказу (листа) повідомте до такого-то терміну». Проектирішень за матеріалами ревізій складаються в усіх випадках на підприємстві, щоревізується, або у відомстві. їх повинні складати і ревізійні комісіїгосподарських товариств.
Якщоревізією не виявлено порушень або вони є незначними, то рішення по цій ревізіїможна не виносити. В цьому випадку ревізор складає довідку, яку затверджуєкерівник, що призначив ревізію.
Основнаформа попереджувальної ревізійної роботи — складання рекомендацій дляпідприємств, що ревізуються, в яких вказуються недоліки в організаціїбухгалтерського обліку, плануванні та контролі. Ці рекомендації дозволяють датикерівникам повне уявлення про порушення на підприємстві, форми та методиприховування порушень та способи боротьби з ними. Інша форма попереджувальноїдіяльності ревізора — складання довідок-оглядів по проведених ревізіях. В нихзазначаються умови, які сприяють здійсненню порушень, способи приховування вобліку недостач та лишків. Узагальнення та аналіз таких довідок допомагаютьревізійним органам розкривати обставини, які сприяють розкраданням, розроблятирекомендації щодо усунення недоліків у веденні бухгалтерського обліку,плануванні та контролі.
Прийняттярішення за матеріалами ревізії є заключною стадією перевірки, але не останньою- необхідно встановити контроль за виконанням прийнятого рішення. Від ньогозалежить ефективність проведеної ревізії. При цьому застосовуються такі формиконтролю:
1.Виїзд ревізора на місце для перевірки виконання пропозицій за результатамиревізії. Якщо пропозиції виконані, складається службова записка, а якщо ні — акт;
2.Обревізоване підприємство надає письмові повідомлення, доповідні, звіти тадовідки про виконання пропозицій та рішень. Така інформація повинна одразу жбути перевірена;
3.Керівники відомства особисто перевіряють виконання прийнятих рішень, результатиоформлюються актом або довідкою;
4.За даними періодичної та річної звітності, єдина методологія складання якоїдозволяє шляхом її аналізу контролювати виконання багатьох рекомендацій тавказівок за матеріалами ревізій та перевірок;
5.Перевірка виконання рішень при черговій ревізії. Ця форма є обов’язковою, однаквона менш ефективна, оскільки чергова ревізія проводиться через рік, два роки;
6.Постановка на контроль найбільш важливих рішень, в яких зазначено, що наревізійний орган покладено наступний контроль;
7.Заслуховування звітів керівників підприємств про хід виконання рішень відомствза матеріалами проведених ревізій.
Утих випадках, якщо на об’єкті, що ревізується, не забезпечується усуненнявиявлених порушень, керівник, який призначив ревізію, надсилає керівництвуцього об’єкта пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і даєпропозиції, як запобігти фактам порушень або зловживань.
Привиявленні серйозних порушень фінансової дисципліни, розкрадань коштів іматеріальних активів та інших зловживань матеріали ревізій передаютьсяправоохоронним органам і одночасно порушується питання про усунення винних узловживанні осіб із займаних ними посад. Якщо за фактами зловживань не можебути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживаньнакладається адміністративне стягнення.
Ревізору переліку обов’язкових вказівок, що направляються керівнику перевіреногопідприємства, встановлює термін подання інформації про хід виконаннярекомендацій. Матеріали ревізії контролюються до повного відшкодуваннявиявлених збитків та перерахування до бюджету або до державних цільових фондівдонарахованих платежів, а також стягнення заподіяної шкоди.
Контрольно-ревізійнійслужбі надано право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства зфінансових питань, а саме:
· Штраф від восьми доп’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається заприховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат ізбитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушеннямвстановленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської абостатистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризаціїкоштів і матеріальних активів, порушення правил ведення касових операцій,створення перешкод працівниками Державної контрольно-ревізійної служби упроведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з виннихосіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.
· Штраф від десяти додвадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається за ті самідії, вчинені особою, на яку протягом року були накладені адміністративністягнення на одне з правопорушень, зазначених у попередньому пункті.
Непізніше, ніж через один місяць після закінчення ревізії, підприємство подає доконтрольно-ревізійного відділу довідку про усунення виявлених порушень.Достовірність цієї інформації перевіряється одним з членів ревізійної бригади.
Усправах органу контрольно-ревізійної служби залишаються другі примірники актівта інших матеріалів ревізії (перевірки), які передані правоохоронному органу.
Матеріали,які передаються до слідчих органів, згідно з описом, повинні містити: лист (вякому має бути викладено коли, ким і за який період проводилась ревізія(перевірка), в чому полягає суть порушень, зловживань, які закони та їх статтіпорушено, розмір заподіяних збитків, як відображено в бухгалтерському абоскладському обліку операції, здійснені з порушеннями, прізвища й посади виннихосіб: акт ревізії (перший примірник); оригінали документів або їх копії, якіпідтверджують факти виявлених зловживань, якщо рішення про вилучення оригіналівдокументів після закінчення ревізії не прийнято правоохоронними органами;пояснення осіб, діяльність яких перевірена, а також інших осіб, які маютьзначення для перевірки обставин скоєння зловживань; інвентаризаційні описи,якими зафіксовано недостачі коштів і матеріальних активів; акти контрольнихобмірів виконаних ремонтних і будівельних робіт, якими встановлено відхилення від актів приймання передачі, їх виконання; висновки ревізорів за поясненнямислужбових осіб при наявності їх заперечень за актом, опис документів, щододається до супровідного листа. При цьому в справах контрольно-ревізійногопідрозділу повинні бути залишені: другий або третій примірник акту ревізіїпояснень посадових осіб перевіреної організації по виявлених порушеннях ізловживаннях, копії основних документів, які це підтверджують.
Додаткидо заяви повинні бути пронумеровані (кожний лист окремо) і прошнуровані. Дозаяви необхідно додати перелік (опис) прикладених документів із зазначенням їхназви.
Якщодо заяви додаються не оригінали (справжні документи), а їх копії, то вониповинні бути належним чином засвідчені.
Кваліфікованопровести ревізію, об’єктивно й принципово обґрунтувати кожний факт, щонаведений в акті ревізії, — важлива і відповідальна частина ревізійної роботи.Однак цим ревізія не завершується. Ревізія вважається завершеною, якщо виявленіпорушення усунено, винних у їх здійсненні притягнено до адміністративної,дисциплінарної чи матеріальної відповідальності і вжито заходів щодонедопущення таких порушень в подальшій діяльності господарюючого суб’єкта .
3. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇДІЯЛЬНОСТІ
Ефективністьконтрольно-ревізійної роботи багато в чому залежить від рівня кваліфікаціїревізорів, які повинні мати добру теоретичну підготовку, значний практичнийдосвід, глибокі знання життя, вміти орієнтуватися в найскладніших ситуаціях,розглядати виявлені факти в розрізі загальнодержавних задач. Сучасному ревізоруодних лише бухгалтерських знань недостатньо. В зміст поняття спеціальнихревізорських знань включається: теорія контролю і галузева ревізія, теорія тагалузевий облік, аналіз господарської діяльності, бухгалтерська експертиза,кримінологія та криміналістика, тобто сукупність знань, які отримано врезультаті спеціальної підготовки.
Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді,коли воназабезпечує при найменших витратах досягнення намічених цілей. Ефективністьконтролю залежить від: точного визначення його завдань; правильного планування роботи; участі в ньому усіхслужб управління; від використання вкомплексі різних видів, форм та методів контролю; систематичного підвищення ділової кваліфікаціїкадрів; чітко налагодженої інформації про чинність законодавчих актів;правильної взаємодії контролюючих таправоохоронних органів; налагодження зв’язків відомчих контролерів зорганами КРУ; дійового контролю за виконаннямрішень, прийнятих за матеріалами контролю; постійного вивчення передового досвіду організації ревізійноїроботи і її розповсюдження: удосконалення методики здійснення контролю.
Критеріями ефективності контролю є також фактори, якіпризначені для визначення ступеня досягнення поставлених цілей: а) витрати часу на здійснення контролю (чимменше витрачається суспільно корисної праці, тим більш ефективним вважаєтьсяконтроль); б) витрати коштів на здійснення контролю (вони повинні бутимінімальними); в) організаційні витрати, які характеризуються кількістю людей,яких відривають від продуктивної праці для здійснення контролю (чим меншезасідань, рад, зборів витрачається на контроль, тим він ефективніший); г) кількість тацінність інформації для потреб управління, яка отримується в результатіконтролю.
Поряд з визначенням загальної ефективностіконтрольно-ревізійної діяльності можна оцінювати ефективність проведених ревізій за допомогоютакої моделі: а) чи усунено виявлені раніше господарські порушення; б) чипритягнуто порушників до відповідальності; в) чи відшкодовано нанесену підприємству матеріальнушкоду; г) чи вжито заходи з попередження виявлених порушень. В найбільш загальному виглядіефективність проведенихревізій можна представити як співвідношення правильно і неправильно проведених ревізій.Використання такого показника вимагає перевірки та оцінки кожного актупроведеної ревізії.
Критерієм оцінки того, що робить ревізія, єхарактеристика того, що вона зробила, чого досягла. Критерієм ефективностіревізії є її вплив на ліквідаціюкрадіжок, недостач та безгосподарності, а у більш широкому розумінні — повнезабезпечення та збереження майна підприємств. Ці показники характеризуютьсоціальну ефективність ревізії. Профілактична діяльність ревізора визначаєтьсяметою попередження порушень та безгосподарності, направлена на виявлення таусунення обставин, що сприяють їх здійсненню, а також підвищенняправосвідомості ревізуємих. Ефективність (виховну функцію) проведеної ревізіїможна оцінювати за такими формулами:
відповідальніособи, які брали участь в підведенні підсумків ревізії; ПМ — посадові таматеріально відповідальні особи, які працювали на підприємстві, на які буларозрахована інформація про підсумки ревізії; Ея — якісна характеристикаефективності; Ш1, Ш2 — шкода виявлена, відповідно, попередньою і поточноюревізією. Ефективність ревізії характеризується зниженням шкоди в теперішньомуперіоді в порівнянні з попереднім. Чим ближче коефіцієнт до нуля, тим вищаякість ревізії, тобто її вплив на забезпечення збереження майна.
Ефективністьвикористання робочого часу ревізора визначається відношенням фактичновикористаного фонду робочого часу до максимально можливого. Коефіцієнтзайнятості ревізорів на ревізіях визначається як відношення фактичних витратчасу тільки на проведення ревізії до максимально можливого фонду робочого часу,що відводиться на ревізію. Чим ближче коефіцієнт до одиниці, тим вищаефективність використання ревізорського часу. Ефективність ревізорської праці,поряд з її продуктивністю, характеризує якість ревізійних робіт, їх складність,своєчасність виконання та реалізації матеріалів ревізії. Ефективність праціревізорів рекомендується визначати: витратами праці або чисельністю зайнятих наревізії працівників; якістю проведеної ревізії.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. –Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с.
2.Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія:Підручник. / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 544 с.
3. Державний фінансовий контроль: зарубіжнийдосвід і шляхи вдосконалення. /Дорош Н.І. //Фінанси України — 1998 – №1 — с.47.
4.Навчальний посібник: Державні фінанси України /Василик О.Д.:. – К.: Вищашкола, 1997. – 383 с.
5.Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від26.01.1993р. (з наступними змінами і доповненнями).