Види складів адміністративних правопорушень

/>

Тема.Види складів адміністративних правопорушень
Види складів адміністративних правопорушень.
Ви­вчення складів адміністративних правопорушень немож­ливе без класифікації, без виділення однопорядковихгруп, які прийнято називати видами. Найбільш вдалими реко­мендуються такі класифікації:
1. Залежно від ступеня суспільної небезпеки виділяють склади основні і кваліфіковані.
2. Залежно від характеру шкоди їх поділяють на матері­альні і формальні.
3. Залежно від суб’єкта проступку — на особисті і служ­бові (посадові).
4. Залежно від структури склади можуть бути однознач­ними й альтернативними.
5. За особливостями конструкції вони поділяються на описові і бланкетні(відсильні).
Коротко зупинимося на характеристиці кожного з пе­релічених видів складів адміністративних правопорушень.
1. Основні і кваліфікаційні склади.Визнаючи те або інше діяння адміністративним правопорушенням і встановлюю­чи за його вчинення санкцію, законодавець враховує, що ступінь суспільної небезпеки однотипних проступків може бути різний. Так, порушення водіями транспортних засо­бів правил проїзду залізничних переїздів характеризується більшою громадською небезпекою, якщо при цьому ви­никла аварійна обстановка (ст. 123).
Виходячи з цієї обставини законодавець у цілому ряді випадків конструює кілька складів адміністративних про­ступків стосовно до одного типу діянь. Такі склади відріз­няються ступенем громадської небезпеки. На більш висо­кий ступінь небезпеки вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими.
Таким чином, ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що доповню­ють основні.
Основні ознаки утворюють так званий основний склад. За необхідності законодавець доповнює склад кваліфікую­чими ознаками. За їх наявності
діяння повинно бути кваліфіковане за статтею, що передбачає більш суворе покарання. Склади з такими ознаками називають квалі­фікованими.
Найчастіше в адміністративному праві зустрічаються такі кваліфікуючі ознаки, як повторність (статті 130, 1863, 1644,154, 1811,187 та ін.), наявністьабо можливість наста­ння шкідливих наслідків (статті 123, 126, 127, 1281та ін.),стан сп’яніння (ст.127 та ін.),аварійна ситуація (статті 123, 127, 128’та ін.),залишення місця події (ст. 127), учи­нення діяння посадовою особою (статті 73, 74, 75, 76, 77, 2081,209, 1952),грубе порушення правил (статті 85 і 108).
Тут необхідно зазначити, що кримінальне право, на відміну від адміністративного, крім основних і кваліфіко­ваних, знає привілейовані склади, тобто склади з пом’як­шуючими обставинами (для порівняння: ст. 94 КК — просте вбивство; ст. 95 КК — вбивство в стані сильного душевного хвилювання; ст. 93 КК — вбивство з обтяжую­чими обставинами).
2. Матеріальні і формальні склади.До матеріальних на­лежать склади, у яких: а) міститься така ознака, як наста­ння шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72), знищення лісу в результаті підпалу (ст. 77), дрібне розкрадання державного майна (ст. 51); б) описується дія, що обов’язково спричи­няє шкідливі наслідки, хоча останні законом і не названі:
потрава посівів (ст. 104), введення в експлуатацію підпри­ємств без спорудження пристроїв, що запобігають забруд­ненню вод (ст. 59), завідомонеправдивий виклик аварій­них служб (ст. 183).
До формальних (термін умовний) відносять склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних на­слідків. Наприклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197), неявка за викликом у військовий комісаріат (статті 210, 2111),порушення правил в’їзду в прикордонну зону (ст. 202), прийняття паспорта в заставу (ст. 201).
Необхідно підкреслити, що вчинення проступку, пе­редбаченого статтею КпАК,що містить формальний склад, нерідко тягне настання майнового збитку.
Наяв­ність збитку в таких випадках не є конструктивною озна­кою складу, але враховується при визначенні розміру стяг­нення.
Наприклад, непідготовленість установок, що вико­ристовують газ, до роботи на резервних видах палива (ст. 103), пуск газу без дозволу органів державного газово­го нагляду (ст. 101), порушення технічних умов на вико­нання будівельно-монтажних робіт (ст. 96), порушення інструкцій з безпечного ведення робіт у промисловості (ст.93).
Завершуючи характеристику матеріальних і формаль­них складів адміністративних правопорушень, зазначимо, що в кримінальному праві в ці поняття вкладається трохи інший зміст. Під матеріальними складами тут розуміються ті, в яких момент закінчення злочину зв’язуєтьсяз наста­нням суспільненебезпечних наслідків (за вбивство особа притягується лише в тому випадку, якщо в результаті його дій настала чия — небудьсмерть); під формальними — ті, у яких настання суспільненебезпечних наслідків не е озна­кою, тобто для визнання злочину з таким складом достат­ньо встановити, що зроблено заборонене законом діяння. До таких злочинів належить, наприклад, незаконне носін­ня вогнепальної зброї, відповідальність за яке передбачена ст. 22 КК.
3. Особисті і службові склади.Склади адміністративних правопорушень поділяються на особисті і службові (поса­дові) залежно від того, хто є суб’єктом проступку — простогромадянин чи посадова особа (статті 86, 93, 96, 201). Для посадового проступку характерно, що протиправне діяння повинно бути скоєне через дію по службі. Посадові особи, зазначено в ст.14 КпАП,підлягають адміністративній від­повідальності за адміністративні правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил, забезпечення ви­конання яких входить до їхніх службових обов’язків.
4. Однозначні й альтернативні склади.Велике практичне значення має поділ складів на однозначні й альтернативні. Перших — більшість. У цих складах чітко й однозначно вказується ознака правопорушення. Наприклад, доведен­ня неповнолітнього до стану сп’яніння (ст. 180), порушен­ня водіями транспортних засобів правил проїзду залізнич­них переїздів (ст. 123),
порушення правил адміністратив­ного нагляду (ст. 187), заняття проституцією (ст. 181′), торгівля з рук у невстановленихмісцях (ст. 160).
У альтернативних складах називаються кілька (два або більше) варіантів ознак. Закон досить часто передбааєкілька варіантів дій, учинення яких визнається проступ­ком. При цьому проступком вважається вчинення як од­нієї з описаних дій, так і кількох (або навіть усіх). Наприк­лад, ст. 189 КпАП установлює відповідальність за пору­шення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут, використання, облік, збері­гання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особа­ми, відповідальними за дотримання цих правил.
Проступком буде і порушення тільки правил обліку або тільки правил збереження, і тільки правил використання розмножувальної техніки, і порушення всіх названих пра­вил разом. У цій статті ми зустрічаємося, крім того, з аль­тернативою предметів проступку: у ній йдеться про норми, що регламентують дії щодо поліграфічного устаткування, розмножувальних апаратів, шрифтів, матриць.
Таким чином, якщо однозначний склад називає ті єди­ні ознаки, сукупність яких його утворює, то в альтернативному перелічується кілька варіантів ознак. Найчастіше ця особливість в описі ознак обумовлена прагненням законодавця уникнути загальних формулювань, розкрити зіст ознаки, конкретизувати її. А в ряді випадків конструювання альтернативних складів пов’язано з прагненням нормотворчихорганів заощадити нормативний матеріал і за­мість кількох статей створити єдину, але більш широку за охопленням явищ.
5. Описові табланкетні(відсильні).Описові склади ціл­ком розкривають зміст і суть діяння, що визнається адмі­ністративним правопорушенням. Наприклад, дрібне хулі­ганство (ст.173), розлиття спиртних напоїв на виробницт­ві (ст.179), завідомонеправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183), навмисне псування паспорта або втрата його через необачність (ст. 198).
Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. На­приклад, порушення правил адміністративного нагляду (ст. 187), порушення правил торгівлі спиртними напоями (ст. 156), порушення правил охорони і використання пам’ятників історії і культури (ст. 92).
Крім названих, в основу класифікації складів адмініст­ративних правопорушень можуть бути покладені й інші критерії. За такою ознакою суб’єктивні сторони, як форма вини, проступки можуть бути поділені на навмисні і не­обережні, а за ознакою мотиву поведінки — на корисливі і некорисливі тощо.