Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці

Реферат на тему: “Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці” За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів. Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладе­них в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у ди­сциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку. Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збит­ків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання. Посадові особи підприємств або громадяни — суб’єкти під­приємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здо­ров’ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідаль­ності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці пору­шення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових ак­тів про охорону праці здійснюють служби охорони праці (додаток 1), державні органи з нагляду за охороною праці, з питань радіаційної безпеки, з питань пожежної безпеки, з питань гігієни праці. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об’єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за охороною праці мають право: • безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб, які використовують найману працю, та здійснювати в присутнос­ті роботодавця або його представника перевірку дотримання закону; • видавати роботодавцям обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків щодо охорони праці; • забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; • притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці. Роботодавець зобов’язаний безплатно створювати необхідні умови для роботи посадових осіб державних органів з нагляду за охороною праці. Громадський контроль за виконанням законодавства про охо­рону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників. Професійні спілки здійснюють громадський контроль: • за дотриманням законодавства про охорону праці; • створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов; • забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, інши­ми засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях на період усунення такої загрози. Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань і надавати свої висновки про них. Якщо на підприємстві відсутні професійні спілки, громадсь­кий контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа. Для виконання цих обов’язків роботодавець за свій рахунок організує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором термін зі збереженням за ним середнього заробітку. Уповноважені мають право’безперешкодно перевіряти на під­приємстві виконання вимог законодавства про охорону праці та вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення порушень нормативних актів безпеки і гігієни праці. Не можуть бути знехтувані будь-які законні права та інтереси працівників у зв’язку з виконанням ними обов’язків уповнова­жених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної чи ма­теріальної відповідальності здійснюється лише за згодою най­маних працівників. Уповноважені особи діють відповідно до положення про роботу уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке розробляється на підприємстві на підставі типового. За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці, а також уповноважених най­маними працівниками осіб з питань охорони праці винні осо­би притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріа­льної, кримінальної відповідальності згідно із законами.- Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці у галузі здійснюють міністерства та відомства. У галузі освіти — це служби охорони праці Міністерства осві­ти і науки, обласних управлінь освіти, навчально-виховних закладів, які діють відповідно до «Положення про організацію охо­рони праці та порядку розслідування нещасних випадків у навчаль­но-виховних закладах». Закон України «Про охорону праці» вимагає, щоб усі праців­ники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності про­ходили на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються. Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є важливою складовою системи управління охороною праці. Навчання та інструктаж проводяться: • з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти; • з працівниками у процесі їх трудової діяльності. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити по­переднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Вивчення основ охорони праці та безпеки життєдіяльності проводиться в усіх закладах освіти. Навчання студентів і учнів з питань охорони праці стосов­но конкретних робіт проводиться на підприємствах, де ці ро­боти виконуються. Теоретичне та виробниче навчання працівників з охорони праці на підприємстві проводиться при підготовці, перепідготов­ці, отриманні нової професії, підвищенні кваліфікації. Після навчання з охорони праці обов’язково проводиться пе­ревірка знань. Для перевірки знань працівників з охорони праці на підприємстві утворюється постійно діюча комісія. У складі цієї комісії повинно бути не менше трьох осіб, які вже пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці. Результати перевірки знань працівників з питань охорони пра­ці оформлюються протоколами. Особам, які при перевірці знань з питань охорони праці виявили задовільні результати, видаються посвідчення (додаток 2). У разі незадовільного результату протя­гом одного місяця призначається повторна перевірка знань працівника. Якщо під час наступної перевірки результат виявить­ся також незадовільним, то має вирішуватися питання про праце­влаштування працівника на іншому робочому місці. Працівники, які мають перерву в роботі за професією понад один рік, проходять навчання з охорони праці до початку са­мостійної роботи. До самостійної роботи такі працівники допускаються тільки після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці. За характером і часом проведення інструктажі з питань охоро­ни праці поділяються на такі: • вступний; • первинний; • повторний; • позаплановий; • цільовий. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться: • з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу неза­лежно від їхньої освіти та стажу роботи; • з працівниками інших організацій, які прибули на підприєм­ство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; • з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на під­приємство для проходження виробничої практики; • під час екскурсії на підприємство; • з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особа­ми, які навчаються у середніх, позашкільних, професійно-тех­нічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти. Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття пра­цівника на роботу (додаток 3). Вступний інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробницт­ва. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу наведено у додатку 4. Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводиться: • з новоприйнятим на підприємство працівником; • з працівником, який переводиться з одного цеху виробницт­ва до іншого; • з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу; • з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на виробництві. Первинний інструктаж також проводиться з вихованцями, уч­нями та студентами середніх, позашкільних, професійно-техніч­них, вищих закладів освіти: • на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де на­вчальний процес пов’язаний із небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при здійсненні заходів за межами території закладу освіти; • перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; • на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) — із загальних вимог безпеки, по­в’язаних з тематикою та особливостями проведення цих занять. Усі робітники, у тому числі випускники професійних навчальних закладів, навчально-виробничих (курсових) комбінатів, після пер­винного інструктажу на робочому місці мають протягом 2—15 змін (залежно від характеру роботи та кваліфікації працівника) пройти стажування під керівництвом досвідчених кваліфікова­них робітників. Первинний інструктаж проводиться за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та технічної документації. Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу наведено у додатку 6. Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз у квартал, на інших роботах — 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі. Позаплановий інструктаж проводиться:, • при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; • при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, мате­ріалів, інших факторів, що впливають на охорону праці; • при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; • при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; • якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад ЗО календарних днів — для робіт з підвищеною небезпе­кою, а для решти робіт — понад 60 днів; • з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лаборато­ріях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, пе­редбачених навчальним планом/ Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхід­ність його проведення.Використана література Закон України “Про охорону праці”. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. – К., 2001.