–PAGE_BREAK–Аналіз конкретної ситуації
Перші приклади використання цього методу можна знайти ще у педагогів стародавнього Риму. Наприклад, від учнів, які вивчали право, вимагали доведення особистих поглядів на основі аналізу автентичних судових прикладів.
Методична цінність цього методу полягає в тому, що він передбачає оволодіння професійними знаннями шляхом самостійного вирішення проблем, які містять дидактично обґрунтовані та відповідно підібрані ситуації, а не пасивним прослуховуванням інформації. Він також цікавий тим, що забезпечує розвиток абстрактного і творчого мислення, яке сприяє підготовці та ухваленню рішень у складних ситуаціях і формуванню вміння використовувати набуті теоретичні знання.
Аналіз конкретної ситуації, в основі якої лежить певна проблема, відрізняється від традиційних методів навчання тим, що практичних навичок учні набувають за допомогою реальних прикладів із життя країни, класу, школи, а також із певної професійної діяльності. На основі цього відбувається дискусія, що сприяє вирішенню суттєвої ситуаційної проблеми.
Характерна особливість цього методу — отримання учнями більш чи менш складної ситуації, для вирішення якої немає повного обсягу інформації, але водночас воно є обов’язковим для учнів. Спираючись на індуктивний і дедуктивний методи розв’язання різноманітних складних ситуацій, він створює вигідні умови для набуття і розвитку вмінь аналізувати та ухвалювати обґрунтовані рішення в різних сферах діяльності.
Ефективності цього методу сприяє тісний зв’язок теорії з практикою з урахуванням досвіду учнів — обговорення ними реальних ситуацій, що мали місце в їхній практичній діяльності. Завдяки цьому виникають сприятливі умови для розгляду в широкому обсязі і за короткий час різноманітних, інколи дуже важких і складних, проблем практичного характеру.
Цей метод надає можливість порушувати будь-які проблеми, що випливають із ситуаційного опису. Тому він полегшує виникнення змістовних емоційних дискусій, мета яких — опрацювання обґрунтованого плану діяльності та прийняття відповідного рішення. Вивільняючи творче мислення під час всебічного аналізу конкретної ситуації, цей метод спонукає учнів до творчої дії та колективного самовдосконалення.
Необхідність обов’язкового прийняття обґрунтованого рішення вимагає від учнів виконати такі дії:
• знайти серед великої кількості різноманітної та суперечливої інформації необхідну проблему, виокремити її та ясно сформулювати;
• означити серед багатьох чинників ті, що суттєво впливають на цю проблему;
• розглянути та проаналізувати вплив цих чинників на об’єктивний стан явища, що вивчається;
• опрацювати альтернативні варіанти вирішення проблеми та оцінити їх;
• провести аналіз і зробити порівняння всіх альтернативних варіантів, вибрати найбільш оптимальний серед них;
• ухвалити рішення проблеми та сформулювати рекомендації для його реалізації;
• запланувати контрольні дії за ходом реалізації ухваленого рішення та його результатів.
Залежно від дидактичної мети можна провести занята, застосовуючи такі різновиди методу аналізу конкретної ситуації:
— розв’язання ситуаційних задач — метод аналізу;
— розбір інцидентів (явищ) — метод інцидентів;
— розбір конфліктів — метод конфліктів;
— метод «лабіринту дій»;
— метод послідовних ситуацій.
Мозкова атака. Цей метод виник у 30-ті роки XX століття як спосіб колективного продукування нових ідей. Термін походить від англійського brainstorming, що дослівно означає «мозковий штурм». Деякі дослідники цей метод визначають як «банк ідей».
Він ґрунтується на груповому формуванні ідеї розв’язання певної задачі. Група, перед якою вона ставиться, висуває якомога більше нових ідей, інколи абсолютно несподіваних, що сприяє створенню атмосфери невимушеності, змагальності та співробітництва. Заохочується будь-яка пропозиція, думка, ідея, забороняється критика і насмішки щодо них. Тільки після збирання всіх пропозицій починається їх оцінка, яка полягає у всебічному та об’єкт І тривному аналізі всіх пропозицій і виборі найбільш і оптимальної з них. Практично немає сфери, де за допомогою цього методу не можна було б розв’язати будь-яку складну проблему. Оптимальна кількість учасників для; такого обговорення — 10 осіб, однак доцільно його і використовувати і в групах з більшою кількістю учасників. У цьому разі слід чіткіше розробляти методику заняття. Тих учнів, які безпосередньо не беруть участі в продукуванні нових ідей, можна використати як експертів, спостерігачів та в інших ролях.
Методика мозкової атаки має кілька етапів.
• На першому етапі формулюється проблема, яку необхідно розв’язати; обґрунтовуються основні завдання для пошуку рішення; визначаються умови групової роботи; і встановлюються основні правила пошуку рішення і поведінки під час мозкової атаки; формується кілька робочих груп у складі трьох-п’яти осіб і визначаються їхні і завдання (розробка критеріїв оцінки і відбору найкращих ідей).
• Другий (тренувальний) етап — формування навичок швидкого пошуку відповіді на проблемні запитання; вивільнення творчості та ініціативи в учасників заняття; розвиток почуття співробітництва, невимушеності; створення атмосфери змагальності та зняття «психологічних бар’єрів».
• Третій етап — «штурм» визначеної проблеми. Попередньо ще раз уточнюються проблеми і завдання та нагадуються правила гри і поведінки, конкретизуються завдання учасників заняття (наприклад, експертної групи, спостерігачів, опонентів).
Продукування ідей починається одночасно в усіх робочих групах і триває до повного їх вичерпання. Кожна робоча група має власних експертів (також можуть бути і спостерігачі, якщо чисельність навчальної групи це дозволяє), які чітко фіксують всі ідеї, що виникають у групі.
• Зміст четвертого етапу становлять оцінка і відбір оптимальних ідей експертами. Вони це здійснюють на основі попередньо опрацьованих критеріїв оцінки висунутих ідей. Робочі групи в цей час відпочивають.
• На заключному етапі повідомляються результати мозкової атаки; обговорюються результати роботи груп; оцінюються та обґрунтовуються найкращі ідеї; публічно вищається оптимальний варіант розв’язання проблеми.
Після цього ухвалюється колективний варіант рішення і даються рекомендації щодо впровадження найкращої ідеї у практику.
Метод круглого столу
Дослідження свідчать, що до 40 відсотків коефіцієнта корисної дії від різних симпозіумів, семінарів, конференцій спеціалісти отримують під час неформального спілкування в кулуарах1. Ефект цього спілкування можна підвищити, надаючи йому організованого характеру у вигляді тематичних дискусій, тобто круглого столу.
Метод круглого столу використовується, як правило, для проведення міждисциплінарних занять з метою обговорення складних теоретичних проблем і обміну досвідом. Формулюється тема, яка має неоднозначне тлумачення, і тому виникає необхідність її аналізу і обґрунтування в різноманітних аспектах: політичних, економічних, психологічних, педагогічних, юридичних або правових, тактичних тощо. На це заняття запрошуються певні компетентні особи — спеціалісти різних галузей знань.
Учні заздалегідь готують доповіді, реферати та виступи. На занятті вони заслуховуються, після чого починається їх обговорення, аналіз, коментування, обмін думками. Щоб створити сприятливі умови для активної участі всіх учнів у цьому процесі, педагогу слід дотримуватися рекомендацій, які стосуються проведення дискусії. Також можна широко застосовувати технічні засоби, матеріали з періодичної преси, схеми, наочні приклади тощо.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб спрямувати дискусію в необхідне русло, вміло поєднуючи різні погляд-щодо предмета дискусії, звертаючи особливу увагу на суттєві аспекти проблеми, що вивчається, але й не гальмуючи полемічних виступів учнів. Педагог має забезпечити змістовний і всебічний аналіз проблеми намагаючись уникати поверхового її обговорення. У своєму заключному виступі він узагальнює колективну думку визначає основні напрями самостійної роботи слухачів проблемою, що аналізується.
Також можуть проводитися навчальні круглі столи, коли є необхідність розгляду важливої і суперечливої проблеми межах одного навчального предмета. У цьому разі теж запрошуються фахівці.
Неімітаційні методи активізації навчально-пізнавальної діяльності
Нарівні з імітаційними активними методами навчання дидактичному процесі повинні широко застосовуватися й неімітаційні, бо, по-перше, не завжди через певні об’єктивні та суб’єктивні причини вдається організувати заняття в ігровій формі, по-друге, традиційні методи навчання потребують пожвавлення, внесення певних нестандартних методичних прийомів. З цією метою можна застосовувати різноманітні прийоми та способи активізації лекційних і семінарських (практичних) занять, метод ділових поїздок тощо. Коротко охарактеризуємо деякі з них.
Лекційний метод
Сучасна дидактика й особливості соціальної діяльності вимагають урізноманітнення класичної лекції, бо вона спрямована на просте інформування, передавання готових знань шляхом монологічної форми спілкування. Лекції посідають суттєве місце у навчальному процесі на всіх рівнях освіти, хоча їх кількість різко зменшилась у навчальних планах. У зв’язку з цим від педагогів вимагається творче ставлення до них. Лекція, що відповідає сучасним дидактичним і виховним цілям, повинна формувати інтерес і прагнення до учіння, наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обмінові знаннями, досвідом і почуттями. З цією метою використовуються певні прийоми і способи активізації класичних лекцій.
• Лекція-бесіда — «діалог з аудиторією» — найбільш поширена й порівняно проста форма активного залучення учнів до навчального процесу. Вона передбачає безпосередній контакт педагога з аудиторією, що дає змогу зосередити увагу учнів на найбільш важливих проблемах теми, яка вивчається, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням рівня підготовленості та освіти аудиторії.
Участь учнів у лекції-бесіді можна забезпечити різними прийомами. Поширені в педагогічній практиці, наприклад, запитання до аудиторії (спантеличення). Вони носять інформаційний характер, тобто спрямовані не на контроль, а на з’ясування думок і рівнів поінформованості учнів з проблеми, що вивчається, актуалізації знань, необхідних для її розуміння, та визначення ступеня готовності до сприйняття матеріалу лекції. Запитання адресуються всій аудиторії. Учні відповідають з місця. З метою заощадження часу запитання слід формулювати так, щоб можна було дати однозначну відповідь. З урахуванням змісту відповідей учитель будує свої подальші дії.
Коли рівень підготовленості слухачів досить високий, можна ставити проблемні запитання, які, вказуючи на сутність навчальної проблеми, спонукають до обмірковування проблемної ситуації. Учні, замислюючись над змістом ситуації, виявляють інтерес до теми лекції, позитивно ставляться до проблем, які підлягають вивченню, намагаються самостійно або разом з педагогом розв’язати проблемну ситуацію. Таким чином, відбувається всебічний і глибокий аналіз проблеми.
Одне й те саме запитання для одного учня може бути інформаційним, а для іншого, навпаки, — проблемним. Це залежить від рівня підготовленості учнів. Тому вчитель повинен вміло поєднувати як інформаційні, так і проблемні запитання, зміст яких має враховувати індивідуально-психічні особливості кожного учня. Відповідно до цього, певні лекції можуть мати виключно проблемний характер. Під час їх проведення процес пізнання учнів наближається до дослідницької діяльності. Такі лекції сприяють набуттю учнями теоретичних знань, розвиткові абстрактного мислення, формуванню мотивації навчально-пізнавальної діяльності та майбутньої професійної діяльності.
Загальний ефект проблемної лекції визначається, по-перше, її змістом, по-друге, способом організації спільної діяльності й тими засобами спілкування, які забезпечують активну і змістовну взаємодію педагога з аудиторією.
Безумовно, лекція стає проблемною тільки тоді, коли має певні інтелектуальні труднощі, тобто коли в ній реалізується принцип проблемності. Він повинен формуватися під час добору і дидактичної обробки навчального матеріалу, а також безпосередньо на лекції. Перший напрямок реалізується шляхом розробки системи навчальних проблем, тобто пізнавальних задач, які відображають основний зміст теми лекції, другий — компонування лекції як діалогічного спілкування педагога з учнями, предметом якого є матеріал, що вивчається.
Проблемність лекції досягається послідовним створенням проблемної ситуації певної трудності, яку учні не в змозі подолати за допомогою своїх знань. Навчальна проблема — це пізнавальна задача, що має деякі протиріччя, і відповідь на неї вимагає додаткового запитання. Навчальні проблеми, які викликають в учнів певні інтелектуальні утруднення, повинні бути посильними за своєю складністю, враховувати пізнавальні можливості учнів, міститися в руслі предмета, що вивчається, і становити інтерес для майбутньої професійної діяльності.
Такі лекції звичайно мають діалоговий характер. Діалог може бути як зовнішнім (між педагогом і учнями), так і внутрішнім (самостійне мислення, обмірковування учнем навчальної проблеми). Характер і час використання діалогу педагогом повинен дидактично обґрунтовуватися.
Здебільшого зовнішні діалоги переходять у лекцію-дискусію, яка передбачає активний обмін думками в інтервалах між логічними розділами лекції. Це, безперечно, пожвавлює навчальний процес, активізує пізнавальну діяльність учнів, дає можливість педагогу керувати колективною думкою групи.
Щоб виник діалог, педагог має виконати ряд вимог:
— вступати в контакт з учнями не як «особа», яка все знає, а як співрозмовник, який хоче обмінятися своїми думками щодо проблеми лекції, власним баченням шляхів її розв’язання;
—не тільки визнавати право учня на власний погляд на проблему, але і бути зацікавленим у цьому;
—істинність нових знань доводити не силою особистого чи іншого авторитету, а шляхом обґрунтованих міркувань;
—надавати можливість учням ознайомитися з різними поглядами щодо навчальної проблеми, показувати її розвиток і обґрунтовувати правильний шлях її розв’язання;
—робити учнів активними співучасниками спільного наукового пошуку розв’язання проблеми;
—шанобливо ставитися до учнів та особливо до їхніх думок, створювати атмосферу співробітництва, невимушеності;
—стимулювати учнів до самостійного пошуку відповідей до навчальної задачі під час лекції і згодом — самостійної роботи.
Похідним від зовнішнього діалогу є внутрішній, який розвивається тільки за наявності в учнів навичок та вмінь активного мовного спілкування. Через те проблемні лекції повинні доповнюватися системою семінарів, ділових ігор, самостійної роботи тощо.
• Лещія-аналіз конкретної ситуації нагадує лекцію-дискусію. Тільки на обговорення педагог виносить не питання, а конкретну ситуацію. Це так звані мікроситуації, які демонструються аудиторії усно або у вигляді відеозапису, діафільму тощо. її виклад має бути коротким, але суттєвим і змістовним, щоб його вистачило для всебічного обговорення. Учні цю мікроситуацію аналізують всією аудиторією. Педагог активізує цей діалог за допомогою спеціально спрямованих запитань, підказок, зіставленням різних поглядів, а іноді й їх зіткненням. Після цього він, спираючись на правильні та обґрунтовані відповіді, міркування і судження, аналізує цю ситуацію, надає переконливі докази щодо хибних думок і аргументовано підводить аудиторію до колективного рішення чи висновку.
• Широко застосовуються й інші прийоми активізації навчальної діяльності учнів під час лекційних і семінарських (практичних) занять: «побіжне обговорення», «знайти опонента», гумористичний початок, широка орієнтація у проблемі, використання опорного конспекту, семінар «чиста сторінка» тощо.
Позитивне ставлення в учнів викликають прийоми індивідуального впливу, до яких можна віднести натяк, удавану недовіру, удавану заборону, схвалення і похвалу, довіру, стимулювання часом тощо.
Неодмінною умовою застосування вищезгаданих методів і прийомів є широка творчість та ініціатива педагога, пю забезпечує нестандартне проведення занять.
Розділ 2. Експериментальна частина
2.1 Загальні питання організації та проведення експерименту
Експериментальнедослідження було проведено з метою використання активних методів навчання на уроках іноземної мови та оволодіння навичок усного мовлення. Для вирішення поставленої задачі була розроблена методика проведення заняття з англійської мови з використанням рольової гри, мета якого була виявити рівень знань засвоєння студентами теми «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США». Було проведено анкетування студентів I курсу денного відділення Харківського автотранспортного технікуму в I-му семестрі 2007 навчального року. Анкетування дозволило виявити ступінь опанування студентами теми «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США». Студентам запродували анкету. В анкетуванні брали участь 75 студентів I курсу з правом на анонімні відповіді. Це дозволяло студентам бути більш об активними при відповідях на поставлені питання. Анкета містить 10 питань. З них 7 питань теоретичного характеру, 3 питання-психологічного. Відповіді “так” або “ні”. Анкету була складена таким чином, щоб додержати наступних вимог:
– анкетування могло бути проведене за 3-5 хвилини, не порушуючи звичної ходи заняття;
– питання були достатньо стислими і викладені зрозумілою для відповідної віку мовою;
– обсяг інформації для визначення рівня засвоєння були рівні між собою, що забезпечувало рівну точність результатів;
– число позитивних і негативних суджень по кожному із питань були однакові.
Анкета
1 Чи задоволені ви обраною спеціальністю?
«так », «ні»,
2 Чим сприяють взаємини у групі якісному засвоєнні знань, навичок, вмінь.
«так », «ні»,
3. Ukraine borders on 6 counties.
Yes No
4. Scotland has the smallest population of the four countries of the UK.
Yes No
5. The territory of the USA is larger than those of Ukraine and Great Britain taken together.
Yes No
6. Ukraine produces as much grain and potatoes as France.
Yes No
7. New York is proud of having the tallest American skyscrapes.
Yes No
8. Kyiv is younger than London.
Yes No
9. The USA nowdays has a two-party political system.
Yes No
10. The Constitution establishes the country s of the political system.
Yes No
Аналіз анкетних даних показав, що 70% студентів опанували дану тему:
– засвоєний необхідний мінімум лексичного матеріалу:
розуміння змісту навчального матеріалу відбулося. Констатуючий експеримент та аналіз його результатів
Одну групу названо К (контрольна), в якій було проведено практичне заняття з традиційними методами навчання за темою «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія та Америка». Група (О-11) складається з 19 студентів та 6 студентів II курсу групи О-21. При організації практичного заняття викладач визначив коло питань, що підлягають обговоренню, запропонував додаткову літературу з теми заняття; розподілив форми участі і функції студентів у колективній роботі, керує роботою заняття, підбиває підсумок бесіди. Метою практичного заняття з традиційними методами навчання було закріпити навчальний матеріал, систематизувати знання, розвивати навички усного мовлення студентів, оцінка знань, умінь та навичок, виховувати почуття поваги до культури інших народів.
Перед студентами були поставлені такі завдання:
1. Повторити і закріпити знання за темою.
2. Розвивати навички усного мовлення (монологічного та діалогічного).
3. Розвивати навички читання.
4. Розвивати творче мислення студентів.
5. Перевірити ступінь самостійної підготовки студентів.
6. Узагальнити і систематизувати набуті знання, лексичні та граматичні навички у побудові речень.
Таке практичне заняття передбачає глибоке, ґрунтовне відпрацювання однієї теми. На занятті проводилось обговорення питань, читання рефератів, їх обговорення, відповіді на питання та їх оцінювання. Для досягнення поставленої мети викладач обрав такі методи навчання: за джерелом інформації словесний: монологічний та діалогічний методи (діалог-бесіда), за характером пізнавальної діяльності – інформаційно-репродуктивний. З метою закріплення знань, здійсненню контролю спілкування були обрані такі прийоми навчання: читання рефератів, обговорення їх, питання — відповідь, монологічне висловлювання репродуктивного характеру, побудова монологічного висловлювання з опорю на географічну карту, навчальний матеріал (географічні карти, малюнки). При вивченні іноземних мов необхідно враховувати вікові психологічні особливості студентів. Зупинимося на підлітковому віці. У цьому віці ведучим є спілкування в системі загальнокорисної діяльності (навчальної, загально-організаційної, трудової та ін.). У цьому процесі новоутвореннями в даний період є формування самооцінки, критичного відношення до оточуючих людей, прагнення до дорослості та самостійності й уміння підкоритися нормам колективного життя. Під час визначення задач, змісту, структури даного заняття, ускладнення комунікативно-пізнавальних задач, прийомів навчання, що використовуються, враховувались вікові особливості учнів. По-перше, практичні задачі, їх рішення достатньо пізнавальні, учні підліткового віку постійно розширюють свій кругозір, тому запропоновані завдання будуть сприяти більш осмисленій роботі учнів над матеріалом у майбутньому. Під час визначення змісту даного заняття враховувались їх базові знання, а також намагання підлітків до спілкування, в реальних ситуаціях. Постійне ускладнення практичних завдань, самостійність висловлювань були направлені на задоволення необхідності учнів даного віку у спілкуванні, прагненні самостійно долати труднощі. Формування мовленнєвих уміньта навичок відбувається за допомогою послідовного переходу від простих одиниць ( слово, словосполучення, речення), до більш складних ( змістовна частина, текст), та від елементарних операцій до більш складних.Під час навчання говоріння необхідно дотримуватися послідовності у побудові системи вправ. Вправи являються одиницею діяльності, тому структура вправ повинна відповідати структурі діяльності. Таким чином, вправи можна розділити на 3 частини:
1) установка ( завдання);
2) мовленнєвий матеріал, який потрібен для засвоєння;
3) вказівки стосовно контролю або самоконтролю та їх форми.
Представлені на занятті вправи були поділені на мовленнєві та мовні. Студентам легше спілкуватися на занятті, якщо їх пов’язують певні відношення, розвиток мовленнєвої активності й самостійності того, хто говорить, що не означає відмову від використання опор. Спочатку були використані змістовні (доповіді, реферати), а потім семантичні у вигляді написаних слів, словосполучень на дошці. У дидактичному плані опори сприяють реалізації принципів посильності та доступності, мовленнєвій активності, й індивідуалізації навчання. З точки зору психологію мовлення, опори беруть участь у формуванні самостійності — одної з характеристик мовленнєвого уміння. На даному занятті були використані вербально-ілюстративні (географічні карти, малюнки) та семантичні (слова, словосполучення) опори. Для навчання діалогічного та монологічного мовлення були вжиті ситуації, завдання вербального характеру.
Завдання
Тип завдання
Уміння, які перевіряються
(основні блоки)
Об єм
Час виконання
№1
Доповідь, реферати
Висловлювання за темою
Уміння висловлюватися за темою у вигляді монологу, логічно побудувати своє висловлення, продемонструвати соціокультурні знання зідно з ситуацією спілкування. Уміння аргументувати свою точку зору.
10-15 фраз
3-3,5 хв.
№2
Роль викладача у процесі проведення такого практичного заняття велика. Він був організатором обговорення, давав можливість студенту висловлювати свою думку не відповідаючи за нього, навчив студентів підбивати підсумок, допомагав студентам розвивати творче мислення в процесі відповіді. Викладач встановив швидкий контакт із студентами, відносини «викладач — студент», вимогливі, поважні. Зауваження він робив конкретизовані й узагальнені. Характер бесіди був пожвавлений, студенти прагнули висловити свою думку. Студенти самостійно зробили підбір інформації за темою, для рефератів. Зміст якої був спрямований на узагальнення знань студентів.
Узагальнення і систематизація вивчення теми «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія та Америка» допомогла сформувати практичні вміння і навички студентів розвитку усного мовлення, розвити творче мислення та активізувати самостійну роботу студентів. Що і довелося довести. Отже, практичне заняття побудовано методично вірно. Мета практичного заняття досягнута. Оцінки виставлені об’єктивно. Результати оцінок показали абсолютну успішність — 92%, якісну- 76%.
Отже, практичне заняття за дидактичною метою дане поглибив, узагальнив і систематизував знання студентів.
За способом і характером проведення це практичне заняття -бесіда. За домінуючою формою – колективною індивідуальний.
продолжение
–PAGE_BREAK–Формуючий експеримент та аналіз результатів експериментального дослідження
Другу групу назвемо Е (експериментальна), в якій було проведено практичне заняття з впровадженням активних методів навчання (рольова гра) за темою «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія та Америка» в групі О-12. Склад групи-19 студентів та 6 студентів II курсу групи О-22. Мета такого заняття передбачає активізацію пізнавального інтересу та навичок самостійної роботи студентів, творчого мислення, сформувати вміння та навички усного мовлення, узагальнити і систематизувати набуті знання за темою. Завдання, які необхідно вирішити на занятті:
1 — Розвивати творче мислення, навички усного мовлення.
2 — Засвоєння студентами знань, умінь, які самостійно здобуті, в ході пізнавальної активної діяльності.
3 — Формування ситуації (розуміння поставленого завдання).
4 — Рішення ситуації. Практичні заняття з впровадженням імітаційної методу навчання, у даному випадку, означає створення викладачем перед студентами ситуації, розподіл ролів та їх рольове програвання, шляхи вирішення цих ситуацій.
Висунуті ситуації відповідають дидактичній меті, спрямовані на формування емоційно позитивного ставлення до них та сприяють активній участі всіх студентів в інсценуванні. Практичне заняття з імітаційним методом навчання (рольова гра) включає головні частини цієї технології:
1. Визначення проблеми ( мети, завдань і етапів гри).
2.Розподіл ролей, визначення функцій учасників.
3. Розроблення інструкцій, процедур і функцій учасників гри на кожному етапі.
4. Створення імітаційної моделі гри.
5. Розроблення поетапного підведення підсумків і методики гри з урахуванням послідовності.
6. Розроблення додатків до гри (методичних посібників, технічних засобів тощо).
Підготовка форм аналізу результатів гри. При організації практичного заняття викладач показав глибоке знання свого предмета, методично правильно опрацював ситуації, які мають бути розіграними, і володіння необхідними навичками та вміннями для їх втілення та вирішення. Суттєвим мотивом проведення таких занять є відповідна підготовленість студентів до активної участі в них. Ступінь підготовленості студентів, виявлення рівня знань за даною темою викладач перевірив за допомогою анкетування. Студенти розподіляються на дві групи. Кожна група виконує роль посадової особи, учасника ситуації. Спочатку працює одна група, а інші виконують роль активного глядача. Після виступу однієї групи починає працювати друга за модель питання відповідь ”, відповідь – питання ”. Для систематизації навчального матеріалу студентам пропонується переглянути відеофільм про Великобританію. А для контролю знань за даною темою студенти виконують тестове завдання, що включає в себе інформацію обговорення та матеріал відеофільму. Виховну функцію на занятті виконують підготовлені студентами музичні номери. Студенти були одягнені в національні костюми певної країни (Україна, Великобританія, США), танцювали і співали пісні. Атмосфера спілкування з студентами склалась доброзичливою. Викликаний проблемою інтерес у студентів спонукав їх до активного спілкування та рішенню ситуацій.
Для досягнення поставленої мети викладач обрав метод стимулювання і мотивації ( рольова гра), за джерелом інформації – словесні (бесіда), репродуктивний метод. Прийомами навчання можна назвати створення ситуацій та способи спонукання до самостійного вирішення.
При оцінюванні діяльності кожного студента як учасника гри враховується: правильна відповідь, ініціативність, уміння чітко і правильно висловлювати свою думку, оригінальність, виявлення творчості. Практичне заняття з впровадженням активних методів навчання побудовано методично вірно. Мета заняття досягнута. Оцінки виставлені. Показник абсолютної успішності складає — 100%., якісної — 80%/. Отже, практичне заняття з впровадженням активних методів навчання за темою «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія та Америка» дало можливість виявити рівень засвоєння даної теми, самостійність студентів, узагальнити і систематизувати навчальний матеріал, стимулювати навчально-пізнавальний інтерес студентів, спонукає критичному мисленню.
Актуальність даної теми полягає у всебічному розвитку вашого світогляду про інші країни, набуваєте знання про краєзнавчі особливості країн, знайомитесь з їх культурою, традиціями, звичками. А також оволодіваєте практичними навичками спілкування.
Актуалізація опорних знань. Викладач:
Тема«Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США» включає в себе такі підтеми:
1. Географічне положення.
2. Культуру, пресу.
3. Транспорт.
Питання до групи:
1. Wher is Ukraine situated?
2. What seases is Great Britain washed by?
3. What is the population of USA?
4. What does The United Kingdom of Great Britain Mean?
5. What are the main rivers in Ukraine?
6. What kinds of transport are there in Great Britain?
7. Why is USA a federal republic?
8. Who is the Prime-Minister in Great Britain?
9. What is the population of Ukraine?
Викладач оцінює відповіді студентів і виставляє оцінки.
3.Перевірка знань вивченого матеріалу.
Студентами були підготовлені реферати на теми:
1. The genera facts about Ukraine.
2. The genera facts about Great Britain.
3. The genera facts about USA.
Читання рефератів:
1-й доповідач: тема “The General Facts about Ukraine”.
Питання студентів до доповідача:
1. Is Ukraine bigger than Great Britain?
2. What is the population of Kyiv?
3. What is the longest river in Ukraine? What is Ukraine rich in?
2-й доповідач: тема “The genera facts about Great Britain”. Питання студентів до доповідача:
1. What is the highest point in Great Britain?
2. What do the letters BBC, ITC stand for?
3. What are the powers of the monarch in UK?
4. What is the population of England, Scotland, Wales?
3-й доповідач: тема “The genera facts about USA”. Питання студентів до доповідача:
1. What is the most populated state?
2. Detroit is a major automobile manufacturing centre, isn t it?
3. What are two biggest states in the USA?
4. Who was the first President of the USA?
1.
Підбиття підсумків.
Заслухавши реферати, відповіді студентів, можна зробити такі висновки:
1. Студенти в повному обсязі засвоїли тему «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США».
2. Володіють навичками усного мовлення.
3. Показали високий рівень уміння читати тексти англійською мовою.
4. Підготували цікаву і корисну інформацію про країни.
5. Відповідь студентів побудована логічно й обгрунтовано.
У цілому, мета заняття досягнута, тема «Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США» засвоєна.
Недоліки:
1. Помилки у побудові речень.
2. Не чітко розрізняють граматичні часи.
3. Не всі студенти володіють навичками усного мовлення.
Виставлення оцінок:
Доповідачі: 1-й –“5” 2 –й –“4” 3 –й –“5”
Студенти: 22 чол.
“2” — 2
“3” – 3
“4” – 7
“5” – 10
Усього: 25 чол.
4. Повідомлення Д/З та інструктаж до його виконання .
Написати резюме на тему “My Native City”.
Практичні заняття в групі (Е)
Тип заняття: практичне заняття з використанням активних методів навчання (імітаційні, рольова гра).
Тема:“Загальна характеристика країн: Україна, Великобританія, США”
Метазаняття: Узагальнити та систематизувати знання студентів про Україну, Великобританію, США. Виховати повагу до культури інших країн.
Завдання: 1. Розвивати творче мислення, навички усного мовлення. 2. Засвоєння студентами знань, умінь, які самостійно здобуті, в ході пізнавальної активної діяльності. 3. Формування ситуації (розуміння поставленого завдання). 4. Рішення ситуації. 5.Узагальнити і систематизувати навчальний матеріал за темою.
Обладнання:географічні карти, малюнки, підручники, відеофільм про Великобританію, костюми, музичні інструменти, флаги, Статуя Свободи.
Структура заняття: 1. Організаційний момент. (5 хв.). 2.Розподіл ролей, визначення функцій учасників. 3. Створення ситуацій гри.
4.Створення імітаційної моделі гри.
5.Процес гри.
6.Підведення підсумків гри.
7.Перегляд відеофільму.
8. Обговорення фільму.
9. Узагальнення і систематизація даної теми.
за допомогою тестових завдань.
10. Результати тестування, оцінювання.
11. Виділення переможців.
11. Творчі виступи студентів ( укр. та англ., пісні, танці).
12. Підведення підсумків.
Хід заняття:
INTERNATIONALFRIENDSHIP CLUB
(Клуб Інтернаціональної Дружби)
1.
Організаційний момент:
– повідомлення теми, мети, завдань
Тема:Загальна характеристика географічних фактів, культури, преси, транспорту Великобританії, Америки та України.
Мета: узагальнити та удосконалити знання студентів про Великобританію, Америку та Україну.
– вступне слово викладача
Розподіл ролей: 1-а група студентів: 1. Президент України – В Ющенко. 2. Перекладач. 3. Прем’єр-міністр Великобританії Т. Блейєр. 4. Перекладач. 5. Президент США – Дж. Буш. 6. Перекладач. 2-а група студентів (19 чол.) – журналісти різнив періодичних видань України, Великобританії та Америки.
2.
Створення ситуацій гри:
1-а ситуація: — виступ Президента – виступ перекладача – питання журналістів до Президента.
2-а ситуація: — виступ Президента – виступ перекладача – питання Президента до журналістів
4. Процес гри. Teacher 1:Good afternoon Ladies and GENTLEMEN! We are glad to see you in our International Friendship Club! Today we shall talk about the big countries in the world Ukraine, America and Great Britain.
Teacher:The Presidant of America G. O. Bush. ( звучить гімн Америки, заходить Президент, студенти встають і вітають).
Teacher :The Prime-Minister of Great Britain Tony Blair. (звучить гімн Великобританії, заходить Прем єр, студенти встають і вітають).
Teacher:You are welcome, the President of Ukraine Victor Yuschenko. (Звучить гімн України, Заходить Президент, студенти встають і вітають).
Teacher :Шановні журналісти, зараз перед вами виступить Президент України Віктор Ющенко. В його промові прозвучить інформація про одну із великих країн у Східній Європі.
В. Ющенко: Шановні журналісти! Я дуже радий і вдячний вам, що запросили мене на зустріч в Харкові. Ви млодь – Це майбутнє нашої країни.
Україна – це суверенна незалежна держава, яка має свою територію, органи влади, Парламент, гімн. Прапор і емблему. Україна розташована у південно – східній частині Центральної Європи, Вона межує з Росією, Білорусією, Польщею, Словенією, Венгрією та Румунією. Україна одна з величезних країн в Європі, як ви знаєте. Вона має населення 52 млн. людей. Україна має прекрасні чорноземи, красиву природу. Ви знаєте, що в Україні є такі річки як Дніпро, донець, Буг. Україну омивають Чорне та Азовське море. В Україні можна виділити такі великі міста як Харків, київ, Донецьк, Львів, Одеса та ін. Україна багата такими природними ресурсами як вугілля, залізо, свинець, руда, будівельні матеріали. Україна – це промислова і сільскогосподарська країна. Дякую за увагу!
Interpreter (перкладач): Ukraine is a sovereign state with its own territory, Its bodies of state power and government, nationalemblem? State flag and anthem. The country is situated in the south – eastern part of Central Europe. It borders on the Russian Federation, Byelorussian, Moldova, Poland, Slovakia, Hungary and Romania. Ukraine is one of the largestEuropean countries. It covers the area of 604.000 square kilometers. The population of Ukraine is 52 mln. people. Ukraine is considered a land of remarkable beauty. The dnipro is the main river in the country. There are the Bug, the Donets which provides Ukraine the water. Ukraine is washed by the Black Sea and the Sea of Azov. Like any other country Ukraine has big cities: Kharkiv, kyiv, Donets, Lviv and Odessa. Ukraine is rich in coil, oil, iron, ore and building matrials. So, Ukraine is an industrial and agricultural country.
Teacher2: Thank you very much. Dear friends, you have an oppprtunity to ask some questions about Ukraine from Victor Andreevich.
Journalists (students) ask questions:
1. Newspaper “Financial Times”: Mr. President tell me please: Is Ukraine smaller than Great Britain?
Interpreter: -Україна менша ніж Великобританія?
V.A.: -Ні, Україна більша ніж Великобританія. Interpreter:-No, Ukraine is bigger than Great Britain.
2. Newspaper “ The Washingyon Post”: Is Ukraine bigger than Russia and USA? Interpreter: — Україна більша ніж Росія та Америка? V.A.: — Ні, Україна менша. Interpreter: — No, Ukraine is smaller.
3. Newspaper “Facts”: What is the population of Kyiv? Interpreter: — Яке населення Києва? V.A.: — Населення Києва 52 млн. Interpreter: — It is 2 mln. people.
4. Newspaper “The Times”: What is the longest river in Ukraine? Interpreter: — Яка найдовша річка в Україні? V.A.: — Дніпро. Воно має має довжину 2000км. Interpreter: — TheDnipro is the longest river. It is 2000km. long.
5. Newspaper “Today”: Do you like Kyiv? What can you say? Interpreter: — Вам подобається Харків? Що Ви можете сказати про наше місто? V.A.: — Так. Харків мені подобається. Я люблю приїжджати сюди. Харків – це науковий і культурний центр. Харків був столицею України до 1934року. Приємно бачити велику кількість молоді, яка навчається тут в учбових закладах. Interpreter: — Yes, I like Kharkiv. I like to come here and to see many young people learn at colleges and universities. Kharkiv is an industrial, scientific and cultural centre. As you know it was the capital till 1934.
Teacher:Thanks for your speech. Now we are going to listen to the speech of the Prime – Minister of Great Britain – Tony Blair.
T. Blair: I am very pleasant to be in Ukraine especially in Kharkiv. I would like to tell you some words about my country. The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland is situated to the west of the Continent of Europe. The total area of Great Britain is 244.00 square kilometers and its population is more than 58 million. The United Kingdom of Great Britain consists of four parts: England, Scotland, Wales and Northern Ireland. London is also the capital of the whole country. The United Kingdom is a constitutional monarchy. The British Isles are separated from Europe by the English Channel and the Strait of Dover. The surface of the country is mostly flat. There are no high mountains in it. The British Isles have many rivers, but they are not very long. Great Britain is rich in coal, iron and other natural resources. The biggest cities are London, Manchester, Liverpool and Glasgow.
Teacher : Thanks for your speech. And now journalists, I think, you have some questions for Prime – Minister.
1. Newspaper “The New York Times”: What is The highest point in Great Britain?
T. Bl.:— BenNevis is the highest in Scotland. It is 1.343m.
2. Newspaper “The Daily Telegraph”: What is the longest river in Great Britain? T. Bl.: — The Severn is the longest river (388 km.)
3. Newspaper “Kyivsky Vidomosty”: What is Great Britain washed by? T. Bl.: — The coasts of England are washed by the North SEA, The Irish Sea, the English Channel and the Strait of Dover.
4. Newspaper “Telenedelya”: Скажіть будь ласка, що означають літери ВВС, ITC? Interpreter: — What do the letters BBC, ITC stand for? T. Bl.: — Broadcasting in the United Kingdom is controlled by the British Broadcasting Corporation (BBC) and the Independent Television Commission (ITC). Interpreter: — БІ-БІ-СІ – Британська радіотелевізійна крпорація, знаходиться під контролем влади: веде передачі на всю країну і за її межами. “АЙ-ТІ-СІ” – Комісія незалежного телебачення (контролює незалежні канали. Створена в 1991 році.)
5. Newspaper “ USA Today”: What are the powers of the monarch in the UK? T. Bl.: — Queen Elizabeth 2 is the Head of State. The monarch reigns with the support of Parliament. The powers of the monarch are not defined precisely. Everything today is done in the Queens name. It is her government, her armed, forces, her law courts and so on. She appoints all the Ministers, including the Prime Minister.
6. Newspaper “ The Los Angeles Times”: Tony Blair, by the way, tell me piease What Houses does the British Parliament consist of?
T. Bl.: — The British Parliament consists of the House of Lords and the House of Commons and the Queen as its head.
Питання Прем єра до журналістів:
Tony Blair asks questions:
1. What is the population of England, Scotland, Wales and Northern Ireland? And their capitals?
1. The population of England is 47 mln. people (London).
2. The population of Scotland is 5 mln. people (Edinburgh).
3. The population of Wales is 3 mln. people (Cardiff).
4. The population of Northern Ireland is 1,5 mln. people (Belfast).
продолжение
–PAGE_BREAK–