Використання ігорна уроках англійської мови як шлях підвищення пізнавальної активності учнів
Вступ
«Вивчити іноземнумову — означає стати вдвічі багатшим ”, писав О.І.Герцен. Здавна знанняіноземних мов високо цінувалося в житті суспільства. Володіння кількома мовамирозширює кругозір, підвищує ефективність інтелектуальної праці, збагачуєдуховний світ людини поглиблює знання рідної мови. Мова людини — складова їїдіяльності. Користуючись мовою як засобом пізнання і спілкування, людинаговорить, слухає, пише. Дійсно, сказати, що людина оволоділа мовою, можна лишетоді, коли вона успішно користується нею у спонтанному мовленні з іншимилюдьми. Ігри дозволяють учителеві сварити ситуації, наближені до життя, в якихучні вимушені використовувати мову як єдиний засіб спілкування. Діти, якіхочуть взяти участь у грі, аби виконати те, що вимагається, повинні розуміти,що говорять або пишуть інші, а також вони вимушені говорити або писатиіноземною мовою, щоб висловити свою думку або надати інформацію. Саме ігровіприйоми значно полегшують засвоєння складних граматичних конструкцій, розширюютьсловниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації і даютьможливість дітям оволодіти необхідними комунікативними навичками і адаптуватисядо реалій і потреб навколишнього середовища. Гра як шлях пізнавальноїактивності учнів має важливе значення на уроках англійської мови у початковійшколі. Гра сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроці тарозвитку активності учнів.
У середній школі закладаються основипрактичного володіння іноземною мовою, а подальше ії засвоєння відбувається принавчанні у ВНЗ або на спеціальних курсах, або самостійно. Основна меташкільного курсу вбачаться в тому, що сформувати комунікативну і соціокультурнукомпетенцію учнів, розвинути їхню здатність використовувати англійську мову якінструмент спілкування у діалозі культур. Учні мають бути ознайомлені зособливостями життя та побуту народів країн англомовного світу, з духовноюспадщиною України, її внеском у світову культуру, сучасним життям українців. Необхіднотакож формувати навчальні вміння учнів. Як відомо, вивчення англійської мови вимагаєстаранності та неабиякого терпіння. Перетворити заучування матеріалу назахоплюючу гру, навчити учнів ефективних прийомів запам’ятовування — один ізшляхів до активізації пізнавальних інтересів учнів. Психологи доводять, щознання, отримані без зацікавленості, не підкріплені позитивними емоціями, не є корисними.Це — пасивний вантаж, який обтяжує пам’ять учнів. Тому зацікавити учнів ізалучити їх до творчої cпiвпpaцi на гуманно-особистісних засадах є першочерговоюметою вчителя.
1. Ігрова діяльність як поліфункціональний прийом в методиці
викладанняіноземної мови
На початковому eтaпi навчання варто широковикористовувати наочність. Під час вивчення звуків і літер, на урок прилітаютьметелики, розквітають звукові пелюстки, ростуть звукові вишні і груші. Длястворення сприятливого психологічного клімату на уроці і розвитку пізнавальноїактивності дітей варто застосовувати різноманітні ігри: шукати загубленілітери, проводити конкурс на кращого знавця алфавіту, на кращого «писарчука»,грати у професора АВС. Учень, який грає цю роль, бере м’яч, кидане його одномуз учнів і називає літеру «А». Зловживши м’яч, другий учень кидане його назад і каже«В». Учень — професор АВС знову кидає м’яч і називає літеру «С». Таким чиномгравці називають всі літери алфавіту. Можна запропонувати одному з учнівназвати будь-яку літеру англійського алфавіту. Учень, що сидить поруч, повиненшвидко сказати, наступну літеру. Потім звертаємося до іншого учня з проханнямназвати букву, а його сусід називане наступну і т.д. Гра проводиться у швидкомутемпі. Учень, який не зумів швидко і вірно назвати літеру, вибуває з гри. Виграєтой, хто жодного разу не помилився.
Можна надсилати один одному телеграми. Дляцього клас поділяється на дві команди. Учитель пише на дошці для кожної зкоманд по одному довгому слову і запрошує учасників «надіслати телеграму»,тобто сказати це слово по буквах. Спочатку це робить одна команда (зажеребкуванням), потім інша. Якщо хтось із учнів помиляється, його команда втрачаєодин бал.
Із задоволенням учні «вирощують» абетковідерева. На дошці вчитель малює два дерева. Залишає на кожній гілці місце для«плодів» — літер, які напишуть учні. Викликає по одному гравцю з кожної командиі називає літери. Учні швидко пишуть їх кожен на своєму дереві. Якщо учень помиляється,команда втрачає бал. Відомою є гра «Відгадай слово». На дошці вчитель малює стількиквадратиків, скільки літер у задуманому слові. Учні по черзі ставлять питанняпро літери, з яких складається це слово, наприклад: «Is there І in it?»
«Is there К init?» Якщо букву угадано, ведучий (вчитель або добре встигаючий учень) записуєії у відповідному квадратику. Ігриможуть бути використані для формування та розвитку будь-яких навичок і вмінь навсіх рівнях навчання на будь-якій стадії уроку. Якщо діти заінтриговані,здивовані, радісні, переживають почуття співпраці, творчості, вони більш чіткоі яскраво запам’ятовують отриману інформацію, а саме необхідну лексику таграматичні конструкції. Це означає, що для кожного вчителя, не залежно від вікуучнів, котрі вивчають іноземну мову, ігри є основним засобом навчання. Бо гравпливає на психічний розвиток дитини, сприяючи виникненню класифікую чогосприйняття, становленню невимушеної уваги і пам’яті, розвитку мови, вміньспілкування інтелектуальному росту. Це – особливо організоване заняття, щовимагає напруги емоційних та розумових сил. Вона завжди передбачає прийняття рішення– як вчинити, що сказати, як виграти? Бажання розв’язати ці питання загострюєрозумову діяльність тих, хто грає. У грі всі рівні. Вона доступна навіть слабкимучням. Більше того, слабкий з мовної підготовки учень може стати першим у грі:винахідливість і кмітливість тут часом виявляються більш важливим, ніж знання предмету.Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття підсильності завдань– все це дає можливість дітям побороти сором’язливість, яка заважає вживати в розмовііноземну мову, і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюєтьсямовний матеріал, а разом з тим виникає почуття задоволення. Саме гра являєсобою невелику ситуацію, побудова якої нагадує драматичний твір – зі своїмсюжетом, конфліктом і діючими особами. В ході гри ситуація повторюється кількаразів і при цьому щоразу в новому варіанті. Та разом з тим ситуація гри –ситуація реального життя. Реальність її визначається основною умовою гри – змаганням.Бажання перемогти мобілізує думку і енергію тих, хто грає і створює атмосферуемоційної напруги. Таким чином ми розглядаємо гру, як ситуативно-варіантнувправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного образув умовах, максимально наближених до реального мовного спілкування з властивимийому ознаками:
· емоційністю,
· спонтанністю,
цілеспрямованістюмовного впливу. Ігрова діяльність – це специфічний у процесі навчання виддіяльності, який визначає найважливіші перебудови і формування нових якостейособи. Саме у грі засвоюються громадські функції, норми поведінки. Гра вчить,змінює, виховує, або, як говорив Л.С. Виготський, веде за собою розвиток. Головнимелементом гри є ігрова роль: не важливо яка саме, важливо, щоб вона допомагалавідтворювати різноманітні людські відносини, що існують у житті. І тільки якщопокласти в основу гри відносини між людьми, вона стане змістовною і корисною.Що ж до розвиваючого значення гри, то воно закладене в самій її природі, бо гра– це завжди емоції, а там, де емоції, — там активність, там увага і уява, тампрацює мислення. Таким чином, гра – це діяльність; вмотивованість, відсутністьпримусу;
індивідуалізованадіяльність, глибоко особиста; навчання і виховання в колективі і черезколектив; розвиток психічних функцій і здібностей; навчання з захопленням. ”
Хотілося бвиділити цілі використання ігор на уроках іноземної мови — формування певнихнавичок, розвиток певних мовних умінь, навчання вмінню спілкування, розвитокнеобхідних здібностей і психічних функцій, пізнання (у сфері становлення власнемови), запам’ятовування мовного матеріалу.
Однак специфікагри полягає в тому, що учбові завдання виступають перед дитиною не в явномувигляді, а маскуються. Граючи, дитина не ставить учбового завдання, але в результатігри він чогось навчається. Ставити мету – відпочити, перевести увагу на щосьінше – немає ні необхідності, ні резону: характер гри сам зробить свою справу. Отжевибір потрібної гри – одне із першочергових завдань викладача іноземної мови.Цей вибір має проводитись з урахуванням цілеспрямованості гри, можливості поступовогоїї ускладнення і лексичного наповнення. Головним для гри є спостереження іувага. Ураховуючи специфіку гри в процесі навчання іноземній мові, викладачкерує ходом гри і контролює її. Отже ми простежили, що без ігрових дій закріпленняв пам’яті іноземної лексики відбувається менш ефективно і вимагає надмірногорозумового напруження, що небажано. Гра, введена в учбовий процес на заняттях зіноземної мови як один із прийомів навчання, має бути цікавою, нескладною іжвавою, сприяти накопиченню мовного матеріалу і закріпленню раніше одержаних знань.Слід враховувати, що ігровий процес набагато полегшує процес навчальний; більштого, вміло розроблена гра невіддільна від навчання. залежно від умов, цілей і завдань,поставлених викладачем іноземної мови, гра має чергуватись з іншими видами роботи.При цьому важливо привчати дітей розмежовувати гру і учбове заняття.
2. Гра на уроці англійськоїмови як засіб підвищення пізнавальної активності молодших школярів
Навчання — основна формарозвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесушколярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, з другого — упроцесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливостіучнів, завдяки яким вони можуть самостійно і творчо не лише використовуватизапас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Головноюумовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Навчанняіноземної мови в середній загальноосвітній школі має забезпечити реалізаціюпрактичних, освітніх, розвивальних і виховних цілей. У школярів молодшого вікупереважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно образне мислення,практичне ставлення до розв’язування завдань. Зважаючи на все це, доцільно уроботі з ними на уроках іноземної мови систематично застосовувати елементи гриу поєднані з бесідою, елементами самостійної роботи. Використання гри унавчанні школярів є дійсно актуальною проблемою. З одного боку це питаннядосить опрацьовано і обгрунтовано в працях багатьох педагогів, психологів іметодистів (Ельконіна Д. Б., Співаковської А. С, Люблинської Г. О., Богуш А.М., Зимної І. А., Панової А. С, Виготського Л. С, Олійник Т.І.). На думку цихавторів гра — це унікальна діяльність, яка не лише здійснює великий вплив напсихічний розвиток дитини, перетворює навчання в радісний процес а й непомітнодля школярів сприяє засвоєнню ними певного мовного матеріалу, формуванню уміньі навичок іншомовного спілкування. У дидактичній грі навчальні завданнявиступають опосередковано, що і забезпечує їх ефективність. К. Д. Ушинськийписав, що в грі формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце і їїволя. [4, 23-34] Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності іпотребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор даєзмогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку.
Тому особливо обґрунтованогопідходу на уроці англійської мови у початковій школі потребує пізнавальна гра,яка має велике значення в розвитку активності школярів. Урок має бути насиченийтакими вправами й іграми, які дали б змогу чергувати види діяльності учнів.Організм дитини потребує рухів. Загальмованій під час уроку руховій енергіїдітей необхідно дати вихід. Рухливі ігри на уроках англійської мови,підпорядковані загальному навчальному завданню, допомагають розрядитиобстановку на уроці, стимулюючи розумову активність учнів.
Для дитини шести — семирічного віку один із головних мотивів навчання — прагнення до активноїучасті (колективної чи індивідуальної) в певній корисній діяльності класу,завдяки якій вона утверджує себе на соціальному шаблі свого маленькогоколективу. Гру на уроці англійської мови можна і треба застосовувати як під часвивчення нової теми, так і під час закріплення й перевірки знань молодшихшколярів.
3. Приклади
Тема: Знайомство
„Граз м’ячем”. Учні стають у коло. Вчитель кидає м’яч одномуз учнів і запитує: „What is your name? (Як тебе звати?). Учень, котрий отримавм’яч, відповідає: „My name is…” (Мене звати…) і кидає м’яч іншомуучневі, запитуючи: „What is your name?” (Як тебе звати?). Вивчення мовноїструктури, конструкції: His name is… (Його ім’я…). Her name is… (ім’я…).
Гра „Познайом мене зісвоїми друзями”. Учні стають у коло. Кожен повинен відрекомендуватисусіда праворуч і ліворуч: „His name is…”. (Його ім’я….). „Her nameis…”. (її ім’я…). Тема: Учень та його оточення.
Гра „Вгадайзадуманий предмет”. Учень виходить із класу. Дітизадумують предмет. Учень входить до класу і запитує: „Is it a book?” (Цекнига?). Клас хором відповідає: „Yes (no). It’s (not) a book” (так абоні). Учню дозволяють поставити не більше трьох запитань. Якщо після третьогозапитання він не вгадав предмет, діти називають його хором.
Гра „Світлофор”.Учитель каже, що він називатиме предмети, які учні звичайно кладуть у портфель,коли йдуть до школи. Якщо це відповідає дійсності, учні показують зелений колір„світлофора”, якщо ні, то червоний. Гра проводиться англійською мовою вшвидкому темпі. Діти, які правильно і швидко відповідають, нагороджуютьсяпризами (вирізані різнокольорові предмети, фігурки, іграшки та ін.).
Тема: Осінь. Пори року
Гра «Вгадай». Учнямза описом учителя пропонується відгадати, про яку пору року йдеться. Подібніігри розвивають у молодих школярів навички аудіювання. It is a beautifulseason. (Це красива пора року). It is white. (Вона біла). The weather is cold.(Погода холодна). The sky is often dark and grey. (Небо часто темне і сіре). Itis cloudy. (Хмарно). What season is it? (Яка це пора року?).
Тема: Свійські і дикі тварини
Гра ..Екскурсіядо зоопарку”. Половина класу — „екскурсоводи”, друга половина — „відвідувачі зоопарку”. „Екскурсовод”розповідає англійською мовою все про тварину, не згадуючи тільки, де тваринамешкає. Мета „відвідувача зоопарку” дізнатися про місце помешкання твариничерез запитання: „Where does the… live?”. (Де… живет?).
Тема: Професії
Гра ..Вгадай”.Один із учнів стає обличчям до дошки. Вчитель демонструє учням картинку іззображенням на ній людини певної професії. Вчитель каже: „This is a man / аwomen”. (Це чоловік / жінка). Учень вгадує: „Is he a doctor?”. (Вінлікар?). „Is he a worker?”. (Він робітник?). „Is he a clerk?”. (Вінслужбовець?). Якщо, почувши три загальних питання, він не відгадав, то маєпоставити запитання: „What is he?”. (Хто ж він за професією?).
Noughts and Crosses.We divide students into 2 teams: Noughts and Crosses.
We fill in words or pieces ofgrammar into each space of the ordinary table for this game. And start playingthe game. Every team makes its sentences using the words from the table. It’s agood way of practicing structures and vocabulary. The winner is the team whichcollects 3 “0” or “x” in a row first. After the first tour students usuallyrequire another one- it makes them motivated and they don’t consider practicingas learning. They can argue at times but don’t forget that you ‘re the leaderand can regulate the game. З метою активізації пізнавального інтересу молодшихшколярів доцільно вводити костюмоване інсценування улюблених, відомих учнямказок англійською мовою, наприклад, “ The story of Santa Clause”(3-4 foms),“Merry Chrismas” ( 3-5 forms), “ The old shoemaker” ( 6-8 forms), “ The CracowDragon”( 5-7) forms), etc.
Під час вивчення дітьмисценаріїв краще засвоюється лексичний запас англійських слів, мовних структур,зворотів, запитань. Інсценуючи казки, школярі розвивають творчі здібності,уміння виразно і красиво говорити, що дуже важливо для дітей у майбутньому.Слід залучати до вистав пасивних, закомплексованих дітей, це дає можливість їмрозкритися, відчути себе впевненіше. Під час інсценування казок діти стаютьактивнішими на уроках, у них розвивається інтерес до навчання. Це важливиймомент у формуванні пізнавального інтересу молодших школярів. Взагалі, самапідготовка костюмів, репетиції до таких вистав дуже подобаються дітям, вонивідчувають себе справжніми акторами, а також це дає їм можливістьсамоствердитися. Намагаючись зробити урок більш успішним і продуктивним, требапідходити до нього з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. В. О.Сухомлинський неодноразово висловлював думку про те, що кожна дитина по-своємуталановита. Тільки вона цього не знає, і не кожний учитель це знає. Тому вдитині необхідно розкрити „родзину”. Необхідно знайти вид роботи, в якійвона була б корифеєм, створювати навколо неї певне середовище і, спираючись напозитивне, розвивати особистість дитини. Отже, аналіз історичних і сучаснихпсихологічних джерел, а також досвід сучасних видатних педагогів і власнийпедагогічний досвід дають змогу зробити певні висновки.
Висновки
Таким чином, беручиза основу вище сказане, можна говорити що гра як засіб, який гарантуєпозитивний емоційний стан, підвищує працездатність і зацікавленість педагогів іучнів, на відміну від монотонного виконання певних завдань, що призводить донапівсонної обстановки в класі. Гра на уроці англійської мовидопомагає учням молодших класів подолати несміливість; повірити в себе, у своїсили; вивчити нову лексику; мовні конструкції; розвиває кмітливість; даєможливість уникнути перевантажень; сприяє підвищенню пізнавальної активності.Отжеігри, що формують мовні навики мають на меті: навчити учнів вживати мовнізразки, що містять певні граматичні труднощі; створити природну ситуацію длявживання даного мовного зразка; розвинути мовну творчу активність учнів;тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природноїобстановки; активізувати мовнорозумову діяльність учнів; розвивати мовнуреакцію учнів; познайомити учнів із сполучуваністю слів. В цілому на всіхетапах розвитку особистості гра сприймається, як цікава, яскрава, необхідне дляжиттєдіяльності заняття, і чим старший учень, тим більше він відчуваєрозвиваюче і виховне значення гри. У зв’язку з цим
можна повністюпогодитися з думкою про те, що гра – це життєва лабораторія дитинства, яка даєтой аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б непотрібноюдля людства. У цій грі спеціального відпрацювання життєвого матеріалу є найбільшцінне ядро розумної школи дитинства. Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати,що ігрова діяльність – явище поліфункціональне. В навчальному процесі зіноземної мови вона може виконувати такі функції:
· навчальну, мотиваційно-збуджувальну,
· орієнтуючу, компенсаторну,
· виховну.
Навчальну функцію — оскільки вонавиступає як особлива вправа, метою
якої є оволодіннянавичками і вміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісногоспілкування. Реалізує мотиваційно-збуджувальнуфункцію,тому що вона приводить у дію механізми мотивації. Як модель міжособистісногоспілкування, вона викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участів іншомовному спілкуванні.
Орієнтуюча функціявиявляється в тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвоїповедінки і передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки(свої та інших).
Компенсаторна функціяозначає,що гра дає змогу розв’язувати протиріччя, що виникають між потребою учня
виконатимовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, що їх вимагає дія. Завдяки розширеннюконтексту діяльності учнів враховується їх прагнення виглядати дорослими,задовольняються не здійснені раніше бажання.
Виховна функціяреалізується завдяки тому, що через гру забезпечується всебічний вплив научнів. Відповідно — ігрова діяльність є провідним містком в методиці викладанняіноземної мови і сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвоїпозиції учня в колективі та суспільстві.