–PAGE_BREAK–Проблемна ситуація діє негативно на слабо підготовленого в теоретичному плані учня, вона більше пригнічує, дезорганізує (якщо рішення цієї ситуації виходить за межі його зони найближчого розвитку і вчитель не надає йому своєчасної допомоги), в той час як добре
розвинутого учня вона навпаки стимулює до пошуку, активізує в роботі, що відповідає його бажанню й прагненню постійно застосовувати свої знання й уміння.
Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, виділяють такі:
а) орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
б) значущість розв’язання проблемної ситуації для учня;
в) динамічність проблемної ситуації
Враховуючи це, вчитель використовує на уроках ситуацію суперечності між наявними знаннями дитини і тими, які необхідні для розв’язання даної проблеми; ситуацію суперечності між наявними знаннями та вміннями і новими практичними умовами їх використання для розв’язування даної проблеми або між теоретичною можливістю розв’язати дану проблему і практичною нездійсненністю такого розв’язання в даних конкретних умовах.
У навчанні проблемна ситуація має цінність, коли учень відчуває, що проблема для нього посильна.
Постановка проблемної ситуації, створення умов для її переходу у навчальну проблему, конструювання проблемної задачі — це лише початковий момент у проблемному навчанні. Надалі учні під спрямовуючим впливом вчителя повинні самостійно виконати наступні творчі мислительні операції:
висунути можливі варіанти вирішення пізнавальної проблеми, висловити гіпотези;
теоретично чи практично перевірити гіпотези;
сформулювати пізнавальний висновок.
Розвитку мислення учнів найбільше сприяє застосування проблемного методу навчання. Проблемне навчання — організований викладачем спосіб активної взаємодії суб’єкта з проблемним викладом змісту навчання, під час якого він залучається до об’єктивних протиріч наукового знання і способів їх вирішення, вчиться мислити, творчо здобувати знання.
Дидактичні цілі використання проблемних ситуацій:
1. Привернути увагу учня до питання, навчального матеріалу, пробудити у нього пізнавальний інтерес та інші мотиви;
2. Поставити учня перед таким посильним забрудненням, подолання якого активізувало б мисленнєву діяльність;
3. Виявити перед учнем суперечність між пізнавальною потребою, що виникла в нього і неможливістю її задоволення за допомогою наявних знань;
4. Допомогти визначити у пізнавальній задачі основну проблему, спонукати учня до активної пошукової діяльності;
5. Допомогти визначити межі раніше засвоєних знань і вказати напрям пошуку найбільш раціонального шляху виходу із ситуації труднощів.
Проблемна побудова навчального процесу дає глибокі, стійкі, а найголовніше — системні й цілісні знання, оскільки учні здобувають знання самостійно, активізуючи всі когнітивні й афективні процеси.
В науці виділяють наступні умови створення проблемних ситуацій:
1. Проблемна ситуація виникає при умові, коли учні не знають способу вирішення поставленого завдання, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту у випадку усвідомлення недостатності попередніх знань для розуміння нового; в цьому випадку проблемна ситуація переростає у навчальну проблему.
2. Проблемні ситуації виникають при зіткненні учнів з необхідністю використати раніше засвоєні знання у нових практичних умовах. Як правило, викладачі організовують ці умови не лише для того, щоб учні зуміли застосувати свої знання на практиці, але й зіткнулися з фактом їх недостатності. Усвідомлення цього збуджує пізнавальні інтереси учнів і стимулює пошук нових знань.
3. Проблемна ситуація легко виникає у тому випадку, якщо є протиріччя між теоретичним шляхом розв’язання задачі і практичною нездійсненністю вибраного способу.
4. До виникнення проблемної ситуації ведуть протиріччя між практично досягнутими результатами виконання завдань і відсутністю в
Для створення проблемної ситуації перед учнями повинно бути поставлене таке практичне і теоретичне завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання чи дії, які підлягають засвоєнню. При цьому потрібно дотримуватися таких умов:
Завдання основане на тих знаннях і навичках, якими володіє учень
Невідоме, яке потрібно відкрити, складає загальну закономірність, що підлягає засвоєнню, загальний спосіб дій чи деякі загальні умови виконання дій;
Виконання проблемного завдання повинне викликати в учнів потребу у засвоєнні знань;
Запропоноване учневі проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям. Проблемне завдання повинно передувати поясненню учбового матеріалу, який підлягає засвоєнню.
В якості проблемних завдань можуть бути:
Учбові задачі;
Питання;
Практичні завдання.
Але не можна змішувати проблемне завдання й проблемну ситуацію. Проблемне завдання саме по собі не є проблемною ситуацією, воно може викликати проблемну ситуацію лише за певних умов. Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різними типами завдань.
Проблемну ситуацію, яка виникла, повинен сформулювати вчитель шляхом указівки учневі на причини невиконання ним поставленого учбового завдання чи неможливості пояснити ним ті чи інші продемонстровані факти.
Проблемні ситуації можна створювати, змінивши структуру завдання:
Завдання з недостатніми даними. Через брак якихось даних не можна дати однозначної відповіді на поставлене запитання. Учні мають проаналізувати завдання і пояснити відсутні умови.
Завдання з надлишковими вихідними даними. Зайві дані роблять завдання громіздким. Учні мають виявити необхідні для розв’язування дані і відкинути зайві.
Завдання з багатьма варіантами розв’язання. Кожен варіант оцінюється учнями з погляду його ощадливості та раціональності.
Завдання з несформульованою метою. Мета логічно випливає з вихідних даних. Учні мають виявити логіку вихідних даних, сформулювати мету завдання.
Видозмінене завдання. Уже відомий учням тип завдання перетворюється в такий спосіб на цілком новий.
Тобто учні мають проаналізувати проблемну ситуацію з інших точок зору, відмовитись від шаблонного мислення.
Є такі способи створення проблемних ситуацій:
Формою реалізації того чи іншого способу є такі дидактичні прийоми як постановка проблемного запитання, завдання, проблемної задачі, застосування поєднання слова і наочності. Виділяють такі основні способи створення проблемних задач:
1. Спонукання до теоретичного пояснення явищ, фактів, зовнішньої невідповідності між ними;
2. Використання навчальних і життєвих ситуацій, які виникають при виконанні практичних завдань у вузі, вдома чи на виробництві, в ході спостережень за природою. Проблемні ситуації в цьому випадку виникають при спробі учнів самостійно досягнути поставленої практичної мети.
3. Постановка навчальних проблемних завдань на пояснення явища чи пошук шляхів його практичного застосування. Прикладом може бути будь-яка дослідницька робота у лабораторії, на ділянках.
4. Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, що породжує суперечність між життєвими уявленнями і науковими поняттями.
5. Висунення гіпотез, формулювання висновків і їх перевірка.
6. Спонукання учнів до порівняння, співставлення і протиставлення фактів, явищ, дій, в результаті чого виникає проблемна ситуація.
7. Спонукання до попереднього узагальнення нових даних. Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться у новому для них матеріалі, порівняти з відомими і зробити самостійне узагальнення.
8. Ознайомлення з фактами, що мають ніби нез’ясований характер і є такими, що привели до постановки наукової проблеми.
9. Організація міжпредметних зв’язків.
10. Варіювання задачі, переформулювання завдань.
Отже, проблемна ситуація задається різними шляхами, але, що найголовніше — вона має знаходитися в зоні найближчого розвитку учнів. Тобто складність проблеми має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу педагога, змогли б вирішити її самостійно.
Критерієм розуміння матеріалу, індикатором готовності дітей мислити будуть запитання, які учні ставлять учителеві. Він має уважно вислуховувати будь-яке запитання, заохочувати учнів, втягувати у дискусію всю групу. Однак щоб вільна дискусія досягла своєї мети — вирішення проблеми, педагог повинен вміло провести учнів через усі етапи вирішення проблемної ситуації.
Досвід вирішення проблемних ситуацій формує установки та здібності до творчого освоєння навколишнього світу. Природно, метод проблемного навчання — не єдиний метод навчання, але його постійне використання допомагає поступово підвищувати рівень вимог до розумової діяльності учнів.
У таблиці 1.2 порівнюються традиційний і проблемний підхід.
Таблиця 1.2. Порівняння навчального процесу з використанням традиційного і проблемного підходів
Тому вчителеві можна порадити під час репродуктивного викладу матеріалу використовувати такі елементи проблемності, як діалог із самим собою та відповіді на запитання, які все-таки існують, хоча учні їх і не ставлять.
Метод проблемного навчання дає змогу не лише навчити молодших учнів вирішувати проблеми, але, що найбільш важливо, знаходити проблемні ситуації і ставити їх перед собою.
Т.В. Кудрявцев називає наступні види проблемного навчання:
Проблемний виклад матеріалу власне вчителем;
Створення вчителем проблемної ситуації:
а. її вирішення проходить під керівництвом педагога;
б. її вирішення здійснюється самостійно;
Формування проблеми самими учнями. [39, С.57]
В педагогічній практиці початкової школи розрізняють такі механізми створення проблемних ситуацій, які характеризуються своїми системами дій вчителя і учня: проблемне викладення учбового матеріалу, частково-пошуковий, дослідницький.
Суть проблемного викладу навчальної інформації полягає в тому, що, створивши проблемну ситуацію, вчитель не просто повідомляє кінцеві висновки науки, а показує „ембріологію істини” (А.І. Герцен), тобто відтворює в якійсь мірі шлях до відкриття, розкриває внутрішні протиріччя, демонструє сам шлях наукового пошуку.
Технологія взаємодії вчителя і учнів при проблемному викладі матеріалу представлена на таблиці 1.3
Частково-пошуковий: передбачає, що учні під керівництвом вчителя частково здійснюють самостійні вирішення учбових проблем.
Дослідницький — це коли учні, усвідомивши проблему, самостійно намічають план пошуку, будують припущення, обдумують спосіб їх перевірки, проводять спостереження, досліди, фіксують факти, порівнюють, класифікують, узагальнюють, доводять, роблять висновки.
Таблиця 1.3
Взаємодія вчителя і учня при проблемному викладі учбового матеріалу
Ефективність застосування проблемних ситуацій у процесі проблемно-пошукової діяльності учнів початкових класів. Проблемна задача має відповідати рівневі розвитку розумової діяльності школярів необхідно поступово ускладнювати пізнавальні завдання і ступінь самостійності у їх розв’язанні.
Таким чином, узагальнюючи сказане про роль проблемного навчання у засвоєнні матеріалу, слід зробити висновки, що воно за своїм характером наближається до реальних умов життя і готує дітей до творчої участі в ньому, сприяє пробудженню в учнів прагнення до нових знань, активізує їхній пізнавальний інтерес, формує прийоми і вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності. [8, С.7]
Створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відчуття перемоги. [8, С.7]
1.2 Можливість використання проблемних ситуацій в курсі “Основи здоров’я” в початковій школі
Модернізація освітньої галузі, що відбувається в державі має на меті створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного громадянина України.
Найважливішим завданням сучасної шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров’я. Саме це завдання вирішує новий курс „Основи здоров’я”. Основи здоров’я — інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності на основі діяльнісного підходу. [10, С.8]
Його мета — формування здорового способу життя всіх учасників освітнього процесу, виховання нового покоління громадян України, для якого потреба вести здоровий і безпечний спосіб життя буде невід’ємною складовою загальнолюдської культури. [5, С.42]
Основними завданнями даного курсу є:
Формування в учнів активної мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я. Вдосконалення і творення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я
Формування уявлень і понять про фізичний розвиток людини, взаємозв’язки людського організму з природним і соціальним оточенням
Формування уявлень і понять про духовну і психічну складову здоров’я та їх вияви через загальнолюдські цінності (співчуття, милосердя, взаємодопомога)
Оволодіння уміннями і навичками морально-етичної поведінки
Засвоєння учнями знань, вмінь і навичок особистої гігієни
Профілактика захворювань і травматизму в класі. вдома, на вулиці та в інших місцях
Запобігання порушенню постави, плоскостопості та розладів органів чуття
Формування знань, вмінь та навичок безпеки життєдіяльності в школі, вдома, на вулиці, в транспорті та в громадських місцях
Ознайомлення із впливом рухової активності, загартування організму, раціонального харчування та режиму дня на здоров’я та розвиток дитини. [5, С.42]
Важливо, що введення нового предмета „Основи здоров’я” зумовлено не лише суттєвим погіршенням стану здоров’я дітей і молоді в Україні, але й усвідомленням того, що здорові діти є більш успішними в навчанні та інших сферах життя. Сучасні умови життя підвищують вимоги до якості освіти. До вмінь молодих людей гнучко реагувати на зміни і вирішувати проблеми. Саме тому життєві навички, здобуті ними на уроках основ здоров’я та безпеки життєдіяльності, допоможуть досягти успіху як навчанні, так і у житті. [9, С.5]
В сучасному підході до програми та підручників поняття „здоров’я” ототожнюється із загальним благополуччям і розглядається цілісно. Воно формується із фізичного, емоційного, інтелектуального, духовного та соціального благополуччя людини [5, С.42].
Навчання „Основ здоров’я спрямовується на розвиток соціально-психологічних компетентностей дітей. змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, безпека життя. [5, С.42]
Педагогічна практика довела, що найбільш придатними для оволодіння необхідними знаннями з цього предмета були пояснювально-ілюстративні та інформаційні способи навчання. У них було закладено вироблені практикою такі прийоми роботи вчителя і учнів, при застосуванні яких основну роль відігравав учитель, що передавав знання учням. Останні мали сприймати і запам’ятовувати готову інформацію, не докладаючи ніяких зусиль для самостійного здобуття знань на уроці. Це породжувало пасивні шаблонні форми занять і не сприяло розвитку інтересу до навчання, не збуджувало творчої можливості учнів [38, С.28].
продолжение
–PAGE_BREAK–У зв’язку з цим у педагогічній теорії і шкільній практиці розробляються різні способи активізації педагогічного процесу, розширення самостійності учнів у навчальній і трудовій діяльності, посилюються пошуки дослідницького підходу до вивчення курсу „Основи здоров’я”. [38, С.28]
Щоб досягнути мети даного предмету, тобто: сформувати в учнів свідоме ставлення до свого здоров’я, оволодіти навичками здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки, можливо потрібно, щоб під час навчання основне місце посідала проблема розвитку мислення. Доведено, що розвиток творчого мислення лише за допомогою проблемного навчання. Але з питань проблемного навчання досі точаться гострі суперечки: одні автори розглядають його як новий тип навчання (М.М. Скаткін, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов), другі — як метод навчання (В. Оконь), треті відносять проблемне навчання до категорії принципу (Т.В. Кудрявцев), інші класифікують проблемне навчання як дидактичний підхід (Г.А. Понуров), який враховує психологічні закономірності самостійного творчого мислення. [38, С.29]
Незважаючи на різні точки зору на проблемне навчання, спільним для всіх дослідників є таке положення: основними елементами проблемного навчання є створення проблемних ситуацій і розв’язання проблем.
Психологами доведено (Л.В. Вигодський, С.Л. Рубінштейн), що мислення виникає у проблемній ситуації і спрямоване на її розв’язання. [38, С.29]
Використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров’я” забезпечать розв’язання таких завдань: формування уявлення про те, що здоров’я розглядають як єдине ціле, понять про взаємозв’язки людського організму з природнім і соціальним оточенням, знань вмінь і навичок безпечної поведінки, здатності передбачати наслідки своїх вчинків, вміння надавати само — і взаємодопомогу; розвиток вміння керувати собою, контактувати з людьми в соціумі, протистояти негативному впливу оточення, вміння самостійно приймати правильні рішення; виховання потреби в здоров’ї як важливій життєвій цінності. [5, С.42]
Ефективність проблемного навчання проявляється в тому, що активізується мислення учня. З одного боку є проблема яку слід розв’язати а з іншого — є знання, вміння навички учня. Ці дві сторони перебувають у постійній суперечності, стимулюють активність процесів мислення, які здійснюються підчас пошуку шляхом розв’язання проблем. [38, С.30]
У розв’язанні проблеми учнями можна визначити такі етапи:
1. Створення вчителем проблемної ситуації.
2. Сприйняття проблеми учнями.
3. Здійснення пошукового вирішення завдання.
4. Реалізація і перевірка правильного вирішення завдання. [38, С.30]
Серед поставлених на уроках „Основи здоров’я” проблем можуть бути такі, що пояснюють значення здоров’я для людини, цінність і неповторність життя, чи такі, які вкажуть на причини виникнення пожеж, небезпечних ситуацій та інші.
У початкових класах на уроках “Основи здоров’я” найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:
а) зіткнення учнів із суперечливими фактами. (На світлофорі горить зелене світло, а регулювальник забороняє перехід. Як ви вчинили у цій ситуації? Чому?)
б) показ помилок, до яких призводить незнання певної теми. (Виникає трудність кому й куди потрібно телефонувати при виникненні певних небезпечних ситуацій: в міліцію, швидку медичну допомогу, аварійну службу газу, пожежну охорону чи рятувальну службу)
в) постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань (Простежте, чи є у школі план евакуації, розгляньте його і зробіть висновок: як правильно покинути приміщення школи в разі небезпеки)
г) спонукання учнів до узагальнення фактів. (Які звички людини можна назвати шкідливими, а які корисними? Сформулюйте які належать до корисних, які до шкідливих. Чому?)
д) створення проблемних ситуацій, коли учні переконані в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене питання. (Як треба поводитись під час аварій, щоб не піддатись паніці?)
е) постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;
є) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду [21, С.6]
Створенню проблемної ситуації передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує учням мінімум знань, необхідних для розв’язання проблеми. Якщо учні в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель вдається до навідних запитань. [21, С.6]
На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв’язує пізнавальну задачу, діти запам’ятовують хід її розв’язання. Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності в розв’язанні проблемних ситуацій [21, С.6].
Таким чином, реалізація проблемного підходу створює умови для активізації творчого мислення, оскільки учні здобувають нові знання в ході самостійної продуктивної діяльності. [38, С.30]
Отже, в організації навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров’я” в початковій школі використання проблемних ситуацій сприятиме підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу — „знання лише тоді знання, коли воно набуте силами своєї думки, а не пам’яті” (Л.М. Толстой)
Висновки до розділу І На сьогоднішній день, коли перед суспільством особливо гостро постала проблема не стільки дати знання учням, скільки навчити їх вирішувати практичні завдання, знаходити нетрадиційні, оригінальні, нові підходи, проблемне навчання набирає особливої актуальності, як таке, що покликане вирішити всі перелічені вище завдання.
Разом з тим, сьогодні у школі проблемним методам приділяють недостатньо уваги. Можливими причинами цього є переважання репродуктивного викладу матеріалу, нехтування можливостями залучити учнів до обговорення питань, обмеженість в часі
Курс „Основи здоров’я” суттєво відрізняється від інших предметів. Його відмінність визначається головним завданням: педагогічними методами вплинути на реальну поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих навичок сприятливих для здоров’я, розвитку та безпеки. [9, с5] На відміну від традиційних уроків, коли вчитель переважно говорить, а учні слухають, на заняттях з основ здоров’я слід використовувати нові методи навчання, що базуються на активній участі самих учнів у процесі набуття знань. Створюючи проблемні ситуації учитель спонукає учнів активно мислити, глибше розуміти матеріал і краще його засвоювати. Вміле, раціональне, науково і методично обґрунтоване використання проблемного навчання значно розширює спектр знань, вмінь і навичок учнів, закладе у них бажання креативності, оригінальності, що сприятиме їх формуванню не лише як фахівців, але й як яскравих особистостей.
Розділ ІІ. Дослідницько-експериментальна перевірка ефективності застосування проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров’я” в початкових класах 2.1 Методика проведення уроків проблемного змісту при вивченні курсу „Основи здоровя” в початкових класах Проблемний характер навчання — це світогляд вчителя, його спосіб інакше мислити. Проблемний підхід змушує вчителя не лише інакше викладати, але й у першу чергу інакше мислити. Учитель повинен розуміти, що з точки зору передачі кількості фактів проблемне навчання, звичайно програє порівняно з інформаційним. Але, звичайно, варто заради цього пожертвувати деяким числом фактів, не давати їх на уроках, а зекономлений час використовувати для узагальнення становлення світогляду, тобто для реалізації проблемного підходу.
Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення.
Для створення проблемної ситуації перед учнем треба поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Даючи завдання, яке створює проблемну ситуацію, необхідно дотримуватися наступних основних умов:
1. Завдання має грунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень. Вони мають бути достатніми для розуміння умов завдання, досягнення кінцевої мети і способів його виконання. У завданні має бути один невідомий елемент (відношення, спосіб чи умови дії), потребу в якому учень має відчути під час виконання завдання.
2. Невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти.
3. Виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.
Пропоноване учневі проблемне завдання має відповідати його інтелектуальним можливостям. Рівень складності пропонованого проблемного завдання можна оцінювати за двома головними показниками:
за рівнем новизни матеріалу, який треба засвоїти;
за рівнем його узагальненості.
Проблемне завдання має передувати поясненню навчального матеріалу, який треба засвоїти. Однак, у разі відсутності в учнів достаніх даних про досліджуване явище чи деяких елементарних способів дії, першим етапом у навчанні буде етап повідомлення учням таких даних чи навчання дій, необхідних для створення проблемної ситуації.
Під час підготовки навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню, потрібно виділяти в ньому:
1) матеріал, який треба пояснити учням, і 2) той матеріал, який вони мають опрацювати творчо. До першого типу навчального матеріалу належать фактичні дані, описи процесів тощо, а також необхідні вміння. До другого типу навчального матеріалу належать загальні закономірності, загальні способи дії, загальні умови виконання засвоюваних дій.
Проблемними завданнями можуть бути:
а) навчальні завдання,
б) запитання,
в) практичні завдання тощо.
Та сама проблемна ситуація може бути зумовлена різними типами завдань. Так, проблемна ситуація може виникнути завдяки теоретичному проблемному завданню, що вимагає пояснити або передбачити певні події, процеси чи дії. У цьому разі постановці теоретичного завдання мають передувати демонстрація, опис чи повідомлення необхідних фактів. Теоретичне завдання, що викликає проблемну ситуацію, має грунтуватися на відповідних фактах, які є умовою постановки проблемного завдання.
Проблемну ситуацію можна створити з допомогою практичного завдання. При цьому проблемна ситуація виникає в результаті того, що поставлене навчальне завдання учень не в змозі виконати. Неможливість його виконання з допомогою відомих учневі способів викликає проблемну ситуацію, центральною ланкою якої стає потреба в новому невідомому способі дії, у невідомій новій закономірності.
Наявну проблемну ситуацію вчитель має формулювати через пояснення учневі причин невиконання ним поставленого практичного навчального завдання чи неможливості пояснити ним ті або інші продемонстровані факти.
Таке фіксування вчителем проблемної ситуації підкреслює навчальний характер пропонованого учневі проблемного завдання і визначає зону пошуку необхідного невідомого. Воно завершує етап створення проблемної ситуації і є необхідною перехідною ланкою до пояснення навчального матеріалу, якого потребує проблемна ситуація.
Вдало створена проблемна ситуація є важливою ланкою наступного засвоєння учнями знань проблемним шляхом, що складається з таких етапів:
створення проблемної ситуації;
її аналіз і формулювання проблеми;
висунення гіпотез;
перевірка найважливіших гіпотез.
Критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є:
зв’язок нового з раніше засвоєним матеріалом;
можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;
наявність протиріччя між опорними і новими знаннями;
готовність школярів до участі і в пошуковій діяльності.
Розвивальні функції форми пошукової діяльності (самостіного ознайомлення з новим матеріалом) виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію та виконання учнями у взаємозв’язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись з новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних завдань: визначає мету, вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.
Кожна з форм організації має свої функції у набутті дітьми досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це — той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.
Враховуючи вище вказані вимоги, нами були розроблені проблемні ситуації і використовувалися на різних етапах уроків з „Основ здоров’я” в 4 класі.
Тема уроку: „Безпека руху пішоходів. Сигнали світлофора і регулювальника”.
Метою даного уроку є: закріпити правила переходу проїжджої частини дороги, розширити та поглибити знання про різновиди світлофорів і їх призначення, ознайомити з сигналами регулювальника, формувати навички практичного застосування набутих знань, під час руху вулицями міста (села), виховувати культуру поведінки на вулиці, дорозі.
Для закріплення вивченого матеріалу можна дати розв’язати таку проблемну ситуацію:
„Дівчинка стоїть на переході, на світлофорі загоряється зелене світло, а регулювальник забороняє іти, вона розгубилась. Як їй вчинити? ” (Відповіді учнів)
Усвідомлення інформаційно-пізнавальної суперечності будить думку і спонукає до пошуку способів її подолання, тобто веде до вирішення поставленого завдання.
Тема уроку „Перехрестя. Види перехресть. Рух майданами.”
Мета: з’ясувати уявлення учнів про перехрестя, різновиди перехресть, ознайомити з основними правилами переходу перехрестя з урахуванням місцевих умов, розвивати спостережливість, виховувати культуру поведінки.
На етапі вивчення нового матеріалу, для виявлення уявлень учнів про нерегульовані перехрестя та знання правил переходу перехресть була запропонована така проблемна ситуація:
„Ти стоїш на нерегульованому перехресті, перехід не позначено розміткою, по дорозі рухається транспорт, як ти будеш переходити дорогу? Чому? ” (Відповідь учня)
Тема уроку: ”Перехід проїжджої частини дороги з речами, з домашніми тваринами, під час ремонту дороги.”
Мета: вчити учнів переходити дорогу з речами, з домашніми тваринами, під час ремонту дороги; розвивати уміння орієнтуватися на вулицях; виховувати культуру поведінки та бажання додержуватись правил дорожнього руху.
Ситуація: „Два хлопчики переходили дорогу, один із них тримав у руках м’яч. Раптом, іграшка випала йому з рук і покотилася по дорозі. Хлопчик хотів бігти і підняти м’яча, та його зупинив товариш. ” Запитання: „Чому? Що могло б статися? ” (Відповіді учнів)
Тема уроку: «Пішохід і машини. Гальмівний шлях автомобіля».
Мета: закріпити і систематизувати знання про правила дорожнього руху пішоходів, довести до свідомості учнів вагомість секунди на дорозі, ознайомити з гальмівним шляхом автомобіля і його залежністю від різних умов, виховувати навички свідомої дисциплінованої поведінки на вулиці.
На даному уроці на етапі підготовки до сприйняття нового матеріалу можна запропонувати розв’язати таку проблемну ситуацію: „Послухайте розмову мами з сином:
Куди це ти так поспішаєш? — запитує мама?
Морозиво купити.
А як переходитимеш дорогу?
Дуже просто. Загориться зелене світло світлофора, я піду.
І все?
А що ж іще? ”
Запитання: „Що повинен зробити хлопчик перед тим, як перейти дорогу? ” (Відповіді учнів)
Тема уроку: «Попереджувальні сигнали водіїв. Спеціальні машини».
Мета: формувати уявлення про звукові та світлові сигнали водіїв, розширювати уявлення про спеціальні машини, їх призначення, виховувати навички самодисциплінованості.
На етапі вивчення нового матеріалу про спеціальні машини на цьому уроці запропонуємо такі ситуації:
1. — Чому машини швидкої медичної допомоги, міліції, пожежно-рятувальної служби та служби газу відносяться до спеціальних машин?
2. — Уявіть собі, що ви зупинились перед пішохідним переходом, на світлофорі горить зелене світло і ви починаєте рух, але, раптом, чуєте звуковий сигнал, бачите машину з ввімкненими поблисковими маячками червоного кольору, якими ваші наступні дії?
Тема уроку: «Надзвичайні ситуації. Правила поведінки під час надзвичайних ситуацій. Звідки надходить допомога (рятувальна служба, пожежна охорона, швидка медична допомога, міліція, аварійна служба газу). Запобігання проявам паніки».
продолжение
–PAGE_BREAK–Мета: формувати уявлення про надзвичайні ситуації, попередити учнів про можливі аварії та катастрофи, які можуть статися в районі проживання, вчити як правильно поводитись у надзвичайній ситуації, виробляти вольові якості, вміння гальмувати страх, запобігати проявам паніки, виховувати дисциплінованість.
На етапі закріплення, про запобігання проявам паніки, була подана для розв’язання така проблема: „У будинку палає пожежа, усі жителі залишаючи свої квартири, збігають сходами вниз до виходу. Серед усіх є дівчинка — третьокласниця. Але раптом вона, згадавши про те, що у своїй кімнаті залишила свою улюблену ляльку, повертається і назустріч потоку людей біжить у свою квартиру.” Запитання: „Чи правильно чинить дівчинка? ” (Відповіді учнів)
Учень проаналізувавши і усвідомивши проблему шукає шляхи її розв’язання. Якщо рішення не вдається, виникає питання, чому проблема не вирішується? Зрозумівши, що відомий алгоритм не дає успіху, учень починає пошук другого способу вирішення, або відразу знаходить його шляхом догадки.
2.2 Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я” З метою з’ясування ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров’я” в початковій школі було проведене експериментальне дослідження на базі Дарахівської ЗОШ І — ІІІ ступенів Теребовлянського району.
Дане дослідження проводилось у три етапи.
На першому етапі вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, визначались мета й завдання дослідження.
На другому етапі розроблялися матеріали експериментального дослідження (анкети, проблемні ситуації, для подальшого їх використання на уроках „Основи здоров’я”), проводився експеримент з метою використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров’я” у 4 класі.
На третьому етапі аналізувалися, узагальнювалися та систематизувалися результати формуючого експерименту.
Насамперед, з метою виявлення відношення вчителів до використання проблемних методів навчання в початковій школі, було проведено анкетування вчителів початкових класів даної школи (додаток А). З опитаних 12 респондентів, які дали відповіді на питання розробленої анкети, більшість позитивно ставляться до реалізації проблемно-пошукового підходу на уроках. Проте, не всі використовують проблемні ситуації з таких причин: при використанні проблемних ситуацій вчителі стикаються з нерозумінням учнями завдань вчителя, недостатня кількість навчально-методичного забезпечення, боязнь отримати негативний результат чи погане засвоєння матеріалу Але серед учителів початкових класів є й такі, які застосовують проблемні ситуації. Вони стверджують, що в учнів збільшується інтерес до навчання, розвивається творче мислення, підвищується ефективність розумової діяльності, проблемні ситуації привчають учня сперечатися, висловлювати власну думку, відстоювати її.
Вчителі початкових класів пропонують такі заходи ефективного використання проблемного навчання як:
опрацювати методику використання проблемних ситуацій чи завдань у роботі з учнями початкових класів;
використовувати інтерактивні методи на кожному уроці починаючи з першого класу;
залучати учнів до проведення різних конкурсів;
звертати увагу на відносини в підгрупах під час роботи;
підбирати ситуації і завдання враховуючи вікові особливості учнів;
спиратися на метод аналогії, якщо ситуації властива певна складність;
підкріплювати проблемні ситуації демонстраційним матеріалом;
звертати увагу учнів на правильність використання додаткової літератури.
У процесі експериментального дослідження, яке проводилося у четвертих класах, нас цікавила ефективність впливу використання проблемних ситуацій на рівень якості оволодіння учнями навчальним матеріалом і забезпечення можливостей його раціонального використання в нових умовах діяльності; рівень сформованості пізнавальних потреб та інтересів учнів, бажання вчитися; розвиток творчих здібностей та емоційно-вольових якостей учнів.
Для цього в рамки експерименту було залучено 42 учні Дарахівської ЗОШ І — ІІІ ступенів, Теребовлянського району. Серед них визначено контрольний (4-А) — 20 учнів та експериментальний (4-Б) класи — 22 учнів.
Перший етап дослідження полягав у перевірці рівня успішності молодших школярів з курсу „Основи здоров’я” Перед початком дослідження було проведено контрольні зрізи в обох класах одночасно.
Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:
а) „високий рівень”
учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;
висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;
без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання;
легко робить необхідні висновки;
відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.
б) „достатній рівень”
Відповідь в основному задовольняє вимоги „високого рівня” але учень:
при викладі матеріалу припускається незначних помилок;
переважає інколи поверхнева обізнаність;
робить неповні узагальнення та висновки.
в) „низький рівень”
знання навчального матеріалу поверхневі;
учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;
відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;
неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.
Було чітко визначено завдання експерименту:
дослідити вплив проблемного навчання на ефективність засвоєння основного програмового матеріалу;
перевірити рівень оволодіння школярами навчальним матеріалом і вміння застосовувати ці знання на практиці;
з’ясувати рівень дослідницьких та пошукових вмінь в умовах проблемного навчання;
виявити вплив проблемних ситуацій на пізнавальну активність молодших школярів.
Результати зрізу знань констатуючого експерименту подані у таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Співвідношення рівнів знань учнів на уроках „Основи здоров’я” (у%)
Аналіз контрольних робіт показав, що рівень знань учнів контрольного та експериментального класів відносно однаковий, що дало можливість продовжити дослідження (діаграма 2.1)
Діаграма 2.1
\s
У контрольному класі проводилися традиційні уроки без використання нових методів. У експериментальному класі на уроках „Основи здоров’я” використовувалися проблемні ситуації, що базуються на активній участі самих учнів у процесі набуття знань. Для встановлення впливу проблемних ситуацій на глибину і повноту знань про складові здоров’я, про поводження дитини вдома та поза межами школи чи дому, про психічне здоров’я, учням були запропоновані різноманітні ситуації, які допоможуть учням відтворити їхні знання на практиці. На формуючому етапі було проведено контрольні роботи у 4-А та 4-Б класах. Опрацьовані та проаналізовані роботи показали, що у 4-А (контрольному) — рівень знань суттєво не змінився, а результати роботи у 4-Б (експериментальному) підтвердили гіпотезу дипломної роботи. Тобто, застосування проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров’я сприяло підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу. Результати засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем засвоєння знань на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем знань у експериментальному класі. (Таблиця 2.2). У процентному співвідношенні це добре видно у діаграмі 2.2
Таблиця 2.2
\s
Провівши дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання проблемного підходу у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я”, можна з упевненістю сказати, що дуже важливим і необхідним є застосування елементів проблемного навчання в початковій школі.
Використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров’я” в 4 класі не лише сприяло розвитку розумових сил учнів, а й великому інтересу до навчання. Під час звичайних уроків учні не завжди можуть вирішувати різноманітні завдання, результати яких в подальшому можуть дуже допомогти в житті, бо заставляють учня самостійно мислити, бути готовим до творчої діяльності.
Застосовуючи елементи проблемного навчання на уроках з „ Основ здоров’я” в початковій школі, ми повністю можемо реалізувати мету даного курсу. Адже сьогодні перед освітою суспільство висунуло невідкладне соціальне замовлення: пошук шляхів збереження етносу, його здоров’я, яке повинно інтегрувати через шкільну освіту.
Саме використання проблемних ситуацій повинно зіграти важливу роль, сприяти розвитку життєвих навичок, вони значно підвищать рівень необхідних для них знань, сформують і закріплять стиль поведінки, застережуть від необачливих та небезпечних вчинків, допоможуть відповідально будувати стосунки між людьми, відстоювати себе, свою гідність.
Висновок до розділу ІІ Модернізація освітньої галузі, що відбувається в державі, має на меті створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного громадянина України.
Найважливішим завданням сучасної шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя, всіх учасників освітнього процесу, виховання нового покоління громадян України, для якого потреба вести здоровий спосіб життя буде невід’ємною складовою загальнолюдської культури.
На уроках „Основи здоров’я” реалізовуються всі ці завдвння. Але для покращення засвоєння знань, вмінь і навичок у вивченні даного курсу можливим є використання проблемних ситуацій на даних уроках.
Результати дипломного дослідження довели, що використовуючи проблемний підхід ми можемо активізувати процеси сприйняття, механізми мислення та поведінки учня.
Проблемне навчання — сучасний метод навчання, що відповідає вимогам формування творчого, активного спеціаліста, а тому школа повинна широко використовувати його в навчальному процесі. Його особливість полягає в тому, що шляхом створення проблемних ситуацій та надання вмілої допомоги у постановці цілей і знаходження шляхів, учитель одержує можливість керувати творчим процесом засвоєння знань та способів розумової діяльності учнів.
Висновки У результаті виконання дипломної роботи вивчено теоретико-прикладні основи використання проблемного підходу під час вивчення курсу „Основи здоров’я”. Аналіз та узагальнення педагогічної та методичної літератури свідчить про важливість та необхідність застосування елементів проблемного навчання в початковій школі як передумови розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Проблемний підхід у навчанні забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі
Вивчення психолого-педагогічних особливостей застосування проблемних ситуацій у навчанні дітей молодшого шкільного віку під час вивчення курсу „Основи здоров’я” свідчить про обмеженість «поля» мислительного пошуку елементів нового знання в пізнавальної діяльності молодших школярів, згорнутість етапів функціонування внутрішньої проблемної ситуації, її дифузний характер. Звідси цілком виправдана прискорена динаміка уроку, часта зміна форм і методів роботи учнів на уроці, насиченість різноманітними пошуковими діями кожного етапу навчального процесу. Слід також відзначити важливу роль довільного, невимушеного характеру пізнавальної діяльності школярів на уроці, за якого істотно розширюються межі прояву їхніх пізнавальних дій. Значно ширші можливості щодо забезпечення повноцінного навчального пізнання молодших школярів виникають під час застосування вчителем явних проблемних ситуацій, в основі яких лежать пізнавальні протиріччя і смислові конфлікти.
Дослідження значення та особливостей проблемно-пошукових методів навчання дозволило виділити наступні форми та методи для навчання молодших школярів: метод евристичної бесіди, система пізнавальних завдань з прийомами розумової діяльності, метод аналогії, самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні засоби і без них, дослідницький метод. Вибір відповідного методу проблемного навчання залежить як від психічної готовності дітей сприймати та розв’язувати проблемну ситуацію, так і від рівня методичної підготовки вчителя.
Основні труднощі при плануванні та використанні методів проблемного навчання полягають у розробці дидактичного матеріалу (проблемних задач і завдань), використанні засобів наочності, технічних засобів навчання.
Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення: перед учнем слід поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Завдання має ґрунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень; невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти; виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.
Основними критеріями визначення ефективності використання проблемного підходу на уроках „Основи здоров’я” стали: рівень якості оволодіння учнями навчальним матеріалом і забезпечення можливостей його раціонального використання в нових умовах діяльності; рівень сформованості пізнавальних потреб та інтересів учнів, бажання вчитися; розвиток творчих здібностей та емоційно-вольових якостей учнів.
Дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання проблемного підходу у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я” дозволяє виділити наступні наслідки його застосування: виникнення в учнів пізнавальної потреби в оволодінні навчальним матеріалом; становлення пізнавальної активності учня під час суб’єктивного пошуку більш узагальнених знань, які в свою чергу становлять основу для виконання наступних навчальних завдань; актуалізація раніше засвоєних знань і визначення мети пошукової діяльності; усвідомлення й суб’єктивне прийняття навчальної проблеми, зосередження уваги на об’єкті пізнання, розгортання процесів розуміння нових властивостей, зв’язків і відношень предметів, що досліджуються під час розв’язання проблемної задачі; формування пошукових продуктивних процесів мислення, що включає пізнавальну мотивацію, інтелектуально-вольову активність, відшукання невідомих елементів знань і становлення психічних новоутворень — потреб, мотивів, установок, узагальнень тощо.
Аналіз результатів теоретичного та експериментального етапів дослідження дозволив створити алгоритм ефективності використання проблемного підходу у навчанні молодших школярів, який включає в себе необхідність, ґрунтовність, систематичність, відповідність віку дитини, різноманітність форм та методів, використання на будь-якому етапі уроку, творчість вчителя.
Список використаної літератури 1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. — К.: 1981. — 206с.
2. Антонов Г.А., Аридин В.М. Так создается проблемная ситуация. // Вьісшая школа. — 1984. — № 11. — С.17 — 18.
3. Бабанський Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. — М.: Знание, 1981. — 96с.
4. Байбара Т.М. Формування дослідницьких умінь на уроках природознавства // Початкова школа. — 1987. — №2. — С.30-34.
5. Бібік Н., Коваль Н. „Основи здоров’я” в початковій школі: Методичний коментар // Початкова школа. — 2005. — №10. — С.42-44.
продолжение
–PAGE_BREAK–6. Бойченко Т., Коваль Н. Основи здоров΄я в початковій школі. // Початкова школа. — 2006. — № 9. — С.34-37.
7. Выготський Л.С. Педагогическая психология // Психология: классические труды. — М.: Педагогика — Пресс, 1996. — 533с.
8. Волоснюк М.А. Проблемне навчання як провідний метод розвиваючого навчання в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти. // Управління школою. — 2005. — № 16-18. — С.56-69.
9. Деревянко В.В. Особливості викладання інтегрованого курсу „Основи здоров΄я”. // Основи здоров΄я і фізична культура. — 2005. — № 10. — С.5-9.
10. Єресько О.В. Особливості змісту шкільного предмета „Основи здоров΄я. // Основи здоров΄я і фізична культура. — 2006. — № 2. — С.8-11.
11. Кравченко Т.Г. Проблемне навчання — основа розвитку здібностей учнів. // Управління школою. — Харків. — 2004. — № 14. — С.2-5.
12. Кудрявцев В.Т. Проблемное обучение: истоки, сущность, перспективы. — М.: 1991. — 79 с.
13. Кудрявцев Т.В. Психология технического обучения. — М., 1981.
14. Лернер И.Я. Проблемное обучение. — М.: Знание, 1974. — 64.
15. Маляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. — К., 1983. — С.27-28.
16. Матюшкін А.М. Проблеми навчання // Завуч. — 2002. — №19. — С.32-33.
17. Матюшкин А.М. Развитие творческой активности школьников. — М.: Педагогика, 1991.
18. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. — М.: МГУ, 1977. — 240 с.
19. Махмутов М.И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории. — М.: МГУ, 1975. — 368с.
20. Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. — Казань: Таткнигоиздат, 1972. — 551с.
21. Медведюк О. Проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент. // Вчитель року — 2006. — С.5-7.
22. Миколайчук М.В. Інноваційні педагогічні технології: Посібник для вчителів. — Рівне, — 2006. — 46с.
23. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. — К.: Рад. шк., 1984. — 63 с.
24. Наточій А. Валеологічна освіта. // Початкова школа. — 1997. — № 2. — С.26-28.
25. Оконь В.К. Основы проблемного обучения. — М., 1982. — С.132.
26. Оконь В.К. Введение в общую дидактику. М.: Высшая школа, — 1990. — 384с.
27. Осадченко І. Проблема стимулювання творчої активності школярів. // Рідна школа. — 2001. — № 11. — С.54-55.
28. Основи здоров’я: Підруч. для 4 кл. / Н.М. Бібік, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. — К.: Навч. Книга, 2004. — 143с.
29. Педагогічний експеримент / За ред. Євдокимова О.Т., Агапової Л.В. — Харків: Освіта, 2001. — 148 с.
30. Питання проблемного навчання. — К.: Рад. шк., 1978. — 126 с.
31. Проблемне навчання в школі // За ред. В.К. Оконя. К.: Вища школа, 1988. — 191с.
32. Рубінштейн С.Л. Основы общей психологии.
33. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1 — 4 класи. — К.: Початкова школа, 2003. — 296 с.
34. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. К.: Тенеза, 1999.
35. Савченко О.Я. Урок у початкових класах: Навч.-метод. посібник. — К.: Освіта, 1993. — 208с.
36. Топузов О. Інтелектуальний розвиток учнів у проблемному навчанні. // Рідна школа. — 2006. — №11. — С.6-8.
37. Топузов О. Проблемна ситуація в теорії проблемного навчання. // Шлях освіти. — 2007. — № 1. — С.12-16.
38. Топузов О. Реалізація проблемного підходу на уроках // Рідна школа. — 2005. — №12. — С.28-30.
39. Топузов О. Становлення проблемного навчання в педагогічній науці // Рідна школа. — № 11. — 2005. — Ст.57 — 60.
40. Фронтальні технології інтерактивного навчання // Хімія. Біологія. — 2005. — №52. — С.8-11.
41. Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні. — К.: Вища шк., 1991. — 192 с.
Додатки Додаток А
Анкета для вчителів початкових класів
Як ви ставитесь до застосування проблемно-пошукового підходу в початкових класах?
А. Позитивно; Б. Негативно.
2. Чи вважаєте доцільним використання проблемних ситуацій в початковій школі?
А. Так; Б. Ні.
3. Чи використовуєте проблемні ситуації на уроках?
А. Так; Б. Ні.
4. Якщо були б розроблені проблемні ситуації то чи застосовували б ви їх тоді?
А. Так; Б. Ні.
5. На вашу думку, чи зростає інтерес учнів до навчання при використанні елементів проблемного підходу?
А. Так; Б. Ні.
6. Чи доцільним є викладання курсу „Основи здоровя” в початковій школі?
А. Так; Б. Ні.
7. Чи використовуєте індивідуальний підхід до учнів при розвязанні проблемних задач?
А. Так; Б. Ні.
8. На якому етапі уроку використовуєте проблемні ситуації?..
9. Якими методами роботи з учнями на уроках ви користуєтесь?..
10. Щоб ви запропонували для покращення результатів навчання учнів початкових класів?..
Додаток В
РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ
Тема. Правила поведінки учня під час шкільних масових заходів.
Мета. ознайомити учнів з різними ситуаціями, які трапляються під час масових заходів у школі; проаналізувати їх; скласти правила, яких повинен дотримуватися учень під час заходів; розвивати увагу, мислення, пам’ять, логіку, творчість; прищепити любов до ближнього, дати зрозуміти учням цінність цих правил і їх дотримання.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Діти поділені на групи по чотири учня. Кожній групі роздані ситуації. Завдання кожної групи полягає в тому, щоб знайти оптимальний вихід із цієї ситуації.
(Ситуації пов’язані із необ’єктивною поведінкою окремих учнів. Дітям необхідно пояснити чому не можна стояти біля вікон чи скляних дверей, коли рухається натовп; в якому положенні повинні бути руки, коли навколо багато людей; до яких наслідків призводить падіння під час руху великої кількості людей; які речі можна брати із собою на масові заходи)
Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.
Гра „Ялинка рішень”
Кожна група зачитує свою ситуацію, пояснює в чому її складність, вихід з неї загальними фразами записує вчитель на гілочках ялинки.
Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
Діти складають пам’ятку правил поводження під час масових заходів в школі усно. Вчитель демонструє плакат із загально відомими правилами, пропонує учням записати їх у зошит.
Тема. Правила поведінки під час непередбачених ситуацій поза межами домівки, школи.
Мета. Визначити, які небезпечні ситуації можуть статися поза домівкою чи школою; дати зрозуміти учням, до яких наслідків може призвести неуважність; на основі різних ситуацій дати елементарні знання про правила поводження під час прогулянки; розвивати абстрактне і логічне мислення, вміння розв’язувати ситуації, пам’ять, увагу. Прищеплювати повагу до ближнього, домогтися збереження здоров’я кожної особистості.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
1. Дітям пропонується переглянути ситуацію, яка сталася з дівчинкою Наталочкою. Вона поверталася з школи. Портфель був настільки важким, що вона ледь пересувала ногами. Молодий чоловік запропонував їй допомогти… Ввечері дівчинки не було вдома. Що сталося з Наталочкою.
Кожен учень висловлює думку з приводу даної ситуації. (Методика „Мікрофон”).
Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.
Дано ситуації:
По дорозі із школи ви бачите незнайомця, який пропонує вас підвести додому. Ваші дії.
Андрійко по дорозі додому заходить в парк, потім до магазину (нічого там не купуючи), пограється з одними однокласниками в їх дворі потім з іншими. Яка небезпечна ситуація може статися з цим хлопчиком?
У вашому під’їзді багато незнайомих вам людей, поруч також немає нікого знайомого. Чи правильна буде ваша дія, коли зайдете у під’їзд саме в цей момент?
Ось уже темно, а дівчатка ще й досі граються на подвір’ї, бігають у парку. Які поради ви б дали цим дітям?
Всі учні діляться на чотири команди. Кожна команда пропонує свій варіант відповіді.
Після цього учасники міняються місцями і вирішують наступну ситуацію. Кожна команда повинна дати свій варіант на кожну ситуацію.
Для аналізу цих ситуацій вчитель зачитує дані ситуації і варіанти відповідей.
Застосування знань, умінь, навичок.
Діти складають правила поводження поза межами школи чи дому, обґрунтовують свої судження.
Тема. Безпека на автошляхах і дорогах. Безпека руху пішоходів. Сигнали регулювання дорожнього руху. Практична робота. Конкурс юних регулювальників.
Мета. ознайомити учнів із основними небезпечними ситуаціями, які можуть скластися під час руху пішоходів на дорогах; навчити учнів знаходити вихід із будь-яких ситуацій, що сталися на дорозі; розвивати мислення, пам’ять, увагу, спостережливість в учнів. Прищеплювати інтерес до вивчення курсу „Основи здоров’я”.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Засвоєння та застосування знань, умінь і навичок.
Як треба переходити дорогу, на якій розміткою „зебра” не позначено пішохідний перехід?
Коли треба бути особливо уважним при переході дороги? Чому?
Розкажи за малюнками, як слід переходити залізничну колію, дорогу в селі, обходити транспорт.
В чому полягає особливість сучасних транспортних світлофорів?
Яке Правило дорожнього руху іноді порушують водії?
До чого це зобов’язує пішоходів?
Яку роль відіграють світлофори в житті пішоходів і водіїв?
Як ти вчиниш у такій ситуації: на світлофорі горить зелене світло, а регулювальник забороняє перехід?
Обґрунтуйте свою думку.
Складання пам’ятки (основні правила, яких необхідно дотримувати при переході доріг)
Практична робота.
Обирається один учень з класу — регулювальник, всі інші — пішоходи. Учні виконують сигнали регулювальника. Згодом на дорозі з’являються машини, у такому випадку завдання регулювальника ускладнюється.
Тема. Види перехресть. Рух майданами. Безпека руху в місцях ремонту дороги. Групи дорожніх знаків.
Мета. ознайомити учнів із видами перехресть, групами дорожніх знаків. Навчити розрізняти дорожні знаки. Розглянути найпоширеніші ситуації, які можуть скластися під час руху в місцях ремонту дороги. Розвивати вміння мислити, запам’ятовувати, спостережливість. Прищеплювати любов до здорового способу життя.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Узагальнення та систематизація нових знань, умінь та навичок.
На основі ситуацій, які зображенні на малюнках дітям необхідно дати відповідь.
Розглянь малюнок. Чому в такому напрямі повинні проїхати учасники дорожнього руху? Хто з пішоходів наражається на небезпеку? Обґрунтуйте свою думку.
Розглянь малюнок майдану. Розкажи, як переходити майдан. Яка небезпечна ситуація може виникнути? Обґрунтуй свою думку.
Розглянь малюнок. Чому сталася така пригода з дівчинкою? Що могло б трапитися, аби дівчинка піднімала альбом та фарби? Розкажи, що необхідно робити в такій ситуації.
Застосування знань, умінь і навичок.
Що властиво попереджувальним знакам? Назви їх.
Охарактеризуй наказові знаки. Наведи приклади.
Чим відрізняються попереджувальні знаки від заборонних? Обґрунтуй свою відповідь.
Що сигналізують нам інформаційно-вказівні знаки та знаки сервісу? Наведи приклади.
Методика „Карусель”
Внутрішнє коло учнів показує знак, а зовнішнє — називає групу та як він називається.
Тема. Автомобіль — джерело небезпеки на дорозі. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), причини їх виникнення.
Мета. ознайомити учнів із спеціальними машинами, їх специфікою та необхідністю в житті кожної людини. Розглянути різні ситуації, які стаються під час руху автомобіля та на дорозі в цілому. Розширити знання учнів про поняття ДТП, їх причинами, шкідливістю для життя людини. Розвивати логічне мислення, пам’ять, уяву, допитливість. Прищеплювати інтерес до вивчення нового з курсу „Основи здоров’я”.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Використовуючи макети вчитель ознайомлює учнів із різними спеціальними машинами („швидка допомога”, „пожежна”, „служба газу”, міліція”).
Що властиво машині „швидка медична допомога”?
З чого ми можемо дізнатися, що це пожежна машина?
Якого кольору машина служби газу?
Яка відмінна ознака машини міліції від інших машин?
Яке їхнє призначення?
Яких правил необхідно дотримувати під час руху спеціальних машин?
Узагальнення та систематизація нових знань, умінь та навичок.
Учням пропонується переглянути відео сюжети, у яких розповідається призначення спеціальних машин, їх застосування в різних ситуаціях.
Які машини називаються спеціальними? Чому їх так називають?
Коли спеціальні машини мають право проїжджати на червоне світло світлофора?
Чи всі водії транспортних засобів знають і дотримуються правил дорожнього руху?
До чого призводить не дотримання правил дорожнього руху?
Різні аварії на дорозі називають дорожньо-транспортні пригоди, але найуживанішою є абревіатура ДТП. Під час ДТП пішоходи, пасажири, водії травмуються.
Яким чином взаємопов’язане ДТП із спеціальними машинами?
Застосування знань, умінь і навичок.
Всі учні поділені на групи. Кожній з них роздані завдання.
Біля твого будинку сталося ДТП. Куди ти зателефонуєш? Обґрунтуй свою відповідь.
Ти поспішаєш до школи. Але машина швидкої, яка спішить може спричинити ситуацію, що не дасть тобі вчасно прийти до школи. Чи будеш ти стрімголов бігти? Чому?
У селі через дорогу хлопчик жене череду. За кілька десятків метрів їде на шаленій швидкості автомобіль. Що може статися в такій ситуації? Як запобігти аварії?
Тема. Безпека велосипедиста. Обстеження велосипеда перед виїздом.
Мета. ознайомити учнів із складовими частинами велосипеда. Навчити учнів звертати увагу на знаки, ознайомити із знаками для велосипедистів. Розвивати спостережливість, вагу, пам’ять, мислення. Прищеплювати інтерес до вивчення даного предмету.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Метод „Мікрофон”
Вчитель демонструє рисунок велосипеда. Кожному учневі необхідно назвати складову транспорту і показати, де вона знаходиться.
Які частини даного транспортного засобу ви знаєте?
Для чого необхідно перевіряти їх перед поїздкою?
Підсумовуючи відповіді учнів, вчитель правильно називає кожну частину велосипеда.
Технологія „Мозковий штурм”
Чи існують правила дорожнього руху для велосипедистів?
Як часто велосипедисти дотримуються їх?
До чого призводить недотримання правил? Повторення поняття „ДТП”
Які дорожні знаки допоможуть велосипедистові не порушувати правил?
Досягнувши якого віку дітям можна рухатися на велосипеді проїзною частиною?
Чи є місця призначені саме для руху велосипедистів?
Ознайомлення із дорожніми знаками для велосипедистів („Рух на велосипедах заборонено”, „Доріжка для велосипедистів”, „Доріжка для пішоходів і велосипедистів”).
продолжение
–PAGE_BREAK–