Зміст
Вступ
1. Сутність та зміст рекламноїдіяльності підприємства
1.1Необхідність рекламної діяльності для промислових підприємств
1.2Сутність та види реклами
1.3Сутність рекламної стратегії та ідеї. Види стратегії та їх порівняльний аналіз
2. Аналіз діяльності підприємства ДП «Харківськийдослідний цементний завод»
2.1Стисла характеристика підприємства ДП «ХДЦЗ»
2.2Аналіз фінансового стану підприємства
2.3Аналіз рекламної діяльності на підприємстві ДП «ХДЦЗ»
3. Розробка рекламної стратегії для об’єктівпромислової власності на прикладі ДП «ХДЦЗ»
3.1Основні етапи розробки рекламної стратегії
3.2Методи складання кошторисів витрат на рекламу
3.3Розробка рекламної стратегії для ДП «ХДЦЗ»
4.Охорона праці та навколишнього середовища
5. Цивільна оборона
Висновки
Списокджерел інформації
ДодатокОрганізаційна структура ДП «ХДЦЗ
Вступ
Сучасний етап розвитку нашої країни(останні 5 років) відрізняється динамізмом і якісними змінами у всіх сферахгромадського життя. Процес радикалізації, відновлення торкнувся усі без виняткуполітичні, економічні і соціальні інститути. У період переходу народногогосподарства країни до ринкової економіки, коли багато виробничих підприємств,об’єднання, концерни й інші організації стали незалежними, нормальне їхнєфункціонування в подібних економічних умовах практично неможливо без добреорганізованої комплексної маркетингової діяльності. Реклама продукції ідіяльності підприємства — це найважливіша складова частина комплексу маркетинговихзаходів, своєрідний інформаційний вихід на споживача.
При правильній організації рекламадуже ефективна і сприяє швидкій та безперебійній реалізації виробленоїпродукції. При цьому прискорюється повернення оборотних коштів підприємств,установлюються ділові контакти виробників з покупцями і споживачами продукції,попит зростає і перевищує пропозицію, що, у свою чергу, є об’єктивною основоюрозширення виробництва і підвищення ефективності господарської діяльності.Реклама товарів — це не примха. Це природний інструмент економіки і важливийрегулятор ринкової системи. Прийнятий курс на інтенсифікацію економіки,зміцнення ринкових принципів, гостра необхідність у вирішенні соціальнихпроблем, підвищення якості і розширення асортименту продукції, що випускається,поставили в області рекламної діяльності конкретні задачі, рішенню яких сприяєорганізація комплексу рекламних заходів.[1]
Організація комплексу ефективнихрекламних заходів — це дуже складна задача, для реалізації якої потрібно чіткаі злагоджена робота кваліфікованих фахівців торговельно-збутових, маркетинговихчи спеціальних рекламних підрозділів підприємств. Ґрунтуючись на багатомудосвіді закордонних країн в області реклами, можна стверджувати, що рекламнадіяльність — це особлива наука, де є свої правила і закони. Ця наукавикористовує пізнання психології, соціології і дослідження ринку для вирішенняекономічних проблем підприємства. Розкриття всіх аспектів, пов’язаних зрозробкою рекламної стратегії підприємства є основною метою даної дипломної роботи.Предметом даної дипломної роботи є детальне вивчення комплексу маркетингових,рекламних заходів, що використовує підприємство для організації продажу своєїпродукції.
Об’єктом є саме підприємство та йогомаркетингова, рекламна політика. Основні завдання, що стояли в процесінаписання цієї роботи:· ознайомитись з рекламною політикою підприємства;дослідити які маркетингові заходи проводить підприємство для просування своєїпродукції; дослідити саме поняття „реклама“ та розробити рекламнустратегію для ДП „ХДЦЗ“. Дипломна робота складається з трьохрозділів, вступу та висновків. В першому розділі розкривається саме поняттяреклами, види реклами, та розкривається необхідність рекламної діяльності напромисловому підприємстві. Другий розділ детально знайомить з характеристикоюпідприємства і його існуючою рекламною діяльністю. В третьому розділірозглядається хід розробки рекламної кампанії підприємства, дається оцінкарекламній кампанії та наводяться правові аспекти рекламної діяльності.
1. Сутність та зміст рекламної діяльності підприємства
1.1 Необхідність рекламної діяльностідля промислових підприємств
З метою донесення до споживачаспеціальної інформації про предмет реклами, суб`єктами підприємницькоїдіяльності здійснюється рекламна діяльність. Основними принципами рекламноїдіяльності є: законність, точність, достовірність, використання форм тазасобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічноїшкоди. Взагалі, рекламна діяльність — це діяльність щодо замовлення, виготовленнята розповсюдження реклами. Відповідно, суб’єктами рекламної діяльності єрекламодавець, виробник реклами, та її поширювач.[1]
План рекламної діяльності є складовоюmarketing mix, тобто плану маркетингу, до якого, крім планування реклами,належить планування підтримки (стимулювання) збуту, роботи з громадськістю(паблік рілейшнз) і персонального продажу. Усі ці інструменти маркетингунеобхідні для рекламної діяльності, а останній має підпорядковуватисяцілям і завданням фірми. Дуже часто бюджет маркетингу складається з витрат нарекламування, з урахуванням того, що елементи реклами наявні в більшості такихінструментів маркетингу, як робота з громадськістю та персональний продаж. Щодопідтримки збуту, то тут беруть за мету не просте стимулювання покупців,продавців та власного збутого персоналу, а насамперед інформування про товар,послугу чи ідею рекламодавця. Тому очевидно, що маркетингові комунікації маютьв основному рекламні завдання — інформацію та залучення покупця (споживача,користувача) до процесу продажу. [3]
Для ефективної розробки планурекламної діяльності необхідно мати значний обсяг інформації, зокрема:
R Характеристику ринку продавців даногопродукту або послуг;
R Характеристику ринку покупців;
R Характеристику обсягу продажу даногопродукту;
R Характеристику прибутку;
R Характеристику товару і його ціни.
Ця інформація уможливлює аналізстановища підприємства на ринках збуту та етапу життєвого циклу продукції чипослуги цього підприємства.
Дати чітке визначення рекламноїполітики (діяльності) неможливо. Це досить багатогранне поняття. Швидше за всеце визначення дії по створенню і розміщенню реклами і рекламних заходів, зметою створення іміджу і залучення клієнтів для збуту продукції. Рекламнадіяльність тісно зв’язана з торговою і діловою політикою фірм. Поняттярекламної діяльності також тісно зв’язано з поняттям рекламної стратегії ітактики. Можна сказати, що рекламна діяльність — дії фірми, спрямовані надосягнення визначених цілей; стратегія — загальна провідна лінія й установка надосягнення кінцевих цілей; тактика — сукупність засобів і прийомів, спрямованихна досягнення мети, образ дій, лінія поводження. По суті справи сутністьрекламної діяльності полягає у виборі рекламної стратегії і тактики.[1-3]
Припустимо, створюється фірма. Длятого, щоб про неї довідалися, їй необхідно заявити про себе. Цього можнадомогтися за допомогою реклами. Але для того, щоб при мінімальних витратахзасобів одержати максимально високий результат, необхідно продумати яким чиномрекламувати себе і свою продукцію.
Кожному підприємству необхіднавизначена рекламна політика, будь то промислове підприємство, банк, виробниктоварів народного споживання, радіостанція, канал телебачення, туристичнеагентство, магазин, ресторан чи кафе. Різниця лише в масштабах і засобахреклами.
Рекламна діяльність може мінятися чине мінятися протягом якогось часу. Це залежить від ситуації на ринку в цілому івід ситуації усередині самої фірми.
Реклама фірми має створювати,підтримувати й збільшувати популярність фірми та її товару. Відтак будь-якевдосконалення товару, марки, самої фірми потребує оновлення рекламних логотипів, якепровадиться за результатами рекламного дослідження ринку, стилю життя цільовоїаудиторії, її вимог до оновлення асортименту товарів і послуг, що пропонуєрекламодавець.
Рекламу фірми часто називаютьпрестижною рекламою, оскільки вона сприяє не стільки збільшенню продажу їїпродукції, скільки популяризації самої фірми (організації, установи, навітькраїни) та її діяльності, що має позитивним наслідком зростання національноїекономіки, загального добробуту, збереження довкілля, забезпечення зайнятостінаселення, розвиток фундаментальних чи прикладних досліджень тощо.[4-5]
Кожне підприємство, а особливопромислове для успішного існування на ринку має перед собою такі цілі:збільшення обсягів збуту продукції, максимізація прибутку, виведення товару нанові ринки. Саме для забезпечення цих основних цілей, підприємству необхідновикористовувати рекламу у своїй діяльності. Тому що вона дозволяє: інформувати споживачів пронаявність підприємства чи його продукції, про події, які відбуваються на даномуринку, про придатність продукції для ефективного стимулювання пробнихзакупівель та розв’язання певних проблем споживачів; позиціонувати товар,продукцію, формувати первинний попит на неї; створювати системи уявленьспоживача про формування належного іміджу підприємства; зберігати тазапам’ятовувати інформацію про товар, його якісні властивості та про данепідприємство; посилювати інтерес та стабілізувати обсяги збуту продукціїкінцевим споживачам; розширити сфери торгівлі для даного товару та збільшитиобсяги закупівель для підприємства.[6]
Такимчином, законодавством України на сьогоднішній день досить детально визначаютьсяправа та обов`язки суб`єктів рекламної діяльності та правила її здійснення. Алез розвитком суспільства та технологій постійно виникають нові форми реклами із`являється необхідність їх правового регулювання з метою захисту інтересів якспоживачів, так і суб`єктів підприємницької діяльності.[2]
1.2 Сутність та види реклами
Насьогоднішній день, реклама є однією з найпоширеніших технологій торгівлі. Їїправовий статус в першу чергу регламентується Законом України „Про рекламу“від 3 липня 1996 року з наступними змінами та доповненнями.[1]
Законвизначає рекламу як спеціальну інформацію про осіб чи продукцію, розповсюджену вбудь-якій формі та в будь-який спосіб і призначену сформувати або підтриматиобізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.
Предметомреклами виступає конкретна особа, марка (модель, артикул) продукції, послуги чиметод, на який цілеспрямовано звертається увага споживача на замовленнярекламодавця для формування інтересу і сприяння реалізації продукції. Протеслід мати на увазі, що законодавством України встановлюються певні обмеженнящодо предмету реклами. Наприклад, окремі речі, які перебувають в обмеженомуцивільному обігу, можуть рекламуватися тільки за умови дотримання низки вимог,за порушення яких встановлено жорсткі санкції. Це — лікарські засоби, виробимедичного призначення, реклама тютюнових та алкогольних виробів. Крім того,Закон України „Про рекламу“ також регламентує вимоги щодо рекламизброї, реклами послуг, пов’язаних із залученням цінних паперів, та інших видівпідприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу.[1-2]
Сучасна реклама має чітку науковубазу. Вона озброєна науковими засобами, виробленими психологією та соціологією.
Засоби рекламного бізнесу вкладаютьсяв систему точної наукової класифікації. Нею охоплено всі складові рекламногопроцесу: рекламодавців, споживачів, об’єкти реклами, рекламні засоби та носії,соціальні та виробничо-економічні умови комерційної діяльності, а також самурекламу.
У класифікації реклами розрізняютьдва поняття: реклама як процес (тоді краще її визначати терміном „рекламування“)та реклама як продукт (тобто рекламне звернення).
Численні зарубіжні спеціалісти вгалузі рекламного бізнесу створили цілісну систему класифікації реклами і якпроцесу, і як продукту. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такимиознаками:
· вид реклами;
· мета отримання прибутку;
· способи передавання інформації;
· метод передавання інформації;
· характер емоційного впливу та спосібйого передавання;
· характер взаємодії;
· предмет рекламування;
· суб’єкт рекламування;
· цілі рекламування;
· інтенсивність реклами;
· тип рекламодавця;
· форма використання носіїв реклами.
1) Вид реклами. За цією ознакоюреклама поділяється на бізнесову, соціальну, політичну та релігійну:
а) Бізнесова реклама має на метідовести комерційну інформацію рекламодавця до споживача, сприяючи продажутовару, послуги або ідеї;
б) Соціальна рекламна інформація — ценекомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя,охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактикиправопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі незгадуються ні конкретна продукція, ні її виробник. Особи, які здійснюють набезоплатній основі діяльність з поширення соціальної рекламної інформації абопередають для цього власні кошти, користуються пільгами, передбаченимизаконодавством України;
в) Політична реклама має дужеспецифічні ознаки: її метою є створення популярності окремим політичним лідерамчи партіям. Залучають для цього так званих іміджмейкерів, тобто професіоналів,що знають, якими засобами можна створити привабливий образ (імідж) котрогосьполітичного діяча чи партії.
г) Релігійна реклама має на метіпоширення інформації про релігійне життя, окремі події та свята церковнихгромад. Ця реклама також має специфічні ознаки, що визначаються самою суттюрелігійних відносин.
2) Комерційна й некомерційна реклама.Звичайно метою рекламування є збільшення обсягу продажу та отриманнядодаткового прибутку чи стабілізація свого становища на ринку. Однак рекламаможе бути й некомерційною, коли, наприклад, рекламодавцями є некомерційніорганізації (державні, громадські, політичні та інші), метою яких є неотримання прибутку, а так звана суспільна корисність — об’яви про наймання нароботу, офіційні повідомлення, релігійна інформація та ін.[7-9]
Некомерційною рекламою можна такожуважати заходи для встановлення добрих людських відносин у самій фірмі, а такожміж фірмою та державою, фірмою й громадськістю. Це некомерційні статті, теле-та радіопередачі, прес-конференції з приводу некомерційних подій у житті фірми,різні культурні та соціальні заходи, які не мають комерційних цілей. Рекламадержавних символів, способу життя в країні, хоч і є некомерційною, однак важитьбільше, ніж комерційна, оскільки виховує почуття національної гордості та любовідо своєї країни.[10]
3) Способи передачі інформації.За цією ознакою реклама поділяється за такими напрямами:
а) реклама в засобах масовоїінформації;
б) пряма реклама;
в) реклама на місці продажу;
г) особистісна реклама;
д) персональний продаж.
Реклама в засобах масової інформації— це класична реклама, тобто платне, однонапрямлене та неособистісне звернення,що вміщується в засобах масової інформації (газети, радіо, телебачення) з метоюповідомлення певній групі людей якихось фактів про товари, послуги чи ідеї.Тобто повідомлення є платним, зворотний зв’язок забезпечується з певнимзапізненням — тільки через кінцеву поведінку потенційного покупця; рекламаадресується не конкретній особі, а цільовій аудиторії. Особливості класичноїбізнес-реклами буде докладніше розглянуто далі.[12]
Прямою рекламою називають усізв’язані з пошуками нових клієнтів та торгових угод операції, що здійснюютьсяпоштою, телефоном, безпосереднім вкладанням проспектів у поштові скриньки, атакож через пресу у вигляді відрізних купонів-замовлень для читачів. Сюди такожналежить продаж товарів за каталогами, спеціальна інформація для промисловцівта спеціалістів різних галузей. Завжди діють дві форми прямої реклами: одна —інформує, інша — продає.
Асоціація прямої поштової рекламиназиває дев’ять переваг прямої реклами:
— її можна адресувати безпосередньоконкретним особам або конкретним ринкам зі встановленням значно більшогоконтролю за її дієвістю, ніж це можливо для інших засобів реклами;
— їй можна надати особистісногохарактеру аж до абсолютної конфіденційності;
— вона є індивідуальним зверненнямконкретного рекламодавця до конкретного споживача, тобто не конкурує ні з іншоюрекламою, ні з будь-якими редакційними матеріалами в засобах масовоїінформації;
— її не лімітовано місцем, форматом ітиражем видання;
— вона дає значно більші можливостівибору матеріалів і виробничих процесів для її виготовлення;
— вона дає змогу вносити елементи якновизни, так і раціонального підходу в інтерпретацію ідеї рекламодавця;
— її виготовлення можна організуватив суворій відповідності до потреб персонального оперативного графікарекламодавця;
— її дієвість найлегше контролювати,організувавши відповідне вибіркове дослідження й тестування невеликих груподержувачів;
— завдяки недоступним для іншихзасобів реклами ґрунтовності й широті інформації вона дає змогу покупцямраціональніше поставитися до купівлі чи укладання угоди.[15]
Уважають, що пряма поштова реклама —це найбільш особистісна, найбільш „інтимна“ з усіх форм реклами.
Спеціалісти прямої поштової рекламипереконані, що коли вони безпосередньо звертаються до покупця чи потенційногоклієнта, то вони використовують найважливіше з усіх відомих покупцю чи клієнтуслів — його власне ім’я. Вони намагаються розмовляти з покупцем чи клієнтом таксамо, як розмовляли б з ними за особистої зустрічі. Проте вартість прямоїпоштової реклами в розрахунку на один контакт є порівняно високою. Вона можебути виправданою тільки за умови, коли рекламодавець точно знатиме, що йогозвернення потрапило до рук тих, кому воно потрібне.
Відтак раніше ніж організовувати цюроботу треба скласти перелік потрібних адрес. В економічно розвинутих країнахдіють навіть спеціальні брокери з продажу таких списків. Вони мають банк адресза різними сегментами ринку. Це фірми, підприємці, банки, агентства, приватніособи, що розподілені на спеціальні групи за майновими, сімейними, релігійними,освітніми цензами та інтересами.
Так, найбільший у Німеччині брокерсписків має 280 млн адрес. Особливо виділено майже 800 тис. приватних осіб звисокою купівельною спроможністю, а також до 6 млн споживачів у різних країнахза інтересами. У комп’ютери брокерів заносяться дані про покупців елегантногоодягу, фірмового взуття, про розміри гаражів, щомісячні прибутки та значніпокупки в останні місяці. Щоранку поштові служби Німеччини кладуть у поштовіскриньки рекламні послання вартістю понад 12 млн марок.[10,14]
Інший вид реклами — реклама на місціпродажу — це комплекс заходів для доведення комерційної інформації до покупцябезпосередньо на місці продажу товару, інформації, яка спонукувала б його донегайної дії, тобто купівлі. Ясна річ, вона має справляти значний психологічнийвплив, яскраво і винахідливо презентуючи товар, впливаючи тим самим наповедінкові рефлекси покупця (споживача). Класична реклама має на меті доситьтривалий процес зміни поведінки споживача для купівлі якогось товару вмайбутньому. Реклама на місці продажу має діяти „блискавично“, інакшевона втрачає будь-який сенс. Це є її основним недоліком, який, проте, урівноважуєтьсятакими перевагами:
— її звернено до можливих потенційнихпокупців, яких справді цікавить товар (інакше вони не прийшли б до місця йогопродажу), а це забезпечує їй високу ефективність;
— вона полегшує споживачеві вибір,допомагаючи придбати товар швидко, без зайвих вагань;
— вона пропонує хоч і не відомий досіпокупцеві товар, але так,
щоб це діяло на його уяву;
— вона, як правило, дає можливістьпокупцеві порівняти кілька видів близьких за призначенням товарів і вибрати аботе, що йому найбільше подобається, або те, що відповідає його матеріальнимможливостям.
До особистісної (індивідуальної)реклами зарубіжні спеціалісти відносять безпосередню рекламу якимись особами,авторитетними у своєму колі. Сюди ж зараховують і багаторівневий маркетинг, щоуможливлює створення мережі розповсюджувачів-дистриб’юторів, які, в свою чергу,»агітують” за продукт родичів, друзів, знайомих. Цей напряммаркетингових комунікацій уважається найбільш ефективним, оскільки є доситьпереконливим.
Процес створення мережідистриб’юторів звичайно відбувається поступово:
—першийкрок — ви вибираєте компанію, що працює за принципом багаторівневогомаркетингу, причому таку, котра випускає якісну продукцію і керівництву якої видовіряєте;
—другийкрок — ви починаєте самі користуватися продукцією компанії, тобто її купуєте,споживаєте та практично оцінюєте її якість;
—третійкрок — ви складаєте з компанією контракт як незалежний дистриб’ютор; уконтракті визначається коло ваших обов’язків та обов’язків компанії, формистимулювання вашої роботи;
—четвертийкрок — ви починаєте розповсюджувати продукцію компанії серед рідних тазнайомих; щоразу, коли товар продається за вашої рекомендацією, ви отримуєтекомісійну винагороду;
—п’ятийкрок — розповсюджуючи серед інших людей продукцію компанії, ви знаходите тих, хтозаінтересований розпочати такий самий бізнес, як ваш;
—шостийкрок — ви спонсоруєте заінтересованих у можливостях багаторівневого маркетингуенергійних та підприємливих людей, навчаючи їх та допомагаючи побудувати їхнійособистий бізнес;
За це ви отримуєте комісійнувинагороду від кожного продажу товару цією людиною особисто або дистриб’юторамиствореної ним мережі.
Персональний продаж об’єднує перевагиособистісної реклами та реклами на місці продажу товару, тому що передбачаєпродаж товару «з рук до рук» методом бесід та переконання, а такожпоказом (демонстрацією) самого товару та принципу його дії.[16-18]
4) Метод розповсюдження реклами.Реклама розповсюджується через пресу, поштою, по телебаченню, на місці продажу,у транспортних засобах, а також встановлюється на вулицях, на спеціальнихконструкціях та з допомогою нових технічних засобів (факс, телекс, модемнийзв’язок).
Пресовою рекламою називають усірекламні звернення, які створюються поліграфічним способом. Менеджер пресовоїреклами мусить бути обізнаним з усіма тонкощами друкарської тарекламно-видавничої справи, обов’язковим є художній смак, журналістський «нюх»,знання рейтингу періодичних видань, оцінки їх різними споживачами та в різнихрегіонах.
Поштова реклама, як уже було сказано,— це один з найефективніших видів реклами, суть якої полягає в тім, що наадресу фірми або приватної особи надсилаються рекламні матеріали у визначенийчас і у визначеній кількості.
Аудіовізуальна та кінореклама — цереклама на відео- або кіноплівці. Менеджер з аудіо- та кінореклами наймає нароботу авторів сценарію (авторів ідей, діалогів, трюків, споганів), режисерів,операторів, звукооператорів, художників, монтажерів, відеоінженерів; директоразнімальної групи або організатора виробництва, а також потрібний акторськийколектив. Зрозуміло, що такий менеджер повинен мати спеціальну освіту в галузікіно- або телевиробництва.
Аудіореклама — це реклама черезрадіостанції та місцеві канали зв’язку, що діють у великих торгових центрах,кінотеатрах, на транспорті тощо. Відповідно до психологічних основ сприйманняінформації «на слух» закони радіореклами мають свою специфіку. Текстреклами викладається в такій послідовності: що, як і аж потім — де. Якщорекламу подано у вигляді скетчу, сценки, пісні тощо, головним «героєм»має бути товар, а не ситуація чи музика.[19]
Технологічний процес створеннярекламного звернення на радіо складається з таких етапів: перший — проведеннядослідження ринку та визначення «свого» сегмента ринку; другий —визначення часу передачі та її тривалості; третій — вивчення графіка передачрізних редакцій, каналів та програм, вартості хвилини звучання; четвертий —визначення ідеї рекламного звернення; п’ятий — вибір потрібної редакції,каналу, програми та чітке зрозуміння їхніх вимог; шостий — написання текстурекламного звернення; сьомий — затвердження рекламодавцем тексту рекламногозвернення; восьмий — затвердження виконавців; дев’ятий — попередній записпідготовленої радіореклами та його прослуховування; десятий — тиражуваннярекламного радіозвернення. Готуючи аудіорекламу, менеджер обов’язково муситьураховувати, що кожна група радіослухачів має «свої» передачі та свійчас прослуховування. Рекламісту треба ефективно його використати.
Про переваги реклами на місці продажуми вже достатньо говорили раніше. Додамо ще кілька слів про технічні засобитакої реклами: телевітрини, електронні табло, демонстраційні стенди, гігантськіетикетки, світлові табло, транспаранти, оформлення фронтонів магазинів,різноманітні схеми тощо. Обладнання має спростити фізичний контакт між товаромі клієнтом та примусити останнього взяти товар у руки.
До зовнішньої реклами належитьбудь-яка реклама, що вміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах,екранах, розміщених просто на вулицях, на фасадах будинків та споруд. Порядокрозміщення зовнішньої реклами встановлюється відповідними місцевими органамивлади в межах їхньої компетенції (без втручання у форму та зміст рекламногозвернення). Згоду на розміщення зовнішньої реклами на будинках та спорудахдодатково дають їхні власники або вповноважені ними особи. Але інформація(вивіска) про особу (фірму), розміщена на фасаді біля входу (в’їзду) доспоруди, в якій ця особа (фірма) займає приміщення, так само, як і рекламнаінформація у вітрині магазину, не потребують дозволу місцевого органу влади.
Розміщуючи зовнішню рекламу на опорахвуличного освітлення та над проїжджою частиною вулиць і доріг, слід обов’язководотримуватись вимог техніки безпеки, забезпечити нормальну видимість дорожніхзнаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загальногокористування. Забороняється будь-яка імітація дорожніх і вказівних знаків.
Розміщення зовнішньої реклами в межахохоронних зон пам’яток історії та культури, об’єктів природно-заповідного фондуможливе тільки з дозволу відповідних міністерств (відомств) або місцевихорганів влади. На транспортних засобах, автомобільних шляхах сполученнязагального користування і залізницях (включаючи смугу відведення), уметрополітені рекламу можна розміщувати лише за згодою відповідних відомств(власників) та з дотриманням усіх вимог безпеки і правил руху.
5) Характер емоційного впливу.За цією ознакою рекламу поділяють на раціональну та емоційну.
Раціональна, або предметна, рекламаінформує, звертається до розуму потенційного покупця, наводить аргументи, щобпереконати його. На підтвердження своїх доказів рекламодавець може використатималюнки, креслення, схеми, фотознімки тощо.
Емоційна, або асоціативна, рекламазвертається до почуттів, емоцій, підсвідомості. Основними засобами переконаннятут є художні — малюнки, відеозображення, звуки. Логіка тексту, як правило,відіграє допоміжну роль.[18]
Рекламні звернення рідко бувають сутораціональними чи суто емоційними. Звичайно в них комбінуються обидва видивпливу.
6) За способом передачі рекламаподіляється на «жорстку» та «м’яку».
«Жорстка» реклама дужеблизька до засобів стимулювання збуту та дуже часто їх супроводжує. Такареклама має обмежену мету — збільшити обсяг продажу. Тому вона, як правило,кричуща, прямолінійна, без полутонів, розрахована на миттєвий зовнішній ефект.
«М’яка» реклама має на метіне тільки проінформувати про товар та його марку, а й створити навколо цьоготовару доброзичливу атмосферу, оточити його певним ореолом. Найчастіше цеемоційна реклама, яка грає на символіці, глибинних душевних мотивах, людськихпочуттях. Її дієвість виявляється не миттєво, а через певний час, оскільки вонапоступово змінює ставлення потенційного покупця до якогось товару чи торговоїмарки, створюючи в нього внутрішню готовність до покупки.
7) Характер взаємодії. Ця ознакадопомагає визначити своєрідний «modus vivendi», тобто позиціюрекламодавця в рекламній кампанії. За характером взаємодії рекламу поділяють напозиційну, масованої дії, стимулюючу, порівняльну та імітуючу.
Позиційна реклама презентує свійтовар як безальтернативну відповідь на запит потенційного споживача. Ця рекламадопомагає просунути товар на ринок із сильною конкуренцією. Якщо об’єктивніхарактеристики багатьох товарів є однаковими, позиціювання ґрунтуватиметься нена утилітарній, а на символічній або суто психологічній його вартості, коли продавецьнаголошуватиме на соціальній значущості або «престижності» своготовару на відміну від інших, подібних до нього. Однак тут треба бути дужеуважним і обережним, оскільки конкуренти постійно намагатимуться спростувативаші докази.[13]
Реклама масованої дії має на метіпозбутися конкурентів. Така реклама не дбає про психологічні тонкощі, бо їїголовний засіб — нав’язлива повсюдність. Ефективність такої реклами вимірюєтьсятакими показниками, як ступінь охоплення покупців, частота повторення, а відтак— кількість повторних покупок. Реклама такого типу не намагається бути оригінальноюабо винахідливою. Її завдання найчастіше полягає в утриманні частки ринку, якувже зайняв рекламодавець, а цього можна домогтися, лише вклавши великі кошти тагаласуючи без упину. Втім, про це ми вже говорили.
Стимулююча реклама використовується,коли рекламодавець має справу з дуже сильною конкуренцією. Реклама в такомуразі має інформувати про розпродаж, який незабаром відбудеться, або який ужевідбувається, а також про всі заходи для стимулювання збуту, маючи на метізацікавити потенційних покупців, породити в них бажання дослідити товар, а паралельно— примусити торгову мережу вжити додаткових зусиль до просування та продажутоварів, сприяти комерційній діяльності в період спадання попиту. Така рекламаодночасно стимулює та інформує про стимули.
Порівняльна реклама звичайнопроходить під девізом: «Ми кращі за інших або за такого-то». Неюшироко користуються у США, Канаді, Франції, Австралії. Така реклама частобалансує на межі дозволеного законом, але її прихильники висувають на захистпорівняльної реклами такі докази:
1. Порівняльна реклама забезпечуєбільш повне і об’єктивне інформування споживачів.
2. Порівняльна реклама сприяєрозвитку конкуренції, бо дає змогу малим фірмам порівнювати свої товари звиробами провідних фірм галузі.
3. Порівняльна реклама дає великийпростір вигадці, винахідливості, гумору, що може стати вирішальним длязабезпечення успіху рекламної кампанії.
Імітуюча реклама використовуєтьсятоді, коли деякі товари не відрізняються від подібних до них, є дужеординарними. Тому рекламодавцеві треба постійно тиснути на споживача, щобпримусити його хоча б один раз купити товар, що рекламується. Цій рекламівластиві простота та одноманітність: ті самі засоби інформації, ті самі носії,та сама рекламна мова.
8) Предмет реклами. За цією ознакоюрекламу поділяють на рекламу продукту, рекламу фірми та спільну.
Предметом рекламування є майже завждипродукт (виріб, послуга, ідея).
Зарубіжна література розрізняє виробиза довговічністю: вироби тривалого користування (матеріальні цінності, щовитримують багаторазове використання) та вироби короткострокового використання(матеріальні цінності, що повністю споживаються за один або кілька цикліввикористання).
Послугами називають об’єкти продажу увигляді нематеріальних цінностей: дій та вигод, які задовольняють певніпотреби. Послуги класифікують за такими ознаками:
1. Характер послуги (промислова,споживча, громадська).
2. Присутність клієнта (обов’язковачи ні).
3. Мотиви придбання послуги клієнтом(особисті чи ділові).
4. Способи використання послуг(комерційні чи некомерційні).
5. Форма обслуговування (обслуговуванняокремих осіб чи організацій, фірм, підприємств).
За призначенням розрізняють товариширокого вжитку та товари промислового призначення. У свою чергу, товариширокого вжитку поділяються на підставі поведінки покупців на:
1. Товари повсякденного попиту(товари, які споживач купує часто, без вагань і з мінімальними зусиллями для їхпорівняння між собою; вони бувають постійного попиту, імпульсивної покупки, дляекстремальних випадків).
2. Товари попереднього вибору(товари, які споживач у процесі вибору та купівлі, як правило, порівнює міжсобою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо, причому вониможуть бути подібні один до одного або різні).
3. Товари особливого попиту (товари зунікальними характеристиками чи окремі марочні товари, заради придбання якихзначна кількість покупців готова витратити додаткові зусилля як фізичні, так іматеріальні).
4. Товари пасивного попиту (товари,про які покупець не знає або коли й знає, то заздалегідь не планує їх купівлі).
Класифікація товарів промисловогопризначення передбачає їх умовний розподіл на:
1. Матеріали та деталі, тобто товари,що повністю споживаються для виготовлення виробів рекламодавця.
2. Капітальне майно (товари, вартістьяких частково переноситься на готовий виріб рекламодавця і які існують увигляді стаціонарних споруд та допоміжного устаткування).
3. Допоміжні матеріали (об’єкти,вартість яких не переноситься навіть частково на готовий виріб і які існують увигляді матеріалів для технічного обслуговування та ремонту, а також ділові,технічні та консультативні послуги).
Крім того, товари та послуги класифікуютьсяза галузевими ознаками (будівельні, сільськогосподарські, електронні, юридичні,медичні тощо).
Реклама фірми має створювати,підтримувати й збільшувати популярність фірми та її товару. Відтак будь-якевдосконалення товару, марки, самої фірми потребує оновлення рекламнихлоготипів, яке провадиться за результатами рекламного дослідження ринку, стилюжиття цільової аудиторії, її вимог до оновлення асортименту товарів і послуг,що пропонує рекламодавець. Рекламу фірми часто називають престижною рекламою,оскільки вона сприяє не стільки збільшенню продажу її продукції, скількипопуляризації самої фірми (організації, установи, навіть країни) та її діяльності,що має позитивним наслідком зростання національної економіки, загальногодобробуту, збереження довкілля, забезпечення зайнятості населення, розвитокфундаментальних чи прикладних досліджень тощо.
Отже, цілями престижної рекламиможуть бути як комерційні (наприклад, реклама консультативних, дослідних,проектних організацій, банків, страхових компаній тощо), так і некомерційні:
1) захист іміджу фірми (організації,установи) в очах суспільства; такою рекламою, як правило, користуються фірми,діяльність яких є з погляду громадськості неморальною (наприклад, торгівлязброєю), або підприємства, які швидко збагатіли, або підприємства, діяльністьяких загрожує довкіллю, тощо;
2) створення та підтримка іміджуфірми в очах партнерів і власного персоналу. Спільна реклама подається відімені групи спеціалістів якоїсь галузі виробництва з ініціативи групивиробників або посередників, чи виробників та посередників. Така реклама даєзмогу знизити витрати на рекламування, а тим самим і ціну на товари. Вонаґрунтовніша, уможливлює покупцеві всебічне вивчення переваг одного продукту танедоліків іншого. Дуже часто така реклама нагадує інструкцію з користування тимчи іншим товаром.
9) Суб’єкт рекламування. Цяознака дає змогу поділити рекламну аудиторію на значну кількість цільових груп,щоб краще вивчити та максимально задовольнити їхні потреби.
10) Цілі рекламування. За цієюознакою реклама поділяють на інформативну, умовляючу, нагадуючу та інформаційну(рубричну).
Інформативна реклама — це розповідьпро новинку або нове використання відомого товару, інформування про зміни вцінах, пояснення принципів дії товару, опис послуг, що надаються, спростуваннянеправильних уявлень про товар чи імідж фірми. Умовляюча реклама має на метістимулювати покупця перейти на купівлю товару фірми-рекламодавця, причомунегайно. Як правило, в її основу покладено точний аналіз попиту і ринкових цінна аналогічні товари. Мета нагадуючої реклами цілком відповідає її назві. Вонамає підтримувати в пам’яті споживачів інформацію про те, що такий товар існує,про його характеристики й особливості, нагадувати, де його можна придбати, атакож сповіщати про післяпродажний сервіс. Інформаційна (рубрична) реклама — цезвичайна інформація про розпродаж товарів за зниженими цінами.
11) Інтенсивність реклами. Зацією ознакою розрізняють рекламу низької, середньої та високої інтенсивності.За низькоінтенсивної реклами користуються від часу до часу якимось однимканалом інформації, за середньоінтенсивної — теж від часу до часу, але вжекількома каналами, за високоінтенсивної — постійно використовується багатоканалів передачі інформації.
12) Тип рекламодавців. Класифікаціяза цією ознакою виокремлює рекламу безпосередніх виробників товарів (виробів,послуг та ідей), рекламних агенцій, торгових посередників, органів місцевогосамоврядування, державних органів, приватних осіб. Особливості класифікаціїрекламодавців та рекламних агенцій розглядатимуться у відповідних розділах. Щож до реклами посередників, то останні в процесі маркетингових комунікаційвідіграють подвійну роль. Вони можуть бути або своєрідними споживачами(дистриб’ютори, які спочатку купують, а вже потім реалізують товари), аботільки посередниками (інші учасники каналів розподілу, крім дистриб’юторів). Узв’язку з цим серед них є і рекламодавці і «споживачі» реклами. Крімтого, щоб скоротити витрати на такий коштовний напрям підприємницькоїдіяльності, яким є рекламування, дуже часто виробник і посередник проводятьспільну рекламну кампанію. Основну частину реклами посередників становитьреклама на місці продажу, яка є надзвичайно ефективним засобом комерційногоінформування споживача. За цілями рекламування реклама на місці продажу буваєінформативною, власне рекламуючою та стимулюючою. Про останні два види її мивже говорили. Інформативна реклама на місці продажу — це реклама, яка організуєпростір торговельного залу, інформує відвідувачів про розміщення різнихвідділів у магазині, правила торгівлі тощо. Вона є постійно наявною в кожномуторговельному закладі.
13) Форма використання носіїв рекламитовару. За цією ознакою реклама поділяється на:
1. Звичайні рекламні об’яви, що маютьсухий, інформативний, діловий характер і розповідають про атрибути товарувзагалі та його деякі характеристики зокрема. Це дає іноді можливість приховатикомерційні наміри та надати рекламі деякої офіційності та більшоїпереконливості.
2. Рекламу з використанням відгуків «знаменитостей»,що ніби переносить імідж «знаменитості» на імідж фірми.
3. Рекламу, яка використовуєсвідчення пересічних споживачів на користь товару, що робить його привабливішимв очах таких самих пересічних громадян.
4. Рекламу, яка використовуєоточення, що породжує мимовільну симпатію, наприклад дітей, рослини, тварин. Цяреклама належить до так званої емоційної реклами.
Стосовно носіїв рекламнізвернення поділяються на:
ü рекламні об’яви в газетах;
ü рекламні оголошення на радіо;
ü рекламні об’яви на телебаченні;
ü рекламні проспекти;
ü презентаційні книги;
ü каталоги;
ü бланки замовлень;
ü купони для замовлень;
ü рекламні листки;
ü анкети;
ü магнітофонні записи;
ü відеозаписи тощо.
У цілому всю рекламу як такуподіляють на групи за такими ознаками:
• форма рекламного звернення(друкована, аудіо, видавнича, відер);
• територіальне охоплення (місцева,регіональна, державна, міждержавна);
• частота пред’явлення (щодоби, одинраз на тиждень тощо);
• вплив (сильний, нормальний,слабкий);
• колір (кольорова, чорно-біла);
• макет (слоган, текст, слоган +текст, слоган + текст + ілюстрації, текст + ілюстрації, слоган + ілюстрації).[17]
1.3 Сутність рекламної ідеї тастратегії. Види стратегій і їх порівняльний аналіз
Для того щоб забезпечити ефективнедосягнення цілей рекламної кампанії необхідно провести маркетингові дослідженняв рекламі і розробити рекламну ідею. Кваліфіковано проведені такі дослідженнядають можливість відповісти на наступні питання:
Що являє собою об’єкт реклами?
Кого варто піддати впливу реклами?
Де повинні поширюватися рекламніповідомлення?
Коли повинна здійснюватися реклама?
Відповіді на ці питання дозволяютьприйняти рішення про те, як проводити рекламні заходи, подумати над змістом іформою вираження рекламного повідомлення, про його зовнішній вигляд, про засобипоширення рекламної інформації.[20] Робота над результатами дослідженьзнаходить свою конкретизацію в рекламних ідеї і стратегії. Рекламна ідея –вдягнені у визначену художню форму, аргументи і факти, що є основою рекламногоповідомлення і базою формування переконання споживача про те, що саме данийтовар здатний найбільшою мірою задовольнити його потреби. Ідея – це концепціяхарактеру рекламного впливу, його змісту і спрямованості. Оформлення ідеїматеріалізується в розробці чи сценарію плану на основі якого створюєтьсярекламне повідомлення (текст, фотографії, музичний супровід і т.д.) і формуєтьсяпрограма рекламної кампанії. Ідея може втілюватися в літературній (текстової,вербальної) і художньої (образотворчої, візуальної) формах.
«Рекламна стратегія» і «рекламнаідея» – два близьких терміни. Розробка рекламної стратегії полягає в тому,щоб визначити, який утилітарний чи психологічно значимий зміст повинний додатиданому товару реклама, щоб потенційний покупець віддав йому перевагу передіншими конкуруючими марками на ринку. Рекламна ідея задає художній спосібутілення стратегії; це може бути образ, який добре запам’ятовується іпритягальний образ, персонаж, сюжетний хід, слоган, що допомагають більшефектно представити споживачу інформацію, що була б визнана головною на етапірозробки рекламної стратегії. Іншими словами, рекламна стратегія задаєінформаційну суть рекламного звертання, а рекламна ідея наділяє її в цікавуформу. Принципово важливо, щоб рекламна ідея була узгоджена з рекламноюстратегією. Існує два основних типи рекламних стратегій. Вони розрізняютьсятим, на що спирається реклама: на реальні утилітарні властивості товару, чи найого психологічні значимі, часто уявлювані властивості. Перший тип одержавназву раціоналістичної реклами, другий тип емоційної чи проекційної реклами. Цідва типи стратегій звичайно використовують у якості основного різні каналиповідомлення. У першому випадку домінує вербальна інформація (рекламний текст),у другому невербальна (рекламні образи, музика, загальне стильове рішення іт.д.). Це поділ, однак, умовно, тому що нерідко сильний емоційний ефект можестворюватися за допомогою тексту, і навпаки, зображення може доносити граничноясну фактичну інформацію. Два різних типи впливу: вплив на розум і вплив наемоційну сферу – насправді тісно взаємодіють один з одним. Так зустрічається ізмішаний тип рекламування, що сполучає риси раціоналістичного й емоційногопідходів. Раціоналістична стратегія найкраще підходить у тих випадках, колитовар по своїх фізичних властивостях виділяється з товарної категорії, і цівластивості становлять інтерес для споживачів.
Основна перевага раціоналістичноїреклами перед проекційною полягає в тому, що вона щось повідомляє провластивості товару і тим самим розширює знання споживача про товар і формує внього схильність до сприйняття рекламованих властивостей. Основний критерій дляоцінки ефективності раціоналістичної реклами – запам’ятовуваність марки йосновного рекламного твердження. Разом з тим раціоналістична реклама має рядобмежень і недоліків. Нерідко використовувати цей тип рекламування виявляєтьсянедоцільно, наприклад через те, що перевага марок у цій товарній категорії маєне стільки утилітарну, скільки погано усвідомлене емоційне мотивування. Уподібних випадках краще використовувати проекційну стратегію. У художнімвідношенні раціоналістична реклама звичайно менш виразна, чим проекційна, вонастворює більш слабке емоційне тло. Гірше залучає до себе увагу, вона меншрозважальна, швидше набридає, і люди не прагнуть повторно переглядати такоїреклами. Проекційна реклама більше всього підходить для тих ситуацій, коли реальнірозходження між конкуруючими марками не істотні не помітні споживачу, і в данійтоварній категорії він здійснює свій вибір з опорою не стільки на реальні,скільки на уявлювані властивості товарів. Так часто буває при покупцівизначеної марки сигарет, парфумів, пива й інших товарів. Вплив проекційноїреклами може виявитися найбільш сильним також у тих випадках, коли споживач невиявляє свій власний інтерес до товару, рутина повсякденного життя не залишаєчасу ґрунтовно зважити доводи на користь вибору тієї чи іншої марки товару.Проекційна реклама створює психологічно відмінні риси товару і сприяєдиференціації марок, особливо в тих випадках, коли реальні відмінності між нимислабко відчутні. Така реклама встановлює контакт зі споживачем на рівні підсвідомості,вона здатна сколихнути навіть глибоко сховані почуття.[22-23]
Реклама, яка використовує емоційністратегії рекламування, оперує психологічно значимими символами, створюєемоційну, естетичну цінність товару. Це настільки ж могутній засіб спонуканнядо покупки як практична вигода, що пропонує раціоналістична реклама. Щоб бутиефективною, проекційна реклама повинна подобатися потенційному покупцю, астворений образ повинний сприйматися покупцем як бажаний. Така реклама непереконує (як раціоналістична), а спокушає споживача. Однак створити ефективнупроекційну рекламу часто виявляється складніше, ніж раціоналістичну: почуття інастрої людей хитливі, рекламістам важко довго зберегти лідерство в погоні захудожніми образами, при частих повторах емоційний ефект проекційної рекламизнижується. Як правило, проекційна реклама використовує художній образ, щозалучає й утримує увагу людей (і в цьому її перевага перед раціоналістичноюрекламою). Однак нерідкі випадки, коли у свідомості людей образи, що сподобалисяїм, і сюжети залишилися поза всяким зв’язком з товаром. Тому при використанніпроекційної стратегії рекламування дуже важливо створити бажаний образ і міцнозв’язати його з рекламованою маркою. Ця стратегія таїть у собі ще один недолік.Важко пророчити ефективність такої реклами, оскільки основний критерій оцінкитут дуже невизначений – сила художнього образа й емоційна залученістьспоживача. Якщо запам’ятовуваність реклами можна перевірити в серії доситьпростих експериментів, то емоційна залученість споживачів експериментальнійперевірці піддається погано. З усього цього можна сказати: сила стратегійраціоналістичного типу – у їхній інформативності і міцному зв’язку реклами зтоваром; основна задача рекламіста в даному випадку – знайти головну якість товару,що виділить його в товарній категорії і залучить до нього споживачів; основнийкритерій ефективності – запам’ятовуваність марки і головного твердження протовар.
Сила стратегій проекційного типу – уїхньому емоційному впливі на споживача; основна задача рекламіста – створитибажаний для споживача і міцно зв’язаний з товаром образ, основний критерійефективності – емоційна залученість споживача. У кожнім типі рекламуванняприйнято виділяти кілька видів стратегій, що розрізняються в залежності відхарактеру основного твердження про товар. Стратегії раціоналістичного типу:родова стратегія, стратегія переваги, стратегія «унікальна торговапропозиція», стратегія позиціонування (атака на лідера і пошук незайнятоїпозиції). Стратегії проекційного типу: типу імідж марки, резонанс, афективнастратегія. Щоб вибрати якусь зі стратегій потрібно чітко уявляти собі метурекламної кампанії, а також провести необхідні маркетингові дослідження.[25]
2. Аналіз діяльності підприємства ДП«Харківський дослідний цементний завод»
2.1 Стисла характеристикапідприємства ДП «ХДЦЗ»
рекламний стратегія ідеякошторис
ДП «ХДЦЗ»засновано в 1960 році в складі інституту «Южгіпроцемент», а в 1962году вже був відданий в експлуатацію. Діяльність заводу здійснюваласявідповідно до плану, затвердженого Главнііпроектом МПСМ СРСР.
Структурнозавод складався з п’яти підрозділів :
– технологічного;
– механічного;
– енергетичного;
– автотранспортного;
– ділянки по обслуговуванню інституту «Южгіпроцемент».
Заперші двадцять років роботи досвідченим заводом був проведень ряд важливихробіт з інтенсифікації виробничих процесів мокрого способу виробництва.Проведено випробування цементної сировини (у той час) родовищ, вивченіможливості розширення сировинних баз існуючих заводів, вивчені можливостізастосування різних добавок при виробництві спеціальних цементів.Досліджувалися можливості транспортування шламів сировини різних заводів.
Надосвідченому заводі виготовлялися ефективні газові пальники для обертових печейБілгородського, Коркінського й Нижньо-Тагільського цементних заводів.
Рядробіт, проведених на заводі, були спрямовані на інтенсифікацію процесів випалуй охолодження клінкера.
Значнемісце в роботах, проведених на заводі, займали дослідження з комплексноговикористання відходів інших галузей промисловості.
В1981 році на заводі була випущена експериментальна партія спеціальної добавки «Крент»,що була використана на Амвросієвському цементному комбінаті для випускудефіцитного портландцементу марки «600».
Порозробці інституту завод освоїв випуск спеціального швидкосхоплюючогосяцементу, що розширюється, «ГИР-1», що знайшов широке застосування прибудівництві Харківського метрополітену.
З1993 році завод є самостійним підприємством, що входить до складу Українськогоконцерну «Укрцемент».[34]
Продовжуючирозвиватися в напрямку випуску спеціальних в’язких, високоміцних цементів зіспеціальними властивостями, ДП «ХДЦЗ»у цей час є одним із провідних виробників глиноземистого й високоглиноземистого цементів в Україні. Завойовуючи ринок стабільною якістю,збільшує обсяг випуску спеціальних цементів рік у рік на 30-50 %.
ДП «ХДЦЗ» здійснює впровадження науково-досліднихрозробок за технологією цементу й виконує фізико-механічні випробуванняцементів, клінкерів, які випускає завод, а також проводить хімічні аналізисировини, добавок, напівфабрикатів з метою визначення їхньої якості.
Чисельність працюючих у середньому становить 70 чоловік, зних інженерно-технічний персонал 23 чол. Та робітників 47 чоловік, у тому числіапарату — 11 чол..
Підприємство працює стабільно середня заробітна плата за 8місяців 2008 долі становить — 1930 гр., заборгованості по заробітній платі й добюджету не має. Дані наведені у таблиці 2.1
Таблиця 2.1 — Данні про заробітну плату за останні роки 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік Середня заробітна платня 660 грн. 796,1 грн 1163,1 грн 1930 грн
Підприємствозаймається виробництвом стандартного піску для випробування цементу, а такожнадає послуги по проведенню випалювань сировинних сумішей різного складу,готування добавок для будівельних розчинів і бетону, проведення дослідницькихробіт, випуск дослідницьких партій спеціальних цементів.Юридична адреса: м. Харків, вул. Плиткова, 1, 61047 Телефон керівника: (0572) 991097 Факс: (0572) 998697 Керівник: Щебликін Сергій Вікторович — Директор Бухгалтер: Чайка Ганна Миколаївна
Розрахунковийрахунок № 26007301731010 в Орджоникидзевском відділенні АК ПИБ м.Харкова, МФО351351, код ОКПО 00282240, індивідуальний податковий номер 002822420368, Св. №29582258. Організаційна структура підприємства представлена у додатку А.
Номенклатуравиробів:
Заводом розроблені й впроваджені у виробництво наступні видиспеціальних цементів:
1. Цементи глиноземисті високоглиноземисті.
В залежності від області застосування, атакож змісту оксиду алюмінію (А120з) виготовляє продукцію, що,ділиться на глиноземисті (ГЦ-40) івисокоглиноземисті (ВГЦ) цементи.При виробництві цементів використовують:
— високоглиноземистіклінкер ТУ В 322-7-00190503-107-97;
— шлакидоменний гранульований за ДСТУ 3476-74.
Глиноземистий цемент ГЦ — 40 є продуктом спільного мливависокоглиноземистого клінкера відповідного хімічного складу й доменногогранульованих шлаків при співвідношенні зазначених компонентів у шихті як 60:40відповідно.
Високоглиноземистий цемент є продуктом мливависокоглиноземистого клінкера, отриманого шляхом спікання сировинної сумішізаданого хімічного складу, що складається з глиноземистого й карбонатногокомпонентів.
По міцності при стискуванні у віці 7 діб цементипідрозділяються на марки :
ГЦ-40 — не менше 40 Мпа;
ВГЦ — не менше 50 Мпа.
Допускається використання в цементах наступних добавок (в %від маси цементу): пластифіцируючих й що інтенсифікують мливо цементу — небільше 2 % від маси глиноземистихцементів і не більше 0,3 % для високоглиноземистих цементів.
Упакування цементів виробляється у відповідності зДЕРЖСТАНДАРТ 22237-85 і технічних умов у п’ятислойні паперовімішки, яківідповідають ДЕРЖСТАНДАРТ 2226-85. Мішки масою 50 кг +/- 1 кг.
Методиконтролю:
Хімічнийсклад цементів визначають за ДСТ 5382-91 або ДЕРЖСТАНДАРТ 9552-76.Фізико-механічні випробування цементів роблять відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ310.1-310.3-76, 310.4-81 з наступними доповненнями :
— при виготовленні зразків із цементів ГЦ-40 і ВГЦ для випробувань на міцністьВ/Ц підбирають таким чином, щоб розплив стандартного конуса був 105-110 мм;
— марочна міцність визначається через 7 діб;
— вогнетривкість високоглиноземистих цементів визначається за ДСТ 4069. Пірометричніконуси, необхідні для проведення випробувань, виготовляють із цементного тестунормальної густоти. Тісто ручним ущільненням набивають у розбірні металевіконусоподібні форми й зберігають їх у камері повітряно-вологого зберіганняпротягом 24 часів при температурі 20 +/- 2 °С й відносній вологості не менш 90%. Після цього конуси звільняють від форм і проводять їхнє випробування.
Застосування:
Цементиглиноземисті (марок ГЦ-50 і ГЦ-40) і високо глиноземисті (марки М-500)призначені для виготовлення швидкотвердіючих будівельних і жаростійких розчиніві бетонів до 1600 °С.[34]
2. Гідроізоляційні швидкосхоплювальні що розширюютьсяцементи
ГИР-1- цементи, година схоплювання яких залежить від кількості обпеченої алунітовоїпороди, кальцинованої соди, а рання міцність при стиску визначається через 3години.
ГИР-1Мр.Червоний — цементи, година схоплювання яких залежить від кількостікомплексної добавки: обоженной алунітовой породи й клінкерного мінералу СзА, арання міцність при стиску визначається, починаючи з 1 години.
ГИР-1Мр.Ак — цементи, година схоплювання яких залежить від кількості комплексноїдобавки; активізатора й клінкерного мінералу СзА, а рання міцність при стискувизначається, починаючи з 1 години, 3 годин, 1 доби.
Залежновід складу й області застосування цементи діляться на види :
· ГИР-1- гідроізоляційний цемент, застосування якого рекомендований при температурінавколишнього середовища не нижче +5 °С ;
· ГИР-1 Мр — гідроізоляційний цемент, застосування якого рекомендований як притемпературах +5 °С, так і при температурах до — 5 °С Гранична міцність на стискцементу ГИР-1 у віці: 3 години — не менш 2,5 Мпа; 1 доба — не менш 25 Мпа.
Лінійнерозширення через одні діб повинне бути не менш 0,05 і не більше 0,5 %.
Початоксхоплювання цементу ГИР-1 повинне наступати не пізніше 5 хвилин, а кінець — непізніше 15 хвилин від початку утворення. Для збільшення рядок схоплювання дозволяєтьсяпри мливі цементу вводити пластифікатор типу ПФС, «Рексол», «Дофен»,ССБ й інші добавки. Тонина млива (залишок на ситі № 008) для цементу ГИР-1становить 2 %. Водонепроникність через одні діб після заутвору становить 5 атм.
Методи контролю.
Визначеннямежі міцності цементу проводять за ДСТ 310.4-81 з наступними змінами:
· готуваннязразків 40x40x160 мм роблять із тесту при В/Ц = 0,28 — 0,3. Для цьоговідважують 1500 +/- 5 м цементу, висипають його в чашу мішалки й додають воду.Готове тісто укладають у форми на віброділянці протягом 1 хвилини, а потім вібруютьще протягом 1 хвилини;
· увипадку коротких строків схоплювання (до 2-х хвилин і коротше) дозволяєтьсяготування зразків проводити при В/Ц = 0,35 — 0,4 ;
· годинаукладання цементного тесту у форми не повинне перевищувати 4-х хвилин з моментузаутвору;
· черезодин час повітряного твердіння зразки разпалубливають і зберігають на повітрідо випробувань: через 3 години й одні доба. Визначення лінійного розширення:готовлять цементне тісто;
· уторцеві частини кожної форми для готування зразків закладають пластинки;
· виготовляютьзразки.
Дляконтролю показань приладів використають еталон, виготовлений з металу з малимТКЛР (довжина еталона 160+/-0,5 мм).
Формирозкривають через 5 хвилин після кінця схоплювання й роблять перший вимір,після чого зразки переносять у воду для подальшого твердіння. Наступні вимірироблю й через 1; 3 години й одні доба.
Визначеннястроків схоплювання цементного тесту за ДСТ 310.3-76 з наступними змінами :
· перемішування цементу з водою не більше 1 хвилини змоменту заутвору.
Визначенняводонепроникності цементу. Зразок витримує 6 часів у повітряно-вологих умовах іставлять по тиск 1 атм. на одні діб. Через одні діб підвищують тиск до 5 атм. івитримують 6 часів. Хімічний аналіз цементів роблять у відповідність ізДЕРЖСТАНДАРТ 5382-91.
Застосування.
Гідроізоляційнішвидкосхоплювальні що розширюються цементи використають для ремонтуводонепроникних бетонних поверхонь, екстреної ліквідації свищів, длягідроізоляції стиків бетонних і залізобетонних конструкцій, при будівництвіметрополітену. Цементи також застосовують для швидкої ліквідації поглинанняпромивної рідини методом сухого тампонування при буравленні шпар у середніхзонах і зонах вічної мерзлоти.
3. Цементи гідроізоляційні швидкотвердіючі високоміцні(ГИР-2)
На Харківському досвідченому цементному заводі увідповідності з вимогами технічних умов і повністю з сировинних матеріалівУкраїни освоєний випуск гідроізоляційних швидкотвердіючих високоміцних цементівпід умовною назвою ГИР-2. Цементи випускають чотирьох типів: ГИР-2 (700) іГИР-2 (І), ГИР-2 (ІЇ), ГИР-2 (III), які відповідають маркам 600, 550, 500.
Цементи ГИР-2 є екологічно чистим продуктом спільне мливопортландцементного клінкера ненормованого складу, гіпсового каменю й добавок,які прискорюють твердіння цементу й надають йому спеціальні властивості. Вимогидо сировини й матеріалів:
· портландцементнийклінкер по ТУУ В Б.2.7.00030937-12;
· шлаки доменний й електротермофосфорний гранульованідля виробництва цементів за ДСТ 3476;
· активізатор гранульований для цементної промисловостіза ТУ В 6-14005076-036;
· пластифікатор для бетонів «Рексол» поТУУУВ.2.7.19266746-001;
· пришвидшувач-пластифікатор СП-7М по ТУУ В26.5.30751392-001;
· камінь і щебені гіпсові й гіпсоангідритові для виробництвав’язких матеріалів ДСТУ Б В.2.7.-107.
Складцементів наведено у таблиці 2.2Найменування сировинних матеріалів ГИР-2 М-550 ГИР-2 М-600 ГИР-2 М-700 Клинкер портландцементний «Балцем», % 75 94 98 Гіпсовий камінь, % 2 2 3-5 Активізатор твердіння, % 3 4 – Шлак доменний гранульований, % до 15 – – Алюминатний пил, % 5 – – Супер-Рексол, % – – 1,3-1,5
Цементнізразки протягом 28 діб повинні показувати зміни лінійних розмірів у межах0,05-0,1 %.
Початоксхоплювання для всіх типів цементів ГИР-2 повинен наступати не раніше 30 хв., акінець — не пізніше 8 годин від початку затвердіння.
Тонкістьмлива цементу повинна бути такою, щоб при просіванні через сито № 008 за ДСТ6613 залишок для всіх видів цементу становив 1-2 % від маси проби, щопросівається.
Цементиповинні показувати рівномірність зміни обсягу при випробуванні зразківкип’ятінням у воді.
Цементине повинні мати ознак помилкового схоплювання.
Водонепроникністьчерез 2 доби після заутвору зразків для всіх типів цементу повинна бути не менш0,5 МПа.
Вогнетривкістьцементів зі спецдобавками повинна бути 1200-1400 °С і визначається за ДСТ 4069.
Застосування.
Цементипризначені для спеціальних робіт, таких як спорудження водонепроникних дорожніхй аеродромних покриттів, морських причалів або інших споруджень, які маютьконтакт із морською водою постійного або змінного рівня. Цементи призначенітакож для готування високоякісних бетонів, як спеціального, так ізагальнобудівельного призначення.
Цементи придатні також для виготовлення жароміцних бетонів ірозчинів, фундаментів доменних печей, стінок регенераторів, кесонів і т.д., якіперебувають при постійному або змінному нагріванні від 500 до 1200 °С.
Цементи добре зарекомендували собе в різних галузях народногогосподарства, як при проведенні спеціальних, так і загальнобудівельних робіт.
4. Шлакопортландцементи, що розширюються (РШПЦ)
Привиробництві цементів використовують :
·портландцементний клінкер ТУ В 21-13-2-88;
·доменні гранульовані шлаки ДЕРЖСТАНДАРТ 3476-74;
·клінкер і цемент алюмокальциевый вогнетривкийвысокоглиноземистый ТУ В 322-7-00190503-107-97 або комплексна добавка, щомістить СаОсв > 80 % (НРБ);
·камінь гіпсовий ДЕРЖСТАНДАРТ 4013-82.
Початоксхоплювання цементу нормальної густоти цементного тесту повинен наступати нераніше 45 хвилин, а кінець — не пізніше 4 годин від початку заутвору.
Цементпри випробуванні зразків кип’ятінням у воді повинний показувати рівномірністьзміни обсягу.
Лінійнерозширення зразків розміром 40x40x160 мм, виготовлених із цементного тістанормальної густоти, при твердінні в повітряно-вологих умовах повинне бути неменш 1,5 % і не більше 4 %, а також повинне стабілізуватися не пізніше 72часів.
Тонинамлива цементу, що розширюється, повинна бути такою, щоб при просіванні цементучерез сито № 008 проходило не менш 95 % від маси цементу.Шлакопортландцемент, щорозширюється, використається для проведення робіт, пов’язаних з ущільненнямотворів і проламів у бетонних масивах, для ущільнення проходів кабелю вметалевих трубах через стіни й перекриття приміщень у негерметичній частиніреакторних відділень АЕС, а також для омонолітнення великопанельних будинківшляхом герметизації стиків панелей зовнішніх стін. Технологічна схемавиробництва портландцементу приведена на рисунку 2.1
/>
Рисунок2.1 – Технологічна схема виробництва портландцементу
Технологічний процес виробництва цементів
Технологічнийпроцес виробництва спеціальних видів цементу на ДП «ХДЦЗ» можнарозділити на дві групи технологічних операцій. У першу групу входять:надходження сировини, його здрібнювання й готування сировинної суміші, випалшихти з одержанням напівфабрикату — цементного клінкера; у другові — сушіннядобавок і розмел клінкера з гіпсом і добавками.
Дозаводу підходить залізнична вітка, по якій надходять сировинні матеріали.Залізнична лінія заходить в закритий сировинний склад, у якому грейферниммостовим краном розвантажують піввагон по відсіках.
Портландцементнийклінкер грейфером завантажують у бункери перед цементними млинами, дроблять нашоковій дробарці до фракції 10-15 мм і стрічковим живильником подають у млин.Туди ж надходити дроблень гіпс і спецдомішки. Цементний млин розміром 0 1×7 мабо 0 1,4×5,6 м має кульове й цильпебсне завантаження по камерах, підібране васортименті й по вазі.
Готовийцемент із млина надходить по елеватору в бункер готової продукції. Під кожнимбункером установлена затарочна машина, що впаковує цемент у п’ятьох-,шестислойні паперові мішки вагою по 50 +\- 1 кг кожний.
Дляпроведення науково-дослідної роботи з питання вивчення можливостей застосуваннясировинних матеріалів різних родовищ для виробництва цементу на заводськомуекспериментальному устаткуванні можна приготувати шлам у бовтанці; якщовивчаються м’які карбонатні породи, домолоти в сировинному млині до Rоо8= 8-10 %, перекачатишламнасосом у басейн, де відкоригувати до потрібного хімічного складу й припостійному перемішуванні повітрям по трубопроводу за допомогою насоса безпосередньочерез поплавковий шлампитатель подається на обертову піч розміром 0 1,27х 16 м і продуктивністю 200 кг у час. Обпалений у печі клінкер прохолоджується в трубному холодильникуй по стрічковому транспортері надходити у відсік сировинного складу намагазинирування.
Обертовапіч працює під природною тягою, на газоподібному паливі, що надходить в піч підтиском до 0,5 атм. за допомогою газового пальника інжекційного типу. Пульткерування піччю перебуває на голівці печі біля гарячого кінця. На печі можнаконтролювати температуру в чотирьох крапках: зона випалу, карбонізації, щовідходять газів, хімічних реакцій, т.е безпосередньо зону утворення клінкернихмінералів. Швидкість обертання печі також регулюється, що дозволяє змінюватичас знаходження матеріалу в печі. Змінюючи кількість газу, можна піднімати йзнижувати температуру в печі. У такий спосіб за допомогоюконтрольно-вимірювальної апаратури є можливість одержати високоякісний клінкер.
Якщонеобхідно провести дослідження сировини твердої (вапняк, мармур і т.д.), тосировинна суміш готується по сухому способу на млині періодичної дії,продуктивність якої 100-150 кг у час; коректується до заданого хімічногоскладу, гранулюється на грануляторі в гранули розміром 5-7 мм й обпікається в лабораторній обертовій печі розміром 0 0,55×7 м і продуктивністю 7-10 кг у час. Далі отриманий клінкер розмелюють із добавками в стокилограмовому лабораторному млину допотрібної тоніни й аналізується у фізико-механічній й аналітичній лабораторіях.
Лабораторнаобертова піч також постачена контрольно-вимірювальними приладами керування, щозосереджена на голівці печі за пультом керування. Машиніст обертової печі ведепроцес випалу, керуючись показаннями приладів.
Длявипуску спеціальних видів цементу завод одержує клінкер певного хімічногоскладу з українських цементних заводів.
Контроль якості.
Назаводі існує триступінчастий контроль якості:
· вхідний контроль вступник сировини;
· поточний контроль напівфабрикатів і випускуспеціальних цементів власного виробництва;
· контрольготової продукції.
Длявиробництва цементу й іншої продукції завод одержує наступну сировину:
· клінкертоварний портландцементний активністю 400-450 кгс/дів2 з українськихзаводів;
· шлакидоменний гранульований із Запорізького металургійного комбінату; гіпсовийкамінь із Артемівського родовища Донецької області;
· технічний глинозем фірми «Весту» м.Запоріжжя;
· Каракубский вапняк, Комсомольське рудоуправління,Донецька область;
· активізатор твердіння, Сумський хімпромкомбінат;
· пісок Гусаровський, Гусаровський ГОК.
Сировина,яка надходить обов’язково контролюється лабораторією, тому що від її якостізалежить хід технологічного процесу виробництва й, отже, якість виготовляємоїпродукції.
Клінкерконтролюють по наступних параметрах:
· визначають вологість, ваги літра;
· роблять дроблення (-10 мм) і відбирають пробу на хімічний аналіз вагою 0,5 кг, що дроблять до -2 мм на щековій дробарці й відбирають пробу вагою 10 м, що розтирають до повного проходження черезсито № 008;
· визначаютьСаОсв;
· розмелюютьклінкер на активність до Наді6-8 %. Склад: 95 % — клінкер, 5 % — гіпсовий камінь.
Іншісировинні матеріали контролюються фізико-механічними випробуваннями. Дляконтролю шлаків доменного гранульованого необхідно:
· визначити вологість;
· підготувати на хімічний аналіз висушену пробу до \В=0;
· визначити ваги літра;
· підготувати шлаки на активність по галузевий методик.Гіпсовий камінь:
· визначення гранскладу на ситі 50 мм, 5 мм й -5 мм;
· підготуватина хімічний аналіз також, як і клінкер, але пробу не сушити;
· визначитиSOз у гіпсі.
ПісокГусарівський:
· визначення вологості;
· визначення глинистих і глинистих включень;
· визначення гран складу на ситі № 05, № 09 сухого піску;
· підготувати пробу на хімічний аналіз.
Технічнийглинозем:
· визначення вологості;
· визначення залишку на ситі № 008;
· підготовка проби на хімічний аналіз.
Каракубський вапняк:
· дроблення;
· визначення вологості;
· підготовка проби на хімічний аналіз.
Всі цементи й в’язкі матеріали, що випускають заводом, помарках і видам закінчуються партією, створеної з годинних проб у середнюоб’єднану, у якій після закриття необхідно визначати всі ті параметри, що й припотоковому контролі, записати їх на середній пробі, дату початку й закінченняпартії, підготувати на хімічний аналіз і направити на випробування уфізико-механічну й аналітичну лабораторії.[34]
Один з головнихнапрямків розвитку сучасного бетону являється розробка й застосування конструкційз нових видів матеріалів з поліпшеними експлуатаційними й технологічнимиякостями, що забезпечують надійність і високу якість, а також зменшення їхньогообсягу й ваги, зниження вартості, трудових витрат і питомих капіталовкладень.Рішенню цих питань сприяє застосування швидкотвердіючих високоміцних цементівмарок: 550, 600, 700, які успішно випускаються нашим підприємством.
Державне підприємство«Харківський дослідний цементний завод», у цей час, є одним з ведучихвиробників глиноземистого й високоглиноземистого цементів в Україні.
Бетони, отримані наоснові високоміцних цементів, мають більш інтенсивне зростанням міцності вранньому віці, є швидкотвердіючими. Крім того, високоміцні бетони в порівняннізі звичайними мають більше високу міцність у початковий період твердіння, щодозволяє значно скоротити час термообробки або зовсім відмовитися від неї. Утому й іншому випадках забезпечується значний економічний ефект, відсутнівтрати міцності бетону, неминучі при пропарюванні; забезпечуються умови для подальшогоросту міцності бетону й не відбувається втрат від попереднього натягу арматур.
Високоміцні бетонивідрізняються високою щільністю й, отже, є більше довговічними й стійкими доагресивних й атмосферних впливів, що збільшує термін служби конструкцій з такихбетонів і дозволяє застосовувати їх у більше тяжких умовах експлуатації.
Підприємство на базітоварного портландцементного клінкера активністю 40-45 Мпа підвищує йогоактивність на 10-15 Мпа, за допомогою введення добавок при мливі, при цьомуполіпшується помол матеріалу, знижуються енерговитрати, підвищуєтьсяпродуктивність цементних млинів, а з введенням добавки супер — релаксол фірмиТОВ «Будіндустрія» ЛТД, випускає швидкотвердіючий високоміцнийпортландцемент марки 700.
ПродукціяГП «Харківський дослідний цементний завод» упевнено проникає в усісфери господарської й промислової діяльності України й країн СНД
Технологічний процес виробництва спеціальних видів цементу наДП «ХДЦЗ» можна розділити на дві групи технологічних операцій. Упершу групу входять: надходження сировини, його здрібнювання й готуваннясировинної суміші, випал шихти з одержанням напівфабрикату — цементногоклінкера; у другові — сушіння добавок і розмел клінкера з гіпсом і добавками.
До заводу підходить залізнична вітка, по якій надходятьсировинні матеріали. Залізнична лінія заходити в закритий сировинний склад, уякому грейферним мостовим краном розвантажують піввагон по відсіках.
Портландцементний клінкер грейфером завантажують у бункериперед цементними млинами, дроблять на щековій дробарці до фракції 10-15 мм і стрічковим живильником подають у млин. Туди ж надходити дроблень гіпс і спецдобавки.Цементний млин розміром діаметра 1×7 м або 1,4×5,6 м має кульове й цильпебснезавантаження по камерах, підібране в асортименті й по вазі.
Готовий цемент із млина надходити по елеваторів у бункерготової продукції. Під кожним бункером установлена затарочна машина, щовпаковує цемент у п’яти-шестислойні паперові мішки вагою по 50+/- 1 кг кожний.
Для проведення науково-дослідної роботи з питання вивченняможливостей застосування сировинних матеріалів різних родовищ для виробництвацементу на заводському експериментальному встаткуванні можна приготувати шлам убовтанці; якщо вивчаються м’які карбонатні породи, домолоти в сировинному млинідо Коо8= 8-10%, перекачати шламнасосом у басейн, де відкоригувати до потрібного хімічного складу й припостійному перемішуванні повітрям по трубопроводу за допомогою насосабезпосередньо через поплавковий шлам живильник подається на обертову пічрозміром діаметра 1,27×16 м і продуктивністю 200 кг у час. Обпалений у печі клінкер прохолоджується в трубному холодильнику й по стрічковомутранспортері надходити у відсік сировинного складу для усереднення.
Обертова піч працює під природною тягою, на газоподібномупаливі, що надходити в піч під тиском до 0,5 атм. за допомогою газовогопальника інжекційного типу. Пульт керування піччю перебуває на голівці печі вгарячого кінця. На печі можна контролювати температуру в чотирьох крапках: зонавипалу, карбонізації, що відходять газів, хімічних реакцій, тобто безпосередньозону утворення клінкерних мінералів. Швидкість обертання печі такожрегулюється, що дозволяє змінювати година знаходження матеріалу в печі. У такийспосіб за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури є можливість одержативисокоякісний клінкер.
Якщо необхідно провести дослідження сировини твердого(вапняк, мармур і т.д.), те сировинна суміш готується по сухому способі намлині періодичної дії, продуктивність якої 100-150 кг у час; коректується до заданого хімічного складу, гранулюється в гранули розміром 5-7 мм й обпікається в лабораторній обертовій печі розміром діаметра 0,55 х 7 м й продуктивністю 7-10 кг у час. Далі отриманий клінкер розмелюють із добавками в стокилограмовому лабораторному млину допотрібної фракції й аналізується у фізико-механічній й аналітичнійлабораторіях.[34]
Лабораторна обертова піч також постаченаконтрольно-вимірювальними апаратами керування, що зосереджена на голівці печіза пультом керування. Машиніст обертової печі веде процес випалу, керуючисьпоказаннями приладів.
Длявипуску спеціальних видів цементу завод одержує клінкер певного хімічногоскладу з українських цементних заводів.
Основні видидіяльності:
— випуск досвідчених партій спеціальнихцементів;
— виготовлення спеціальних добавок;
— виготовлення по заявкам замовника добавок заданогоскладу;
— проведення дослідницьких робіт;
— проведення лабораторних випалів;
— виготовлення піску стандартного для випробуванняцементів.
Випускаєтакі види цементу
Цементи жароміцні
Цементи глиноземисті (марок Гц-50, Гц-40) івисокоглиноземисті (марки м-500) призначені для виготовлення швидкотвердіючихбудівельних і жаростійких розчинів і бетонів до 1600 °С.
Цемент швидкотвердіючий
Гідроізоляційний цемент, який швидко схоплюється, щорозширюється (ГИР-1 МР) призначений для екстреної ліквідації теч (свищів),гідроізоляції стиків бетонних і залізобетонних конструкцій, тампонування прибуравленні шпар у середніх зонах і зонах вічної мерзлоти.[34]
Цементи для басейнів
Швидкотвердіючий, водонепроникний, високоміцнийпортландцемент із підвищеної сульфатостійкістю водонепроникністю марок: М-700,600, 550 призначений для спеціальних робіт при виготовленні гідроізоляціїбетонних і залізобетонних конструкцій високих марок, дорожніх й аеродромнихпокриттів, жаростійких бетонів під фундаменти доменних печей.
Цемент, що ущільнює конструкції
Шлакопортландцемент, що розширюється (РШПЦ) призначений дляробіт, пов’язаних з ущільненням отворів, проламів у бетонних масивах, установкианкерних болтів, омонолітнення великопанельних будинків шляхом герметизаціїстиків панелей зовнішніх стін.
Цемент для кислотногосередовища
Цемент кислототривкий кварцовий застосовується для готуваннякислототривких бетонів, виробів і конструкцій з них.
Матеріал для руйнування
Невибуховий руйнуючий матеріал (НРВ-80) призначений длябезвибухового руйнування тендітних гірських порід, бетону, залізобетону,цегельної кладки від -5°С до +35°С.
Прискорювач твердіннябетону
Універсальна комплексна добавка — прискорювач твердінняцементів і бетонів (УКД-1) на ранній стадії — до 3-х доби, якзагальнобудівельного призначення, так і спеціальних розчинів для заповненняканалів переднапружених конструкцій й ін’єкції в затюбінговий простір прибудівництві метрополітену й міських колекторів.
Пісок для випробувань
Пісок стандартний для випробування цементу з нормованимзерновим і хімічним складом.[34]
Вартість усіх цементів, що виробляються на підприємствінаведено у прас-аркуші в таблиці 2.3
Таблиця2.3 — Прайс-Аркуш на 01.08.2007Найменування Ціна, включаючи ПДВ, грн 1 тн Высокоглиноземистый цемент (ВГЦГМ-500) 5978,00 Глиноземистий цемент (ГЦ-40) М-400 3658,00 Глиноземист-Цемент (ГЦ-50) М-500 ‘ 3982,00 Гідроізоляційний цемент (ГИР-1) 2464,00 Високоміцний, сульфатостойкий, водонепроникний цемент (ГИР-2) М-550 1566,00 Високоміцний, сульфатостойкий, водонепроникний цемент (ГИР-2) М-600 2200,00 Високоміцний, сульфатостойкий, водонепроникний цемент (ГИР-2) М-700 2320,00 Розширювальний шлакопортландцемент (РШПЦ) 2386,00 Пісок стандартний для випробування цементу 4240,00 Добавка для бетону 3596,00
Длязбільшення обсягів продажів «ХДЦЗ» уживає наступні дії.
Рекламнадіяльність — рекламного відділу немає, однак у даній області підприємство ведедосить активну діяльність, розміщає інформацію про свою продукцію врекламно-інформаційних довідниках Харкова й України в цілому, також реклама впрайс додатках ” бізнесу-комплекту”. Так саме «ХДЦЗ»постійно бере участь у виставках у місті Харкові. Так наприклад підприємство єпостійним учасником виставки «Будматеріали» традиційно, що проходятьу Палаці спорту (м. Маршала Жукова.) Також підприємство розміщає свою рекламуна Харківських телеканалах, таких як АТВК (бігучий рядок), 7-й канал(рекламно-інформаційна програма «Пріор»).При покупки великої партіїцементу «ХДЦЗ» надає знижки, що є стандартним ходом по залученнюклієнтів. Однією з умов поставки є 100% передоплата.
Політика ціноутворення.
Підприємство не просто призначає ту або іншу ціну. Воностворює цілу систему ціноутворення, що охоплює різні товари й вироби в рамкахтоварних асортиментів і враховуючого розходження у витратах по організаціїзбуту в різних географічних регіонах, розходження в рівнях попиту, розподілпокупок за годиною та інші фактори. Крім того, підприємство діє в умовахпостійно мінливого конкурентного оточення й іноді саме виступає ініціаторомзміни цін. Політика ціноутворення спрямована на зниження собівартостіпродукції.
2.2 Аналіз фінансового станупідприємства
Розглянемо докладніше фінансовий станпідприємства. Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічномусередовищі та наскільки ефективними і без ризиковими можуть бути діловівідносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів іпозичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становитьінтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовийстан.
Поряд з якісною ознакою «стійкийфінансовий стан» та бездоганною репутацією підприємства необхідно матинауково обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового станупідприємства. В Україні розроблена й діє Методика інтегральної оцінкиінвестиційної привабливості підприємств та організацій, що затверджена наказомАгентства з питань запобігання фінансового стану. Весь подальший аналізфінансового стану буде базуватися саме на рекомендаціях даної Методики. Утаблиці 2.4 наведено основні показники, які характеризують майновий станпідприємства.[30]
Таблиця2.4 — Основні показники діяльності підприємстваНазва показника Факт 2007 ріку тис/грн Факт 2008 ріку тис/грн Плановий 2009 рік тис/грн Дохід від реалізації продукції 5518,0 6079,4 6457,0 Собівартість реалізованої продукції 4675,0 5035,3 5675,0 Адміністративні витрати 5418,0 5973,4 6152,0 Валовий прибуток (збиток) 825,0 909,3 115,7 Чистий прибуток 100,0 115,0 121,0 Залишок нерозподіленого прибутку минулих періоді 145,0 57,9 85,9 Сплата поточних податків та обов’язкових платежів до бюджету 585,0 607,5 725,4 податкової заборгованості Внески до державних цільових фондів 550,0 558,0 595,4 Витрати на оплату праці 1470,0 1560,6 1690,0 Відрахування на соціальні заходи 550,0 578,5 595,5 Амортизація 130,0 120,6 120,0 Витрати на сировину і матеріали 2230,0 2660,0 2700,0 Інші операційні витрати 98,0 190,4 150,0 Капітальні інвестиції 30,0 40,0 45,0 Капітальний ремонт 30,0 30,0 35,0 Витрати на збут, рекламу 62,0 55,3 80,5 Об’єм реалізованої продукції 5000,0 5700,0 6500,0 Середня заробітна плата 1163,0 1550,1 1970 Середня чисельність працюючих 71 70 –
Майжевсі економічні показники підприємства у 2008 році зросли порівняно з 2007роком. Це свідчить про стабільну ситуацію на підприємстві, яка з кожним рокомпокращується.
Основніпоказники діяльності підприємства у коефіцієнтах наведені у таблиці 2.5
Таблиця2.5 — Показники діяльності підприємства в коефіцієнтах Нормативне значення Факт минулого року Σ на 01.01.07-01.04.07 Факт минулого рокуΣ на 01.01.08-01.04.08 Рентабельність продажу (чистий прибуток/чистий дохід), % 0,01 0,4 Коефіцієнт загальної ліквідності (оборотні активи/поточні зобов’язання), % 1 5,65 6,62 Коефіцієнт структури капіталу (цільове фінансування+дострокові забов’язання/власний капітал) – 0,22 0,28 Фінансова стійкість (I та II розділи пасивів Ф №1*100/валюту балансу) – 180,11 176,79 Коефіцієнт незалежності (автономіі) (I розділ пасивів Ф №1*100/валюту балансу) 0,5, або 50% 177,56 171,11 Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів (II та III пасивів 0,3-0,5 0,05 0,03 Ф №1*1/розділ пасивів Ф № 1)
Зробимо аналіз показників діяльностіпідприємства:
— рентабельність – це коефіцієнт ефективності діяльностіпідприємства;
— коефіцієнт загальної ліквідації – це можливістьпідприємства реалізувати свої оборотні активи для погашення короткостроковоїзаборгованості;
— фінансова стійкість – це конкурентоспроможністьпідприємства;
— коефіцієнт автономії, свідчить про збільшенняфінансової незалежності підприємства і зниження фінансових ризиків майбутньому;
— коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів– свідчить про те, що на підприємстві велика кількість позикових коштів, понашому підприємству цей показник має тенденцію до зниження.[13]
Дані про обсяг виробництва представлені втаблиці 2.6
Таблиця 2.6 — Обсяг виробництва продукції ДП «ХДЦЗ»Види діяльності Питома вага в загальному обсязі реалізації (у %) за 2008 рік за 2007 рік Виробництво цементу 52,02 53,83 Виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей 27,02 30,17
Розглянемо детальніше середовище, вякому діє аналізоване підприємство. Середовище будь-якої організації прийняторозглядати, як складову з трьох сфер: загальної (чи макрооточення), робочої(чи безпосереднього оточення) і внутрішнє середовище. Макрооточеннястворює загальні умови існування організації в зовнішнім середовищі. У ційчастині аналізу розглядаються політико-правові, техніко-економічні,соціокультурні, екологічні і подібні фактори. Вивчення робочого середовищаприпускає аналіз тих складових зовнішнього оточення, з якими організаціязнаходиться в безпосередній взаємодії, це: покупці, постачальники, конкуренти,кредитори, акціонери. Аналіз внутрішнього середовища спрямований на визначенняпотенціалу організації і, як правило, проводиться по наступним основнихнапрямках: маркетинг, виробництво, НІОКР, фінанси, персонал, структурауправління.
Існує кілька методів оцінки умовдіяльності підприємства. Одними з найбільш розповсюджених і визнаних методів є Свот-аналіз(від SWOT — по початкових буквах англійських слів: сила (strength),слабість (weakness), можливості (opportunіtіes), погрози (threats)),і Степ-аналізи (від STEP — по початкових буквах англійських слів: соціальні (socіal),технічні (technіcal), економічні (economіc), політичні (polіtіcal)фактори). Розглянемо методику проведення аналізу зовнішнього середовища наоснові Свот-аналізу, як більш відомого.
Свот-аналіз, як інструмент оцінкисередовища функціонування підприємства, складається з двох частин. Його першачастина спрямована на вивчення зовнішніх можливостей (позитивні моменти) іпогроз (негативні моменти), що можуть виникнути для підприємства в сьогоденні імайбутньому. Тут виявляються стратегічні альтернативи. Друга частина пов’язаназ дослідженням сильних і слабких сторін підприємства. Тут оцінюється потенціалпідприємства. Іншими словами, Свот-аналіз дозволяє провести комплексне вивченнязовнішнього і внутрішнього стану господарюючого суб’єкта. Складемо матрицю СВОТ- аналізу для ДП «ХДЦЗ» (див. табл. 2.7).[31-33]
Таблиця 2.7 — СВОТ — аналіз ДП «ХДЦЗ»Сильні сторони Слабкі сторони Наявність кваліфікованого персоналу, що має досвід роботи в даній області Наявність старого, зношеного устаткування на підприємстві Накопичений багаторічний досвід роботи на ринку будівельних матеріалів Можливі неузгодженість по термінах при одночасній реалізації проекту і покупці нового цеху Гарні ділові зв’язки зі споживачами продукції і постачальниками матеріалів і комплектуючих Відсутність джерел фінансування Унікальна технологія виробництва та видів цементу Труднощі в організації збуту великого обсягу продукції Завойована частка регіонального ринку будівельних матеріалів, цементу та будівельних сумішей (3%) Існуюча низька ефективність процесу відвантаження споживачам продукції Зручне місце розташування підприємства Нечітко оформлені умови договору Близькість до транспортних магістралей Затягування термінів партнерами при постачаннях устаткування та матеріалів Забезпеченість виробництва всіма необхідними комунікаціями Не активна маркетингова політика Наявність виробничих потужностей, що дозволяють підтримати нове виробництво за рахунок існуючого Підприємство працює не в максимальну потужність Висока якість продукції, що відповідає європейському рівню Погані та застарілі канали збуту продукції Зовнішні сприятливі можливості Зовнішні погрози підприємству Попит на цемент і будівельні суміші в Україні, країнах СНД і у світі досить високий і має стійку тенденцію до збільшення Зниження грошової складової в розрахунках зі споживачами продукції Позитивна тенденція зростання виробництва у будівельній галузі в Україні Зниження загальної платоспроможності підприємств Сформований імідж підприємства у споживачів продукції Затримка росту інвестиційної активності Підтримка з боку міських органів влади дій підприємства по збільшенню обсягів виробництва продукції Нестабільна політична ситуація Становлення ринкових відносин в Україні Нестабільність господарського, податкового, банківського й іншого законодавств в Україні Бажання закордонних постачальників устаткування сприяти залученню інвестицій для модернізації заводу Зміна податкового законодавства і знецінення гривні Зниження кредитної процентної ставки Конкуренція, бажання закордонних фірм-виробників поставляти цемент на український ринок
2.3 Аналіз рекламної діяльності напідприємстві ДП «ХДЦЗ»
Проаналізуємо рекламну діяльністьпідприємства з позитивної та негативної сторони. Побувавши на підприємстві язробила такі висновки, що до позитивної сторони відноситься те, що підприємство веде достатньо активну діяльність, розміщуєвідомості про свою продукцію в рекламно-інформаційних довідниках Харкова іУкраїни в цілому, також реклама в прайс додатках «бизнес-комплекту». Таксамо «ХДЦЗ» постійно бере участь у виставках в місті Харкові. Такнаприклад підприємство є постійним учасником виставки «Будматеріали»традиційно, що проходить в Палаці спорту (м. Маршала Жукова.). Участь підприємства уярмарках дозволяє підвищити обсяги реалізації, продемонструвати товари у дії,визначити можливий попит на продукцію, укласти угоди.
Аналіз використання рекламних заходівпідприємства показав, що у своїй комунікаційній політиці підприємствовикористовує усі основні засоби впливу на аудиторію, а саме, рекламу, стимулюваннязбуту, пропаганду, особистий продаж та комплексні засоби, такі як виставки таярмарки. У структурі витрат на маркетингові комунікації найбільшу питому вагумає реклама – 53,43%, друге місце займають витрати на участь у виставках таярмарках – 21,17%, незначні витрати на пропаганду – 6,53%, найменшу питому вагумають витрати на особистий продаж – 3,06%.
Також підприємство розміщує свою рекламу на Харківськихтелеканалах, таких як АТВК (рядок, що біжить), 7-й канал (рекламно-інформаційнапрограма «Пріор»).При покупці крупної партії цементу «ХДЦЗ»надає знижки, що є стандартним ходом по залученню клієнтів. Однією з умовпостачання є 100% передоплата.
Підприємствоне просто призначає ту або іншу ціну. Воно створює цілу систему ціноутворення,що охоплює різні товари і вироби в рамках товарного асортименту і враховуєвідмінності у витратах по організації збуту в різних географічних регіонах,відмінності в рівнях попиту, розподіл покупок за часом і інші чинники. Крімтого, підприємство діє в умовах постійного змінного конкурентного оточення ііноді само виступає ініціатором зміни цін.
Алеж є і негативні сторони рекламної діяльності і на мою думку вони дуже важливі:
— по-перше,це те, що на підприємстві відсутній Інтернет, а також власний сайт, який би мігрозміщувати багато корисної рекламної інформації для споживачів, а такождопомагати залученню нових клієнтів, а як наслідок збільшенню обсягів збутупродукції. Тому що саме Інтернет в наш час є самою найрозвиненішою, найбільшоюі найновітнішою інформаційною технологією;
— по-друге на підприємстві відсутній маркетинговий відділ, якийповинен безпосередньо займатися рекламною діяльністю підприємства. Система засобів маркетингу — це сукупність прийомів та методів, конкретний маркетинговий інструментарій, якийвикористовується фірмами для досягнення поставленої мети, вирішення поставленихзадач. Проаналізуємо, які маркетингові інструменти використовує нашепідприємство під час своєї діяльності. Перш за все необхідно зауважити, що всідії ДП «ХДЦЗ» пов’язані з маркетингом виконуються непрофесіонально, аосновні маркетингові функції не сформовані взагалі і все це через відсутністькваліфікованих спеціалістів-маркетологів, а отже, і самого відділу маркетингу.Звісно керівництво заводу усвідомлює важливість створення служби маркетингу уподальшому розвиткові підприємства і першим його кроком було залучення до себестудентів-практикантів, майбутніх маркетологів.
— по-третє,на мою думку, для такого великого підприємства, як ДП «ХДЦЗ» наявнийрівень реклами зовсім недостатній, підприємство обов’язково повинновикористовувати всі існуючі прийоми та методи рекламування, а воно використовуєлише деякі із них і самі найпростіші.
3. Розробка рекламної стратегії для обєктів промислової власності наприкладі ДП «ХДЦЗ»
3.1 Основні етапи розробки рекламноїстратегії
1 етап – визначення мети рекламноїкампанії.
Для початку фірма повинна чіткопредставляти мету реклами, тобто для чого буде проведена рекламна кампанія.Ціль може полягати у формуванні імені, престижу фірми, для того, щоб згодомзайняти міцне положення на ринку. Метою може бути просто збут товару. Іншимисловами цілі можуть бути економічними і неекономічними, реклама може носитичисто економічний чи неекономічний характер. Розраховувати на високуефективність реклами з економічними цілями не завжди можливо, тому що практичнозавжди подібна реклама припускає придбання товару споживачем майже«миттєво». В принципі реклама неекономічного характеру домагаєтьсятеж економічних цілей. Інша справа, що вона це робить не прямо, а замасковано.[30]
Те, який характер буде носити рекламафірми чи підприємства, залежить від багато чого: від розміру самої фірми чипідприємства, отже від бюджету (бюджет фірми може не дозволити витрачати засобина рекламу, що створює фірмі ім’я і престиж, у цьому випадку фірма буде робитирекламу економічного характеру); від цілей на ринку взагалі; від конкретноїсформованої рекламної ситуації; від поводження конкурентів; від займаного наринку положення.
По суті справи задачі рекламиполягають у спонуканні уваги, інтересу, бажання, довіри, дії.
2 етап – вивчення об’єкта реклами.
Фірма повинна чітко уявляти собі свійоб’єкт реклами. Розходження між рекламою продукту і рекламою фірми полягає втім, що є об’єктом рекламного звертання. Підприємство займається, як правило,як рекламою окремих продуктів, так і рекламою фірми в цілому. У першому випадкувиділяються особливі якості продукту, у другому — через указівки, наприклад, навеличину підприємства і його світові зв’язки робиться спроба домогтися довірипокупців для усієї виробничої програми підприємства. Необхідно знати і зумітивиділити унікальність свого товару чи послуги. При цьому для систематичної,зв’язаної з загальною політикою і стратегією підприємства рекламної діяльностінеобхідна об’ємна ринкова і внутрішня інформація, зокрема :
про ступінь насичення ринку;
про етап життєвого циклу продукту;
про діяльність конкурентів;
про характеристику цільової групи;
про приступність і вартість носіївреклами;
Дуже важливий аспект конкуренції. Зодного боку, конкуренти ставлять деякі перешкоди і створюють деякі проблеми. Зіншого боку, в умовах ринкової економіки конкуренти сприяють боротьбі за якістьтовару чи послуги і є деяким стимулом для роботи.
Отже, свою рекламну політику фірмаповинна будувати на здатності чимось виділитися серед конкурентів на загальномуринку (якщо такі маються), забезпечивши споживачам унікальний вид товару чипослуги всіляко підкреслюючи високу кваліфікацію своїх працівників, специфічнівластивості товару, перевага його перед іншими фірмами. Важливо знайти те, дочого споживач найбільш чуттєвий.
3 етап – планування кінцевогорезультату.
Необхідно чітко представляти, якамета повинна бути досягнута, на який результат розраховує фірма по закінченнірекламної кампанії. Маючи теоретичні представлення про це і практичнірезультатах рекламної кампанії, істотно полегшується аналіз проведеної роботи,вивчення помилок і усунення їх у наступних рекламних кампаніях.
4 етап – виділення цільової групи.
Перед тим, як приступити до подальшоїрозробки рекламної політики і стратегії, потрібно мати чітке представлення просвою цільову аудиторію. Цільова аудиторія — це група споживачів, на якуспрямоване просування (реклама, особистий продаж, стимулювання збуту,пропаганда). Від правильного визначення цільової аудиторії залежить якстратегія, так і ефективність просування. Наприклад для рекламування пральнихпорошків цільова група в основному буде складатися з жінок-господарок,продукція фірми «PARKER» — солідних ділових людей, а м’які плюшевііграшки зацікавить швидше за все дітей, які зможуть вплинути на своїх батьків.При виділенні цільової групи, що піддається рекламному впливу, необхідно:
1) визначити ринок, що нас цікавить;
2) розглянути товар під кутом зору:
а) щодо переваг перед конкуруючимианалогами;
б) відповідності найбільш важливимзапитам потенційних покупців (у тому числі їхнім звичкам);
в) необхідної комплектності;
г) доступності для покупців;
д) впізнаваємості зовнішнього вигляду(відмінності від конкуруючих товарів)
3) визначити споживчий сегмент ринку;
4) встановити, чи існують на різнихринках сегменти покупців, які можна вважати ідентичними;
5) вирішити, чи потрібні додатковімаркетингові дослідження;
Цільова аудиторія впливає на рішенняпро те, що сказати, як сказати, коли сказати, де сказати і від чийого іменісказати. Вона може знаходитися в кожнім із шести станів купівельної готовності:
1) поінформованість — аудиторія може бути цілком необізнаною і знати одну назву. Якщо велика частинацільової групи виявляється необізнаної, то задача реклами створити необхіднупоінформованість, хоча б впізнаваємість назви.
2) знання — аудиторія можебути інформована про фірму чи її товарі, але не володіти ніякими іншимизнаннями. У цьому випадку завдання реклами полягає в тім, щоб донести до аудиторіїті характеристики фірми чи товару, що можуть сприяти досягненню цілей рекламноїкампанії.
3) прихильність — цільовааудиторія, знаючи товар, може виказати стосовно нього негативні чи позитивніпочуття. У випадку негативного результату, у фірми буде визначена рекламнаполітика, спрямована на зміну відносин споживача до фірми її чи послуг.
4) перевага — цільова групаможе виказати прихильність до товару, але не віддавати йому переваги передіншими. У цьому випадку комунікатор (реклама) повинний спробувати сформуватиспоживчу перевагу. Він буде розхвалювати якість товару, його цінніснузначимість, робочі характеристики та інші властивості.
5) переконаність — цільовааудиторія може виказати перевагу до конкретного товару, але не бути переконаноюу необхідності його придбання. Задача реклами — сформувати переконаність у тім,що придбання даного товару — самий правильний вибір.
6) здійснення покупки — деякічлени цільової аудиторії можуть мати деякі переконання, але так і не зібратисязробити покупку. Комунікатор повинний підвести цих споживачів до здійсненнянеобхідного заключного кроку. Серед прийомів, що штовхають на здійсненняпокупки, пропозиція випробувати товар протягом обмеженого відрізка часу чинатяк на те, що товар цей незабаром стане недоступним.
5 етап – рішення про розробку бюджетурекламної кампанії.
Однієї з найбільш важких проблем, щостоять перед фірмою, є ухвалення рішення про розмір асигнувань на стимулювання(у нашому випадку на рекламу). Немає нічого дивного в тім, що різні галузіпромисловості і різні фірми витрачають на рекламу суми, значною мірою відмінніодин від одного своїми розмірами. Існує чотири найбільш розповсюджені метода,якими користаються при розробці генеральних кошторисів витрат на рекламу. Доних відносяться: метод числення «від наявних засобів», методобчислення «у відсотках до суми продажів», метод конкурентногопаритету, метод обчислення «виходячи з цілей і задач». Докладніше мирозглянемо їх у пункті 3.2.
6 етап – вибір звертання.
Визначивши бажану відповідну реакціюаудиторії, розробляється ефективне звертання. Створення звертання припускаєрішення трьох проблем: що сказати (зміст звертання), як це сказати логічно(структура звертання) і як виразити зміст у виді символів (форма звертання).
Перший етап розробки звертання — вибір теми чи мотиву, що викликають бажану відповідну реакцію. Існує три типимотивів:
1) Раціональні мотиви співвідносятьсяз особистою вигодою аудиторії. За допомогою подібних мотивів показують, щотовар забезпечить обіцяні вигоди. Як приклад можуть служити звертання, щодемонструють якість товару, його економічність, чи цінність. експлуатаційніпараметри.
Яскравим прикладом раціональногомотиву є система знижок. Практично у всіх великих фірм чи фірм, що займаютьстабільне міцне на ринку, існує своя система знижок. Звичайно знижки надаютьсяпостійним клієнтам.
2) Емоційні мотиви прагнуть розбудитиякесь негативне чи позитивне почуття, що послужить обґрунтуванням дляздійснення покупки. До емоційних мотивів можна віднести мотиви страху, провини,сорому, любові, гумору, гордості і радості, за допомогою яких реклама спонукаєлюдей на якісь дії (наприклад, чистити зуби, не курити, не переїдати, добревиглядати).
3) Моральні мотиви взивають допочуття справедливості і порядності аудиторії. Моральними мотивами частокористаються, щоб спонукати людей підтримати суспільні рухи, такі, якоздоровлення навколишнього середовища, допомога у відновленні пам’ятників,надання допомоги знедоленим і т.д. При рекламуванні повсякденних товарівморальною аргументацією користаються рідше.
У силу звичності для виробника своготовару чи послуги можна випустити з уваги їхні властивості, що здатні залучитиспоживачів і стати основою рекламної кампанії. Виходячи з цього, необхідноскласти перелік усіх тих вигод чи мотивів, що виробник товару можезапропонувати і які зможуть спонукати в споживача бажання зробити покупку.Потім варто провести мотиваційний аналіз, тобто вивчити дані. Результати цьогоаналізу варто періодично перевіряти шляхом опитування споживачів для того, щобчітко знати, чи збігається думка рекламовиробників з думкою споживачів щодовигод товару. Також необхідно провести аналіз ринку, тобто оцінити перевагифірми і купівельні мотиви з погляду вимог ринку (переваги перед конкурентами).
Другий етап — структура звертання. Ефективністьзвертання залежить і від його структури. Необхідно вирішити, чи потрібно взвертанні зробити чіткий висновок, чи надати можливість зробити це аудиторії;чи потрібно надати аргументи не тільки «за», але і “проти”; коли приводити самі дієві аргументи — на початку чи кінцізвертання. Необхідно зробити так, щоб споживач запам’ятав хоча б назва товару ізв’язав його з найбільш важливою якістю товару і з основним мотивом дляпокупки.
Заключний етап у розробці звертання — це визначитиформу звертання. Головне — привернути увагу і зацікавити споживача. Для цьогорекламодавці прибігають до деяких нижчеподаних прийомів: використанняілюстрацій, що захоплюють, і заголовків, слоганів, ефектів контрасту, незвичнихконфігурацій, розмірів і місць розташування звертань, використання кольору,форми і рухи, підбор темпу мови, тону, ритму, пауз і інших звукових сигналів,аромату і дотикальних властивостей. Усі ці речі тонко впливають на нашусвідомість. Зацікавити споживача можна також за допомогою використання в рекламіавторитетної думки. Приклад: на минулій у Києвіі виставці реклами безлічполіграфічних фірм і рекламних агентств, представляючи свою продукції,вказували імена своїх клієнтів — фірм, що мають ім’я (приміром, компанія«Эвра Интернешнл», що спеціалізується по зовнішній рекламі, вказуєімена своїх клієнтів: CNN іnternatіonal; Kremlyovskaya; ВОГНИК; Гала Радіо ірадіо «Люкс ФМ»; Пальмира; MTV і ін.). Цей прийом викликає впотенційних клієнтів почуття солідності і надійності. У залежності від уміннявикористовувати прийоми форм звертання в рекламі можна або досягти висот, абопровалити рекламну кампанію.
У проспекті зазначені винятковораціональні мотиви чи вигоди. Тобто тема рекламного звертання — зручність інадійність. Наприклад: більшість рекламних агентств, декларуючи повний комплекспослуг, що надаються, насправді є посередниками. Тому дуже наочна вигодапрямого співробітництва рекламодавців з великим рекламовиробником, яким є LBL,здатним і розробляти, і робити найширший спектр рекламної продукції і рекламнихпослуг. У проспекті зазначений повний перелік послуг, що надаються корпорацією:виробництво високоякісної кольорової поліграфії (перелічується асортиментпродукції, що випускається друкарнею LBL, терміни виконання замовлення, стажпрацівників друкарні, зазначене устаткування, кількість екземплярів у тиражах);розробка стратегії рекламної кампанії клієнта (створення слоганів, рекламнихтекстів, концепції для наступних дизайнерських розробок, послуги відділумаркетингових досліджень, візуальні концепції і втілення їх у рекламні смуги ірекламні щити, розробка фірмового стилю клієнта, створення комплексноїідеології рекламної кампанії в частині її візуального наповнення); виготовленняі розміщення різних видів зовнішньої реклами (зазначений найширший спектр видівзовнішньої реклами); виготовлення сувенірної продукції; якісне розміщенняреклами, за рахунок наявності відділів телебачення, радіо і преси рекламногоагентства LBL, ексклюзивних умов по виробництву і розміщенню реклами вметрополітені.
Добре налагоджена системиобслуговування — корпоративна служба роботи з клієнтами, де за кожним клієнтомзакріплюється персональний менеджер. Ще кілька плюсів, зв’язаних зі структуроюкорпорації, а також корпоративною системою знижок (приводиться таблиця базовихзнижок) і безкоштовною доставкою тиражів замовнику в межах Києва.
Що стосується структури звертання, тоформа звертання дозволяє зробити очевидні висновки самим клієнтам — використання визначених фраз як би підштовхує клієнтів до цього, прямих жевисновків, зроблених самою корпорацією, немає.
Цікава також форма звертання. Упроспекті приведені фотографії, що ілюструють продукцію й устаткуваннякорпорації, зміст побудований за принципом «Питання-відповідь»,використовуються три кольори (сірий і червоний — тло, білий — колір букв).
7 етап – рішення про засобипоширення.
Основною задачею фахівців рекламноїслужби на цьому етапі є формування комплексу рекламних заходів, що забезпечатьмаксимальне охоплення представників групи цільового впливу при найменших (точнішеоптимальних) матеріальних витратах.
У процесі вибору засобів поширеннярекламного звертання необхідно відповісти на три питання:
1) де розмістити рекламне звертання;
2) коли і з якою частотою розміщатирекламу;
3) які конкретні носії рекламипотрібно використовувати.
8 етап – місце розміщення реклами.
Звичайно, рішення цього стратегічногопитання залежить від того, що рекламує фірма і від бюджету рекламної кампанії.У практиці при організації реклами, наприклад, товарів народного споживанняпріоритетними засобами є заходи в засобах масової інформації, виставки іярмарки цих товарів; із друкованої реклами використовуються, в основному,недорогі рекламні листівки чи буклети і рекламні плакати, що розвішуються вторгових залах і інших місцях скупчення людей разом з різними різновидамизовнішньої реклами.
Розглянемо переваги, недоліки іпріоритетні напрямки використання окремих основних засобів реклами.
Реклама в пресі використовуєтьсяпрактично для усіх видів товарів, промислової продукції і послуг. Її основнимиперевагами є гнучкість, широке охоплення, високий ступінь довіри до багатьохвидань, високі виборчі можливості спеціалізованих видань. До недоліків можнавіднести недостатню оперативність, короткочасність існування, відносно високувартість. В останні кілька років зрозвитком економіки нашої країни стали дуже популярні такі видання як «Всёо бухгалтерском учёте», «Налоги и бухгалтерский учёт», «Факти»,«Капитал».
Розглянемо ці видання з поглядурекламодавця. Необхідно почати аналіз з того, чи підходять ці видання длярозміщення рекламної продукції даної фірми чи підприємства.
Треба:
1) мати чітке уявлення про те, якогороду інформація друкується у вищенаведених журналах і газеті;
2) хто читає видання (цільовааудиторія);
3) частота виходу у світ.
Уже виходячи з цього можна сформуватиуявлення про те, реклама яких товарів чи послуг є найбільш ефективною.
«Всё о бухгалтерскомучёте», «Налоги и бухгалтерский учёт» — надійна фінансова інформація,моніторинг змін у законодавстві.
«Факти» — політична і світськахроніка. Щотижневик
«Капитал» — інформація про всі сфериділового життя. Відмітні риси аудиторії: 60 % аудиторії складають чоловіка;приблизно кожному другому постійному читачу журналу від 35 до 44 років; 77 %читачів мають вищу освіту; доход кожного третього постійного читача перевищуєсередній рівень; більше половини працюючих читачів зайняті в недержавній сферіекономіки. Щомісячний журнал.[22,26]
3.2 Методи складання кошторисіввитрат на рекламу
При розробці стратегії рекламноїкампанії необхідно не забувати також не тільки про її цілях і рекламній ідеї,але і також про можливості фірми в області фінансування рекламної кампанії,тобто розробки рекламного бюджету. Фірма повинна раціонально використовуватисвої фінанси для рекламної кампанії і для цього фірма приймає рішення провеличину рекламного бюджету. Теоретична основа механізму прийняття рішень провеличину рекламного бюджету – аналіз по граничних економічних показниках, сутьякого можна сформулювати досить просто: фірмі варто продовжувати витрачатидодаткові кошти на рекламу якої-небудь торгової марки (чи на рекламу в межахобмеженого географічного ринку, чи на рекламу за допомогою визначеногорекламного носія) доти, поки сума цих витрат не почне перевищувати сумудодаткових доходів, одержання яких обумовлене цими витратами.
Виходячи з цих же розумінь, компанії,що рекламують «зрілі» промислові товари, можуть зробити висновок, щов зв’язку зі збільшенням збуту цих товарів (і реальних надходжень від їхньогопродажу) сума засобів, що витрачаються на рекламу, і інтенсивність особистихвізитів комівояжерів також повинні бути вище. З іншого боку, якщо дуже високірівні витрат з боку конкурентів якої-небудь компанії приводять до зниженнявіддачі від витрат цієї компанії на просування і рекламу своїх товарів, товарто зробити висновок про скорочення рекламного бюджету цієї кампанії. Нажаль, при практичному застосуванні аналізу по граничних економічних показникахвиникають деякі труднощі. Ми можемо розглядати обсяг збуту продукції, якфункцію витрат на рекламу, причому сума цих витрат у даному випадку є єдинимвхідним показником, а єдиним вихідним показником є обсяг збуту продукції вплині цього ж періоду часу. Таке припущення дійсне може виконуватися в деякихвипадках, коли слідом за рекламним впливом випливає негайна реакція потенційнихпокупців. В всіх інших випадках, однак, це припущення не відповідає дійсності.[31]
Узагалі, обсяг продажів – результатусієї діяльності компанії в сфері маркетингу і стимулювання збуту, і крім тог,він залежить від цілого ряду умов «навколишнього середовища», таких,як дії конкурентів і багатьох інших економічних, кліматичних, соціальних ікультурних факторів. Рекламу має сенс розглядати як єдиний фактор, що визначаєобсяг продаж, тільки за умови, якщо всі інші фактори, у тому числі і масштабидіяльності конкурентів, залишаються незмінними. Дійсність, однак, така, що такіумови не виконуються в жодній із ситуацій, що зустрічаються в реальному житті. Упринципі існує два шляхи подолання тих труднощів, з якими приходитися зіштовхуватисяпри аналіз граничних економічних показників, що рекомендуються до застосуванняекономічною теорією… власне кажучи, керівники фірми можуть вирішити, що даназадача настільки важка, що для них не має ніякого змісту намагатися діятивідповідно до цього методу, і що їм простіше покладатися на інші способиприйняття рішень – чи взагалі не покладатися ні на які способи. Існує багатокомпаній, що установлюють свої рекламні бюджети за допомогою дуже простогометоду: вони просто виходять з того, скільки засобів витрачено на рекламу впопередньому періоді (іноді при цьому сума коректується убік збільшення). Утакий спосіб приймається в увагу вплив інфляції на вартість розміщення рекламив різних ЗМІ. Такий метод неефективний при сильній конкуренції, коли украйважливо вести наполегливу роботу по усуненню неефективних витрат (один зіспособів створення відмітної переваги) з постійно скорочуються бюджетів намаркетингові витрати.
Існує кілька різних механізмівприйняття рішень, якими керуються фірми при складанні рекламних бюджетів. Нижчеописано чотири таких методи. Основним виправданням для практичного використаннясаме цих механізмів є те, що дуже малоймовірно, що бюджети, прийняті такимчином, занадто далекі від оптимального бюджету (за умови, звичайно, що прицьому можна провести аналіз граничних показників). У багатьох випадкахзастосовується деяка комбінація цих механізмів, унаслідок чого підсумковийбюджет – це визначений компроміс між декількома різними варіантами. 1) Методчислення «від наявних засобів».
Багато фірм виділяють на рекламнийбюджет суму, яку вони, як їм здається, можуть собі дозволити витратити.Подібний метод визначення розмірів бюджету цілком і цілком ігнорує впливреклами на обсяг збуту. У результаті величина бюджету щорічно залишаєтьсяневизначеної, що затрудняє перспективне планування ринкової діяльності.
2) Метод обчислення «увідсотках до суми продажів».
Багато фірм обчислюють свої бюджетистимулювання у визначеному процентному відношенні або до суми продажів(поточних чи очікуваних), або до продажної ціни товару.
Вважається, що цей метод володієбагатьма перевагами. По-перше, розрахунок у відсотках до обсягу продажівозначає, що сума асигнувань на стимулювання буде швидше за все мінятися взалежності від того, що фірма «може собі дозволити». По-друге, цейметод змушує керівництво враховувати взаємозв’язок між витратами на рекламу,продажною ціною товару і сумою прибутку в розрахунку на товарну одиницю.По-третє, він сприяє підтримці конкурентної стабільності в такій мері, що фірми-конкурентивитрачають на рекламу приблизно той самий відсоток суми своїх надходжень відпродажів.
Однак, не дивлячись на ці переваги,метод числення у відсотках до суми продажів майже нічим не виправдує свогозастосування. Він базується на міркуванні про те, що збут є причиною реклами, ане наслідком. Він веде до того, що розмір бюджет визначається наявнимизасобами, а не наявними можливостями. Цей метод не дає логічних основ длявибору конкретного процентного показника, за винятком хіба що випадків дій на основіминулого чи досвіду нинішніх дій конкурентів.
3) Метод конкурентного паритету.
Деякі фірми встановлюють розмір свогорекламного бюджету на рівні відповідних витрат конкурентів. У цього методу єдва доводи. Один з них полягає в тім, що рівень витрат конкурентів уособлюєсобою колективну мудрість галузі. Другий говорить, що підтримка конкурентногопаритету допомагає уникати гострої боротьби в сфері стимулювання.
Насправді жоден з цих доводів не маєсправжньої сили, тому що не існує будь яких основ вважати, що в конкурентівбільш здорові погляди на те, скільки саме варто витрачати на рекламу (фірми такрізко відрізняються один від одного своїми репутаціями, ресурсами, можливостямиі цілями, що розміри їхніх бюджетів стимулювання навряд чи можна вважати надійнимиорієнтирами). Плюс до цього немає ніякого доказів на користь другого доводу прозгортання гострої конкурентної боротьби.
4) Метод обчислення «виходячиз цілей і задач».
Цей метод вимагає, щоб діячі ринкуформували свої бюджети реклами на основі:
1) вироблення конкретних цілей;
2) визначення задач, що треба будерозв’язати для досягнення цих цілей;
3) оцінки витрат на рішення цихзадач.
Сума всіх цих витрат і дастьорієнтовану цифру бюджетних асигнувань на рекламу.
Перевага цього методу полягає в тім,що він жадає від керівництва чіткого викладу своїх представлень провзаємозв’язок між сумою витрат, рівнем рекламних контактів, інтенсивністювипробування і регулярного використання товару.
У процесі розробки бюджету вартовраховувати ряд моментів: витрати різних альтернатив (ціна телереклами впорівнянні з радіо-оголошеннями й оголошеннями в журналах, наприклад); скількиразів потрібно повторити рекламу для того, щоб вона була ефективною; на скількивиросли ціни на рекламу в засобах масової інформації останнім часом. Вартовраховувати те, на якому етапі життєвого циклу знаходяться товари фірми, чи євони стандартними товарами широкого вжитку чи різко відрізняються від іншихвиробів, чи відчувається постійний нестаток у цих товарах чи їх приходиться продавати«під тиском» та інше.[31]
3.3 Розробка рекламної стратегії дляДП «ХДЦЗ»
Одне з найважливіших питань, яке разу раз виникає перед теоретиками та практиками рекламного бізнесу, — як зробитирекламне звернення таким, щоб воно привертало увагу, викликало зацікавлення,запам’ятовувалося, спонукало людину до дії, та як побудувати рекламну кампаніютак, щоб вона була ефективною і дала змогу рекламодавцям досягти поставленоїмети, а рекламовиробникам — самовизначитися і заробити гроші? Розв’язати цюпроблему має рекламний креатив. Основні завдання рекламного креативу:
1. Мотивувати повторні купівлі урекламному зверненні.
2. Змусити споживача з допомогоюрекламних звернень полюбити бренд, тоді він сам не буде дивитися наконкурентів.
3. Підкріплювати раціональніаргументи на користь товару емоційними, іноді, навіть опускаючи перші взагалі(особливо для товарів споживчого призначення).
4. Створювати рекламні звернення так,щоб бренд, який рекламується, не був просто носієм певних характеристик, а бувджерелом додаткових винагород із сфери емоцій.
5. У рекламних зверненняхнаголошувати на тому, що бренд (товар) є для споживача добрим другом.
6. У рекламних зверненнях сформуватичітке уявлення про те, яким повинна побачити і запам’ятати бренд аудиторія.
7. Оживлювати бренд у прив’язці дореальної ситуації та корпоративного характеру.
8. Створювати звернення у виглядірекламного діалогу.
9. Не розпочинати рекламну творчістьз визначення жанру та підгонки його під зміст. Збільшити конкретність. Неробити рекламу «на всіх», а тільки на свою групу з чітким зазначеннямспоживчої реальності.
10. Сухі цифри, які, безумовно,повинні підкреслювати унікальну торговельну пропозицію, іноді краще замінитиемоційними виразами, щоб споживачеві легше було проковтнути суху інформацію.
11. Не обіцяти влаштувати переворотсвітогляду, виконати мрії, змінити соціальний статус споживача тощо.
Для виконання цих завдань потрібно:
— створити психологічнийпортрет бренду, його логічний і стрункий образ та живу проекцію;
— відірватисявід цифр та таблиць і подивитися на споживача його очима;
— створитипсихологічний портрет споживача, дослідити його думки, чуття, інтереси,цінності, поведінку в різних ситуаціях; звернути увагу на побутові дрібниці,які часто-густо здатні стати джерелом для доброї креативної ідеї.
Отже, має йтися про «правильний»креатив. Правильний — створений відповідно до бізнес-завдань з урахуваннямталанту і майстерності креатора, які роблять креатив дієвим та ефективним.Розробка стратегії рекламної кампанії являє собою комбінацію двох типівстратегій: організаційної і творчої. Основою розробки і реалізації програмирекламування є маркетингова стратегія підприємства. Це пояснюється тим, що, зодного боку, реклама є важливою складовою цієї стратегії як елементмаркетингового комплексу, а з другого — вона є фактором його успішноїреалізації, досягнення підприємством своїх цілей.
Вихідним моментом процесу прийняттярішень з реклами є ідентифікація цільового ринку, тобто групи людей, до якихбуде звернено рекламу. Ідеться насамперед про вивчення мотивів купівлі,критеріїв вибору товарів, цінностей, частоти здійснення купівель, місцяпроживання покупців, їхніх інтересів, способу життя.[34]
Розуміння цільового ринку є доситьважливим, оскільки саме від цього залежатиме спрямованість тексту звернення,слушність вибору носіїв реклами, доцільність витрачання коштів. Виходячи ізособливостей цільового ринку, його основних характеристик, на наступному етапівизначають цілі рекламування. Такими цілями можуть бути:
— інформуванняспоживачів про наявність підприємства чи його продукції, про події, яківідбуваються на даному ринку, придатність продукції для ефективного стимулюванняпробних закупівель;
— розв’язанняпевних проблем споживачів;
— позиціюваннятовару, продукції, формування первинного попиту на неї;
— створеннясистеми уявлень споживача про формування належного його іміджу;
— збереженняінформації про товар, його якісні властивості;
— збільшенняпозитивної характеристики підприємства, особливості та вигоди у пам’ятіспоживачів;
— посиленняінтересу, стабілізація обсягів збуту продукції кінцевим споживачам;
– сфериторгівлі до даного товару, збільшення нею обсягів його закупівель.
Є по-перше, кілька вимог, яких сліддотримуватись, визначаючи цілі рекламування: цілі реклами мають визначатисястосовно конкретного ринку, тобто конкретної сфери; по-друге, такі цілі маютьбути досяжними і придатними до групи споживачів; вимірювання (скажімо, плануючиінформаційне рекламування, беруть за мету поширення відомостей про товар,наприклад, поміж сімдесятьма процентами споживачів цільового ринку); по-третє,цілі рекламування треба визначати тільки на конкретний період (місяць, квартал,рік). Дотримання цих вимог дає змогу не тільки виміряти фактично досягнутийрезультат, проконтролювати виконання програми рекламування, а й досягтивисокого рівня його ефективності.
Достатньо інтенсивна рекламнакампанія ДП «Харківський дослідний цементний завод» велась у2007-2008 рр., реклама проводилася за допомогою виставок та рекламних буклетів,основною метою її була розкрутка нових видів цементів та будівельних сумішей,які були розроблені заводом і популяризація торгової марки в цілому. Ця рекламав основному була направлена на експорт продукції, тобто на оптових покупців.Дуже багато рекламних програм проводяться у місті Харкові, деякі із нихміжнародні, та всеукраїнські, але не у всіх заходах бере участь завод, тому зкожним роком підприємство втрачає місцевих та можливих споживачів та своюрепутація на ринку будівельних матеріалів. Саме тому необхідно було розробитирекламну стратегію, яка буде реалізовуватися в місті Харкові та області, вонаорієнтована на місцевих споживачів. Для розробки рекламної стратегії буладосліджена територіальна специфіка, розвиток медіа-каналів у місті, а такожособливості продукції, тобто якими засобами рекламування доцільнішескористатися.
По даним обсягу реалізації продукціїза 2007 та 2008 рр. був побудований графік сезонності (Додаток Б), на якомупростежується певна тенденція: найбільше реалізується продукції навесні тавлітку, тобто перед розпочатком будівельного сезону, наприклад, у травні 11,8%від річної реалізації. Найменше продукції «ХДЦЗ» реалізується взимку,а саме в січні (5,5%) та лютому (5,7%). З цього можна зробити висновок, що длязбільшення обсягів реалізації у зимовий період, треба проводити рекламнукампанію саме в зимові місяці, оскільки це критичний сезон для реалізації. Дляпродукції ДП «ХДЦЗ» найбільш доцільною буде реклама таких видів:
– рекламана місцях продажу – промо-акція (у вигляді схеми заохочення споживачів);
– зовнішняреклама у місті та на дорожніх трасах;
Ці два види реклами будутьрозроблятися на зимовий сезон.
– телевізійнареклама на місцевих каналах;
– рекламазасобами Інтернет (створення сайту підприємства).
А ці види реклами будуть розроблятисяна перспективу, для них потрібно більше часу, витрат і їх ефективність будебільшою. Промо-акція (схема заохочення споживачів) буде проходити з 1 по 28лютого у всіх фірмових точках продажу продукції ДП «ХДЦЗ». Рекламнийбюджет промоушн-акції складе – 1121,40 грн., витрати за 1-й тиждень (початкові)– 641,40 грн. Ефективність цього виду рекламування (початкова) за першийтиждень складе 3,27. Зовнішню рекламу для підприємства розмістимо у виглядітрьох бігбордів «Light box» (тобто з підсвічуванням), а такожнеобхідно встановити один «City light» (невеликого розміру, зпідсвічуванням). Термін цього виду реклами з 1 грудня по 1 травня. Бюджетзовнішньої реклами складе – 5601 грн. Ця реклама є ефективною, оскільки загаломрентабельність стандартного носія складає в середньому 60%.
Для телевізійної реклами було обрановиди цементів – Високоміцний (ГИР-2) М700, високо глиноземистий ВГЦГМ-500,глиноземистий цемен ГЦ-50 М500. Був складений покадровий сценарій майбутньогорекламного ролика, а ще розроблений салоган для цієї продукції. Також булиобрані 3 телевізійні канали, на яких транслюватиметься реклама (регіональнівідділення «Нового каналу» та “Інтеру” і місцевий канал «АТВК»)і визначені дні показу ролика. Бюджет телевізійної реклами цементу складе –4503 грн. Ефективність даного виду реклами в першу чергу залежить від рейтингутелеканалу на якому буде транслюватися реклама. Оскільки вибранінайрейтинговіші телеканали харківської аудиторії, а також підібрані дні виходуролика в залежності з рейтингом програм обраних телеканалів, то ефективністьповинна бути високою.
Для створення Інтернет реклами ДП «ХДЦЗ»найбільше підійде 2 види банерів, які будуть розміщенні на Харківських сайтахпротягом року. Бюджет банерної реклами на рік складе – 1004 грн./р. Для підприємствтакож буде використовуватися така послуга, як розміщення інформації пропідприємство в Інтернеті. Інформація про ДП «ХДЦЗ» на сайті «Золотісторінки» (база даних підприємств Харкова) буде коштувати 415 грн./р.Заключним етапом перспективної рекламної стратегії є створення Інтернет сайтуДП «ХДЦЗ». Для даного підприємства найбільш прийнятним буде такий видсайту як –представництво. Вартість створення – 1900 грн. Сайту підприємства ДП «ХДЦЗ»потрібна буде індексація та реєстрація у 4 найвідоміших пошукових системах(Яндекс, Мета, Google, Rambler). Це буде коштувати 50 грн. за кожну систему.Тобто, вартість розробки та впровадження сайту підприємства складе: 2100 грн.Цей вид реклами є максимально ефективним, оскільки розповсюджується інформаціяпро фірму та її продукції по всьому світу. Саме за рекламою засобами Інтернет –майбутнє рекламного бізнесу.
Отже, всі представлені види рекламидля підприємства ДП «ХДЦЗ» є достатньо ефективними. Завдякивпровадженню цієї рекламної стратегії підприємство збільшить обсяги реалізаціїсвоєї продукції та створить позитивний імідж торгової марки і підприємства вцілому, як закордоном, так і в першу чергу у місті Харкові та області. Рекламнадіяльність на ДП «ХДЦЗ» є достатньо ефективною для підприємства. Ітому чим більше буде проводитись рекламних кампаній, тим більші прибуткиочікують підприємство.[33]
4. Охорона праці та навколишнього середовища
Загальні питання
Згідно з законом України «Проохорону праці», охорона праці – це система охорони праці, що поєднуєправові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні ілікувально-профілактичні заходи і засоби, що спрямовані на збереження здоров’яі працездатності людини в процесі праці [34].
Правові та нормативно-технічнідокументи з охорони праці: Конституція України, закони про працю, у тому числі,Закон України «Про охорону праці» визначають основні положення прореалізацію конституційного права громадян на охорону їх життя, та здоров’я упроцесі трудової діяльності, та регулюють взаємовідносини між робітником іроботодавцем з питань охорони праці.
Задачі охорони праці: звести домінімуму імовірність поразок і захворювань працюючого із одночаснимзабезпеченням безпеки й нешкідливості умов праці при максимізаціїпродуктивності; науковий аналіз умов праці, процесів і обладнання з поглядувиникнення можливих аварійних ситуацій, появи небезпечних і шкідливихвиробничих факторів.
На підприємстві кожен роботодавецьповинен забезпечувати функціонування системи управління охорони праці (СУОП).Згідно із Законом України «Про охорону праці» від 21.11.02 [34].
СУОП на підприємстві виконує наступнізавдання:
· навчанняробітників безпечним методам праці, пропаганда питань охорони праці;
· забезпеченнябезпеки споруд, процесів праці та обладнання;
· оптимізаціясанітарно-гігієнічних умов праці;
· забезпеченняпрацівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);
· оптимізаціярежимів праці та відпочинку.
Сучасний стан охорони праці в Україніможна охарактеризувати як такий, що викликає занепокоєння. Створення безпечнихумов праці – це невід’ємна частина соціально-економічного розвитку держави,складова державної політики, національної безпеки та державного будівництва,одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державнихадміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств.
В даній дипломній роботі на тему: «Розробкарекламної стратегії для об’єктів промислової власності», на прикладі ДП «Харківськийдослідний цементний завод» питання охорони праці розглядаються стосовнокористувача ПЕОМ при роботі з документами, що стосуються питань захистуінтелектуальної власності.
У приміщенні розташовано 4комп’ютера, воно знаходиться на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі і маєнаступні розміри: висота 3 м, довжина – 6 м, ширина – 5 м.
Основні засоби ПЕОМ: дисплей,клавіатура, процесор з блоком живлення. Дані технічні засоби являютьсяоднофазними користувачами трьохфазної сіті змінного струму з глухозаземленоюнейтралі частотою 50Гц, напругою 380/220В.
Управління охороною праці ДП «ХДЦЗ»
Управління охороною праці ґрунтуєтьсяна законі України «Про охорону праці» [34] і включає застосуванняряду засобів і норм юридичної дії на органи і об’єкти управління охороною праці– зокрема, підприємства регіону, вдосконалення технологічних процесів івиробничого устаткування.
На ДП «ХДЦЗ» питаннямиохорони праці займається служба охорони праці. Відділ охорони праці вирішуєнаступні задачі:
· забезпеченнябезпеки виробничого процесу;
· забезпеченняпрацюючих засобами індивідуального і колективного захисту;
· підвищеннякваліфікації працівників з питань охорони праці;
· вибіроптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
· пропагандабезпечних методів роботи.
Промислова санітарія
В процесі трудової діяльності людинапіддається дії цілого ряду чинників: мікроклімату, умов середовища,інтенсивності праці, тощо. З метою досягнення безпечних умов праці необхіднообґрунтувати, підтримувати і контролювати дотримання параметрів цих чинників.
Розділ складено стосовно робочогомісця помічника юриста в юридичному відділку, чия робота пов’язана ізвикористанням ПЕОМ. Тому для неї характерний вплив наступних небезпечних ішкідливих виробничих чинників: дія нервово-емоційної напруги, напруга зоровогоаналізатора, монотонність, дія неякісного виробничого освітлення інезадовільних параметрів мікроклімату, згідно ГОСТ 12.0.003-74*[35]. Перелікнебезпечних і шкідливих факторів в кабінеті юридичного відділку ДП «ХДЦЗ»вказано в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Перелік небезпечнихшкідливих виробничих факторів в юридичному відділку ДП «ХДЦЗ»Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємстві Джерело їх виникнення Нормовані параметри Характер дії Заходи щодо забезпечення нормованих параметрів не вище допустимих 1.Пожежна небезпека приміщення Присутність джерел запалення
НКМП≤65г/м3 Опік Заходи попередження пожежі (ЗПП), заходи пожежного захисту (ЗПЗ) 2.Висока електрична напруга, струм Живляча мережа
І=0,5…1,6мА
U, В Ураження струмом Захисне заземлення, занулення 3.Незадовільні параметри мікроклімату Стан системі опалення і вентиляції
t=22-250C Дискомфорт Кондиціонування, палення 4.Незадовільне освітлення Недостатнє штучне і природне освітлення
Emin=300лк
eнIII=1,5% Вплив на органи зору Збільшення числа світильників 5.Шум, вібрація Блоки живлення
Lp=дБА
Lv, дБ
La, дБ Вплив на ЦНС Звукоізоляція, звукопоглинання 6.Електромагнітне поле Електронно-променева трубка монітора
Е=5В/м
Н=0,3 А/м
при f=50 Гц Гальмування центральної нервової системи Захисний екран на дисплей монітора 7.Рентгенівське випромінювання Монітор ЕОМ Декс=100мкР/год Променева хвороба, захворювання органів зору Захисний екран на дисплей монітора
Мікроклімат
Мікроклімат робочої зони – це умовитеплового і газового обміну людини з навколишнім середовищем на робочому місціпри трудовій діяльності. Мікроклімат характеризується температурою, показникомвідносної вологості, швидкості руху повітря, інтенсивності теплового випромінюваннязгідно ГОСТ 12.1.005-88 [36], та ДСН 3.3.6.042-99 [37]. Значення параметрівмікроклімату, як правило, вибираються оптимальні.
Витрати енергії оператора складаютьне більше 150 ккал/год; що у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88 [36] відноситьсядо легкої Іа категорії важкості робіт і характеризується оптимальнимипараметрами мікроклімату, які представлені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Оптимальні нормтемператури, відносної вологості й швидкості руху повітря в кабінеті юридичноговідділку ДП «ХДЦЗ»Період року Категорія робіт Температура, ◦С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/с Холодний Легка-Іа 22-24 40-60 Вентиляція і опалення
Для забезпечення оптимальних умовмікроклімату у приміщенні юридичного відділку передбачає водяне опалення в холоднийперіод і природна вентиляції (кондиціювання) у теплий період згідно СНиП2.04.05-91 [38].
Виробниче освітлення
Для забезпечення параметрівосвітлення, необхідних для плідної роботи, у кабінеті застосовується природне іштучне освітлення, та нормується ДБН В.2.5-28-2006 [39].
У кабінеті застосовується природнеоднобічне освітлення й штучне комбіноване освітлення. Природне освітленнянормується коефіцієнтом природної освітленості КПО (eнІІІ).Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю Emin, лк.
Нормований КПО, та характеристикаосвітленості представлена в таблиці 4.3
Таблиця 4.3 – Нормоване значення КПОпри природному освітленні і мінімально допустима освітленість при штучномуосвітленні в приміщенні з ПЕОМ на ДП «ХДЦЗ»Приміщення, обладнання Розряд і під розряд зорових робіт Контраст об’єкта розрізнення з фоном Характеристика фону Нормована освітленість, лк
КПО eнШ, % при природному боковому однобічному освітленні Від загального освітлення Від комбінованого освітлення Кабінет Ш в Середній Середній 300 750 2,0
Нормоване значення КПО (eнІІІ) для будівель, розташованихв IV поясі світлового клімату,визначається по формулі:
/>, (4.1)
де еІІІн — значення КПО для будинків,розташованих у III поясу світлового клімату; т – коефіцієнт світлового клімату (т=0,9);
с – коефіцієнт сонячності клімату(с=0,8, тому що вікна виходять на захід);
Значення КЕО для природногоосвітлення:
еНIV=2*0,9*0,8=1,44%.
Проведемо розрахунок природногоосвітлення робочого місця для юридичного відділку у ВП Запорізькій АЕС. Дляцього розрахуємо необхідну площу світлопрорізів, виходячи із значення площіпідлоги приміщення. Для цього розрахуємо нормоване значення КПО за допомогоюформули:
/>, (4.2)
де />–світлова характеристика вікна;
Кз – коефіцієнт запасу, щовраховує зменшення освітленості в процесі експлуатації застіклення;
Sn=A x B – площа підлоги приміщення, м2;
Кзд – коефіцієнт, щовраховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;
де />–світлова характеристика вікна;
Кз – коефіцієнт запасу, щовраховує зменшення освітленості в процесі експлуатації застіклення;
Sn=A x B – площа підлоги приміщення, м2;
Кзд – коефіцієнт, щовраховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;
τok – загальний коефіцієнт світлопропускання:
/>, (4.3)
де τ1 – коефіцієнтсвітло пропускання матеріалу. Приймаємо 0,8, тому що використовується скловіконне листове подвійне;
τ2 – коефіцієнт, щовраховую втрати світла в плетіннях вікна. Приймаємо 0,6, тому щовикористовується плетіння дерев’яні розділені;
τ3 – коефіцієнт, щовраховує втрати світла в несучих конструкціях. Приймаємо 0,8, тому що єзалізобетонні й дерев’яні ферми й арки;
τ4 – коефіцієнт, щовраховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. Приймемо 0,75, тому щовикористовуються стаціонарні жалюзі (вертикальні).
/>.
r1 – коефіцієнт, щовраховує відбите світло;
Розрахуємо Sn зрозрахунку, що висота стін в юридичному відділку ДП «ХДЦЗ» становить– 3 м, довжина – 6 м, ширина – 5 м.
/> м2.
Для того, щоб визначити />, потрібно визначитиспіввідношення між довжиною приміщення (А) та глибиною (В), а такожспіввідношення глибини приміщення (В) до висоти умовної робочої поверхні доверху вікна (h1)
/>, />
Отже, />.
Щоб знайти значення r1,необхідно ще знайти співвідношення відстані розрахункової точки від зовнішньоїстіни (l) до глибини приміщення (В):
/>
Значення коефіцієнту r1становить 1,1.
Значення коефіцієнту Кзд =1, тому що немає протилежних будівель.
Коефіцієнт Кз=1,2, тому що розрахунокпроводився у робочому приміщенні суспільної будівлі.
Підставляємо усі отриманнікоефіцієнти до формули:
/>
Таким чином, для реалізації КПОдостатньо 7,5 м2.
Штучне освітлення виконано засистемою загального освітлення, коли освітлюється рівномірно все приміщення, іза системою комбінованого освітлення, коли, окрім загального освітлення, наробочих місцях встановлюються світильники місцевого освітлення, що створюютьпідвищену освітленість робочих місць.
Для штучного освітлення застосовуютьсвітильники типу ЛСП 06 2х80, 1538х270 з лампами ЛБ. Лампи економічні і маютьсклад спектру близький до сонячного.
Реалізація Emin, лкздійснена розрахунком кількості світильників в приміщенні.
Шум
Шум є одним з найбільш поширених увиробництві шкідливих факторів.
Допустимий рівень шуму в приміщенні,де працюють з ПЕОМ встановлює ГОСТ 12.1.003-89* [40] в приміщеннях на робочомумісці оператора при вирішенні задач, які потребують концентрації уваги, рівнізвуку не перевищують 50 дБ (А).
Заходи по зниженню рівня звуковоготиску згідно з ГОСТ 12.1.029-80 [41] наступні:
· звукоізоляціявиробничих приміщень;
· замінаматричних принтерів лазерними;
Електромагнітні випромінювання
Електромагнітні випромінювання,впливаючи на організм людини в дозах, що перевищують допустимі, можуть статипричиною професійних захворювань. Джерелами випромінювання в ПЕОМ є електроннапроменева трубка дисплею. Враховуючи, щ на підприємстві робочі місця оснащеніПЕОМ нового покоління, напруженість електромагнітного поля не перевищує 5 В/м,згідно з ГОСТ 12.1.006-84* [42], а напруженість електростатичного поля – небільше 20 кВ/м, згідно ГОСТ 12.1.045-84 [43].
Заходи безпеки
Особливе значення на підприємстві ДП «ХДЦЗ»надають електробезпеці.
Електробезпека – це системаорганізаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей віднебезпечних та шкідливих дій електричного струму і електромагнітного полязгідно з ПУЭ-87 [44].
Передбачено дві групи заходів захистувід поразки електричним струмом:
1) Технічнізасоби захисту:
а) конструктивні заходи – для захистувід дотику до напругопровідних елементів згідно з ГОСТ 12.1.019-79* [45];
б) схемно-конструктивні – длязапобігання небезпеки поразки електричним струмом при замиканні на корпус абопробою ізоляції, згідно ГОСТ 12.1.030-81* [46], які у свою чергу досягаютьсяшляхом:
· застосуваннямалих напруг (42 В, 12 В);
· забезпеченнянеприступності напругопровідних частин;
· застосуваннязахисного заземлення, занулення електроустановок;
· застосуваннязахисного відключення.
в) застосування електротехнічнихзасобів і запобіжних пристосувань (ізолюючі, захищаючі, запобіжні)
Ергономічні вимоги до комплектаціїробочого місця
При комплектації робочого місцяважливо дотримуватися ергономічних вимог. Забезпечення організації робочогомісця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно доантропогенних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщеннятехнічних засобів на робочому місці, до кольоро- і світлотехнічних характеристикдисплея, клавіатури [42].
Фізіологічно раціональна робоча позадосягається виконанням наступних умов:
· відстаньвід очей оператора до дисплею – 500-700 мм;
· природнийнахил корпусу вперед на 5-10◦;
· кутзгинання між стегном і голінню – 95-135◦;
· ступні напідлозі;
· стегногоризонтально;
· відстаньвід сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні не менше 150 мм.
На робочому місці, що вивчається,використовуються наступні технічні засоби: монітор, клавіатура, системний блокПЕОМ, принтер, маніпулятор «миша», телефон.
Пожежна безпека
Основними причинами пожеж навиробництві є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправністьелектроустаткування; не підготовка обладнання до ремонту; самозаймання деякихматеріалів і речовин тощо.
Категорія приміщення юридичноговідділу згідно НАПБ.Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) [47] пожежонебезпечна – В. Ступіньвогнестійкості будинку, в якому знаходиться кабінет – ІІ, згідно ДБНВ.1.1-7-2002 [48].
Згідно ГОСТ 12.1.004-91* [49] пожежнабезпека забезпечується наступними мірами та заходами:
Система запобігання пожежі:
1) контроль та профілактика ізоляції;
2) наявність плавких вставок тазапобіжників в електричному обладнанні;
3) блискавко-захистбудівель, згідно РД 34.21.122-87 [50];
Система пожежного захисту:
1) аварійневідключення та переключення апаратури;
2) наявністьпервинних засобів пожежогасіння, вогнегасників «ВВК-5» (так яквуглекислота має погану електропровідність), чи порошковий вогнегасник;
3) системаоповіщення світлова та звукова сигналізація.
Для успішної евакуації персоналу припожежі розміри дверей робочого приміщення наступні:
– ширинадверей не менше 1,5 м;
– висотадверей не менше 2,0 м;
– ширинакоридору 1,8 м;
– робочеприміщення має два виходи.
Організаційні засоби пожежної профілактики:
1) навчанняперсоналу правилам пожежної безпеки;
2) виданнянеобхідних інструкцій та плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.
Таким чином слід сказати, що такішкідливі фактори як пожежна небезпека приміщення, висока електрична напруга,незадовільні параметри мікроклімату, незадовільне освітлення шум та вібрація,електромагнітне поле та рентгенівське випромінювання в юридичному відділку ДП «Харківськийдослідний цементний завод» максимально знижені та відповідають нормамзаконодавства з охорони праці.
5. Цивільна оборона
Останнім часом дуже різкозріс ряд проблем, пов’язаних із небезпечною радіацією, постійно з’являютьсяповідомлення про місцезнаходження шкідливих радіаційних відходів, що вониненалежним чином зберігаються, не утилізуються, а викидаються простонеба тааварія на ЧАЕС, яка ще надовго залишить слід на території нашої країни. Все цепороджує велику небезпеку, ім’я якої – радіація. Саме тому, населення країни ікожна людина у світі повинні знати як захистити себе від шкідливого впливурадіації та її наслідків, а особливо при аваріях, вибухах та надзвичайнихситуаціях. Тому що, внаслідок цього гинуть люди, завдаються матеріальні збиткинаселенню і державі.
Цивільна оборона Україниє державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється дляорганізації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуаційтехногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.[53]
Держава як гарант правастворює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення віднебезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного екологічного, природногота воєнного характеру.
Завданнями Цивільноїоборони України є: попередження надзвичайних ситуацій техногенного таприродного характеру та ліквідація їх наслідків; оповіщення населення прозагрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійнеінформування його про наявну обстановку; захист населення від наслідків аварій,катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійноголиха та у воєнний час; створення систем аналізу і прогнозування управління,оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним ібактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталогофункціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; підготовка іперепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління тасил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту ідіяти в надзвичайних ситуаціях.[53]
В даному розділідипломної роботи розглянуто тему: «Проведення йодопрофілактики населення ізахист при можливому радіаційному забрудненні місцевості».
Радіоактивне зараження місцевості — підступний і небезпечний вражаючий фактор. Воно розповсюджується навіть на тірайони, котрі не піддавалися дії надзвичайної ситуації, тому що утворена приаварії на АЕС радіоактивна хмара може переміщуватись на великі відстані.
Радіоактивні речовини не мають ніякихвидимих ознак, а радіоактивне опромінення не викликає у момент опроміненняніяких подразнюючих чи больових відчуттів, їх можна виявити лише за допомогоюспеціальних дозиметричних приладів (індикаторів радіоактивності, рентгенометріві т.д.), які є у органах управління з питань цивільної оборони, захистунаселення і територій, штабах ЦО об’єктів, військових підрозділах і формуванняхцивільної оборони.
Люди можуть і непідозрювати, що вони і їх житло потрапили у зону зараження.
По мірі віддалення від місця вибухурівні радіації постійно зменшуються. Але оскільки невідомо, у якому районіможуть опинитися люди і їх житла, необхідно скрізь вживати всі заходи длязахисту людей, житлових і виробничих будівель, різних споруд від радіоактивногозараження.
Радіоактивне зараження відбувається умомент випадання радіоактивних опадів, а також тоді, коли піднятий вітром,машинами, людьми радіоактивний пил проникає всередину будівель і споруд.
Населення на цей випадок повинновжити ряд заходів. Для того, щоб захистити свій дім, квартиру (інше приміщення)від проникнення радіоактивного пилу, треба зарівняти усі щілини у вікнах ідверях, закрити витяжки і димоходи, поставити на дверях ущільнювачі із гуми,товстих губчатих або гумовотехнічних матеріалів.[54]
У кам’яних будівлях щілини зарівнюютьшпаклівкою або штукатурним розчином, у дерев’яних проконопачуються. Конструкціїіз дерев’яних збірних щитів склеюють двома шарами паперу. Віконні шибкирекомендується проконопачувати і, якщо треба, промазати замазкою. Розбиті шибкизамінюються новими.
Крім проведення робіт по захисту відпроникнення радіоактивного пилу необхідно посилити захисні властивості кожногобудинку від радіоактивного випромінювання (проникаючої радіації). Віконніпрорізи, особливо дерев’яних будинків, закладаються цеглою, мішками з піскомабо землею. Стіни першого поверху будівель обсипаються ґрунтом на висоту 1,8від підлоги. Для кріплення ґрунтової відсипки можна застосовувати тини, дошки іт.д. На перекриття насипається допоміжний шар ґрунту.
При будівництві або ремонті підваліві льохів ще у мирний час треба робити їх перекриття з таким розрахунком, щоб увипадку необхідності на них можна було насипати шар ґрунту товщиною 60-90 см.
Таким чином, проведені заходипосилять захисні властивості будинку, квартири, скоротять ймовірні втрати середлюдей.
При радіаційній небезпеці, почувшизвуки сирен і гудків, необхідно ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійніприймачі. Прослухавши повідомлення відділу з питань надзвичайних ситуацій тацивільного захисту населення району (міста), необхідно приступити до виконаннянаданих вам рекомендацій. Укритися у захисній споруді, підвалі, льоху або успоруді, де застав сигнал. У будівлі зачинити вікна, двері, вентиляційніотвори, загерметизувати кімнату (квартиру), створити триденний запас води.Прийняти препарат йодистого калію: дорослі і діти від 2-3 років і старші — 1таблетку, діти до 2 років — 1/3 таблетки; запивати чаєм, водою, молоком. Привідсутності таблеток приймати 5%-ну настойку йоду: для дітей, старших за 2 рокиі дорослих — 3-5 крапель на склянку молока (води), для дітей до 2 років — по1-2 краплі на 100 г молока (поживної суміші) 3 рази на день. Надягтиватно-марлеву пов’язку, по можливості знаходитись далі від вікон і зовнішніхстін.
Більшість протирадіаційнихпрепаратів, що маються, вводиться в організм з таким розрахунком, щоб вонивстигли потрапити в усі клітини і тканини до можливого опромінення людини. Часприйому препаратів встановлюється в залежності від способу їх введення ворганізм: таблеткові препарати, наприклад, приймаються за 30-40 хв., препарати,що вводяться шляхом ін’єкцій внутрішньо м’язово — за 5 хв. до початку можливогоопромінення. Застосовувати препарати рекомендується і у випадках, якщо людинаопроміненню вже піддавалася.[54]
Протирадіаційні препарати маються успеціальних наборах, що розраховані на індивідуальне користування. Наприклад, ваптечку індивідуальну АІ-2 входять наступні препарати:
радіозахисний засіб №1 (гніздо №4,два пенали рожевого кольору), який приймають при загрозі радіоактивногоопромінення по 6 таблеток відразу, запиваючи їх водою, а при опроміненні., щопродовжується — через 4-5 годин ще 5 таблеток;
радіозахисний засіб №2 (гніздо №6,пенал білого кольору) приймається по одній таблетці щоденно протягом 10 днівпісля випадіння радіоактивних опадів за умови вживання неконсервованого молока;
протиблювальний засіб (гніздо №7,пенал голубого кольору) застосовується по 1 таблетці на прийом при появіпервинної реакції на опромінення, а також при появі нудоти після удару голови;
протибактеріальний засіб №2 (гніздо№3, великий пенал без пофарбування) застосовується після опромінення привиникненні шлунково-кишкових розладів по 7 таблеток за один прийом у першу добуі по чотири таблетки у наступні дві доби.
Засіб, що використовується приотруєнні або загрозі отруєння ФОР, розміщується у гнізді №2 аптечки;протибольовий засіб, що використовується у цілях профілактики шоку у ураженогоабо при шоку, розміщується у гнізді №1 аптечки;
протибактеріальний засіб №1, щовикористовується при бактеріологічному нападі противника і в цілях попередженняінфекції, розміщується у гнізді №5 аптечки.
З метою зменшення можливості ураженнярадіоактивними речовинами на території осередку ураження (в зонах зараження)забороняється приймати їжу, пити, палити. При виході із осередку ураження необхідно враховувати, що врезультаті ядерних вибухів виникли руйнування будівель, мереж комунальногогосподарства. При цьому окремі елементи будівель можуть зруйнуватися черездеякий час після вибуху, зокрема від струсів при русі важкого транспорту, томупідходити до будівель треба з найменш небезпечної сторони (де немає елементівконструкцій, що загрожують падінням). Просуватися вперед треба посерединівулиці з урахуванням можливого швидкого відходу у безпечне місце. З метоювиключення нещасних випадків не можна торкатися електропроводів, оскільки вониможуть виявитися під напругою; треба бути обережним у місцях можливогозагазування. Одержавши повідомленняпро евакуацію, необхідно зібрати необхідний запас продуктів, що не псуються, на3-5 діб, медикаменти, найбільш цінні речі і гроші (загальна вага на одну людинуне повинна перевищувати 50 кг). Упакувати все у поліетиленові мішки та чекатипідходу автотранспорту. Таким чином розглянувши це важливе питання, як захистпри радіаційному забрудненні місцевості, можемо зробити такі висновки, що завждипотрібно знати, як захистити себе в тій, чи іншій ситуації, особливо, коли цестосується людського життя і такої небезпеки, як радіація. Лише спільні,організовані та правильні дії населення і працівників цивільної оборони,зможуть зменшити кількість постраждалих та врятувати життя людям, які потрапилив надзвичайну ситуацію.
Висновок
Отже, в процесі рекламної діяльностіпідприємство може застосовувати рекламу для досягнення багатьох цілей якекономічного, так і неекономічного характеру. Для цього розробляється програмарекламування, яка складається з 6 етапів. Стратегія рекламної кампанії фірми єскладовою комплексу планування і включає в себе розробку текстової частиниреклами та вибір носіїв реклами. Після того як реклама готова, складаєтьсяграфік рекламування. Саме від вибору правильної рекламної стратегії залежитьуспіх рекламної кампанії.
Аналіз використання рекламних заходівпідприємства ДП «ХДЦЗ» показав, що у своїй комунікаційній політиціпідприємство використовує усі основні засоби впливу на аудиторію, а саме,рекламу, стимулювання збуту, пропаганду, особистий продаж та комплексні засоби,такі як виставки та ярмарки. Участь підприємства у ярмарках дозволяє підвищитиобсяги реалізації, продемонструвати товари у дії, визначити можливий попит напродукцію, укласти угоди. У структурі витрат на маркетингові комунікаціїнайбільшу питому вагу має реклама – 53,43%, друге місце займають витрати научасть у виставках та ярмарках – 21,17%, значні витрати на пропаганду – 16,53%,найменшу питому вагу мають витрати на особистий продаж – 7,06%. Розробказаходів по формуванню попиту та стимулюванню збуту повинна бути пов`язана зетапом життєвого циклу товару на ринку та ступенем готовності споживача.Менеджер з маркетингу повинен проводити систематичну оцінку результатівпроведення програми стимулювання. Для приваблення покупців потрібно запровадитиряд рекламних заходів, що були розглянуті вище, це впровадження реклами нарадіо та телебаченні, проводження промо-акцій, що дозволить випередити основнихконкурентів. Також підприємству необхідно вдосконалити фірмовий стиль тазовнішнє оформлення продукції, оскільки це дозволить підвищити іміджпідприємства в очах споживачів та інвесторів. Основними напрямами вдосконаленнярекламної діяльності ДП «ХДЦЗ» є: — вдосконалення організаційноїструктури управління підприємством, шляхом введення у торговий відділ посади менеджераз маркетингу, у обов’язки якого входитиме:
— управління рекламною діяльністюпідприємства на сонові проведення досліджень ринку та ситуаційного аналізуположення підприємства;
— при плануванні рекламної кампаніїпідприємства враховувати фактор сезонності на окремі групи товарів таособливості основних сегментів споживачів. Тобто кінцевих споживачів такорпоративних клієнтів;
— введення нами запропонованоїрозробки рекламної кампанії для підприємства на 2009 рік, що включає комплексзасобів впливу на споживача, а саме, рекламу, стимулювання збуту, пропаганду таособистий продаж.
Отже саме ці заходи дозволятьпідприємству ДП «ХДЦЗ» не втрачати свої позиції на ринку будівельнихматеріалів, а навпаки зміцнити їх.
Список джерел інформації
1. Закон УкраїниПро рекламу: Прийнятий 3 липня 1996р. №270/96-ВР // Відомості Верховної РадиУкраїни. — 1996. — №39. — Ст. 181.
2. Прозаходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припиненню: Указ від 5грудня 1994р. // Голос України. — 1994. — 13 грудня. — С. 5.
3. АникеевС. Н. Методика разработки плана маркетинга. Серия «Практика маркетинга».- М., 1995. – 248 с.
4. АртеменкоО. Реклама: рушій торгівлі чи корупції?: (Київ) // Хрещатик. — 2000. — 25грудня.
5. АссэльГенри. Маркетинг: принципы и стратегия. — М., 1999. – 340 с.
6. БлагоевВ. Маркетинг в определениях и примерах. — С-Пб, 1993. – 544 с.
7. Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. — М.: Экономика, 1997. – 432с.
8. БревновА.А. Маркетинг малого предприятия. — К., 1998. – 286 с.
9. ВойчакА.В. Маркетинговий менеджмент. — К., КНЕУ, 1998. – 234 с.
10. ВолковО.М. Методическое пособие по изучению иностранных фирм. — М, 1998. – 186 с.
11. Все омаркетинге. Сборник для руководителей предприятий, экономических и коммерческихслужб. — М., 1999. – 128 с.
12. ГаркавенкоС.С. Маркетинг. — К., 1998. – 388 с.
13. ГерасимчукВ.Г. Маркетинг: теорія і практика. — К., 1994. – 356 с.
14. ГермогеноваЛ.Ю. Эффективная реклама в России. Практика и рекомендации. — М.: Рус-ПартнерЛТД, 1994. — 252 с. — Практика бизнеса Вып. 1. — А567200.
15. ГулаТ.П., Маршук М.П. Економічні проблеми рекламознавства // Львівська політехніка.Вісник. — Львів, 2001. — №284: Проблеми економіки та управління. — С. 97-99
16. КардашВ.Я. Маркетингова товарна політика. — К.: КНЕУ, 1997. – 292 с. 17. Карлоф Б.Деловая стратегия. — М., 1995. – 314 с.
17. Котлер Ф.Маркетинг. Менеджмент. — СПб, 1998. – 816 с.
18. Котлер Ф.Основы маркетинга. — М., 1999. – 642 с.
19. КошелевськийА. Економетричне моделювання в рекламі: так чи ні? // Розбудова держави:Духовність, екологія, бізнес: Зб. матеріалів другої Загальноукраїнськоїстудентської наукової конференції. — К., 1996. — С. 248-249.
20. КошелевськийА. Реклама за умов формування ринкових відносин // Розбудова держави:Духовність, екологія, бізнес: Зб. матеріалів другої Загальноукраїнськоїстудентської наукової конференції Фонду Т. Шевченка. — К., 1994. — С. 152-154
21. КретовИ.И. Маркетинг предприятия. — М., 1998. – 148 с.
22. КузьмінО.Є., Барвінська Є.С., Гула Т.П. Рекламна діяльність на підприємстві як функціямаркетингу // Вісник держ. ун-ту Львівська політехніка. — Львів, 1993. — №274.- С. 50-52.
23. НечаеваЕ. Рекламная стратегия малого предприятия // Бизнес для всех. — 1995. — №1. — С. 12.
24. ОртинськаВ.В., Мельникович О.М. Торгова реклама у пресі: реальність та проблеми //Маркетинг: теорія і практика: Зб. наук. пр. — К., 1996. — С. 53-56.
25. ПавленкоА.Ф. Потреби та цінності в системі маркетингу. — К.: КНЕУ, 1996. – 186 с.
26. ПавловаН.Н. Стратегия и тактика маркетинга //Стандарты и качество. — 1997. — №3. – с.35-36.
27. ПерерваП.Г. Управление маркетингом на предприятии. — Харьков, 1993. – 88 с.
28. ПраудеВ.Р. Маркетинг. — К., 1994. – 340 с.
29. РабиновичИ.А. Маркетинг в коммерческой деятельности. — Одесса., 1993. – 314 с.
30. РешетніковаІ.Л. Створення ефективної організації маркетингу на підприємстві //Маркетинг вУкраїні. — 2000. — №1. – с. 46-48.
31. Ромат Е.,Чегодаев А. Формирование рекламного бюджета // Бизнес Информ. — 1995. — №31-32.
32. СавельєвЄ.В. Маркетинг нового продукту. — К., 1997. – 230 с.
33. СеливановА. Расчёт эффективности рекламы // РИСК: Рынок, информация, снабжение,конкуренция. — 2001. — №5. — С. 25-29
34. Інформаційнийбюлетень ДП «ХДЦЗ».
35. ЗаконУкраїни «Про охорону праці» від 21.11.2002.
36. ГОСТ12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.– Введ. 01.01.76. Измен. 1978.
37. ГОСТ12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочейзоны. – Введ. 01.01.89.
38. ДСН3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – Київ, 2000.
39. СНиП2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция икондиционирование воздуха. – М.: Стройиздат. – 1992.-110 с.
40. ДБНВ.2.5.-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. – К.:Мін буд України, 2006-80с.
41. ГОСТ12.1.003-89*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ. 01.01.90.
42. ГОСТ12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. – Введ.01.07.81.
43. ГОСТ12.1.006-87*. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые кровни нарабочих местах и требования к проведению контроля. – Введ. 01.01.85. – Измен. 1988 г.
44. ГОСТ12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местахи требования к проведению контроля. – Введ. 01.01.85.
45. ПУЭ – 87.Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат. – 1988.-648с.
46. ГОСТ 12.1.019-79*.ССБТ. Электробезопасность. Общин требования и номенклатура видов защиты. –Введ. 01.07.80. – Измен. 1986.
47. ГОСТ12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземлениею Зануление. –Введ. 01.07.82. Измен. 1987.
48. НАПББ.07.005-86 (ОНТП 24-86). Нормативний акт пожежної безпеки. Визначеннякатегорії будівель та споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – К.:Будіздат. – 1987.
49. ДБНВ.1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпекаоб’єктів будівництва. – К.: Будіздат. – 2003. – 41с.
50. ГОСТ12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общин тредования. – Введ. 01.01.92,
51. РД34.21.122-87. Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений. – М.:Энергоатомиздат. – 1988. – 56с.
52. Журнал «надзвичайнаситуація № 12 – 1999 р.
53. ЗаконУкраїни № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993р. „Про цивільну оборону України“із змінами і доповненнями.
54. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.Підручник. – К.: Знання,2006. – 430 с.
Додаток
Організаційнаструктура ДП „ХДЦЗ“
/>