Контрольна робота
з дисципліни: «АУДИТ»
Зміст
1. Виникнення тастановлення вітчизняного аудиту
2. Етапи планування
Задача
Список літератури
1.Виникнення та становлення вітчизняного аудиту
ВУкраїні необхідність аудиту виникла з переходом на ринкові відносини. Спочаткупослуги з аудиту надавалися спільним підприємствам на вимогу іноземногоінвестора про підтвердження аудитором достовірності показників фінансовоїзвітності. Аудит із залученням іноземних інвестицій став необхідним для кожногопідприємства незалежно від форми власності. Основні види послуг перших наУкраїні аудиторських фірм – це надання консультацій з питань бухгалтерськогообліку, права, оподаткування, безпосереднього ведення бухгалтерського обліку,складання звітності тощо.
У1992 р. законом України «Про оподаткування доходів підприємств іорганізацій» (ст. 24, п. 3) окремих платників податків булозобов’язано звітувати лише після аудиторської перевірки. Законом України «Проаудиторську діяльність» визначена обов’язковість аудиту з метою підтвердженняпоказників річної фінансової звітності підприємств усіх форм власності занезначними винятками. Пізніше кількість підприємств, що підлягаютьобов’язковому аудиту, була зменшена. Цим законом аудит визначається якперевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншоїінформації фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метоювизначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідностічинному законодавству та встановленим нормативам.
Поняттяаудиту значно ширше, ніж поняття ревізії і контролю. Аудит забезпечує не тількиперевірку достовірності фінансових показників, а й розробку пропозицій щодооптимізації господарської діяльності, витрат та зростання прибутку. Аудит – цесвоєрідна експертиза бізнесу.
Аудиторськадіяльність є підприємницькою діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), якаполягає у здійсненні міжвідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової)звітності, податкових декларацій, інших фінансових зобов’язань та потребекономічних суб’єктів, а також у наданні різних аудиторських послуг. Аналогічновизначають аудиторську діяльність інші автори.
Органомуправління, що регулює аудиторську діяльність в Україні, є Аудиторська Палата.
Основнимифункціями Аудиторської Палати України є:
– визначення головних напрямків розвитку аудиту в Україні;
– розробка єдиної методологічної основи, форм і методів проведенняаудиту;
– вивчення ринку аудиторських послуг.
– З метою виконання зазначених функцій Аудиторська Палата:
– здійснює методологічне керування аудиторськими організаціями йаудиторами;
/>
Схема1. Зміст аудиторської діяльності
– веде облік аудиторських організацій і аудиторів;
– розробляє положення та інструкції, що регламентують аудиторськудіяльність;
– розробляє методичні рекомендації щодо здійснення та координаціїаудиторської діяльності;
– розробляє кваліфікаційні вимоги до аудиторів та встановлює порядокзаняття аудиторською діяльністю;
– організовує проведення екзаменів та атестацій аудиторів, а такожвидачу їм ліцензій;
– розробляє та затверджує тарифи на основні види аудиторських послуг;
– організовує контроль за діяльністю аудиторських фірм та аудиторів;
– вирішує питання позбавлення аудиторів ліцензій та застосування доних інших заходів згідно із законодавством;
– готує пропозиції та рекомендації щодо зміни діючого законодавстваз питань аудиту;
– видає довідкові, інформаційні, наукові, навчальні та методичні матеріалипо аудиту, що входять до компетенції Аудиторської Палати;
– сприяє впровадженню нової техніки та нових інформаційних технологійу сферу аудиторської практики.
ОкрімАудиторської Палати, на рівні регіонів функціонують її регіональні відділення.Основними структурними ланками організації аудиторської діяльності єаудиторські фірми та фізичні особи, що мають ліцензії на право здійсненняаудиту.
Аудиторськафірма – це юридична особа, яка здійснює аудиторську діяльність і має відповіднуліцензію Аудиторської Палати. Для створення такої фірми закон передбачаєнаявність не менше трьох чоловік, один з яких повинен мати сертифікат аудитора.Основні функції аудиторських фірм такі:
– експертиза фінансово-господарської діяльності та стану майна підприємства(найпоширеніша функція);
– контроль та оцінка достовірності бухгалтерського обліку і звітності(функція пов’язана із визначенням рівня організації бухгалтерського обліку, зперевіркою відповідності чинному законодавству внутрішніх ізовнішньоекономічних операцій);
– прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства (задомовленістю із замовником);
– наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємств(розробка методичних вказівок та аналіз планування і внутрішнього аудиту);
– налагодження правильного бухгалтерського обліку;
– консультації з питань ведення підприємствомфінансово-господарської діяльності, обліку, зовнішньоекономічних операцій,сплати податків тощо (консультаційна функція).
Такимчином, діяльність аудиторських фірм зводиться до виконання незалежноїекспертизи фінансово-господарської діяльності підприємства та відповідності їїчинному законодавству. Відносини між аудиторськими фірмами та підприємствами-замовникамирегулюються на договірних умовах.
Міжнароднапрактика визначає такі організаційні форми аудиторської діяльності:
– індивідуальна (одноосібна) діяльність;
– господарське товариство;
– професійна корпорація.
Найтиповішоюформою організації аудиторської діяльності є партнерство: на чолі фірми стоятькілька незалежних аудиторів, які мають сертифікати і ліцензії.
Відповіднодо чинного законодавства України в складі засновників аудиторської фірмиповинен бути хоча б один сертифікований аудитор. Частка аудитора у статутномуфонді має становити не менше, ніж 70%. Керівником аудиторської фірми має правобути лише аудитор із сертифікатом.
Заданими досліджень, законодавство країн з ринковою економікою, зокрема США іУкраїни, щодо можливостей функціонування аудиторських фірм неоднакове. Так,вимоги до аудиторських фірм у США значно вищі. Тут незалежність аудиторськоїфірми гарантується обов’язковим дотриманням встановленої типової структури:посади партнера, менеджера, старшого аудитора та асистента.
Аудиторськафірма має право на аудиторську діяльність лише при наявності ліцензії. Дляцього фірма повинна подати через регіональні палати або безпосередньо доАудиторської Палати України клопотання про надання їй ліцензії, а також такідокументи: документ, що ідентифікує особу директора (прізвище, ім’я, побатькові), копію сертифіката аудитора, копії сертифікатів засновників (здодаванням списку засновників), статуту фірми, зареєстрованого з дотриманнямособливих вимог щодо предмета діяльності і затвердженого нотаріальною конторою.
Фірмамає право займатися тільки аудитом і пов’язаними з ним послугами, а саме:веденням обліку, відновленням обліку, аналізом господарської діяльності,прогнозуванням, економічними та юридичними консультаціями тощо.
Доклопотання про надання ліцензії додаються дві квитанції: про сплату податку(мита) за право займатися аудиторською діяльністю та за обслуговування привидачі ліцензії.
АудиторськаПалата України розглядає клопотання протягом 40 днів і на основі документівприймає рішення. Відмова у видачі ліцензії повинна бути належним чином обґрунтована.При усуненні причин відмови фірма має право подати клопотання повторно.
Аудиторськіфірми в Україні розпочали діяльність у 1991 році. До прийняття Закону «Проаудиторську діяльність» аудиторські послуги надавалися підприємствам переважноу формі консультацій. Відповідно до Закону аудиторська діяльність можездійснюватися у вигляді аудиторських перевірок, експертиз, консультацій зпитань ведення бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізуфінансово-господарської діяльності тощо. Переваги надаються аудиту у виглядіобов’язкового підтвердження показників річної фінансової звітності.
Аудиторськіфірми створено у більшості регіонів України, в тому числі іноземні. Так, уКиєві діють чотири відомих за кордоном аудиторські фірми, персонал якихскладається як із зарубіжних, так і українських фахівців. Поєднання західногодосвіду та регіональної специфіки України сприяє проведенню кваліфікованихаудиторських перевірок з дотриманням національних та міжнародних стандартів,забезпечує високий рівень консультацій потенційним інвесторам і всім, хто маєнаміри відкрити свою справу в Україні.
Короткахарактеристика зарубіжних аудиторських фірм, що функціонують в Україні, поданау табл. 1.
Таблиця1. Діяльність інофірм в УкраїніНазва Послуги «Артур Андерсен» Консультації з питань організації аудиту, оподаткування, підприємництва, спеціалізовані послуги корпораціям, допомога українським організаціям при складанні звітів, допомога радникам і аудиторам підприємств з іноземними інвестиціями в Україні тощо. «Делойт енд ТУШ» Послуги з аудиту (безпосередньо перевірки); бухгалтерські послуги; консультації з питань управління; консультації в галузі інформаційних технологій та інші. «Ернст енд Янг» Спеціалізовані консультації з питань нафтогазової, електронної промисловості та будівництва; аудиторські процедури (повномасштабні та обмежені); фінансовий аналіз; оцінка фінансового стану підприємства; оцінка та підбір партнерів, інші послуги. «Куперс енд Лайбрандт» Аудиторські послуги; вибір юридичної особи; розробка податкових схем; переговори з потенційними партнерами; оцінка бізнес-планів; допомога у впровадженні комп’ютерних систем бухгалтерського обліку та інформаційних систем управління, інші послуги. «Мазар» (Франція) Аудиторські послуги; консультації для підприємств; навчання фахівців у рамках програми Європейського співтовариства TACIS.
Функціонуваннязарубіжних аудиторських фірм в Україні сприяє розвиткові вітчизняного аудиту,використанню світового досвіду і вдосконаленню діяльності власних фірм,становленню їх як високоорганізованих, компетентних, професійних аудиторськихфірм відповідно до вимог міжнародних стандартів з аудиту.
Характернимє зростання кількості аудиторських фірм та приватних аудиторів (табл. 2).
Таблиця2. Кількість суб’єктів аудиторської діяльності Фірма Приватні аудитори Область на початок на кінець на початок на кінець 1996 р 1996 р. 1996 р 1996 р.
Автономна
Республіка Крим 20 34 5 6 Вінницька 14 24 3 3 Волинська 8 8 – – Дніпропетровська 90 109 9 9 Донецька 60 90 4 6 Житомирська 25 33 4 6 Закарпатська 8 14 – – Запорізька 50 66 8 12 Івано-Франківська 14 19 – – Київська 12 19 і 3 6 Кіровоградська 17 19 1 1 Луганська 32 52 4 7 11 Львівська 31 44 4 5 Миколаївська 54 60 3 7 Одеська 45 64 9 13 Полтавська 18 27 2 8 Рівненська 22 29 1 1 Сумська 13 19 1 1 Тернопільська 7 13 – – Харківська 123 164 20 32 Херсонська 20 25 1 1 Хмельницька 23 31 – 1 Черкаська 12 25 2 3 Чернівецька 7 14 – – Чернігівська 15 21 4 4 м. Київ 326 367 48 52 м. Севастополь 13 16 7 7 Україна 1079 1407 145 195
Таблицяскладена за данини Аудиторської Палати України
Аудиторськадіяльність в Україні набула тенденції розвитку. Найпоширенішими сталиаудиторські фірми. Значно менше приватних аудиторів через труднощі ворганізації аудиторської діяльності, зокрема пошук клієнтів, формуванняпортфеля замовлень, процедуру аудиторської перевірки та інші.
Кількістьаудиторських фірм і приватних аудиторів в Україні зростає нерівномірно. Високітемпи характерні для промислово розвинутих регіонів з високою діловоюактивністю – м. Київ, Харківської, Дніпропетровської, Донецької та Запорізькоїобластей.
Характернимдля України є кількісне зростання аудиторських фірм та наданих послуг,недоліком – невисока якість аудиторських перевірок через відсутність необхіднихправових актів та досвіду роботи.
Самена рівні аудиторських фірм здійснюється контроль якості аудиту, основніелементи якого визначаються професійними організаціями. Контроль за якістюаудиту здійснюється в різних формах, що визначається аудиторською фірмою.
Закількістю створених аудиторських фірм на початок 1997 р. перші місцяпосідають міста Київ, Харків, Дніпропетровськ, останні – Чернівецька,Тернопільська та Волинська області (табл. 3).
Таблиця3… Місце регіону за кількістю створених аудиторських фірм в УкраїніОбласть Місце регіону за кількістю створених аудиторських фірм на 1.01.1996 р. на 1.01.1997 р.
м. Київ
Харківська Дніпропетровська Донецька
Запорізька
Одеська Миколаївська Луганська
Львівська
Автономна
Республіка Крим
Житомирська
Хмельницька
Рівненська
Полтавська
Херсонська
Черкаська
Вінницька
Чернігівська
Кіровоградська
1
2
3
4
6
7
5
8
9
13
10
11
12
15
14
22
18
17
16
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
Івано-Франківська
Сумська
Київська
м. Севастополь
Закарпатська
Чернівецька
Тернопільська
Волинська
19
21
23
20
24
26
27
25
20
21
22
23
24
25
26
27
Значнорозширили обсяг та кількість наданих аудиторських послуг фірми України (табл. 4).Відомі в Україні фірми «Торком», «Правекс-Аудит», «Аудит і Макро» та інші.
Таблиця4. Перелік послуг аудиторських фірм в УкраїніФірма Послуги, що надаються «Зовнішінформ-аудит» Відтворення та постановка бухгалтерського обліку, створення аналітичних систем обліку, комплексні консультації на підприємстві, інформаційні послуги, перевірка фінансового стану, ділової репутації «Інаудит Україна» Допомога українським та західним агентам, великий перелік аудиторських послуг «Аналітик» Правові, бухгалтерські, аудиторські послуги інвестиційним фондам, комерційним банкам, підприємствам з іноземними інвестиціями та іншим суб’єктам, консультації з питань раціональних капіталовкладень тощо «Конкорд Аудит» Послуги щодо уникнення небажаних наслідків та помилок при укладанні та виконанні зовнішньоекономічних контрактів, обчисленні та сплаті податків, здійсненні обов’язкових платежів, операцій з валютою тощо
2.Етапи планування
Аудиторповинен планувати свою роботу на рівні, що дає можливість провести ефективнуперевірку кваліфіковано і вчасно. За міжнародними стандартами, плануванняаудиту передбачає:
– вивчення політики підприємства в галузі обліку та її змін;
– знайомство з бухгалтерською системою підприємства і організацією вньому внутрішнього контролю;
– встановлення ступеня достовірності внутрішнього контролю;
– визначення змісту та обсягу аудиторських процедур, а також часу їхпроведення;
– координування аудиторської роботи.
Длядосягнення поставленої мети аудитор може вільно доповнювати перелік абовиключати з нього будь-які елементи.
Плануваннюаудиту передує попереднє ознайомлення з результатами діяльності і структуроюпідприємства, специфічними особливостями галузі, з’ясування чинників (подій,угод, заходів), які, за оцінками аудитора, можуть впливати на характерфінансової інформації.
Аудитордосліджує зміни в управлінні підприємством, організаційній структурі діяльностіпідприємства-клієнта, у діючому законодавстві, господарській діяльності, щовпливають на діяльність підприємства; вивчає можливі фінансові труднощі ібухгалтерські проблеми, склад співзасновників підприємства, нові (відкриті чизакриті) підрозділи підприємства-клієнта, поточні або прогнозовані зміни втехнології виробництва і наданні послуг, процес виробництва і збуту, зміни вбухгалтерському обліку та системі внутрішнього контролю.
Плануванняаудиту включає складання загального плану очікуваних робіт і розробкуаудиторської програми.
Уплані очікуваних робіт подається їх перелік і обсяги, строки проведення,процедури (способи і прийоми), які виконуються аудитором.
Загальнийплан аудиторської перевірки оформляється документально, до нього додаєтьсярозклад виконання кожної ланки перевірки або аудиторської процедури.
Планаудиторської перевірки переглядається керівником підприємства, що підвищуєефективність аудиту і сприяє скороченню кількості аудиторських процедур.Аудитор повністю відповідає за розробку (виконання) плану та програми аудиту.
Складенийплан буде якісним, а визначений обсяг очікуваних робіт реальним, якщо аудитор:
– вивчить умови контракту (договору на проведення аудиту) і встановленузаконом відповідальність аудитора;
– уточнить зміст звіту або іншої інформації, яку йому необхідно передатизамовнику відповідно з укладеним договором;
– встановить вплив на результати перевірки нових стандартів з облікута аудиту, законів, положень, інструкцій та інших нормативних актів;
– виділить ключові питання аудиту;
– з’ясує умови, що потребують особливої уваги (можливістьматеріальних помилок, обману тощо);
– визначить ступінь довіри до системи обліку і внутрішнього аудиту підприємства;
– встановить обсяг аудиторських доказів;
– оцінить професійну придатність внутрішніх аудиторів і можливістьїх залучення до зовнішнього аудиту;
– проаналізує доцільність залучення інших аудиторів до проведенняперевірки у філіях, представництвах, відділах, відокремлених підрозділахпідприємств, що мають самостійний баланс;
– встановить необхідність залучення експертів.
Дляпідготовки плану аудиторської перевірки використовуються річні звіти,інформація про збори акціонерів (засновників), засідання ради директорів,внутрішні фінансові звіти підприємства (фірми), аудиторські висновки запопередній період, матеріали внутрішнього аудиту, періодичні видання (газети,журнали тощо).
Загальнийперелік завдань, відображуваних у плані і програмі аудиту, включає:
– аналіз системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролюна підприємстві;
– попередню оцінку господарських операцій та видів доходів підприємстваза період, що перевіряється, щодо їх відповідності законодавству та статутнимдокументам;
– аналіз рахунків Головної книги;
– коригування робочої програми з урахуванням виявлених проблем тазон ризику;
– перевірку правильності заповнення форм звітності, відповідність данихГоловної книги, обігово-сальдового балансу та (або) інших регістрівбухгалтерського обліку;
– порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності;
– внесення (за результатами аудиту) необхідних змін у відповідні обліковіреєстри;
– звірку залишків на кінець операційного дня на 31 грудня з данимикасової книги, звірку виписок банку та журналів-ордерів;
– звернення до банку (при необхідності) з приводу підтвердженнязалишків на рахунках під кінець року, а також іншої інформації, необхідної дляаудиторського висновку;
– перевірку оборотів за звітний період;
– правильність відображення залишків на рахунках бухгалтерськогообліку за окремими дебіторами та кредиторами;
– наявність актів звірок на кінець року за найкрупнішими дебіторамита кредиторами, їхню відповідність даним аналітичного обліку;
– порівняння даних синтетичного, аналітичного та складського обліку;
– порівняння даних відомостей інвентаризації на кінець року з обліковимиданими;
– правильність ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, їхоцінки та вчасності оприбуткування;
– встановлення відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку;
– правильність ведення обліку основних засобів, оцінки їх вартості,своєчасного оприбуткування (списання), застосування норм амортизації,класифікації капітальних вкладень;
– тотожність відображення в обліку дебіторської та кредиторськоїзаборгованості, розрахунків інших дебіторів та кредиторів з бюджетом, зперсоналом по заробітній платі та інших операціях;
– правильність відображення на рахунках бухгалтерського облікукредитів та позик, нарахованих та сплачених процентів;
– порівняння облікових даних з банківською інформацією;
– відповідність розміру статутного фонду, зазначеного в установчихдокументах, обліковим даним, правильність оцінки та повноти внесення учасникамисвоїх часток;
– правильність класифікації, оцінки та відображення в обліку доходівпідприємства, формування валових витрат, прибутку тощо.
Необхідноюумовою успішного виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту. У нійнаведено перелік запитань, які треба з’ясувати: період проведення, обсяг тавиди аудиторських процедур, необхідних для виконання плану аудиторськоїперевірки.
Упроцесі підготовки аудиторської програми враховуються результати внутрішньогоконтролю. Чим він ефективніший, тим менше аудиторських процедур буде внесено допрограми без ризику для одержання об’єктивних висновків про достовірністьпоказників фінансових звітів і балансів.
Доскладу аудиторської програми входять: тестування операцій, аналітичні процедуриі тестування статей балансу.
Тестуванняоперацій використовується для виявлення кількісних помилок і порушень, щовпливають на правильне відображення показників фінансової звітності. При цьомувизначається:
наявністьдозволу на проведення операції;
правильністьскладених бухгалтерських проводок і підсумків у регістрах синтетичного йаналітичного обліку;
тотожністьзанесення операцій у Головну книгу. Аналітичні процедури є також важливимінструментом аудиторської перевірки. Це ефективні способи перевірки, яківикористовуються для:
а)формування думки (уявлення) про діяльність підприємства-клієнта;
б)оцінки фінансової стабільності підприємства;
в)виявлення помилок у фінансовій звітності;
г)скорочення обсягу тестів.
Тестуваннястатей бухгалтерського балансу ґрунтується на даних Головної книги. Завданнятестів:
– підтвердження рахунків дебіторів і кредиторів;
– обстеження товарно-матеріальних цінностей та основних засобів;
– перевірка правильності відображення грошових коштів;
– встановлення правильної періодичності проведених протягом рокуоперацій.
Найефективнішимиметодичними прийомами аудиторської перевірки є аналіз процедури оцінкивнутрішнього контролю і тестування системи внутрішнього контролю. Найскладнішапроцедура – це тестування операцій.
Вимогидо змісту аудиторських програм встановлює кожна аудиторська фірма. Основними зних є:
– розкриття суті процедур з метою забезпечення аудиторів необхіднимінструментарієм;
– встановлення терміну перевірки;
– надання інформації для виконання кожної процедури (посилання наробочі документи, що відображають одержані докази; вказівка на аудитора, щовиконує роботу; дату її закінчення; встановлені винятки із правил та їхпояснення).
Принеобхідності план і програма аудиторської перевірки коригуються. Суттєві зміни,внесені в їх зміст, підтверджуються документально. Оперативне уточнення змістуі програми аудиту дозволяє забезпечити належну перевірку ключових напрямківдіяльності підприємства, вирішувати проблеми, що виникли у процесі проведенняаудиту, скоригувати аудиторів і експертів, якісно і своєчасно провести аудит.
Прикладомаудиторської програми може бути перевірка коштів у касі та касових операцій(табл. 1).
Таблиця1. Програма аудиту коштів у касі та касових операційЗавдання Процедура перевірки Термін проведення Обсяг перевірки Індекс робочих документів Оцінка системи внутрішнього контролю Встановлення: а) наявності договору з касиром про повну індивідуальну матеріальну відповідальність Проміжний аудит Суцільна -II- 6) систематичності здійснення інвентаризацій (нестачі, надлишки) На 31.12 -II- -II- в) своєчасності оприбуткування коштів у касі та їх внесення на розрахунковий рахунок Проміжний аудит Вибір-кова -II- г) якості ведення касових документів -II- -II- -II- д) відповідності умов обладнання приміщення каси, зберігання коштів, цінних паперів, грошових документів та бланків суворої звітності чинним вимогам -II- Суцільна Реальність існування Спостереження за інвентаризацією грошей у касі За станом на 31.12. звітного року Суцільна Право власника Вивчення прибуткових касових ордерів з додатками, витягів банку Проміжний аудит Вибіркова
Дляпідвищення якості планування, скорочення витрат часу використовуютьсястандартні програми аудиторської перевірки, які аудитор може відкоригувати зурахуванням особливостей її застосування в умовах конкретного підприємства таоцінки системи внутрішнього контролю. Зміни стандартної програми, що восновному стосуються аудиторських процедур, обов’язково документуються звисвітленням причин.
Наведеніу табл. 1 процедури різні за своїм обсягом. Найбільший обсяг процедур у кінцізвітного року – проведення інвентаризації виробничих запасів, коштів, основнихзасобів, нематеріальних активів, цінних паперів, оцінка результатів.
Змістплану і програми значною мірою визначається розміром підприємства. Дляпідприємств малого бізнесу вони більш спрощені.
Чіткоспланувати і організувати виконання аудиту легше, коли замовники постійні.Проте і в цих умовах здебільшого визначаються лише терміни виконання робіт, апоетапне планування не здійснюється. Більшість аудиторських фірм, особливо зневеликим штатом аудиторів, не розробляють програм аудиту, а проводятьперевірку на основі досвіду та професійної інтуїції.
Узагальненнярезультатів планування аудиту оформляється меморандумом (доповідною запискою),який включає:
– короткий огляд напрямків діяльності замовника з виділенням основнихпартнерів (постачальників, замовників, банків тощо);
– оцінку власного ризику у галузі і на підприємстві;
– оцінку ефективності внутрішнього контролю та ризику контролю;
– перелік проблем, пов’язаних з нетиповими господарськимиопераціями, галузевими особливостями, що потребують допомоги експертів;
– склад аудиторської групи, графік виконання робіт, використаннявнутрішніх аудиторів тощо;
– терміни виконання аудиту, строки зустрічей з керівництвомзамовника та дату завершення аудиту.
Меморандумрозглядається відділом (чи особою) по контролю якості аудиту, обговорюється зпартнером, відповідальним за аудит, менеджером. Після необхідних коригуваньплан і програма приймаються до виконання.
Ворганізації планування, особливо у розробці типових програм аудиту в Україні,важливою є допомога Аудиторської палати. Це забезпечуватиме якість аудиторськихперевірок та сприятиме скороченню інструкцій з боку органів державноївиконавчої влади (Мінфіну України, Фонду держмайна, Національного банку).
Задача
Визначитиджерела та способи отримання аудиторських доказів, необхідних для оцінкиаудитором стратегії функціонування підприємства, передбачивши такі напрямкиперевірки:
– статутна діяльність;
– конкурентоспроможність;
– взаємовідносини з покупцями та постачальниками;
– ступінь довіри до підприємства;
– перспективи функціонування підприємства.
Рішення:Напрямки перевірки Аудиторські докази Джерела Способи отримання Статутна діяльність
1. Установчі документи
2. Баланс (форма 1)
3. Звіт про фінансові результати та їх використання (ф‑2)
4. Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (ф‑3)
1. Перевірка арифметичних результатів
2. Перевірка достовірності окремих статей звітності, залишків на рахунках Конкурентоспроможність
1. Середньогалузеві показники виробництва продукції
2. Нормативні документи
1. Проведення аналізу (порівняння) з профільними підприємствами по галузі і по регіону
2. Аналітична перевірка Взаємовідносини з покупцями та постачальниками
1. Баланс розрахунковий
2. Оборотні відомості
3. Картки аналітичного обліку
4. Акти інвентаризації
5. Первинні документи
6. Журнали-ордери 6,7,8,11
7. Відомості
1. Перевірка відповідності залишків в балансі даним Головної книги, відображення на всіх активно-пасивних рахунках в Головній книзі і в балансі розгорнутого сальдо.
2. Відповідність підсумкових аналітичних даних оборотних відомостей розрахункових рахунків даним синтетичного обліку.
3. Суцільна і вибіркова інвентаризація розрахунків.
4. Нагляд за здійсненням окремих господарських і бухгалтерських операцій. Ступінь довіри до підприємства 1. Анкета
1. Анкетування
2. Усне опитування працівників Перспективи функціонування підприємства
1. Фінансова звітність
2. Плани виробництва
3. Плани економії ресурсів 1. Проведення аналізу
Списоквикористаної літератури
1. Бухгалтерський облік.Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладівспеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир:ЖІТІ, 2001. – 288 с
2. Бычкова СМ. Доказательства,используемые при аудиторськой проверке // Бух. учет. -1993. – №7.
3. Ватуля, І. Д. Аудит[Текст]: практикум / І. Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко;Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. – К.: ЦУЛ,2007. – 304 с.
4. Гончарук, Я.А. Аудит[Текст]: навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. – 3-те вид., перероб. і доп. –К.: Знання, 2007. – 443 с.
5. Дорош, Н.І. Аудит: теоріяі практика [Текст]: навчальний посібник / Н. І. Дорош. – К.: Знання, 2006. – 495 с.
6. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальнийпосібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»;Львів: «Новий Світ – 2000», 2002. – 504 с.
7. Немченко, В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]:підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац.академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун‑т. – К.: ЦУЛ,2008. – 240 с.
8. Організаціябухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова;2‑е вид., доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
9. Про внесення змін доЗакону України «Про аудиторську діяльність» [Текст]: закон України / Україна.Закон. – [Б. м.: б. и.], 2006. – Б. ц.
10. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]:навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України,Полтавський ун‑т споживчої кооперації України. – К.: ЦУЛ, 2008. – 320 с.