Виробництво молока на ДГ "Комунар"

Содержание
Вступ. 2
1. Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. 4
2. Організаційно-економічна характеристика підприємства. 14
2.1 Природно-кліматичні умови, місце розташування таорганізаційна характеристика підприємства. 14
2.2 Спеціалізація, концентрація та рівень інтенсифікаціївиробництва. 16
2.3 Земельний фонд і ефективність його використання. 19
2.4 Виробничі фонди і ефективність їх використання. 22
2.5 Трудові ресурси і ефективність їх використання. 34
2.6 Розвиток галузей рослинництва та тваринництва. 40
2.7 Економічна ефективність роботи підприємства. 64
3. Економічна ефективність виробництва молока. 73
3.1 Технологія виробництва молока. 73
3.2 Організація, нормування і оплата праці при виробництвімолока. 75
3.3 Економічна ефективність виробництва молока. 76
4. Маркетингова діяльність підприємства та аналіз виконаннябізнес-планів  83
4.1 Маркетингова діяльність підприємства. 83
4.2 Виконання бізнес-планів. 84
5. Шляхи підвищення ефективності роботи галузі 89
5.1 Удосконалення організації виробництва молока. 89
5.2 Резерви підвищення ефективності виробництва молока. 91
5.3 Економічна ефективність галузі на перспективу. 93
Висновки та пропозиції 96
Список використаної літератури. 100
Вступ
Найважливішоюгалуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незамінніпродукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. Урезультаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко,що відзначається високими харчовими якостями і є сировиною для виробництвамолочних продуктів. Молоко, як і хліб, людство початок використовувати в їжубільш п’яти тисячоріч назад. Молоко — єдиний продукт харчування в перші місяціжиття людини. Винятково важливе значення воно має й у харчуванні дорослого. Длястарих, ослабілих і хворих людей молоко є незамінною їжею. «Молоко, — писавакадемік Й.П. Павлов, — це дивна їжа, приготовлена самою природою». Доведеноним, що цей продукт містить понад ста найцінніших компонентів. У нього входятьусі необхідні для життєдіяльності організму речовини: білки, жири, вуглеводи,мінеральні солі, вітаміни. Ці компоненти молока добре збалансовані, завдякичому легко і цілком засвоюються. З давніх часів молоко використовується і яклікувальний засіб від багатьох хвороб: при лікуванні серця, бруньок і іншихорганів. Молочні продукти (кисляк, кумис, кефір і ін) є прекрасним лікувальнимзасобом для людей, що страждають шлунково-кишковими захворюваннями,туберкульозом; гарний ефект вони дають і при отруєннях.
Це актуально,особливо тепер, коли економічна ситуація в Україні не сприяє розвитку галузі. Цеускладнює роботу кожного сільськогосподарського підприємства і вимагає від нихрозробки цілеспрямованих заходів щодо найповнішого використання потенціалугалузі і підвищення її ролі в економіці господарства.
Метою дипломноїроботи є вивчення кризового становища на ринку молока в Україні, аналізекономічної ефективності виробництва молока, визначення резервів підвищенняефективності виробництва молока, та заходи щодо виходу цієї галузі з кризовогостановища.
В дипломній роботібули використані наступні методи досліджень: економіко-статистичні іекономіко-математичні методи, графічний метод, метод порівняння.
Об’єктомдослідження в дипломній роботі виступає ДГ “Комунар”, яке знаходиться в Харківськомурайоні Харківської області і спеціалізується на виробництві зернових та молока.
До джерелінформації належать: річні звіти за останні 3 роки, методична література тадовідники, бізнес-плани за 2000-2002рр., статут підприємства, первиннібухгалтерські документи, поточна статистична звітність, загальні положення щодооплати праці на підприємстві та деякі особисті спостереження.
1. Проблеми виробництва молока: змістта шляхи вирішення
Виробництво молокав Україні належить до провідних галузей сільського господарства, що визваносприятливими умовами для розвитку молочного скотарства та високою питомою вагоюмолока і молочних продуктів у структурі споживання харчових продуктів населення.За загальною чисельністю молочного стада і валовим виробництвом молока Українав 1990 році займала відповідно 2 і 3 місце серед країн Європейського континенту.В розрахунку на душу населення було одержано за рік 472,3 кг молока, що значнобільше у порівнянні з багатьма високорозвинутими країнами світу. Середньорічнеспоживання молока і молокопродуктів у перерахунку на молоко досягло 373,2 кг,впритул наблизивши цей показник до раціональних норм харчування.
За 12-річнийперіод ринкової трансформації в молочному скотарстві України відбувся катастрофічнийзанепад. Співставлення показників розвитку молочного скотарствасільськогосподарських підприємств дозволяє стверджувати, що за вказаний період,починаючи з 1990 року, поголів’я корів у зазначених підприємствах знизилось з 6,19до 1,8 млн. голів, або в 3,35 рази, річний надій молока на одну корову – з 2941до 1588 кг, або в 1,85 раза, а рівень споживання молока на душу населення – з373 до 198 кг, або в 1,88 рази, і в 2000 році наблизився до критичнонебезпечної межі. Виробнича собівартість 1 ц цільного молока збільшилась з32,26 руб до 58,64 грн., а комерційна – з 32,90 руб. до 57,98 грн. Значнозросли затрати праці на 1 ц молока з 6.99 до 15.77 люд. — год, що зумовленоприскоренням темпів зменшення поголів’я порівняно з темпами скорочення працівниківгалузі. Витрати кормів на 1 ц молока підвищились з 1,47 до 1,63 ц к. од., протеїх якісний склад дає змогу лише підтримувати життєздатність поголів’я, а нейого продуктивність. Що до концентрованих кормів, то витрати на 1 ц молоказменшились з 0,34 до 0,20 ц к. од. Вихід телят від 100 корів зменшився від 88до 68 голів, зростає падіж. Реалізаційна ціна 1 ц молока, яке пройшлопромислову переробку, збільшилась з 27,81 до 51,82 грн., а собівартістьвідповідно з 31,45 до 69,45 грн. Рівень рентабельності виробництва молока в1990 році становив 32,2%, а в 2000 році – мінус 6% [1].
Отже, до кінця1999 року відбувався процес згортання галузі в сільськогосподарськихпідприємствах, проте з 2000 року намітились деякі позитивні зрушення. Зокрема,почало збільшуватись поголів’я корів, дещо підвищились надої молока на корову,збільшився середньодобовий приріст молодняку, збільшилось виробництво свинини іяєць. За 2001 рік в цілому галузь спрацювала рентабельне і одержала більше 747млн. грн., прибутку [4].
Проте слідзазначити, що більшість причин, які зумовили сучасний стан молочногоскотарства, лежать не в самій галузі, а в сфері міжгалузевих, насамперед,макроекономічних відносин. А це означає, що економічний механізм працює не накористь сільського товаровиробника, що зумовлює зниження конкурентоспроможностійого продукції на ринку. Стосується це в першу чергу цінової паритетності напродукцію сільського господарства і матеріально-технічні ресурси, якіпоставляються різними галузями промисловості.
Заглиблення народногогосподарства в стихію ринку спонукає виробників молока до пошуку тавпровадження додаткових заходів до зниження собівартості молока, тобтооптимізації затрат на виробництво продукції.
В умовах переходудо ринкової економіки всі вищезазначені доплати було скасовано. Зважаючи наскладний стан у тваринництві, останнім часом Президентом України, ВерховноюРадою та Урядом України прийнято ряд важливих рішень, спрямованих на поліпшенняситуації в галузі. В останні роки створена необхідна нормативно-правова база. ПрийнятоЗакони України «Про племінну справу у тваринництві», «Про молокоі молочні продукти» та «Про м’ясо і м’ясні продукти». У лютому2001 року видано спеціальний Указ Президента України «Про заходи щодостабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001-2002роках». У липні 2001 року прийнята відповідна постанова Кабінету МіністрівУкраїни, якою затверджено програму розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004роки.
На Україні діємеханізм державної підтримки, який введено у дію у 1998р. Це, зокрема, дотаціяна молоко і м’ясо, які продають сільськогосптоваровиробники переробнимпідприємствам. У 2003р. держава заплатила дотації понад 400 млн. грн., або в1,7 рази більше порівняно з 2001р [6].
У 2003р. державакомпенсувала селянам країни 647 млн. грн. за здане молоко та м’ясо, або по 14копійок на кожний кілограм продукції, це не так багато, проте є вагомоюдержавною підтримкою. Уряд зберіг до 1 січня 2004р. діючий порядок виплатидотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробнимпідприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, забезпечуватиметься механізмпільгового кредитування і фінансування за рахунок коштів, передбачених удержавному бюджеті.
Не дивлячись навсі ці заходи виробництво молока залишається збитковим. Звичайно ніколи не будерентабельним виробництво, якщо доїти від корови 2,5 тис. літрів молока. Притакій продуктивності ніякі закупівельні ціни і дотації не врятують.
Розвитокмолокопереробної промисловості тісно пов’язаний із ситуацією в молочномускотарстві. Протягом 1991-2000 років відбулося різке скорочення поголів’я всіхвидів худоби, знизилися його продуктивність та обсяги виробництва продукції. Накінець 2000 року порівняно з 1990 поголів’я великої рогатої худоби усіхкатегоріях господарів зменшилось в 2,6 рази, в тому числі у сільськогосподарськіпідприємствах – у 4,3 рази; поголів’я корів – відповідно в 1,7 і 3,4 рази [2].
У тваринництві їїнайважливішим пріоритетом є зупинення зменшення поголів’я в усіх категоріяхгосподарств та інтенсифікація введення тваринницьких галузей підвищенняефективності виробництва м’яса, молока й інших видів продукції. Господарстванаселення та ферми залишаються основними товаровиробниками молока, що пов’язаноз трансформаційними перетвореннями у сільському господарстві. Питома вагагосподарств населення в 2003 році становила 75,5% загального обсягу молока,виробленого усіма категоріями господарств, що на 2,6 вище, ніж за попереднійперіод (табл.1.1) [3].
Таблиця 1.1
Виробництво молокав Україні за роками, тис. тКатегорії господарств 2000 2001 2002 2003 2003р. в% до 2002р. Усі категорії 13353,7 21657,9 13429,3 14142,2 105,3 В тому числі: Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності 4681,5 3668,7 3636,2 3468,1 95,4 Господарства населення 8672,2 8989,2 9793,1 10674,1 109,0 Питома вага господарств населення,% 64,9 71,0 7209 75,5 Х
Обсяги пропозиціїв господарствах населення постійно збільшуються. У 2003 році порівняно з 2001-мвиробництво молока господарствами населення збільшилося і становило 8,8%, тодіяк у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності його обсягскоротився на 1,7%, що зумовлено скороченням поголів’я корів та їхньою низькоюпродуктивністю.
Молочне скотарствоу минулі роки розвивалося на пріоритетах концентрації та спеціалізації,широкого залучення інвестицій у тваринницькі комплекси, формуванняміжгосподарських підприємств. Ці проекти втілювалися у капітальні приміщення,громіздке обладнання на принципах промислових технологій. Більшість комплексівпромислового типу не досягла проектного рівня, ускладнила екологічну ситуацію,а зростання енерго- та капіталоємності приміщень не сприяли поліпшеннюутримання худоби. Велика концентрація поголів’я в приміщеннях, незадовільниймікроклімат та багато інших негараздів призвели до погіршення фізіологічногостану худоби, збільшення її вибракування, зниження відтворювальних функцій імолочної продуктивності.
Економіка галузідотується, але ці дотації не допомагають виправити становище, оскільки багатосільгосппідприємств працювали збитково. Сума збитку вдвічі перевищувала виручкувід реалізації молочної сировини заводам. Така ситуація є результатом тінізаціїекономіки, яка проявляється через низьку товарність виробництва. У віддаленихпідприємствах молоко немає можливості відправляти на переробку, а тому цероблять на місці.
Молочнескотарство, яке займає одне з провідних місць в агропромисловому комплексі, маєрізні вектори динаміки. В суспільному секторі спостерігається тенденціяскорочення поголів’я корів і виробництва молока, а в приватному селянському –до зростання. Але процеси, які відбуваються стихійно, не є однозначнопозитивними для розвитку галузевого ринку молока і молочних продуктів [6,7].
Таблиця 1.2
Динамікасередньорічного удою молока від однієї корови, кгКатегорії господарств Роки 2003 1990 1995 1998 2000 2002 2003 1 півріччя За рік Всі категорії господарств 2863 2204 2103 1988 2219 2317 1180 2460 у тому числі суспільний сектор 2941 1908 1706 1389 1646 1715 860 1760 приватний сектор 2637 2722 2702 2780 2834 2874 1425 3000

Переважнабільшість сільськогосподарських підприємств характеризується низькоюпродуктивністю корів (табл.1.2). Це є наслідком недогодівлі та хвороб тварин,недоліків в організації виробництва та селекційно-племінній справі тощо. Дляряду областей дана проблема є чи не однією з основних, бо надій на корову,наприклад, в Закарпатській області становив 1324 кг, Волинській – 1363,Рівненській – 1357, Житомирській – 1457, Чернігівській – 1464 кг і продовжуєзнижуватися. Незважаючи на те, що за 1999-2000 рр. надій молока від 1 фуражноїкорови в господарствах суспільного сектора зріс на 4,2%, він залишаєтьсянадзвичайно низьким і до рівня 1990 р. склав лише 58,3%. Продуктивність корів уприватному секторі в 1,7 рази вища, ніж у суспільному, мас чітку тенденцію дозростання. Зміни у власності на землю дозволили удосконалити годівлю худоби вособистих господарствах населення, що вплинуло на збільшення там продуктивностікорів. В останні роки значно знижена репродуктивна здатність корів, почастішалиаборти, висока яловість. Замість 90 телят на 100 корів одержують лише 70-73. Врозрізі областей цей показник коливається від 64 (Тернопільська область) до 81теляти (Запорізька область). Значна кількість поголів’я худоби (здебільшогомолодняка) використовується для розрахунків за паливно-мастильні матеріали таінші матеріально-технічні ресурси, для виплати заробітної плати тощо. Якнаслідок, відбулися небажані зрушення в структурі поголів’я великої рогатоїхудоби; питома вага корів у загальному стаді в 2000 р. зросла до 51%, а вприватному секторі — до 74, 7%. У Волинській, Житомирській, Київській,Полтавській та Рівненській областях вона коливалася в межах 81-82,3%, вЧернігівській і Сумській – сягнула понад 90% (90,3-90,4%). Середній світовийпоказник у 2000 р. становив 17,1%, у тому числі у США і Канаді 9,1-9,4%,Великобританії — 21,3, Франції — 22,5, Швеції — 26,3, Німеччині та Фінляндії –33-34,4 відсотка [3,5]. Це означає, що на сучасному етапі економічного розвиткугосподарства нашої країни не мають можливостей забезпечити власне відтвореннястада корів. У зв’язку з реформуванням в аграрному секторі економіки істворенні на селі нових організаційно-правових форм господарювання, яке ще незавершилось, малоймовірно, щоб ситуація у молочному скотарстві в найближчі рокисуттєво змінилась на краще.
Сільськегосподарство перебуває в тяжкому стані, особливо тваринництво. Скорочуютьсяобсяги виробництва, зменшується поголів’я тварин, знижується їх продуктивність.До 2001 р. у тваринництві господарств Харківської області продовжувався спадвиробництва майже всіх основних видів продукції. Більш високими темпамискорочувалося виробництво продуктів тваринництва в господарствах суспільногосектору (табл.1.3).
Таблиця 1.3
Виробництво молокав Харківській області за роками, тис. ц 1990 1995 1998 2001 2002 2003 У всіх категоріях господарств 12706 8124 6073 5923 5396 5856 В сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності 11330 5799 3510 3556 2794 2960 В особистих підсобних господарствах населення 1376 2325 2563 2567 2602 2896
В 2003 р. порівняноз 2002 р. показники по виробництву молока покращились.
За 2003 р. усімакатегоріями господарств області вироблено і реалізовано 585,6 тис. тонн молока,що на 8,7% більше, ніж у 2002р.
У господарствахнаселення, якими вироблено 49% молока, збільшилися обсяги виробництва молока на11,3%.
Сільськогосподарськіпідприємства виробництво молока збільшили на 5,9%.
Станом на 1 січня2004 р. в області налічувалось 484,3 тис. голів великої рогатої худоби (103,9%до січня 2003 р), у тому числі 224,8 тис. голів корів (103,5%).
Продовжуєтьсяперерозподіл худоби в бік його збільшення в господарствах населення: на кінець2003 р. у них утримувалось майже третина загальнообласної чисельності великоїрогатої худоби (у 2002 р. – 27%, у 1990 р. – 6%) [11].
Усільськогосподарських підприємствах Харківської області в 2003 р. поліпшилисяпоказники продуктивності худоби: проти 2002 р. середній надій молока від однієїкорови збільшився на 542 кг і склав 2233 кг, середньодобові прирости навирощуванні та відгодівлі великої рогатої худоби збільшилися на 52 г істановили 85 г.
Перевага повиробництву продукції тваринництва в Харківській області залишається завеликими підприємствами. Спад виробництва в господарствах суспільного сектору –це тимчасове явище, зумовлене перехідним періодом від планово-розподільноїсистеми до ринкової системи господарювання. Колективні господарства черезціновий диспаритет, низькі ціни на сільськогосподарську продукцію та іншіфактори втратили значну частину виробничого потенціалу.
Однією з основнихпричин недостатніх темпів зростання поголів’я тварин та ефективностівиробництва продукції є: істотні недоліки в організації кормової бази, в першучергу, недосконалість виробничих зв’язків з комбікормовою промисловістю; грубіпорушення номенклатури та рецептури кормів.
Важливимирезервами збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва та підвищенняефективності галузі є: збільшення використання виробничих потужностей,покращення селекційної роботи, модернізація і придбання обладнання дляпереробки продукції тваринництва, впровадження методів маркетингової діяльностіз метою вивчення ринку споживачів, продукції, конкурентів, створення умов длязалучення інвестицій, підготовка висококваліфікованих кадрів нової формації,формування механізму праці на основі удосконалення її організації та оплати йполіпшення умов праці.
Ситуація втваринництві складна, адже тваринництво — це така галузь, де проблеми невирішуються впродовж одного року. Щодо чинників, які спричинили таку ситуацію,то їх можна поділити на такі основні групи. Перша — це економічно об’єктивні,які склалися в попередні роки. До них, насамперед, належить неврегульованість уцілому в народногосподарському комплексі економічних взаємовідносин: диспаритетцін, несприятлива податкова та кредитна система. Це зумовило ускладненняситуації у попередні роки [8].
Відокремлюємо йіншу групу чинників суб’єктивно-господарських, які діють на рівні кожногоконкретного господарства, кожного власника. Насамперед, порушені технології,спрощений підхід до селекційно-племінної роботи тощо.
Склаласяпарадоксальна ситуація: відбулася значна лібералізація цін на тваринницькупродукцію, значно зменшено податки, у бюджеті виділені кошти для здешевленнявідсотків за користування кредитом, а ситуація в тваринництві не поліпшилась.
У проектіНаціональної програми розвитку агропромислового виробництва і соціальноговідродження села на 1999-2010 роки передбачається збільшити виробництво молокав 2010 році з 13,7 до 20 млн. тонн та споживання молока і молокопродуктів з 213до 330 кг на душу населення [9]. Таких показників планується досягнути зарахунок збільшення поголів’я та підвищення продуктивності корів до 4000 кгмолока на рік, поліпшення маточного поголів’я та формування спеціалізованоговисокопродуктивного молочного стада, організації годівлі за науковообґрунтованими нормами та впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій.Закупівлю молока планується збільшити за рахунок розширення заготівельноїінфраструктури переробної промисловості з одночасним створенням механізмівмаксимального досягнення еквівалентності економічних відносин різних галузей,удосконалення та розширення державної підтримки цін і доходів на молоко зурахуванням кон’юнктури ринку.
На сьогодніголовною перешкодою розвитку виробництва молочних продуктів є зменшення обсягіввиробництва молокосировини. Диспаритет цін на сільсько-господарську тапромислову продукцію призведе до того, що колективне молочне тваринництво можевзагалі зникнути як таке. І якщо молокопереробні підприємства не змінять свогоставлення до сільськогосподарського виробника, то у недалекому майбутньому уних виникнуть серйозні проблеми з завантаженням своїх виробничих потужностей [10].
2. Організаційно-економічнахарактеристика підприємства2.1 Природно-кліматичні умови, місцерозташування та організаційна характеристика підприємства
ДГ «Комунар”знаходиться в північно-західній частині Харківської області в приміській зоні м.Харкова Харківського району Харківської області.
Колишняекспериментальна база „Комунар” УНДІГА імені О.Н. Соколовського у відповідностіз наказом № 292 від 3.12. 1991 р. по УААН експериментальну базу переіменовано вДослідне господарство „Комунар”. Центральна садиба цього підприємствазнаходиться в селищі Коротич Харківської області. Найближча залізно-дорожняколія знаходиться в 1,5 км. За 1 км від господарства пролягає траса Харків-Київ.
В управлінськійконторі ДГ „Комунар” розташовані бухгалтерія, економічний відділ, агрономічнаслужба, інженерна служба, диспетчерська, керівник підприємства. Форма власностіна підприємстві — державна. Загальна земельна площа підприємства у 2002 роцісклала 2478 га, це нижче ніж в середньому по Україні. Площа с/г угідь складає2174 га або 87,7% від загальної.
Клімат району, вякому знаходиться підприємство, сприяє розвитку сільського господарства,помірно-континентальний, зима м’яка, триває близько 125 днів. Морози чергуютьсяз відлигами, хоча в окремі роки зима буває суворою, з достатком снігу, і більштривалою, ніж звичайно. Літо переважно жарке, тривалість його до 140 днів. Частодують вітри: влітку і восени – західні, узимку і навесні – південно-східні ісхідні. Осінь, як правило, тепла, суха, з великою кількістю сонячних днів. Середньорічнакількість опадів становить 500 мм, випаровування становить також 500 мм. Такимчином, район відноситься до зони недостатнього зволоження, запас вологи вгрунті не завжди достатній для зростання сільськогосподарських культур. Вокремі роки тривала відсутність опадів у сполученні з високою температуроюповітря, відносно низькою вологістю і вітром створюють умови для посушливих ісуховійних явищ. Зрідка спостерігаються пильні бурі. Самий дощовий місяць — червень.Що стосується ґрунтів, то переважають могутні українські чорноземи і сіріопідзолені лесові ґрунти. Потужність ґрунтового покриву як правило 110-120 см. Зверхудо глибини 40-50 см розташовується гумусовий шар з кількістю гумусу до 8%.
Розмірпідприємства визначається розмірами виробничих ресурсів (площеюсільськогосподарських угідь, ріллі, засобами виробництва, працівниками) ірозмірами виробництва (валовою продукцією, прибутком). Розміри ДГ»Комунар” показані в таблиці 2.1.1
Таблиця 2.1 1
Показники розміруі відтворення сільськогосподарського підприємства Показники Од. виміру Роки
2002р
в% до
2001р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 1. Валова продукція тис. грн 633,5 531,8 483,9 90,9 2. Загальна земельна площа га 2478 2478 2478 100 в т. ч.: с. — г. угіддя га 2174 2174 2174 100 із них рілля га 1643 1643 1643 100 Середньорічна чисельність робітників чол. 224 209 192 91,8 Середньорічна вартість основних виробничих фондів та оборотних засобів тис. грн 9912,8 9821,4 9792 98,7 5. Поголів`я тварин в перерахунку в умовну ВРХ голів 650 561 516 91,9
Аналізуючи данітаблиці 2.1 1 можна зробити висновок, що на підприємстві присутні ознакизвернутого типу відтворення: у 2002р. обсяг валової продукції склав 483,9 тис. грн.,це нижчій показник ніж у попередньому 2001р. на 9,1%. Аналізуючи забезпеченістьгосподарства земельними ресурсами, ми бачимо, що у 2002 р. загальна земельнаплоща склала 2478 га. Площа сільськогосподарських угідь залишилась незмінною впорівнянні з 2001р… Середньорічна вартість основних виробничих фондів іоборотних засобів у 2002р. склала 9792 тис. грн., це на 0,8% менше ніж у 2001 р.Показник кількості робітників на підприємстві у 2002р. найменший за останні 3роки – 192 чоловік, це на 8,1% менше, ніж у 2001р. та на 16,67% менше, ніж у2000р… 2.2 Спеціалізація, концентрація тарівень інтенсифікації виробництва
Далі необхідновизначити спеціалізацію підприємства. Спеціалізація складається в тому, щокожне сільськогосподарське підприємство використовує свої ресурси навиробництво певного виду продукції, у найбільшому ступені відповідногоконкретним природним і економічним умовам. При цьому важливими факторамиявляються площа угідь, якість ґрунту і рельєф місцевості розташування повідношенню до місця збуту або переробному підприємству, забезпеченістьтрудовими ресурсами і основними фондами. Вірна внутрішньогосподарськаспеціалізація і концентрація виробництва — запорука отримання максимальноїкількості продукції з одиниці площі при мінімальних витратах.
Основним показникомспеціалізації підприємства є структура товарної продукції. Об’єм і структурутоварної продукції ДГ «Комунар» розглянемо в таблиці 2.2.1
Аналізуючи табл.2.2.1ми бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукціїдосліджуваного підприємства як в 2001 так і в 2002 роках займає молоко,відповідно 42,5 і 38,3%, друге місце займає в 2001р і в 2002р… зернові ізернобобові – 30,3% і 36,2%, третє в обидва вивчаємі роки займало м’ясо ВРХ: в2001р. – 12,7%, в 2002р. – 12,2%. Отже, робимо висновок, що підприємство в2001р. і в 2002р. мало молочно-зерно-м’ясну направленість.
Таблиця 2.2.1
ОБ`ЄМ І СТРУКТУРАТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ Продукція 2001 і Рі(2*і-1) 2002 і Рі(2*і-1) тис. грн в% до підсумку (Рі)
тис.
грн в% до підсумку (Рі) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Зернові і зернобобові 218,4 30,3 2 90,9 293,6 36,2 2 108,6 2. Соняшник 41,0 5,7 5 51,3 66,4 8,2 4 57,4 3. Овочі відкритого грунту 3,1 0,43 7 5,59 1,5 0,2 8 3 4. Плоди (зерняткові, кісточкові) 1,7 0,23 8 3,45 0,3 0,04 9 0,68 5. Інша продукція рослинництва 53,9 7,5 4 52,5 24,5 3,02 5 27,18 Разом по рослинництву 318,1 44,16 – – 386,3 47,66 – – 6. М`ясо: ВРХ 91,3 12,7 3 63,5 99,2 12,2 3 61 7. Свиней 3,2 0,44 6 4,84 6,5 0,8 7 10,4 8. Молоко цільне 306,3 42,5 1 42,5 310,3 38,3 1 38,3 9. Інша продукція тваринництва 1,2 0,17 9 2,89 8,0 1,0 6 11 Разом по тваринництву 402,0 55,81 – – 424,0 52,3 – – Всього по рослинництву і тваринництву 720,1 100 – 317,47 810,3 100 – 317,56
Розрахуємокоефіцієнт спеціалізації за формулою:
Кс = 100/∑Рі * (2*і-1)
Для 2001 рокукоефіцієнт спеціалізації складає:
Кс2001 = 100 /317,47 = 0,314
Для 2002 рокукоефіцієнт спеціалізації складає:
Кс2002 = 100 /317,56 = 0,315
Розрахувавшикоефіццієнти, робимо висновки, що в господарстві середній рівень спеціалізації.
Далі розглянемопоказники рівня і ефективності інтенсифікації господарства, табл.2.2.2
Таблиця 2.2.2
ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ІЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ
ВИРОБНИЦТВАПоказники
Од.
виміру Роки
2002р
в% до
2000 р 2000 2002 1 2 3 4 5 А. Показники рівня інтенсифікації виробництва 1. Припадає на 100 га с. — г. угідь:  – основних виробничих фондів і оборотних засобів тис. грн 453,1 450,4 99,4  – прямих витрат праці люд. — год. 10731,4 13040,4 121,5  – енергетичних потужностей к. с. 374,8 282,6 75,4  – електроенергії кВт. — год. 11017,8 10049,2 91,2 Б. Показники ефективності інтенсифікації виробництва 1. Припадає валової продукції с. — г. (у поточних цінах)  – на 100 грн матеріальних витрат грн 40,1 48,7 121,4 -на 100 грн основних виробничих фондів і оборотних засобів грн 4,8 4,9 102,1
Припадає валової продукції с. — г.
(в співстав. цінах 1996 р):  – на 1 середньорічного робітника тис. грн 3,24 2,96 91,4  – на 100 га с. — г. тис. грн 29,1 22,2 76,3 3. Рівень сукупної рентабельності % -43,9 -21,2 – 4. Норма прибутку % -0,4 -2,1 –

Аналізуючи данітабл.2.2.2 можна зробити висновки, що показники рівня інтенсифікаціївиробництва і показники ефективності інтенсифікації виробництва в 2002р. значнозменшились в порівнянні з 2000р., лише збільшилась кількість валової продукціїв розрахунку на 100 грн. матеріальних витрат на 21,4% і на 100 грн. основнихвиробничих фондів і оборотних засобів – на 2,1%, а також прямих витрат праці –на 21,5%. 2.3 Земельний фонд і ефективністьйого використання
Земля — цеголовний засіб виробництва в сільському господарстві. Вона служить тою основоюсільського господарства, в якій відбувається переплетення економічних процесіввиробництва і відтворення з натуральними. На відміну від інших засобіввиробництва, які по мірі використання зношуються і в кінці кінців виходять ізстрою, земля може постійно покращуватись, отримувати нові якості, підвищуватисвою родючість, але лише при правильному її використанні. Всі особливості землінеобхідно враховувати комплексно, головну увагу слід приділяти покращенню земліта її родючості.
Склад і структуруземельного фонду ДГ «Комунар» розглянемо в таблиці 2.3.1
Таблиця 2.3.1
СКЛАД І СТРУКТУРАЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ Показники Площа, га Структура,%
Відхилення
у 2002 р в
співставленні
з 2001 р га 2000 2001 2002 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Загальна земельна площа 2478 2478 2478 100 100 100 – 2. Всього с. — г. угідь 2174 2174 2174 87,7 87,7 87,7 – Із них: рілля 1643 1643 1643 66,3 66,3 66,3 –  сінокоси 10 10 10 0,4 0,4 0,4 –  пасовища 475 475 475 19,17 19,17 19,17 – багаторічні насадження 46 46 46 1,86 1,86 1,86 – 3. Площа лісу 134 134 134 – – – – 4. Ставки і водоймища 31,4 31,4 31,4 – – – – 5. Площа ріллі в короткостроковому користуванні господарства – – – – – – –
Аналізуючи таблицю2.3.1 ми бачимо, що загальна земельна площа підприємства за останні 3 роки незмінювалась. Вона складає2478. Також не змінювались і площі усіхсільськогосподарських угідь, площа лісу, ставків та водоймищ… Питома вагасільськогосподарських угідь із загальної земельної площі становить 87,7%, рілля– 66,3%. ДГ «Комунар» не є великим підприємством, так як йогоземельна площа нижча за середню по Україні.
Структураземельних угідь визначається як відношення окремих видів земельних угідь дозагальної площі.
Метою ефективноговикористання землі є досягнення високих результатів при мінімальних затратах наодиницю продукції та постійному підвищенні родючості грунтів.
Основнимипоказниками використання землі є структурні, натуральні та вартісні показники.
Показникиефективності використання земель розглянемо в таблиці 2.3.2 До структурнихпоказників відносять:
рівень освоєностіземель, який визначається як відношення сільськогосподарських угідь дозагальної земельної площі. Рівень освоєності земель за 3 роки не змінився істановив 87,7%;
рівень розораностісільськогосподарських угідь, який визначається як відношення площі ріллі досільськогосподарських угідь. Рівень розораності в господарстві становить 75,5%.
До натуральнихпоказників відносять:
виробництво молокана 100 га с/г угідь. Цей показник на підприємстві в 2002 році зменшився на 6,3%;виробництво приросту живої маси усіх видів тварин. Даний показник за вивчаємийперіод зменшився на 20,4%;
урожайністьзернових культур зменшилась на 34,6%; соняшника – навпаки, зменшилась на 45,8%.
До вартіснихпоказників відносять:
Виробництво на 100га угідь:
валової продукції(у співставних цінах 1996 р). У господарстві цей показник зменшився на 9,4%.
валового доходу;
прибутку. В нашомувипадку це – збиток, який в 2001 році склав (-) 1,74 тис. грн., а в 2002 р. –(-) 9,7 тис. грн.
Таблиця 2.3.2
ПОКАЗНИКИЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬПоказники Один. вимір Роки
2002р
в% до
2001р 2000 2001 2002 1 2 3 6 7 6 А. Структурні 1. Рівень освоєності % 87,7 87,7 87,7 – 2. Рівень розораності % 75,5 75,5 75,5 – Б. Натуральні 1. Вироблено на 100 га с. — г. угідь  – молока ц 297,0 260,3 243,8 93,7  – приросту живої маси усіх видів тварин ц 18,1 13,7 10,9 79,6 Вироблено на 100 га ріллі  – приросту живої маси свиней ц 0,9 – – –  – зерна ц/га 590,9 692,4 553,3 93,6  – соняшника ц/га 58,4 62,4 54,7 87,6 3. Урожайність:  – зернових культур ц/га 20,9 31,2 20,4 65,4  – соняшника ц/га 10,7 15,3 8,3 54,2 В. Вартістні 1. Вироблено на 100 га с. — г. угідь:  – валової продукції (у співставлених цінах 1996 р) тис. грн 29,1 24,5 22,2 90,6  – валового доходу тис. грн 0,4 -4,2 6,2 –  – прибутку тис. грн -24,2 -1,7 9,7 – 2.4 Виробничі фонди і ефективність їхвикористання
Основні засоби — цезасоби праці, які багаторазово, протягом тривалого часу (більш 365 днів),беруть участь у процесі виробництва, зберігають при цьому натуральну форму іпоступово переносять свою вартість на готовий продукт.
Таблиця 2.4 1
ПОКАЗНИКИ РОЗМІРУ,РУХУ І СТАНУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ Показники
Один.
виміру Роки
2002р
в% до
2001р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 Вихідні дані 1. Наявність на початок року тис. грн 13115 13346 13254,6 99,3 2. Надійшло (ввод в дію нових засобів) тис. грн 463 159,6 117,4 73,6 3. Вибуття (ліквідовано) основних засобів тис. грн 232 251 277,2 110,4 4. Наявність на кінець року тис. грн 13346 13254,6 13094,8 98,8 5. Сума зносу: а) на початок року тис. грн 4631,1 4774,8 4927,0 103,2 б) на кінець року тис. грн 4774,8 4927,0 5075,7 103,0 Рішення 1. Коефіцієнт росту основних фондів (4/1) 1,02 0,99 0,98 98,9 2. Показники: а) відновлення фондів(2/4*100) % 3,5 1,2 0,89 – б) вибуття (3/1*100) % 1,8 1,9 2,09 – в) зносу:  – на початок року (5а/1*100) % 35,3 35,8 37,2 –  – на кінець року (5б/4*100) % 35,8 37,2 38,8 – г) придатності:  – на початок року ((1-5а) /1*100) % 64,7 64,2 62,8 –  – на кінець року ((4-5б) /1*100) % 65,4 62,4 60,5 –
Показники розміру,руху і стану основних фондів на підприємстві розглянемо в таблиці 2.4.1 З данихцієї таблиці ми бачимо, що починаючи з 2001 року вартість основних фондів напідприємстві знижується, це пов’язане з тим, що в останні роки показник вводу вдію основних фондів нижчий, ніж показник вибуття основних фондів. Також можнавідмітити, що в 2002 році в зрівнянні з 2001 роком трохи знизились такіпоказники, як коефіцієнт росту основних фондів показники придатності на початокі на кінець року. Підвищились такі показники, як вибуття та зносу на початокроку.
Однією знайважливіших характеристик економіки будь-якого підприємства є забезпеченістьйого основними фондами, а також ефективність їхнього використання.
До показниківзабезпеченості підприємства основними фондами відносяться фондозабезпеченість іфондоозброєність.
Фондозабезпеченість– це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарськогопризначення на 100 га сільгоспугідь.
Фондовоозброєність– середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарськогопризначення на 1 середньорічного працівника.
Економічнаефективність використання основних виробничих фондів характеризується системоюпоказників, основні з який фондовіддача і фондоємкість. Фондовіддача може бутивизначена по валовій продукції, по валовому доходу і прибутку. У першомувипадку вона обчислюється відношенням основних виробничих фондівсільськогосподарського призначення до вартості валової продукції, у другому — відношеннямдо неї валового доходу, у третьому – прибутку.
Фондоємкістьпродукції представляє середньорічну вартість основних виробничих фондівсільськогосподарського призначення на 1 грн валової продукції.
Показникизабезпеченості і ефективності використання розглянемо в таблиці 2.4.2
Аналізуючи данітаблиці 2.4.2 ми бачимо, що середньорічна вартість основних виробничих фондівна підприємстві з кожним роком зменшується, так у 2000 році вона складала9912,8 тис. грн, у 2001р. – 9821,4 тис. грн., у 2002р. – 9792 тис. грн. Розглядаючиінші показники, ми бачимо, що показник фондозабезпеченості зменшується, а осьпоказник фондоозброєності на протязі останніх трьох років постійнопідвищується, це відбувається по причині постійного зменшення кількостіробітників на підприємстві. Показник фондовіддачі на підприємстві у 2000р. становив0,064, у 2001р – 0,054, в 2002 – 0,049. Що стосується показника фондомісткості,то в 2002 році він був на рівні 20,24, це на 9,6% більше ніж у 2001 році. Такожнеобхідно відмітити, що у 2000 і в 2001 роках на 1 гривню припадало основнихвиробничих фондів 0,032 та 0,014 гривні доходу відповідно, а у 2002р. – 0,011грн. збитку.

Таблиця 2.4 2
ПОКАЗНИКИЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВПоказники Один. виміру Роки
2002 р
в% до
2001 р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5  6 Вихідні дані 1. Середньорічна вартість основних виробничих засобів тис. грн 9912,8 9821,4 9792 99,7 2. Площа сільськогосподарських угідь га 2174 2174 2174 100 3. Середньорічна чисельність робітників чол. 224 209 192 91,8 4. Валова продукція сільського господарства (в співставних цінах 1996 р) тис. грн 633,5 531,8 483,9 90,9 5. Валовий доход тис. грн 317,2 135,1 -112,1 – 6. Балансовий прибуток тис. грн -117,6 -37,9 -77,6 – Рішення 1. Фондозабезпеченість(1/2) 4,56 4,52 4,50 99,5 2. Фондоозброєність (1/3) 44,25 46,99 51,00 108,5 3. Фондовіддача (4/1) 0,064 0,054 0,049 90,7 4. Фондомісткість (1/4) 15,65 18,47 20,24 109,6 5. Припадає в розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів:  – валового доходу грн 0,032 0,014 -0,011 –  – прибутку грн -0,012 -0,004 -0,008 –
Оборотні засоби –це предмети праці, що цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюютьсвою натуральну форму та повністю переносять свою вартість на виробленийпродукт. Оборотні засоби здійснюють безперервний кругообіг. В ньому розрізняютьтакі стадії:
Оборотні засобизмінюють грошову форму і переходять у виробничі запаси.
В процесівиробництва матеріальні оборотні засоби набувають форми готової продукції.
Продукціяреалізується і товарна форма знову набуває грошової.
Структураоборотних засобів – це питома вага окремих видів засобів у загальній вартостіоборотних засобів.
В таблиці 2.4 3наведено розмір та структуру оборотних засобів
підприємства ДГ„Комунар” за 2000-2002 роки.
Таблиця 2.4 3
РОЗМІР І СТРУКТУРАОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВАПоказники
Розмір,
тис. грн
Структура,
%
2002 р
в% до
2000 р 2000 2001 2002 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 8 1. ОБОРОТНІ ЗАСОБИ 768,58 719,5 828,4 90,85 91,81 91,86 115,1 в т. ч.:  – виробничі запаси 320,3 285,0 272,0 37,9 36,4 30,2 95,4  – малоцінні і швидко зношувані предмети 4,5 4,3 3,3 0,53 0,55 0,45 76,7  – незавершене виробництво 126,8 159,6 210,4 14,9 20,4 23,3 131,8  – тварини на вирощуванні та відгодівлі 315,8 270,5 342,6 37,3 34,5 37,9 126,7  – витрати майбутніх періодів 0,18 0,1 0,1 0,02 0,01 0,01 100 2. ФОНДИ ОБІГУ 77,4 64,1 73,4 9,1 8,2 8,13 114,5 в т. ч.:  – готова продукція 24,4 – – 2,9 – – – із них: купівельні товари – – – – – – –  – товари відвантажені, не сплачені в строк – – – – – – – -дебіторська заборгованість 51,8 62,1 72,8 6,1 7,9 8,07 117,2  – грошові кошти 1,2 2,0 0,6 0,1 0,3 0,06 30 3. ВСЬОГО ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ (1+2) 845,98 783,6 901,8 100 100 100 115,08
Як видно з таблиці2.4 3, оборотні засоби за вивчаємий період збільшилися на 15,1%. В структуріоборотних найбільшу питому вагу займають оборотні наступні засоби: в 2000р. –90,85%, в 2001р. – 91,81%, а в 2002р. – 91,86%.
Показникизабезпеченості підприємства тракторами розглянемо у таблиці 2.4.4
Аналізуючи данітаблиці 2.4.4 видно, що у підприємства до 2002 року в наявності було 23автомобілі, а в2002 році їх кількість зменшилась до 18.
Головний критерійоцінки використання тракторів – своєчасність та якість виконаннясільськогосподарських та транспортних робіт з мінімальними затратами на 1умовний еталонний гектар або тонно-км.
Таблиця 2.4.4
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ІЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
ТРАКТОРНОГО ПАРКУПоказники Один. виміру Умовні позначення Роки
2002 р
в% до
2000 р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 Вихідні дані 1. Середньорічна кількість тракторів  – фізичних шт Чтф 23 23 18 78,3  – умовних еталонних шт Чту 24 23 20 83,3 2. Площа ріллі га Пр 1643 1643 1643 100 3. Загальний річний об`єм виконаних робіт  ум. ет. га Оз 20008 17072 15390 76,9 4. Відроблено тракторами:  – машино — днів Кмд 3808 3740 3740 98,2  – машино — змін Кмз 3808 3740 3740 98,2 5. Загальні витрати по тракторному парку на виконання робіт тис. грн Зв 191,0 309,0 278,5 145,8 Рішення 1. Тракторозабезпеченість шт/га Тз 1,46 1,40 1,22 83,6 2. Виробка на 1 фізичний трактор:  – за зміну ум. ет. га Вз 5,25 4,56 4,11 78,3  – за день ум. ет. га Вд 5,25 4,56 4,11 78,3  – за рік ум. ет. га Вр 869,9 742,3 855 98,3 3. Коефіцієнт змінності Кз 1,0 1,0 1,0 100 4. Кількість днів, які відроблені 1 фізичним трактором за рік Кд 165,6 162,6 207,8 125,5 5. Коефіцієнт використання робочого часу Квч 0,46 0,45 0,51 110,9 6. Собівартість 1 ум. ет. га грн С 9,55 15,50 18,10 189,5
Загальний об’ємвиконаних робіт тракторами у 2002 році склав 15390 ум. ет. га., це на 1682 ум. ет.га менше ніж у 2001 році і на 4618 ет. га менше ніж у 2000 році. Кількість відробленихтракторами машино-днів і машино-змін у 2002 році не змінилась порівняно з 2001роком і склала 3740 та зменшилась на 68 у порівнянні з 2000 роком, колитракторами було відроблено 3808 машино-днів і машино-змін відповідно. Далі поданим таблиці 2.4.4 розрахуємо забезпеченість і ефективність використаннятракторного парку.
Тракторозабезпеченість– це відношення середньорічної кількості умовних еталонних тракторів до площіріллі в розрахунку на 100га. В 2000 році на 100 га ріллі припадало 1,46 ум. ет.тр., в 2001 році – 1,40 ум. ет. тр., а в 2002 році цей показник зменшився до1,22 ум. ет. тр…
Виробка на 1фізичний трактор за зміну (за день, за рік) – це відношення загального річногооб’єму виконаних робіт до кількості відроблених тракторами за рік машино-днів(машино-змін, середньорічне число фізичних тракторів). На протязі вивчаємогоперіоду виробка на 1 фізичний трактор за зміну і за день зменшились, а за рік –збільшилась.
Коефіцієнтзмінності розраховується як відношення кількості відпрацьованих машино-змін домашино-днів. На протязі 2000-2002 років коефіцієнт змінності становив 1,0.
Коефіцієнтвикористання робочого часу визначається як відношення кількості днів,відроблених одним умовним трактором за рік до кількості днів у році (365) днів.У 2002 році цей показник збільшився на 13,3% відносно 2001 року і на 10,9%проти 2000 року.
Собівартість 1 ум.ет. га у 2002 році зросла порівняно з 2000 роком на 8,55 грн і склала 18,10 грн.
В таблиці 2.4.5 розрахованозабезпеченість і ефективність використання комбайнів на підприємстві за2000-2002 роки.
Таблиця 2.4.5
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ІЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
КОМБАЙНІВ Показники Один. вимір.
Умовні
позначення
Зерно-
збиральні
Буряко-
збиральні 2000 2001 2002 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Вихідні дані 1. Кількість комбайнів шт Кк 5 3 3 1 1 1 2. Відроблено комбайнами машино-днів, всього МДв 75 60 60 – – – 3. Зібрана площа, всього га Плз 485 385 445 – – – 4. Зібрано продукції, всього т Прз 971,0 1137,7 909,0 – – – 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Рішення 1. Машинозабезпече-ність ш/га Мз 10,3 8,2 7,8 – – – 2. Зібрано площі 1 комбайном: а) за день га Упд 6,5 6,1 6,4 – – – 1 2 3 4 5 6 7 8 9 б) за сезон га Упс 97 121,7 128,3 – – – 3. Відроблено 1 комбайном машино-днів МДк 15 20 20 – – – 4. Зібрано продукції 1 комбайном: а) за день т Пд 12,95 18,96 15,15 – – – б) за сезон т Пс 194,2 379,2 303 – – – /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Що стосуєтьсяавтомобілів, то їх кількість у господарстві з роками скорочується. Так за 2роки їх стало менше на 2 шт., всього –21 шт. Автомобіле-дні перебування угосподарстві за вивчаємий період зменшили свою кількість у2002 році на 14,4% упорівнянні з 2000 роком і на 6,4% проти 2001 року. Зменшилась у тому числікількість перебування в роботі: у 2000 році становила 7.5 тис. автомобіле-днів,а у 2002 році цей показник склав 3,6 тис. автомобіле-днів. У 2002 р. значнознизився показник автомобіле-днів перебування в ремонті, у 2000 р. він складав2,21 тис. автомобіле-днів, а у 2002р – 1,35. Також зменшився загальний пробігавтомобілів з вантажем, з 140,1 тис. км у 2000 р., до 97 тис. км у 2002 р. Вантажообороту 2002 році склав 384,5 тис. ткм, це на 8,9% менше, ніж у 2000 р. і на 6,1%більше ніж у 2001 р…
Щодо показниківінтенсивності, то про коефіцієнт використання автопарку можна сказати, що вінза 2000-2002 роки зменшився майже вдвічі (на 43,4%), хоча коефіцієнти технічноїготовності і коефіцієнт використання робочого часу зросли у 2002 р. проти 2000р. на 9,3% і 21,5% відповідно. Показники продуктивності теж знизились, окрімсобівартості 1 т-км, яка у 2002 р. відносно до 2000 р. зросла на 20,5%, а такожзросли витрати пального в розрахунку на 100 км пробігу 2,7% (таблиця 2.4 6).
Таблиця 2.4.6
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АВТОПАРКУПоказники Один. вимір.
Умов.
позн. Роки
2002 р
в% до
2000 р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 Вихідні дані 1. Середньорічна чисельність автомобілів шт Ч 23 22 21 91,3 2. Автомобіле-дні перебування у господарстві — всього в т. ч.: тис. АДг 9,0 8,2 7,7 85,6 3. в роботі тис. АДр 7,5 2,4 3,6 48,0 4. в ремонті і очікуванні його тис. АДрм 2,21 1,37 1,35 61,1 5. Автомобіле-тонно-дні-всього тис. АТДв 23,8 24,0 26,1 109,7 6. в т. ч. в роботі тис. АТДр 18,5 19,0 20,3 109,7 7. Загальний пробіг — всього тис. км Пз 382,3 288,0 273,2 71,5 8. в т. ч. з вантажем тис. км Пв 140,1 119,3 97,2 69,4 9. Час перебування у наряді тис. год Чн 68,0 56,0 43,0 63,2 10. в т. ч. в русі тис. год Чр 44,0 37,0 34,0 77,3 11. Перевезено вантажу — всього тис. тон П 28,1 18,6 16,5 58,7 12. Виконано робіт (вантажооборот) — всього тис. ткм Вов 422,0 362,5 384,5 91,1 13. теж, автопричепами тис. ткм Воп 132,5 113,9 98,8 74,6 14. Затрати по вантажо-перевезенням тис. грн З 184,2 220,2 205,6 111,6 15. Витрати пального по автопарку тис. л Вп 99,4 70,3 72,9 73,3 Рішення Показники інтенсивності: 1. Коефіцієнт використання автопарку Ка 0,83 0,29 0,47 56,6 2. Коефіцієнт технічної готовності Кт 0,75 0,83 0,82 109,3 3. Коефіцієнт використання робочого часу Кч 0,65 0,66 0,79 121,5 4. Коефіцієнт використання пробігу Кп 0,37 0,41 0,36 97,3 5. Коефіцієнт використання вантажопідйомності Кв 0,84 0,26 0,52 61,9 6. Середня технічна швидкість км/год Шт 8,7 7,8 8,0 92,0 7. Середня експлуатаційна швидкість км/год Ше 5,6 5,1 6,4 114,3 8. Середня відстань перевезень вантажу км Вп 15,0 19,5 23,3 155,3 Показники продуктивності: 1. Середній виробіток на 1 автотонну  – тонн тис. Вт 0,46 0,29 0,23 50,0  – тонно-кілометрів тис Втк 0,026 0,019 0,016 61,5 Показники економічності: 1. Собівартість 1т-км грн С 0,44 0,61 0,53 120,5 2. Витрати пального на 100 км пробігу л В 26,0 24,4 26,7 102,7
Основоюкомплексної механізації сільського господарства є енергетичні ресурси, якіявляють собою потужності механічних, електродвигуни, електрообладнання тачисельність робочої худоби в перерахунку на механічну силу. Енергетичнаефективність виробництва продукції показує кінцевий корисний ефект відвикористання енергії. При розрахунку енергетичної ефективності виробництвасільськогосподарської продукції визначають слідуючі види енергії, яківикористовуються у технологічних процесах:
енергію виробничихпотужностей (енергетичні потужності), к. с.
енергіювикористовуємих ресурсів (енергетичні ресурси);
енергію сукупнихзатрат на виробництво продукції.
Розглядаючи данітаблиці 2.4.7., бачимо, що енергетичні потужності тракторних двигунів за2000-2002 роки зменшились на 39,3%, а саме на 815 к. с.; двигунів комбайнів –на 15,9% (192 к. с); двигунів автомобілів – на 14,7% (539 к. с); електродвигуніві електроустаткування зменшились на 32,9% (327 к. с); інших механічних двигунів– 60,5% (130 к. с). Усього енергетичних потужностей в 2000 р. було 8148 к. с.,а в 2002 р. стало на 24,6% менше – 6145 к. с… Знизились такі показники якенергопотужнозабезпеченість (на 24,6%) і енергопотужноозброєність (на 12,1%), ілише завдяки зменшенню середньорічної кількості працівників збільшиласьелектроозброєність підприємства (на 6,4%).
Таблиця 2.4.7
РОЗРАХУНОКПОКАЗНИКІВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА Показники
Один.
вимір. Роки
2002р
в% до
2000 р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 Вихідні дані 1. Тракторні двигуни к. с. 2072 2072 1257 60,7 2. Двигуни комбайнів к. с. 1209 1017 1017 84,1 3. Двигуни автомобілів к. с. 3657 3274 3118 85,3 4. Електродвигуни і електроустаткування к. с. 995 737 668 67,1 5. Інші механічні двигуни 215 173 85 39,5 6. Усього механічних двигунів (1+2+3+4+5) к. с. 8148 7273 6145 75,4 7. Робоча худоба(у перерахунку на к. с) к. с. – – – – 8. Усього енергетичних потужностей (6+7) к. с. 8148 7273 6145 75,4 9. Площа с. — г. угідь га 2174 2174 2174 100 10. Середньорічна чисельність робітників люд. 224 209 192 85,7 11. Витрати електроенергії на основне виробництво кВт. — год 221060 218354 201607 91,2 Рішення 1. Питома вага мех. двигунів % 100 100 100 100 2. Енергопотужнозабезпеченість к. с. /га 374,8 334,5 282,7 75,4 3. Енергопотужноозброєність к. с. /люд. 36,4 34,8 32,0 87,9 4. Електроозброєність кВт. — год/люд. 986,9 1044,8 1050,0 106,4 2.5 Трудові ресурси і ефективність їхвикористання
Трудові ресурсипідприємства – це сукупність робітників різних професійно-кваліфікаційних груп,які зайняті на підприємстві і входять до його спискового складу.
До трудовихресурсів належать чоловіки віком 16-59 років і жінки віком 16-54 років, завинятком інвалідів І і ІІ груп цього віку, трактористи-машиністи віком 55-59,доярки і свинарки віком 50-54 років, учасники аварії на Чорнобильській АЕС, щомають пільгові умови виходу на пенсію.
Трудові ресурсипідприємства мають кількісну, якісну та структурну характеристики.
Кількіснахарактеристика вимірюється показниками списочної, явочної і середньосписочноїчисельністю робітників.
Якіснахарактеристика визначається розподіленням робітників з статтю, віком, стажемроботи, освітою та кваліфікацією.
Структурнахарактеристика трудових ресурсів визначається співвідношенням окремих категорійробітників підприємства.
Показникикількісної і структурної характеристики трудових ресурсів підприємстварозглянемо в таблиці 2.5 1.
Аналізуючи таблицю2.5 1, ми бачимо, що кількість робітників, зайнятих в сільському господарстві зкожним роком зменшується, у 2000 р. цей показник складав 195 чоловік, а у 2002р.він склав 173 чоловік. Слід відмітити, що зменшення кількості робітників,зайнятих в сільському господарстві відбувалось, як за рахунок зменшенняпостійних, так і за рахунок зменшення сезонних робітників, лише в 2002 році цейпоказник змінився за рахунок зменшення постійних робітників. Також можнавідмітити, що показники по іншим категоріям робітників на протязі останніхтрьох років теж змінювались, та найбільш помітно зменшились категоріїробітників, які зайняті у підсобному промисловому виробництві – на 47,9%, тобтона 8 чоловік та робітники торгівлі і громадського харчування – на 50,0%. Щостосується загальної кількості робітників на підприємстві, то вона з 224чоловік у 2000 р. знизилась до 192 чоловік у 2002 р…

Таблиця 2.5 1
ПОКАЗНИКИ КІЛЬКІСНОЇ І СТРУКТУРНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТРУДОВИХРЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВАКатегорії працівників Середньорічна чисельність працівників 2002 р. в% до 2000 р. 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 1. Робітники, які зайняті в сільському господарствві — всього 195 182 173 88,7 в тому числі:  – постійні 98 98 85 86,7  – сезонні і тимчасові 38 32 38 100  – інженерно — технічні 22 19 18 81,8  – службовці 15 12 12 80,0 -молодший обслуговуючий персонал 10 9 9 90,0 -пожежно-сторожова охорона 12 12 12 100 2. Робітники, які зайняті у підсобному промисловому виробництві 17 16 9 52,9 3. Робітники ЖКГ 6 6 6 100 4. Робітники торгівлі та громадського харчування 6 5 3 50,0 5. Робітники, які зайняті капітальним ремонтом – – – – 6. Інші робітники – – – – Всього робітників 224 209 192 85,7
В таблиці 2.5 2. розглянемоосновні показники, які характеризують рівень використання трудових ресурсів. Доних відносяться слідуючі:
коефіцієнтвикористання трудових ресурсів. У 2002р. порівняно з 2000р. цей показникзнизився на 3,5%;
коефіцієнтсезонності. Цей коефіцієнт за вивчаємий період збільшився на 17,4%;
розмах сезонності,який у 2002р. знизився на 1,5% проти 2000р.;
текучість кадрів. Вгосподарстві дуже велика текучість кадрів. Так у 2002р. цей показник зріс на116,7% відносно 2000р.
продуктивністьпраці, яка на підприємстві за період 2000-2002рр. знизилась на 10,7%.
Таблиця 2.5 2.
ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОМУГОСПОДАРСТВІ ПІДПРИЄМСТВАПоказники
Один.
вимір. Роки
2002 р
в% до
2000 р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 Вихідні дані 1. Фактичний фонд робочого часу т. люд. г. 459,0 428,3 410,5 89,4 2. Потенціальний фонд робочого часу т. люд. г 536,5 500,6 491,6 91,6 3. Затрати праці у місяці максимальної зайнятості робітників т. люд. г. 36,7 34,3 39,4 107,4 4. Затрати праці у місяці мінімальної зайнятості працівників т. люд. г. 27,1 25,3 29,6 109,2 5. Середньомісячні затрати праці робітників т. люд. г 33,5 32,0 30,7 91,6 6. Кількість робітників звільнених за рік чол. 14 21 25 178,5 7. Валова продукція с/г (в співставних цінах 1996 р) тис. грн 633,5 531,8 483,9 76,3 8. Середньорічна чисельність робітників чол. 224 209 192 85,7 Рішення 1. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (1/2) 0,86 0,85 0,83 96,5 2. Коефіцієнт сезонності (3/5) 1,09 1,07 1,28 117,4 3. Розмах сезонності(3/4) 1,35 1,36 1,33 98,5 4. Текучість кадрів(6/8) 0,06 0,1 0,13 216,7 5. Продуктивність праці(7/8) т. грн/чол 2,8 2,5 2,5 89,3
Рівень оплатипраці на підприємстві розглянемо у таблиці 2.5 3. Аналізуючи дані ми бачимо, щосередньомісячна заробітна плата з кожним роком зростає і в 2002 р. становить180,9 грн., що на 7,4% більше ніж у 2000р. Оплата однієї люд. — год. урослинництві у 2002 р. склала 1,19 грн., у тваринництві – 0,89 грн… Оплатаоднієї людино-години на виробництві молока у 2002 р. зросла у зрівнянні з 2000р. на 77,1% і склала 1,24 грн., на виробництві зерна – на 64,4%, соняшника –теж на 64,4%, по приросту ВРХ оплата однієї людино-години збільшилась узрівнянні з 2000 р. на 56,9%.
Таблиця 2.5 3.
РІВЕНЬ ОПЛАТИ ПРАЦІНА ПІДПРИЄМСТВІПоказники Один. вимір. Роки
2002 р
в% до
2000 р 2000 р 2001 р. 2002 р 1 2 3 4 5 6 1. Середньомісячна заробітна плата в с/г підприємства грн 168,42 176,65 180,90 107,4 в т. ч.: у рослинництві грн 192,85 202,30 209,60 108,7  – у тваринництві грн 158,50 171,00 177,00 111,6 2. Оплата 1 люд. години в с/г підприємства грн 0,80 0,83 1,04 130 в т. ч. у рослинництві грн 0,88 0,92 1, 19 135,2  у тваринництві грн 0,72 0,75 0,89 123,6 3. Оплата 1 люд. години на виробництві: -зерна грн 0,90 1,05 1,48 164,4 -соняшника грн 0,90 1,05 1,48 164,4 -молока грн 0,70 0,75 1,24 177,1 -приросту живої маси ВРХ грн 0,65 0,65 1,02 156,9 -приросту живої маси свиней грн 1,08 – – –
Для визначенняможливого рівня підвищення оплати праці, її зв’язку з продуктивністю доцільновикористовувати коефіцієнт співвідношення (КС) індексу продуктивності праці (Іп.п) до індексу його оплати (Іо. п):
КС = Іпп / Іоп
Якщо КС більше 1,то створюються умови для зниження собівартості і збільшення прибутку.
Якщо КС менше 1,то створюються умови для підвищення собівартості і зменшення прибутку.

Таблиця 2.5 4.
СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕМПІВ РОСТУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ І ЇЇОПЛАТИ Показники Один. вимір. Роки
Іп. п.
Іо. п. 2000р. 2001 р. 2002 р 1 2 3 4 5 6=5/3 1. Вироблено валової продукції с/г (в співставних цінах 1996 р) на 1 люд. годину грн 2,23 2,38 2,07 0,93 в т. ч. а) рослинництві грн 3,23 3,87 2,96 0,92 б) тваринництві грн 1,69 1,99 1,53 0,91 2. Оплата 1 люд. — год. В с/г підприємства грн 0,80 0,83 1,04 1,30 в т. ч. а) рослинництві грн 0,88 0,92 1, 19 1,35 б) тваринництві грн 0,72 0,75 0,89 1,24 3. Коефіцієнт співвідношення індекса продуктивності праці і індексу його оплати (1гр.6/2гр.6) Х Х Х 0,72 в т. ч.: а) в рослинництві (1а гр6/2а гр.6) Х Х Х 0,68 б) в тваринництві (1б гр.6/2б гр.6) Х Х Х 0,73
Аналізуючи таблицю2.5 4, ми бачимо, що коефіцієнт співвідношення індексу продуктивності праці ііндексу її оплати становить 0,72 в т. ч. в рослинництві – 0,68, в тваринництві– 0,73. Це свідчить про те, що на підприємстві створюються умови для підвищеннясобівартості і зменшення прибутку. 2.6 Розвиток галузей рослинництва татваринництва.
Рослинництво –одна з основних галузей сільського господарства, що пов’язана з обробкою земліі вирощуванням сільськогосподарських рослин. Воно забезпечує населенняпродуктами харчування, тваринництво – кормами, легку, харчову і переробнупромисловість – сировиною. Питома вага продукції рослинництва у валовій продукціїсільського господарства України становить близько 45%. Рослинництво єкомплексною галуззю, яка поділяється на рільництво, овочівництво, луківництво,плодівництво, тощо. Всередині кожної з цих галузей виділяють групи одноріднихкультур і окремі культури.
Склад і динамікурозвитку галузі рослинництва характеризують показники виробництва валовоїпродукції рослинництва в співставних цінах, валових зборівсільськогосподарських культур в натуральному виразі, розмір посівної площі таурожайність.
Таблиця 2.6 1.
ОБ`ЄМ ВИРОБНИЦТВАВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА Показники Один. вимір. Роки
2002 р
в% до
2001 р 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 Валова продукція рослинництва (в співставних цінах 1996 р) тис. грн 313,7 285,6 261,3 83,3
Об’єм виробництвавалової продукції рослинництва в ДГ «Комунар» наведено в таблиці 2.6 1.З даних цієї таблиці ми бачимо, що валова продукція рослинництва в 2002р. склала261,3 тис. грн., це на 24,3 тис. грн. менше ніж у 2000р і на 52,4 тис. грн., абона 16,7% менше, ніж у 2000р…
Важливимпоказниками, які характеризують склад і динаміку розвитку галузі рослинництва єпоказники розмірів і структури посівних площ (табл.2.6 2).

Таблиця 2.6 2.
РОЗМІР І СТРУКТУРАПОСІВНИХ ПЛОЩ Показники Площа, га Структура,%
2002 р
в% до
2001 р 2000 2001 2002 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Зернові — всього 485 385 445 33,5 27,7 29,7 107,2 в т. ч.: озимі зернові 325 250 275 22,4 18,0 18,3 101,7 ярові зернові 140 115 158 9,7 8,3 10,6 127,7 зернобобові 20 20 12 1,4 1,4 0,8 57,1 кукурудза на зерно – – – – – – – 2. Технічні — всього 67 140 90 4,7 10,0 6,1 61,0 в т. ч: цукрові буряки – – – – – – – соняшник на зерно 67 140 90 4,7 10,0 6,1 61,0 3. Кормові — всього 703 702 718 48,3 50,2 47,8 95,2 в т. ч.: кормові корнеплоди 15 20 20 1,0 1,4 1,3 92,9 кукурудза на силос і з/к 268 165 250 18,4 11,8 16,5 139,8 багаторічні трави 295 325 288 20,3 23,3 19,2 82,4 однорічні трави 120 65 160 8,2 4,7 10,4 221,3 Овочі відкритого грунту 7 4 6 0,4 0,3 0,4 133,3 4. Всього посівів 1424 1445 1374 86,7 87,9 83,6 95,1 Пари 219 198 269 13,3 12,1 16,4 135,5 Всього ріллі 1643 1643 1643 100 100 100 100
Аналізуючи таблицю2.6 2. ми бачимо, що за останні три роки загальна площа посівів постійнозмінювалась. Найбільша площа була засіяна у 2001р. – 1445 га., а найменша у2002р. – 1374 га. Найбільшу питому вагу в структурі посівусільськогосподарських культур в господарстві на протязі трьох років займаютьзернові і кормові культури. Так у 2002р. в загальній структурі посіву зерновізаймали 29,7%, а кормові – 47,8%; інша площа була засіяна технічними (6,1%),овочевими культурами (0,4%). Згідно агротехнічних вимог на територіїХарківської області питома вага зернових в структурі повинна займати 50-60%,якщо ж менше, то це – негативне явище. Зернобобових повинно бути не менше 3%; соняшнику– не більше 10% площі посівів; під кормовими культурами повинно бути приблизно30% всіх посівів; під кукурудзою на силос і зелений корм – від 7% до 12%; однорічніможуть займати 3-6% ріллі, а багаторічні – 45-50%. Отже, розмір і структурапосівних площ у нашому господарстві не тільки не відповідають агротехнічнимвимогам, а й суперечать системі сівозмін.
В 2002 р. вгосподарстві з 1643 га рілля було зайнято під культурами 1374 га, 269 га булозайнято парами. Отже площі під парами становили 16% рілля. Якшо урахувати те,що технічні культури складають майже 6% рілля, то в господарстві пари займаютьна 10% більше, ніж потрібно. Площа під парами не повинна перевищувати площітехнічних культур в Харківській області. Площі під багаторічними травами в 2002р. склали усього 17,5% в складі засіяних площ, а в кормовій групі на нихприпадало 40%. В той час по існуючим рекомендаціям багаторічні трави в складікормової групи повинні займати 45-50%.
Урожайністьсільськогосподарських культур є головним фактором, який визначає об’ємвиробництва продукції рослинництва. Розглянемо в таблиці 2.6 3 показникиурожайності і валового збору сільськогосподарських культур на підприємстві заостанні п’ять років.
Аналізуючи таблицю2.6 3., ми бачимо, що за 2000-2002 роки урожайність по різним видамсільськогосподарських культур постійно коливалась. Так по зерновим культурамнайвищий показник урожайності спостерігався в 2001р – 31,2 ц/га. В інші рокипоказник урожайності зернових був низький: у 2000р – 20.9 ц/га, у 2002р. — 20,4ц/га
Що стосуєтьсявалового збору зернових, то тут найвищий показник був у 2001 році – 11377 ц. Цейпоказник був отриманий завдяки відносно високої урожайності у цьому році, такяк площа посіву у порівнянні з іншими роками була невеликою. Найнижчий показниквалового збору зернових був отриманий у 2002р. – 9090 ц. Це відбулося завдякинайменшій урожайності в цьому році.
Що стосуєтьсяінших культур, то слід відмітити різке збільшення урожайності кормовихкоренеплодів за останні 2 роки, особливо в 2001р. – 158,5 ц/га. В 2001 р. такожбула найвища урожайність овочем – 49,8 ц/га та найбільший валовий збірсоняшника завдяки збільшенню посівної площі. З негативних показників слідвідмітити зменшення урожайності у 2002р. озимих зернових до 20,9 ц/га і яровихдо 14,0 ц/га. Зменшенню урожайності сільськогосподарських культур в останній ріксприяли несприятливі погодні умови, зокрема недостаток вологи.
Таблиця 2.6 3.
УРОЖАЙНІСТЬ ІВАЛОВИЙ ЗБІР СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
КУЛЬТУР Показники
Урожайність
ц/га Валовий збір, ц
2002р
в% до
2001 р 2000 2001 2002 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Зернові — всього 20,9 31,2 20,4 9710 11377 9090 79,9 в т. ч.: озимі зернові 22,1 37,0 20,9 4753 8113 4177 51,5 ярові зернові 19,0 23,4 14,0 1674 1636 1540 94,1 зернобобові 15,5 19,4 10,3 361 388 124 32,0 кукурудза на зерно – – – – – – – 2. Цукрові буряки – – – – – – – 3. Соняшник 15,3 8,3 10,7 1025 1156 959 83,0  Овочі відкритого грунту 28,6 49,8 44,7 196 199 233 117,1  Плоди та ягідники 1,4 0,3 0,5 64 15 23 153,3 4. Кормові корнеплоди 100,3 158,5 150,0 2005 3169 2250 71,0 5. Кукурудза на силос і з/к 91,6 76,2 79,8 24538 12570 19950 156,5 6. Багаторічні трави:  – на сіно 35,1 30,2 34,7 3155 4987 4168 83,6  – на зелений корм 95,4 61,7 87,2 16700 9250 13306 143,8 7. Однорічні трави: — на сіно – – – – – – – -на зелений корм 99,2 73,7 91,9 4963 4794 5978 124,7
У таблиці 2.6 4розглянемо економічну ефективність вирощування с/г культур на підприємстві. Аналізуючитаблицю 2.6 4. ми бачимо, що за останні 3 роки рівень рентабельностівиробництва зернових постійно підвищувався, так в 2000 р. він складав 63,6%, у2001 р. – 140,9%, 2002 р. – 149,8%. Одним з головних факторів який вплинув напідвищення рівня рентабельності виробництва зерна є підвищення ціни йогореалізації. Що стосується виробництва соняшника то рівень рентабельності йоговиробництва у 2001 р. склав 100,1%, це на 41,02% більше, ніж у 2000 р і на2,3%, ніж у 2000р. Визначаючи рівень товарності ми бачимо, що у 2002 р. упорівнянні з попередніми він підвищився як по зерновим, так і по соняшнику.
Таблиця 2.6 4.
ЕКОНОМІЧНАЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХКУЛЬТУР Показники Зернові Соняшник 2000 р 2001 р 2002 р 2000 р 2001 р 2002р 1 2 3 4 5 6 7 1. Урожайність, ц/га 20,9 31,2 20,4 15,3 8,3 10,7 2. Трудоємкість, люд. — год/ц 2,0 1,7 2,1 5,1 7,2 4,9 3. Повна собівартість 1 ц, грн 21,87 17,90 22,35 30,72 37,28 43,48 4. Середня ціна реалізації 1ц, грн 35,78 43,12 55,84 48,87 74,60 66,23 5. Прибуток(+), збиток(-): а) на 1 ц, грн(4-3) +13,91 +25,22 +33,49 +18,15 +37,32 +32,75 б) на 1га, грн(5а*1) +290,7 +786,86 +683, 20 +277,7 +309,8 +350,43 6. Рівень товарності,% 62,82 59,85 65,06 81,85 76,98 83,21
Рівень рентабельності,%
((5а/3) *100) 63,6 140,9 149,8 59,08 100,1 97,8