Зміст
Вступ
1. Аналізгосподарських та грунтово-кліматичних умов вирощування кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік”
1.1 Характеристикагосподарства і аналіз господарських умов
1.2 Агротехнічні умови
1.3 Грунти, рельєф іводні ресурси
1.4 Погодні умови
2. Аналіз технологіївирощування, оцінка досягнутого рівня виробництва кукурудзи на силос та пошукирезервів його раціоналізації в ТОВ „Агро-Нордік”
2.1 Біологічніособливості культури
2.2 Розміщення всівозміні та обробіток грунту
2.3 Система удобрення
2.4 Сорти, гібриди тапосівні якості насіння
2.5 Сівба
2.6 Догляд за посівами
2.7 Збирання врожаю
2.8 Економічнаефективність виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік”
2.9 Узагальненівисновки і пропозиції з аналізу і виявлення резервів виробництва кукурудзи насилос
3. Розробка проектувиробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік ” на найближчі роки
3.1 Оптимальні проектні показники виробництва кукурудзи насилос в ТОВ „ Агро-Нордік
3.2 Перспективнийагротехплан до технологічної карти
3.3 Висновки іпропозиції про вдосконалення виробництва кукурудзи на силос
Список використанихджерел
Вступ
Кукурудза- одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всізернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%)і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважаєовес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 гперетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном,тому згодовувати зерно слід у суміші з високо протеїновими кормами. У зернікукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4-8 рослинної олії (у зародку до 40%)і лише близько 2% клітковини. Містяться вітаміни А, В1, В2,В6, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи. Вмістбілка невисокий, він дефіцитний за деякими незамінними амінокислотами, особливо;її вмістом лізинуВелика енергоємність зерна (361 ккал у 100 г) робить йоговажливим компонентом комбікормів. Так, у комбікормах для свиней часткакукурудзи становить 70-80%, корів — 55-60%, телят — до 20% і для птиці — до60-70%.Кукурудза — основна силосна культура. За врожайністю зеленої маси вонаперевищує майже всі кормові культури. Один центнер силосу, виготовленого з кукурудзиу фазі молочно-воскової стиглості відповідає 0,22-0,24 к. о., а воскової — 0,28-0,32к. о. Вміст перетравного протеїну — 1,4-1,8 кг. Силос кукурудзи має добруперетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин. Качани, засилосованіу восковій або молочно-восковій стиглості, це цінний концентрований корм. В 1 цйого міститься до 40 ко. і 2,6 кг протеїну.
Кукурудзамає важливе значення в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленоюмасою, багатою на вуглеводи та каротин. У 1 ц зеленої маси кукурудзи, зібраноїдо викидання волотей, міститься 16 к. о. Листостеблова маса, що залишаєтьсяпісля збирання кукурудзи на зерно, є добрим грубим кормом, який за поживністюмайже не поступається ячмінній та вівсяній соломі. В 1 ц кукурудзяної соломи міститься37 к. о., а в 1 ц розмелених стрижнів — 35 к. о.
Недолікомкормів з кукурудзи є недостатній вміст перетравного протеїну. У силосі є 60-65г протеїну, в зерні 75-78 г на 1 кормову одиницю, при нормі 100-110 г на 1 к. о.Це призводить до перевитрати кормів в 1,3-1,4 рази. Тому для збалансуванняраціону протеїном, тваринам згодовують кукурудзу разом з бобовими культурами.
Зернокукурудзи використовується на продовольчі цілі. З нього виготовляють понад 150харчових і технічних продуктів: борошно, крупу, пластівці, крохмаль, сироп,глюкозу, спирт. Із зародків зерна добувають цінну харчову олію, яка маєлікувальні властивості (зменшує вміст холестерину в крові і запобігаєзахворюванню на атеросклероз). Із стрижнів качанів виготовляють фурфурол,лігнін, ксилозу, одержують целюлозу і папір.3 1ц зерна можна одержати 56 кгкрохмалю (або 60 кг фруктози чи 38 л спирту), 22,4 кг корму з вмістом протеїну21%, 5,2 кг глютенового борошна і 2,7 кг кукурудзяної олії.
Кукурудза,як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимогагротехніки вона залишає поле чистим від бур’янів з розпушеним грунтом. Повертаєтьсязначна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Важливим елементомбіологізації рослинництва є заорювання листо-стеблової маси при збиранні івивезенні з поля лише зерна кукурудзи. Кукурудза добрий попередник длязернобобових, ярих зернових культур. Гірший для озимих зернових, оскільки післянеї важче якісно підготувати грунт до сівби.
1.Аналіз господарських та грунтово-кліматичних умов вирощування кукурудзи насилос в ТОВ „Агро-Нордік”1.1 Характеристикагосподарства і аналіз господарських умов
Територія ТОВ „Агро-Нордік ” розташована в північно-західній частині Одеській області. Господарствовіддалене від таких ринків збуту і на такі відстані: м. Одеса — 160 км; залізничнадорога — 5 км; хлібоприймальний пункт — 4 км. Наявність техніки у господарстві:Комбайни зернозбиральні: „ Нива ” — 4 шт., Дон-1500 — 3 шт., Fortshrit — 3 шт.; Технікадля обробітку грунту: плуги — 15 шт.; борони дискові — 3 шт., культиватори — 18шт., сівалки зернові — 19 шт.; Техніка для догляду за посівами — 6 шт.; Розкидачімін. добрив — 3 шт.; Оприскувачі — 3 шт.; Техніка для збирання і заготівлі кормів- 3 шт.; Жатки — 7 шт. ТОВ ” Агро-Нордік ” — багатогалузеве господарство. Всклад господарства входять два населених пункти: смт. Любашівка і с. Султанівка.У с. Султанівка нараховується 961 двір з кількістю працездатного населення 1663чоловік. З них 678 чоловіків і 985 жінок. За розмірами земельної територіїгосподарство відносить до господарств середніх розмірів. Так загальна площаземлекористування складає — 2704.1 га. Інші складові господарства наведені втаблиці 1.
Таблиця 1Назва угідь 2007 2008 2009 Площа, га Структура,% Площа, га Структура,% Площа, га Структура,% Загальна земельна площа 2704,1 100 2704,1 100 2704,1 100 в т. ч. земельних угідь 2297 89,9 2297 89,9 2297 89,9 орних земель 2129 78,7 2129 78,7 2129 78,7 перелоги 32,7 1,2 32,7 1,2 32,7 1,2 сіножаті 38,1 1,4 38,1 1,4 38,1 1,4 пасовища 76,8 2,8 76,8 2,8 76,8 2,8 багаторічні насадження 21,3 0,8 21,3 0,8 21,3 0,8 ліси і чагарники 68,5 2,5 68,5 2,5 68,5 2,5 ставки і водойми 34,2 1,3 34,2 1,3 34,2 1,3 болота 84 0,3 84 0,3 84 0,3 присадибні ділянки 211,2 7,8 211,2 7,8 211,2 7,8 інші угіддя 83,6 3,2 83,6 3,2 83,6 3,2
Аналіз структуриземлекористування ТОВ” Агро-Нордік ” свідчить проте, що орні землізаймають 78,7% від площі землекористування, тобто досить високий ступіньрозораності земель. В свою чергу сільськогосподарські угіддя становлять89,7-89,9% від загальної площі землекористування і на протязі 2007-2009 рр. незмінювались. [2]1.2 Агротехнічніумови
Польовісільськогосподарські культури відрізняються між собою за ботанічними,морфологічними ознаками, виходу основної і побічної продукції, тому вонивідносяться до різних родин, родів, видів, підвидів, груп і різновидностей.
В ТОВ” Агро-Нордік” вирощують широкий набір сільськогосподарських культур, який включає: а) озимізернові культури — озима пшениця, озиме жито; б) ярі зернові культури — ячмінь,кукурудза на зерно; в) зернобобові культури — горох; г) круп’яні культури — просо, гречка; д) технічні культури — соняшник; ж) кормові культури — кукурудзана силос, однорічні та багаторічні трави.
В ТОВ” Агро-Нордік” запроваджено дві польових і дві кормових сівозміни і польова сівозміна №1: Кукурудзана зелений корм 50га, вико-овес на з/к 50Озима пшениця 100гаБуряк цукровий 100гаЯчмінь100гаКукурудза на силос 100гаОзима пшениця 100гаКукурудза 100гаГорох 70га,гречка 30 га.
Озима пшениця50га, озимий ячмінь 20га, озиме жито 30га Соняшник 100гаІз наведеної схемичергування сільськогосподарських культур в польовій сівозміні №1 можна зробитивисновок, що дані польової сівозміни являються типовими для цієї зони. Іззернових культур в даній сівозміні вирощується озима пшениця, озимий ячмінь,озиме жито кукурудза, ячмінь просо, гречка, горох, з технічних культур цукровийбуряк, і з кормових — кукурудза на силос, і багаторічні трави.
В господарствіпроводяться всі агротехнічні умови потребам виробництва кукурудзи на силос. Вгосподарстві є вся необхідна агротехніка для вирощування цієї культури,починаючи з обробітку після збору попередника, основний обробіток грунту, якимявляється оранка на глибину 22-25 см, весною боронування — для закриття вологи,потім проміжні культивації — для знищення бур’янів, бо кукурудза являєтьсяпізньою ярою культурою, після чого передпосівна культивація, сівба, коткування,міжрядні обробітки, і в самому кінці збирання зеленої маси, та транспортуванняїї до силосної маси. [3]1.3 Грунти,рельєф і водні ресурси
Грунтовий покриврайону де знаходиться господарство відзначається великою різноманітністю. Вінзумовлений досить складною структурою ландшафтів. оскільки грунти єприродно-історичним тілом, то він формувався під впливом таких природнихфакторів, як рельєф, клімат, рослинність, вік або час, в також виробничоїдіяльності людини. Наш район відзначається високим сільськогосподарськоговиробництва і землеробства, зокрема, він займає провідне місце по врожайностізернових, технічних та інших культур. Це досягається завдяки впровадженнюсучасних провідних технологій та хімізації виробництва.
Вся територія Одеськоїобласті знаходиться в зоні Степу, а тому положення і розвиток грунтовогопокриву зумовлені особливостями природно — історичних умов цієї зони України. ВСтеповій зоні на певному етапі чорноземний тип ґрунтоутворення передувавпідзолистому. За твердженнями В.Р. Вільямса природні зміни рослинних формаційпорушили втручання людини. Охарактеризуємо основні типи грунтів господарства,та їх агрономічну характеристику.
Дані наведені втаблиці 2Основні типи грунтів ТОВ” Агро-Нордік ” та їх агрономічна характеристика
Таблиця 2Назва основних типів грунтів Площа Гуму-совий гори-зонт, см Орний шар, см рН, сольової витяжки Механічний склад га % Чорноземи типові на лесах, рівнинних вододільних плато й слабопологих схилів 1116 52.4 85 30 6.9 Важко-суглинкові Чорноземи опідзолені слабозолий, важко суглинковий на лесах 683 32.1 60-80 30 6.4-6.9 Важко-суглинкові Чорноземи реградовані слабосуглинисті, важко суглинкові на лесах 330 15.5 40-50 30 6.7 Важко-суглинкові
Глибина заляганнягрунтових вод становить 14-16 м. Середній бал грунтів в господарстві становить68 балів.
КАРТА ПОЛЯ
Схема ітехнологічна характеристика
Умовні позначення:/> — номер іплоща робочих ділянок
70-1 — напрямокобробітку, середня довжина і середній робочий схил0,05 ) — крутизна схилу;
64Д — шифр і межаагровиробничої групи грунтів;
45 — оцінка вбалах за окупністю затрат;
5 — 0,4 — ширина іплоща польової дороги;
−∙−∙−∙- уявна межа між культурами на поліПлоща, га — 100; Агровиробнича група — чорнозем типовий на лесах; Механічний склад — грудучкувато-зерниста структура;
Глибина орногошару, см — 25-27; Вміст гумусу,% — 2,13; Рік агрономічного обстеження — 2008; Забеспеченнягрунтів: N — 18.2 м/100г, Р — 12 м/100г, К — 13.4 м/100г.Кислотність, рН — 6.5;
Перезволоження,підтоплення — відсутні.1.4 Погодніумови
Минулийсільськогосподарський рік, як і попередній, за агрометеорологічними умовами учасі і по території виявився досить сприятливим для вирощуваннясільськогосподарських культур, особливо зернових. А валовий збір зерновихнавіть виявився дещо більший від рекордного минулорічного.
Однак, упродовж2008-09 сільськогосподарського року, як і зазвичай, спостерігались значніаномалії температури повітря та нерівномірний впродовж сезонів та по територіїрозподіл опадів. Характерною особливістю року були часті чергування хвиль теплата холоду.
Так, основніметеорологічні особливості сезонів були такими:
Осінь 2008 рокувидалась теплою дощовою та затяжною. При цьому надмірні опади спостерігалися напочатку та в кінці періоду, а 23-27.11 навіть залягав сніговий покрив висотою1-12, місцями 25см. Підвищена теплозабезпеченість упродовж жовтня-листопадаособливо сприяла розвитку пізніх посівів, частина яких була досить значна.
Зима 2008-2009 рр.була м’якою з частими опадами та стійким заляганням снігового покриву. Прицьому початок грудня, друга половина січня та перша половина лютоговідзначились дуже високою температурою відносно норми (на 5-7°С вище), що вокремі періоди зумовлювало поновлення ростових процесів рослин озимих культур. Ана початку січня навпаки переважали сильні морози (-21-27°С), яким передувалопокриття полів сніговим покривом висотою 12-13см. Перезимівля озимих культур немала негативних наслідків.
Веснахарактеризувалась неактивним наростанням тепла та нерівномірним розподіломопадів у часі. Початок та кінець періоду видались дощовими. На рідкість сухимта сонячним був квітень і лише завдяки доброму весняному промочуванню грунту доглибини 1,5м, зберігався достаток вологи в глибоких шарах горизонту. Дощітравня компенсували дефіцит вологи верхніх шарів грунту.
Літо відзначилосьдуже теплим червнем, надмірно дощовим липнем та прохолодним сухим серпнем. Завдякинетривалим періодам спекотної погоди та достатку вологи в грунті в цей час,погіршення стану посівів не відчувалося. Дощі липня ускладнили збирання врожаюранніх хлібів та призвели до погіршення його якості. Внаслідок засушливих умовсерпня погіршились умови вегетації пізніх, створювались несприятливі умови дляпідготовки грунту та сівби озимини в оптимальні строки.
Осінь 2009 рокувідзначилась засушливими умовами до 10.10 та частими дощами в решту днів жовтня.При цьому в більшості часу переважав підвищений температурний фон.
У більшостімісяців року спостерігалася позитивна аномалія температури повітря — на 1-4°вище кліматичної норми. При цьому найвищі відхилення температури відносно нормизафіксовано у лютому. У травні та серпні температурний фон був у межахкліматичної норми.
Середнятемпература повітря за с/г рік склала 9,2-9,7°, що на 2°С вище звичайної. Прицьому за холодний період (листопад — березень) — 0,2 морозу — 0,5°С тепла, щона 3°С вище норми. Найхолоднішим місяцем був січень із середньомісячноютемпературою повітря 3,5-4,5°С морозу. Абсолютний мінімум температури повітря,27°С морозу, зафіксовано на метеостанції Знам’янка в 1 декаді січня. На рештітериторії найнижча температура повітря становила 21-26° морозу. За теплийперіод (квітень — жовтень) середня температура повітря становила 15,8-16,3°, щона 1° вище норми. Абсолютний максимум температури повітря, +36°, зафіксовано в3 декаді червня. На решті території області максимальна температура повітрястановила +34° в 2-3 декадах червня та липня.
Надзвичайною булакількість днів з відносною вологістю повітря 30% і нижче у квітні — переважно22-27 днів, на лівобережжі, південному заході та південному сході області 17-19днів, що в 4-6 раз більше звичайного. Загальна кількість днів за теплий періодсклала 41-49 днів, на лівобережжі 31 день.
Опадів за с/г ріквипало переважно в межах норми 503-547мм, що становить 80-100% до норми. Захолодний період (листопад — березень) — скрізь більше норми — 207-247мм, щостановить 105-136% до норми. За теплий період (квітень-жовтень) на більшостіплощ значно менше норми — 242-284мм, що становить 60-70% норми, в центральнихта південно — східних районах в межах норми — 292-340мм, що становить 90-95%норми. Найбільш сухо було у квітні та серпні, навпаки надмірно дощовим видавсяжовтень.
Тривалістьбездощових періодів склала: весною (з 25-27.03 до 30.04-16.05) здебільшого35-37 днів; влітку в південно-східних та окремих західних районах (з 27.07-5.08до 4-5.09) 32-41 день, у вересні на більшості площ (з 8 до 29.09) упродовж 21дня, що привело до ґрунтової засухи.
ГТК, як показникзволоження, за період із середньодобовими температурами повітря вище +10°підтвердив надзвичайно посушливі умови практично по всій території області уквітні та серпні (ГТК=0,0-0,4) та надмірне зволоження на більшості площ, крімокремих західних районів області у жовтні (ГТК=2,1-3,2).
Теплозабезпеченістьвегетаційного періоду (суми ефективних температур повітря вище 5, 10, 15°), утому числі і за рахунок тривалої теплої осені, виявилась значно вищою за нормупо всій території.
Тривалістьперіодів склала: із середньодобовими температурами повітря вище 5° — 215 днів,що в межах звичайного;із середньодобовими температурами повітря вище 10° — 172дні, що на 6 днів довше звичайного;із середньодобовими температурами повітрявище 15° — 122 дні, що на 8 днів довше звичайного.
Таблиця 3
Погодні умови заданими метеостанції ЛюбашівкаМісяць Опади Температура повітря, ºС Відносна вологість,% Середні багаторічні 2007 р. 2008 р. 2009 р. Середні багаторічні 2007 р. 2008 р. 2009 р. Середні багаторічні 2007 р. 2008 р. 2009 р. Січень 47 36,8 17,9 25,6 -5,7 2,0 -3,2 -3,4 86 80 85 88 Лютий 44 36,1 8,5 73,9 -4,2 -2,9 0,4 -0,8 85 85 70 88 Березень 39 12,8 49,6 46,8 0,4 5,5 4,6 2,2 82 71 77 82 Квітень 48 10,0 54,5 0,0 8,5 8,5 10,0 10,1 68 57 78 54 Травень 55 6,5 33,7 38,5 14,6 18,4 13,9 14,6 64 57 72 68 Червень 87 35,3 51,2 49,0 17,6 20,9 18,6 20,2 66 63 70 65 Липень 87 28,3 44,7 86,1 19,0 23,0 21,1 21,2 67 58 63 72 Серпень 59 109,4 27.3 4,5 18,2 21,4 21,6 19,3 68 71 59 63 Вересень 43 33,1 126,8 13,6 14,8 13,4 73 75 79 Жовтень 33 13,2 17,5 7,6 9,1 9,9 80 79 84 Листопад 43 64,6 33,0 2,1 0,6 3,8 87 86 85 Грудень 48 29,8 51,4 -2,4 -1,0 -0,4 88 93 91 За рік 633 415,9 516,1 7,4 10,0 9,5 76 72,9 77
2. Аналізтехнології вирощування, оцінка досягнутого рівня виробництва кукурудзи на силоста пошуки резервів його раціоналізації в ТОВ „Агро-Нордік”2.1 Біологічніособливості культури
Кукурудза- однорічна, однодомна, роздільностатева, перехреснозапильна рослина родинизлакових, підродини просоподібних. Як усі хліба другої групи, кукурудзатеплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння більшостігібридів і сортів 8-10 °С, а нормально розвинені і дружні сходи з’являються притемпературі 10-12 °С. Кукурудза, висіяна в холодний і перезволожений ґрунт,проростає дуже повільно, сходи її часто бувають зріджені, бо набубнявіленасіння уражується грибними хворобами і втрачає польову схожість. Перспективнимиє виведені селекціонерами біотипи кукурудзи, здатні проростати при температурі5 — 6°С. Сходи кукурудзи витримують температуру до мінус 3°С, у фазі 2-3листків — до мінус 3-5°С. Кукурудза краще витримує весняні заморозки, ніж ранніосінні (мінус 2-3 °С), які пошкоджують зерно незрілих качанів і різко знижуютьйого схожість і товарну якість. Більш вибагливі до тепла сорти і гібридизубоподібної групи, менше — кременистої.
Кукурудзанайкраще росте і розвивається при середньодобовій температурі до 25°С. Прибільш низьких температурах (14 — 15°С) ріст рослин затримується, а при зниженніїх до біологічного мінімуму (10°С) припиняється. Високі температури (25 — 30°С)кукурудза до цвітіння витримує добре, але якщо вони в період викидання волотейі з’явлення стовпчиків качанів перевищують 30 — 35 °С, різко порушуєтьсянормальний хід цвітіння і запліднення рослин (розрив у часі між появоюстовпчиків і розтріскуванням пиляків сягає 7-8 днів), внаслідок чогоспостерігається значна череззерниця в качанах. Максимальна температура, за якоїприпиняється ріст кукурудзи, становить 45-47°С. Сума біологічно активнихтемператур, необхідна для дозрівання скоростиглих гібридів і сортів, становить1800-2000°С, середньо — і середньо-ранньостиглих 2300-2600°С, пізньостиглих3000-3200°С.Одні вчені відносять кукурудзу до посухостійких рослин, інші — довологолюбних. Кукурудза в ранні фази росту й розвитку (до утвореннягенеративних органів) справді може тривалий час перебувати у стані в’янення, апри випаданні опадів відновлювати життєздатність і продовжувати вегетацію. Крімтого, кореневе система кукурудзи глибоко проникає у ґрунт і добре засвоюєвологу з глибоких його шарів.
Наутворення одиниці сухої речовини кукурудза витрачає майже удвічі менше води,ніж хліба першої групи. Коефіцієнт її транспірації становить у середньому 246 (174-406).Це він міг стати підставою для віднесення кукурудзи до посухостійких рослин. Протепісля утворення на рослинах 8-9 листків і особливо з появою волоті потребикукурудзи у волозі різко зростають, досягаючи максимуму в період від початкуцвітіння (викидання волоті) до початку молочної стиглості. Триває він приблизномісяць і є найбільш критичним для кукурудзи за її потребою у волозі. В цейперіод кукурудза використовує близько 70% вологи від загальної спожитої їїкількості. Встановлено, що навіть короткочасна (2-3-денна) ґрунтова посуха уперіод викидання волотей чи запилення (якщо при цьому спостерігається в’яненнярослин) може призвести до зниження врожаю на 22%. Кукурудза дуже чутлива довологи також під час наливання зерна. Оптимальна вологість ґрунту в періодактивної вегетації має становити 75-80% НВ, що забезпечується випаданням уліткудо 300 мм опадів.
Разомз тим надлишок вологи, зокрема близьке залягання ґрунтових вод, негативновпливає на розвиток кукурудзи. У надмірно зволоженому ґрунті через поганийдоступ повітря дуже повільно проростає насіння, що призводить до йогозагнивання; слабко розвивається коренева система; рослини погано засвоюютьфосфор і погіршується їх білковий обмін; вони жовкнуть і дають низький врожай. Занадмірних опадів у період достигання та збирання врожаю качани ушкоджуютьсягрибними хворобами, що призводить до зниження врожаю зерна і погіршення йогоякості.
Високіврожаї зерна і зеленої маси кукурудза дає на всіх ґрунтах, придатних длявирощування інших польових культур. Проте найкраще вона росте і розвивається наґрунтах з глибоким гумусовим горизонтом, які добре затримують вологу і незаболочуються при цьому, проникні для повітря, мають достатню кількістьлегкозасвоюваних поживних речовин і нейтральну або злегка кислу реакціюґрунтового розчину (рН 5,5 — 7). Такими ґрунтами є чорноземи, темно-каштанові,темно-сірі. Кукурудза краще росте на добре аерованих ґрунтах. При нестачі киснюв ґрунті припиняється ріст її кореневої системи, порушується засвоєннярослинами води і поживних речовин. Кукурудза вибаглива до родючості ґрунту. Зурожаєм зерна 50 — 60 ц/га або 500 — 600 ц/га зеленої маси з ґрунту виноситься150-180 кг/га азоту, 50 — 60 кг/га фосфору, 150 — 180 кг/га калію та багатоінших поживних речовин. На дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах,вилугуваних чорноземах найбільш ефективними для кукурудзи є азотні добрива, назвичайних чорноземах — фосфорні, на торфових і легких супіщаних заплавних — калійнідобрива.
Кукурудза- світлолюбна рослина. Для утворення листкової поверхні та нагромадженнядостатньої кількості органічних речовин вона потребує інтенсивного сонячногоосвітлення в усі фази росту і особливо в початкові. Навіть незначне затіненнямолодих рослин призводить до їх «стікання» — витягування іпожовтіння, що негативно позначається на продуктивності посівів. Тому длявирощування високих врожаїв важливо дотримувати оптимальної густоти стояннярослин, знищувати бур’яни протягом усього періоду вегетації.
Кукурудза- рослина короткого світлового дня. Вона швидше закінчує вегетацію притривалості світлового дня 8-9 год., а при 12 — 14 год. вегетаційний період їїподовжується.
Розрізняютьтакі фенологічні фази росту кукурудзи: проростання насіння, сходи, утворення3-го листка, кущення, вихід у трубку (11 — 13-й листок), викидання волотей,цвітіння, формування і достигання зерна молочної, воскової і повної стиглості.
/>
Рис. 1. Фазирозвитку і етапи органогенезу кукурудзи (Ф.М. Куперманом)
[6]12 етапів органогенезу: І — конус наростання качананедиференційований; II — диференціація вкороченого пагона качана на вузли йміжвузля; III — витягування конуса наростання; IV — утворення і формуванняколоскових лопатей; V — закладання маточкового і тичинкового горбочків; VI — формуваннязародкового мішка і ріст стовпчика маточки; VII — завершення формуваннястатевих клітин; VIII — викидання стовпчиків; IX — цвітіння, запилення; X — формуваннязернівки; XI — молочна стиглість; XII — перетворення поживних речовин зернівкина запасні.2.2 Розміщенняв сівозміні та обробіток грунту
Найвищіврожаї кукурудзи в Степу після озимої пшениці, попередниками якої були чорнийпар або багаторічні трави. У північно-західних степових районах, де більшсприятливі умови зволоження, пшениця забезпечує високий урожай після другоїозимини в ланці з багаторічними травами, а також після цукрових буряків ігороху.
Народючих ґрунтах при достатньому удобренні і високій культурі землеробствакукурудзу можна вирощувати повторно протягом 3 — 4 років, що застосовується угосподарствах з високорозвиненим тваринництвом. У південному Степу не слідсіяти кукурудзу після культур, які сильно висушують ґрунт (суданська трава,соняшник, цукрові буряки).Кращими попередниками кукурудзи є озима пшениця,зернобобові культури, картопля, а в районах достатнього зволоження — цукровібуряки. У степових та лісостепових районах кукурудзу на силос вирощують такожпісляукісно і післяжнивно.
Кукурудзау сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасномузбиранні — для озимих. [4]
Післяранніх попередників (зернових, колосових, зернобобових) грунт слідом зазбиранням обробляють широкозахватними дисквими боронами на глибину 6-8 см, апри забур’яненні багаторічними бур’янами (осотом, березкою та ін) перший раздискують на глибину 6-8 см, а потім лущать лемішними лущильниками чиплоскорізами на 12-14 см. Після цього вносять добрива і проводять оранку наглибину 27-ЗО см.У Степу лущенням стерні з наступним обробітком (оранкою наглибину 27-30 см) знищується до 80% бур’янів, зменшується кількість їх насінняв грунті до 50%. Це забезпечує приріст урожаю 0,33 т/га порівняно з приростомпісля оранки на таку саму глибину, але без лущення.
Післяпізніх попередників (кукурудзи, соняшнику, тютюну) старанно подрібнюютьстеблові і кореневі рештки важкими дисковими боронами у двох напрямах, вносятьдобрива, а потім проводять оранку плугами з передплужниками на глибину 27-30 смплугами ПЯ-3-35, ПН-4-35.У зоні достатнього зволоження на забур’янених поляхефективний напівпаровий обробіток грунту.
Длязатримання талої води і нагромадження вологи в грунті ефективне пізньоосіннєщілювання грунту, яке сприяє затриманню 400-600 м3/га води. Крімтого, щілювання грунту зменшує водну ерозію грунту і має природоохороннезначення.
Заумов достатнього зволоження в другій половині вегетаційного періоду зяблевий,зокрема напівпаровий, обробіток грунту можна замінити сівбою післяжнивнихсидеральних культур — гірчиці білої, гірчиці з вівсом, редьки олійної тощо. Вжовтні зелену масу їх подрібнюють і заорюють на глибину 27-30 см.
Сучаснатехнологія вирощування передбачає вирівнювання поверхні зябу. Краще це робити удва етапи — восени після другого лущення і навесні. Осіннє вирівнювання зябупроводити не слід. На грунтах, які зазнають вітрової ерозії, замість оранкитреба застосовувати плоскорізний обробіток.
Основнимзавданням передпосівного обробітку грунту є максимальне збереження вологи вгрунті, очищення посівів від бур’янів, створення сприятливих умов дляпроростання насіння, одержання дружніх сходів. Навесні в суху вітряну погодувтрата вологи з 1 га за добу може досягати 50-60 т/га і більше. Через це першимзагальноприйнятим обов’язковим прийомом є ранньовесняне боронування івирівнювання поверхні спілого грунту за допомогою волокуш-вирівнювачів, якірухаються по полю під кутом 45° до напряму оранки, У разі необхідності цейприйом повторюють перпендикулярно до першого вирівнювання. Вирівнюванняповерхні грунту дає змогу якісно провести передпосівний обробіток грунту ізагорнути насіння на однакову глибину, одержати дружні сходи, а на зрошуванихплощах рівномірно зволожити грунт. Під кукурудзу необхідно застосовувати двірізноглибинні культивації, що поліпшує фізичний стан грунту і провокуєпроростання бур’янів. Першу культивацію проводять якомога раніше на глибину10-12 см, а на грунтах, які запливають-14-16 см. При цьому створюютьсясприятливі умови для проростання бур’янів, які знищують під час другої (передпосівної)культивації, яку проводять на глибину загортання насіння.
Привипаданні дощів між першою і другою культивацією доцільно проводити боронування.При низькій забур’яненості грунту для зменшення випаровування вологи першукультивацію можна не проводити або замінити боронуванням, а якщо є загрозазабур’яненості посівів кукурудзи коренепаростковими бур’янами, культиваціяобов’язкова. [5]
Фактичне використання культури показано втаблиці 4.
Таблиця4
Фактичневикористання кукурудзи на силосЗаходи Показники Сорт (гібрид) рекомендовано Дніпровський 310МВ, Дніпровський 345МВ фактично Дніпровський 310МВ, Дніпровський 345МВ Внесення органічних добрив, т/га рекомендовано — фактично — N, кг/га рекомендовано 80-140 фактично Р2О5, кг/га рекомендовано 80-100 фактично К2О, кг/га рекомендовано 70-120 фактично Вапна, т/га рекомендовано — фактично — Гіпсу, т/га рекомендовано — фактично — Сівба, кг/га рекомендовано 15-25 фактично (строки) І декада травня Лущення стерні (вимоги) — Основний обробіток (вид) оранка на зяб (глибина 25-27) Протиерозійний обробіток (вид) — Поливи (кількість, норма) — Забур’яненість в балах 2 Заселення бал (%) шкідниками — збудниками хвороб — Обробка посівів (кількість) 1 рази Хімічні обробки посівів гербіцидами Хорнес інсектицидами — фунгіцидами — десикантами — регуляторами росту — біопрепаратами — Збирання врожаю (вимоги) наприкінці молочно-воскової стиглості, коли вологість зеленої маси не перевищує 65-70%, а вміст сухих речовин 25-30% Урожайність, ц/га проектна 45 фактична 35 2.3 Системаудобрення
Кукурудзапотребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічнихдобрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Нормавнесення залежить від зони і родючості грунту. У західному Лісостепу вонастановить 30-40т/га, на Поліссі — 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до80-100 т/га і негайно заробляти в грунті.
Усвітовому рослинництві і, зокрема, найширше у країнах Західної Європи,використовується зелене добриво. Для сидерації слід використовувати люпин,суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін. Приорювання зеленої масипісляукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.
Залежновід рівня врожайності засвоюється різна кількість поживних речовин Принестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленимилистками. Критичний період засвоєння азоту-цвітіння і формування зерна.
Гострупотребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При його нестачілистки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння ідостигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.
Якщов грунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листкиспочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і країлистків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і достеблової гнилі, важливий для формування качанів.
Нормамінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежновід типу грунту, попередника, наявності органічних добрив. Норма добривстановить вона становить N80-140Р80-120К70-120.Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку,азотні вносять під весняну культивацію (80-90%), решту використовують дляпідживлення під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшогоне підживлюють. Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендуєтьсявикористовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і28% калію. Складні добрива (нітроамофоска) вносять навесні під культивацію.
Рослиникукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вонипоглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/гаміді. Найкраще застосовувати мікроелементи при проведенні інкрустації насіння.[1]В даному господарстві із азотних добрив використовується: аміачна селітра (NН4NО3)- 34% вміст діючої речовини. Із фосфорних суперфосфат гранульований (Са (НРО4)2+СаSО4) — 20% вміст діючої речовини, із калійних сульфат калію (К2SО4)- 50% вміст діючої речовини. Фосфорні і калійні добрива вносяться як основне зосені під оранку. В ТОВ „ Агро-Нордік ” внесенняорганічних добрив з кожним роком зменшується. Це відбувається в зв’язку з тим,що галузь тваринництва дещо занепадає, і не вистачає коштів на їх внесення, ізастаріла техніки, для їх внесення. [2]
Таблиця5
Розрахункинорм добрив для отримання 60 т/га кукурудзи на силос№п/п Показники N
Р2О5
К2О 1 Господарський винос поживних речовин однією тонною основної та відповідно кількістю нетоварної частини урожаю, кг 2 Винос поживних речовин запланованим урожаєм, кг/га 3 Запаси рухомих поживних речовин у грунті, кг/га 180 340 340 4 Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з грунту,% 35 15 20 5 Кількість поживних речовин, що використовують рослини з грунту, кг/га 6 Необхідно поживних речовин для одержання 60т/га культури, кг/га 7 Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з мінеральних добрив,% 80 25 70 8 Необхідно внести поживних речовин з добривами в діючій речовині, кг/га 9 Вказати назву добрива та вміст діючої речовини,% аміачна. селітра34 суперфос. грунульо-ваний20 сульфат калію50 10 Необхідно внести поживних речовин з добривами у фізичній масі, кг/га 2.4 Сорти,гібриди та посівні якості насіння
ВУкраїні переважають посіви гібридів кукурудзи, які за врожайністю зерна йзеленої маси значно перевищують сортові. Це пов’язано з явищем гетерозису, якевиявляється у високій життєздатності гібридних рослин у першому поколінні. Розрізняютьгібриди: сортолінійні — отримані схрещуванням сорту та самозапильної лінії; простілінійні — схрещуванням двох самозапильних ліній; подвійні міжлінійні — схрещуваннямдвох простих міжлінійних гідридів; трилінійні — схрещуванням простого міжлінійногогібрида й лінії; п’ятилінійні — схрещуванням трилінійного і простогоміжлінійного гібридів.
Затривалістю вегетаційного періоду гібриди й сорти кукурудзи поділяються наранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізньостиглі звегетаційним періодом відповідно 90 — 100, 105 — 115, 115 — 120, 120 — 130 і135 — 140 днів. [4]В даному господарстві висівають такігібриди: Дніпровський 310 МВ,Дніпровський 345 МВ.
Дніпровський310 МВТрилінійний. ФАО 330. Зерно крем’янисто-зубоподібне, жовте. Маса 1000зерен — 280-300 г. Висота рослин — 250-270 см. Стійкість проти вилягання іураження хворобами висока. Занесений до Державного Реєстру сортів рослинУкраїни, рекомендований для вирощування на зерно і силос в зонах Степу і Лісостепу.
Батьківськіформи на ділянках гібридизації висівають за схемою 6:2. На зрошенні — 12:4. Оптимальнапередзбиральна густота стояння рослин батьківських форм 35-40, на зрошенні — 55-60, гібрида натоварних посівах — 35-40 тис. на 1га.Дніпровський 345 МВТрилінійний. ФАО 330. Зернокрем’янисто-зубоподібне, жовте. Маса 1000 зерен — 255 г. Висота рослин — 250-270см. Стійкість проти вилягання і ураження хворобами висока. Занесений доДержавного Реєстру сортів рослин України, рекомендований для вирощування назерно і силос в зоні Степу.
На ділянках гібридизації батьківські формивисівають за схемою 6: 2, в умовах зрошення — 12: 4. Оптимальна передзбиральнагустота стояння рослин батьківських форм 35-40, при зрошенні — 55-60, гібридана товарних посівах — 55-60 тис. на 1га.2.5 Сівба
Насіння кукурудзи готують до сівби наспеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівнихкондицій: висушують до вологості 13-14%, калібрують (за товщиною, шириною тадовжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіннятоварних гібридів (F1) має задовольняти таким нормам якості: матитиповість мінімум 98%, схожість не менше 92%, чистоту не менше 98%, насіннясортів (рН 1-3) не менше 87% та чистоту не менше 98%. Особливо високої якостімає бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки.
Строки сівби кукурудзи залежать відбіологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово-кліматичних і погоднихумов. Кукурудзу на силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до10 — 12°С, а холодостійкі гібриди і сорти — до 7-9°С, використовуючи сівалкиСПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям 70 см. Вищапродуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густотисередньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25-30тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35-40 тис, впівнічних 40-45 тис. рослин на 1 га. При вирощуванні скоростиглих гібридів тасортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20-25%, а високорослихпізньостиглих — зменшують на 15-20% порівняно із середньостиглими. Кукурудзу насилос вирощують з більшою густотою рослин, ніж на зерно, приблизно на 15 — 20%.Нормивисіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин (шт. /га),маси 1000 зерен (г), посівної придатності (%).
Для отримання рекомендованої густоти рослин начас збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30%. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньомушарі ґрунту насіння загортають на глибину від 6 — 8 до 10 см. [4]2.6Догляд за посівами
Зразу ж після сівби поле необхіднозакоткувати. Це покращує контакт насіння з грунтом, підвищує польову схожістькукурудзи і забезпечує дружне проростання насіння бур’янів.
Досходове боронування проводять через 5-6 днівпісля сівби, коли бур’яни проросли і знаходяться у фазі «білоїниточки». Боронують впоперек рядків легкими (ЗБГІ-0,6) або середнімиборонами (БЗСС-1). При проведенні 2-3 досходових боронувань можна знищити70-80% проростків бур’янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і4-5 листків у кукурудзи. Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год. Інтенсивнеборонуваня (3-4 рази) на чистих мало забур’янених полях дає змогу обійтись безвнесення гербіцидів. Бур’яни знищують також міжрядними обробітками з допомогоюкультиваторів КРН-4,2; КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушуваннявикористовують лапи-бритви і стрільчасту лапу. Глибина першого міжрядногообробітку становить 4-5 см.
Друге і третє розпушування (6-8 см) проводятьз лапами підгортальниками для присипання бур’янів у рядках.
При цьому швидкість руху агрегату має бути неменша 8-9 км/год, інакше не буде присипання бур’янів у рядках грунтом. Підгортаннястимулює утворення додаткових коренів, знищує бур’яни у захисній зоні рядка. Насильнозабур’янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягаєтьсяочищення посівів від бур’янів, застосовують гербіциди.2.7 Збиранняврожаю
Наприкінці молочно-воскової стиглості, коливологість зеленої маси не перевищує 65-70%, а вміст сухих речовин становить25-30%, кукурудзу збирають на силос комбайнами КС-2,6; КСК-100, Полісся-250,Е-281, Марал, Ягуар. Подрібнену до 2-3 мм (не більше 4 мм) масу силосують знаступним інтенсивним трамбуванням у траншеях та вкривають плівкою, соломою. Приякісному трамбуванні зменшується вміст повітря і відбувається кисломолочнебродіння, якщо є більше повітря — у силосній масі проходить оцтове бродіння,якість силосу низька. Важливо також подрібнити зерно для кращого його засвоєнняорганізмом тварин. Вологість силосу не повинна перевищувати 75%.
Для стабільного виробництва зерна слід усюсилосну кукурудзу (2 млн. га) вирощувати за зерновою технологією. У світі немаєпосівів кукурудзи на силос, вся вона вирощується на зерно і різниться лише захарактером використання врожаю. [1]2.8 Економічнаефективність виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік”
В ТОВ „ Агро-Нордік ” існують великі резервипідвищення врожайності, якості і економічної ефективності.
Аналіз розрахунків економічної ефективностівиробництва кукурудзи на силос свідчить проте, що валовий збір залежить відурожайності і площі посіву культури. Реалізаційна ціна за останні роки зростає.В даному році ціна на кукурудзу на силос становить 160 грн. /т.
Виручка відреалізації змінюється залежно від кількості реалізованої продукції та від ціниреалізації.
Сума затрат на 1 га та загальна сума витрат накукурудзу на силос, а також собівартість 1 ц зерна зростає в зв’язку зпідвищенням цін на нафтопродукти, мінеральні добрива, засоби захисту, техніку,посадковий матеріал. Важливий показник є рівень рентабельності, який відображаєрівень ефективності виробництва.
Отже вирощування кукурудзи на силос в даномугосподарстві є економічно вигідно, тому, що рослинницька продукція вимагаєменші витрати на її виробництво і дає високі врожаї, який реалізується іприносить значний прибуток.
Економічна ефективність виробництва культурипоказано в таблиці 6.
Таблиця 6
Економічнаефективність виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік ”Показники Рік 2007 2008 2009 1. Площа посіву, га 100 100 100 2. Урожайність, т/га 56 65 60 3. Валовий збір, т 5600 6500 6000 4. Товарність,% 95 97 98 5. Реалізовано за контрактами, т 5488 6370 5880 6. Реалізаційна ціна, грн. /т 124 143 160 7. Виручка, грн. 680512 910910 940800 8. Сума витрат на 1 га, грн. 142 170 185 9. Сума витрат на культуру, грн. 14200 17000 18500 10. Прибуток, грн. 666312 893910 922300 11. Собівартість, грн. /т 46,92 52,58 49,85 12. Рентабельність,% 680412 910810 940700 13. Виробничий потенціал урожайності, т/га 68 68 68 14. Недобір урожайності, т/га 12 3,0 8,0 2.9 Узагальненівисновки і пропозиції з аналізу і виявлення резервів виробництва кукурудзи насилос
Аналізумов і складових частин технології вирощування кукурудзи на силос вгосподарстві ТОВ „ Агро-Нордік ” дає можливість зробититакі висновки; що в господарстві при аналізі системи обробітку є певнінедоліки, це стосується того, що в господарстві при аналізі системи обробітку єпевні недоліки, це стосується того, що в господарстві не застосовують елементигрунтозахисту, не використовують ярусні плуги, глибокі плоско різи тазастосування не найновітніших грунтооброблюваних машин.
В системіудобрення відсутнє внесення органічних добрив, та недостатнє внесеннямінеральних добрив, це сприяє тому, що в господарстві бракує коштів для їхзакупівлі тому, але добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторівпідвищення врожайності як кукурудзи на силос так і інших сільськогосподарськихкультур які вирощуються в господарстві.
Сівба проводитьсяв оптимальні строки, висівають високоякісне насіння, дотримуються оптимальнихнорм висіву.
Система удобреннязнаходиться на належному рівні, але на мою думку потрібно ввести заходи, якіспрямовані на профілактику, тобто якісно заробляти рештки в грунт, щоб недопустити розвиток хвороб і шкідників, а також глибоко заорювати насіннябур’янів, щоб воно втрачало свою схожість, а при необхідності застосовуватизасоби захисту, при чому, ще й вчасно.
Надзвичайно вдалопідібрані гібриди, які сприяють вдалому наростанню вегетативної маси, і збираннюїї. Кукурудза на силос вирощується для годівлі тварин у зимовий період і допочатку зеленої маси весною корму. Вона являється у зимовий період основноюкормовою культурою.
Збирання поводятьна кінці молочно-воскової стиглості, коли вологість зеленої маси не перевищує65-70%, а вміст сухих речовин становить 25-30%.
Подрібнену до 2-3мм (не більше 4 мм) масу силосують з наступним інтенсивним трамбуванням, тавкривають.
Одним із завданнямгосподарства є удосконалювати весь виробничий процес по вирощування кукурудзина силос, так як ця продукція має значне значення у годівлі тварин.
3.Розробка проекту виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік ” нанайближчі роки3.1 Оптимальніпроектні показники виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „ Агро-Нордік
«На сучасномурівні розвитку економіки відбувається перехід сільського господарства на шляхінтенсивного розвитку, що передбачає збільшення виробництва за рахуноквпровадження елементів інтенсивної технології вирощування культури.
Показник „врожайність ” є комплексним і він залежить від взаємодії факторів зовнішньогосередовища та біологічних властивостей культури.
Для щоб отриматизапланований урожай необхідно обґрунтувати оптимальні розміри виробництва. Внашому господарстві кукурудзу на силос планують висівати на площі в межах 100га. Збільшення площі посіву не передбачається, так, як в цьому немає такоїнеобхідності, для господарства, з цієї площі продукції вистачає.
Запланованаврожайність сорту проса 65 ц/га, то ми отримаємо такий валовий збір 100 га х 45= 4500 ц, що значно вище врожаю за 2009 рік.
Крім збільшенняврожайності велике значення має підвищення якості продукції, то плануємо даватирекомендовані норми добрив, що даватиме кращу якість зерна.
Якщо в ТОВ „Агро-Нордік ” буде дотримання всіх запланованих заходів для підвищенняврожайності то звичайно збільшиться прибуток, і вирощування кукурудзи на силосбуде значно ефективніше.
3.2 Перспективнийагротехплан до технологічної карти
Технологічна карта- це документ, в якому визначаються технологія виробництва, технічні засоби,виробничий персонал і витрати на вирощування сільськогосподарських культур.
Технологічні картирозроблені на перспективу і дають змогу виявити та використати резервипідвищення продуктивності праці і знизити витрати на виробництво продукції зарахунок впровадження більш нової техніки та прогресивної технології іорганізації праці.
У технологічнійкарті в чіткій послідовності передбачені всі види робіт, починаючи з підготовкигрунту і закінчуючи збиранням врожаю, визначенні фізичний обсяг кожного видуробіт, склад агрегатів та їх обслуговуючий персонал, норми виробітку ікількість нормо-змін. Це дає змогу визначити потребу в тракторах, сільськогосподарськихмашинах і знаряддях та зіставити їх з наявністю на підприємстві
.При розробцітехнологічних карт враховувались обґрунтовані системи землеробства, якіохоплюють такі важливі елементи: систему сівозмін, систему обробітку грунту,посіву, догляду за рослинами і збирання врожаю; систему добрив; системунасінництва; заходи по боротьбі зі хворобами, шкідниками, бур’янами та ін. [7]
Прискладанні агротехплану, який буде перспективніший порівняно з тим за якимвирощувалась кукурудза на силос в попередні роки.
Призабезпеченні рослин всіма факторами життя та відповідний догляд і сприятливіґрунтово-кліматичні умови, дадуть можливість досягнути запланованого рівняврожайності кукурудзи на силос.