Міністерствоосвіти і науки УкраїниКафедраЕкономіки і підприємництваРеферат
здисципліни«Фінансипідприємств»
натему: «Виручка від реалізації продукції та порядок її розрахунку»
Для фінансової діяльності підприємства будь-якого галузевого спрямуваннята частина його валового доходу, що являє собою виручку від реалізації (яквласної товарної продукції, так і іншої реалізації), має величезне значення підкутом зору забезпечення умов для нормальної життєдіяльності. З цього поглядуособливий інтерес для підприємств має обсяг реалізації продукції, за якоюзавершені розрахунки з покупцями, тобто за якою одержані кошти за відвантажену(відпущену) продукцію покупцям або завершені розрахунки в інший спосіб (бартер,залік тощо). Саме обсяг такої реалізації є важливим об’єктом внутрішнього господарськогопланування. Маючи план обсягів виручки (причому бажано не тільки на рік,квартал, а й на місяць, декаду, тиждень), підприємство одержує інструмент, щодає змогу володіти ситуацією щодо управління своїми фінансовими ресурсами.Зокрема, він дає можливість мати інформацію про те, скільки й коли підприємствоматиме змогу за рахунок грошей, що надходять від покупців і компенсують минулівитрати, вкладати їх у відповідні нові витрати; в які строки воно зможерозраховуватися з бюджетом, з постачальниками, та ін. Дуже важливо, що обсягреалізації визначає суму прибутку й валового доходу підприємства. Отже, наплануванні виручки від реалізації базується все фінансове плануванняпідприємства.
Обсяг виручки від продажу (реалізації) у тому розумінні цього терміна,яке йому надається в чинному законодавстві (відвантаження продукції, виконанняробіт, надання послуг без прив’язки до факту їх оплати покупцями), головнимчином залежить від обсягу виробництва товарів і послуг, асортименту продукції,що виробляється і реалізується, її якості, скорочення складських залишківготової продукції. Обсяг виручки від реалізації продукції, за яку завершенірозрахунки з покупцями, крім указаних факторів, залежить також від зростанняабо, навпаки, зменшення перехідних залишків продукції, відвантаженої(відпущеної) покупцям, але не оплаченої ними. Тобто по суті від стану роботи зорганізації розрахунків між покупцями й замовниками, бо якщо відбуватиметьсязменшення цих залишків, то, природно, збільшуватиметься обсяг виручки відреалізації, і навпаки.
До залишків нереалізованої, а також реалізованої, але не оплаченоїпродукції належать:
• залишки готових виробів на складах підприємства;
• відвантажені (відпущені) товари, виконані роботи, надані послуги, якіне оплачені покупцями, бо не настав строк їх оплати;
• відвантажені (відпущені) товари, виконані роботи, надані послуги, неоплачені в строк покупцями;
• товари на відповідальному зберіганні у покупців, що трапляється тоді,коли покупець, одержавши товар, відмовляється від його оплати за мотивамиякості, комплектності, строків відвантаження або інших порушень господарськихугод щодо поставки товарів.
Згідно з чинною формою звітного бухгалтерського балансу підприємстваперший з перелічених вище елементів (залишки готової продукції) обліковується увідповідній статті другого розділу активу за виробничою собівартістю, а решта —у тому ж розділі балансу у відпускних цінах (зПДВ та акцизним збором).
В умовах, коли Урядом і Національним банком України з 1 січня 1993 р.була скасована інкасова форма розрахунків і введена попередня оплата товарів іпослуг, що відвантажуються й надаються, наявність на балансах товаровиробників(постачальників) дебіторської заборгованості у вигляді товарів, відвантажених,не оплачених покупцями і товарів на відповідальному зберіганні мала б різкозменшитися. Але ця заборгованість продовжує зростати з таких причин: по-перше,чимало підприємств, немаючи змоги чекати надходження коштів від покупців(наприклад за браком відповідних складських приміщень для їх зберігання),відвантажують товари без попередньої їх оплати; по-друге, проведенняекономічних реформ в Україні супроводжується різким погіршеннямплатоспроможності більшості суб’єктів господарської діяльності, а інфляціяпостійно породжує проблему недостатності оборотних коштів; по-третє, у зв’язкуз відмовою від інкасової форми розрахунків відбулося значне звуження участібанківського кредиту в сфері взаємних розрахунків між постачальниками іпокупцями.
Планування обсягу реалізації і надходження виручки від реалізаціїфінансова служба підприємства здійснює з залученням відповідної інформації,якою володіють інші функціональні підрозділи — планово-економічний відділ,відділ збуту, бухгалтерія.
Плановий обсяг виручки від реалізації товарної продукції (Р) обчислюєтьсяза всіх відомих методів планування з використанням так званого «рівняннятоварного балансу» за формулою:
Р = ОП + Т – ОК, де (1)
Т – обсяг товарної продукції на рік (квартал, місяць тощо) за планом підприємства;
ОП і ОК – перехідні залишки нереалізованої, а також реалізованої, але неоплаченої продукції відповідно на початок і на кінець планового періоду.
Якщо у формулі (1) елементи ОП і ОК включають лише перехідні залишкиготової продукції на складах підприємств, вона використовується для плануванняобсягу реалізації товарної продукції у законодавчо встановленому розуміннітерміна «реалізація» («продаж»). Ці елементи включають також залишкиреалізованої, але не оплаченої продукції, бо саме такий показник обсягу виручкивід реалізації найнеобхідніший для організації фінансової роботи.
Розрахунок обсягу виручки від реалізації виконують за оптовими(договірними або регульованими) цінами без ПДВ та акцизного збору, бо, яквідомо, вони у повній сумі перераховуються до державного бюджету і, як правило,не стосуються фінансових ресурсів підприємства (за деякими винятками, колипідприємство в силу певних причин затримує розрахунки з бюджетом із цихподатків). Для оперативного контролю та аналізу рентабельності продукції, щовиготовляється на підприємстві, обсяг виручки від реалізації планується такожза собівартістю реалізованої продукції (сумою операційних витрат на виробництвота збут).
У практиці використовують два методи розрахунку планового обсягу виручкивід реалізації товарної продук-ції — метод поасортиментного (прямого)розрахунку та метод укрупненого розрахунку, виходячи з плану виробництвапродукції в цілому.
Перший метод — прямий розрахунок реалізації кожного найменування товарів(послуг), що виробляються, реалізуються, продаються замовникам, — простий затехнікою, наочний, найбільш точний, але досить трудомісткий. Особливо незручнийвін для застосування на тих підприємствах, які випускають широкий асортиментпродукції (наприклад 100 і більше найменувань товарів і послуг).
Втім, треба мати на увазі, що завдяки використанню в цій роботі навітьнайпростішої електронно-обчислювальної техніки скласти програму для розрахункуплану реалізації методом прямого розрахунку неважко.
Суть цього методу полягає в тому, що за кожною асортиментною позицієювизначають:
• очікувані вхідні залишки нереалізованої товарної продукції іреалізованої, але не оплаченої продукції на початок планового періоду (якщоплановий період — рік, то станом на 1 січня планового року);
• планові вихідні залишки такої продукції на кінець планового періоду;
• обсяг реалізації продукції у натуральному вираженні, з якої завершенірозрахунки з покупцями;
• обсяг виручки від реалізації у вартісному виразі з урахуваннямреалізаційних цін (без ПДВ та акцизного збору).
Дані для розрахунку про плановий обсяг виробництва товарів і послугфінансовий відділ отримує від планово-економічного відділу, а перехідні залишкинереалізованої продукції у готовій продукції на складах, відвантаженої, але неоплаченої продукції обчислює самостійно, залучаючи необхідну інформаціюбухгалтерського обліку й відділу збуту. Це — найскладніша частина роботи зпланування обсягу виручки від реалізації.
Річ у тому, що розрахунок планового обсягу реалізації підприємствазвичайно виконують заздалегідь: при річному плануванні підприємству кончепотрібен плановий обсяг виручки від реалізації не пізніше листопада попередньогороку. Точних даних про залишки нереалізованої продукціїі продукції, щодо якоїрозрахунки з покупцями не завершені, на початок планового року у розпорядженніпідприємства під час планування немає, тому доводиться за кожним виробом (видомпослуг, робіт) розраховувати очікувані, тобто прогнозовані, залишки. Їхобчислюють, виходячи з фактичних залишків на останню звітну дату очікуваноговипуску продукції у періоді, що передує плановому (наприклад до кінця року),відвантаження (відпуску) продукції й очікуваного надходження коштів відплатників.
Планування залишків нереалізованої і реалізованої, але не оплаченоїпокупцями продукції на кінець планового періоду (вихідні залишки) грунтуєтьсяна таких засадах.
Складські залишки готової продукції приймаються у розмірі, визначеномупри розрахунку нормативу планових запасів при нормуванні, тобто ця плановавеличина існує в готовому вигляді, фінансова служба повинна постійноконтролювати відповідність фактичних запасів готових виробів на складах цьомунормативу.
Очікувані залишки товарів відвантажених, не оплачених покупцями, накінець періоду (року, кварталу, місяця) мають визначатися виходячи з того, якіформи розрахунків застосовуються. Проте за будь-яких обставин планування накінець планового періоду залишків заборгованості покупців за товари, роботи, неоплачені в строк, не допускається, бо плани повинні націлювати фінансову службупідприємства на поліпшення стану розрахунків, на недопущення відвантаженьпродукції ненадійним платникам.
Якщо підприємство відвантажує продукцію і провадить розрахунки тільки наумовах попередньої оплати (за допомогою платіжних доручень і вимог-доручень,чеків, акредитивів), то в плануванні обсягів реалізації немає підставпередбачати залишки товарів відвантажених, не оплачених покупцями. Якщо жпідприємство в силу певних причин відвантажує продукцію покупцям, не чекаючипопередньої її оплати, ігнорування ймовірності несплати частини продукції накінець планового періоду (хоча б унаслідок відвантаження частини готовоїпродукції в останні дні планового періоду, наприклад в останню декаду грудня)призведе до зниження якості планового розрахунку обсягу реалізації.
За наявних негараздів у сфері розрахунків планування виручки відреалізації продукції в цій частині є досить ускладненим, підприємствамдоводиться враховувати безліч побічних чинників, які пов’язані з затримкоюнадходження платежів від покупців. Поки що широке впровадження попередньоїоплати у взаєморозрахунках постачальників з платниками лише гальмує процесивідвантаження і реалізації продукції, уповільнює рух оборотних коштівпідприємств.
На багатьох підприємствах обсяг виручки від реалізації продукції плануютьукрупненим методом, тобто без розрахунків з кожного виду продукції, а в ціломуза всю продукцію, що виробляється на підприємстві. Розрахунок виконується утакій послідовності (тис. грн):
1. Залишки нереалізованої, а також реалізованої, але не оплаченоїпродукції в оптових (договірних, регульованих або інших) цінах на початокпланового року(очікувані) 304,6
2. Виробництво товарної продукції за планом на рік 2674,0
3. Залишки нереалізованої товарної продукції на кінець планового року(планові) 197,0
4. Обсяг реалізації (1+2-3) 2781,6
Перехідні залишки на початок планового року можна обчислити внижченаведений спосіб.
На основі даних бухгалтерського обліку на останню звітну дату (наприкладна 1 жовтня 2001 р. при плануванні реалізації на 2002 р.) беруться сумизалишків готової продукції на складах, товарів відвантажених, виконаних робіт іпослуг, строк оплати за якими не настав, не оплачених встрок і навідповідальному зберіганні. На основі цих даних і перспектив їх зниження (абозростання) за період до початку планового року визначаються вхідні залишкиневідвантаженої і неоплаченої продукції на початок року.У цих розрахунках требамати на увазі, що, як зазначалося вище, згідно з чинними стандартами, вбухгалтерському обліку дані про складські залишки готової продукції містяться воцінці за виробничою собівартістю (зокрема без адміністративних витрат і витратна збут, без частини загальновиробничих витрат, які перевищують такі витрати врозрахунку на «нормальну» виробничу потужність підприємства). Обліквідвантаженої продукції на рахунку «Розрахунки з покупцями тазамовниками» здійснюється за відпускними цінами (разом із податком надодану вартість, акцизним збором). Планувати ж обсяг виручки від реалізаціїпотрібно за оптовими цінами, що й створює певні технічні труднощі, зумовленінеобхідністю визначати середні по підприємству коефіцієнти співвідношень міжоптовими цінами товарів і їх виробничою собівартістю, між оптовими цінами івідпускними (продажними) цінами.
Припустимо, що вищенаведеному розрахунку передували такі розрахункивхідних залишків нереалізованої продукції, а також реалізованої, але неоплаченої покупцями продукції на початок 2002 р. (тис. грн):
1- Залишки готової продукції на складах за виробничою собівартістю, на01.10.2001 р. 207,1
2. Очікуваний рівень зниження залишків нереалізованої продукції зажовтень — грудень 2001 р. з урахуванням намічених заходів щодо прискореннявідвантаження готових виробів покупцям (у відсотках) 25
3. Очікувана вартість нереалізованої продукції за виробничою собівартістюна 01.01.2002р. 155,6
4. Обсяг виручки від реалізації товарної продукції підприємства за періодз 1 січня до 30 вересня 2001 р.:
а) за собівартістю 1054
б) за оптовими цінами 1286
5. Середній коефіцієнт співвідношення вартості продукції за оптовимицінами і за собівартістю, що склався на момент планування (46: 4а) 1,22
6. Очікувані залишки нереалізованої продукції на початок планового рокуза оптовими цінами (р.З х р.5) 189,8
7. Залишки відвантаженої (реалізованої) готової продукції, не оплаченоїпокупцями, за балансовою вартістю на 01.10.2001 р. 229,5
8. Очікуваний рівень зниження залишків, показаних у р. 7, за жовтень—грудень 2001 р. (увідсотках) 40
9. Очікувана вартість неоплаченої продукції за відпускними цінами 137,7
10. Із р.9 — податок на додану вартість та акцизний збір 22,9
11. Очікувані залишки неоплаченої відвантаженої готової продукції воптових цінах на 01.01.2002 р. 114,8
12. Разом очікувані залишки нереалізованої, а також реалізованої, але неоплаченої покупцями продукції в оптових цінах на 01.01.2002 р. (р.6 + р.11) 304,6
Планові залишки нереалізованої, а також реалізованої, але не оплаченоїтоварної продукції на кінець планового року визначаються як сума нормативувласних оборотних коштів з готової продукції, перерахована в оптові ціни черезсередній коефіцієнт співвідношення між оптовими цінами й собівартістюпродукції, і вартості (в оптових цінах) товарів відвантажених, виконаних робіті наданих послуг, строки оплати яких не настали. Останній елемент цієї плановоївеличини враховується, якщо підприємство не перейшло на розрахунки з покупцями тількина умовах попередньої оплати товарів, робіт і послуг.
Виручку від іншої реалізації більшість підприємств не планує, бо вонанайчастіше має разовий характер. Якщо ж підприємство має сталі надходження(наприклад від надання автотранспортних послуг своїм працівникам і на сторону,відпуску теплової енергії для опалення й подачі гарячої води у житлові будинкита об’єкти комунального господарства, або від продажу продукції свогопідсобного сільського господарства тощо), вони плануються тими ж методами, яківикористовуються в плануванні обсягів виручки від реалізації основної продукціїпідприємства.
Списоквикористаної літератури:
1. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О. М., КоробовМ. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь,2002. – 384 с.
2. Теорія фінансової стійкості підприємства. Монографія / М. С. Заюкова,О. В. Мороз, О. О. Мороз та ін.; За редакцією М. С. Заюкової. – Вінниця:УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2004. – 155 с.
3. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 312с.