Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів

ВСТУП
Одним з основних завдань Цивільноїоборони є проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкостіроботи об’єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.
Стійкість роботи промислового об’єкта — здатність його в умовах НС виробляти продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а у випадку слабких тасередніх руйнувань або порушеньзв’язків з кооперації та поставок — відновлювативиробництво в мінімальні терміни. Підвищення стійкості роботи ОГД у НСдосягається передчасним дослідженням його стійкості та проведенням комплексуінженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, що забезпечують максимальне зниження впливувражаючих факторів НС, у тому числізброї масового ураження (ЗМУ), та створення умов для швидкої ліквідації їхнаслідків.
Дослідження стійкості роботи ОГДскладається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, звизначенням їх впливу на виробничу діяльність і життєзабезпеченність робітниківта службовців. Мета дослідження полягає у виявленнівразливих місць у роботі об’єкта в НС та розробленні ефективнихрекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості. Дослідженнястійкості здійснюється силами персоналу ОГД із залученням за необхідністюфахівців науково-дослідних та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством.Організовує та очолює дослідження керівник підприємства — начальник ЦО об’єкта.
Процеспланування та проведення дослідження поділяється на три етапи: перший — підготовчий, другий містить оцінку стійкості роботи об’єкта в умовах НС,третій етап передбачає розробку заходів, що підвищують стійкість об’єкта. На першому етапі розробляються провідні документи, які зумовлюють склад учасниківдослідження, та організується їх підготовка. На другому етапі безпосередньовиконуються дослідження стійкості роботиоб’єкта в НС.

РОЗДІЛ1
Визначення можливихвражаючих факторів ядерних вибухів та їх максимальнихзначень на території СРЗ
 
Длявстановлення факторів ядерних вибухів та їх максимальних значень виконаємо схему взаємного розташування міста, СРЗ та об’єкта«Б» (Додаток А).
1) Визначаємоможливу мінімальну відстань від СРЗ до епіцентру повітряного ядерного вибуху при завдаванні удару по місту (позначено на схемі). За точку прицілювання призавдаванні по місту одного ядерного удару береться геометричний центр міста. Мінімальна відстань від СРЗ до епіцентру вибуху:
Rmin = Rr  — rвідх[км],
де Rr = 4,4 км — відстань від геометричного центра міста до СРЗ;
rвідх =0,1 км — радіус відхилення ядерних боєприпасів від точки прицілювання;
Rmin=4,4- 0,1 = 4,3 км.
Існують наступні види вражаючих факторів ядерного вибуху:
1) ударнахвиля;
2)  світлове випромінювання;
3)  проникаюча радіація;
4)  радіоактивне зараження місцевості;
5)  електромагнітний імпульс.
Визначаємовражаючі фактори і причину їхньої появи на СРЗ у результатіповітряногоядерного вибуху, при нанесенні удару по місту.
1. Визначаєморадіус дії ударної хвилі (радіус зони, для якої ΔРф> 10 кПа). При потужності боєприпасів qп = 200 кт радіус діїударної хвилі буде дорівнює 8,2 км. Так як СРЗ знаходитьсяна відстані Rr =4,4 км до епіцентру вибуху, то він попадає в зону дії ударної хвилі.
Визначаєморозмір надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф) і наслідки її дії. По таблицях довідника визначаємо максимальнувеличину надлишкового тиску ΔРфна території СРЗ, виходячи з потужності вибуху qп = 200 кт і мінімальної відстані до СРЗ  4,4км.
ΔРф= 22 кПа.
За отриманим значенням максимальної величини надлишкового тиску визначаємо, у якій зоні руйнувань вогнища ядерної поразки може виявитисяСРЗ і які руйнування виробничих будинків і захиснихспоруджень можна чекати на об’єкті.
СРЗ знаходиться в зоні середніх руйнувань. На об’єкті (СРЗ) можначекати наступні руйнування:
–  промисловібудинки с важким металевим каркасом — слабкі;
–  промисловібудинки с легким каркасом — слабкі;
–  цегельні- середні;
— дерев’яні — повні.
Висновок: потрібно проводити подальшідослідження, так як завод не стійкий.
Визначаємо межу стійкості до впливу ударної хвилі будинку ТДЦ СРЗ. Основними елементами цеху є:
1)         будинок (двоповерховепромислове спорудження з важким металевим
каркасом висотою 25 м, перекриття — залізобетонне, віконні коробки і рами –
дерев’яні);
2)         у технологічномуустаткуванні верстати і під’ємно-транспортне устаткування:
— металообробні  верстати  з  ЧПУ  (важкі):  токарські,  фрезерувальні, сверлильні,стругальні і т.д.;
— середні верстати: внутрішньошліфувальні, для шліфуванняциліндрів;
— легківерстати: токарські для обточування шийок колінчастих валів, шліфувальні для їхнього шліфування і шліфування кулачків розподілювальних валів, длярозточування корінних підшипників у картері двигуна й ін.;
— електрокари;
— крани, вантажопідйомністю 50 тонн;
3)         комунально-енергетичні   мережі   до   цеху  прокладені   під   землею,
розведення мереж у будинку по стінах цеху.
По таблицяхдовідника визначаємо величини надлишкових тисків у фронті ударної хвилі, щоможуть привести будинок і устаткування ТДЦ до слабких, середніх, сильних та повних руйнувань.
Таблиця1Споруди та обладнання ТДЦ Руйнування Слабкі Середні Сильні Повні Споруди с ТМК 20…30 30…40 40…50 50…70 Споруди с ЛК 10…20 20… 30…50 50…70 Цегляні споруди 8…15 15…25 25…35 35…45 Дерев’яні споруди 6…8 8…12 12…20 20…30 Верстати важкі 25…40 40…60 60…70 – Верстати середні 15…25 25…35 35…45 – Верстати легкі 6…12 – 15…25 – Крани та кранове обладнання 20…30 30…50 50…70 70 Розподільчі обладнання та допоміжні споруди електростанцій 30…40 40…60 60…80 120 Кабельні наземні лінії 10….30 30…50 50…60 60
Для запобіганняруйнувань будинку і споруджень ТДЦ, промислового устаткування, техніки і транспортних засобів, у результаті впливу ударноїхвилі необхідно зробити детальне дослідження стійкості СРЗ до діїударної хвилі.
2. Визначаємовеличину світлового імпульсу і наслідків його впливу.
Мінімальним розрахунковимсвітловим імпульсом, який визиває загоряння іпожежі, може бути імпульс в 100… 150 кДж/м2, при якому спалахуєсолома, стружка, обривки газетної бумаги, сухе сміття і т.і. Для нашого випадкутаке значення підходить, так як відомо, що на території біля цехузберігається порожня тара, сміття неприбране. Знаючи величину qп = 200 кт, знаходимо радіус  зони, в якій значення імпульсу будедорівнювати 100 кДж/м. Так як радіусскладає 10,6 км, а СРЗ знаходиться на відстані Rr = 4,4 км до епіцентру вибуху, то він попадає взону виникнення пожеж.
Максимальна величина  світлового  імпульсу  на  території  СРЗ  =640 кДж/м2.
Припотужності вибуху 200 кт та світловому імпульсі 640 кДж/м2. загоряються всі матеріали, окрім дошок, пофарбованих в білий колірта червоної черепиці.
Визначаємо вплив щільності забудови на поширення пожеж на території СРЗ.
Підщільністю забудови (Щ) розуміємо відношення сумарної площі, що займають усі будинки (S3) до площі території об’єкта (SТ):
S3 = 25000 м2;
SТ = 102100 м2.
Щ =24,5%; Щ >20%/
Отже, можливевиникнення суцільних пожеж на всій території СРЗ, тому на території СРЗ необхідне проведенняпротипожежних заходів.
3.       При потужності боєприпасів qп = 200   кт навідстані Rr =4,4км від епіцентру вибуху дозапроникаючої радіації дорівнює 0. Тому на СРЗ, що знаходиться навідстані 4,4 км до епіцентру вибуху, проникаюча радіація не робить впливу.
4.  Радіоактивне зараженнямісцевості при повітряному вибуху відсутнє.
5. Електромагнітний імпульс. Так як СРЗ зв’язаний з містом підземною
кабельною лінією, то в результаті нанесення ядерного ударупо місту
наведені на кабельних лініях напруги будуть впливати на електроустаткування заводу.
Визначаємо вражаючі фактори і причину їхньої появи на СРЗ у результаті нанесенняназемного ядерного удару по об’єкту«Б».
1. Визначимо радіус дії ударної хвилі(радіус зони, для якої ΔРф > 10 кПа).
При потужності боєприпасів qн =300 кт радіус дії ударної хвилі дорівнює 7,4 км. Так як СРЗзнаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, то він не попадає в зону дії ударної хвилі.
2. Визначаємо величину світлового імпульсуі наслідків його впливу.
Знаючи величину qн =300 кт, знаходимо радіус зони, в якій значення імпульсу буде дорівнювати 100 кДж/м2. Так якрадіус складає 7,8 км, а СРЗ знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, то він не попадає взону виникнення пожеж.
3. Доза проникаючої радіації дорівнює 0 при потужності боєприпасів qн =300 кт на відстані від епіцентру вибуху, тому наСРЗ, що знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху,проникаюча радіація не впливає.
4. Визначаємо  масштаби  і  ступінь радіоактивного зараження  і його можливінаслідки. По потужності наземного вибуху qн =300 кт,відстані від
місця вибуху до СРЗ 109 км і швидкості середнього вітру Vср=50 км/год по таблиці довідника визначаєморозміри зон радіоактивного зараження місцевості і наносимо їх на схемурозташування міста, СРЗ і об’єкта «Б».
Таблиця 2
Розміризон радіоактивного зараження місцевості А Б В L 240 98 60 B 21 9.6 6.2
Отже,СРЗ знаходиться в зоні А.
По лінійках ГО визначаємо можливу потужність дози (рівень радіації) на території СРЗ на 1 годину і на 10 годин після вибуху.
Рівеньрадіації на території СРЗ на 1 годину після вибуху (по таблиці):
Р 1=96Р/год.
При коефіцієнті ослаблення К = 15,85, одержуємо рівень радіації на території СРЗ на 10 годину після вибуху
Р10=Р 1/ К = 96/15,85 = 6 Р/год.
Визначаємо можливу максимальну дозу опромінення робочого персоналу при перебуванні його на відкритій місцевості за час від моментувипадання радіоактивних опадів до повного розпадурадіоактивних речовин. Зв’язок між дозою опромінення людини ( Д∞)за час повного розпаду РР і рівнем радіації Рt на час зараження t, визначаємо по формулі:
Д∞=5∙Рt∙t
Д∞=5∙2,18∙41,24=454,96Р
Доза опромінення персоналу ОГД за 12 годин (тривалість зміни у воєннийчас) визначаємо по формулі:
Д12= 0,4∙Д∞=0,4∙454,96=181,98 Р.
Максимальна припустима однократна доза опромінення у воєнний час длялюдини 50 Р, у нашому випадку персонал одержить дозу, яка перевищує припустиму. Отже, працюючий персонал отримає радіоактивне зараження, тобто треба провести необхідні заходи щодо захисту.
Визначаємо оптимальний режим роботи СРЗ в умовах радіоактивного зараження місцевості. Режим радіаційного захисту і виробничої діяльностіСРЗ (ТДЦ) визначаємо по таблицях «Типових режиміврадіаційного захисту робітників та службовців». При потужності дози (рівнярадіації) Р1 = 96 Р/год і коефіцієнту ослаблення будинків і захиснихспоруджень Косл = 10,режим радіаційного захисту виробничого персоналуСРЗ (ТДЦ) буде типу 7-Б-4. Таким чином загальна тривалість дотримання режиму складає 10 діб. Послідовність дотриманнярежиму захисту:
—часбезупинного перебування в ПРУ (тривалість припинення роботи об’єкта) -8 годин;
—тривалість роботи об’єкта з обмеженням перебування людей на відкритій місцевості -8,6діб;
—час роботи об’єкта з використанням для відпочинку  ПРУ – 1 доба.
5.Так як об’єкт «Б» не зв’язаний з СРЗ електричними лініями зв’язку, тоелектромагнітний імпульс не буде впливати наелектроустаткування заводу.
Визначаємо забезпеченість  персоналу  ТДЦ  і  членів  родин  засобами колективного (ЗКЗ) і індивідуального захисту (3І3) в заміській зоні:
Забезпеченість персоналуТДЦ і членів їхніх родин засобами колективного захисту (ЗКЗ) складає 80%, щовідповідає:    848*0,8 = 678 чол.
Таким чином, незабезпеченими залишається 848 — 678= 170 чол.
Забезпеченість персоналу ТДЦ засобами індивідуального захисту складає 90%, що відповідає: 318-0,9 = 286чол.
Таким чином, незабезпеченими залишається    318-286=32 чол.
Забезпеченість членів родин персоналу ТДЦ засобами індивідуального захисту складає60%, що відповідає:    530*0,6 = 318 чол.
Такимчином незабезпеченими залишається 530-318 = 212 чол.
 
РОЗДІЛ 2
Оцінка інженерного захисту робітників таслужбовців СРЗ
 
2.1.      Оцінка забезпеченостізахисту виробничого персоналу СРЗ і ТДЦ по місткості існуючих сховищ.
Визначаємо кількість робітників та службовців у найбільшій робочійзміні:
–  на СРЗ у ціломубуде працювати 3015 чол., з них 1575 чол. працюють в І
зміну і 1440 чол. — в II зміну.
Таким чином, найбільшою працюючою зміною на заводі буде перша зкількістю працюючих 1575 чол.;
Тількив ТДЦ буде працювати 316 чол. в І зміну і 318 чол. — в II зміну, тому найбільшою працюючою зміною в ТДЦ буде друга з кількістю працюючих 318 чол.
Визначаємо місткістьіснуючих на СРЗ сховищ.
1) на СРЗ у цілому побудовані сховища:
1.1.ті, що стоять окремо від будівель місткістю 480 чол.;
1.2.вбудовані (під будівлями цехів) розраховані на 370 чол.;
1.3.підвальні приміщення цехів пристосовані під сховищаплощею 245 м2 (при двох’ярусних нарах нормаплощі 0,5 м2/чол., таким чином в них може укритися  490    чол).   
Одержуємозагальне число тих, хто укрився: 480 + 370 + 490 = 1340 чол.Таким чином тих, що не укрилися залишиться 1575-1340= 235 чол.
2) під будівлею ТДЦ є підвальне приміщення, пристосоване підсховище, площею 78 м2.Таким чином в сховищі укриється 59/0,5=118 чол., а не укриється відповідно 318-118 = 200 чол.
Виходячи з вищенаведених даних одержуємо, що не всі працюючі і службовці як заводу в цілому, так і окремо ТДЦ зможуть укритися в сховищах. Виникає необхідність побудувати додаткове сховище на 200 чол. (для укриття найбільшої робочої зміни ТДЦ).
2.2.      Оцінка своєчасного укриття людей за розташуваннямсховищ. Проводимо аналізрозташування сховищ на території СРЗ відповідно до місць роботи виробничого персоналу. Сховища, які стоять окремо розташовані на відстані 50 м від цехів;сховище №2 знаходиться на відстані370 м.
Оцінюємо своєчасність укриття виробничого персоналу відповідно до норм радіуса збору в сховищах. Радіус збору тих, хто вкривається для районів з малоповерховою забудовою дорівнює 300 — 400 м, таким чином дана умова виконується.
2.3. Оцінка сховищ СРЗ зазахисними властивостями.
Визначаємо коефіцієнт захисту від дії проникаючої радіації для сховища №2 заводу за залежністю:
К3= Кр ∙П2∙hi/di
де Кр– коефіцієнт умов розташуваннясховища;
hi — товщина захисного прошарку, см;
di- товщина ґрунту (бетону),що володіє властивістю половинного ослаблення радіації. Заумовами hг = 70см, hБ =40 см., dгр= 14,4 см, dб =10 см.
Відповідно дохарактеристик захисних споруд проводимо аналіз стійкості сховищ до дії проникної радіації і розрахунковоїстійкості сховищ до дії ударної хвиліΔРф:
–  стійкість сховищ до дії проникної радіації. Сховища, що стоять окремо
мають коефіцієнт захисту 3000. Сховище №2 має коефіцієнтзахисту 1024.
Вбудовані, пристосовані під сховища підвальні приміщеннямають коефіцієнт захисту 3000.
–  розрахункова стійкість сховищ до дії ударної хвилі ΔРф. Сховища, що
стоять  окремо витримують ударну хвилю   ΔРф =300   кПа,  вбудовані — ΔРф=300  кПа, пристосовані під сховища підвальні приміщення цехів ΔРф=150 кПа, а пристосоване під сховище підвальне приміщення ТДЦ ΔРф= 250 кПа.
Зробиморозрахунок на підвищення коефіцієнта захисту сховища №2 до 2048 шляхомстворення додаткового прошарку грунту на перекритті цього сховища.
211= 2048;
11 =1 + hБ/ dб+ hг1/ dг;
hг1 = hг +Δ h;
11 =1+40/10+(70+Δ h )/14,4;
Δ h = 16,4 см.
Визначаємовідповідність захисних характеристик сховищ ΔРФ і К3 вимогам чиннихнорм. Відповідно до норм для основного класу сховищ А-4, що будуються в мирний час, ΔРФ=22 кПа і К3= 1024.Таким чином усі сховища СРЗ задовольняють нормам по захисту від впливу ударної хвилі та по захисту від проникної радіації.
2.4. Оцінка системжиттєзабезпечення вбудованого сховвища ТДЦ.
Система повітропостачання (вентиляції).
Одним із чинників, що впливають на вибір режиму вентиляції йустаткування системи вентиляції в сховищах, єхарактер пожежі, яка може створитися при НС. Поширення пожежі залежить від щільності забудови.
На основі розрахункущільності забудови СРЗ визначаємо:
1)  характер можливої пожежі, щоможе виникнути на СРЗ в НС. При
щільності забудови Щ = 24,5% > 20%можливе виникнення суцільних пожеж навсій території СРЗ.
2)  необхідний режим вентиляції. Існує 3 режимивентиляції:
–  1-й режим. Режим чистої вентиляції.
–  П-й режим. Режим фільтровентиляції.
— ІП-й режим. Режим ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря.
Унашому випадку можливе виникнення суцільних пожеж, що буде супроводжуватисясильною загазованістю приземного повітря шкідливими хімічними речовинами іпродуктами горіння, тому повинний передбачатися режимрегенерації внутрішнього повітря, тобто ІП-й режим.
Проведеморозрахунок необхідної потреби повітря для сховища (для другогорежиму вентиляції — фільтровентиляції). Достатність подачі повітря в сховищеперевіримо для 1-го й Ш-го режимів вентиляції.
Розрахунок потреби повітря за режимом фільтровентиляції для сховища,розташованого в 4-й кліматичній зоні, виконується виходячи з необхідної його кількості:
— на тих, що переховуються в сховищі:
Qп = 2∙184= 368 м3/год.,
де 2м3/(год∙чол.)- норма повітря на одну людину, що переховується в сховищі;N = 200-12-4 = 184 чол. – кількість людей, які переховуються в сховищі за винятком тих,що працюють на ЕРВ та в ПУ.
— на тих, щопрацюють на електроручних вентиляторах:
Qв =10∙4 = 40 м3/год.,
де10 м3/(год∙чол.)- норма повітря на одну людину, що працює на електроручнихвентиляторах; 4 чол кількість людей, які працюють на електроручнихвентиляторах (виходячи з того, що на кожному електроручномувентиляторі працює по 2 чол, а електроручних вентиляторів усховище встановлено 2 шт).
–  на тих, хто працює впункті управління
Qпу = 5• 12 = 60 м3/год.,
де 5м3/(год∙чол.) норма повітря на одного, хто працює в пунктіуправління; 18 чол. — кількість людей, які працюють у пунктіуправління.
Розрахунок потреби повітря за режимом фільтровентиляції (другим режимом)визначаємо:
QІІ = Qп + Qв + Qпу  = 368 + 40 + 60 = 468 м3/год.
Розрахунокпотреби повітря для І режиму вентиляції визначається по формулі:
QІ= Nп∙n = 13-200 = 2600 м3/год.
де n = 13м3/(год∙чол)- норма подачі повітря на одну людину, яка переховуєтьсяв сховищі, NП = 200чол.- кількість тих, що переховуються в сховищі.
При І режимісистема не забезпечує подачу необхідної кількості повітря Необхідно встановити 2 додаткових електроручний вентилятор ЕРВ-72-2(подача 900 м3/ч кожен).
Розрахунокпотреби повітря для III режиму (режиму ізоляції та регенерації повітря), визначається продуктивністьрегенеративної установки. В нашому випадку в сховищі встановленофільтровентиляційний комплект ФВК — 1, що немістить регенеративної установки.
Так як ФВК-1 не забезпечує III режим, то необхідно встановити регенеративну установку РУ-150/6, фільтр ФГ-70 й теплообмінники.
Унашому випадку можливе виникнення суцільних пожеж, що буде супроводжуватися   сильною   загазованістю    приземного   повітря   шкідливими
хімічними речовинами і продуктами горіння, тому повиннийпередбачатися режим
регенерації внутрішнього повітря, тобто Ш-й режим. Такимчином, у сховище
варто установити дві регенеративні установки РУ 150/6.
Проводимо аналіздостатності постачання повітря на відповідних режимах вентиляції устаткуванням,що встановлено у вбудованому сховищі ТДЦ.
Урезультаті одержуємо, що для повітропостачання сховища необхідний
один комплект ФВК-1, що уже встановлений і включає в себе2
електроручнихвентилятори ЕРВ 600/300, 2 фільтри проти пилу ПФП-1000, 3 фільтри-поглиначі ФПУ-200; дві регенеративні установки РУ 150/6, електроручнийвентилятор 9РВ-72-2.
Системаводопостачання.
Виходячи з характеристики вбудованого сховища ТДЦ оцінимо відповідністьсистеми вимогам ДБН:
1) водопостачання походить з 2-х джерел:
– основне джерело — заводська мережа, що є частиною міської;
– можливість подачі води для потреб заводу з ріки;
2)  водогінна система закільцьована, магістраль прокладена на глибині 1,2
м;
3) мається запас води в обсязі 730 л.
Таким чиномхарактеристики сховища відповідають нормам ДБН.
Визначаємо необхіднукількість аварійного запасу води:
Vв = Nп•n•t = 5•200•2 = 2000 л.,
де n = 5 л/(чол∙добу) — добова норма аварійного запасу води на одну
людину, яка переховується в сховищі; Nп = 200 чол. кількість тих, що
переховується в сховищі; і = 2 доби — мінімальний термін життєзабезпеченнялюдини сховищем при роботі в автономному режимі.
Таким чином в сховищінедостатньо аварійного запасу води, потрібно встановитидодатковий резервуар на 1270 л, а по всьому іншому сховище відповідає вимогам ДБН.
Система каналізації.
Виходячиз характеристик сховища ТДЦ і СРЗ у цілому, оцінимо відповідністьсистеми вимогам ДБН:
1) каналізація в сховищі ТДЦ самопливна загальнозаводська, яка складається з 2-х мереж:
–  господарсько-фекальна;
–  зливна;
2) відсутня станція перекачування стічних вод, щонеобхідна, тому що сховище знаходиться нижче рівнясамопливної каналізації;
3)  трубопроводи заглиблені в землю більш ніж 1,2 м;
4) аварійний резервуар для зборустічних вод відсутній.
Таким чином, каналізаційна система не в усьому відповідає вимогам  ДБН.
Визначаємонеобхідний об’єм аварійного резервуара:
Vрез. = Nп•nст•t = 200∙2∙2 = 800л.,
де nст  = 2 л/(чол∙добу) — добова нормастоків на одну людину; Nп=200 чол. — кількість тих, що переховуються в сховищі, і = 2 доби мінімальний термін життєзабезпечення сховища при роботі його в автономному режимі.
Необхідновстановити станцію для перекачування стічних вод, установити аварійний резервуар для збору стоків у приміщенні санвузла, підготуватизапасні ємності для збору нечистот.
Системаелектропостачання.
Виходячиз характеристик ТДЦ і СРЗ у цілому, оцінимо відповідність системивимогам ДБН:
1)         електроенергієюсховище ТДЦ забезпечується від підстанції заводської мережі та від групової захищеної дизель-електростанції(ДЕС);
2)        завод забезпечуєтьсяелектроенергією від декількох джерел: відГЕС; у  випадку  припинення  подачі  електроенергії від ГЕС,  завод забезпечується енергією від міський ТЕЦ і підприємства електромереж (ПЕС);
3) електросистеми — підземні, заглиблені наглибину 0,7 м, закільцьовані.
4)  пристрою для автоматичного відключення електромереж немає;
5) електрозабезпечення  сховища  ТДЦ  можливе  від  груповоїзахищеної  дизель-електростанції (ДЕС).
Виходячиз вище сказаного, в сховище ТДЦ необхідно встановити пристрійдля автоматичного відключення електромережі в цілому і її окремихділянок, також необхідно встановити місцеві засоби освітлення (акумуляторні світильники і т.д.).
Системаопалення.
Повинна входити до мережіопалювальної системи об’єкта (будівлі) у виглядісамостійного відгалуження і мати вимикальну арматуру.
Сховищезабезпечується теплом від заводської котельні, в усіх виробничих будівляхопалення центральне. Необхідно встановити пристрій відключення арматури призаповненні сховища людьми.
Системазв’язку.
Сховище необхідно обладнати телефонним зв’язком і гучномовцями, з’єднаними з міською і об’єктовою радіотрансляційними мережами. Так як всховищі присутній пункт управління ЦО, то виникає потреба в радіозв’язку.
2.5.Розрахунок потреби ТДЦ у додатковому сховищі.
Вибіртипу захисного спорудження по ступені захисту.
Тип захисних спорудженьдля конкретного об’єкту повинний задовольняти вимогам забезпечення надійногозахисту виробничого персоналу й економії засобів.Вибір типу захисних споруджень для об’єкта зводиться до визначення зони можливих руйнувань, у якій можевиявитися об’єкт. Для цього, використовуючи результати розрахунків попередньогоетапу, за знайденим значенням максимального надлишкового тиску ΔРФ=22 кПа, очікуваного на об’єкті, визначають, у якійзоні можливих руйнувань знаходиться об’єкт, івибирають тип захисного спорудження. При цьому виходятьз того, що в зоні дії ударної хвилі в залежності від надлишкового тискубудуються сховища чи протирадіаційні укриття, а за межами зони дії ударної хвилі — — тільки ПРУ.
Розміщеннязахисних споруджень.
Захисніспорудження на об’єкті необхідно розміщати з урахуванням своєчасногоукриття людей і мінімальної вартості будівництва. Досягти цьогоможливо при виконанні наступних вимог:
–  захисні   спорудження   варто   розташовувати   в   місцях   найбільшого
зосередження виробничого персоналу; радіус збору тих, щовкриваються в
зоні дії ударної хвилі повинний бути таким, щобзабезпечувалося своєчасне
укриття робітників та службовців по сигналу «Повітрянатривога», а радіус
збору для ПРУ, розташовуваних за межами дії ударної хвилі,повинний
забезпечувати укриття людей по сигналу «Радіаційнанебезпека» до підходу
радіоактивноїхмари ядерного вибуху (до початку зараження);
–  сховище варто розміщати в підвальних і цокольних поверхах будівлів і
споруджень; сховище, що стоїть окремо   повинно будуватисятільки при
неможливості побудови вбудованих;
–  ПРУ в межах дії ударної хвилі варто розміщати в підвальних і цокольних
поверхах, а за межами її впливу — — у підвалах іпідпіллях, а також на перших
іцокольних поверхах будинків і споруджень і т.п.;
— вбудовані  сховища варто розміщати  по можливості  під  будинками
найменшої поверховості, а ті, щостоять окремо — — на відстані від будинків і
споруджень, рівній їх висоті;
— вбудовані сховища і ПРУ потрібно розміщати вбудинках І і II ступеня
вогнестійкостіз виробництвом категорій Г й Д по пожежній небезпеці;
— сховище необхідно розташовувати не ближче 15 м відводопровідних,
теплових і каналізаційних магістралейдіаметром більш 200 мм і, крім того,
вони  повинні   бути  захищені   від можливого   затоплення   ґрунтовими   і
дощовими водами, а також іншимирідинами при руйнуванні ємностей,
розташованих на поверхні чи землі в будинках і спорудженнях.
Розрахунок місткостізахисних споруджень.
Загальнамісткість захисних споруджень повинна відповідати кількості робітників та службовців об’єкта, що підлягаютьукриттю і визначається загальною сумою місць для сидіння і лежання. Місця поокремим сховищам розподіляються з урахуванням розташування робочихділянок на території об’єкта і кількості тих,що вкриваються в радіусі збору, але, як правило, не менш 150 місць для одного сховища. Будувати сховище місткістю менше 150місць економічно недоцільно.
Такимчином, проаналізувавши конкретний випадок і виходячи з всього вище сказанного,будуємо додаткове сховище класу А-ІV (відповідно до ДБН), що стоїть окремо (при неможливості побудови вбудованного) з мінімальною відстанню до найближчої будівлі 30 м.В данному випадку потрібно укрити 200 чоловік.
В сховищі повинно бути не менше двох входів, які розміщуються в протилежних кінцях сховища. При місткості сховища в 150 чол.допускається влаштовувати один вхід при ширині дверногопрорізу 0,8×1,8 м, при цьому другим входом повинний бутиаварійний (евакуаційний) вихід у виді тунеля з внутрішнімирозмірами 1,2×2 м.
Дляданого випадку (сховище на 200 чоловік) не передбачаються такі приміщення:
1) медичний пункт (влаштовується в сховищах на900… 1200 чоловік);
2) тамбур-шлюз (влаштовується при одному ізвходів в сховищах місткістю 300 і більше чоловік).
Розрахунок площіосновних приміщень.
Площа приміщення для тих, що переховуються:
Sп= Nп∙nп+ Sсп = 200∙0,5+2 = 102 м2,
деNп=200 чол. — кількість тих, що переховуються в сховищі; nп =0,5 м /чол… (при2-х ярусних лавках-нарах) — норма площі підлоги приміщення на одну людину, якапереховується в сховищі; Sсп =2 м2 — площа санітарних постів (СП).
Площапункту управління:
Sпу= Nпу∙nпу =12∙2 = 24  м2,
де Nпу =12чол. — кількість людей, що працюють у ПУ;
nпу =2 м2/чол. — норма площі підлоги приміщення на одну людину, що працює в ПУ.
Загальнаплоща основних приміщень (з урахуванням необхідної площі для санітарногопоста):
Sосн. = Sп + Sпу =102+24=126 м2
Вприміщенні для тих, що переховуються необхідно встановити 2-ярусні лавки-нари, які забезпечують 80% місць для сидіння (200∙0,8=160місць) і 20% місць для лежання ( 200∙0,2=40місць). При нормі 0,45×0,45 м на одне місце для сидіння в сховищі необходимовстановити 200∙0,2 = 40 2-ярусних лавок-нар довжиною 1,8 м (нижній ярус длясидіння на 4 місця, верхній -одне місце длялежання).
Розрахунокплощі допоміжних приміщень.
Площаприміщення для зберігання продуктів:
Sпр. = 5+(212-150)/50 = 6,24  м2.
Площавсіх інших допоміжних приміщень:
Sін. = 212∙0,15 = 31,8 м2,
Загальна площадопоміжних приміщень = 38,04 м2.
Визначеннянеобхідної висоти приміщень сховища.
Загальнаплоща сховища = 164,04 м2
Об’ємприміщень сховища = 212∙0,15 = 318 м3
Висотаприміщень сховища = 318/164,04 = 1,94 м.
Отриманависота приміщень нас не задовольняє, так як відповідно до норм при встановленні 2-ярусних лавок-нар висота має бути в межах від 2,15 до 2,9м.
Отжеприймаємо висоту 2,15 м. по нормам.
2.6.Схема додаткового сховища приведена в Додатку В.
 
РОЗДІЛ3.
Визначеннянеобхідних обсягів, сил і засобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робітна ОГД
 
При плануванні й організації  РВР на ОГД потрібно визначити види і обсягиробіт, розробити проект відновлення зруйнованих елементів, підготувати робочусилу та матеріально-технічне забезпечення. Роботи виконуються на базівнутрішніх можливостей і місцевих ресурсів з урахуванням змушених відхилень відприйнятих будівельних, технічних та інших норм мирного часу.
РВР зводяться до середнього відбудовного ремонту й орієнтовано можутьбути проведені протягом 1-4 тижнів.
Для нашого випадку ми обираємо строк проведення РВР — чотири тижні.
Визначимо обсяг ремонтно-відбудовних робіт:
W = GF тис.грн.;
W = 1760∙0,3 = 528 тис.грн.;
де G – відносна величина збитку взалежності від характеру руйнувань;
F – балансова вартість основних виробничихфондів (F = Fб + Fт + Fе, де Fб – виробничі будівлі; Fт – технологічне устаткування; Fе – енергетичнеустаткування).
Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР, визначається іззалежності:
R =W/N = G F/N;
R = 528/7*12=912 чол.
Завод може виділити робочої сили:
R=3015*0,3=905 чол.
де N –норма виробітку на одного працівника за рік, тис.грн.;
N = 7000 грн./рік.
Час, необхідний для виконання РВР, визначаємо наступним чином:
T1 =12 R/R1 при T1>T,
T1 =12∙912/905 = 12,1 год.
де  Т –директивний час, необхідний для виконання РВР, встановленийвідповідним міністерством (відомством), год.; R1 – кількість робочої сили, яка виділяється длявиконання РВР; 12 – тривалість робочої зміни воєнного часу, год.
Потреба в матеріалах, виробах, устаткуванні для проведення РВРвизначається:
Q = Wg,
Q = 528∙0,65 = 343,2 тис.грн.
де g – норма витрат матеріалів,виробів, устаткування (будівельне, сантехнічне, технологічне устаткування,електротехнічні матеріали за довідковими нормами) на 1 млн.грн.
Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах, виробах, устаткуваннівизначимо:
Q1 = Q2 / Q ∙ 100,
Q1 =    1232 /  343,2 ∙ 100 = 358,97тис.грн.
де Q2 – кількість матеріалів, що збереглися на ОГДі можуть бути використані для виконання РВР (за видами робіт), %.
Висновок:
Отже, внаслідок виникнення середніх руйнувань на нашому заводі, ми можемозробити висновок, що для відновлення промислового устаткування, техніки,транспортних засобів необхідне проведення середнього ремонту; а для будинків таспоруд – капітального ремонту. Для виконання робіт потрібно за підрахунками  приблизно912 чоловік, а завод може виділити лише 905 чоловік. Отже, нам необхіднозупинити діяльність допоміжних цехів.

РОЗДІЛ4.
Визначеннязаходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цехуСРЗ в особливий період
 
На підставі виконаних досліджень та розрахунків, ретельного вивчення характеристики ТДЦ визначаємо заходи, які необхідно провести для підвищення стійкості його роботи в особливий період.Указуємо час проведення заходів: мирний час, при загрозі нападу агресора, засигналом «Повітряна тривога».
Перелік заходів:
1. Захист робітниківта службовців і членів їх сімей:
Час проведення1.1. Забезпечення найбільшої робочої зміни сховищами та персоналу, що обслуговує установки з безперервним технологічним процесом, індивідуальними захисними спорудами на території об’єкта (побудувати додаткове сховище, що стоїть окремо на 200 чоловік). МЧ 1.2. Планування та підготовка евакозаходів. ЗН 1.3. Забезпечити ЗКЗ робітників, службовців (170 чол.) та 3І3 — 32 чол., членів їх сімей (212 чол.). МЧ 1.4. Навчання застосуванню ЗКЗ та діям в НС усіх робітників, службовців та членів їх сімей. МЧ 1.5. Оповіщення про загрозу і виникнення НС та постійне інформування про стан, що складається. ЗН 1.6. Навчання і підготовка керівників та сил ІДО об’єкта до проведення АРіНР. МЧ 1.7. Приведення до готовності сховищ. ЗН 1.8.Герметизація приміщень цехів та інших споруд (зачинення дверей, вікон, вентиляційних шахт та ін.) ЗН 1.9. Укриття робітників та службовців у сховище. ПТ 1.10. Розосередження робітників і службовців та евакуація членів їх сімей у заміську зону. ПТ
 
2.Підвищення стійкості управління виробництвом та ЦО об’єкта:
 2.1. Організація управління виробництвом та ЦО об’єкта з ПУ в сховищі. ПТ 2.2. Підготовка взаємозамінюваності керівного складу. ЗН 2.3. Обладнання сховища телефонним зв’язком і гучномовцями, з’єднаними з міською і об’єктовою радіотрансляційними мережами, налаштування радіозв’язку (присутній пункт управління ЦО). МЧ 2.4. Створення двох груп керівного складу (по змінах). ЗН 2.5. Розробка всієї технічної, виробничої, технологічної та іншої необхідної документації на мікрофільмах і зберігання її у сейфах на ПУ . ЗН
 
3.Підвищення стійкості будівель та споруд:
 3.1. Підсилення окремих елементів і конструкцій будівель (споруд) шляхом використання нових більш міцних та легких матеріалів. МЧ 3.2. Підсилення елементів несучих конструкцій та їх зв’язків установленням каркасів, підкосів та ін. МЧ 3.3. Зменшення прогонів несучих конструкцій встановленням додаткових опор, колон та ін. МЧ 3.4. Закріплення додатковими відтяжками високих споруд (труб, веж, вишок та ін.) МЧ
 
 
4.Захист технологічного обладнання:
 4.1. Міцне закріплення на фундаментах. МЧ 4.2. Розміщення нестійкого до ударних впливів цінного та унікального обладнання в міцних, заглиблених або підземних спорудах. ЗН 4.3. Підготовка індивідуальних захисних пристроїв до використання (розміщення їх біля цінного та унікального обладнання). ЗН 4.4. Створення необхідних запасів найбільш уразливих деталей, вузлів агрегатів тощо. МЧ 4.5. Забезпечити обладнання автоматами, що вимикають; контрольними, сигнальними та запобіжними приладами МЧ 4.6. Улаштування стопорних (закріпляючих) засобів для цехового підйомно-кранового обладнання. МЧ
5.Підвищення стійкості комунально-енергетичних мереж (КЕМ):
 5.1. Збільшення міцності трубопроводів установленням ребер жорсткості, хомутів, що з’єднують їх в один пучок, та ін. МЧ 5.2. Обладнання КЕМ пристроями автоматичного або ручного вимикання будь-якої ділянки або всієї мережі цілком. МЧ 5.3. Забезпечення автоматичного переходу постачання від основного на аварійне без припинення надання електроенергії споживачам ЗН 5.4. Переведення повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) на підземні або розміщення їх поза зоною можливих сильних руйнувань. МЧ 5.5. Встановлення   місцевих   засобів   освітлення   (акумуляторні світильники і т.д. МЧ 5.6. Обладнання прихованої прокладки електричних мереж, що проходять по стінах (перекриттях) будівель та споруд. МЧ 5.7. Спорудження на території об’єкта водоймищ та резервуарів з запасом чистої води (у вбудованому сховищі ТДЦ передбачити додатковий резервуар на 1270 л). МЧ 5.8. Забезпечення можливості герметизації артезіанських свердловин, шахтних колодязів та резервуарів з водою. МЧ 5.9. Забезпечення можливості передачі води з промислових до комунальних систем із дотриманням установлених санітарних норм. МЧ 5.10. Спорудження в районі розміщення газорозподільних станцій для створення запасів газу в підземних резервуарах газгольдерів постійного тиску. МЧ 5.11.Забезпечення газопостачання об’єкта (міста) від двох незалежних газопроводів з дублюванням вводів. МЧ 5.12.Забезпечення теплопостачання (гаряча вода, пара) не менше ніж від двох джерел: зовнішнього (міська ТЕЦ) та внутрішнього (об’єктова котельня МЧ 5.13. Обладнання вбудованого сховища станцією для перекачування стічних вод, встановлення аварійного резервуару для збору стоків у приміщенні санвузла. МЧ 5.14. Обладнання виведення для аварійних скидань неочищених вод у прилеглі до об’єкта яри та інші природні й штучні заглиблення або у зливну мережу (у разі виходу з ладу об’єктових або міських систем каналізації). МЧ
6. Забезпечення надійностіматеріально-технічного постачання:6.1. Установлення стійких зв’язків з постачальниками пального, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, необхідних для функціонування ОГД; МЧ 6.2. Створення гарантійних (що забезпечують роботу об’єкта при частковому порушенні постачання) та аварійних запасів (що використовуються при повному порушенні постачання та загрозі зупинки виробництва МЧ
7. Підвищення стійкостіроботи об’єкта в умовах впливу РР, ОР, НХР та БЗ
 7.1. Обладнання в цехах фільтровентиляційної системи.   МЧ 7.2. Встановити додатковий охолоджувач повітря МЧ 7.3. Обладнати вбудоване в ТДЦ сховище 1 регенеративною установкою РУ 150/6 та встановити 2 додаткових електроручний вентилятори ЗРВ-72-2. МЧ 7.4. Своєчасне оповіщення про загрозу впливу РР, ОР, НХР та БЗ. ЗН 7.5. Виконання заходів щодо захисту виробничого персоналу. ЗН 7.6. Створення запасів дезактивувальних, дегазувальних та дезінфекційних речовин і підготовка технічних засобів для їх використання. МЧ
8.Виключення або обмеження впливу інших вражаючих факторів:
 8.1. Заміна технологічного процесу з метою виключення виникнення повторних вражаючих факторів. ЗН 8.2. Вивезення та зберігання наднормативних запасів речовин, що викликають повторні враження, на безпечній відстані від об’єкта ЗН 8.3. Встановлення у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалізують дію вибуху (вікна, що відкриваються самі, повторні панелі,). ЗН
9.Підвищення протипожежної стійкості:9.1. Регулярне очищення території від предметів, що легко спалахують, та відходів. МЧ 9.2.Зруйнування малоцінних споруд, що легко спалахують(заміна на негорючі). ЗН 9.3. Зберігання ПМР та інших вибухо- і пожежонебезпечних речовин на відокремленій території в підземних сховищах. МЧ 9.4. Обладнання цехів (приміщень) пожежною сигналізацією та автоматичними лініями і засобами гасіння пожеж. МЧ 9.5. Обладнання в системі водопостачання пожежних гідрантів та розміщення їх на території, що не завалюється.  МЧ 9.6. Зміна дерев’яних конструкцій будівель та споруд на ті, що не горять (металеві), або вогнезахисне пофарбування та обмазування при неможливості швидкої їх заміни. ЗН
10.Світломаскування об’єкта у воєнний час:10.1. Розробка плану заходів щодо режимів часткового та повного затемнення об’єкта. МЧ 10.2. Організація постійного чергування на ЦДП та введення режиму часткового затемнення (зниження загального освітлювання об’єкта, підготовка заходів щодо маскування виробничого та транспортного світла), контроль його ефек­тивності. ЗН 10.3. Обладнання та підготовка світломаскування внутрішнього освітлення в будівлях (штор, щитів, віконниць, жалюзі тощо). ЗН 10.4. Обладнання центрального диспетчерського пункту (ЦДП) та пункту централізованого вимикання зовнішнього освітлення. ЗН
11. Захист суден (кораблів), що будуються та ремонтуються 11.1. Забезпечення плавучості та спуск на воду (вивід з доку). ЗН 11.2. Вивід з території об’єкта за межі ЗМР. ЗН 11.3. Приведення до дії ділянки добудови та організацію роботи. ЗН 11.4. Забезпечування стійкості роботи ділянки добудови та захисту її виробничого персоналу. ЗН