–PAGE_BREAK–1. Проблема визначення фразеологічного звороту
У фразеології, як й у будь-якій науці, є спірні питання, які актуальні й донині. Це стосується, у першу чергу, визначення поняття “фразеологічна одиниця”.
У сучасному мовознавстві немає єдиної думки щодо питання про сутність і визначення фразеологізму як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності із приводу обсягу фразеології й характері мовних фактів, що трактуються як фразеологізми. Причиною цього, багато в чому, є різне розуміння дослідниками сутності самої фразеологічної одиниці.
Визначення загального характеру фразеологізму дав швейцарський учений Ш. Баллі: «сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними одиницями» [8]. Його ж вважають і родоначальником теорії фразеології, оскільки він включив главу про фразеологію у свій підручник по стилістиці, а також виділив наступні групи словосполучень у двох своїх книгах: «Нариси стилістики» й «Французька стилістика» [Bally 1905, 1909].
1. вільні сполучення, що не володіють стійкістю й розпадаються відразу після їхнього утворення
2. фразеологічні єдності, тобто сполучення, компоненти яких незмінно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї й тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність.
Існують й інші точки зору, що визначають поняття ФЗ.
На думку А.В. Куніна, фразеологічні одиниці — це стійкі сполучення лексем [16]. Дослідники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телія визначають фразеологізм як язикову одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність і синонімічність слову. Деякі вчені найбільш загальними ознаками фразеологічних одиниць називають “мовленнєву стійкість, семантичну цілісність і окремо оформленість ” [5,170].В. В. Виноградов висував як найбільш істотну ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність і синонімічність слову [9]. Але, на думку Н.М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність — не всім стійким сполученням. Тому включення цих другорядних і залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім коректно. Учений підкреслював, що «правильна дефініція фразеологізму неможлива без обліку його відмінностей від слова й вільного сполучення» [26].
У своїх роботах Шанський дає наступне визначення: «Фразеологічна одиниця — це відтворена в готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом й структурою» [26]. Лінгвіст думає, що основною властивістю фразеологічної одиниці є її відтворюваність, тому що «фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці» [26].
Н.М. Шанський розглянув відмінності фразеологічних одиниць від вільних словосполучень. Фразеологічні одиниці відрізняють відтворюваність, цілісність значення, стійкість складу й структури, і, як правило, непроникність структури [26]. Відмінності фразеологічних одиниць від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми — з компонентів словного характеру, слова виступають як граматично єдинооформленні утворення, а фразеологізми — граматично окремо оформленні утворення. Таким чином, фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак:
1) це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з пам’яті цілком;
2) це мовні одиниці, для яких характерна сталість у значенні, складі й структурі (аналогічно окремим словам);
3) в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, у яких складові їхнього компонента мають два (або більше) основні наголоси;
4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова” [26]. Фразеологізми повинні мати всю сукупність зазначених ознак, що відрізняють їх від вільних сполучень і слів. Розглянемо дані ознаки детально.
1. Першоюознакою фразеологізму є відтворюваність. У цьому випадку фразеологічний вислів не видумується щораз заново, а є присутнім у мові, і знайомо більшості індивідів мовного колективу або суспільства. Фразеологізми не утворяться в процесі мовлення, а витягаються з пам’яті “як готові цілісні одиниці” [27, с.171]. Хоча фразеологічний вислів має конкретного автора, із часом воно стає загальним надбанням й мовленнєвим явищем.
Розглянемо англійський вислів blue stocking — синя панчоха. Звертаючись до історії появи цього вислову, можна довідатися, що автором цієї фразеологічної одиниці є голландський адмірал Босковен, що в Англії в середині XVIII століття назвав один з літературних салонів ”зборами синіх панчох”, коли побачив, як учений Бенджамін Спеллінгфліт з’явився в цьому салоні в синіх панчохах. У цей час мало хто знає про походження цієї фразеологічної одиниці. Всі члени мовної спільності сприймають її як даність, і використають у значенні ”суха педантка, позбавлена жіночності”.
2. Значення фразеологічної одиниці цілісно, і воно не випливає з компонентів, що становлять дану одиницю. Говорячи про цілісне переносне значення фразеологізму, ми маємо на увазі те, що слова в складі цієї одиниці виступають не у своєму прямому значенні, а в іншому, переносному. Наприклад, to hear the grass grow дослівно переводиться “чути, як трава росте”, а саме значення фразеологічного вираження — “бути дуже чуйним”. Цілісне переносне значення фразеологізмів відрізняє їх від інших стійких сполучень, які не є фразеологічними.
3. Окремо оформленість фразеологічної одиниці виражається в тім, що вона в структурному відношенні не дорівнює слову і являє собою словосполучення або речення. Наприклад, “He is a stubborn beggar ”.
4. Під стійкістю фразеологічної одиниці ми розуміємо наявність строго певного компонентного складу, що дотримує фіксованого порядку проходження компонентів (структурна стійкість), а також значення фразеологічного вислову (семантична стійкість). Прикладом семантичної нестійкості є фразеологічний вислів в англійській мові there‘s no love lost between them (або us), що до першої половини XIX в. означав ”вони люблять один одного”, у сучасній англійській мові цей фразеологічний вислів вживається в протилежному значенні ”вони терпіти не можуть один одного”, або ж ”вони не злюбили один одного”.
5. Для фразеологізмів також характерно й така властивість як проникність/непроникність компонентного складу. ФЗ, які мають проникність компонентного складу, допускають вставки слів між своїми компонентами. Потрібно відзначити, що між компонентами ФЗ можна вставити лише обмежену кількість слів і що семантика цих слів не бере участі у створенні фразеологічного значення. ФЗ, які мають непроникність компонентного складу, не допускають вставок між своїми компонентами. Проникність/непроникність компонентного складу характерна для фразеологізмів багатьох мов. Наприклад: кирпу гнути — кирпу доверху гнути.
6. Образність признається ще однією властивістю ФЗ, характерною для більшості з них. Образність, як відзначають багато фразеологів, виникає на основі переносу значення вільного словосполучення, однак у складі фразеологізмів є й такі, які не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте, є образними, наприклад, фразеологізм української мови вітер у голові про легковажну, вітряну, несерйозну людину.
7. Експресивність фразеологізмів полягає в їхніх виразних можливостях: у здатності виражати відношення, оцінку позначуваних явищ, у здатності виражати характеристику, що виділяє ці явища.
продолжение
–PAGE_BREAK–2. Класифікація ФЗ у науковій літературі
Мовознавці досліджували різні аспекти фразеології, але до сьогоднішнього дня немає єдиної класифікації фразеологізмів з погляду їхньої семантичної злитості. Уперше класифікацію фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі.С.И. Абакумов в 1936р. зробив спробу класифікувати російські фразеологічні одиниці з погляду їхньої структури, семантичної злитості й етимологічного складу. В.В. Виноградовим уперше була представлена синхронна класифікація фразеологічних одиниць російської мови з погляду їхньої семантичної злитості. А.И. Єфімовим в 1954р. у його монографії «Про мову художніх творів» дана класифікація фразеологічних одиниць із погляду стилістики. О.С. Ахманова в «Нарисах по загальній і російській лексикології» (1957) досліджувала структуру фразеологізмів. Більше повну класифікацію фразеологічних одиниць представив Н.М. Шанський у книзі «Фразеологія російської мови». Учений класифікував фразеологізми з погляду їхньої семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей.
2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості
Перша класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості була запропонована Ш. Баллі, що виділив три типи фразеологізмів. В.В. Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, що вживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильно в них переносне значення, В.В. Виноградов розділив їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [10, с.89].В.Н. Шанський запропонував класифікацію фразеологізмів, що складається із чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В.В. Виноградова. Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо за доцільне, у нашій роботі опиратися на класифікацію Шанського. Таким чином, з погляду семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних одиниць:
· фразеологічні зрощення
· фразеологічні єдності
· фразеологічні сполучення
· фразеологічні вислови
1. Фразеологічне зрощення — ” це семантично неподільна фразеологічна одиниця, у якій її цілісне значення зовсім не співвідносне зі значеннями її компонентів” [26]. У фразеологічних зрощеннях слів з їхніми самостійними значеннями немає, тому значення фразеологізму не випливає зі значень окремих компонентів. Наприклад: “Poor fish” — безхарактерна людина; “true penny” — чесна й надійна людина; “cool beggar” — нахабна людина. Найвищий ступінь семантичної злитості обумовлений наступними факторами:
1. у їхній склад можуть входити так називані некротизмы — слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови (“Peeping Tom” — дуже допитлива людина).
2. до складу зрощень можуть входити архаїзми (“Holier than thou” — гордовитий, пихатий).
3. вони синтаксично нерозкладні;
4. у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;
5. вони характеризуються непроникністю — не допускають у свій склад
додаткових слів.
2. Фразеологічна єдність — це таке стійке сполучення слів, у якому при наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів. Нерозкладне значення фразеологічної єдності виникає в результаті злиття значень складових його слів у єдине узагальнено-переносне: “закинути вудку, тягти лямку, зарити талант у землю, сім п’ятниць на тижні, перша чарка колом”. Фразеологічні єдності допускають вставку інших слів: “тягти (службову) лямку”. Фразеологічна єдність семантично мотивована, має образність: “залазити у свою шкарлупу, кров з молоком, тримати камінь за пазухою, довести до білого жару”.
«Фразеологічні єдності трохи зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю» [25, с.50]. Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається тільки діахронно, у фразеологічних єдностях образність, переносність усвідомлюється з погляду сучасної мови. Недарма академік В.В. Виноградов вважає образність характерною ознакою тільки фразеологічних єдностей.
Характерні ознаки фразеологічних єдностей:
1. яскрава образність і можливість, що випливає звідси, збігу з паралельно існуючими словосполученнями (порівн.: to be narrow in the shoulders, to burn one’s fingers, to burn bridges);
2. збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smb. ‘s wheel);
3. неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one’s cards close to one’s chest);
4. емоційно — експресивна забарвленість відіграє вирішальну роль (to throw dust into smb. ‘s eyes,to paint the devil blacker than he is);
5. здатність вступати в синонімічні відносини з окремими словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily).
3. Фразеологічне сполучення — «це фразеологічна одиниця, у якій є слова, як з вільним значенням, так і із фразеологічно зв’язаним» [26]. Наприклад: “справжнісіньке пекло, скалити зуби, тріскучий мороз, насупити брови”.
Характерні ознаки фразеологічних сполучень:
1. у них припустима варіантність одного з компонентів (деякі не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте є образними: bosom friend — задушевній друг, a bosom buddy — задушевний приятель);
2. можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle —
запекла сутичка, a fierce battle — люта сутичка);
3. можливе включення прикметників (he frowned his thick eyebrows, він
насупив густі брови);
4. допустима перестановка компонентів (a Sisyfean labor — Сізіфова праця, a labor of Sisyphus — праця Сізіфа);
5. обов’язково вільне вживання одного з компонентів і зв’язане вживання іншого (a bosom friend — задушевний друг: задушевним не може бути ворог або хто-небудь інший).
4. Фразеологічний вислів — «це стійка у своєму складі й уживанні фразеологічна одиниця, що не тільки є розчленована семантично, але й складається цілком зі слів з вільним значенням» [26]. Фразеологічні вислови відтворюються як готові одиниці з постійним значенням і складом. До складу фразеологічних висловів включають численні прислів’я й приказки, які вживаються в прямому значенні, не мають образного алегоричного змісту: ” nothing is impossible to a willing heart — хто хоче, той доможеться, було б бажання, а можливість знайдеться”.
продолжение
–PAGE_BREAK–2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом
Одна з найбільш характерних особливостей фразеологічної одиниці як відтворюваної мовної одиниці є сталість її складу. З огляду на характер складу фразеологізмів (специфічні особливості утворюючих їхніх слів), Н.М. Шанський виділив дві групи фразеологічних одиниць:
а) фразеологічні одиниці, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики сучасної мови: “як сніг на голову, подруга життя, кинути оком, туга зелена, стояти грудьми, взяти за горло”;
б) фразеологічні одиниці з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв’язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням: “мурашки бігають, острах знайшла, притча во язицех, в обіймах Морфея, усе шкереберть, дух ронити, чревате наслідками, як курей у щі, розбити на дрізки (на гамуз)”.
2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою
У якості відтворюваних мовних одиниць фразеологічні одиниці завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних по своїх морфологічних властивостях слів, які перебувають між собою в різних синтаксичних відносинах. За структурою фразеологізми Н.М. Шанський розділив на дві групи:
· відповідні реченню
· відповідні сполученню слів
Серед фразеологізмів, за структурою відповідних реченню, за значенням Н.М. Шанський виділяє дві групи:
номінативні — фразеологізми, що називають те або інше явище дійсності: “кіт наплакав, руки не доходять, кури не клюють, куди очі дивляться, сліду нема”, що виступають у функції якого-небудь члена речення;
комунікативні — фразеологізми, що передають цілі речення: “щасливі годин не спостерігають, голод не тітка, на сердитих воду возять, голова йде обертом, наскочила коса на камінь, не у свої сани не сідай, кашу маслом не зіпсуєш”, що вживаються або самостійно, або як частина структурно більше складного речення.
Серед фразеологічних одиниць, за структурою відповідних сполученню слів Н.М. Шанський виділяє наступні типові групи сполучень:
· “ім’я прикметник + ім’я іменник” a high horse, smart aleck, honest soul, щира душа, важлива птаха.
· “ім’я іменник + форма родового відмінка іменника” Man of no character, nose of wax, man of sense.
· “ім’я іменник + прийменниково-відмінкова форма іменника” боротьба за життя, біг на місці, справа в капелюсі, мистецтво для мистецтва.
· «прийменник + прикметник + іменник» біля розбитого корита, на сьомому небі, зі спокійною совістю, по старій пам’яті, з незапам’ятних часів.
· «відмінково-прийменникова форма іменника + форма родового відмінка іменника» до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота.
· «прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника» від зорі до зорі, від краю до краю, рік у рік, з корабля на бал, від малого до великого.
· «дієслово + іменник» пустити корінь, заливатися сміхом, зберігати мовчання, намастити п’яти.
· «дієслово + прислівник» бачити наскрізь, розбитися вщент, пропасти безвісти”.
· «дієприкметник + іменник» склавши руки, спустивши рукава.
· «конструкції із сурядними сполучниками» цілком і повністю-safe and sound, без керма й без вітрил, отут і там, криво й косо.
· «конструкції з підрядними сполучниками» як сніг на голову, хоч кіл на голові теши, хоч трава не рости, як дві краплі води, як корові сідло.
· «конструкції із запереченням не» “не шкодуючи живота, не з полохливих, не в гуморі, не від миру цього.
продолжение
–PAGE_BREAK–2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню
Н.М. Шанський виділяє чотири групи фразеологізмів за їхнім походженням:
· споконвічні фразеологізми
· запозичені фразеологізми
· фразеологічні кальки
· фразеологічні напівкальки
Споконвічна фразеологічна одиниця — «це таке стійке сполучення слів, що вживається в якості відтвореної мовної одиниці або виникло в даній мові, або успадковане нею з більше древньої мови — джерела» [26]. Наприклад, дурний як сивий мерин, відлюдьком жити, воду каламутити. Часто у ФЗ сконцентрований досвід і мудрість народу, що її створив. Особливо яскраво це проявляється в прислів’ях і приказках, наприклад: “Сім разів відміряй, один відріж”, “Поспішиш — людей насмішиш”, “Strike while the iron is hot”. Багато ФЗ пов’язані з різними реаліями й фактами з історії: “пропав як швед під Полтавою”, “фільчина грамота”, “to set the Thems on fire”. У багатьох ФЗ відбитий побутовий уклад, звичаї й традиції: “дивитися зі своєї дзвіниці”, “for a song”, “a baker’s dozen”. Чимало ФЗ ввійшло в літературну мову із професійного усного мовлення: “ханьки м’яти”, “to go at smb/smth hammer and tongs”, “to be on tenterhooks”. Велика кількість англійський фразеологізмів морського походження “to sail under false colours”. Багато ФЗ в обох мовах пов’язані з військовою справою, армією: “зустріти в багнети”, “out of step”, “to stick one’s guns”. В англійській мові велика кількість ФЗ прийшла із творів В. Шекспіра: “neither rhyme nor reason”, “brevity is the sole of wit”, “a fool’s paradise”, Д. Чосера (murder will out — шила в мішку не приховаєш), Д. Мільтона (fall on evil days — чорні дні наступили), Д. Свіфта (the land of Nod — царство сну).
Запозичена фразеологічна одиниця — «це таке стійке сполучення слів, що у якості готової відтвореної одиниці мови прийшлася в мову ззовні й уживається в ній у тому вигляді, у якому воно відомо в мові-джерелі» [26]. В англійській мові ФЗ представлені, в основному, запозиченнями з латинської й французької мов “persona grata/persona non grata”, “noveau riche — нувориш, багатій-вискочка”, “mauvais ton — поганий тон, невихованість”. У багатьох із цих ФЗ є англійська калька, що вживається поряд із прототипом. Наприклад, лат. “cum grano salis” й англ. “with a grain of salt” — скептично, недовірливо.
Фразеологічна калька — «це стійке сполучення слів, що виникло в мові в результаті дослівного перекладу іншомовного фразеологізму»: “синя панчоха” (англ. Blue stocking). Останнім часом з’явилося ще трохи кальок англійських висловів: тіньовий кабінет (shadow cabinet), мильна опера (soap opera). Аналогійна картина спостерігається й в англійській мові — основну масу іншомовних запозичень становлять кальки з латинської й французької мов, хоча є запозичення й з інших мов. Наприклад: англійська ФЗ “to assume/put on air” є калькою французького вислову “se donner les airs” — задирати ніс, напускати на себе поважний вигляд. В окрему групу варто виділити кальки-інтернаціоналізми, тобто висловлювання видатних історичних діячів, цитати із всесвітньо відомих творів і т.д., які використаються в українській, англійській й ряді інших мов світу: “блудний син”, “to cast pearls before swine” — метати бісер перед свинями; “to cherish a viper in one’s bosom” — пригріти гадюку за пазухою; “Buridan’s ass” — буріданів осел.
Фразеологічна напівкалька — «це напівпереклад-напівзапозичення іншомовної фразеологічної одиниці — в англійській мові в основному з латинської — (частина компонентів фразеологізму перекладається, а частина запозичується без перекладу)». Наприклад: змішати карти — brouiller les cartes;
2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей
Н.М. Шанський виділяє наступні групи фразеологічних одиниць з погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей:
· між стильові — це такі ФЗ, які широко вживаються у всіх стилях сучасної мови. Наприклад, годину втісі, а роботі час, common ground — загальні погляди, ідеї.
· розмовно-побутові ФЗ включають більшу частину фразеологічних скорочень, єдностей і прислів’їв: “to have steam coming out of one’s ears” — бути в люті, “bright-eyed and bushy-tailed” — повний ентузіазму, що рветься в бій.
· книжкові ФЗ — це такі, які використаються переважно в художній літературі, у публіцистичному або офіційно-діловому стилі. Наприклад, “каліф на годину”, “плакати в жилетку”
· архаїзми й історизми: “the Slough of Despond” — безнадійна зневіра, “to read the runes” — проникати у суть явищ.
продолжение
–PAGE_BREAK–2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті
Комунікативна лінгвістика — це комплексна інтегральна наука, прагнуча дати адекватний опис всіх аспектів функціонуючої мови — його звукової сторони, лексичної і фразеологічної систем і граматичної будови.
Всі одиниці системи мови створюються для виконання мовою його основної функції і тому несуть на собі печать комунікативної предназначеності.
Вивчення ідіом в широкій парадигмі комунікативної лінгвістики як одиниць з яскраво вираженою комунікативно-прагматичною предназначеністю дозволить, як нам здається, пролити світло на їх онтологічні властивості. Комунікативний аналіз ідіом припускає опис всіх їх «складових» — вміст, структури і вживання в мові — у світлі виконання ними комунікативної функції, що розуміється як інтегральне ціле: формування і передача знань про реальну дійсність, комунікативну інтенцію того, що говорить і прагматичний ефект. У центрі нашої уваги знаходяться проблеми семантики у всьому їх комплексі, оскільки саме через семантику розкривається комунікативна суть мови.
Комунікативну лінгвістику цікавлять, перш за все, ті мовні одиниці, в яких реалізуються комунікативний сенс.
Номінативно-комунікативна характеристика ФЗ припускає їх дослідження в семітологічному і власне лінгвістичному аспектах, які знаходяться у відносинах тісного взаємозв’язку.
Семітологічний аспект аналізу охоплює наступний круг питань: мовні функції ФЗ; їх змістовна структура в плані співвідношення концептуального ядра і коннотації; об’єкт номінації фразеологізму; репертуар учасників реальної дійсності, що покриваються ідіомами; логіко-психологічні операції і процеси, що лежать в основі формування ФЗ, і їх відтворення в актах мовотворення. Власне лінгвістичний підхід до фразеологічної семантики пов’язаний з виявленням специфіки значення фразеологізму, як особливого типу мовленнєвого значення; визначенням типу фразеологічної номінації в плані співвідношення з об’єктивною дійсністю; виявленням типових категоріально-граматичних (частиномовних) значень в класі ідіом, типології фразеологічних предикатів та ін.
Знакове значення ідіом.
Знакове значення фразеологізму, його семітологічна цінність виявляються в декількох планах: він узагальнює результати пізнавальної діяльності людини, дає найменування пізнаному предмету, повідомляє про нього і виражає відношення до нього того, хто говорить. У змісті фразеологізму як мовного знаку слід розрізняти наступні інгредієнти: зміст, властивий даному фразеологізму, категоріально-семантичний зміст, властивий семантичним категоріям фразеологізмів (наприклад, значення особи і предмету у власних одиниць, дії, стану, процесу у дієслівних і т.п.), і граматичний, властивий найкрупнішим класам мовних одиниць (частиномовне значення) (Уфімцева А.А. 1970, с.135, 1980 с.64 і слід.).
Основу знакового значення ідіом складають сигніфікативний, денотативний і коннотативний компоненти.
Під денотатом ми розуміємо клас об’єктів, виділених на основі яких-небудь ознак і співвідношуваних з мовним знаком; під сигніфікатом — поняття про цей клас предметів; під референтом — об’єкт, співвідношуваний з мовним знаком в його конкретному мовному вживанні.
Структура фразеологічного значення багато в чому ізоморфна структурі лексичного значення (Маслов Ю.С. 1975, с.111-124). Відмінності торкаються перш за все типу когнітивного змісту, детермінованого типом предметів реальної дійсності, а також співвідношення змістовних компонентів їх значущості в структурі фразеологічного значення. У системі мови, поза реалізацією в мові, на перший план виступає сигніфікативний компонент фразеологічного значення, який є абстрактним загальним поняттям (Кондаков Н.І. 1971, с.11) — поняття про ознаки, властивих цілим класам предметів: властивостях, якостях стану предметів, діях, ними здійснюваних відносинах між предметами і т.п. Сигніфікат ідіоми, як правило, не елементарний, не «аморфний», він складається з мінімальних смислових компонентів — сем, які можуть бути розділені на диференціальні і недиференціальні.
Денотатами фразеологізмів можуть бути дії, стан предметів, ознаки дії, властивості, ознаки предметів, зокрема різні психічні (інтелектуальні і емоційні) процеси і стан людини.
Вольний козак — вільна, ні від кого не залежна людина
Серпанкова
панночка — зніжена, не пристосована до життя людина.
Тертий калач — дуже досвідчена людина, яку важко провести.
страховисько горохове — нікчемна людина, що служить загальним сміховиськом.
Мокра курка — безвільна, безхарактерна людина;
Прагматичний (коннотативний) компонент фразеологічного значення.
Обов’язковим елементом ФЗ є так звана коннотація — додатковий зміст слова (або виразу), його супутні семантичні або стилістичні відтінки, які накладаються на його основне значення, служать для виразу різного роду експресивно-емоційно-оцінних обертонів і можуть додавати вислову урочистість, грайливість, невимушеність, фамільярність і т.п. (Ахманова О.С. 1969, с. 203-204).
У поняття коннотаціи включаються також різноманітні фонові знання етнічного і історичного характеру, що не зачіпають сигніфікативного значення мовних одиниць, але що маркірують його в національно-культурному відношенні (Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. 1980, с.15 і слід.).
Здатність ФЗ виражати прагматику мови дозволяє говорити про наявність у їх змісті прагматичного значення.
Прагматичне значення, на нашу думку, це зміст мовних/мовленнєвих одиниць (або частина цього змісту), який характеризує того, хто говорить відповідно до соціально і психологічно значущих параметрів його особи і орієнтовано на реципієнта.
Прагматичне значення ФЗ — це комплексна змістовна суть, що складається з наступних компонентів: експресивного, апеллятивного, фактичного і естетичного. Експресивний компонент — та частина прагматичного значення, яка пов’язана з вираженням емоцій і оцінок того, хто говорить.
Експресивний компонент змісту реалізується спільно з апеллятивним. Апеллятивний компонент — та частина прагматичного значення, яка пов’язана з дією на реципієнта — інтелектуальним, емоційним і, як наслідок, поведінковим.
Заяча душа.
Фактичний компонент прагматичного значення інформує коммунікантів про їх соціально-психологічний статус і визначає встановлення або припинення між ними контакту. Така інформація витягується ними із стилістичного забарвлення, генетичної характеристики ФЗ.
Естетичний компонент прагматичного фразеологічного значення — це та його частина, яка генерує у коммунікантів відчуття естетичної насолоди, пов’язана із здатністю того, хто говорить відбирати з номінативно-експресивного інвентаря мови найбільш адекватні, образні мовні одиниці, творчо перетворювати їх, неординарно «зчіплювати» один з одним і із здатністю того, хто слухає оцінювати мовну компетенцію того, хто говорить.
Всі перераховані компоненти прагматичного значення взаємозв’язані один з одним, «переливаються» один в одного.
Таким чином, прагматичне значення є облігаторним компонентом змісту ФЗ: вони не тільки позначають і називають предмети і їх ознаки, але одночасно є спеціальним прагматичним засобом, призначеним для виразу багатообразних емоційних і оцінних відносин того, хто говорить до того, що відбувається в його внутрішньому світі або поза ним, — в їх спрямованості на реципієнта.
Підводячи підсумки, можна запропонувати наступне визначення фразеологічного (ідіоматичного) значення: фразеологічне значення — це змістовна категорія, що виражає поняття про клас предметів або ознак (у широкому сенсі), а також емоційні і інтелектуальні оцінки того, хто говорить в їх спрямованості на того, хто слухає.
Семантико-граматичні (частиномовні) розряди ідіом в комунікативному аспекті.
Труднощі, пов’язані з частиномовною класифікацією фразеології навіть ідіоматичного характеру, невимірно зростають, оскільки досліднику тут доводиться мати справу з декількаслівними утвореннями із специфічною семантикою і вживанням в мові.
Дослідники виділяють такі розряди ФЗ як дієслівні (стерти з лиця землі), субстантивні (гра слів, казанська сирота), прислівникові (достатньо, обкресливши голову), ад‘єктивні (шкіра та кістки, не чистий на руку), вигукові (Ось тобі і на! От так фунт!), модальні (що за питання? Доречно зауважити) і союзні (не дивлячись на те що, тоді як). (Шанській Н.М. 1985, з 46-47; Молотков А.Н. 1977, с.126-149).
Отже, ми можемо виокремити наступні граматичні розряди ідіом: ті, що субстантивно ідентифікують; предикативні (признакові) в таких різновидах, як дієслівні, субстантивно-предикативні, ад‘єктивно-предикативні, прислівниково-предикативні і власне прислівникові одиниці; модальні і вигукові ідіоми.
Субстантивні ФЗ з ідентифікуючим значенням.
Ідіоми з ідентифікуючими значеннями, описуючи предмет по якихось, найчастіше зовнішнім, формальним ознакам, тим самим співвідносять вислів з об’єктивною дійсністю, «прив’язують» його до певних предметів зовнішнього світу. Ідентифікуючі ідіоми є, таким чином, номінативними знаками.
Ідентифікуючі ідіоми — це в основному назви природних об’єктів і реалій повсякденного побуту, дескриптивні найменування предметів, груп, людей і ін. (Федоров А.І. 1980, с.33-99). Тут виокремлюються наступні групи:
1. Парафрази з наочним значенням, що описують конкретні предмети за зовнішньою ознакою. Білий диявол — наркотики.
2. Парафрази із збірним значенням особи, що описують названу соціальну групу за зовнішньою ознакою: білі акулы — служителі охороні здоров’я, білі комірці — особи найманої праці, що займаються розумовою роботою, блакитні каски — озброєні сили Організації Об’єднаних Націй і ін.
ФЗ з предикативним значенням.
Основна маса ідіом мови має признакове (предикативне) значення. Це обумовлено тим, що їх зміст формується у вислові у якості його предикативного ядра (основного елементу пропозиції) для задоволення певної комунікативної і прагматичної потреби, постійно шліфується під впливом виконуваної ними комунікативної ролі і «відкладається» в їх віртуальному змісті.
Предикативні ідіоми реалізують своє признакове значення в різних граматичних класах одиниць по-різному. По відношенню до традиційно обчислюваним частиномовним класами предикативні ідіоми можна розділити на два розряди: дієслівні із значенням процесуальності (пливти за течією, бити байдики) і іменні, представлені такими групами як субстантивно-предикативні (мокра курка, камінь спотикання), ад‘єктивно-предикативні (семи п’ядей в лобі, молоко на губах не обсохло) і прислівниково-предикативні (кіт наплакав, на носі).
Ми пропонуємо наступні дві класифікації фразеологічних предикатів:
Класифікація, що враховує власне зміст ідіом, що відображає ситуації об’єктивної дійсності, без звернення до їх категоріально-граматичного значення і лексико-граматичної форми, виглядатиме таким чином:
1. ФЗ з типовим значенням стану. Цей розряд представлений переважно дієслівними фразеологізмами, що характеризують різні психічні і фізіологічні стани людини: бити байдики, братися за розум. Рідше зустрічаються ад‘єктивно — і прислівниково-предикативні ідіоми, що характеризують ті ж стани предметів: як у воду опущений, ні живий ні мертвий. Предикати стану, на відміну від предикатів, що характеризують постійні властивості предметів, описують тимчасову, скороминущу ознаку, актуальну для даного відрізка часу, в якому протікає мовний акт.
2. Предикати з типовим значенням дії представлені дієслівними одиницями із значенням фізичної дії, руху і т.п.: вибивати душу, висіти на плечах, викидати кренделя.
3. Фразеологізми з типовим значенням постійної, позачасової властивості, якості предмету представлені субстантивними і ад‘єктивними одиницями, що характеризують фізичні і психічні якості людини: базарна баба, гусак лапчастий, голова варить, мухи не образить і ін.
4. Фразеологізми з типовим значенням кваліфікації представлені субстантивними і ад‘єктивними одиницями, що характеризують і оцінюють соціальну зовнішність людини: шукач пригод, солом’яна вдова, сьома вода на киселі. Кваліфікація особи є постійною ознакою, мислимою поза тимчасовими рамками.
5. Фразеологізми з типовим значенням квантифікації предмету представлені прислівниковими предикатами: достатньо, як собак нерізаних. Кількісна ознака носить тимчасовий, скороминущий характер.
6. Фразеологізми з типовим значенням не процесуальної ознаки дії чи стану:
а) що позначають ознаки внутрішньо властиві предикатам — їх носіям.
б) що позначають ознаки, зовнішні по відношенню до їх носіїв. Цей розряд предикатів представлений прислівниковими фразеологізмами. (з ходу, з вітерцем, як банний лист, пліч-о-пліч)
Іншою підставою класифікації фразеологічних предикатів є їх зв’язки з суб’єктом і об’єктом. Суб’єкт і предикат семантично взаємозв’язані: значення предиката задається суб’єктом, і, навпаки, предикат імпліцирує тип суб’єкта (Эмирова А.М. 1984).
Враховуючи зв’язок предиката з суб’єктом і об’єктом, а також тип суб’єкта і специфіку виразу категорій суб’єкта і об’єкту в змісті предикатів, можна запропонувати другий варіант класифікації фразеологічних предикатів:
1. предикати з суб’єктною локалізацією — одновалентні номінації:
А) предикати, орієнтовані на суб’єкт-особу, представлені дієслівними ФЗ (братися за розум, знати собі ціну), а також частиною субстантивних і ад‘єктивних одиниць (сонечко, вовк в овечій шкурі, без царя в голові).
Б) предикати, орієнтовані на суб’єкт-предмет, відносяться до розряду субстантивних ФЗ: нитка Аріадни, буря в стакані води.
2. Фразеологічні предикати з суб’єктно-об’єктною локалізацією — двовалентні суб’єктно-об’єктні номінації.
ФЗ, співвідносні із займенниками.
ФЗ, співвідносні із займенниками, в ідіоматиці сучасної мови представлені невеликим числом одиниць.
У центрі групи займенників знаходяться особисті займенники я — ти, які обслуговують прагматичну сферу мови.
Займенники іменникові ваш брат — ви і вам подібні, наш брат — ми і нам подібні, не служать засобом співвідношення мовних актів з тим, хто говорить. Основна їх функція — дейктична: вони указують на приналежність того, хто говорить і того, хто слухає до певної соціальної групи, члени якої об‘єднані спільним видом діяльності, професії, віку, статі та ін.
Займенники решти розрядів в ідіоматиці мови представлені переважно визначальними займенниками: кожна собака, кожен стрічний.
ФЗ з прагматичним значенням.
Окрім розглянутих вище кардинальних семантико-граматичних розрядів ідіом, обслуговуючих сферу номінативно-класифікуючої діяльності людини, в ідіоматиці мови є одиниці, обслуговуючі переважно прагматику мови — сферу комунікації, пов’язану з вираженням відношення того, хто говорить до використовуваних їм знаків, тобто до того, що повідомляється.
ФЗ, що обслуговують прагматику мови, можна представити як один розряд одиниць: вони володіють особливим характером семантики, пристосованої для вираження суб’єктивної модальності, відрізняються специфічними мовними функціями (неномінативні одиниці) і синтаксичною роллю (не будучи окремим членом речення, вони відносяться до змісту вислову в цілому або самі еквівалентні вислову).
Фразеологізми з прагматичним значенням (прагматизми) діляться на дві групи:
1) модальні (у тому числі і ввідні) фразеологізми;
2) вигуки ідіоматичного характеру.
Модальні фразеологізми.
Модальні фразеологізми — групи стійких зворотів, що виражають різноманітні відносини того, хто говорить до того, що повідомляється: емоційну і інтелектуальну оцінку того, що повідомляється: підкреслення, виділення якоїсь частини того, що повідомляється; характеристику структури того, що повідомляється.
Модальні фразеологічні словосполучення можуть бути розділені на наступні групи:
А) модальні фразеологізми, що виражають емоційні і інтелектуальні оцінки того, хто говорить, зокрема достовірність/невірогідність того, що повідомляється: грішною справою, що там говорити, врешті-решт, чого лукавити і ін.
Б) Модальні фразеологізми, що служать засобом акцентування, виділенням того, що повідомляється, часто в поєднанні із посиленням і з аппеляцією до того, хто слухає: треба сказати, якщо хочете, уявіть собі.
В) модальні ФЗ структури дискурсу. Вони виражають різні смислові зв’язки між елементами тексту: сигналізують про перехід до наступної (нової) теми, служать засобом зіставлення окремих частин тексту, резюме, указують на завершення дискурсу: тим часом, з одного боку.
Г) модальні фразеологізми, що виражають відношення до характеру і способу викладу, оформлення повідомлення: так би мовити, м’яко кажучи.
Вигукові ФЗ.
Вигуки ідіоматичного характеру також беруть участь у виразі суб’єктивно-модальних значень: вони характеризують емоційне і інтелектуальне відношення того, хто говорить до того, що повідомляється, до співбесідника і мовної ситуації в цілому, виражають волевиявлення того, хто говорить, обслуговують сферу мовного етикету та ін.
Вигукові ФЗ в основному діляться на дві групи:
1) Ті, що виражають емоції і емоційні оцінки того, хто говорить;
2) Ті, що обслуговують сферу мовного етикету;
Вигуки першої групи, як відзначали дослідники (Эмирова А.М. 1997), виражають переважно негативні емоції. При цьому вони здатні виражати декілька суміжних і навіть амбівалентних (протилежних) емоцій: ось як!, ось воно що! ось тобі і на! Тьху ти чорт! Такі ось пироги!
Вигуки другої групи мають ситуативно-зумовлене значення. Їх семантична рубрикація заснована на обліку різноманітних ситуацій спілкування: вітання, звернення, прощання, вибачення, поздоровлення, прохання і др: будьте ласкаві;, скільки зим, скільки літ! всього доброго! ні пуха ні пера!
продолжение
–PAGE_BREAK–3. Перекладацькі стратегії при відтворенні ФЗ у перекладі
Переклад — це дуже давній вид людської діяльності. Без нього важко уявити такі добре відомі історичні факти, як утворення великих імперій, населених численними багатомовними народами, панування культури однієї нації, яка має більший соціальний престиж, розповсюдження релігійних та соціальних вчень тощо.
Процес перекладу, що складає специфіку комунікації з використанням двох мов, має свої суттєві особливості. Перша особливість полягає в його різноманітності. Переклад може здійснюватися письмово і усно, із сприйняттям вихідного тексту через навушники і візуально, в спокійній обстановці кабінету і в напруженій обстановці переговорів. Перекладатися можуть художня проза і наукова стаття, вірші і листівки ворога, розмовні кліше в побутовій ситуації і діалектизми в мові обвинуваченого чи свідка на судовому засіданні. Переклад може здійснюватися з англійської мови на українську, з української на французьку, з італійської на японську і в будь-якій комбінації двох існуючих у світі мов.
Іншою особливістю процесу перекладу є “невловимість” деяких його сторін. Дослідник зазвичай має у своєму розпорядженні два тексти (вихідний і перекладу), а що відбувається в голові перекладача, як перекладач працює — про це можна лише здогадуватися.
Різноманітність процесу перекладу, невловимість деяких його сторін, що ускладнює дослідження, є причиною появи численних абстрактних моделей процесу перекладу, до створення різних теорій перекладу. Серед них теорія закономірних відповідників Я.І. Рецкера, трансформаційна теорію перекладу Ю.А. Найда, ситуативна теорія В.Г. Гака, семантико-семіотична модель Л.С. Бархударова, теорія рівнів еквівалентності В.Н. Комісарова. Всі ці теорії перекладу, які складають предмет науки про переклад, в основному правильно відображають різні сторони об’єкту, але вони не відображають об’єкта в цілому. Незважаючи на велику кількість моделей перекладу, навряд чи сьогодні будь-яка теорія перекладу може претендувати на домінуюче положення в науці. Однак, не викликає сумнівів той факт, що всі теорії, які правильно відображають ту чи іншу сторону об’єкта науки про переклад, роблять в неї свій внесок.
З огляду на труднощі, що існують при перекладі ФЗ деякі вчені (Кунін, Арнольд, Шмельов) запропонували правила перекладу ФЗ. Вони можуть бути зведені до наступного:
1. Оптимальним перекладацьким рішенням, безсумнівно, є пошук ідентичної ФЗ. Однак варто визнати, що кількість подібних відповідностей в англійській й українській мовах украй обмежена.
2. При відсутності безпосередніх відповідностей фразеологізм, ужитий у мові оригіналу, можна перекласти за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці, хоча він і буде побудований на інший словесно — образній основі. Варто також враховувати, що стилістичне або емоційне забарвлення не завжди збігаються. В цьому випадку взаємозаміна неможлива.
3. Калькування, або послівний переклад, іноді допустимі, хоча цей метод не завжди є ефективним. Цікаво, що часом перекладачам вдається впровадити в мову перекладу й навіть культуру нову ФЗ. Найчастіше цей шлях застосуємо до фразеологізмів, що мають біблійні, античні або міфологічні джерела.
4. При перекладі текстів культурно — історичної тематики застосовують калькування поряд з поясненням у можливо більше короткому вигляді. Такий вид перекладу називається подвійним, або паралельним.
5. Якщо в мові перекладу немає фразеологізмів, у більшому або меншому обсязі еквівалентних вихідній фразеологічній одиниці, потрібно шукати відповідні за значенням і забарвленням слова, так названі однослівні часткові еквіваленти фразеологізмів.
6. При перекладі ФЗ з однієї мови на іншу рекомендується користуватися найбільш повними тлумачними фразеологічними двомовними словниками.
4. Наукова концепція
Опираючись на теоретичні дослідження вчених — лінгвістів в області фразеології, а також враховуючи актуальність перекладу ФЗ, була сформульована наукова концепція даної роботи.
На матеріалі української та англійської мов необхідно визначити мовні особливості ФЗ на позначення характеру людини і класифікувати їх. Шляхом зіставлення будуть знайдені ФЗ в мові перекладу, а для без еквівалентних ФЗ ми надамо власні варіанти перекладу.
З ціллю подолання труднощів, що виникають при перекладі ФЗ на позначення характеру, будуть запропоновані англо-український та українсько-англійський словники.
Дослідження ФЗ, її класифікація дозволяють вирішити цілий ряд питань, що стосуються значимих одиниць мови в цілому, характеру лексичного значення слів, відповідності співвідношення слів з їх значенням, різних питань словотворення, стилістики, художнього мовлення. Всебічне вивчення ФЗ дозволяє нам отримати уявлення про їх основні структурно-семантичні і стилістичні типи, дізнатися про їх походження.
Враховуючи актуальність теми та викладений в роботі матеріал, ми запропонували практичні рекомендації щодо перекладу ФЗ. Опираючись на принципи класифікації ФЗ, ґрунтується наукова концепція даної роботи. З урахуванням мети роботи були виконані усі поставлені завдання.
1. У сучасному мовознавстві немає єдиної думко щодо питання про сутність і визначення фразеологізму. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Ш. Баллі, який дав фразеологізму визначення загального характеру, А.В. Кунін, В.Н. Телія, Н.М. Шанський. „Фразеологічна одиниця — це відтворена у готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних ударних компонентів словного характеру, фіксована за своїм значенням, складом і структурою. ” [26, с.25]. Фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак: відтворюваність, цілісність, окремо оформленість, стійкість, проникність, образність та експресивність.
2. Уперше класифікацію фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі.В. В. Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі.В. В. Виноградов розділив їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [10, с.89].В.Н. Шанський запропонував класифікацію фразеологізмів, що складається із чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В.В. Виноградова. Учений класифікував фразеологізми з погляду їхньої семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей. З погляду семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вислови. Класифікація фразеологічних одиниць за складом: а) фразеологічні одиниці, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики сучасної мови; б) фразеологічні одиниці з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв’язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням. Класифікація фразеологічних одиниць за структурою: відповідні реченню, відповідні сполученню слів. Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню: споконвічні фразеологізми, запозичені фразеологізми, фразеологічні кальки, фразеологічні напівкальки. Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей: між стильові, розмовно-побутові, книжкові, архаїзми та історизми.
3. Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з англійської на українську мову й навпаки перекладач повинен володіти різними способами перекладу, уміти використовувати різноманітні перекладацькі стратегії.
продолжение
–PAGE_BREAK–5. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах
Фразеологія останніми десятиріччями привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників — мовознавців, о також істориків, літераторів та педагогів. І це цілком зрозуміло. Вона, як і мова взагалі, є надійною схованкою здобутків культури, звичаїв, прагнень і сподівань народу, одним із найважливіших джерел для дослідження його минулого життя.
За останні роки проблема характеру людини викликає особливу увагу учених і є предметом дослідження не тільки філософії чи психології, а й лінгвістики. Інтерес дослідників обґрунтований, оскільки кожній людині властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших — лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості називаються рисами характеру.
Характер— це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе [Загальна психологія, С.Д. Максименко].
Характер людини і механізми його лінгвістичного забезпечення завжди були предметом наукових пошуків. До мовних одиниць, які покликані виражати якості характеру людини, передусім належать фразеологічні одиниці. Фразеологізми виникають в мові не для того, щоб називати які-небудь предмети чи явища, що з’явились, а для того, щоб через образну уяву характеризувати вже назване словом поняття.
Аналіз фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини було здійснено на основі вибірки фразем із таких фразеологічних словників:
«Словник фразеологізмів української мови» (В.М. Білоноженко, 2003 р.), «Українсько-російський та російсько-український фразеологічний словник» (І.С. Олійник, 1991 р.), «Короткий словник біблейських фразеологізмів» (Л.Г. Кочедиков, Л.В. Жильцова, 1996 р.), Cambridge International Dictionary of Idioms (McCarthy M., Walter E., 1999 р.).
В результаті суцільної вибірки із словників було отримано 275 англійських фразеологізмів на позначення якостей характеру людини та 210 українських.
Класифікація, яку було виконано у цій роботі, дає можливість простежити функціонування фразеологічних одиниць як цілісної групи на позначення якостей характеру людини. Було отримано 25 груп, які виражають такі риси характеру як: боягузтво, покірність, безпомічність, балакучість, зарозумілість, безневинність, доброта, наївність, нерішучість, співчутливість, підступність, дурість, енергійність, розум, хоробрість, упертість, хитрість, рішучість, вірність, жадність, легковажність, вередливість, злостивість, чесність, працьовитість.
Аналіз фразеологічного корпусу одиниць засвідчив, що у мові переважають фразеологічні одиниці на позначення негативних якостей характеру людини. Для більш систематизованого розгляду розділимо отримані 25 груп на позитивні, негативні та такі, де ознака позитивності-негативності залежить від контексту.
5.1 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській мові
На матеріалі англійської мови ми виділили наступні групи ФЗ, які позначають позитивні якості характеру:
Рішучість: A man with plenty of guts; Steady as a rock
Чесність: Above-boarded; Honest as a day; Open-minded; True penny; Good men and true; Square shooter.
Ввічливість: All things to all man; Bland as oil; Keep a civil tongue.
Проникливість: Astounding card; Long-headed; Sharp as a needle; Smart as pain.
Співчутливість, милосердність: Be milk of human kindness; Have a heart; Man of feeling; Man of heart.
Розсудливість, кмітливість: Man of sense; Sober as a judge; Man with brains; Have a ready wit.
Вірність, відданість: True as flint; True as the needle to the pole; True as steel; Every dog has his day; Bear pool; Birds of a feather flock together.
Мужність: Man of courage; Husky; Bold spirit; Man of horseback; Gutsy; Dogs of war; To put one’s head in the lion’s mouth; To take a bear by the tooth.
Працьовитість: Busy as a bee; Hard as a beaver; Work one’s fingers to the bone; Bust a gut; Keep one’s nose to the grindstone; Up to the chin in.
Для позначення негативних рис характеру використовуються наступні ФЗ, котрі також можна розділити на групи:
Безхарактерність: To follow like sheep; A worm; Man of no character; Nose of wax; Poor fish; Spineless; Weak as water; Doormat.
Зарозумілість: A high horse; Aim at the moon; Proud as a peacock; Smart Aleck.
Боягузтво: Be afraid of one’s shadow; Lily-livered; Timid as a hare; Yellow dog.
Жадібність, егоїстичність: Be full of oneself; Hoggish; Whip the cat; An itching palm.
Покірність, безпомічність: Balaam’s ass; Basket case; Tame cat.
Нелюб’язність, бездушність: Be full of vinegar; Hard as a flint; Hard-boiled egg; Hard-hearted; Have no bowels mouth off.
Лицемірність, підступність: Bear two faces under one hood; Heel; Snake in the grass; Sly dog; Wolf in sheep’s clothing; An old bird is not caught with chaff.
Легковажність:Light as butterfly; Scatterbrain; Flibbertigibbet.
Допитливість: Nosey Parker; Peeping Tom; Paul Pry.
Дурість: A dumb bunny; Bonehead; Have rocks in one’s head; Dead from the neck up; Nutty as a fruitcake; Dodo.
Лінькуватість: Lazy beggar (dog, bones); Let the grass grow under one’s feet; Twiddle one’s thumbs; To idle away one’s time.
Крім вище згаданих груп фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини, існують й інші, але вони представлені не широко за своїм складом. Це такі мало чисельні групи як:
Невпевненість, нерішучість: Buridan’s ass; A donkey between two bundles of hay; Halfhearted.
Невихованість: Be with bad form; Black man.
Підлабузництво: Tame spaniel; Hay it on with a trowel.
Ненадійність: Weak sister; Man of straw.
Як зазначалося вище, існують фразеологічні одиниці, які позначають такі риси характеру, які не можна назвати ні позитивними, ні негативними. Вони мають, так званий перехідний характер, який залежить від ситуації. До таких якостей відносяться наступні:
Упертість, настирливість: Bull-headed; Hard nail; Headstrong; Keep a stiff upper lip; Obstinate as a mule; Stiff neck; Stubborn beggar.
Хитрість: Artful as a cart-load monkey; Be up to trap; Sly as a fox; Too far north.
Енергійність, запальність: Ants in one’s pants; As hot as pepper; Hothead; Hotter than a pistol; Man of action; Slippery as an ell.
Холоднокровність, терпимість: Bear and forbear; Have iron nerve; Cool head; Man of nerve; Keep a level head; Cool as cucumber.
Проаналізувавши усі групи фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини, можна зробити висновок, що переважають фраземи на позначення негативних якостей характеру. Однією з причин цього є те, що люди схильні більше помічати за іншими негативні риси, погані вчинки, слова, оскільки щось хороше сприймається як належне. Фразеологічні одиниці мають експресивно-емоційні властивості, тому їх і використовують, щоб якнайяскравіше, найбільш виразно підкреслити риси характеру людини.
Семантичні властивості фразеологічних одиниць, які позначають якості характеру людини, виявляються в особливостях їх утворення, розвитку, закономірностях реалізації. Внаслідок семантичного аналізу було виокремлено наступні групи фразеологічних на позначення якостей характеру людини:
1. Дуже часто для вираження рис характеру людини використовують фраземи із власними назвами:
Nosey Рarker; Peeping Tom; Paul Pry; Balaam’s ass; Buridan’s ass; Dr. Jekill and Mr. Hyde; To out Herod-Herod; Aeolian harp.
2. Для англійської мови характерним є таке явище як використання кольорів у фразеологічних одиницях на позначення якостей характеру людини:
White man; Black man; Yellow dog; Yellow streak; Yellow-bellied; Blackheart; Green with envy; Tickled pink.
3. Фразеологічні одиниці на позначення якостей характеру людини також можуть містити у своєму складі назви частин тіла:
His fingers are all thumbs; Let the grass grow under one’s feet; Stand on one’s head; Twiddle one’s thumbs; Work one’s fingers to the bone; A bundle of nerves; Bust a gut; Dead from the neck up; Get under skin; On (someone’s) back; Sweat blood; Thick-skinned; Thin-skinned; Keep one’s nose to the grindstone; Pull the wool over one’s eyes; In one’s hair; Keep a stiff upper lip; Melt in one’s mouth; Spineless.
4. Деякі риси поведінки тварин також відображають якості характеру людини. Тому дуже часто у фразеологічних одиницях на позначення якостей характеру людини використовуються назви тварин:
Bats in the belfry; Sitting duck; Bug someone; Cold fish; A high horse; Proud as a peacock; Busy as a bee; Take the bull by horns; As crooked as a dog’s hind leg; Alone wolf; As awkward as a cow on roller skates; Gentle as lamb; A dumb bunny; Sly as a fox; As stubborn as a mule; Mad as a hornet; As gruff as a bear.
Як показують наведені вище приклади, спектр негативних рис є значно ширшим. Це пояснюється ставленням людини до тварин як до істоти значно нижчого рівня.
Розглянемо найбільш широку за своїм складом та цікавої з нашої точки зору групу — «зарозумілість, пихатість, зухвальство».
Фразеологічні одиниці на позначення такої якості як зарозумілість можна поділити за декількома ознаками:
а) одиниці, що позначають певні дії:
To aim at the moon; To level at the stars; To lift up the horn; To throw back one’s head; To crane one’s neck.
б) одиниці, що виражають зовнішній вигляд чи стан, коли людина поводиться зухвало, зарозуміло:
A high horse; Big-headed; Proud as a peacock; Bold as brass; Cool beggar.
Ці ж та інші фразеологічні одиниці, які виражають зарозумілість, пихатість, зухвалість, можна поділити на наступні семантичні розряди:
1. ФЗ, які містять у своєму складі назви тварин:
A high horse; Proud as a peacock; To get on one’s high horse.
У ФЗ на позначення якостей зарозумілості чи пихатості людина порівнюється із такими тваринами, які в своїй поведінці проявляють такі риси.
2. ФЗ з назвами частин тіла:
Big-headed; Bone of the bone and flesh of the flesh; Have a chip on one’s shoulder; Swelled head; To throw back one’s head; To crane one’s neck; Barefaced; Cheeky.
Як видно із прикладів, наведених вище, в ФЗ на позначення зухвалості використовують верхні частини тіла. Адже саме за допомогою цих частин тіла людина проявляє свою пихатість, зарозумілість, показує, що вона вища, краща за інших.
3. ФЗ, які мають у своєму складі назви небесних тіл:
Aim at the moon; Level at the stars; To extol to the skies.
4. ФЗ на позначення зухвалості та зарозумілості можуть виражатися за допомогою предметів одягу:
Stuffed shirt; Too big for one’s boots; To big for one’s breeches;
5. ФЗ, які мають у своєму складі назви металів:
Little tin god; Bold as brass.
6. Також слід зазначити, що ФЗ, зазначеної групи, можуть мати у своєму складі власні назви:
Smart Aleck.
Крім вище згаданих розрядів, ФЗ на позначення таких рис характеру, як зухвалість, пихатість, можна виражати за допомогою інших назв предметів, події, явищ:
Holier than thou; Cool beggar; Lift up the horn; Insolent in the manner; Overbearing; Saucy.
продолжение
–PAGE_BREAK–5.2 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в українській мові
В українській мові до ФЗ, які виражають позитивні риси характеру людини, відносяться наступні:
доброта: комашини не скривдить; невинне ягня; ангельська душа; добрий собака на вітер не гавка;
співчутливість: брати близько до серця; Еолова арфа; Бути м’яким серцем;
розум: мати голову на в’язах; не в тім‘я битий; не ликом шитий; казанок варить.
хоробрість:не страшкові діти; не боязкого десятку; смілива душа.
До негативних рис, що позначають характер людини, належать:
боягузтво: боятися власної тіні; заяча душа; лякана ворона; не хороброго десятку.
покірність: Агнець Божий; Валаамова ослиця; Покірне телятко;
балакучість: баба Палажка; за словом до кишені не лізе; пальця в рот не клади.
зухвалість: кирпу гнути; важна птаха; пуп землі; гнути козиря.
нерішучість: Буріданів осел; Геркулес на роздоріжжі; Двоєдушний непостійний буває.
підступність, підлість: дволикий Янус; вовк в овечій шкурі; у тихому болоті чорти водяться; підколодна гадюка; вовк і лічене бере; жив, як пес, а загинув, як собака.
дурість: дірява голова; голова з вухами; макітра не варить; пеньок з очима.
замкнутість: замикатися в своїй шкарлупі; людина в футлярі.
жадність, егоїстичність: снігу зимою не дістанеш; не витягнеш і копійки; глядіти свого носа; дбати тільки про свою шкуру.
розбещеність: принцеса на горошині; мамина донечка; мамин синок; з ґедзиком.
бездушність: черства душа; мати кам’яне серце; без серця; шкура барабанна.
злість: злий собака спотайна рве; вовк старіє, а не добріє; самому чорту брат.
легковажність: горобці цвірінькають у макітрі; зайчики в голові стрибають; бездумний, як метелик.
Як і в англійській, в українській мові існують ФЗ на позначення якостей характеру, які не можна визначити як негативні чи позитивні, оскільки їх значення залежить від обставин, ситуації:
упертість, наполегливість: міцний горішок; твердий, як скеля; людина з характером.
хитрість: хитромудрий Одіссей; лисом підшитий; хитрий, як лис.
Як бачимо, в українській мові також переважають ФЗ на позначення якостей характеру людини, які виражають негативні риси. Крім вище згаданих ФЗ на позначення якостей характеру людини, існують інші, але вони мало чисельні, щоб виокремити їх в окрему групу:
Служити мамоні; Хома невірний; Як засватана дівка; І у вус не дути.
ФЗ на позначення якостей характеру людини в українській мові також можна поділити на наступні семантичні групи:
1. ФЗ з власними назвами:
Валаамова ослиця; Баба Палажка; Як Адам і Єва в раю; Геркулес на роздоріжжі; Дволикий Янус; Лис Микита; Хома невірний; Служити Ваалу.
2. ФЗ, які містять у своєму складі назви части тіла:
Заяче серце; Ховатися за чужу спину; Пальця в рот не клади; Швидкий на язик; Серце на долоні; Капустяна голова; Курячий мозок; Пеньок з очима; Язиком сяк і так, а ділом ніяк; Глядіти свого носа; Бреше, аж вуха в’януть.
3. Як і в англійській мові, українські фразеологізми на позначення якостей характеру людини можуть містити назви тварин:
Мишача душа; Полохлива ворона; Ні риба, ні м’ясо; Пихатий, як індик; Боже теля; Веселий, як цвіркун; Вовк в овечій шкурі; Вдома лев, а на війні тхір; Темна конячка; Як свиня в апельсинах.
На відміну від англійської мови, де значне місце відводиться використанню кольорів у ФЗ на позначення якостей характеру людини, в українській замість цього можна зустріти використання числівників:
Не хороброго десятку; Без третьої (сьомої) клепки; Пеньок і два вуха; Ганятися за двома зайцями.
Велике значення в українській мові приділяється використанню у ФЗ такого складового компонента як слово «душа». Ц факт можна пов’язати з тим, що в українській ментальності душа майже відповідає характеру. Душа — це внутрішній світ людини, її сутність. Тому дуже багато рис характеру описуються в мові саме за допомогою слова «душа»:
Заяча душа; Ангельська душа; Двоєдушний непостійний буває; Щира душа; Широка душа; Мати Христа в душі; Чорнильна душа; Бездушний; Черства душа.
5.3 Зіставлення ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою
5.3.1 Найбільш поширеною структурою ФЗ на позначення якостей характеру людини як в англійській, так і в українській мовах є Прикметник + іменник. До того ж ці ФЗ в обох мовах майже не мають відмінностей за своїм складом.
Black man — чорна людина
Dark (black) horse — темна конячка
Hard nail — міцний горішок
Honest soul — чесна душа
Rara avis — білий крук
Smart aleck — важна птаха
True penny — чесна душа
Ангельська душа — angel’s soul
Блудний син — prodigal son
Важна (велика) птаха — smart Aleck
Відверта (відкрита, щира) душа — square shooter
Непам‘ятуща голова — empty pate
Полоханий заєць — timid hare
Смілива душа — bold spirit
Чудна людина — odd fish
5.3.2 Серед фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини в англійській мові, за структурою відповідних сполученню слів, найбільш поширеною є конструкція порівняння as…as. В українській мові при зіставленні предметів з однаковою мірою якості також використовується порівняння. Існує дві конструкції порівняння …, мов…та …, як…. Фразеологізми конструкції as…as в українській мові мають еквіваленти (повні та часткові), аналоги та безеквіваленти.
1. повні еквіваленти
As busy as a bee — працьовитий, як бджола
As gentle as lamb — лагідний, як ягня
As happy as a lark — веселий, як жайворонок
As hard as a beaver — старанний, як бобер
As innocent as a lamb — безневинний, як ягня
As meek as a lamb — лагідний, як ягня
As meek as a mouse — тихий, як миша
As merry as a cricket — веселий, як цвіркун
As quiet as a mouse — тихий, як миша
As sly as a fox — хитрий, як лис
2. часткові еквіваленти
As hard as a flint — твердий, мов скеля
As proud as a peacock — пихатий, як індик
As slippery as an ell — верткий, мов в’юн
As stubborn as a mule — упертий, як віслюк
As tough as old boots — запеклий, як чорт
As tricky as monkey — вередливий, шкідливий, як кіт
As awkward as a cow on roller skates — незграбний, мов корова на льоду
3. аналоги
As bold as brass — нахабний, як танк
As bright as a button — мати голову на плечах
As cool as a cucumber — спокійний, як удав
As crooked as a dog’s hind leg — нечесний, брехливий, як собака
As gruff as a bear — людина в футлярі
As hot as pepper — з перцем
As innocent as a babe unborn — істинне маля
As true as steel — відданий душею і тілом
4. безеквіваленти
As bland as oil — ввічливий, люб’язний
As good as gold — дуже хороший
As harmless as a dove — лагідний, покірливий
As honest as a day — чесний
As mad as a hatter — безумний
As mad as a hornet — сердитий, злий
As weak as water — безхарактерний
As sober as a judge — розсудливий
5.3.3 Іншою поширеною структурою ФЗ на позначення якостей характеру людини в українській та англійській мовах єДієслово + іменник
Боятися власної тіні — be afraid of one’s shadow
Гнути кирпу — to turn up one’s nose
Мати душу — to have a heart
Мати порожню макітру — have rocks in one’s head
Шарпати нерви — get under skin
Показувати характер — to show one’s character
Не витягнеш копійки — be full of oneself
Стелитися шовком — hay it on with a trowel
Keep one’s head — не втрачати голови
Взявши до уваги наведені приклади, можна зробити висновок, що при перекладі ФЗ на позначення якостей характеру людини не втрачають своєї структури.
5.3.4 Наступною широко вживаною структурою ФЗ в обох мовах є Іменник + прийменниково-відмінкова форма іменника
Ангел в плоті — an absolute angel
Серце на долоні — open-minded
Вовк в овечій шкурі — a wolf in sheep’s cloth
Пеньок з очима — nutty as a fruitcake
Людина з характером — man of character
Людина в футлярі — unsociable
Зайчики в голові — scatterbrain
Слон в посудній лавці — a bull in a china shoo
A Turk for smth — exacting, exigent
Ants in one’s pants — з живчиком та з перчиком
Snake in the grass — гадина потайна
Pain in the neck — сіль в оці
An ass between two bundles of hay — невпевнена, нерішуча людина
Як бачимо, при перекладі таких ФЗ простежуються деякі відмінності: інколи змінюється не лише типи міжмовних фразеологічних відповідників, але й структура фразем.
5.3.5 Серед ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою виділяється така форма як Іменник + форма родового відмінка іменника
Nose of wax — віск, з якого можна все ліпити, безхарактерний
Man of iron — людина з залізними нервами
Man of courage — мужній, як лев
Man of action — енергійна, дійова людина
Man of heart — сердечна людина
Man of horseback — сильна особистість
Man of straw — ненадійна людина
Buridan’s ass — Буріданів осел
Для цієї конструкції в англійській мові характерні такі ФЗ, які мають у своєму іменник Man. До того ж, це явище більш властиве англійські, ніж українській мові.
Адвокат сатани — devil’s advocate
Валаамова ослиця — Balaam’s ass
Лицар печального образу — the knight of the Rueful Countenance
Людина слова — man of word
Пуп землі — the hub of the universe
продолжение
–PAGE_BREAK–5.4 Синонімія та антонімія у ФЗ на позначення якостей характеру
Дуже часто в українській та англійській мовах для вираження якостей характеру людини використовують синоніми та антоніми. Синонімічне багатство фразеології складається з численної кількості фразеологічних одиниць, що мають спільне або дуже близьке значення, але різну образну структуру.
5.4.1 Фразеологічні синоніми.
Фразеологічні синоніми — це самостійні звороти, що вживаються для позначення того самого поняття; вони близькі за смисловим значенням, але не тотожні, мають різну образну структуру, різний лексичний склад, стилістично іноді різко відмінні.
Отже, якщо два фразеологічні вислови збігаються образністю і значенням, але різняться стилістичним забарвленням, ми маємо справу з фразеологічними синонімами” [Ф.П. Медведєв «Українська фразеологія»]. Фразеологічні синоніми структурно і образністю є різні за походженням, але вони завжди близькі своїм значенням вислови, хоч дуже часто різняться саме один від одного стилістичним забарвленням. Фразеологічний синонім відтворює якусь нову особливість того ж самого предмета або явища. Отже, все це свідчить про те, що синонімічний ряд фразеологізмів не адекватний синонімії слів, хоч окремі фразеологізми і можуть поряд із словами належати до того самого синонімічного ряду.
Синонімічні фразеологізми на позначення рис характеру людини володіють близьким або тотожним значенням
Важна птаха — пуп землі
Полоханий заєць — боятися власної тіні
Бути гавою — непам‘ятуща голова
Шалена людина — гарячий на руку
Шарпати нерви — бути сіллю в оці
Язиком сяк і так, а ділом ніяк — кидати слова на вітер
Не в тім‘я битий — не ликом шитий
Незрадливий друг — відданий душею і тілом
Не страшкові діти — лицар без страху і догани
Хитроумний Одіссей — лис Микита
Замикатися в шкарлупі — людина в футлярі
Агнець Божий — Валаамова ослиця
Баба Палажка — пальця в рот клади
Буріданів осел — Геркулес на роздоріжжі
Еолова арфа — щира душа
Poor fish — nose of wax — spineless (безхарактерний)
Big-headed — swelled head — high horse (зарозумілий, пихатий)
Man with plenty of guts — steady as a rock — man of iron (твердий, рішучий)
A Turk for smth — have a heave hand (вимогливий)
Be full of hot air — tin horn — big mouth (хвастливий)
Honest as a day — above boarded — true penny (чесний)
Sly boots — too far north — sly as a fox (хитрий)
Be afraid of one’s shadow — lily-livered — yellow dog (боягузливий)
Ants in one’s pants — slippery as an ell (верткий, запальний, нетерплячий)
Astounding card — long-headed — sharp as a needle (проникливий, спостережливий)
Be full of oneself — hoggish — whip the cat (егоїстичний, жадібний)
Hard nail — obstinate — stubborn beggar (уперта людина)
Синоніми фразеологізмів, що позначають якості характеру людини можуть відрізнятися один від одного стилістичним забарвленням
Синоніми фразеологізмів на позначення якостей характеру можуть відрізнятися ступенем інтенсивності дії, прояву ознаки:
Тріпати нерви — Бути сіллю в оці — Ссати кров
За словом до кишені не лізе — Пальця в рот не клади — Баба Палажка
Мати голову на в‘язах — Не в тім‘я битий — Не ликом шитий
В англійській мові синоніми фразеологізмів на позначення рис характеру людини дуже рідко відрізняються ступенем інтенсивності дії чи прояву ознаки.
У окремих фразеологізмів-синонімів можуть повторюватися деякі компоненти (якщо в основі фразеологізмів лежать різні образи, ми маємо право називати їх синонімами)
Дірява голова — капустяна голова — непам‘ятуща голова
Гаряча голова — гаряча натура — гаряча кров
Заяча душа — заяче серце
Важна птаха — велика птаха
Лоскотати нерви — тріпати нерви
Замикатися в шкарлупі — ховатися в шкарлупі
Black horse — dark horse — темна конячка
Cool head — level head — холоднокровний
Queer fish — odd fish — дивна людина
Shoot at the moon — aim at the moon — бути надмірно гонористим
Honest soul — honest heart — відвертий, щирий, простодушний
Від синонімів фразеологізмів слід відрізняти варіанти фразеологізмів, структурні відмінності яких не порушують семантичної тотожності фразеологізмів.
Фразеологічні варіанти — це різновиди фразеологічної одиниці, тотожні якістю і кількістю значень, стилістичними та синтаксичними функціями, сполученням з іншими словами; вони мають спільний лексичний інваріант при частково відмінному лексичному складі або різняться словоформами чи то порядком слів [19, с.32]
Якщо граматична структура фразеологічної одиниці не змінялася, а змінилися тільки один або два компоненти, то тоді утворюється фразеологічний варіант. А слова, що замінили компоненти, називаються структурними синонімами.
Меткий на язик — швидкий на язик
Твердий горішок — міцний горішок
Полоханий заєць — полохливий заєць
Мати голову на в‘язах — мати голову на плечах
Не ликом шитий — не з лика шитий
Big-headed — big head — зарозумілий, пихатий
Hard nose — hard-nosed — упертий
Характерна риса варіантів фразеологічної одиниці — спільний внутрішній образ, який не залежить від того, чим відрізняються варіанти фразеологізму.
Фразеологічні варіанти — характерна і специфічна риса української та англійської мов. Вони широко вживаються у мові, збагачуючи її виразові засоби, зокрема словниковий склад: теревені розводити — теревені правити — теревені гнути; чужим розумом жити — жити позиченим розумом; усьому головою бути — усьому (або. над усім) голова тощо.
Фразеологічні синоніми та їх варіанти, як і взагалі весь фразеологічний фонд, глибоко розкривають самобутній характер тої чи іншої мови. Усі структурні заміни фразеологічних виразів, поява численної кількості різних синонімічних варіантів надають мові експресії, певного емоційного забарвлення та стилістичної виразності.
5.4.2 Якщо фразеологічні синоніми на позначення якостей характеру людини широко вживаються в українській та англійській мові, то про фразеологічні антоніми цього сказати не можна, хоч і їх досить велика кількість.
В українській та англійській мовах є значна кількість фразеологічних одиниць, що позначають риси характеру, які побудовані на сполученні антонімічних понять, на зіставленні протилежних явищ або образів. Така структурна модель сприяє посиленню враження. Ця особливість сполучення понять і образів, так звана антитеза, є однією з характерних рис українського мовлення.
Фразеологічні антоніми відіграють важливу стилістичну роль у системі фразеології. За їх допомогою розкривається протилежне лексичне значення — смислове протиставлення.
Антонімія фразеологізмів на позначення якостей характеру людини часто підтримується антонімічними зв’язками їх лексичних синонімів
не в тім‘я битий (розумний) — пороху не вигадає (дурний)
шкура барабанна (безсердечний) — сердечна людина
мати одчайдушну хоробрість (сміливий) — боятися власної тіні (боягуз)
самому чорту брат (жорстокий) — невинне ягня
man of courage (сміливець) — yellow dog (боягуз)
hard-boiled egg (безсердечний) — man of heart (сердечний)
true penny (чесний, надійний) — man of straw (ненадійний)
be drift (пасивний) — man of action (активний, дійовий)
В окрему групу відокремлюються антонімічні фразеологізми на позначення якостей характеру людини, які частково співпадають за складом, проте мають компоненти, протилежні за значенням.
Не хороброго десятку — не боязкого десятку
Птах високого польоту — птах низького польоту
Віддана душа — зрадлива душа
Сильні світу цього — слабкі світу цього
Жити своїм розумом — жити чужим розумом
Bad temper — sweet temper (поганий — гарний характер)
Man of character — man of no character (з характером — без характеру)
White man — black man (вихований — невихований)
продолжение
–PAGE_BREAK–5.5 Походження ФЗ на позначення рис характеру людини
5.5.1 Біблія є найголовнішим літературним джерелом фразеологічних одиниць. Цей найбільший твір збагатив фразеологізмами не тільки англійську і українську мови, але і багато інших мов світу. Впродовж сторіч Біблія була самою широко читаною і цитованою книгою; не тільки окремі слова, але і цілі ідіоматичні вирази увійшли до англійської і української мов із сторінок Біблії. До фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини, використовуваних в сучасній англійській і українській мовах, і біблейське походження яких твердо встановлене, належать наступні:
The beam (the mote) in one’s eye — «колода» у власному оці;
The prodigal son — блудний син.
To laugh to scorn — зневажливо осміювати.
To worship the golden calf — поклонятися золотому тельцю(вище всього цінувати богатство, гроші).
Адвокат сатани— людина, яка намагається будь-що знайти в інших людях хиби, вади, принижуючи та дискредитуючи їх людську гідність, навмисне шукає навіть у безсумнівно позитивному негативне.
Двоєдушний непостійним буває— людина з думками, які роздвоюються, нерішуча.
Евіна онука— допитлива жінка.
Жне, де не сіяв— про людину, яка завжди користується результатами чужої праці.
Вівця, що заблукала— безпутна людина.
Птаха небесна— безтурботна людина.
Служити Ваалу— бути жадібним, зажерливим.
Служити двом панам— бути безпринципним.
Хамів виродок— груба, невихована людина.
Не від світу цього— дивна людина.
5.5.2 Крім фразеологізмів, узятих з Біблії, в англійській мові, як і в українській, існує багато прислів’їв, афоризмів і образних виразів, що визначають характер людини, що були запозичені у стародавніх греків і римлян.
Фразеологізми узяті з античної міфології:
Без гніву та упередженості— об’єктивний підхід до до людей, явищ, подій;
Медуза— паскудна, уїдлива, самолюбна, гоноровита, дріб’язкова персона;
Антей— сильна людина (духовно та фізично), віддана своїй землі;
Служіті Мамоні— служити багатству, цікавитись лише матеріальними благами;
З поемами Гомера “Іліада” і «Одіссея» пов’язані вирази:
Like
а Trojan— мужній, відважний, героїчний;
Геркулес на роздоріжжі— людина, що завжди вагається у виборі рішень;
Дволикий Янус— нещира, лицемірна людина;
Еолова арфа— чутлива, серцева людина;
Зоїл — бич Гомера— заздрісна, уїдлива, злісна людина;
Маті олімпійський спокій— бути дуже спокійним, мати непорушний душевний спокій;
Наступні вирази походять з байок Езопа і інших старогрецьких казок і байок:
to blow hot and cold
— коливатися, робити взаємовиключні речі, займати подвійну позицію,
an ass in а lion’s skin — осел в левовій шкурі;
а fly on the wheel— людина, перебільшуюча все.
Танцюваті під химерую дудку
Деякі фразеологізми були запозичені з творів давньоримських письменників:
а snake in the grass— змія підколодна, підступний, прихований ворог (Вергилій);
anger is а short madness— “гнів — недовге безумство” (Горацій).
Фразеологічні одиниці на позначення якостей характеру людини, що прийшли в англійську та українську мови з літератури Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, наділені незвичайною барвистістю і експресивністю, цим і пояснюється їх поширеність не тільки цих, але і інших мовах світу.
5.5.3 Аналізуючи походження ФЗ на позначення якостей характеру людини, не можливо не згадати про походження власне українських фразем. Вивчаючи фразеологію, не можна ігнорувати явища, які протягом історії виникають у процесі контактування з сусідніми народами, не можна не зважати на взаємовплив та взаємо збагачування мов, взаємопроникнення у ці мови відповідної фразеології. загальнослов’янська фразеологія поширена з найдавніших часів у всіх або майже всіх слов’янських мовних групах:
святая святих; нічтожне сумняшеся (не вагаючись); перекувати мечі на рала; вовк в овечій шкурі; у поті чола; вовків боятися — в ліс не ходити; товкти воду в ступі; перемивати кісточки.
5.5.4 У сучасній англійській та українській мовах існує безліч фразеологізмів, основна функція яких — підсилювати естетичний аспект мови. Багато ФЗ виникли у зв’язку із звичаями, реаліями, історичними фактами, але велика частина фонду фразеологізмів так чи інакше виникла завдяки західній та американській художньо-літературним творам.
Твори знаменитого англійського класика У. Шекспіра є одним з найбільш важливих літературних джерел по числу фразеологізмів на позначення якостей характеру, що збагатили англійську і згодом знайшли свої відповідники в українській мові. Наводимо приклади деяких найбільш поширених шекспіризмів:
The milk of human kindness — «бальзам добра»;
To out-Herod Herod — перевершити самого Ірода у жорстокості;
To know a hawk from a handsaw — «уміти відрізнити зозулю від яструба», мати елементарну проникливість;
The green-eyed monster — «чудовисько з зеленими очима», ревнивий;
To wear one’s heart upon one’s sleeve — «душа навстіж»;
The better part of valour is discretion — одна з прикрас хоробрості — скромність;
To one’s heart’s content— чесний, проникливий;
Good men and true— чесні, порядні люди;
Окрім Шекспіра, багато інших письменників збагатили англійський фонд фразеологізмів. Серед них головним чином слід зазначити Олександра Попа, Вальтера Скотта, Джеффрі Чосера, Джона Мільтона, Джонатана Свіфта і Чарльза Діккенса.
Вислови інших англійських письменників звичайно залишаються цитатами і лише в окремих випадках поповнюють фонд фразеологізмів на позначення якостей характеру людини англійської мови, входивши в розмовну мову:
Through thick and thin(Дж. Чосер); An Artful Dodger (Ч. Діккенс); As cool as cucumber (Дж. Гей); As merry as a marriage — bell (Дж.Г. Байрон); Paul Pry (ДЖ. Пул); Dr. Jekyll and Mr. Hyde (Р.Л. Стівенсон); As mad as a hatter, as mad as a March hare (Л. Керрол).
Багато ФЗ прийшло до Англії із США. Вони відносяться до внутрішньо мовленнєвих запозичень. Деякі з цих фразеологізмів були свого часу створені американськими письменниками і набули широкого поширення в сучасній англійській мові.
Число фразеологізмів на позначення якостей характеру людини, запозичених з американської художньої літератури не таке велике як число ФЗ, створених англійськими письменниками. Але, слід зазначити, що американізми, володіють найбільш яскравою образністю і підвищеною експресивністю в порівнянні з висловами англійських письменників.
A Rip Van Winkle — «Ріп Ван Уінкл» — відстала людина (В. Ірвінг)
Французька художня література зробила чималий внесок до фонду фразеологізмів сучасної англійської та української мови. Багато творів французьких письменників були перекладені англійською та ношою мовою і дотепер користуються широкою популярністю. В цьому відношенні слід виділити таких французьких письменників, як: Франсуа Рабле, Жан Батіст Мольер, Жером д’Анже, Лафонтен і ін.
Buridan’s ass — Буріданів осел(Ж. Бурідан)
A donkey between two bundles of hay— нерішуча людина (Ж. Бурідан)
Слід зазначити, що кількість ФЗ на позначення якостей характеру людини, запозичених з французької художньої літератури, також не велика, але, не дивлячись на це, вони часто використовуються письменниками для посилення образності.
Запозичення фразеологізмів на позначення якостей характеру людини з німецької і датської художньої літератури нечисленні. Лише декілька письменників Німеччини і Данії поповнили англійський та український фонд фразеологізмів «крилатими» виразами.
speech is silvern
,
silence is golden — ”
слово — срібло, мовчання — золото”; прислів’я вперше зустрічається у німецького письменника Томаса Карлейла
the emperor has
(або
wears
)
no clothes— а король-то голий (вираз з казки датського письменника Г.Х. Андерсена «Нове плаття короля»
У сучасній англійській та українській мовах існує всього декілька фразеологізмів на позначення якостей характеру людини, запозичених з іспанської художньої літератури. В цьому відношенні слід виділити одного з найбільш знаменитих іспанських письменників Мігеля Де Сервантеса Сааведра, що прославився на весь світ твором «Дон Кіхот». Мігель Де Сервантес Сааведра є автором наступних фразеологізмів:
the knight of the Rueful Countenance— (книжн.) лицар Сумного Образу
tilt at windmills— битися з вітряними млинами, «донкіхотствувати».
В англійській та українській мовах існує багато фразеологізмів іспанського походження, але лише деякі мають літературне коріння.
З казок «Тисячі і однієї ночі» в англійську мову прийшло декілька ФЗ, що позначають риси характеру людини: the old man of the sea — людина, від якої важко відв’язатися, звільнитися, нав’язлива людина (натяк на епізод в одній з казок, в якій розповідається, як Синдбад-мореплавець ніяк не міг позбавитися старого, що всівся йому на плечі);
Той факт, що деякі вирази, запозичені з арабського фольклору, стали фразеологізмами сучасної англійської мови, свідчить про метафоричність і виразність цих ФЗ.
продолжение
–PAGE_BREAK–