МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Контрольна робота
З дисципліни «Система виробництва та розподілу енергії» на тему:
«Визначення теплової потужності промислової будівлі та величини витрат на генерацію тепла при впровадженні на нійенергозберігаючих заходів»
варіант
СУМИ 2009р.
Вихідні дані до контрольної роботи
Найменування параметру
Вар-нт
Регіон температурної зони
IV
Середня температура з зовні за опалювальний сезон, 0С
-7
Габарити будівлі, м
Ширина
32
Довжина
70
Висота
7
Орієнтація будівлі за довжиною до сторін світу
Пд.-сх
Кількість та призначення приміщень
1-е приміщення
адм
2-е приміщення
склд
Умови (режими) експлуатації приміщень
1-е приміщення
сух
2-е приміщення
нрм
Зовнішні стіни будівлі
1-й шар
Матеріал (таб)
51
Товщина, мм
10
2-й шар
Матеріал (таб)
80
Товщина, мм
230
3-й шар
Матеріал (таб)
83
Товщина, мм
10
Параметри стін приміщень всередині будівлі
Матеріал (таб)
33
Товщина, мм
170
Стеля
Усі примі-щення
1-й шар
Матеріал (таб)
81
Товщина, мм
220
2-й шар
Матеріал (таб)
67
Товщина, мм
10
Підлога
1-е примі-щення
1-й шар
Матеріал (таб)
82
Товщина, мм
370
2-й шар
Матеріал (таб)
70
Товщина, мм
30
2-е примі-щення
1-й шар
Матеріал (таб)
61
Товщина, мм
340
2-й шар
Матеріал (таб)
40
Товщина, мм
47
Найменування параметру
Вар-нт
Кількість вікон по приміщенням, шт
1-е приміщ.
8
2-е приміщ.
3
Параметри віконпо приміщенням— усі вікна 2×2,5м
— числа (1, 2) цекількість скла в рамі
— відстань між склом 60мм
1-е примі-щення
Матеріал рам
Д
Вид скління
2
2-е примі-щення
Матеріал рам
П
Вид скління
2
Кількість ламп розжарення, шт–PAGE_BREAK–
75Вт
35
150Вт
11
Коефіцієнт завантаження освітлення по приміщенням
0,9
Сумарна потужність працюючогосилового обладнання по приміщенням, кВт
1-е приміщ.
5,5
2-е приміщ.
25
Матеріал цехових воріт
Д
Габарити цехових воріт
Ширина, мм
130
Довжина, м
3,2
Висота, м
4,7
Кількість робочого персоналу, чол.
1-е приміщ.
7
2-е приміщ.
11
Загальній робочий час за добу, год
12
Довготривалість опалювального періоду, діб
140
Кількість неробочих днів
30
Паливо, що використовується на котельні
М
ЗМІСТ
Вихідні дані до контрольної роботи
Теплотехнічний аналіз дійсного стану огороджуючих конструкцій, обстежуваної будівлі
Розрахунок тепловтрат
Розрахунок теплонадходжень
Аналіз техніко-економічної характеристики обстежуваного будинку
Розрахунок площі опалювальних приладів
Визначення витрат на експлуатацію системи опалення
Список використаних джерел
Додаток А
1. Теплотехнічний аналіз дійсного стану огороджуючих конструкцій, обстежуванної будівлі
1.1 Розрахунок термічного опору огороджуючих конструкцій
Приведений опір теплопередачі дійсних огороджуючих конструкцій RΣпр, м2·К/Вт повинний бути не менше за вимагаємих значень Rqmin, які визначаються виходячи із санітарно-гігієнічних та комфортних умов і умов енергозбереження. Теплотехнічний розрахунок внутрішніх огороджуючих конструкцій будівлі проводиться при умові, що різниця температур між приміщеннями не більше 3С.
Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинківта споруді внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3С та більше, обов’язкове виконання умови:
RΣ пр≥ Rq min, (1.1)
де RΣпр – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт;
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт.
Мінімально допустиме значення, Rqmin, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових будинків встановлюється згідно з табл.7 залежно від температурної зони експлуатації будинку, тепловологісного режиму внутрішнього середовища і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою:
/>, (1.2)
де Ri – термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою:
/>, (1.3)
де δi – товщина i-го шару конструкції, м;
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з табл.8;
si – коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2·К), що приймають згідно з табл.8;
n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку.
Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі внутрішніх огороджуючих конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 30С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:
/>, (1.4)
де tв1, tв2–температури повітря в приміщеннях, 0С, що приймаються згідно з проведеними вимірами, або приймаються згідно з табл.2;
Δtcг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С, згідно з табл. 4;
αв1 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2 К), що приймається згідно з табл.9.
Приведений опір теплопередачі, RΣпр, м2·К/Вт, непрозорої огороджуючої конструкції при перевірці виконання умови за формулою (1.1) розраховується за формулою
/>(1.5)
де: αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2.К), які приймаються згідно з табл.9;
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації згідно з табл.8, Вт/(м · К);
n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку;
Ri– термічний опір i-го шару конструкції, згідно формули (1.3), м2.К/Вт;
Опір теплопередачі заповнень світлових прорізів (вікон) необхідно приймати потабл.11.
Термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті Rпг, (м2·0С)/Вт визначається за формулами:
І зона — />;
ІІ зона — />;
ІІІ зона — />; (1.7)
ІV зона — />;
де: />, />, />, /> — значення термічного опору теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті, (м2·0С)/Вт, відповідно чисельно рівні 2,2; 4,3; 8,6; 14,2; продолжение
–PAGE_BREAK–
/>ΣRп — сума значень термічного опору теплопередачі шарів підлоги на ґрунті, (м2·0С)/Вт.
Величина ΣRп розраховується по рівнянню:
/>, (1.8)
де: n – кількість шарів підлоги на ґрунті;
δі – товщина і-го прошарку, м;
λі – коефіцієнт теплопровідності матеріалу і-го прошарку, (м2·0С)/Вт.
Приклад розрахунку термічного опоруогороджуючих конструкцій по адміністративному приміщенню
Зовнішня стіна:
/>
/>
/>
/>/>
/>
/>
/>
Стеля:
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Внутрішня стіна :
/>
/>
/>
Вікна:
/>
/>
/>
/>
Ворота (склад):
/>
/>
/>
/>
Підлога
Розрахунок площ зон підлогивсієї будівлі (див.додаток Б)
/>(площаIVзони);
/>(площа підлоги без IVзони);
/>(площа підлоги без Iзони);
/>(площаIзони);
/>(площа IIзони); продолжение
–PAGE_BREAK–
/>(площаIIIзони).
Підлога складу:
/>
/>
/>
/>
/>
Термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на грунті:
/>
/>
/>
/>
Результати розрахунків термічного опору огороджуючих конструкцій по всім приміщенням наведені у таблиці1.1
Таблиця 1.1
Результати розрахунків термічного опору огороджуючих конструкцій
Вид огороджуючої конструкції
Теплова інерція стіни, D
Приведений опір теплопередачі
RΣпр(ΣRп), м2 ·К/Вт
Допустиме значення опору теплопередачі
Rq min, м2 ·К/Вт
Зовнішня стіна
4,5
2,82
0,7
Стеля:
-адміністративнеприміщення
— склад
2,23
2,22
0,34
0,31
0,7
0,7
Ворота(склад)
2,5
0,488
0,42
Внутрішні стіни:
–
1,5
0,28
Вікна:
— адміністративнеприміщення
— склад
–
–
0,25
0,18
0,4
0,4
Підлога:
— адміністративнеприміщення
-склад
–
–
0,213
1,191
–
–
Збільшення величини опору теплопередачі огороджуючої конструкції з метою приведення її до нормованих показників проводиться шляхом нанесення теплоізоляційного шару з відповідних (обраних) теплоізолюючих матеріалів.
1.2 Визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару
/>, (1.9)
де:λут— теплопровідність теплоізолюючого матеріалу, обирається з табл.8, Вт/(м · К);
αв, αз– те саме,що в формулі (1.5);
δi, λiр– те саме, що в формулі (1.3).
Після визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару δутдля утеплення огороджуючих конструкцій в подальших розрахунках визначення теплової потужності будівлі береться величина Rqmin.
Утеплення стелі адміністративного приміщення:
/>.
Утеплення стелі складу:
/>
Результати розрахунку необхідної товщини теплоізолюючого шару по всім видам огороджуючих конструкцій представлені у таблиці2.2
Таблиця 2.2
Визначення товщини теплоізоляційного матеріалу
Вид огороджуючої конструкції продолжение
–PAGE_BREAK–
Назва теплоізоляційного матеріалу
Коефіцієнт теплопровідності матеріалу
λут, Вт/(м · К)
Розрахункова товщина теплоізоляції
δут, м
Зовнішні стіни
–
–
–
Стеля:
— адміністративнеприміщення
— склад
плити пінополістирольні (19)
0,045
0,055
0,016
0,021
2. Розрахунок тепловтрат
При дотриманні оптимальних умов теплового балансу приміщень будинків необхідно щоб виконувалася в них умова рівності між тепловтратами і теплонадходженнями.
2.1 Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень
/>, Вт (2.1)
де: ΣQ0– сумарні втрати теплоти через огороджуючі конструкції будівлі, Вт;
ΣQд – сумарні додаткові втрати теплоти огороджуючі конструкції, Вт;
ΣQінф – сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря, Вт.
2.2 Тепловтрати через огороджуючі конструкції будівлі (стіни, світлові й дверні прорізи, стелі, неутеплені підлоги)
/>, Вт (2.2)
де: Fогр – розрахункова площа поверхні огороджуючої конструкції, м2;
R0– опір теплопередачі огороджуючої конструкції (за результатами проведених розрахунків і зіставлення RΣпри Rqmin), м2·°С/Вт;
tв, tз – відповідно температури усередині приміщення і зовнішнього повітря, 0С:
— при визначенні тепловтрат через внутрішні стіни у формулу підставляються температури приміщень, які розгороджені даними стінами;
n – коефіцієнт, прийнятий залежно від положення зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції відносно зовнішнього повітря, (Таблиця 12).
У відповідності з формулою (2.2), основні тепловтрати крізь підлоги Qпдл розраховуються як:
/>, Вт (2.3)
де: />, />, />, /> — термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті, (м2·0С)/Вт;
FI, FII, FIII, FIV – площі підлоги, відповідно першої, другої, третьої, четвертої зони, м2;
tв, tгр — відповідно внутрішня температура приміщень над підлогами і температура ґрунту (для практичних розрахунків приймається температура ґрунту tгр=+40С);
2.2.1 Сумарні втрати теплоти через огороджуючі конструкції визначаються по наступному вираженню
/>, Вт (2.4)
де: ΣQст – сумарні втрати теплоти через зовнішні огородження, обчислені по кожному приміщенню, Вт;
ΣQвкн – сумарні втрати теплоти через світлові прорізи, обчислені по кожному приміщенню, Вт;
ΣQз.д – сумарні втрати теплоти через зовнішні двері (ворота), обчислені для приміщень у яких є вихід на зовнішню сторону будинку, Вт;
ΣQпдл – сумарні втрати теплоти через неутеплені підлоги, обчислені по кожному приміщенню з такими підлогами, Вт.
2.3 Розрахунок додаткових тепловтрат через огороджуючі конструкції
Додаткові втрати тепла через огороджуючі конструкції будівель обумовлені наявністю багатьох різних неврахованих факторів, що підвищують величини основних тепловтрат на деякі частки від їхніх значень.
2.3.1 Додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, обумовлені орієнтацією будинків
/>, Вт (2.5)
де: Qст – тепловтрати через кожну зовнішню стіну приміщень, Вт;
βор – коефіцієнт добавки на орієнтацію зовнішньої стіни стосовно сторін світу:
— зона від північно-заходу до сходу βор=0,1;
— південно-східна зона βор=0,05;
— зона від півдня до південно-заходу βор=0;
— західна зона βор=0,05.
Допускається для практичних розрахунків для всіх зовнішніх стін будинку, незалежно від орієнтації, приймати βор=0,08 – при одній зовнішній стіні в приміщенні, і βор=0,13 – при двох і більше зовнішніх стін у приміщенні.
2.3.2 Сумарні додаткові тепловтрати через зовнішні огородження на орієнтацію стосовно сторін світу
/>, Вт (2.6)
де: Qдi.ор – додаткові тепловтрати на орієнтацію крізь кожну зовнішню стіну, Вт;
n – кількість зовнішніх стін через які визначались значення Qдi.ор.
2.3.3 Додаткові тепловтрати на відкривання зовнішніх дверей (воріт)
/>, Вт (2.7)
де: Qз.д — втрати теплоти через зовнішні двері (ворота), Вт;
βвідкр – коефіцієнт добавки на відкривання дверей, що має значення:
— для одинарних дверей (воріт) для виробничих будинків βоткр=3;
2.3.4 Додаткові тепловтрати через неутеплені підлоги розташованими на ґрунті або над холодними підвалами
/>, Вт (2.8)
де: Qпдл – втрати теплоти через неутеплені підлоги, Вт.
2.3.5 Сумарні тепловтрати через неутеплені підлоги
/>, Вт (2.9)
де: Qдi.пдл – втрати теплоти через неутеплені підлоги по кожному приміщенню, Вт;
n – кількість приміщень де є неутеплені підлоги, для яких розраховано значення Qдi.пдл.
2.3.6 Величина сумарних додаткових втрат теплоти через огороджуючі конструкції
/>, Вт (2.10)
де: ΣQдор – сумарні додаткові тепловтрати через зовнішні огородження на орієнтацію, Вт;
ΣQдз.д – сумарні додаткові тепловтрати на відкривання зовнішніх дверей, Вт; продолжение
–PAGE_BREAK–
ΣQдпдл – сумарні тепловтрати через неутеплені підлоги, Вт.
2.4 Додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря
2.4.1 Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через світлові прорізи
/>, Вт (2.12)
де: с – питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005кДж/кг·0С;
tв, tз -відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря, 0С;
Gн.вкн – кількість інфільтрованого холодного повітря через нещільність віконного огородження, кг/(м2×год), (Таблиця 13);
Fвкн – площа віконного прорізу, м2.
2.4.2 Сумарні тепловтрати через нещільності світлових прорізів
/>, Вт (2.13)
де: /> – втрати теплоти на інфільтрацію, обчислені по кожному світловому прорізу в приміщенні, Вт;
n – кількість світлових прорізів, для яких розраховано значення />
2.4.3 Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через дверні прорізи (ворота)
/>, Вт (2.14)
де: с – питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005кДж/кг·0С;
tв, tз -відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря (за результатами виконаних вимірів), 0С;
Gз.д – кількість інфільтрованого холодного повітря через нещільність дверного прорізу, кг/год
/>, (2.15)
де: bн.д – ширина встановленої дверної нещільності (приймається 0,005м);
Lн.д – довжина нещільності дверного прорізу (приймається загальний периметр воріт), м;
vср.н. д – осереднена швидкість інфільтрації холодного повітря через нещільності дверного прорізу за результатами виконаних вимірів (приймається 0,5м/с);
mп – маса 1м3 повітря, рівна 1,3кг.
2.4.4 Сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря
/>, Вт (2.16)
У підсумку проведених розрахунків за результатами дискретного визначення тепловтрат у приміщеннях обстежуванної будівлі визначається сумарне розрахункове значення тепловтрат ΣQвтр по формулі (2.1)
2.5 Приклад розрахунку тепловтратпо складу
Через зовнішні стіни :
/>, де />, n=1.
/>
(Для внутрішньої стінки адміністративного приміщення
/>
Через стелю:
/>
Через підлогу:
/>Вт
Через вікна:
/>
Через зовнішні двері:
/>
/>-для складу
/>-
для адміністративного приміщення(з врахуванням тепловтрат через внутрішню стінку).
Додаткові тепловтрати через огороджуючи конструкції:
βор=0,13
/>Вт
/>
/>
Втрати по висоті приміщення
/>
/>
Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через світлові прорізи
/>Вт
/>
Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через дверні прорізи (ворота)
/>Вт
/>кг/год
/>.
Сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря
/>Вт
Величина сумарних додаткових тепловтрат
/>
Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень
/>Вт
Результати розрахунків по всім приміщенням наведені у таблиці2.1, таблиці2.2 і таблиці2.3
Таблиця 2.1
Результати розрахунку основних видів тепловтрат
Назва приміщен-ня
Зовнішні стіни
Стеля
Підлога
Вікна
Ворота
Сума
Fогр,м2
Qогр, Вт
Fст,м2 продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
qбуд, кВт·год/м2 –PAGE_BREAK–
Загальна площа
опалювальних приладів
Fр, м2
Кількість опалювальних приладів
Nр, шт
Адміністративне
14699
1435
407
36
121
Склад
39513
3858
598
66
221
ВСЬОГО
54212
5293
1005
102
345
6. Визначення витрат на експлуатацію системи опалення
6.1 Визначення витрат на генерацію тепла, для опалення будівлі
У тих випадках, коли обстежувана будівля з виробничим режимом і автономним теплопостачанням, де ведеться регулювання температури в приміщеннях залежно від часу робочих змін, — відбувається зниження внутрішньої температури до чергової tчерг0С у неробочі години доби і на вихідні дні, річні витрати на опалення визначаються
/>, грн/рік (6.1)
де: 3,6 – число переводу Вт у кДж;
1,2 – коефіцієнт, що враховує втрати теплоти в зовнішніх теплопроводах;
ΔQ- розрахункова теплова потужність будинку, Вт;
tв – розрахункова температура повітря в приміщеннях будинку, 0С;
tз – розрахункова за опалювальний період температура зовнішнього повітря (табл. 10), 0С;
tср.оп – середня за опалювальний період температура зовнішнього повітря, 0С;
tчерг – чергова температура повітря в приміщенні в неробочий час (за звичай 8…120С);
nоп – тривалість опалювального періоду протягом року, год/рік;
nнр – неробочий час (сума годин простою виробничих приміщень і вихідних днів за опалювальний сезон), год/рік;
СТ – вартісна оцінка виробленої теплової енергії, грн/кДж,
/>,(6.2)
де: SТ =2,3 грн/кг – вартість одиниці об’єму або маси витрачуваного палива,;
ηген =0,85– ККД генератора теплоти,;
Qнр =41000 кДж/кг – нижня робоча теплота згоряння мазуту, кДж/кг або кДж/м3 ,.
6.1.1 Представлення результату розрахунків річних витрат на опалення
/>грн/рік
/>грн/кДж
6.2 Вибір теплогенератора
Теплогенератор, який забезпечує належну роботу системи теплопостачання, повинен мати достатній робочий діапазон за потужністю при майже незмінному ККД для випадків коли система споживає як мінімум теплової енергії, так і її максимум. Для покриття неврахованних чинників теплових втрат, обираємий теплогенератор повинен мати максимальну потужність, що розраховується як:
/>, кВт (6.3)
де: ΔQ- розрахункова теплова потужність будинку, Вт;
0,15 –відсотки від розрахункової потужності будинку на невраховані чинники підвищення цієї потужності у часи пікових навантажень.
Виходячи з вищенаведеної умови щодо величини максимальної потужності, номінальна потужність обираємого теплогенератора NТГповинна відповідати умові:
/>, кВт (6.4)
Таким чином, обраний теплогенератор спроможний перекривати коливання споживаємої теплової потужності у інтервалі величин:
/>(6.5)
6.2.2 Представлення результатів вибору теплогенератора
/>
/>
/>
/>
Стаціонарні теплогенератори, що працюють на солярці, мазуті, метані чи розріженому газі, із високим ККД оснащені камерами згорання із нержавіючої стали із реверсійним пламенем, плоскотрубними теплообмінниками и статично и динамічно відбалансованими вентиляторами двухстороннього всмоктування. Електрична панель, по нормам ЕС, с терморегулятором Fan Limit ручного восстановления. Корпус виготовлений із складних панелей, помальованих епоксидною фарбою із ізоляційною прослойкою, що гарантирує звуко- и теплоізоляцію.
Таблиця 6.1 Технічні параметри теплогенератора SP60
Модель
SP 60
Макс. тепловая потужність, Ккал/час
60000
Корисна потужність, кВт
63,30
Виробництво, куб. м/час
4300
Розхід солярки, кг/час
5,88
Розхід метана, куб. м /час
7,00
Використання електричної потужності, Ватт
1550
Електроживлення
230V, 50Hz
Довжина мм
600
Ширина, мм.
785
Висота, мм.
1844
Вага у незаправленому стані кг.
145
Діаметр повітровода, мм.
150
/>/>
Рис.6.1 Схематичне зображення стаціонарного теплогенератора SP60
6.3 Розрахунок строку окупності впроваджених енергозберігаючих заходів
/>, рік (6.6)
де: ТТЕЦ– річні витрати на генерацію тепла, грн/рік;
К – капітальні вкладення на закупівлю і монтаж обладнання та матеріалів, які забезпечують ефективну експлуатацію системи теплозабезпечення, грн.
/>, (6.7)
де: SТГ=26000грн– вартість теплогенератора;
SОП– сумарна вартість всіх пристроїв опалення, грн;
SІЗ=288 грн – вартість теплоізоляційного матеріала.
0,65 – відсоток від вартості всього закупленого обладнання і матеріалів, який враховує вартість на проведення будівельно-монтажних робіт.
Список використаних джерел
ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель.
СНиП II-3-79* Строительная теплотехника.
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика
Еремкин А.И., Королева Т.И. Тепловой режим зданий: Учебное пособие. – М.: Издательство АСВ, 2000. – 368 с.
Монастырев П.В. Технология устройства дополнительной теплозащиты стен жилых зданий: Учебное пособие. – М.: Издательство АСВ, 2002. – 160 с.
Чесанов Л.Г., Шапарь А.Г., Кораблева А.И., Чесанов В.Л. Внутренняя среда помещений: эколого-гигиенические аспекты. – Днепропетровск, 2001. – 164 с.
http//www.kroll.ru/nk-generators/php