–PAGE_BREAK–У процесі дослідження використовували такі методи: спостереження; тести; опитування усне (бесіда); опитування письмове (анкетування); експеримент. Наше дослідження проходило в декілька етапів. Етап 1. Інформаційний — визначення рівня розвитку комунікативних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Для цього у межах комунікативної компетенції нами були виокремлено такі критерії: ініціативність спілкування; наявність контактно-встановлюючих засобів спілкування. До критеріїв були підібрані відповідні показники. Ініціативність спілкування з показниками: наявність навичок спільної діяльності, товариське відношення один до одного. Наявність контактно – встановлюючих засобів спілкування з показниками: виразність інтонацій, наявність засобів невербального характеру. До кожного критерію і показника були розроблені завдання на з’ясування відповідних умінь і навичок. Етап 2. Діагностичний. Виявивши рівні розвитку комунікативних здібностей нами було проведено соціометричне дослідження з метою виявлення соціометричного статусу дітей.
На першому етапі ми збирали індивідуальні відомості про дітей: вік, родинні відносини. Проводився констатуючий експеримент, за допомогою якого ми дізналися про взаємини дітей у групі, їх статусне положення і комунікативні здібності; про залежність статусу дитини від рівня розвитку комунікативних здібностей.
Спочатку ми спостерігали за дітьми в групі, за їх відносинами під час різних. видів діяльності: як вони граються, чи з радістю працюють, чи вміють вони гратися разом з іншими дітьми, чи входять у якісь мікрогрупи, які в них стосунки Дані спостереження дали змогу виділити дітей, які завжди граються, працюють наодинці і тих, які ініціативні, займають ведучу позицію в грі, користуються великою популярністю у ровесників.
Через чотири дні ми провели бесіду з вихователем про статус дитини в групі (Додаток Б) і отримали такі результати:
Таблиця 2.1
№
Ім’я та прізвище
Статус
№
Ім’я та прізвище
Статус
1
Сергій А.
Бажаний
8
Микита К.
Бажаний
2
Катя Б.
Зірка
9
Артем Л.
Бажаний
3
Світлана Б.
Прийнята
10
Георгій М.
Прийнятий
4
Тетяна Г.
Ізольована
11
Тетяна О.
Прийнятий
5
Дмитро Д.
Бажаний
12
Алла П.
Прийнята
6
Андрій К.
Зірка
13
Надія П.
Прийнята
7
Антон К.
Прийнятий
14
Артем Т.
Ізольований
Отже, з бесіди ми можемо зробити висновок, що на думку вихователя, клімат взаємодій дітей у групі добрий. В групі 2 “лідери”, 4 “бажаних”, 6 “прийнятих” та 2 “ізольованих” дитини.
Провівши бесіду з батьками про статус їх дітей у групі (Додаток Б) ми отримали такі результати:
продолжение
–PAGE_BREAK–Таблиця 2.2
№
Ім’я та прізвище
Статус
№
Ім’я та прізвище
Статус
1
Сергій А.
Прийнятий
8
Микита К.
Прийнятий
2
Катя Б.
Зірка
9
Артем Л.
Зірка
3
Світлана Б.
Ізольована
10
Георгій М.
Ізольований
4
Тетяна Г.
Прийнята
11
Тетяна О.
Бажана
5
Дмитро Д.
Бажаний
12
Алла П.
Прийнята
6
Андрій К.
Зірка
13
Надія П.
Бажана
7
Антон К.
Бажаний
14
Артем Т.
Зірка
Для отримання більш достовірних даних ми використали метод соціометрії. Однією з його форм є гра “Секрет”. Для цієї гри ми підготували перевідні картинки – по 3 для кожної дитини. Склали список групи: окремо хлопчиків, окремо – дівчаток. Кожній дитині присвоїли порядковий номер.
Дослідження почали з вступної бесіди з групою:
· Діти, сьогодні ми з вами пограємо в дуже цікаву гру. Але ви повинні вміти зберігати таємницю, дотримуватися порядку і дисципліни.
Помічник дослідника вивела усіх дітей в інше приміщення (до спортзалу), де читала їм книжку. Діти по одному заходили до групи, а після дослідження ішли на вулицю. Таким чином діти, котрі вже брали участь в експерименті, не зустрічаються з тими, хто чекає своєї черги – до приходу в групу дитина не знає, в чому полягає гра. Таким чином забезпечувався індивідуальний підхід.
Коли дитина заходила до групи, їй повідомляли правила гри:
· Ось тобі три картинки (на звороті поставлено номер, присвоєний цій дитині в експерименті). Поклади їх по одній на столик трьом товаришам з групи, кому хочеш. Виграє той, у кого виявиться найбільше картинок. Ніхто не знатиме, кому ти поклав, навіть мені можеш не казати, якщо не хочеш (як правило, всі діти самі називали ровесників, яким вони клали картинки, крім того, на них проставлені їхні порядкові номери).
У результаті експерименту ми отримали таблицю (Додаток В), з якої видно, скільки виборів отримав кожен член групи. Це число визначає положення дитини в системі стосунків або, за прийнятою в соціометрії термінологією, її “соціометричний статус”.
Після перегляду шаф, ми відмітили пусті і доклали в них картинки, щоб діти не переживали негативних емоцій. Далі всіх дітей запросили підрахувати, в кого скільки картинок, на цьому гра закінчилась.
Ми підрахували результати за такою схемою:
6-7 подарунків отримали діти – зірки;
3-5 подарунків отримали бажані діти;
1-2 подарунки отримали прийняті діти;
нічого не отримали ізольовані діти.
Виходячи з цих результатів ми оформили соціограму у вигляді трьох кіл. З правої сторони ми розмістили хлопчиків у вигляді трикутників, а з лівої – дівчаток у вигляді кружечків.
Розміщення дітей на соціограмі відповідає кількості отриманих ними виборів. Отже, в першому колі розмістили “зірок”, тобто дітей, які мають високий статус (набрали 6 – 7 подарунків). Це Березюк Катя – 6 подарунків, Демидюк Дмитро – 6, Кредич Андрій – 6, Плюта Алла – 7.
В другому колі – “бажані” діти: Андрущак Сергій – 4, Бридка Світлана – 3, Курсевик Микита – 3, Лобода Артем – 3.
продолжение
–PAGE_BREAK–