Впливновихтехнологійна мистецтво
Вступ
Історичнівіхи в історії сучасного мистецтва і технології широко відомі на заході таінформацію про них можна легко знайти в центрах медіа-мистецтва, публічних бібліотеках,університетах та академіях мистецтва. У Росії ця найважливіша інформація простовідсутня, що при вивченні впливу нових технологій на мистецтво провокуютьтруднощі. Актуальність даної теми очевидна, тому що і мистецтво і наука єневід’ємними і необхідними сферами в житті кожної людини.
Данаробота має на меті з’ясувати особливості впливу нових технологій на мистецтво,розглянути специфіку взаємодії мистецтва і науки, продуктом якої є новітехнології, на сучасному етапі і дати характеристику результатами взаємодіїнових технологій та мистецтва.
1. Взаємодія мистецтва і технологій: перспективи розвитку
Зависновками дослідників проблеми взаємодії мистецтва і техніки, в даний час всебільш відчутна неузгодженість у відносинах між областями мистецтва і світомтехнологій.
Протягомусієї історії людства мистецтво і наука повсюдно і багатогранно взаємодіяли.Існують області, коли саме мистецтво впливає на технологію і виробництво, а также області, де процес такої взаємодії виглядає більш ніж природно (прикладомтакої взаємодії служать дизайн та архітектура). Від того, що техніка імистецтво перебувають у безперервному розвитку, їх взаємодія завжди залишаютьсядинамічними.
Мистецтвознавцівиділяють кілька періодів в історії, коли природа подібної взаємодії якіснозмінювалася. До недавнього періоду відноситься миттєва реакція і рефлексіясфери мистецтва на технологічні події та їх значення. Так справа звикористанням деяких технологій, з метою створення нових форм мистецтва.Наприклад, фотографія.
Очевидно,що протягом останніх двох десятиліть ми переживаємо одне з фундаментальнихзмін. Якщо розглядати перспективи використання технологій для створення новихформ мистецтва, то прогрес в комп’ютерних технологіях пропонує набагато більшеможливостей навіть у порівнянні з такими революційними подіями, як винайденняфотографії чи кіно. Цікавим аспектом нових перспектив є те, що якщо в процесіфотографування важко прогнозувати багато нюансів самого результату творчості,то при використанні комп’ютерних технологій існує досить великий технологічнийпроміжок, який повинен бути подоланий спочатку творчого процесу. Цепідтверджується тим фактом, що багато людей, які здатні стати мережевимихудожниками, використовуючи у своїй творчості нові технології, традиційно ухиляютьсявід технічної освіти і поки ще не досягають того рівня технічноїкомпетентності, який необхідний для реалізації власного художнього потенціалуза допомогою нових технічних можливостей. Очевидно, що певна кількість новихтворчих можливостей може бути взято з цієї, стрімко розвивається, області, алеперш необхідно затратити достатню кількість зусиль для освіти і підтримкимитців, які прагнуть освоїти нове. Ми сподіваємося, що отримані художникомнавички, належним чином відіб’ються у творчості.
Яквідзначають історики сучасного мистецтва, на сьогоднішній день, у Росіїсклалася унікальна ситуація для процвітання комп’ютерного мистецтва. У першучергу (порівнюючи з досвідом Заходу), відсоток професійних художників, що маютьза плечима гарну школу підготовки, по відношенню до населення Росіїнепропорційно великий. На відміну від західного стилю освіти, де людина зхудожніми схильностями може займатися виключно гуманітарними предметами з юноговіку, не обтяжуючи себе вивченням технічних дисциплін, в Росії передбаченийвеликий відсоток навчального часу для вивчення точних дисциплін, принаймні, докінця середньої школи. Нарешті, незважаючи на відкритість російськогосуспільства і доступність різного роду інформації про технології із Заходу,населення Росії перебуває у стані підвищеної уваги до технологічних ікомп’ютерних новинок, у порівнянні зі своїми колегами на Заході. У результатіцих факторів художники в Росії представляють групу, що ідеально підходить для«поглинання» нових технологій і використання нових методик у своїх роботах.
Тіснаспівпраця між географічно віддаленими художниками за допомогою створенняєдиного твору мистецтва – одна з нових парадигм, що стала можливою завдякипрогресу технології. Освіта художників у сфері нових технологій і в тому, як вониможуть використовуватися у створенні нових форм мистецтва – ще один напрям, надяким працюють різні тандеми сучасних експертів та митців.
мистецтво технологія наука новий
2. Прояв і роль нових технологій в мистецтві
Урезультаті технічної революції відбулися кардинальні зміни в усіх сферахлюдської діяльності, в тому числі і в мистецтві. Нові технології зробили впливна художнє середовище і в результаті виник новий феномен мистецтва – цифровімистецтва.
Підцифровими мистецтвами розуміються такі види художньої діяльності, концептуальнаі продуктивна база яких визначається цифровий середовищем. Виник новоутворенняактивно обговорюється фахівцями широкого спектру областей, які відносяться якмистецтві, культурі, так і науці, техніці. Поява цифрових мистецтв спричинилоза собою появу нових мистецьких жанрів і форм. Такі області як, наприклад,тривимірна анімація, віртуальна дійсність, інтерактивні системи та інтернетвиявили небувало широкі творчі можливості. На вже усталені художні форми – кіно,двомірну анімацію, відео мистецтво, музику – цифрові технології також сильновплинули, сприяючи створенню нових жанрових підвидів.
Використовуючимову цифрової культури, поява цифрових мистецтв відразу ж протиставило собі всеінше мистецтво – традиційне, що має назву по відношенню до цифровогоаналоговим. Цифрове мистецтво – відкрита система, тому розвивається в контекстівсього мистецтва і активно взаємодіє з аналоговим мистецтвом, надаючи на ньоговплив. Так, в першу чергу зазнали впливу цифрових мистецтв найбільш традиційнівиди образотворчого мистецтва – живопис, графіка, скульптура. Почали з’являтисяголографічні зображення, що імітують картину, скульптуру, рельєф, навітьархітектуру. Найбільш активно арт-медіа вплинув на синтетичні мистецтва – хепенінг,перформанс.
Щодали нові технології для мистецтва? Відповідь на це питання одночасно зафіксуєосновні риси сучасного мистецтва, який сформувався під впливом технологій.
1.Інтер активність – можливість для глядача вступати в контакт з художником інавіть брати участь у створенні творів.
2.Нові художні засоби.
3.Елітарність цифрового (частіше всього мережевого та медіа) мистецтва.
Найбільшпрогресивним з напрямків сучасного мистецтва сьогодні є відео-арт, який помітнопрогресував завдяки цифровим технологіям. Він є найбільш демократичним увиробництві видом мистецтва, де крім камери, яку можна взяти напрокат, майженічого не треба. Якщо б не цифрові технології в області відео, то сьогодні ми бостаточно розпрощалися з таким явищем, як незалежне кіно. Втім, з експонуваннямвідео-арту є проблеми, тому що потрібна для якісного показу техніка коштуєнедешево.
WEB-дизайнта VJ-інг найбільше близькі салонного мистецтва, з яким, знаходять повневзаєморозуміння і злиття. Як це властиво для традиційного салонного мистецтва, web-дизайнта VJ-інг використовують художні засоби, уникаючи концептуальної незалежності іпідкоряючись бажанням замовника. Саме з WEB-дизайном найчастіше плутаютьмережеве мистецтво, яке до нього не має ніякого відношення і дійсно є ноу-хау,які виникли в результаті появи цифрових технологій, але не у візуальній сфері,а комунікаціях.
Мережевемистецтво сьогодні вже не обмежується інтерактивними Інтернет – проектами, воновиходить у реальність, створюючи мережі, які об’єднують людей і створюють новігоризонтальні засіб комунікації від людини до людини, минаючи пропагандистськумашину мас-медіа. У цій області мистецтва «аналог і цифра» переживають найбільшцікаві колізії. Розпочавшись як суто цифрове, мережеве мистецтво парадоксальнимчином еволюціонувало в аналогове, сильно вплинувши на такі явища, як акціонізм(з’явився медіа – активізм) і хепенінг (з’явився флеш моб). Примітно те, щомистецтво нікнеймів і віртуалів природно сполучається з самим радикальноаналоговим мистецтвом, існуючим лише у момент його створення і які вимагаютьбезпосередньої присутності автора / глядача / учасника.
Величезнийвплив цифрові технології надали на музику. Завдяки «цифрі» виникла електроннакультура («drum’n’bass», «хаос», «easy», «techno»), яка протягом вже четвертогодесятиліття залишається провідною в сфері неакадемічної музики. Електроннізасоби зараз є потужним засіб для синтезу будь-якого музичного напряму, в томучислі і класичної академічної музики з сучасною. Так найбільш популярним єсинтез рок і поп-музики, в танцювальній музиці – це «ambient», «gothic darkwave» і «emo». Електроніка тут, як і в року 60х і 70х надає звучанню психовеличний відтінок. Частково через переважання шумових ефектів, що зливаються згармонією, через середніх і повільних темпів, а також ритмів у стилі фанк.
Сьогодніцифрові технології все глибше проникають в наше життя і побут, періодзахоплення ними змінився періодом рефлексії і критики. Особливо сильно цепомітно в галузі мас-медіа. Телебачення все більше відіграє роль душоприказникадля людства і ставить його в положення слуги наростаючого товарообігу. Воноактивно асимілює відкриття художників, використовує ці відкриття в рекламі. Уцій ситуації художники або підіграють, або намагаються чинити опір, що так самоє корисним тренажером для РR – стратегій.
3. Проблеми
Узв’язку з швидким проникненням техногенного середовища в гуманітарну не всісфери культурного життя виявилися здатні швидко адаптуватися. Очевидно, що нашляху сприйняття «високотехнологічного мистецтва» або арт-медіа виникаютьпроблеми.
Перша– це елементарне технічне невігластво наших сучасників. Глядач до цих пір частоне в змозі розуміти мову і користуватися технологіями, які пропонує йомухудожник, він часто взагалі не володіє комп’ютером і, вже звичайно, непосвячений у тонкощі існуючих дискурсів, пов’язаних з мистецтвом новихтехнологій. Але це, мабуть, не саме головне.
Якзауважує Кирило Шаманов, «інтернет ставить людину віч-на-віч зі всім світом.Але, на жаль, надії і ейфорія, пов’язані з появою нових можливостей, зникли,оголивши з більшою гостротою колишні проблеми. У новій ситуації ми все більшезнаходимо сліди недозволених філософських конфліктів минулого. З віртуальнихбезодень ми знову провалюємося в безодні аналогові, реальні і, як з’ясовується,більш живучі».
Новіцифрові засоби для самовираження художника, особливо постійно оновлюванніhi-tech, вже не викликають захоплення, помітно профановані і більше нагадуютьспорт, ніж мистецтво. Багато свідомо відмовляються від їх використання,повертаючись до аналогу і low-tech, в моду входить автентичність.
Ідентифікуватимистецтво як цифрове або аналогове не зовсім правильно. Кожен художник обираєсам, варто йому робити свої роботи за допомогою послідовності паличок і нулівабо обійтися звичними засобами. При цьому є два поняття, пов’язані з цифрою іаналогом і мають величезне значення, – це віртуальність і реальність. Вони єбазовими не тільки для НТР, але і для всього 20-го століття і особливомодернізму з його побудовою «віртуальних» утопій у «реалі». Ось і мистецтво, післяінформаційного вибуху, повертається з утопічного Сіону до реальності, від якоїколись відвернулося.
Художникнових технологій в Росії до цих пір є маргіналом не тільки в суспільстві, яквзагалі будь-який митець, але і в локальній області сучасного мистецтва. Віннагадує не революціонера, який несе в маси просвітництво, як йому б хотілося, а«самотнього муедзина на технологічно – філософському мінареті».
Висновок
Отже,розглянувши взаємодія мистецтва і технологій, з’ясувалося, що вплив новихтехнологій на мистецтво незаперечно. У результаті впливу технологій намистецтва утворився феномен цифрових мистецтв, або арт – медіа, для якиххарактерна інтерактивність, елітарність, нові художні засоби, форми і жанри.Найбільш поширеними видами цифрового мистецтва є відео – арт, мережевемистецтво, анімація.
Неоднозначноюзалишається проблема оцінки даного впливу. Фахівці в галузі мистецтва ікультури розділилися на два табори – тих, хто сприймає даний вплив і вважаємедіа-мистецтва кроком у розвитку, перспективним напрямком, і тих, хто несприймає, оцінюючи медіа-мистецтво як деградацію. Залишається відзначити, щодана проблема боротьби консерваторів і новаторів типова для будь-якого етапукультурної еволюцій.
Список літератури
1. «Російський альбом» –від традиційних форм мистецтва до новітніх
2. Орлова, Є. Музичнаосвіта в контексті цифрових мистецтв / / Музика в школі. Музика та Електроніка.– Об’єднаний випуск, №1. – 2005. – С. 71–74.
3. Хоффман, Кеті Рай.Технологія – Мистецтво – Комунікація. 1993 /
4. Шаманов К. Виставка«Новий відлік. Цифрова Росія разом з Sony»