Кивський унверситет туризму, економки права. Реферат На тему Вибори як форма народного волевиявлення. Виконала Прокопова Вкторя 25 група юридичного факультету денно форми навчання Кив 2002 План Вступ 1. Поняття виборв 2. Основн принципи виборв 3. Види виборв та виборчих систем 3.1 Мажоритарна система 3.2
Пропорцйна система 4. Виборчий процес його стад Вступ. Ст. 5 Конституц Украни визнача дв форми народовладдя безпосередня пряма представницька демократя. Безпосередня демократя пов язана з здйснюваним через рзн форми прямим волевиявленням народу Украни, територально громади чи ншо визначено законом спльноти громадян Украни. Форми безпосередньо демократ це способи засоби безпосереднього здйснення влади народом або його
частиною, як виключають передачу владних повноважень органам чи особам. Згдно з ст. 69 Конституц Украни основними формами народного волевиявлення вибори та референдум. Пд виборами в найбльш широкому значенн цього слова розумють такий спосб формування кервних органв, що поляга в голосуванн визначених осб. Шляхом виборв формуються, наприклад, кервн статутн органи полтичних партй та громадських органзацй, президальн органи зборв, деяк органи державно влади органи мсцевого
самоврядування тощо. 1. Поняття виборв Найбльш поширеною формою прямого народовладдя вибори, як на вдмну вд нших його форм референдумв, плебсцитв, постйно перодично застосовуються у бльшост кран свту. Шляхом виборв формуються рзн органи публчно влади, як державн нституц парламенти, посади глав держав, нод уряди, судов органи, так представницьк органи мсцевого самоврядування. У загальному вигляд вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органв державно влади або мсцевого самоврядування шляхом голосування. За умов демократичного суспльства вибори за свою суттю це прояв реально вол народу, процес виявлення здйснення тако вол. Суспльство як асоцаця вльних та рвноправних людей для пдтримки свого оптимального функцонування й постйного вдтворення мусить певним чином самоорганзовуватись структуруватися. Таким чином, за умов саме демократичного суспльства сну постйний самостйний напрям у його дяльност
перодичне формування владних структур, як б задовольняли нтереси й прагнення кожного члена суспльства, а також рацональне снування всього суспльства загалом. Волевиявленням народу задаться насамперед суспльний або публчний полтичний характер нституту виборв. Змст виборв як полтичного суспльно-правового нституту поляга в тому, що саме волею народу здйснються конституювання та вдтворення органв державно влади органв мсцевого самоврядування.
Це да пдстави характеризувати вибори як державотворчу функцю народовладдя. За формою здйснення вибори можна розглядати як специфчну, врегульовану законом дяльнсть уповноважених органв громадян, спрямовану на формування органв державно влади та органв мсцевого самоврядування. Здйснення виборв з юридично точки зору треба розглядати як процес, найважлившою стадю якого голосування. Отже, вибори в Укран це передбачена Конституцю та законами
Украни форма прямого народовладдя, яка волевиявленням народу шляхом тамного голосування щодо формування конституцйного яксного кльксного складу представницьких органв державно влади та органв мсцевого самоврядування. В сучасному полтичному процес вибори мають багатомантне соцальне призначення, яке виражаться через наступн суспльн функц по-перше, вибори важливим нструментом реалзац народного суверентету по-друге, вибори виступають водночас одню з форм здйснення права нацонального суверентету прикладом цього може бути Закон Украни Про особливост участ громадян Украни з числа депортованих з Криму у виборах депутатв мсцевих рад в Автономнй Республц Крим, який передбача як загальний, так спецальний порядок участ громадян кримськотатарсько, болгарсько, врменсько, грецько та нмецько нацональностей у виборах депутатв мсцевих рад в Автономнй Республц Крим по-трет, через вибори як демократичну форму обрання представникв народу забезпечуться
стабльнсть, поступовсть наступнсть снування влади по-четверте, через вибори як форму вдносно яксного вдбору або свордного фльтру складу представницьких органв забезпечуться основа для ефективного функцонування державного механзму та органв мсцевого самоврядування саме перодичн вибори дають змогу позбутися непопулярних, хто скомпрометував себе, полтикв по-пяте, вибори одним з найважливших способв формування вираження суспльно думки. 2. Основн принципи виборв це засади, на основ яких здйснюються вибори вдповдно до змсту
яких вибори можна вважати реальним волевиявленням народу, формою прямого народовладдя. У ст. 71 Конституц визначаться, що вибори до органв державно влади та мсцевого самоврядування вльними вдбуваються на основ загального, рвного прямого виборчого права шляхом тамного голосування. Виборцям гарантуться вльне волевиявлення. Принципи вльних виборв загально визнаними у свт вдповдають мжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимв.
Проголошення цих принципв на конституцйному рвн робить х обовязковими для всх видв виборв, виключаючи можливсть порушення будь-якого з цих принципв або усх принципв одночасно. Поряд з цими загальними принципами в кожному з базових виборчих законв Украни встановлюються додатков принципи виборчого процесу. Виборчий процес здйснються, зокрема, на засадах вльного рвноправного висування кандидатв, гласност вдкритост, рвност можливостей для всх кандидатв у проведенн виборчо кампан неупередженост до кандидатв з боку державних органв, установ органзацй, органв мсцевого самоврядування свободи агтац. Принципи загального, рвного прямого виборчого права при тамному голосуванн визнан унверсальними принципами демократичних виборв в Укран. Принцип загальност виборчого права означа, що активне виборче право громадян, тобто право обирати, вдповдно до ст. 70 Конституц мають ус громадяни
Украни, як на день голосування досягли 18-ти рокв, за винятком осб, визнаних судом недздатними. Здйснення виборчого права зупиняться для осб, як за вироком суду перебувають у мсцях позбавлення вол. Виборче право унверсальним для всх видв виборв в Укран. На вдмну вд нього пасивне виборче право громадян, тобто право бути обраним, залежить вд виду виборв. Так, вдповдно до ст. 76 Конституц та ст. З Закону
Про вибори народних депутатв Украни, народним депутатом може бути обраний громадянин Украни, який на день виборв досяг двадцяти одного року, ма право голосу прожива в Укран протягом останнх п яти рокв. Не може бути обраний депутатом громадянин, який ма судимсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимсть не погашена не знята у встановленому законом порядку. Президентом, вдповдно до ст. 103 Конституц, може бути обраний громадянин
Украни, який досяг тридцяти п яти рокв, ма право голосу, прожива в Укран протягом останнх десяти перед днем виборв рокв та волод державною мовою. Одна й та сама особа не може бути обрана Президентом бльш як на два строки пдряд. Принцип рвност виборчого права передбача, що вс громадяни Украни беруть участь у виборах на рвних засадах. Це означа, що вс виборц мають однакову кльксть голосв кожний ма рвну з ншими вагу, тобто кожний виборець вплива на результати виборв однаково. Рвнсть голосв на виборах в Укран забезпечуться, зокрема, утворенням виборчих округв з приблизно однаковою клькстю виборцв, тобто за диними нормами представництва окремо для кожного виду виборв, створення рвних можливостей для кандидатв пд час х рестрац виборчими комсями, при проведенн передвиборно агтац тощо. При цьому здйснення громадянами Украни права обирати бути обраними не залежать вд х раси, кольору шкри,
полтичних, релгйних та нших переконань, стат, етнчного чи соцального походження, майнового стану, мсця проживання, мови або нших ознак. Як вдомо, ранше в Укран виборц завжди мали по одному голосу, незалежно вд виду виборв. Вдтепер становище змнилось. На виборах народних депутатв Украни, наприклад, кожний виборець ма два голоси по одному в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному
виборчих округах. На виборах Президента Украни кожен виборець ма один голос. Принцип прямого виборчого права визнача право громадян обирати кандидатв на виборах безпосередньо. Конституцю передбачаються прям вибори народних депутатв Украни, Президента Украни, депутатв сльських, селищних, мських, районних у мстах, районних, обласних рад та сльських, селищних, мських голв. Принцип тамност голосування означа, що контроль за волевиявленням
виборцв не допускаться. Змст його поляга в гарантях повно свободи волевиявлення. В рамках виборчого законодавства це досягаться тим що кожний виборець голосу особисто голосування за нших осб не допускаться. Виборчий бюлетень заповнються голосуючим у кабн або в кмнат для тамного голосування. При заповненн бюлетеня забороняться присутнсть будь-кого, крм голосуючого. Виборець, який не ма можливост заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабну для тамного голосування ншу особу за свом розсудом, крм членв виборчо комс, кандидатв, як балотуються, хнх доврених осб, а також уповноважених осб, представникв партй, виборчих блокв партй, що беруть участь у виборах. 3. Види виборв та виборчих систем. Залежно вд пдстав можна розрзняти клька класифкацй видв виборв. За територальною ознакою вибори бувають 1 загальнонацональн загальнодержавн, як здйснюються на територ вс крани вибори до Верховно Ради Украни, вибори Президента
Украни 2 мсцев нод х називають локальними, комунальними, адмнстративними вибори до представницьких органв мсцевого самоврядування сльських, селищних, мських, районних у мстах, районних, обласних рад та сльських, селищних, мських голв. За об ктом, що передбача органи або посади, до яких входять або на як обираються представники народу, вибори можна класифкувати як 1 вибори парламенту вибори до Верховно Ради Украни 2 вибори на посаду Президента
Украни 3 вибори представницького органу територально автоном вибори Верховно Ради Автономно Республки Крим 4 вибори представницьких органв самоврядування мських, сльських, селищних, мських, районних у мстах, районних, обласних рад 5 вибори на посади сльських, селищних, мських голв. За часом проведення вибори подляють на 1 чергов. Вибори, що проводяться в перод закнчення строку повноважень легслатури, передбаченого
Конституцю законами Украни для функцонування певного виду виборного органу або посади 2 позачергов або достроков. Вибори, що проводяться в раз дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцю Украни законами Украни для функцонування певного виду виборчого органу або посади 3 повторн. Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окруз визнан недйсними або такими, що не вдбулися 5 вибори, що проводяться в раз утворення ново адмнстративно-територально одиниц. За кльксною ознакою участ виборцв вибори бувають. 1 загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь вс виборц держави 2 частковими додатковими, коли поповнються склад Верховно Ради Украни, мсцевих рад в раз дострокового вибуття деяких депутатв, або визнання виборв недйсними. З огляду на правов наслдки вибори подляють на 1 дйсн це вибори, проведен у порядку, визначеному Конституцю Украни вдповдному виборчому закон 2 недйсн вибори, в ход яких мали мсце порушення виборчого
законодавства, як вплинули на пдсумки виборв. За порядком визначення результатв виборв розрзняють так виборч системи 1 мажоритарна 2 пропорцйна 3 змшана. 3.1 Мажоритарна система найстаршою серед виборчих систем. Назва походить вд французького majorite, що означа бльшсть. Мажоритарною вважаться система визначення результатв виборв, завдяки якй депутатськ мандати один або
клька вд округу одержують тльки т кандидати, як отримали встановлену законом бльшсть голосв, а ус нш кандидати вважаються не обраними. Залежно вд того, як визначаться бльшсть голосв, необхдна для обрання кандидата, розрзняють 1 мажоритарну систему вдносно бльшост 2 мажоритарну систему абсолютно бльшост 3 мажоритарну систему квалфковано бльшост. Мажоритарна система вдносно бльшост або просто бльшост, або перший обираться на посаду найпростшою рзновиднстю мажоритарно системи.
За умов запровадження обраним вважаться кандидат, який отримав найбльшу кльксть голосв виборцв. Ця система досить результативна. Недолком мажоритарно системи вдносно бльшост те, що вона не да можливост враховувати нтереси всх виборцв округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншстю виборцв, хоча вдносною х бльшстю на момент голосування, за таких умов голоси виборцв, що голосували проти обраного кандидата, пропадають. Ця система також фактично анулю середн мал парт. На противагу означенй мажоритарна система абсолютно бльшост для обрання кандидата вимага збрати бльше половини голосв виборцв, тобто д формула 50 1 голос. Перевага означено системи вона врахову нтереси бльшост виборцв, хоча голоси виборцв, поданих проти, знову ж втрачаються. Недолком системи не результативнсть. Голосування за цю системою передбача, як правило, повторне голосування або повторн вибори.
Мажоритарна система квалфковано бльшост передбача, що обраним вважаться кандидат або список кандидатв, як отримали певну, квалфковану бльшсть голосв виборцв. Квалфкована бльшсть встановлються законодавством , як правило, перевищу бльшсть абсолютну. 3.2 Другим видом виборчих систем пропорцйна система. При пропорцйнй систем депутатськ мандати розподляються мж партями пропорцйно клькост голосв виборцв,
збраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванн ц системи округи завжди багатомандатн. За впливом виборцв на розташування кандидатв у списку для голосування розрзняють наступн види пропорцйно системи 1 з жорсткими списками 2 з преференцями 3 з напвжорсткими списками. При застосуванн жорстких спискв виборець голосу за список парт, що вн обира, в цлому. У виборчому бюлетен вказуються тльки назви, емблеми партй, нод певна кльксть перших кандидатв у партйних
списках. При застосуванн системи преференцй в переклад означа перевага виборець не просто голосу за списки парт, що обира, а й робить помтку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку вд парт, якому вн вдда свй голос. Таким чином, обираться той, хто отримав найбльше число преференцй. Пропорцйна система з жорсткими списками ма сво переваги при голосуванн обираться передусм полтична платформа програма майбутньо дяльност парт дана система найпростша за формою здйснення найдешевша. 4. Виборчий процес його стад. Виборчий процес це врегульована законом специфчна дяльнсть уповноважених органв громадян, спрямована на формування яксного кльксного складу органв державно влади та органв мсцевого самоврядування. Розрзняють клька стадй етапв виборчого процесу Перша стадя проголошення або призначення виборв Новою Конституцю Украни передбачаються як передумови проведення виборв проголошення вд-повдно до календарно
дати та призначення виборв залежно вд х виду. Друга стадя – затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборч округи виборч дльниц. Виборч округи бувають територальними та нацонально-територальними. Залежно вд клькост мсць, як мають бути заповнен в одному виборчому окруз. сну два типи виборчих округв одномантн, де лише на одне мсце проводяться вибори у всьому виборчому окруз, а також багатомандатн, де обираться клька депутатв. Виборч дльниц це виборч одиниц, що обднують виборцв за загальним мсцем
голосування. Нин, вдповдно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змн загальний порядок утворення виборчих дльниць. Вони утворюються окружними виборчими комсями за поданням Кивсько, Севастопольсько мських рад, районних рад, мських рад у межах територ виборчих округв, а у раз вдсутност таких подань на пдстав пропозицй вдповдних мських голв або голв рад. Третя стадя утворення виборчих органв, на як закон поклада кервництво всм виборчим процесом.
Залежно вд крани ц органи мають рзн назви комс, бюро, презид. До Центрально виборчо комс входять 15 членв комс, як призначаються на посади та припиняють сво повноваження Верховною Радою Украни за поданням Президента Украни. Члени Центрально виборчо комс з свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комс. Четверта стадя виборв це складання спискв виборцв стадя рестрац виборцв. Призначення рестрац виборцв встановити до процедури голосування на виборах коло осб, що мають право голосу. Залежно вд того, як реструються виборц для участ у виборах, прийнято розрзняти два види рестрац публчна обовязкова особиста добровльна. До спискв виборцв включаються вс громадяни Украни, яким на день виборв виповнються 18 рокв та як на момент складання списку постйно проживають на територ вдповдно виборчо дльниц мають право голосу.
За вдсутност точних вдомостей про дату мсяць день народження громадянина вважаться, що вн народився 1 счня вдповдного року. До списку виборцв вносяться мя, по батьков, дата народження, мсце проживання виборця. Прзвища виборцв зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування. Одню з найважливших стадй виборчого процесу стадя висування рестрац кандидатв на виборч посади. Свтова практика висунення кандидатв визнача клька способв висунення кандидатв самовисунення висування
групами виборцв висування полтичними партями або ншими громадськими обднаннями. Шоста стадя виборчого процесу передбача доведення передвиборчо агтац. У день виборв агтаця за кандидатв забороняться Найголовнша, сьома стадя виборчого процесу стадя голосування. За Законом голосування провадиться в день виборв або в день повторного голосування на виборах. Восьма стадя, виборв включа пдрахунок голосв визначення результатв виборв, а також пдбивання пдсумкв
виборв. Кнцев загальн результати виборв встановлюються Центральною або територальними виборчими комсями публкуються в офцйнй прес. Висновок. Соцальне призначення виборв поляга в тому, що 1. Вибори вихдним принципом органзац державного механзму та системи мсцевого самоврядування. За х допомогою, зокрема, формуються парламент Верховна Рада Украни представницький орган Автономно Республки Крим та представницьк органи мсцевого самоврядування замщуться пост Президента Украни та посади сльських, селищних, мських голв. 2. За х допомогою народ визнача свох представникв в органах державно влади та органах мсцевого самоврядування, надля х мандатом на здйснення у визначених Конституцю межах свох суверенних прав.
3. Вибори вдграють визначальну роль у формуванн полтично елти тощо. Лтература Конституция Украины Коментар до Конституц Украни, В. Ф. Бойко, ЗВРУ. К.1998. В. Ф. Погорлка, Конституцйне право Украни, Наукова думка К.1999 В.В. Кравченко, Конституцйне право Украни, Навчальний посбник
К.2000