МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТім. ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Фінансово-економічний факультет
Кафедра фінансів
Індивідуальне завдання
на тему: Якісна і кількісна оцінкаподаткових ризиків у сфері справляння податків ( ПДВ)
Київ 2010
Зміст
Вступ
1. Джерела ризику усфері справляння ПДВ
2. Види податковогоризику
3. Якісна ікількісна оцінка податкових ризиків у сферісправляння ПДВ
4. Управлінськірішення стосовно системи заходів, спрямованих на усунення, мінімізацію,запобігання ризикам у сфері справляння ПДВ
Висновок
Список використаноїлітератури
Вступ
На даний час вумовах кризи податкова система України не може ефективно виконувати покладеніна неї завдання без її вдосконалення. Вирішення накопичених у податковій сферісуперечностей можливе лише шляхом проведення продуманого реформуванняподаткової системи в напрямі збільшення її ефективності, а також усуненняпроблем і суперечностей в ній самій.
Проведенняподаткових реформ завжди пов’язано з великими труднощами. Практично неможливоцілком задовольнити інтереси всіх субєктів оподаткування, оскільки вонипостійно перебувають в суперечності. Неодноразові спроби поспішного інеобгрунтованого вирішення проблем і суперечностей шляхом постійногокорегування податкового законодавства викликають нові проблеми.
У зв’язку з цимпершочерговим завданням повинен бути чіткий вибір моделі управління податковоюсистемою.
Сьогодніуправління в сфері оподаткування і прийняття рішень проводиться в умовахневизначеності, конфліктності, дії дестабілізуючих чинників і зумовлених нимиризиків. Ризик є складовим елементом податкової діяльності, як будь-якоїуправлінської діяльності, що залежить від впливу значної кількості факторів тадій контрагентів, які важко передбачити в усій повноті і з необхідною точністю.Тому створення наукової концепції ризикології в сфері оподаткування є важливоютеоретичною базою розбудови вітчизняної податкової системи.
Отже,невизначеність тенденцій розвитку податкової системи, нестабільність механізмуоподаткування і нестійкі умови функціонування суб’єктів господарюванняобумовлюють необхідність дослідження механізму управління ризиками в сфері оподаткування.
1. Джереларизику у сфері справляння ПДВ
Існуютьнаступні групи джерел податкових ризиків ( загальні для всіх податків):
1. фіскальна психологіяплатника (елементи — це матеріальний інстинкт, примус, почуття громадськогообов’язку, рівень виховання, податкової культури);
2. факторисоціально-економічного характеру (скорочення обсягів виробництва, зниженняплатоспроможності населення, інфляційні процеси, криза платежів);
3. зміни в податковійполітиці (введення нових податків, збільшення/зменшення податкових ставок,впровадження/скасування податкових пільг, розширення/звуження базиоподаткування);
4. недоліки планування тапрогнозування;
5. недолікинормативно-правового характеру (нестабільність законодавства, недоліки правовоїбази);
6. причиниорганізаційно-правового характеру (недосконалість обліку, недостатній рівенькваліфікації фахівців, недостатня захищеність податківців, неузгодженість дійконтролюючих органів);
7. галузеві особливостідіяльності платника (торгівля, будівництво, транспорт, побутове обслуговування,експортно-імпортні операції, операції з використанням векселів, посередницькіоперації).
Згідно з іншою класифікацією об’єктами податкового ризику для держави є:
– діяльність платників податків, пов’язана з отриманням доходів танарахуванням і сплатою податків. Прийнято вважати, що оцінити ефективністьвиконання та функціонування законів у вичерпній повноті та з необхідноюточністю не можна;
– діяльність органів податкової служби (інших контролюючих органів),процеси адміністрування податків, надання послуг платникам податків тадержавним установам, виконання інших покладених на них функцій.
Об’єктом податкового ризику для платника є податкова політика держави, їїдіяльність стосовно організації сплати податків. Прийнято вважати, щомоніторинг та прогнозування цього процесу з позиції платника у вичерпнійповноті на перспективу здійснити буде неможливо, тому завжди буде існуватиневизначеність і ризики у його діяльності.
Джерелами податкових ризиків виступають:
нечіткість і висока динаміка законодавства та судової практики;
протиправні дії або бездіяльність представників державних органів;
стратегічні помилки при плануванні бізнесу;
розбіжність декларованих дій власників з фактичними;
людський фактор (помилки компетенції, технічні помилки, навмисні помилки(ігнорування законодавчих обмежень ), неправильна розстановка пріоритетіввідповідальності.2.Види податкового ризику
Згідно з роботами О.М. Тимченко, потрібно насамперед розрізняти податковіризики для держави та платника.
Податковий ризик держави полягає в імовірності недотримання фактичнихподаткових надходжень порівняно з плановими (прогнозними) як в цілому зподаткових доходів бюджету, так і з окремих видів і груп податків.
Найбільший ступінь ризику за сучасних умов властивий для податкових форм,безпосередньо пов’язаних з оподаткуванням прибутку юридичних осіб і доходівфізичних осіб. Тому ступінь ризику щодо виникнення недоїмок повиненвраховуватись при розрахунку планових податкових надходжень, що забезпечитьбільш точне виконання бюджету. Метою визначення податкового ризику є підвищенняефективності управління податками в масштабі країни або окремої території.
/>
Залежно від причин, що призвели до того або іншого податкового ризику,можна також виокремити такі їх групи.
Податковий ризик економічної кризи, що виникає в ситуації різкої і важкопередбачуваної зміни економічної ситуації в країні протягом бюджетного року.Такий ризик може призвести до значних змін не лише окремих показників бюджету,а і до повного перегляду всього бюджетного плану.
Податковий ризик інфляції — найбільш досліджений вид ризику у сучаснійгосподарській практиці, але традиційно застосовується лише в комерційній сферідіяльності. Оцінка ризику інфляції при податковому менеджменті дає змогузабезпечити реальне наповнення бюджетів протягом всього бюджетного року.
Податковий ризик зниження платоспроможності платників податків протягомбюджетного періоду, є наслідком скорочення обсягу тимчасово вільних грошовихкоштів підприємств і організацій. Зниження платоспроможності платниківподатків, як правило, носить поступовий характер. Такий ризик полягає впоступовому зростанні заборгованості платежів до бюджету.
Податковий ризик політичної кон’юнктури, що виникає у випадку, колиперіод планування збігається з передвиборним періодом. Політичні сили у цеймомент можуть використовувати бюджет для демонстрації своїх популістських заяв,пропагуючи, зокрема, зростання соціальних витрат. Це впливає на структуруподаткових доходів бюджету.
Податковий ризик зміни правової бази, що виникає при внесенні відповіднихзмін до податкового законодавства.
Податковий ризик затримки податкових та інших перерахувань, зумовленийзбільшенням термінів проходження платіжних документів у межах банківськоїсистеми. В цьому випадку складається складна ситуація, оскільки платникподатків є таким, що виконав свої зобов’язання перед бюджетом, а бюджет коштівне отримує.
Податковий ризик помилки в плануванні. При плануванні може виявлення нелише технічна помилка, але і некоректне врахування будь-якої з обставини,значущості та величини перелічених ризиків.
Для платника характерними є ризик посилення податкового тягаря, ризикмінімізації податків, ризик податкового контролю, ризик карного переслідуванняподаткового характеру
Ризики посилення податкового тягаря властиві економічним проектамтривалого характеру, таким, як нові підприємства, інвестиції в нерухомість іустаткування, довгострокові кредити. До таких ризиків належать не лишевиникнення нових податків і зростання ставок уже існуючих податків, а йскасування податкових пільг.
Окрім цього, ризики держави як суб’єкта у сфері оподаткування можливоумовно розподілити на два типи:
– ризики недобору, у випадку реалізації яких обсяги надходжень добюджетів не досягатимуть прогнозованих розмірів;
– ризики надвитратності, у випадку реалізації яких витрати назабезпечення прогнозованих розмірів надходжень до бюджетів по окремих видахподатків (зборів) перевищуватимуть економічно доцільні.
Ризики недобору:
I група — випадкові ризики, які можуть реалізуватися без свідомогобажання реального або потенційного платника податків уникнути оподаткування тазумовлюються факторами: необізнаності платника; невмисної помилки платника.
II група — ризики оптимізації оподаткування, які зумовлюютьсяусвідомленим намаганням реального або потенційного платника мінімізувати рівеньсплати податків, уникаючи прямих порушень норм чинного податкового та іншогозаконодавства, та зумовлюються факторами: недосконалості законодавчогозабезпечення процесів адміністрування податків; недосконалості нормативногозабезпечення процесів адміністрування податків.
III група — ризики ухилення від оподаткування, які визначаютьсяусвідомленим намаганням реального або потенційного платника мінімізувати рівеньсплати податків або уникнути оподаткування шляхом порушення чи невиконаннявимог чинного податкового та іншого законодавства.
Ризики надвитратності:
IV група — процедурні ризики, які зумовлюються чинним регламентомпроцедур адміністрування податків та/або вимагають використання при цьомунеадекватно великих людських чи матеріальних ресурсів.
Отже, кожна із запропонованих груп податкових ризиків містить багаторізновидів, кожний з яких потребує окремого якісного й кількісного аналізу зурахуванням особливостей соціально-економічного розвитку і податкової культуриплатників в Україні.
3.Якісна і кількісна оцінка податкових ризиків у сфері справляння ПДВ
Найбільш важливою при адмініструванні будь-якого податку є об’єктивнаоцінка показників податкових надходжень, що акумулюються фіскальними органами імають, на відміну від більшості неподаткових джерел, регулярний характер.Внаслідок нерегулярності неподаткові джерела наповнення бюджету привносятьдодатковий ризик у його планування.
На першому етапі дослідження я розглянув оцінювання похибки прогнозуванняокремих податків. Відносна похибка досліджуваного податку (позначаєтьсяіндексом і) на час /> розраховуєтьсястосовно запланованого рівня так:
/>, (3.1)
де /> – фактичний показникнадходжень і – го податку на рік />;/> – плановий показник.
Разом з відносною похибкою податку на додану вартість розглянемо дляпорівняння відносну похибку сукупних податкових надходжень та зведеногобюджету. Дані показані в таблиці 3.1.
Відносні похибки планування податків, розраховані відповідно до формули(3.1):
Податок на додану вартість
/>134782,1- 133365,1 / 133365,1* 100% = 1,25
/>150396,7-144969,8/144969,8*100% = 4,17
/>159328,2-165122,5/165122,5*100% = 5,75
Загальні податкові надходження
/>178065,2- 178311,6/ 178311,6* 100% = -0,14
/>185743,1- 192090,2/ 192090,2* 100% = -3,30
/>221264,2- 223770,7/ 223770,7* 100% = -1,12
Зведений бюджет
/>234183,2- 235784,0/ 235784,0* 100% = -0,68
/>271 811,5- 268974,8/ 268 974,8* 100% = 1,27
/>319 939,1- 318234,3/ 318 234,3* 100% = 0,69
Таблиця 3.1 Вихідні дані для проведення аналізу ризиків плануваннябюджету України за 2007–2009 рр., млн грнРік ПДВ, млн грн Податкові надходження, млн грн Доходи бюджету, млн грн 2007 ПП 133 803,8 208 065,2 234 183,2 ФФ 133 450,9 198 311,6 235 784,0 2008 ПП 150396,7 225743,1 271 811,5 ФФ 144969,8 222090,2 268 974,8 2009 ПП 159328,2 261264,2 319 939,1 ФФ 165122,5 258770,7 318 234,3
Відносні характеристики податків, розраховані відповідно до формули (3.1),подано у табл. 3.2.
Необхідно підкреслити, що тривалість інтервалу досліджень не значна (3роки), однак дає змогу отримати певне уявлення щодо статистичних характеристикпохибок процесу планування.
На підставі відносних показників на всьому інтервалі дослідження в роботірозраховуються такі похибки:
1. Середня відносна: />.
2. Середня абсолютна: />.
3. Середня квадратична: />.
4. Середня квадратична від’ємна: />,/>.
Що стосується останньої похибки, то вона запроваджується виходячи з того,що, відхилення у бік недовиконання (тобто від’ємне) має визначальне значеннядля оцінки ризику [11, с. 16–26]. За даними розрахунків, розрахованостатистичні характеристики на досліджуваному інтервалі (табл. 3.2). Зупинимосяна середній відносній похибці, яка відображає наявність систематичноговідхилення у плануванні досліджуваного показника (надходжень від податку доЗведеного бюджету України).
Таблиця 3.2 Усереднені похибки планування податковихнадходжень до зведеного бюджету на інтервалі 2007–2009 рр. (%)Похибка ПДВ Податкові надходження Зведений бюджет Середня відносна -3,5 0,8 0,1 Середня абсолютна 7,46 2,66 4,07 Середня квадратична 8,89 3,4 6,84 Середня квадратична від’ємна 8,24 2,11 4,44
Середні відхилення від запланованих показників ПДВ суттєво більші, ПДВ–із суттєвим завищенням (частіше відбувається недовиконання планових показниківніж перевиконання). Систематична помилка планування (переоцінка) ПДВ внаслідокзначних обсягів надходжень вагомо впливає на ризики планування бюджету.
Переоцінка планових показників бюджету має набагато гірші наслідки ніжнедооцінка, тому що спонукає до пошуку інших джерел залучення коштів длявиконання бюджету. Проте недооцінка також суттєво та негативно впливає назбільшення корупційних ризиків (за рахунок корупційного розподілу додатковихкоштів) з одного боку, а з іншого боку – недофінансованими можуть бути важливідовгострокові національні проекти та програми. До податків, при плануванні якихчастіше зустрічається недооцінка ніж переоцінка, належать податок з доходівфізичних осіб і податок на прибуток підприємств.
4. Управлінські рішення стосовно системи заходів,спрямованих на усунення, мінімізацію, запобігання ризикам у сфері справлянняПДВ
Вплив змін податкового законодавства зазвичай розглядаються окремо длякожного податку. Вважається, що зміни ставки для окремого податку призводять дозміни величини надходжень тільки від цього податку. Однак якщо виходити відзагальної моделі економічної рівноваги, то будь-які зміни податкових ставоквпливають на всю систему, тобто змінюється рівень надходжень не тільки податку,в якому змінюється податкова ставка, а й рівень надходжень від інших податків.
Під час настання світової фінансової кризи, яка суттєво вплинула наекономічне становище в Україні суспільна думка генерує можливі варіанти виходуз економічної кризи. Фіскальна антициклічна політика держави полягає узменшенні податкового навантаження в період економічної кризи.
Як один із варіантів, пропонується зменшення податкового навантаження наекономіку шляхом зменшення ставки ПДВ. Уряди багатьох країн вибрали тактикуборотьби з кризою внаслідок зниження податків з метою стимулювання економік.Наприклад, уряд Великобританії оголосив про зниження ПДВ з 17,5 % до 15 % нанайближчих 13 місяців.
У Німеччині в рамках реформування оподаткування підприємствпередбачається понизити податкове навантаження на малий і середній бізнес на 7мільярдів євро. Росія до Податкового кодексу внесла зміни, що передбачаютьзниження податку на прибуток з 24 % до 20 %, також влада регіонів має правознижувати на 10 % ставку податку на прибуток для малих підприємств, що працюютьза спрощеною системою оподаткування. Крім того, документ звільняє від сплатиПДВ будівельно-монтажні роботи, вироблені для власного споживання.
Реальні наслідки зниження податкових ставок для суб’єктів господарюваннята економіки в цілому залежать від:
1) макроекономічної ситуаціїв країні, (рівня інфляції, стану платіжної системи, рівня сукупного попитутощо), яка може як звести нанівець результати зниження податкових ставок, так іпосилити їх вплив на економічну поведінку платників;
2) податків, ставки якихпереглядаються, непрямі податки впливають на доходи опосередковано і за певнихумов;
3) стратегії фірми на ринкута напрямів використання прибутків;
4) ступеня монополізаціїринків.
У нашому випадку розглядається можливістьзменшення ставок ПДВ на окремі види товарів з метою збільшення споживання цихтоварів. Цей крок повинен призвести до зростання попиту на ці категорії товаруі відповідно до зростання податкової бази податку на прибуток підприємств.
Основний принцип, за яким повиннівстановлюватись окремі податкові ставки, – принцип максимізації функціїсуспільного добробуту, зростаючої функції від функції корисності окремих платниківподатків. Із такого підходу випливає, що ставки ПДВ на товари широкого вжиткунеобхідно зменшувати; при цьому необхідно врахувати збільшення надходжень відподатку на прибуток від підприємств. Збільшення надходжень пояснюється якзбільшенням попиту за рахунок зменшення ціни, так і збільшенням прибутку зарахунок продажу одиниці продукції, оскільки у випадку поліполістичного ринкуціна буде знижуватися менше, ніж на величину зменшення ставки ПДВ. Доведено, щов результаті зменшення ставок ПДВ надходження від підприємств, які виробляютьці види продукції, повинні значно зрости. Такий розвиток подій можливий увипадку покращання контрольно-перевірочної роботи, детінізації українськоїекономіки, яка сплачує у вигляді податків незначну частку власних доходів.
Запропоновані заходи дозволяють виконати обов’язкові обмеження, а саме:
1. Виконання загального (розширеного) бюджетного обмеження. Тобтовнаслідок впровадження зниженої ставки ПДВ до 15 – 18 % (нажаль, введеннядиференційованої ставки в Україні є передчасним кроком) величина надходжень відосновних податків повинна перевищувати деяку величину необхідну для виконаннядержавою власних функціональних обов’язків у встановлених законодавством межах.
2. Зменшення ступеня ризику формування бюджету України. Збільшеннявнутрішнього споживання повинно призвести до зменшення залежності бюджетнихнадходжень від зовнішніх факторів (кон’юнктури світових ринків, курсовихризиків). Крім того, такий крок буде сприяти зменшенню негативного впливуполітичних і корупційних ризиків на стабільність надходжень.
3. Внаслідок реформи повинні не погіршитися загальні показникиефективності діяльності органів ДПС України і показники ефективності відноснозбору надходжень від окремих податків.
4. Реформа повинна зменшити рівень податковогонавантаження, збільшити купівельну спроможність громадян, покращити структуруспоживання, що означає зменшення частки витрат на продовольчі товари в бюджетідомогосподарств.
Висновки
Податковий ризик —вірогідна можливість порушення податкового законодавства, в результаті чогоможливі втрати бюджету.
Податкові органи повинні бути поінформовані на як можна більш раннійстадії про можливі випадки порушення податкового законодавства та відповіднореагувати на них належними діями, у тому числі, передбачати та упереджувати. Податковийризик може виникнути під час здійснення економічним об’єктом будь-яких видівдіяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їхреалізацією, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерцією, втіленнямсоціально-економічних та науково-технічних проектів. Визначення податковихризиків являє собою узагальнення результатів контролю та створення єдиної базиданих податкових ризиків (БДПР). Тобто, систематизація недоліків і порушеньнормативно-правових актів суб’єктами підприємництва у процесі господарськоїдіяльності, схеми ухилення від оподаткування, загальних ознак, що можутьвказувати на наявність таких порушень, які на даний час відомі податківцям. Зарахунок постійної контрольної роботи, в умовах нестабільного законодавства тавиникнення нових видів, форм та методів господарської діяльності БДПР будепостійно змінюватися, доповнюватися новими ризиками. При цьому, деякі ризикиможуть втрачати актуальність та видозмінюватися.
Аналіз ризику — систематичне використання наявної у податкових органах інформації длявизначення причин і умов виникнення податкових ризиків, їх ідентифікації таоцінки можливих наслідків недодержання законодавства України з питаньсправляння будь-яких податків.
Оцінка ризику – систематичневизначення ймовірності виникнення ризику і наслідків порушень законодавстваУкраїни з питань оподаткування у сфері справляння ПДВ у разі його виявлення.
Списоквикористаної літератури
1. Звіт про виконанняДержавного бюджету України за 2007 рік за доходами та іншими надходженнями.
2. Звіт про виконанняДержавного бюджету України за 2008 рік за доходами та іншими надходженнями.
3. Звіт про виконанняДержавного бюджету України за 2009 рік за доходами та іншими надходженнями.
4. Тимченко О.М. Податковийменеджмент. — К. Центр навчальної літератури, 2006. — 325 с.
5. Безгубенко О.Ю. Податкове мислення та форми девіантної поведінкиплатників податків //Фінанси України — 2002. — № 9.
6. Вітлінський В. В., Джерела і види податкових ризиків, їхвзаємозв’язок / Вітлінський В. В., Тимченко О. М. // Фінанси України. – 2007. –№ 3. – С. 132–139.
7. Гранатуров В. М.Податковий ризик держави: визначення та класифікація /В. М. Гранатуров, І. Б. Ясенова// Фінанси України. – 2007. – № 10. – С. 86–95.
8. Десятнюк О.М. Моніторинг податкових ризиків (навчально-методичнийпосібник для слухачів Центрупідготовки магістрів). — Тернопіль: Воля, 2003. — 237с.
9. Онишко С.В., Жеребних А.М. Виконання податкових зобов’язань в Україні // Фінанси України. — 2001. — № 7. — С. 104 — 114.