Міністерствоосвіти і науки України
Криворізькийекономічний інститут Державного вищого
навчальногозакладу «Київський національний економічний
університетімені Вадима Гетьмана»
Кафедраобліку і аудиту
Контрольнаробота
Облікв банках
КривийРіг
2011
Варіант 2
Завдання 1
Банк залучаєдепозит у фізичної особи обсягом 17000 грн. на 6 місяців за річною ставкою 34%з виплатою в разі погашення процентів, які нараховуються щомісяця. Привизначенні кількості днів дії депозиту розрахунок виконують за методом«30/360».
Роз’вязання
Отже, сумапроцентів за 6 місяців становитиме:
/>/>=5780*0,5=2890грн.
Сума депозиту вмомент його погашення (вкл. проценти) становитиме 19890 грн. Коли застосовуєтьсяномінальна ставка і щомісяця нараховуються проценти, витрати банку щомісяцядорівнюють: /> грн.
Таблиця 1.Процентні витрати за депозитною операцієюПеріод (місяць) Метод рівних частин Сума витрат за нарахованими процентами, грн. Сума зобов`язань банку, грн. Ставка витрат до сумарних зобов`язань, % 1-й 481,7 17000 2,75 2-й 481,7 17481,7 2,68 3-й 481,7 17963,4 2,6 4-й 481,7 18445,1 2,5 5-й 481,7 18926,8 2,4 6-й 481,7 19408,5 2,4 Період (місяць) Актуарний метод Сума витрат за процентами, грн. Сума зобов`язань банку, грн. Ставка витрат до зобов’язань, % 1-й 425 17000 2.5 2-й 435.6 17425 2.5 3-й 446.5 17860.6 2.5 4-й 457.7 18307.1 2.5 5-й 469.12 18764.8 2.5 6-й 480.8 19233.9 2.5
Сума витрат за %обчислюється за формулою: />,де
S – нарощенасума депозиту наприкінці попереднього періоду (номінал депозиту та проценти);
і – річнафактична процентна ставка;
n – кількістьперіодів за депозитом, за яким нараховані проценти.
/>
Нехай банкзалучає депозит фізичної особи обсягом 17000 грн. на 6 місяців за ставкою 34 % річнихз капіталізацією процентів щоквартально. Нарахування процентів проводиться востанній день місяця. Кількість днів у розрахунку береться за методом «30/360».Розрахувати річну процентну ставку.
Таблиця 2. Розрахунокпроцентних витрат у разі капіталізації процентівПеріод Номінал депозиту, грн. Процентна ставка Метод підрахункуднів Сума процентнихвиплат, грн. 1-й 17000 34 30/360 481,7 2-й 17000 34 30/360 481,7 3-й 17000 34 30/360 481,7 4-й 18445,1 34 30/360 481,7 5-й 18445,1 34 30/360 481,7 6-й 18445,1 34 30/360 481,7
Сумапроцентних дорівнює
/> грн.
Отже,сума депозиту під час погашення (разом із нарахованими процентами) становлять:17000+3012,9=20012,9 грн.
Фактичнапроцентна ставка
/> річних
Якбачимо, фактична процентна ставка вища за ту, яку визначено угодою.
Заформулою />проведеморозрахунок актуарним методом за кожний місяць чинної депозитної угоди.
/>
Таблиця3 Витрати банку за нарахованими процентами привикористанні актуарного методу, грн.
Період (місяць) Нарощена сума депозиту Витрати за процентами Усього 1-й 17000 469.2
17469,2
17951 2-й 17469.2 482.15 17951.35 3-й 17951.35 495.46 18446.81 4-й 18446.81 509.13 18955.94 5-й 18955.94 523.18 19479.12 6-й 19479.12 537.62 20012,9
У цьому разівиконуються такі бухгалтерські проводки:
— залученнядепозиту:
Дт 2600 Кт 2630– 17000 грн.
— у разізастосування методу рівних частин наприкінці кожного місяця І кварталу банкпроводить операцію з нарахування процентів за депозитом:
Дт 7041 Кт 2638– 481.7 грн.
— у разізастосування актуарного методу до витрат банку щомісяця відносять суминарахованих процентів, зазначених в таблиці. Протягом 1-го, 2-го, 3-го місяцівдії депозитної угоди бухгалтерським проведенням на витрати відносять відповідно469.2, 482.15, 495.46:
Дт 7041 Кт 2638Завдання2
Скластибухгалтерські записи за наведеними операціями банку з купівлі-продажу іноземноївалюти за дорученням клієнтів, а саме:
ü дол. США — код валюти 840;
ü євро код валюти 280;
ü російських рублів — код валюти 810;
ü українська гривня має код валюти 980.
На замовлення клієнтабанк А купує 34000дол. США на УМВБ (курс долара до гривні1:3,54).
1. Задепонувати гривневу суму на рахункукредиторської заборгованості
Дт2600 Кт 2900 – 120360 грн.(34000*3,54)
2. Проплати за операцією з купівлі валютибанк проводитиме зі свого рахунку ностро, який відкрито в АБ «Кліринговий дім».У разі необхідності він забезпечує залишок за рахунком, що необхідний длярозрахунку, тобто переказує кошти на поповнення рахунку.
Дт 1500 Кт1200-120360грн.
3. Після встановлення курсу торгів УМВБ(наприклад USD/UАН — 3,3592) АБ «Кліринговий дім» дебетує кореспондентськийрахунок банку А. Відобразити дану операцію за балансом банку А, котрий виконуєзамовлення клієнта.
Дт2900 Кт 1500 – 114212,8грн (34000*3,3592)
4. Крім цього, АБ «Кліринговий дім» стягуєкомісію в розмірі 0,15 % від суми гривневого еквівалента. Записати зміст цієїоперації за балансом банку А бухгалтерським проведенням.
Дт 7104 Кт 1500– 171,32грн (0,0015*114212,8)
5. Банк А, у свою чергу, стягує з клієнтакомісію за придбання валюти в розмірі 0,3 %
Дт2900 Кт 6114 – 342,64 грн (0,003*114212,8)
6. Залишок невикористаних коштів унаціональній валюті банк А зараховує на поточний рахунок клієнта: Дт 2900 Кт2600 – 119846,04 (120360-171,32-342,64)
7. У день торгів (для доларів США) абонаступного банківського дня (для інших валют) АБ «Кліринговий дім» перераховуєбанку А куплену валюту на його кореспондентський рахунок. Надходження валютивідобразити проведенням: Дт 1500 Кт 2600 – 34000 дол.
Продаж на УМВБХдол. США за дорученням клієнта:
1) Згідно із заявою клієнта валюта, щопризначена на продаж, списується з валютного рахунку клієнта: Дт 2600 Кт 2900 –34000 дол.
2) У день торгів банк перераховує валютні коштина кореспондентський рахунок АБ «Кліринговий дім» у зарубіжномубанку-кореспонденті. Записи в бухгалтерському обліку виконуються за датоювалютування:
Дт2900 Кт 1500 – 34000 дол.
3) У день торгів УМВБ стягує з учасниківоперації продажу валюти 0,15 % гривневого еквівалента проданої валюти (курс,установлений на торгах- 5,6598USD/UАН). АБ «Кліринговий дім» списує, у своючергу, відповідну суму комісії з кореспондентського рахунку банку
ДтКт – 288,65грн(34000*5,6598*0,0015)
4) Наступного дня після зарахуванняпроданої валюти на кореспондентський рахунок АБ «Кліринговий дім» зарезультатами торгів виконуються розрахунки в національній валюті
Дт1500 Кт 2900 – 6007,28 грн. (34000/5,6598)
5) Банк стягує комісію в розмірі 0,2 % зпродавців валюти
Дт2900 Кт 6114 – 12,01 грн. (0,002*6007,28)
6) Банк перераховує гривневий еквівалентпроданої валюти за вирахуванням комісії (0,2 %) на поточний рахунокклієнта-продавця валюти
Дт2900 Кт 2600 – 5995,27 грн (6007,28-12,01)
Завдання 3
Скластибухгалтерські записи за наведеними операціями банку з купівлі акцій:
a) 1.12.1998р.банк «Новий» придбав 5100 акцій ВАТ «Укррічфлот», сплативши за них12,09:
Дт 3105 Кт 1200– 61659 грн.
b) 31грудняцього самого року поточна ринкова вартість зросла до 13 грн. за акцію. В облікудана ситуація не відображається.
c) 20січня1999 року ВАТ «Укррічфлот» оголосив дивіденди за 1998 рік із розрахунку 15 копійокна акцію:
Дт3108 Кт 6300 – 765 (0,15*5100)
d) 2лютого 1999 року на кореспондентський рахунок КБ «Новий» зараховано сумудивідендів:
Дт1200 Кт 3108 – 765 грн.
e) 5.02.1999року банк «Новий» продав 1250 акцій по 14 грн. за акцію:
1250*14=17500грн. виручка
Балансовавартість: 1250*12,09=15112,5 грн.
Перевищ.виручки над балансовою вартістю 17500-15112,5=1887,5 грн.
Дт1200 Кт 3105 – 15112,5 грн.
Дт1200 Кт 6203 – 1887,5грн.
f) 28лютого1999 року поточна ринкова вартість акцій 13,03 знизилась до 11 грн.
(5100-1250)*12,09=46546,5грн.;
(5100-1250)*11=42350грн.;
Дт7703 Кт 3190 – 4196,5 грн. (46546,5-42350)
g) 15березня1999 року банк реалізував решту акцій за ціною10 грн. за акцію:
Балансовавартість: 3850*12,09=46546,5
Виручкавід реалізації: 4196,5
Сумаствореного спеціального резерву під та знецінення: 3850
Збитоквід продажу: 46546,5-4196,5-38500=3850
Дт1200,3190,6203 Кт 3105 – 38500; 4196,5; 3850.
Завдання4.
«основні напрямки удосконалення банківськогокредитування у сучасних умовах»
Однією знайгостріших проблем функціонування банківської системи України в посткризовийперіод є оптимальне управління проблемними активами. Через недосконалеуправління ризиками в деяких банках суттєво погіршилася якість кредитнихпортфелів, що уповільнює, або навіть повністю гальмує зростання галузі загалом,а в багатьох випадках, унеможливлює подальшу кредитну діяльність банків. Дляподолання наслідків кризових явищ на фінансовому ринку України вкрай необхідне поліпшеннясистем корпоративного ризик-менеджменту банків з урахуванням уроків кризи тазапозичення кращого зарубіжного досвіду в сфері управління проблемними активамиз метою відновлення ефективного кредитування реального сектору економіки країни[1,2].
Актуальністьпроблеми управління проблемними активами банків знайшла відображення в низціпублікацій вітчизняних та іноземних науковців і практиків. Зокрема, значнийвнесок у розкриття цієї теми зробили В. Герасименко та Р. Герасименко, О.Дзюблюк, Г. Карчева, В. Крилова, Л. Примостка, В. Міщснко, І. Нідзельська, Х.Мінскі, Б. Моісеєв, О. Лаврушин та інші вчені. Проте дослідження науковихджерел та аналіз сучасної практики ризик-менеджменту показує, що питанняуправління проблемними активами вітчизняних банків ще не вирішені повною мірою.У наукових працях фрагментарно досліджуються методи управління проблемнимиактивами. У зв’язку з цим виникає необхідність подальшого вдосконалення роботибанків з проблемними активами та поліпшення систем кредитного ризик-менеджментузагалом. Адже якість активів відображає якість банківської діяльності загаломта її цільові орієнтації на перспективу
Активізаціябанківського кредитування у 2006-2007 роках спричинили негативні зміни вструктурі кредитно-інвестиційних портфелів банків у 2008-2009 роках та високікредитні ризики впродовж 2010 року. Якщо у 2008 році частка проблемних кредитіву структурі кредитного портфеля вітчизняних банків становила 1,3%, то у 2010році цей показник зріс майже у 10 разів і сягнув рівня 10,7%, що в абсолютномувимірі становить 77,3 млрд. грн.[3].
Високі кредитніризики зумовлюють значні відрахування у резерви на покриття втрат за кредитнимиопераціями та свідчать про низький рівень рентабельності активів і капіталубанків. Так, показник відношення обсягу резервів під активні операції банків дообсягу наданих кредитів у 2009-2010 роках зріс із 6,1 до 18,2%, арентабельність капіталу різко знизилася з 8,5 до (-) 14,6%, відповідно,наслідком чого стали великі фінансові втрати банків [4]. Формування значногообсягу резервів під можливі втрати за кредитними операціями банків маєубезпечити їх від суттєвої втрати капіталу та банкрутства. Натомість зменшеннявитрат на резервування свідчило б про поліпшення якості кредитних портфелівбанків, чого в сучасних умовах не спостерігається.
Проблемні активинегативно впливають на якість кредитних портфелів, суттєво понижуютьефективність банківської діяльності, ускладнюють процес управління фінансовимипотоками тощо. Перспективи щодо розвитку зазначених тенденцій є невтішними.Так, проблемні активи у структурі кредитного портфеля банків України у вересні2010 року реально становили 34% від його вартості. За прогнозом експертівкомпанії DB Reseach вже на початок 2011 року реальний показник проблемнихактивів банків мав зрости до 45% вартості кредитного портфеля [5].
У таких умовахстабілізація фінансового ринку значною мірою залежить від ефективностіуправління проблемними активами банків. Для вирішення такого завдання необхіднопроаналізувати основні чинники управління проблемними активами банків.Внутрішньобанківські методи управління проблемними активами передбачають раннєреагування ризик-менеджерів на погіршення обслуговування позичальникамикредитів і включають в себе реабілітацію кредитної заборгованості та відновленняможливості позичальниками генерувати грошовий потік для обслуговуваннякредитів. Одним із найефективніших внутрішньобанківських методів роботи зпроблемними активами є реструктуризація кредитної заборгованості [6].
Вітчизнянапрактика реструктуризації кредитної заборгованості упродовж 2008-2010 років даєпідстави говорити про її обмежені можливості. Недоліками внутрішньобанківськихметодів управління проблемними активами є втрата ліквідності, відволіканняістотних фінансових ресурсів від основної діяльності, утримання на балансібанку прогнозованих фінансових втрат за ризиками, обмежена гнучкістьзастосування. Практика засвідчує важливість об’єктивної економічної оцінкиефективності внутрішньобанківського регулювання кредитних ризиків з метою попередженнявиникнення високої частки проблемних активів у структурі кредитного портфеля.
У разінеефективності застосування внутрішньобанківських методів управлінняпроблемними активами менеджмент банку може прийняти рішення про доцільністьзовнішніх щодо банку дій для поліпшення структури його балансу та відновленняліквідності. Це актуалізує практику застосування зовнішніх методів управлінняпроблемними активами, серед яких:
– передача проблемних активів в управліннятретій особі (колектору);
– передача/продаж проблемних активівпов’язаній фінансовій компанії;
– продаж проблемних активів на умовахфакторингу;
– здійснення секьюризації активів;
– інші методи.
Порівняльнахарактеристика зовнішніх методів управління проблемними активами банків даєзмогу зробити висновок щодо ефективності їх вибору та застосування у кожномуконкретному випадку банківської діяльності з урахуванням умов фактичногоструктурування портфеля проблемних активів [8].
Банківськийдосвід застосування методів продажу проблемних активів в Україні свідчить проактивний розвиток упродовж 2009 — 2010 років таких форм, як передача проблемнихактивів в управління третій особі (колектору) та продаж проблемних активівнепов’язаній фінансовій компанії на умовах факторингу. Так, за данимиколекторської компанії Кредіт Коллекшен Груп (Сгеdit Соllесtіоn Group — CCG), у2009 ропі банківський сектор України передав в обслуговування колекторампроблемних активів обсягом понад 2 млрд. гривень за середньою ринковою ціною — не більше 10% від суми заборгованості за тілом кредиту (9). Найактивнішимиучасниками ринку продажу проблемних активів у 2009-2010 роках булиПравекс-банк, ІНГ-Банк Україна. Кредит-Європа-банк, Індекс-банк, СЕБ-банк.ОТП-банк, БТА-банк, Кредобанк, банк «Ренесанс-капітал», Унікредит-банк та Платинум-баик.При цьому продаж проблемних кредитів юридичних осіб, залежно від ефективностіїх структуризації, здійснювався з дисконтом 40-60%, а споживчих кредитів — 90-95%. Найчастіше купували проблемні активи компанії ССС, «Укрфінанс», еКол,КредЕкс (еСаll, СгеdЕх) і «Укрборг», які й нині є найактивнішими учасникамибанківських тендерів. Експерти прогнозують, що українські банки готові продатикомпаніям із управління проблемними активами 45-50% проблемних кредитів, ависока конкуренція серед покупців спричиняє зростання цін на проблемні активи[9].
Фінансовіпереваги здійснення таких операцій є очевидними. Адже фінансові установивключають у витрати суму списань, при продажу кредитів з дисконтом без сплатиподатку на прибуток, спрямовують в активні операції кошти резервів, зменшуютьобсяги витрат тощо.
Сьогодні дедалібільше загострюються питання зменшення реальної вартості проблемних активів,юридичних аспектів реалізації заставного майна, розробки механізму державнихаукціонів щодо викупу майна, яке перебуває у заставі, співпраці банків зколекторськими агентствами та компаніями з управління проблемними кредитами.Незалежно від моделі продажу проблемних активів, які можуть бути обраніменеджментом банків, залишаються актуальними гострі питання, які потребуютьнагального вирішення, зокрема — створення й реалізації механізму фінансуваннявикупу проблемних активів шляхом поєднання інтересів усіх зацікавлених сторінта розроблення відповідного нормативно-правового забезпечення здійснення такихоперацій.
Список використанихджерел
банківськекредитування депозит
1. ГерасименкоВ. Причини виникнення та форми прояву фінансової кризи в банківській системіУкраїни / В. Герасименко, Р. Герасименко // Вісник Національного банку України.- 2010. — № 7. — С. 12-19.
2. ДзюблюкО. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансовихринках / О. Дзюблюк // Вісник Національного банку України. — 2009. -№Х- С.20-30.
3. КарчеваГ. Основні проблеми розвитку банківської системи України в посткризовий періодта шяхи їх вирішення / Г. Карчева // Вісник Національного банку України. — 2010. — № 8. — С. 26-32.
4. Управліннябанківськими ризиками: [Текст]: навч. посіб. / Л.О. Примостка, П.М. Чуб, Г.Т.Карчева та інші; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Примост-ки Л.О. — Київ:КНЕУ, 2007. — 600с.
5. МітенкоВ. Удосконалення управління проблемними активами банків/ Мітенко В. //[Електронний ресурс]: Режим доступу: httр://librari.іf.иа/аrticles/ aryikle-37/
6. НідзельськаІ.А. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України в умовах поглибленняфінансової кризи / І.А. Нідзельська // Фінанси України. — 2009. — №8. -С.102-108.
7. ЛаврушинО.И. Кредит и економический рост / О.И. Лаврушин // Банковское дело. — № 1. — 2010. — С. 24-27.
8. РуденкоВ. Довгі борги / В.Руденко // Контракти. — 2009. — № 10. — С. 18-21.
9. Банкитаємно продають проблемні борги? // [Електронний ресурс]: Режим доступу:lications/2010/02/26/228183/.