Міністерствоосвіти та науки України
РЕФЕРАТ
натему:
Загальна характеристика Німеччини
Виконала:
Студентка групи:
БВХП — 10
КРГ НУХТ
Морозова Марина
КИЇВ– 2010
Загальнаінформація
1. Офіційнаназва – Bundesrepublik Deutschland
2. Столиця –Берлін (3 388 434)
3. Пояснийчас – Гринвіч +1
4. Загальнаплоща – 356 978 км2
· Сільгоспугіддя– 121 000 км2
· Ліси –107 000 км2
5. Чисельністьосіб – 83 251 851 осіб
6. Густотанаселення – 233,2 осіб/км2
7. Часткаміського населення — 87%
8. Коефіцієнтнароджуваності – 9 осіб/1000 осіб
9. Коефіцієнтсмертності – 10 осіб/1000 осіб
10. Тривалістьжиття – 78 років
11.Часткадорослого писемного населення – 99 %
12. Харчування(денно калорій на душу населення) – 3344
13. Річнеспоживання палива (кг на особу) – 4054
14. Валюта – 1євро (EUR) = 100 євроцентів
15. ВНП ($ США на душу населення) – 26 200
16. Мови –німецька (офіційна), мови меншин
17. Державний устрій: Парламентська республіка
Федеральний президент: Крістіан Вульф
Федеральний канцлер: Анґела Меркель
Утворення:
· Утворення ФРН 23 травня 1949
· Утворення НДР 7 жовтня 1949
Об’єднання ФРН таНДР 3 жовтня 1990
18. Етнічнігрупи:
· Німці93,2 %
· Турки 2,3%
· Югослави0,9 %
· Італійці0,8 %
За межами країнипроживають 10 млн. німців.
19. Релігійнийсклад населення:
· Протестанти34 %
· Католики34 %
· Мусульмани3,7 %
· Православні
· Іудаїсти
20. Гімн: Das Lied der Deutschen
Державний герб
На сучасному державномугербі Німеччини зображений чорний одноглавий орел з червоними лапами, язиком ідзьобом на золотому щиті.
Державний устрій
Німеччина- федеративна республіка. Глава держави — президент (виконує представницькіфункції). Глава уряду — федеральний канцлер. Законодавчий орган — однопалатнийпарламент (бундестаг). Органи представництва земель — бундесрати.Адміністративно-територіальний поділ: 16 земель. Федеральний президент (бундеспрезидент) вважається главоюдержави і може бути обраний тільки на один або два послідовних п’ятирічнихтерміни. Президент обирається федеральними зборами (Bundesversammlung), щоспеціально скликаються терміном на 5 років. Федеральні збори скликаютьсяголовою бундестагу і складаються з депутатів бундестагу і такого ж числачленів, що обираються ландтагами (парламентами земель). У разі недієздатностіпрезидента або його смерті повноваження президента здійснюються головоюбундесрату. Серед повноважень президента найважливішими є представленнякандидатури канцлера на затвердження бундестагу, а також розпуск нижньої палатипарламенту за пропозицією канцлера у випадку, якщо він програє голосування повотуму довір’я. У компетенцію президента входить призначення вищогоофіцерського складу збройних сил, хоча командує ними міністр оборони.Прерогативою президента є право помилування осуджених злочинців. Президент ФРН- Хорст Келер.
Федеральнийканцлер Федеральнийканцлер (бундесканцлер) є головою виконавчої влади. Як правило, канцлером стаєзаздалегідь визначений лідер тієї з політичних партій, яка отримала найбільшечисло голосів на загальнонаціональних виборах. Канцлер пропонує кандидатуричленів кабінету міністрів для їх формального затвердження президентом країни івизначає основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики. У той час якбагато парламентських систем допускають відставку уряду через механізм вотумунедовіри, у Німеччині в цьому випадку повинна бути одночасно запропонована (збоку законодавчої влади) альтернативна кандидатура на пост канцлера, прийнятнадля більшості парламентаріїв. Дане обмеження в Основному законі, назване«конструктивним вотумом недовір’я», має на меті підтримку політичноїстабільності. Лише одного разу (у 1982) канцлер був зміщений таким чином. КанцлерФРН — Герхард Шредер. Виконавча влада За формою державного устрою Німеччина — парламентська республіка. Згідно з Основним законом, влада президента обмежена,значно більше владних повноважень надано канцлеру (прем’єр-міністру).Законодавча влада представлена двопалатним парламентом: його верхньою (більш«слабкою») палатою є бундесрат, а нижньою (більш «сильною»)- бундестаг. Федеральний уряд, або кабінет міністрів, складається зфедерального канцлера і федеральних міністрів. У його компетенцію входитьпроведення політики в області міжнародних відносин, оборони, фінансів ікомунікацій. Центральний банк здійснює контроль над кредитно-грошовоюполітикою, хоча з 1 січня 1999 він підкоряється Європейському центральномубанку. Федеральний уряд Федеральний уряд складається з міністрів, які суміщають дві функціїчленів кабінету (як колегіального органу) і керівників міністерств. Нарівні з міністерствами в структуруцентральних органів виконавчої влади включені Відомство федерального канцлера(очолюється міністром за особливими дорученнями) і Відомство у справах преси йінформації (очолюється статс-секретарем), які підлеглі безпосередньофедеральному канцлеру. Федеральні міністри очолюють відповідні міністерства(зараз їх у ФРН 17) і керують їхньою роботою разом зі своїми заступниками — статс-секретарями (1-2 чиновника) і парламентськими статс-секретарями (1-2депутати, які призначаються на допомогу міністру). Міністерства поділяються навідділи, підвідділи і реферати. При міністерствах можуть створюватисяспеціалізовані федеральні відомства. Специфіка функціонування виконавчої владиФРН полягає у тому, що федеральні міністерства проводять урядову політику, якправило, не самостійно на всіх рівнях держструктури, а лише через аналогічніоргани виконавчої влади земель ФРН і на місцях. Виключення складаютьміністерства іноземних справ, оборони, деякі підрозділи міністерств фінансів,транспорту, внутрішніх справ, у тій мірі, в якій конституція ФРН фіксує прямевиконання федерацією відповідних функцій. Законодавча влада Бундестаг — головна палата німецького парламенту. Уряд залишається при владі, лише поки вінпідтримується більшістю в бундестагу. Бундестаг обирається населенням терміномна 4 роки. Половина депутатів обирається у виборчих округах за мажоритарноюсистемою шляхом прямого голосування, інша половина — за партійними списками, щовиставляються у кожній землі, за пропорційною системою. У більшості випадківчлен кабінету міністрів одночасно є й депутатом бундестагу. До об’єднанняНімеччини в бундестагу засідало 520 депутатів. На виборах у грудні 1990, звходженням до складу ФРН нових земель, число депутатських мандатів булозбільшено до 662, а на виборах 1994 — до 672, на виборах 1998 це числопоменшало до 669. Законопроект може бути внесений будь-яким депутатом,бундесратом або федеральним урядом. Для проходження законопроекту потрібнапроста більшість голосів. Основна робота над складними законопроектів ведетьсяне на пленарних засіданнях, а в комітетах і комісіях бундестагу. Розподіл місцьу комітетах і комісіях між представниками різних партій здійснюється залежновід чисельності тієї або іншої партійної фракції. Бундесрат. Якщопроведений через бундестаг закон зачіпає інтереси 16 німецьких земель, вінповинен бути схвалений бундесратом. Питання, що стосуються суверенних правфедеральних земель, особливо фінансові й адміністративні, звичайно є предметомдискусій і суперечок, і тому в середньому трохи більше половини всіхзаконопроектів проходить через верхню палату парламенту. Крім того, бундесратмає право винести негативний висновок по будь-якому із законопроектів, але лишедуже небагато з них не отримують схвалення у верхній палаті. Члени бундесратуне вибираються населенням, а делегуються кожним із земельних парламентів.Голова бундесрату обирається по черзі і по традиції одноголосно з числапрем’єр-міністрів всіх 16 земель терміном на один рік. Делегація, що представляєту або іншу федеральну землю, голосує в бундесраті відповідно до інструкційземельного уряду. Засідання палати проводяться один раз на місяць. У складібундесрату ФРН (до її об’єднання з НДР) було представлено 45 делегатів з десятизахіднонімецьких земель, а також спостерігачі із Західного Берліна, які небрали участі у голосуванні. У грудні 1990, після об’єднання країни, число місцьв бундесраті було збільшене до 68. Федеральні землі, що мають населення понад 7млн. осіб, посилають у бундесрат по 6 делегатів кожна; землі з числом жителіввід 6 до 7 млн. осіб — по 5 делегатів; з числом жителів від 2 до 4 млн. — по 4делегата, а з числом жителів менше 2 млн. — по 3 делегати. У разі розбіжностейпо законопроекту між бундестагом і бундесратом вони узгоджуються в об’єднанихкомітетах (спільних комісіях) двох палат. Оскільки земельні вибори неспівпадають за часом із загальнонаціональними, розклад сил між політичнимипартіями у бундестагу і бундесраті може бути різним. Так, наприклад,християнські демократи — партія, що мала більшість в двох палатах протягомбагатьох років — залишилися в бундесраті з 1991 у меншості по відношенню досоціал-демократів. Судова влада Вищою судовою інстанцією ФРН є Федеральнийконституційний суд. Половина його членів обирається бундестагом, інша половина- бундесратом (по 8 суддів). Термін повноважень членів Федеральногоконституційного суду — 12 років. Суд дає тлумачення Основного закону ФРН іздійснює перевірку федеральних і земельних законів на предмет їх відповідностіконституції. Конституційний суд також виносить приватні рішення у разісуперечок між землями або розбіжностей між земельними і федеральними урядами, атакож приймає постанови, на основі яких та або інша політична партія може бутирозпущена, якщо судом встановлено, що вона переслідує в своїй діяльностіантидемократичні цілі. У судах більш низького рангу судочинство ведетьсянезалежними суддями, які після призначення на посаду не можуть бути відкликаніз суду без їхньої згоди. Правосуддя в Німеччині відправляється п’ятьма гілкамисудової влади: нарівні із звичайними судами (що ведуть цивільні і карні справи)існують також суди по розгляду трудових суперечок, адміністративні, зсоціальних питань і фінансові. Процеси по карних справах проводяться суддями, ане присяжними. За винятком судового розгляду з ряду конституційних питань, судибільш низького рангу не пов’язані в прийнятті рішень постановами вищих судовихінстанцій (хоча на практиці подібні прецеденти трапляються часто).
Місце у світі
Німеччина зробила великий внесок у розвиток світової культури, науки ітехніки. В XVI ст. тут почалася Реформація. Разом з тим, у XX ст. саме вНімеччині виник фашизм і звідси розпочалася друга світова війна. Після поразкив ній країна розділилась у 1949 р. на дві частини: західну — ФедеративнаРеспубліка Німеччини (ФРН) і східну — Німецька Демократична Республіка (НДР),які опинилися в різних соціально-економічних світових системах. У 1990 р.відбулося їх об’єднання, фактично поглинання Східної Німеччини Західною. СучаснаНімеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн. Закількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише США таЯпонії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце.
Склад території таекономіко-географічне положення
Німеччина лежить у центріЗахідної Європи між Північним і Балтійським морями на півночі й Альпами напівдні.
Межує вона зЧехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами,Данією. Омивається Північним і Балтійським морями. До складу ФРН входятьСхідно-Фризькі і Північно-Фризькі острови, а також Гельголанд і Дюні вПівнічному морі, о. Фемарн у Балтійському морі. Найдовша відстань з півночі на південь — 876 км, з заходу на схід — 640 км. Крайніми географічними точками є: на півночі селище Ліст наострові Сильт, на сході — саксонське село Дешка, баварський Оберстдорф напівдні та Сельфкант (Північній Райн-Вестфалія) на заході.
Через її територіюпроходять важливі трансєвропейські шляхи як широтного, так і меридіональногонапрямків. Північний і південний кордони країни збігаються з природнимирубежами, західні й східні відкриті і не раз являли собою театри воєннихсутичок. Найважливішою особливістю географічного положення Німеччини є розташуванняїї між економічно високорозвиненими країнами на заході та менш розвиненоючастиною Європи на сході. Політика «Дранг нах Остен» (натиск на схід)проводилась нею, починаючи з X ст., майже 500 років, супроводжуючиськолонізацією і заселенням захоплених земель. До XIX ст. територія Німеччинискладалася з 300 світських і духовних держав-князівств і 50 імперських міст,які формально входили до складу «Священної Римської імперії германської нації».Германська імперія, в яку вони були об’єднані в 1871 р., мала площу 541 тис.км2. У 1918 р. вона скоротилась до 471. З 70 тис. км, утрачених у 1918 р.,Лотарингія і Ельзас були повернені Франції, Північний Шлезвіґ — Данії, а 46тис. км кв. (Познань, Західна Пруссія, Данцигський коридор і Верхня Сілезія)відійшли до заново створеної Польщі. З 115 тис. км кв., втрачених у 1945 р., 15тис. км кв. відійшли до колишнього СРСР (Калінінградська область Росії іКлайпедська округа Литви), а решта до Польщі (Східна Померанія, Південь СхідноїПруссії, Нова Марка і Сілезія).
Клімат
Клімат Німеччинипомірний, з середньорічною температурою біля +9°С. У північному регіонівідчутний морський вплив, що і пом’якшує погодні умови. В центральній частині країни кліматконтинентальний: зима холодніша, а літо тепліше. Найтепліше літо — в Рейнськійдолині (там луги і поля зеленіють навіть взимку), а найхолодніші зими — вАльпах, на півдні країни. Сніг буває рідко і тримається недовго. Опадів випадаєна рівнинах 500-600 мм в рік, в горах — 900-1100 мм (у вигляді снігу).
Флора
Близько 30% територіїНімеччини покрито лісами, зосередженими в основному в південній частині країни.Близько двох третин лісів — хвойні, одна третина — листяні, тут виростаютьбереза, бук, дуб і горіх.
Фауна
Тваринний світ Німеччинине дуже різноманітний. Найбільш часто зустрічаються, — олень, дикий кабан,заєць, вовк, лисиця, куниця, борсук. Серед нечисленних рептилій виділяєтьсягадюка. Через країну зазвичай мігрує велика кількість перелітних птахів. Уприбережних водах водяться оселедець, тріска, камбала, морський окунь, в річкахкраїни — короп, форель, сом.
Річки і озера
Територія багата нарічки. Унікальною є наявність п’яти значних річок, які перетинають Північну іСередню Німеччину з півдня на північ паралельно одна одній. Довжина Рейну вмежах країни 865 км, Дунаю — 647 км. Рейн і Одер, як прикордонні річки, маютьміжнародний режим. З давніх часів густа річкова система та Долини виконуютьважливі транспортні функції. Річки замерзають ненадовго (Рейн не більше ніж намісяць і то не щороку). Крупних озер в небагато — найбільше озеро Боденське,частина якого знаходиться також в Австрії і Швейцарії.
Рельєф
Територія країнипідвищується з півночі на південь. Північна частина ФРН знаходиться в межахПівнічно-Німецької низовини, де добре збереглися сліди заледенінь (особливочітко виражені на північному сході) у вигляді моренних рівнин, зандрів, долинстоку льодовикових вод та інших форм льодовикового рельєфу. На північному сході- великі горбкувато-моренні височини і численні озера (пояс прибалтійськихозер). Горбкуваті передгір’я утворюють перехід до низького і середньовисотногорельєфу (600-1400 м). Рейнські Сланцеві гори, висотою до 880 м, Везерські гори, пагорбка височина і низькогір’я Гессену, частина масиву Гарц, висотою до 1142 м, гірські масиви Шварцвальд, висотою до 1493 м, Оденвальд, Шпессарт, Хардт та інші. Вздовжкордону з Чехією піднімаються хребти Шумава (висотою до 1456 м) і Чеський Ліс; на захід від них — середньогірські масиви — Баварський Ліс, Фихтель іШвабо-Франконська куестова область з численними проявами карсту. Рельєф усієїсередньої частини країни відрізняється мозаїчністю і подрібненнями. Вирівняніповерхні на вершинах гір різко контрастують з крутими стрімчастими схилами. Напівдні країни, на місці Передальпійського крайового прогину, розташованеБаварське плато (висотою від 600 м на півночі до 300 м на півдні) з перевагою льодовиково-акумулятивного рельєфу. На крайньому півдні ФРН — передовіхребти Східних Альп (висотою до 2963 м — гора Цугшпітце), із широким розвиткомльодовикових і карстових форм рельєфу.
Корисні копалини
Найважливішікорисні копалини — кам’яне вугілля (загальногеологічні запаси 230 млрд. т), утому числі Рурський кам’яновугільний, Саарський вугільний, Ахенський вугільнийбасейни, буре вугілля (70 млрд. т), у тому числі Нижньорейнський басейн;калійні солі (9 млрд. т) — район Ганноверу (західне продовження Штасфуртськогосоленосного басейну), басейн Верра — Фульда. Відомі також родовища нафти (76,1млн. т), газу (південна частина Середньоєвропейського нафтогазового басейну,Рейнського і Передальпійського басейнів), залізної руди (1,9 млрд. т) — Гіфхорн, Зальцгнттер, Зігерланд, барито-цинкових (Мегген), свинцевих (Мехерних),свинцево-цинкових (Раммельсберг, Рур) руд, флюориту, графіту (Пассау) тощо.
Господарська оцінкаприродних умов і ресурсів
За характером поверхніНімеччину можна поділити на три частини: 1. Північно-німецька низовина (до 200 км завширшки). 2. Середньонімецькі гори (Рейнські, Сланцеві, Гарц, Тюрінґенський Ліс і Рудні). 3.Південна Німеччина (Шварцвальд, Швабський Альб, Франконський Альб, БаварськийЛіс і Баварське плоскогір’я). Гори Середньої і Південної Німеччини є середньовисотнимиі не створюють серйозних перешкод для економічної діяльності. Тільки на півдні,на кордоні з Австрією, на територію Німеччини заходить гірський масив Альп (такзвані Баварські Альпи). Головним мінеральним багатством країни є кам’яне(Рурський і Саарський басейни) і буре (Нижньорейнський, Галле-Лейпцизький іНижньолаузицький басейни) вугілля. Рурський басейн за виявленими запасами(понад 130 млрд т) є найбільшим у Західній Європі. Проте вугілля тут залягає назначній глибині й умови його залягання складні. За покладами калійної солі (міжрічками Везер і Зале) Німеччина займає одне з перших місць. Родовища іншихкорисних копалин, крім будівельних матеріалів, або незначні, або вже вичерпані.Ліси займають 1/4 площі країни. Значні території охороняють – Перші національніпарки (Баварський Ліс і Берхтесгаден) створені в 70-х роках. Німеччина маєчимало районів з рекреаційними курсами. Долина Рейну, Баварські Альпи, Гарц іСаксонська Швейцарія відомі в світі своїми мальовничими ландшафтами. Внаслідок надмірноїконцентрації промислової діяльності Німеччина, особливо такі райони, як Рур іГалле-Лейпцизький, а також ріки Рейн і Ельба, зазнали великого забруднення.Проблему екологічної чистоти Руру і Рейну можна вже вважати вирішеною.
Населення
Незважаючи на величезнілюдські втрати у другій світовій війні (10 млн чоловік), Німеччина швидковідновила чисельність свого населення. Цьому сприяло і повернення 11 млн німцівз територій, що відійшли до цих держав. Повернення «етнічних» німцівпродовжується і тепер, в основному з Росії. Водночас Німеччина (і Західна, іСхідна) була першою з розвинених країн, де в кінці XX ст. природний прирістстав нульовим або навіть від’ємним. Це супроводжувалось залученням іноземнихробітників (турків, італійців, греків). їх у Німеччині було більше, ніж убудь-якій іншій країні Європи: в окремі роки понад 6 млн чоловік (із сім’ями).В 90-х роках важливим елементом іноземної робочої сили стали вихідці зтериторії Східної Європи і колишнього СРСР. Німеччина — етнічно однорідна країна.Німецька мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Крімнімців, нею розмовляють австрійці, германо-швейцарці, люксембуржці, тобтосусідні народи. За своєю релігією німці південних районів є католиками,північних — протестантами. До другої світової війни Німеччина належала до країнзі значним єврейським населенням (560 тис. чоловік), майже всі вони абоемігрували, або були знищені в концтаборах у роки війни. Колоніальна імперіяНімеччини була невеликою і короткочасною. І все ж за кількістю емігрантів у XIXі на початку XX ст. країна поступалась лише Великобританії. В 1841-1900 рр. закордон, насамперед у США, виїхало 4,8 млн чоловік. Значна частина сучаснихамериканців і канадців серед своїх предків називають вихідців з Німеччини. Районаминімецької еміграції були також Бразилія, Аргентина і Південна Африка. Середнягустота населення 230 чоловік на 1 км кв. Найвища вона в басейні Рейну і вСередній Німеччині. 87 % населення живе в містах, серед яких виділяютьсяБерлін, Гамбург і Мюнхен, як «міста-мільйонери», і ще 13 міст, населеннякожного з яких становить більш як 500 тис. чоловік. Гамбург, Мюнхен іФранкфурт-на-Майні віднесені до сімки євроміст «вищої ліги». У Німеччині немаєодного домінуючого центру на зразок Лондона у Великобританії чи Парижа уФранції. Це пояснюється політичною роздробленістю країни в середні віки і з1949 по 1990 р. Але в Німеччині знаходиться найбільша в Європі агломерація міст— Рурська, яка утворилася на базі вугільного басейну і комплексу важкоїпромисловості. За віком міста Німеччини можна поділити на дві групи. Західні(кордоном є долини Рейну і Дунаю) входили в орбіту Римської імперії, їхній віксягає двох тисяч років. Інші, де в римські часи мешкали германські іслов’янські племена, виникли пізніше — приблизно тисячу або трохи більше роківтому. Специфічним є те, що серед німецьких міст багато колишніх князівськихстолиць. Вони багаті на історичні та культурні пам’ятки, що нагромаджувалисяпротягом сторіч. Міста Німеччини зазнали величезних руйнувань під час другоїсвітової війни: на сході в наземних боях, на заході — від повітряних нальотів.Далеко не все відновлено. Багато архітектурних і художніх скарбів загинулоназавжди. Проте і зараз німецькі міста вирізняються своїми пам’ятками минулого,охайним виглядом і сучасною інфраструктурою. У сільській місцевості є хутори,села. Як правило, в них переважає міський спосіб життя. В цілому Німеччина маєодин з найвищих життєвих стандартів у світі.
Загальна характеристикагосподарства
Економіка Німеччини єсучасною і багатогалузевою. Позиції державного сектора в ній мінімальні. Середнайбільших корпорацій: телекомунікаційна «Дойче телеком», автомобільні«Даймлер-Бенц» і «Фольксваґен», електротехнічна і електронна «Сіменс», хімічні«Байєр» і БАСФ, фінансова «Дойче Банк» та ін. У сільському і лісовомугосподарстві та в рибальстві зайнято 4 % працюючого населення і вони дають 2 %ВНП, в промисловості й будівництві — по 39 %, у третинному секторі — 57 % і 60%. Порівняно з Великобританією, Францією та США частка зайнятих У Німеччині внематеріальному виробництві є меншою. Німеччина відзначається своїм промисловимпотенціалом, але її позиції у сфері високих технологій слабші. Німецькаекономіка значною мірою орієнтована на експорт. Сума вартості експорту таімпорту становить половину ВНП. Країна має активний торговий баланс. В експортідомінують автомобілі, верстати й інше виробниче обладнання, хімічна продукціята електротехніка. Основу імпорту становлять, крім промислових виробів, також паливо,руди, деревина, волокна, продовольство. Для Німеччини сферою її зовнішніхінтересів завжди була Європа. І тепер головними її торговими партнерами єкраїни Західної Європи, особливо ЄС. Економічні стосунки східного напрямкутакож не можна не брати до уваги. Німеччина була основним торговим партнеромцарської Росії в 1913 р. і СРСР — у 1939 р. В 1989 р. Західна Німеччина булаосновним торговим партнером СРСР серед капіталістичних країн, а Східна —середсоціалістичних. В 90-х роках банки і корпорації Німеччини почали активно діятив країнах Східної Європи і колишнього СРСР. Німеччина є важливим потенційнимторговим партнером самостійної України. В 1995 р. її частка в зовнішньомуторговому обігу України була вже досить значною і становила 4,7 %. Після другоїсвітової війни Німеччина була розділена на дві частини, які змушені були нетільки відновлювати зруйноване господарство, а й змінювати його структуру,компенсуючи втрачених постачальників і втрачені ринки збуту. Великою мірою цездійснювалося за допомогою США на заході та СРСР на сході. Західна Німеччиназалишилась країною з ринковою економікою. У Східній Німеччині провідні позиціїзайняв державний сектор. Після об’єднання Німеччини в 1990 р. перед нею посталопитання уніфікації господарського комплексу. Вона здійснюється власними силамиі відбувається шляхом стикування інфраструктури, ліквідаціїнеконкурентоспроможних виробництв і трансформації соціально-економічної системина сході.
Промисловість
Німеччина має розвинену енергетику.Головним напрямом змін у структурі енергобалансу після другої світової війнистав перехід на імпортну нафту і природний газ, частка яких зросла до 50 %.Видобуток місцевого твердого палива, з яким раніше ототожнювалась могутністьнімецької економіки, скорочується. Проте і зараз Німеччина залишається однією знайбільших його виробників. Щорічно добувають 70-75 млн т кам’яного вугілля (в1960 р. — 140) і 240 млн т бурого (в 1989 р. — 410). Щорічний імпорт нафтидосягає 100 млн т, природного газу — 75 млрд м куб, власний їх видобуток,відповідно, 3 млн т і 20 млрд м куб. Імпортна нафта надходить через власні таіноземні порти. Діють нафтопроводи: Роттердам — Рур — Франкфурт-на-Майні,Марсель — Карлсруе — Інґольштадт, Ґенуя — Інґольштадт, Трієст — Інгольіптадт,Вільгельмсгафен — Рур, Росток — Шведа — Галле. Головні нафтопереробні заводизосереджені в Рурі, Карлсруе, Інґольштадті та Гамбурзі. Природний газтрубопроводами надходить з Нідерландів, морських родовищ Норвегії та з Росіїтранзитом через Україну. Виробництво електроенергії становить понад 570 млрдкВт год на рік, з них 1/3 дають АЕС. Атомні електростанції діють в усіх районахЗахідної Німеччини від Нижньої Саксонії до Баварії. АЕС «Норд» на сходізакрита. Обробна промисловість. Промисловий переворот у Німеччині відбувався всередині XIX ст. і вже враховував досвід Великобританії. Перевага одразу ж буланадана важкій промисловості. Умовами для цього стали рурське й сілезьке кам’яневугілля, буре вугілля, калійні й кам’яні солі Середньої Німеччини, лотаринзькізалізні руди, контрибуція з Франції, а також наявність широкої мережіуніверситетів, бурхливий розвиток природничих і технічних наук. Ринком збутубула сама важка промисловість, а також урядові воєнні замовлення перед першоюта другою світовими війнами. І зараз Німеччина серед головних розвинених країнза своїм промисловим потенціалом поступається лише США і Японії. Проте часткановітніх наукоємних галузей тут нижча, ніж у Великобританії та Франції, некажучи вже про США. Як країна, що зазнала поразки у другій світовій війні,Німеччина втратила спадкоємність зі своїми колишніми успіхами в атомній,аерокосмічній і телекомунікаційній галузях, кібернетиці, медицині й біології.Найбільші її досягнення — у традиційних галузях: машинобудуванні та хімічнійпромисловості. Характерним є першокласний технічний рівень і якість виробів,висока кваліфікація інженерів і робітників. У структурі промислової продукції1/3 становлять базові продукти промислового призначен¬ня, 1/3 — машини,обладнання і транспортні засоби, 1/3 — споживчі товари широкого вжитку.
Металургія сконцентрована в Рурі. Залізну руду імпортують переважно зі Швеції.Щорічна виплавка сталі — 40 млн т (в 1969 р. — 50 млн т). Рур є також головнимрайоном виплавляння алюмінію (1260 тис. т на рік), кольорових і легуючих металів.Основними районами хімічної промисловості стали Північний Рейн-Вестфалія,Галле-Лейпцизька зона, конур¬бації Франкфурте і Мангейма. Виробництво дужедиверсифіковане і третина його йде на експорт. За обсягом продукції хімічноїпромисловості Німеччина поступається лише США, а за її експортом займає першемісце.
Машинобудування виробляє практично все —двигуни і турбіни, сільськогосподарську техніку, метало- і деревообробніверстати, обладнання для текстильної, шкіряно-взуттєвої, харчової,поліграфічної та інших галузей. Електротехнічне та електронне машинобудуваннянайбільше випускає промислової і побутової електротехніки, засобів зв’язку. Німеччина славиться точнимиприладами, інструментами і оптикою. У виробництві транспортних засобівпереважає випуск автомобілів. Виробляють 4,6 млн автомобілів на рік, половина зних експортується. Занепад суднобудування в розвинених країнах Західної Європиторкнувся і Німеччини, проте вона продовжує залишатися першою в Європі ітретьою в світі суднобудівною країною. Ця галузь зосереджена в портових містахяк Західної, так і Східної Німеччини. Загальний тоннаж суден, що їх щорічноспускають на воду, досягає 0,8-1,0 млн брутто-тонн. Спеціалізація центрівмашинобудування Німеччини, як правило, широка. Підприємства однієї і тієї жгалузі розкидані по різних містах, і навпаки, в одному місті зосереджуютьсядесятки підприємств різного профілю. Так, автомобільні заводи діють у двох зполовиною десятках міст. Таке явище є типовим для індустріально розвиненихкраїн. За вартістю машинобудівної продукції в розрахунку на одного жителя і заїї експортом Німеччина посідає перше місце в світі. Важливе значення маютьгалузі промисловості, що виробляють товари широкого вжитку. На ринках Європикористуються попитом музичні інструменти, хутряні вироби, фарфор, мережива,друкована продукція, мисливська зброя тощо. Особливе місце займає пивоваріння.За виробництвом пива Німеччина поступається лише США, а за споживанням його надушу населення і експортом стоїть на першому місці. Як у Франції вино, пиво вНімеччині — не просто напій, це важливий елемент способу життя. Країна виробляє13 млн т паперу і картону на рік (перше місце в Європі).
Обробна промисловість розміщена практично по всійтериторії країни. В XIX ст. головними районами її зосередження були Вестфалія,Саксонія і Сілезія (нині територія Польщі). Згодом до них приєдналися Берлін,Гамбург та інші північні міста. В другій половині XX ст. відбувався своєрідний«рух на південь» — у Прирейнський Південний Захід і в Баварію. Більш рівномірнерозміщення обробної промисловості стало наслідком зменшення її залежності відсировинних баз і комплексу важкої промисловості Руру.
Сільське господарство
Німеччина має добрерозвинене і дуже інтенсивне сільськогосподарське виробництво. Як орні землі використовують12 млн га, під пасовища — 6 млн га. В розрахунку на одного жителя це навітьменше, ніж у Великобританії. Після об’єднання країна перетворилася нанайбільшого (разом з Францією) сільськогосподарського виробника ЗахідноїЄвропи. Проте вона забезпечує власні потреби лише на 2/3. Як і Японія,Німеччина залишається найбільшим у світі імпортером продукції сільськогогосподарства. Вона довозить не тільки продукти тропіків і волокна, але й зерно(кормове й продовольче), олію, м’ясо, овочі, фрукти. Особливості земельнихресурсів, кліматичні і ґрунтові умови, а також висока платоспроможністьнаселення зумовили тваринницьку орієнтацію в структурі галузі. Цей сектор дає4/5 вартості продукції. Німеччина виділяється поголів’ям великої рогатої худобиі свиней, виробництвом м’яса (90 кг на рік на кожного жителя), масла і твердихсирів. Із зернових вирощують пшеницю, ячмінь, жито. Пшениця є головною зерновоюкультурою, але роль її менша, ніж у франції та Великобританії. Важлива такожроль жита (колись це був головний хліб німців). Німеччина є великим виробникомкартоплі, цукрових буряків, фруктів (особливо яблук), овочів і винограду.«Національною» культурою став хміль, що використовується для пивоваріння. фермине мають вузької спеціалізації. В різних районах — свої форми веденнягосподарства. Найбільш ефективними сільськогосподарськими територіямивважаються: південна окраїна рівнинної Півночі — найбільший ареал родючихземель, що простягнувся від Маасу до Ельби; річкові долини середньонімецькихгір і середньовисотні плоскі рівнини Південної Німеччини. Вилов риби — 400 тис.т. Лісозаготівлі — 38 млн. м куб.
Транспорт
Транспортна системаНімеччини розвинена, сучасна, комплексна і густа. Вона виконує не тількивнутрішні функції, а й здійснює міжнародний транзит населення і вантажів. Цевипливає з центрального положення країни в Європі. Транспортна інфраструктурапродовжує вдосконалюватись. Німеччина бере участь у створенні європейськоїсистеми автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць. Переміщеннявантажів здійснюється залізницями, автомобілями, трубопроводами і воднимишляхами, людей — автомобілями, залізницею і авіатранспортом. У країнізареєстровано понад 40 млн легкових і 3 млн вантажних автомобілів. Німецька«Люфтганза» є однією з найбільших і найдосконаліших авіакомпаній світу. Воназдійснює польоти як у національних межах, так і в усі куточки Землі. СпецифікоюНімеччини є розвинений внутрішній водний транспорт, який здійснює 1/5перевезень вантажів. У цьому країна поступається лише США. Найважливіша рольналежить системі Рейну, завдяки якому Рур і Південний Захід мають дешевий вихідчерез Нідерланди У Північне море. Рейн — одна з найзавантаженіших річок світу,на нідерландсько-німецькому кордоні щороку ним проходить близько 130 млн твантажів. Канал Рейн — Емс — Везер дав вихід Руру до Північного моря в межахнаціональної території. Середньонімецький канал від Рейну до Одеру перетнувкраїну із заходу на схід, з’єднавши всі північні річки і перетворивши їх наєдину водну систему. І, врешті-решт, закінчений у 90-х роках канал Рейн — Майн— Дунай, з’єднавши Північне і Чорне моря, створив трансєвропейську воднумагістраль. Німеччина має широкий вихід у Північне й Балтійське моря. Кільськийканал, що їх з’єднує, як міжнародний займає третє місце, але значення йогонабагато менше, ніж Суецького і Панамського. Довжина каналу 98 км, річний вантажообіг — 65 млн т. Більшість вантажів іде в східному напрямку. Поромні переправиз’єднують Німеччину з Данією (о. Зеландія), Швецією і Фінляндією, а також зЛитвою. Серед численних морських портів країни найбільшими є Гамбург і Бремен.Хінтерландом Гамбурга є весь басейн Ельби і Одеру, включаючи території Чехії іпольської Сілезії. В роки роз’єднаної Німеччини Гамбург його практично втратив,але все ж таки залишився серед найбільших портів світу. Значення Бременапідсилюють його спеціалізовані аванпорти: Вільгельмсгафен, Бремергафен,Куксгафен. Та чи не найбільше значення для Німеччини має нідерландський портРоттердам, хінтерландом якого є весь басейн Рейну. До другої світової війницентром транспортних зв’язків країни був Берлін. У роки роз’єднаної Німеччинивін втратив ці функції. Характерною стала наявність локальних транспортнихвузлів.
Грошова одиниця
Грошова одиниця — Євро: 1EUR = 0.971537 USD курс на 29.09.2002. Євро уведено з 1 січня 2002 р. В одномуєвро 100 центів. До кінця 2012 р. Національний банк буде обмінювати національнібанкноти на євро безкоштовно. Обмінний курс — 1 євро = 1.95583 німецьких марок,зафіксований і змінюватися не буде. В обігу знаходяться банкноти номіналом 5,10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50центів. (Додаткову інформацію можна отримати на сайті ЄвропейськогоЦентрального Банку.) Обмін валюти можливий у банках і спеціалізованих обміннихпунктах, а також у готелях і на головному поштамті — у великих містах вонипрацюють щодня і цілодобово. Кредитні картки приймаються практичні в усіхвеликих крамницях, АЗС, ресторанах, кафе і готелях. Банки Години роботи: з 8.00до 12.00 і з 13.30 до 15.00 (крім суботи і неділі). Пункти обміну валютипрацюють з 9.00 до 18.00, деякі обмінні пункти працюють у суботу і неділю, звичайноз 9.00 до 12.30.
Геополітичне положення
Знаходячись наперетині вигідних транспортних шляхів, Німеччина має доступ до зовнішньогоринку збуту, що дає їй дотаткові плюси.
Крамниці Крамниці в Німеччині працюють зпонеділка по п’ятницю з 9.00/9.30 до 20.00, у суботу до 16.00/18.00. Вихідні — недільні дні, національні, релігійні і місцеві свята. У вартість придбанихтоварів входить ПДВ, частина якого (до 10% від вартості покупки) можнаповернути, оформивши в крамниці чеки ‘TAX-FREE” (такс-фрі) і подавши привиїзді на митниці ці чеки разом з товаром, що вивозиться. Каси виплатизнаходяться, як правило, неподалік митниці. Віза Віза обов’язкова всім. Терміноформлення — 14 днів. Документи необхідні для оформлення візи: 1.Загальногромадянський закордонний паспорт дійсний не менше 3-х місяців. 2. 2фотографії розміром 3х4 або 4х6 см. 3. Анкета, в якій вказуються: — прізвище,ім’я, по-батькові; — домашня адреса; — професія за освітою або посада; — місцероботи і робоча адреса; — відомості про попередні відвідання країн Шенгенськоїгрупи; — прізвище, ім’я та по-батькові дружина (чоловіка); — дата і місце її(його) народження; — прізвища, імена і по-батькові батьків. 4. Для дітейнеобхідно нотаріально мати завірений дозвіл на виїзд дитини: якщо їде один здвох батьків, то від іншого; якщо не їде жоден з батьків, то від обох; якщопрізвища батьків різні, то потрібне свідоцтво про народження дитини. 5.Вимагається дозвіл (банківська довідка) на вивезення валюти. 6. Посольствозалишає за собою право виклику туриста у посольство для отримання додаткових відомостейабо з’ясування обставин попередніх подорожей у Німеччину і країни Шенгенскоїугоди. 7. Для оформлення візи у Німеччину, повинна бути надана розписка,підписана туристом особисто! Страховка Медичний страховий поліс обов’язковий навесь час подорожі. Митниця У Німеччину дозволено ввозити необмежені сумиіноземної і місцевої валюти. Для громадян держав, не що входять до ЄС,передбачені наступні обмеження на ввезення товарів: 800 сигарет або 200 сигар; 2 л вина або 1 л міцних спиртних напоїв; 50 мл духів. Правила на ввезення товарів з країн, що не єчленами ЄС, діють так само у відношенні товарів, придбаних у безмитнихкрамницях.
Національна кухня
Німецька кухнядобротна, її однаково люблять і цінять, як гості, так і місцеві жителі. Земля, ліси і води надають продуктинайвищої якості. Приготовані з любов`ю, вони стають кулінарним святом. В народітакі ласощі називають «Шманкерл», слово, в якому вже звучитьсмакування. Ресторанна справа поставлена в Німеччині так, що заслуговуєспеціальної подорожі. Вплив сусідніх Італії, Австрії і Богемії надає багатьомстравам особливу родзинку. Епоха Наполеона залишила свої сліди в німецькихкаструлях, що пішло на користь німецькій кухні. Тут можна знайти ресторан набудь-який смак і гаманець. Часто господарі ведуть діло, передаючи його зпокоління у покоління, що є однією з основних гарантій високої якостіобслуговування за помірну ціну. А у вигляді безкоштовного додатку в багатьохресторанах вас очікує незвичайне оформлення залів, що нагадує про одну зісторичних або культурних епох. Традиційні страви різноманітних регіонів країниВ баварських пивних відвідувачів кормлять блюдами домашньої кухні. Смаженасвинина з хрусткою шкіркою, клецки і капуста, знаменита біла ковбаса з солодкоюгірчицею і претцелями (кренделики, посипані сіллю) — ось лише деякі зпрославлених найменувань такого меню. У гастрономічному храмі Альфонса Шубека’Вагінг-ам-Зе” (південно-східна Баварія) гостей пригощають качкою,клецками, приготованими з тіста для брецелів або пухкими клецками, тісто дляяких замішують на солодкій заквасці. У Франконії є можливість скуштуватинайкращі ковбаси — як, наприклад, товщиною з палець нюрнберзьких смаженихковбасок. До речі, сам Нюрнберг більше відомий пряними духмяними коврижками.Вони особливо популярні під час Різдвяних свят. Заслуженою славою користуютьсятакож франконські вина. Гордість Швабії і Баден-вюртемберга — суп з млинцями,капустяні блюда і традиційні блюда з макаронів (Spatzle, Maulhaschen і Schupfnudeln).Усьому світу відомі копчені шинки Шварцвальда, але не менш цінують і баденськіцибульні пироги. Прекрасним доповненням до цих страв стануть визначні горілка івина, що виробляються у цьому сонячному регіоні. У Гессені, що лежитьпівнічніше, досі залюбки їдять зелений соус, який дуже хвалив Гете. Цей соусготують не менше, ніж з дев’ятих видів трав, і він особливо смачний зяловичиною і спаржею. Ласощами у Рейнській області вважаються маринованаяловичина, картопляний салат, житнє збіжжя, картопляні млинці і яблучний соус. НаРіздво вулиці Кельна наповнюються ароматом мигдалевого печива (Spekulatius), ав сусідньому Ахені різдвяне прирощення — не менш ароматні Printen. Вестфальськакухня відрізняється апетитними м’ясними стравами, ніжною шинкою і пряниками. Білокачанакапуста і Pinkel є прекрасним доповненням до бременського тушкованого м’яса.Під нього добре випити чогось «гаряченького», наприклад, тминноїгорілки «Кот», яка теж виготовляється у Бремені. На узбережжяПівнічного і Балтійського морів панують рибні страви. У Гамбурзі вамзапропонують суп з вугрів, смажений морський язик, оселедця, креветки і безлічрізновидів копченої риби. У Нижній Саксонії на стіл прийнято подавати страву збаранини під назвою Heidschnuckenbraten, яку заїдають Rote Grutze (шикарнимхолодним ягідним асорті з кремом). У Берліні не можна втратити нагоду відвідатикафе «Кранцлер» на вулиці Курфюрстендам, де пригощують маленькимим’ясними кенігсберзькими биточками і смачними тістечками. Знамениті саксонськіласощі — Leipziger Allerlei (страва з овочів і креветок). Різдвяні тортиДрездена — «Christ-stollen» та «Baumkuchen» — знає увесьсвіт. Тюрінгія славиться своїми клецками, що рекомендується вживати згусятиною. В ерфуртському ресторані «Ліндерхоф» вас пригостятьсмаженим м’ясом (Rostbratel) у пивному соусі і млинцями з цибульно-картопляноюначинкою. Національні особливості У німців прийнято дарувати один одномуприємні дрібниці, причому не обов’язково куплені. Це може бути будь-що:листівочка або вишукана річ, що нагадує саме вам щось важливе. Дуже цінуютьсяродинні традиції, хоча молоді люди намагаються бути самостійними, і вважаєтьсядурним тоном залежати від батьків. Поважаються родинні свята, особливо Різдво,коли у батьківському домі збирається вся родина. Якщо Ви хочете запроситикуди-небудь своїх друзів-німців, то йдіть у французький або італійськийресторан. Він може бути недорогим, але обов’язково затишним. Коли Ви зким-небудь знайомитеся, врахуйте, що німці, за винятком дуже близьких дружніхвідносин, звертаються за прізвищем. Якщо, наприклад, Ви представляєтеся поімені, то цим відразу пропонуєте більш інтимний рівень стосунків, чим ставитеспіврозмовника у незручне положення. Перехід на звертання за іменем вимагаєособливого дозволу, він аналогічний переходу на «ти». Знімаючи трубкутелефону, також прийнято називати своє прізвище — це обов’язкова вимога. УНімеччині дуже люблять точність у часі.
Телекомунікації
Дзвінок по містуз громадського таксофона коштує 15 центів (планується підвищення цього тарифу).В інше місто можнаподзвонити практично з будь-якого таксофона жовтого кольору. Для цього слідмати монети вартістю 1 або 5 євро. Можна придбати телефонну картку вартістю від3 до 25 євро. Крім того, можна подзвонити з поштового відділення — з абонентомв іншому місті Вас з’єднає телефоністка. Довідки про номери телефонів абонентіввсередині країни можна отримати по тел.: 01188, за кордоном — по тел.: 00118. Більшістьміст Німеччини мають власні телефонні коди, що вказані у телефонномудовідникові у розділі «Абоненти всередині Німеччини». Якщо Вителефонуєте в Німеччину з-за кордону, наберіть код країни (49), а після цьогокод потрібного регіону, але без «0».