Реферат на тему: Законодавство про нотаріат
Джерела нотаріального процесуального права — це нормативні акти, які регулюють організацію нотаріальних органів і процесуальний порядок вчинення ними нотаріальних дій.
Джерелом нотаріального процесуального права передо всім слід назвати Конституцію України, яка закріпила низку важливих загальних положень принципового значення для діяльності нотаріальних органів.
Основні положення діяльності нотаріальних органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, врегульовано Законом України «Про нотаріат», який був прийнятий Верховною Радою України 2 вересня 1993 р. і набрав чинності 1 січня 1994 р.
Законом України «Про нотаріат» детально регламентовано питання організації діяльності нотаріальних органів. З метою вдосконалення діяльності нотаріату врегульовано створення приватної нотаріальної діяльності, що дає можливість розвантажити систему державних нотаріальних контор, підвищити якість вчинення нотаріальних дій, а також піднести престиж професії нотаріуса.
Новим законом для підвищення професійного рівня нотаріусів установлено більш високі вимоги для зайняття посади нотаріуса (обов’язкове стажування, складання кваліфікаційного іспиту, одержання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю).
Посилено вимоги щодо відповідальності нотаріуса. Урегульовано підстави для анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю, чітко визначено права та обов’язки нотаріуса. Водночас установлено правові гарантії захисту прав та інтересів нотаріуса.
Джерелами нотаріального процесуального права є також окремі закони. Це — Закон УРСР «Про власність» від 7 лютого 1991 р., Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 22 червня 1993 р., Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992 р. зі змінами й доповненнями на 12 березня 1994 р., Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. зі змінами й доповненнями на 22 лютого 1994 р., Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р., Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про заставу“ від 21 жовтня 1997 р., Закон України „Про плату за землю“ від 3 липня 1992 р. зі змінами на 19 вересня 1997 р. та ін.
Значну роль у регулюванні нотаріального законодавства відіграють постанови Верховної Ради України, як-от: „Про порядок введення в дію Закону України “Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р., «Про тлумачення Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні“ від 24 грудня 1993 р., „Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів,- ‘пов’язаних із здійсненням господарської діяльності“ від 19 грудня 1992 р., і т. д.
Важливим джерелом нотаріального процесуального права є постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України. Мова йде про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату від 22лютого 1994 р., про декрет „Про приватизацію земельних ділянок“ від 26 грудня 1992 р., про декрет „Про державне мито“ від 21 січня 1993 р., про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених від 15 червня 1994 р., та ін.
Велике значення для регулювання діяльності нотаріальних органів мають накази, розпорядження, листи Міністерства юстиції України, в яких детально регулюються питання організації та діяльності нотаріальних органів. Зокрема, це накази про затвердження Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату від 28 грудня 1993 р. зі змінами від 25 грудня 1997 р., Положення про державний нотаріальний архів від 7 лютого 1994 р., Положення про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 20 січня зі змінами від 25 грудня 1997 р., Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності від 4 березня 1994 р.
Доповненням до Закону України „Про нотаріат“ є затверджені Міністерством юстиції України Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18 червня 1994 р., Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад від 25 серпня 1994 р., наказ Міністерства юстиції України від 12 серпня 1998 р. „Про внесення доповнень до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України“, Правила ведення нотаріального діловодства від 3 лютого 1993 р.
Слід також вказати про „Порядок посвідчення договорів відчуження земельних ділянок“, затверджений наказом Міністерства юстиції України та Держкомзему України 6 червня 1996 р., і їхній спільний наказ від 1 червня 1998 р. „Про внесення змін і доповнень до Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок“.
Для діяльності нотаріальних органів мають значення і окремі накази та рекомендації Міністерства юстиції України. Це — Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 27 травня 1997 р., Положення про Єдиний реєстр доручень від 6 травня 1998 р. та ін.
Велике значення для регулювання нотаріальної практики мають укази Президента України: „Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій“ від 10 липня 1998 р., „Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні“ від 23 серпня 1998 р., „Про впорядкування сплати державного мита за здійснення операцій на товарних, сировинних та інших біржах, крім фондових і валютних, та за вчинення окремих видів нотаріальних дій“ від 23 серпня 1998 р.
Джерелами нотаріального процесуального права є також постанови Пленуму Верховного Суду України: „Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні“ від 31 січня 1992 р.; „Про практику розгляду судами України справ про спадкування“ від 24 червня 1983 р., „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ“ від 25 грудня 1996 р.
При вчиненні нотаріальних дій застосовуються і акти місцевих органів влади та управління. На території Автономної Республіки Крим застосовується законодавство цієї територіальної одиниці України.
Питання вчинення нотаріальних дій за кордоном визначаються консульськими конвенціями, міжнародними угодами, що їх уклала Україна з іншими державами. Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами України регулюється Законом України „Про нотаріат“, Консульським статутом України та іншими законодавчими актами нашої держави.
Відповідно до законодавства України, міжнародних договорів нотаріуси застосовують і норми іноземного права.
Оскільки нотаріальна діяльність тісно пов’язана з такими галузями українського права, як цивільне, цивільно-процесу альне, шлюбно-сімейне, земельне, трудове, нотаріуси, крім джерел нотаріального процесуального права, керуються та кож нормами цих галузей права під час вчинення нотаріальПредмет і система нотаріального процесуального права.