–PAGE_BREAK–Усі отримані кількісні результати досліджень підлягали статистичній обробці загальноприйнятими методами варіаційної і кореляційної статистики з використанням пакету прикладних програм “Microsoft Excel 7.0”. Із сукупності даних розраховували середнє арифметичне варіаційного ряду (М), похибку середнього арифметичного (m), критерій Ст’юдента (t), рівень значущості (р). Різницю вважали статистично достовірною при рівні значимості р
РЕЗУЛЬТАТИДОСЛІДЖЕНЬТАЇХОБГОВОРЕННЯ
На першому етапі дослідження доцільно було переконатися, чи дійсно отримані шляхом послідовних перещеплень пухлинних клітин підштами карциноми Герена та карциноми легені Льюїс є резистентними до цисплатину. Дослідження показали, що у мишей із карциномою легені Льюїс по мірі зростання курсів введення цисплатину відмічали поступове зменшення впливу цитостатика на ріст первинної пухлини та її метастазування (табл. 1).
Таблиця 1
Протипухлинний та антиметастатичний ефект цисплатину при рості карциноми легені Льюїс (28 доба після перещеплення пухлини)
Примітки:
* – P
# – P
Карцинома Герена після 12 послідовних курсів введення цисплатину також практично втратила чутливість до цитостатика: відсоток гальмування росту пухлини складав 4,2% (р>0,05), тоді як аналогічний показник в групі тварин з вихідною пухлиною досягав 95% (р
Кінетика росту карциноми Герена та карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину. Зниження чутливості пухлин до цисплатину супроводжується суттєвими змінами кінетики їх росту. Зокрема, для резистентної до цисплатину карциноми Герена характерною є пролонгація латентного періоду росту пухлини в 3,3 рази та підвищення швидкості її росту в 2,0 рази в експоненційній фазі порівняно з вихідною пухлиною (р
Кінетика росту резистентних до цисплатину підштамів карциноми легені Льюїс також мала суттєві відмінності порівняно з такою у вихідній пухлині (рис.1).
Аналіз кінетичних параметрів росту карциноми легені Льюїс свідчить, що для пухлин з середнім і високим ступенем резистентності до цисплатину (LLC-19 та LLC-27) характерним є пролонгація латентного періоду їх росту (в 2,0 рази) та підвищення швидкості росту в експоненційній фазі (в 3,4 та 3,7 рази, відповідно). Цікаво, що для пухлин з низьким ступенем резистентності (LLC-9) такі зміни не характерні.
Незважаючи на тривалу пролонгацію латентного періоду росту пухлин LLC-19 та LLC-27, швидкість їх росту в експоненційній фазі є значно вищою порівняно з пухлиною LLC, що, на нашу думку, нівелює ефект затримки латентного періоду росту даних пухлин та призводить до швидкого наростання пухлинної маси.
Таким чином, при співставленні кінетики росту підштамів карциноми Герена та карциноми легені Льюїс, які були отримані на кінцевих строках формування резистентності до цисплатину (GC/R та LLC-27), виявлено, що для обох експериментальних пухлин характерним є пролонгація латентного періоду росту та підвищення швидкості росту пухлин в експоненційній фазі.
Формування резистентності карциноми легені Льюїс до цисплатину супроводжувалося також зміною інтенсивності її метастазування: статистична обробка результатів виявила підвищення середньої кількості метастазів на термінальній фазі росту пухлини LLC-27 (p
Таким чином, кінетика росту та інтенсивність метастазування карциноми легені Льюїс визначається ступенем її резистентності: для пухлин з середнім і високим ступенем резистентності (LLC-19 та LLC-27) характерним є пролонгація латентного періоду росту пухлини (в 1,9 та 2,0 рази, відповідно), підвищення швидкості росту в експоненційній фазі (в 3,3 та 3,7 рази, відповідно) та зростання інтенсивності метастазування (пухлина LLC-27). Для пухлин з низьким ступенем резистентності (LLC-9) такі зміни не є характерними.
Протеолітична активність та вміст основних інгібіторів протеїназ у плазмі крові тварин при рості пухлин з індукованою резистентністю до цисплатину. Визначення рівнів ПРА, б1-ІП і б2М в плазмі крові щурів з вихідною та резистентною до цисплатину карциномою Герена проводили у динаміці росту пухлини: на 9, 18, 21, 25 добу після перещеплення.
В плазмі крові щурів із резистентною до цисплатину карциномою Герена в латентний період її росту виявлено зниження рівня ПРА на 32,2% порівняно з аналогічним показником у плазмі крові тварин із вихідною пухлиною (табл. 2). В експоненційній фазі росту (період з 18 по 21 добу включно) резистентної пухлини відмічено значне зростання рівня ПРА в плазмі крові (в 2,4 та 2,3 рази, відповідно; p
Таблиця 2
ПРА (мкмоль арг/хв на л) у плазмі крові щурів при рості карциноми Герена з індукованою резистентністю до цисплатину
Примітки:
GC – вихідна карцинома Герена, GC/R – резистентна до цисплатину карцинома Герена;
* – Р
# – Р
Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить, що характерною особливістю резистентної до цисплатину карциноми Герена є суттєве підвищення рівня ПРА в експоненційній та термінальній фазах росту пухлини порівняно з аналогічним показником в групі тварин з вихідною пухлиною (p
Зміни протеолітичного потенціалу плазми крові щурів з резистентною до цисплатину карциномою Герена супроводжуються також суттєвими змінами рівнів основних інгібіторів протеїназ, які визначають антипротеолітичний потенціал. Зокрема, в експоненційній фазі росту резистентної карциноми Герена в плазмі крові тварин було виявлено підвищення рівня б1-ІП (в середньому на 28,5%) порівняно з таким у тварин з вихідною пухлиною (p
При співставленні рівнів ПРА та б1-ІП в експоненційній фазі росту вихідної та резистентної до цисплатину карциноми Герена виявлено однонаправлений характер змін даних показників: зі зниженням величини ПРА з деяким запізненням у часі відмічали також і зниження рівня б1-ІП у плазмі крові тварин із вихідною пухлиною; підвищення рівня ПРА супроводжувалось паралельним зростанням вмісту інгібітора в плазмі крові тварин з резистентною пухлиною. На думку дослідників (Акбашева О.Е. и соавт., 1999), зростання рівня б1-ІП можна розглядати як адекватну реакцію організму на підвищення ПРА, спрямовану проти деструкції тканин та поширеності пухлинного процесу. Зрозуміло, що для нейтралізації високого рівня ПРА в плазмі крові щурів з резистентною пухлиною, необхідним є підвищення вмісту інгібітора, що і спостерігається в експерименті. З іншого боку, підвищення рівня б1-ІП як білка гострої фази запалення є несприятливим фактором перебігу захворювання і тому характеризує резистентну пухлину як більш агресивнішу.
Динаміка змін б2М – універсального інгібітора протеолітичних ферментів, в плазмі крові тварин з вихідною та резистентною до цисплатину карциномою Герена має однонаправлений характер, який проявляється в зниженні рівня інгібітора. Однак, було встановлено, що зниження ступеня чутливості пухлини до цитостатика супроводжується статистично достовірним зниженням рівня б2М в латентний період росту (на 16,7%) та в експоненційній фазі росту пухлини (на 18,0%).
Визначення протеїназно-інгібіторного балансу проводили шляхом обчислення співвідношення рівнів ПРА/б1-ІП та ПРА/б2М. Величину даного співвідношення в плазмі крові щурів із групи інтактного контролю приймали за одиницю і обчислювали на основі процентного співвідношення, яке для кожного з показників у групі контролю дорівнювало 100% (табл. 3).
Результати дослідження показали, що характерною особливістю резистентної до цисплатину карциноми Герена є зміни в направленості протеїназно-інгібіторного балансу в експоненційній та термінальній фазах росту пухлини (табл. 3). Зокрема, в плазмі крові щурів із вихідною карциномою Герена зниження величини ПРА/б1-ІП відносно рівня інтактного контролю асоціюється з пригніченням протеолізу, очевидно, за рахунок інгібування активності протеолітичних ферментів. На противагу наведеним даним, величина співвідношення рівнів ПРА/б1-ІП в експоненційній та термінальній фазах росту резистентної пухлини в 2,0 рази (p
Величина співвідношення рівнів ПРА/б2М також була значно вищою в плазмі крові щурів із резистентою до цисплатину карциномою Герена (табл.3), що свідчить про суттєве порушення рівноваги “фермент-інгібітор” при розвитку резистентності карциноми Герена до цисплатину.
Експоненційна фаза росту резистентної до цисплатину карциноми Герена характеризувалася значним підвищенням співвідношення рівнів б1-ІП/б2М в плазмі крові порівняно з відповідним показником у групі тварин із вихідною пухлиною (табл. 3), що свідчить про істотне порушення антипротеолітичного балансу при розвитку резистентності пухлини до цисплатину.
Підсумовуючи результати проведеного фрагменту роботи, можна констатувати, що при розвитку резистентності карциноми Герена до цисплатину найбільш суттєві відмінності в кінетиці пухлинного росту та характері змін протеїназно-інгібіторного балансу були виявлені в експоненційній фазі росту пухлин.
Наступним завданням роботи було дослідження динаміки змін показників системи протеолізу в плазмі крові мишей з різними за чутливістю до цисплатину підштамами карциноми легені Льюїс. Визначення рівнів ПРА, б1-ІП і б2М в плазмі крові мишей різних груп проводили на 10, 15, 20, 25, 28 добу після перещеплення пухлини.
При зниженні чутливості пухлини до цитостатика суттєві зміни рівнів ПРА були виявлені в латентний період та експоненційній фазі росту пухлини (табл. 4).
В латентний період росту пухлини LLC-9 (як і пухлини LLC) не відмічали вірогідних змін ПРА (р>0,05) порівняно з відповідним показником інтактного контролю, тоді як для пухлин з більш низьким ступенем чутливості до цисплатину (LLC-19 і LLC-27) характерним було суттєве підвищення рівня ПРА (в 1,6 та 2,0 рази, відповідно, р
Таким чином, аналіз одержаних даних свідчить про підвищення величини ПРА в плазмі крові мишей із карциномою легені Льюїс при розвитку резистентності до цисплатину: зі збільшенням ступеня резистентності пухлини до цитостатика відмічається підвищення ПРА в латентний період та експоненційній фазі росту.
Співставлення рівня б1-ІП в експоненційній фазі росту різних за чутливістю до цисплатину підштамів карциноми легені Льюїс свідчить, що зниження чутливості пухлини до цитостатика супроводжується суттєвим підвищенням рівня б1-ІП в плазмі крові тварин. Зокрема, вміст інгібітора в плазмі крові тварин із пухлиною LLC-27 на 60% перевищував значення інтактного контролю (р
Співвідношення рівнів ПРА/б1-ІП, величина якого зростає зі збільшенням ступеня резистентності карциноми легені Льюїс, вказує на те, що, незважаючи на високий рівень б1-ІП по відношенню до інтактного контролю, в плазмі крові мишей з пухлинами LLC-19 та LLC-27 спостерігається відносний дефіцит б1-ІП, тобто концентрації інгібітора недостатньо для нейтралізації наявної активності протеолітичних ферментів (табл. 5). Необхідно також зазначити, що найбільш суттєві зміни співвідношення рівнів ПРА/б1-ІП відмічаються при рості пухлини LLC-27, для якої характерним була найвища інтенсивність метастазування. Високий метастатичний потенціал пухлини LLC-27 порівняно з пухлиною LLC свідчить про підвищення її інвазивності, реалізація якої вимагає високої активності протеолітичних ферментів.
В плазмі крові мишей всіх груп на різних етапах спостереження за ростом пухлин виявлено зниження рівня б2М у порівнянні з відповідним показником у інтактних тварин. Встановлено, що підвищення ступеня резистентності карциноми легені Льюїс до цисплатину супроводжується зниженням рівня б2М в латентний період росту пухлини. Зокрема, вміст інгібітора в плазмі крові тварин із пухлинами LLC-19 і LLC-27 знижувався відповідно на 23,3% та 30,8% у порівнянні з інтактним контролем (р
Зниження чутливості карциноми карциноми легені Льюїс до цисплатину супроводжувалось також порушенням співвідношення між рівнями ПРА та б2М в плазмі крові в бік підвищення ПРА та дефіциту інгібітора. Порушення даної рівноваги було найбільш виражене в плазмі крові мишей з пухлинами LLC-19 та LLC-27 (табл. 5).
Таким чином, співвідношення “фермент-інгібітор” при розвитку резистентності карциноми легені Льюїс до цисплатину свідчить про зниження рівнів б1-ІП та б2М відносно рівня активності протеолітичних ферментів.
ПРА та вміст б1-ІП у тканині карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину. Загальновідомо, що одним з можливих джерел надходження протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у кровоносне русло може бути синтез їх злоякісними клітинами з подальшою секрецією в позаклітинний простір. За цих обставин цікаво було співставити зміни рівнів ПРА і б1-ІП в пухлинній тканині та плазмі крові мишей з вихідною та резистентною до цисплатину карциномою легені Льюїс.
продолжение
–PAGE_BREAK–