Введення Жодне торгове підприємство не може існувати без товарних запасів. Від їх об’єму і рівня значною мірою залежать результати комерційної діяльності підприємства. Вони чуйно реагують на будь-які зміни ринкової кон’юнктури, і, в першу чергу, на відношення попиту і пропозиції. Сам факт їх існування не приносить їх власникам нічого, окрім витрат
і збитків. Товарними запасами називаються предмети споживання, що знаходяться у сфері товарного звернення, а, просто кажучи, «запасним» вважається товар, чекаючи моменту свого продажу. Після того, як товар виявляється проданим, він переходить в сферу споживання і перестає бути товарним запасом. Управління товарними запасами направлено на підвищення рентабельності і швидкості звернення вкладеного капіталу. Воно передбачає на стадії формування товарних запасів – контроль
рівня товарних запасів і обґрунтування оптимального об’єму замовлень, на стадії реалізації товарних запасів – зміна об’ємів і причин створення товарних запасів і розробка політики реалізації наднормативних товарних запасів. 1. Оптовий товарообіг і теоретичне обґрунтування методів управління товарними запасами торгового підприємства 1.1 Оптовий товарообіг Історичний процес розвитку товарного господарства сприяв відособленню сфери звернення
і виділенню в ній посередницьких областей – оптової і роздрібної торгівлі. В результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або поступають у виробниче споживання, або отримуються мережею роздрібної торгівлі для реалізації населенню. Таким чином, оптовим товарообігом є сукупний об’єм продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам
і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання. Роль і призначення оптової торгівлі найнаочніше можна прослідкувати при розгляді його функцій. На макрорівні оптова торгівля виконує різноманітні ринкові функції: – інтегруюча – по забезпеченню взаємозв’язків між партнерами-виробниками, продавцями і покупцями – по знаходженню оптимальних каналів збуту продукції; – оцінна – за визначенням рівня суспільно
необхідних витрат роботи через ціноутворення; – організуюча і регулююча – по забезпеченню раціональної побудови і гармонійного функціонування економічної системи за допомогою імпульсів, які стимулюють структурні зміни. Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівні в різноманітні підфункції або функції оптових торгових підприємств.
Серед них можна назвати наступні: – функція економічної інтеграції територій і подолання просторового розриву; – функція перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарів; – функція формування запасів для страхування від змін попиту на товари; – функція зберігання; – функція доопрацювання, доведення товару до необхідної якості, фасування і упаковки; – функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібних підприємств; – функція
маркетингових досліджень ринку і реклами. Розвиток ринкових відносин надає сприяння виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг з управління і консалтингу своїм клієнтам. У перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їх ремонту і гарантійному обслуговуванню. Функції оптової торгівлі можна поділити також на дві частини: традиційні – головним чином організаційно-
технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку. Організація оптової купівлі-продажу є однією з найважливіших функцій оптової торгівлі з того часу, як у процесі суспільного розподілу праці вона відокремилася в самостійну область торгівлі.
При контакті з виробниками продукції оптові посередники виступають в ролі представників попиту, а, пропонуючи товари покупцям, вони діють від імені виробника. Спеціалізація оптової торгівлі на виконання контактної функції забезпечує значну економію витрат звернення, яке зумовлює зменшення числа контактів. В результаті покупець, тобто роздрібна торгівля, економить час, оскільки звільняється від закупівель у великої кількості виробників, знижує матеріальні витрати,
пов’язані із зберіганням, формуванням асортименту товарів і їх доставкою. Загальновідомим фактом є те, що зберігання запасів в опті обходиться значно дешевшим, ніж їх розміщення в роздрібній мережі. Особливо велике значення має зберігання оптовими підприємствами товарів, виробництво і попит на яких мають сезонний характер. Розглядаючи досвід зберігання товарів в розвинених країнах, слід зазначити, що, не дивлячись на широкий
розвиток в них системи складів загального користування, які на комерційній основі надають свої площі товаровласникам, оптовій ланці належить провідна роль в накопиченні товарних запасів. Оптові організації більш пристосовані для спеціалізованого виконання функції зберігання, тому багато корпорацій, укріпивши зв’язки з оптовими постачальниками, звільнили роздрібні підприємства від операцій по утриманню значної частини товарних запасів. Передача на зберігання оптовим підприємствам готової
продукції, сировини, матеріалів вигідна і промисловим фірмам, які носять сезонний цикл виробництва. З функцією зберігання продукції тісно связанна функція перетворення асортименту. У перелік операцій, об’єднаних в даній функції, входять: сортування товарів і їх комплектація, дроблення і укрупнення партій продукції, її стандартизація. Іншими словами, оптові підприємства перетворюють промислову пропозицію товару на
асортиментні групи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба у виконанні даної функції особливо актуальна в сучасних умовах, коли із-за розвитку спеціалізації виробництво ефективне лише при випуску масових партій товарів, а споживання все більшою мірою характеризується зростанням номенклатури при невеликих об’ємах закупівель окремих товарів. Оптові підприємства організовують завезення товарів в різноманітні райони країни, завдяки чому
удосконалюється територіальний розподіл праці. В умовах формування ринкових відносин роль торгівлі і його оптової ланки неухильно зростає. Саме в умовах функціонування нормального ринку оптова торгівля повинна стати активним важелем для стимулювання зростання ефективності виробництва, повнішого задоволення потреб покупця, успішного розвитку всього народного господарства. 1.2 Товарні запаси Для здійснення безперервного процесу товарного звернення необхідні певні запаси
товарів. Товарний запас – це сукупність товарної маси, яка знаходиться у сфері звернення і призначена для продажу. Товарні запаси виконують певні функції: – забезпечують безперервність розширеного виробництва і звернення, в процесі яких відбуваються їх систематична освіта і витрати; – задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; – характеризують співвідношення між об’ємом
і структурою попиту і товарної пропозиції. Необхідність утворення товарних запасів предметів споживання викликана наступними причинами: – безперервністю процесів звернення; – сезонністю виробництва і споживання; – нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання; – непередбаченими коливаннями попиту і ритму виробництва; – необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий; – необхідністю
утворення страхових резервів; – іншими причинами. Товарні запаси класифікують по різноманітних ознаках. Так, залежно від особливостей звернення вони діляться на: товарні запаси поточного зберігання, які призначені для задоволення повсякденної потреби торгівлі в безперебійному продажі товарів для населення, а також запаси товарів сезонного накопичення і дострокового завезення, які пов’язані з сезонністю виробництва і споживання окремих товарів, з умовами їх транспортування в окремі райони країни.
При обліку і плануванні товарних запасів використовуються абсолютні і відносні показники. Абсолютна величина товарних запасів може бути виражена в натуральних або у вартісних одиницях. Абсолютна величина товарних запасів – величина непостійна. Вона весь час змінюється залежно від надходження і продажу товарів. Тому при аналізі і плануванні велике значення має зіставлення товарних запасів з товарообігом.
З цією метою товарні запаси виражаються в днях. Цей показник – відносний, він характеризує величину товарного запасу, який знаходиться на підприємстві торгівлі на певну дату, і показує, на скільки днів торгівлі вистачить товарних запасів. Розміри товарних запасів безпосередньо зв’язані із швидкістю звернення товарів. При незмінному об’ємі товарообігу прискорення оборотності товарів призводить до зниження товарних запасів,
і, навпаки, уповільнення оборотності вимагає більшої маси товарних запасів. Прискорення часу звернення товарів має велике значення: · підвищує економічну ефективність всього суспільного виробництва; · впливає на темпи відтворення, будучи разом з тим важливою умовою підвищення рентабельності торгової діяльності підприємства. Оборотність товарів можна прискорити тільки за рахунок удосконалення всієї торгово-комерційної і економічної роботи підприємства.
Це вимагає глибокого розуміння впливу різноманітних чинників на формування товарних запасів. Одні з цих чинників прискорюють швидкість звернення товарів і завдяки цьому об’єктивно зменшують необхідну величину запасів, інші, навпаки, уповільнюють швидкість товарного звернення і завдяки цьому збільшують розмір запасів. Знаючи це, можна виявити резерви прискорення оборотності
запасів підприємства, понизити витрати на освіту і зберігання товарних запасів. До основних чинників, які впливають на оборотність і величину товарних запасів, відносяться наступні. – співвідношення між попитом і пропозицією товарів. В умовах, коли попит населення перевищує пропозиція товарів, різко прискорюється їх оборотність, товарообіг здійснюється з меншими товарними запасами.
У міру збільшення пропозиції товарів, насичення ринку, спостерігається деяке уповільнення швидкості звернення товарів. Вивчення попиту населення – одна з умов, які сприяють нормалізації товарних запасів; – складність асортименту товарів. Час звернення товарів складного асортименту, як правило, набагато перевищує час звернення товарів простого асортименту; – організація і частота завезення товарів. Чим частіше завозяться товари в магазин, тим з меншими товарними запасами
можна виконати план товарообігу. У свою чергу частота завезення залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розміщені промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тим частіше виробляється завезення товарів, тим менше часу витрачається на їх доставку. Висока частота завезення характерна для товарів, які швидко псуються; – споживчі властивості товарів.
Вони або зменшують, або збільшують час обороту. – ритмічність надходження товарів протягом кварталу і місяця, порядок завезення товарів. На звернення товарів впливає і велика кількість інших чинників: · організація реклами і продажу товарів; · транспортні умови; · стан матеріально-технічної бази; · особливості фасування товарів і тому подібне. Важливе значення мають кваліфікація кадрів
і рівень керівництва складним торговим процесом, організація роботи і тому подібне. 1.3 Оптимізація управління товарними запасами У розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні могутніх інформаційних технологій, які вирішують практично щодня спостерігати їх стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп’ютерну мережу
і поповнювати запаси до оптимального рівня. Найбільш поширені системи управління запасами, які засновані на використанні моделі EQQ, засобу червоної лінії, двохсекторного засобу. Останнім часом набув поширення метод управління запасами за принципом Just-In-Time. При цьому повнота і достовірність інформаційної бази забезпечується за рахунок автоматизації обліку і використання міжнародної системи кодування товарів.
Такі системи створюються для найбільш ефективного вирішення наступних проблем: – реальної оцінки поточного стану запасів; – встановлення необхідних термінів розміщення замовлень; – визначення доцільного об’єму партії товарів, який замовляється; – визначення необхідного об’єму страхових запасів; – оцінка витрат управління запасами і засобів їх мінімізації. Перша проблема вирішується шляхом використання систем контролю рівня запасів, які забезпечують управлінські потреби в оперативній
інформації про динаміку їх реалізації і поточного стану. Існуючі системи контролю рівня запасів варіюють від найбільш простих до достатньо складним залежно від розміру підприємства, політики і технології менеджменту, об’єму, видів і інших особливостей запасів. Поширеними системами контролю рівня запасів є системи, засновані на застосуванні засобів червоної лінії.
Суть засобів полягає у фіксації граничної межі, нижче за яке рівень запасів не повинен опускатися. Досягши цієї межі відбувається автоматичне розміщення нового замовлення. Другий тип систем контролю заснований на використанні двохсекторного засобу, відповідно до якого запаси для зберігання містяться в двох секторах робочому і резервному. Коли запаси робочого сектора вичерпані, включаються два процеси – поповнюється робочий сектор за рахунок
резервного, і розміщується нове замовлення. Широкого поширення в розвинених країнах набув класифікаційний підхід до управління запасами (ABC system). Його ідея полягає у використанні класифікації запасів і виділенні трьох груп – А, В, і С, залежно від ступеня впливу даного виду запасів на зростання товарообігу підприємства. До групи А відносять запаси, реалізація яких вносить найбільший внесок до об’єму товарообігу в грошовому виразі. До цієї групи відносяться запаси, які забезпечують 70% об’єму реалізації.
Як правило, це найбільш дорогі товари, і їх питома вага в об’ємі запасів в натуральному виразі не перевищує 10%. Запаси цього вигляду вимагають особливої уваги менеджерів і використання кількісних засобів і моделей для оптимізації ухвалення рішень. До групи В відносять запаси середнього рівня важливості, які забезпечують 20% об’єму реалізації підприємства. Їх питома вага в натуральному виразі, як правило, складає близько 20%.
Вибирання засобів управління запасами групи В повинен бути заснований на зіставленні витрат на управління і економічного ефекту від їх використання. Товарні запаси, реалізація яких має незначний внесок в об’єм товарообігу, порядка 10%, відносять до групи С. Достаточно часто вони складають значну частину в об’ємі запасів в натуральному виразі близько 70%. До управління запасами групи С недоцільно застосовувати складні кількісні методи управління, оскільки при цьому, витрати на управління
можуть бути більше економічного ефекту від їх використання. Принцип класифікації запасів на групи по їх важливості для підприємства приведений в таблиці 1. Таблиця 1 – Класифікація запасів (АВС system) Групи запасів Частка в об’ємі товарообігу в грошовому вимірюванні Частка в об’ємі запасів в натуральному вимірюванні
Чи слід використовувати складні кількісні методи управління 1. Група А 70% 10% Так. 2. Група В 20% 20% В деяких випадках. 3. Група С 10% 70% Не слідує. Відносно новим підходом до управління запасами, є принцип управління Just-In-Time («просто своєчасно»). Цей підхід вперше був використаний японськими корпораціями, а після цього знайшов розповсюдження у
всьому світі. Основна ідея полягає в тому, що запаси практично не створюються, а процес доставки товарів постачальниками жорстко узгоджений з технологічним процесом на підприємстві. У сьогодення такий підхід ефективно використовується компаніями Toyota, General Motors і багатьма іншими. Ця система дозволяє отримати значний економічний ефект за рахунок доведення витрат зберігання до нуля. Проте, високий рівень вимог до точності функціонування
системи постачань і ризик можливих помилок, які приведуть до порушення технології, не дозволяє використовувати цей підхід в країнах з нерозвиненою інформаційною і комунікаційною інфраструктурою. Управління більшістю торгових компаній розвинених країн засновано на використанні комп’ютерної технології. Системи управління включають автоматизовану систему обліку запасів і розміщення замовлень у постачальників. Рух кожної одиниці товарів, за допомогою магнітного штрихового
кодування, відбивається в базі даних, яка охоплює інформацію по всій торговій мережі компанії. Система управління базами даних дозволяє постійно оновлювати інформацію про стан запасів, автоматично розміщувати замовлення через комп’ютерну мережу і враховувати інформацію про поповнення запасів. При цьому інформація про реалізацію товарів поступає в систему управління товарними запасами, дебіторською заборгованістю
і грошовими коштами і обробляється на основі вбудованого в систему модельного інструментарію. 2. Організаційно-правова характеристика ТОВ «Зімай», аналіз показників оборотності товарних запасів і їх структури 2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Зімай» працює на українському ринку з січня 2007 р
і за такий короткий термін вже досягла значних успіхів. Фірма займається оптовою торгівлею, значну частину обороту займають товари дитячого асортименту і товари для годуючих матерей, незначну – займають іграшки, дитяче харчування і тому подібне. Метою даного підприємства є витягання прибутку, воно має цивільні права і несе обов’язки, необхідні для здійснення будь-яких видів
діяльності, не заборонених законом. ТОВ «Зімай» має ексклюзивні договори про постачання продукції з двома відомими німецькими заводами, також ведуться переговори з американською фірмою про ексклюзивні постачання на територію України. ТОВ «Зімай» має філії в деяких містах Центральної України, представників у ряді обласних центрів країни. Центральний офіс розташований за адресою: 68795, м.
Київ, вул. Лесі Українки, 47. 2.2 Аналіз показників оборотності товарних запасів і їх структури у ТОВ «Зімай» Потреба організації в запасах залежить від швидкості їх оборотності. Оборотність запасів характеризується двома показниками: часом звернення і швидкістю товарообігу. Час звернення (В) показує число днів, за які був реалізований середній товарний запас в минулому періоді, і обчислюється за формулою: , (1) де – середній товарний запас, грн.;
Т – фактичний одноденний товарообіг цього ж періоду, грн. Швидкість товарообігу (С) показує число оборотів середнього товарного запасу і визначається по формулі: , (2) де О – об’єм товарообігу, грн. Середні товарні запаси обчислюються залежно від наявності відомих даних: – якщо є дані на дві дати, це використовують середню арифметичну просту: , (3) де
Зн – товарні запаси на початок періоду, грн.; Зк – товарні запаси на кінець періоду, грн. – якщо є дані на три дати і більш, то застосовується середня хронологічна. , (4) де З2, З3… – запаси товарів на певні дати, грн. n – кількість дат. Одноденний товарообіг визначається шляхом ділення загального об’єму товарообігу на число днів в періоді: , (5) де t – число днів в періоді. Проведемо обчислення показників оборотності по вищезгаданих формулах,
на підставі даних додатку Б. Результати оформимо в звідну таблицю 2. Для розрахунку середніх товарних запасів в звітному і базисному періодах застосуємо формулу середньої хронологічної: , Далі визначимо одноденний фактичний товарообіг за рік: , Визначимо час звернення запасів: , Визначимо швидкість звернення: ,
Таблиця 2 – Показники оборотності товарних запасів ТОВ «Зімай» за 2007-2008 рр. тис. грн. Найменування показника Базисний період (2007 р.) Звітний період (2008 р.) Відхилення абсолютне відносне% Середні запаси 30459,35 69024,61 38565,26 126,61 Одноденний ТЕ 374,57 462,96 88,40 23,60 Час звернення 81,3 149,1 67,77 83,34
Швидкість звернення 4,4 2,4 -2,01 -45,46 Середній ТЕ 34998,27 43257,86 8259,59 23,60 Середні товарні запаси мають тенденцію до зростання. Так, в звітному періоді їх величина склала 69024,61 тис. грн що більше базисного періоду на 38565,26 тис. грн. або на 126,61%. Це обумовлено зростанням товарообігу на 23,6% і політикою завоювання сектора ринку, яка передбачає постійний пошук нових клієнтів у всіх регіонах
України, яка у свою чергу вимагає наявність значних товарних запасів для задоволення нових непрогнозованих замовлень. Час звернення товарів складає 149,1 днів, а швидкість звернення в кількості оборотів за рік середніх запасів – 2,4 разу, тобто середні запаси за рік зробили 2,4 обороту. Швидкість знизилася майже в 2 рази. Це пов’язано із збільшенням товарних запасів. Кожне підприємство прагне прискорити швидкість звернення товарних запасів, це впливає на загальний
стан і прибутковість діяльності. Аналізованому підприємству важливо прагнути до балансу між товарообігом і запасами, щоб збільшити швидкість звернення товарів. У повному об’ємі товарні запаси виконували свої головні функції по-перше трьох кварталах 2008 року, тобто забезпечували безперебійний товарообіг в періодах між постачаннями. Тоді як в першому і третьому кварталах 2007 року відчувався дефіцит товарних запасів.
Структура товарних запасів, представлена в додатку Г, повинна забезпечувати нормальний рівень товарообігу, як в цілому, так і по окремих групах. Ведуться постійні розрахунки, які направлені на постійний пошук оптимальної структури товарних запасів. Структура надходжень проілюстрована в додатку Д, де найбільшу частину займають товари для дітей від 6 місяців до 2 років, які обумовлені спеціалізацією
діяльності фірми. На думку провідних фахівців відділу маркетингу фірми «Зімай» саме цей сегмент ринку найбільш придатний для експансії, тому саме сюди направлені головні зусилля. Але інші товарні групи також розглядалися як досить перспективні, у зв’язку з, хоча і незначним, але поліпшенням матеріального стану і постійною увагою до маленьких дітей і їх батьків. Всі товарні групи не вимагають особливих умов зберігання
і мають значний термін придатності, що дозволяє створювати сезонні товарні запаси. В цілому асортимент досить широкий і охоплює майже всі можливі товарні групи, але розширення можливе за рахунок товарів інших торгових марок, які відрізняються від тих, з якими проводить операції «Зімай», ціною і якістю. Так в стані переговорів контракт з американською компанією на постачання товарів кращих за якістю і дорожчих. Але таке рішення дуже ризиковано, оскільки платоспроможний попит населення
України ще не досяг американського рівня. На формування товарних запасів впливає багато чинників, але важливо виділити саме ті, які здійснюють найбільший вплив на конкретному підприємстві. Ці чинники діляться на внутрішні і зовнішні. Внутрішніми чинниками на підприємстві є широта асортименту, частота його оновлення, об’єм і структура товарообігу. Широта асортименту у ТОВ «Зімай» дуже велика
і досягає 400 найменувань товарів. Така ситуація вимагає більш високого рівня товарних запасів завдяки необхідності підтримувати нормальний товарообіг. Вищезгадана широта асортименту обумовлена специфікою вибраного виду діяльності і певним рівнем несумісності продукції різних виробників (не у всіх випадках можливо товари одного виробника доповнити товарами іншого), і широкою диверсифікацією українського споживчого ринку.
Наявність філій і представників, які не мають значних складських можливостей, теж вимагає підвищення рівня товарних запасів. Частота оновлення асортименту незначна, оскільки широта асортименту охоплює основну частину асортименту. Тому цей чинник ми враховуємо, але виключно з метою врахувати можливі зміни попиту в майбутньому. Зовнішніми чинниками є якість продукції, сезонність і коливання попиту, рівень наповнення товарного ринку
і терміни зберігання товарів. Якість продукції, яку надає ТОВ «Зімай» відповідає світовим стандартам і має низький рівень браку, але все-таки рівень запасу збільшується, щоб мати можливість задовольнити скарги клієнтів не втрачаючи оптимального балансу між товарообігом і товарними запасами. Якість продукції, яка у свою чергу впливає на ціну товару, є особливим чинником, який впливає на уповільнення швидкості звернення товарних запасів в періоди поглиблення
кризу, який супроводжується значним падінням купівельного попиту. При формуванні товарних запасів використовувалися виключно власні засоби підприємства. Якщо запозичення і мали місце, то вони були настільки короткостроковими, що не здійснювали значного впливу на фінансовий стан підприємства. Втрати економічного прибутку від невикористання позикових засобів компенсуються високим рівнем платоспроможності підприємства.
3 Заходи для поліпшення управління товарними запасами на фірмі «Зімай» Навіть краще всього підготовлені стратегії і тактики управління товарами вимагають постійних удосконалень, які пов’язані із змінами, які постійно відбуваються в зовнішньому середовищі. Розглянемо можливість підприємства привертати позикові засоби для збільшення оборотних активів. ТОВ «Зімай» при формуванні товарних запасів використовувало виключно власні засоби підприємства.
Якщо запозичення і мали місце, то вони були настільки короткостроковими, що не здійснювали значного впливу на фінансовий стан підприємства. В середньому по 2008 року швидкість звернення товарних запасів складає 149,1 днів, тому слід розглянути два варіанти позики: на 90 днів і на 160 днів. Фірма має розрахунковий рахунок в банці «Аваль», тому використовуємо процентні ставки цього банку. Фірма проводить зовнішньоекономічну діяльність,
і виникає необхідність в позиках в «твердій» валюті (американських доларах або євро). Застосуємо в розрахунках ставку банку «Аваль» на 04.11.2008 г.: на термін 90 днів – 30%, на 160 днів – 40%. Рентабельність обороту складає приблизно 10%, що обумовлене політикою низьких торгових націнок, яка направлена на швидке завоювання ринку. Тому в даній ситуації по вищезгаданих процентних ставках застосування позикових засобів
є економічно недоцільним. Але за умов підвищення рентабельності автоматично піднімається питання про застосування позикових засобів. Також існує можливість участі в програмах фінансування експорту країн, з яких фірма імпортує товари, але на даний момент така участь є умовною. Частиною позикової політики фірми є система управління дебіторською заборгованістю. Вона впливає на товарні запаси через термін обороту товарів.
На фірмі «Зімай» ця система обмежується ціновим дисконтом за попередню оплату, надбавками за збільшення терміну оплати, і штрафними санкціями за порушення умов договору. Але на фірмі відсутня система оцінки платоспроможності клієнта і вірогідності затримки платежу або нездатності клієнта відповідати по своїх зобов’язаннях. Застосування штрафних санкцій невигідне в існуючих економічних умовах, оскільки витрати часу
і засобів на судову справу, в більшості випадків, перевищать надходження. Виходячи з цього, слід застосувати систему позикового ранжирування, яка дозволяє на основі статистичної обробки інформації про клієнтів ранжирувати їх по ступеню платоспроможності і надійності. Так, найчастіше використовують методи багатофакторного аналізу, які дозволяють врахувати вплив різних чинників на фінансове перебування клієнта на проміжку часу, який розглядається,
і з високим рівнем точності оцінити перспективи співпраці. Однією з таких систем є система 5С (The five С’s system), яка заснована на аналізі п’яти головних характеристик клієнтів: характеру (система цінностей в бізнесі); майнового стану; капіталу; можливості забезпечення заборгованості заставою; загальних умов діяльності підприємства. Також, слід приділити значну увагу вивченню ринку, удосконаленню рекламної діяльності.
Фірма досліджувала ринок міста Київ і деяких обласних центрів, але значна кількість регіонів залишилися без уваги. Навіть враховуючи те, що платоспроможний попит там нижче, ніж в Києві, але для прискорення швидкості обороту товарних запасів слід приділити ще більше уваги. Так для цього потрібно давати рекламу в загальноукраїнські каталоги прайс-листів, освоювати рекламні можливості мережі Інтернет та ін. Залучення регіонів може наголоситися в підвищенні товарообігу
і зростанні швидкості обороту товарних запасів. Поглиблене вивчення ринку дозволить максимально оптимізувати структуру товарних запасів. Потрібно зменшити асортимент товарів, оскільки деякі товари і товарні групи мають дуже повільну швидкість обороту, підвищити її можливо лише за рахунок проведення широкої рекламної кампанії, яка на даний момент і в найближчому майбутньому є економічно недоцільна.
Доцільним буде застосування класифікаційного підходу до управління запасами (ABC system). Його ідея полягає у використанні класифікації запасів і виділенні трьох груп – А, В, і С, залежно від ступеня впливу даного виду запасів на зростання товарообігу підприємства. До групи А відносять запаси, реалізація яких вносить найбільший внесок до об’єму товарообігу в грошовому виразі. До цієї групи відносяться запаси, які забезпечують 70% об’єму реалізації.
Як правило, їх питома вага в об’ємі запасів в натуральному виразі не перевищує 10%. До групи В відносять запаси середнього рівня важливості, які забезпечують 20% об’єму реалізації підприємства. Їх питома вага в натуральному виразі, як правило, складає близько 20%. Товарні запаси, реалізація яких має незначний внесок в об’єм товарообігу, порядка 10%, відносять до групи С. Достаточно часто вони складають значну частину в об’ємі запасів в натуральному виразі близько 70%.
Такий аналіз допоможе виділити такі групи товарів, питому вагу яких слід збільшувати (група А), і товари, від завезення яких доцільніше відмовитися (частина групи С). Особливістю формування товарних запасів на підприємстві є те, що в 2007 році 100% товарів було імпортовано, слід шукати можливість залучення вітчизняних фірм для формування товарних запасів підприємства. В умовах розвитку економіки
України імпорт втрачає свою привабливість, тому доцільно розробляти проекти експорту українських товарів до Німеччини, в якій фірма має велику кількість партнерів. На мою думку, дуже перспективною товарною групою є дитяче харчування. Воно складає незначну частину, як в товарних запасах, так і в товарообігу фірми «Зімай». Доцільно значно збільшити цю частину за рахунок пошуку нових постачальників,
як в Германії, так і в Україні, щоб асортимент був досить широким. На цю товарну групу торгова націнка буде незначна, але вона забезпечить стабільний дохід і високу швидкість обороту товарних запасів. Але існує певний ризик, який полягає в тому, що термін реалізації цієї продукції обмежений, і якщо вона не буде своєчасно реалізована, то фірма зазнає збитки. Щоб цього не відбулося, цій товарній групі слід приділити особливу увагу при управлінні товарними запасами.
Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки постійно здійснює планування своєї діяльності. Планування товарних запасів слідує за плануванням обороту, оскільки об’єм оптового товарообігу, служить основою розробки плану запасів. Першим етапом розробки прогнозу розміру товарних запасів є всесторонній економічний аналіз попередньої діяльності. Результати аналізу, виявлені тенденції і виводи служать основою висновку прогнозів.
На другому етапі визначаються чинники, які в періоді, який прогнозується, впливатимуть на розвиток того сектора ринку, де працює підприємство. Відбираються і оцінюються кількісно найважливіші чинники і з їх допомогою розраховуються варіанти прогнозу запасів. Фірмі слід перейняти досвід по плануванню товарних запасів у своїх конкурентів. Асортимент фірми «Зімай» досить спеціалізований, це
є перевагою фірми і, разом з тим, її недоліком. Коливання ринкової кон’юнктури можуть негативно вплинути на положення фірми. Тому необхідно розширити асортимент за рахунок товарних груп, які не відносяться до дитячого асортименту. Це може страхувати діяльність і дає можливість маневрувати оборотними активами. Необхідно підвищувати прибутковість діяльності фірми за рахунок пошуку вигідних умов постачання і підвищення торгової націнки, мінімізувати транспортні,
страхові, складські та інші витрати. Оскільки низький рівень рентабельності, хоча він обумовлений завоюванням ринку, не дозволить в майбутньому зберегти накопичені досягнення. Висновок У курсовій роботі аналізувалася діяльність ТОВ «Зімай», яка працює у сфері оптової торгівлі. Оптова торгівля стоїть попереду роздрібної, в результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або поступають у виробниче
споживання, або отримуються роздрібною торгівлею для реалізації населенню. Таким чином, оптовим товарообігом є сукупний об’єм продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання. Особлива увага в роботі була приділена товарним запасам.
Товарний запас – це сукупність товарної маси, яка знаходиться у сфері звернення і призначене для продажу. Товарні запаси виконують певні функції: – забезпечують безперервність розширеного виробництва і звернення, в процесі яких відбуваються їх систематична освіта і витрачання; – задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; – характеризують співвідношення між об’ємом
і структурою попиту і товарної пропозиції. Необхідність утворення товарних запасів викликана наступними причинами: – безперервністю процесів звернення; – сезонністю виробництва і споживання; – нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання; – непередбаченими коливаннями попиту і ритму виробництва; – необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий; – необхідністю
утворення страхових резервів – іншими причинами. У розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні могутніх інформаційних технологій, які вирішують практично щодня спостерігати їх стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп’ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня. У фірмі «Зімай» використовується комп’ютерна програма «1С: Торгівля і склад». Вона направлена на реальну оцінку поточного стану запасів,
їх планування і оптимізацію. У цій роботі був проаналізований стан товарних запасів фірми, їх структура і динаміка зміни за період 2007-2008 рр. В даний час підприємство знаходиться на стадії життєвого циклу – зростання. Особливістю формування товарних запасів на підприємстві є те, що в 2007 році 100% з них було імпортовано. Постачання через невеликий проміжок часу незначними
партіями є економічно невигідними, оскільки транспортні і митні витрати значно перевищують складські витрати. Проаналізувавши товарні запаси фірми «Зімай» в періоді з 01.01.2007 р. по 01.01.2008 р. можна зробити висновок, що управління товарними запасами здійснюється на високому рівні, використовується модель оптових закупівель значними партіями, яка дозволяє отримати значні цінові знижки, мінімізувати витрати на замовлення,
транспортні витрати і гарантує постачання всієї партії. Щодо удосконалення діяльності, то розглянута можливість підприємства привертати позикові засоби для збільшення оборотних активів. ТОВ «Зімай» при формуванні товарних запасів використовувало виключно власні засоби підприємства. Список використаних джерел 1. Бланк і.А. «Торговий менеджмент» К.: Уфімб, 1999 р.
2. Соломатін а.Н. Економіка і організація діяльності торгового підприємства. Підручник допомога М.: ІНФРА-М, 2001 р. 3. Кравченко л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі М.: Нове знання, 2003 р. 4. Зеваков а.М Петров в.В. Логістика виробничих і товарних запасів М.: Вид-во Міхайлова в.А 2002 р.
5. Вальовіч р.П Давидова г.А. «Економіка торгового підприємства». Навчальний посібник Мінськ: Вишейшая школа, 2000 р. 6. Голованов т.І. «Економічне регулювання товарообігу торгового підприємства» М.: Справа, 2002 р. 7. Гребнев а.А. «Економіка торгового підприємства» М.: ІНФРА-М 1999 р. 8. Зергман п.Н. «Практика управління товарними запасами»
М.:Дело, 2000 р. 9. Ушакова н.М Унковськая т.Е Гуляєва н.Н Грінюк н.А. «Інвестування. Фінансування. Кредитування.» М.: МГТУ, 2001 р. 10. Ушакова н.Н. «Вдосконалення аналізу і планування товарообігу», Навчальний посібник Київ, 1999 р. 11. «Короткий курс по економіці підприємства», під ред.
Н.Н. Ушакової, Київ, «Генезу», 1998 р. 12. «Фінансовий менеджмент» під ред. Г.Б. Поляка, М.: «Фінанси», 1999 р.