Зовнішньоекономічні договори (контракти) і право, застосовуване до них за законодавством України
Зовнішньоекономічний договір (контракт)—це матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст.1Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Він укладається лише у письмовій формі суб’єктами, здатнимидо його укладення відповідно до законодавства Україниабо місця укладення договору (контракту).Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законодавством України.
Серед нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладення та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів), є:
Цивільний кодекс України;
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від23вересня1994р.;
Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від7травня1996p.2;
Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах“ від15вересня1995p.;
Закон України „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ від 23грудня1998p.;
Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю“ від19лютого1993p.;
Указ Президента України „Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності“ від10лютого1996p.;
Указ Президента України „Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України“ від4жовтня1994p.;
Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів“;
постанова Кабінету Міністрів і Національного банку України „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті“ від21червня1995p.;
Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом МЗЕЗторгу України від 5жовтня1995p. (зареєстроване у Міністерстві юстиції України9жовтня1995р. за№367/903)2;
наказ МЗЕЗ України „Про єдиний порядок застосування індикативних цін до всіх товарів українського походження“ від8вересня1996p.
В окремих випадках з питань укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) застосовують спеціальні нормативно-правові акти. Наприклад, якщо мова йде про військово-технічне співробітництво, застосовуються, зокрема. Указ Президента України „Про дальше вдосконалення державного експортного контролю“ від28грудня1996р. таПоложення про державний експортний контроль в Україні, затверджений Указом Президента України від13лютого1998p.,Закон України „Про державне оборонне замовлення“ від3березня 1999p.3
Відповідно до зазначеного та іншого законодавства правата обов’язкисторін за зовнішньоекономічним договором (контрактом) визначаються правом країни, обраної сторонамипід час укладення договору (контракту) або внаслідок подальшого погодження.За відсутності такого погодження застосовується
право країни, де заснована,має своє місце проживанняабо основне місце діяльності сторона,яка є:
продавцем—у договорі купівлі-продажу;
наймодавцем—у договорі майнового наймання;
ліцензіаром—у ліцензійному договорі;
охоронцем—у договорі зберігання;
комітентом (консигнантом)—у договорі комісії (консигнації);
довірителем—у договорі доручення;
перевізником—у договорі перевезення;
експедитором—у договорі транспортно-експедиційного обслуговування;
страхувачем—у договорі страхування;
кредитором—у договорі кредитування;
дарувальником—у договорі дарування;
поручителем—у договорі поруки;
заставником—у договорі застави.
До зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовують право країни, де здійснюється така діяльність,або де створюю» тьсяпередбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше;
про створенняСПзастосовується право країни, на території якоїСПстворюється та офіційно реєструється;
укладених на аукціоні, внаслідок конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходитьсябіржа.
До прав та обов’язків сторін в інших зовнішньоекономічних договорах (контрактах) застосовується право країни, де заснованачи має місце проживанняабо основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його змісту. В разі приймання виконання за зовнішньоекономічним договором (контрактом) береться до уваги право місця здійснення такого приймання, «кшр сторони не погодили інше.