Британський політик Клемент Еттлі

Британський політик Клемент Еттлі ЕТЛІ, КЛЕМЕНТРІЧАРД (Attlee, Clement Richard) (1883 1967), британський державний діяч, лідер Лейбористської партії. Народився 3 січня 1883 в Лондоні. Закінчив Університетський коледж Оксфордського університету, в 1905 дістав право на адвокатську практику. У 1913 1923 викладач і лектор по соціальних науках в Лондонської школі економічних і політичних наук. У роки Першої світової війни служив в танковому корпусі, отримав звання майора. У 1919 був обраний мером Степні, в 1919 1927 був олдерменом. У 1922 зайняв місце в парламенті як члена Лейбористської партії від округу Лаймхаус в Степні, а в 1924 був призначений заступником військового міністра. У 1927 Еттлі став членом Комісії з статусу Індії під головуванням сера Джона Саймона. У 1929 1931 він канцлер герцогства Ланкастерського, в 1931 головний поштмейстер країни. Разом з більшістю своїх колег по Лейбористській партії Еттлі розірвав відносини з Рамсеєм Макдональдом, коли той в 1931 сформував коаліційний уряд. У 1935 услід за Джоном Лансбері зайняв місце парламентського лідера Лейбористської партії. Виступав проти політики невтручання в громадянську війну в Іспанії і засудив пакт Хоара Лаваля. Коли в 1940 Уїнстон Черчилль став прем’єр-міністром, Еттлі увійшов в коаліційний кабінет як лорд-охоронець друку, а в 1942 став державним секретарем у справах домініонів і віце-прем’єром. Після перемоги Лейбористської партії на виборах в липні 1945 став прем’єр-міністром. 27 травня 1947 Еттлі заявив від імені партії, що головними задачами британського уряду є перехід до мирної економіки і до соціалізму. У період правління лейбористів були націоналізовані Англійський банк, вугільна промисловість, виробництво заліза і стали, кошти зв’язку, виробництво газу і електрики. 5 липня 1948 набрала чинності єдина система соціального страхування, оформлена законами про національне страхування, про безпеку на виробництві, про надання державної допомоги, які замінили колишнє законодавство про бідних. Був ухвалений закон про національну охорону здоров’я, по суті справи що вводив безкоштовне медичне обслуговування і що передавав лікарні, за рідкими виключеннями, в державну власність. Індії, Пакистану і Цейлону була надана незалежність і статус домініонів в Співдружності. Було реорганізоване сільськогосподарське виробництво і підтверджений Закон про трудові спори і трейд-юніонах 1927. Еттлі схвалив угоду між 5 державами країнами Бенелюксу, Францією і Великобританією, підписане 17 березня 1948, а також створення Североатлантічеського пакту. На виборах в жовтні 1951 Лейбористська партія потерпіла поразку, і Еттлі на посту прем’єр-міністра змінив Уїнстон Черчилль. У грудні 1955 Еттлі отримав графський титул, тоді ж він залишив пост лідера Лейбористської партії. Еттлі автор книг Воля і шлях до соціалізму; Лейбористська партія в перспективі (1949); збірника вибраних робіт Мета і політика; автобіографіїЯк це відбувалося (1954). Помер Еттлі в Лондоні 8 жовтня 1967. Використна література: Медіа енциклопедія: www.krugovorot.ru