Назва реферату: Бузина травяниста та чорна, бузок, буквиця
Розділ: Біологія
Бузина травяниста та чорна, бузок, буквиця
БУЗИНА ТРАВ’ЯНИСТА
(бузина смердюча)
Sambucus ebulus
/>
Багаторiчна трав’яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене. Листки з ланцетними прилистками, супротивнi, непарноперистi. Квiтки двостатевi, правильнi, дрiбнi, зовнi рожевi, всерединi — бiлi, зiбранi щитоподібну волоть. Цвiте у червнi — липнi. Плід — чорна кiстянка, достигає у серпнi — вереснi.
Росте на лiсових вирубках, берегах водоймів, засмiчених мiсцях.
Усi частини рослини мають специфiчний одурманюючий запах. Ягоди, корiння, листя мiстять глiкозиди (амiгдалiн, самбуцинiгрин), валерiанова i оцтова кислоти, сапонiни, терпени, дубильнi речовини. Найбiльшу небезпеку становить амiгдалiн, оскільки при його розщепленнi утворюється синiльна кислота.
Препарати бузини трав’янистої мають антимiкотичну, дiуретичну, протидiабетичну, антипсоріатичну дiю.
У народнiй медицинi використовують при запальних процесах нирок, асцитi.
Мiсцево — при рожистому запаленнi (ділянки шкіри рожистого запалення обкласти листям бузини.
Настоянка коріння бузини трав’янистої (10 г висушеної сировини залити 500 мл горілки, настоювати у темному місці протягом 15 днів), обробляти пошкоджені псоріазом ділянки шкіри перед сном. Лікування проводять протягом 30 днів. Повторний курс лікування через 1 місяць.
Безконтрольне лiкування може спричинити отруєння.
Симптоми отруєння: головокружiння, головнi болi, нудота, блювання, проноси, задишка, порушення тканинного дихання, болi здавлення в дiлянцi серця, судоми.
Лікування: промивання шлунка розчином калiю перманганату 0,05% з додаванням активованого вугiлля, вдихання амiлнiтриту, внутрiшньовенно вводять розчин нiтриту натрiю 2% — 10 мл, метиленового синього 1% — 10 мл, кислоти аскорбiнової 5% — 1 мл, натрiю тiосульфату 30% — 10мл внутрішньовенно, внутрiшньом’язово розчин барбамiлу 5% — 10 мл.
БУЗИНА ЧОРНА
(бзина, бозина, бозник, бугила, свирчовина)
Sambucus nigra L.
Бузина чёрная
/>
Гiллястий кущ родини жимолостевих. Пагони сiро-зеленi, з жовтуватими сочевичками та бiлою серцевиною. Листки супротивнi, непарноперистi, з гостропилчастими листочками. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, кремово-бiлi, у щитоподінбих суцвiттях. Цвiте у травнi — червнi. Плід — чорно-фiолетова куляста кiстянка. Плоди достигають у серпнi — вереснi.
Росте в Карпатських лiсах, по чагарниках, на скелях.
Для лiкарських потреб заготовляють кору, квiтки, листя, плоди i корiння. Квiтки — пiд час цвiтiння (зрiзають суцвiття). Листя — також пiд час цвiтiння бузини. Плоди — коли досягли повної стиглостi. Корiння викопують пiсля дозрiвання плодiв.
Квiтки бузини чорної мiстять глiкозиди (самбунiгрин, рутин), ефiрну олiю, слиз, дубильнi речовини, цукри, органiчнi кислоти, фiтостерин, холiн.
Листки мають самбунiгрин, алкалоїди (сангвiнарин, коніїн), ефiрну олiю, аскорбiнову кислоту, каротин, смоли.
У плодах є органiчнi кислоти, вiтамiни, барвники, цукор, самбуцин, хризантемiн, тирозин, дубильнi речовини.
Кора містить ефiрну олiю, фiтостерин, холiн, органiчнi кислоти, цукри.
Корiння багате на сапонiни, гiркi i дубильнi речовини.
Галеновi препарати бузини чорної проявляють сечогiнну, протизапальну, потогiнну i послаблюючу дiю.
Застосовують настiй квiток i листя при запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв i захворюваннях нирок. Вiдвар корiння — при цукровому дiабетi, злоякiсних пухлинах. Свiжi ягоди — при ревматизмi, невралгiї, набряках.
Внутрiшньо — настiй квiток або листя (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) пити теплим по 2 ст ложки 4 рази на день. Вiдвар кори бузини чорної (10 г подрiбненої кори на 200 мл окропу, варити 5 хв) приймати по 1ст ложцi тричі на день. Свiжi ягоди вживати по 1 ст ложцi тричі на день.
БУЗОК ЗВИЧАЙНИЙ
(оргона)
Syringa vulgaris
Листопадний кущ, родини маслинових. Листки цілокраї, супротивнi, яйцеподібнi. Квiтки двостатевi, з лiловим або бiлим трубчастим вiночком, зiбранi у волоть. Цвiте у травнi. Плід — коробочка.
Вирощується як декоративна рослина.
Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i листя. Квiтки — на початку цвiтiння, звiльняючи їх вiд суцвiть. Листя — збирають пiд час цвiтiння.
Квiтки бузку мiстять ефiрну олiю, глiкозиди (сирингiн, сирингопiкрин), фенол, фарнезол. Листя має сирингiн, гiркi речовини, вiтамiн С.
Галеновi препарати проявляють потогiнну, протизапальну, протикашльову, бронхолітичну, болетамувальну, протиепілептичну дiю. Стимулюють апетит.
Застосовують при бронхiтах, коклюшi, бронхiальнiй астмi, невралгiї, ревматизмi, виразцi шлунка.
Внутрiшньо — настiй листя (1:20 настоювати 8 год), приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настiй iз квiток (1:20 настоювати 5 годин), вживати по 2 ст ложки 4 рази на день при епiлепсiї. Настій бузку, трави деревiю i квiток пижма (2:2:1; 1 ст ложку сумiшi на 200 мл окропу, настоювати 10 год) пити по 1 ст ложцi настою тричі на день при простудних захворюваннях. Настоянку квiток бузку (1/2 склянки квiток на 200 мл горiлки, настоювати протягом 10 днiв) приймати по 30 крапель тричі на день при рев-матизмi.
Зовнiшньо — настоянка квiток бузку (1:10; на 70% розчині спирту) служить для втирання в болючi мiсця тiла. Мазь (10 г порошку листя або бруньок бузку та 40 г вазелiну добре вимiшати) втирати в суглоби i м’язи при болях.
БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА
(бабка, бетонка, буковиця, буковник, бук-трава, золотушник)
Betonica officinalis L.
Багаторiчна трав’яниста рослина родини губоцвiтних. Стебло прямостояче, просте. Листки супротивнi, простi, видовжені яйцеподібнi, довгочерешковi, зарубчастi. Квiтки зигоморфнi, зiбранi в зближенi кiльця, що утворюють щiльне колосоподібні суцвiття. Цвiте у червнi — вереснi. Плід — з 4 горiшкiв.
Росте у лiсах, на галявинах, узлiссях, у чагарниках.
Для лiкарських потреб заготовляють траву пiд час цвiтiння.
Трава буквицi мiстить органiчнi кислоти, сапонiни, стахідрин, бетонiцин, холiн, дубильнi та мiнеральнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати буквицi лікарської проявляють болетамувальну, гiпотензивну, седативну, жовчогiнну, протикашльову, спазмолітичну дiю.
Застосовують при гiпертонiї, виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки, гепатитi, холециститi, безсоннi, артриті, ревматизмi, подагрi. Мiсцево — при захворюваннях шкiри (фурункули), гнiйних ранах, варикозному розширенні вен з виразками, раку шкiри.
Внутрiшньо — настiй трави буквиці лікарської (3 ст ложки сухої трави на 200 мл окропу, настояти 60 хв) приймати по 1 ст ложцi настою 4 рази на день. 5 г трави з квітками залити 200 мл окропу, додати 2 ст ложки портвейну, настояти 15 хв, пити тричі на день по 50 мл при артриті.
Зовнiшньо — вiдвар трави буквиці лікарської (1:10) служить для примочок при варикозному розширенні вен з виразками для швидшого загоювання тривалонезаживаючих ран. Ванни з такого ж вiдвару — при пітливостi нiг. Припарки з вiдвару корiння (1:10) — при раку шкiри.