Інноваційна політика маркетингу

Інноваційна політика маркетингу
Шлях до ринку для товару починається з розробки та впроваджен­ня нової ідеї. Ось чому інноваційна політика є основою товарної політики.
Інноваційна політика— це процес пошуку ідеї та створення нового товару з урахуванням потреб споживачів, вихід ново­го товару на ринок, спостереження за його поведінкою на ринку.
Під новим товарому маркетингу розуміють п’ять типів товарів:
1. Принципово новий товар, який задовольняє ті потреби споживачів, які раніше не задовольнялись (ЕОМ, факсимільний, мобільний зв’язок і телевізор, пізніше — відеомагнітофон).
2. Товар принципової новизни порівняно з наявними товарами-аналогами, які задовольняли аналогічні потреби раніше (транзисторна апаратура щодо лампової; парова турбіна щодо парової машини; лазерні звуковідтворювальні диски щодо платівок; відеокамера щодо кінокамери тощо).
3. Оновлені товари із вдосконаленими характеристиками (відеомагнітофони із цифровою, системою запису, фотоапарати з автоматич­ною системою визначення відстані та витримки та ін.).
4. Товар, що є новим для конкретного ринку (не так багато часу минуло відтоді, коли відеомагнітофон був новинкою для вітчизняного ринку, а біотелевізор є таким і зараз).
5. Товар нової сфери використання (добре відомий «скотч» спеціа­льного побутового призначення застосовується для очищення верхньо­го одягу від пуху та порошинок),
Інноваційний маркетинг насамперед стосується товарів нових щодо тих, що є на ринку, а також принципово нових.
Потреби— це єдиний орієнтир у визна­ченні будь-якого з інструментів маркетингу — ціни, каналу розподілу, методів просування, але насамперед у визначенні характеристик ново­го товару. Очевидно, пошук ідей нового товару слід починати саме у напрямі як найповнішого задоволення цих потреб.
Приклад.
Італійська фірма «РОLТІ» запропонувала споживачам у Європі свій винахід:
— екологічно безпечний препарат для чищення паром «VAPORETO». З’явився він і на українському ринку.
Цей апарат увесь світ визнав як альтернативу хімічним засобам чищен­ня, які забруднюють навколишнє середовище. Відомо, що в одному грамі пилу до 15 тисяч мікроорганізмів-алергенів. Науковці Медичного Ентимологічного центру Кембриджського універ­ситету довели, що кількість шкідливих компонентів зменшується у сотні разів при температурі 51°С протягом шести годин, при температурі 60°С
— за одну годину і миттєво (!), якщо температура перевищує 100°С. Медики довели очищувальну силу пари, а фірма-виробник електроприладів «РОLТІ» розробила парогенератор «VАРОRЕТО». Апарат має нагрівач, що доводить воду до температури 120°С, вода перетворюється на пару, яка подається під тиском у 3 атмосфери. Таким чином знищується 96% пилу і 85% алергенів. Крім того, пара розчиняє жири та частки бруду без зай­вих зусиль. Парогенератор очищує кухонні плити, сантехніку, ванни, кахель, пофарбовані поверхні, освітлювальні прилади, дзеркала, двері, меблі, килими, матраци, подушки, автомобілі (від мотору до салону). Отже, з’явилась можливість прибрати квартиру та офіс легше, економічніше, безпечніше, без використання агресивних хімічних засобів.
Створення принципово нових товарів, як інновація взагалі, являє собою великий ризик. Появі одного товару, що має комерційний успіх на ринку, передує розробка 80-100 невдалих ідей. Але на цьому ризик лише починається. Статистика свідчить, що збитковими виявляються 40% товарів широкого вжитку, 20% товарів промислового призначення та 18% послуг.
До речі, краху нових товарів не уникають навіть корпорації-гіганти:
«SONY» зазнала невдачі з відеомагнітофонами, що використовують ка­сети типу «бета», «Du Роnt» — із штучною шкірою «Корфам», а корпорація «FORD» — з автомобілем «Едсел». Причини невдачі різні: «SONY» недо­статню увагу приділяла формуванню каналів збуту. Свою роль також відіграла позиція конкурентів, що виготовляють відеокасети системи VHS. “Du Pont” і «FORD» не зуміли зорієнтуватись у запитах спожива­чів.
Розробка нового товарускладається із трьох етапів;
1. Пошук ідеї нового товару.
2. Виготовлення зразка та проведення лабораторних випробувань та ринкових тестів.
3. Серійне виробництво та підготовка ринку. Розглянемо їх докладно.
1. Пошук ідеї нового товару.
Існує понад 50 методів пошуку нових ідей):
• «мозкова атака» та її варіації (класична, анонімна, деструктивна, конструктивна, метод «а також…», техніка творчого співробіт­ництва);
• конференція ідей (конференція ідей Гільде, метод 635, диску­сія 66);
• синектика (класична, синектична, візуальна);
• метод контрольних запитань;
• метод морфологічного аналізу,
• метод колективного блокнота;
• опитування за допомогою карток;
• метод словесних асоціацій та ін.
Метод контрольних запитаньреалізується за допомогою переліку запитань, розроблених А.Осборном, Т.Ейлоартом, Д.Пірсоном, Г.Л.Бушем та ін.
За кордоном широко використовується розробка А.Осборна із 9 груп запитань:
1. Яке нове застосування можна запропонувати для об’єкта?
2. Який інший об’єкт подібний до даного і що можна скопіювати?
3. Які модифікації можна отримати завдяки обертанню, вигину, скру­чуванню, повороту, зміні функцій, кольору, форми, контуру?
4. Що у технічному об’єкті можна збільшити (розміри, міцність, кількість елементів і т.п.)?
5. Що у технічному об’єкті можна зменшити (ущільнити, стиснути, прискорити, звузити, подрібнити)?
6. Що у технічному об’єкті можна замінити (елемент, матеріал, привід і т.п.)?
7. Що у об’єкті можна переробити (схему, компоновку, порядок роботи і т.п.)?
8. Що в об’єкті можна зробити навпаки?
9. Які нові комбінації елементів можливі?
Перелік запитань з прикладами: Запитання
Приклади
1. Чи можна отримати той же результат, зовсім не викорис­товуючи цей продукт?

2. Чи можна зробити продукт лег­шим?
3. Чи можна що-небуть зробити для вдосконалення процесу?
4. Чи можна зробити це приємні­шим?
5. Чи можна знайти міцнішу фор­му або таку, що не псується?

6. Чи можна зробити це безпеч­нішим?
7. Чи можна зробити це корисні­шим?

8. Чи можна зробити це акурат­нішим і чистішим?

9. Чи можна зробити це надійні­шим?

10. Як інакше можна зробити це більш ефективним?

11. Чи можна зробити це дешев­шим?

12. Чи можна зробити це при­вабливішим і яскравішим?
13. Чи можна розширити сферу ви­користання продукту, зро-бити його багатофункціона-льним?–PAGE_BREAK–
14. Чи можна пристосувати його до чогось іншого?

15. Чи можна щось додати, щоб підвищити його цінність?
16. Чи можна його приєднати до чогось або розкласти?
17. Чи можна зробити це зруч­нішим або портативнішим?
18. Чи можна поліпшити засоби розповсюдження?
19. Чи можна удосконалити упаков­ку?

20. Що ще можна поліпшити? –PAGE_BREAK–
Приклади: збагачене вугілля (гарячіше); одноразові підгузники (одноразо­вого використання).
10. Чи можна запро­понувати щось нове для прода­жу?
Чоловіки; жінки; діти; люди похилого віку; інваліди; іноземці.
Приклади: інструменти, зроблені спеціально для підлітків (діти); спеціальні ліфти та місця у театрі для інвалідних колясок (інваліди).
Метод морфологічний аналіз:
Метод морфологічного аналізу запропонував Ф.Цвіккі, відомий астрофізик та винахідник реактивного двигуна.
Мета цього методу — виділити найважливіші параметри об’єкта, а потім вивчити усі можливі співвідношення між ними. Так у поле зору потрапляють як відомі, так і незвичні варіанти, які могли б бути пропу­щеними при простому перерахуванні,
Нижче наводиться приклад морфологічного аналізу ідеї нової упа­ковки (рис.1). Цей метод досить ефективний при проектуванні об’єктів, при патентуванні основних параметрів для «блокування» мож­ливих майбутніх винаходів та імітації інновацій конкурентами.
к/>уб
сфера
туба
конус
тетраедр
гексаедр
паралелепіпед
ромб
форма подушки
/>/>

Рис.1.Морфологічний аналіз ідеї нової упаковки
Більшість ідей мають сумну долю — лише одна із сотні втілюється у товарі. Яка саме? Та, що витримає перевірку за головним критерієм: задоволення потреби споживачів. Нижче наво­диться«контрольний фільтр»(перелік запитань), який дає змогу оцінити ідеї за цією ознакою:
1. Хто готовий платити гроші за задоволення цієї потреби; які основні фактори сегментації цього ринку?
2. Чи має потреба перспективу, чи є альтернативи для задоволення?
3. Наскільки ринок (сегмент) готовий для сприйняття товару, ство­реного на основі цієї ідеї?
4. Чи є товари та послуги, які ускладнюють використання даного товару?
5. Чи немає у самій ідеї майбутнього товару соціально-негативних факторів, які можуть завадити його збутові?
6. Чи є в ідеї фактори рекламного успіху?
7. Як економічні коливання та соціальні зміни можуть вплинути на сприйняття споживачем майбутнього товару?
8. Чи можливе проникнення майбутнього товару у нові сфери вико­ристання (крім традиційних)?
9. Які наміри основних конкурентів щодо розвитку товару, наскільки вони близькі до нашої ідеї?
10. Чи відповідає ідея товару галузевим тенденціям?
Експертна група, до якої входять маркетологи, економісти та керів­ники основних підрозділів фірми, у результаті такого «фільтрування» роз­поділяє ідеї на безперспективні, ідеї далекої перспективи та перспективні.
Після цього розробляється «концепція нового товару»— система уявлень фірми щодо цього товару:
1. Для якого споживчого сегмента створюється товар?
2. Які основні якісні параметри товару, що відповідають вимогам сегмента?
3. Які основні варіанти конструктивно-технологічних рішень?
4. Наскільки забезпечується сумісність майбутнього товару із се­редовищем його функціонування?
5. Чи можливо завдяки товару забезпечити глобальне вирішення проблеми, яка турбує споживача?
6. Які основні переваги нашого товару порівняно з конкурентними аналогами і наскільки вони очевидні для майбутніх споживачів?
7. Яких змін і розвитку системи збуту потребує новий товар?
8. Який імовірний термін виходу нового товару на ринок?
9. Де краще виготовляти товар і на яких ринках (сегментах) краще починати його збут?
10. Які негативні наслідки виробництва та експлуатації товару можливі (екологічні, соціальні тощо)?
11. Яких загальних витрат потребує розробка, виробництво та збут товару? На які ціни можна розраховувати? Які орієнтири доходу та при­бутку?
2.Виготовлення зразка нового товару та проведення лабораторних та ринкових тестів.
Ринкове тестуванняпередбачає спостереження за товаром на об­меженому ринковому просторі протягом трьох та більше років.
Останнім часом намічається тенденція відходу від ринкового тесту­вання через те, що конкуренти можуть за короткий час налагодити виробництво нових товарів. Замість цього багато фірм вдаються до лабора­торного тестування нового товару.
Лабораторне тестування—це перевірка на екологічну чистоту, безпеку, надійність, а також розробка маркетингових атрибутів: офор­млення та найменування товару, торгової марки, упаковки, напрямів рекламної кампанії та засобів стимулювання збуту із запрошенням ти­пових споживачів та спеціалістів-експертів.
Одна із київських взуттєвих фабрик на базі «панелі споживачів» ство­рила групу експертів, яка давала оцінку новим виробам. А оскільки ця група була репрезентативною вибіркою споживачів товарів фірми з усієї України, то дані опитувань давали підставу для формування асорти­ментної політики виробництва.
3. Серійне виробництво та підготовка ринку.
Останній крок у розробці інноваційної політики —серійне виробництво та підготовка ринку.
На цьому етапі можуть бути внесені деякі корективи у якісні харак­теристики товару.
Новий товар також отримує маркетингову підтримку через рекламу та стимулювання збуту. Конкретні заходи відповідають першому етапові життєвого циклу товару.
Для виконання контрольної роботи була використана література:
Филипп Котлер «Основы маркетинга», Бизнес-книга, Москва, 1995 г.;
С.С. Гаркавенко підручник “Маркетинг”, Київ, Лібра, 1998р.;
Герасимчук, учебное пособие «Маркетинг», Киев, Высшая школа, 1994 г.