Історія перспективи розвитку та класифікація стрілецької зброї 2

Реферат на тему:
Історія, перспективи розвитку
та класифікація стрілецької зброї ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї.
Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIVстоліття. На Русі вперше про неї згадує «Софій­ський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р.
У XIVстолітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. ).
/>
Тоді ж з’явилися рушниці з ґнотовим замком: на Заході — аркебузи, на Русі — ручні пищалі (мал. 44).
/>
На початку XVTст. в арміях європейських держав ста­ли використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 45, 46). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців.
/>
Велике значення для роз­витку стрілецької зброї мав пе-; рехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків. Ця глад-; коствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIXст.
Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVIст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIXст.
Винахід у першій половині XIXст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х роках — металевого) унітарного патро­на, удосконалення замків і ство­рення затворів дали змогу під час Мілютінської військової реформи
/>
переозброїти армію нарізними казеннозарядними кара­бінами і гвинтівками (гвинтівка Мосіна, мал. 47).
/>
Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було ство­рення автоматичної зброї. Вона з’явилась наприкінці XIXст. Першість у серійному виготовленні і практичному застосу­ванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Федоров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час першої світової війни (мал. 48).
/>
Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся у ро­ки другої світової війни. Створено велику кількість піс-толетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 49).
/>
У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої авто­матичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), руч-
ний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова (мал. 50), автомат Калашникова АК-47.
/>
На, початку 50-х років розпочалась ера автомата Кала­шникова (мал. 51) — найкращого зразка стрілецької зброї XXст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі і Збройних Сил України.
/>
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ
Україна володіє значним інтелектуальним і виробни­чим потенціалом. Продукція ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета «Дніпро») і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахів­цями однією з кращих у світі.
За останні роки було створено автомат «Сорока», який не має віддачі, пістолет-кулемет «Гоблін-1», який на відста­ні 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий «Узі» просто не в змозі конкурувати з нашим «Гобліним».
Після «Гобліна» з’явився «Трансформер», який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав вже зов­сім інший дизайн. Зразок у складеному вигляді являє собою «цеглину» розмірами приблизно 35 на 10 см і приводиться в бойову готовність рівно за 1 секунду.
В останніх зразках пістолетів-кулеметів втілено в життя ще одне досягнення: з одного ствола зброї можна зробити 10 000 пострілів. Це набагато переважає зарубіжні зразки.
В Україні створено декілька нових зразків пістолетів: КБ-С-1 (який вже встигли охрестити «Вієм»), «Гном» — служ­бовий револьвер та ін; Усі вони мають стволи, для яких 10 000 пострілів — не межа, і ємність магазинів 16—20 набоїв. Багато зроблено для розвитку протитанкової зброї. У но­вому гранатометі використано новий підхід, і хоча тепер калібр гранатомета всього 24 мм (проти 40 мм гранатометів старого покоління), він успішно пробиває броню будь-якого танка. Початкова швидкість гранати удвічі більша, ніж у кумулятивної гранати для РПГ-7.1 При цьому вага гранати — 100 г (ПГ-7В важить, як відомо, 2,2 кг).
Новий автомат, який прийде на зміну автоматам Калаш­никова, матиме тільки рухомі системи, все штамповане, його абсолютно не треба буде чистити — пісок українській зброї не завада. Його ствол абсолютно не нагріватиметься. Віддача від­сутня, адже імпульс сили віддачі спрямований від стрільця.
Снайперська гвинтівка буде довжиною лише 80 см; це вдвічі менше за наявну СГД-1. На відстані 1200 м можна буде без зусиль влучити в голову противника, її вбивча сила у 7 разів більша, ніж у СГД-1; вона може на відстані 50 м пробити 4»5 мм броні.
Наприкінці 1997 р. Державний науково-дослідний центр артилерійсько-стрілецького озброєння завершив розробку та випробування чотирьох револьверів — «Сотник» (калібр 9 мм), «Осаул» (5,45 мм), «Па­ні» (5,6 мм) та мисливського гладко-ствольного револьвера 16-го калібру (мал. 52). Усі револьвери мають ком­пактні лазерні приціли.
Вже створено новий пістолет укра­їнського зразка — «Форт». Порівняно
3 розмірами ПМ його ствол буде на
4 см довший.
Українські технології у галузі роз­робки і виробництва стрілецької зброї привертають увагу як на Заході, так і на Сході.
/>
/>
КЛАСИФІКАЦІІЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
У нинішній час на озброєнні армій знаходиться велике різноманіття зразків стрілецької зброї. Для їх вивчення і оцінки можливостей її бойового використався потрібна класи­фікація, яка дасть змогу звести все до визначених видів.
Види стрілецької зброї можна поділити за такими ознаками:
— призначення;
— ступінь автоматизації;
— калібр;
— бойові можливості.
Крім цього, іноді ще виділяють види стрілецької зброї за кількістю обслуги, за способом тримання під час стріль­би, за конструкцією ствола, за характером джерела енергії для метання куль, за кількістю стволів (табл. 4). ;–PAGE_BREAK–
/>
Порівняти види стрілецької зброї за бойовими мож­ливостями можна за допомогою таблиці 5, в якій вказа­ні середні дані її головних характеристик. Таблиця БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
Види зброї
Відстань ефектив­ного вогню (м)

Бойова
швидко-стрільність (постр./хв.)
Маса зброї (кг)

Довжина зброї (мм)

Час під­готовки до стрільби (сек.)
Пістолети, револьвери
50
до 30
до 1
160-240
7-10
Пістолети-кулемети
150
30/100
2,8/4,3
700-800
8-10

40/100

Автомати
500
безперервно 3,5/4,5
800-900
8-11

120

неавтомат.

до 30

Гвинтівки
600
автомат.
4,5/5,0
1200-1300
10-12

до 50

Ручні кулемети
800
50/150
6/14
1100-1200
11-15
Станкові Кулемети
1000
250-300
7/16
1200-1500
16-25

10/40

Великокаліберні кулемети
1500

80 100

50/160
2000-2300
90-150
Примітки: 1. Бойова швидкострільність: у чисельнику — пооди­ноким вогнем, у знаменнику — чергами.
2. Маса зброї: у чисельнику — без станка, у знамен­нику — зі станком.
3. Час підготовки до стрільби вказано з висуванням на позицію для стрільби з вихідного положення на 10 м.