Республіка Аргентина
.
Одна із найрозвинутіших держав Латинської Америки. S=2800000 км2
. Населення — 30000000 чоловік. Столиця— Буенос Айрес. Складається із 22 провінцій, що розбиті на департаменти (їх всього є близько 500). Є федеративною республікою. Голова держави — президент, що обирається що 6 років. Законодавча влада належить Національному Конгресові, що складається із палати депутатів та палати сенату.
Займає сх. Частину пд.Америки і пд.-сх. Частину острова Вогняна Земля. ¾ кордонів — сухопутні. На зх. — Анди, на сх. — рівнини пампи. Її територія витягнута із пн. на пд.: 3700 км.(із сх. на зх. — 1400 км.), що породжує проблему відсталості окремих регіонів. Довжина берегової лінії — 2500 км; має вихід до Атлантичного океану.
Природа — різноманітна; на пн. і сх. рельєф рівнинний, а на зх. і пд. — підвищений. 1/3 площі — безстічна або має внутрішній стік. Більша частина рік впадає у Атлантичний океан. Є багато підземних вод. Клімати — помірний, тропічний та субтропічний (його формують повітряні маси із Атлантичного океану). Бувають часті неочікувані зміни погоди. Грунти — різноманітні: у тропіках — коричнево-червоні, на сх. — болотні та степові лукові, а на зх. — червоно-бурі. Країна не дуже багата фауною, але є багато лісів. Країна має достатньо різноманітну мінерально-сировинну базу для розвитку промисловості: руди урану, берилію, вольфраму, заліза(м.Сьєрра Гранде), магнію, алюмінєво-цинкові; із паливних к/к — нафту і газ; сірку (пн.-зх. Анди); будівельні матеріали (мармур, граніт, скло).
Аргентина має великі запаси енергетичних джерел: 80% енергії виробляється на ТЕС; також широко використовуються ГЕС (в основному на ріках Патагонії; гідроелектропотенціал країни оцінюють у 30000000 кВт·год.) та електростанції, що використовують енергію припливів та відпливів.
Ядром нації є іспанські колоністи. Дуже багато іммігрантів в’їхалипротягом 1857-1940 р.р. Переважає перший тип відтворення. Природний приріст — 12-13%O. Переважає жіноче населення. Економічноактивне населення — 10000000 чоловік. Найбільша урбанізація (більше 80%) і концентрація населення (густота — 25 чоловік на км2) — у прибережному районі Пампи. Середня густота населення — 10 чол./км2.
Аргентина – одна з найбільш розвинутих в економічному вiдношеннi країн Латинської Америки. Володіє різними природними ресурсами: великими масивами родючих земель, енергоресурсами (нафта, природний газ, гідроенергія, найбільші в регіонi запаси уранових руд), рiзноманітними, хоч і невеликими, покладами інших корисних копалин (цинк, мідь, берил, залізна руда та ін.). В структурi обробної промисловості половина вартостi сукупного виробництва припадає на металургійну, машинобудівну, нафтопереробну та хімічну галузі, тоді як питома вага традицiйних галузей – харчової і текстильної – зменшилась на третину. Аргентина має розвинуті галузі, пов’язанi з найсучаснішими технологіями (електронна, енергетичне машинобудування).
Головні галузі АПК – м’ясопереробна, борошномельна, консервна, шкi- ряно-взуттева.
С/г забезпечує внутрішнi потреби. Аргентина є значним постачальником на світовий ринок багатьох видів продовольчих товарів і с/г сировини.
Довжина залізниць – 34,1 тис.км, автошляхiв – 854,6 тис.км. Мор- ський порт – Буенос-Айрес, 10 аеропортів. Головні статтi експорту – зерно, м’ясо, вино,фрукти. Імпорт – машини, устаткування, хімiчні товари. Головнi торговi партнери – США, Японія, Бразилія, країни Західної Європи.
Федеративна Республіка Бразилія
.
Найбiльша держава Пiвденної Америки, розташована в її східній і центральній частинах. Територія 8,5 млн.кв.км. Столиця – Бразиліа ( 1,8 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ – 26 штатiв та 1 федеральний округ, де розташована столиця. Населення 156,3 млн. чол. (1992 р.). Офійна мова – португальська. Осн. релiгія – католицизм. Грошова одиниця – крузейру. Бразилія – президентська республіка. Глава держави – президент. Вищий законодавчий орган – Національний конгрес. Основні політичнi партії: Партія Бразильської соціал-демократії, Партія Бразильського демократичного руху, Партія ліберального фронту, Соціл-демократична партія, Партія нацюнальної реконструкції.
ПУ і ПР. На території країни є дві природні області: екваторіальні рівнини Амазонії(пн.) та тропіки Бразильського плоскогір’я. У східній частині є сухі ліси, велику територію займають болота. На заході країни є поклади нафти і бурого вугілля, на сході – руди чорних та кольорових металів, боксити, п’єзокварц, агати. “Залізним серцем” називають східний район у центральній частині штату Мінас-Жерайс.
На території Бразилії проживають три найчисельніші народи: індійці, негри, білі. Середня тривалість життя – 56 років. Економічно активне населення– 45,4 млн. чоловік. 45% зайнятого населення працює у сфері послуг. Середня густота населення – 14 чол/км2
. Урбанізація становить 70%.
Основні промислові центри: Сан Пауло, Ріо-де-Жанейро, Белу Орізонті.
За даними ООН, Бразилія вiдноситься до групи нових індустріальних країн. За обсягом ВВП (375 млрд. дол.) Бразилія посiдає 10 місце в свiтi. Частка промисловостi в ВВП досягає 43%, с/г – 10%. В 1992 р. кам’яновугільні запаси становили приблизно 20,5 млрд.т. Бразилії належить одне з провідних мiсць у свгп за запасами залiзної руди, марганцю, бокситів, цинку, берилу, нікелю, урану, золота. Добувають нафту на шельфi. Найбiльш розвинутою галуззю економiки є машинобудування, на яке припадає 70% всього промислового виробництва країни. Розвинуте с/г, в якому зайнято 30% населення. Вирощують рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою, бавовник, какао та ін. культури.
Автошляхи – 1,7 млн. км. залiзницi – 30 тис. км. Головні морські порти: Сантус, Ріо-де-Жанейро. Щорiчно Бразилію вiдвідує 1 млн. туристів.
Експорт – залiзна руда, соя, продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, банани, апельсиновий сік. Імпорт – нафта, машини i устаткування, зерно, вугілля, кольоровi метали. Головні торговi партнери – країни ЄС, США.
Мексиканські Сполучені Штати.
Держава в півд. частині Півн. Америки. Мексиці належить ряд о-вів у Тихому океані і в Каліфорнійській затоці. Територія – 1955,2 тис. кв.км. Населення – 89,5 млн. чол. (1992 р.), іспано-індіанські метиси – 55%, індіанці – 29%, нащадки європейців – 15%. Столиця – Мехіко (пон. 20 млн. жит., з передмістями). Державна мова – іспанська. Більшість населення сповідує католицизм. Осн. партії: Інституційно-революційна партія, Партія національної дії. Грошова одиниця – песо.
ПУ і ПР різноманітні. Більшість території країни розташовано на Мексиканському нагір’ї. Тут є такі корисні копалини як руди срібла і золота, міді, ртуті, сурми, а також самородна сірка, нафта і газ, кам’яне вугілля. Країна знаходиться у субтропічному(континентальному) та тропічному кліматичних поясах. Найбільшою річкою є Ріо-Брао-дель-Норе. На пн. І на пн.зх. є пустелі та напівпустелі, на пд. Рослинність взагалі не збереглася.
Основною релігією є католицизм. Мексика – одна із наймолодших країн: народжуваність дорівнює 42 ‰, кількість трудових ресурсів та дітей – однакова.
Середня густота населення – 30 чол/км2
. Урбанізація – 67%.
Найбільшими містами є: Мехіко(14 млн.), Гвадалахора(1,6 млн.), Монтерей(1,1 млн.).
Мексика – індустріально-аграрна кранїа, ВНП в 1992 р. – 276,3 млрд. дол. В структурі ВВП с/г – 7,5%, добувна пром. – 2,3%, обробна – 22,8%, будівництво – 3,4%, торгівля, транспорт і сфери послуг – 47,8%.
Мексика – одна з гол. нафтодобувних країн світу, за запасами нафти посідає 4-е місце в світі. Багата і іи. енергетичними ресурсами (газ) та корисними копалинами срібло, мідні, марганцеві руди, сірка.
Провідні галузі – гірничодобувна, нафтова, нафтохімічна, металургійна, будівельна, текстильна, харчова. В 1990 р. вироблено (тис.т): сталі – 8681,9, свинцю – 171,2, міді – 245,3, цементу – 24504, олова – 200. Виробляють текстильні машини, нафтове устаткування, залiзничні вагони, автомобілі, трансформатори та ін.
Під с/г культурами – 24,7 млн. га. земель, під пасовищами – 74,5. В 1990 р. зібрано (млн. т): кукурудзи – 14,76, ншениці – 3,9, сорго – 6,23, квасолі – 1,26, рису – 1,29, кави – 0,31, цукрової тростини – 34,89. Поголів’я (млн. гол., 1990 р.): ВРХ – 31,7, свиней – 16,5, овець – 6. Тваринництво – екстенсивно-пасовищне, м’ясо-вовняного нанрямку. Вироблено (тис. т., 1990 р.): яловичини – 1224, свинини – 853, молока – 7600. Вилов риби – 1,5 млн. т.
Залізниці – 26,5 тис. км, автошляхи – 237 тис. км.
Експорт: готові вироби і напівфабрикати, нафта і нафтопродукти, с/г товари, ліс і пиломатеріали, морепродукти. Імнорт: машини і устаткування, споживчі товари.
Висновок:
Отже, незважаючи на те, що усі три країни мають дещо різні пу і пр, вони мають більш-менш рівний рівень розвитку(це – нові індустріальні країни) і приблизно однакові перспективи подальшого розвитку.