Реферат: Національно-державнірелігії
План
1. Релігії стародавньої та сучасної Індії.
2. Релігії Китаю та Японії.
3. Іудаізм.
Індуїзм –
давньоіндійська релігія (720 млн. віруючих). існує зараз. Виник в 6-4 ст. до н.е.
Поняття індуїзм включає:
індійський спосіб життя з його нормами, принципами та цінностями, віруваннями і уявленнями, обрядами та культами, міфами і легендами, святами та ін.
Індуїзм виник на базі давнього брахманізму. Основи індуїзму походять від вед – священних індійських текстів.
Характерна риса індуїзму – особиста відданість богу.Індуїзм не є однорідною релігією. Він не має єдиної догматики і обрябовості чи церкви.
Індуїзм включає прижитки первісних культів: поклоніння воді (р.Ганга), тваринам (корові, змії, мавпам, слонам) культові предкам.
Характерно для індуїзму вчення про Атмана (людську душу, в якій проявляється бог) і Брахмана (світову душу).
Головна мета індуїзму – спасіння – звільнення атмана від природи і з’єднання є брахманом.
Найважливішим з багатьох богів індуїзму є триєдиний бог (тримутрі):
– Брахма (творіння);
– Вішну (збереження);
– Шіву (руйнування).
Звідси два основних напрямки індуїзму: вішнуїз і шіванізм.
Велику роль в індуїзмі відіграють Вішну (аватори). Основних перетворень є 10:
1).Риба;
2).Черепаха;
3).Вепр;
4).Людина – лев;
5).Велетень;
6).Парашурама;
7).Рама;
8).Крішна;
9).Будда;
10).Месія-карлик.
Найулюбленіші в Індії аватори Вімну, Рама і Крішна. На честь них є багато епосів, поем, свят.
Інші релігії стародавньої Індії:
джайнізм, сикхізм, буддизм.
2. Релігії Китаю:
конфуціанство, даосизм, буддизм.
Японії:
синтоїзм, буддизм.
Конфуціанство –
виникло в ст. Китаю (580 млн. віруючих). Засновник – Конфуцій (Кун Фуцзи; 551-479 р. до н.е.). Головна мета – прагнення до ідеалу удосконаленої людини: Цзюн – Цзи. Якості: скромність, справедливість, стриманість, гідність, безкорисливість, любов до людей.
Одна з характерних рис конфуціанства – суворе підкорення старшим та самопожертвування заради інших.
“Держава – це велика сім’я, а сім’я – це мала держава” (Конфуцій).
Конфуцій розробив і ідеал соціального порядку, який мав би бути в Піднебесній:
“Хай батько буде батьком, син – сином, цар – царем, чиновник – чиновником і т.п., хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі бужуть знати свої місця, права і обов’язки, робити те, що їм належить”.
Конфуцій не визнав духів та ін.:”Ми не знаємо, що таке життя, то як ми можемо знати, що таке смерть?”
Треба прагнути до ідеалу – жень – що є з неба.
Джерело конфуціанства: “Лунь – Юй”(“Бесіди і судження”), що записане послідовниками Конфуція в 6 ст. до н.е.
1.
Іудаїзм
Пізня національна і сучасна (державна) релігія євреїв. Виникла у 7 ст. до н.е. Більше 17 млн. віруючих. Війшла до складу світових релігій: християнства та ісламу.
В 10 ст. до н.е. виникла держава у євреїв, що спричинило потребу у єдиній релігії.
621 р.до н.е – введення царем Іудеї єдиної форми релігії. Бог племені Іуда – Ягве (Єгова, Яхве) став єдиним, всемогутнім, національним божеством.
Центр іудаїзму став храм на горі Сіон в Єрусалимі, жреці якого протягом століть збирали і редагували міфи про Ягве та його пророків. Сусідні народи теж впливали на розвиток релігії.
444 р.до н.е. – укладено перших 5 книг Біблії – “П’ятикнижжя Мойсея” (Тора – закон).
Священні книги іудаїзму:
ТАЛМУД (євр.- вчення) і СТАРИЙ ЗАПОВІТ.
Основа іуд.моралі та віри – ДЕКАЛОГ
(10 заповідей).
Талмуд – багатотомне зібрання євр.догматів, релігійно-правових, моральних і побутових уявлень.
Характерні риси іудаїзму: монотеїзм, віра в кінець світу, вибраність євр.народу, вознесіння з мертвих, потойбічне життя, прихід спасителя – Месію та створння ним 1000 –літнього царсва в Єрусалимі.
Життя віруючого єврея підпорядковане релігійним діям і заборонам: їх 613, з них – 365 заборон і 248 повелінь (їжа, ст.життя та ін.).
Література
2. Древнеиндийская философия. – М., 1972.
3. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.
4. Калінін Ю. Релігієзнавство. Підручник. – К., 1998.