Міністерство освіти і науки України
Дніпродзержинський державний технічнийУніверситет
Заочний факультет
Кафедра історії України
Контрольна робота
З дисципліни: «Економічна історія України»
Варіант № 11
Виконав:
Прийняв: доцент
Хлибова Л.В.
м.Дніпродзержинськ
2008р.
Поява металевих знарядь праці та розкладпервісної господарської системи
Первіснадоба — найтриваліша в історії людства. Вона існувала від появи перших людей довиникнення давніх цивілізацій у IV—III тис. до н. є. У розвитку первісногосуспільства за матеріалом і технологією виготовлення знарядь праці можнавиділити кілька значних періодів, які за традицією називають віками: кам’яний(охоплює палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам’яний, бронзовий і залізний.Кожному із цих періодів були притаманні певні риси, особливості, здобуткиматеріальної культури, заняття та знаряддя праці.
Якісноновим періодом розвитку первісного суспільства став мідно — кам’яний вік(енеоліт), який у межах України датується IV—III тис. до н. є. У цей часз’являються перші металеві вироби – мідні й золоті.
Мідний, або мідно-кам’яний вік був перехідним етапом від кам’яногоперіоду до епохи металу, часом остаточного утвердження домінуючої роліввідтворюючого господарства.У пошуках сировини для виготовлення знарядь працідавні люди натрапили на чисту самородну мідь, поклади якої виходили на земнуповерхню. Згодом люди навчились обробляти мідь – від холодного кування доплавлення та ливарства. Поступове витіснення кам’них знарядь праці мідними,перехід від мотичного землеробства до ранніх форм орного з використаннямтяглової сили бика сприяли зростанню продуктивності праці, пожвавленню примітивнихобміну та торгівлі, розвитку майнової диференціації. Ці процеси створювалипередумови для розкладу первіснообщинного ладу. Саме в цей період розпочинаєтьсяперший великий суспільний поділ праці, в основі якого лежало виділення пастушихплемен. Землероби, тяжіючи до осідлості винайшли рало, змайстрували стіл,склали піч, побудували великі великі укріплені поселення, а скотарі, схильні доміграції, приручили коня, удоскональвали зброю.
Відтворювальнегосподарство стає домінуючим. Основні заняття людей – землеробство, тваринництво,гончарство та ін. Зароджується орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Формується системаобміну. Розвиток землеробства, скотарства, ремесла та обміну зумовив значнізміни у давньому суспільстві:
1. Винайдення і поширенняякісно нових способів виготовлення знарядьпраці.У добу неоліту традиційні форми обробки каменю – оббивання, сколювання,віджим – поступаються місцем шліфуванню, пилянню, свердлінню.
2. Виникненнянових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів.У епоху неоліту людина перейшла від пасивного присвоювання дарівприроди до активного перетворення навколишньої дійсності силою своїх розуму тарук. Саме в цьому процесі виникає виробництво керамічного посуду, прядіння, азгодом і ткацтво. Вироби з кераміки дали змогу не тільки тривалий часзберігати воду, сипучі продукти, а й готувати варену їжу. Прядіння зумовиловинайдення прясла. Крім того, на основі прядіння виникло ткацтво, яке дало щеодин штучний продукт – тканину.
3. Перехіддо осілого способу життя. Землеробство і тваринництво булипродуктивнішими, ніж мисливство і збиральництво. З появою харчових запасівжиття людини стало стабільнішим, міграцію замінила осілість. Активне формуваннястад свійських тварин, використання їх як тяглової сили.Перехід унеоліті від мисливства до скотарства зумовив приручення майже всіх великихдомашніх тварин — бика, свині, кози, вівці. Лише коня одомашнили вже в мідномувіці. З появою примітивного наземного транспорту (саней та волокуш) людина починаєвикористовувати худобу як тяглову силу.
4. Суттєві зрушення в демографічній сфері.Значне зростання населення зумовлює помітне збільшення кількості тарозмірів поселень, щільності їх забудови.
Перехід доземлеробства і скотарства сприяв помітним змінам в організації суспільногожиття: зростанню ролі парної сім’ї, розквіту племінної організації суспільства,зародженню інститутів родової влади.
У період неоліту зародилася селянська (землеробська)цивілізація, яка незабаром стала панівною в Європі аж до виникнення і широкоїрозбудови міст. її характерними рисами є: аграрнаекономіка; ручна праця; мінімальне споживання і простий побут; уповільнений темпжиття; залежність суспільного розвитку від природно-кліматичних ритмів;природно-демографічна саморегуляція (збільшення кількості харчових продуктівзумовлює посилене розмноження, зменшення – вимирання).
На зміну мідно-кам’яному вікові прийшовбронзовий (II – поч. І тис. до н е.), істотною рисою якого було поширеннявиробів з бронзи – першого штучно створеного людиною металевого сплаву (сплавміді з оловом, свинцем, миш’яком або сурмою).
Доба бронзи, що тривала майже тисячу років, позначилася суттевимизмінами в господарському житті суспільства. Винайдений метал був міцниший замідь, мав меншу температуру плавління, що значно спростило технологію обробки(його можна було виплавляти в примітивних печах або на звичайних вогнищах). Ціпереваги сприяли поширенню та утвердженню бронзи як основного матеріалу длявиготовлення знарядь праці, зброї. Однак цілком витіснити мідні та кам*янівироби їй так і не вдалося. У бронзовому віці суттево впливали на суспільнийрозвиток такі чинники: зміна кліматичних умов (збільшення вологості);підвищення завдяки бронзі продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї;активізація міграційних процесів.
Саме під впливом цих чинників поглиблюється спеціалізація вгосподарьському житті: на мікрорівні це знаходить свій вияв у самостійномурозвиткові металургійного виробництва, на макрорівні – завершується першийвеликий розподіл праці – скотарство відокремлюється від землеробства.
В цей час на території сучасної України сформувалися тризони, що суттево відрізнялися типом господарювання, етнічним складом населення– Степ, Лісостеп та Полісся.
На теренах степової України домінувало скотарство.
У лісостеповій зоні були найсприятливіші умови дляземлеробства. Необхідність освоєння глинистих та суглинистих підзолів, якя булидуже родючими, але надзвичайно важкими для обробітку, підштовхнула процессрозвитку знарядь праці, зумовила появу саме в добу бронзи рала. Основнимзнаряддям праці для обробки змлі були мотики, серпи які на початку бронзовоїдоби виготовляли з кременю та кварциту, аз середини ІІ тис. до н.є. – з бронзи.
На поліссі сформувалось підсічно-вогняне землеробство. Орнене розвивалось.
Освоєннявиробництва заліза на початку І тис. до н.е. сприяло подальшому розвитковісуспільства. Ранній залізний вік характеризувався співіснуванням бронзових ізалізних знарядь праці. Відбувається перехід від мотики до сохи та плуга,дедалі ширше застосовуються залізні ножі, серпи, лемеші, а також круглі жорна.Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбувся другий великийсуспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробства (третій —пов’язаний з відокремленням торгівлі). Посилилася майнова та соціальнадиференціація суспільства, створивши передумови для виникнення станово-класовихвідносин та держави.
Загалом господарство первісної добибуло натуральним. Головна господарська форма цього часу – громада, тобтоколектив із повною або частковою спільною власністю на засоби виробництва таузвичаєними формами самоврядування.
Вдосконаленнявиробничих знарядь, суспільний поділ праці, торгівля привели до розпадупервісної господарської системи. Відбувається поступовий перехід від родовоїдо сусідської, територіальної громади. Створюються передумови для виникненнядержавних утворень.
Відкриття та поширення заліза започяткувало нову еру вісторії людства – залізну. Гострота та міцність залізних знарядь праці та зброїкардинально вплинули на суспільний розвиток. Паралельно з підвищеннямпродуктивності праці та появою значної кількості додаткового продукту активнойшов процес посилення воєнної могутності.
Висновок
Перехід до ранньозалізного віку на території Українизумовлений значною мірою дією низки чинників: різка зміна клімату (наприкінціІІ тис. до н.е. він став надзвичайно посушливим) – екологічна криза – міграціянаселення – розрив старих економічних зв’язків – дефіцит привозних мідної рудита бронзових виробів – розвиток місцевого залізно-рудного виробництва. Завдякипояві заліза перед людством відкрились нові перспективи, відбулися докоріннізміни в суспільстві – завершився розклад первіснообщинного ладу, активізувавсяпроцес класоутворення. Характерними ознаками суспільного розвитку цієї добибули значні міграції населення; посилення торговельних зв’язків; становленняприватної власності; поступова майнова диференціація суспільства; перетвореннясім’ї на господарську одиницю; витіснення родової общини територіальною;виділення ієрархічно структурованої військової еліти; утворення організованихвоєнно-політичних об’еднань та союзів; зародження державності.
Список використаних джерел:
1. Економічна історія України, Б.Д.Лановик,М.В.Лазарович, Р.М.Матейко, З.М.Матисякевич. – К: Видавничий Дім «Юридичнакнига», 2004. – 456с.
2. Економічна історія України і світу, Б.Д.Лановик,З.М.Матисякевич, Р.М.Матейко. – К: «Вікар» 1999р.
3. Економічна історія зарубіжних країн, В.І Голубчик.– Мінськ І П «Єкоперспектива» 1998р.