Приватизація підприємств енергетичної галузі України

В умовах становлення державності України та формування ринкових засад в економіці порядок функціонування суб’єктів господарювання залишається нестійким, а система державного регулювання економіки не досить ефективною. Енергетична галузь продовжує залишатися в надзвичайно тяжкому стані за всіма її організаційно-економічними напрямами. Вивчення матеріалів про діяльність на біржовому та позабіржовому фондовому ринку за 1995-1999 рр. свідчить, що акції роздержавлених об’єктів електроенергетики були найбільш ліквідними у докризовий період (до1997 р.), що є підтвердженням зацікавленості у них вітчизняних та іноземних суб’єктів підприємницької діяльності. Ситуація у сфері приватизації підприємств енергетичної галузі України характеризується таким чином: передача прав власності вже відбулася у 15-ти енергорозподіляючих компаніях. Так, “Прикарпаттяобленерго” – приватизовано на 68%, “Чернигівобленерго” – 61,4%, “Сумиобленерго” – 73%, “Луганськобленерго” – 65%, “Одесаобленерго” – 67%, “Західенерго” – 50%, “Полтаваобленерго” – 71,2%. Вісім обленерго приватизовано більш ніж на 25%. У березні 1999 року на трьох фондових біржах одночасно було запропоновано акції 9 енергокомпаній на загальну суму понад 37 млн грн за номінальною вартістю. У зв’язку з малочисельністю покупців рівень пропозицій значно перевищив поточний попит. Енергоакції було продано за ціною, яка не набагато перевищувала номінальну вартість. Дані конкурсів, у яких брали участь 19 суб’єктів підприємницької діяльності, свідчать, що за ринок електроенергетики боротьбу ведуть в основному дві групи компаній. До першої групи можна віднести компанії, що опосередковано пов’язані з акціонерним комерційним банком “Фінанси та кредит”, якому компанія “FS Trading Limited L. L. C.” (переможець конкурсу по “Одесаобленерго”) передала в управління пакет акцій, АКБ “Фінанси та кредит”, ЗАТ “Веррона плюс” (переможець конкурсу по “Луганськобленерго”) та компанія “Foster Group Management Inc.” для виконання інвестиційних обов’язків підписали трьохсторонню угоду, якою передбачено, що “Foster Group Management Inc.” фінансово сприяє в придбанні пакета акцій. У ході проведення комерційного конкурсу з продажу 35% акцій ЗАТ “Веррона плюс” було придбано 32,7% акцій за 25 млн 263 тис. грн. Згідно з умовами конкурсу переможець повинен погасити прострочену кредиторську заборгованість на суму 6 млн 500 тис. грн та поповнити обігові кошти підприємства на 36 млн грн. протягом п’яти років. До другої групи можна віднести інвестиційне об’єднання підприємців, в межі інтересів яких входять “Чернігівобленерго”, “Сумиобленерго”, “Полтаваобленерго”, “Львівобленерго”, “Прикарпаттяобленерго”. Особливістю функціонування групи є широке залучення посередників, за замовленням яких працювали інші компанії. Зокрема, у ході проведення комерційного конкурсу з продажу 36% акцій “Полтаваобленерго” початкова ціна пакета зросла з 19 млн 886,4 тис. грн до 44 млн 350 тис. грн (тобто, у 2,2 рази). Переможець конкурсу компанія “Contrast Holdings” (Британські Вірджинські острови) зобов’язалась погасити прострочену кредиторську заборгованість на суму 8 млн 400 тис. грн, поповнити обігові кошти, внести протягом трьох років інвестиції на реконструкцію та модернізацію виробництва у розмірі 41 млн 900 тис. грн. Проте, на процес приватизації в енергетичній галузі негативно впливає ряд факторів загальноекономічного та локального характеру. Зокрема, до них можна віднести: проблему взаємовідносин між Міненерго, депутатськими групами, Фондом держмайна України, інвестиційними та фінансовими групами, приватизованими обленерго та облдержадміністраціями, яка полягає в розбіжності інтересів; неповернення з офшорних зон в Україну для приватизації об’єктів електроенергетики капіталів, місцем походження яких є національна економіка; скорочення обсягів перерахувань приватизованими обленерго до Національної енергетичної компанії “Укренерго” грошових коштів та заміна їх векселями, що загострює проблему неплатежів до бюджету. Так, лише у листопаді 1999 року обласні енергопостачальні компанії отримали електроенергії на суму 1378 млн грн, а сплатили тільки 64 млн грн (6,7%), зокрема, “Луганськобленерго” – 78 тис. грн. (0,1%), “Чернигівобленерго” – 84 тис. грн (0,5%), “Львівобленерго” – 325 тис. грн (1,0%), “Полтаваобленерго” – 315 тис. грн (1,1%). Негативно впливає на процес приватизації недосконалість нормативно-правової бази. При цьому необгрунтовано затягується розробка більшості законодавчих та нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення виконання Державної програми приватизації на 1999 рік. Законодавчо не врегульованими до цього часу залишаються питання приватизації підприємств Паливно-енергетичного комплексу. Не виконуються завдання щодо надходження до Державного бюджету дивідендів на акції, що належать державі у майні акціонерних товариств. Як свідчить практика проведення конкурсного продажу у 1998 році, переважна більшість пакетів акцій, що пропонувались до продажу, не зацікавила потенційних інвесторів – на них не надійшло заяв та пропозицій, хоча за товар виступали підприємства енергетики. Слід зазначити, що така пасивність з боку інвесторів обумовлена рядом об’єктивних чинників. Проведення конкурсів ускладнювалося постійним внесенням змін до нормативної бази. У першій половині 1998 pоку Фондом державного майна України внесено кілька доповнень до порядку проведення конкурсів, запропоновано при цьому передавати в управління переможцям державні пакети акцій та вимагати від претендентів досвіду роботи у галузі та ін. Однак, такі важливі питання, як оцінка та відбір інвестиційних проектів, поки що залишилися не вирішеними. Приватизатори досі не створили реалістичної методики оцінки об’єктів, що пропонуються до продажу, не враховують ступінь інтересу до об’єкту, що приватизується та зміну ринкової кон’юнктури. Спроба вирішити проблему за рахунок залучення консультантів-оцінювачів також не вдалася. Проведенню конкурсів заважає також відсутність грошових коштів у покупців, особливо у вітчизняних. Іноземні інвестори не поспішають вкладати кошти у розвиток вітчизняної енергетики через нестабільність економічної обстановки в Україні, “непрозорість” ринку, постійні зміни “правил гри”, внесення законодавчою та виконавчою владами коректив у чинне законодавство, уточнення проектів та планів приватизації Верховною Радою України та періодичне винесення питання щодо встановлення мораторію на проведення приватизації. Реформування господарських зв’язків і споживчого ринку електроенергетики за умов зниження ролі держави, неврегульований перехід до вільноринкових відносин полегшили проникнення до галузі кримінальних елементів. Виявлені у сфері енергетики злочини мають загальноекономічний характер. У 1998 році в енергетичній галузі виявлено понад 1,5 тис. злочинів, що на 51% більше, ніж у 1997 році: з них розкрадань державного та колективного майна – 381, у тому числі у великих та особливо великих розмірах – 110. У 1999 році виявлено понад 2,4 тис. корисливих злочинів, у тому числі 678 розкрадань державного та колективного майна, з яких 173 – у великих і особливо великих розмірах та 106 фактів хабарництва. Збитки від скоєних злочинів склали понад 105 млн грн. До скоєння вказаних правопорушень причетні 2016 осіб, у тому числі 325 керівників різного рівня. Характерною ознакою для галузі є тенденція зростання кількості скоєних посадових злочинів. Якщо у 1998 році було викрито 227 таких злочинів, то у 1999 році цей показник становив 574. Викрито непоодинокі факти правопорушень у процесі приватизації підприємств енергетичного комплексу. За даними МВС України, у сфері електроенергетики порушено ряд кримінальних справ відносно осіб, які підроблювали відповідні документи на право володіння акціями обленерго і продавали їх інвестиційним компаніям. Так, лише у м. Києві у період з липня 1997 р. по березень 1999 р. порушено більше 80 кримінальних справ за фактами продажу громадянами фінансовим посередникам фальшивих виписок з реєстру на право володіння акціями ДАЕК “Київенерго”. У м. Горлівка порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ТОВ “Брокерська компанія “Панда-брок””, які під час пільгової підписки здійснили незаконну скупку 56 тис. акцій ДАЕК “Донецькобленерго” на суму понад 165 тис. грн. У такий же спосіб акціонерам та засновникам компаній ЗАТ “Нафтоенергоінвест”, ЗАТ “Ромекс-Інвест”, ЗАТ “Проспект-Інвестментс”, ТОВ “Віадук-А”, ТОВ “Джерело ЛТД”, АТ ІК “Енерго Інвест” та іншим заподіяно шкоди на сотні тисяч гривень. Мають місце і факти зловживань з боку посадових осіб, фінансових посередників під час скупки акцій “Донецькобленерго”, “Харківобленерго”, “Луганськобленерго”, “Полтаваобленерго”. У м. Черкаси порушено кримінальну справу відносно голови правління ДАЕК “Черкасиобленерго” Калашника В. М., головного бухгалтера Гуляєвої В. Д., начальника будівельного управління Д’яченка О. Ф., начальника Черкаської ТЕЦ Тарасевича Ю. О. та колишнього директора ДАЕК “Черкасиобленерго” Бодяка О. А., які протягом 1994-1999 рр. через приватну фірму “Будкварт”, де вищезазначені особи виступали співзасновниками, здійснили незаконне відчуження та подальшу приватизацію основних засобів на загальну суму понад 68 тис. грн. Крім того, за даними ГоловКРУ, в акціонерних енергетичних компаніях обленерго мають місце й інші правопорушення, зокрема нецільове використання бюджетних коштів, порушення чинного законодавства при здійсненні розрахунків шляхом взаємозаліків, заниження вартості приватизованого майна та орендної плати, штучне створення збитків, заниження податків і платежів до бюджету, неповне оподаткування сукупного доходу працівників і ненадходження відповідних податків та зборів до бюджету. У ході перевірок, проведених Державною контрольно-ревізійною службою в Україні у 1998 році в системі ВАТ “Львівобленерго” та в 24 його структурних підрозділах – районних електричних мережах – встановлено, що кошти в оплату за електроенергію надходили від споживачів та структурних підрозділів на розрахунковий рахунок ВАТ “Львівобленерго”, а не перераховувались на розподільчий рахунок НЕК “Укренерго”. Всього таким чином розпоряднику коштів НЕК “Укренерго” акціонерним товариством не сплачено за електроенергію 19,1 млн грн, з яких було використано на власні потреби ВАТ “Львівобленерго” – 17 млн 7 тис. грн. Крім того, у процесі приватизації ВАТ “Львівобленерго” встановлено, що під час проведення оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу його вартість була занижена на 4,8 млн грн. Заниження вартості майна пов’язане із застосуванням занижених коефіцієнтів індексації вартості об’єктів незавершеного будівництва та невстановленого устаткування проти затверджених коефіцієнтів. Виявлені також перевищення фактичних втрат електроенергії над розрахунковими. Всього по системі ВАТ “Львівобленерго” незаконні витрати становили 40,9 млн грн (25 об’єктів), донараховано до бюджету 15,7 млн грн платежів, виявлено інших порушень фінансового характеру на суму 5 млн грн. При проведенні комерційного конкурсу з продажу пакета акцій (35% статутного фонду) ДАЕК “Одесаобленерго” за грошові кошти були виявлені порушення щодо визначення переможця. Чотири члени комісії віддали свої голоси за ТОВ “Оверкон ентерпрайзес лімітед”, яке запропонувало не найвищу ціну за пакет акцій, що суперечить критеріям вибору переможця конкурсу. Аналогічне порушення виявлено при визначенні переможця комерційного конкурсу з продажу пакета акцій ДАЕК “Миколаївобленерго”. Для усунення та нейтралізації причин і умов, що сприяють скоєнню злочинних проявів у процесі приватизації державного майна в енергетичній галузі доцільно: 1. Внести у встановленому порядку до відповідних нормативних актів зміни та доповнення щодо включення до умов приватизації зобов’язань про повноту та своєчасність перерахування одержаних від споживачів коштів генеруючим компаніям. 2. Для посилення контролю за купівлею-продажем акцій підприємств внести пропозиції щодо вирішення питання про створення на базі Національного депозитарію України єдиної комп’ютерної бази даних, яка має містити відомості про концентрацію блокуючих та контрольних пакетів акцій різних товариств, зокрема стратегічних підприємств, у окремих суб’єктів підприємницької діяльності, включаючи і нерезидентів України, зареєстрованих в офшорних зонах. 3. Удосконалити механізм передачі державних часток акцій в управління, зробивши цей процес більш “прозорим”, рівним як для органів виконавчої влади, так і для інших суб’єктів господарювання. 4. Розробити систему контролю за діяльністю підприємств з новим управлінням. 5. Вивчити практику застосування в зарубіжних країнах механізму так званої “золотої акції” та внести пропозиції щодо впровадження його в Україні для стратегічно важливих об’єктів, при цьому чітко визначивши права держави та термін дії “золотої акції” залежно від особливостей галузі та умов її функціонування. 6. з метою запровадження механізму повернення майна у власність держави при викритті порушень законодавства під час його приватизації визначитися з переліком підстав та порядком подання, за якими може бути прийнято рішення судовими органами про вилучення майна із незаконного володіння.