8. Тема Виникнення розвиток Давньорусько держави ПЛАН Вступ 1. Передумови утворення схднослов янсько держави. 2. Виникнення, становлення розквт Кивсько Рус. 2.1. Об днання земель племен схдних слов ян. 2. Розвиток державност на Рус в першй половин Хст. 3. Соцально-економчний та державний лад
Кивсько Рус. 4. Розвиток Давньорусько держави за часв князювання Святослава. 5. Розбудова держави за Володимира Святославовича. 6. Хрещення Рус. 7. Завершення формування держави за Ярослава Мудрого. 3. Процес розпаду Кивсько Рус. 1. Феодальне роздроблення Рус. 2. Розпад Кивсько держави.
Заключення. Вступ Понад одинадцять столть тому схдн слов яни створили свою першу державу. Лтописи та нш пам ятки давньорусько лтератури називають Руссю, або Руською землею, вчен-сторики Кивською, або Давньою Руссю. Вона належала до найбльших, найкультурнших, найрозвиненших економчно й полтично держав середньовччя. На величезному обшир вд Чорного до Блого морв, вд
Карпатських гр до Волги жили русич. Вони вирощували хлб розводили худобу, мали розвинен ремесла й промисли, а руськ купц були вдом на торгах Багдада Константинополя, Кракова й Буди Великого Бултара й тилю. Могутньою, високорозвинутою й цлсною була матеральна й духовна культура Кивсько Рус. народ зводив величн кам ян храми й ошатн дерев ян житла, створював могутн фортифкацйн споруди свoх великих малих мст, будував на тисяч верст захисн вали проти кочовикв.
На весь свт славилися вироби давньоруських майстрв. У Кив, а дал в Новгород та нших мстах Рус складалися лтописи, в яких описувалось славне минуле й аналзувалося сучасне життя. Давньоруський народ творив свою усну сторю у вигляд переказв легенд, дружинних псень билин, нших фольклорних пам яток. Кивська Русь багато важила в полтичному житт вропи Близького Сходу. З нею змушен були рахуватися взантйськ мператори й хозарськ хагани.
Протягом пв тисячолття Давньоруська держава затуляла собою вропейський свт Взантю вд кочовикв. Кивська Русь зробила величезний внесок до свтово стор Х-Х ст тому нтерес до не не вщуха серед учених сучасного свту. Джерелами вдтворення стор Кивсько Рус писемн й речов археологчн пам ятки. Головними писемними джерелами лтописи Повсть временних лт,
Кивський, Галицько-Волинський, Новгородськ, Суздальський, Московський, Никонвський та н. Чимало цнного додають нш писемн пам ятки кодекси й записи норм права, князвськ земельн грамоти, тощо. 1. Передумови утворення схднослов янсько держави. Схдн слов яни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обшир Схдно вропи, утворюючи союзи племен. Повсть временних лт складена п ять столть тому, малю грандозне
полотно цього розселення Слов яни прийшли й сли по Днпру назвалися полянами, а нш древлянами, тому що сли в лсах, а ще нш сли помж Прип яттю й Двною назвалися дреговичами, друг сли по Двн й назвалися полочанами за рчкою, що впада до Двни ма назву Полота. Т ж слов яни, що сли бля озера льмень, прозвалися свом м ям словенами
А нш сли по Десн, по Сем, по Сул й назвалися сверянами. Цей процес розселення в цлому завершився у VIII-IX ст. Першим етапом утворення держави у схдних слов ян було утворення протягом VII першо половини Х ст. перед державних утворень полянського князвства Кия, Дулбо-Волинського союзу та н. Схднослов янськ союзи племен являли собою виразн етнокультурн спльност,
як мали певн локальн особливост. Згодом, породження родоплемнного ладу велик мал союзи племен у перебгу розвитку схднослов янського суспльства поступово переросли в утворення бльш високого соцально-полтичного рвня племнн княжння. Докорнною причиною утворення держави у схдних слов ян як у всх нших народв, було виникнення соцально неоднордного суспльства, тобто суспльства з приватною власнстю, майновою нервнстю, соцальним розшаруванням. Посилення руху населення в ход торговельних зв язкв, вон, перемщення сльського
населення у мста, наростання соцально напруженост переросли регулююч функц роду вимагали принципово нового регулятора публчно влади з потужним апаратом примусу, пдкрпленим деологчною системою. Схдн словяни перебували на тому рвн соцально економчного розвитку, який створю внутршн передумови для виникнення держави. Головними х заняттями були орне землеробство, ремесла, торгвля. стотно удосконалилися основн сльськогосподарськ та переробн знаряддя прац.
Удосконалення знарядь прац пдвищувало продуктивнсть прац та врожайнсть зернових культур. Швидко розвивалася металургя та нш ремесла. Утворилися мста, окрем з яких перетворилися на полтичн центри племнних союзв. Особливстю додатковим стимулом генезису державност у схдних слов ян була загострена потреба в органзац захисту вд зовншньо загрози в першу чергу з боку хозар, об днаних у потужний каганат, а також варягв, Взант, Польщ. Формування державного апарату стимулювала також перспектива отримання
великих прибуткв вд великих торговельних шляхв у раз налагодження х утримання охорони. Особливо це стосувалося шляху з варяг у греки. Головними ознаками снування державност в ранньосередньовчному суспльств сучасн сторики вважають наявнсть влади, вдчужено вд народу, розмщення населення за територальним принципом стягання данини для утримання влади. Можна додати до цього як обов язкову ознаку успадкування влади князем. В умовах Кивсько Рус Х ст. конкретними формами державност були окняження земель пдкорення
влад державного центру територй племнних княжнь поширення на т земл систем збирання данини, управлння й судочинства. Першими кивськими князями, снування яких зафксоване лтописцями, були Аскольд Др. Полянське князвство Кия, Аскольда Дра стало етнокультурним, полтичним соцальним осереддям, довкола якого наприкнц Х ст. почала зростати Руська держава. Можливо, лтописець Нестор мав пдстави, роблячи пд 860-м роком запис про похд
Аскольда Дра на Константинополь, вдзначити, що з того часу начася прозивати Руска земля. 2. Виникнення, становлення розквт Кивсько Рус. 2.1. Об днання земель племен схдних слов ян. Отже, слово Русь виникло не як етнонм, а як полтична назва державного об днання, яке спочатку об днувало лише полян, древлян, дереговичв та чернгвську частину сверян.
В останнй чверт Х ст. влада кивських князв поширються на полочан смоленських кривичв. Виршальний крок на шляху до схднослов янсько державност було зроблено наприкнц Х ст. Близько 882р. новгородський князь Олег з дружиною спустився Днпром, взяв Смоленськ, Любеч, потм хитрстю захопив Кив, убив кивських князв Аскольда Дра й проголосив
Кив столицею сво держави Хай буде Кив матр ю градам руським. З того часу надходять систематичн вдомост про розвиток державност на Рус. Князювання Олега в Кив 882-912 почалося згдно з свдченням Повст временних лт з створення опорних пунктв центрально влади у племнних княжннях мст, з встановлення попервах приблизного порядку стягання данини на пдвладних князев землях.
Нестор розповда про поступове поширення влади Кива на земл незалежних ранше племнних княжнь. Були приднан земл льменських словен та псковських кривичв. Земл нкорпорованих до держави князвств одразу ж обкладалися даниною, на них поширювалися системи судочинства й адмнстрац. Так утворювалася державна територя Давньо Рус. Наполеглива дяльнсть Олега щодо створення держави дала добр наслдки в останн роки його правлння
у Кив влад князя пдкорялися поляни, льменськ словени, сверяни, кривич, радимич, древляни, улич, можливо, дулби й хорвати, а також неслов янськ племнн об днання чудь меря. В часи князювання Олега пожвавився економчний розвиток суспльства. Розбудовувався стольний град Кив. Давньоруська держава часв Олега залишалася все ж таки не досить консолдованою.
Влада кивського князя в землях племнних княжнь була ще слабкою, часом формальною, а системи управлння, стягання данини й судочинства примтивними й дяли час вд часу, коли нажджали княж дружинники з Кива. Та крана була, як на свй час, економчно розвинутою й мала велику вйськову потугу, про що свдчить сама можливсть здйснення переможного вонного походу Рус на Взантю у 907р. Письмов угоди Кива з Константинополем 907 та 911 рокв стали першими полтичними
актами молодо держави. 2.2. Розвиток державност Рус в першй половин Х ст. Протягом першо половини Х ст. кивськ княз наполегливо й послдовно згуртовували у спльнй держав племнн княжння схдних слов ян. Справу Олега, за свдченням Повст временних лт, 912р. продовжив його наступник гор. Вн знову приднав до держави княжння уличв древлян, що вдпали було псля звстки про кончину
Олега. На 40 рр. Х ст. припав новий спалах вонно активност давньорусько панвно верхвки. Кивський князь поширив свою владу на схдний Крим Тамань. гор вчинив два великих походи на Взантю, що мали на мет як захист пвденних рубежв, так забезпечення вигод для руських торгових людей у Константинопол та нших грецьких мстах. Велик й мал вйни приносили славу й багатство князям старшим дружинникам. Водночас вони вдривали вд мирно прац багато народу, у вйнах гинули тисяч людей, що послаблювало
економку держави. Головним же джерелом постачання вйська зброю, харчами, кньми залишалося стягання данини, яку княз прагнули увесь час збльшувати. Особливо жорстоким було збирання полюддя, що в Х ст. йшло безпосередньо на утримання вйськово дружини. Саме пд впливом свох дружинникв князь гор, збравши один раз полюддя в земл древлян, повернувся туди, щоб стягнути його вдруге, за що був забитий повсталими 944р.
З смертю горя закнчився перший етап у розвитку державност на Рус. диний вдомий з лтопису син горя Святослав був ще хлопчиком, на князвський престол сла його дружина Ольга. Вона жорстоко придушила повстання древлян навесн 945р штурмом здобувши х головне мсто скоростень, забивши древлянських князв багато вонв. Водночас княгиня, певно, зрозумла, що настав час встановити розмр данини, насамперед полюддя, з залежного населення, що вона й зробила.
Ольгою також були влаштован опорн пункти центрально влади на мсцях, адмнстративна ж судова системи поширен на вс пдвладн Киву земл племнних княжнь. В часи Ольги розбудовувався, прикрашався змцнювався стольний град Рус. З князюванням Ольги можна пов язувати настання другого етапу в розвитков давньорусько державност. Вн ознаменувався взитом Ольги до Константинополя близько 946р.
Уперше в стор глава Давньорусько держави шов до Взант на чол мирного посольства. Результатом цього взиту було охрещення Ольги та укладення союзно русько-взантйсько угоди. 2.3. Соцально-економчний та державний лад Кивсько Рус Х-Х ст. Могутня держава створила сприятлив умови для швидкого розвитку продуктивних сил. Господарський прогрес виявився у значному поширенн знарядь прац х залза, витсненн примтивних систем
землеробства, розвитку ремесел, торгвл мст. Кивська Русь Х-Х ст. ще не знала класового устрою. Тому схднослов янська державнсть народилася в суспльств, що залишалося родоплемнним. Можна назвати першу руську державу надплемнною, бо в нй влада не лише вдокремилася вд маси народу, а й пднялася над самою племнною верхвкою, набула ндивдуального характеру й стала успадковуватись. Давньоруська держава була органзована за територальною ознакою, чим принципово вдрзнялася вд передуючих
й племнних княжнь. Для державно-адмнстративного устрою Кивсько Рус була характерною така риса, як федеративний устрй. Великокнязвська влада мало втручалася у внутршн життя приднаних земель. х обов язок обмежувався сплатою данини, а також участю у вйськових походах кивського князя. Лтописц зображують давньоруських володарв кнця Х-Х ст як типових дружинних князв.
Певна рч радниками князя були лише старш дружинники вони утворювали й апарат управлння, судочинства та збирання данини. 2.4. Розвиток Давньорусько держави за часв князювання Святослава. Недовге князювання у Кив сина Ольги Святослава 964-972 сповнене майже безперервними походами битвами. Пд час князювання Святослава Давньоруська держава була розширена й змцнена. Вн повернув до складу Кивсько Рус племнне княжння в ятичв, що потрапило пд владу хозарв.
Для цього йому довелося здйснити похд у межирччя Оки Волги. По тому, 968р Святослав задав поразки Хозарському каганатов. Дал Святослав втрутився у вйну мж Взантю й Болгарю. Того ж таки 968 р. печенги раптово напали на Кив. Вчасно попереджений гнцем Святослав спшно повернувся до стольного града й вдгнав печенгв.
Безперервно воюючи п ять довгих рокв, вн дещо занедбав державн справи. Однак було б однобчно й неправильно розглядати Святослава виключно як завойовника. Святослав провв адмнстративну реформу, перед тим як вирушити в другий останнй похд до Болгар. Старшого сина Ярополка вн посадив свом намсником у Кив, молодшого Олега в Овруч, а позашлюбного сина –
Володимира вн послав правити вд свого мен до Новгорода. Цей захд поклав початок державнй реформ, в результат яко вся давньоруська держава опинилася пд владою одн князвсько династ. Другий похд Святослава на Болгарю не мав успху. Повертаючись до Кива Святослав загинув в бою з печенгами. Мж його синами розпочалася боротьба за владу. Олег
Володимир не бажали визнавати брат верховним князем. У свою чергу Ярополк виршив приборкати братв стати диновладним володарем Рус. З цю метою вн у 977р. вирушив з вйськом на Овруч. Олег програв йому битву загинув. Володимир не став чекати поки Ярополк нападе на нього. Вн набрав вйсько з варягв в 978 рушив на
Кив. У короткй вйн мж братами Ярополк загинув, 11 червня того року, за свдченням автора середини Х ст. акова Мнха, Володимир вокняжився в Кив. 2.5. Розбудова держави за Володимира Святославовича. сторики характеризують державу часв Володимира як ранньофеодальну монархю. Це визначення значною мрою умовним. Значення видатно постат Володимира поляга в тому, що свою дяльнстю вн нби з днав дв доби пзню родоплемнну
й ранню феодальну. Якщо Святослав шукав слави у битвах, то його син Володимир у мирнй розбудов держави. Близько 988 р. Володимир продовжив адмнстративну реформу батька, усунув вд влади племнних вождв, а на х мсце посадив власних синв. У вддален земл князь вдправив своми намсникам врних йому бояр. Вн ста верховним володарем у кран. вдтод Кивська Русь ста об днаною державою.
За Володимира загалом завершився процес складання державно територ, визначилися кордони, що в цлому збгалися з етнчними рубежами схднослов янсько етнокультурно спльност. На сход Кивська Русь сягала межирччя Оки й Волги, на заход Днстра, Карпат, Захдного Бугу, Нману, Захдно Двни, на пвноч Чудського, Ладозького й Онезького озер, на пвдн Дону,
Рос, Сули й Пвденного Бугу. Протягом Х першо третини Х ст. державне, суспльне, економчне й культурне життя Давньо Рус зосереджувалося в Кив й навколо Кива, в Середнй Надднпрянщин. Незабаром по утвердженн в Кив Володимир почав будвництво мсько фортец площею близько 10га.
Князь докладав величезних зусиль до змцнення рубежв держави. Наприкнц Х ст. була створена величезна за розмахом вали простягалися майже на тисячу км. складна й розгалужена система валв, фортець, укрплених мст, що мала захистити Русь вд печенгв. Володимира можна назвати першим реформатором на Рус. Крм адмнстративно вн провв судову реформу. У лтопис
Нестора читамо, що Володимир разом з дружинниками дбав про Устав земляний, шлося про вироблення закону, що регулював би правов вдносини в суспльств. Родоплемнне суспльство стало переростати в ранньофеодальне. Роки князювання Володимира в Кив дехто з сторикв назива богатирською добою в стор Кивсько Рус. Тод успшно й швидко зводилася велична будова держави, творилася яскрава й самобутня культура
народу, а звитяжн успхи русько збро прославили крану на увесь середньовчний свт. 2.6. Хрещення Рус. Вибр ври, зроблений 988 року князем Володимиром Святославовичем, не здаться випадковим. До взантйсько орбти молоду Руську державу пдштовхувало традицйне тяжння , економчно-торгов нтереси, здавна поднан шляхом з варяг у греки, загальнополтичн розрахунки.
Охрещення Володимира та його одруження на сестр взантйського мператора ввело кивських володарв до християнсько см вропейських правителв. Навесн 990р. князь з молодою дружиною повернувся до Кива й заходився насаджувати християнство. Руськ люди неохоче вдмовлялися вд ври батькв ддв. Тому християнзаця Рус розтяглася на клька столть. Але виршальний крок на тому шляху було зроблено. Запровадження християнства на
Рус мало позитивн наслдки. Воно змцнило авторитет владу князя, сприяло розбудов держави. Значний поштовх дала нова деологя пднесенню давньорусько культури. Лише з часу хрещення Рус у нй поширилися писемнсть книжнсть. В Кив, а дал повсюдно на Рус почали влаштовувати школи й книгописн майстерн, незабаром схднослов янська крана стала одню з найкультурнших у середньовчнй вроп.
Запровадження християнського вровчення зробило можливими рвноправн й плдн взамовдносини мж нею та Взантю, Германю й ншими державами. В часи князювання Володимира Святославича завершуться другий етап у складанн державност на Рус. Третй, заключний, етап припада на роки правлння в Кив його сина Ярослава 1019-1054. 2.7. Завершення формування держави за
Ярослава Мудрого. Псля смерт Володимира, мж його синами Ярославом, Борисом, Глбом, Святославом Мстиславом, а також пасербом Святополком розгорлася кривава боротьба за кивський престол. У нй загинули Борис, Глб Святослав. А Ярослав 1015р. вокняжився в Кив. Пд час першого князювання 1015-1018 йому довелося вдбивати напад на
Кив численного вйська степовикв. У 1018 р. Святополк захопив Кив, та взимку 1018-1019 рр. Ярослав вибив його з мста той утк до печенгв. Навесн 1019 р. Святополк напав на Русь разом з печензькою ордою. Ярослав вийшов переможцем з ц битви. Вн розумв згубнсть для Рус мжкнязвських чвар. Тому домовився з братом Мстиславом, що княжив у
Чернгов, про розподл сфер впливу в Пвденнй Рус, а племнника Брячислава силою змусив до покори, проте залишив тому Полоцьке князвство. Ярослав доклав багато зусиль до вдновлення централзовано держави, що послабилася пд час мжусобно вйни нащадкв Володимира й вторгнень печенгв. Вн продовжив дяльнсть батька щодо фортифкування пвденних рубежв держави.
У Ярослава, як в його попередникв, головним напрямком зовншньо полтики був пвденний. Кивська Русь мала жвав дипломатичн вдносини з Германською мперю. 1048 р. король Франц Генрх посватався до дочки Ярослава Анни. Шлюб був укладений, ймоврно, в 1049р. нша дочка Ярослава лизавета стала дружиною норвезького короля
Гаральда Суворого, а ще одна Анастася побралася з угорським королем Андрм . Все це принесло великий мжнародний авторитет Давньоруськй держав. Придляючи щльну увагу зовншнй полтиц, Ярослав не забув про внутршн справи. Князь доклав багато зусиль для створення нових розбудови снуючих мст, насамперед Кива. Головним храмом держави, найбльш урочистою та високохудожньою спорудою став
Софйський собор, збудований у 20-30 рр. Х ст. У часи князювання Ярослава завершилось будвництво Давньорусько держави. Було остаточно зламано мсцевий сепаратизм, стаблзувалися державна територя й кордони, вдосконалився державний апарат. Полюддя все бльше замнювалось м якшими, передовшими формами данини, що вдповдало прогресуючй феодалзац суспльства. Приблизно у 1037 р. князь виступив нцатором проведення кодифкацйних робт у
Кив, завдяки чому з явився перший писемний збрник норм давньоруського права Руська правда. В роки правлння Ярослава нтенсивно розвивалися землеробство скотарство, ремесла промисли, значно пожвавилася внутршня й мжнародна торгвля. З м ям Ярослава пов язаний розквт давньорусько культури, насамперед книжност. Навколо Ярослава склався гурток з представникв давньорусько нтелектуально елти.
За Ярослава Володимировича Кивська Русь сягнула зенту свого розквту й могутност, ставши в ряд з головними кранами середньовчного свту Взантю та Германською мперю. Та його сини не змогли пдтримати державу на тому рвн, на який вона пднеслася за хнх дда й батька. 3. Процес розпаду Кивсько Рус. 3.1. Феодальне роздроблення Рус. Роздробленсть, що охопила Русь у Х-Х ст дстала назву феодально, оскльки в основ була еволюця феодальних
вдносин. Пд захистом Кивсько держави розвинулися продуктивн сили, збльшилася виробнича спроможнсть селянина. За таких умов зросла цннсть земл, яку знать прагнула перетворити на свою приватну власнсть. За рахунок общинних земель зростала чисельнсть боярсько-князвських володнь вотчин. Протягом друго половини Х першо половини Х ст. у кран сформувався клас великих землевласникв боярство. Вони стають значною економчною, а вдтак полтичною силою. нтереси боярства були зосереджен перш за все
на мсцевих нтересах, а не загальнодержавних. Нова соцально-економчна ситуаця вимагала наближення влади до мсць, до земл. Земля давала тепер набагато бльш прибутки, нж успшн вонн експедиц. Одночасно прогресуюча феодалзаця суспльства посилювала соцальну напруженсть, яка вимагала вдповдного регулювання. Удльн княз, як правили в тй чи ншй земл, пд тиском мсцевого боярства власних земельних нтересв прагнули до пднесення свого князвства за рахунок нтересв сусдв.
Економчною основою тогочасного суспльства було натуральне господарство, що не створювало необхдних передумов для об днання. Передумовою розпаду Кивсько Рус, постйним джерелом внутршнх проблем були величезн розмри. До складу входили рзн племена, як так не склали дино народност в межах крани були об днан тльки владою великого князя та церкви. Вже псля смерт Ярослава Мудрого 1054
Кивська держава все бльше ослаблються роздроблються на мало або зовсм не пов язан мж собою феодальн князвства. днсть Кивсько держави послаблювалася складним порядком престолонаслдування в князвському клан Рюриковичв, що породжував усобиц. З метою х усунення перед лицем половецько загрози у 1097 р. в Любеч пд Кивом княз збралися на свй перший з зд. Вони уклали угоду, за якою спльна доти вотчина розпадалася на три вдокремлен вотчини старших лнй Ярославового дому зяславичв,
Святославичв Всеволодовичв. Так був уперше проголошений принцип спадкового володння пдвладними територями Кождо да держить отчину свою. Але постанови Любецького та наступних князвських з здв Витичвського 1100р Золочвського 1101 р. та Долобського 1103 р. виявилися безсилими приборкати князвськ чвари. Псля смерт кивського князя Святополка повстання киян у 1113 р. великокнязвський стл зайняв Володимир Мономах 1113-1125. Зробив вн це не насильно, а на запрошення кивських бояр, тим самим уникнувши
порушення постанови Любецького з зду. Зайнявши великокнязвський стл Мономах зумв вдновити полтичну днсть бльшост руських земель. Централстську полтику продовжував також його син Мстислав 1125-1132. Але йому випало бути останнм з кивських князв, при яких Кивська держава збергала свою днсть. 3.2. Розпад Кивсько
Рус До середини Х ст. на територ колишньо Кивсько Рус сформувалося близько 15 князвств, кожне з яких жило самостйним полтичним життям, лише номнально визнаючи старйшинство великого кивського князя. На початку Х ст. поняття старйшинства взагал зника. Тридцять п ять рокв 1146-1181 проходять в постйних змнах князв та майже безперервних вйнах за Кив, дуже негативно вплинувших на добробут мста та земл, тим паче, що деяк претенденти з династй чернгвсько
та суздальсько запрошували у союзники половецьких ханв у свох походах на Кив, ц напади половцв розорювали землю. Деклька разв Кив зазна бльш або менш сильних погромв. Кив Кивська земля взагал в продовженн Х ст. швидко приходять в занепад. Багато причин сприяло цьому. Тюркська мграця пдрвала добробут полянсько земл за винятком пвнчного кута вона деклька разв перетворювалася
в пустелю населення вдливало, господарство було в розлад цей занепад добробуту земл вдбивався на старй столиц. Торгвля дуже терпла вд занепаду пвденних схдних торговельних шляхв, на яких рух був якщо не припинено зовсм, то звязано з великими труднощами взагал ослаб псля того як тюркськ орди затвердилися в степах витснили звдти словянське населення. Вдособлення земель колишнх провнцй Кива, що розвинули в соб сво власн центри що вдтягли значну частину вйськово-торгового класу, ц
Рус, що неподльно тяжла ранше до Кива, впливало також на ослаблення останнього. в довершення всього пв столття безперервно смути, вон за кивський престол, розорення земл самого мста. Багатство блиск Кива почали зникати, а це, в свою чергу, вдбивалося на його полтичнй рол. У першй половин Х в. Кив повнстю вдходить на другий план. Найсильнш бльш далекоглядн княз вже нехтують ним як позицю безнадйною створюють нов полтичн центри.
Боротьба за Кив йде дал, але борються за нього тльки менш значн княз. Нарешт, нова азатська навала монголо-татарсько орди в середин Х ст. остаточно пдрива всяке значення Кива руйну державну органзацю земл, дезорганзу князвсько-дружинний лад на всьому простор предстепного середнього Поднепровья. Користуючись загальною панкою, зробленою татарами в 1240 р. населення особливо мськ общини починають
розбивати рамки князвсько-дружинного ладу. Земля, розкладаючись на окрем общини, що керуються своми дрбними князями або радою старцв, поверталася до старого стану суспльно роздробленост, що передувала утворенню централзовано Кивсько держави. Заключення Кивська Русь була могутньою державою середньовчно вропи, яка вдгравала велику роль як в стор схднослов янських народв так в свтовй стор. Утворення велико сильно
Давньорусько держави сприяло суспльно-економчному, полтичному культурному розвитку схдних слов ян, значно посилювало х у боротьб з зовншнми ворогами. Економчна та вйськова могутнсть, активн виступи на мжнароднй арен висунули в число провдних кран середньовчного свту. Успшно вдбиваючи напади степових кочвникв, Русь вдграла роль щита, який прикрив захдно-вропейську цивлзацю з сходу. Стародавня Русь мала великий авторитет вплив на мжнароднй арен втручання в той чи нший конфлкт
бувало досить, щоб стримати його. Кивська Русь мала високий рвень економчного розвитку. Високопродуктивними були землеробство скотарство, ремесла промисли, а енергйн й багат руськ купц були вдом мало не в усьому тогочасному свт. Руськ люди створили багато духовну матеральну культуру. Традиц Кивсько Рус виявилися настльки живучими й мцними, що дйшли до наших днв, здобувши нове життя в матеральнй духовнй культур укранцв, росян блорусв.
Перелк лтератури. 1. сторя Украни. Посбник. За ред. В.А.Смоля К 1997 2. сторя Украни. Навчальний посбник для студентв несторичних спецальностей. Донецьк Центр пдготовки абтурнтв, 1998 3. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. 2-е изд. К. Лыбидь, 1991. .